Суттєвою особливістю будь-якого суспільства, на якому б етапі розвитку воно не знаходилося, є надання допомоги і підтримки окремим групам населення, тим, хто не може за допомогою трудової діяльності забезпечити себе, зокрема дітям, літнім людям, інвалідам та ін. У світовій практиці існують різні форми соціального забезпечення, що реалізовується як державними, так і громадськими структурами. Від того, наскільки соціальне забезпечення ефективне, залежить соціальне благополуччя країни, рівень життя громадян, що проживають у ній. Ефективність соціального забезпечення залежить від застосування відповідного інструментарію в якості якого виступає соціально-державний маркетинг.

Сьогодні існує потреба в спеціальному соціологічному аналізі соціального обслуговування як напрямку реалізації соціально-державного маркетингу, це й виступатиме метою статті. Виходячи з мети дослідження, можна сформулювати наступні завдання: визначити поняття соціальне обслуговування, уточнити критерії доступності соціальних послуг, виявити технології соціально-державного маркетингу в сфері соціального обслуговування населення. Під соціально-державним маркетингом ми розуміємо технологію управлінської діяльності соціальних агентів, яка спрямована на задоволення потреб та узгодження інтересів різних прошарків суспільства за допомогою обміну. Соціально-державний маркетинг спрямований на забезпечення ефективного надання якісних соціальних товарів/ послуг у просторово-часовому континуумі відповідній аудиторії. Він виступає як соціальна технологія прогнозування соціально значущих проблем, регулювання соціального та державного ринку, функціонування на ньому різноманітних соціальних продуктів, його ефективність залежить від наявності необхідних комунікацій. В цьому зв'язку при визначенні поняття соціальне обслуговування слід звернутися до концепції Дж. Хоманса. Він, розвиваючи теорію соціального обміну, по суті говорить про такий соціальний процес, як соціальне обслуговування. Так, він відмічає, "одна сторона надає послуги іншій, і хоча. є загальне очікування взаємності, точна природа відшкодування залишається нeвизначеною. Насправді вона повинна залишатися неврахованою, оскільки будь-яка спроба заздалегідь уточнити її руйнує соціальне значення взаємодії, перетворюючи її в суто економічну угоду. Надання послуги має абсолютно інше соціальне значення, ніж укладення угоди". Особливість соціального обміну полягає в тому, що він розділений в часі і супроводжується особливою поведінкою і обрядами людей. Отже, результатом соціальних процесів, які реалізуються через взаємодії людей, є деякі послуги. Соціальні послуги є продуктом соціального виробництва, а також процесу формування і реалізації послуги, яким є соціальне обслуговування. Як тип соціальної взаємодії соціальне обслуговування включає в себе наступні елементи:

одиниця процесу - життєва ситуація людини;

суб'єкти процесу - представник (и) установ соціального обслуговування (виконавець) і людина, яка отримує послугу (споживач);

соціальний час - показник меж існування життєвої ситуації суб'єкта;

соціальний простір - частина життєвого простору суб'єкта, в якому здійснюється його взаємодія з іншими суб'єктами з приводу формування, функціонування і реабілітації життєвих сил. Соціальне обслуговування має комплексний характер, охоплює різноманітні види соціальних послуг, адресованих громадянам для задоволення їхніх специфічних потреб, обумовлених хворо бою, інвалідністю, старістю, вихованням дітей і реалізується через діяльність мережі установ, які є складовою системи соціального обслуговування. Складовими системи соціального обслуговування населення також є державні стандарти соціального обслуговування, механізми фінансування діяльності вищезгаданих установ. Соціальне обслуговування як напрямок реалізації соціально-державного маркетингу має передбачати надання соціальних послуг, у контексті їх наближення до потреб клієнтів та підвищення їх якості шляхом створення нових форм відносин і взаємодії між різними учасниками на всіх рівнях функціонування цієї системи. Проведення заходів щодо забезпечення населення соціальними послугами - частина заходів державної соціальної політики, фактор соціального розвитку, спосіб попередження ризику бідності й зниження її наслідків, зміцнення соціальної безпеки, поліпшення соціального здоров'я суспільства. Доступність послуг, які надаються установами соціального обслуговування, насамперед повинна визначатися наявністю достатньої кількості установ для реалізації прав громадян на державні гарантії. Послуги установ соціального обслуговування є доступними для населення за умови забезпеченості територій установами соціального обслуговування, що надають гарантований державою перелік послуг. У цьому зв'язку виникає питання про критерії доступності соціальних послуг та їх спрямованість. Новикова К.Н. наголошує на тому, що критерії доступності соціальних послуг мають бути спрямовані на:

захист інтересів соціально вразливих категорій населення;

оптимізацію державних засобів, що спрямовуються на надання соціального обслуговування населенню шляхом підвищення рівня часткового фінансування населенням соціальних послуг;

забезпечення економічного балансу рівня доходів населення з рівнем і динамікою цін (тарифів) на соціальні послуги;

забезпечення погодженості зміни цін (тарифів) на соціальні послуги в процесі їхнього регулювання відповідно до рівня життя населення.

Критерії доступності соціальних послуг повинні бути встановлені виходячи з рівня забезпеченості установами соціального обслуговування, можливості бюджету на утримання установ, купівельної спроможності населення й середньодушових доходів населення, категоріальної приналежності громадян. Вони забезпечать рівні права всім громадянам, що мають необхідність у державній підтримці, збалансованість економічних можливостей бюджету й фінансової потреби самих установ, можливість формування недержавних форм установ соціального обслуговування, надання державного завдання й державного замовлення. Слід також говорити про розробку методики розрахунку вартості послуг, яка дозволить прогнозувати розвиток системи соціального обслуговування - створити умови по наданню громадянам достатніх за обсягом, якісних і орієнтованих на індивідуальну потребу соціальних послуг, а в остаточному підсумку дозволить вибудувати комплексну, рівноцінну мережу служб, а в цілому по Україні адекватну потребам інфраструктуру установ, що буде базою для надання гарантованих державою послуг у стаціонарних, напівстаціонарних, нестаціонарних умовах із забезпеченням:

100 % потреби в послугах вдома, у домахінтернатах, дитячих притулках, у соціальному патронажі для нужденних родин;

комплексної реабілітації дітей-інвалідів не рідше 1 разу на рік на базі реабілітаційних центрів і відповідно до індивідуальної програми - на базі соціально-реабілітаційних відділень;

обов'язкової реабілітації дорослих інвалідів у перші три роки присвоєння інвалідності на базі реабілітаційних центрів і відповідно до індивідуальної програми - на базі соціальнореабілітаційних відділень;

надання послуг соціально-реабілітаційних відділень родинам з дітьми й літніми громадянами відповідно до критеріїв потреби, а також різних консультаційних послуг у центрах і відділеннях допомоги родині й дітям.

До основних критеріїв доступності соціальних послуг населенню Новикова К.Н. відносить:

рівень забезпеченості установами соціального обслуговування;

витрати бюджету на утримання установ соціального обслуговування;

максимально допустиму частку витрат громадян на оплату соціальних послуг (ставка - установлений розмір плати за відповідний обсяг послуг) у сукупному доході;

коефіцієнт купівельної спроможності населення;

коефіцієнт відповідності вартості платних послуг, що включають обґрунтовану норму прибутку (рентабельності).

Визначені критерії можуть бути застосовані лише за умови реалізації технологій соціально-державного маркетингу в сфері соціального обслуговування населення. До технологій соціально-державного маркетингу в сфері соціального обслуговування населення можна віднести технології надання споживчих субсидій, технології конкурсного замовлення й безконкурсного замовлення (завдання) на соціальне обслуговування, технології адресної результативно-орієнтованої соціальної допомоги незаможним, технології виміру результативності надання соціального обслуговування й соціальних послуг, технології адміністрування надання соціального обслуговування в контексті соціальних послуг, технологія розрахунку адміністративних витрат реалізації соціальних програм.

Поява чіткого предмета замовлення створює можливість демонополізації ринку соціальних послуг - замовлення на виконання технічного завдання може бути розміщено на конкурсній основі й видано найкращому постачальникові послуг, включаючи некомерційні організації або приватних підрядчиків, що підвищує якість послуг і оптимізує бюджетні витрати. Крім того, наявність чіткого технічного завдання дозволяє замовникові проводити повноцінний моніторинг поставки послуг, а також наступну оцінку їхньої результативності й ефективності. Особливістю моніторингу виконання замовлення є те, що увага повинна звертатися на змістовні моменти надання послуг (дотримання якісно-кількісних параметрів технічного завдання) і досягнення результатів надання послуг, а не на процесні характеристики діяльності виконавця, зокрема, постатейну витрату виконавцем фінансових засобів, загальний обсяг яких визначений договором. Технології адресної результативно-ориєнтованої соціальної допомоги незаможним. Вони передбачають зустрічні зобов'язання клієнтів і санкції за їхнє порушення, адресний характер допомоги, індивідуальний підхід до призначення допомоги й диференційований розмір грошових посібників, включаючи послуги служби зайнятості. Технології виміру результативності надання соціального обслуговування й соціальних послуг. Метою розробки й застосування цих технологій є переорієнтація існуючої системи моніторингу в бюджетній сфері із процесу на результат, тобто позитивні зміни в одержанні допомоги й послуг.

При цьому важливо, щоб дані моніторингу результативності не залишалися тільки у звітах, а активно використовувалися при прийнятті управлінських рішень. Це сприятиме підвищенню якості рішень. Технології адміністрування надання соціального обслуговування в контексті соціальних послуг. Однією з розроблених технологій даного типу є модель надання соціального забезпечення за принципом "одне вікно". Ця технологія спрямована на підвищення доступності й зручності звернення населення за одержанням допомоги, а також на підвищення якості адміністрування, що має на увазі більш точний і комплексний облік одержувачів і видів надаваних їм допомоги, прискорення обробки документації й максимізація кількості клієнтів, що обслуговуються, скорочення дублюючих функцій, зниження кількості помилок. Іншою технологією є технологія розрахунку адміністративних витрат реалізації соціальних програм. Перехід на управління й бюджетування за результатами заяв, як один з основних напрямків реформи системи державного й регіонального управління, вимагає не тільки створення нових соціальних програм, орієнтованих на досягнення результату, але й включення обліку адміністративних витрат у загальну систему управління такими програмами. Облік цих витрат необхідний для забезпечення ефективності реалізації програм, а також для розвитку системи їхнього планування розширення географії, клієнтської бази. Відсутність розрахунку й обліку адміністративних витрат, необхідних для повноцінної реа-лізації програм, може вести до зниження їхньої результативності, а отже, і до марності прямих програмних витрат. Отже, результатом соціальних процесів, які реалізуються через взаємодії людей, є деякі послуги. Соціальні послуги є продуктом соціального виробництва, а також процесу формування і реалізації послуги, яким є соціальне обслуговування. Як тип соціальної взаємодії соціальне обслуговування включає в себе наступні елементи:

одиниця процесу - життєва ситуація людини;

суб'єкти процесу - представник (и) установ соціального обслуговування (виконавець) і людина, яка отримує послугу (споживач);

соціальний час - показник меж існування життєвої ситуації суб'єкта;

соціальний простір - частина життєвого простору суб'єкта, в якому здійснюється його взаємодія з іншими суб'єктами з приводу формування, функціонування і реабілітації життєвих сил.

До основних критеріїв доступності соціальних послуг населенню можна віднести: рівень забезпеченості установами соціального обслуговування; витрати бюджету на утримання установ соціального об-слуговування; максимально допустима частка витрат громадян на оплату соціальних послуг у сукупному доході; коефіцієнт купівельної спроможності населення; коефіцієнт відповідності вартості платних послуг, що включають обґрунтовану норму прибутку. До технологій соціально-державного маркетингу в сфері соціального обслуговування населення можна віднести технології надання споживчих субсидій, технології конкурсного замовлення й безконкурсного замовлення (завдання) на соціальне обслуговування, технології адресної результативно-орієнтованої соціальної допомоги незаможним, технології виміру результативності надання соціального обслуговування й соціальних послуг, технології адміністрування надання соціального обслуговування в контексті соціальних послуг, технологія розрахунку адміністративних витрат реалізації соціальних програм. В якості перспективних напрямків дослідження можна виділити наступне: соціальні програми, соціальна реклама як напрямки реалізації соціально-державного маркетингу

Список використаної літератури