Аналіз діяльності малого підприємства торгівлі

Размещено на http://allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Торгівля - важлива галузь економіки країни

2. Реєстрація торговельного підприємництва

3. Обґрунтування вибору місця розташування підприємства торгівлі

4. Організація комерційної діяльності на малому підприємстві торгівлі

5. Особливості торгівлі «Домотроніка» товарами в магазині

6. Фінансові результати від торговельної діяльності

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додаток



Вступ

Торгівля - це особлива діяльність людей, що пов'язана із здійсненням актів купівлі-продажу і є сукупністю специфічних та господарських операцій, направлених на обслуговування процесу обміну. Суть торгівлі полягає не в обміні, а в тому, щоб зробити продукт доступним споживачу (про це писав ще в 1840 р. Ж.-Б. Сей у своєму курсі політичної економії).

Сьогодні в комерційній діяльності зайнято більшу кількість людей і організацій, ніж у виробництві. Крім того, на будь-якому виробничому підприємстві існує комерційна служба, від успішної діяльності якої залежить розвиток конкурентоспроможності всієї організації.

Така ситуація склалася завдяки переходу України до ринкових відносин, початок чого стали дії уряду кінця 80-х - початку 90-х. Сучасний ринок створює свої правила й аспекти гри для попиту і пропозиції. І одним з наслідків стала поява жорстокої конкуренції між організаціями. Ринкові закони подібні законом Чарльза Дарвіна: «Виживає найсильніший". Ті організації, які не можуть бути конкурентоспроможними виходять з гри. Ще одна важлива умова ринкових відносин - у наш час товар не розподіляється державою, як було при командно - адміністративних відносинах. Кінцевий споживач отримує продукт, який пройшов як мінімум через чотири руки: виробник, великий оптовий розподільник, регіональний дилер і роздрібний продавець. І їхнє життя, а особливо, трьох останніх залежить від ефективності комерційної діяльності, а отже ця тема є дуже актуальною.

Метою даної роботи є: вивчення та аналіз торговельне підприємництва в роздрібній торгівлі непродовольчими товарами (на матеріалах магазину «Домотроніка»).

Для досягнення поставленої мети були запропоновані такі завдання:

- ознайомитися з поняттям торгівлі та її складовими;

- ознайомитися з реєстрація торговельного підприємництва;

- дізнатися, що є важливим при виборі місця розташування підприємства торгівлі.

- вивчити організацію комерційної діяльності на малому підприємстві торгівлі;

- охарактеризувати особливості торгівлі «Домотроніка» товарами в магазині;

- провести перевірку фінансові результатів від торговельної діяльності.

- Зробити висновки та пропозиції.



1. Торгівля - важлива галузь економіки країни

Торгівля - важлива складова економіки будь-якої держави. Саме підприємства торгової сфери створюють розвинену інфраструктуру послуг, вносять вагомий внесок у створення сприятливих умов для її подальшого розвитку. Завдяки ефективній праці сфера торгівлі з року в рік піднімається на новий якісний рівень.

Торгівля - одна з найбільших галузей економіки будь-якої країни, як за кількістю зайнятих у ній людей, так і за обсягом діяльності та внеску в загальний економічний потенціал. ЇЇ можна умовно розділити на наступні види:

Зовнішня торгівля - припускає обіг товарів однієї країни з іншими країнами. Торгівля різних країн між собою в своїй сукупності являє собою міжнародну торгівлю.

Внутрішня торгівля - припускає обіг товарів усередині однієї країни. У рамках однієї країни торгівля виконує суспільно необхідну функцію - доведення товарів від виробника до споживача. Внутрішня торгівля, у свою чергу, підрозділяється на оптову та роздрібну торгівлю. Крім того, одним із каналів розподілу в торгівлі можна вважати і комісійну торгівлю, коли товари реалізуються за допомогою посередника.

Під роздрібною торгівлею розуміється підприємницька діяльність з продажу товарів у роздріб, у ході якої продавець передає покупцю товар для особистого, сімейного, домашнього чи іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю.

По суті, такими покупцями є фізичні особи - кінцеві споживачі товару. Відносини між продавцем і покупцем при роздрібній торгівлі завжди носять характер договору купівлі-продажу.

Роздрібна торгівля класифікується в залежності від особливостей торговельного обслуговування покупців і наявності торгового приміщення:

· Роздрібна торгівля через стаціонарну мережу;

· роздрібна торгівля через пересувну торговельну мережу;

· Роздрібна торгівля поштою, через Інтернет-магазин (розсилка товарів за замовленнями).

Роздрібна торгівля може здійснюватися і в різних формах, наприклад, продаж товарів з обслуговуванням покупців на торговому об'єкті (у місці продажу товарів), продаж товарів за зразками, продаж товарів тривалого користування в кредит та інше.

Організації оптової торгівлі реалізують товар господарюючим суб'єктам, які купують товар для подальшого перепродажу або для виробництва будь-якого виду продукції (виконання робіт, надання послуг). Як правило, відносини між продавцем і покупцем товару у цьому випадку найчастіше оформляються договорами поставки

Таким чином, основним критерієм, що дозволяє відрізнити оптову та роздрібну торгівлю, є кінцева мета використання товару, що купується покупцем: при оптовій торгівлі купується покупцями товар призначений для подальшого використання у підприємницькій діяльності;

Якщо ж товар купується для особистого, сімейного, домашнього чи іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, то має місце роздрібна торгівля.

В даний час з розвитком ринкових відносин, з реалізацією економічних реформ, із забезпеченням законодавчих норм і правил, торгівля належить до найбільш прогресивним видами діяльності, які зачіпають всі верстви населення. торгівля ринковий комерційний роздрібний

З точки зору підприємництва, торгівля являє собою вид діяльності, спрямований на отримання доходу, де об'єктом дій є товарообмін, купівля-продаж товарів, а також супутні додаткові послуги з обслуговування покупців у процесі реалізації товарів і забезпечення доставки товарів, їх зберігання та підготовки до продажу.

Об'єктом будь-якої торгівлі є товар. Невід'ємним ознакою товару є його якісна характеристика, спрямована на задоволення різних потреб і потреб. Інша характерний ознака товару - здатність до динамічного цивільно-правовому обігу. Саме тому, як правило, товаром не визнається нерухоме майно, що не володіє властивістю активно переміщатися в просторі.

Основною функцією торгівлі є реалізація товарів. Однак для забезпечення конкурентоспроможності з розвитком ринку торговельні організації повинні надавати ряд додаткових супутніх реалізації товарів послуг, пов'язані з доведенням товарів до кінцевого споживача. До цих функцій належать такі:

ь маркетингові дослідження;

ь вивчення купівельного попиту на товари;

ь консультаційні послуги покупцям у виборі товарів;

ь надання додаткових сервісних послуг з доставки куплених товарів «додому» покупцеві;

ь прийом замовлень на товари;

ь відсутні в продажу та інші.

Обсяг і характер виконуваних організацією торгівлі функцій залежить від її відособленості, типу, розміру, технічної оснащеності, місця розташування та інших чинників.

Будучи формою товарного обігу, у відтворювальному процесі торгівля виконує властиві зверненням дві основні функції. Перша полягає в тому, щоб задовольнити платоспроможні потреби у продукції, виробленої з метою обміну і тому приймаючої форму товару, а саме: потреби підприємств у продукції виробничо-технічного призначення, якщо мова йде про звернення засобів виробництва та особистих потреб усіх членів суспільства, коли мова йде про торгівлю предметами особистого споживання. Шляхом звернення засобів виробництва відбувається формування матеріально - технічної основи виробництва (набувається сировину, напівфабрикати, комплектуючі вироби, закуповується обладнання) необхідної для відшкодування спожитих засобів і розширення масштабів виробничої діяльності. Особливість сфери обігу товарів особистого споживання у відтворювальному процесі виражається в тому, що на стадії купівлі - продажу вона не залежить від виробництва. Товари переходять у сферу споживання для задоволення особистих матеріальних потреб людей, відтворення робочої сили. Інший функцією торгівлі є відшкодування в грошах вартості товарів, залучених до сфери товарного обігу (покриваються витрати підприємств і забезпечується можливість відновлення виробництва).

При цьому важливо відзначити, що обидві функції торгівлі виявляються одночасно: в кожному акті обміну товарів здійснюється як задоволення платоспроможної потреби, так і відшкодування вартості спожитих засобів. Виступаючи як єдине ціле, вищевказані функції не позбавлені протиріччя. Дане протиріччя виражається в тому, що перша функція відбиває інтереси споживачів, а друга - виробників товарів, які виступають відповідно носіями попиту і пропозиції.

Проте товари не можуть самі відправлятися на ринок і обмінюватися. Обмін товарів здійснюють люди за допомогою скоєних ними актів купівлі - продажу. Тому в обміні беруть участь як речі (товари і гроші), так і люди (продавці і покупці). Таким чином, на ринку перш за все представлені економічні відносини між виробниками і споживачами в процесі руху результатів праці, отриманих не для власного споживання, а для задоволення суспільних потреб.

Саме завдяки купівлі - продажу відокремлені товаровиробники та споживачі вступають в контакти між собою. Таким чином, відносини обміну у вигляді сукупності актів обміну між двома суб'єктами представляють собою ринкові відносини. Ринок єднає людей, змушуючи їх вступати у певні відносини між собою.

У міру розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва і обігу відбувається відокремлення торгівлі в самостійну галузь, купівля і продаж товарів здійснюється за допомогою третіх осіб. Однією з ознак, на підставі якого торгівля виділяється в самостійну галузь, є відокремлення товарного обігу в самостійну сферу діяльності. Як галузь торгівля має свою специфіку, яка виражається у властивих тільки їй торговельно-технологічних процесах (при виконанні робіт із закупівлі, транспортування, зберігання, підготовки товару до продажу, торговельного обслуговування, надання послуг); в матеріально - технічну базу (складський і торгової мережі , спеціальному обладнанні, транспортних засобах і т.д.); в організації торговельного обслуговування.

Відокремлення торгівлі веде також до утворення особливої групи працівників сфери обігу, що спеціалізуються на виконанні операцій купівлі та продажу товарів. Таким чином, з'являються нові суб'єкти ринкових відносин крім виробників і споживачів товарів.

Найважливіше відтворювальні значення торгівлі полягає також у тому, щоб повніше задовольнити платоспроможний попит населення на товари. При купівлі - продажу товари розподіляються між покупцями відповідно до їх доходами та індивідуальними потребами.

Вивчення стану та перспектив попиту покупців, а також активний вплив на цей попит шляхом реклами, що випускаються і нових товарів, розширення обсягу та підвищення якості послуг для покупців, зокрема, після продажного обслуговування, надання короткострокових знижок і т.д. займає значне місце в діяльності торговельних підприємств.

Таким чином, аналіз сутності торгівлі, як форми товарного обігу, дозволяє визначити її місце в системі ринкової економіки. Так як в умовах товарного виробництва безпосередній контакт між виробництвом і особистим споживанням здійснюється через товарно-грошовий обмін і ринок, то торгівля є допомогою ланкою в процесі відтворення.

Серед характерних особливостей торгівлі необхідно відзначити наступні:

1. Завершення циклу товарного виробництва, реалізація товарів кінцевому споживачеві (роздрібна торгівля).

2. Результати торговельної діяльності зумовлюють стан грошового обігу в державі.

3. Акумулювання готівкових грошових коштів, необхідність організації суворо контролю дотримання діючих норм і правил організації готівково-грошового обігу

4. Надання додаткових супутніх реалізації товарів послуг у доведення товару до споживача.

5. Висока адаптивна здатність господарювання.

6 Високий рівень оборотності капіталу, залежність результатів торгової діяльності від швидкості обігу коштів.

7. Відсутність як такого виробничого процесу обумовлює відсутність в обліку незавершеного виробництва.

8. Ціна і асортимент реалізованих товарів знаходяться у значній залежності від характеру попиту, особливостей соціально-економічного складу населення, що обслуговується.

9 Доходи від торгівлі піддаються сезонним коливанням залежно від пори року, днів тижня, годин доби, наприклад, активізація попиту і на тлі зростання цін у новорічні свята.

10. Особиста відповідальність працівників торгових організацій за збереження матеріальних і фінансових ресурсів.

Таким чином, велике значення має надаватися активізації співпраці виробника і торгівлі, оптимізації економічних відносин між структурами торгівлі і покупцями в сучасних умовах певної стабілізації та економічного зростання.

У системі товарного обігу торгівля займає ключове положення, виконуючи транзитну роль від виробника до споживача, в забезпеченні всього населення необхідними ресурсами, що підтверджує незаперечну значущість вдосконалення управління у торговельній галузі в умовах становлення економіки.

Таким чином ми можемо зробити наступний висновок: саме підприємства торгової сфери створюють розвинену інфраструктуру послуг, вносять вагомий внесок у створення сприятливих умов для її подальшого розвитку, та завдяки ефективній праці сфера торгівлі з року в рік піднімається на новий якісний рівень.

2. Реєстрація торговельного підприємництва

Державна реєстрація підприємства здійснюється не тільки в інтересах держави (зокрема для виявлення платників податків, здійснення державного контролю за виконанням умов підприємницької діяльності та боротьби з фіктивним підприємництвом, отримання державою відомостей статистичної звітності для регулювання відповідних сфер економіки), але і для створення так званої прозорості ринку , то є можливості для учасників ринкових відносин отримати інформацію про своїх майбутніх партнерів і контрагентів.

Така інформація є важливою при укладанні договорів, для розвитку господарських зв'язків, ведення торговельних операцій.

Порядок державної реєстрації підприємств регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року. Порядок проведення державної реєстрації підприємств включає, зокрема:

?перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

?перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

?внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

?оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Саме з дня реєстрації підприємство, за законодавством України, набуває статусу суб'єкта господарювання.

В Україні законодавчо не встановлено єдиний універсальний орган для реєстрації підприємств. Орган з реєстрації підприємства визначається в залежності від його організаційно-правової форми. Так, Кабінет Міністрів України реєструє фінансово-промислові групи; Національний банк України - банки; адміністрації вільних економічних зон - суб'єктів вільних економічних зон; місцеві органи юстиції - об'єднання громадян, політичні партії, адвокатські спілки тощо.

Однак всі вищезгадані організації після реєстрації в спеціальних органах повинні пройти процедуру державної реєстрації підприємства згідно із законом № 755-ІV у місцевих органах виконавчої влади чи органах місцевого самоврядування. У Києві це районні державні адміністрації, в області - районні державні адміністрації або виконавчі комітети місцевих рад.

Державна реєстрація підприємств здійснюється державними реєстраторами - посадовими особами, які призначаються на посаду міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Для проведення державної реєстрації підприємства засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

?заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

?копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

?2 примірники установчих документів;

?документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації підприємства (за проведення державної реєстрації підприємства реєстраційний збір справляється у розмірі десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Надалі процедура реєстрації підприємства передбачає відвідання ще 7 районних інстанцій:

· Управління статистики;

· Податкову інспекцію;

· Управління Пенсійного фонду України;

· Управління (відділ) Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

· Управління (відділ) Фонду загальнодержавного страхування з нагоди безробіття (центр зайнятості);

· Управління (відділ) Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

· Дозвільну систему місцевого управління МВС України.

Процедуру реєстрації підприємства можна вважати завершеною тільки тоді, коли власник або майбутній директор отримає на руки:

- довідку про внесення підприємства до ЄДРПОУ із зазначенням видів діяльності;

- довідка за формою 4-ОПП про взяття на облік підприємства,

- свідоцтво платника ПДВ або платника єдиного податку (при необхідності);

- повідомлення про взяття на облік у ПФУ;

- повідомлення про взяття на облік в ФСС з ТВП;

- повідомлення про взяття на облік у центрі зайнятості;

- страхове свідоцтво з ФСС від НС;

- дозвіл на виготовлення печатки та саму друк.

На підставі зібраних документів відкривається розрахунковий рахунок у банку і підприємство може розпочинати свою діяльність.



3.Обґрунтування вибору місця розташування підприємства торгівлі

Місце розташування роздрібного торговця необхідно вибирати надзвичайно ретельно і виважено. Правильно здійснений вибір місця розташування торговельного підприємства забезпечує йому вагому тривалу конкурентну перевагу стосовно до інших суб'єктів торговельного середовища. Зручність розташування (віддаленість від житла, від основних транспортних шляхів) магазину для покупців -- основний критерій вибору ними пункту торговельного обслуговування в умовах постійного дефіциту часу. З іншого боку, такі складники конкурентної стратегії в роздрібній торгівлі, як ціни, дизайн та інтер'єр, рівень обслуговування, асортимент товарів тощо, є швидкозмінними порівняно із вдалим розташуванням торговельного закладу.

Для успішного вибору місця розташування роздрібного магазину необхідно знати основні типи торгових просторів міста. Зарубіжні та вітчизняні економісти по-різному підходять до класифікації типів торговельних просторів, виділяючи від трьох до п'яти груп.

Наприклад, одна з класифікацій включає п'ять типів:

- Центральний діловий район;

- Периферійний торговий центр;

- Головна торгова артерія;

- Торгова вулиця місцевого значення;

- Відокремлені групи магазинів.

Інший підхід передбачає три основних типи торговельних просторів:

- Діловий (торговий) центр;

- Торгова артерія;

- Спеціалізована функціональна територія.

Основні підходи до розміщення вітчизняної мережі роздрібних торговців дещо відрізняються в частині організації міської і сільської мережі. Вони сформувалися внаслідок розвитку двох торговельних систем: колишньої державної роздрібної торгівлі, що історично складалася в містах, і домінуючої в сільській місцевості роздрібної торгівлі системи споживчої кооперації.

Вітчизняна схема розміщення роздрібних торговельних підприємств у міських населених пунктах передбачає їх поділ на підприємства місцевого (мікрорайонного) і загальноміського значення. Магазини місцевого значення характеризуються їх розташуванням усередині житлових мікрорайонів і зон міста, забезпечують обслуговування мешканців цих мікрорайонів у межах пішохідної ("крокової") доступності в радіусі приблизно 500 м. До таких торговельних підприємств відносять магазини типу "Універсам" (останнім часом дедалі частіше -- "Супермаркет"), "Промтовари", інші спеціалізовані продовольчі і непродовольчі магазини. Магазинами загальноміського значення вважаються великі торговельні підприємства, які розташовуються переважно в центрі і обслуговують жителів усього міста (його значної частини).

Ними можуть бути універмаги (гіпермаркети), універсами типу "Гастроном", вузькоспеціалізовані продовольчі і непродовольчі магазини з торгівлі товарами складного асортименту тощо. Загалом же розміщення міської торговельної мережі повинно максимально повно враховувати традиції, місцеву специфіку, архітектурно-планувальні особливості і тип розселення мешканцю, стан міських транспортних комунікацій і основні напрями пасажиропотоків між окремими районами міста.

Розміщення роздрібної торговельної мережі в сільських адміністративних районах традиційно базувалося винятково на двох одержавлених господарських системах - системі колгоспів і системі споживчої кооперації, у зв'язку з чим тісно прив'язувалося до чотирьох основних типів сільських поселень: районних центрів, міжгосподарських і внутрішньогосподарських центрів та звичайних сіл. При цьому основний акцент робився на концентрацію торговельної мережі споживчої кооперації передусім у районних центрах - містах і містечках з адміністративними функціями і міжгосподарських центрах - селищах міського типу - і великих селах без адміністративних функцій.

Саме в цих типах сільських поселень розгорталася мережа магазинів типу "Універмаг" і "Універсам", спеціалізованих продовольчих і непродовольчих крамниць. Водночас, значно менша увага приділялася роздрібній торговельній мережі внутрішньогосподарських центрів - центральних сіл сільськогосподарського адміністративного району, в яких розміщуються сільські ради народних депутатів, підприємства місцевої промисловості тощо, а раніше функціонували правління колективних сільськогосподарських артілей та звичайних сіл - невеликих і дрібних поселень в сільській місцевості, які тяжіють до сусідніх великих сіл. У таких населених пунктах роздрібна торговельна мережа обмежувалася прозаїчними магазинами типу "Товари повсякденного попиту", дискретними і малоформатними торговельними одиницями, механізованим кооперативними засобами пересувної торгівлі (типу кіоск, автомагазин тощо).

Ринкові реалії сьогодення вносять суттєві корективи до традиційних засад формування і розміщення вітчизняних роздрібних торговельних суб'єктів у окремих типах населених пунктів. У цих умовах на передній план виходять підвищення рентабельності діяльності роздрібних торговців, стабілізація їх конкурентної переваги за рахунок вибору оптимального місця розташування торговельного закладу або власної єдиної мережі роздрібних торговельних підприємств.

Сьогодні актуальним є справді ринковий підхід до стратегії розміщення торговельних підприємств і одиниць, який має одночасно враховувати соціально-демографічну структуру мешканців, поточний і перспективний типи розселення в зоні обслуговування як у містах, так і в селах з урахуванням перспективних планів розвитку окремих населених пунктів.

Основні критерії до вибору місця розташування торговельного комплексу або окремого магазину є засадничими, єдиними для всіх країн ринкової орієнтації. Вони включають низку дій з вивчення й аналізу регіону, області і конкретного місця функціонування торговельного підприємства.

Регіон функціонування торговельного закладу визначається параметрами частини країни або населеного пункту, в якому працюватиме проектований заклад торгівлі. Масштаби регіону функціонування випливають зі збутово-реалізаційної концепції торговельної фірми, обсягів її діяльності і перспектив розвитку. Більшість роздрібних торговців скеровують свої зусилля на опанування локальних і регіональних ринків і тільки в міру зростання обсягів обороту проводять експансію нових нетрадиційних регіонів. На регіон торгівлі суб'єкта споживчого ринку впливають також природно-кліматичні та інші чинники (інтенсивний збут теплого взуття й одягу в південних регіонах є алогізмом).

Область проектованого торговельного підприємства задається певним географічним сектором, в якому розміщений основний контингент покупців даного магазину (населений пункт, адміністративний район або їх частина). Область торгівлі поділяється на три зони: ближню, середню і дальню торговельні зони або зони притягнення покупців. Ближня торговельна зона -- це частина області функціонування, в якій зосереджено 60--65 відсотків покупців даного торговельного комплексу і яка віддалена від нього на 0,5 (2--4 за кордоном) км. Середня зона притягнення торговельного підприємства концентрує в собі близько 20 відсотків його покупців і простягається на 0,5--2,0 (2-6 за кордоном) км. Дальня торговельна зона торговельного комплексу в містах простягається на 10--25 км, за межами міста -- 50--80 км. У ній мешкають непостійні, випадкові покупці для даного суб'єкта роздрібної торгівлі: ті, що мають альтернативний вибір поблизу; ті, в яких є вигідне транспортне сполучення з даним торговельним закладом, а також покупці, для яких даний магазин є по дорозі на роботу і назад.

Рівень конкуренції безпосередньо впливає на попит споживачів. При цьому найчастіше спостерігаються дві діаметрально протилежні бізнесові стратегії роздрібних торговців: пошук областей з відносно невисоким рівнем конкурентної взаємодії або включення в жорстку конкурентну боротьбу у вибраній ніші ринку. Правильне розміщення роздрібних підприємств на території міст і поселень міського типу робить вирішальний вплив на ступінь їх прибутковості. Використовувані для знаходження оптимального варіанту підходи дуже різні. Їх вибір залежить від конкретної ситуації, з урахуванням особливостей в якій може знадобитися розробка додаткових методичних рішень.

Велике значення для вироблення обґрунтованих схем розміщення має дослідження домашніх господарств та їх особливостей на даній території. Саме домашні господарства виступають у ролі кінцевого споживача товарів і замикаючого ланки логістичного ланцюга.

4. Організація комерційної діяльності на малому підприємстві торгівлі

У процесі торговельної діяльності роздрібна торгівля вирішує двоєдине завдання: задовольняє мінливість та зростаючі потреби кінцевого споживача в товарах та послугах і забезпечує створення прибутку суб'єкта господарювання. Роздрібно-торговельне підприємство - це підприємство сфери торгівлі, яке реалізує споживчі товари в роздріб та надає послуги, призначені виключно для кінцевих споживачів. На практиці господарювання кожне торговельне підприємство здійснює такі види діяльності:

ь вивчення ринку товарів;

ь інноваційна діяльність ( впровадження технічних, організаційних нововведень, освіта працівників);

ь торгово-виробнича діяльність ( визначення обсягу товарообігу та його структури, збалансування виробничих потужностей з обсягом товарообігу);

ь комерційна діяльність ( організація закупівлі і збуту товарів);

ь економічна діяльність ( стратегічне і потужне планування, облік і звітність, ціноутворення, система оплати праці, зовнішньоекономічна і фінансова діяльність);

ь соціальна діяльність ( забезпечення належних умов праці і соціального клімату).

Серед усіх перелічених видів діяльності, що реалізовує роздрібне торговельне підприємство, центральне місце посідає комерційна діяльність. Комерційна діяльність у торгівлі, як самостійної галузі національної економіки, є великою сферою оперативно-організаційної діяльності підприємств, спрямованих на здійснення процесів купівлі-продажу товарів, надання послуг для задоволення попиту населення і отримання на цій основі прибутку. Комерційна робота з роздрібного продажу товарів є складним процесом та містить низку елементів.

Комерційна робота з продажу товарів у роздрібних торгових підприємствах, на відміну від оптових підприємств має свої особливості. Роздрібні торгові підприємства реалізують товари безпосередньо населенню, тобто фізичним особам, застосовуючи свої специфічні способи і методи роздрібного продажу. Торгове обслуговування населення передбачає наявність спеціально обладнаних торгових приміщень, пристосованих для найкращого обслуговування покупців, підбору і формування торгового асортименту, і можливості його оперативної зміни відповідно до попиту населення, постійного вивчення і обліку споживчих запитів покупців, уміння запропонувати і продати товар кожній конкретній людині. Роздрібна торгова мережа на відміну від оптової характеризується територіальною роздрібненістю, наявністю невеликих за площами і товарообігом підприємств, і її діяльність можна віднести переважно до сфери малого бізнесу.

Оскільки в роздрібній торговій мережі завершується процес доведення від виробника до споживача, то комерційна діяльність, пов'язана з роздрібним продажем товарів, є найбільш відповідальною, тому, що на цьому етапі доводиться мати справу з кінцевим споживачем товару. Тому дуже важливо не тільки запропонувати покупцю широкий вибір високоякісних товарів, великий перелік послуг, але й використовувати при цьому сучасні, зручні для покупця методи продажу, прогресивні системи розрахунку за покупку і т. д.

Від керівників ( менеджерів) роздрібних торговельних підприємств вимагається заповзятливість та ініціатива в комерційній роботі з організації збуту (продажу) товарів населенню, уміння прогнозувати зміни смаків і уподобання покупців, протистояти конкурентам і забезпечити нормальний прибуток. Одночасно варто врахувати і те, що на комерційну діяльність прямо чи непрямо впливають багато чинників. Торгові підприємства повинні враховувати ступінь впливу цих чинників у своїй комерційній діяльності, без чого неможливо забезпечити високу ефективність їхнього функціонування.

Основою успішного здійснення комерційної діяльності є її інформаційне забезпечення. Сюди, насамперед, варто віднести інформацію про попит і кон'юктуру ринку, про обсяги і структуру виробництва товарів, інформацію про сам товар ( його споживні властивості, якість)

Важливе значення має інформація про чисельність і склад населення, що обслуговується, його купівельної спроможності. І, нарешті, комерційні структури, що працюють на ринку, повинні мати інформацію про потенційні можливості конкурентів. Спираючись на аналіз наявної інформації, можна приступати до такого етапу комерційної діяльності як визначення потреби в товарах. При цьому визначаються міцність ринку і його сегментів, формується асортимент необхідних товарів.

Важливим етапом комерційної діяльності є вибір найбільш кращих партнерів, з якими повинні бути встановлені господарські зв'язки. Цьому передує клопітка робота з вивчення можливих постачальників товарів ( їхнє розміщення, асортимент і обсяг пропонованих товарів, ціна і т.д). На наступному етапі комерційної діяльності зважується питання про встановлення договірних відносин з постачальниками товарів. Повинні бути погоджені усі моменти, пов'язані з підготовкою проекту договору, з його підписанням. Результатом цього етапу повинен бути підписаний договір на постачання товарів, за виконанням якого необхідно налагодити чіткий контроль.

На цьому закінчуються комерційні операції, зв'язані з закупівлями товарів. Далі випливає цілий комплекс технологічний операцій, зв'язаних з надходженням товарів,розвантаженням транспортних засобів, прийманням товарів за кількістю та якістю, їх збереженням, переміщення і т.д. потім комерційна діяльність розвивається в напрямі забезпечення безпосереднього продажу товарів кінцевим покупцям та надання їм супутніх послуг.

Комерційна діяльність торгових підприємств в умовах ринкової економіки повинна здійснюватися на основі маркетингових досліджень.

При цьому необхідно орієнтуватися на інтереси кінцевого споживача, інакше не можливо розрахувати успішний комерційний результат. Ще одним чинником успішної комерційної діяльності є культура та етика торговельної діяльності. Часто результативність діяльності торговельного підприємства багато в чому залежить від ділових та особистісних якостей керівного персоналу підприємства.

Отже, можемо зробити такий висновок, що комерційна діяльність торговельного підприємства є надзвичайно багатогранною, потребує наукового і водночас творчого підходу.

Вона охоплює вивчення і прогнозування купівельного попиту на товари, що реалізуються; формування оптимального асортименту товарів у магазині; рекламно-інформаційну діяльність роздрібних торгових підприємств; вибір найефективніших методів роздрібного продажу товарів; організацію та надання торгових послуг покупцям. Необхідною умовою успішної комерційної діяльності є використання маркетингу в процесі її реалізації.

Застосування маркетингу створює умови для пристосування торговельного асортименту до суспільного попиту, потреб ринку; підвищує конкурентоспроможності товарів з метою отримання максимального прибутку, а з іншого боку, є способом впливу на сферу реалізації; попит, пропозицію, ціни, умови збуту, канали розподілу.

5. Особливості торгівлі «Домотроніка» товарами в магазині

Основним завданням роздрібних торговельних підприємств в умовах посилення конкуренції на споживчому ринку товарів і послуг за залученням і розширенням контингенту клієнтів і їх грошових доходів є вдосконалення організації продажу товарів і підвищення якості обслуговування покупців.

Якість торгового обслуговування нерозривно пов'язана з наявність в продажу широкого асортименту високоякісних товарів, професійними знаннями і навичками торгового персоналу, дотриманням ним правил торгівлі, установленням зручного для покупців режиму роботи магазинів, розвитком їх матеріально-технічної бази. На якість торговельного обслуговування сильний вплив чинять також форми і методи продажу товарів.

Форма продажу товарів - це сукупність засобів і методів продажу товарів, за допомогою яких здійснюється торговельне обслуговування населення.

Роздрібний продаж товарів може здійснюватися за допомогою магазинної, позамагазинних і особливих форм продажу товарів.

Безпосередній відпуск товарі покупцям на підприємствах роздрібної торгівлі може здійснюватися різними методами.

Метод продажу товарів - це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується обслуговування покупців у процесі продажу товарів. Існує значна кількість методів продажу товарів, вибір яких визначається такими чинниками, як форма продажу товарів, фізико-хімічні властивості товарів, стан матеріально-технічної бази.

Магазинна форма продажу товарів має домінуюче становище в організації торговельного обслуговування населення. У магазинах покупцям може бути наданий найширший асортимент товарів, можливість їх в вибору. Застосування сучасного обладнання, правильної організації торгово-технологічного процесу, раціональної спрямованості потоків покупців, застосування гарної викладки товарів значно спрощують процес вибору товарів, підвищують культуру обслуговування. Безпосередній відпуск товарів покупцям у магазинах здійснюється різними методами. Найбільш поширеними є: продаж товарів через прилавок, з індивідуальним замовленням, самообслуговування, продаж за зразками, попередніми замовленнями тощо.

В магазині «Домотроніка» продаж товарів здійснюється через прилавок обслуговування. Суть полягає в тому, що в процесі вибору товарів обов'язково беруть участь і покупець, і продавець, який особисто виконує операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення розрахунків та вручення покупки. Покупці в цьому магазині можуть отримати потрібний товар для ознайомлення і вибору тільки безпосередньо через прилавок.

Таблиця 1

Елементи процесу продажу товарів і обслуговування покупців в магазині «Домотроніка»

Складові елементи продажу	Характеристика умов виконання елементів продажу
Зустріч покупців; виявлення попиту	Приваблива вітрина; естетично оформлений інтер'єр торгового залу; раціональні викладка та розміщення товарів; уважне, ввічливе ставлення торгового персоналу до покупців
Пропонування і показ товарів; допомога у виборі та консультування	Чітка, достовірна характеристика товару
Підрахування вартості покупки	Швидкість, точність
Розрахунок з покупцем	Називання вголос суми, яку необхідно сплатити за товар, підрахунок отриманих грошей, видавання здачі



Товари, відгороджені від покупців прилавком, розташовуються в такий спосіб, що їх основна маса недоступна покупцеві. Закінчуючи обслуговування одного покупця, продавець починає обслуговувати наступного і це є великим недоліком, адже покупці витрачають багато свого часу стоячи в чергах.

6. Фінансові результати від торговельної діяльності

Успіх магазину «Домотроніка» безпосередньо залежить від оптимально спланованої та ефективно-організованої господарської діяльності. Також, освоєння ринку і закріплення на ньому є результатом організації маркетингу, як елемента загальної системи управління, яка в цілому спирається на спеціально розроблену програму маркетингу.

Магазин «Домотроніка» розміщений у житловій зоні за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська 32.

Торговельна зала технологічно пов'язана з приміщенням для зберігання і підготовки товарів до продажу, що забезпечує зручність у поповненні товарних запасів у торговому залі. Загальна площа магазину складає 78 м², в тому числі торговельна - 56 м². Магазин обладнаний сучасним торговельно-технічним обладнанням для розміщення, показу товарів.

За роки існування значно розширився товарний асортимент. Основним видом діяльності є роздрібна торгівля котлами, газовими колонками, радіаторами, фільтрами для води та опалення, кондиціонерами відомих виробників. Основними елементами професійного успіху є покращення продуктивності праці персоналу і, насамперед, доступні ціни для покупців. Управління магазином здійснюється по одноланковій системі, при якій всі працівники магазину безпосередньо підпорядковані директору магазину. Штат магазину на 01.01.2013 року - 3 чоловіка.

Після короткої характеристики організаційної структури дамо економічну оцінку. Спочатку проаналізуємо діяльність магазину «Домотроніка» за останні три роки, використовуючи формулу:

Т_{емп змін} = Ч100%;

Таблиця 2

Показники товарообігу «Домотроніка» за 2010-2012 рр.

Роки	Обсяг товарообігу, тис. грн	Темп змін % до попереднього року
2010	450,0	-
2011	500,9	111,2
2012	680,0	116,0

Аналізуючи таблицю 1 зазначимо, що у магазині «Домотроніка» відбулося прискорене зростання товарообігу. При чому, в 2010 році він збільшився на 11,2%, а у 2012 на 16,0%. Тобто, спостерігається збільшення товарообігу в магазині з кожним роком. На це впливає вдале місце розташування ( знаходиться у житловій зоні де поряд проходить центральна дорога, а також у радіусі 2 км розташована залізниця).

Витрати обігу магазину «Домотроніка» представлено у таблиці 2

Таблиця 3

Витрати обігу «Домотроніка» у 2010-2012рр.

Роки	Витрати обігу	Рівень витрат обігу, % до товарообігу
	Тис. грн.	у % до попереднього року
2010	90,0	-	20,0
2011	110,0	122,2	22,0
2012	130,0	118,2	22,4



Дані у таблиці 2 свідчать про зростання загальної суми витрат, при чому у 2012 р. вона становила 18,2%, що призвело до збільшення загального рівня витрат в цей період до 22,4%. На це вплинуло підвищення заробітної плати працівників, виплати премій, податки, ремонт приміщення.

Витрати магазину «Домотроніка» за останній 2012р. зображено на рис.1

Рис. 1 Витрати магазину «Домотроніка» за 2012 р.

З діаграми видно, що більша частина витрат була використана на виплату заробітної плати - 60%, що становить 84,4 тис. грн. На виплату податків припадає - 30%, на ремонт приміщення було витрачено лише 10%.

Далі дамо характеристику результату господарської діяльності магазину за 2010-2012 рр., які наведено у таблиці 3. Прибуток магазину визначається націнкою на товари у розмірі 20%.

У таблиці 3 рентабельність знаходимо за такою формулою:

де :



Р - рентабельність;

П?прибуток;

Т? товарооборот.

Таблиця 4

Фінансова рентабельність «Домотроніка» за 2010-2012 рр.

Роки	Прибуток	Рентабельність у %
	Тис. грн.	у % до попереднього року
2010	29,5	-	6,5
2011	34,0	115,2	6,8
2012	41,0	120,5	7,0

Аналізуючи фінансову рентабельність магазину «Домотроніка» за 2010-2012 рр. по даним таблиці 3, можна зробити висновок про те, що прибуток збільшувався. Найбільше він змінився у 2012 р. - на 20,5%. Отже, рентабельність магазину за останні три роки має тенденцію до зростання з 6,5% у 2010р. і до 7,0% у 2012р.

Таким чином, можна зробити висновок, що магазин «Домотроніка» працює в динаміці та збільшує свій товарооборот. Це робиться за рахунок збільшення та розширення ассортименту товарів, а також високого рівня обслуговування покупців.



Висновки і пропозиції

Торгівля - одна з найбільших галузей економіки будь-якої країни, як за кількістю зайнятих у ній людей, так і за обсягом діяльності та внеску в загальний економічний потенціал.

Під роздрібною торгівлею розуміється підприємницька діяльність з продажу товарів у роздріб, у ході якої продавець передає покупцю товар для особистого, сімейного, домашнього чи іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю.

Підприємства торгової сфери створюють розвинену інфраструктуру послуг, вносять вагомий внесок у створення сприятливих умов для її подальшого розвитку, та завдяки ефективній праці сфера торгівлі з року в рік піднімається на новий якісний рівень.

Порядок державної реєстрації підприємств регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року.

Правильне розміщення роздрібних підприємств на території міст і поселень міського типу робить вирішальний вплив на ступінь їх прибутковості.

Вітчизняна схема розміщення роздрібних торговельних підприємств у міських населених пунктах передбачає їх поділ на підприємства місцевого (мікрорайонного) і загальноміського значення.

Роздрібно-торговельне підприємство - це підприємство сфери торгівлі, яке реалізує споживчі товари в роздріб та надає послуги, призначені виключно для кінцевих споживачів.

Роздрібні торгові підприємства реалізують товари безпосередньо населенню, тобто фізичним особам, застосовуючи свої специфічні способи і методи роздрібного продажу.

Комерційна діяльність торговельного підприємства є надзвичайно багатогранною, потребує наукового і водночас творчого підходу.

Магазин «Домотроніка» працює в динаміці та збільшує свій товарооборот. Це робиться за рахунок збільшення та розширення ассортименту товарів, а також високого рівня обслуговування покупців.

На мою думку, щоб збільшити кількість споживачів в магазині потрібно:

- збільшити кількість реклами (цього можна досягти за рахунок буклетів, біг-бордів, сіті лайтів, радіо, телебачення);

- проводити акції, розпродажі.

Це допоможе привернути увагу покупців і попит на товари та кількість споживачів збільшиться в декілька разів.



Список використаної літератури

1. Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицький В.М. та ін.. Організація торгівлі: Підручник 2-ге вид., перероб. та доп./ за редакцією В.В.Апопій. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 616с.

2. Апопій В.С., Мельник І.М. Комерційна діяльність: сучасний зміст і форми, Вісті, 1994. - 225с.

3. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. - К.: Знання- Прес, 2002. - 239 с.

4. Виноградська А.М. Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку: Монографія. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 807 с.

5. Голошубова Н.О., Фесюк В.А. Навчальний посібник. ч.2. Організація роздрібного продажу товарів. - К.: КДТЕУ, 1994. - 500с.

6. Гомба, Л.П. Піддубна. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2002. - 186 с.

7. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Организация , технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. - 8-е изд., перераб. И доп. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2008 - 508с.

8. Денисова И.Н. Организация и технология коммерческой деятельности: Учебное пособие.- М.: ИНФРА-М, 2003. - 208 с.

9. Зубкова И.Н. Организация торговли непродовольственными товарами: Учеб. пособие. - М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000. - 421 с.

10. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг ( за редакцією проф. Апопія В.В., проф. Гончарука Я.А.) Підручник. К.: НМЦ « Укоопосвіта», 2002 - 458с.

11. Маркетинг для магістрів : навч. посібн. / за ред. С.М. Ілляшенка. - Суми : Університетська книга, 2008. - 236 с.

12. Мошек Г.Є. Менеджмент підприємства : підручник [для ВНЗ] / Г.Є. Мошек, Л.А.

13. Организация и управление торговым предприятием / Брагин Л.А., Данько Т.П.: Навч.посібн. - М.: ИНФРА-М, 2005. ? 302 с.

14. Основы оптовой торговли: практ. курс: Пер. с англ. / Даненбург В., Тейлор В. - СПб. : Сирин, 2001. ? 248 с.

15. Платонов Л.Н. Организация торговли. - Минск: БГЕУ, 2000. - 150 с.

16. Правила продажу непродовольчих товарів. Наказ міністра зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі України №294 від 27 травня 1996 року. 21с.

17. Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку : навч. посібн. / А.С. Савощенко. -К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 235 с.

18. Тягунова Н.М., Юрко І.В. Основи підприємництва. Навчальний посібник. - К.: НМЦ „Укоопосвіта”, 2002.- 162с.

19. Цигилик І.І., Паневик Т.М., Криховецька З.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 240 с.

20. Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації. Навчальний посібник. Балабанова Л.В.-К.,Учбова література, 2004. ? 200с.

21. Щур Д.Л. Основы торговли. - М.: Наука 2002. - 800 с.



Додаток

Лист оцінювання курсової роботи з дисципліни

“_______________________________________________________”, виконаної студентом ___ курсу групи_______________

П.І.П. ___________________________________________________

Дата допуску до захисту_______________________

Дата захисту ___________________________

№ п/п	Критерії оцінювання	Бали
		керівник	комісія
	Зміст (до 50 балів)
1.	Обґрунтування актуальності теми (до 3 балів)
2.	Повнота розкриття теми (до 10 балів)
3.	Використання достовірних (віртуальних) статистичних і фактичних даних, що характеризують проблему та їх аналіз в динаміці (до 5 балів)
4.	Використання математичних та статистичних методів, методів моделювання, комп'ютерних технологій (до 5 балів)
5.	Використання новітніх інформаційних джерел, чинних нормативних та законодавчих документів (до 2 балів)
6.	Творчий підхід до аналізу проблеми, оригінальність підходів та наукова новизна результатів дослідження (до 10 балів)
7.	Наявність в курсовій роботі (проекті) наглядних матеріалів (таблиць, графіків, схем), та їх аналіз (до 5 балів)
8.	Обґрунтованість висновків та практична значущість рекомендацій (пропозицій) (до 10 балів)
	Оформлення та організація виконання (до 20 балів)
9.	Відповідність чинним стандартам щодо оформлення курсової роботи в цілому (титульний аркуш, затверджений план, зміст, структура, посилання на літературні джерела) (до 5 балів)
10.	Відповідність чинним стандартам щодо оформлення таблиць, формул, та графічних ілюстрацій (до 5 балів)
11.	Відповідність чинним вимогам щодо оформлення літературних та інших інформаційних джерел (до 5 балів)
12.	Дотримання графіка виконання курсової роботи (проекту) (до 5 балів)
	Захист (до 30 балів)
13.	Повнота та лаконічність висвітлення у доповіді ключових аспектів роботи (до 10 балів)
14.	Презентація курсової роботи (проекту) (до 10 балів)
15.	Аргументованість та повнота відповідей на додаткові питання (до 10 балів)
	Всього балів
	Підсумкова кількість балів та оцінка за національною шкалою і шкалою ECTS

Підписи членів комісії: _______________

___________________

___________________

___________________

Размещено на Allbest.ru

...