Сільський ринок продовольчих товарів, його ефективність та шляхи стабілізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство економіки України

Українська академія зовнішньої торгівлі

УДК 339.13 - 339.166.82

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СІЛЬСЬКИЙ РИНОК ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ, йОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ШЛЯХИ СТАБІЛІЗАЦІЇ

Спеціальність: 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг

Мягких Ірина Миколаївна

Київ - 2000

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Українській академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Грицай Тамара Володимирівна.

Українська академія зовнішньої торгівлі, доцент кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Завадський Йосип Станіславович.

Національний аграрний університет, завідуючий кафедрою менеджменту та маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент Здобнова Ізольда Григорівна.

Науково-дослідницький, проектно-технологічний центр організації праці та управління виробництвом, завідуюча відділом економічних досліджень.

Провідна установа

Київський державний торговельно-економічний університет, кафедра маркетингу Міністерства освіти і науки України.

Захист дисертації відбудеться 21 вересня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України за адресою: 01042, м. Київ-42, вул. Чигоріна 57а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою 01042, м. Київ-42, вул. Чигоріна 57.

Автореферат розісланий 14 липня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Стукач Т.М.

АНОТАЦІЯ

Мягких І.М. Сільський ринок продовольчих товарів, його ефективність та шляхи стабілізації - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг -Українська академія зовнішньої торгівлі, м. Київ, 2000 рік.

В дисертації проаналізовані економічні та соціальні передумови розвитку сільського ринку продовольчих товарів, висвітлені теоретичні аспекти проблем його сутності; розроблена система критеріїв та показників оцінки стану, розвитку ринку, ефективності. Проведений аналіз стану ринку, основних його елементів: попиту, пропозиції, споживання, а також дана оцінка господарюючим суб'єктам ринку. Проаналізована діяльність споживчої кооперації та інших суб'єктів ринку і висвітлені питання реформування торговельної сфери на селі в умовах інтенсифікації ринкових перетворень. Запропоновані пріоритетні напрямки стабілізації сільського ринку продовольчих товарів, реструктуризації торгової та заготівельної мережі. Обгрунтовані шляхи перебудови виробництва, торгівлі і заготівлі відповідно концепції управління з орієнтацією на маркетинг, активізації діяльності споживчої кооперації на сільському ринку.

Ключові слова: сільський ринок продовольчих товарів, суб'єкти ринку, виробництво, роздрібна і оптова торгівля, заготівлі, малий бізнес, інфраструктура, реформування, реструктуризація, пропозиція, попит споживання, збалансованість, маркетинг.

АННОТАЦИЯ

Мягких И.Н. Сельский рынок продовольственных товаров, его эффективность и пути стабилизации - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг -Украинская академия внешней торговли, г. Киев, 2000 год.

В диссертации проанализированы экономические и социальные предпосылки развития сельского рынка продовольственных товаров, освещены теоретические аспекты проблем его сущности; разработана система критериев и показателей оценки состояния, развития рынка, эффективности. Проведен анализ состояния рынка, основных его элементов: спроса, предложения, потребления, а также дана оценка хозяйствующим субъектам рынка. Проанализирована деятельность потребительской кооперации и других субъектов рынка и освещены вопросы реформирования торговой сферы на селе в условиях интенсификации рыночных преобразований.

В диссертации на основе использования методов авторегрессионных и многофакторных моделей рассчитаны прогнозные показатели, которые характеризуют развитие социальной инфраструктуры села, обоснована точность, надежность прогнозных разработок. Проанализированы направления развития производства, заготовок, торговли потребительской кооперации, определены направления усиления роли потребительской кооперации в формировании сельского рынка, его стабилизации. Обоснованы основные направления дальнейшего развития розничной, оптовой торговли, общественного питания и производства продовольственных товаров, заготовок, продуктов питания и сырья. С целью повышения конкурентоспособности и прибыльности предприятий различных видов деятельности системы рекомендованы пути реструктуризации ее сети.

В работе рассмотрена система взаимосвязей и отношений потребительской кооперации и АПК, разработаны предложения по их укреплению, возможности создания современной инфраструктуры на рынке продовольственных товаров Украины.

В работе определены основные направления по созданию в системе потребительской кооперации маркетинговой службы, обоснована необходимость ее создания, выделены основные составляющие информационной политики. Предложена методика оценки сбалансированности спроса и предложения емкости рынка, управления товарными запасами, методические подходы к определению емкости рынка, нетоварних форм потребления.

Предложены пути стимулирования развития рынка. Для решения этой проблемы автором предложены: структурная перестройка потребительской кооперации, рыночные методы хозяйствования и современные формы организации рынка. Разработаны рекомендации по стимулированию оплаты труда работников потребительской кооперации.

Ключевые слова: сельский рынок продовольственных товаров, субъекты рынка, производство, розничная, оптовая торговля, заготовки, малый бизнес, инфраструктура, реформирование, реструктуризация, спрос, предложение, сбалансированность, маркетинг.

ANNOTATION

I.M. Myahkikh. Country market of food products, its efficiency and ways of stabilization - Script.

The thesis for Master of Economic Sciences Degree according to the 08.06.02 profession-line - Business, management and marketing - Ukrainian Academy of Foreign Trade, Kyiv, 2000.

In the following dissertation the economic and social prerequisites of food products' country market are analysed. Also the system of cryteria and condition evaluation indices, market development and its efficiency are worked out. The analysis of market condition and its main elements such as demand, proposition, consuming is worked out. The evaluation of market participants is made. The analysis of consuming cooperation and other market participants is made and ways of reforming of trade system in country regions in the conditions of market transformation. The priority directions of country market stabilisation and restructurization of trade and storing up according to the managing conception with orientation on marketing, activisation of consuming cooperation activities are proposed.

Key words: country market of food products, market participant, production, retail and wholesale trade, storing up, small business, infrastructure, reforming, restructurization, proposal, consumer demand, balance, marketing.

Особистий внесок здобувача у роботах, виконаних у співавторстві:

проаналізовані макроекономічні умови розвитку сільського ринку;

дана оцінка стану сільського споживчого ринку (попиту, пропозиції та споживання, розроблені рекомендації по їх збалансуванню);

проаналізовано фінансовий стан підприємств споживчої кооперації, розроблені концептуальні напрямки виходу з фінансової кризи;

розроблені методи довгострокового прогнозування.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сільський ринок продовольчий

Актуальність теми дослідження. Перебудова системи економічних відносин передбачає формування ефективно функціонуючого сільського ринку, який забезпечував би реалізацію суспільної потреби - соціальне відродження та стабільний розвиток села.

Особливістю розвитку продовольчого ринку на сучасному етапі є високі темпи росту пропозиції, яка значно випереджує попит. Товарний дефіцит, який був супутником соціалістичної економіки, обернувся зараз грошовим дефіцитом. Цьому сприяли низька платіжна спроможність населення і підприємств, непродумана кредитна та податкова політика, нерозвинута соціальна сфера села та ін.

Серйозну тривогу викликає той факт, що в структурі каналів реалізації продтоварів у сільській місцевості падає роль організованої торгівлі - споживчої кооперації, торговельно-збутових баз, оптових торговельних компаній, спеціалізованих аграрних бірж та інших форм оптової і роздрібної торгівлі. Домінуюче становище в реалізації сільськогосподарської продукції займають натуральний (товарний) обмін і неорганізований ринок.

Споживча кооперація витісняється з сільського ринку продовольчих товарів. Маючи достатній економічний потенціал, вона не забезпечує ефективне функціонування сільського ринку продовольчих товарів, не відповідає у повній мірі реальним можливостям вирішення соціально-економічних перетворень на селі.

Усі ці негативні явища різко послабляють функції сільського ринку. Якщо у 1991 р. його частка в загальнонаціональному ринку складала 24-25 %, то у 1998 році вона знизилась до 12 %. Протягом 1993 - 1998 рр. кількість магазинів на селі скоротилася на 45,4 %, обсяги реалізації товарів сільському населенню - на 57 %. До того ж відбулася деформація товарообігу. Частка продовольчих товарів в загальному обсязі реалізації в 1998 році досягла 89,1%. Все це свідчить про критичну ситуацію, яка склалася на сільському споживчому ринку.

Соціально-економічні та методологічні проблеми формування і розвитку продовольчого ринку досліджувались в працях В.Андрійчука, В.Апопія, Р.Абдуліна, Г.Губерної, Я.Гончарука, Р.Зейферта, Н.Кондратьєва, П.Кіяшева, Ф.Крутикова, А.Левіна, В.Матусевича, А.Орлова, Б.Соловйова та ін. Їхні наукові розробки мають теоретичне і практичне значення і є суттєвим вкладом в розвиток економічної науки.

Але сьогодення потребує більш глибокого науково-методичного обгрунтування низки питань щодо розробки механізму стабілізації і підвищення ефективності функціонування сільського споживчого ринку в умовах активного реформування, покращання умов господарювання на селі. Саме цим і викликана необхідність проведення даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов'язана з Державною програмою розвитку агропромислового виробництва та соціального відродження села на 1996 - 2005 роки, (№ держреєстрації 0145003510), Програмою державної підтримки малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки, Концепцією розвитку внутрішньої торгівлі, Державною програмою стратегічного розвитку "Україна-2010" та іншими державними і регіональними програмами і планами щодо розвитку сільського ринку продовольчих товарів.

Мета і задачі дослідження. Метою є розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування сільського споживчого ринку продовольчих товарів. Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі розглянуті та вирішені задачі теоретичного і методичного характеру:

конкретизовані економічні та соціальні передумови і принципи формування стабільного сільського ринку продовольчих товарів в умовах реформування АПК, системи споживчої кооперації та зміцнення ринкових відносин на селі;

уточнені концептуальні положення щодо розвитку сільського продовольчого ринку;

уточнені і систематизовані критерії та показники оцінки ефективності функціонування продовольчого ринку;

поглиблені методичні підходи до оцінки ємності ринку;

уточнена методика аналізу співвідношення попиту та пропозиції;

вивчено мотиваційний механізм функціонування сільського продовольчого ринку, розроблені рекомендації по його вдосконаленню;

обґрунтовані основні напрямки і необхідні умови стабілізації сільського продовольчого ринку;

розроблені рекомендації по реструктуризації інфраструктури сільського продовольчого ринку та по організації маркетингу продовольчого ринку у сільській місцевості.

Об'єктом дослідження є сільський ринок продовольчих товарів, роздрібна та оптова мережа торгівлі продовольчими товарами, юридичні та фізичні особи, які здійснюють продаж продовольчих товарів, підприємства, які виробляють продовольчі товари та їх споживачі, заготівельна діяльність споживчої кооперації.

Предметом дослідження є механізм розвитку та підвищення ефективності сільського споживчого ринку продовольчих товарів.

Теоретико-методологічну основу дисертації склали сучасні методи аналізу та принципи системного підходу до діагностики системи управління ринком та дослідження проблем його стабілізації, вияву резервів по підвищенню ефективності функціонування ринку.

При виконанні роботи використана загальноекономічна та спеціальна література з даної проблеми, зарубіжний досвід теорії і практики управління ринком, нормативні документи, інструктивні матеріали, регламентуючі діяльність підприємств, підпорядкованих Агропрому, в тому числі споживчої кооперації, дані статистичної та відомчої звітності, результати вибіркових обстежень підприємств кооперативної торгівлі України, власників приватних і підсобних господарств, фермерів.

Дослідження проводилися з використанням методів порівняння, аналізу і синтезу, статистичних групувань, історичної аналогії, економіко-математичного моделювання на основі кореляційно-регресійного методу аналізу, авторегресійних залежностей із застосуванням засобів обчислювальної техніки: стандартних програм, обробки економічної інформації і спеціальних програмних продуктів, розроблених нами.

Наукова новизна дисертації. Вдосконалена система показників оцінки ефективності функціонування сільського споживчого продовольчого ринку, до складу якої входять три блоки, які відображають виробництво продуктів харчування та пропозицію їх на сільському ринку, сферу обігу (посередники, оптова та роздрібна торгівля, а також інші форми реалізації продтоварів), споживання:

поглиблене наукове обґрунтування методики оцінки ємності сільського споживчого ринку в контексті врахування нормативних показників раціонального споживання основних продуктів харчування, результатів вибіркових опитувань населення, бюджетних обстежень, а також надходжень з особистого підсобного господарства;

вдосконалена методика аналізу співвідношення попиту і пропозиції, в основі якої знаходяться результати вибіркового опитування населення, їх оцінки пропозиції товару, асортименту, ціни (маркетингові дослідження), що дозволяє оптимізувати товарно-асортиментну та цінову політику виробників і підприємств роздрібної торгівлі;

науково обґрунтовані ряд рекомендацій по вдосконаленню нормативного механізму підвищення ефективності праці сільської торгівлі (споживчої кооперації), в основу якої покладено розрахунок відрядних розцінок від валових доходів, методично обґрунтований коефіцієнт співвідношення динаміки продуктивності праці і заробітної плати;

науково обґрунтовані основні положення концепції реструктуризації розвитку роздрібної, оптової торгівлі, заготівок і виробництва споживчої кооперації як головного суб'єкта сільського споживчого ринку, а також інших форм і методів торговельного обслуговування населення, які базуються на методах довгострокового прогнозування, а також на узагальненні методів аналізу та експертної оцінки стану сільського ринку;

обґрунтовано комплексний підхід до організації маркетингу продовольчого ринку в сільській місцевості як органічної підсистеми агромаркетингу.

Практична значимість результатів дослідження полягає у розробці пропозицій по перебудові діяльності підприємств і організації системи споживчої кооперації, реструктуризації торговельної та заготівельної мережі при прийнятті стратегічних і тактичних рішень з питань організації комплексної системи торговельного обслуговування сільського населення, а також рекомендацій по організації маркетингових служб, матеріального стимулювання робітників роздрібної торгівлі. Про це свідчать результати апробації, а саме:

рекомендації по розробці основних напрямків розвитку галузей діяльності споживчої кооперації використані при розробці "Національної програми відродження села" (довідка № 2/1 від 4 січня 2000р. Укоопоргтехцентру);

рекомендації по матеріальному стимулюванню робітників роздрібної торгівлі використані Києво-Святошинською райспоживспілкою (довідка № 32/6 від 20 листопада 1999 р.).

рекомендації по створенню маркетингової служби використані виробничо-торговельною фірмою "1ДЕКС" (довідка № 9/пп від

11 січня 2000 р.).

Впровадження у практику методичних розробок по стабілізації сільського ринку продовольчих товарів дозволить підвищити рівень оперативності та обґрунтованості управлінських рішень по збалансованості попиту і пропозиції, зниженню фінансової напруженості, підвищенню фінансової стійкості та платоспроможності господарюючих суб'єктів ринку.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовані на науково-практичних конференціях:

Облік, аналіз та контроль в системі управління економікою підприємств. Міжнародна науково-методична конференція. - К.: КДТЕУ, 1997.

Сучасні технології у професійній підготовці спеціалістів в Україні. Міжнародна науково-практична конференція. - К.: ЄУФІМБ, 1999.

Наукові публікації. За результатами дослідження опубліковано 5 статей, обсягом 2,65 др. арк. Із них у фахових виданнях 4 статті, обсягом 2,2 др.арк.

Структура, зміст та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена сформульованими метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури, який містить 132 найменування. Загальний обсяг дисертації 207 сторінок, в т. ч. 168 сторінок основного тексту, 32 таблиці, 8 рисунків, 12 додатків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, визначена мета і задачі висвітлені наукова новизна, практичне значення і апробація результатів дослідження.

У першому розділі - "Соціально-економічна сутність сільського споживчого продовольчого ринку України" - розглянуто теоретичні питання формування та особливості розвитку сільського ринку продовольчих товарів.

У дисертації теоретично обґрунтовано, що сільський споживчий ринок продовольчих товарів необхідно розглядати як фазу процесів відтворення в агропромисловому комплексі, як посередника між сільськогосподарським виробництвом, з однієї сторони, і споживанням продукції сільського господарства - з другої.

Сучасний стан сільського продовольчого споживчого ринку дзеркально відображає значне падіння реальних грошових доходів населення та кризу в агропромисловому комплексі країни. За 1995 - 1998 рр. у сільській місцевості обсяг реалізації основних продуктів харчування через всі канали збуту значно зменшився , що призвело до скорочення їх споживання на душу населення по Україні (табл.1).

Таблиця 1 Споживання основних продуктів харчування в Україні (на душу населення за рік, кг)

№ п/п	Найменування продукту	Роки
		1995	1997	1998
1	М'ясо і м'ясопродукти	39,7	35,4	33,7
2	Молоко і молочні продукти	251,1	239,0	211
3	Яйця( шт.)	210	245	246
4	Риба і рибні продукти	3,6	3,5	3,6
5	Хлібні продукти (хліб та макаронні вироби в перерахунку на борошно, крупи)	146	147	147,6
6	Олія	10,7	10,5	10,6
7	Картопля	161,3	160,4	163
8	Фрукти, ягоди, виноград	50,4	50,1	51,2
9	Цукор	44,0	38,0	38,0

Сільське населення значну частину своїх продовольчих потреб задовольняє за рахунок особистого підсобного господарства. Безумовно, це призвело до скорочення торговельної інфраструктури на селі.

Аналіз показав, що за останні п'ять років значно скоротилася торговельна мережа в сільській місцевості (на 30 тис. одиниць). На 50 % знизилась питома вага підприємств громадського харчування, розташованих на селі. На сьогодні частка магазинів кооперативної торгівлі, які знаходяться в селах, складає тільки 70 % загальної кількості. Отже, близько 20% сільської торговельної мережі, а також відповідну кількість покупців, споживча кооперація віддала іншим господарським суб'єктам.

Роздрібна мережа торгівлі продовольчими товарами в сільській місцевості в сучасних умовах характеризується двома діючими тенденціями: по-перше, універсалізацією торгівлі, по-друге, корінними змінами якісного складу торговельної мережі (збільшення частки невеликих магазинів на 1-2 робочих місця), підвищенням частки інших форм та методів торговельного обслуговування, заснованих на різних формах власності.

Однією з головних рушійних сил, які формують сільський споживчий торговельний ринок, була, є і повинна бути споживча кооперація, яка обслуговує 12,3 млн. чол., що проживають у 29 тис. населених пунктах. Але вона відчутно здає свої позиції. Роздрібний товарообіг кооперативної торгівлі в сільській місцевості склав у 1998 р. 1140 млн. грн., або 49% загального обігу сільського ринку. Маючи достатньо вагому матеріально-технічну базу, кваліфіковані кадри, багаторічний досвід роботи, на сучасному етапі споживча кооперація не змогла зберегти здобуті позиції на ринку товарів і послуг. Вона втратила і продовжує втрачати значну частину свого впливу в сфері торгівлі товарами народного споживання.

Причин такого положення, як показав аналіз, багато, але домінуючими є чотири.

Перша - прорахунки в структурній політиці, які призводять до деформації структури АПК і руйнування структурних зв'язків його взаємозалежних сфер, у тому числі і споживчої кооперації.

Друга - неефективні системи економічних відносин, що обумовлює звуження і сповільнення обміну проміжного і кінцевого продукту АПК, зниження зацікавленості учасників економічного обороту.

Третя - відсутність сучасної ринкової інфраструктури на продовольчому ринку, яка була б інтегрована з усіма ланками АПК, у тому числі і потенціалом споживчої кооперації.

Четверта - різке зниження платоспроможності сільського населення і натуралізація доходів. Опитування жителів сільських регіонів показало, що вони зацікавлені у споживчій кооперації: по-перше, як у виробнику сільськогосподарської продукції, який прагне вигідно і без зайвого клопоту її реалізувати; по-друге, як споживачі, що хочуть вигідно і без особливих витрат часу придбати необхідні товари. В сучасних умовах від самої кооперації вирішальним чином залежатиме наскільки вона стане реальним середовищем функціонування і розвитку споживчих товариств, наскільки форми її організації і методи господарювання відповідатимуть ідеї збереження кооперативних цінностей, їх практичної реалізації, наскільки її розвиток відповідатиме розвитку національної економіки.

В роботі рекомендовані основні напрямки реформування відносин власності в системі споживчої кооперації, реалізація яких, з однієї сторони, дозволяє створити її раціональну і ефективну організацію, оптимально розміщувати і використовувати об'єкти інфраструктури, матеріально-технічні ресурси, узгоджувати свої цілі з цілями суспільства, активізувати участь кооперативних підприємств в соціальних і економічних перетвореннях села. З другої - дозволяє зберегти організаційну цілісність споживчої кооперації і функціональну єдність, забезпечити підвищення її ролі на споживчому ринку, виступити важливим стимулюючим фактором його стабілізації і подальшого розвитку. сільський ринок продовольчий товари

В роботі проаналізовано вплив на формування сільського ринку продовольчих товарів таких факторів, як розвиток соціальної інфраструктури та демографічної ситуації на Україні. Низький рівень забезпеченості об'єктами соціальної сфери призводить до росту витрат сукупного робочого часу, зниження продуктивності праці, дестабілізації трудових ресурсів на селі, міграції населення, звужує сферу прикладання праці, особливо жіночої, а в результаті створює передумови для скорочення доходів населення, масштабів сільського споживчого ринку.

Аналіз показав, що за останні роки суттєво зменшились об'єми і кількість видів послуг, що надаються в сільській місцевості. З 1991 р. по 1998 р. кількість будинків побуту скоротилася в 5,3 разів, підприємств (ательє, майстерень) - в 2,3 рази, приймальних пунктів - в 6,7 разів, прокатних пунктів - в 1,9 рази, переробці сільгосппродукції - в 2,5 рази.

Таке положення вимагає прийняття науково обгрунтованих широкомасштабних рішень, перегляду соціальної політики на селі, прийняття дійових заходів для призупинення “ерозії” інфраструктури сільського ринку, підвищення ролі споживчої кооперації в формуванні ринку, надання їй режиму сприяння розвитку в контексті розгортання ринкових перетворень в АПК та сільській місцевості.

Другий розділ “Методичні особливості оцінки стану сільського споживчого продовольчого ринку" висвітлює ряд питань, пов'язаних з удосконаленням системи показників оцінки ефективності функціонування продовольчого ринку, методів аналізу пропозиції продовольчих товарів, методики аналізу співвідношення попиту та пропозиції, методики оцінки ємності сільського ринку, підвищення ефективності мотиваційного механізму функціонування сільського продовольчого ринку.

В якості головного критерію оцінки ефективності функціонування споживчого ринку і товарного обігу в цілому пропонується прийняти максимізацію збалансованості платоспроможних потреб і товарної пропозиції по відношенню до швидкості їх задоволення і витрат сфери обігу і споживання. Даний критерій дає відповідь на основні питання - в якій мірі, як швидко задовольняються платоспроможні суспільні потреби і які при цьому витрати.

У дисертації запропонована система показників для аналізу та прогнозування сільського продовольчого ринку, які класифіковані у відповідні групи в залежності від економічного змісту, ступеня узагальнення, сфери застосування і функціональної націленості чинників, що визначають стан і розвиток ринку і його складові елементи на рівні держави, регіону, підприємства.

Головним джерелом товарної пропозиції є виробництво продовольчих товарів. Але сучасний його стан, як показав аналіз, характеризується деформованою структурою і низьким технічним рівнем. Гостра кризова ситуація в Україні в теперішній час, зокрема, в агропромисловому комплексі та соціальній сфері села, посилила загрозу, що нависла над продовольчим забезпеченням. Тенденція скорочення виробництва, параліч системи платежів та грошового обігу деформують макро- і мікрогосподарську структуру сфер виробництва та обігу, підривають мотивацію селян до ефективної праці та справжнього агробізнесу.

За 1990 - 1998 рр. обсяг продукції сільського господарства в порівняльних цінах (1998 р.) в усіх категоріях господарств скоротився майже на 42,2 відсотка і склав в 1998 р. - 2713 млн. грн. За вказаний період обсяг виробництва харчової промисловості в загальному обсязі виробництва склав лише 32% рівня 1990 р. Низький платоспроможний попит паралізував виробництво, призвів до різкого скорочення його обсягів, а також використання виробничих потужностей підприємств споживчої кооперації, яка була до недавнього часу одним із головних постачальників продуктів на селі. За останні п'ять років виробництво хлібобулочних виробів скоротилося в системі на 77,9%, консервів - на 88,2%, безалкогольних напоїв - на 79,9%. Виробничі потужності підприємств, які виробляють ці товари, використовуються на рівні 20% (плодоовочевих заводів і цехів), 38% (хлібозаводів).

Як показав аналіз, одним із джерел формування товарних продовольчих ресурсів є малий бізнес, який з властивою йому гнучкістю, маневреністю сприяє розвитку виробництва товарів, створенню нових робочих місць, ринковим перетворенням.

У 1998 році в АПК налічувалось 132 тис. малих підприємств. Їх продукція і послуги оцінюються в 18,7 млрд. грн. Однак в сфері малого бізнесу мало підприємств, які випускають товари (не більше 25%). Основна маса малих підприємств має торговельну та посередницьку спрямованість. Перешкоджає його розвитку відсутність діючого механізму реалізації державної політики по підтримці підприємництва, сильний податковий прес, низькі темпи і перекоси при реформуванні державної власності, відсутність відповідного нормативно-правового забезпечення розвитку малого підприємництва, обмеження або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів. В роботі обґрунтовані напрямки прискорення розвитку малого і середнього бізнесу і підвищення ефективності його функціонування в аспекті розвитку сільського споживчого продовольчого ринку.

У процесі аналізу ринку продовольчих товарів виявлена друга виражена тенденція в його стані - зниження рівня попиту і середньодушового споживання сільським населенням основних видів продуктів харчування (крім хлібних продуктів та картоплі), зростання нетоварних форм споживання, а також невиправдані високі регіональні відмінності у споживанні. У порівнянні з мінімальними нормами, розрахованими науково-дослідним інститутом гігієни харчування України, у 1998 р. сільське населення України споживало менше м'яса і м'ясопродуктів на 60%, фруктів та ягід - на 20%, риби та рибопродуктів - на 85,5%, молока - на 21%, яєць, овочів та баштанних - на 16%. В той же час споживання хлібопродуктів та картоплі перевищувало раціональні норми відповідно на 48 і 50%.

Дослідження рівня споживання сільського населення за даними обстежень показало, що велику частину в загальному обсязі споживання займають надходження продуктів з підсобних і фермерських господарств: по м'ясу і м'ясопродуктах це складає 92,6%, молоку та молокопродуктах - 94%, яйцях - 97,8%, картоплі - 96,5%, овочах та баштанних - 84,3%. Ці господарства здебільшого орієнтовані на натуральне забезпечення сільського населення основними продуктами харчування і їх питома вага змінює обсяг та структуру попиту і ємності ринку.

У дисертації пропонується методика визначення фактичної та потенційної ємності ринку, яка ґрунтується на прогнозних розрахунках обсягів споживання продукту, надходження з особистого підсобного господарства, маркетингово-соціологічних опитуваннях населення щодо їх намірів забезпечення себе продуктами харчування, а також враховуються мінімальні норми споживання для того, щоб можливо було визначити необхідні заходи щодо формування доходів населення та ринкової пропозиції на перспективу.

В роботі на основі розробленої автором методики аналізу показників співвідношення попиту і пропозиції на сільському ринку продовольчих товарів, яка базується на оцінці попиту і пропозиції через вибіркове опитування населення, зроблено аналіз, який дозволив виявити наявність ряду виражених кількісних і якісних диспропорцій по основних видах товарів та їх різновидах:

невідповідність пропозиції окремих продуктів попиту населення по групах товарів і внутрішньогруповому асортименту;

зростання незадовільних життєво важливих потреб (через високий рівень цін, низьку платоспроможність, відсутність в магазинах необхідних товарів);

суттєві відхилення показників реалізації на душу населення в розрізі областей від середнього рівня.

У мікроструктурі ринку, як показали дослідження, відображаються специфічні інтереси безпосередніх виробників та споживачів. Тому регулювання співвідношення між попитом та пропозицією по широкому колу асортиментних різновидностей споживчих товарів необхідно здійснювати у виробництві за допомогою замовлень торгівлі і господарчих договорів, які повинні базуватися на маркетингових дослідженнях.

У дисертації визначені підходи до вдосконалення мотиваційного механізму як однієї з важливих умов стабільного розвитку. Розроблені рекомендації по поліпшенню системи оплати праці і матеріального стимулювання для головного суб'єкта ринку - споживчої кооперації. На сьогодні розміри мінімальної зарплати не забезпечують відтворення робочої сили і тому вона не може виконувати тієї соціальної ролі, яку повинна нести. На ринку праці склалася безглузда ситуація: непрацююча особа одержує допомогу, яка перевищує зарплату працюючої (окремих низькооплачуваних груп).

Суттєвим недоліком в організації оплати праці є те, що зростання рівня витрат на заробітну плату у загальному обсязі роздрібного товарообігу відбувається при значних темпах зниження останнього і зростання середньої заробітної плати на одного робітника при зниженні продуктивності праці. За 1997-1998 рр. роздрібний товарообіг в порівняльних цінах в роздрібних підприємствах споживчої кооперації знизився на 32,7 % при зростанні коштів на оплату на 0,3%, продуктивність праці скоротилася на 14,1% при зростанні середньої заробітної плати на 2,4%, в магазинах з більш високою продуктивністю праці виплачується менша заробітна плата, або ж праця однакової продуктивності оплачується по-різному.

Одним із шляхів усунення існуючих недоліків в організації оплати праці робітників торгівлі автор бачить у впровадженні в практику розроблених методичних рекомендацій по розрахунку нормативного рівня витрат на основну заробітну плату і методики розрахунку відрядних розцінок в залежності від типу підприємства, кваліфікації продавця і якості функцій, які він виконує.

Розрахунок нормативу (Н_р) основної заробітної плати у товарообігу пропонується проводити за наступною формулою:

де Ф_б - фонд основної заробітної плати базисного періоду;

Т_б - товарообіг базисного періоду;

К_с - коефіцієнт співвідношення приросту середньої заробітної плати на кожний відсоток приросту продуктивності праці;

(П_п)- темп приросту продуктивності праці у звітному періоді порівняно з базисним.

Розрахований фонд заробітної плати є основою для формування посадових окладів підприємств та організацій кооперативної торгівлі.

У третьому розділі "Основні напрями та необхідні умови стабільного розвитку сільського споживчого продовольчого ринку" розглянуті пріоритетні напрямки стабілізації сільського ринку продовольчих товарів: реструктуризація торговельної та заготівельної мережі; перебудова виробництва, торгівлі і заготівлі відповідно до ринкової концепції управління з орієнтацією на маркетинг; створення ефективної системи маркетингу, активізація діяльності споживчої кооперації на сільському ринку.

Розробка стратегії розвитку сільського ринку продовольчих товарів і підвищення ефективності його функціонування базується на матеріалах аналізу стану цього ринку, прогнозних показників, які характеризують об'єм і структуру виробництва сільськогосподарської продукції, платоспроможного попиту сільського населення, рівня нетоварних форм споживання, рівня розвитку матеріально-технічної бази роздрібної і оптової торгівлі громадського харчування, заготівлі в перспективному періоді, а також соціальної інфраструктури села, яка складає той загальний фон, на якому формується сільський ринок.

Прогнози виконані в автоматизованому режимі з використанням методів математичного моделювання. Розраховані статистичні характеристики (показники помилки апроксимації, коефіцієнти невідповідності Тейла, інтервалу довіри (статистика Стьюдента), середньоквадратична помилка варіанту розрахунку) свідчать про обґрунтованість вибору моделей розрахунку достовірності і надійності прогнозних даних. Прогнозні розрахунки на основі економіко-статистичних моделей доповнювалися сценарними прогнозами та експертними оцінками.

Багатоваріантний прогноз показав, що за достатньо обмеженими оцінками продаж продовольчих товарів на селі може збільшитися за період 2000 - 2005 рр. на 11-12% по відношенню до 1999 р. Очікується, що до 2005 р. реалізація м'яса і м'ясопродуктів виросте на 20-25%, риби - на 25-30%, молокопродуктів на - 16-18 %, кондитерських виробів - на 13-18%. Забезпеченість сільського населення торговельною площею збільшиться на 25%, на підприємствах громадського харчування - місцями на 5%.

Очікується зростання виробництва продовольчих товарів в системі кооперації: хліба та хлібопродуктів - в 1,8 рази, ковбасних виробів - в 1,9 рази, консервів - у 2,0 рази, кондитерських виробів - у 2,5 рази, безалкогольних напоїв - у 1,5 рази.

Але для досягнення прогнозованих результатів необхідно виконати ряд вимог і, головне, забезпечити зростання платоспроможного попиту сільського населення і товарної пропозиції, збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на підприємствах споживчої кооперації.

Необхідно стимулювати становлення нових товарних ринків за рахунок якісної зміни структури роздрібного товарообігу, поглиблення диференціації в асортименті, розвитку матеріально-технічної бази торгівлі, створення різноманітних торгових підприємств в поєднанні з комплексами послуг, використанні всього арсеналу форм та методів оптової і роздрібної продаж.

В дисертації обґрунтовані основні напрямки реструктуризації торгової і заготівельної мереж, розглянуті питання активізації діяльності споживчої кооперації як суб'єкта споживчого ринку села на основі реорганізації її господарської структури, перебудови методів господарювання, а також зниження податкового тиску на її підприємства.

В перспективному періоді з метою стабілізації і подальшого розвитку ринку необхідне формування комплексної системи торговельного обслуговування на селі, яка б гарантувала мешканцям кожного населеного пункту можливість придбання необхідних товарів та одержання послуг за місцем проживання з мінімальними витратами коштів та часу.

Вирішення цієї проблеми полягає в тому, щоб прискорити створення в селах різноманітних пунктів по продажу товарів повсякденного попиту, стаціонарних магазинів, сімейних лавок на дому, комбінованих підприємств, які працюють на умовах оренди. Особливо це важливо для відродження сіл, що обезлюдніли.

В умовах ринкових відносин важливою сферою формування і стабілізації споживчого ринку є оптова торгівля. Для відновлення ролі та подальшого розвитку сфери оптової торгівлі необхідно розширити і персоніфікувати її функції.

Щодо клієнтів-покупців оптова торгівля повинна виконувати такі функції: здійснювати оцінку кон'юнктури і попиту, ємності сільського споживчого ринку, концентрацію товарної маси, зберігання товарних запасів, перетворення промислового асортименту в торговельний; інформаційне і консалтингове обслуговування.

Щодо клієнтів-постачальників оптова торгівля має активізувати такі функції, як організацію виробничої діяльності шляхом створення власного виробництва на вивільнених складських площах цехів з переробки плодів, овочів, виготовлення на замовлення населення виробів для ремонту та будівництва житла на базі оптових підприємств, що торгують лісобудівельними матеріалами, мінімізацію комерційного ризику, маркетингове обслуговування.

Стратегічно більш прийнятним є підхід формування багатоукладної інфраструктури - створення оптових продовольчих ринків у вигляді відкритих акціонерних товариств, корпоративних аграрних бірж, аукціонів, “реанімації” оптових торговельних баз, об'єднання інвестицій із закордонними компаніями для розвитку консигнаційних лізингових фірм, селянських торговельних домів.

Для соціальної перебудови села, більш повного задоволення потреб населення необхідно докорінно поліпшити організацію громадського харчування на селі, відродити систему послуг, організувати в сільській місцевості комплексні торгово-побутові та громадсько-культурні центри, широку мережу прокатних пунктів, розширити надання послуг по ремонту та будівництву житла, зведенню садових будинків та інших будівель за замовленнями населення, переробці сільськогосподарської продукції на давальницьких засадах, перевезенню вантажів.

Розвиток різноманітних форм власності дає можливість підвищувати можливості заготівників і виробників сільськогосподарської продукції у виборі націленості своєї діяльності і каналів збуту продукції, формуванню економічних зв'язків і взаємовідносин заготівельних підприємств з виробниками і продавцями сільськогосподарської продукції на договірній основі.

У цьому зв'язку необхідно розширити торговельну мережу при райкоопзаготпромах і виробничих підприємствах за рахунок тимчасово закритих магазинів, організувати торгівлю м'ясопродуктами, молоком, свіжими та переробленими плодоовочами, картоплею, зерном, борошном, крупами, безалкогольними напоями тощо.

Важливим напрямком розвитку сільського продовольчого ринку є створення інтеграційних господарських систем із заготівлі, переробки та реалізації, створення агропромислових торговельних комбінатів, об'єднань й інших формувань на базі спільних підприємств споживчої кооперації та суб'єктів інших форм власності. Сільські заготівельні підприємства, а також збутозаготівельні об'єднання повинні повніше використовувати можливості по нарощуванню обсягів заготівель сільськогосподарської продукції за рахунок своєчасного забезпечення селянської садиби кормами, малогабаритною технікою, добривами, розсадою, саджанцями, племінним молодняком, плівковими матеріалами, тарою, а також будівельними матеріалами, транспортом, засобами малої механізації. Необхідно надавати широку допомогу здавачам сільськогосподарської продукції по веденню особистого підсобного господарства, переробці частини виробленої продукції на давальницьких умовах.

Одним із напрямків стабілізації і підвищення ефективності функціонування ринку є створення маркетингової служби в системі споживчої кооперації. Такий підхід обумовлений необхідністю реформації заготівель, виробництва, торгівлі до потреб і вимог маркетингу, в зв'язку з переорієнтацією їх в ринкову концепцію управління, здійснення нової комунікаційної стратегії.

Основними завданнями, які повинні вирішуватися цією службою, є: вивчення споживчих ринків, поведінки продавців і покупців; вивчення мікро- і макроструктури функціонування суб'єктів ринку; розробка принципів і порядку сегментування ринків, позиціювання товару; прогнозування складових елементів ринку, розробка інструментарію для проведення анкетних опитувань населення, спеціалістів торгівлі, виробників товарів, організації вибіркових обстежень, виставок- продажу , виставок- зразків та ін.

Стосовно самої процедури розвитку маркетингових служб запропоновано виділити такі рівні управління :

керівництво службою маркетингу на рівні Укоопспілки;

рівень самостійних об'єднаних компаній (регіональне керівництво на рівні обл(рай)споживспілки);

рівень самостійних дочірніх підприємств (регіональне керівництво третього рівня: на рівні сільських споживчих товариств, оптово- роздрібних об'єднань, оптових підприємств, роздрібних об'єднань).

На кожному рівні аналізуються пропозиції щодо мети стратегічного розвитку. Потім здійснюється обмін інформацією між сусідніми рівнями і узгодження мети за змістом і термінами її реалізації. Цей процес починається з нижчих рівнів управління. Верхні рівні, маючи інформацію про наявні ресурси, попит, аналізуючи локальну стратегічну мету нижчих рівнів, здійснюють перерозподіл ресурсів і координацію завдань, формуючи тим самим реальну стратегію розвитку всієї корпорації.

Висновки

Сільський споживчий ринок продовольчих товарів сформувався і розвивається під впливом головного чинника - різкого скорочення грошових доходів селян, що змушує їх до 70% споживати продукцію з власних підсобних господарств. Це призвело до значного скорочення торговельної інфраструктури на селі, глибокої кризи споживчої кооперації, яка до недавнього часу займала домінуюче положення в торговельному обслуговуванні сільського населення.

Для того, щоб оцінити реальний стан ринку, пропонується система критеріїв і показників, сутність яких полягає у визначенні рівня збалансованості у структурному та часовому вимірах попиту та пропозиції у територіальному розрізі.

Для визначення потенційної ємності ринку, а також співвідношення попиту та пропозиції пропонується залучати не тільки дані про надходження з особистого підсобного господарства, але, що особливо важливо, й результати маркетингових досліджень та маркетингово-соціологічних опитувань.

Важливу роль у забезпеченні стабільного розвитку сільського споживчого продовольчого ринку відіграє механізм мотивації трудової діяльності працівників торговельної сфери. Запропонована методика розрахунку розцінок від валових доходів не тільки сприяє ув'язці оплати праці з кінцевими результатами роботи, стимулює їх ріст, а й представляє альтернативний варіант розрахунку коштів на оплату праці і дозволяє обґрунтувати прийняття управлінських рішень з питань організації оплати праці.

Особливий акцент у розвитку сільського ринку належить споживчій кооперації. Головними принципами реформування господарської структури споживчої кооперації є збереження переважної частки кооперативної власності. Що стосується організаційних форм, статусу, то вони можуть бути різноманітні: кооперативні товариства, асоціації, підприємства, корпорації, концерни та інші. Стратегічні напрямки реструктуризації та входження споживчої кооперації в сучасну ринкову економіку буде сприяти активізації участі кооперативних підприємств і організацій в соціальних і економічних перетвореннях, відродженні села, підвищенні ролі щодо стабілізації ринку.

Необхідно розширити торгову мережу при райкоопзаготпромах і виробничих підприємствах за рахунок тимчасово закритих магазинів, організувати торгівлю м'ясопродуктами, молоком, свіжими та переробленими плодоовочами, картоплею, зерном, борошном, крупами, безалкогольними напоями тощо. Активізувати роботу щодо створення інтеграційних господарських систем із заготівлі, переробки та реалізації заготівельної продукції з сільськогосподарськими виробниками всіх форм власності, створення агропромислових торговельних комбінатів, об'єднань й інших формувань на базі спільних підприємств споживчої кооперації та суб'єктів інших форм власності.

7. Необхідно створити розгалужену систему маркетингових служб перш за все у споживчій кооперації, яка б надавала послуги й іншим учасникам сільського продовольчого ринку. Основними завданнями таких служб повинні бути:

вивчення споживчих ринків, поведінки покупців і продавців;

вивчення мікро- і макроструктури функціонування суб'єктів ринку;

розробка принципів і порядку сегментування ринків, позиціонування товару;

прогнозування складових елементів ринку, розробка інструментарію для проведення анкетних опитувань населення, спеціалістів торгівлі, виробників товарів, організації вибіркових обстежень, виставок-продажу, виставок-зразків та ін.

8. Служба вивчення і прогнозування попиту споживчої кооперації України повинна включати наступні структурні підрозділи:

відділи або групи працівників з вивчення попиту на оптових базах і фахівців (менеджерів або економістів) з попиту в районних кооперативних організаціях;

відділи або лабораторії вивчення попиту в обласних споживспілках та Укоопспілці;

науково-методичний центр з вивчення попиту сільського населення на товари в системі споживчої кооперації.

У своїй роботі по вивченню попиту і кон'юктури ринку служба попиту споживспілок і наукові підрозділи повинні опиратися на комерційних працівників магазинів та оптових баз , а також на спеціально створену мережу контрольно-асортиментних і опорних пунктів в роздрібних і оптових підприємствах.

Районні та обласні підрозділи по вивченню попиту одночасно з оперативним його вивченням, збором і обробкою інформації про поточні зміни в торгівлі, зміни товарних ринків та торгової кон'юктури повинні проводити наукові дослідження для виявлення особливостей формування і тенденцій розвитку попиту з урахуванням соціально-економічних, демографічних умов окремих областей.

Створення наукового центру з вивчення попиту при Укоопспілці буде сприяти розвитку наукових досліджень в сфері вивчення попиту сільського населення і більш поглибленому дослідженню регіональних ринків, сприяти підвищенню рівня науково-методичного керівництва службою попиту кооперативних організацій.

Така організаційна структура служби попиту буде сприяти впровадженню єдиних організаційно-методичних принципів вивчення попиту в практику роботи кооперативних організацій і підприємств, підвищенню її наукового рівня та ефективності.

Проведення вибіркового дослідження в торговельній мережі у взаємозв'язку з анкетними опитуваннями фахівцями торгівлі покупців в магазинах та соціологічними дослідженнями сільських сімей дасть можливість отримати унікальну інформацію, яка не знаходить відображення в статистичній звітності, але разом з цим необхідна для аналізу ринку і оцінки перспектив його розвитку (про споживання і поведінку споживачів на ринку в залежності від структури доходів, соціальних груп ( класів ), складу сім'ї, споживчих потреб та ін.)

Збільшення потреб в такій інформації в сучасних умовах викликано ускладненням асортименту товарів, які знаходяться на ринку, змінами характеру попиту в умовах насичення ринку товарами, а також поведінкою споживачів в зв'язку зі змінами їх стилю життя та психографії.

Психографічний аналіз, який буде проводитись фахівцями з маркетингу, дозволить продавцям зрозуміти стиль поведінки покупців щодо їх продукції, одночасно виявити, як позиціонує новий або існуючий товар, як краще “донести” його до споживачів, які дотримуються певного стилю життя.

Дані психографії є важливими перемінними показниками для сегментування споживчого ринку і створять основу для його аналізу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Мягких І.М. Трансформація сільського споживчого ринку в сучасних умовах України. // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи: збірник наукових праць.- К.: УАЗТ, 1999. - С. 299-304.

Мягких І.М. Проблеми споживчої кооперації в фомуванні сільського ринку. //Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. - К.: Інститут міжнародних відносин, 1999.- С.171-177.

Мягких І.М. Оцінка товарних запасів - найважливіша умова підвищення ефективності функціонування споживчого ринку.// Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. - К:, 1999.-№16- С. 44-48.

Мягких І.М., Кислиця О.Я. Проблеми фінансової стабільності організацій і підприємств споживчої кооперації України. // Сучасні економічні проблеми розвитку підприємництва: збірник наукових праць. - К.: КДТЕУ, 2000. - С. 253-259.

...