Стандарти та штрихове кодування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ імені академіка В. ЛАЗАРЯНА

Кафедра хімії та інженерної екології

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни "Екологічна стандартизація та сертифікація"

на тему: Стандарти та штрихове кодування

студентки групи 2-ЕКО

навчальний шифр 02-ЕКО-041к

Котик О.Г.

Викладач: Петрова М.І.

Дніпропетровськ

2014

Зміст

Вступ

1. Загальні принципи штрихового кодування

2. Штрихові коди, що застосовуються в світі

2.1 Коди EAN:

2.1.1 Структура кодів EAN

2.1.2 Структура та розміри штрихкодових позначок EAN-13 та EAN

2.1.3 Побудова штрихкодової позначки EAN-13

2.2 Код ITF

2.3 Код 39

2.4 Код 128

3. Особливості штрихового кодування товарів і послуг в Україні

3.1 Нормативно-правова база системи штрихового кодування

3.2 Стан системи штрихового кодування в Україні

3.3 Помилки, які допускають українські виробники при нанесенні штрихових кодів на товар

4. Кодування конкретних товарів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

штриховий кодування товар виробник

Перше згадування про штрихове кодування припадає на тридцяті роки - в Гарвардській школі бізнесу було захищено дисертацію на таку тему, а незабаром, після закінчення Другої світової війни отримано патент на штрихові коди. Але на практиці їх застосували лише в 60-х роках американські залізничники при виконанні чергової ідентифікації своїх вагонів. З розвитком мікропроцесорної техніки робота з кодами значно пришвидшилась, бо вже у 1973 році США прийняли Універсальний товарний код (UPC), придатний до використання як у промисловості, так і в торгівлі. В Європі в 1977 році під назвою Європейської системи кодування (EAN) утвердилась своя система кодування. Нині у світі існує немало інших кодів.

Наявність штрихового коду на споживчому товарі та на транспортному упакуванні нормою давно вже стало нормою. Практично 100% продукції, що випускається в розвинутих країнах світу для споживчого ринку, має на упакуванні або на етикетках, що супроводжують товар, штриховий код EAN, який визначає виробника і товар. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності, збільшенню попиту на цю продукцію і відповідає сучасним нормам торгівлі та зовнішньоторгівельного обміну. Нанесення штрихового коду на упакування та етикетки стало обов'язковою вимогою в США, Канаді, країнах Західної Європи та Південно-Східної Азії, а в деяких із них навіть заборонено імпортувати і реалізовувати на ринку продукцію без штрихового коду EAN чи UPC. Переваги автоматичної ідентифікації за допомогою штрихових кодів для підприємств різних рангів та різних галузей промисловості полягають у розширенні обсягів продаж, підвищенні продуктивності, зменшенні затрат та підвищенні рівня послуг.

Економічний ефект від впровадження системи автоматичної ідентифікації проявляється у можливості відмовитись від численних паперових документів і дозволяє оперативно за допомогою автоматичного зчитування отримувати інформацію про виробника продукції, її технічні характеристики, ціну та інші показники (якщо ця інформація знаходиться в коді). Впровадження системи кодування дозволило отримувати інформацію про рух товарів, знизити комерційні затрати, а також дає можливість виробникам і продавцям спостерігати за реакцією ринку на надходження різних товарів, а покупцю вийти на конкретного постачальника чи виробника. Для багатьох фірм нанесення штрихового коду на товар або його упакування підіймає їх престиж, часто відіграє роль реклами товару і самого підприємства.

Штриховий код спочатку створювався як засіб передачі інформації вздовж товарного ланцюга: виробник - гуртовик - роздрібний продавець - покупець. На перших двох ділянках цього ланцюга штриховий код допомагає грамотно, кваліфіковано, якісно обслужити партію товару: знати, коли, кому, скільки, за якою ціною її було відвантажено; в підприємстві торгівлі - знати, який товар, за якою ціною в цей момент користується найбільшим попитом, куди звернутися за поповненням цього запасу тощо. Крім того, штрих-код полегшує інвентаризацію, облік, контроль, зберігання продукції. Якщо куплений товар виявився неякісним, звертаючись до продавця, покупець може легко встановити фірму-постачальника цього товару і пред'явити їй свої претензії. У разі, коли продавець не має необхідної інформації, він (або покупець) може звернутись з відповідним питанням до Національної Асоціації автоматичного кодування продукції, яка є в кожній країні-члені Міжнародної асоціації Європейської системи кодування.

Підприємства нашої держави почали використовувати кодування зовсім недавно. В Україні було розроблено Державну програму переходу на міжнародну систему обліку та статистики, створено Національну нумерувальну організацію «EAN - Україна», яка рішенням Європейської асоціації 30 жовтня 1994 року була прийнята до Асоціації товарної нумерації від України. З січня 1995 року на всі товари, що надходять у Європу, повинен наноситись штриховий код. Це є обов'язковою умовою постачання.

Використання штрихового коду разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:

- виробникам - облік кількості виробленої продукції, її сортування і розміщення в складах за видами, найменуваннями, сортами; облік товарних запасів; формування товарних партій при виконанні замовлень;

- оптовим посередникам - приймання товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних запасів на складах; відвантаження в дрібну торгівельну мережу;

- транспортним організаціям - швидке і безпомилкове приймання і відвантаження товарів;

- роздрібній торгівлі - приймання товарів за кількістю й асортиментом; оптимальне розміщення товарів у складі; облік і контроль товарних запасів у магазинах; контроль за збереженням товарів; забезпечення ритмічного поповнення запасів товарів у міру їх реалізації. Саме тому об'єктом моєї роботи є штрихове кодування товарів.

Метою є дослідження структури штрихових кодів, що мають найширше використання в світі, та особливостей системи штрихове кодування в Україні.

Методологічною основою роботи виступають підручники, стандарти.

При написанні курсової роботи були використані такі методи дослідження, як аналіз та дослідження літературних джерел, аналіз і синтез опрацьованої інформації, розробка власних висновків.

Структура роботи: робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури.

1. Загальні принципи штрихового кодування

Штрихове кодування - це система автоматичної ідентифікації об'єктів кодування. Необхідність впровадження штрихових кодів виникла у зв'язку з розвитком інформаційної технології, широким впровадженням ЕОМ у сферу виробництва і торгівлі. У результаті з'явилась можливість за рахунок автоматизованого обліку надходження, відвантаження і продажу товарів інтенсифікувати товарообіг і спростити документальне оформлення товарів на різних його етапах.

Штриховий код - комбінація послідовно розташованих штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами [12].

Основні терміни та визначення, що застосовуються в галузі штрихового кодування, та їх зарубіжні відповідники наведені в додатку А.

Присвоєння кодів об'єктам кодування повинно відбуватись на основі певних правил і методів. Код повинен мати певну структуру і повинен допомагати впорядкуванню об'єктів. Він може бути зображений за допомогою спеціально обумовлених знаків.

Метод кодування повинен забезпечувати такі вимоги:

- одночасно ідентифікувати об'єкти класифікації;

- враховувати кількість номенклатури, яка кодується, кількість обраних ознак класифікації;

- використовувати як алфавіт коду цифри і літери алфавіту;

- забезпечувати мінімальну довжину коду, мінімальний резерв вільних кодових позначень для збереження можливості кодування нових об'єктів без порушення структури класифікації;

- бути орієнтованим на машинну обробку закодованої інформації;

- передбачати можливість автоматичного контролю помилок у кодах.

Вибір штрихового коду обумовлюється:

- видом інформації, що кодується (цифрова, абетково-цифрова);

- довжиною штрихкодової позначки, отриманої при кодуванні інформації; - інформаційною щільністю штрихового коду;

- вимогами до точності друку штрихкодової позначки; - контролепридатністю штрихового коду.

В Україні рекомендується застосовувати такі найпоширеніші і найперспективніші штрихові коди: Код EAN-13 (EAN-8), Код ITF, Код 39, Код 128.

Для вирішення завдань автоматичної ідентифікації штрихові коди можна використовувати відповідно до їх можливостей з урахуванням порівняльних характеристик наведених в табл.1.1.

Табл.1.1. Порівняльні характеристики штрихових кодів, рекомендованих для застосування в Україні

Назва характеристики	Вид штрихового коду
	Код ITF	Код ЕAN/UPC	Код 39	Код 128
Вид інформації, яку кодують	Цифрова	Цифрова	Абетково-цифрова	Абетково-цифрова
Інформаційна щільність	2,7 мм на цифру за мінімальної ширини елемента 0,3 мм	2,1 мм на цифру за ширини модуля 0,3 мм	4,8 мм на знак за ширини модуля 0,3 мм	3,3 мм на знак або 1,7мм на цифру за ширини модуля 0,3 мм
Вимоги до точності друку	Низькі	Високі	Низькі	Середні
Контролепридатність знаку	Є	Немає	Є	Є
Контролепридатність позначки	Є	Є	Є	Є

Штрихові коди залежно від структури можуть бути:

- цифровими і абетково-цифровими;

- одномірними або двомірними;

- дискретними або безперервними;

- двонапрямними;

- контролепридатними;

- з фіксованою довжиною коду або зі змінною довжиною коду;

- з різною інформаційною щільністю.

Найпоширенішими у економічно розвинутих країнах є такі штрихові коди:

- код «2 з 5 Industrial»;

- код «2 з 5 Matrix»;

- код «2 з 5 з чергуванням» чи код ITF (Interleaved Twenty Five);

- код 39;

- код 93;

- код Codabar;

- код 128;

- код EAN (European Article Number);

- код UPC (Uniform Product Code);

- код 49.

Штриховий код наноситься на транспортну або споживчу тару (упаковку) друкарським способом або за допомогою етикеток і ярликів, що наклеюються на упаковку чи тару. Існують певні правила розміщення штрихових кодів на упаковках товарів. Кожен товар має лише один код EAN, який повинен знаходитися на зворотній стороні упаковки (лицьовою вважається та сторона, де розміщено назву товару) в правому нижньому куті. Якщо цього зробити не можна, то штриховий код може розміщуватись на лицьовій стороні. Код повинен мати певні розміри: мінімально допустимі - 21Ч30 мм; максимально допустимі - 52,5Ч74,6 мм. Код повинен розміщуватись тільки вертикально і лише там, де немає інших елементів маркування.

В деяких випадках дизайн товару або його упаковка вимагає використання гами кольорів штрихів і проміжків, відмінної від чорно-білого кольору. При цьому слід бути уважними при виборі кольорів штрихової позначки. Заборонено наносити штрихи на будь-якому фоні червоним кольором. Це пояснюється тим, що для зчитування штрихового коду в скануючих пристроях застосовується переважно інфрачервоне світло, а тому контраст штрихів буде або занадто малим, або ж штрихи сприйматимуться сканером, як проміжки. Тому для штрихів завжди повинні використовуватись лише темні і "холодні" кольори (допускається чорний, синій, зелений, темно-коричневий), а для проміжків - світлі і "теплі" (білий, жовтий, рожевий, червоний). Неприпустимо також друкувати штриховий код на блискучій металізованій поверхні [9, 5, 13].

Штрихове кодування найбільш широко використовується при виробництві і реалізації товарів, що дозволяє автоматизувати облік у виробництві, на складах сировини і готової продукції, в оптових і роздрібних торговельних підприємствах, тобто скрізь, де необхідна повна і точна інформація про переміщення матеріальних цінностей.

2. Штрихові коди, що застосовуються в світі

2.1 Коди EAN

2.1.1 Структура кодів EAN

Кодами EAN-13 та EAN-8 кодуються одиниці споживання, причому код EAN-8 застосовується тоді, коли габаритні розміри не дозволяють розташувати штрихкодову позначку EAN-13 на їх поверхнях. Коди одиниць споживання не використовуються для кодування одиниць постачання.

Значення кодів EAN-13 або EAN-8 повинні бути унікальними і зареєстрованими згідно з вимогами, встановленими Національною нумерувальною організацією. Застосування цих кодів в Україні регламентується діючими ДСТУ 3146-95 та ДСТУ 3147-95.

Табл.2.1 Структура стандартного формату коду EAN-13

Префікс коду EAN	Код підприємства та код товару	Контр. Цифра
13	12	11	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1
#	#	#	#	#	#	#	#	#	#	#	#	#

Табл.2.2 Структура стандартного формату коду EAN-8

Префікс коду EAN	Код підприємства та код товару	Контр. цифра
8	7	6	5	4	3	2	1
#	#	#	#	#	#	#	#

Примітка. # - цифра коду.

Префікси коду EAN деяких країн наведені в додатку Б.1.

Контрольну цифру кодів EAN-13 та EAN-8 розраховують таким способом:

1. Нумерація позицій здійснюється справа наліво (таким чином, що контрольна цифра є на першій позиції).

2. Починаючи з позиції 2 додати через одну всі значення цифр (парні позиції).

3. Помножити результат етапу 2 на 3.

4. Підсумувати всі значення цифр, що залишились, починаючи з позиції 3 (непарні позиції).

5. Додати результати етапів 3 та 4.

6. Контрольна цифра - це найменше число, яке треба додати до результату етапу 5, щоб отримати число, кратне 10.

Приклад. Код товару має значення 482987654321. Контрольна цифра К в коді EAN-13 визначається так: Код 4 8 2 9 8 7 6 5 4 3 2 1 К

1. 8+9+7+5+3+1=33;

2. 33*3=99;

3. 4+2+8+6+4+2=26;

4. 99+26=125;

5. 125+К=130, К=5.

Повний код EAN-13 буде 4829876543215, у якому: 5 - контрольна цифра.

2.1.2 Структура та розміри штрихкодових позначок EAN

Структура штрихкодової позначки EAN-13 показана на рис.2.1. Вона складається із знаків штрихового коду, лівої та правої зон стабілізації і візуально-прочитуваних знаків. Знаки штрихового коду складаються з дванадцяти інформаційних знаків, обмежувальних знаків по краях та роздільного знака посередині. Нумерують позиції інформаційних знаків справа наліво. Позиції 1-6 розміщуються праворуч від роздільного знака штрихкодової позначки, а позиції 7-12 - ліворуч. Дванадцять візуально-прочитуваних знаків розташовано під відповідними знаками штрихового коду, тринадцятий візуально-прочитуваний знак розташований у лівій зоні стабілізації перед обмежувальним знаком.



Рис.2.1. Структура штрихкодової позначки EAN-13

Всі розміри штрихкодової позначки є кратними до базового розміру - модуля. Номінальний розмір модуля - 0.33 мм. Номінальні розміри штрихкодової позначки EAN-13 в міліметрах показані на рис.2.2.

Рис.2.2. Номінальні розміри штрихкодової позначки EAN-8

До номінального розміру модуля можна застосовувати масштабний коефіцієнт. Штрихова позначка EAN-8 складається зі знаків штрихового коду, лівої та правої зон стабілізації і візуально-прочитуваних знаків. Знаки штрихового коду складаються із восьми інформаційних знаків, обмежувальних знаків по краях та роздільного знака посередині. Вісім візуально-прочитуваних знаків розташовані під відповідними знаками штрихового коду (рис.2.3.).



Рис.2.3. Структура штрихкодової позначки EAN-8

Інформаційними знаками штрихового коду кодуються цифри товарних кодів EAN-13 та EAN-8.Для кодування використовуються три набори знаків штрихового коду (додаток Б.2):

набір А - обмежені справа знаки штрихового коду непарного паритету;

набір В - обмежені справа знаки штрихового коду парного паритету;

набір С - обмежені зліва знаки штрихового коду парного паритету.

Парний або непарний паритет визначаються сумарною кількістю модулів у штрихах знака (сумарна кількість одиниць у двійковому коді знака). Набори А та В використовуються для побудови лівої частини штрих кодової позначки, а набір С - правої частини.

Знаки штрихового коду - це послідовність штрихів та проміжків. Структура інформаційного, обмежувального та роздільного знаків наведені на мал.2.4. Кожний інформаційний знак складається з двох штрихів та двох проміжків загальною шириною 7 модулів. Один штрих або один проміжок може містити від одного до чотирьох модулів. Кожному модулю відповідає двійкове значення «0» або «1». Одному модулю проміжку відповідає «0», одному модулю штриха - «1», а інформаційному знаку штрихового коду відповідає семизначний двійковий код.



Рис.2.4. Структура інформаційного, обмежувального та роздільного знаків

Обмежувальний знак складається з двох штрихів і одного проміжку шириною по одному модулю кожний. Йому відповідає двійковий код «101». Роздільний знак складається з двох штрихів і трьох проміжків шириною по одному модулю. Йому відповідає двійковий код «01010» [2].

2.1.3 Побудова штрихкодової позначки EAN-13

Знаки штрихового коду та візуально-прочитувані знаки штрихкодової позначки розташовуються відповідно до структури, згаданої вище.

Для побудови правої частини штрихкодової позначки EAN-13 (позиції 1-6) повинні використовуватись знаки набору С, причому шість знаків штрихового коду відповідають шести цифрам коду EAN-13. Для побудови лівої частини штрихкодової позначки (позиції 7-12) повинні використовуватись знаки наборів А та В. У цьому разі кожна цифра коду EAN-13 зображається знаком набору А або В залежно від тринадцятої цифри коду та номера позиції самої цифри. Ця залежність наведена в табл.2.3.

Для побудови правої частини штрихкодової позначки EAN-8 (позиції 1-4) повинні використовуватись знаки набору С. Для побудови лівої частини штрихкодової позначки (позиції 5-8) повинні використовуватись знаки набору А.

Табл.2.3. Зображення лівої частини коду EAN-13 знаками наборів А та В залежно від тринадцятої цифри коду та номера позиції цифри в коді

Тринадцята цифра коду	Набір, з якого вибирається знак штрихового коду та номер позиції цифри
	12	11	10	9	8	7
0	А	А	А	А	А	А
1	А	А	В	А	В	В
2	А	А	В	В	А	В
3	А	А	В	В	В	А
4	А	В	А	А	В	В
5	А	В	В	А	А	В
6	А	В	В	В	А	А
7	А	В	А	В	А	В
8	А	В	А	В	В	А
9	А	В	В	А	В	А

Всі розміри елементів та знаків формуються шляхом множення заданого розміру модуля на кількість модулів у цих елементах і знаках. Розмір модуля та, відповідно всі розміри елементів і знаків можуть змінюватись пропорційно до масштабного коефіцієнта. Номінальні розміри візуально-прочитуваних знаків:

висота=2,75 мм (близько 8,34 Mod);

ширина=1,75 мм (близько 5,30 Mod);

товщина лінії=0,36 мм (близько 1,91 Mod);

крок=2,20 мм (близько 6,67 Mod).

Примітка. Крок - відстань між лініями, проведеними через центри сусідніх знаків.

Допустимий діапазон змін масштабного коефіцієнта від 0,8 до 2, при цьому розміри модулів змінюються від 0,264 мм до 0,660 мм [1, 3, 12].

2.2 Код ITF

Код ITF - безперервний контролепридатний двонапрямний штриховий код, що належить до родини кодів «2 з 5» і має п'ять елементів у знаку, два з яких є широкими. Особливістю коду ITF є подання пар цифр у знаках штрихового коду за допомогою п'яти штрихів і п'яти проміжків. На непарних позиціях (рахуючи зліва направо) цифри зображаються штрихами, а на парних - проміжками (чергування). При штриховому кодуванні даних з непарною кількістю знаків попереду записується «0». У двійковому зображенні широкий штрих або широкий проміжок ідентичний «1», вузький штрих або вузький проміжок - «0». Номінальна ширина вузького елемента дорівнює 1 мм. Відношення ширини широкого елемента до ширини вузького повинно бути 2,5:1. До номінальних розмірів можна застосовувати масштабні коефіцієнти 0,625; 0,7; 0,8; 0,9; 1, 0; 1,1; 1,2. Застосування масштабного коефіцієнта до розмірів штрихкодової позначки не повинно впливати на співвідношення ширини елементів. Перед інформаційними знаками ставиться знак «Старт», після них - знак «Стоп». Знак «Старт» складається з двох вузьких штрихів і двох вузьких проміжків. Знак «Стоп» складається з одного широкого штриха, одного вузького проміжку і одного вузького штриха.

Кодом ITF кодується цифрова інформація (цифри від 0 до 9). Код ITF має високу щільність запису.

У штрихкодовій позначці ITF для підвищення надійності зчитування рекомендовано використовувати контрольний знак. Контрольний знак розташовується безпосередньо після інформаційних знаків перед знаком «Стоп». Якщо після додавання контрольного знака кількість знаків у даних є непарною, то попереду кодового рядка безпосередньо після знака «Старт» додається 0. Двійкове подання знаків коду ITF наведено в табл.2.4.:

Табл.2.4. Двійкове подання знаків коду ITF

Значення знака	Комбінація широких (1) та вузьких (0) елементів
0	0	0	1	1	0
1	1	0	0	0	1
2	0	1	0	0	1
3	1	1	0	0	0
4	0	0	1	0	1
5	1	0	1	0	0
6	0	1	1	0	0
7	0	0	0	1	1
8	1	0	0	1	0
9	0	1	0	1	0
Старт	0	0	0	0
Стоп	1	0	0

Для подання числа штриховим кодом ITF необхідно його розкласти на пари цифр справа наліво. Якщо кількість цифр непарна, то старший розряд зліва доповнюється цифрою «0». Приклад подання числа 2178 зображено на рис. 2.5.

Рис.2.5. Подання числа 2178 штриховим кодом ITF

Розрахунок числового значення контрольного знака провадять так:

1. Визначають суму числових значень знаків, розташованих на непарних позиціях у кодовому рядку, починаючи з першого інформаційного знака після знака «Старт» і цю суму множать на 3.

2. Визначають суму числових значень знаків, розташованих на парних позиціях у кодовому рядку, починаючи з другого інформаційного знака після знака «Старт».

3. Підсумовують результати, отримані у п. 1 і 2.

4. Числове значення контрольного знака визначають як число, що доповнює результат до найближчого числа, кратного 10.

Приклад. Розрахунок контрольного знака К для даних 87654351.

Цей рядок даних має парну кількість знаків. Додавання контрольного знака зробить кількість знаків непарною. У цьому випадку перед розрахунком контрольного числа рядок повинен бути доповнений зліва нулем. Дані для розрахунку наведені у табл.2.5.:

Табл.2.5. Дані для розрахунку контрольного знака коду ITF

Номер позиції	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Код даних	0 8 7 6 5 4 3 5 1 К
Непарні позиції	0 + 7 + 5 + 3 + 1 = 16> < 3 = 48
Парні позиції	8 + 6 + 4 + 5 =23

Контрольний знак дорівнює 9. Дані з контрольним знаком - 0876543519.

2.3 Код 39

Код 39 - це дискретний двонапрямний контролепридатний код із змінною довжиною штрихкодової позначки. Для нього характерною є висока надійність зчитування, яка може бути додатково збільшена за рахунок введення контрольного числа. Він дозволяє кодувати 43 символи (10 цифр, 26 літер латинської абетки та 8 службових знаків). Знак Коду 39 складається із дев'яти елементів: п'яти штрихів та чотирьох проміжків, що чергуються між собою. Три елементи є широкими, інші шість - вузькими. Знак коду 39 починається і закінчується штрихом. Знаки штрихового коду відокремлюються один від одного роздільними проміжками. Приклад подання числа 122 кодом 39 показаний на рис.2.6.

Рис.2.6. Зображення числа 122 штрихкодовою позначкою Коду 39

Співвідношення ширини широкого та вузького елементів може бути від 2:1 до 3. Рекомендується застосовувати 2,25:1 та більше. У двійковому зображенні широкі елементи відповідають «1», вузькі - «0». Символіка коду 39 наведена в додатку Б.3. Визначення контрольного числа проводиться так:

1. Розраховують суму числових значень всіх знаків штрихкодової позначки, використовуючи додаток Б.3.

2. Розрахована сума ділиться на 43. Залишок від ділення є числовим значенням контрольного числа.

3. За числовим значенням в додатку Б.3 знаходять контрольний знак.

Приклад розрахунку контрольного знака для повідомлення «STANDART» для Коду 39 наведено в табл.2.6.:

Код даних	S T A N D A R T
Числові значення	28+29+10+23+13+10+27+29 =169

Керуючись способом розрахунку - 169 : 43 = 3 та 40 у залишку. Числовому значенню 40 відповідає знак $. Тому повне подання повідомлення з врахуванням контрольного знака буде виглядати так: STANDART$.

2.4 Код 128

Код 128 - це безперервний двонапрямний контролепридатний код із змінною довжиною штрихкодової позначки. Він є кодом з високою щільністю і дозволяє відобразити 128 знаків ASCII. Особливістю цього коду є можливість кодування ста пар чисел (від 00 до 99), що дозволяє вдвічі збільшувати щільність запису при поданні числових даних.

Знаки Коду 128 складаються із трьох штрихів і трьох проміжків. Штрихи і проміжки мають модульну побудову і їх ширина становить від одного до чотирьох модулів. Ширина знака дорівнює одинадцяти модулям. Лише один знак «Стоп» складається з тринадцяти модулів і має чотири штрихи і три проміжки. У двійковому зображенні кожний модуль штриха відповідає «1», проміжку - «0». Кожний знак Коду 128 може мати три значення залежно від керівного знака попереду. Вибір одного із трьох знаків означає звернення при кодуванні до однієї з трьох підсистем (А. В, С). Перехід від однієї підсистеми до іншої в кодовому рядку можна здійснювати за допомогою відповідного знака Shift. Штрихкодова позначка Коду 128 складається із зони стабілізації, яка є перед знаком «Старт», відповідного знака «Старт» підсистеми А, В або С, інформаційних знаків, а також і контрольного знака, знака «Стоп» та зони стабілізації, наступної за знаком «Стоп». Символіка Коду 128 наведена в додатку Б.4. Контрольним числом є залишок, отриманий від ділення значення виразу

на 103.

У цьому виразі присутні такі величини:

- числове значення знака «Старт»;

k - кількість знаків у рядку, що кодується;

- номер позиції знака в рядку, що кодується, рахуючи з першого знака після знака «Старт»; - числове значення знака в і-й позиції.

Приклад розрахунку контрольного знака для даних «CODE-128», закодованих у коді 128 (підсистема А) наведено в табл.2.7.:

Код даних	С 0 D Е - 1 2 8
Номер позиції п	1 2 3 4 5 6 7 8
Числове значення знака (N)	35 47 36 37 13 17 18 24
Значення	35 94 108 148 65 102 126 192
	870

Числове значення знака «Старт» підсистеми А дорівнює 103:

973:103 =9 і 46 в залишку. Числовому значенню 46 відповідає знак N. Отже, повне подання кодового рядка з урахуванням контрольного знака буде CODE-128N [4, 6, 7].

3. Особливості штрихового кодування товарів і послуг в Україні

3.1 Нормативно-правова база системи штрихового кодування

Створена в Україні нормативно-правова база штрихового кодування товарів і послуг дозволяє забезпечити необхідні умови для застосування електронних систем управління товарним і грошовим обігом, податкового контролю, вдосконалення системи вивчення кон'юнктури споживчого ринку та товаропросування, а також дає змогу українським товаровиробникам працювати на міжнародному ринку.

До нормативних документів щодо впровадження штрихового кодування належать:

- Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.94 p. N 821 „Про Асоціацію Товарної Нумерації України «EAN - Україна»;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.93 р. № 180 ”Про організацію виробництва електронних касових апаратів, ваго-касових комплексів, систем і засобів штрихового кодування”;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. № 326 ”Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку та статистики”;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.95 р. № 403 ”Про внесення змін і доповнень до державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики”. Постановами № 326 та № 403 затверджена Державна програма, якою визначені заходи щодо впровадження штрихового кодування;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.94 р. № 390 „Про впровадження електронних систем контролю та управління товарним і грошовим обігом”. Постановою затверджена Державна програма заходів з розробки та впровадження електронних систем контролю і управління товарним та грошовим обігом з використанням штрихового кодування товарів;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.96 р. № 574 ”Про впровадження штрихового кодування товарів”;

- „Положення про штрихове кодування товарів”, затверджене наказом № 530 Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27.08.96 р. зі змінами та доповненнями, що затверджені наказами № 333 Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 03.07.97 p., наказом № 657 Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 06.10.98 р. і наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі № 418 від 14.06.99;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.97 р. № 81 „Про державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом”;

Державні стандарти України є керівними нормативними документами із штрихового кодування. Серед них:

- ДСТУ 3144-95. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни та визначення.

- ДСТУ 3145-95. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги.

- ДСТУ 3146-95. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Штрихові позначки EAN. Вимоги до побудови.

- ДСТУ 3147-95. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Формат та розташування штрихових позначок EAN на тарі та упаковці товарної продукції. Загальні вимоги.

- ДСТУ 3148-95. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Система електронного обміну документами та постачання продукції. Загальні вимоги.

- КНД 50-051-95. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Вибір і застосування штрихових кодів. Основні положення.

- ДСТУ 3356-96. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Порядок присвоєння, реєстрації, перегляду та скасування кодів EAN на продукцію.

- ДСТУ 3359-96. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Якість друку комплектату позначок. Загальні технічні вимоги та методи контролю.

- ДСТУ 3775-98. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Штрихові позначки UCC/EAN-128. Ідентифікатори застосування. Загальні вимоги.

- ДСТУ 3776-98. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Код 128. Вимоги до побудови.

- ДСТУ 3614-97. (ISO/ІЕС 7810:1995). Картки ідентифікаційні. Фізичні характеристики.

- ДСТУ 3479-96. Апарати контрольно-касові електронні. Терміни та визначення.

Однак впровадження і розвиток в Україні штрихового кодування наштовхнулися на ряд проблем, які роблять деякі зазначені вище нормативні документи частково недієздатними. Державні стандарти України, чинні у сфері штрихового кодування, на сьогодні ще не враховують деяких положень міжнародних та регіональних (європейських) стандартів, які опубліковані після надання чинності українським стандартам. До таких положень і вимог належать, зокрема: нові поняття та їх назви (терміни) у сфері штрихового кодування, характеристика коду EAN-14, нові ідентифікаційні застосування і т. Ін.

Крім того, до переліку продукції, що підлягає обов'язковому кодуванню штриховими кодами, потрапляє й така, з якої зчитування штрихової позначки не передбачено жодним наявним в Україні технологічним процесом опрацювання цієї продукції (складування, дрібнооптова та роздрібна торгівля, подальше використання у виробництві як комплектату і т.д.). В Україні є недостатня кількість програмних продуктів, що забезпечують генерацію штрихових кодів у повній відповідності до національних стандартів, а також кваліфікованих кадрів, здатних забезпечити максимальну ефективність автоматизації та інформаційного забезпечення торгових процесів. Виробники не мають достатньої кількості технічних засобів (версифікаторів) для контролю якості нанесення штрихової позначки на етикетку та упаковку. Виходячи з цих та інших аналогічних проблем, назріла необхідність перегляду чинних стандартів України зі штрихового кодування, розроблення нових стандартів та впровадження в Україні найновіших версій міжнародних і регіональних стандартів та Специфікацій EAN International. Вітчизняні виробники продукції вимагають внесення змін до стандартів на штрихові коди, щоб встановити вимоги, які б обмежували застосування штрих-кодів при ідентифікації тієї чи іншої продукції.

Як свідчить зарубіжний досвід, в багатьох країнах світу стандарти на продукцію розробляються з ініціативи товаровиробників, оскільки саме вони, перш за все, зацікавлені в конкурентоспроможності своєї продукції, її збуті, а отже, через стандарти - в її якості. А це, в свою чергу, підвищує імідж підприємства, збільшує кількість його клієнтів, що є запорукою його процвітання. Побачивши штриховий код на етикетці, споживачі виділяють товар з ряду однотипних, віддають йому перевагу. Тому недаремно в усьому світі штриховий код вважають візитною карткою товару.

Нині фінансуванням робіт з оновлення існуючих та розробки нових державних стандартів зі штрихового кодування займається Асоціація «EAN - Україна». Обмежене фінансування не дає змоги створити ряд інших стандартів. Але і зазначені вище нормативні документи вже є достатньою основою для розвитку автоматизованої ідентифікації об'єктів і переведення товарно-грошового обігу в нашій країні на рейки новітніх інформаційних технологій [6, 8].

3.2 Стан системи штрихового кодування в Україні

В Україні система штрихового кодування товарів і послуг впроваджується з метою:

- створення передумов для застосування інформаційних технологій автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними;

- створення інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом;

- підвищення конкурентоспроможності українських товарів на вітчизняному та зарубіжному ринках;

- скорочення часу товарообігу за рахунок застосування електронних засобів обліку при виробництві товару, його складуванні, транспортуванні, реалізації та звітності державним органам.

Відповідно до чинних нормативно-правових документів України, Міжнародної Асоціації Товарної Нумерації (EAN International) маркування товарів штриховими кодами EAN в нашій країні здійснюється Асоціацією товарної нумерації України «EAN - Україна».

Асоціацією товарної нумерації України «EAN - Україна» - українська національна нумерувальна організація системи EAN була заснована в 1944 році. Вона є добровільною некомерційною неурядовою самоврядною організацією. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 821 Асоціації надані повноваження представляти інтереси українських виробників і дистриб'юторів у Міжнародній Асоціації Товарної Нумерації (EAN International). Тепер членами асоціації є більше 2000 вітчизняних підприємств та організацій.

Метою діяльності Асоціації «EAN - Україна» є впровадження системи EAN/UPC в Україні. Асоціація «EAN - Україна» надає українським підприємствам можливість працювати в системі EAN, забезпечуючи їх доступ до найновіших інформаційних технологій в галузі штрихового кодування автоматизованої ідентифікації та Електронного обміну даними (EDI). Асоціація «EAN - Україна» бере активну участь у розробці державних стандартів України, які стосуються штрихового кодування та Електронного обміну даними. Створена мережа регіональних центрів асоціації (26), що діють у всіх обласних центрах при торгово-промислових палатах України.

Відповідно до умов членства в EAN International Асоціацією «EAN - Україна» розроблена національна система нумерації товарів кодами обмеженої циркуляції, за допомогою яких можна ідентифікувати товари змінної кількості в межах України. На початку березня 1995 року вона першою серед країн СНД (Росія, як правонаступник залишила собі коди СРСР) отримала від EAN International унікальний національний код «482», який засвідчує у всьому світі, що власник цього коду є походженням з України.

Згідно з Постановою КМУ № 390 від 1 1.06.94 p., Асоціація займається розробкою проекту щодо створення Центрального депозитарію вітчизняних товарів, маркованих штриховими кодами. Таким чином, з депозитарію можна буде отримати повну інформацію про якісні характеристики товару та про його виробника, що поліпшить інформованість потенційних покупців про товари, що є на українському ринку.

За 2005 рік учасниками системи EAN/UCC стали ще 889 суб'єктів підприємницької діяльності і було присвоєно близько 22000 кодів. Станом на 1 січня 2005 року учасниками міжнародної системи EAN, членами «EAN - Україна» стали 2926 підприємств, організацій та приватних підприємців, що кодують товари кодами EAN. Це представники більшості галузей промисловості (зокрема, текстильної, виробництва одягу та взуття, деревообробної, виробництва паперу, видавничої справи, поліграфічної промисловості, хімічної індустрії, металургії та металообробки, виробництва промислового та електронного обладнання та інших (додаток В.1., В.2.)), які загалом промаркували близько 58085 найменувань товарів.

В додатку В.3. показано розподіл учасників системи EAN/UCC в Україні по областях станом на 01.01.2005р.

Протягом 2004 року разом з керівництвом Торгово-промислової палати України здійснювалися заходи з підвищення ефективності діяльності регіональних центрів. Як наслідок, загальна кількість учасників системи EAN/UCC, що працюють через регіональні представництва, на 1 січня 2005 року склала близько 80 відсотків (додаток В.4.).

Пройдений Асоціацією «EAN - Україна» шлях дозволив їй утвердитись в Україні як організації, яка здатна суттєво впливати на процеси впровадження в життя нових інформаційних технологій, для чого створені необхідні організаційні, матеріальні та фінансові ресурси.

Кодування товарів внутрішніми штриховими кодами EAN здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до чинних державних стандартів, нормативних документів Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків (МЗЕЗ) та Асоціації «EAN - Україна».

Підприємства, що діють у складі міжнародних об'єднань, мають право згідно з нормативними документами Міжнародної Асоціації Товарної Нумерації кодувати свої товари штриховими кодами, які їм присвоїли асоціація «EAN - Україна» або EAN-нумеруючі організації інших країн.

Імпортні товари, які марковані штриховими кодами EAN/UPC, що зареєстровані в національних EAN-нумеруючих організаціях, не підлягають обов'язковому перекодуванню.

Маркування товарів штриховими кодами EAN, що виробляються або реалізуються в Україні, здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності. Імпортні товари, що не мають штрихових кодів EAN/UPC, підлягають обов'язковому маркуванню штриховими кодами EAN суб'єктами підприємницької діяльності, які ввозять в Україну ці товари для реалізації.

Обов'язковому маркуванню штриховими кодами EAN не підлягають:

- дослідні зразки товарів;

- товари народних промислів та авторські роботи;

- товари, виготовлені за індивідуальними замовленнями;

- товари, для яких за нормативними документами не передбачено пакування або прикріплення етикетки, та на які нанесення штрихових кодів EAN неможливе з технічних причин, в тому числі в мішкотарі;

- товари в роздрібній торгівлі, які реалізуються безпосередньо покупцеві шляхом розважування або іншого вимірювання;

- одиничні зразки товарів;

- вироби, які не реалізуються через роздрібну або оптову торгівлю, а постачаються підприємствам та організаціям згідно з прямими договорами для задоволення виробничих потреб;

- товари, які виготовлені на замовленням інофірм із давальницької сировини і реалізуються за межами України.

Товари, які піддаються на підприємствах торгівлі додатковій обробці (фасуванню, зважуванню, переупаковці і т.п.), підлягають кодуванню внутрішніми штриховими кодами EAN.

Активне впровадження системи EAN в Україні постійно розширює асортимент споживчих товарів вітчизняного виробництва, що марковані штрихкодовими позначками EAN. Для того, щоб застосування системи штрихового кодування було ефективним, підприємства торгівлі повинні бути обладнані технічними засобами та мати близько 80 відсотків товарів, маркованих штрих-кодами. Невідповідність цим умовам зумовила перенесення строків загального впровадження штрихового кодування в роздрібній торгівлі.

Інтенсивний розвиток сучасних інформаційних технологій в Україні залучає до свого кола різноманітні методи автоматичної ідентифікації об'єктів обліку в системі EAN. Розвиток цих процесів у напрямку створення та застосування гармонізованих інформаційних потоків створює передумови для формування глобальної багатогалузевої системи ідентифікації та комунікації для товарів та послуг в системі EAN в Україні.

Перші практичні кроки в цьому напрямку здійснюють підприємства роздрібної і гуртової торгівлі, які впроваджують комп'ютерні системи обліку та контролю за рухом товарів на підставі застосування методів автоматичної ідентифікації об'єктів обліку в системі EAN.

Практичність та ефективність застосування таких систем полягає в тому, що в реальному вимірі часу є можливість отримання інформації про товар як в асортименті, так і в цілому за видами та товарними групами, а саме: обсяги надходжень, поточні та за визначений термін часу; обсяги продажу, поточні та за визначений термін часу; поточні залишки; динаміку руху.

Аналіз такої інформації дозволяє:

- визначити товари, які не користуються попитом;

- скоротити залишки товарних запасів;

- розширити асортимент товарів, що користуються попитом;

- своєчасно проводити замовлення та розрахунки з постачальниками за реалізовані товари;

- вчасно віддруковувати всі звітні документи;

- будувати прогнозні показники фінансово-господарської діяльності підприємства.

Будь-які операції, пов'язані з виробництвом, пакуванням, транспортуванням і продажем продукції, виконуються виробниками відповідно до різного роду нормативних документів, у тому числі стандартів, які встановлюють вимоги до продукції [6, 8].

Нині для виготовлення продукції Україна має достатній рівень автоматизації і механізації. Щодо реалізації продукції, то шлях товару від виробника до споживача ще донедавна відстежити було складно. Тепер же вже саме впровадження системи штрихового кодування товарів та поява засобів автоматичної ідентифікації об'єктів дозволяють прогнозувати споживчий попит і осяг праці в процесах реалізації продукції.

Незаперечним є той факт, що штриховий код і сучасна упаковка - це два нероздільні елементи, які супроводжують товар. Саме вони підкреслюють високі споживчі якості продукції, сприяють зростанню її конкурентоспроможності, зручності для реалізації, поліпшенню транспортування та зберігання. Технології електронної ідентифікації працюють за кордоном вже впродовж 25 років. Це одна з так званих інформаційних технологій, які просувають технічний процес. Якщо не почати наздоганяти в цьому розвинуті країни, то затримка ще на декілька років може зробити наше відставання хронічним. Дещо краща ситуація в наших магазинах з великим асортиментом імпортних товарів, якість штрихкодового маркування яких вища.

На практиці застосування автоматизованих систем обліку товарів на основі штрихових кодів у закладах торгівлі стає тоді економічно вигідним і виправданим, якщо не менше ніж 80-90% товарів, які надходять для продажу, промарковано штрихкодовими позначками EAN. Причому маркування слід проводити не абияк, а відповідно до вимог стандартів, щоб кожному товару був правильно присвоєний унікальний ідентифікаційний номер EAN, а штрих-код, в якому він представлений, легко і надійно зчитувався сканерами.

Розвивається ринок програмного забезпечення. Вже з'явились вітчизняні програмні продукти, що забезпечують генерацію штрихових кодів у повній відповідності до ДСТУ.

Асоціація «EAN - Україна», підтримуючи тісні зв'язки з постачальниками обладнання для нанесення та зчитування штрихових кодів, сприяє наповненню ринку України сучасними технічними засобами. Зараз підприємства мають широкий вибір різного за функціональними можливостями та ціною обладнання. З'явилися електронні ваги, інтегровані з принтерами для нанесення штрихових кодів на етикетки товарів змінної ваги. Маючи таке обладнання та використовуючи внутрішні коди EAN (тобто коди обмеженої циркуляції), заклади торгівлі значно скорочують виробничі видатки.

3.3 Помилки, які допускають українські виробники при нанесені штрихових кодів

Стримує масове впровадження штрихових кодів в торгівлю якість нанесення штрихкодових позначок на етикетки та упаковки. За даними статистики до 30% вітчизняних товарів маркується штрихкодовими позначками з грубими порушеннями вимог ДСТУ, а третина з них взагалі не піддається зчитуванню скануючим пристроєм. Така недбалість призводить до додаткових втрат часу на перемаркування товару і порушує прозорість системи EAN/UCC.

Маркування значками повинно здійснюватися згідно з вимогами стандартів. Досі деякі виробники маркують продукцію, нехтуючи вимогами до якісних характеристик та розташування штрихових позначок, що в свою чергу не лише призводить до складності або навіть до неможливості зчитування штрихового коду на товарі, а й, як наслідок, підриває репутацію підприємства-виробника.

Дуже поширеною помилкою при розробці дизайну етикетки є зменшення висоти штрихового коду. Не допускається стандартом масштабний коефіцієнт штрихкодової позначки робити меншим, ніж 0,8. Чим менша висота штрихового коду, тим важче при зчитуванні забезпечити його правильну орієнтацію відносно сканера. Якщо лінія сканування не перетне всіх елементів штрихової позначки, то зчитування не відбувається.

Занадто велике розтиснення фарби в процесі флексографічного або трафаретного друку призводить до розширення штрихів і до звуження проміжків між ними. Такі спотворення є недопустимими. Іноді розтиснення фарби може становити від 50 до 100 мкм і більше при допустимих для більшості штрихкодових позначок символіки EAN/UPC від 35 до 100 мкм. Штрихові коди з такими недоліками взагалі не піддаються зчитуванню. З метою вчасного запобігання зазначеним дефектам необхідно завжди враховувати параметри BWR (коефіцієнт приросту ширини штрихів). Кожний оператор повинен ретельно добирати папір і термокальку для друку. Також важливо забезпечити належний догляд за принтером, оскільки його головка має обмежений ресурс, швидко забруднюється і не завжди вдається оперативно усунути дефекти в надрукованих символах. Бажано застосовувати штрихкодові позначки з більшими масштабними коефіцієнтами.

Внаслідок використання неліцензійного програмного забезпечення для формування оригіналів штрихових кодів останні не піддаються зчитуванню, хоча загальна якість друку штрихкодової позначки є високою. Незначна, на перший погляд, програмна помилка призводить до того, що товар, виробництво якого удостоєно міжнародного сертифіката якості, втрачає свої позиції на ринку, оскільки промаркований з грубими порушеннями стандарту.

До серйозних і найпоширеніших помилок можна віднести нехтування зонами стабілізації штрихового коду. Часто трапляється, що штрихкодові позначки друкуються з правою зоною стабілізації недостатньої ширини. Зчитування таких позначок ускладнюється або стає зовсім неможливим.

Неприпустимим є нанесення на штриховий код, в тому числі на зони його стабілізації, чорнильних штампів або будь-яких інших позначок.

Основною причиною низької якості маркування транспортних етикеток штрихкодовими позначками є застосування для виготовлення фотоформ некондиційних оригіналів штрихових кодів - майстер-фільмів (фотошаблонів) чи майстер-файлів. Максимально допустиме відхилення від норми розмірів елементів штрихового коду на оригіналі становить 5 мкм. Більшість відомих програмних засобів для форматування штрихового коду і транспортної етикетки (наприклад, BBCS, Corel Draw, Bar Code Wizard та ін.) не забезпечує необхідної точності.

Для перевірки якості друку та параметрів штрихового коду існують сканери - версифікатори, які дозволяють не лише зчитувати закодовану інформацію, але й визначати геометричні та оптичні параметри штрихкодової позначки. Проведена верифікація неякісних фотошаблонів свідчить про те, що похибки в розмірах штрихкодових позначок EAN сягають від 20 до 22 мкм. В результаті тиражування фотошаблонів шляхом фотокопіювання та сканування їх на планшетних сканерах з метою одержання "електронних" копій похибки становлять від 50 до 200 мкм. Такі операції неприпустимі. На некондиційних майстер-фільмах, зазвичай, не вказано назву підприємства-виробника і параметри штрихкодової позначки [8, 11, 13].

4. Кодування конкретних товарів

Згідно наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20.08.2002 р. №255 набуло чинність нове Положення про штрихове кодування товарів.

На перший погляд, нове Положення про штрихове кодування товарів (далі -- Положення) мало чим відрізняється від попереднього, затвердженого наказом МЗЕЗторгу від 27.08.96 р. №530 (далі -- Попереднє положення). Але відмінності все ж є, і досить істотні.

Вони пов'язані з Рішенням Держпідприємництва від 13.05.99 р. №17-33/5, де зазначено про невідповідність Попереднього положення Указу Президента України від 03.02.98 р. №79/98 “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності”. Наприклад, підпункт 1.3.1 Попереднього положення містив таке: “Кодування товарів внутрішніми штриховими кодами EAN здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до чинних нормативних документів Асоціації “ЄАН-Україна”.

Однак нормативні акти, які містять такі правила і норми, відповідно до постанови КМУ від 28.12.92 р. №731, підлягають державній реєстрації. Таким чином, нормотворчість Асоціації “ЄАН-Україна” фактично була виведена з-під контролю держави у формі реєстрації в Мін'юсті. У новому Положенні немає такої категоричності щодо прав Асоціації “ЄАН-Україна”; є лише згадка про необхідність дотримання специфікацій Асоціації, а не її наказів.

У новому Положенні немає й вимоги про обов'язкове штрихове кодування всіх товарів, крім зазначених в Попередньому положенні. Тепер чітко сказано, що штриховому кодуванню підлягають товари, щодо яких таку вимогу встановлено законодавчими актами (передусім, законами).

Такі вимоги (на думку Мінекономіки) наразі є щодо алкогольних напоїв, тютюнових виробів, аудіовізуальних творів, лікарських товарів. Щодо останніх трьох видів товарів Мінекономіки, напевно, перегнуло палку, оскільки ані Закон від 23.03.2000 р. “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм”, ані Закон “Про лікарські засоби” не містять вимог про штрихове кодування (натомість, такі вимоги є в інших актах -- Правилах роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм, затверджених постановою Кабміну від 04.11.97 р. №1209, та Наказі МОЗ від 03.05.2001 р. №163 “Про затвердження Вимог до інформації про застосування лікарського засобу”).

Обов'язковому штрихкодуванню підлягають лише ті товари, щодо яких ця вимога встановлена законодавчими актами:

...