Споживчі властивості товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Житомирський торговельно-економічний коледж

КНТЕУ

Реферат

з дисципліни: «Теоретичні основи товарознавства»

на тему: «Споживчі властивості товарів»

Виконала:

студентка ІІ курсу

групи ТКД-26 Вигівська Ольга

Перевірив:

Викладач Ольшевська Л.Г

Житомир 2013



План

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Показники якості та його класифікація

1.2 Методи визначення показників якості: органолептичний, розрахунковий, вимірювальний, експертний, соціологічний

1.3 Чинники формування та збереження якості товарів

1.4 Оцінка якості товарів. Сорт

1.5 Номенклатура споживчих властивостей і показників якості товарів

2. Практична частина

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Завдання 4

Завдання 5

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Якість товару - це сукупність його властивостей і характеристик, які надають йому здатність задовольняти зумовлені чи передбачені потреби покупця. Якість містить у собі не є все властивості товару, а лише ті, пов'язані із задоволенням конкретних потреб відповідно призначенню товару. Крім споживчих характеристик, якість включає й інші товару, щоб забезпечити відповідність вимогам проектувальників, виробників, працівників сфери звернення, які причетні до товару.

Важливе завдання товарознавства - виявити максимальний набір властивостей товару, які визначають їхню якість. Ці властивості можуть виявлятися на усіх стадіях життєвого циклу товару. Якість товару не можна пояснити і виміряти у розріз з його споживчої вартістю і користю. Не можна прирівнювати якість і споживчу вартість. Споживча вартість - це є товар, що має у собі певну користь і будучи конкретним благом. Товар у ролі споживчої вартості є носієм свого якості. Підвищення якості невід'ємно від науково-технічного прогресу, оскільки, озброївшись передовими науковими результатами і розробками можна доволі вдало конкурувати коїться з іншими товарами міжнародному ринку.



1. Теоретична частина

1.1 Показники якості та його класифікація

Показник якості товару - це кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей товару, що становлять їхню якість. Показник якості товару кількісно характеризує ступінь придатності товару задовольняти певні потреби. Номенклатура показників якості конкретного товару залежить з його призначення.

Залежно від характеру властивостей якості, показники поділяють таких групи:

показники призначення (функціональні);

показники надійності, ергономічні показники;

естетичні, показники технологічні,показники стандартизації, та уніфікації;

патентні показники;

екологічні показники;

показники безпеки;

економічні показники й економічні показники однорідності.

На стадії товарообігу на ринку показники технологічності, стандартизації, та уніфікації і патентні, зазвичай не використовуються.

Залежно від кількості властивостей показників, які характеризуються, їх поділяють на одиничні й комплексні. Одиничний показник кількісно характеризує одну просту властивість. Комплексний показник характеризує одним числом одночасно кілька властивостей товару чи важке властивість.

Розрізняють показники фактичні, базові і відносні. Фактичний показник - це конкретний одиничний чи комплексний показник, встановлений для цього товару. Базовий показник - показник ухвалений як вихідний при порівнянні з фактичним в оцінці якості. Відносний показник характеризує співвідношення фактичного і базового показників.

По способу висловлювання показники бувають размірними, що виявляються у різних одиницях виміру, і безрозмірними, що виявляються в одиничних частинах чи відсотках. Особливий вид- інтегральним показником, виражає співвідношення корисного і сумарних витрат за розробку, виготовлення, обіг та споживання. Тобто, це співвідношення споживчої вартості і вартості.

Показник якості це кількісне і дуже якісне вираз властивостей товару. Кожен показник має найменування та призначення, якими товари поділяють на групи залежно від властивостей, які характеризуються (поодинокі чи комплексні) чи то з призначення (базові і розрахункові).

1.2 Методи визначення показників якості: органолептичний, розрахунковий, вимірювальний, експертний, соціологічний

Органолептичний метод ґрунтується на визначенні показників з допомогою органів чуття людини:

зору, запаху, слуху, смаку, доторку.

Показники виражаються у балах. Цей метод найбільш затребуваний у торгівлі.

Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і підрахунку числа певних предметів, подій, чуток, витрат, явищ. Його використовують при статистичному контроль знань або за дослідному носінні.

Розрахунковий метод у визначенні показників якості розрахунковим шляхом.

Вимірювальний метод найбільш об'єктивний, він надає найточніші результати. Перспективними напрямами цього є експресс-методи, які не порушують контролю.



1.3 Чинники формування та збереження якості товарів

Чинники, що впливають на якість товарів, можна розділити на чинники, що формують якість товару, і психологічні чинники, що впливають на збереження якості товарів. Якість товарів формується на стадіях їх розробки та виготовлення

До чинників, які формують якість товарів, ставляться вихідні матеріали та овочева сировина, конструкція вироби і технологічна обробка. Матеріали поділяють на основні, допоміжні і комплектуючі. Головну роль грають основні матеріали, в якості яких визначає якість вироби. Їх походження може бути природним і хімічним. За хімічним складом розрізняють органічні та неорганічні матеріали.

Сформовану якість необхідно зберегти на стадіях розподілу і споживання.

До чинників, що його збереженню якості, відносять чинники, впливають а товар при транспортуванні, зберіганні і споживанні товарів.

До упаковки належать тара і пакувальні матеріали.

Розрізняють внутрішню упаковку, чи споживчу тару, і зовнішню транспортну тару. Споживча тара: коробки, пляшки, флакони, банки, тубуси, пакети. Вона має бути художньою, оскільки формує товарний вигляд виробів. Зовнішню тару поділяють на жорстку (ящики, бочки, бідони); напівжорстку (корзини,короби, картонні ящики) і м'яку (мішки, пакети, стоси).

Маркування товару - це обов'язкова інформація, нанесеня на товар чи упаковку символів, знаків, міток, малюнків, клейма.

Транспортування товарів здійснюється з допомогою автомобільного, залізничного, повітряного, водного і грузового транспорту. При транспортуванні спостерігаються найбільші витрати (до 50 % всіх витрат і псування товару). На збереження у час транспортування товару впливають такі чинники: вибір відповідного виду транспорту, технічний стан транспортних засобів (вагона, авто, судна, літака), спосіб мислення і умови навантажувально-розвантажувальних робіт, спосіб укладання на транспортний засіб, умови транспортування, тривалість перевезення. При виборі транспортний засіб слід враховувати його специфічні характеристики: місткість, можливу швидкість руху, механічне і кліматичне впливом геть товар.

1.4 Оцінка якості товарів. Сорт

Поцінування якості - такий вибір показників, визначення їх дійсного значення й зіставлення його з базовими показниками. Щодо споживчих властивостей важливо вибрати такі показники, які мають вирішальне значення. Як базових показників прийнято регламентовані значення стандартів чи інших тих нормативних документів (НВ), і навіть стандартні зразки і еталони. Після зіставлення дійсних значень вимірюваного показника з базовим встановлюються певні градації, класи, товарні сорти, марки продукції.

Градація, клас, сорт, категорія чи розряд, присвоєний об'єктам після зіставлення дійсних і базових показників.

Стандартний товар - товар, відповідний установленим вимогам для за всі обраним показниками.

Нестандартний товар - товар, який відповідає установленим вимогам за одним чи комплексними показниками, але ці невідповідності перестали бути критичним (небезпечним).

Брак - це товар з виявленими вадами, які можна виправити чи його не можна виправити за одним чи комплексними показниками.

Марки, номери, градації якості, які відрізняються за значенням однієї чи кількох показників.

Сорт - це градація якості товару за одним або декільком показниками. Поділ на сорти ввозяться залежність від в'ялених дефектів і відхиленні за кількома показниками споживчих властивостей. Сорта позначаються порядковими номерами - 1-ї, 2-ї, 3-й, іноді термінами - екстра, вищий, тощо.

Мета оцінювання може бути такою:

планування показників якості, аналіз динаміки у часу;

контроль якості, сертифікація товарів, обґрунтування правил споживання і за товарами.

Рівень може оцінюється трьома методами: диференційним, комплексним, змішаним.

Диференційний - це зіставлення одиничних показників з базовими після визначення відносних показників. Якщо вони самі рівні одиниці чи більше, то рівень якості не нижче від базового. Комплексний метод - це рівень якості який виражається одним числом, тобто одним узагальнюючим показником, що характеризує основне призначення товарів.

Змішаний метод поєднує у собі комплексний і диференціальний.

Контроль якості товарів

Контроль якості товарів - це перевірка відповідності показників якості установленим вимогам для, наявних у стандартах, технічних умовах, договорах постачання російської та інших документах, що регламентують вимоги до якості. Контроль якості найважливіша функція управління.

Найважливіші завдання контролю:

·убезпечити споживача від неякісних товарів;

·знизити до мінімуму частина бракованих і низькосортних товарів;

·забезпечити інформацією щодо ролі вихідних матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючі вироби і готові товари.

Контроль якості буває державний і авторитетний суспільний.

Державний поділяється на позавідомчий і відомчий. Позавідомчий- це функції Держстандарту. Відомчий проводять міністерства, відомства, але в підприємствах- відділи технічного контролю (ВТК), заводські лабораторії, на невеликих підприємствах- окремі посадові особи з спеціальної підготовкою.



1.5 Номенклатура споживчих властивостей і показників якості товарів

Номенклатура споживчих властивостей і показників - сукупність зазначених властивостей і показників, що зумовлюють задоволення реальні або очікуваних потреб, власне вона визначає якісні характеристики споживчих товарів. У межах номенклатури споживчі якості і отримала показники поділяють на групи і підгрупи залежно від своїх особливостей і задовільних потреб.

Призначення - здатність товару задовольняти фізіологічні і соціальні потреби. Залежно від задоволення потреб властивості товару поділяють на підгрупи: функціонального призначення (виконання основних та додаткових функцій: те що і захист від зовнішнього впливу - для групи одягу та взуття та т.д.).

Кожна з цих властивостей має показники: якщо в продовольчих товарів енергетична цінність виявляється у Ккал(Дж), а біологічна цінність оцінюється за кількістю незамінних кислот, вітамінів і мінеральних речовин, це є багато велика група непродовольчих товарів, функціональні властивості яких задовольняють лише його соціальні потреби, наприклад ювелірні прикраси, антикварні предмети, музичні товари.

Універсальне призначення - здатність властивостей і показників задовольняти одночасно кілька вимог покупця. Наприклад, пропаганду останніми роками здорового життя спонукало для використання менш жирних продуктів, запобігати вплив токсичних речовин (небезпеки), тобто вони почали грати соціальну роль, а непродовольчої групі з'явилося поняття спеціального призначення допоміжних предметів і косметичних засобів (креми, гелі, пудри) під час проведення оздоровчих процедур щодо різноманітних видів спорту т.д.

Надійність - здатність товару зберігати функціональне призначення процесі збереження чи експлуатацію у перебігу за встановлений термін. Залежно від критерію надійності розрізняють такі групи: довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність, і збереження.

Довговічність - здатність товарів зберігати працездатність до наступного стану або за встановлений термін технічного обслуговування і ремонту. Це властивість непродовольчих товарів тривалого користування. Це притаманно товарів продовольства, і непродовольчих товарів, виділені на прямого використання, у процесі яку вони частково чи безповоротно витрачаються (наприклад, продукція парфумерної промисловості). Але слід пам'ятати, деякі товари, володіють значної довговічністю, входять у суперечність з соціальним призначенням, оскільки достроково виходять із моди, морально застарівають. Ідеться одягу, взуття, головних уборів, окремих тяжко-технічних товарів. Показниками довговічності може бути термін експлуатації виробів, ресурс тощо.

Безвідмовність - здатність товарів виконувати функціональне призначення без появи дефектів, які заважають подальшої експлуатації. Безвідмовність характеризується термінами, протягом яких товари перебувають у експлуатації безвідмовно з нормою передбачених дефектів. Показниками безвідмовності може бути - середнє напрацювання до першої поломки, інтенсивність поломок.

Ремонтопридатність - здатність товарів відновлювати свої вихідні властивості, насамперед функціонального значення, після усунення виявлених дефектів, ремонтопридатність й у багатьох непродовольчих товарів, особливо тяжко-технічних, котрі за цьому властивості поділяють неремонтнопридатні і ремонтнонепридатні.

Ремонтопридатність міцно пов'язана з довговічністю, завдяки чому збільшується термін експлуатації товару. Це споживче властивість разом із довговічністю може бути покладена основою формування переваг того сегмента споживачів, які ощадливі або мають матеріальними коштів частого повтору покупок товару аналогічного призначення. Показниками ремонтопридатності є параметр потоку несправностей, гарантійні напрацювання, напрацювання відмовитися, терміни ремонту.

Збереження - здатність товару підтримувати вихідні кількісні і якісні характеристики без значних витрат за протязі певного терміну; Якщо ж вони тривають, це мають бути економічно виправданим. Зберігання починається з виготовлення товару і радіомовлення продовжується до його утилізації. Етап зберігання поділяють на два періоди: складське зберігання в виготовлювача, оптової і роздрібній торгівлі й домашнє зберігання у споживача. Показниками збереження споживчих властивостей є витрати, вихід товарної (стандартної) продукції, терміни зберігання. Збереження був із безпекою багатьох товарів, особливо ж тих, які швидко псуються.

Ергономічні властивості - здатність товару створювати почуття комфорту, найбільшого задоволення потреб у відповідність до антропометричним, психологічним і психофізичним характеристикам споживача. якість споживчий показник органолептичний

Антропологічні властивості - здатність товару при експлуатації відповідати вимірювальним потребам споживача. У різних регіонах земної кулі антропометричні характеристики людей (зростання, вагу, обсяг талії, довжина, ширина ступні тощо.) різні. Тому розміри одягу, взуття, виготовлених за кордоном, відповідають одна одній. Так італійське, китайське, в'єтнамське взуття менше від вітчизняного при однаковою маркуванню. Товарознавці і продавці повинні враховувати і інформувати покупця. Для усунення цих бар'єрів у торгівлі промисловість багатьох розвинутих країн прагне уніфікації розмірів шляхом скорочення їхньої кількості. Так для одягу, у багатьох азійських і деяких країни застосовують лише п'ять розмірів: P.S, M, L, XL, і XXL.

Психологічні властивості - здатність товарів забезпечувати при експлуатації душевний комфорт споживачеві. Психологічні вимоги можуть виражатися через прийняття смаку, кольору, гучності і тембру звучання, яскравості зображення. Так було в різних галузях України склалися свої, притаманні тільки їм, сприйняття квітів, тому наприклад, Одеській області влітку є попит одяг білого кольору, а Закарпатті до душі - червоний, у Донецькій - більш насичені кольору.

Безпека - стан у якому ризик шкоди чи втрату обмежений допустимим рівнем. Залежно від природи на безпеку розрізняють види, підвиди, елементи.



2. Практична частина

Завдання 1

Умови

Необхідно виконати арифметичними діями перевірку контрольної цифри штрих-коду для впевненого «зчитування» коду сканером: 9781901058070.

Також, необхідно визначити кожну складову групу цифр штрихового коду, що складається з 13 цифр.

Рішення

Структура штрих-коду. Перші два чи три цифри означають країну; наступна група цифр (4 чи 5) належить до виготовлювачу чи власнику товару, такі цифри - банк даних про товарі (кодують відомості, куди входять найменування, сорт, артикул, колір, масу, величину і т.д.). Остання цифра - контрольне число.

Для перевірки штрих-коду необхідні такі розрахунки:

1. скласти цифри, які стоять на парних позиціях:

7+1+0+0+8+7=23;

2. суму, отриманий прибуток у п.1, помножити на 3 (постійне);

23*3=69;

3. скласти цифри, які стоять на непарних позиціях (крім останньої контрольної цифри):

9+8+9+1+5+0=32;

4. скласти суми, отримані в пунктах 2 і трьох:

69+23=101;

5. визначити контрольне число, як відмінність між отриманої сумою і найближчим щодо нього числом, кратним 10 (у велику бік):

110-101=9.

Якщо цифра після розрахунку не збігається з контрольної, це, що товар виготовлений поза законом.

У разі розрахункове число (9) не збігається з контрольної цифрою (0), це, що товар зроблено поза законом.

Завдання 2

Умова

Необхідно визначити новизну (відновлення) асортименту в салоні-магазині, якщо відомо загальна кількість продукції (150 моделей), а надходження нових моделей становить 66.

Рішення

Новизна (відновлення) асортименту - здатність набору товару задовольняти потреби які змінилися з допомогою нових товарів.

Новизна товару характеризується дійсним оновленням - кількістю нових товарів у загальному переліку (М) і щаблі відновлення (>Кн.), яке виражається через співвідношення кількості нових товарів і кількості найменувань товарів (чи дійсною широтиШд).

Отже, для моєї завдання, новизна відновлення асортименту дорівнює: (66/150)*100% = 44%.

Завдання 3

Умова

Необхідно визначити коефіцієнт стійкості спортивних товарів, якщо відомо, що навіть спортивних товарів є 92 найменування, а після маркетингових досліджень встановлено, що стійким попитом має лише 20 найменувань.

Рішення

Коефіцієнт стійкості - співвідношення кількості видів, різновидів і найменувань товарів, які користуються стійким попитом в споживачів (У), і кількості видів, різновидів і найменувань товарів тієї ж однорідних груп (>Шу).

Отже, коефіцієнт стійкості для моєї завдання становить 22% =((20/92)*100%).

Завдання 4

Умова

Необхідно визначити коефіцієнт оптимального асортименту, якщо відомо, що видаткипроектировку, розробку, виробництво, доведення асортименту до споживача становлять 318 тис. грн.., а корисний ефект за призначенням - 157 тис. грн.

Рішення

Критерієм для відносини товарів оптимального може бути коефіцієнт оптимальності (>Коп.), який розраховується конкретної товару за такою формулою:

де: Еп - корисний ефект від участі споживання товару за його використанні споживачем за призначенням, грн.

З - видаткипроектировку, розробку, виробництво, доведення асортименту до споживача, грн.

Корисний ефект є (>Еп) вигоду, яке може отримати споживач за використання товару з відрахуванням витрат за придбання, експлуатацію, зберігання, помешкання і утилізацію.

У моєму завданню, коефіцієнт оптимального асортименту становить: (157 тис. / 318тис.)*100% = 49%.

Завдання 5

Умова

Необхідно визначити широту асортименту купальних костюмів, якщо відомо, що все товар купальників у наявності становить 86 найменувань, а, по каталогу має бути 89.

Рішення

Коефіцієнт широти (>Кш) виражається як ставлення дійсного кількості видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп до базового.

де: Ш_буд - широта справжня;

Ш_б - широтабазова (за стандартом, прейскуранту, каталогу).

Отже, коефіцієнт широти для моєї завдання становить

96,6% =((86/89)*100%).



Висновок

У результаті написання і виконання даної контрольної роботи було отримано практичні навички розрахунків показників товарознавчої діяльності різних підприємств, у тому числі - визначення контрольної цифри штрих-коду, визначення новизни (відновлення) асортименту, коефіцієнта стійкості, коефіцієнта оптимального асортименту, перебування показника широти асортименту. До того ж теоретичні пізнання що до споживчих властивостей і показників якості, розглянуто їх класифікацію, названо основні складові, приведено їх коротку характеристику. Описано структуру основних показників. Приведено поєднання споживчих властивостей і якостей до різних груп товарів: продовольчих і непродовольчих.



Список використаної літератури

якість споживчий органолептичний

1. Агбаш В.М.Товарознавство непродовольчих товарів: Підручник для екон.фак.торг. вузів. - М.: Економіка, 1989.

2. БобровниковГ.Н. та інших. Якість продукції і на науково-технічний прогрес. - М.: Видавництво стандартів, 1988.

3. ИванниковаЛ.И. Сучасні форми кодування товарів. Посібник для студентів торгового-економічних вузів за курсом «Теоретичні основи товарознавства непродовольчих товарів.»

4. ДурневВ.Д. Товарознавство промислових матеріалів. Підручник./Дурнев В.Д., Сапунов С.В.,Федюкин У. До.М.:Информаційно - Видавничий дім «Филинь», 2002. -536с.

5. Миколаєва М.А.Товарознавство споживчих товарів. Теоретичні основи: Підручник для вузів. - М.: Видавництво НОРМА, 2003. -283с.

6. Шишкін І.Ф. Метрологія, стандартизація і управління якістю:підручник для Вузів / Під ред.Акад. М.С. Соломенко. - М.: видавництво стандартів, 1990. - 342 з.

7. Теоретичні основи товарознавства непродовольчих товарів:підручник для студ. вузів. 1732 «Тов. Торгівлі непрод. тов. «/ Алексєєв М.С., Ганцов Ш.К., Кутянин Г.І., - М.: Економіка, 1988. -295с.

Размещено на Allbest.ru

...