Товарна політика та планування у фармацевтичній галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ СПЕЦІАЛІСТІВ ФАРМАЦІЇ

Організація, управління та економіка фармації

РЕФЕРАТ

на тему: “Товарна політика та планування у фармацевтичній галузі”

Робота виконана на базі аптеки : КП «Аптека №174

Виконавець:

Понкрашова Олена Вікторівна



План

Вступ

1. Класифікація фармацевтичних товарів і асортиментна політика

2. Розроблення нового товару

3. Життєвий цикл товару

4. Якість і конкурентоспроможність товару

5. Товарні знаки й упаковка

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Товар є першою і найважливішою складовою комплексу маркетингу, що його фірма розробляє для своїх споживачів. Стосовно товару приймають велику кількість рішень, які становлять сутність маркетингової політики підприємства. товарний фармацевтичний упаковка конкурентність

Товарна політика - це конкретна діяльність фірми, що відповідає маркетинговій стратегії, спрямована на вивчення способів підвищення конкурентоспроможності продукції, яка випускається, перш за все, її якісних характеристик, створення нових товарів, формування асортименту і управління ним, пошук сегментів ринку, розроблення і здійснення стратегії упаковки, маркірування, обслуговування товарів та ін.

Добре продумана товарна політика є для керівництва підприємства покажчиком загальної спрямованості дій у створенні товарів, здатних максимально задовольнити потреби покупців, а, отже, у завоюванні пріоритетних позицій на ринку конкурентної продукції.

До рішень, що приймаються в межах товарної політики, слід віднести:

- номенклатуру товарів, що виробляються;

- ширину асортиментних груп;

- діапазон обсягів кожного товару;

- якість товару;

- забезпечення товару торговою маркою;

- виключення з виробництва застарілих товарів;

- виробництво нових товарів;

- стандартизацію;

- заплановане старіння колишніх видів товару з метою привертання уваги покупців до товару-новинки;

- кількість кожного виду товару, що випускається за певний період.



1. Класифікація фармацевтичних товарів і асортиментна політика

Товар - це все, що призначене для задоволення певної потреби і пропоноване на ринку для продажу.

Товари класифікують за різними ознаками. За сферою застосування їх поділяють на:

- споживчі товари, або товари широкого вжитку (ТШВ);

- товари промислового призначення (ТПП).

Своєю чергою, ТШВ класифікують на основі споживчих звичок на товари повсякденного попиту, товари попереднього вибору, товари особливого попиту і товари пасивного попиту. Серед них фармацевтичні товари, зокрема, лікарські засоби займають проміжне місце між товарами повсякденного попиту і товарами попереднього вибору.

Товари повсякденного попиту - це товари, які купують часто, без особливих роздумів та з мінімальними зусиллями щодо порівняння їх між собою. Це, зокрема, хліб, мило, цукерки тощо.

Товари попереднього вибору - це товари, які покупець ретельно вибирає, порівнює між собою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення тощо. До них належать, зокрема, одяг, взуття, посуд.

Товари особливого попиту - престижні дорогі товари, до придбання яких покупці ладні докласти додаткових зусиль. Такими вважають автомобілі, відеоапаратуру, предмети антикваріату.

Товари пасивного попиту - це товари, про які покупець нічого не знає, а якщо хтось і знає, то, як звичайно, не думає про їх придбання. Це, приміром, страхові послуги, для реалізації яких потрібні значні зусилля з боку продавців.

Щодо фармацевтичних товарів, то вони поділяються на:

- лікарські засоби - речовини або їх суміші природного, синтетичного або біотехнологічного походження, що їх застосовують для профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму;

- вироби медичного призначення - вироби медичної техніки, матеріали та медичні вироби, призначені для діагностики, лікування, профілактики захворювань організму людини.

Лікарські засоби класифікують за:

-токсикологічними групами (список А: отруйні та наркотичні речовини; список Б: сильнодіючі речовини; список В: речовини загального списку);

- анатомо-нозологічним принципом (засоби, які впливають на опорно-руховий апарат, серцево-судинну систему, для лікування інфекцій тощо);

- терапевтичним застосуванням (наприклад, анальгетики, антибіотики, гіпотензивні засоби);

- фармакологічною дією (антикоагулянти, діуретики, вазодилятатори тощо);

- хімічною будовою (алкалоїди, серцеві глікозиди, стероїдні засоби та ін.);

- видом контролю і порядком обігу (наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори);

- правилами виписування і порядком відпуску (препарати, що їх відпускають за рецептом лікаря, та препарати, які дозволені до відпуску без рецепта);

- способом вживання (зовнішні, внутрішні);

- фізико-хімічними властивостями і впливом різних факторів зовнішнього середовища (світлочутливі, термолабільні, пахучі, барвні та ін.);

- агрегатним станом (лікарські засоби в масі “ангро”: тверді, рідкі, м'які, газоподібні);

- видом лікарської форми (розчини, суспензії, емульсії, краплі, порошки, таблетки, драже, гранули, мазі, пасти, лініменти, супозиторії тощо);

- готові лікарські засоби (заводського й аптечного виготовлення) та лікарські засоби індивідуального виготовлення;

- термінами придатності: з коротким терміном придатності (до двох років) і тривалим терміном придатності (понад два роки);

- дозовані та не дозовані лікарські засоби тощо.

Важливе місце в товарній політиці займають проблеми формування асортименту товарів.

Товарний асортимент - це сукупність асортиментних груп товарів, що їх пропонує підприємство.

Асортиментна група - сукупність асортиментних позицій товарів даного функціонального призначення.

Товарний асортимент характеризується:

- шириною, яку визначає кількість запропонованих асортиментних груп (для лікарських засобів - це кількість фармакотерапевтичних груп);

- глибиною, яка відображає кількість позицій у кожній асортиментній групі;

- насиченістю, яка визначається загальною кількістю запропонованих товарів;

- зіставлюваністю, яка відображає, наскільки тісно пов'язані між собою окремі асортиментні групи з огляду на кінцеве споживання, канали розподілу, діапазон цін тощо.

Формуючи товарну політику, фармацевтичне підприємство неодмінно повинно працювати над оновленням асортименту й виведенням на ринок нових лікарських засобів.



2. Розроблення нового товару

Ринковий успіх підприємства значною мірою залежить від того, скільки уваги воно приділяє розвиткові нових товарів.

Щодо новизни лікарських засобів, то розрізняють:

- оригінальний препарат нової фармакологічної групи;

- оригінальний препарат існуючої фармакологічної групи;

- препарат-генерик.

Оригінальний лікарський препарат - це препарат, який є власністю лише компанії, що розробила його, або компанії - власника першої ліцензії на його продаж. Активна речовина оригінального лікарського препарату має патент, до закінчення терміну дії якого ніяка інша фармацевтична компанія не має права синтезувати і використовувати цю активну речовину для комерційних і некомерційних потреб.

Лікарський препарат, термін дійсності патентного захисту якого на активну речовину закінчився, має назву генеричного лікарського препарату або препарату-генерика.

Процес створення нового лікарського засобу складається з декількох етапів:

- генерація ідей;

- розроблення концепції лікарського засобу та її перевірка;

- економічний аналіз;

- розроблення лікарського засобу;

- пробний маркетинг (ринкове тестування препарату);

- розгортання комерційного виробництва.

Кожен етап має на меті прийняття рішення про відсіювання слабких ідей і поглиблення розроблення перспективних.



3. Життєвий цикл товару

Після закінчення процесу розроблення нового товару і розгортання його комерційного виробництва починається ринкове життя товару. Згідно з концепцією життєвого циклу товару (ЖЦТ), розробленою у 1965 р. відомим американським ученим Теодором Левіттом, товар у процесі свого ринкового життя проходить декілька послідовних етапів, а потім його витісняють із ринку інші, досконаліші товари.

Класичний маркетинг розрізняє 4 етапи ЖЦТ:

- етап впровадження на ринок,

- етап зростання,

- етап зрілості,

- етап спаду.

Етап впровадження на ринок - період повільного зростання обсягів збуту продукції, оскільки ринок ще мало знайомий з новим товаром. Це складний для фірми період, поза як прибутків вона ще не отримує, адже потрібні великі витрати на формування попиту на товар і просування його на ринку (рекламу, стимулювання збуту).

Етап зростання - це етап швидкого нарощування обсягів збуту і визнання покупцями нового товару. З'являються прибутки, які протягом етапу зростають унаслідок швидкого обороту капіталу і зменшення витрат на рекламу. У цей час на високоприбутковому ринку з'являється більше конкурентів, які прагнуть потіснити позиції виробника даного товару.

У певний період темпи зростання обсягів збуту уповільнюються, що свідчить про перехід до етапу зрілості. На цьому етапі перебуває більшість товарів на сучасному ринку. У збуті продукції відбувається певна стабілізація. Конкуренція сягає максимуму.

Етап спаду завершує ринкове життя товару, яким би тривалим воно не було. Збут і прибуток падають, споживачами товару залишаються здебільшого консерватори, які не люблять змінювати звичок.

Використання концепції ЖЦТ на практиці ускладнюється тим, що для більшості лікарських засобів етапи чітко не поділяються, тривалість ЖЦТ і форми його кривої можуть суттєво відрізнятися для різних препаратів. Але, незважаючи на це, концепція ЖЦТ має дуже велике значення у маркетингу, оскільки допомагає правильно визначити маркетингові стратегії залежно від етапу, на якому перебуває препарат.

4. Якість і конкурентоспроможність товару

Якість лікарського засобу чи виробу медичного призначення - сукупність властивостей, які надають лікарському засобу чи виробу медичного призначення здатність задовольняти потребу споживачів відповідно до свого призначення і відповідають вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до Декрету КМУ “Про стандартизацію і сертифікацію”, прийнятого в травні 1993 р., в Україні створено систему сертифікації продукції УкрСЕПРО, функціонування якої спрямоване на забезпечення належного рівня якості продукції.

Сертифікація - це дія, яка за допомогою сертифіката відповідності стверджує, що даний товар (чи послуга) відповідає стандартам якості.

Управління системою сертифікації продукції УкрСЕПРО здійснює Держстандарт України, який має мережу територіальних органів із сертифікації, випробувальні лабораторії.

З 1 липня 1994 р. Введено обов'язкову сертифікацію для значної частини товарів і послуг, які увійшли до затвердженого переліку. Серед них лікарські засоби, медична техніка, обладнання та інструментарій, продукти харчування тощо.

На територію України можна ввозити і реалізовувати лише зареєстровані лікарські засоби за наявності сертифіката якості, що його видає виробник.

Ураховуючи важливість лікарських засобів як споживчих товарів, в Україні здійснюється державне контролювання їх якості як сукупність організаційних та правових заходів, спрямованих на дотримання суб”єктами господарської діяльності незалежно від форми власності і підпорядкування вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів.

Конкурентоспроможність - це сукупність споживчих властивостей товару, яка забезпечує його здатність конкурувати з аналогами на конкретному ринку в певний період часу.

Головним інститутом в системі Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики по розробці науково -- методичних та організаційних засад сертифікації продукції, послуг, систем якості є Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ).

УкрНДІССІ здійснює інформаційне забезпечення підприємств і організацій з питань сертифікації.

Організаційну основу системи сертифікації УкрСЕПРО становлять державні стандарти України:

· ДСТУ 3410-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення;

· ДСТУ 3411-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

· ДСТУ 3412-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації;

· ДСТУ 3413-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції;

· ДСТУ 3414-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок проведення;

· ДСТУ 3415-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр Системи;

· ДСТУ 3416-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об'єктів добровільної сертифікації;

· ДСТУ 3417-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується;

· ДСТУ 3418-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації;

· ДСТУ 3419-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення;

· ДСТУ 3420-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації;

· ДСТУ 3498-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис;

· ДСТУ 3957-2000. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції.

Перелік сертифікованих в системі УкрСЕПРО систем якості складається із 575 систем якості.

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, включає 38 однорідних видів продукції та послуг згідно з Наказом Держстандарту України № 28 від 01.02.2005 року.

Сертифікація продукції в Системі УкрСЕПРО проводиться відповідно до затверджених Правил сертифікації однорідних видів продукції (послуг):

Правила обов'язкової сертифікації тютюнових виробів, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 13 вересня 1996 р. № 378 (зареєстровані в Мінюсті України 3 жовтня 1996 р. за № 569/1594);

Правила обов'язкової сертифікації алкогольних напоїв, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 13 вересня 1996 р. № 379 (зареєстровані в Мінюсті України 4 жовтня 1996 р. за № 570/1595);

Правила обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 16 січня 1997 р. № 19 (зареєстровані в Мінюсті України 26 лютого 1997 р. за № 52/1856);

Правила обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 січня 2002 року № 48 (зареєстровані в Мінюсті України 11 лютого 2002 року за № 126/6414);

Правила обов'язкової сертифікації машин сільськогосподарських для рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 17 січня 1997 року № 24 (зареєстровані в Мінюсті України 6 лютого 1997 року за № 24/1828);

Правила обов'язкової сертифікації кранової продукції, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 24 січня 1997 року № 37 (зареєстровані в Мінюсті України 4 квітня 1997 року за № 110/1914);

Правила обов'язкової сертифікації продукції обладнання металообробного та деревообробного, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 7 квітня 1997 року № 186 (зареєстровані в Мінюсті України 22 вересня 1997 року за № 415/2219);

Правила обов'язкової сертифікації технічних засобів охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 квітня 1997 року № 191 (зареєстровані в Мінюсті України 8 серпня 1997 року за № 298/2102);

Правила обов'язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 квітня 1997 року № 192 (зареєстровані в Мінюсті України 18 червня 1997 року за № 222/2026);

Правила обов'язкової сертифікації засобів обчислювальної техніки, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 червня 1997 року № 366 та зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр № 295/2099 від 07.08.97);

Правила обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27 червня 1997 року № 374 (зареєстровані в Мінюсті України 16 вересня 1997 року за № 407/2211);

Правила обов'язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 серпня 1997 року № 520 (зареєстровані в Мінюсті України 14 жовтня 1997 року за № 475/2279);

Правила обов'язкової сертифікації електропобутового та аналогічного обладнання і комплектувальних виробів, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 вересня 1997 року № 567 (зареєстровані в Мінюсті України 31 жовтня 1997 року за № 524/2328);

Правила обов'язкової сертифікації труб та балонів, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 грудня 1997 року № 777 (зареєстровані в Мінюсті України 6 лютого 1998 року за № 83/2523);

Правила обов'язкової сертифікації послуг харчування, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27 січня 1999 року № 37 та зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр № 235/3528 від 15.04.99);

Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27 січня 1999 року № 37 та зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр № 233/3529 від 15.04.99);

Правила сертифікації послуг автомобільного транспорту, затверджені спільним наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Міністерства транспорту від 19 березня 1999 року № 1 19/156 та зареєстровані Міністерством юстиції (реєстр від 30.03.99 № 192/3485);

Правила сертифікації засобів індивідуального захисту працюючих, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 14 червня 1999 року № 322 та зареєстровані Міністерством юстиції (реєстр від 22.06.99 № 405/3698).

При сертифікації продукції в системі УкрСЕПРО застосовуються схеми (моделі) сертифікації.

В ніч з 11 на 12 серпня 2010 року електронна база даних системи сертифікації УкрСЕПРО припинила своє існування, оскільки була фізично знищена. Натомість з 13 серпня Держпотребстандарт ввів новий порядок видачі сертификатів відповідності якості, при якому документи видаються регіональними відділеннями без фіксації в електронній базі даних.

Для лікарських засобів до складових конкурентоспроможності необхідно віднести з функціональних (якісних) параметрів терапевтичну ефективність препарату, безпечність та переваги перед аналогами тощо, а з економічних - вартість.

Ефективність лікарського засобу полягає у високих профілактичних і терапевтичних показниках і в задоволенні назрілих потреб медицини.

Безпечність лікарського засобу – ступінь побічних явищ, їх частота, співвідношення користь/ризик при застосуванні даного препарату порівняно з препаратами-аналогами.

Щодо переваги перед аналогами, то для лікарського засобу є певні труднощі. Оскільки один препарат може бути значно ефективніший від іншого й водночас давати і тяжкі побічні реакції. Це вимагає складного порівняння між користю і ризиком, обумовленим застосуванням порівнюваних препаратів.

Вартість характеризує доступність лікарського засобу для споживача і відіграє відповідну роль в його конкурентоспроможності. Існує усталена думка, що вартість курсу лікування новим лікарським засобом завжди вища від вартості курсу лікування більш старими препаратами-аналогами, однак дуже часто це не так. Проведені дослідження з фармакоекономіки показують, що лікування новими ефективнішими і безпечнішими лікарськими засобами є у кінцевому підсумку менш витратним, ніж довготривале лікування дешевими препаратами, яке є малоефективним але більш затратним.

5. Товарні знаки й упаковка

Одним із важливих елементів товарної політики підприємства є рішення щодо використання товарних марок.

Товарна марка - це ім'я, назва, символ, малюнок чи їх поєднання, призначені для ідентифікації їх від товарів конкурентів.

Товарний знак - це товарна марка, що зареєстрована у встановленому порядку і має юридичний захист.

Товарний знак є об'єктом промислової власності, його юридичний захист здійснюється на основі ЗУ “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг”, прийнятого 15 грудня 1993 р. Офіційну реєстрацію товарних знаків (ТЗ) виконує Держпатент України.

Зареєстрований товарний знак, як звичайно, супроводжується буквою R у колі, іноді - позначенням ТМ (від англ. назви ТЗ – “trade mark”, що дедалі частіше дослівно перекладають як “торгова марка”).

Товарні знаки створюють відмінності між товарами, полегшують ідентифікацію товару, виступають гарантом якості, надають інформацію про товар та його виробника, рекламують товар, підносять престиж продукції, забезпечують правовий захист товару.

І виробники, і торговельні посередники у своїй практиці можуть орієнтуватися на різні стратегії: використовувати групові марки для усієї продукції підприємства або індивідуальні марки для окремих лікарських засобів. Кожна з цих стратегій має переваги й недоліки, тому іноді використовують комбіновані підходи.

Ще одним елементом товарної політики є упаковка, яка в умовах розвинутого ринку стає складовою іміджу підприємства і предметом новаторського пошуку. Вартість упаковки в середньому становить 10% ціни товару.

Розрізняють 3 види упаковок:

- Внутрішня (первинна) упаковка - безпосереднє вмістилище товару. Так, для настоянки це буде пляшечка, в яку вона налита.

- Зовнішня (вторинна) упаковка - конструкція , призначена для захисту внутрішньої упаковки, яку знищують при підготовці товару до безпосереднього використання (наприклад, картонна коробка).

- Транспортна упаковка - конструкція, призначена для пакування, зберігання, транспортування товару.

Упаковка виконує такі важливі у визначенні товарної політики функції, як:

- забезпечення товару і захист його від впливу зовнішнього середовища;

- забезпечення створення раціональних одиниць для транспортування, навантаження і розвантаження товарів;

- забезпечення створення раціональних одиниць для їх складування;

- забезпечення оптимальних – за вагою і об”ємом – одиниць для продажу товару;

- комунікативний, рекламний та стимулюючий засіб збуту продукції.

До упаковки належать також етикетки й укладки. Згідно з Законом “Про лікарські засоби” маркування, нанесене на етикетку, зовнішню та внутрішню упаковку лікарського засобу, повинно містити такі відомості:

- назва лікарського препарату;

- назва і адреса його виробника;

- реєстраційний номер;

- номер серії;

- спосіб застосування;

- доза діючої речовини в кожній одиниці і кількість в упаковці;

- термін придатності;

- умови зберігання;

- застережні хаходи.

Кожний лікарський засіб може бути реалізований лише при наявності інструкції з його медичного використання, де зазначається:

- назва препарату;

- загальна характеристика;

- дані про фармакологічні властивості;

- спосіб вживання і дози;

- побічна дія;

- застережні заходи;

- форми випуску;

- умови і термін зберігання;

- умови відпуску.

Велике значення для розв'язання проблеми достовірності інформації на упаковці та ідентифікації продукції має широке застосування системи штрихового кодування товарів.

Штрих-код являє собою закодовану за допомогою смуг різної товщини та цифр інформацію, що розміщується у вигляді етикетки на упаковці. Інформація зчитується світловим променем, коли він проходить по штриховому коду. У такий спосіб можна ідентифікувати будь-який товар.

Найчастіше кожному виду певного продукту надається номер з 13-ти цифр. Перші дві або три - визначають країну, в якій виготовлено товар, наступні п'ять - продуцента, ще п'ять - назву продукту, споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра є контрольною і засвідчує достовірність зчитування штрихів сканером.

Широке застосування системи штрихового кодування сприяє розв'язанню проблеми ідентифікації товарів і захисту споживачів від усіляких підробок.



Висновок

Враховуючи те, що сучасний етап розвитку фармацевтичного ринку характеризується його переорієнтацією від ринку виробника до ринку споживача, подальше формування товарної політики фармацевтичних підприємств України буде пов'язане з виконанням ними завдань соціального спрямування. Серед факторів, які зумовлюватимуть зміст товарної політики, зокрема визначені рівень і перспективи розвитку охорони здоров'я, структура і тенденції захворюваності, здійснення програм профілактики захворювань та загального оздоровлення населення країни.



Література

1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины. -1996. - 7 мая.

2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: "Студ-центр", 1998.-200с.

3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика.- М.: Изд-во "Финпрес", 1998.-416с.

4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.

5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фармацевтичному ринку //Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.

6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац. журн.-1993.-М5.-С.25-27.

7. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1997.-156с.

8. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации: Учебник.-М.: Медицина, 1991.- 624с.

10. Б.П. Громовик, Г.Д. Гасюк, Л.А. Мороз, Н.І. Чухрай. Фармацевтичний маркетинг: Навчальний посібник; Збірник вправ / За ред. Л.А. Мороз - Львів, Наутілус, 2000 - 320 с.

11. Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М. Менеджмент та маркетинг у фармації. Ч. ІІ. Маркетинг у фармації: Підручник для фарм. вузів і ф-тів / За ред. З.М. Мнушко. - Харків: “Основа”, вид-во УкрФА, 1999 - 288 с.

12. Шевченко В. Фармацевтический рынок Украины на пороге нового этапа развития // Ліки України - 2002; №2 - с.22-24

Размещено на Allbest.ru

...