Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

УКРАЇНИ

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему: “ФОРМИ ТА МЕТОДИ PUBLIC RELATIONS В СЛУЖБІ ЗАЙНЯТОСТІ”

Редько Олена Выкторывна

Київ-2006

План

І. Вступ

ІІ. Форми та методи Public relations в службі зайнятості

1. Визначення громадськості служби зайнятості

2. Цілі та завдання PR у службі зайнятості

3. Методи вирішення завдань PR

4. Засоби реалізації завдань PR

5. Управління public relations

ІІІ. Досвід проведення заходів PR-компанії в Торезькому міському центрі зайнятості

IV. Висновки

V. Список літератури

І. Вступ

Подивимося на два визначення паблік рілейшнз.

Паблік рілейшнз є зусилля організації, спрямовані на залучення груп людей до співпраці.

Паблік рілейшнз допомагають організації ефективно взаємодіяти та підтримувати зв'язок з громадськістю, ключовими групами або аудиторіями.

Термін "паблік рілейшнз" є синонімічним до термінів "зв'язок з громадськістю" та "діяльність служби інформації". В Сполучених Штатах більшість урядових установ називають свої відділи з паблік рілейшнз "відділом із зв'язків з громадськістю" або "службою інформації". Втім, засоби, методи та форми діяльності по суті є однаковими.

Паблік рілейшнз - частково здоровий глузд, частково мистецтво та частково наука. Це та сфера діяльності, де надзвичайно важливою при розробці стратегії, продукту або при використанні певного методу є творча наснага. У сучасному швидкоплинному та інформаційно-насиченому світі небагато людей звернуть свою увагу на нуднуваті, туманні, невиразні та ординарні зусилля з паблік рілейшнз. Не є таємницею, що занадто велика кількість інформації навперебій змагається за увагу з боку засобів масової інформації та громадськості та за час пересічного громадянина.

На відміну від платної реклами в газеті, журналі або на телебаченні, де інформація та повідомлення подаються читачам чи глядачам у вибраній Вами формі, арена паблік рілейшнз не є такою, де Ви, в змозі контролювати всі наслідки. Якщо покладаєтися на засоби масової інформації при донесення Вашої інформації, Ви маєте усвідомлювати, що не завжди ця інформація може бути донесена у бажаній для Вас формі.

Керівництвом організації має визнаватися, що паблік рілейшнз - це не лише зв'язки з засобами масової інформації та організація спеціальних подій. Паблік рілейшнз мають стати частиною управлінського процесу. Якщо, наприклад, планується ініціювати нову програму або зміну в політиці, що вплине на чималу кількість людей, відповідальні за паблік рілейшнз мають приймати активну участь в цьому планувальному процесі. До того ж, стратегія з паблік рілейшнз повинна бути складовою частиною комплексної стратегії та планів організації при виході з ініціативою та пропонуванні змін.

Істина щодо ефективних паблік рілейшнз полягає в тому, що вони спираються на факти, а не на фантазію, напускання туману або перекручення, як це має місце при перекручуванні фактів, доки ті не задовольняють змісту повідомлення або бажаному результату. Паблік рілейшнз мають розумітися та використовуватися у всіх підрозділах та службових обов'язках організації. Така проста річ, як працівники відповідають на телефонні дзвінки (або, як описано в попередньому прикладі, не відповідають на телефонні дзвінки), впливає на сприйняття людини або на імідж організації. Імідж створює й, у той самий час, відображає сподівання та задоволення людини. Люди прагнуть побачити належне виконання обов'язків, надійність та стандартизацію у наданні послуг. Без позитивного іміджу дуже важко залучити групи людей до співпраці.

Якщо б запитати спеціалістів з служби зайнятості про завдання паблік рілейшнз, то багато з них пріоритетним завданням назвали б "надання громадськості надійної та об'єктивної інформації". Служба зайнятості працюють для громадян, які потребують або мають користуватися їх послугами, дотримуватися їх правил та користуватися їх програмами. Для взаємодії з СЗ громадянам або групам громадян, таким як роботодавці, професійні асоціації, галузеві спілки, робочі групи тощо - іншими словами, всій громадськості, перш за все потрібна надійна інформація. Вони мають отримувати таку інформацію у зручній для одержання та використання формі.

ІІ. Форми та методи public relationsв службі зайнятості

1. Визначення громадськості служби зайнятості

Послугами служб зайнятості користується у світі незначна частина тих, хто шукає роботу, і більшість вакансій фірми і підприємства заповнюють без участі центрів зайнятості. Причин тому багато. Але, як показують спеціальні дослідження, основною є та, що служби зайнятості не мають у своєму розпорядженні повної інформації про вакансії, до того ж роботодавці найчастіше не інформують центри зайнятості про престижні робочі місця. У результаті багато кваліфікованих працівників не звертаються до служби зайнятості через те, що тут немає інформації про підходящі вакансії, а фірми і підприємства, у свою чергу, не повідомляють службу зайнятості про наявність таких вакансій саме тому, що серед її клієнтів небагато осіб із високими професійними якостями.

Обидві проблеми вирішальною мірою є результатом, по-перше, бюрократизму і закостенілості в організації роботи центрів зайнятості, невідповідності змісту запропонованих послуг запитам клієнтів (шукачам роботи і роботодавцям), по-друге, недостатньої поінформованості населення про діяльність служби зайнятості і результати її роботи, а отже, недостатньо привабливого іміджу служби. У цьому зв'язку служби зайнятості багатьох країн не тільки активно розширюють свої послуги, удосконалюють їх, а й намагаються формувати позитивну громадську думку - підвищують поінформованість населення і громадськості про свою діяльність, використовуючи прийоми та методи паблік рилейшнз.

Визнаний авторитет з паблік рилейшнз Сем Блек визначає його як плановані тривалі зусилля, спрямовані на створення й підтримку доброзичливих відносин і порозуміння між організацією та її громадськістю.

Під громадськістю якоїсь організації розуміють її працівників, партнерів і споживачів.

До складу громадськості служби зайнятості поряд із її службовцями входять:

незайняте населення, включаючи осіб, зареєстрованих службою. Ця категорія являє собою найбільш значну групу споживачів послуг служби вданий час;

керівники фірм і підприємств, працівники їх кадрових служб. Вони є партнерами центрів зайнятості при вирішенні питань працевлаштування безробітних і одночасно клієнтами при зверненні до
центру за допомогою в доборі кандидатів на заповнення вакансій;

профспілкові організації, їхні лідери й актив, організації роботодавців і їхні виборні органи. Ці групи громадськості важливі, по-перше, як партнери служби зайнятості при розробці й реалізації політики зайнятості; по-друге, як організації, що виділяють своїх представників у керівні або координую
чі органи служби. Крім того, вони віддзеркалюють інтереси споживачів послуг служби і представляють інтереси основних платників внесків у страховий фонд на випадок безробіття.

Проте перелік груп громадськості стосовно до служби зайнятості цим не обмежується. Справа в тому, що служба зайнятості є соціальною службою, яка при здійсненні політики зайнятості і наданні матеріальної підтримки безробітним використовує кошти страхових фондів, що формуються, зокрема, й за рахунок внесків громадян, зайнятих працею за наймом. Тому ці громадяни мають право знати, як витрачаються внески, мати інформацію про результати діяльності служби, її плани й програми. Отже, зайняте населення також являє собою громадськість служби зайнятості.

Центри зайнятості не можуть ефективно виконувати свої функції без тісного зв'язку і координації дій з органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, апаратами цих органів, депутатами й політиками. Вплив цих груп громадськості на центри зайнятості виявляється через розвиток механізму державного регулювання зайнятості, сукупність правових актів, що регламентують діяльність і утримання центрів зайнятості, фінансування програм сприяння зайнятості. Крім того, спільно з органами місцевого самоврядування і виконавчими органами державної влади вирішується багато завдань, спрямованих на пом'якшення наслідків безробіття, сприяння працевлаштуванню осіб, неспроможних на рівних конкурувати на ринках праці.

Громадськість дає оцінку службі зайнятості насамперед за результатами її роботи. Водночас не можна заперечити того факту, що відносини з громадськістю визначаються не тільки якістю послуг служби зайнятості, але й значною мірою - репутацією служби. Тому сутність паблік рилейшнз стосовно служби зайнятості полягає в найбільш професійному вирішенні завдань шляхом створення доброзичливого ставлення до неї не тільки реальних і потенційних клієнтів, але й широкої громадськості.

2. Цілі та завдання PR у службі зайнятості

Цілі РR у службі зайнятості можна сформулювати таким чином: створення й підтримка доброзичливих відносин і порозуміння зі споживачами послуг і партнерами; забезпечення умов для нормального функціонування всіх підрозділів служби зайнятості, розширення сфери і підвищення якості її діяльності.

Виходячи із вказаних цілей, служба зайнятості має два головних завдання щодо РR. Перше завдання - установити контакти з чотирма групами громадськості:

реальними й потенційними споживачами послуг служби;

організаціями працівників і роботодавців;

політиками, депутатами, службовцями органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування;

- працівниками служби зайнятості.

Забезпечення співробітництва і порозуміння між цими чотирма групами є вирішальною умовою досягнення успіху.

Друге завдання - корегування елементів своєї політики і технології надання послуг, коли вони не підтримуються громадськістю або працівниками самої служби.

3. Методи вирішення завдань PR

Методи вирішення завдань паблік рилейшнз службами зайнятості різноманітні. Проте щодо впливу на зовнішні групи громадськості їх можна об'єднати в чотири групи:

інформування громадськості про цілі служби зайнятості, її роль на ринку праці;

роз'яснення можливостей, прав і обов'язків осіб, що втратили роботу або бажають працевлаштуватися за допомогою служби;

надання інформації про діяльність служби, результати роботи, плани на майбутнє, проблеми, що виникають;

4) вивчення громадської думки про роботу служби, виявлення існуючих у ній проблем і розробка на цій основі заходів для корегування її діяльності.

До найпоширеніших засобів, що можуть використовуватися в усіх структурних ланках центрів зайнятості, належать: засоби масової інформації; виставки, ярмарки, дні відкритих дверей; реклама; конференції і зустрічі; зв'язки з органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

4. Засоби реалізації завдань PR

Засоби масової інформації (ЗМІ) здійснюють вирішальний вплив на формування думки про ту або іншу подію, ту або іншу організацію серед політиків, службовців органів влади і широких мас населення.

Зв'язок із ЗМІ - це взаємодія з засобами масової інформації, під час якої оприлюднюється інформація або надається відповідь на запитання журналистів. Зв'язок із ЗМІ включає викликання інтересу з боку журналіста для того, щоб тот доніс повідомлення до громадскості.

ЗМІ можуть сприяти створенню доброзичливого або непривабливого образу служби у суспільній думці. Скоріше за все, на прийняття Верховною Радою України з початку 1997 р. рішення про припинення відрахувань коштів до Фонду сприяння зайнятості вплинули також публікації в загальнонаціональних газетах, в яких писалося про надмірності, які мали місце при будівництві й облаштуванні приміщень деяких центрів зайнятості, придбання в окремих випадках великої кількості автотранспорту, інші негативні явища щодо витрат коштів фонду.

У роботі зі ЗМІ варто враховувати, що гостра конкуренція за читачів, слухачів, телеглядачів змушує їх шукати в навколишній дійсності події і факти, нехай навіть скандального характеру, але такі, що можуть викликати суспільний резонанс. Одночасно вони зацікавлені в аналітичних статтях і передачах, у публікації (показі, передачі) новин та інтерв'ю. При цьому для журналістів вирішальними є відкритість організацій, щирість і компетентність їх працівників і керівників.

Є багато засобів, за допомогою яких центри зайнятості можуть звернути увагу ЗМІ на проблеми зайнятості, безробіття, соціальної підтримки незайнятого населення. Газети і журнали, радіостанції і телестудії, зазвичай, добре ставляться до статей, заміток, матеріалів для трансляції з даної тематики, якщо вони є достовірними і своєчасними.

Підрозділи і працівники служби, які відповідають за зв'язок із ЗМІ, повинні добре уявляти, на яку аудиторію вони хочуть впливати, беручи участь у підготовці того або іншого матеріалу. Цією обставиною визначається вибір видання, телепередачі або радіопрограми.

Політики і службовці апаратів органів влади, як правило, дивляться вечірні випуски теленовин, читають центральні політичні й економічні видання, що справляють вагомий вплив на політичне життя суспільства (в Україні це насамперед газети «Голос України», «Урядовий кур'єр», «Зеркало недели», «Фактьі», журнал «Економіка України»).

Підприємці й керівники підприємств, крім теле-новин, звичайно, дивляться передачі з проблем економіки і бізнесу, читають економічні видання і спеціальні журнали (в Україні такими виданнями є газети «Галицькі Контракти», «Посередник», «Бізнес», журнал «Капітал»).

Широкі верстви населення віддають перевагу художнім фільмам (у тому числі, серіалам), розважальним передачам, футбольним матчам. їхні читацькі переваги легко визначити за обсягом тиражів видань (в Україні - це, наприклад, газети «Бульвар», «Ведомости», «Всеукраїнські відомості», «Зеркало недели»). Молодь, в основному, цікавиться музикою, спортом, дивиться гостросюжетні телефільми, різноманітні шоу. В цьому зв'язку матеріал, призначений для даної аудиторії, має друкуватися у виданнях відповідної спрямованості, транслюватися у вечірній і нічний час. Реклама також краще дійде до цієї категорії населення, якщо буде передаватися в паузах між передачами, що набули популярності у молоді, або перед їх початком, або відразу після закінчення.

Особи, що шукають роботу, з особливою увагою ставляться до спеціальних видань і передач, із назв яких випливає, що вони містять інформацію про вільні робочі місця, поради щодо пошуку роботи, коментарі до правових актів, які містять норми щодо прав і можливостей безробітних.

Таким чином, цілеспрямована діяльність по формуванню привабливого образу служби зайнятості ґрунтується на чіткому визначенні категорій, груп і верств населення, які мають специфічні інтереси, визначенні газет, журналів, радіостанцій, телекомпа-ній, що найбільш вагомо впливають на ці групи.

У роботі з пресою, як правило, використовують різні прийоми.

Надсилання до редакцій новин і інформаційних матеріалів. Ними можуть бути, наприклад, найсвіжіші статистичні дані про зміну чисельності безробітних, їхнього якісного складу або ж інформація про нову послугу центру зайнятості чи про якісь заходи (ярмарок вакансій, день відкритих дверей тощо). Така інформація, як правило, викликає інтерес у видань, оскільки вона є новиною і ще не друкувалася в конкуруючих газетах;

Підготовка аналітичних статей. Центри зайнятості знаходяться на вершині найгостріших соціальнім проблем, що хвилюють суспільство. Вони мають унікальні можливості узагальнювати факти й окремі події, як говориться, за деревами побачити ліс. Усе це - гарна основа для аналітичних статей. Редакції більшості видань зацікавлені в подібних матеріалах, оскільки їхні журналісти не є спеціалістами у сфері зайнятості та ринку праці і не можуть самостійно підготувати відповідний матеріал.

Підготовка статей - коментарів - це висловлювання думки, що друкується на сторинці редактора у газеті. Як правило складається текст коментарю у відповідності до кількості слов слів, що вимагається редактором. Практичне правило щодо тематики полягає в тому, що коментарій або думка мають торкатися теми, яка наразі обговорюється в новинах. Єдиний гандж статті-коментарю полягає в тому, що вона є одноразовим явищем та пишеться для однієї газети.

Проведення прес-конференцій - є ефективним методом донесення важливих новин до ЗМІ. Вони проводяться з найбільш важливих проблем, що можуть викликати запитання в журналістів та інтерес у населення. Редакції із задоволенням відгукнуться на пропозицію взяти участь у прес-конференції, якщо її проблематика буде актуальною, а ранг керівників, що візьмуть у ній участь, - високим. Одна із заповідей фахівців з паблік рилейшнз говорить: «Не збирайте прес-конференцію, якщо у вас немає того, що журналісти вважають новиною». А в будь-якому центрі зайнятості завжди є новина. Навіть добре відома спеціалістам взаємозалежність таких явищ громадського життя, як наркоманія, розлучення, злочинність, психічні захворювання і безробіття іноді постає для громадськості як новина, завжди новими є проблеми сприяння працевлаштуванню або залученню до самозайнятості, проблеми зайнятості жінок і молоді тощо.

Підготовка і передача в інформаційні агентства, газети, журнали прес-релізів - коротких інформаційних повідомлень з конкретної тематики. Головні вимоги до них - наявність новини, актуальність проблематики, ясність, чіткість і лаконічність у викладі. Завдання репортерів полягає у повідомленні новин. Їх не цікавить рекламування організації та покращення її іміджу. Їм треба одержати інформацію у зрозумілій, стислій манері та у формі, яка може привабити репортера, тобто містить “ізюминку”. Звісно ж, тема прес-релізу повинна відповідати спрямованості видання. Агентства і видання, зазвичай, не публікують дослівно надіслані тексти прес-релізів, а редагують їх, або готують на їх базі статті й інформаційні повідомлення.

Запрошення журналістів у центри зайнятості або на заходи, що вони проводять. Як правило, журналісти доброзичливо ставляться до пропозицій відвідати ту або іншу організацію. Незважаючи на брак часу, вони керуються принципом; «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» - і відгукаються на цікаві пропозиції. Відвідування центрів зайнятості дає можливість побачити те, чого не побачиш ніде, поспілкуватися з безробітними, познайомитися з цікавими людьми служби, здобути відомості для підготовки майбутніх публікацій.

Це стосується не тільки центральних видань, але й місцевих. Місцева преса - один з найбільш ефективних засобів зв'язку й спілкування між центрами зайнятості і населенням, а її вплив на місцеве життя часто навіть перевищує вплив центральних газет і журналів.

Прийоми роботи служби зайнятості з радіо і телебаченням деякою мірою відрізняються від прийомів взаємодії з пресою. Телевізійне інтерв'ю уявляє собою трохи іншу арену для росповсюдження інформації та повідомлень, хоча сам підхід залишається - проблематика повинна бути актуальною і викликати інтерес у слухачів і глядачів, а поведінка посадових осіб повинна бути відкритою і щирою. Радіо- і тележурналісти завжди зацікавлені в тому, щоб почути щось незвичайне або характерне для місцевого життя - основу для подальшого створення цікавої програми або сюжету новин.

У діяльності з інформування громадськості про зміст своєї роботи через радіо і телебачення служби зайнятості звичайно використовують: інформаційні випуски; радіо- і тележурнали; інтерв'ю, участь у дискусіях, дебатах, «круглих столах»; репортажі безпосередньо з центрів зайнятості; документальні фільми.

Публікуючи матеріали, транслюючи радіо- і телепередачі з проблем зайнятості і безробіття, засоби масової інформації згодом налагоджують більш тісні контакти зі службою зайнятості, волею-неволею подають інформацію про саму службу, специфіку її діяльності і внутрішні проблеми. А це сприяє поліпшенню інформованості різних верств населення про діяльність служби, формуванню її привабливого образу.

Використання реклами в паблік рилейшнз. Добре поставлена реклама може одночасно вирішувати завдання реклами і сприяти формуванню доброзичливого ставлення до служби. Особливо це стосується її інформативного і нагадуючого видів, що іноді називають «рекламою престижу». За допомогою реклами престижу служби зайнятості переконують громадськість у тому, що вони виконують у суспільстві важливу роль, вирішують соціально значимі завдання й певним чином є єдиною інституцією суспільства, що безоплатно веде трудове посередництво і надає соціальну підтримку безробітним.

Одним з рекламних заходів є видання з паблік рілейшнз. Найбільш типовими виданнями є листівки, брошури, пам'ятки, інформаційні бюлетені для персоналу та зовнішнього росповсюдження. Публікації пишуться зрозумілою для пересічного громадянина мовою, без використання спеціальних та технічних термінів.

Проведення зустрічей, конференцій, днів відкритих дверей. Центри зайнятості проводять зустрічі з найрізноманітнішими групами громадськості. Мета зустрічей-інформування про власну діяльність і обговорення проблем, що являють взаємний інтерес. Зустрічі важливі ще й тому, що на них люди знайомляться один з одним, встановлюють особисті зв'язки, а це надалі допомагає вирішувати багато ділових проблем. На такі зустрічі можуть запрошуватися керівники й співробітники кадрових служб підприємств, майстри й педагоги професійно-технічних училищ, службовці апаратів органів державної влади та місцевого самоврядування, депутати, керівники шкіл і вчителі тощо.

До початку зустрічей потрібно підготувати достатньо широкий довідковий матеріал про службу зайнятості, результати роботи конкретного центру, короткі витяги із законодавства про зайнятість і коментарі до правових норм, що викликають у населення запитання і нерозуміння, невеликі статистичні огляди тенденцій на ринку праці. Частина матеріалів готується у вигляді брошур і буклетів, а деякі розміщуються на спеціальних стендах і планшетах. Усе це допомагає під час зустрічей і зосередити увагу на питаннях зміцнення взаємодії служб зайнятості із зацікавленими організаціями, і уникнути довгих переліків цифр.

Найбільш важливим аспектом паблік рилейшнз завжди залишається особистий контакт керівників і спеціалістів центрів зайнятості з їх громадськістю. Якщо з відвідувачем центру повелися погано і неу-важно, ніякі наступні зусилля вже не зможуть згладити неприємне враження. Тому досвідчені керівники центрів бачать головне завдання зв'язків із громадськістю у встановленні теплих стосунків співробітників з партнерами, клієнтами, вимагають від них максимальної ввічливості при особистих контактах, листуванні, спілкуванні по телефону.

Деякі центри зайнятості практикують проведення днів відкритих дверей. На ці заходи запрошуються, як правило, учні професійно-технічних училищ, старшокласники, педагоги. Під час відвідування центрів зайнятості дівчат і юнаків ознайомлюють з функціями служби, її можливостями, соціальною роллю, яку вона виконує, основами законодавства про зайнятість. Спеціалісти центру зайнятості відверто обговорюють з молодими людьми проблеми, з якими вони можуть зіткнутися на початку свого трудового шляху, дають конкретні поради.

У центрів зайнятості є чимало можливостей для встановлення тісної взаємодії з органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, депутатами всіх рівнів. Центри зайнятості ініціюють розгляд проблем зайнятості на сесіях місцевих рад і координацію дій зацікавлених органів у подоланні безробіття і пом'якшенні його наслідків або використовують виступи керівників центрів зайнятості під час обговорення інших проблем життя міста, району.

Найбільш простим і в той же час дуже ефективним способом взаємодії з органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування є надсилання на їхню адресу інформаційних доповідей і аналітичних оглядів стану справ на ринку праці. Звичайно, у цих матеріалах повинна простежуватися роль служби зайнятості, результати її роботи. І хоча ці органи щодня одержують велику кількість кореспонденції, лаконічні і добре підготовлені матеріали центру зайнятості, звичайно, не залишаються без уваги. зайнятість співпраця public relations

Більшість політиків і депутатів у своїх передвиборних програмах обіцяють домогтися зниження безробіття або вжити енергійних заходів для його зменшення. Тому навіть невеликі успіхи в подоланні безробіття або конкретні заходи, розпочаті центром зайнятості в цьому напрямку, мають великий інтерес для даної групи громадськості.

Іноді центри зайнятості організовують зустрічі працівників служби з депутатами різних рівнів, аж до народних депутатів України. Якщо на території виборчого округу розташовано декілька центрів зайнятості, то в зустрічах беруть участь працівники всіх центрів. Як правило, депутати охоче відгукуються на подібні пропозиції, оскільки для них з'являється можливість одержати нову інформацію з актуальної проблеми. До того ж подібні зустрічі не вимагають від депутатів особливих зусиль для їх організації, але можуть привернути увагу до них з боку засобів масової інформації, що сприяє зростанню їх популярності.

Цілком очевидно, що Інтернет суттєво вплинув на методи паблік рілейшнз, зокрема, на практику зв'язку з громадскістю. Інтернет розширив, полегшив і зробив зручним доступ громадян до необхідної їм інформації служби зайнятості, швідкість отримання якої тепер визначається лише техничними показниками комп'ютерного обладнання користувача. На вебсайті можна розмістити найсвіжіші публікації, відповіді на найпоширеніші запитання та іншу інформацію, яку служба зв'язків з громадськістю бажає довести до загального відома. Наприклад, така інформація особливо стане у нагоді журналісту, якому доручили терміново підготувати матеріал про роботу служби.

Нарешті, дуже легко визначити, скільки людей користується вебсайтом.

5. Управління public relations

Управління паблік рилейшнз.

«Біблія» американських спеціалістів з РР, яку написала група авторів на чолі зі Скоттом Катліпом, пропонує модель управління паблік рилейшнз, що складається з таких чотирьох етапів":

- визначення проблеми;

- планування і розробка програми;

- дії і комунікація;

- оцінка дієвості програми.

При визначенні проблеми з'ясовуються її сутність і джерело, а також коло осіб, від яких залежить вирішення даної проблеми. Природно, при підготовці рішення акцент робиться на комунікативному боці проблеми. Наприклад, ряд підприємств не бажають користуватися послугами центру зайнятості для заповнення вакансій. Для вирішення даної проблеми необхідно з'ясувати причину такої поведінки роботодавців. З цією метою вивчається комунікативна поведінка центру у відносинах з підприємствами з даного питання і з'ясовується, яку інформацію мають роботодавці і що в цій інформації не відповідає реальній політиці центру зайнятості.

На другому етапі при плануванні і розробці програми ставиться на меті за допомогою зміни громадської думки досягти змін у поведінці певної групи громадськості. Для досягнення цього на даному етапі даються відповіді на такі питання: мета програми (до чого необхідно прагнути); цільова аудиторія (на яку групу громадськості варто впливати); вимоги до змісту і засобів комунікативного впливу. У нашому прикладі необхідно розробити програму, що буде спрямована на зміну уявлення керівників підприємств і їх кадрових служб про можливості центру зайнятості в підборі працівників. У програмі визначаються зміст фактів і аргументів, що можуть переконати роботодавців у необхідності зміцнення співробітництва з центром, і конкретні засоби впливу на них (проведення зустрічей, надсилання інформаційних матеріалів, публікації в пресі і т.п.).

На третьому етапі здійснюється реалізація намічених планів і програм.

Останній етап - оцінка ефективності програм - включає розробку об'єктивних критеріїв оцінки майбутніх дій цільової аудиторії (стосовно до нашого прикладу - зміни кількості звернень роботодавців у центр зайнятості з проханнями про підбір працівників) і розробку можливих варіантів інших комунікативних дій центру зайнятості залежно від реакції даної групи громадськості на первинний вплив. Проте оцінка результативності тієї або іншої програми РР часто ускладнюється, з одного боку, браком точних критеріїв, а з другого - дією багатьох інших факторів, що впливають на даний показник.

Візьмімо, наприклад, оцінку кампанії центру зайнятості по розширенню самозайнятості серед безробітних. Збільшення кількості осіб, які вирішили за допомогою служби зайнятості створити власні невеликі підприємства, може стати підсумком цієї кампанії, а можливо, буде результатом змін у податковій політиці держави, або зниження цін на певне устаткування, або, навпаки, наслідком зростання цін на певні товари і т.п.

Паблік рилейшнз - усього лише інструмент, уміле використання якого може допомогти працівникам служби зайнятості в успішному виконанні її функцій.

При розробці програми РR необхідно спиратися на результати соціологічних опитувань і досліджень, а в період здійснення кампанії - з їх допомогою аналізувати її хід. Цілі досліджень і методи залежать від проблеми, яку необхідно вирішити в процесі РR-кампанії. Але як би не варіювалися цілі, є ряд універсальних положень і вимог щодо проведення опитувань і досліджень, яких потрібно дотримуватися.

ІІІ. Досвід проведення заходів PR-компанії в Торезькому міському центрі зайнятості

Виконуючи заходи плану РR-кампанії під загальним основним гаслом “Державне страхування на випадок безробіття - надійний соціальний захист населення!” Торезьким міським центром зайнятості розроблюється програма заходів на піврічча, яка включає

роботу з незайнятим населенням у вигляді семінарів, росповсюдженні печатної продукції, тобто буклетів,

роботу з роботодавцями та громадськістюу вигляді семінарів, ярмарок вакансій, засідань круглих столів,

взаємодію змісцевими органами влади, депутатами всіх рівнів, соціальними партнерами, яка здійснюється шляхом участі представників центру зайнятості в оперативних нарадах міськвиконкому, засіданнях депутатських комісій, засіданнях робочих груп,

тісну співпрацю з місцевими засобами масової інформації.

На основі піврічних програм складаються короткострокові плани на місяць (Додаток А) з визначенням назв статей, телепрограм, заходів та конкретних дат проведення їх. По закінченню місяця складаеться звіт про виконання заходів (Додаток Б).

Нажаль Торез - місто невеличке і з засобів масової інформації матиме тільки одну газету “Горняк” та студію Торезького телебачення, але це не заважає, а мабуть допомогає центру зайнятості найти з ними спільний погляд у вирішенні задач щодо створення привабливого іміджу служби зайнятості.

Раз у два місяці в газеті “Горняк” виходить сторінка центру зайнятості, на якій обов'язково матиме місце “куточок роботодавця”, інформація для пошукачів роботи, статті на актуальни теми. Поздоровлення юбілярів не тільки з числа партнерів але й клієнтів з числа незайнятого населення мають вагомий вплив на читачів.

Роз'ясненя норм законодавства про зайнятість з наведенням позитивних прикладів заохочують певну аудиторію читачів.

Студія телебачення виходить в ефір лише два рази на тиждень, однак, програма “Провінційні вісті” має велику популярність серед горожан. Розміщення в ній новин роботи центру зайнятості або сюжетів про заходи, які проводяться СЗ в місті викликає інтерес та примушує звертатися все більшу кількість громадян до центу зайнятості за отриманням потрібних їм послуг. В додатку В надається програма роботи зі ЗМІ на період з вересня по грудень 2004р.

Участь в заходах місцевих органів влади дозволяють керівництву центру зайнятості не тільки знаходитись у центрі подій, які відбуваються у місті, але і методично впливати на формування громадської думки, щодо створення привабливого іміджу міського центру зайнятості, рекламувати досягнення політики служби зайнятості.

іv. Висновки

Паблік рілейшнз уявляють собою постійний процес, а не лише одноразові завдання, спрямовані на рекламу певної програми чи ініціативи.

Найважливішими завданнями паблік рілейшнз є розуміння та уміння впливати на громадську думку, підтримка позитивного іміджу служби зайнятості в очах зацікавлених кіл та груп громадськості, сприяння розумінню своєї діяльності та надання інформації, яку потребує громадськість, у своєчасній та зручній манері.

Паблік рілейшнз у службі зайнятості є управленською функцією. Успіх або невдача робіт чи програм з паблік рілейшнз безпосередньо пов'язані з підтримкою, яку вони одержують від керівництва. Паблік рілейшнз в СЗ не є справою виключно фахівців з PR. Ця робота має бути цілісною для всієї служби, та по можливості, узгоджена з роботою іншіх установ. Це управлінська функція зверху до низу, в якій кожен працівник виконує свою роль.

Кожний спеціаліст служби зайнятості повинен додати свій внесок в створення привабливого іміджу центру зайнятості на містах, що насамкінець забезпечить успіх проведення PR - компанії.

Список використаної літератури

1. Концепція державної системи професійної орієнтації населення// Збірник нормативних,інструктивних та методичних матеріалів з питань професійної орієнтації незайнятого населення та інших категорій громадян. Київ., ІПК ДСЗУ 1977. 135 с.

2. Маршавін Ю., Ляміна Л., Фокас Л. та ін. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України, Київ, ІПК ДСЗУ, 2000. 300 с.

3. Інформаційний бюлетень ”Практика організації профорієнтаційної роботи з населенням”. Вінниця,1998 р. 22 с.

4. Маршавін Ю.М. Паблік рилейшнз як спосіб підвищення якості соціальних послуг, Бюлетень ІПК ДСЗУ, 2003/2. 56 с.

5. Посібник Паблік рілейшнз, проект Worldwide Strategies, 2003.

Размещено на Allbest.ru