Опитування споживачів як засіб збору маркетингової інформації: методика підготовки, проведення та аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Опитування споживачів як засіб збору маркетингової інформації: методика підготовки, проведення та аналізу

Вступ

маркетинг опитування споживач

Слід зазначити, на думку експертів, рецепт гарного рішення: 90% інформації та 10% натхнення. Особливо це висловлювання можна застосувати до управлінню маркетингом. Адже маркетинг - це основна точка дотику фірми з її оточенням. З допомогою маркетингових рішень фірма пристосовує своєї продукції і комунальні послуги до потреб і бажанням суспільства.

Під маркетинговими дослідженнями розуміється системний збирання та аналіз даних із різним аспектам маркетингової діяльності. Досконале знання споживача, особливостей і мотивів її поведінки дозволяє фірмі успішно повинна розвиватися у високо конкурентному середовищі. Якщо фірма хоче постійно відстежувати зворотний зв'язку з покупцем, бути на гребені хвилі, а чи не чекати обабіч, він зобов'язана проводити маркетингові дослідження. І проводити їхню системно. Показова у плані зарубіжна статистика: загалом 50% американських, 86% європейських і 60% японських компаній практикують маркетингові дослідження щоб одержати інформації та аудиту інших своїх брендів. Явним ж лідером є Великобританія - 100% фірм з оборотом понад 25 відсотків млн. фунтів і 47% фірм з оборотом до 1 млн. фунтів витрачають свої «кревні грошики» на детальне вивчення ринку [6, с. 118].

У у минулому столітті маркетингові дослідження як такі були потрібні, оскільки більшість фірм були дрібними і знали своїм клієнтам особисто. У ХХІ столітті виникла потреба отриманні більш широкою інформації про клієнтів та йогопокупательских потребах. З'явилася проблема нестачі інформації. Необхідність у проведенні маркетингових досліджень очевидна. У цьому полягає актуальність цієї теми.

Проведення маркетингових досліджень - це складний багатоступінчастий процес, вимагає глибокого знання об'єкта вивчення, від точності й діють своєчасності результатів якого великою мірою залежить успішне функціонування всього підприємства. Маркетингові дослідження створюють науково та практично обгрунтовану базу до ухвалення кваліфікованих рішень управлінським апаратом компанії та її вище керівництво.

1. Теоретичні основи проведення маркетингових досліджень з урахуванням опитувань. Види опитувань

Маркетинговое дослідження - це систематичний пошук, збір, аналіз стану та представлення даних і зведень, які стосуються конкретної ринкової ситуації, з якою довелося зіткнутися підприємству. Маркетинговое дослідження можна також представити, як систематичний збір, облік і аналіз даних по маркетингу та маркетингових проблемах з метою вдосконалення якості процедур прийняття рішень та контролю у маркетингової середовищі. Є ціла низка аналогічних та інших визначень маркетингових досліджень.

Кожна фірма самостійно визначає тематику і обсяг маркетингових досліджень з наявних проблем неї можливостей та потреб у маркетингової інформації, тому види маркетингових досліджень, проведених різними фірмами, можуть бути різними.

Принциповою особливістю маркетингового дослідження, відрізняючою його від збирання й аналізу, внутрішньої і до зовнішньої поточної інформації є його цільова спрямованість влади на рішення певної проблеми, чи комплексу проблем маркетингу. Ця цілеспрямованості та перетворює збирання та аналізують інформацію в маркетингове дослідження.

Найпоширенішим методом збору первинної маркетингової інформації є опитування. Його використовують приблизно в 90% досліджень.

Опитування - це метод збору первинної маркетингової інформації, який передбачає, по-перше, письмового або усне звернення дослідників до визначеної сукупності людей (респондентів) питанням, зміст яких відбиває досліджувану проблему, і, по-друге, реєстрацію, статистичну обробку та інтерпретацію отриманих відповідей.

Мета опитування у тому, аби з'ясувати суб'єктивні думки людей, їхньої переваги, переконання, установки щодо будь-якого об'єкта.

Тому застосування методу опитування дозволяє:

· ідентифікувати потенційних споживачів;

· здійснити сегментацію ринку на відповідність по якісними і кількісними характеристиками споживачів;

· оцінити поінформованість, сприйняття, ставлення, і вимоги споживачів щодо продукту (підприємства), його характеристик, ціни, і інші елементи комплексу маркетингу;

· виявити переваги споживача товарним маркам;

· вивчити поведінку і мотивацію споживачів, купівельні рішення і їх прийняття;

· встановити чинники, що впливають поведінка потенційних споживачів, й можливості управління ними;

· оцінити ефективність на споживачів маркетингових програм, прийомів і інструментів;

· відстежити динаміку споживання, переваг, потреб, установок й переконань споживачів;

· виявити характеристики споживачів (соціально-демографічні, психографические, поведінкові) тощо. буд.

Перевага цього полягає, передусім, в практично необмеженої сфери його можливого застосування. Так, його дозволяє їм отримати дані як про поточному поведінці об'єкта, а й її поведінку у минулому і намірах у майбутньому.

Опитування мало мають альтернативи у випадках, коли фірма потребує інформації про знаннях, переконаннях й уподобаннях споживачів, про рівень їх задоволеності, про імідж фірми тощо.

Цим, передусім, пояснюється широке застосування під час проведення маркетингових досліджень цього. До вад цього належить щодо велика трудомісткість і витрати для проведення опитувань, і навіть можливе зниження точності отриманої інформації, обумовлене неправильними чи перекрученими відповідями.

Опитування класифікуються за низкою ознак (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 - Класифікація опитувань

Залежно від типу респондентів розрізняють масові й спеціалізовані опитування. У масовому опитуванні є основним джерелом інформації виступають різні категорії населення, професійна діяльність яких немає пов'язані з предметом аналізу. У спеціалізованих опитуваннях головним джерелом інформації є компетентні особи, чия професійна діяльність міцно пов'язана з предметом дослідження. Звідси випливає ще одне широко що використовується назва таких опитувань - експертні. До них найчастіше звертаються на на початкових етапах маркетингових досліджень, коли необхідно виявити проблему, і заключному, коли потрібно перевірити отриману інформацію і прийняти зважене рішення.

Залежно від частоти проведення опитування може бути точкові (разові) й на повторні. Останні дозволяють виявити життєвий цикл запитів і переваг споживачів й захопити основні тенденції їх змін з часом для своєчасного прийняття рішень про діяльність над ринком.

За рівнем охоплення потенційних споживачів опитування може бути суцільними і вибірковими. Суцільні опитування можуть відбуватися, наприклад, щодо відвідувачів підприємства або його стенда на виставкових заходах. Насправді кількість потенційних покупців підприємства, зазвичай, велике, що унеможливлює проведення суцільних опитувань. У зв'язку з цим найбільш прийнятними є вибіркові опитування, сутність яких у тому, що тестується частина (вибірка) досліджуваної сукупності населення, відібрана у результаті застосування спеціальних науково обгрунтованих прийомів. Якщо вибіркова сукупність досить повно відбиває властивості генеральної сукупності, вона називається представницької (репрезентативною). Особлива роль під час проведення вибіркових опитувань відводиться методу фокус груп.

У практиці маркетингу застосовуються дві основні форми опитування: анкетування і інтерв'ювання. При анкетуванні респондент письмово відповідає стосовно питань у присутності дослідника (>анкетера) чи ні нього. Интервьюирование ніж формою опитування передбачає спілкування з респондентом, у якому дослідник (інтерв'юер) сам ставить запитання і фіксує відповіді.

Особливістю опитування як методу збору первинної маркетингової інформації є дуже високий рівень відмови респондентів від участі у дослідженні, обумовлена двома основними причинами. Перша пов'язані з почуттям підозріливості та прагненням нікого недопущення у своє особисте життя. Певна категорія людей не виявляє бажання брати участі ні що не обстеженні. Друга причина визначається специфічними обставинами проведення конкретного опитування. Наприклад, деякі респонденти не бажають обговорювати певні теми. Обрана форма опитування також впливає ступінь бажання брати участь у обстеженні. Так, люди знаходять більш важким відмовитися від участі у особистому інтерв'ю, ніж у поштовому опитуванні. Зазвичай використовуються методи стимулювання бажання брати участь у дослідженні шляхом надання невеликих подарунків. Наприклад, у деяких готелях Іспанії за заповнену анкету гість при розрахунку за проживання може мати простий символічну знижку (-2). Як винагорода за у дослідженні клієнта можна «преміювати», наприклад, фірмової майкою, дрібними предметами домашнього побуту чи купоном, що дозволяє безплатно скористатися додаткової послугою (наявними у готелі сауною, тенісними кортами тощо. буд.).

2. Опитування як із методів збору первинної інформації

Підготовка проведення збору інформації з допомогою опитування передбачає рішення наступних завдань:

· вибір способу зв'язки й з аудиторією;

· підготовка анкети;

· проведення тестування і доопрацювання анкети.

Розрізняють три основних способи зв'язку дослідника з об'єктом під час проведення опитування: телефоном, поштою і особисте інтерв'ю. Кожен з цих засобів зв'язку має певними достоїнствами й недоліками. Порівняльні характеристики форм опитування представлені у таблиці 1.2.

Результатів аналізу показують, що перевагами особистого опитування є гнучкість у постановцізондирующих запитань і безпосереднє стеження за реакцією на наочні матеріали. При поштовому опитуванні реакція зазвичай істотно слабше. Характеристики телефонного опитування є щось середнє між характеристиками двох

інших типів опитування [20, с. 254].

Так, достоїнствами опитування (інтерв'ю) телефоном є досить висока оперативність і дешевизна проведення опитування.

Таблиця 1.2 - Порівняльні характеристики різної форми опитувань

До вад цього ставляться:

· можливість опитування лише про тих, хто має телефон, що нерідко Демшевського не дозволяє забезпечити адекватність вибірки;

· досить висока можливість отримання відмовитися від відповідей.

При письмовому опитуванні учасники отримують опитувальні листи, які мають заповнити й надіслати за призначенням. У разі використовуються переважно закриті запитання, у відповідь які залежить від виборі однієї з наведених варіантів. Питання поділяються так:

· так - немає питання (іноді передбачається відповідь типу «не знаю» чи «чи так, чи ні»);

· альтернативні питання, у яких потрібно вибрати з низки можливих відповідей один, коли трохи;

· ранжування об'єктів порівняння, наприклад автомобілів, з урахуванням суб'єктивно відчутних переваг;

·шкалирующие питання шкалоюЛайкерта (шкалою переваг), дають диференційовану оцінку схожості чи відмінності досліджуваних об'єктів

Різні види питань задають різні рівні шкал, які можна застосувати надалі для виміру величини досліджуваної ознаки.

Під час розробки питань слід з потреби у інформації та можливостей опитуваних дати пошук правильної відповіді. Якщо дослідника цікавить лише згоду чи незгоду, то достатній питання виду «так - немає». Якщо потрібно зробити висновок про думках опитуваних, необхідно використовуватишкалирующие питання.

Опитувальні листи можуть включати, крім питань стосовно суті справи, питання, які допомагають встановити контакти з опитуваним, і питання, контролюючі правильність та істинність відповідей. З іншого боку, використовуються статистичні питання, що стосуються особистості опитуваного.

Перевага опитування поштою, тобто. виробленого з допомогою відсилаючих поштою анкет, полягає у усуненні будь-якого впливу інтерв'юера, у забезпеченні найкращих передумов для відповіді питання особистої вдачі, соціальній та відносній дешевизні охоплення географічно розосередженої аудиторії.

До вад цього способу ставляться:

· низька оперативність:

· можливість не повернення значної частини розісланих анкет (зазвичай дослідникам не повертається понад половина розісланих анкет) і обумовлена цим можливість самодобору опитуваних.

Особисте інтерв'ю з права вважається універсальним й найбільш популярним способом зв'язки Польщі з об'єктами дослідження, оскільки це дозволяє уникнути зазначених вище недоліків, властивих опитуванням поштою і телефону. До переваг цього способу ставляться:

· відносно невисока частка відмов відповідати, забезпечувана високої кваліфікацією інтерв'юерів;

· досить висока точність обстеження, забезпечувана застосуванням складніших і довгих анкет (аніж за опитуванні телефоном чи з пошті), що з можливістю здатністю досвідченого інтерв'юера роз'яснити все незрозумілі питання;

· можливість суміщення особистого опитування з наглядом, що дозволяє отримати додаткову інформацію про опитуваних.

Основним недоліком особистого опитування є щодо великі організаційні зусилля і діяти матеріальні видатки його проведення, і навіть можливість надання інтерв'юером вільного чи мимовільного впливу думка опитуваних за наявності в нього певних пристрастей.

Аналіз розглянутих вище достоїнств і повним вад різних засобів зв'язку з аудиторією, з одного боку, і навіть особливостей аудиторії, змісту опитування і можливостей дослідників, з іншого боку, дозволяє вибрати найраціональніший спосіб зв'язки й з аудиторією під час проведення опитування. Виконання цього завдання дозволяє дослідникам приступити безпосередньо до розробки анкети, що є перелік запитань, куди опитуваному доведеться відповісти.

Анкета - саме поширене знаряддя дослідження під час збирання первинних даних. Анкета - це низка запитань, куди опитуваний має дати відповіді. Анкета - інструмент дуже гнучкий, питання можна ставити безліччю різних способів. Анкета вимагає ретельної розробки, випробування, і усунення виявлених недоліків на початок її використання. У результаті розробки анкети дослідник маркетингу відбирає питання, які потрібно поставити, вибирає форму цих питань, їх формулювання і послідовність. Кожен питання треба перевірити з погляду вкладу, що він вносить в досягнення результатів дослідження. Праздние питання треба опускати, оскільки вони затягують процедуру діють опитуваним на нерви.

Анкета зазвичай складається з запровадження, реквизитной частини й більшості.

Головна мета запровадження - переконати респондента брати участь у опитуванні. Він повинен утримувати мета проведеного опитування і обіцяв показати, яку користь отримає респондент, взявши участь у опитуванні. З іншого боку, з впровадження має бути зрозуміло, хто проводить даний опитування.

Уреквизитной частини наводиться інформація, що стосується респондента: підлогу, вік, приналежність до певного класу, рід занять, сімейний стан, ім'я і записуйте адресу приватних осіб й у організацій: розмір, місце розташування, напрям виробничо-господарської діяльності, становище респондента у створенні, його ім'я. З іншого боку, необхідно ідентифікувати саму анкету, тобто дати їй назва, вказати дату, час, місце проведення опитування, прізвище інтерв'юера.

Під час розробки більшості анкети слід звернути увагу до зміст запитань, їх тип і кількість, послідовність уявлення питань у анкеті, наявність контрольних питань.

Зміст питань залежить від того, що хочемо дізнатися внаслідок відповіді ці запитання.

Вирізняють два типи питань: закриті і відкриті.

Закритий питання містить всіх можливих варіанти відповідей, і опитуваний просто вибирає них.

Відкритий питання дає опитуваному можливість відповідати своїми словами. Відкриті питання часто дають більше інформації, оскільки опитувані нічим пов'язані у відповідях. Особливо відкриті запитання на пошуковому етапі дослідження, коли необхідно встановити, що думають. З іншого боку, відповіді закриті запитання легше інтерпретувати, зводити до таблиць, піддавати статистичному аналізу.

Формулювання питань також вимагає обережності. Дослідник повинен користуватися простими, недвозначними словами, які впливають навіть відповіді. На початок використання анкети питання треба попередньо випробувати.

Важливе значення має також послідовність питань. Перший повинен наскільки можна пробудити у опитуваних інтерес. Важкі чи особисті питання краще ставити наприкінці інтерв'ю, щоб опитувані ще не встигли замкнутися у собі. Питання слід ставити у логічній послідовності. Питання, классифицирующие опитуваних людей на групи, задають останнє, оскільки вони мають більш особистий характері і менш цікаві для відповідальних людей.

Останнім часом стало дуже популярний проведення опитування серед Інтернету. Під час проведення опитування серед Інтернету анкета розміщається з сайту, де клієнти можуть переглянути поточні результати, які оновлюються щоразу, щойно черговий респондент заповнює анкету. У цьому респондентам дають можливість ознайомитися з результатами дослідження. Можна привернути увагу опитування, якщо розмістити баннери із запрошенням брати участь у обстеженні на сайтах, часто відвідуваних потенційними споживачами. Для опитувань серед Інтернету характерні: низькі витрати, висока швидкість отримання відповідей, зокрема можливість використання демонстраційних відеоматеріалів, інтерактивний характер комунікації. З іншого боку, дослідники мають великі можливості контролю за якістю одержуваної інформації. Логические перевірки може бути вмонтовані у анкети в такий спосіб, що суперечливих чи безглуздих відповідей буде неможливий, це позбавить необхідності перевірки і редагування даних. Можливе також проведення опитування на конференціях. І тому необхідно: вибрати телеконференцію з цікавій для аудиторією; кілька днів ознайомитися з що проходять у ньому дискусіями; узяти активну участь в обговоренні проблем; запропонувати на телеконференції питання, куди необхідно одержати відповіді. У той самий час під час проведення інтернет опитувань складно забезпечити репрезентативність вибірки. Є також етичні проблеми, пов'язані з ризиком порушення конфіденційності.

Отже, мета опитувань у тому, щоб перевірити, і скоригувати початкові менеджерські гіпотези, спираючись на «експертизу споживача», який бачить проблему будь-якому іншому ракурсі, ніж виробник.

Проте метод опитувань має і кілька недоліків. Головною перешкодою по дорозі ефективних прогнозів з допомогою опитувань є так званий парадоксЛа-Пьера - люди й не завжди чинять, кажуть. Особливо це наочно проявляється у сфері маркетингових досліджень, і може мати дуже неабиякі наслідки. Тому немає такий області, у якій витрачається так багато коштів у вивчення розуміння людської поведінки, як індустрія маркетингу і реклами.

Ще однією перешкоджанням застосуванні масових опитувань в маркетингових дослідженнях - проблема статистичної достовірності результатів. Для отримання повноцінних, достовірних результатів необхідний опитування великої кількості представників цікавій для дослідника популяції, тобто, обсяг вибірки досить великий, що відразу б'є по вартості дослідження. До того ж, вибірка мусить бути випадкової (ймовірною), можна зробити лише володіючи доступом до баз даних, які в нас традиційно засекречені (бази даних паспортних столів, наприклад). Недотримання усіх для кількісного опитування умов зводить нанівець всі зусилля щодо його проведенню, унеможливлює будувати достовірні прогнози, спираючись на статистику.

3. Організація і проведення маркетингових досліджень, у вигляді опитування

Дослідження маркетингу є збір, обробку та аналіз найрізноманітніших даних із метою зменшення невизначеності та скорочення ризику, супутніх прийняттю управлінських і маркетингових рішень.

Організація і проведення маркетингових досліджень включає кілька етапів.

У першому відбувається чітке визначення ж проблеми і постановка цілей дослідження. Це може бути потреба збільшити обсяг продажу, необхідність з'ясувати, чому продукт конкурента розкуповується краще, ніж ваш, чи уявлення над ринком геть нової продукту й універсального визначення відповідної реакцію нього.

Другий етап - визначення об'єктів дослідження. Коли визначено проблема, можна сформулювати завдання дослідження. Прикладами завдань дослідження можуть бути такими:

· розробити план заходів у відповідь до дій конкурентів;

· описати реальних та кроки потенційних конкурентів;

· передбачити зміна стану конкуренції у галузі у зв'язку з відкриттям нових закладів харчування.

· перевірити гіпотезу взаємозв'язку між незалежними й залежними перемінними: наприклад, зниженням ціни на всі послуги ресторану й збільшенням попиту них.

Третій етап - розробка плану дослідження. Створення проекту дослідження є, можливо, найважливішою стадією процесу маркетингових досліджень. Проект дослідження - це загальний план проведення маркетингових досліджень; він визначає потреби у різних даних, і процедуру збору, обробки та аналізу цих даних. З боку дослідника розробка плану потребує великих здібностей. Ця стадія включає непросто вибір певних методів проведення маркетингових досліджень, а розробку у межах маркетингових досліджень специфічних завдань.

Аналізуючи цей етап також визначається потреба у інформації, тип необхідної інформації, джерела та методи її отримання.

Четвертий етап - збирати інформацію з допомогою первинних і вторинних даних. Збір первинних даних вимагає вибору методів дослідження (спостереження, експеримент, опитування); підготовка знарядь дослідження (анкети, механічні устрою); складання плану вибірки (одиниця вибірки, обсяг вибірки, процедура вибірки) і вибору зв'язки Польщі з аудиторією (телефон, пошта і особисте інтерв'ю). Зупинимося на опитуванні, оскільки якого є однією з основних методів маркетингового дослідження.

Опитування може відбутися в усній чи письмовій формах. Устние і телефонні опитування називають зазвичай інтерв'ю. При зборі первинних даних у дослідників маркетингу є вибір із двох основних знарядь досліджень - це анкети і механічні устрою.

Перш ніж починати опитування, потрібно перевірити анкету у невеликому числі осіб, щоб остаточно доопрацювати її методом поступового наближення; у такий спосіб можна запобігти багатьох помилок.

Зазвичай, це найбільш дорогим, і рясний помилками етап дослідження. Під час проведення опитувань стають чотири великі проблеми. Декого з опитуваних може не бути ні дома, ні на роюоті. Інші, можливо, відмовляться брати участь у опитуванні. Треті можуть відповідати пристрасно. Пристрастним може бути й той, хто збирає інформацію.

П'ятий етап - аналіз зібраної інформації починається з перетворення вихідних даних (введення у комп'ютер, перевірка на наявність помилок, кодування, подання до матричної формі). Це дозволяє перевести масу необроблених даних в осмислену інформацію. Далі проводиться статистичний аналіз (розраховуються середні величини, частоти, коефіцієнти регресії і кореляції, аналіз трендів тощо.).

Шостий етап - уявлення основних результатів. Отримані внаслідок проведеного дослідження висновки оформляються як заключного звіту та видаються керівництву підприємства.

Проведення маркетингових досліджень поєднується як зі значними фінансовими витратами, а й потребує великих організаційних зусиль, багато в чому визначальних ефективність самого процесу досліджень.

Проведення маркетингових досліджень може бути організований як шляхом притягнення до їх виконання сторонніх спеціалізованих підприємств, і силами власного персоналу фірми. Більшість фірм активно використовують результати маркетингових досліджень, виконаних спеціалізованими організаціями. Це пов'язано з недоліком вони спеціалістів у галузі маркетингових досліджень, і навіть прагненням фірм виконати дослідження, у стислі терміни.

Отже, проведення маркетингових досліджень - це складний багатоступінчастий процес, вимагає глибокого знання об'єкта вивчення, від точності й діють своєчасності результатів якого великою мірою залежить успішне функціонування всього підприємства.

Досвід іноземних фірм однозначно свідчить необхідність що така витрат, які за успішне виконання завжди окупаються збільшенням прибутку юридичної особи через кращу організацію його виробничу краще й збутової діяльності, створеної на комплексному аналізі ринку виробництва і націленої влади на рішення завдань із забезпечення успіху продукції.

Висновки

Опитування - це надзвичайно зручний спосіб отримання необхідної інформації. Для проведення опитування особи, проводять маркетингові дослідження, повинні, передусім, визначатися з об'єкта дослідження (скільки чоловік і яким чином зробити вибірку), застосовуваними знаряддями дослідження (порядком складання анкет), ні з найбільш прийнятними способами встановлення контактів із цільової аудиторією.

Формулювання головної мети опитування - визначення завдань, що їх вирішені у вигляді планованого опитування. Чіткість постановки мети опитування великою мірою залежить від глибини проробки досліджуваної проблеми, уважного ознайомлення дослідника з усією наявної у питанні інформацією, обліку, досвіду попередніх досліджень.

Список використаної літератури

1. Акулич, И.Л. Основи маркетингу /И.Л. Акулич, Є.В. Демченко. - Мн.:Вишейшая школа, 2004. -236 с.

2. Амблер, Т. Практичний маркетинг / Т. Амблер. - перекл. з анг. підобщ. ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб: Велби, 2001. - 400 з.

3. Багиев, Г.Л. Маркетинг: підручник для вузів / Г.Л. Багиев, В.М. Тарасевіч, Х. Анн; підобщ. ред. Багиева Г.Л. - М.: Економіка, 2003. - 703 з.

4. Гілберт, А. Маркетингові дослідження / А. Гілберт. - СПб: Питер, 2007. - 752 з.

5. Дихтль, Є. Практичний маркетинг / Є. Дихтль, Х. Хершген. - М.:ИНФРА-М, 1996. - 512 з.

6. Долгополова, Є. Маркетинг й інформація:системно-функциональний аналіз / Є. Долгопалова // Маркетинг, реклама і збут. - 2009. - №11. - С. 4-8.

7. Дробишева, Л.А. Маркетингова оцінка конкурентоспроможності виробничого підприємства /Л.А. Дробишева // Довідник економіста. - 2008. - №5. - З. 32-36.

8. Зав'ялов, П.С. Маркетинг в схемах, малюнках, таблицях: навчальних посібників / П.С. Зав'ялов. - М.:Эксмо, 2005. - 496 з.

9. Ковальов, А.І. Маркетингові дослідження / А.І. Ковальов, В.В. Войленко. - М.: Центр економіки та маркетингу, 2006. - 425 з.

10. Котлер, Ф. Маркетинг у третій тисячолітті./ Ф. Котлер. - М.: Економіка, 2000. - 296 з.