Історія реклами в Західній Європі

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Інститут розвитку дитини

Доповідь

на тему:

«Історія реклами в Західній Європі»

Виконала:

студентка 311 СДК гр.

Момот Тетяна

Київ 2014

Слово "реклама" (advertisement -- англійською мовою., verbung -- німецькою, reklamare -- французькою^) виникло приблизно в 1655 р. Воно використовувалося у Біблії для позначення повідомлень або попереджень. У книгодрукуванні цей термін означав анонси про майбутні видання, а в 1661 р. слово "реклама" увійшло в повсякденний обіг як заголовок комерційної інформації переважно серед власників магазинів та дрібних торговців.

В період середньовіччя в Європі практично не підтверджує існування рекламної діяльності. Тому що в цей період весь устрій економічного життя грунтувався на натуральному господарстві і не передбачав активного розвитку ринкового типу господарювання. У період раннього середньовіччя обіг товарів відбувався переважно в межах феодальних общин і базувався на особистих стосунках власників товару. Проте не можна стверджувати категорично про відсутність протореклами у ті часи.

Оскільки за середньовіччя основами суспільства були релігійний світогляд, християнська ідеологія, церква, то на цьому етапі розвивалася переважно релігійна пропаганда та реклама -- проповіді, настанови, повчання -- з наміром утвердження в масовій свідомості вищих релігійних цінностей. Демонстрації таких цінностей під час релігійних процесій на канонічні свята і на честь значної кількості місцевих святих мали риси рекламного аранжування -- ікони в багатому окладі, святі дари, скульптурні зображення Христа і Богоматері.

У Х-ХІ ст. із збільшенням кількості населення в містах відродився інститут глашатаїв і гінців. Так, у "Реєстрі ремесел і торгівлі Парижа" був розділ, спеціально присвячений паризьким глашатаям.

В середньовіччі провідну роль продовжувала займати усна реклама. Виділяють 3 її основних види:

1. Крики вулиць - це короткі оперативні повідомлення про товари та послуги, які запозичувались глашатаями різних міст одне в одного. Для рекламування кожного товару були свої слова, інтонація та мелодія крику. У XIII - XIV ст. виходять «Крики Рима» та «Крики Парижа» - зібрання тогочасної усної реклами, найпопулярніших вигуків оповісників. В останньому збірнику крики мають ритмічну віршовану форму чотиривірша, що вихваляє певний товар. У 1608 році виходять «Крики Лондона».

2. Тексти стаціонарних закличних. Найчастіше роль закличних виконували самі продавці, припрошуючи людей завітати до їхньої крамниці. Від «криків» ці заклики відрізнялися тим, що крім усного характеру доповнювалися ще наполегливими жестами закличних, які інколи хватали людей за рукав і намагалися силою затягнути до власної крамниці.

3. Ярмарковий фольклор - це поєднання двох вище зазначених видів усної реклами. Проте під час ярмарків вигуки і заклики набували більш пишної форми, адже кожен продавець прагнув залучити до себе якомога більше покупців. Така пишність мови спричинила явище «дутої» реклами (puff-advertising), простіше кажучи, - брехливої.

У ХІІ-ХІІІ ст. починається регламентація діяльності закликальників. Так, у тому ж "Реєстрі ремесел і торгівлі Парижа" зазначалося: "Ніхто не може і не повинен закликати й тягнути покупця, який стоїть біля іншої ляди або в іншій лавці; якщо хтось так зробить, він сплатить королю 5 су штрафу і 5 су цеху". Англійські статути XIV ст. попереджали: "Ніхто не має права рекламувати будь-що своїм криком. Якщо хтось так зробить, намісник має право притягнути його до суду й оштрафувати. Іншим разом у нього може бути відібрано все майно".

Така регламентація рекламної діяльності -- найкраще свідчення її впровадження в повсякденне життя. Інформація, яку доводили глашатаї, мала не тільки напрямок "зверху вниз". Деякі глашатаї мали повноваження адміністрації одержувати від населення заявки на купівлю-продаж необхідних речей і сповіщати про це. Наприклад, англійський статут 1368 р. зазначає: "Якщо в кого-небудь є потреба продати дещо, він повинен сповістити про це через глашатая, затвердженого графським намісником".

Найперша задокументована згадка про середньовічний торговий знак в Англії відносить нас до 1266 року, королівського розпорядження пекарям ставити свій знак на хлібобулочних виробах. Художник теж мали власні торгові знаки, які називались сигнатурами. В цей період відбуваються зародки плакатного жанру у рекламному процесі, які пов'язують з великою поширеністю фресок, художнього живопису, де зображуються сцени соціального життя. Велика роль відводилась виготовленню вивісок, як атрибутів рекламного характеру. На вивісках зображувались малюнки, текст здебільшого був відсутнім, оскільки переважна частина тогочасного населення була неграмотною.

Початок промислового виробництва паперу (з 1320 р. в Німеччині) й винахід Йоганом Гутенбергом друкарського верстата (1450 р.) ознаменували початок епохи становлення системи засобів масової комунікації -- якісно нового етапу розвитку реклами. Протягом другої половини XV ст. друкарські підприємства, започатковані Й. Гутенбергом, поширюються по всій Європі: у 1465 р. починає працювати перша друкарня в Італії, в 1468 р. -- у Швейцарії, в 1470 p. -- у Франції, в 1473 p. -- у Бельгії, Угорщині та Польщі, в 1476 р. -- в Англії, Чехії та інших європейських країнах.

Перше друковане рекламне оголошення датоване 1472 роком: на дверях однієї з церков у Лондоні була розміщена інформація з продажу молитовників. Важливою подією в розвитку реклами було створення 1530 року у Венеції інформаційного бюро, яке збирало політичну й торговельну інформацію й продавало її зацікавленим особам. Поступово такі бюро виникають і в інших європейських містах.

30 травня 1631 р. вийшла перша французька щотижнева газета під назвою "Gazett", в якій друкувалися офіційні державні новини та різноманітна інформація. В Англії таке видання з'явилося ще раніше-- 1622 року.

Засновником друкованої реклами в Європі вважають лікаря Теофраста Реностно, який відкрив у 1630 р. в Парижі довідкову контору, що потім друкувала рекламні оголошення у "Французькій газеті". Першим рекламним оголошенням, надрукованим у цій газеті, вважається оголошення про винагороду за інформацію про місцезнаходження 12 украдених коней.

В часи правління Кромвеля почала інтенсивно розвиватися міжнародна торгівля, що викликало потребу в рекламуванні нових товарів, відповідно почали організовуватись масштабні рекламні кампанії. 14 травня 1657 року з'явилось оголошення про створення Office of Public Advice (Офіс громадської ради), вісім відділень якого були відкриті в різних куточках Лондону і Вестмінстера. (Історія реклами). Так виник перший професійний рекламний журнал «The Public Adviser» («Громадський радник»). До кінця XVIII ст. у більшості європейських країн сформувались спеціалізована рекламні видання. У Франції виходили «Afficha» («Афіша») та «Announse» («Анонс»), які досягали п'ятдесяти тисячних тиражів. В Англії «Morning Post» («Ранкова пошта») друкувала оголошення про продаж коней та екіпажів; про книжні новинки повідомляла «Morning Chronicle» («Ранкова хроніка»).

На цей час починає формуватися ринок друкованих видань і з'являється конкуренція в цій сфері, що призвело до виникнення ще одного рекламного елемента -- видавничої марки й реклами книжкової продукції. У цей же період виникають такі носії реклами:

* летючки, що є прямими попередниками сучасних листівок, які використовуються в політичних і в торгово-рекламних цілях;

* афіші різних видовищ (коротке рукописне повідомлення, яке вивішувалося переважно на поштах і заїздах, із переліком номерів та їхніх виконавців);

* каталоги виданих книг із зазначенням їх вартості;

* анотації -- важливий жанр книготоргової реклами;

* видавничі проспекти;

* заголовки, що коротко переказують зміст книги.

Перші рекламні оголошення в газетах сповіщали про існування того чи іншого товару, а також про умови їх придбання. Згодом стиль і художнє оформлення рекламних публікацій почали змінюватися -- з метою зацікавлення читачів вони мінялися змістовно і набували привабливішого вигляду. З появою в 1839 р. фотографії рекламний текст доповнювався фотоілюстраціями, що надавали рекламі більшої достовірності і правдивості.

У 60-ті роки XVII ст. в Англії виникають перші рекламні агенції. Пізніше вони поширюються по всій Західній Європі. Надалі рекламні агенції почали створювати свої відділення й представництва у багатьох містах і країнах світу.

Бурхливий розвиток реклами, її технічних засобів та носіїв дав підставу англійському вченому, доктору С. Джонсону в 1760 р. написати: "Рекламний бізнес зараз такий близький до досконалого, що дуже важко вказати якісь шляхи для його поліпшення". На цей час припадає початок правового регулювання рекламної діяльності. У 1752 р. англійський парламент ухвалює закон, згідно з яким предметом оголошень і публічних звернень мають бути тільки надійні речі -- від товарів до репутації фірми або окремих особистостей. глашатай афіша рекламний журнал

З 1948 р. починається ера реклами на телебаченні. Поява кабельного телебачення, сучасних засобів телекомунікацій (наприклад, оптико-волоконні кабельні мережі), комерційних телевізійних каналів і пересувних телестудій, що передають інформацію безпосередньо з місця події, обіцяє тривале життя реклами на телебаченні.

Особливо інтенсивно розвивався рекламний бізнес у другій половині XX ст. Реклама стала мистецтвом, відокремилася в самостійну галузь, де працюють мільйони людей. Реклама покликала до своїх лав найталановитіших особистостей, висококласних професіоналів, творців рекламних ідей і оригінальних стилів. Під впливом реклами змінюються характери людей, мислення та бажання.

Через той величезний вплив на людей, який має нині реклама, вона може бути й небезпечною. Тому було створено міжнародну правову базу рекламної діяльності. Вона має гарантувати добропристойність, чесність і правдивість реклами. "Міжнародний кодекс рекламної практики" зобов'язує робити рекламу з почуттям відповідальності перед суспільством на принципах добросовісної конкуренції і не підривати громадської довіри до реклами.

Удосконаленню і розвитку рекламного бізнесу сприяє створення мережі міжнародних рекламних агенцій, перетворення промислових концернів у міжнародні галаконцерни і транснаціональні компанії. Нові можливості для реклами відкриваються завдяки інтернаціоналізації засобів масової інформації, розширеному застосуванню глобальної комп'ютерної мережі Internet та її комунікаційних засобів. У сучасних умовах реклама стає транснаціональною, а рекламні компанії -- міжнародними.

Размещено на Allbest.ru