Міжнародний маркетинг

Размещено на http://allbest.ru

1. Міжнародний маркетинг: загальний огляд

1.1 Типи маркетингу ТА форми міжнародного маркетингу

За майже сторічну історію розвитку концепція маркетингу еволюціонувала від переважно внутрішнього, оперативного та промислового до міжнародного, стратегічного та розгалуженого за об'єктами маркетингу (промисловість, банківська сфера, послуги, інвестиції тощо). Можна виділити чотири критерії типізації маркетингу та шість форм міжнародного маркетингу (рис. 1).

Залежно від геополітичних меж діяльності суб'єктів виділяються два типи маркетингу: внутрішній та міжнародний.

Внутрішній маркетинг -- маркетингова діяльність, націлена на внут-рішній (основний для фірми) ринок.

Міжнародний маркетинг -- маркетингова діяльність фірми за межами національних кордонів.

Маркетинг товарів народного споживання, виробничо-технічного призначення, послуг, промисловий, аграрний та банківський маркетинг -- це типи маркетингу залежно від об'єкта, тобто суттєвих особливостей товару та відповідного товарного ринку, які визначатимуть особливості побудови маркетингового комплексу (товарна політика, цінова політика, політика розповсюдження та комунікаційна політика).

Стратегічний та оперативний -- це два типи маркетингу, які характеризують ступінь ринкової орієнтованості фірми.

Стратегічний маркетинг -- маркетингова діяльність щодо створення усталеної (довгострокової) конкурентної переваги шляхом постійного та систематизованого моніторингу бізнес-середовища та потреб ринку і формування на цій основі ефективного маркетингового комплексу.

Оперативний маркетинг -- маркетингова діяльність, метою якої є використання певної ринкової ситуації або швидке пристосування маркетингового комплексу до неї.

Мікромаркетинг та макромаркетинг виділяються за критерієм особливостей суб'єкта: диверсифікованості діяльності та належності до певного ієрархічного рівня управління в структурі національної економіки.

Мікромаркетинг -- маркетингова діяльність стосовно конкретного виду товару, що продукується.

Макромаркетинг -- маркетингова діяльність відносно широкого кола типів товарів (послуг) або сфер діяльності на рівні як фірми, концерну, фінансово-промислової групи, так і держави в цілому.

Міжнародна діяльність грунтується на використанні таких форм міжнародного маркетингу:

– імпортний,

– експортний,

– зовнішньоекономічний,

– транснаціональний,

– мультирегіональний,

– глобальний.

Імпортний маркетинг -- маркетингова діяльність, спрямована на закупівлю (імпорт) товарів чи послуг із зарубіжних ринків.

Експортний маркетинг -- маркетингова діяльність щодо реалізації продукції за межі національних кордонів, при якій відбувається фізичне транспортування товару з однієї країни в іншу.

Зовнішньоекономічний маркетинг -- маркетингова діяльність, зумовлена стабільністю чи зростаючими можливостями перебування фірми (у вигляді представництва, філіалу з продажу ...) на зовнішньому ринку, який включає вже, як правило, декілька країн.

Рис. 1 Типи маркетингу та форми міжнародного маркетингу

Транснаціональний маркетинг -- маркетингова діяльність, що виникла з практики функціонування транснаціональних корпорацій.

Вирішуючи проблему інтернаціоналізації ринків, ТНК повинна:

– мислити глобально, здійснюючи стратегічний маркетинг;

– діяти локально, здійснюючи маркетинг операційний.

Мультирегіональний маркетинг -- форми та методи маркетингової діяльності, що застосовують фірми, працюючи в окремих регіонах чи в межах інтеграційних угруповань.

Глобальний маркетинг -- маркетингова діяльність фірми, яка розглядає світовий ринок як єдине ціле («Весь світ -- мій ринок!»).

Основні причини появи концепції глобального маркетингу: формування однорідного ринку країн «Тріади» завдяки інтенсивному розвитку зв'язку, транспорту, туризму (рис. 2).

– Населення -- 700 мільйонів чоловік (15 % -- населення Землі);

– Частка у світовому виробництві -- 67 %;

– Частка у світовій купівельній спроможності -- 85 %;

– Частка у світовому обсязі інвестицій -- 80 %.

Рис. 2 «Тріада» та її характеристики

Правило «Тріади» у глобальному маркетингу: якщо товари (послуги) користуються попитом на ринках Північної Америки, Західної Європи та Японії, то вони користуватимуться попитом у всьому світі:

– необхідність стрімкого розповсюдження технічних та технологічних винаходів унаслідок високого рівня конкуренції всередині «Тріади»;

– економічна необхідність інтернаціоналізації діяльності внаслідок того, що вартість розробки деяких видів обладнання настільки висока, що досягти окупності можливо лише на світовому рівні;

– питома вага «Тріади» у світовій економіці: 70 -- 80 % виробництва та споживання багатьох товарів та послуг здійснюється на території країн «Тріади»;

– наявність товарів «глобальної природи» (рис. 3).

Рис. 3 Узагальнена класифікація товарів залежно від рівня їх природної глобальності

Різноманітність форм міжнародного маркетингу віддзеркалює історичні етапи його розвитку залежно від ступеня інтернаціоналізації діяльності суб'єктів міжнародного маркетингу. Інтернаціоналізація діяльності -- формування та розвиток економічних зв'язків з іншими суб'єктами міжнародного бізнесу (рис. 4).



Рис. 4 Еволюція типів маркетингу/форм міжнародного маркетингу залежно від ступеня інтернаціоналізації (1 -- внутрішній; 2 -- імпортний; 3 -- експортний; 4 -- зовнішньоекономічний, транснаціональний, мультирегіональний; 5 -- глобальний)



1.2 Спільні риси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу

Рис. 5 Спільні риси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу

1.3 Суб'єкти міжнародного маркетингу

До суб'єктів міжнародного маркетингу належать:

– транснаціональні корпорації (у виробничій сфері та сфері послуг),

– глобальні компанії,

– експортери,

– імпортери.

ТНК -- транснаціональна корпорація (Trаnsnаtionаl Corporаtion, Multinational Enterprise, Multinational Company, Multinational Corporаtion) -- підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та видів діяльності в двох і більше країнах та здійснює проведення взаємозв'язаної політики та спільної стратегії завдяки одному чи декільком центрам прийняття рішень.

Глобальні компанії -- бізнес-одиниці, які у своїй міжнародній діяльності використовують концепцію глобального маркетингу.

Багатокритеріальна порівняльна характеристика ТНК та глобальної компанії дає уявлення про ступінь подібності та рівень специфічності цих суб'єктів міжнародного маркетингу (табл. 1).

Таблиця 1 Порівняльна характеристика ТНК та глобальної компанії

Елемент зіставлення	ТНК	Глобальна компанія
Життєвий цикл товару	У кожній країні товари знаходяться на різних стадіях життєвого циклу	Стандартизація життєвого циклу товару
Споживачі	Споживацькі переваги віддзеркалюють національні особливості	Глобальна конвергенція споживацьких потреб
Сегментування	Сегменти базуються на відмінностях Традиційні товари для кожного сегмента Багато ринків та сегментів	Сегменти враховують подібності Групування подібних сегментів Пошук та розширення сегментів по всьому світу
Виробництво	Стандартизація стримується вимогами адаптації	Глобально стандартизоване виробництво Адаптація несуттєва
Адаптація	Необхідна адаптація товару до характеристик зарубіжного ринку	Товари вже адаптовані до глобальних потреб Можливе несуттєве товарне пристосування
Дизайн	Пристосовується до вимог споживачів	Міжнародні стандарти (еталони) дизайну закладаються ще на стадії проектування товару
Міжнародний маркетинговий комплекс:	-	-
Товар	Товари відрізняються дизайном, особливостями, функціями, стилем та іміджем	Концентрація на важливій особливості, унікальності, цінності
Ціна	Споживач бажає заплатити більше, але отримати адаптований товар	Споживач віддає перевагу стандартизованому товару за меншою ціною
Просування	Створення національного іміджу товару, який відповідає національним потребам	Створення глобального іміджу товару, який відповідає як національним особливостям, так і глобальним потребам
Канали розподілення	Пристосування до національних каналів розподілення	Глобальна стандартизація розподілення
Конкуренція	Конкурентні стратегії для кожного зарубіжного ринку (групи ринків)	Можливість конкурувати на кожному національному ринку, зумовлена глобальністю маркетингової концепції

Експортери -- фірми, які виробляють продукцію на національній території і продають її на світовому ринку.

Імпортери -- фірми, які мають постачальників або партнерів з ко-операції за кордоном. Такі фірми можуть не бути ТНК або експортерами.

1.4. Інтернаціоналізація світового господарства та нові пріоритети маркетингу

Інтернаціоналізація світового господарства зумовила нові детермінанти економічного розвитку, динамізацію конкурентного середовища, певне ускладнення соціально-культурного середовища, що, у свою чергу, сформувало нові світові пріоритети маркетингу (рис. 6).

- «Топ» менеджмент, керований ринком. Домінуючою концепцією як внутрішнього, так і міжнародного маркетингу стає ринкова, а не збутова чи виробнича орієнтація. Зусилля менеджменту концентруються не на збуті вже виробленої продукції, а на вивченні і створенні попиту.

- Глобалізація міжнародної маркетингової діяльності. Існує зростаюча взаємозалежність серед країн Тріади, економічне, соціально-культурне та політико-правове середовище яких стає більш однорідним. З'являються наднаціональні сегменти, які посилюють ринкові можливості фірми.

міжнародний маркетинг інтернаціоналізація торгівля



Рис. 6 Інтернаціоналізація світового господарства та нові пріоритети маркетингу

– Відповідальний маркетинг. Загострення в останні десятиріччя глобальних проблем людства (забруднення довкілля, проблематичні наслідки використання нових технологій, використання Світового океану, проблема озброєння тощо) зумовлює демонстративну стурбованість фірм загальнолюдськими проблемами, а не тільки досягненнями ринкового успіху.

– Орієнтація на конкуренцію. Ключовим чинником успіху як на нових, так і на зрілих товарних ринках є готовність та здатність фірм спрогнозувати дії конкурентів на внутрішньому і на зовнішньому ринках та випередити їх. Така готовність передбачає наявність у персоналі фірми спеціалістів-аналітиків, а здатність -- наявність системи моніторингу за конкурентами.

– Розробка прогностичних систем. Традиційні методи передбачення обсягів продажу в турбулентному середовищі не завжди ефективні. Тому основою маркетингових дій фірм стає маркетинговий план, здатний враховувати організаційну гнучкість та непередбачені обставини.

– Адаптований (персоніфікований) маркетинг. Світовий ринок характеризується як «ринок споживача», а останній бажає отримати персоніфіковане рішення своїх проблем. Це зумовлює посилення уваги фірм до процесу сегментації, особливо за персоніфікованими критеріями сегментації (стиль життя, рівень прихильності до торгової марки, соціальний статус, персональні демографічні характеристики тощо).

– Реструктуризація портфеля товарів. Посилення та динамізація конкурентного середовища на світових товарних ринках обумовлюють необхідність диверсифікації компаніями своїх товарних портфелів у бік створення наукоємних, оригінальних, унікальних товарів (послуг), товарів ринкової новини.

Засобами вирішення проблем, що виникають у зв'язку з появою нових пріоритетів, є посилення стратегічних підходів до формування маркетингового комплексу.

1.5 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Назвіть типи маркетингу. За якими критеріями вони виділяються?

2. Назвіть форми міжнародного маркетингу і дайте визначення кожної з них.

3. Як змінюються типи/форми міжнародного маркетингу залежно від ступеня інтернаціоналізації діяльності фірми?

4. Що таке «Тріада», які її характеристики? У чому сутність правила «Тріади»?

5. Охарактеризуйте причини появи концепції глобального маркетингу? Хто був її засновником?

6. Як класифікуються товари за рівнем їх природної глобальності? Наведіть приклади.

7. Охарактеризуйте спільні риси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу.

8. Назвіть та охарактеризуйте суб'єктів міжнародного маркетингу.

9. За якими суттєвими ознаками розрізняються ТНК та глобальні компанії?

10. Якими наслідками інтернаціоналізації світового господарства зумовлена поява нових пріоритетів маркетингу? Назвіть та охарактеризуйте ці пріоритети, наведіть приклади.

1.6 ДИСКУСІЙНІІ ЗАПИТАННЯ

1. Чим, на Ваш погляд, зумовлене підвищення зацікавленості фірм у використанні концепції міжнародного маркетингу в останні десятиріччя?

2. «Значення міжнародного маркетингу для великих фірм, ТНК, глобальних компаній безсумнівне. А невеликі фірми, сфера діяльності яких обмежена, не відчувають потреби в міжнародному маркетингу». Чи згодні Ви з цим твердженням? Чому? Поясніть.

3. «Поява концепції глобального маркетингу пояснюється наявністю товарів глобальної природи». Чи згодні Ви з цим твердженням? Чому? Поясніть.

2. Міжнародне економічне середовище

Міжнародне середовище -- це сукупність економічних, соціально-культурних, політико-правових та інших умов, процесів, чинників, що сприяють розвиткові міжнародної маркетингової діяльності або ускладнюють її.

Міжнародне економічне середовище -- сукупність економічних умов, процесів, чинників, що сприяють чи протидіють розвиткові міжнародної маркетингової діяльності.

2.1 Міжнародна торгівля

Міжнародна торгівля -- історично перша форма міжнародних економічних відносин (якщо не брати до уваги натуральний обмін), що являє собою обмін товарами та послугами між державами. Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі.

Зовнішня торгівля -- це торгівля однієї країни з іншими країнами, яка складається з вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів та послуг. У сукупності зовнішня торгівля різних держав утворює міжнародну торгівлю.

Міжнародна торгівля -- це складна соціально-економічна категорія, яку можна розглядати в двох аспектах:



Рис. 7 Підходи до розуміння сутності міжнародної торгівлі

Для оцінки масштабів, темпів, тенденцій, напрямів розвитку міжнародної торгівлі доцільно використовувати систему показників, яка складається з 6 груп.

1. Абсолютні показники:

– експорт (реекспорт),

– імпорт (реімпорт),

– зовнішньоторговельний обіг (ЗТО),

– «генеральна» торгівля,

– «спеціальна» торгівля,

– фізичний обсяг зовнішньої торгівлі.

2. Структурні показники:

– товарна структура експорту та імпорту,

– географічна структура експорту та імпорту.

3. Показники інтенсивності торгівлі:

– обсяг експорту, імпорту чи зовнішньоторговельного обігу на душу населення;

– експортна, імпортна чи зовнішньоторговельна квота.

4. Підсумовуючі показники:

– сальдо торговельного балансу,

– сальдо балансу послуг та некомерційних операцій,

– сальдо балансу з поточних операцій,

– індекс «умови торгівлі».

5. Показники динаміки.

6. Показники зіставлення.

Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується такими особливостями:

– Різким зростанням обсягів експорту та імпорту (табл. 2).

– Зростанням ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку більшості країн, про що свідчить зростання експортної квоти країн (див.табл.3).

Таблиця 2 Динаміка фізичного обсягу світової торгівлі (1980р. - 100%)

	1970 р.	1985 р.	1990 р.
ЕКСПОРТ, в цілому	62	112	152
у тому числі:
- індустріально розвинуті країни	54	118	154
- країни, що розвиваються	79	98	156
- східноєвропейські країни	53	113	110
ІМПОРТ, в цілому	58	114	160
у тому числі:
- індустріально розвинуті країни	62	117	163
- країни, що розвиваються	49	106	159
- східноєвропейські країни	48	123	131

Таблиця 3 Динаміка експортної квоти індустріально розвинутих країн

КРАЇНА	1960 р.	1975 р.	1990 р.
США	4.0	7.2	6.7
Великобританія	13.9	14.3	16.4
ФРН	15.8	21.2	26.9
Франція	11.4	15.5	17.6
Італія	9.8	20.3	15.5
Нідерланди	35.9	43.1	45.7
Бельгія та Люксембург	29.8	44.6	58.7
Швеція	21.0	25.1	27.6
Швейцарія	22.4	23.9	27.3
Данія	24.9	24.6	24.5



де К_е - експортна квота країни, (%)

Е - річна вартість експорту,

ВВП - валовий внутрішній продукт за рік.

1. Вкрай нерівномірне зростання світових цін на основні види товарів. Зміни в товарній структурі світової торгівлі:

– збільшення питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів;

– зростання частки машин, обладнання та транспортних засобів;

– інтенсифікація обміну продукцією інтелектуальної праці (ліцензіями, «ноу-хау», інжиніринговими послугами).

2. Зрушення в географічному розподілі товарних потоків.

3. Розповсюдження сталих та довгострокових відносин між поста-чальниками та покупцями, зростання питомої ваги внутрішньофірмових постачань у межах ТНК.

4. Зростання ролі країн, що розвиваються, у світовій торгівлі.

5. Послаблення позицій США, Великобританії, Франції, Італії при істотному зміцненні позицій Японії та нових індустріальних країн.

6. Посилення конкуренції між трьома центрами світового еконо-мічного розвитку: США, Японією та країнами ЄС.

7. Активізація (починаючи з другої половини 70-х років) зустрічної торгівлі.

8. Посилення протекціоністських тенденцій у зовнішньоекономічній політиці більшості країн.

9. Поява тенденції до створення замкнутих економічних просторів (див. рис. 8).



Рис. 8 Питома вага внутрішньогруппової та міжгруппової торгівлі у світовому експорті, %

Джерело: ООН, Департамент з економічних та соціальних питань Секретаріату ООН, 1993 р.

2.2 Платіжний баланс

Платіжний баланс -- співвідношення між платежами, здійсненими економічними суб'єктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (місяць, квартал, рік).

Платіжний баланс:

– у більшості країн оприлюднюється;

– в країнах з розвинутою ринковою економікою розробляється за схе-мою, яка рекомендована Міжнародним валютним фондом (див. рис. 9);

– чітко відображає економічне становище країни;

– широко використовується для прогнозування та макроекономічного регулювання.



Рис. 9 Схема платіжного балансу (рекомендована МВФ)

Стан платіжного балансу країни визначають:

– економічний потенціал,

– особливості структури економіки,

– участь у міжнародному поділі праці,

– зв'язки із світовим ринком позичкових капіталів,

– стан державного регулювання економіки і зовнішньоекономічних зв'язків.

Наслідки дефіциту платіжного балансу:

– посилення валютного контролю,

– зниження курсу національної валюти,

– зростання обсягу позик за кордоном,

– проблема економічної залежності (відносини з МВФ)

Наслідки надлишку платіжного балансу:

– тиск з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі (від-криття ринків) та стимулювання споживання,

– перетворення країни в нетто-експортера капіталу.

Сальдо (від італ. salgo -- розрахунок) у міжнародних розрахунках -- різниця між обсягом експорту та імпорту.

Види експортно-імпортного сальдо:

– сальдо торговельного балансу,

– сальдо балансу послуг,

– сальдо балансу послуг та некомерційних операцій,

– сальдо балансу поточних операцій,

– сальдо платіжного балансу.

2.3 Зовнішньоторговельна політика

Кожна країна будує свої міжнародні відносини, виходячи з зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики.

Зовнішньоекономічна політика -- генеральна лінія дій, система заходів, які провадить держава у сфері експорту та імпорту, митного регулювання, торговельних обмежень, залучення іноземних інвестицій, зарубіжного інвестування, зовнішніх позик, надання економічної допомоги іншим країнам, здійснення спільних економічних проектів відповідно до інтересів країни.

Зовнішньоторговельна політика -- сукупність методів, прийомів та механізмів регулювання обсягів та спрямованості експорту та імпорту, які застосовує держава з метою реалізації зовнішньоекономічної політики в цілому.

Історично відомі два основні напрями у формулюванні зовнішньо-торговельної політики: протекціонізм та лібералізація (рис. 10).



Рис.10 Типи зовнішньоторговельної політики

«Вільна торгівля» -- відсутність будь-яких бар'єрів та обмежень у торгівлі між державами. Реалізується тільки у вільних економічних зонах.

Лібералізація -- розширення свободи економічних дій, скорочення кількості та зниження рівня обмежень у торгівлі з іншими країнами.

Протекціонізм (від лат. proctio - прикриття) -- державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.

Неопротекціонізм -- сучасні обмеження на міжнародну торгівлю, які застосовуються країнами як доповнення до традиційних форм обмеження небажаного імпорту або замість них.

Обгрунтований (селективний) протекціонізм -- захист окремої галузі економіки, групи підприємств, а не всього національного виробництва, або протекціонізм у торгівлі з окремими країнами і за окремими групами товарів.

Автаркія -- політика економічного відокремлення країни, спрямована на створення замкнутої, незалежної економіки, здатної забезпечити себе усім необхідним самостійно.

Для реалізації зовнішньоторговельної політики уряди використо-вують спеціальні методи та інструменти (рис. 11).



Рис. 11 Методи та інструменти регулювання зовнішньої торгівлі

Превентивне правове регулювання:

- система міжнародних торговельних договорів, угод та протоколів;

- застереження в угодах (захисні, валютні, інфляційні, податкові, патентні, «ескалаторні», форс-мажорні та застереження щодо страхування).

Торговельні режими:

- режим найбільшого сприяння,

- преференційний,

- звичайний (простий),

- дискримінаційний (застосовується тимчасово).

Митне оподаткування:

- митний тариф (система товарної класифікації тарифу, структура тарифу, види мита, метод визначення країни походження товару);

- митні податки та збори.

Внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів -- відповідно до положень ГАТТ національні податки та збори повинні застосовуватися до іноземних товарів у такому ж розмірі, як і до товарів вітчизняного виробництва.

Кількісні обмеження:

- ліцензії (індивідуальні, разові, генеральні тощо),

- контингенти (квоти),

- «добровільні» обмеження експорту.

Технічні бар'єри -- велика група нетарифних обмежень, зумовлених дією національних промислових стандартів, систем вимірювання та інспекції якості товарів, вимогами техніки безпеки, санітарно-ветеринарними нормами, правилами пакування та маркування товарів тощо.

Адміністративні формальності:

– імпортні процедури,

– зовнішньоторговельне діловодство,

– консульські формальності.

Екстренне правове регулювання:

– інструменти силового торговельно-політичного впливу (ембарго, економічний бойкот, економічна блокада),

– антидемпінгові процедури.

Внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи:

– фінансування експортного виробництва,

– податкові пільги,

– державне кредитування.

Валютно-кредитне регулювання:

– механізм валютних курсів,

– валютні обмеження,

– імпортні депозити.

Організаційно-технічне сприяння експорту -- система заходів з інформаційної, консультативної та організаційної підтримки національних експортерів.



2.4 Міжнародна інвестиційна діяльність

Інвестиції -- довгострокові вкладення капіталу в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання доходу (прибутку) або для досягнення некомерційних цілей.

Зарубіжні інвестиції -- усі види цінностей, що вкладаються в об'єкти інвестування, розміщені за межами територіальних кордонів даної країни.

Іноземні інвестиції -- усі види цінностей, що вкладаються іноземним інвестором в об'єкти інвестування на території даної країни.

Міжнародні інвестиції -- інвестиції, реалізація яких передбачає різнонаціональну належність учасників інвестиційного процесу.

Динаміку, обсяги та напрями міжнародного інвестування визначає сукупність глобальних та регіональних чинників (рис. 12).

2.5 Міжнародні організації

Сучасна система міжнародних організацій налічує понад 4 тис. інститутів, з котрих приблизно 300 -- це міжурядові (міждержавні) орга-нізації, а інші -- неурядові. Після другої світової війни утворилася група глобальних міжнародних організацій, які спрямовують свою діяльність на стимулювання економічної та валютної стабільності у світі (рис. 13). Форми і методи роботи міжнародних організацій, їхні взаємовідносини з урядами країн-членів значною мірою визначають стан та тенденції розвитку економічного середовища окремих країн і регіонів.

Бреттон-Вудські інститути -- це Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які є провідними міжнародними валютно-фінансовими установами, найважливішою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин. Свою назву вони дістали від назви американського містечка Бреттон-Вудс, де у 1944 р. відбулася міжнародна валютно-фінансова конференція, на якій і було прийнято рішення про заснування цих двох установ.

Міжнародний валютний фонд -- міжнародна валютно-кредитна організація, метою якої є сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валют-ного співробітництва шляхом установлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх додержанням, удосконалення багатосторонньої системи платежів, надання державам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.

Рис. 12 Міжнародні організації з стимулювання економічної та валютної стабільності

Размещено на http://allbest.ru

Термін «Світовий банк» охоплює дві організаційно і фінансово неза-лежні установи: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), створену у 1960р. До цього часу МБРР вважався офіційною назвою Світового банку.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку -- міждержавний інвестиційний інститут, метою якого є сприяння країнам-учасницям у розвитку їх економіки шляхом надання довгострокових позик та кредитів, гарантування приватних інвестицій.

Група Світового банку -- сукупність міжнародних фінансово-кредитних установ, діяльність яких сприяє досягненню основної мети Світового банку.

Міжнародна асоціація розвитку була створена в 1960 р. як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам на більш ліберальних засадах, ніж ті, які пропонував Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Міжнародна фінансова корпорація була створена в 1956 р. з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері.

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій засновано у 1988 р. з метою сприяння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються.

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів, створений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій шляхом улагодження конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими підприємствами, установами, урядами.

Регіональні банки розвитку -- регіональні банківські установи, які шляхом надання головним чином довгострокових кредитів на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм та міжнародних проектів, впливають на систему міжнародних валютно-фінансових відносин і процеси міжнародної торгівлі.

Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ - General Аgreement on Тariffs and Тrade):

1) договір, який було підписано у 1947 р.;

2) міжнародна організація, яка діє з 1948 р. на основі договору і виконує три функції: впливає на державну зовнішньоекономічну політику шляхом розробки правил міжнародної торгівлі; є форумом для переговорів, котрі сприяють лібералізації та передбачуваності торговельних відносин; організує врегулювання спорів.

Всесвітня торговельна організація (ВТО - World Тrade Оrganization) -- нова міжнародна організаційна структура, яка заснована на ГАТТ, результатах попередніх узгоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду і почала діяти з 1 січня 1995 р. З метою підвищення статусу міжнародних торговельних правил, забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається питаннями реалізації товарів, надання послуг та правами інтелектуальної власності, а Всесвітня торговельна організація буде втілювати в життя домовленості останнього раунду переговорів.

2.6 Міжнародна економічна інтеграція

Міжнародна економічна інтеграція -- вищий рівень розвитку МЕВ, для якого характерні:

– синхронізація процесів відтворення в межах інтеграційного угруповання;

– створення господарського комплексу з тісними взаємозв'язками економік, при збереженні національного пріоритету розподілу праці;

– створення спільної інституціональної структури регулювання переважно наднаціонального типу (на принципах федералізму, з передачею частки функцій національного уряду створеним спільним органам управління);

– узгоджена політика як у взаємних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами, інтеграційними угрупованнями, міжнародними організаціями.

Рівень (глибина) економічної інтеграції залежить від її форми (рис. 13).

Стимулюючий вплив інтеграції на розвиток країн-учасниць виявляється в:

– зниженні або усуненні митних бар'єрів;

– уніфікації зовнішньоторговельного законодавства та документообігу;

– можливості узгодження інтересів та економічної політики;

– об'єднанні потенціалів країн-учасниць.

Рис. 13 Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції

2.7 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дайте визначення міжнародної торгівлі. Які існують підходи до розуміння сутності міжнародної торгівлі?

2. Які показники і процеси повинен досліджувати маркетолог для аналізу стану та тенденцій розвитку міжнародної торгівлі?

3. Дайте визначення платіжного балансу. Що визначає стан платіжного балансу країни?

4. Які Вам відомі наслідки дефіциту та надлишку платіжного балансу? Що повинен враховувати маркетолог?

5. Охарактеризуйте типи зовнішньоторговельної політики. Що таке протекціонізм та неопротекціонізм?

6. Назвіть методи та інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики. Що повинен враховувати маркетолог?

7. Дайте визначення інвестиції, зарубіжної інвестиції, іноземної інвестиції та міжнародної інвестиції.

8. Які фактори впливають на динаміку, обсяги, напрями міжнародного інвестування?

9. Назвіть міжнародні міжурядові організації з стимулювання економічної та валютної стабільності. Як вони впливають на економічне середовище?

10. Дайте визначення міжнародної економічної інтеграції. Які існують форми міжнародної регіональної економічної інтеграції? Які їх ключові характеристики?

11. У чому полягає стимулюючий вплив інтеграції на розвиток країн-учасниць?

2.8 ДИСКУЧІЙНІ ЗАПИТАННЯ

1. Який вплив на прийняття рішень у міжнародному маркетингу має така інформація про зарубіжний ринок:

– рівень інфляції,

– стан платіжного балансу,

– обсяги іноземних та зарубіжних інвестицій,

– відносини з міжурядовими та неурядовими міжнародними організаціями,

– участь в інтеграційних угрупованнях?

2. «У міжнародному маркетингу інтеграційне угруповання слід розглядати як єдиний ринок». Чи згодні Ви з цим твердженням? Чому? Поясніть.



3. Соціально - культурне середовище міжнародного маркетингу

3.1 Визначення та основні елементи культури

Культура (від лат. cultura -- виховання, освіта, розвиток, шанування) -- історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, який відбивається в типах та формах організації життя та діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних та духовних цінностях.

Рис. 14 Основні складові елементи культури

З усього різнобарв'я елементів культури в міжнародному маркетингу майже завжди аналізуються:

– мова

– релігія

– освіта

– сім'я

– робота та дозвілля



3.2 Склад соціально-культурного середовища міжнародного маркетингу

Рис. 15 Склад соціально-культурного середовища міжнародного маркетингу



3.3 Вплив соціально-культурного середовища на маркетинг

Рис. 16 Схема впливу соціально-культурного середовища на поведінку споживачів

Таблиця 4 Вплив соціально-культурного середовища на поведінку споживачів (дослідження 6-ти країн з приблизно однаковим рівнем розвитку, 1975 р.)

Товар	Мінімальне використання	Максимальне використання
Автоматичні пральні машини	25% -- Великобританія	67% -- Італія
Заморожені продукти	13% -- Франція	31% -- Німеччина
Пилососи	29% -- Італія	99% -- Нідерланди

3.4 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дайте визначення культури і назвіть її основні складові елементи.

2. Назвіть і охарактеризуйте складові та елементи соціально-культурного середовища.

3. Поясніть схему впливу соціально-культурного середовища на поведінку споживачів.

4. Які елементи культури і чому обов'язково аналізуються маркетологами?



3.5 ДИСКУСІЙНІ ЗАПИТАННЯ

1. Який зв'язок існує між рівнем розвитку матеріальної культури та рівнем економічного розвитку? Наведіть приклади.

2. «Мова є дзеркалом культури». Чи згодні Ви з цим твердженням? Чому? Поясніть.

3. Який з елементів культури досліджуваної країни, на Ваш погляд, справляє найбільший вплив на рішення менеджера з міжнародного маркетингу?

4. Міжнародне політико-правове середовище

4.1 Логіко-структурна схема дослідження політико-правового середовища

Метою дослідження політико-правового середовища є визначення політичного ризику та розробка стратегії його зменшення. Для цього насамперед аналізуються політичне середовище та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної (рис. 17).

Рис. 17 Логіко-структурна схема дослідження політико-правового середовища

4.2 Можливі дії урядів

Міжнародний досвід свідчить, що конкретні економічні дії національних урядів щодо зарубіжних країн зумовлені не тільки комерційними інтересами, а й їхніми політичними цілями. Існує певний зв'язок між цілями уряду та можливими економічними діями, які підвищують політичний ризик (табл. 5).

Таблиця 5 Взаємозв'язок цілей уряду країни, яка досліджується, та можливих політичних дій

Дії	Цілі
	Суверенітет та економічна незалежність	Безпека	Добробут	Престиж	Ідеологія
Неформальне втручання в бізнес	+	+	+	+	+
Обмеження типу «купуй у своїх»	+	+	+	-	-
Нетарифні бар'єри	+	-	+	-	-
Субсидії	+	-	+	-	-
Обмеження діяльності	+	+	+	-	-
Умови власності	-	+	-	-	-
Бойкот	-	-	-	-	+
Конфіскації	+	+	+	-	+

4.3 Визначення та стратегії зменшення політичних ризиків

Політичний ризик у міжнародній діяльності -- можливість, вірогідність мати збитки внаслідок економічних дій уряду зарубіжної країни, зумовлених політичними цілями або непередбаченими політичними обставинами (революціями, страйками, війнами тощо).

Методи оцінки рівня політичного ризику:

– аналіз дій держави у минулому,

– аналіз точки зору експертів,

– побудова моделей, заснованих на вимірюванні нестабільності.

З метою запобігання збитків унаслідок дії політичних чинників фірми використовують різні стратегії зменшення політичного ризику (табл. 6).



Таблиця 6 Стратегії зменшення політичного ризику

Джерело мінімізації ризику	Період
	До інвестування/укладання контракту	Після інвестування/укладання контракту
Внутрішнє, самостійне рішення та дії	Мінімізація інвестицій та місцеве запозичення Створення СП Робота за управлінським контрактом Франчайзинг Вертикальна інтеграція	Мінімізація інвестицій та місцевої власності Набуття статусу VIP (very important partner) Маркетингова інтеграція
Зовнішня підтримка	Державне страхування Приватне страхування Гарантії приймаючої сторони	Приватне страхування Міжнародні юридичні норми

4.4 Оцінка політико-правового середовища

Для оцінки політико-правового середовища в зарубіжних країнах, а також для класифікації можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальності законодавчої бази доцільно використовувати матричний підхід.

4.5 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дайте визначення понять «політика» і «політичне середовище».

2. Поясніть логіко-структурну схему дослідження політико-правового середовища.

3. Які політичні фактори країни, яка досліджується, повинен аналізувати маркетолог?

4. Як класифікуються можливі політичні дії країни? Охарактеризуйте їх.

5. Який існує взаємозв'язок між цілями уряду країни, що досліджується, та можливими політичними діями?

6. Які елементи політико-правового середовища власної країни повинен брати до уваги менеджер з міжнародного маркетингу?

7. Назвіть і охарактеризуйте міжнародні правові та політичні фактори, які впливають на визначення рівня політичного ризику?

8. Охарактеризуйте методи оцінки рівня політичного ризику.

9. Які стратегії зменшення політичного ризику існують до інвестування/укладання контракту?

10. Які стратегії зменшення політичного ризику застосовуються після інвестування/укладання контракту?

11. Як можна класифікувати можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальністю комерційного законодавства?

4.6 ДИСКУСІЙНІ ЗАПИТАННЯ

1. За якими показниками, критеріями, параметрами менеджер з міжнародного маркетингу визначає картину політичної стабільності?

2. Як на рівні фірми можна організувати моніторинг політико-правового середовища зарубіжних ринків?

Размещено на Allbest.ru

...