Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК: 339.138 + 659.15 (477.62)

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ВИСТАВКОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Специальність 08.06.01- Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Фарберов Веніамін Ісакович

Донецьк 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), відділі проблем охорони праці і соціальної політики.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Бєлопольський Микола Григорович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк),провідний науковий співробітник сектора проблем планування в промисловості

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Прокопенко Микола Дмитрович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), головний науковий співробітник відділу проблем регіональної економіки

кандидат економічних наук Єськов Олексій Леонтійович, ЗАТ „Новокраматорський машинобудівний завод” (м. Краматорськ), начальник відділу організації труда і заробітної плати.

Провідна організація - Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), кафедра маркетингу та комерційної справи.

Захист відбудеться " 31 " жовтня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "27 " вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. З початку 90 - х років XX століття в Україні діють різні види маркетингових комунікацій, однак виставкова діяльність не одержала досить достатнього розвитку. Разом з тим у даний час в Україні у виставках є велика потреба, оскільки вони є одним з ефективних засобів вирішення питань промислової політики органами державного і місцевого управління, а також об'єднаннями представників ділових кіл суспільства. Участь у виставках дозволяє новим господарським формуванням, що намагаються завоювати ринкові позиції, заявити про себе та визначити свій сегмент ринку. У той же час виставки інформують споживача про появу на ринку нових видів товарів і послуг.

Крім того, виставки за участю іноземних фірм у регіонах відіграють істотну роль у розширенні зовнішньоекономічних зв'язків. З одного боку, значна кількість зарубіжних партнерів розглядають виставки як найбільш прийнятну форму заявити про свою продукцію і знайти партнерів на українському ринку. З іншого боку, для українських підприємців це один із досить дешевих способів установити контакти і представити свої можливості іноземним партнерам.

Необхідність розробки і практичної реалізації напрямів розвитку виставково-ярмаркової діяльності в Україні на основі створення цілісної системи державного і регіонального регулювання як ефективного організаційно-економічного інструментарію свідчить про важливість і актуальність проблеми.

Дослідження показали, що глибоких фундаментальних наукових праць і практичних рекомендацій з проблеми розвитку виставково-ярмаркової діяльності в трансформаційній економіці недостатньо. Об'єктивна необхідність подальшого удосконалення економічних і маркетингових методів управління виставковою діяльністю на рівні підприємства для використання і зростання економічного потенціалу учасників, організаторів і відвідувачів виставки, з одного боку, і забезпечення практичного сприяння одержанню комерційного ефекту та засобів для розвитку інноваційної й інвестиційної діяльності в промисловості, з іншого боку, визначили актуальність і спрямованість даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до наукових досліджень Інституту економіки промисловості НАН України: тема "Організаційно-економічний механізм технологічного оновлення в умовах конверсії” (номер державної реєстрації 0198U005737, 1998-2001 рр.), у рамках якої автором виконано аналіз економічного простору організації виставок як засобу маркетингової комунікації, що сприятиме притягненню інвестицій у промисловість з метою технологічного оновлення; тема „Формування економічного потенціалу підприємств в оборонно-промисловому комплексі України” (номер державної реєстрації 0101U011124, 2001-2004 рр.), де дисертантом було розроблено методичні рекомендації щодо визначення ефекту, який отримують учасники під час організації та проведення виставок. Автор був виконавцем наукової доповіді „Розробка функціональної моделі управління виставковими процесами у промисловості”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розробка практичних рекомендацій щодо стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів шляхом формування і використання механізму управління виставковою діяльністю, що забезпечує одержання економічного і соціального ефекту її учасниками. Відповідно до поставленої мети було вирішено такі задачі дослідження:

визначено місце виставок і ярмарок у системі маркетингових комунікацій;

узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід організації виставкових заходів;

охарактеризовано механізм управління виставковими процесами в Україні;

виконано оцінку привабливості території проведення виставкових заходів; виставка ярмарок маркетинговий комунікація

проаналізовано господарську діяльність спеціалізованого виставкового центру;

запропоновано методичний підхід до визначення впливу виставкової діяльності на розвиток підприємництва;

розроблено функціональну модель управління виставковими процесами на рівні виставкового центру;

визначено заходи по удосконаленню елементів механізму взаємозв'язку економічних інтересів суб'єктів виставкової діяльності;

запропоновано методи обгрунтування рішень по управлінню виставковим бізнесом.

Об'єктом дослідження є форми і методи забезпечення економічної активності (інвестиційної, інноваційної і ринкової) підприємств за допомогою організації і реалізації виставкових заходів.

Предметом дослідження є механізм управління виставковим підприємством, а також сукупність теоретичних, методичних і практичних положень, що сприяють ефективності його функціонування.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, закони України, статистичні дані Державного комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики, нормативні документи та акти за розглянутими питаннями.

Джерелами інформації стали також матеріали первинного обліку і звітності суб'єктів господарювання, які аналізувались, і виставкового центру, зокрема, узагальнення практичної роботи автора у сфері господарської діяльності, яка розглядається.

Обґрунтованість і вірогідність проведення дослідження забезпечувалися використанням загальнонаукових методів логічного узагальнення і системного підходу при розробці теоретичних положень, що відображають місце виставкової діяльності в системі промислового маркетингу, аналізі зовнішнього оточення її проведення і напрямів удосконалення з урахуванням умов трансформаційної економіки; методів економічного і фінансового аналізу при дослідженні матеріальної, фінансової бази організаторів проведення виставок і удосконаленні механізму організації виставкової діяльності; використання методів експертних оцінок при виявленні ступеня впливу виставкової діяльності на розвиток промислового підприємства, взаємозв'язку економічних інтересів суб'єктів виставкової діяльності і розрахунку соціально-економічного ефекту від проведення виставок; моделювання при формуванні функціональної моделі управління виставковою діяльністю.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше розроблено функціональну модель управління виставковою діяльністю на рівні виставкового центру та удосконалено систему планування організації виставок з урахуванням маркетингового підходу та особливостей ціноутворення на виставкову послугу;

визначено напрями та запропоновано заходи по сертифікації та реорганізації виставкової діяльності, які забезпечують ефективний зв'язок економічних інтересів у системі „організатор - експонент - відвідувач виставки”;

суттєво доповнено зміст поняття виставкової діяльності та її ролі у системі маркетингових комунікацій з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду просування продукції до споживача та особливостей дії механізму управління виставковими процесами в умовах переходу до ринкових відносин;

запропоновано методичний підхід до визначення впливу виставкової діяльності на розвиток підприємств на підставі обґрунтування принципів класифікації, систематизації та оцінки вигод від виставково-ярмаркової діяльності з погляду організаторів, учасників та відвідувачів виставки;

дістали подальшого розвитку методи аналізу господарської діяльності виставкового підприємства, оцінки його зовнішнього економічного середовища та обґрунтування рішень по управлінню виставковим бізнесом.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні методичних підходів до формування і використання організаційно-економічного механізму здійснення виставкової діяльності для активізації інноваційної й інвестиційної діяльності при переході до ринкових відносин.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблені методичні підходи є науковою базою підвищення ефективності проведення виставкових заходів у системі промислового маркетингу. Використання результатів дослідження дозволить ґрунтовно і цілеспрямовано здійснювати управління виставковою діяльністю з метою одержання економічного і соціального ефекту, а також сприятиме активізації інноваційно-інвестиційних процесів у регіоні.

Методичні рекомендації по визначенню ефекту, який одержується експонентами від участі у виставці з використанням експертних технологій, апробовані в ВАТ "Сумський завод "Насосенергомаш" (акт № 122/08 від 23.11.2001 р.) та українсько-кувейтському підприємстві „ЕКСПОДОНБАС” (довідка 215/01 від 24.12.2001 р.), а також методичні положення по розробці функціональної моделі управління виставковими процесами у промисловості використано при підготовці Програми науково-технічного розвитку Донецької області до 2020 р. (лист № 2-я-3136 від 21.12.2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і результати досліджень дисертаційної роботи, що характеризують наукову новизну і практичне значення, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження було обговорено і схвалено на науково-практичних конференціях: Першій всеукраїнській науково-практичній конференції: “Виставкова діяльність в Україні” (м. Київ, 2000 р.), Другій міжнародній науково-практичній конференції “Виставкова діяльність в Україні” (м. Київ, 2001 р.), міжнародному науково-практичному семінарі „Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект” (м. Донецьк, 2001 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження автором особисто опубліковано 8 наукових праць, що відображають основний зміст дисертації, загальним обсягом 8,8 д.а., в тому числі: 1 монографія, 5 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 2 тези доповідей.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 143 найменувань. Основний текст викладений на 173 сторінках комп'ютерного тексту, містить 17 рисунків, 27 таблиць, 6 додатків.

Основний зміст дисертації

У дисертації досліджено механізм управління виставковою діяльністю в умовах переходу до ринкових відносин. За результатами аналізу розроблено пропозиції по удосконаленню цього механізму, ефективне функціонування якого створить передумови для активізації інновацій і реалізації інвестицій у промислове виробництво.

Розділ 1. Об'єктивна необхідність формування ефективного механізму управління виставковими підприємствами в сучасних умовах. Перехід економіки України до ринкових відносин нерозривно пов'язаний з формуванням і розвитком інфраструктури і системи маркетингових комунікацій.

Інфраструктура дозволяє забезпечити прискорення просування товару до кінцевого споживача й активізувати відтворювальні процеси в економіці. При цьому важливу роль відіграють маркетингові дослідження, що дозволяють виконати комплексну оцінку ринку для одержання повної, надійної і достовірної інформації про стан і перспективи розвитку попиту та пропозиції (тенденції зміни ринкової кон'юнктури, нові технології продажу товарів і технічного обслуговування, цін на продукцію). Це створює передумови для розробки такої стратегії і тактики діяльності підприємств, що забезпечить їх конкурентоздатність, зростання прибутку і стійкий стан на споживчому ринку. У систему маркетингу органічно входить виставкова діяльність, яка є засобом маркетингової комунікації. Вона поряд з вільними економічними зонами, спільними ринками, митними союзами і територіями пріоритетного розвитку є формою промислової інтеграції. Крім того, виставки і ярмарки є досить ефективним засобом демонстрації продукції промислового виробництва і важливим фактором встановлення зв'язків для перспективного і взаємовигідного співробітництва і задоволення економічних інтересів партнерів по бізнесу.

Таким чином, виставка являє собою не тільки показ, основна мета якого полягає в інформуванні публіки шляхом демонстрації продукції, товарів та послуг для задоволення потреб суспільства, але вона є суспільним явищем, яке забезпечує прогрес в одній або декількох галузях господарської діяльності у даний час і на перспективу.

Організацією виставок і ярмарок займаються виставкові комплекси і центри. Вони відіграють важливу роль у господарському процесі, оскільки забезпечують вивчення кон'юнктури і місткості ринку, науково-технічне прогнозування, формування та визначення попиту на продукцію, товари і послуги як промислового, так і непромислового призначення.

Виставковий бізнес має багаторічну історію, досвід та розповсюдження. Використання зарубіжного досвіду дозволило визначити напрями вдосконалення виставкових процесів в Україні в умовах переходу на інноваційну модель розвитку, які полягають у такому:

розробка механізму державної підтримки виставкового бізнесу та формування єдиної концепції виставково-ярмаркової діяльності;

удосконалення класифікації та сертифікації виставкових заходів;

сприяння формуванню дохідної частини бюджетів території, де організуються виставки;

вибір ефективних засобів впровадження інновацій в умовах дефіциту вітчизняних інвестиційних ресурсів та сприяння виявленню можливостей залучення іноземних інвестицій;

розробка ефективного механізму врахування інтересів суб'єктів виставкової діяльності.

Ці заходи неможливо впровадити в практичну діяльність без відповідного організаційно-економічного механізму управління виставковими процесами.

На підставі вивчення літературних джерел та досвіду організації виставкових процесів визначено, що організаційно-економічний механізм управління виставковими процесами в умовах переходу до ринкових відносин включає систему ланцюгів (правовий, техніко-економічний, організаційний, інформаційний). Ці ланцюги складаються з елементів, взаємозв'язок, взаємозалежність яких визначаються системою соціально-економічних відносин, а ефективність їх взаємодії забезпечується відповідними методами та інструментами і спрямована на задоволення економічних інтересів суб'єктів виставкової діяльності.

Аналіз показав, що виставково-ярмаркова діяльність у стадії поступового розвитку, про що свідчить динаміка проведення виставок за 1996-2000 рр., яка представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Основні показники проведення виставок і ярмарків в Україні в 1996-2000 рр

Показники	1996	1997	1998	1999	2000
Кількість виставкових заходів	584	669	704	796	848
Виставкова площа, м2	145091	154031	161082	173084	184039
У тому числі зайнята вітчизняними учасниками	102012	111934	123481	135812	147819
Кількість учасників - фірм	9783	11973	13124	15983	18131
У тому числі вітчизняних	7935	9121	11481	14181	16932
Кількість відвідувачів, млн. чол.	0,95	1,38	1,95	2,86	3,54

Однак загальноекономічна криза в Україні і внутрішні протиріччя у виставковій діяльності вимагають розробки її єдиної концепції, формування нормативно-правової бази, чіткої координації виставкової діяльності на державному і регіональному рівнях. У ході дослідження було доведено необхідність комплексного підходу до організації виставково-ярмаркової діяльності, що потребує врахування інтересів представників виставкового бізнесу, держави, виробників і споживачів продукції, а також посередницьких організацій.

Важливим моментом при комплексному вивченні економічних процесів взагалі і виставкової діяльності зокрема є її класифікація, для чого визначаються основні параметри та її вплив на технологію процесів. Так, виставкові заходи класифікуються за визначеними критеріями, основний зміст яких представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Класифікація виставок

Критерії	Зміст критеріїв	Категорія виставки
1	2	3
Вид учасників	Іноземні	Міжнародна
	Вітчизняні	Національна
	Вітчизняні з різних регіонів	Міжрегіональна
	Вітчизняні з одного регіону	Регіональна
Тематика	Різна	Універсальна
	По пов'язаних між собою галузях	Міжгалузева
	По конкретній галузі	Галузева
Рівень значущості	Для розвитку світового господар- ства	Всесвітня
	Для розвитку країн і континентів	Міжнародна
	Для розвитку національної економіки	Національна
	Для розвитку регіону	Регіональна
	Для розвитку міста	Місцева
		Продовження табл.
1	2	3
	Для задоволення приватного економічного інтересу	Приватна
Спосіб проведення	Без зміни місця проведення	Стаціонарна
	Зі зміною місця проведення	Пересувна
Частота проведення	Щороку	Щорічна
	У визначений сезон	Сезонна
	Через визначені проміжки часу	Періодична
Мета організації	Здійснення продажів-замовлень	Виставка-продаж
	Інформаційна	Ознайомлювальна
	Розвиток комунікації і контактів	Комунікативна
Характер відвідувачів	Розраховані на фахівців	Спеціальна
	Розраховані на масового відвідувача	Масова
	Розраховані як на фахівців, так і масового відвідувача	Змішана

Ця класифікація дозволяє оцінити важливість, масштабність і значення проведених виставок. Не менш важливими при цьому є критерії, що визначають рівень і якість організації і проведення виставок.

Ці критерії використовуються при управлінні виставковими підприємствами в умовах переходу до ринкових відносин під час організації та проведення виставок і ярмарок.

Розділ 2. Методи управління виставковою діяльністю. Виставкове підприємство функціонує в певних соціально-економічних умовах та відчуває на собі дію економіко-правових, науково-технічних і культурно-етичних чинників. Урахування цих чинників у виробничо-фінансовій діяльності підприємства необхідне тому, що від навколишнього середовища залежить його діяльність як відносно ресурсів, так і споживачів результатів (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Чинники зовнішнього оточення здійснення виставкової діяльності

У роботі проаналізовано зовнішнє економічне середовище, здійснення виставкової діяльності з точки зору оцінки привабливості території організації виставок. Це особливо актуально в такому промислово розвинутому регіоні, яким є Донецька область, що підтверджується статистичними даними: частка Донецької області в промисловому виробництві України в 2000 р. становить майже 20%; видобуток вугілля - 54,1, солі - 88,7; виробництво чавуну - 45,5, сталі - 44,5, коксу -51; випуск побутових холодильників - 98,3%.

Економічний потенціал Донецької області характеризується значними запасами природних ресурсів, кваліфікованими трудовими та науково-технічними кадрами, з одного боку, а з іншого - це старопромисловий регіон з непропорційною структурою основних фондів, високим ступенем їх зносу, які вимагають модернізації та відновлення.

Для реалізації потенційних можливостей Донбасу і подолання зазначених недоліків була розроблена і реалізується Програма науково-технічного розвитку Донецької області, що створює передумови переходу економіки на інноваційну модель розвитку, яка передбачає інформатизацію різних сфер діяльності. Складовою цього трансформаційного процесу, що спрямований на забезпечення якісного економічного зростання, є виставкова діяльність, яка є важливою інформаційною ланкою між виробниками і споживачами продукції, які використовують принципи промислового маркетингу. Таким чином, Донецька область є сприятливою територією діяльності, яку здійснює спеціалізований виставковий центр „ЕКСПОДОНБАС”(СВЦ).

Він є одним з найбільших виставково-ярмаркових підприємств в Україні, що дозволяє організовувати і проводити виставки і ярмарки у відповідності до світових стандартів. СВЦ проводить виставки по різних тематиках, але особлива увага приділяється базовим галузям промисловості Донецького регіону, а саме: вугільній, металургійній, енергетиці, будівництву, харчовій і переробній промисловості й іншим - за допомогою проведення таких виставок, як “Вугілля/Майнінг”, “Енергетика”, “Будівництво”, “Продекспо”. Ретроспективна оцінка фінансового стану СВЦ свідчить про стійкість його розвитку на протязі останніх років. Матеріальна база дозволяє проводити не тільки регіональні, національні, а також і міжнародні виставки. Ефективність виставкової діяльності багато в чому залежить від дії таких чинників: максимального використання виставкової площі та устаткування, ступеня та якості оформлення виставкового дизайну та проектування, організації транспортно-експедиційного обслуговування, виставкового консалтингу, інформаційного забезпечення організації і охорони, аудиту та підвищення кваліфікації співробітників виставкового центру.

Поряд з впливом позитивних чинників у дисертації проаналізовано вплив негативних чинників на ефективність організації виставкової діяльності, а саме: зниження інтересу відвідувачів та кількості експонентів за рахунок паралельного проведення виставок; проведення багатої кількості малих виставкових заходів замість великих спеціалізованих, у результаті чого знижується ефект масштабу; отримання непрямих доходів від виставкової діяльності (територіями проведення виставок), які не компенсуються організаторам виставок.

У світовій практиці виставкової діяльності використовуються такі показники оцінки виставки: площа експозиції, кількість учасників і відвідувачів з розбивкою на групи, спектр наданих організаторами послуг і періодичність проведення заходів. Дослідження показали, що зазначені критерії варто доповнити показниками ступеня позитивного впливу виставкової діяльності як безпосередньо на учасників виставкового процесу, так і на його економічне оточення.

Запропоновані показники являють собою вигоди, що одержують від виставково-ярмаркової діяльності не тільки організатори, але і відвідувачі, учасники, місто, регіон, держава. Результати експертного опитування з подальшим аналізом дозволили визначити і класифікувати вигоди по тривалості впливу (короткострокові і довгострокові), по ступеню впливу: прямі(основні, які полягають у збільшенні обсягів продажу, здешевленні постачань сировини, матеріалів або підвищенні їхньої якості) і непрямі(вторинні, які впливають на діяльність регіону шляхом наповнення дохідної бази і створення робочих місць від проведення виставок).

За результатами анкетного опитування організаторів виставок у дисертації представлено аналіз структури значущості довгострокових вигод від міжнародних виставок. Найбільшу питому вагу становлять вигоди: використання виставки для розвитку міжнародної торгівлі(16%), просування нових товарів(12%) і створення спільних підприємств(12%).

Проведені дослідження і результати опитувань експонентів і відвідувачів виставок, які було організовано СВЦ "ЕКСПОДОНБАС" у 1998-2000 рр., дозволили визначити і проаналізувати склад експонентів, якість організації і вигоди від участі у виставкових заходах.

Аналіз результатів анкетування експонентів показує стійке зростання серед учасників частки представників виробничої сфери, що у 2000 р. становила 58% від загальної кількості учасників. Структура джерел інформації про виставку постійно змінюється убік електронних засобів масової інформації й ІНТЕРНЕТ. Частка досягнення мети учасниками коливається в межах 50-60%, тобто майже 40% учасників не досягли мети участі у виставці. Організаторам варто провести аналіз причин такого становища і працювати в напрямку структурування цілей на стадії підготовки виставки. Оцінка рекламної компанії свідчить про її досить високий і постійно зростаючий рівень. Результати участі у виставках коливаються в межах 67-74%, що свідчить про необхідність пошуку резервів для забезпечення результативності у виставках тих учасників, що незадоволені і які складають ј частину. Аналіз результатів анкетування відвідувачів виставок показує постійне зростання кількості відвідувачів, причому темпи зростання в 2000 р. вищі, ніж у 1999 р. Структура контингенту учасників свідчить про постійне збільшення частки керівників підприємств і фахівців серед відвідувачів. Це дозволяє стверджувати, що значення виставок для практиків безупинно зростає. Структура джерел інформації про виставку практично не змінюється, хоча зростає частка електронних засобів інформації та ІНТЕРНЕТ. Що стосується мети відвідування виставок, то зросла частка відвідувань з метою пошуку нових контактів і новинок по темах і знизилася частка відвідувань для створення СП. Позитивним варто визнати те, що більше половини відвідувачів, які були опитані, досягли мети відвідування. Щодо причин недосягнення мети, слід зазначити тенденцію зниження частки причин: “Немає підходящої продукції”, “Немає інтересу до ділових зв'язків”, а негативним - зростання частки причини “Високі ціни на продукцію”. Слід також зазначити зростання питомої ваги відвідувачів, що часто відвідують виставки. Організаторам виставки варто працювати в напрямку виявлення причин недосягнення мети відвідувачами виставки, які були не враховані при розробці анкети.

Таким чином, механізм управління виставковою діяльністю в Україні вимагає удосконалення в напрямку адаптації її до умов трансформаційної економіки. Ці зміни повинні стосуватися як основної ланки виставково-ярмаркової діяльності - виставкового центру, так і його взаємин з учасниками-експонентами, потенційними інвесторами-відвідувачами, а також органами державного і місцевого самоврядування та інфраструктури ринку.

Розділ 3. Методичні положення і рекомендації по забезпеченню ефективності діяльності виставкових підприємств Ефективність управління виставковою діяльністю багато в чому визначається організаційно-економічним механізмом, функціональну модель якого на рівні виставкового підприємства представлено на рис. 2. Функціонування економічного механізму припускає наявність двох взаємозалежних елементів: методів та інструментів. Як приклад інструменту - використання виставки для просування продукції промислового виробництва на ринок. Цей процес містить три основні стадії: передвиставкову, виставкову, післявиставкову.

Передвиставкова стадія полягає у визначенні кола учасників - фахівців та інших зацікавлених осіб за допомогою використання інформаційної бази виставкового центру, оповіщення потенційних учасників і відвідувачів за допомогою радіо- і телереклами, бігбордів, періодичної преси, адресного розсилання й ІНТЕРНЕТу, особистих контактів. Після оформлення заявок на участь визначаються площі, терміни проведення, техніко-організаційні характеристики. Крім того, за допомогою опитувань фахівців визначається зміст експозиції, конкретні види продукції і прогнозується можливий попит на неї, а також кількість контрактів по виробництву і дистриб'юторських послугах, які передбачаються, виявляється можливість надання знижок при проведенні виставок, якщо продукція має соціальну спрямованість. Запрошуються фахівці і потенційні покупці продукції, що експонується, проробляються теми семінарів і конференцій по актуальних питаннях.

Стадія безпосереднього проведення виставки припускає встановлення позитивних і негативних сторін продукції фахівцями, зіставлення з аналогами продукції конкурентів; обмін думками за допомогою проведення круглих столів, семінарів; установлення взаємовигідних зв'язків між виробником і споживачем; пошук можливих, більш вигідних, постачальників матеріалів і комплектуючих виробів для виробництва продукту, притягнення можливого інвестора для здійснення інноваційного проекту; зміцнення іміджу підприємства і його конкурентних переваг; завоювання нових сегментів ринку.

Післявиставкова стадія - це аналіз і оцінка результатів проведення виставки, визначення прямого і непрямого, економічного і соціального ефекту безпосередніх і опосередкованих учасників виставкових процесів.

Перераховані вище стадії створюють систему виставкової діяльності, ефективність функціонування якої дозволяє здійснювати просування промислової продукції до споживача, що забезпечує активізацію інвестиційних і інноваційних процесів, одержання економічного і соціального ефекту від виставкової діяльності на рівні виставкових підприємств, галузі промисловості, по якій проводяться виставки регіону, держави.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Функціональна модель управління виставковою діяльністю на рівні виставкового центру

Забезпечення стійкої й ефективної діяльності СВЦ, як і будь-якого підприємства, неможливо без чітко діючої системи управління, основою якої є планування, незважаючи на те, що економічні умови переходу до ринкових відносин істотно обмежують його використання.

У дисертації розглянуто методи довгострокового і короткострокового фінансового планування з використанням маркетингового підходу. Велику увагу приділено питанням ціноутворення на виставкову послугу(розрахунок ціни 1 м2 виставкової площі, організаційного внеску).

Запропоновано систему надбавок і знижок на виставкову послугу, яка залежить від збільшення виставкової площі, яку займає експонент, дострокової оплати послуг, повторної участі у виставці, вибору місця експонування, ступеня відкритості стенду, приналежності до фірм-виробників.

Виставкова діяльність на рівні виставкового центру припускає взаємозв'язок організаторів, учасників і відвідувачів, причому учасники і відвідувачі можуть бути в одній особі і покупцями і продавцями. Ядром системи виступає виставковий центр, оскільки він є ініціатором проведення виставки й основним координатором на етапах її планування, безпосереднього проведення, аналізу й оцінки її результатів. Ефективність функціонування системи елементів виставкового процесу багато в чому залежить від ступеня збігу економічних інтересів суб'єктів виставкової діяльності.

Проведений аналіз дозволив визначити такі основні економічні інтереси суб'єктів виставкової діяльності:

експонентів - забезпечення просування продукції до споживача і пошук нових каналів збуту з метою максимізації прибутку від реалізації продукції, що експонується;

організаторів - залучення у виставкову діяльність як можна більшої
кількості учасників з метою одержання максимального прибутку від проведення виставкових заходів з подальшим використанням його на розширення виробництва і капіталізацію;

відвідувачів - одержання максимальної інформації про продукцію виробничого призначення і товари народного споживання з метою їх придбання або прийняття рішень про інвестування коштів для її виробництва(для інноваційних проектів).

Економічні інтереси суб'єктів виставкової діяльності стикаються під час організації і реалізації виставкових заходів на виставковому підприємстві. Досвід організації і проведення виставкових заходів дозволив визначити шляхи удосконалення виставкової діяльності як на рівні Виставкової федерації України (ВФУ), так і на рівні виставкового центру представлено у табл. 3.

На рівні ВФУ запропоновано поряд з розвитком правового та інформаційно-рекламного забезпечення, підтримкою виставкової діяльності в регіонах, якісною зміною по підготовці та підвищенню кваліфікації кадрів також поглиблення зв'язків у рамках Спілки міжнародних ярмарків з метою розширення контактів з виставковими організаціями інших країн та входження до світової системи ярмарково-виставкових заходів на засадах взаємовигідного співробітництва, розвиток забезпечення та проведення сертифікації та аудиту статистичних даних про виставкову діяльність. Проведення сертифікації дозволить підвищити якість виставкових заходів, їх віддачу та привабливість для потенційних учасників.

Таблиця 3

Етапи реформування виставкової діяльності в Україні

На макрорівні	На мікрорівні
Моніторинг суб'єктів виставкового бізнесу у територіальному розрізі	Систематичний аудит виставкових заходів для визначення напрямів зростання якості організації виставок
Аудит діяльності виставкових підприємств з метою визначення параметрів їх групування за кількісними та якісними ознаками	Створення базових центрів „Захід - Центр- Схід - Південь” для пропорційного розвитку виставкової діяльності у країні
	Проведення тендерів на здійснення виставкових заходів
Складання класифікатора виставкових фірм України по категоріях	Проведення конкурсів на присвоєння знаку Спілки виставок і ярмарок виставковому заходу
Формування каталогу операторів виставкового ринку по рівню потенціалу і ролі у здійсненні виставкового процесу

На рівні виставкового центру для врахування інтересів суб'єктів виставкової діяльності доцільним є:

перехід до організаційно-правової форми - акціонерного товариства для реалізації інвестиційних проектів з розширення площ виставкового підприємства і диверсифікації діяльності, а також здійснення інтеграційних процесів з промисловими підприємствами як на тимчасовій, так і постійній основі;

створення дизайнерської фірми, рекламного агентства, транспортного центру у вигляді дочірніх підприємств виставкового центру;

розширення видавничої діяльності, випуск каталогів і створення власної газети;

створення власної або залучення для спільної діяльності страхової компанії;

інтеграція з фінансовими установами (банками) і патентними бюро, створення кредитних спілок.

Зазначені напрями можуть бути здійснені в найближчій перспективі, оскільки є потенціал, ресурси і можливості, які були виявлено при оцінці економічного простору здійснення виставок та аналізу господарської діяльності виставкового центру.

Для реалізації цих напрямів у дисертації запропоновано методи обгрунтування рішень по управлінню виставковим бізнесом та визначено показники їх ефективності. Також представлено розрахунок ефекту від організації та реалізації виставкових заходів, який одержують організатори та експоненти. Для організаторів він складається з суми отриманого прибутку, який залежить від ціни на виставкову послугу та витрат на організацію виставки. В роботі визначено показники собівартості виставкової послуги та засоби управління ними з метою мінімізації.

Поряд з розробленою системою показників ефективності функціонування виставкових підприємств визначено чинники підвищення результативності їх діяльності на підставі удосконалення якості та конкурентоздатності послуг, впровадження заходів по ресурсозбереженню, маркетингових досліджень щодо ринку послуг, раціонального використання ділових якостей персоналу та підвищення кваліфікації кадрів. Крім того, чинником є динамічність та гнучкість системи господарювання виставкового центру, що спроможні адаптуватись до змін ринкової кон'юнктури.

Для експонентів розроблено методику розрахунку економічної ефективності від участі у виставкових заходах, а також за допомогою технології експертного оцінювання структуровано ефект, який представлено на рис.3.

Рис. 3 Ефект у експонентів від участі у виставках

Аналіз діаграми показує, що отриманий від участі у виставці ефект на 75% залежить від діяльності виставкового центру за рахунок широкого спектра рекламних послуг на радіо і телебаченні, спеціалізованих журналів, сервісних послуг і митного оформлення вантажів.

Таким чином, запропоновані функціональна модель управління виставковою діяльністю на рівні виставкового центру, етапи реформування виставкової діяльності на макро- і мікрорівні, а також реалізація напрямів урахування інтересів суб'єктів виставкової діяльності дозволять забезпечити ефективність виставкового бізнесу та одержання прямого і непрямого ефекту його учасниками і зовнішнім оточенням.

Висновки

У дисертаційній роботі досліджено комплекс проблем, пов'язаних із забезпеченням ефективного управління виставковими підприємствами з метою врахування інтересів суб'єктів виставкового процесу та підвищення результативності їх участі у виставках, а також активізації інноваційно-інвестиційної діяльності. Це забезпечується шляхом використання функціональної моделі управління виставковою діяльністю на рівні виставкового центру та впровадження заходів по сертифікації та реорганізації виставкової діяльності на макро- та мікрорівні.

За результатами виконаної роботи сформульовано й обґрунтовано такі висновки:

1. В умовах переходу до ринкових відносин велике значення мають маркетингові дослідження взагалі та зокрема система промислового маркетингу. Вона включає виставкову діяльність, яка є засобом маркетингової комунікації, формою промислової інтеграції для встановлення і розвитку зв'язків між виробниками, споживачами й інвесторами, з одного боку, та ефективним і досить привабливим з погляду невисокої ціни і досить високої інформативності видом реклами продукції підприємств різних форм власності, з іншого боку.

2. Виставкова справа має багату історію і широке розповсюдження як в Україні, так і в зарубіжних країнах, однак при переході до ринкових відносин вона стає галуззю бізнесу і виступає суспільним явищем, яке забезпечує розвиток науково-технічного прогресу та сприяє одержанню економічного і соціального ефекту на різних рівнях державного і регіонального управління.

3. Сучасний стан організації і реалізації виставкових заходів вимагає розробки єдиної концепції для забезпечення ефективного функціонування системи виставкових процесів, до якої органічно входить класифікація виставок за основними критеріями (видом, тематикою, рівнем значущості, засобом проведення, метою та характером відвідувачів). Неспроможність ринкового механізму саморегулювання в сфері виставкової діяльності вимагає його доповнення державним регулюванням у питаннях підтримки виставково-ярмаркових заходів при освоєнні зарубіжних ринків.

4. Аналіз економічного потенціалу Донецької області з погляду привабливості для здійснення виставкової діяльності показав достатню забезпеченість матеріальними (природними, у частині предметів праці), трудовими ресурсами і недостатню забезпеченість матеріальними ресурсами в частині засобів праці - непропорційну структуру основних фондів, які потребують відновлення і модернізації, а також необхідність більш широкого використання інформаційних ресурсів і засобів маркетингової комунікації.

5. Основною ланкою в системі управління виставковими процесами є організатор проведення виставки - виставкове підприємство, матеріальна, фінансова й інформаційна база якого повинна відповідати встановленим нормативам. Поряд з кількісними і якісними критеріями оцінки виставок і ярмарок доведено необхідність використання показників вигод, які одержують суб'єкти виставкової діяльності і зовнішнє оточення. Ці вигоди класифікуються як короткострокові та довгострокові, причому роль довгострокових вигод значно вища з точки зору суб'єктів виставкового процесу.

6. Модель управління виставковими процесами на рівні виставкового центру являє собою функціональну модель, що поєднує основні стадії організації і реалізації виставок, об'єднані системою функціональних зв'язків. На передвиставковій стадії використовуються методи довгострокового і короткострокового фінансового планування діяльності виставкового центру, ціноутворення на виставкові послуги, на стадії безпосереднього проведення виставок здійснюється оперативне управління, на післявиставковій стадії виконується аналіз та оцінка результатів проведення виставки.

7. Основними напрямами удосконалення організації і реалізації виставкових процесів на макрорівні є забезпечення ефективного функціонування елементів і ланок організаційно-економічного механізму управління виставковою діяльністю, а на рівні виставкового центру - врахування всебічних інтересів суб'єктів виставкової діяльності, розробка і впровадження методів і інструментів, що забезпечують стійкий розвиток основної ланки системи управління виставковими процесами, аналіз факторів, що впливають на одержання як прямого, так і непрямого ефекту від проведення виставок як на рівні суб'єктів виставкової діяльності (організаторів, експонентів, відвідувачів), так і зовнішнього оточення (міста, регіону, держави), а також обгрунтування рішень, спрямованих на удосконалення виставкової діяльності, і визначення показників ефективності їх реалізації.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

1. Фарберов В.И. Управление выставочным процессом: механизм реализации инноваций и инвестиций.Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. 119 с.

2. Фарберов В.И. Проблемы активизации выставочно-ярмарочной деятельности в Украине // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Донецк: ИЭП НАН Украины. 2000. С. 391-397.

3. Фарберов В.И. Выставочная деятельность в Донбассе // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины.Донецк: ИЭП НАН Украины. 2000. Т.2. С. 209-213.

4. Фарберов В. И. Функциональная модель управления выставочными процессами // Економіка промисловості. 2002. № 1. С. 64-68.

5. Фарберов В.І. Виставкова діяльність: досвід організації та шляхи розвитку в умовах ринкових відносин // Схід. 2002. № 3. С. 20-22.

6. Фарберов В.И. О механизме учета экономических интересов участников выставочной деятельности // Вестник Академии экономических наук Украины. 2002. № 1. С. 64-68.

7. Фарберов В.І. Досвід здійснення та можливості розвитку виставкової діяльності // Матеріали Першої всеукраїнської наук.-практ. конф. “Виставкова діяльність в Україні”. К.: ВФУ. 2000. С. 45-49.

8. Фарберов В.И. Выставочно-ярмарочная деятельность - важнейший фактор, способствующий развитию внешнеэкономической деятельности страны и регионов // Материалы междунар. науч.-практ. семинара “Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект”. Донецк: ДонНУ. 2001. С. 151-153.

Анотація

Фарберов В.І. Формування ефективного механізму управління виставковими підприємствами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація та управління підприємствами - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2002.

У дисертації досліджено питання стану та удосконалення управління виставковими підприємствами при переході до ринкових відносин на підставі виявлення ролі виставкової діяльності у системі маркетингових комунікацій, використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду організації виставок та функціонування сучасного економічного механізму здійснення виставкової діяльності в Україні.

Визначено методи управління виставковим бізнесом за допомогою
оцінки стану економічного простору проведення виставок, аналізу господарської діяльності спеціалізованого виставкового центру та виявлення короткострокових та довгострокових вигод, які отримуються безпосередніми та опосередкованими учасниками виставкового процесу.

Розроблено методичні рекомендації по забезпеченню ефективності діяльності виставкового підприємства шляхом формування функціональної моделі управління виставковими процесами на рівні виставкового центру, удосконалення елементів механізму врахування інтересів організаторів, експонентів і відвідувачів виставки та обгрунтування рішень по управлінню виставковим бізнесом.

Ключові слова: механізм управління, виставка, виставкові підприємства, виставковий бізнес, маркетингові комунікації, вигода, економічний інтерес, функціональна модель, організатори, експоненти, рішення по управлінню.

Annotation

V. I. Farberov. Formation of the effective mechanism for management of exhibition enterprises.- Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree in economic sciences in speciality 08.06.01 - Economics, Organization and Management of Enterprises. - The Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Donetsk, 2002.

The thesis investigates the issues of the state and improvement of the exhibitional processes under conditions of transition to market relations on the basis of revealing the role of exhibitional activity in the marketing communications, of using the advanced domestic and foreign experience in organization of exhibitions and of the present economic mechanism used in the exhibitional activity in Ukraine.

The methods of the exhibitional business management are defined with help of estimation of state of the economic space for exhibitions, of analysis of economic activity of a specialized exhibitional centre and reveal of short-term and long-term benefits received by direct and indirect participants of the exhibitional process.

There were developed methodical recommendations to provide an efficient exhibitional activity of an enterprise on the basis of formation of a functional model of management of an exhibitional centre, of improvement of the elements of the mechanism that takes into consideration the interests of the organizers, exhibiters and visitors of the exhibitions and of motivation of decisions on management of exhibition business.

Key words: mechanism of management, exhibition, exhibitional enterprises, exhibitional business, marketing communications, benefits, economic interests, a functional model, organizers, exhibiters, managerial decisions.

Аннотация

Фарберов В.И. Формирование эффективного механизма управления выставочными предприятиями. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2002.

В диссертации исследованы вопросы состояния и совершенствования управления выставочной деятельностью в условиях перехода к рыночным отношениям. Определено место выставочной деятельности в системе маркетинговых коммуникаций, подчеркнута ее роль в продвижении продукции к потребителю, содействии поиску инвесторов, предоставлении информации об инновациях, обеспечении установления контактов промышленных предприятий, которые находятся на значительном расстоянии, в отдаленных регионах, странах дальнего и ближнего зарубежья.

По результатам анализа зарубежного опыта и отечественной практики проведения выставок и ярмарок определены направления совершенствования выставочной деятельности, основными из которых являются привлечение внимания к инновациям, эффективный поиск потенциальных партнеров и инвесторов, оптимизация процесса сбыта продукции.

При исследовании существующего механизма управления выставочными процессами выполнен анализ нормативных актов, регламентирующих проведение выставок в Украине, выявлены недостатки, тормозящие развитие выставочного дела, определены количественные и качественные параметры оценки выставок и ярмарок. В результате сделан вывод о необходимости разработки единой концепции выставочно-ярмарочной деятельности и совершенствовании механизма учета интересов субъектов выставочного процесса.

Выставочную деятельность осуществляют выставочные комплексы и центры, обеспечивая изучение конъюнктуры и емкости рынка, формирование и регулирование спроса на продукцию промышленного и непромышленного назначения, научно-техническое прогнозирование. Деятельность выставочного центра неразрывно связана с внешней экономической средой проведения выставок. Результаты анализа экономического пространства Донецкой области показали необходимость и возможность осуществления выставочных мероприятий, которые позволят установить эффективные взаимоотношения между производителями и потребителями и создадут предпосылки преодоления непропорциональности развития старопромышленного региона, каковым является Донбасс.

Оценена материальная, финансовая и информационная база организаторов выставок на примере основного звена организации и реализации выставочных процессов - СВЦ "ЭКСПОДОНБАСС".

В результате исследования наряду с количественными и качественными критериями оценки выставочных мероприятий выявлены показатели оценки степени положительного влияния на участников выставочного процесса, которые представляют собой краткосрочные и долговременные выгоды. По результатам опроса участников выставочной деятельности выполнено распределение выгод по степени значимости для организаторов, экспонентов и посетителей выставки.

...