Інноваційні технології в роздрібній торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Стан розвитку роздрібної торгівлі в Україні в посткризовий період

На сьогоднішній день торгівельна діяльність відіграє неймовірно важливе значення не лише в економіці окремого регіону, але й у країні в цілому. роздрібний торгівля інноваційний тренд

Важливою ланкою торговельної діяльності є роздрібна торгівля. Вона є однією з галузей і сфер економіки, яка найбільш динамічно розвивається.

Роздрібна торгівля як форма товарно-грошового обміну опосередковує у величезних розмірах економічний оборот і забезпечує відтворювальний процес розширеного типу. Як соціально-економічна сфера, торгівля реалізує доходи населення і забезпечує не менше 2/3 потреб у товарах, послугах і активно сприяє соціальним перетворенням.

Основними чинниками, що впливають на розвиток роздрібної торгівлі є: купівельна спроможність, споживчі можливості та вподобання населення; стан товарозабезпечення; розвиток матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі; інституціональні перетворення в національній торгівлі; зростання концентрації торговельних підприємств та конкуренції між ними. можна стверджувати, що протягом останніх років в обсязі вітчизняної роздрібної торгівлі має місце значний підйом. Загалом вітчизняний ринок роздрібної торгівлі протягом 2007-2012 рр. стає більш концентрованим, у результаті чого поступово збільшується питома вага найбільших роздрібних мереж, спостерігається перехід на нові формати організації торгівлі, а також якісне зростання ринку (вдосконалення послуг, сервісів, орієнтованих на потреби споживачів).

У сучасних форматах вітчизняної торгівлі активно впроваджуються прогресивні технології, різноманітні інформаційні, технічні та технологічні інновації: активно розвиваються електронна торгівля, споживче кредитування населення; впроваджуються штрихове кодування, розрахунок пластиковими картками; здійснюється персоніфікований облік покупців за рахунок впровадження клубних та дисконтних карток тощо

Останніми роками в Україні активно створюються великі торговельні структури різної організаційно-правової форми (холдинги, торгові мережі), які мають найбільш динамічні темпи розвитку та посідають помітне місце на вітчизняному ринку.

Отже, розвиток роздрібної торгівлі сприяє забезпеченню конкурентоспроможності держави на світовому ринку, а також якісного життя й економічного зростання суспільства

Не зважаючи на кризові явища у світовій економіці, в Україні номінальний ВВП продовжує зростати, чому сприяє й діяльність підприємств роздрібної торгівлі. Збільшення обсягу роздрібного товарообороту в 2011 - 2012 рр. в Україні на рівні близько 15% на рік вплинуло на суттєве збільшення обсягу капітальних інвестицій у цей вид економічної діяльності.

Протягом 2006-2008 рр. український ринок роздрібної торгівлі демонстрував високі темпи росту, що було обумовлено низькою насиченістю ринку й підвищенням купівельної спроможності населення (у т. ч. за рахунок активного розвитку споживчого кредитування).

У 2009 році економічна ситуація характеризувалась рецесією у базових галузях, що в свою чергу негативно впливало на ринок роздрібної торгівлі України. Так, спостерігалося істотне скорочення обсягів роздрібного кредитування населення, зниження купівельної спроможності, нестабільність попиту на основні групи товарів продовольчого й непродовольчого сегментів. При цьому непродовольчий ритейл виявився найбільш чутливим до скорочення попиту, тому що реалізація більше ніж 60% продукції здійснювалася через програми споживчого кредитування (переважно побутова техніка, легкові автомобілі тощо).

Протягом 2010-2012 рр. спостерігалось уповільнення темпів скорочення обсягів роздрібного товарообігу в Україні з наступним ростом даного показника відносно 2009 року (Рисунок 1.1).

Рисунок 1.1. Темпи зростання (скорочення) обороту роздрібної торгівлі в Україні (кумулятивно, у % до відповідного періоду попереднього року).

Позитивна динаміка була частково зумовлена відновленням ділової та споживчої активності; високими інфляційними очікуваннями населення; збільшенням питомої ваги витрат на товари та послуги у загальній структурі витрат домогосподарств (до 80%); низькою порівняльною базою 2008-2009 рр.

За підсумками 2012 року зростання обсягів обороту роздрібної торгівлі в Україні становило 15,9% (у грошовому вимірі товарообіг збільшився до 804,3 млрд. грн.).

Необхідно зазначити, що збільшенню товарообігу у 2012 році також сприяли наступні фактори: зростання реальної заробітної плати населення (індекс росту реальної заробітної плати за січень-грудень 2012 року склав 114,7% у порівнянні з 2011 роком); високі інфляційні очікування населення (у т.ч. за рахунок запланованого урядом введення додаткового мита на окремі види імпортної продукції); проведення Євро-2012 та інші чинники. Інформацію про обсяги товарообороту підприємств України за 2012 рік наведено у Таблиці 1.1

Таблиця 1.1. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств України за 2012 рік

Незважаючи на позитивну динаміку обсягів роздрібного товарообігу, економічна активність підприємств залишається на рівні нижчому, ніж у докризовий період. Необхідно зазначити, що на сьогодні профільними Міністерством і комітетами продовжується розробка законопроекту №9443 «Про внутрішню торгівлю», метою якого є створення базових умов для підтримки стабільної цінової політики всередині країни, а також оптимізація й врегулювання правових взаємовідносин всіх учасників сфери роздрібної торгівлі в Україні. У разі його прийняття закон може сприяти збільшенню в Україні частки цивілізованої мережевої торгівлі, росту ринкової конкуренції серед постачальників. Крім того, законопроектом передбачається чітка диверсифікація вимог до суб'єктів підприємницької діяльності відносно оформлення дозвільної документації.

Вітчизняний ринок роздрібної торгівлі протягом 2010-2012 рр. ставав більш концентрованим, у результаті чого поступово збільшувалась питома вага операторів найбільших роздрібних мереж. Організована торгівля (у т.ч. мережева торгівля) займає близько 55-60% ринку роздрібної торгівлі України, ринки - відповідно 40-45%. На сучасному етапі розвитку ринку спостерігається перехід операторів на нові формати організації торгівлі, а також якісний ріст галузі (удосконалення та збільшення спектру послуг, сервісів, орієнтованих на попит споживачів).

При цьому частка національних операторів на ринку цивілізованої мережевої торгівлі України залишається досить низькою - близько 25%. Для порівняння, чотири найбільші мережі Великобританії контролюють близько 80% внутрішнього ринку, у Німеччині на 5 мереж доводиться 65%, у Франції на 5 операторів - 85%.

На сьогодні на українському ринку організованої роздрібної торгівлі домінують мережі українських операторів, але також присутні закордонні мережі. Серед іноземних компаній на ринку представлено: «Metro Cash&Carry» (Німеччина), «Bіlla» (Австрія), «Auchan», «Novus» та інші. Серед національних продовольчих роздрібних мереж можна виділити: ГК «Фоззі» (мережі «Сільпо», «Фора», «FOZZY Cash&Carry); АТБ-маркет (супермаркети й магазини «біля дому»), ГК «Фуршет» (супермаркети «Фуршет»); ГК «Велика кишеня» (супермаркети «Велика кишеня», магазини «біля дому» «Просто маркет»); «ЕКО» (супермаркети «Еко-Маркет») тощо.

У сегменті побутової техніки й електроніки найбільшими операторами є: ГК «Фокстрот», «Ельдорадо», «COMFY», «Технополіс». У сегменті цифрової техніки зберігають свої ринкові позиції таки мережі як «Diawest», «Moyo», «Protoria»; у сегменті мобільного зв'язку - «Алло», «Ringoo»; у сегменті косметики та побутової хімії - «Watsons», «Єва» та інші компанії.

Крім того, в Україні розвивається сегмент торгівлі будівельними матеріалами, найбільшими операторами залишаються «Епіцентр» і «Нова лінія», у 2010 році на українському ринку почала працювати німецька компанія «Praktіker AG», яка володіє другою за величиною мережею будівельних супермаркетів у Німеччині. У сегменті непродовольчого рітейлу польський оператор «Recman» (продаж одягу) планує виходити на український ринок у 2013 році. Крім того, у сегменті «HoReCa» іноземні компанії «Subway» (американська мережа фаст-фудів), «Burger King» та KFC (що відносяться до найбільших світових мереж швидкого харчування) також мають наміри виходити на український ринок.

У 2011-2012 рр. на ринку роздрібної торгівлі припинили свою діяльність такі ритейлери як «МегаМакс», «Rainford», «Евросеть».

Протягом 2011-2012 рр. в асортиментній політиці операторів ринку спостерігалися тенденції до збільшення продажів товарів низького і середнього цінових сегментів, продукції українського виробництва, а також скорочення в товарних портфелях питомої ваги продукції з нестабільним попитом. Крім того, слід зазначити, що національні ритейлери поступово збільшували обсяги продажів продукції «private label». Як правило, ціни на товари власного виробництва в середньому на 15% нижче аналогів, при цьому питома вага продукції «prіvate label» у загальному асортименті національних мереж залишається значно нижчою, ніж у європейських операторів.

У 2012 році на ринку організованої роздрібної торгівлі України спостерігалося збереження позицій найбільших ритейлерів (зокрема у сфері торгівлі продовольчими товарами). Основні зусилля операторів були спрямовані на утримання ринкових позицій, оптимізацію структури існуючих торговельних мереж і реалізацію планів по незначному розширенню власних мереж, причому відкриття нових магазинів здійснювалось переважно на орендованих площах.

Потенційним конкурентами національних ритейлерів України у найближчій перспективі можуть стати мережа оптових ринків сільськогосподарської продукції, яка на сьогодні активно розвивається за підтримки українського Уряду. Метою функціонування оптових ринків є створення національної мережі перерозподілу сільськогосподарської продукції, підтримання балансу попиту та пропозиції, запобігання зростанню цін на продовольчу продукцію.

У 2011 році в Україні було відкрито п'ять оптових сільськогосподарських ринків. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України у 2012 році було відкрито оптовий ринок «Гектар» у Одесі; оптовий ринок у Херсоні (ринок розташований у райцентрі Гола Пристань на площі 26 га); у Маріуполі у Жовтневому районі було введено в експлуатацію І чергу ринку «Азовський». Крім того у найближчих планах Міністерства відкриття оптових ринків у Харкові, Дніпропетровську та Запоріжжі. На сьогодні найбільшими діючими оптовими ринками в Україні є львівський ринок «Шувар», «Столичний» у Києві та ринок «Господар» у Донецьку.

Незважаючи на відносно позитивну динаміку, яка спостерігається у галузі, більшість потенційних інвесторів зайняли вичікувальну позицію щодо входження на роздрібний ринок України. Це пов'язано зі збереженням високих внутрішніх і зовнішніх ризиків, що, у свою чергу, впливає на зниження привабливості українського ринку в цілому. У міжнародному рейтингу 2012 року, складеному компанією «A.T. Kearney», Україна вже третій рік поспіль не входить до списку тридцяти найбільш перспективних країн з розвитку сектора роздрібної торгівлі. У ТОП-5 країн увійшли відразу три країни БРІК - Бразилія, Індія, Китай, а також Чилі та Уругвай.

У сфері М&А (Mergers & Acquisitions - злиття та поглинання) на українському ринку активність інвесторів залишається також на низькому рівні, відзначаються поодинокі угоди з придбання профільних активів.

У 2012 році суттєвий вплив на розвиток роздрібної торгівлі продовжувала чинити нестабільність на фінансовому ринку України. Через поглиблення боргової кризи Єврозони та складну ситуацію на зовнішніх ринках запозичень вітчизняні банки були змушені скорочувати кредитування корпоративного сектору.

Необхідність погашення банківських кредитів в умовах дефіциту оборотних ресурсів, а також низькі темпи відновлення купівельної спроможності змусили операторів, постачальників, а також орендодавців переглянути умови співробітництва, у тому числі за рахунок зменшення строків розстрочки оплати поставленої продукції та переходу від фіксованих до плаваючих орендних ставок.

Вищезазначені фактори сприяли частковому переходу виробників і постачальників продукції на інші канали збуту продукції (дискаунтери, «мінідискаунтери» «магазини біля дому», лінійна роздрібна торгівля, традиційні ринки, «виїзна торгівля» тощо). Низка підприємств-виробників активізували роботу зі створення мереж власних (фірмових) магазинів або розширення існуючих.

Ще одним з важливих трендів, які спостерігались на ринку роздрібної торгівлі у 2012 році, було переміщення суттєвої кількості споживачів з традиційної «офф-лайн» торгівлі до «он-лайн» каналів придбання товарів та послуг.

Цього року зусилля національних операторів ринку роздрібної торгівлі будуть спрямовані на оптимізацію перш за все вже існуючих торговельних мереж, підвищення рівня їх ефективності та прибутковості, також зусилля будуть спрямовані на зниження вартості позикових ресурсів. За підсумками 2012 року внутрішнє споживання було однією з основних складових росту економіки країни в цілому. У 2014 році очікується позитивна динаміка роздрібного товарообороту, а також подальшого посилення конкуренції на ринку. При цьому зростання ринку може бути дещо меншим, ніж у 2012-2013 рр., причиною чого є: можливе прискорення інфляційних процесів; погіршення ситуації з соціальними виплатами та виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери (враховуючи відповідні показники прийнятого Державного бюджету на 2014 рік); наявність високої порівняльної бази тощо.

Досить гострими у 2014 році залишатимуться проблеми, пов'язані з: нестабільним попитом на продукцію українського виробництва на зовнішніх ринках; застосуванням протекціоністських заходів країнами, які імпортують українську продукцію, для захисту внутрішніх ринків; обмеженим доступом до кредитних ресурсів, необхідних для розвитку підприємств роздрібної торгівлі; суттєвим дефіцитом якісних торгівельних площ в Україні тощо.

Інвестиційна привабливість підприємств роздрібної торгівлі в Україні пов'язана з нерозвиненістю торговельної інфраструктури, значною нестачею торговельних площ, технологічною відсталістю торговельних операцій у більшості підприємств, низьким рівнем конкуренції і слабкими бар'єрами входження на ринок.

У той самий час зростають вимоги українських споживачів щодо широкого товарного асортименту, якості товарів і послуг підприємств роздрібної торгівлі, наближення їх до стандартів аналогічних підприємств Європейського Союзу та США.

Інвестиції завжди пов'язані з інноваціями. Тому й не дивно, що в Україну приходять закордонні торговельні мережі, збільшується кількість універсамів (супермаркетів), гіпермаркетів і магазинів самообслуговування. Останнім часом інновації стають невід'ємною складовою діяльності підприємств торгівлі, у зв'язку з чим вивчення та узагальнення досвіду їх застосування у світі набуває особливої актуальності для вітчизняних фахівців у сфері торгівлі.

Зміна торговельної інфраструктури, зменшення торговельних площ, поява підприємств нових форматів застосування інновацій зумовлюють стабільний інтерес до такого динамічного в Україні виду економічної діяльності, як роздрібна торгівля.

Для моніторингу застосування інновацій підприємствами України та розповсюдження такого досвіду в країні останні п'ять років впроваджується європейській підхід і стандарти статистики інноваційної діяльності в економіці. Обстеження інноваційної діяльності в економіці України, що проводилось у 2011 р. за період 2008 - 2010 рр. відповідно до програми CIS (Community Innovation Survey), засвідчило, що в 2010 р. частка інноваційно­активних підприємств в країні склала 21%. Порівняно з 2008 р. вона зросла на 3,0%, в основному за рахунок збільшення частки підприємств, які займалися організаційними та маркетинговими інноваціями.

Електронна торгівля є головним комерційним трендом сьогодення в Україні. Вона здійснюється за допомогою широкої низки пристроїв: персональних комп'ютерів, планшетів, мобільних і стаціонарних телефонів, телевізорів. Нові технології допомагають уникнути незручностей при покупках у режимі он­лайн: впроваджуються технології безконтактних платежів, створюються програми для віртуального примірювання одягу для конкретного клієнта тощо.

2. Сутність та роль інноваційних технологій в роздрібній торгівлі

На межі ХХ-ХХІ століть людство вступило в інноваційну добу, яка характеризується швидким зростанням змін у всіх сферах суспільного буття.

Це час наукомістких технологій, прогресу фундаментальних наук, масштабних науково-технологічних проектів. В умовах ринкової економіки функціонування і розвиток підприємств значною мірою обумовлені ефективною роботою їхнього інноваційного механізму, а також ефективністю реалізованих нововведень. У сучасний період швидкого розвитку продуктивних сил інновації є головною рушійною силою динамічного розвитку суспільного виробництва. Такі поняття, як "інновації","інноваційні процеси", "інноваційні зміни", міцно закріпилися в поточному лексиконі підприємців як новаторів, які практично реалізують основні прогресивні зміни в економіці через її реформування.

За таких умов джерелом сучасного розвитку суспільства та діяльності людини стає інноваційна діяльність, а відповідно інновації стають важливим інструментом всіх радикальних змін у розвитку людини і економічної системи в цілому.

Інноваційна діяльність є невід'ємною складовою виробничо-господарської діяльності підприємства, зорієнтованої на оновлення і вдосконалення його виробничих сил і організаційно-економічних відносин. Об'єктом інноваційної діяльності є інновація. Вперше у науку терміни "інновація" та "інноваційний процес" запровадив на початку ХХ ст. австрійський вчений Йозеф Шумпетер. Досліджуючи основні поняття інноваційної теорії, він розглядав інновації як зміни технології та управління, як нові комбінації щодо техніки і технології, використання ресурсів, створення нових товарів тощо.

Згідно Закону України “Про інноваційну діяльність“, “інновації - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційні-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. Таке трактування сутності інновацій пов'язане лише із засобами виробництва або технологічними процесами, що є необхідною, але недостатньою умовою, яка повинна спрямовувати весь інвестиційний потік ресурсів у галузі народного господарства з його ефективним використанням. Саме ці аспекти необхідно мати на увазі при розгляді інноваційного розвитку.

Інноваційна діяльність багато в чому залежить від чинників різного характеру, які можна класифікувати як внутрішні та зовнішні. До внутрішніх чинників відносяться: наявність матеріальних та фінансових ресурсів, техніка, технологія, організація та управління виробництвом, кадровий потенціал, науковий потенціал, маркетинг, інноваційний клімат, рівень сприйнятливості до нововведень, ступінь самостійності підприємства. Зовнішні чинники поділяються на чинники прямої дії (стан ринку, споживачі, бюджетна і податкова системи, наявність конкурентів, науковий потенціал країни, експортно-імпортна політика, державна інноваційна політика, наявність нормативно-правової інноваційних актів) та чинники непрямої дії (стан макроекономіки, фінансово-кредитна та соціальна політика держави, наявність природних ресурсів, нормативно-правова база, міжнародне науково-технічне співробітництво, політичні чинники).

Інноваційна діяльність підприємства повинна враховувати особливості тієї галузі, до якої воно належить. На формування інноваційної діяльності підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства в Україні впливають наступні чинники. До негативних чинників віднесемо: відсутність коштів для фінансування інноваційно-інвестиційних проектів; недостатній розвиток матеріально-технічної бази понад 60% всіх підприємств галузі; правові обмеження податкового, антимонопольного, патентно-ліцензійного характеру тощо. Позитивними (тобто спонукальними) чинниками формування інноваційної діяльності можна вважати: сформоване конкурентне середовище у роздрібній торгівлі та ресторанному господарстві; державна підтримка інновацій; фінансово економічна криза в Україні, яка дозволить позбутися тих господарюючих суб'єктів, котрі неспроможні адаптуватися до нових економічних умов.

Інноваційна діяльність формує конкретну інноваційну модель підприємства. Формування інноваційної моделі на торговельному підприємстві передбачає наступні етапи:

1. Потреба в інноваціях (визнання потреби у інноваціях).

2. Збір інформації (збір початкових відомостей про інновації).

3. Попередній вибір (розроблення нововведення).

4. Ухвалення рішення про запровадження інновацій (прийняття рішення про інновації).

5. Запровадження (пробне запровадження інновації).

6. Інституціоналізація (відбір інновації для торговельного підприємства).

На інноваційну діяльність підприємства впливають різноманітні чинники, які поділяються на внутрішні і зовнішні, які мають свої особливості прояву у кожній галузі національної економіки Інновації, як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути орієнтовані на повніше задоволення запитів споживачів, а з іншого - на отримання конкретного економічного ефекту. Врахування на підприємстві різноманітних чинників дасть можливість підприємству підвищити конкурентоспроможність та отримати кращі результати інноваційної діяльності.

Отже, торгівля і в Україні, і в економічно розвинених країнах світу не стоїть осторонь таких глобальних тенденцій економічного розвитку, як інновації. Підтвердженням цього є дослідження багатьох консультаційних компаній щодо розвитку підприємств роздрібної торгівлі та їх інновацій, які свідчать про інноваційні зміни в їх діяльності.

Аналіз публічних звітів торговельних підприємств та інтерв'ю з їх вищими керівниками свідчать, що інтенсивний розвиток підприємств роздрібної торгівлі останніми роками забезпечується не тільки інвестиціями та інформатизацією бізнес ­ процесів, але й інноваціями: з'являються нові послуги, застосовуються інші методи ціноутворення і продажів, формуються нові канали збуту, нові правові взаємовідносини з посередниками, впроваджуються нові методи управління персоналом тощо.

Підтвердженням інноваційної спрямованості підприємств роздрібної торгівлі служить і думка відомого у Франції та Росії топ ­ менеджера у сфері роздрібної торгівлі Е. Блондо, який вважає, що саме торгівля є найкращою сферою для впровадження інновацій. Він виокремлює сім типів інновацій у торговельних підприємствах: радикальні, покрокові, соціальні, технічні, революційні, локальні, архітектурні (Таблиця 1.2)

Таблиця 1.2 Класифікація інновацій міжнародних торговельних FMCG-мереж в Україні

Радикальними інноваціями є значні зміни у сфері інформаційних технологій, що створюють нове джерело конкурентної переваги та змінюють бізнес­модель торговельного підприємства. Прикладом таких інновацій може служити система електронної торгівлі, яка сформувалася завдяки появі та поширенню Інтернету в усьому світі.

А безпосередньо в магазинах покупці можуть скористатись кошиками та візками, що обладнані міні­комп'ютерами - «особистими консультантами» (Per sonal Shopping Assistant, PSA), які можуть надавати усю необхідну інформацію про товар. Комп'ютер впізнає покупця по його особистій картці, відображає всю інформацію про наявність товару в магазині, його ціну і місце розташування на стелажах.

Описи товарів на обкладинці практично самі спілкуються з клієнтами. І навіть у літніх людей не виникає проблем знайти потрібний продукт. Особиста картка допомагає покупцеві здійснювати своє замовлення з будинку, а прийшовши в магазин змінити вибір, провести швидкий пошук товарів у магазині, оцінити вартість і сплатити покупку.

Впровадження такої системи приваблює покупців, робить процес покупки зручним, системним та раціональним.

Покроковими інноваціями є такі, що послідовно поліпшують умови для споживачів; вони мають незначну технологічну еволюцію. Як приклад таких інновацій можна навести поступове збільшення проходів в торговельних залах, що забезпечує створення комфортніших умов для здійснення покупок.

Соціальними інноваціями є незначні зміни технології при вельми чуттєвій еволюції купівельних звичок. Наприклад, цілодобовий магазин, можливість доставки продуктів безпосередньо до дому споживача, можливість придбання товарів у кредит, різновиди технології «вбивця черг»: експрес ­ каси, мобільні каси, каси самообслуговування, платіжні станції тощо.

Технічними інноваціями є незначні зміни, наприклад, спеціальна упаковка виробників, яка дозволяє працівникам магазину без зайвих торгово ­ технологічних операцій виставляти товари на стелажі, що скорочує витрати та знижує роздрібні ціни.

Революційними інноваціями є такі, що замінюють старі технології новими, здатними зміцнювати існуючі відносини між окремими операторами на ринку. Прикладами таких інновацій є: технологія електронного обміну даними між виробниками і торговельними підприємствами, комплексні програми для управління ресурсами компанії - ERP­системи (від англ. Еnterprise resource planning - планування ресурсів підприємства).

Локальними інноваціями є нововведення, що утворюються всередині конкретного торговельного сегменту. Вони сприяють руйнуванню комерційних відносин, які вже існують, але при цьому технологія не змінюється. Прикладом є широкий розвиток власних торговельних марок (private label), які заміщують на стелажах магазинів товари відомих брендів; це призводить до розриву відносин з постачальниками цих товарів.

Архітектурними інноваціями є комерційні відносини та технології складування товарів, а також представлення товарів потенційному покупцеві. Наприклад, компанія «IKEA» створила магазини великого формату з продажу меблів, які покупці збирають своїми руками, і тим самим вона зробила переворот у сфері торгівлі меблями: постачальникам довелося постачати меблі у ви­гляді окремих елементів для збірки самим споживачем.

Зазначимо, що згідно роботи українського науковця Л. В. Хотинь під маркетинговими інноваціями розуміють використання нових методів та інструментів маркетингу в процесі створення чи розповсюдження певної продукції (технології, послуги) з метою більш ефективного задоволення потреб та запитів споживачів та виробників. С.М. Ілляшенко розділяє інновації в маркетингу залежно від складових комплексу маркетингу:

- інновації в «place», тобто в маркетингових дослідженнях, сегментації,

позиціонуванні;

- інновації в «product», тобто в маркетинговій товарній політиці;

- інновації в «price», тобто в маркетинговій ціновій політиці;

- інновації в «promotion», тобто в маркетинговій політиці комунікацій;

- комбінування цих складових маркетингових інновацій.

Даний підхід можна екстраполювати на розробку інноваційних маркетингових стратегій, розподіляючи їх на інноваційні стратегії в межах кожної складової комплексу маркетингу. У цьому контексті зазначимо, що під інноваційною маркетинговою стратегією слід розуміти елемент корпоративної стратегічної діяльності торговельної мережі, який являє собою комплекс стратегічних рішень, спрямованих на безперервне вдосконалення всіх складових комплексу маркетингу з метою повнішого задоволення потреб та вподобань споживачів, а також оптимізації ділових відносин з партнерами, що в кінцевому результаті підвищує конкурентоспроможність та ринкову вартість компанії.

Таким чином, в якості прикладів маркетингових інноваційних стратегій в розрізі складових комплексу маркетингу у сфері роздрібної торгівлі можна навести наступні: впровадження значних змін у дизайні та упакуванні продуктів (інноваційні власні торгові марки), особливості надання послуг; реалізація нової маркетингової стратегії, орієнтованої на розширення складу споживачів або ринків збуту; застосування нових прийомів просування продуктів (нові рекламні концепції, імідж, бренд, методи індивідуалізації маркетингу тощо); використання нових каналів продажів (купівля продукції через інтернет-сайт торгової мережі, каси самообслуговування тощо); введення нових концепцій презентації продуктів у торгівлі (наприклад, демонстраційні салони, веб-сайти тощо); використання нових цінових стратегій під час продажу продуктів і послуг.

У міжнародній роздрібній торгівлі існує безліч прикладів використання інноваційних маркетингових стратегій, впровадження яких змінило уявлення про торгівлю та сприяло завоюванню певного ринку шляхом надання споживачам виключної цінності та, відповідно, доданої вартості. Серед таких міжнародних компаній варто згадати наступні: американська компанія «WalMart» була піонером у встановленні роздрібної торгівлі зі знижками; американська мережа «7-Eleven» відома своїм інноваційним синтезом традиційної та електронної торгівлі; російська мережа «Утконос» ввела роздрібну торгівлю за системою попереднього замовлення, у т. ч. через мережу Інтернет та ін.

Актуальність впровадження інновацій, зокрема технологічних, у сферу торгівлі підкреслюється в роботі К. Багвела, Г. Рамі, Д. Спілбера . Автори зазначають, що інвестування в технології дозволяє роздрібній компанії зайняти домінуюче положення на ринку, знизити операційні витрати та жорстко контролювати ціни.

Російський вчений Н. А. Толмачова також підкреслює значимість ІТ для роздрібних ТНК. За Н. А. Толмачовою інформаційні технології в роздрібній торгівлі дозволяють підвищити ефективність праці, завдяки зміні самого характеру праці, як у випадку з використанням штрих-кодів для проведення інвентаризації, підвищити ефективність використання всіх активів компанії, а також знизити логістичні витрати, такі як витрати на збереження запасів та проведення інвентаризації, збільшити частоту доставки товарів тощо.

Дослідження свідчать, що реакція споживачів на впровадження технологічних інновацій в роздрібних мережах є позитивною. Прикладом цього слугують результати досліджень впливу технологічних розробок в галузі рітейлу на споживачів, представлені на міжнародному форумі у Мельбурні, за якими найбільш ефективними інноваціями для споживачів виявились каси самообслуговування - найбільш важливі для 20,1% респондентів, а також відкриття Інтернет-сайтів продуктових мереж - 16,7% (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3. Технологічні інновації в роздрібних мережах, найбільш важливі для споживачів.

Крім того, у звіті M&M Planet Retail, присвяченому тенденціям та прогнозам розвитку світового рітейлу, окреслено 5 ключових тенденцій, які матимуть значний вплив на розвиток міжнародних роздрібних мереж. Конкуруючи за споживача в жорстких економічних умовах, лідери серед світових роздрібних мереж спрямовуватимуть свої зусилля на інноваційний розвиток мережевих форматів, розширення торговельних площ, інтер націоналізацію електронної комерції, розробку та використання власних торговельних марок, а також пошук нових шляхів взаємодії з покупцями через новітні технології та засоби масової інформації.

Пошук нових та розширення існуючих торговельних площ викликає певні труднощі, що пов'язані з їхньою відповідністю вимогам конкретної мережі, а також з дефіцитом вільних площ та незначним відсотком будівництва нових торговельних центрів. Політика впровадження інноваційних власних торгових марок зазнає все більшого використання з боку торговельних мереж, особливо широкого застосування вони зазнають у мережах під форматом «дискаунтер». Для виробників ВТМ є інструментом узгодження власних інтересів з роздрібом та дороговказом подальшого розвитку. Так, наприклад, частка власних торгових марок в асортименті Aldi (Німеччина) становить 90-95%, Auchan (Франція) - 50%, Tesco (Великобританія) - 40%, Wal - Mart (США) - 40% . Інноваційні ВТМ створюються роздрібними мережами з метою більш повного задоволення потреб споживачів-новаторів, які прагнуть урізноманітнити свої покупки за рахунок товарів-новинок. На разі частка реалізації товарів під ВТМ через міжнародні торговельні мережі в Україні відстає від показників розвитку цих мереж в країнах Західної та Центрально-Східної Європи, де частка такої продукції досягає 18-25% , однак потенціал ринку ВТМ завдяки зростаючій лояльності споживачів є значним та багатообіцяючим. Передбачається, що ринок ВТМ у найближчі роки буде зростати вдвічі швидше, ніж ринок FMCG - товарів загалом. Як вже зазначалось, значного поширення набуває використання Інтернет-технологій, що сприяє становленню та поширенню мережевої економіки. Вже зараз роздрібні компанії намагаються розширювати напрями своєї діяльності, орієнтуючись на різні канали продажу товарів і використовуючи веб-сайти як для продажу товарів, так і для інформування покупців про проведення акцій та налагодження зв'язків з ними. Частка онлайн-торгівлі буде стрімко зростати і в найближчі роки буде спостерігатись зростання динаміки інтернет-продажів, оскільки більшість провідних роздрібних мереж активно розвивають напрям інтернет-торгівлі .

Дослідження показують, що 43% рітейлерів планують значно збільшити частку товарів, які реалізуються через Інтернет, а 28% - розширити географію продажів. Деякі роздрібні мережі перед відкриттям магазину на новому ринку спочатку створюють інтернет-магазин, за допомогою якого тестують споживчий ринок . Підтвердженням останньому є нещодавнє відкриття онлайн-магазину роздрібної FMCG - мережі «Carrefour» (Франція) у сусідній Румінії після трьох місяців тестування ринку.

Крім того, значного розвитку зазнають різноманітні технології, які успішно впроваджуються світовими мережами. Відомо, наприклад, що останнім часом американська компанія «Wal-Mart» намагається завоювати довіру різноманітних груп покупців. Нещодавно вона розробила спеціальні програми для власників iPad та iPhone, які допомагають складати список покупок в магазинах мережі. Покупці отримують інформацію про наявність товару, його місцезнаходження в магазині, ціну та можливість придбати його зі знижкою.

Сучасне складське обладнання, стелажі для виставлення товарів у торговому залі змінюються щодня: це дозволяє, використовуючи різноманітні «ноу­хау», мінімізувати витрати торговельного підприємства, збільшуючи в той же час його прибуток і рентабельність.

Виходячи з того, що багато вчених і практиків вважають роздрібну торгівлю як вид економічної діяльності з надзвичайно низьким рівнем інноваційного потенціалу, доцільним є подальше узагальнення світового та українського досвіду впровадження інновацій в діяльності цих підприємств.

Розуміння суті інновацій і механізму інноваційної діяльності у сучасних умовах дасть змогу підприємствам роздрібної торгівлі та ресторанного господарства більш ефективно здійснювати свою діяльність, підвищувати результативність функціонування підприємства та конкурентоспроможність на ринку.

Інноваційний розвиток підприємств роздрібної торгівлі у світі сприятиме кращому розумінню стратегічних орієнтирів соціально ­ економічного розвитку України та необхідності інвестування та впровадження інноваційних проектів у діяльність вітчизняних торговельних підприємств.

Розробка нових та вдосконалення існуючих форм, методів та інструментів підтримки інноваційної активності та побудови національної інноваційної системи є перспективним напрямком для подальших наукових досліджень. Проведений аналіз визначень поняття «інновація» дозволяє констатувати те, що більшість із них ґрунтується на концепції Й. Шумпетера, який розглядав інновацію з погляду економічного застосування - у пошуку нового, нетрадиційного способу досягнення мети, що сприяє використанню результатів наукових досліджень і розробок, спрямованих на удосконалення процесу виробничої діяльності підприємства. Економічний розвиток країни в цілому залежить від ефективного розвитку кожного підприємства. Інновації дають змогу забезпечити динамічний та ефективний розвиток господарства.

Таким чином, зазначене вище дозволяє стверджувати, що сфера торгівлі є однією з найбільш успішних для впровадження інновацій. Зважаючи на широкий доступ до інвестиційних ресурсів, міжнародні торговельні мережі приділяють більше уваги інноваційним розробкам, що дозволяє їм займати провідні позиції порівняно з більшістю місцевих конкурентів, які мають недостатньо ресурсів для інноваційного розвитку. Дослідження показало, що розробка та впровадження маркетингових інновацій як абсолютно нового інструменту в діяльності торговельних мереж, що не має аналога, є найбільш доцільною складовою практики ведення бізнесу як міжнародними, так і вітчизняними рітейлерами. Маркетингові інновації у сфері роздрібної торгівлі не залишаються без уваги споживачів, а успішне застосування їх підвищує ефективність діяльності мережі. Встановлено, що ключовим фактором домінування компанії у роздрібній торгівлі є більш високий рівень технологічного розвитку та відкритість до впровадження інновацій в маркетингу торговельних мереж.

Всі крупні рітейлери спрямовують свої зусилля на стратегію мінімізації операційних витрат безпосередньо через впровадження нових маркетингових рішень, технічних стандартів та ІТ. Зазначене вимагає від виробників слідувати вимогам, які пред'являють до них роздрібні мережі, що, з одного боку, є своєрідним каталізатором інноваційного розвитку компаній виробників продукції, що реалізується через мережі, але, з іншого боку, вбачаємо у такій ситуації можливість примусу та тиску на постачальників, що породжує проблеми та конфлікти між виробниками та роздрібними мережами, а також потребує більш детального вивчення даного питання з метою пошуку консенсусного рішення та оптимальної моделі співпраці.

Впровадження інновацій в діяльність торговельних підприємств сприяє покращенню якості продукції і послуг, розширенню їх асортименту, створенню нових ринків збуту, забезпеченню відповідності сучасним правилам і стандартам здійснення торгової діяльності, скороченню витрат підприємства.

Разом з цим, всього цього можна досягти тільки за умов існування на торговельному підприємстві відповідним чином організованої інноваційної діяльності.

3. Майбутні тренди інновацій в роздрібній торгівлі

Роздрібна торгівля в усьому світі й в Україні розвивається швидкими темпами, що пов'язано не тільки з інвестиціями, але й з інноваціями. Інновації стають основною тенденцією діяльності багатьох підприємств торгівлі, у зв'язку з чим вивчення та узагальнення досвіду їх застосування у світі набуває особливої актуальності для вітчизняних фахівців у сфері торгівлі. У зв'язку з цим у даній роботі висвітлено основні тенденції інноваційної діяльності провідних торговельних підприємств, до яких можна віднести впровадження різноманітних процесних і маркетингових інновацій, постійне фокусування уваги на мінливих потребах споживачів.

Торгівля як сполучна ланка між товаровиробниками та споживачами не може залишатись за межами економічних тенденцій розвитку суспільства в будь­ якій країні. Об'єктивне та суб'єктивне намагання багатьох підприємств досягти лідерства (регіонального, національного, глобального) в умовах жорсткої конкуренції та відносного вирівнювання в доступі до ресурсів розвитку в умовах глобалізації зумовлює необхідність модернізації виробництва та впровадження інновацій в господарську діяльність. Модернізація та інновації як сучасні чинники успішного розвитку підприємства обґрунтовуються визнаними у світі теоретиками менеджменту: П. Друкером , М. Портером , К. Маркідесом , К. Прахаладом і М. Крішнаном та ін.

В останній час особливу роль у формуванні регіональних роздрібних торгівельних мереж стали відігравати інноваційні чинники, які є результатом прискореного зростання темпів науково-технічного прогресу. Так, стрімке збільшення обсягу фундаментальних знань, наявність відповідних науково-технічних відкриттів та винаходів, господарські можливості застосування їх у роздрібній торгівлі та наявність споживчого попиту на нововведення стимулюють роздрібні торгівельні організації до активного впровадження інновацій. 

Беззаперечним фактом є те, що сучасний ритейл є однією із галузей економіки, яка стоїть на вістрі інноваційного розвитку та однією із перших впроваджує в операційну діяльність найсучасніші досягнення НТП. Прикладами цього є інтенсивний розвиток електронної торгівлі, імплементація електронних засобів супроводу товарів та їх штрихового кодування, застосування клубних та дисконтних карток, ECR - систем, CPFR - технологій.

Інноваційний потенціал роздрібної торгівлі ще не вичерпано: її майбутній розвиток й надалі пов'язаний саме з інноваціями. Про це свідчать результати дослідження «The Future of Retail» (2012 р.), які були отримані консультаційною компанією «PSFK». У ньому визначаються дев'ять перспективних напрямків розвитку роздрібної торгівлі, кожний з яких може бути інноваційним для України.

1. Покупці хочуть бути поінформованими, а товари, що купуються, повинні виправдовувати очікування. Керівництво торговельного підприємства повинне готувати персонал таким чином, щоб він добре знав те, що продається; був спроможний відповісти на всі питання покупців. «Best Buy» - найбільше торговельне підприємство у сфері споживчої побутової електроніки на ринку США і Канади, повністю змінило дизайн своїх торговельних залів, і тепер там встановлено численні точки для консультування покупців.

2. Торговельні підприємства дотримуються порад покупців. «Barclaycard Ring» - спеціальний онлайновий сервіс по роботі з власниками кредитних карток «Barclays». У цей сервіс входить форум, на якому клієнти можуть безпосередньо звернутися до керівництва і попросити ввести додаткові послуги. Крім того, на сайті підприємство публікує фінансові результати, а також розповідає про нові проекти.

3. Особиста інформація про покупця використовується для кращого індивідуального обслуговування. Коли покупець розкриває торговельному підприємству особисту інформацію (у тому числі історію попередніх покупок або свої біометричні дані), магазин дуже часто використовує її для індивідуального обслуговування клієнта. Наприклад, американська торговельна мережа товарів класу люкс «Neiman Marcus» має спеціальний сервіс «NM Service», який інформує персонал магазину про індивідуальні переваги покупця, як тільки він переступає поріг магазину.

4. Покупцям пропонують назвати свою ціну. Це новий напрямок на ринку, націлений на тих покупців, які постійно шукають найкращу ціну. Так, наприклад, додаток «NetPlenlish» для мобільного телефону допомагає покупцеві скласти список необхідних покупок, а потім пропонує магазини з найкращими цінами. Крім того, в акції беруть участь магазини, що готові запропонувати нижчу ціну, ніж у конкурента, і навіть погодитися на запитувану ціну покупця.

5. Нові інформаційні технології дозволяють покупцеві віртуально тестувати товар. Ще недавно тестування товару могло проводитися тільки в реальному магазині. Однак нові технології дозволяють тепер це робити он­лайн. Так, сонячні окуляри «Oakley» можна тепер віртуально протестувати в різних умовах, не відходячи від екрану комп'ютера. Торговельні підприємства прораховують потенційний інтерес покупця до нового товару. Спеціальні програми аналізують переваги клієнта, у результаті чого полегшують йому процес здійснення покупок. Програма «Glimpse» підраховує всі кліки «мені подобається» у «Facebook» та в інших соціальних мережах, а потім створює індивідуальний каталог товарів, який з'являється на сторінці потенційного покупця.

7. Цифрові технології дозволяють оформити замовлення з індивідуальними вимогами покупця. Орієнтація на конкретного покупця дуже популярна в даний час. Нові інформаційні технології спрощують і стимулюють цей напрямок у торгівлі, оскільки дозволяють покупцеві вибрати будь-яку комплектацію товару. Так, австралійський продавець меблів «Evolvex» за допомогою спеціальної програми дає можливість клієнту створити в режимі он­лайн свій дизайн меблів і придбати їх в «IKEA».

8. Люди готові брати участь у продажах товарів, якщо вони зацікавлені в цьому. Так, наприклад, сайт соціальної комерції «Mulu.me» виплачує своїм членам комісійні за кожний проданий брендовий товар. Будь - яка особа може створити індивідуальну сторінку товарів (щось на зразок невеликого каталогу) і рекомендувати їх своїм друзям; якщо ж вони їх куплять, то власник сторінки отримує грошову винагороду.

9. Шанувальники брендових товарів стають позаштатними продавцями торговельного підприємства. Цей напрямок з'явився в соціальних мережах. Наприклад, он­лайновий торговельний майданчик «Needle» рекрутує фанатів певних брендів для спілкування на форумі з потенційними покупцями. За цю роботу вони отримують бали, які можна використовувати для подальшої покупки, а покупці дізнаються про товар з перших рук.

10. Зростання потреб споживачів стимулює ритейлерів до створення інтегрованої багатоканальної пропозиції. Споживачі хочуть, щоб торгівельний оператор їх впізнавав незалежно від того, чи вони спілкуються безпосередньо з торгівельним персоналом у магазинах, чи заходять на сайт компанії, чи спілкуються з працівниками Cаll-центру по телефону. Для цього ритейлери повинні консолідувати дані, які збирають інформаційні системи всіх каналів, що забезпечить надання інтегрованої, зорієнтованої на клієнта пропозиції необхідного для його асортименту, улюблених торгових марок за ціною, що перевершить його очікування.

Потреба споживачів в унікальних товарах і послугах стимулює тотальне поширення кастомізації (сustomization). Споживачі більше не хочуть купувати стандартні продукти і послуги. Вони хочуть отримувати персоніфіковані продукти. Роздрібні мережі докладають чималі зусилля для адаптації товарного асортименту до особливостей споживання на локальних ринках. Так, австралійський продавець меблів Evolvex за допомогою спеціальної програми дає можливість клієнтові створити он-лайн свій дизайн меблів і придбати її в IKEA.

Кастомізація також стимулює роздрібних операторів до розвитку нішевих форматів, які б максимально задовольняли вишукані потреби споживачів. Так, 12,6% опитаних роздрібних компаній США володіють як мінімум одним торговельним об'єктом, який орієнтується на цільову нішеву аудиторію. З них 44,4% пропонують формат «магазин для гурманів», по одній третині - магазини, орієнтовані на покупців латиноамериканського походження та магазини органічної їжі .

Для літніх людей планують впровадити такі тренди, як: спеціально сконструйовані візки, спеціальна їжа, спеціальний розділ на Інтернет-сайті магазину і т. д.

Крім того, сьогодні відбувається нівелювання фактору «статусу» при здійсненні покупок. Так, споживачі в різних ситуаціях виявляють різні потреби, результатом яких є зростання «крос-шопінгу», коли один і той самий споживач купує як товари преміум-класу, так і товари з нижнього цінового сегмента виявляючи цим самим свою лояльність і до ритейлерів, котрі пропонують дорогі статусні речі, і до тих, що орієнтуються насамперед на низькі ціни, що у тому числі спонукає роздрібних операторів до впровадження мультиформатної стратегії розвитку.

Зокрема, за даними «Deloitte Touche Tohmastsu» 250 провідних світових ритейлерів розвивають торговельні об'єкти різних форматів. Зокрема, торговельні об'єкти формату «супермаркет» представлені у 98% провідних роздрібних операторів, формату «спеціалізований магазин» - у 88%, формат «гіпермаркет» - у 73%, «магазин біля будинку» - 63% .

Дедалі більшого значення на даний момент набирає фактор економії часу при здійсненні покупок. Так, 82% споживачів у Західній Європі і в Північній Америці називають параметр «заощадження часу і зусиль» найважливішим у списку пріоритетів, що спонукає ритейлерів до вибору найзручніших для споживачів місць локалізації торгового закладу, що економить час на дорогу до нього, підвищення зрозумілості розміщення товарів і внутрішньо-магазинної навігації, збільшення швидкості проведення транзакцій, забезпечення наявності у торговому закладі усього необхідного асортименту товарів та послуг.