Набуття навичок товарознавця-комерсанта у сферах роздрібної та оптової торгівель

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКООПСПІЛКА

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ КОЛЕДЖ

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ

ЗВІТ

Про виробничу практику

Студента Лєкаря Артема Васильовича

курсу 3 групи 331

спеціальності 5.03051001 Товарознавство та комерційна діяльність

Період практики: з 12 травня до 30 травня 2014 р.

Місце практики: ПП «Никифорець»

Керівник практики

від навчального закладу Кремзелюк З. Я.

Чернівці - 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПРАКТИКА З НАБУТТЯ НАВИЧОК ТОВАРОЗНАВЦЯ-КОМЕРСАНТА - СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ У СФЕРІ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Характеристика роздрібного торговельного підприємства

1.2 Стан охорони праці на підприємстві

1.3 Вплив факторів на побудову асортименту товарів у магазині

1.4 Аналіз і визначення стадій життєвого циклу окремих продовольчих та непродовольчих товарів

1.5 Джерела товаропостачання, договірні відносини на постачання товарів, організація логістичного управління закупівлями на підприємстві

1.6 Сучасні форми роздрібного продажу товарів, додаткові послуги населенню, позамагазинна торгівля

1.7 Складові комунікаційної політики підприємства

1.8 Законодавчі акти та нормативні документи, що регламентують роботу підприємств торгівлі

1.10 Порядок ціноутворення на товари та застосування цінових стратегій

1.11 Заходи щодо підвищення рентабельності торговельної діяльності підприємства

2. ПРАКТИКА З НАБУТТЯ НАВИЧОК ТОВАРОЗНАВЦЯ -КОМЕРСАНТА - СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ У СФЕРІ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

3. ПРАКТИКА З НАБУТТЯ НАВИЧОК ТОВАРОЗНАВЦЯ - КОМЕРСАНТА - СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ У СФЕРІ ТОРГОВЕЛЬНО - ВИРОБНИЧОЇ ТА ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Виробнича практика для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціальності «Товарознавство продовольчих та непродовольчих товарів» Чернівецького Кооперативного Економіко Правового Коледжу є складовою частиною навчального процесу: вона передбачена навчальним планом і базується на чинних засадах державного регулювання проходження практики. Зміст виробничої практики визначається сучасними вимогами до підготовки фахівців за спеціальністю «Товарознавство продовольчих та непродовольчих товарів» у відповідності з потребами забезпечення суб'єктів господарської діяльності товарознавцями.

Тривалість практики - три тижні.

Проходження практики відображається студентами у щоденнику, в якому керівник практики від підприємства (установи чи організації) дає характеристику студенту, оцінює його сумлінність, дисциплінованість, ставлення до виконання обов'язків, рівень засвоєння знань згідно програми практики.

Комерційна діяльність забезпечує умови і механізм здійснення купівлі-продажу товарів, послуг, цінних паперів, зміну їх форм вартості в процесі товарно-грошового обміну. Вона включає операції і процеси організаційного, управлінського, правового, економічного характеру і змісту.

Покупці через роздрібну торгівлю оптимально задовольняють свої потреби, а роздрібна торгівля, враховуючи в своєму асортименті побажання покупців, може більше продати товарів і забезпечити собі комерційний успіх.

В сучасних умовах середовище роздрібної торгівлі характеризується процесами загострення конкурентної боротьби, урізноманітненням її форм і методів, це вимагає від підприємств роздрібної торгівлі підвищення рівня організації продажу товарів.

Виробничу прктику мені довелось проходити на приватному підприємстві «Никифорець», яка проходила з 12 травня по 30 травня 2014 року , магазин зонаходиться за адресом місто Чернівці вулиця Руська 250 А. Головною метою практки є закріплення теоретичних знань, отриманих за час навчання в коледжі, вивчення організаційної та управлінської діяльності магазину, формування професійних навичок товарознавця-комерсанта, і отримання практичного досвіду роботи в колективі.

Основною метою проходження практики було досконально вивчити та охарактерезувати роботу магазину, охарактерезувати матеріально-технічну базу і стан торговельного обслугов ування в магазині , ознайомитись з роботою постачальників, проаналізувати порядок ціноутворення в магазині та ознайомитись з факторами , що впливають на створення асортименту в магазині.



1. ПРАКТИКА З НАБУТТЯ НАВИЧОК ТОВАРОЗНАВЦЯ-КОМЕРСАНТА - СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ У СФЕРІ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Характеристика роздрібного торговельного підприємства

ПП “Никифорець ” - магазин спеціалізований на продажу алкогольних та тютюнових виробів . Магазин був відчинений в 2005.
Місія досліджуваного підприємства : задоволення потреб клієнтів у придбанні необхідного асортименту високоякісних товарів, при забезпеченні найвищих стандартів обслуговування. Головним принципом роботи є створення для покупця максимального комфорту та зручності при здійсненні покупки у магазині біля місцяпроживання. Головні пріоритети - задоволення потреб покупців, висока культура обслуговування та якість товару при помірних цінах.

В магазині “Алкогльні та спиртні напої” наявний великий асортимент алкогольних та тютюнових виробів.

У своїй діяльності Підприємство керується законодавчими актами, які діють на території України.

Основною метою діяльності Підприємства є отримання прибутку в процесі виробництва та реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг фізичним та юридичним особам.

Предметом діяльності Підприємства є:

- реалізація товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного, наукового та іншого призначення;

- торгівельна, торгівельно-посередницька, торгівельно-закупівельна діяльність;

- роздрібна торгівля алкогольними та тютюновими товарами як народного так і закордонного виробництва;

- маркетинг товарів , посередництво при реалізації товарів.

Досліджуване підприємство знаходиться за адресою вул. Руська 250А ринок Нива.

Аналіз додатків:

1. Довідка про внесення місця збеіганння до Єдиного державного реєстру

Видана суб'єкту підприємницької діяльності : 3031637679

Про внесення місця зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв площею 20,56 кв. м, що знаходиться за адресою 58000, Чернівецька обл.. м. Чернівці, вул.. Руська, 250 А

Внесено до Єдиного державного реєстру 23 лютого 2010 року за № 24180100648

В.о. начальника РУ Департаменту

САТ ДПА України в Чернівецькій області О.В. Кузьминчук

Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 р. № 251 (Додаток 1).

2. Ліцензія на дозвіл продажу алкогольних напоїв

Надана підприємцеві Никифорець Василю Анатолієвичу. Строк дії ліцензії з 10 січня 2014 року до 10 січня 2015 року. Місце знаходження магзину : Чернівецька область , м. Чернівці вул.. Руська 250 А

В.О. начальника Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області М.Д. Пердейчук

Серія АЕ № 358090

Дата видачі ліцензії 10.01 2014р.

Реєстраційний № 424126400001 від 09.01.2014 р.

3. Відмітки про поточні сплати за ліцензію

Сплачено за період з 10 січня 2014 року до 10 квітня 2014 року . В.О. начальника Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області М.Д. Пердейчук

РРО: реєстраційне посвідчення № 2403001048, MINI-T 400 ME, заводський № 4101242061, дата виготовлення 25.07.2013 р., ТОВ «ЮНІСІСТЕМ»

Зареєстровано в Державній податковій інспекції у Глибоцькому районі за № 664 від 20.03.2014 року.

4. Дозвіл Чернівецької міської санітарно-епідеміологічної станції на продовження роботи даного підприємства

24.12.2008р. 606910201

Головний державний санітарний лікар м. Чернівці Кудрявцев Ю.В.
Дійсний від 14.12.2008 р

5. Свідоцтво № 100096177 НБ № 1711518 про реєстрацію платника податку на додану вартість

Індивідуальний податковий номер 3031637679

Найменування податкового органу, що видав свідоцтво ДПІ у Глибоцькому районі

Дата реєстрації птаника податку на додану вартість: 06.02.2008 року

Дата видачі свідоцтва: 06.02.2008 року.

Затверджено начальником податкового органу Крохмалюком І.Д.

6 .Торговий патент на право здійснення торговельної діяльності діяльності з наданняя побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей,діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу

Торговий патент видано ДПІ у м. Чернівцях м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200-А

Затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України 13.03.1998 №107

Серія ТПВ № 006226

Дійсний з 14 вересня 2012 р по 31серпня 2017 р

Виданий суб'єкту підприємницької діяльності 3031637679 Никифорець Василь Анатолійович

Цей патент надає право на здійснення підприємницької діяльності у сфері Роздрібної торгівлі

Затверджено заступником керівника державного органу Шпак Т.В.

1.2 Стан охорони праці на підприємстві

Створення безпечних і здорових умов праці забезпечується шляхом впровадження системи організації охорони праці на виробничому рівні. Закон "Про охорону праці" містить окремий розділ, присвячений організації охорони праці та її управлінню на підприємствах, в установах, організаціях. Система управ-ління охороною праці передбачає:

- створення роботодавцем відповідних служб, які забезпе-чують вирішення конкретних питань охорони праці;

- досягнення встановлених нормативів з охорони праці шляхом впровадження прогресивних технологій, додержання вимог при проектуванні, будівництві та реконструкції підпри-ємств, об'єктів і засобів виробництва;

- проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці та надання пільг і компенсацій за результатами їх про-ведення;

- проведення обов'язкових медичних оглядів певних кате-горій працівників, навчання з охорони праці;

- усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, здійснення їх розслідування й обліку тощо.

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Крім того, фінансування профілактичних заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці передбачається також у державному і місцевих бюджетах, що виділяється окремим рядком.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягти працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

* за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

* за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дає йому змогу виконувати свої трудові обов'язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Дотримання правил безпеки і виробничої санітарії залежить не тільки від виконання роботодавцем своїх обов'язків, а й від того, наскільки кожен працівник знає і виконує ці правила під час роботи. Тому всі працівники при прийомі на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки при виникненні аварій відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Комітету з нагляду за охороною праці України від 17 лютого 1999 року № 27.

Навчання й інструктаж працівників з охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводиться з усіма працівниками в процесі їхньої трудової діяльності. Контроль і відповідальність за організацію навчання і періодичність перевірок знань з охорони праці покладено на керівників підприємства, де ці працівники працюють.

1.3 Вплив факторів на побудову асортименту товарів у магазині

На формування асортименту товарів роздрібних торгових підприємств сильний вплив роблять соціальний склад обслуговуваного населення і характер його трудової діяльності, рівень розвитку культури, соціальне забезпечення і рівень доходів населення. Вельми істотним чинником є рівень цін на товари. Окрім цього, слід враховувати статевовіковий, професійний і національний склад населення, його традиції і звичаї, а також кількість і структуру обслуговуваних сімей.

При формуванні асортименту товарів не можна не враховувати наявність мережі магазинів-конкурентів, представленого в них асортименту товарів, рівня цін на товари, методів продажу, пропонованих послуг і т.д.

Слід враховувати, що асортимент товарів постійно обновляється. Цей процес відбувається під впливом науково-технічного прогресу, моди, сезонних коливань в попиті і інших чинників. Тому на роздрібних торгових підприємствах постійно повинна проводитися робота по формуванню попиту шляхом активного включення нових товарів в пропонований асортимент. При цьому покупців треба проінформувати про появу нових товарів. Крім того, в період сезонної торгівлі роздрібні торгові підприємства повинні розширювати асортимент відповідних товарів.

Формування асортименту товарів у магазинах орієнтовано на максимальне задоволення попиту населення, що є основою прибуткової діяльності.

До загальних чинників відносяться попит покупців і виробництво товарів, а також соціально-економічні, демографічні, національно-побутові та природно-кліматичні чинники.

Раціональний асортимент товарів у магазинах- це асортимент, який відповідає попиту покупців. При цьому попит формує вимоги до асортименту, а виробництво їх задовольняє. Для успішної роботи праців-ники торгівлі повинні мати достовірну інформацію про обсяг та структуру попиту, динаміку його змін, особливості формування на підприємствах різних типів, форм власності, спеціалізацій.

Для непродовольчих та багатьох продовольчих товарів характерна іх взаємозамінність. Врахування цього фактора у формуванні асортименту потребує наявності в магазині широкого переліку товарів близьких за призначенням, що в свою чергу, дозволяє більш повно задовольнити по-пит покупців на товари.В одних випадках п: клтіець має чітке уявлення про товар, який купляє (стійкий попит), в інших - не зовсім ясно уявляє конкретні ознаки товару - ціну, фасон, ма-геріал, колір, визначаючи тільки деякі загальні а остаточнерішення приймається у процесі ознайомлення з наявним асортиментом та під час вибору товарів.

Основними соціально-економічними чинниками є соціальний склад населення, характер його трудової діяльності, рівень цін, доходів та соціального забезпечення населення, розвиток та спрямованість основних виробничих галузей в регіоні, культурно-побутові умови проживання то-що.

До складу демографічних чинників відносяться професійний склад населення, склад за статтю і віком, кількість сімей, що обслуговується ма-газином, їх структура тощо.

Національно-побутовими чинниками є структура населення за на-ціональною ознакою, його звичаї, вдача і традиції у споживанні окремих товарів.

До специфічних чинників, які впливають на побудову асортимен-ту товарів в кожному конкретному магазині, відносяться: тип і розмір ма-газину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання, чисельність населення, що обслуговується, наявність крупних центрів тяготіння (міст, районних центрів) і місце знаходження магазину, транспортні умови, в тому числі стабільність транспортних комунікацій в різні сезони року, гдільність (густота) торговельної мережі, середній радіус дії і пропускна спроможність магазину та інші.

1.4 Аналіз і визначення стадій життєвого циклу окремих продовольчих та непродовольчих товарів

Сутність теорії життєвого циклу товарів

Обсяги та тривалість виробництва того чи іншого товару змінюються в часі циклічно. Це явище називається життєвим циклом товару.

Життєвий цикл товару (продукту англ. Життєвий цикл) - це час існування товару на ринку, проміжок часу від задуму виробу до зняття його з виробництва та продажу.

Концепція життєвого циклу товару описує збут продукту, прибуток, конкурентів і стратегію маркетингу з моменту надходження товару на ринок і до його зняття з ринку. Вона була вперше опублікована Теодором Левиттом в 1965р. Концепція виходить з того, що будь-який товар рано чи пізно витісняється з ринку іншим, більш досконалим або дешевим товаром. Вічного товару немає!

Поняття життєвого циклу товару застосовується як до класів товарів (телевізори), так і до підкласів (кольорові телевізори) і навіть до певної моделі чи торговій марці (кольорові телевізори "Електроніка"). (Хоча багато економістів говорять переважно про життєвий цикл тільки товару, майже заперечуючи наявність життєвого циклу класів і підкласів товарів.)

Життєвий цикл товару може бути представлений як певна послідовність стадій існування його на ринку, що має певні рамки. Динаміка життя товару показує обсяг продажів у кожен визначений час існування попиту на нього.

Життєвий цикл кожного товару складається з чотирьох етапів:

- етап впровадження;

- етап зростання;

- етап зрілість;

- етап спад.

Аналіз життєвого циклу товару на прикладі компанії ДП ПАТ «Оболонь»

Розглянемо застосування життєвого циклу товару на прикладі компанії ДП ПАТ «Оболонь».

Історія заводу у Красилові почалася у 1994 році, коли АТ «Оболонь» придбало тут об'єкт незавершеного будівництва. На території знаходився комплекс недобудованих та зруйнованих приміщень. Спочатку було створено базу, яка займалася оптово-роздрібною торгівлею продукцією, виробленою на головному заводі в Києві.

Тим часом розпочались дослідження підземних вод, якими Хмельниччина славилась ще з давніх часів. З'ясувалося, що водоносні горизонти залягають між шарами кремнію, а відтак вода збагачена цим корисним мінералом. Кремній сприяє зміцненню волосся, застерігає старінню тканин, в тому числі й шкіри, допомагає при деяких шлункових та печінкових захворюваннях. Крім того, красилівські водоносні горизонти розташовані в екологічно чистій зоні, на глибині, що виключає антропогенні забруднення. Вода з цих свердловин за мінералізацією відноситься до природної столової, яку можна не лише пити, а й використовувати для приготування їжі. Саме тому керівництвом ДП ПАТ «Оболонь» прийнято рішення про виробництво мінеральних вод та безалкогольних напоїв в Красилові.

У 1997 році проведена реконструкція одного з приміщень під цех розливу у склопляшку. Згодом у 2000 році придбали лінію для розливу напоїв у ПЕТ пляшку. У 2006 році була проведена значна реконструкція, в яку інвестовано більше 12 млн. Євро. Введено в експлуатацію дві лінії розливу напоїв потужністю по 20тис.пл./год., нове сучасне купажне відділення, котельню, водопідготовку, службово-побутовий корпус, склад сировини та матеріалів.

Сьогодні ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» - це сучасне прибуткове підприємство, яке випускає якісну продукцію та забезпечує робочими місцями понад 800 людей. Підприємство є одним з найкращих платників податків не лише району, але й області.

Тому в 2000 році асортимент «Оболоня» поповнився новою продукцією - виробництвом мінеральної води «Оболоньська». Бажання робити тільки безпечну продукцію призвело компанію до проведення повторної експертизи якості води. На підставі досліджень був отриманий гігієнічний сертифікат на бутильовану «Оболонську». Але завоювання ринку вимагає часу, тому обсяг продажів при цьому зростає з невисокою швидкістю. Прибуток на цьому етапі невисокий, оскільки продажі ще незначні і досить високі витрати йдуть на поширення і стимулювання збуту.

Далі компанія проходить етап зростання, де обсяг продажів стрімко росте, так як користується попитом у населення. Грамотна маркетингова політика керівництва компанії почала приносити свої плоди. Залучені можливістю отримувати прибуток на ринку з'являються нові конкуренти. Вони надають товару нові властивості і ринок розширюється. Ціни залишаються тими ж або злегка знижуються. Фірма повинна рахуватися з конкурентами. У цей час «Оболонь» вивів на ринок ностальгічну серію продукції.У цю серію увійшли безалкогольні напої. Щоб довго зберігати високий рівень продажів, фірма використовує кілька стратегій. Вона покращує якість товару, розробляє нові сегменти ринку і нові канали розповсюдження.

Саме в цей час продукція компанії потрапляє на прилавки Київських магазинів. Проникнення на столичний ринок - безсумнівний успіх для будь-якого регіонального виробника води. Так, вдосконалюючи свій товар, фірма може зайняти лідируючі позиції на ринку.

Настає етап зрілості. Компанія на цьому етапі повинна модифікувати свій товар, поліпшити його властивості, якість і зовнішнє оформлення. Тому компанія випускає нові серії: «Оболонська + лимон», «Оболонська 2 сильно газована». Також компанія поліпшила якість доставки до споживача: розширився автомобільний парк для доставки продукції споживачеві додому та в офіс.

Але продажі більшості товарів і марок падають. Це - етап занепаду. Продажі падають з багатьох причин, включаючи технічний прогрес, зміна смаків споживачів і зростання конкуренції. При падінні продажів багато фірм йдуть з ринку. Для того щоб залишитися на вазі, фірми повинні багато чого зробити: по-перше, знизити ціни; по-друге, надати товару ринкової новизни; по-третє, пошук нових сфер використання товару і нових ринків і багато іншого. Тому «Оболонь» приймає рішення про просування продукції на ринок інших областей України . Відкрилися складські термінали в великих містах сходу і заходу України. Домігшись безсумнівного успіху в Україні, керівництво компанії прийняло рішення про просування продукції «Оболонської» на Світовий ринок. Розвиваючи напрямок виробництва високоякісної продукції, «Оболонь» вивела на ринок лінії безалкогольних напоїв «Живчик».

Таким чином, компанія «Оболонь» продовжує розвиватися не тільки відповідно до вимог часу, але і багато в чому випереджаючи час, передбачаючи завтрашні потреби людей. При цьому головною метою всіх співробітників компанії було, є і буде здоров'я кожної людини, яка п'є напої під маркою «Оболонь» і, значить прагне до гармонії з природою, суспільством і самим собою. А це вірний шлях до успіху.

1.5 Джерела товаропостачання, договірні відносини на постачання товарів, організація логістичного управління закупівлями на підприємстві

Джерелами товаропостачання заведено називати ланку в системі товаропросування, з якої завозяться в роздрібну торговельну мережу.

На на підприємстві «Никифорець» організовано завезення товарів від різних постачальників.

А саме до джерел товаропостачання в магазині відносять: оптові бази,дрібнооптові підприємства та торговельно-посередницькі організації,які постачають у магазин продукцію найрізноманітніших вітчизняних та зарубіжних виробників.

До постачальників досліджуваного підприємства відносяться.

На підприємстві найбільш поширеними в договірних відносинах є договори постачання товарів,які встановлюють чіткі взаємовідносини між постачальниками та магазином. Вимоги до конкретного змісту визначені “Положенням про поставку товарів народного вжитку”.

Також до договору може додаватися специфікація, якщо не можна визначити кількість товарів та потрібно визначити строки поставки. Специфікація - невід'ємна частина договору, в якій обумовлюється кількість товарів, що підлягають постачанню, розгорнутий асортимент з щокварталь-ним розподілом.

Ціни визначаються угодою партнерів і вказуються або в договорі, або в специфікації. Під час встановлення цін враховуються особ-ливості поставки.

Строки постачання товарів - це узгодженні дати або періоди, коли товари повинні бути поставлені до магазину у встановлені договором пункти. При їх встановленні на підприємстві «Никифорець» враховують фізико-хімічні власти-вості товарів, які визначають строки реалізації товарів.

Найдоцільнішою правовою формою регулювання господарських відносин з постачання продукцією і товарами є договір товаропостачання.

Договір товаропостачання

За договором товаропостачання постачальник, який є підприємцем, зобов`язується в обумовлені строки (строк) передати у власність (повне господарське віддання або оперативне управління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов`язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього певну ціну.

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, який призначається для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням. Ця продукція, призначена для виробничого споживання (сировина, матеріали, обладнання тощо), або товари, призначені для продажу на ринку чи для промислової переробки (наприклад, цукор для кондитерської фабрики).

Договір поставки може виконувати роль основного документа, що визначає права та обов`язки сторін, якщо в ньому чітко і повно викладено необхідні умови поставки.

Кількість належних до поставки товарів визначається у договорі на основі замовлення покупця або через встановлення спеціальних квот (державного бронювання) на обов`язковий продаж ресурсів виконавцям державних замовлень, які мають стратегічне значення і пов`язані з підтриманням необхідного рівня обороноздатності країни та її безпеки.

Згідно з положенням про поставки продукції та положення про поставки товарів продукція (товари) можуть відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлює вимоги до якості продукції або зразком

Виконання договору поставки полягає в у здійсненні сторонами усіх прав та виконані ними всіх обов`язків, що передбачені договором. Постачальник повинен виконати свій головний обов'язок - передати покупцеві або за його дорученням іншому підприємцю певну продукцію - постачальник здійснює таким чином: від або відвантажує продукцію на адресу покупця чи іншої особи, або повідомляє їх про готовність продукції до здачі. В цьому випадку покупець вибирає продукцію на складі постачальника і вивозить її своїми чи найманими засобами і за свій рахунок.

Якщо під час приймання продукції виявлено недостачу або порушено умови щодо якості, комплектності тощо, одержувач повинен зупинити перевірку і забезпечити зберігання одержаної продукції в умовах, які запобігають погіршенню якості або змішуванню її з іншою однорідною продукцією. Про порушення, виявлені під час перевірки, складають акт за підписами сторін, уповноважених на приймання з необхідними документами до нього є підставою для пред'явлення претензій і позовів у зв'язку з порушенням умов договору.

Реалізація поставленої договором продукції завершується її оплатою (відповідні кошти надходять на розрахунковий рахунок підприємства-виготовлювача). Якщо відповідно до чинних правил у розрахунках за продукцію бере участь підприємство, яке не є стороною за договором, то воно щодо розрахунків користується правами і несе обов`язки сторони за договором. Порядок і форми розрахунків визначаються в договорі відповідно до чинних банківських правил.

1.6 Сучасні форми роздрібного продажу товарів, додаткові послуги населенню, позамагазинна торгівля

Позамагазинні форми торговельного обслуговування покупців організовуються способом продажу товарів: а) через дрібнороздрібну мережу і торгові автомати; б) через пересувні засоби торгівлі; в) на ярмарках і базарах; г) поштою тощо. Вибір конкретної форми і засобів позамагазинної торгівлі проводиться з врахуванням місцевих умов, насамперед чисельності населення у конкретному населеному пункті, сезонних і кліматичних умов, умов організації суспільного виробництва, наявності підприємств роздрібної торгівлі та їх спеціалізації тощо.

Однією з найбільш розповсюджених форм позамагазинного продажу товарів є роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу, при якій торговельні споруди не мають торговельного залу для покупців. Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є за своєю суттю активною формою пропонування товарів щоденного та найчастішого попиту і надання послуг поза межами магазинів. На сучасному етапі розвитку внутрішньої торгівлі в Україні основними перевагами дрібнороздрібної торговельної мережі є можливість швидкого розгортання і передислокації, досить часто- подовжена тривалість роботи протягом доби, а також відносно нижчий рівень цін на пропоновані товари. Разом з тим у загальному складі роздрібної торговельної мережі підприємствам дрібнороздрібної торговельної мережі все-таки відводиться допоміжна роль, оскільки вони не можуть самостійно забезпечити реалізацію всього комплексу завдань організації торговельного обслуговування населення.

При масовому обслуговуванні, при порівняно невеликому асортименті товарів для прискорення обслуговування застосовується самообслуговування, в процесі якого споживачі самостійно беруть товар з вітрин та холодильників.

Самообслуговування є найбільш ефективним методом масового обслуговування. роздрібний торгівля асортимент ціноутворення

Вітчизняний та закордонний досвід торгівлі свідчить, що самообслуговування як метод продажу є прийнятним для реалізації більшості продовольчих і непродовольчих товарів, але для його широкого впровадження необхідні об'єктивні передумови, основними з яких є:

- високий матеріальний і культурний рівень життя населення країни;

- значне збільшення виробництва товарів народного споживання, розширення їх асортименту та насичення ринку продовольчими і непродовольчими товарами;

- максимальна передпродажна підготовка товарів (упакування, фасування на виробничих підприємствах);

- відповідність матеріально-технічної бази торгівлі та рівня її технічного оснащення новим технологіям продажу;

- відповідний культурний, технічний і загальноосвітній рівень працівників торгівлі.

Самообслуговування -- спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець має вільний доступ до товарів, самостійно їх оглядає, відбирає, розраховується за підібрані товари у вузлі розрахунку та контролю і виносить з магазину куплені товари.

Самообслуговування має свою практично випробувану оптимальну технологічну схему, а також пристосовані до неї організаційні форми взаємовідносин учасників технологічного процесу, у яких містяться основні резерви для інтенсифікації, підвищення продуктивності праці, економії витрат обертання і споживання. Система самообслуговування у магазині дає можливість скоротити витрати обігу підприємства, підвищити пропускну спроможність магазину, краще використати його торговельну площу і обладнання. При самообслуговуванні між покупцями і працівниками магазину виникає взаємна довіра.

Самообслуговування у торгівлі має значні переваги над іншими формами торгівлі, до яких можна віднести:

- скорочення суспільних затрат праці у результаті скорочення часу покупців на покупку товарів;

- покращення умов праці працівників торговельних залів і підвищення культури обслуговування завдяки заміні продавців продавцями-консультантами;

- усунення невідповідності між постійно зростаючим асортиментом товарів і обмеженими можливостями його демонстрації і реклами через прилавок (при самообслуговуванні покупці мають більші можливості для ознайомлення з асортиментом, оглядом маловідомих товарів і новинок);

- збільшення пропускної спроможності магазину та обумовлене цим зниження кількості конфліктних ситуацій, створення спокійної обстановки у торговельному залі;

- зменшення затрат праці при продажу товарів, що дозволяє скоротити кількість працівників магазину навіть при збільшенні обсягу товарообороту;

- максимальне використання демонстраційної площі торговельного обладнання і площі для викладки товарних запасів;

- зростання ефективності використання основних фондів і повґязане з ним підвищення рентабельності у результаті збільшення товарообороту на 1 м торговельної площі;

- створення умов для нових взаємовідносин між покупцями і працівниками торговельного залу, взаємовідносин, що виховують чесність, почуття відповідальності за збереження товарно-матеріальних цінностей;

- підвищення якості та ефективності праці при зниженні фізичного навантаження у результаті використання вдосконаленого торговельно-технологічного обладнання і наукової організації праці;

- застосування нових видів упаковки зменшує до мінімуму або зовсім усуває природні втрати товарів. Крім того, практична, гарна упаковка попередньо розфасованого товару є для покупців гарантією його високої якості та правильної ваги.

Додаткові послуги, які надаються покупцям на даному підприємстві:

- послуги, пов'язані з продажем товарів (упакування товарів, комплектування подарункових наборів з товарів, що є у продажу);

- послуги культурно-побутового характеру (камери схову, стоянка для автотранспорту).

1.7 Складові комунікаційної політики підприємства

Комунікаційна політика - усвідомлене формування інформації, що надходить з підприємства на ринок.

Дане досліджуване підприємство підтримує комунікації зі своїми посередниками, споживачами і різними контактними аудиторіями. У свою чергу, її посередники підтримують комунікації зі своїми споживачами і контактними аудиторіями. Споживачі займаються усною комунікацією один з одним. Одночасно кожна контактна група підтримує зворотний комунікаційний зв'язок із всіма іншими.

Комплекс маркетингових комунікацій (названий також комплексом стимулювання) складається з 5 основних засобів впливу.

Реклама - будь-яка платна форма первинного позиціонування і просування ідей, товарів чи послуг від імені відомого спонсора.

1. Реклама.

Рекламі властиві наступні переваги.

Реклама одночасно досягає покупців, що живуть далеко один від одного.

Її публічний характер вказує покупцю, що товар не суперечить суспільним нормам і закону.

Вона дозволяє багаторазово повторювати звертання, адресату одержувати і порівнювати звертання різних конкуруючих фірм. Широкомасштабна рекламна кампанія, проведена фірмою, є своєрідним свідченням її популярності й успіху.

2. Особистий продаж

На певних етапах процесу покупки, особливо на етапах переваги, переконання і покупки, особистий продаж стає самим ефективним засобом. Техніка особистого продажу має деякі унікальні особливості у порівнянні з рекламою.

Вона включає особистий контакт двох чи декількох людей, під час якого учасники пристосовуються до потреб і характеру один одного.

Особистий продаж сприяє також виникненню найрізноманітніших відносин від формальних продавець-покупець до дружніх. Для професійного продавця інтереси покупця - предмет особистої участі, з якого виростають тривалі професійні контакти.

3. Стимулювання збуту

Стимулювання збуту передбачає широкий набір засобів просування - купони, конкурси, знижки, премії й інше. Кожен з цих засобів має свої особливості.

Вони привертають увагу покупців і постачають їх інформацією про товар, що сприяє його покупці.

Усе це дає можливість клієнту заощадити, що в його очах являє додаткову цінність.

Засоби стимулювання збуту спонукують і заохочують відповідь. У той час як реклама призиває: “Купуйте наш товар”, стимулювання збуту наполягає: “Купуйте наш товар зараз”.

4. Формування суспільної думки

Як і інші засоби просування, розглянуті вище, формування суспільної думки має кілька відмітних особливостей, пов'язаних з діяльністю компанії по здійсненню комунікацій з цільовою аудиторією, що оплачується окремо.

Високий ступінь правдоподібності. Інформаційне повідомлення, стаття чи нарис у газеті здаються більш реальними і правдоподібними, ніж рекламне оголошення.

Формування суспільної думки дозволяє встановити контакт із тими покупцями, що уникають контактів із продавцями і не читають рекламних оголошень: повідомлення надходить до покупців у формі “новин”, а не торгової реклами.

Подібно рекламі, формування суспільної думки дає можливість ефектно представити фірму чи товар.

Ретельно продумана кампанія по формуванню суспільної думки в сполученні з іншими засобами комплексу просування може бути дуже ефективною й економічною.

Основним елементом реклами , яке використовує підприємство є внутрішня реклама. Основними засобами внутрішньої реклами досліджуваного підприємства є інтер'єр торгівельного залу, викладання і показ товарів, плакати та афіші.

На підприємстві особливу роль відводять віконним вітринам як головним засобам реклами товарів. При необхідності широкої реклами окремих видів і груп товарів у вітринах розміщують максимальну кількість товарних зразків.

На досліджуваному підприємстві також використовують всілякі способи стимулювання збуту, такі як:

- Зниження цін в цілях заохочення покупців до покупки товару

- Акційні знижки на певні групи товарів з метою підвищення збуту і конкурентоспроможності товару

- Використовуються додаткові послуги для відвідувачів магазину та інші.



1.8 Законодавчі акти та нормативні документи, що регламентують роботу підприємств торгівлі

На споживчому ринку головними діючими особами виступають споживачі, які купують товари для особистого споживання й некомерційного використання та суб'єкти господарювання, які здійснюють господарсько-торговельну діяльність у фор-мі роздрібної торгівлі.

Роздрібна торгівля покликана захищати інтереси споживачів, бо вона є посередником між виробниками (постачальниками) і споживачами, висувати до виробників вимоги щодо якості продукції, її безпеки для здоров'я споживача, товарного вигляду, упаковки, надання споживачеві відповідної інформації про товар, забезпечити його належне торговельне обслуговування.

За останній час в Україні ухвалено цілу низку законодавчих і нормативних актів, мета яких -- захищати права споживачів, підвищувати вимоги до якості товарів, що виробляються, до підприємств роздрібної торгівлі, незалежно від їхньої організаційно-правової форми, а також громадян-підприємців, які займаються господарсько-торговельною діяльністю, сприяти нормальній організації процесу торговельного обслуговування покупців, запобігати обмеженню їхніх інтересів у будь-якій формі.

Законодавчі та нормативні акти регулюють процеси торговельного обслуговування окремими видами товарів, визначають основні правила роботи підприємств роздрібної та дрібнороздріб-ної торговельної мережі, вимоги щодо якості й безпечності товарів, термінів їх реалізації, гарантії тощо.

Сукупність усіх правил, які регулюють торговельну діяльність, становить нормативно-правову базу, що визначає обов'яз-кову відповідальність суб'єктів господарсько-торговельної діяльності як юридичних, так і фізичних осіб, перед споживачем і захищають його законні права.

Загальні права громадян України встановлені Конституцією України, згідно з якою розробляються й затверджуються акти цивільного та господарського законодавства.

Господарський кодекс України визначає правові засади господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Він регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

На підприємстві, на якому мені довелось проходити практику суворо дотримуються таких законодавчих документів:

- Закон України "Про захист прав споживачів"

Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

- захист своїх прав державою;

- належну якість продукції та обслуговування;

- безпеку продукції;

- необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

- відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів, які суворо дотримується керівництво та персонал даного підприємства

- «Про охорону праці»

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, стан засобів індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови відповідають вимогам.

Працівники забезпечені спецодягом

На підприємстві дотримуються законопроекту «Про охорону праці» Охорона праці жінок, охорона праці неповнолітніх, охорона праці інвалідів

«Про пожежну безпеку»

- Власник підприємства, розробив комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробив і затвердив положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснює постійний контроль за їх додержанням;

- забезпечує додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовує навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- утримує в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар,не допускає їх використання не за призначенням;

- своєчасно інформує пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання згідно з Законом України «Про пожежну безпеку». Стаття 5

1.9 Стан торговельного обслуговування населення в магазинах. Акт контрольної перевірки на дотримання правил обслуговування покупців

Працівники господарюючого суб'єкта, що здійснюють продаж товарів, на вимогу покупця зобов'язані надати йому інформацію про товари в обсязі, передбаченому Законом України "Про захист прав споживачів".

Касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану від покупця, і покласти гроші окремо на видному місці, віддрукувати чек на касовому апараті, назвати покупцеві належну йому суму і видати її разом з чеком. Правильність розрахунку покупець перевіряє на місці, не відходячи від каси . Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри, ваги та ціни, демонстрування безпечного та правильного його використання. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому контроль-вимірювальний прилад і документ, що підтверджує ціну товару. У тому разі, коли під час гарантійного терміну користування необхідно визначити причину втрати якості товару, господарюючий суб'єкт зобов'язаний протягом трьох днів з дня одержання письмової заяви від покупця відправити цей товар для експертизи. Експертиза проводиться за рахунок господарюючого суб'єкта. У торговому залі повинні бути встановлені на доступному для покупців місці контрольні ваги й інші вимірювальні прилади.

1.10 Порядок ціноутворення на товари та застосування цінових стратегій

Передумовою забезпечення ефективності діяльності торговельного підприємства є його виважена цінова політика.

Ціна як економічна категорія є формою грошового виразу вартості товарів, які реалізують суб'єкти господарювання. За Господарським кодексом України ціна є суттєвою умовою господарського договору. Ціна вказується в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно з Законом України від 03.12.90 р. № 507-ХІІ "Про ціни та ціноутворення" в Україні використовуються вільні, державні фіксовані та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Політика ціноутворення, порядок встановлення і застосування цін, повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування по встановленню і регулюванню цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом про ціни та ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Переважна більшість товарів у торгівлі реалізується за вільними цінами, які поділяються на договірні і на ціни, що їх підприємство встановлює самостійно.

Під час ціноутворення на торговельному підприємстві враховуються як зовнішні чинники, які впливають на ціни (співвідношення між попитом і пропозицією, споживчі властивості товару, конкурентні відносини, місцерозташування підприємства тощо), так і внутрішні чинники (інформація про витрати підприємства, можливість їх покриття). Правильна цінова політика підприємства має вплив на покращення важливих показників його діяльності: обсяг товарообігу і розмір валового прибутку від реалізації товарів.

Торговельні підприємства використовують такі види цін: ціна виробника (продавця); ціна покупця (купівельна); оптова ціна; роздрібна ціна; закупівельна ціна тощо.

Оптова ціна - це ціна продажу партії товару, який надходить у торговий обіг у порядку оптової купівлі-продажу. Складається з ціни виробника і оптової надбавки.

Роздрібна ціна - це ціна продажу одиниці товару, який надходить у торговий обіг у порядку роздрібної купівлі-продажу. За роздрібними цінами продають товари невиробничого використання незалежно від форми розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Роздрібна ціна складається з ціни виробника чи оптової ціни і роздрібної торгової націнки.

Торгова надбавка (націнка), як різниця між ціною продажу і ціною закупівлі товару, забезпечує продавцю покриття витрат обігу з продажу даного товару та одержання прибутку

1.11 Заходи щодо підвищення рентабельності торговельної діяльності підприємства

Рентабельність підприємства напряму залежить від його прибутку. Для одержання максимального прибутку підприємство повинне найбільше повно використовувати ресурси, щознаходяться в його розпорядженні. Збільшення випуску знижує витрати на одиницю продукції, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижуються, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну а крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток. Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно, реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток у розрахунку на одиницю продукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиниця якої збільшує загальну суму прибутку. Унаслідок цього, збільшення рентабельної продукції, що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку.

Є різноманітні напрями підвищення ефективності:

- Науково-технічний прогрес. Природно, що з запровадженні нових технологій для підприємства знизяться видатки виробництво одиниці товару і крізь економію зросте прибуток і ефективність;

- Ресурсосбережение та модернізацію устаткування;

- Залучення максимального обсягу інвестицій та його ощадливе та раціональне використання;

- Підвищення якості продукції і на як наслідок збільшення обсягу продажу;

- Ефективність управлінського чинника (досліджень, розробок та політики фірми).

З цим чинником тісно зтикається наука маркетинг, і всі чинники повинні перебувати у взаємодії. Використання розробок науково-технічного прогресу призводить до значних успіхів у сфері підвищення прибутків і зниження витрат.

Залучення інвестицій дозволяє підприємству заповнити відсутні ресурси на формування основних та оборотних засобів.

Важливим чинником у формуванні прибутку є людський чинник. Управління персоналом включає багато складові. У тому числі: кадрову політику, відносини у колективі, соціально-психологічні аспекти управління.

Ключове ж його місце займає визначення способів підвищення продуктивності, шляхів зростання творчої ініціативи, а як і стимулювання і мотивація працівників. Одержання нового місця роботи, так як і зміна звичних умов діяльності стимулює працівника, викликає у нього бажання проявити себе якнайкраще. Не отримавши можливості відчути себе необхідним, самостійним працівником, якому довіряють і поважають, він розчаровується у роботі. У цьому, навіть з економічної погляду, люди є надзвичайно дорогим ресурсом, отже, потрібно використовувати максимально ефективно.

Для підвищення прибутків і рентабельності для досліджуваного підприємства можна назвати:

- Удосконалення роботи з постачальниками товарів;

- Організація роботи з замовленями.



2. ПРАКТИКА З НАБУТТЯ НАВИЧОК ТОВАРОЗНАВЦЯ -КОМЕРСАНТА - СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ У СФЕРІ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Закупівельна робота є основою комерційної діяльність у торгівлі. З неї починається комерційна робота. Щоб продати товар покупцю одержати прибуток, необхідно розташовувати (володіти) товаром.

Правильно організовані оптові закупівлі дають можливість сформувати необхідний асортимент товарів роздрібній торговій мережі для постачання населення, впливати на виробників товарів у відповідно до вимог купівельного попиту, і навіть забезпечують роботу торгового підприємства.

Комерційна робота з оптовим закупівлям складається з таких етапів: вивчення та прогнозування купівельного попиту; виявлення вивчення джерел надходження, і постачальників товарів; організація раціональних господарських зв'язку з постачальниками товарів, включно з розробкою і укладати договори поставки, уявлення замовлень і заявок постачальникам; організація та технологія закупівель безпосередньо з виробників товарів, посередників, на товарних біржах, імпортерів та інших постачальників; організація обліку й контролю за оптовими закупівлями.

До джерел надходження товарів відносять галузі народного господарства, що виробляють різні товари народного споживання (сільському господарстві, підприємства АПК, підприємства легкої, харчової, м'ясомолочної продукції, рибного господарства, ВПК, важкої в промисловості й ін.).

До постачальникам товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходження, тобто. тих чи інших галузей народного господарства.

З огляду на велике розмаїття постачальників товарів, їх можна класифікувати різноманітні ознаками (функціональним, територіальним, формам власності, відомчої належності і ін.).

У узагальненому вигляді всіх постачальників товарів можна підрозділити на дві категорії:постачальників-виробників і постачальників - оптових підприємств.

Постачальники-виробники - виробничі підприємства, фірми, індивідуальні підприємці тощо., випускають товари різного асортименту задоволення попиту споживачів.

Постачальники - оптові підприємства закуповують товари упоставщиков-изготовителей, і навіть у оптових посередників та реалізовують їх оптовим покупцям (роздрібним торговим підприємствам, агентам, брокерам, роздрібним торговцям тощо.). По територіальному ознакою постачальники товарів може бути місцевими (внутріобласними) внеобластними, республіканськими івнереспубликанскими.

...