Маркетингові технології експорту військово-технічної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України

Українська академія зовнішньої торгівлі

УДК 339.564:623(477) + 339.138

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Маркетингові технології експорту військово-технічної продукції

Спеціальність 08.06.02.- "Підприємництво, менеджмент та маркетинг"

Стріха Сергій Георгійович

Київ - 2002

Дисертація є рукопис

Роботу виконано в Українській академії зовнішньої торгівлі

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор, академік НАН України

Геєць Валерій Михайлович, директор Інституту проблем прогнозування НАН України

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Сухоруков Аркадій Ісмаілович - Національний інститут проблем міжнародної безпеки РНБО України, завідувач відділу;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Каблов Володимир Олександрович - ДК “Укрспецекспорт”, начальник департаменту кон'юнктури та цін.

Провідна установа:

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Захист відбудеться “11” червня 2002 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 в Українській академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі

Автореферат розісланий “7” травня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ______________ Т.М. Стукач

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Для України експорт озброєння, товарів та послуг спеціального і подвійного призначення є одним з важливих напрямів виходу на зовнішні ринки. До того ж, це практично єдиний вид експортної продукції, що залишився і відноситься до високих технологій, прибутки від реалізації якої допоможуть у певній мірі реанімувати не тільки оборонні підприємства, а всю високотехнологічну сферу виробництва зміцнювати національну безпеку і обороноздатність держави. Тому необхідно запровадити певні заходи по недопущенню подальшого занепаду оборонно-промисловий комплекс (ОПК), в тому числі і шляхом стимулювання експортної діяльності. На важливість цієї проблеми неодноразово вказувалося в урядових рішеннях, у виступах відомих фахівців-економістів, політиків. Слід відзначити, що за результатами 2000 р. Україна на світовому ринку військово-технічної продукції (ВТП) посіла восьме місце і є всі підстави вважати, що за умов реалізації відповідної економічної політики вона цих позицій не здасть.

Питанням досліджень щодо можливостей ОПК України по експорту озброєнь та військової техніки присвячені роботи Белова О., Бегми В., Боднарчука Р., Борохвостова В., Власюка О., Горбуліна В., Каблова В., Малєва В., Онищенка В., Ольшевського В., Проскуркіна С., Следзя С., Стичішина П., Шеховцова В.

Разом з тим стан досліджень у сфері науково-методичного забезпечення динамічного розвитку експорту та міжнародного військово-технічного співробітництва (ВТС) не дозволяє стверджувати, що вітчизняні спецекспортери в належній мірі забезпечені науково обгрунтованими методиками, втілення яких би сприяло підвищенню ефективності експорту в сучасних умовах формування і розвитку світових ринків озброєнь і військової техніки.

Поза увагою дослідників залишилися важливі питання визначення якісних змін у сфері менеджменту та маркетингу, які відбуваються на зовнішніх ринках ВТП, в інтеграційних процесах, які стали визначальними для виробництва ВТП та їх просування на ринки. Є потреба у новому, програмно-цільовому підході до планування та управління маркетинговою діяльністю вітчизняних спецекспортерів. Необхідно чітко визначитися зі структурою, змістом та пріоритетами маркетингових дій вітчизняних товаровиробників на зовнішніх ринках, і, що важливо, розробити науково-методичне обгрунтування організаційно-управлінських форм маркетингової діяльності спецекспортерів в контексті реорганізації існуючої системи державного регулювання експорту ВТП, змісту та форм міжнародного військово-технічного співробітництва.

Теоретико-методологічна та практична значущість вирішення визначених проблемних питань, недостатня їх наукова і прикладна розробка обумовлює актуальність обраної теми, логіко-структурну побудову дисертації, її мету, завдання і напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Української академії зовнішньої торгівлі за темою “Розробка методичних основ механізму сприяння просуванню на світовий ринок наукоємних технологій та послуг космічної галузі і військово-промислового комплексу України” (реєстраційний номер 2001/01), підтема “Маркетингові механізми просування озброєння та військово-технічної продукції на світові ринки” (замовник - Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, акт № 19 -01/01 від 28.12.01.).

Мета дослідження полягає у науково-методичному та організаційно-управлінському обгрунтуванні на макро- і мікрорівнях системи маркетингових технологій експорту озброєння та військової техніки.

Для досягнення вказаної мети в роботі поставлені та вирішені наступні завдання:

оцінити сучасний стан і тенденції розвитку світового ринку ВТП;

оцінити стан маркетингу в сфері зовнішньої торгівлі ВТП та визначити систему ефективних маркетингових технологій;

уточнити основні методичні принципи і завдання маркетингових досліджень світового ринку ВТП;

розробити методичні підходи до оцінки маркетингових можливостей реалізації експортного потенціалу оборонно-промислового комплексу;

визначити структуру та зміст системи маркетингових технологій просування вітчизняної ВТП на зовнішні ринки;

розробити науково-методичне обгрунтування організаційно-управлінських форм маркетингової діяльності спецекспортерів на зовнішніх ринках;

здійснити аналіз існуючої системи державного регулювання експорту ВТП та розробити науково обгрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності регулювання експорту зброї та військово-технічної продукції;

науково обгрунтувати рекомендації щодо вибору напрямів і пріоритетів в міжнародному військово-технічному співробітництві.

Об'єктом досліджень - є зовнішньоекономічна діяльність оборонно-промислового комплексу України.

Предметом дослідження є система методів, механізмів, засобів та інструментарію маркетингу як основи формування експортно-імпортної політики України на світовому ринку ВТП.

Методи дослідження. В процесі роботи застосовувалися такі методи: аналітичний та логічний (аналіз стану та тенденцій розвитку світового ринку ВТП); структурно-функціональний та порівняльний для визначення основних напрямів формування та реалізації міжнародних маркетингових стратегій просування ВТП на зовнішні ринки; програмно-цільовий для обгрунтування методики розробки маркетингових програм; статистичні та економіко-математичні для визначення конкурентноспроможної експортної ціни.

В основу дослідження покладені наукові публікації вітчизняних та зарубіжних авторів, що стосуються загальних проблем зовнішньоекономічної діяльності ОПК, міжнародного маркетингу та менеджменту. Інформаційною базою слугували міжнародні правові акти щодо світового ринку ВТП, законодавчі та нормативні акти, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність вітчизняного ОПК, програмні та поточні документи Уряду України, звіти та статистичні матеріали національних, міжнародних відомств і організацій.

Наукова новизна дисертації визначається науковим обгрунтуванням механізму формування маркетингових технологій розробки та втілення ефективної експортної політики в сфері ВТП, а також у розробці основних напрямів підвищення ефективності державного регулювання військово-технічного співробітництва та експорту ВТП, як необхідної передумови нарощування експортного потенціалу ОПК.

Нові наукові результати дисертації:

1. Визначено, що домінуюча роль США, а також Франції, В.Британії та ФРН на ринках військової продукції обумовлена не тільки розпадом СРСР, а новими процесами, які спостерігаються у ОПК цих країн. Перш за все, це перехід на новий технологічний рівень виробництва ВТП; по-друге - міжнародна інтеграція виробників ВТП, що значно підвищує їх виробничий та ринковий потенціал; по-третє - застосування нових маркетингових технологій, в яких чільне місце займають економічні та політичні важелі.

2. Науково обгрунтовані методичні пропозиції щодо програмно-цільового підходу до планування та управління маркетинговою діяльністю, що дозволяє визначити пріоритети роботи вітчизняних спецекспортерів, формувати систему цілей, згідно якої оптимально розподіляти ресурси, погоджувати інтереси держави, виробників та маркетингових посередників.

3. Науково обгрунтований новий методичний підхід до маркетингової товарної політики спецекспортерів, сутність якого полягає у просуванні на зовнішні ринки “товарного комплексу”, тобто, сукупності взаємопов'язаних товарів та послуг військово-технічного призначення.

4. Запропоновано новий підхід до організації маркетингових досліджень світового ринку ВТП та розробки маркетингових стратегій, в основу якого покладено системний підхід до регіонально-продуктової структури експортних операцій, а саме: виокремлюються п'ять великих регіонів (Близький Схід, Південна Африка, Південно-Східна Азія, Латинська Америка, Східна Європа) та сім основних продуктових комплексів (зброя та бойові системи; ремонт зброї, бойових систем та військового устаткування; сервісне обслуговування бойових систем та інфраструктурного забезпечення; інформатика, зв'язок, системи відслідковування тощо; транспортні системи; спеціальні продукти та послуги; підготовка та перепідготовка кадрів), що дає змогу розробляти стандартні та модульні маркетингові комплекси.

5. Науково обгрунтовані рекомендації і шляхи реорганізації системи державного регулювання, які базуються на методичних підходах і механізмах організації скоординованих дій державних і недержавних відомств, організацій, сутність яких полягає у посиленні на сучасному етапі і у середньостроковій перспективі президентсько-урядового типу державного управління експортом ВТП та міжнародним військово-технічним співробітництвом з поступовим, по мірі посилення політичної стабільності в державі та її законодавчих органах, розширенням контролю з боку парламенту.

6. Обгрунтовані основні напрями розробки комплексної довгострокової програми військово-технічного співробітництва України та Росії, в основу яких покладена необхідність формування спільної наукової, виробничо-технологічної, економічної та нормативної бази ВТС.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливостях реалізації пропозицій та рекомендацій в практичній роботі на рівні державних органів управління сферою ВТС, а також для державної компанії “Укрспецекспорт”, її дочірніх підприємств. Про це свідчать відповідні документи про впровадження результатів дослідження: ДП “Спецтехноекспорт” - особливості формування попиту та рекомендації щодо розробки плану-маркетингу ВТП, а також алгоритм оцінки ємності ринку (довідка № 31/1/0047); ДЗТІП “Промоборонекспорт” - методичні підходи до організації маркетингових досліджень та розробки маркетингових стратегій (довідка № 30/029); НВК “Прогрес” - рекомендації щодо програмно-цільового маркетингового планування та управління (довідка № 115/8); ДП МО України “Севастопольське авіаційне підприємство” - алгоритм проведення комплексних маркетингових досліджень світових ринків озброєнь та військової техніки (довідка № 162 -м); Української академії зовнішньої торгівлі - методичні рекомендації щодо міжнародної цінової політики експортерів озброєння та військової техніки (довідка № 26/03-355).

Апробація результатів дослідження. Ключові положення дисертації були представлені на наукових конференціях та семінарах, в тому числі, на 1-ій міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (Київ - 2001 р., грудень) та семінарі Української академії зовнішньої торгівлі, результати якого опубліковані UNI AN MIC, April 10-16, 2000 (с. 6-9).

Публікації. Основні положення, висновки та найважливіші результати дослідження опубліковані у 11 наукових виданнях загальним обсягом 4,8 др. арк., з них 5 - у фахових виданнях - 2,1 др. арк.

Структура, зміст та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, додатків та бібліографії, яка містить 139 найменувань літературних джерел. Загальний обсяг роботи - 167 стор. друкованого тексту, у тому числі 13 таблиць, 17 рисунків, 4 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета і завдання дослідження, предмет і об`єкт, наведені новизна та практична значимість отриманих наукових результатів, зазначено взаємозв'язок роботи з науковими темами.

У першому розділі “Особливості маркетингових технологій експорту озброєнь та військової техніки” показано, що сучасний світовий ринок озброєнь і військової техніки практично поділений між США, європейськими країнами (Англією, Францією, Німеччиною), Росією і Китаєм (табл. 1).

При цьому виділяються дві групи спецекспортерів:

а) постачальники сучасної зброї, що знаходиться на озброєнні в найбільш технічно оснащених арміях світу;

б) постачальники відносно простої і більш дешевої зброї, до яких на даний час разом з Росією та Китаєм відноситься і Україна.

Об`єктивні причини посилення домінуючої ролі США і НАТО це не тільки розпад СРСР і ліквідація Організації Варшавського Договору, але й нові процеси у ОПК цих країн. По-перше, це перехід на новий технологічний рівень виробництва ВТП; по друге - міжнародна інтеграція провідних виробників ВТП, що значно підвищує їх виробничий та ринковий потенціал; по-третє - застосування нових маркетингових технологій, в яких чільне місце займають економічні та політичні важелі впливу на потенційних споживачів.

Таблиця 1

Найбільші десять експортерів та імпортерів ВТП

Ранг 1996-2000 рр.	Експортери	1996 р.	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	1996-2000 рр.
1	США	9188	9307	11433	13073	10442	53443
2	Росія	3339	3581	2831	1752	3125	14628
3	Франція	812	1989	3389	3840	1701	11731
4	Великобританія	1206	1520	2460	1079	1078	7343
5	Німеччина	1465	1413	682	1191	1334	6085
6	Нідерланди	365	397	559	589	329	2239
7	Китай	837	730	347	219	79	2212
8	Україна	176	218	618	607	429	2048
9	Італія	305	384	408	335	533	1965
10	Канада	426	189	172	140	168	1095
Всього	19984	21292	25715	23718	20606	111325
Ранг 1996-2000 рр.	Імпортери	1996 р.	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	1996-2000 рр.
1	Тайвань	1223	1391	5201	4415	1706	13936
2	Сауд. Аравія	973	1728	2770	2529	1231	9231
3	Туреччина	1370	1146	968	1843	1134	6461
4	Південна Корея	1562	1574	738	892	1245	6011
5	Єгипет	1688	941	903	461	748	4741
6	Індія	945	1021	1565	540	566	4637
7	Японія	847	533	594	1280	1089	4343
8	Греція	869	270	829	1490	633	4091
9	Китай	437	1095	609	165	1688	3994
10	ОАЕ	448	558	777	895	595	3268
Всього	19984	21292	25715	23718	20606	111325

В більшій частині, експорт України складає продукція, яка не відноситься до нових зразків. Національним експортерам слід мати на увазі, що у найближчий час основні імпортери будуть віддавати перевагу найсучаснішому, ефективному та високоточному озброєнню. Умови угод стануть більш жорсткими і включатимуть гарантії держави, якісне сервісне обслуговування, підготовку персоналу, тощо.

Необхідно також враховувати, що подальший розвиток одержать такі форми розрахунків як довгострокові пільгові цільові кредити, часткова компенсація вартості озброєння зустрічними поставками товарів та послуг, обмін старої зброї на нову, лізингові операції тощо. Широко будуть використовуватись також угоди щодо передачі технологій та спільного виробництва ВТП.

У 2000 р. Україна продала ВТП на суму близько 1,0 млрд. дол. США, якщо враховувати всі види продукції, яка має відношення до ОПК. Якщо врахувати тільки п'ять видів озброєння та військової техніки (ОВТ), за якими ведеться міжнародна статистика, то Україна реалізувала у 2000 р. приблизно на 429 млн. дол. (дані SIPRI) і посідає восьме місце серед провідних експортерів. Але фахівці (Каблов В., Малєв В., Проскуркін С., Стичішин П.) вважають, що Україна може наростити обсяги експорту ВТП на 30-50 % до 2005 р. Для цього необхідно значно посилити маркетингову діяльність, застосовувати сучасні маркетингові технології. Певні наробки в цьому аспекті є, але замало конкретизації методичних розробок, їх практичного втілення.

Концепція маркетингових технологій вітчизняних експортерів ОВТ повинна базуватися на стратегічному підході, в основу якого слід покласти програмно-цільове маркетингове планування та управління, під яким розуміється управлінський процес створення та підтримування відповідності між цілями фірми (спецекспортера) та її потенційними можливостями у довгостроковій ринковій діяльності. Кінцевим результатом програмно-цільового планування та управління повинна бути план-програма маркетингу ВТП.

Програма повинна уявляти собою аналітичний, організаційний, нормативно-плановий документ, що визначає цілі, зовнішньоекономічні пріоритети і напрями роботи спецекспортера на довгостроковий період.

Для розробки Програми необхідно чітко структурувати основні продуктово-технологічні напрями експорту не тільки озброєння і військової техніки, але й інших видів продукції, послуг та технологій, які можуть бути використані країною-імпортером для зміцнення своїх збройних сил. До таких продуктово-технологічних напрямів необхідно віднести:

зброя та бойові системи;

ремонт зброї, бойових систем та військового устаткування;

сервісне обслуговування бойових систем та інфраструктурного забезпечення збройних сил;

інформатика, зв'язок, системи відслідковування, наведення, тощо;

транспортні засоби і системи для збройних сил;

спеціальні продукти та послуги для життєзабезпечення особового складу збройних сил;

підготовка та перепідготовка кадрів.

Програма повинна обов'язково мати регіональний зріз, тобто вона має бути продуктово-регіональною. Для кожного регіону розробляється відповідна маркетингова товарно-технологічна та цінова політика, відповідні канали збуту та комплексна система військово-економічної, технічної та політичної взаємодії. На рис. 1 наведена можлива структура такої програми.

Через програмно-цільовий підхід до організації міжнародної маркетингової діяльності спецекспортерів і виробників можливе, як показано у роботі, ефективне узгодження їх і державних інтересів. Такий механізм за участю держави усуває невиправдану конкуренцію між спецекспортерами, забезпечує ефективне просування ВТП з врахуванням інтересів країн-імпортерів, що дуже важливо для налагодження довгострокових, взаємовигідних зв'язків.

У другому розділі “Експортний потенціал оборонно-промислового комплексу та маркетингові технології його реалізації” розглянуті основні методичні особливості оцінки маркетингових можливостей реалізації цього потенціалу. Перш за все, обгрунтовано методичний підхід, сутність якого полягає у системному підході спецекспортерів до товарної політики. Основною особливістю даного підходу є врахування взаємозв'язків між групами спеціальних товарів і розробка рекомендацій для прийняття рішень з огляду на організацію експорту не одиничного товару, а їх сукупності.

Оскільки кожна система товарів являє собою елемент іншої, більшої за обсягом, то пропонується утворити низку взаємопов'язаних рішень, кожне з яких повинно враховувати інтереси досягнення більш загальних цілей. Тобто на ринок просувається товарний комплекс, який формується відповідно до певних критеріїв, за допомогою яких забезпечується функціональна і технологічна його єдність.

Для визначення ринкових можливостей підприємства у сфері товарної політики пропонується:

- дослідити можливості спецекспортера щодо формування та просування на зовнішні ринки товарних комплексів у відповідності до попиту;

оцінити можливості спецекспортера щодо формування конкурентноздатної експортної ціни як на окремі продукти, так і на весь товарний комплекс. Зважаючи на те, що ціна кожного товару повинна встановлюватися з урахуванням цін взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих товарів.

Відносно цінової політики і встановлення конкурентноздатної ціни, то її необхідно здійснювати з огляду на рівень конкурентоспроможності конкретного зразка ВТП у порівнянні зі зразком-аналогом і мінімізації ціни споживання виробу, який експортується.

Для кількісної оцінки конкурентоспроможності будь-якого експортованого зразка військової продукції необхідно: а) визначити зразки-аналоги у конкурентів; б) визначити конкретний набір порівняльних параметрів зразків, які порівнюються; в) обчислити інтегральний показник конкурентоспроможності товару, який експортується.

Оцінку конкурентоспроможності пропонується здійснювати за інтегральним показником:

К = Е_кор / Ц _сп max;

де Е_кор - корисний ефект (наприклад, дальність пострілу, швидкість, вага та ін.); Ц _сп - сумарні витрати, включаючи трансакційні витрати та витрати на експлуатацію товару (ціна споживання).

Від здатності спецекспортера (групи фахівців) до формування ефективної системи маркетингових технологій з метою реалізації оптимальних товарно-цінових стратегій залежить ефективність останніх. Сукупність цих “здатностей” визначає маркетинговий потенціал певної організованої групи фахівців.

Методика визначення маркетингового потенціалу певної економічної системи (виробник - спецекспортер) полягає у наступному:

визначаються характеристики (фактори), які формують маркетинговий потенціал системи;

кожна з них має бути представлена у кількісному виразі (Х_і);

кожна характеристика отримує кількісну вагу, в залежності від її внеску у формування маркетингового потенціалу (m_i), m_{i =} 1, m_i. 0.

Маркетинговий потенціал визначається як функція М = F{m_i X_i}, яка в нашому випадку має вигляд М = m_i X_i. Щодо визначення X_i та m_i , то тут, і як правило, необхідно застосовувати експертні оцінки.

Слід відзначити, що дослідження маркетингового потенціалу провідних вітчизняних спецекспортерів засвідчило про його недостатній рівень. Він коливається у межах від 0,4 до 0,7 (максимальний рівень - 1).

Як засвідчує аналіз світового експорту ВТП, сильні позиції мають ті країни, які просувають на ринок продукцію нових технологій. Лідером є США, які планують у 2002 р. витратити 343 млрд. дол. на військові потреби. Військовий бюджет України у 2002 р. - 0,63 млрд. дол., а у 2003 р. не перевищить 0,8 млрд. дол. Безумовно, що при такому фінансуванні говорити про оновлення ВТП вельми проблематично. Тут позиції України за багатьма показниками втрачені і можуть бути відновлені тільки в кооперації з традиційними партнерами, в тому числі з російським ОПК. Але з іншого боку, значна частка країн “третього світу” не в змозі придбати високотехнологічну зброю в будь-якому значному обсязі через її високу вартість, і поки що ці країни орієнтуються на придбання дешевої техніки і модернізованого озброєння. Тут Україна поки що має непогані перспективи.

Одним із напрямів збільшення експорту є просування української техніки і технологій подвійного призначення (медичних, інженерних і будівничих послуг, мостобудівної техніки, техніки екологічного забезпечення за рахунок утилізації наслідків гонки озброєнь та ін.).

Досвід промислово розвинених країн показує, що конкурентний статус держави залежить від розвитку, в першу чергу, наукоємної промисловості. У зв'язку з цим, доки не розтягнуті до кінця різноманітними фондами і науково-технічними центрами та іншими за безцінь багатолітні напрацювання в сфері ОПК, необхідно приділити особливу увагу розробці експорту нематеріальних активів України - інтелектуальної власності у сфері оборонних наукових розробок. Однією з форм експорту інтелектуальної власності має бути ліцензування.

У третьому розділі “Державне регулювання експорту військово-технічної продукції та основні напрями його вдосконалення”, доведено, що основною вимогою підвищення ефективності управління експортом ВТП є посилення ролі держави, інтересам якої повинні відповідати цілі і інтереси спецекспортерів. А тому необхідно терміново прийняти закон про військово-технічне співробітництво України з іншими державами та низку підзаконних актів, які би визначали відношення держави і спецекспортерів у сфері зовнішньої торгівлі ВТП.

Аналіз свідчить, що питання експорта-імпорта ВТП, а в більш широкому аспекті - військово-технічного та військово-економічного співробітництва регламентуються виключно актами Президента та Уряду України. Базового же закону, який би регулював правовідношення у цій важливій сфері, до сих пір не прийняли. Тобто в країні діє чітка президентсько-урядова модель управління ВТС.

Недоліками цього типу державного управління ВТС є:

- відсутність дієвого контролю за експортною політикою з боку законодавчої влади, внаслідок чого не забезпечується широка соціальна основа її реалізації;

- виняткові повноваження президента щодо створення нормативної основи в галузі експорту військової продукції є передумовою її нестійкості та перманентних перетворень порядку здійснення ВТС, які відбивають боротьбу політичних угруповань усередині країни за вплив на головну посадову особу держави.

Система державного регулювання ВТС і зовнішньої торгівлі перебуває в стадії розвитку і далека від удосконалення. Тому в умовах жорсткої економічної та інформаційної конфронтації, що розгортається на міжнародному ринку ВТП, необхідно, щоби у своєму розвитку, вона (система) була націлена на динамічний розвиток міжнародного ВТС з врахуванням національних інтересів країни і на динамічне розширення експортної діяльності вітчизняного ОПК.

Реорганізація системи державного регулювання ВТС і експорту ВТП повинна виходити із наступних цілей, а саме: 1) закріплення військово-політичних та економічних позицій України на традиційних для неї ринках; 2) забезпечення збереження і розвитку науково-технічної і експериментальної бази оборонних галузей промисловості; 3) отримання за рахунок експорту озброєнь та послуг валютних коштів для державного бюджету, розвитку оборонних НДІ і виробництв, продуманої конверсії і реконверсії, структурної перебудови для формування чітко визначеного складу і функцій вітчизняного оборонно-промислового комплексу; 4) забезпечення соціального захисту організацій і фахівців, які розробляють і виробляють озброєння та військову техніку.

Для упередження можливого розвитку багатоаспектної внутрішньої боротьби різноманітних гілок влади і політичних сил за вплив на сферу експорту озброєнь і військової техніки необхідно чітко розмежувати повноваження владних структур. Вони повинні відповідати:

- зміцненню державного впливу на діяльність в області військово-технічного співробітництва;

- дотриманню міжнародних зобов'язань України в області контролю за експортом озброєнь, товарів і послуг спеціального і подвійного призначення;

- збереженню державного протекціонізму, тобто захисту державних прав і законних інтересів, а також уповноважених юридичних осіб, пов'язаних з розробкою, виробництвом і реалізацією продукції військового призначення;

- забезпеченню рівних умов участі в здійсненні ВТС для всіх уповноважених державою суб'єктів, що мають ліцензію для роботи у сфері військово-технічного співробітництва

Головним напрямом державної політики у сфері ВТС повинна бути націленість на співпрацю з Росією. Для цього необхідно усунути основні чинники, які перешкоджають активізації ВТС України і Росії:

- розбіжності у поглядах на деякі проблеми будівництва міжнародної військової політики (стосовно розширення НАТО і ряду угод щодо обмеження та скорочення озброєнь тощо);

- відсутність дієспроможних міждержавних та міжвідомчих методично озброєних робочих структур, недостатня координованість дій обох сторін при відпрацюванні механізмів, які б гарантували економічну ефективність і в той же час запобігали небажаним політичним і економічним наслідкам при здійсненні співробітництва у такій чутливій сфері зовнішньоекономічної діяльності, якою є ВТС;

- обраний Росією стратегічний курс на забезпечення власного виробництва основних видів ВТП, створення замкнутих циклів виробництва військової продукції, що чітко визначено в Концепції національної безпеки РФ.

Для усунення вищезазначених перешкод пропонується на міждержавному рівні розробити комплексну довгострокову програму ВТС України та РФ, яка би включала:

- програму формування спільної наукової бази розвитку ВТС;

- програму створення спільної виробничої технологічної та економічної бази ВТС;

- програму забезпечення сфери ВТС нормативно-технічною та економічною базою з урахуванням міждержавної та міжвідомчої стандартизації;

- програму організації на підприємствах Росії та України міждержавної сертифікації нової та модернізованої продукції.

Зазначену програму доцільно провести у три етапи:

1 етап - проведення аналізу стану і атестації науково-технічного потенціалу;

2 етап - визначення головних науково-дослідних і конструкторських бюро за підгалузями та видами ВТП;

3 етап - виділення пріоритетних напрямів галузевого науково-технічного забезпечення і формування на цій базі міждержавних наукових центрів, до завдань яких входять вирішення спільних проблем у сфері ВТС, відновлення ефективної взаємодії з провідними науковими установами-розробниками ВТП України і Росії.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

На світовому ринку домінують США, частка яких у експорті становить близько 50 %; на Францію, ФРН та В.Британію припадає 22 %. Це сталося внаслідок: а) виходу на ринки з принципово новими зразками ВТП; б) інтеграційних процесів між ОПК цих країн у сфері розробки нових зразків ВТП; в) застосування нових маркетингових технологій, в яких чільне місце займають економічні і політичні важелі впливу на країни-імпортерів.

Україна займає восьме місце у світовому експорті, але розрив між США становить 26 разів, Францією - 5,7 разів, ФРН - 3 рази, РФ - 7,2 разів. Вітчизняний експорт це в основному “ретро” ВТП. На розробку і виробництво нової продукції в Україні коштів замало. Таким чином, головними напрямами зростання експорту повинні бути як збільшення реалізації існуючих зразків ВТП, так і розширення номенклатури за рахунок послуг, продажу ліцензій та інше.

В основу розробки системи маркетингових технологій експорту ВТП необхідно покласти програмно-цільовий підхід, кінцевим результатом якого має бути програма маркетингу. Програма повинна передбачати механізм державної підтримки експорту і розроблятися на міжгалузевому та галузевому рівнях, а також на рівні підприємств-виробників та спецекспортерів.

Програма повинна обов'язково мати територіально-ринковий зріз. Для кожного регіонального ринку розробляється адаптована товарна та цінова політика, відповідні канали збуту, економічні, технічні, військові і політичні заходи по підтримці експорту.

На зовнішні ринки необхідно просувати не тільки окремі товари, а товарний комплекс, який формується за певними критеріями, що забезпечують його функціональну, технологічну і маркетингову єдність.

В основу цінової політики слід покласти рівень конкурентоспроможності товару (товарного комплексу). Множина цін у товарному комплексі повинна встановлюватися з урахуванням цін взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих товарів - складових комплексу.

Необхідно постійно оцінювати маркетинговий потенціал спецекспортерів, під яким розуміється здатність підприємства до ефективного просування продукції на ринок. Його рівень залежить, в першу чергу, від потенційних можливостей персоналу.

Необхідно терміново прийняти закон про військово-технічне співробітництво України з іншими державами, а також низку нормативних актів, які б визначали механізм взаємодії держави і спецекспортерів.

Для упередження можливого розвитку багатоаспектної внутрішньої боротьби різноманітних гілок влади і політичних сил за вплив на сферу експорту ВТП необхідно чітко розмежувати повноваження владних структур.

Слід поступово, по мірі посилення політичної стабільності в державі, переходити від президентсько-урядового типу управління експортом ВТП до президентсько-парламентського.

Головним напрямом державної політики у сфері ВТС повинна бути націленість на співпрацю з Росією. Необхідно на міждержавному рівні розробити комплексну довгострокову програму ВТС України і Російської Федерації.

публікації за темою дисертації

Публікації в наукових фахових виданнях:

1. Стріха С.Г. Проблеми розвитку зовнішніх військово-економічних зв'язків з Російською Федерацією // Проблеми науки. - 2002. - № 2. - С.45-49.

2. Стріха С.Г. Інноваційні шляхи підвищення ефективності спеціального експорту // Наукові вісти. - 2002. - № 1. - С.5-13.

3. Стріха С.Г. Сучасний стан і тенденції розвитку світового ринку озброєння та військової техніки // Економіст. - 2002. - № 1. - С. 30-32.

4. Стріха С.Г. Конкурентна боротьба на сучасному ринку ОВТ та її особливості // Економіст. - 2000. - № 2. - С. 40-45.

5. Стріха С.Г., Ситник Г. Глобальні проблеми розвитку земної цивілізації і національна безпека України. - Зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - вип. 1. - С. 105-110 (0,2 др. арк.).

Особистий внесок: оцінка глобальних проблем розвитку і національної безпеки України, в тому числі і призупинення гонки озброєнь, в контексті глобалізації світового соціально-економічного розвитку.

Публікації в інших виданнях:

6. Стріха С.Г. Тенденції розвитку оборонно-промислових комплексів провідних країн НАТО // Нерозповсюдження та контроль озброєнь . - 2000. - № 4. - С. 4-10.

7. Стріха С.Г. Інформація - сила (питання інформаційного забезпечення експорту спеціальної продукції українського ВПК на світовий ринок ОВТ) // Міжнародна безпека. - 2000. - № 1. - С. 44-46.

8. Стріха С.Г. Торгівлею озброєнням держава має активно впливати на військовий та військово-економічний потенціал // Міжнародна безпека. - 2000. - № 2. - С. 60-62.

9. Стріха С.Г. Деякі аспекти впливу держави на військовий та військово-економічний потенціал // Захист інформації. - 2000. - № 2 (3). - С. 48-52.

10. Стріха С.Г., Онищенко В.П. Особливості управління експортною діяльністю оборонно-промислового комплексу України. - Зб. матеріалів І міжнародної науково-практичної конференції. “Сучасні проблеми управління” (30.11.01. - 01.12. 01., Київ) - К.: ІВЦ “Політехніка”, 2001. - С. 147-148.

Особистий внесок: визначені пріоритети управління експортною діяльністю ОПК

11. Strikha S. Some aspects of government influence on the country's wareconomy potential in trading in arms // UNIAN MIC. - 2000. - april, 10-16.- p. 6-9.

Анотація

торгівля військовий оборонний маркетинговий

Стріха С.Г. Маркетингові технології експорту військово-технічної продукції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02. - "Підприємництво, менеджмент та маркетинг". - Українська академія зовнішньої торгівлі. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Київ, 2002.

Дисертація присвячена науково-методичному та організаційно-управлінському обгрунтуванню на макро- і мікрорівнях системи маркетингових технологій експорту військово-технічної продукції. В роботі проведено аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку світового ринку військово-технічної продуції, місце на ньому України. детально розглянуті маркетингові проблеми просування вітчизняної продукції.

Запропонована методика розробки ієрархічної цільової маркетингової програми забезпечення зростання експорту.

В основу товарної і цінової політики покладено поняття товарного комплексу. Пропонується поступовий перехід від президентсько-урядового управління експортом до президентсько-парламентського. Обгрунтовано, що головний напрям ВТС є націленість на РФ. Пропонується на міждержавному рівні розробити комплексну довгострокову програму ВТС.

Ключові слова: маркетингові технології, світовий ринок військово-технічної продукції, маркетингові дослідження, маркетингова програма, товарний комплекс, конкурентна ціна, організація та управління експортом, військово-технічне співробітництво.

аннотация

Стриха С.Г. Маркетинговые технологии экспорта военно-технической продукции. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. - "Предпринимательство, менеджмент и маркетинг". - Украинская академия внешней торговли. Министерство экономики и по вопросам европейской интеграции Украины. Киев, 2002.

Диссертация посвящена научно-методическому и организационно-управленческому обоснованию на макро- и микроуровнях системы маркетинговых технологий экспорта военно-технической продукции. В роботе проведен анализ современного состояния и тенденций развития мирового рынка военно-технической продукции, место на нем Украины. Детально рассмотрены маркетинговые проблемы продвижения продукции украинского ОПК.

В основу разработки системы маркетинговых технологий экспорта военно-технической продукции предлагается положить программно-целевой подход, конечным результатом которого должна быть маркетинговая программа. Программа предусматривает механизм государственной поддержки экспорта и разрабатывается на межотраслевом и отраслевом уровнях, а также на предприятих-экспортерах. Программа обязательно должна иметь территориально-рыночный срез. Для каждого регионального рынка разрабатывается адаптированная товарная и ценовая политика, соответствующие каналы сбыта, экономические, технические, военные и политические мероприятия по поддержке экспорта.

На внешние рынки необходимо продвигать не только отдельные товары, но и товарный комплекс, формирующийся по определенным критериям, которые обеспечивают его функциональное, технологическое и маркетинговое единство. В основу ценовой политики предлагается положить уровень конкурентоспособности товара (товарного комплекса). Множество цен в товарном комплексе необходимо устанавливать с учетом взаимосвязанных и взаимодополняемых товаров - составляющих комплекса. В работе приведена методика оценки маркетингового потенциала предприятия.

Обоснована необходимость принятия закона о военно-техническом сотрудничестве Украины с другими государствами, а также системы нормативных актов, которые бы определяли механизм взаимодействия государства и спецэкспортеров.

Главное направление государственной политики в сере ВТС, как показано в работе, - нацеленность на сотрудничество с Россией. В диссертации разработаны принципы и методические подходы к формированию межгосударственной комплексной долгосрочной программы ВТС Украины и Российской Федерации.

Ключевые слова: маркетинговые технологии, мировой рынок военно-технической продукции, маркетинговые исследования, маркетинговая программа, товарный комплекс, конкурентная цена, организация и управление экспортом, военно-техническое сотрудничество.

ANNotation

S.G.Strikha. Marketing Technologies for Export of Military-Industrial Products. - Manuscript.

The thesis to earn the scientific degree of the Candidate of Sciences (Economic), specialty: 08.06.02. - “Entrepreneurship, Management and Marketing”. - The Ukrainian Academy of Foreign Trade. The Ministry of Economy and Problems of European Integration of the Ukraine. Kiev, 2002.

The thesis is devoted to scientific, methodical, organizational and managerial justification (at macro and micro levels) for a system of marketing technologies for export of military-industrial products. The work shows an analysis of the state-of-the-art and development trends for the world market of military-industrial products, the place of the Ukraine in this market, considers marketing problems of promotion of domestic products.

A method of development of a hierarchical target marketing program of provision of increase in export is proposed.

The basis for commodity & price policy is a notion of commodity complex. A gradual transition from the presidential-governmental control of export to the presidential-parliamentary one is proposed. It is justified that the main direction of military-technical cooperation is aiming at the Russian Federation. It is proposed that a complex long-term program of military-technical cooperation should be developed at the interstate level.

Key words: marketing technologies, world market of military-industrial products, marketing research, marketing program, commodity complex, competitive price, organization and control of export, military-technical cooperation.

Размещено на Allbest.ru

...