????????? ?? http://www.allbest.ru

Національний аграрний університет

08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Маркетингова трансформація зернового

ринку України

Орехівський Віктор Григорович

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Завадський Йосип Станіславович -

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту і маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Войчак Анатолій Володимирович -

Київський національний економічний університет,

професор кафедри маркетингу

кандидат економічних наук, старший

науковий співробітник

Мізрухіна Анастасія Самійлівна - Київський

гуманітарний інститут, завідувач кафедри маркетингу

Провідна установа: Інститут економіки НАН України,

відділ економічних відносин АПК, м. Київ

Захист відбудеться “11” квітня 2002р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий “7” березня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балановська Т.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Економічна реформа і становлення ринкових відносин в Україні передбачають докорінні перетворення й аграрного сектора. Його трансформація покликана в першу чергу сприяти розвитку зернового господарства і, зокрема, ринку зерна. Виключне значення цієї проблеми обумовлюється сталим попитом, найбільш важливою потребою людей у продуктах харчування. Зерно - стратегічний фактор економічної безпеки держави.

Україна раніше утримувала славу європейської житниці, одного з найбільших експортерів зерна, мала вдосталь свого хліба. Для цього у нас є благодатні природні умови, працьовиті селяни, які вміють не лише виробляти, а й давати лад зібраному врожаю.

Однак, за останнє десятиріччя різко скоротилось виробництво зернових, в середньому майже наполовину. Винятком став 2001 рік: зібрано близько 40 млн. т зерна, в тому числі 24 млн. т - продовольчого, що відповідно на 62,2 і 104 відсотки більше попереднього року. Але це не виправило ситуацію на ринку в цілому, бо зерном не зуміли вміло розпорядитися. Серед головних причин - повільний перехід до ринкових засад господарювання.

Тому необхідно всебічно запроваджувати маркетинг, здатний з мінімальними витратами та найвищою ефективністю забезпечувати рух зернових потоків як на внутрішньому ринку, так і при експорті продукції. Про це свідчить досвід розвинутих країн. Маркетинг у сільському господарстві віддає перевагу товарному зерну і охоплює всі стадії його просування до споживача.

В напрямі сільськогосподарського і продовольчого маркетингу працює багато зарубіжних науковців, таких як Р.Норіс, Дж. Хеммонд, Д.Холдер, Дж. Роджерс, Дж.Гофман, Л.Хоуелл, Р.Томсон, Б.Френч, Б.Ендрюс, Т.Стефорд, Н.Прічард, Т.Шульц, Р.Кохл, Дж.Юхл, П.Робертс, та інші. Серед вітчизняних авторів відомі В.І.Бойко, А.В.Войчак, Й.С.Завадський, С.М.Кваша, М.Г.Лобас, І.І.Лукінов, О.П.Луцій, М.Й.Малік, А.С.Мізрухіна, О.М.Оніщенко, Б.Й.Пасхавер, В.М.Рабштина, П.Т.Саблук, Л.М.Худолій, О.М.Шпичак та інші. Їх праці стали базою для дисертаційної роботи.

Але, на наш погляд, в Україні існує тенденція щодо дослідження більш загальних положень маркетингу, а в практичному відношенні пріоритетом користується промисловий маркетинг. Не часто, наприклад, зустрічаються роботи з проблем прогнозування на сільськогосподарському ринку, маркетингу зерна та продуктів його переробки. Особливо недостатньо досліджений і використаний маржинальний підхід до організації підприємницької діяльності на зерновому ринку.

За відсутності гарантій оптимального збуту національний товаровиробник зайве ризикує, несе додаткові невиправдані витрати, що в кінцевому підсумку спричиняє послаблення конкурентної позиції українського зерна всередині країни та за її межами. З огляду на перспективи росту виробництва зерна дедалі загострюється проблема його реалізації і доходності. Слід нагально удосконалювати управління зерновим ринком. Лише так можна забезпечити відродження національного зернового господарства у перехідний період. Все це зумовило вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане із загальнодержавними програмами реформування аграрної економіки і входить до комплексної теми Національного аграрного університету “Розробка питань менеджменту і маркетингу на різних рівнях АПК в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0193U 022571).

Взято до уваги також наказ №203 Мінагропрому України від 20.05.1999 р. з проханням до НАУ щодо проведення дослідження стану та перспектив розвитку вітчизняного ринку зерна.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у вивченні особливостей становлення ринку зерна в Україні і обгрунтуванні його стратегії на основі маркетингового підходу до розвитку зернового господарства. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних задач: зерновий ринок маркетинговий товарорух

узагальнити наукові погляди українських і зарубіжних економістів на природу маркетингу та виявити його специфіку в аграрній сфері виробництва, зокрема, у зерновому господарстві країни;

з'ясувати сутність концепції маркетингового середовища, необхідного для ефективного функціонування ринку зерна;

проаналізувати ключові проблеми виробництва зерна у країні і дати маркетингову оцінку його результатів;

розробити і обгрунтувати пропозиції щодо удосконалення товароруху зерна, просування його до споживача на маркетингових засадах;

визначити стратегічні напрямки трансформації національного ринку зерна та забезпечення його конкурентоспроможності у світовому господарстві.

Об'єкт дослідження - процес функціонування вітчизняного ринку зерна у перехідний період, система господарств по виробництву, заготівлі, переробці та доведенні зернової продукції до споживачів за допомогою маркетингу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань з управління маркетинговою діяльністю, їх значення і роль у процесі ринкової трансформації зернового господарства країни.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали наукові праці й розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з управління маркетингом, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів України.

У процесі дослідження використовувалися діалектичний метод, системний підхід, аналіз і синтез, порівняння, індукції і дедукції, статистичні методи, поєднання історичного та логічного, монографічний, графічний аналіз та інші.

Інформаційною базою дослідження стали дані Державного комітету статистики України за 1990-2000 роки, відомча інформація Міністерства аграрної політики, звітність окремих підприємств і організацій - головних операторів зернового ринку (ДАК “Хліб України”, Держрезерву, Укоопспілки та ін.), представництв іноземних фірм (“Каргілл”, “Тредігрейн”, “Гленкор”), розробки наукових установ, опубліковані матеріали вітчизняних вчених і ряд видань іноземних авторів, матеріали, отримані за допомогою електронної мережі Інтернет- звітність міжнародних організацій по зерну: International Grains Council (IGC), Canadian Wheat Board (CWB), аналітичні огляди Служби економічних досліджень (Economic Research Service - ERS), що підпорядкована Департаменту сільського господарства США (USDA), результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота містить наступні моменти, що виносяться на захист, характеризуються новизною і мають науково-практичне значення:

розроблена та запропонована сучасна концепція маркетингу стосовно ринкової трансформації зернового господарства України;

систематизовано маркетингові засади розвитку виробництва зерна, дана комплексна оцінка його ринків з урахуванням основних факторів і умов становлення маркетингового середовища у країні;

встановлені причини відставання вітчизняного ринку зерна порівняно із розвинутими країнами і сформульовані рекомендації щодо удосконалення управління відповідною маркетинговою діяльністю;

на базі прогнозу динаміки кон'юнктури зернового ринку визначені нові можливості імплементації маркетингу у просуванні товарного зерна;

обгрунтована стратегія відродження національного ринку зерна та забезпечення його конкурентоспроможності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у поглибленні розуміння і використання новоствореними українськими організаційно-правовими структурами сільськогосподарського виробництва маркетингового підходу до сучасної еволюції ринку зерна, зміцнення його позицій на мікро- та макрорівні.

Автором подані свої пропозиції і рекомендації в Міністерство аграрної політики України (довідка про впровадження Департаменту фінансово-кредитної та податкової політики №21-3/70 від 09.10.2001 р.). Розробки дисертанта втілюються у практику діяльності ЗАТ “Зерно України” (довідка №485 від 29.10.2001 р.) та у виробничому підприємстві “Славія” ЛТД, м. Київ (довідка про впровадження №132 від 15.11. 2001 р.).

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації можуть бути використані при викладанні дисципліни “Основи маркетингу” та інших курсів з маркетингу у навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувача. Власне тлумачення концепції і маржинальний підхід до розв'язання проблеми трансформації українського ринку зерна, доведення ефективності маркетингу як засобу управління підприємницькою діяльністю у зерновому господарстві України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” (Харків, 2000 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (Київ, 2000 р.), Першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв “Роль молодих вчених у реформуванні аграрного сектора економіки України” (Київ, 2001 р.), на щорічних науково-практичних конференціях Національного аграрного університету.

Публікації. Основні положення і результати дисертації відображені в 5 публікаціях загальним обсягом 1,6 друк.арк., вміщених у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 171 сторінці комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 197 найменувань, містить 19 таблиць, 25 рисунків і 4 додатки.

Структура дисертаційної роботи

Вступ

Розділ 1. Маркетингові засади розвитку зернового господарства. 1.1. Сутність концепції маркетингу в умовах формування ринкового механізму господарювання. 1.2. Маркетингове середовище виробництва і реалізації зерна та його фактори.

1.3. Методика маркетингового дослідження ринку зерна. Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Управління маркетинговою діяльністю на ринку зерна. 2.1. Маркетингова оцінка внутрішнього і зовнішнього ринків зерна. 2.2. Ефективність управління маркетингом виробництва зерна. 2.3. Маркетингове ціноутворення на ринку зерна. 2.4. Маркетинг товароруху зернової продукції. Висновки до розділу 2.

Розділ 3. Маркетингове забезпечення стратегії відродження національного ринку зерна.

3.1. Прогнозування динаміки кон'юнктури зернового ринку. 3.2. Імплементація маркетингу у просуванні товарного зерна. 3.3. Маркетинговий механізм посилення конкурентоспроможності вітчизняного зерна. Висновки до розділу 3.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкривається актуальність проблеми, мета і задачі, предмет і об'єкт дослідження, дається характеристика наукової новизни і практичного значення отриманих результатів.

Перший розділ “Маркетингові засади розвитку зернового господарства” присвячений теоретико-методологічному обгрунтуванню теми, основам формування маркетингу як ринкової концепції управління підприємницькою діяльністю в аграрному секторі, зокрема, специфічного маркетингу зернової продукції. Визначено методичний підхід до аналізу вітчизняного ринку зерна, сформульовані головні поняття і категорії, які використовуються в роботі.

Діалектичні перетворення економіки України в перехідний період, тобто ринкова її трансформація, спричинили корінні зміни в усіх галузях суспільного виробництва, в тому числі й на селі. Реформа сільського господарства, особливо після прийняття нового Земельного Кодексу України, вступає у завершальну стадію.

Тому дуже важливо створити належні умови для становлення і цивілізованого розвитку національного ринку зерна - основного товару, стратегічного продукту галузі. З урахуванням досягнень науки та світового досвіду можна стверджувати, що найефективнішою підоймою тут має слугувати маркетинг.

Виникнення цього економічного феномену, який називають філософією бізнесу і менеджменту, відносять до межі ХІХ і ХХ століть, коли ринок виробника поступився ринку продавця. Спочатку поняття маркетингу зводилось до певного способу організації комерційно-збутової діяльності фірми з метою отримання необхідної інформації про ситуацію на конкретному ринку для зниження підприємницького ризику і збільшення прибутку. Але в другій половині минулого сторіччя основним суб'єктом ринкових відносин став споживач. Відповідно зміст маркетингу (від англ. marketing - букв. “діяльність на ринку” і т.п.) збагатився. Орієнтація України на соціальну ринкову економіку вимагає залучення досягнень сучасного маркетингу, в тому числі і в сільському господарстві.

Маркетинг - складне і динамічне полімерне утворення. Економісти продовжують тлумачити його по-різному. Врахувавши найбільш раціональні ідеї, сучасний маркетинг, на наш погляд, можна визначити як таку систему відносин і служб організації ринкової діяльності, яка посередництвом забезпечує необхідний рух життєвих благ від виробника до покупця, створюючи сприятливі умови для підприємництва з метою найповнішого задоволення потреб споживача. Маркетингові відносини, таким чином, не обмежуються комерційним збутом, а охоплюють усі фази суспільного відтворення - виробництво, розподіл, обмін і споживання життєвих благ. Це відповідає змісту ринкової економіки. Маркетинг є її природним елементом, специфічною ознакою.

Головна увага першого розділу зосереджена на проектуванні - розробці маркетингової концепції трансформування зернового господарства у ринкове (conception - система як органічна єдність наукових ідей і правил дій). Вона синтезує досягнення світової економічної думки і практики, особливості аграрного сектора та властиві йому умови формування ринкового механізму господарювання

Дана модель базується на маржинальному підході, ключовим моментом якого є попит. Орієнтація підприємницької діяльності та управління нею здійснюється з пріоритетних позицій граничної корисності товару, очікування сприятливої ринкової ситуації і забезпечення у підсумку відповідної продуктивності капіталу.

Перш за все, слід врахувати фактори оточуючого середовища, які не підлягають впливу зі сторони господарської одиниці (стан економіки країни, аграрна політика, конкуренція, світовий ринок тощо). Інші фактори діють всередині організації (використання ресурсів, технології, якість продукції, мотивація праці і т.п.) і в цілому контролюються менеджментом. Завдання полягає у з'ясуванні маркетингової стратегії, проведенні атакуючої ринкової політики за допомогою засобів маркетингу і досягненні цілей економічного і соціального характеру.



Рис. 1. Елементи концепції маркетингу зерна

Складність тут обумовлюється динамікою виробництва зерна, яка важко піддається прогнозу, адже відтворення у сільському господарстві тісно переплітається із природними, біологічними процесами. Взагалі, у світі немає нічого постійного, крім змін.

Тому пропонується, наприклад, застосувати маркетингову логістику у просуванні товарного зерна, принциповими особливостями якої є вимоги не лише щодо досягнення мети за рахунок оптимізації запасів, швидкості обробки замовлення, транспортування і т.п., але й досягнення цілей за рахунок мінімізації витрат, конкретної спрямованості товароруху, оперативності реагування на запити споживача, тобто робити все саме так, як він хоче.

Все це обумовило гнучку методику маркетингового аналізу зернового господарства, яка реалізована в наступних частинах роботи. Маркетинг з концепції далі переходить до способу дій, в обгрунтування комплексу заходів по удосконаленню управління ринком зерна і визначення стратегії його розвитку.

Другий розділ - “Управління маркетинговою діяльністю на ринку зерна” містить маржинальний аналіз виробництва, оцінку внутрішнього і зовнішніх ринків зерна та рівня ефективності управління зерновим господарством, залежність його в першу чергу від головних мультиплікаторів - маркетингового ціноутворення і товароруху зерна.

Маржинальне розуміння виробництва не зводиться до одержання і реалізації зерна. Попереду має йти маркетинг, який визначає очікування ринку. Потім формується підприємницька програма (бізнес-плани і т.п.). Виробництво є наслідком і засобом вирішення питання - задоволення існуючого і потенційного на перспективу попиту.

Офіційні дані свідчать про нерівномірність виробництва зерна (табл. 1). Так, амплітуда його коливань від середньовиваженого рівня становить 25 %.

Таблиця 1 - Баланс зерна в Україні за 1995-2001 рр., тис. т *

Показники	Роки
	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
Виробництво	33930	24571	35472	26471	24581	24459	39670
Зміна запасів на кінець року	-757	-6249	5597	-4530	-4682	1329	-4128
Експорт	814	2113	1774	4180	6389	1330	2900
Імпорт	200	193	126	88	95	1010	170
Всього ресурсів	34073	28900	28227	26909	22969	22810	41068
Витрачено на корм (фураж)	18527	14934	13678	13650	11250	11056	12000
Витрачено на посів	4600	4085	3975	3811	3583	3597	3690
Втрати	1220	615	925	788	450	309	3950
Переробка на нехарчові цілі	876	846	1096	208	96	100	98
Фонд споживання	8850	8420	8553	8452	7590	7748	21330
Рівень рентабельності зерна, %	85,6	64,6	37,5	1,9	12,0	64,8	76,3

*Держкомстат України, Міністерство аграрної політики, “Украгроконсалт”.

Аналіз показує, що нині для внутрішніх потреб на рік Україні необхідно 7-8 млн. т продовольчого зерна, 12-14 млн. т фуражного (на корми), в середньому 4 млн. т насіннєвого матеріалу і приблизно 0,5 млн. т для технічних цілей (нехарчова переробка). Інтервенційний фонд, достатній для стабілізації ринку, визначений Держрезервом і становить мінімум 4 млн. т. Тобто, разом це складає 24-27 млн. т. Решта можливого виробництва - орієнтир для експорту зерна. Проте для характеристики ринку слід враховувати й інші моменти руху продукції (табл. 1).

Якщо буде реалізована програма “Зерно України 2001-2004”, то в найближчій перспективі можна сподіватися на приріст валового збору зернових. Обсяг виробництва зерна має стабілізуватись у межах 35-40 млн. т, що уже було досягнуто у 2001 році. Але це висуває нові вимоги до маркетингового управління ринком зерна.

Реакція ринку на ріст урожайності зернових і обсягів їх виробництва однозначна. Це веде до зниження цін, хоч попит на зерно також зросте у майбутньому, якщо підвищуватимуться доходи населення, розвиватиметься тваринництво. Але визначальним фактором постають відмінності у цінах всередині країни і на міжнародному ринку, про що свідчить приклад пшениці, отриманий за даними “Украгроконсалту”, Міністерства сільського господарства США та власних розрахунків (рис.2).

Рис.2. Ціни консолідованого ринку на пшеницю та їх гранична різниця

Вітчизняні ціни на пшеницю помітно коливаються по роках, тоді як на зовнішньому ринку змінюються незначно і характеризуються відносною сталістю. Фактори, які впливають на ціноутворення, можна поділити на чотири групи. Пропозиція є першим з них, залежить від погодних умов, витрат на виробництво, розмірів посівних площ, імпорту та ін. У роботі проведений розрахунок граничних витрат на вирощування окремих зернових культур по трьох основних природо-економічних зонах країни. При дослідженні використана методика визначення собівартості робіт і продукції, розроблена Харківським державним університетом сільського господарства, Головним управлінням сільського господарства та продовольства Харківської обласної державної адміністрації за погодженням з Міністерством аграрної політики України. Отримані середні витрати на вирощування зернових культур по регіонах становлять: Степ - 316 грн/т, Лісостеп - 330 грн/т, Полісся - 350 грн/т. Порівняння із світовими цінами (рис. 2) свідчить про достатні потенційні можливості для отримання високих прибутків національними товаровиробниками.

Другим фактором, що впливає на ціноутворення, є попит, який формується внаслідок росту доходів споживачів та експорту. Далі маркетинг визначає ціни через рівень розвитку своєї інфраструктури. Нарешті, держава активно проводить власну цінову політику.

Україна постійно орієнтувалась на експорт зерна, тому закупівельні ціни зарубіжних компаній грають важливу роль у формуванні внутрішніх цін. Їх рух відбувається в першу чергу залежно від світових цін на пшеницю та кукурудзу, яка досягає 70% світового виробництва кормових культур.

Невисока активність зернового господарства обумовлюється відсутністю належної інфраструктури зернового ринку. Наприклад, частка зерна, що зберігається сільськогосподарськими підприємствами на власних токах, сягає 60%. Це пояснюється високим рівнем існуючих тарифів і нестачею коштів у виробників на оплату послуг зерносховищ, транспортування зерна до елеваторів та загальною недовірою товаровиробників до існуючої системи зберігання зерна поза господарствами.

Для більшості зернових культур ціни на них падають відразу після збирання врожаю, коли пропозиція значно перевищує попит. Тому питання очікування підвищення ціни є одним з найбільш принципових для виробника, а значить, і маркетингу. Поки що більшість виробників зерна просто мають уявлення, що ціни на зерно повинні зростати з настанням зими та, особливо, весни. Проте як передбачити цей ріст, які фактори на нього впливають, яка буде реакція внутрішнього та зовнішнього ринків - ці питання залишаються без чіткої відповіді із-за відсутності маркетингового підходу, сталої аграрної політики та досвіду торгівлі в умовах ринку.

Дослідженнями встановлено, що в Україні ціни на багато послуг надто високі, бо визначаються монопольними структурами (зберігання зерна, транспортування, класифікація, сертифікація). Наприклад, перевезення зерна і обробка його в портах у нас в чотири рази дорожче, ніж у Західній Європі. Не сприяє ефективності і такий канал збуту зерна як бартерні угоди, на які припадало в попередні роки до третини реалізованого господарствами зерна.

Не стали індикатором ефективного просування зерна і біржі. Поки що через них реалізується не більше 6-10% урожаю. Але, щоправда, позитивна тенденція тут має місце. Головне завдання біржової торгівлі - страхування ризиків агровиробника, пов'язаних із зміною цін на ринку (хеджування). Якщо воно вирішиться, то небажання торгувати через біржу відійде. Виправдовує себе ідея інтервенційних закупок та встановлення заставних цін, що призупинило їх падіння на внутрішньому ринку.

Таким чином, український ринок зерна має ще значний невикористаний потенціал. Це дає можливість для маркетингу суттєво змінити ситуацію на краще, але за умов його творчого застосування.

У третьому розділі - “Маркетингове забезпечення стратегії відродження національного ринку зерна” - обгрунтовуються нові можливості та напрями імплементації (від англ. implementation - впровадження, застосування) маркетингу у просуванні зерна всередині країни та на експорт; пропонуються альтернативні шляхи розвитку зернового ринку України через підвищення його конкурентоспроможності за рахунок оптимізації маркетингових витрат та стимулювання національного зерновиробництва на основі прогнозу кон'юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків зерна.

Світові тенденції розвитку продовольчих ринків нині знаходяться під впливом таких основних факторів, як зростання доходів населення, урбанізація, зміни в демографічній ситуації, уподобання споживачів щодо якості і безпеки харчових продуктів. Основною силою, яка рухатиме світову торгівлю зерном, виступатимуть країни, що розвиваються, в тому числі й Україна.

За даними Світової ради по зерну (IGC), торгівля пшеницею у світі протягом 2000-2010 років зростатиме щорічно в середньому на 2,7%, порівняно з 3,5% зростання торгівлі м'ясом, що спричинить зростання попиту на зернофуражні культури. Відповідно швидкими темпами буде розвиватися комбікормова промисловість, головними сировинними ресурсами якої є зернофуражні культури (кукурудза, овес, ячмінь, сорго), високобілкові компоненти, зокрема шроти сої, кормові добавки тощо.

Світове виробництво пшениці у 2001 році очікується в розмірі 574 млн. т, тоді як у 2002 році прогнозується зростання обсягів його виробництва до рівня 590 млн. т. В цілому світова торгівля зерном на найближчу перспективу дещо зросте і буде знаходитись в межах 209-210 млн. т, з них продовольчого зерна - 104 млн. т і фуражного -105 млн. т (табл. 2).

Таблиця 2 - Динаміка кон'юнктури світового ринку зерна, млн. т

Показники	Роки
	1998/1999	1999/2000	2000/2001	2001/2002*
Виробництво	1,481	1,467	1,446	1,460
Торгівля	193	211	209	210
Споживання	1,465	1,478	1,482	1,497
Перехідні запаси	364	353	317	261
Україна (виробництво) до всього світу, %	1,8	1,7	1,6	2,7

* Попередні дані

Ріст торгівлі зерном обумовлений збільшенням обсягів імпорту зернових країнами Середньої Азії та Північної Африки, а також зростанням експорту з країн СНД, і зокрема, України.

Відповідно до прогнозованого виробництва і балансу зерна, загальний обсяг його реалізації на внутрішньому ринку повинен зрости, те ж саме стосується й експорту. Рівень останнього, при сприятливій зовнішній кон'юнктурі, очікується в межах 5-6 млн. т, і, в основному, це буде зерно фуражної пшениці та ячменю.

Аналіз свідчить, що подальше збільшення обсягів експорту зернових із України буде стримуватись низькою ефективністю вітчизняної маркетингової інфраструктури, як внутрішньої, так і орієнтованої на зовнішній ринок. В ринковій економіці “ціна маркетингу”, тобто вартість маркетингових послуг, є такою ж важливою, як, власне, і виробництво. У ході досліджень встановлено, що український виробник зерна при реалізації своєї продукції на зовнішньому ринку внаслідок завищеного “податку” з боку неефективної ринкової інфраструктури втрачає до третини вартості свого товару (рис. 3).



Рис. 3. Структура витрат на збут зерна і доходи товаровиробників в Україні та Західній Європі

При запланованому експорті зернових в найближчі роки (в середньому 5 млн. т) та при прогнозованій ціні на фуражне зерно - 80 доларів США за 1 т (ФОБ порт України), вартість українського зерна, призначеного на експорт, сягає 400 млн. доларів щорічно. Левова частка експорту, враховуючи географічне положення основних країн-імпортерів зернових, передбачає використання, в основному, портової інфраструктури, до того ж транспортування морем є вигіднішим з економічної точки зору і загальноприйнятим у світовій аграрній торгівлі. Приймаючи за вихідні дані розрахунок граничних витрат на вирощування зернових по трьох основних регіонах України та враховуючи зростання граничної продуктивності маркетингу (резерви підвищення зображені на рис. 3), залишаючи інші показники сталими, дослідженнями встановлено, що розмір потенційного прибутку національних виробників при експорті 5 млн. тонн зерна може зрости мінімум на 35 млн. доларів США в рік. Але це за умови проведення комплексної перебудови маркетингової інфраструктури зернового ринку.

Проведена в дисертаційному дослідженні калькуляція експортної ціни на фуражне зерно свідчить про перевищення граничних витрат при експорті зернових над оптимальними в середньому на 26 доларів США за 1 т, що підтверджується і процентними даними (рис. 3). Внаслідок цього, за умов передбаченого зростання виробництва в найближчий період в Україні може виникнути парадоксальна ситуація, коли високі врожаї зернових не гарантуватимуть відповідних прибутків товаровиробникам, що частково уже знайшло своє відображення в ситуації влітку та восени 2001 року. Дане твердження є чисто гіпотетичним і залежить від місця розташування виробництва і зберігання зерна, а також від послідовності і логічності інтервенційних дій з боку держави.

Все це свідчить про те, що шляхи підвищення конкурентоспроможності товаровиробників України потрібно шукати перш за все у перебудові існуючої експортної інфраструктури, складських можливостей, якості надання транспортних послуг, з метою трансформації комплексу маркетингу до міжнародних стандартів. Це дозволить також оптимізувати ціни на вітчизняну зернову продукцію з урахуванням потреб тваринницької галузі.

Прискоренню реформування вітчизняного зерновиробництва покликаний сприяти і прийнятий у першому читанні восени 2001 р. Законопроект “Про зерно і ринки зерна в Україні”, який буде регламентувати державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України. В цілому є грунтовні підстави сподіватися, що відродження національного зерновиробництва можливе вже у найближчій перспективі.

ВИСНОВКИ

У дисертації приведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі відродження зернового ринку України через трансформацію його маркетингової інфраструктури на шляху переходу до ринку, що дасть змогу підвищити доходи національних товаровиробників та забезпечити продовольчу безпеку держави. За результатами дослідження можна зробити такі висновки.

1. Ключовим аспектом аграрної реформи в Україні має бути становлення організаційно-правових та економічних механізмів функціонування ринку зерна, системи господарських відносин, що виникають між його суб'єктами у процесі виробництва, зберігання, доробки, торгівлі та використання зерна на засадах ринкової конкуренції, вільного вибору напрямів реалізації зерна та визначення цін, а також державного контролю за його якістю, зберіганням та раціональним використанням.

2. Запропонована концепція маркетингу стосовно трансформації зернового ринку України передбачає орієнтацію на підвищення доходів національних товаровиробників через зниження граничних витрат на просування зернової продукції до споживачів, досягнення максимальної продуктивності капіталу і утримання сталої цінової ситуації на ринку.

3. Аналіз показує, що при умові раціонального використання ресурсів і дотримання сучасної технології вирощування зернових культур, існують реальні можливості досягнення вищої ефективності сільського господарства. Про це свідчать результати останніх років: порівняно з попереднім періодом середня врожайність зернових у 2001 році зросла на 40% і становила 2,71 т/га, на 104,3% більше зібрано продовольчої пшениці, прибуток від продажу зерна урожаю 2001 року зріс в середньому на 11,5%, або на 279 млн. грн., і становив біля 2,72 млрд. грн. В дисертації обгрунтовується очікування поступового зростання зерновиробництва, прогнозується покращення вітчизняного балансу зерна і зростання експорту. За розрахунками автора, рівень експорту зерна, при сприятливій зовнішній кон'юнктурі, знаходитиметься в межах 5-6 млн. тонн. В основному це буде зерно фуражної пшениці та ячменю. Обсяг споживання зерна в Україні на період 2001/2002 та 2002/2003 маркетингових років буде знаходитись в межах 25 млн. тонн. При цьому використання зерна на продовольче забезпечення регіонів, на формування насіннєвого фонду та на фуражні цілі буде залишатися відносно сталим, проте зростатиме у наступні п'ять років.

4. Дослідженнями встановлено, що на сучасному етапі стан організаційних формувань, які забезпечують умови відтворення виробництва зерна, його заготівлі, зберігання, переробки, реалізації, кредитно-фінансових та інших послуг залишається далеким від оптимального. І, в першу чергу, це явище негативно впливає на фінансове становище виробничих структур, веде до зниження ціни пропозиції.

5. Доводиться, що за умов високих внутрішніх цін і малої різниці між цінами експортного попиту і пропозиції, саме скорочення накладних витрат на шляху українського зерна від виробника до портів відвантаження призведе до підвищення конкурентної позиції українського зерна; національний товаровиробник зможе отримувати прибутки від результатів своєї діяльності в розмірі майже на третину більші від існуючих нині.

6. Зроблено висновок, що національні виробники в змозі вирощувати зерно за світовими цінами (за виключенням маркетингових витрат). Але цьому поки що заважає проблема монопольних структур та неефективна система маркетингу зернової продукції. Власні дослідження та зарубіжний досвід свідчать, що лише конкуренція між різними суб'єктами ринку знижує вартість маркетингових послуг і підштовхує до пошуку нових та ефективних можливостей застосування принципів сучасної маркетингової логістики.

7. Для створення конкурентного середовища пропонується в першу чергу залучати вітчизняні та іноземні інвестиції в розбудову інфраструктури портів, розширення потужностей елеваторів, розвиток річкового транспорту, в цілому на створення альтернативних каналів збуту та місць зберігання зерна безпосередньо національному товаровиробникові. Це дозволить останньому привести граничні витрати до максимальної продуктивності виробництва і таким чином отримати найвищу віддачу від вкладеного капіталу.

8. Програмою “Зерно України 2001-2004” передбачається нарощування обсягів виробництва зернових до 40 млн. тонн. Проте дійсність 2001 року свідчить, що в Україні фактично ще відсутній маркетинг реалізації продукту. Тому неточно визначається внутрішня потреба в зернових та можливі обсяги експорту. При розробці заходів державної підтримки недостатньо враховується ефект росту пропозиції зерна за відсутності належного внутрішнього попиту та обмеженості умов експорту. Маржинальний аналіз дозволяє зробити висновок, що з метою уникнення подібних ситуацій оптимальний рівень виробництва зернових на найближчу перспективу в Україні має становити в межах 35 млн. т, інтервенційний фонд - 4 млн. т, а рівень заставних цін повинен відповідати можливостям бюджету, тобто гарантованої закупівлі зерна у товаровиробників за їх першою вимогою. Для того, щоб виходити на рівень виробництва понад 40-45 млн. тонн, необхідне попереднє технологічне переозброєння господарств та розвиток експортної інфраструктури. Це вимагає великих коштів, тому вирішення цього питання може зайняти декілька років.

9. Рекомендується розвивати біржі як найбільш оптимальну форму цивілізованої торгівлі. Пожвавлення ринку зерна можливо через залучення значних обсягів іноземного та вітчизняного капіталу, який буде працювати у сфері зернового ф'ючерсного ринку, тобто укладання форвардних, ф'ючерсних контрактів та опціонів, створення необхідних страхових фондів. Обгрунтовується недоцільність існуючої кількості вітчизняних бірж (товарних - 772, з них реально працює біля 200). Пропонується їх зменшити, але підвищити якість надання послуг і посилити конкуренцію між ними. Біржі мають стати індикатором цін на основні види зернової продукції, як щодо руху цін на внутрішньому ринку, так і у випадку продажу зерна та продуктів його переробки на експорт.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Орехівський В.Г. Сутність та особливості сільськогосподарського маркетингу // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 1999. - Вип. 15. - С. 184-187.

Орехівський В.Г. Маркетингова концепція виробництва зерна // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 1999. - Вип. 18. - С.85-88.

Орехівський В.Г. Маркетингове забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т.1 /За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2000. - С. 261-264.

Орехівський В.Г. Регулювання процесів ціноутворення на ринку зерна // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2001. - Вип. 44. - С.50-52.

Орехівський В.Г. Ефективність розвитку маркетингу в зерновій галузі АПК України // Економіка АПК. - 2001. - №8. - С.112-115.

АНОТАЦІЇ

Орехівський В.Г. Маркетингова трансформація зернового ринку України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг.- Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням комплексної оцінки становлення зернового господарства в Україні, його маркетингової трансформації в умовах переходу до ринку. Досліджена специфіка маркетингу сільськогосподарської продукції, в першу чергу зерна. На основі аналізу граничної продуктивності та граничних витрат визначений оптимальний об'єм валового виробництва зерна в Україні та шляхи зниження маркетингових витрат. Запропоновані напрями вдосконалення державного регулювання зернового ринку, маркетингового ціноутворення та руху зернової продукції. Визначені пріоритетні напрями для розробки стратегії маркетингу з метою відродження національного зерновиробництва.

Ключові слова: зерновий ринок, маркетингове середовище, маркетинг зерна, маркетингова інфраструктура, стратегія, ціна, попит, пропозиція, маржинальний аналіз, державне регулювання, конкурентноспроможність.

Ореховский В.Г. Маркетинговая трансформация зернового рынка Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - предпринимательство, менеджмент и маркетинг.- Национальный аграрный университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам комплексной оценки развития зернового хозяйства Украины, его маркетинговой трансформации в условиях перехода к рынку. Исследована специфика маркетинга сельскохозяйственной продукции, и, в частности, зерна. На основе анализа предельной производительности и предельных издержек определен оптимальный объем валового производства зерновых в Украине, найдены пути снижения маркетинговых расходов. Предложены пути усовершенствования государственного регулирования зернового рынка, маркетингового ценообразования и движения зерновой продукции. Определены приоритетные направления для разработки стратегии маркетинга с целью возрождения национального зернового производства.

Ключевые слова: зерновой рынок, маркетинговая среда, маркетинг зерна, маркетинговая инфраструктура, стратегия, цена, спрос, предложение, предельный анализ, государственное регулирование, конкурентноспособность.

Orehovskiy V.G. Marketing Transformation of Grain Market in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for awarding the scientific degree of the candidate of economic sciences. Specialty 08.06.02 - Entrepreneurship, management and marketing.- National Agrarian University, Kyiv, 2002.

The research is focused on theoretical and practical issues of grain market transformation in Ukraine, from the point of marketing tools improvement, developing marketing infrastructure and critical evaluation of state agricultural policy.

Systems approach enabled to prove that the condition of organizational structures, which cover grain storage facilities, processing, sales, financial and other services being far from optimal, which means that input factors are not being sufficiently reimbursed with normal rates of return from output sales. This phenomenon negatively influences, first of all, production sector, pressing producer prices down.

It is calculated that in case of improved technology, growing conditions and expected progress of agricultural reform there are substantial profit opportunities for grain producers in Ukraine. It is investigated that Ukrainian producers, because of underdeveloped logistics lose up to one third of the export price, comparatively to their foreign rivals. The pricing process on the domestic market was carefully investigated, emphasizing the main particulars which characterize price formation for Ukrainian grains. Marginal approach was used to evaluate marginal productivity, marginal costs and the potential benefits from improving production and marketing environments.

The concept of costs was much more broadly defined than simply the addition of tariffs on trade and storage implies. The less obvious transaction costs received special attention, which cover search for information, communication, negotiations, monitoring and enforcement once a contract has been made. There were also considered costs associated with risk, e.g. price changes, legislation instability, etc. In the Ukrainian grain sector these costs arise at several stages in the marketing chain and being extremely high, while there no much attention paid to them from official statistical authorities. It was shown that to reduce production and selling costs it is only possible through increasing market competition and decreasing the role of the state monopoly entities.

The evaluation of state agricultural policy clearly shows that in case of good grain yield it was not planned in advance where to sell grains and how the state can support domestic prices. In the thesis it is proposed to set the fixed price only for the volume of harvest needed to cover domestic needs (self-sufficiency), while the rest should be priced according to market forces. There is a new legislative act coming soon into force, which is called “About Grain and Grain Markets in Ukraine”. While it has not been officially adopted, there are proposals and comments presented in the thesis as for making it the most efficient.

In the process of research the world markets of grains have been investigated, giving the evaluation of Ukrainian competitive position. Besides there is a tough competition on world agricultural markets, there are good prospective for Ukrainian grain to compete. It is predicted that in the long term the country can substantially improve, but in the short term because of lack of capital, investments and technology the week marketing infrastructure in Ukraine will cause deadweight losses for domestic grain producers, especially in productive years. For that reason it is suggested to play greater attention in state agricultural policy to quickly improve logistic and market infrastructure conditions.

The development of agricultural exchanges in Ukraine was considered. So far they do not play the role they have to, meaning not providing sufficient insurance for contracts, and not acting as price indicators. The decision is in attracting foreign capital to be engaged in futures trading.

The survey has grounded the following conclusion: to quickly renovate domestic grain production, it is essential to focus government policy on increasing competition in grain sector, stimulate domestic demand and exports, instead of spending state budget to finance inefficient intervention programs and state provisions. The legislation has to be focused more on movement of capital than actual goods, by means of attracting foreign investments in domestic marketing infrastructure. It is crucial to let market forces to drive the market, and the state only supervise, while priority should be given to export expansion and stimulation of domestic consumption.

Key words: grain market, marketing environment, grain marketing, marketing infrastructure, strategy, price, demand, supply, marginal analysis, state agricultural policy, competitiveness.

????????? ?? Allbest.ru

...