Підвищення ефективності функціонування підприємств на засадах упровадження маркетингового механізму управління їх діяльністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підвищення ефективності функціонування підприємств на засадах упровадження маркетингового механізму управління їх діяльністю

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

маркетинг управління вітчизняний

Актуальність теми. Розбудова ринково орієнтованої господарської системи та розвиток досконалих конкурентних відносин між її суб'єктами в Україні вимагають впровадження одночасно керівного і керованого маркетингового механізму, здатного забезпечити стабільне високоприбуткове функціонування найважливіших структурних одиниць - підприємств - та мобільно інтенсифікувати відтворювальні процеси як на локальному, так і на глобальному рівнях.

Основи концепції маркетингового управління було закладено зарубіжними науковцями - класиками маркетингу - А. Шоу, Т. Левіттом, П. Друкером, Ф. Котлером, П. Діксоном, Д. Пеппером, М. Роджерсом. Висвітлення характерних особливостей маркетингово-орієнтованих управлінських процесів, притаманних періоду ринкових трансформацій, знайшло відображення в роботах представників наукового світу СНД, зокрема Є.П. Голубкова, Р.А. Фатхутдінова, Л.І. Цигічко, Р.Б. Ноздрьової, і вітчизняних фахівців В.Г. Герасимчука, Є.В. Крикавського, Т.Б. Решетілової, В.Я. Кардаша, І.М. Акімової, Л.С. Шевченко, С.С. Гаркавенка. Але, незважаючи на розмаїття концепцій маркетингового управління підприємствами, специфіку яким надають авторські погляди, не досягнуто однозначності у визначенні маркетингу в якості ефективного організаційно-функціонального механізму управління діяльністю підприємств. Проблему кількісної оцінки ефективності комплексу маркетингу було піднято в наукових працях зарубіжних вчених: К. Брокхоффа, І. Гросса, Т. Вонома, В. Кларка, П. Дойля, Т. Амблера, Ж.-Ж. Ламбена, інших; сьогодні вона широко дискутується в роботах вітчизняних науковців І.В. Багрової, В.А. Ткаченка, П.Г. Перерви, Є.В. Ромата, Т.М. Скоробогатової та інших. Але поки що не розроблено універсальної методики оцінки ефективності маркетингу як дієвого механізму управління підприємствами різних форм власності та галузевої належності, яка б ураховувала ступінь результативності кожної створеної в його межах маркетингової підсистеми. Проблема підвищення ефективності функціонування підприємств на засадах інтенсифікації використання маркетингового інструментарію є основним лейтмотивом досліджень в працях вищевказаних фахівців, проте запропоновані ними моделі маркетингового управління носять переважно теоретичний характер. Тому інтегрування маркетингового механізму в систему управління господарською діяльністю підприємств і перехід до комплексної логістичної багатоваріантної моделі управління є надзвичайно актуальним і вимагає нових наукових і прикладних рішень, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота розвиває і доповнює дослідження науково-дослідних робіт за темами: «Формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування вітчизняних підприємств хімічної промисловості» (номер державної реєстрації 0102U001951) та «Формування механізму ефективного регулювання та управління економічною діяльністю вітчизняних підприємств» (номер державної реєстрації 0102U001962), які виконуються з 01.01.2002 р. по цей час в Українському державному хіміко-технологічному університеті. Особисто автором розроблені розділи «Обґрунтування необхідності впровадження маркетингового механізму управління діяльністю вітчизняних підприємств» і «Розробка комплексної логістичної багатоваріантної моделі ефективного управління підприємствами».

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є створення нових організаційно-економічних форм підвищення ефективності функціонування підприємств в період трансформації економіки України в ринкову на засадах упровадження організаційно-функціонального маркетингового механізму управління їх діяльністю.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних теоретичних і практичних задач:

сформулювати нове концептуальне поняття маркетингового механізму управління діяльністю підприємства та визначити його складові елементи;

виявити, систематизувати та оцінити вплив основних факторів на формування належного маркетингового середовища підприємства з урахуванням особливостей здійснення маркетингу на вітчизняних підприємствах;

розробити нову, прогностично-трансформаційну, модель маркетингового механізму управління діяльністю підприємства на основі комплексного підходу до оцінки ефективності його складових підсистем;

упровадити маркетинговий механізм в модель ефективного управління підприємством та створити на цій основі належну організаційну структуру управління ним;

опрацювати дієві напрямки інтенсифікації використання маркетингового інструментарію підприємствами та розробити на цій основі структуровану схему підвищення їх конкурентоспроможності шляхом формування позитивного іміджу в ієрархічному ринковому середовищі.

Об'єктом дослідження є процес підвищення ефективності функціонування підприємств в ієрархічному ринковому середовищі.

Предметом дослідження є маркетинговий механізм ефективного управління господарською діяльністю підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою досліджень стали сучасні концепції маркетингу, теорії маркетингового управління підприємствами. Для формування нового концептуального поняття маркетингового механізму застосовано системний підхід. При вирішенні окремих задач використано спеціальні методи: теорію випадкових процесів і теорію ймовірностей - для побудови прогностично-трансформаційної моделі маркетингового механізму управління діяльністю підприємства; економіко-математичні методи моделювання - для оцінки ефективності дослідницької підсистеми; техніко-економічний аналіз - для оцінки впливу внутрішніх факторів на ефективність виробничої підсистеми; кореляційно-регресивний та АВС-XYZ-аналіз - для оцінки ефективності комунікаційно-збутової підсистеми; алгоритмізацію процесів і шкалування - для оцінки ефективності контролінгової підсистеми; методи логістичного моделювання - для побудови багатоваріантної логістичної моделі управління підприємством. Для забезпечення оперативності і точності розрахунків обчислення здійснені на ПЕОМ в редакторі Excel 7.0 for Windows 98 та за допомогою прикладного пакету програм Curve Expert 1.3.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі застосування системного підходу та сучасної концепції маркетингового управління теоретично обґрунтоване вирішення конкретного завдання щодо створення нових організаційно-економічних форм підвищення ефективності функціонування підприємств на засадах побудови і впровадження відповідного маркетингового механізму управління їх діяльністю, в результаті чого:

вперше:

сформульовано і впроваджено в науковий обіг поняття маркетингового механізму як ефективної організаційно-функціональної системи управління підприємством з дискретним станом, до складу якої входять дослідницька, виробнича, комунікаційно-збутова та контролінгова підсистеми;

розроблено нову, прогностично-трансформаційну, модель маркетингового механізму управління підприємством, побудовану на засадах системного підходу і теорії випадкових процесів з урахуванням імовірнісного характеру впливу окремих маркетингових заходів на господарську діяльність підприємства;

удосконалено:

систему управління господарською діяльністю підприємства завдяки розробці комплексної багатоваріантної логістичної моделі, в якій, порівняно з класичною, обрання зваженого управлінського рішення обґрунтовано кількісними критеріями в застосуванні конкретної маркетингової стратегії розвитку;

структурну схему досягнення підприємством високого рівня конкурентоспроможності, яка, на відміну від існуючих, заснована на забезпеченні його позитивного іміджу в ієрархічному ринковому середовищі;

отримали подальший розвиток:

методика кількісної оцінки впливу значущих факторів на формування належного маркетингового середовища на підприємстві, подана у вигляді взаємоузгодженої трирівневої класифікації, що й відрізняє її від існуючих підходів;

способи кількісної оцінки ефективності маркетингового механізму як в цілому, так і кожної створеної в його межах функціональної підсистеми.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведені до рівня впровадження конкретних аналітичних методик, пропозицій щодо поліпшення поточного стану підприємств на засадах упровадження маркетингового механізму, що дає можливість своєчасно приймати вірні управлінські рішення, здатні забезпечити їм прибуткове функціонування в ринковому середовищі. Розроблена методика оцінки ефективності маркетингового механізму управління діяльністю підприємства ґрунтується на інтегральній та поелементній оцінці його складових підсистем і дозволяє віднайти резерви на різних стадіях і місцях їх виникнення та прогнозувати розвиток подій на підприємстві.

Запропоновані в дисертаційній роботі рекомендації були використані відкритим акціонерним товариством «Дніпропетровський лакофарбовий завод» (акт від 25.06.2002 р. та лист №42/23 від 25.06.2002 р.), державним відкритим акціонерним товариством «Шахта «Степова» державної холдингової компанії «Павлоградвугілля» (акт від 15.05.2002 р.), управлінням побутового обслуговування населення (лист №07/91 від 23.10.2002 р.), а також управлінням промисловості при Дніпропетровській обласній державній адміністрації (лист №292/2 від 04.11.2002 р.). Отримані в дисертації науково-теоретичні положення впроваджені в навчальний процес Українського державного хіміко-технологічного університету (довідка №12/17 від 19.11.2002 р.) та Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту (лист №194/01-34 від 12.11.2002 р.) при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Економічний аналіз», «Економіка праці», «Маркетинговий менеджмент», «Внутрішній економічний механізм підприємства», «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств».

Особистий внесок здобувача. В дисертаційній роботі особисто здобувачем обґрунтовано теоретичні засади упровадження організаційно-функціонального маркетингового механізму управління діяльністю підприємства; запропоновано комплексну методику оцінки його ефективності та його складових підсистем; розроблено комплексну багатоваріантну логістичну модель ефективного управління підприємством; удосконалено схему підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств шляхом створення їх позитивного іміджу за допомогою інтенсифікації використання маркетингового інструментарію. Особистий внесок автора в наукових роботах, написаних у співавторстві, наведено в списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались та отримали схвалення на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг: теорія і практика» (м. Ялта, 2000 р.), на ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Дослідження й оптимізація економічних процесів» (м. Харків, 2000-2001 рр.), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті» (м. Рівне, 2000 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні» (м. Дніпродзержинськ, 2000 р.), на методичному семінарі «Проблеми викладання дисциплін в галузі економіки, менеджменту та соціальних наук» (м. Дніпропетровськ, 2000 р.), на І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття» (м. Полтава, 2001 р.), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку» (м. Алушта, 2002 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 15 публікаціях загальним обсягом 35,73 умов.-друк. арк., з яких у фахових виданнях надруковано 10 публікацій; частка автора в опублікованих наукових працях становить 20,0 умов.-друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 175 найменувань та 12 додатків. Дисертацію викладено на 172 сторінках машинописного тексту, вона містить 23 рисунки та 8 таблиць.

Основний зміст роботи

В першому розділі «Засади ефективного впровадження маркетингу на підприємствах в умовах становлення ринкової економіки в Україні» охарактеризовано стан розв'язуваної проблеми і здійснена постановка задач дослідження. З цією метою на основі діалектичного підходу до вивчення тенденцій розвитку вітчизняних підприємств і процесів, що відбуваються в економіці в цілому, вдалося встановити еволюційну закономірність розвитку маркетингових відносин відповідно до наступної періодизації:

1991-1994 рр. - період лібералізації та обвального спаду виробництва (за цей час його обсяги зменшились на 40,4%) зі слабким протистоянням кризовим явищам, коли застосування маркетингу ототожнювалося виключно з рекламою і тільки поглиблювало негативне ставлення споживачів до вироблених товарів;

1995-1998 рр. - тривала криза, маркетинг спрямований на забезпечення товароруху імпортних товарів, не завжди якісніших від вітчизняних, але бажаних через їх привабливий дизайн, представницькі властивості, тощо;

друга половина 1999 р. - фаза започаткування економічного піднесення; спостерігається зростання промислового виробництва на 4%. Для цього періоду характерне підвищення маркетингової активності підприємств, яке відразу ж позначилося на стабілізації виробничих та споживчих процесів.

Аналіз промисловості показує, що її прискорений розвиток протягом 2000 р. і активне використання маркетингового інструментарію дало позитивні результати в забезпеченні ефективного товароруху, що пожвавило виробничу активність в галузях, працюючих на внутрішній ринок і задовольняючих потреби рядових споживачів, але протягом 2001 р. розвиток поступово уповільнився в усіх галузях промисловості. Позитивним результатом 2001 р. став ефективний державний вплив на формування доходів населення, а відтак і на активізацію споживчого попиту завдяки активному впровадженню маркетингових заходів для стимулювання збуту вироблюваної продукції, внаслідок чого відбувалося синхронне зростання ВВП і споживання населення. Загальна частка товарів вітчизняного виробництва в 2001 р. зросла до 93,5% (проти 93,2% в 2000 р.) по групі продовольчих та до 60,7% (проти 58,7% в 2000 р.) по непродовольчих товарах, що є свідченням поступового економічного росту товаровиробництва. Для України з теперішнім рівнем життя населення характерною є пряма залежність між грошовими доходами і витратами споживачів на купівлю товарів. Тому, на наш погляд, саме підвищення рівня поточних доходів населення в 2001 р. визначило зростання споживчого попиту в 2002 р.

Аналіз факторів, що формують маркетингове середовище підприємств, показує, що найбільш впливовими з них є:

на макрорівні: демографічні (динаміка чисельності та соціально-економічного складу населення); соціально-економічні (структура споживання, купівельна спроможність, рівень життя населення); природно-кліматичні (клімат, забезпеченість ресурсами, екологічна ситуація); науково-технологічні (науково-технічний прогрес, інноваційна діяльність); політико-правові (державна влада, політична стабільність, однозначність чинного законодавства); культурологічні (ціннісні орієнтири, менталітет, стереотипи мислення);

на мікрорівні: внутрішньопідприємницькі: внутрішньовиробничі (собівартість продукції, маркетингові витрати, рентабельність); класифікаційні (товарний асортимент і номенклатура); техніко-технологічні (якість, експлуатаційні властивості, відповідність стандартам); ергономічні (гігієнічні, антропометричні, психофізичні властивості); естетичні (дизайн, товарна марка, упакування, привабливість тощо); організаційні (умови постачань, сервісного обслуговування, товарного кредиту, продажу, взаємозв'язки між функціональними підрозділами підприємства, професійно-кваліфікаційний склад їх персоналу) та зовнішньопідприємницькі (конкуренти, постачальники, посередники, споживачі, інші зацікавлені в продукції особи).

Встановлено, що промисловий маркетинг значно відрізняється від інших видів маркетингу розмаїттям сфер і видів діяльності; надзвичайно низькими сприйнятливістю, адаптивністю, самоорганізацією і самоврядуванням; періодичністю і непослідовністю здійснення; низьким рівнем наукових досліджень і культури маркетингу; відсутністю потужного «мозкового маркетингового центру» на підприємстві, здатного мобільно опрацьовувати конструктивні управлінські рішення.

На базі критичного аналізу сучасних концепцій маркетингового управління сформульовано теоретичні аспекти, визначено сутність та складові елементи маркетингового механізму управління діяльністю підприємств, на базі чого побудовано його прогностично-трансформаційну модель.

Під маркетинговим механізмом (М) слід розуміти ефективну структурно-динамічну організаційно-функціональну систему управління діяльністю підприємства з дискретним станом, яка складається з дослідницької (S₁), виробничої (S₂), комунікаційно-збутової (S₃) і контролінгової (S₄) підсистем, спрямовану на вивчення ринку, конкурентного середовища, потреб споживачів і орієнтацію на них вироблюваних товарів.

Ефективність маркетингового механізму (Е_М) пропонується визначати як успішність мобілізації резервів підвищення результатів роботи визначених маркетингових підсистем за рахунок маркетингових дій за формулою (1):

, (1)

де Е_МД - ефективність дослідницької підсистеми маркетингового механізму діяльності підприємства; Е_В - ефективність виробничої підсистеми; Е_КЗ - ефективність комунікаційно-збутової підсистеми; Е_К - ефективність контролінгової підсистеми.

Звідси резерви підвищення ефективності маркетингових досліджень: Р_МД =1 - Е_МД; виробництва Р_В =1 - Е_В; комунікацій і збуту Р_КЗ =1 - Е_КЗ; контролінгу Р_К =1 - Е_К.

Відмінність цієї методики в її прогностичності, оскільки застосування теорії випадкових процесів в поєднанні з теорією імовірності дає можливість визначити ефективність функціонування підприємства на засадах упровадження маркетингового механізму управління в будь-який період часу з урахуванням впливу визначених факторів. Завдяки цьому з'являється можливість оперативного прийняття вірних управлінських рішень, здатних поліпшити поточний стан підприємства, а також можливість щодо оцінки ефективності маркетингового механізму в перспективі за формулою (2):

, (2)

де k=0 - базовий період (період часу, взятий за точку відліку); k=1 - підзвітний період; p_ij - імовірність перебігу маркетингових подій в економічній діяльності підприємства (порядок здійснення маркетингових заходів при формуванні підсистем маркетингу від і-ого до j-ого стану (рис. 1)); E_i - ефективність визначеної маркетингової підсистеми.

В другому розділі «Методологічні основи створення ефективного організаційно-функціонального маркетингового механізму управління діяльністю підприємства» досліджено стан останнього на прикладі характерного для хімічного комплексу підприємства з виробництва лакофарбової продукції, сформульовано теоретичні основи та запропоновано комплексний підхід до оцінки ефективності кожної із складових підсистем маркетингового механізму на підприємстві в розрізі функцій маркетингу на засадах системного підходу.

Маркетинговий механізм започатковує дослідницька підсистема. Маркетингові дослідження мають здійснюватися на експрес-опитуванні потенційних споживачів (за модифікованою схемою побудови запитань анкети). Ступінь ефективності проведення такого дослідження (Е_МД) рекомендується визначати за формулою (3), як підсумок впливу соціально-психологічних показників на основі вербальних оцінок:

, (3)

де k_Р - реакція споживачів (коефіцієнт повернення анкет) розраховується як частка повернутих анкет в загальній кількості надрукованих для опитування анкет, k_Р<1; k_П - коригуючий коефіцієнт (частка анкет, які не відповідають вимогам заповнення, в загальній чисельності повернутих анкет); k_ПР - коефіцієнт пріоритетності цільового запитання, який враховує ступінь розумового навантаження респондента при відповіді на цільове запитання (визначається розробником анкети), 0,4 < k_ПР < 0,6; R - середня бальна оцінка (рейтинг) повернутих анкет, що визначається як середньозважена величина; m - кількість маркетингових досліджень, що їх здійснює підприємство протягом року.

Застосування системного підходу та багатофакторного техніко-економічного аналізу у визначенні ефективності виробничої підсистеми маркетингового механізму дозволили запропонувати її оцінку за формулою (4):

, (4)

де R_ОВФ - рентабельність основних виробничих фондів (ОВФ) підприємства; f_О - фондоозброєність праці; F_ОБ - середні залишки обігових коштів; k_ОБ - оборотність обігових коштів; z_ТП - витрати на 1 грн. товарної продукції; C_ТП - собівартість товарної продукції; M_B - маркетингові витрати; w - продуктивність праці; - активна частина ОВФ.

Аналізуючи таку залежність, вдалося встановити, що поряд зі збільшенням рентабельності основних фондів підприємства, фондоозброєності, середніх залишків обігових коштів і коефіцієнта оборотності обігових коштів, а також зі зменшенням витрат на 1 грн. товарної продукції, її собівартості, маркетингових витрат (що підвищує результативність виробництва, орієнтованого на маркетинг), спостерігається негативний вплив зростання продуктивності праці та активної частини основних виробничих фондів на ефективність виробництва.

Комунікаційно-збутова підсистема маркетингового механізму управління діяльністю підприємства обґрунтована функцією товароруху. Здійснені на засадах АВС-XYZ-аналізу дослідження показали, що стратегія інтенсифікації збуту передбачає рух як в межах однієї асортиментної групи (від підгрупи товарів з низьким коефіцієнтом оборотності товарних запасів як прогресивний напрямок розвитку комунікаційно-збутової політики і навпаки - як регресивний), що визначається попитом на запропоновані підприємством товари, так і рух між асортиментними групами взагалі, який визначається виробничим потенціалом підприємства, з одного боку, та купівельною спроможністю споживачів, з іншого. В практиці діяльності вітчизняних підприємств спостерігаються обидва варіанти розвитку подій. Зважаючи на це, необхідно зосередити увагу на неприпустимості ситуації переважання регресійного напрямку в збутовій політиці підприємства завдяки постійному вивченню попиту споживачів, конкурентного середовища, впровадженню інновацій, пропозиції нових модифікацій товарів добре налагодженого виробництва, інтенсифікації раціоналізаторства всередині підприємства.

Ефективність комунікаційно-збутової підсистеми (Е_КЗ) маркетингового механізму управління діяльністю підприємства пропонується визначати як добуток індексу реалізації продукції (І_РП) та індексу маркетингових витрат (І_Мв) за формулою (5), де перший відображає частку товарного асортименту (ТП), що приносить йому реальний дохід як результат реалізації (РП), другий визначає частку маркетингових витрат (М_В) в собівартості реалізованої продукції (С_РП).

(5)

Виходячи з цього автор поширює правило Парето до сфери оцінки комунікацій та збуту: якщо індекс маркетингових витрат дорівнюватиме І_Мв = 0,2, а ступінь реалізації товарної продукції І_РП = 0,8, то оптимальний рівень ефективності маркетингової підсистеми збуту становитиме Е_КЗ = 0,16.

Дослідження коливань динаміки збуту дозволило встановити аналітичний зв'язок обсягів збуту (РП) від фактора часу (t), який носить поліноміальний характер (тобто РП = a + bt + ct² + dt³ + … + pt^л), що свідчить про наявність сезонних коливань (л) (або циклічність) в збуті будь-якої продукції і пояснює відсутність стабільного, чітко сформованого попиту на неї.

Розуміння автором маркетинг-контролінгу як цілісної підсистеми, що сполучає процеси планування, прогнозування, аудиту й управління досягненням ефективних кінцевих результатів господарювання підприємства, дозволило розробити методику оцінки його ефективності незважаючи на імовірнісний характер визначеного процесу (табл. 1). Її було здійснено на основі шкалування процесів маркетинг-контролінгу.

Таблиця 1. Визначення ефективності маркетинг-контролінгу

Висновки

Основні наукові висновки, отримані в дисертації, зводяться до наступного:

Досліджено тенденції та визначено проблеми, що заважають ефективній діяльності підприємств, обґрунтовано необхідність розробки нових організаційно-економічних маркетингово-орієнтованих форм підвищення ефективності їх функціонування з урахуванням умов ринкових відносин.

Здійснено періодизацію розвитку маркетингових відносин вітчизняних підприємств, завдяки чому аргументована необхідність упровадження маркетингового механізму управління їх діяльністю, заснованого на послідовній розбудові його як цілісної системи з дискретним станом, представленої дослідницькою, виробничою, комунікаційно-збутовою та контролінговою підсистемами.

Побудовано прогностично-трансформаційну модель маркетингового механізму підприємства, яка враховує імовірнісний характер впливу маркетингових процесів на економічний стан підприємства та численний перелік факторів впливу на маркетингове середовище підприємства.

Застосування комплексного підходу до оцінки ефективності маркетингового механізму управління діяльністю підприємства дає можливість визначити ефективність підпорядкованих йому підсистем.

Обґрунтовано доцільність впровадження функціонально-регіональної організаційної структури управління діяльністю підприємств, виходячи з особливостей розміщення продуктивних сил та принципів управління ними.

Розроблено схему прийняття конструктивних управлінських рішень згідно з комплексною багатоваріантною логістичною моделлю, яка враховує ступінь розвитку, досвід та фінансову усталеність підприємств, а також найсучасніші принципи організації виробництва.

Для стабільного функціонування підприємств в ієрархічному ринковому середовищі запропоновано перехід до концепції створення їх позитивного іміджу в ієрархічному ринковому середовищі.

Розроблено рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств, починаючи з рівня вироблюваних товарів через власне рівень підприємства, галузі, регіону, країни при входженні до системи світогосподарських відносин на засадах маркетингового підходу в управлінні їх діяльністю.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Размещено на Allbest.ru