Виробничий маркетинг на підприємствах олійно-жирової галузі України

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний торговельно-економічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

ВИРОБНИЧИЙ МАРКЕТИНГ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Виконала Присяжнюк Світлана Вікторівна

Київ - 2003



АНОТАЦІЯ

Присяжнюк С.В. Виробничий маркетинг на підприємствах олійно-жирової галузі України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено пошуку ефективних засобів маркетингового забезпечення стратегій виходу виробничих підприємств олійно-жирової галузі на внутрішній та зовнішній ринки відповідного цільового призначення.

Розроблено засади інтегрованого виробничого маркетингу на олійно-жирових комбінатах, що синтетично поєднує види маркетингу та менеджменту. Здійснено системну адаптацію інтегрованого виробничого маркетингу до дослідження процесу формування якості готової продукції на олійному виробництві. Запропоновано методичні засоби використання такого маркетингу на промисловому виробництві досліджуваного профілю. Вони включають наступні складові: змістовну економічну модель оцінки кінцевої якості продукції; систему інтегральних маркетингових оцінок, що утворюють «інформаційний модельний дублікат» конкретного підприємства (тезаурус економічних оцінок); структуру формування класифікатора таких оцінок та покроковий алгоритм їх формування.

Для обстеженої групи підприємств, проведено структурний розподіл угрупувань споживачів і відповідних сегментів цільового ринку; розкрито спосіб використання матриці управління до контролю за якістю сировини та готової продукції при промисловій переробці насіння соняшнику, сої, ріпаку та технологічної схеми виготовлення відповідних товарних продуктів (олії та шроту); запропоновано матричну систему функціональної діагностики та контролю за формуванням якості олійно-жирової продукції. Розкрито кінцеву мету та очікувані результати інтегральних оцінок при розробці конкурентноспроможних стратегій ринкової поведінки підприємств досліджуваного типу.

маркетинг товарний олійний



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах становлення та розвитку економічних відносин удосконалення системи управління товарним ринком потребує розглядати підприємство в постійному взаємозв`язку наявності та використання виробничих ресурсів, виробників, а також споживачів готової продукції. Це, зокрема, зумовлено тим, що до сьогодення належним чином не вдалося змінити виробничу систему й адаптувати її до умов функціонування вітчизняної економіки. Значна частина галузей національної економіки нездатна надати необхідне забезпечення товарними ресурсами, оперативно реагувати на кон`юнктурні зміни та тенденції науково-технічного розвитку, стати активним суб`єктом стабільності та економічного зростання. До таких господарюючих суб`єктів відносяться і переробні підприємства харчової промисловості, зокрема олійно-жирової галузі (ОЖГ).

Причиною цьому є ряд обставин. Так, основні складові ринку продукції ОЖГ вимушені працювати в умовах підвищених ризиків як внутрішніх (придбання сировини, розширення асортименту й доступності продукції, підвищення її якості, цінова політика та ін.), так і зовнішніх (регіональні, соціальні, політичні та ін.). Поширеною є неадекватна оцінка суб`єктами ринку ОЖГ власного фінансового стану, а також надійності їх основних клієнтів та партнерів по бізнесу.

У зв`язку з цим вітчизняні підприємства-виробники олійно-жирової продукції частіше, ніж їхні зарубіжні колеги опиняються в кризових ситуаціях. Проблема ускладнюється і тим, що багато методів маркетингового дослідження виробничих структур ОЖГ, які застосовуються на Заході, недостатньо ефективні в умовах України. Тому для українських суб`єктів виробничої сфери діяльності актуальною є розробка і застосування на основі аналізу стану складових ринку продукції ОЖГ власних ефективних підходів.

Необхідною умовою створення відповідної концепції є оновлення існуючого інструментарію маркетингового аналізу та розробка засад маркетингу на підприємствах ОЖГ в нових умовах господарювання. Вона повинна будуватися на єдиному методологічному підході і постійному інформаційному й методичному забезпеченні аналізу та прогнозу показників, які характеризують виробництво і споживання олійно-жирової продукції у взаємозв`язку з основними факторами.

Разом з тим, лишається не вирішена проблема маркетингу на вітчизняних промислових підприємствах як важливого фактора підвищення ефективності управління, враховуючи наявні ресурси, стан виробництва та вимоги ринку.

Об`єктивною необхідністю стало створення науково обґрунтованого маркетингового забезпечення подальшого розвитку підприємств ОЖГ та відповідних сегментів товарного ринку. Такий підхід обумовлює знаходження більш адекватних засобів залучення й адаптації теоретичних засад маркетингу до потреб вітчизняного виробництва, поєднання економічних факторів та реальних технологічних можливостей підприємства, які обумовлюють якість олійно-жирової продукції. Це, в свою чергу, потребує проведення комплексного обстеження вітчизняних підприємств ОЖГ, угрупування споживачів олійно-жирової продукції з урахуванням особливостей відповідних сегментів цільового ринку, аналізу особливостей сегментування ринків збуту товарної продукції олійного виробництва.

Саме цим й обумовлюється актуальність дослідження та його загальноекономічне значення. Головна ідея роботи полягає в тому, щоб на основі визначення та аналізу основних факторів функціонального зв`язку внутрішнього і зовнішнього економічного середовища підприємств ОЖГ, обґрунтувати необхідність й можливість використання засад виробничого маркетингу в системі управління і організації контролю за якістю товарної продукції олійного виробництва при реалізації стратегій та відповідних вимог до пошуку цільових ринків збуту.

Актуальність та значимість проблематики дослідження обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її основні цілі, завдання і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету за темою «Стратегія розвитку підприємств олійно-жирового комплексу» (№ держреєстрації 0102U007007) у частині знаходження більш ефективних економічних механізмів, нових підходів щодо удосконалення структурно-функціональної організації виробництва та управління галуззю в цілому. Крім того згідно господарського договору (№ 07/01-99) з СП «Вінізпак» в межах теми "Ефективність використання банківських кредитів в сфері інвестиційної діяльності» автором особисто виконано підрозділ «Аналіз привабливості олійно-жирової галузі» (довідка №23/01-118 від 10.02.03р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка засобів маркетингового забезпечення ефективних стратегій виходу виробничих підприємств ОЖГ на внутрішній та зовнішній ринки відповідного цільового призначення. Мета визначила певну послідовність, структуру, теоретичний зміст дослідження, що складається з аналізу таких взаємопов'язаних завдань:

· проаналізувати стан та визначити тенденції розвитку ОЖГ України на ринку відповідної товарної продукції;

· дослідити характер діяльності підприємств ОЖГ, їх організаційно-виробничу побудову та інші фактори, що визначають завдання та складові маркетингу на промислових виробництвах;

· провести диференційований аналіз сукупного попиту на вітчизняному ринку, відповідну розробку сегментування товарного ринку продукції олійного виробництва за ознаками цільових завдань підприємства та відповідних різновидів ринку;

· розробити теоретичні засади й методичні засоби щодо маркетингового забезпечення управління якістю готової продукції на олійно-жирових комбінатах (ОЖК) у відповідності до вимог комплексного підходу та ефективних стратегій по завойовуванню цільових ринків збуту;

· провести аналіз існуючої практики розрахунку показників якості товарної партії сировини та готової продукції ОЖК з метою вдосконалення оперативного обліку в системі управління підприємством;

· виробити інструментальні засоби проведення маркетингового моніторингу і контролю за якістю продукції з метою пошуку конкурентноспроможних стратегій виходу на нові ринки збуту готової продукції відповідного профілю.

Об'єктом дослідження є підприємства різних форм власності і господарювання ОЖГ України.

Предметом дослідження є маркетингове забезпечення діяльності підприємств ОЖГ, що формують сегменти товарного ринку у відповідності до потреб й умов внутрішнього і зовнішнього економічного середовища України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є теоретичні основи маркетингу у поєднанні з стратегічним та операційним менеджментом, а також наукові праці з економічної теорії, статистики та аналізу, законодавчі і нормативні акти, спеціальна література по техніко-технологічному забезпеченню підприємств ОЖГ.

У процесі дослідження було використано наступні методи: системний аналіз та синтез - для визначення тенденцій розвитку ОЖГ; групування, порівняння, графічний метод, метод вибіркових обстежень - при сегментуванні ринку олійно-жирової продукції; економіко-математичне моделювання, регресійно-кореляційний, кластерний та дискримінантний аналіз, факторний і функціональний метод - при розробці засад маркетингового забезпечення управління якістю готової продукції на основних фазах виробничого процесу ОЖК.

Обробка інформаційно-аналітичного забезпечення і економіко-аналітичного моделювання здійснювалося за допомогою сучасних інформаційних технологій та програм на основі емпіричних методичних прийомів досліджень (розрахунково-аналітичні, спостереження, документалістика, інформатика, впровадження результатів у практичну діяльність).

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є дані Держкомстату України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, матеріали асоціації «Укроліяпром» та Українського науково-дослідного інституту олій та жирів (УкрНДІОЖ) Міністерства аграрної політики України, довідково-аналітичні матеріали по 26 підприємствах відповідної галузі.

Наукова новизна одержаних результатів. Вирішення вищенаведених завдань дало змогу отримати результати, наукова новизна яких полягає в тому, що автором вперше:

· теоретично обґрунтовано необхідність і можливість розробки засад виробничого маркетингу, що передбачає розгорнуте та комплексне визначення якості продукції підприємств досліджуваного типу;

· розроблено методичні засади щодо маркетингового забезпечення управління на ОЖК, що базується на комплексній діагностиці та контролі за формуванням якості готової продукції на основних фазах виробничого процесу;

· комплексний аналіз якості готової продукції ОЖК (олії, шроту) доведено до інтегральних маркетингових оцінок (ІМО) на основі диференційованого розподілу фізико-хімічних та інших нормативних показників по матричних структурах відповідних функціональних груп (МСФГ);

Поглиблено та уточнено:

· поняття модельної оцінки кінцевої якості продукції на підприємствах досліджуваного профілю, одноелементних та багатофакторних ІМО. Розроблено структуру формування класифікатора таких оцінок;

· економічний зміст основних функціональних призначень інтегрованого виробничого маркетингу на ОЖК при реалізації різноманітних економічних стратегій його розвитку відповідно до вимог цільових ринків збуту;

Дістало подальший розвиток:

· основні структурні угрупування споживачів на внутрішньому ринку олійно-жирової продукції і виявлено відносно нього шість найбільш важливих критеріїв угрупувань. Здійснено попарні порівняння відповідних сегментів товарного ринку та альтернатив цільового. Запропоновано проводити такі маркетингові порівняння в матричній формі, в термінах домінування одного з елементів над іншими, враховуючи диференційований розподіл та відокремлення сегментів ринку по п'яти порядках економічних переваг;

· методичні засоби розрахунку показників якості товарної партії сировини та продукції на ОЖК. Запропоновано типову форму облікового документу по прийому в переробку давальницької сировини та картограму надходжень відповідних партій вихідного продукту різної якості.

Достовірність та наукова обґрунтованість положень дисертації підтверджується їх апробацією на наукових конференціях, наявністю публікацій у фахових виданнях та впровадженням основних результатів у практичну діяльність.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені в дисертації, доведені до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій. Вони знайшли і можуть знайти подальше застосування при вирішенні завдань розвитку підприємств ОЖГ та стратегій обрання цільових ринків збуту товарної продукції. Реалізація розробок у практичній діяльності дозволить значною мірою підвищити ефективність управління якістю готової продукції на основі маркетингового забезпечення стратегій завойовування товарного ринку. Розроблена в дисертації система контролю за формуванням якості продукції може бути використана на будь-якому на промисловому підприємстві відповідного профілю під час формування маркетингового модулю різновидів товарних груп.

Наукові результати дослідження були використані при розробці заходів щодо управління якістю продукції та пошуку стратегічних партнерів і відповідних сегментів цільового товарного ринку Одеським олійно-жировим комбінатом (довідка від 05.09.2002р. № 84-91). Практичні рекомендації з удосконалення існуючої системи прийому давальницької сировини апробовані та впроваджені на Чернівецькому олійно-жировому комбінаті (довідка від 07.06.2002р. № 158). Запропонована система діагностики за поетапним процесом формування якості продукції впроваджена на Вінницькому олійно-жировому комбінаті (довідка від 11.05.2002р. № 06-514). Результати наукових досліджень використані для підготовки лекційного та практичного курсу з дисципліни «Маркетинг», «Маркетингова діяльність», «Стратегічний маркетинг», які викладаються у ВТЕІ КНТЕУ (довідка від 14.02.03р. № 23/01-128).

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, в якому викладено авторський підхід щодо вирішення важливого наукового завдання - розробки засобів маркетингового забезпечення ефективних стратегій виходу ОЖК на внутрішній та зовнішній ринки відповідного цільового призначення.

У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистим внеском здобувача є: обґрунтування особливостей побудови і застосування інформаційної системи у маркетинговій діяльності на ринку продукції харчової промисловості [1]; визначення шляхів подальшого розвитку харчової промисловості, які б забезпечували її ефективне функціонування [2]; викладення методологічних аспектів процесу санації підприємств ОЖГ [8]; розробка рекомендацій щодо використання відповідних методів калькуляції для визначення собівартості олійно-жирової продукції [9].

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження були докладно висвітлені у доповідях та одержали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції «Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття» (м. Київ, 1-2 березня 2000р.), на першій міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах» (м. Дніпропетровськ, 17-18 лютого 2000р.), на п`ятій міжнародній науковій конференції - літньої школи «Проблеми інтеграції України в Європейський Союз: європейські студії» (м. Ялта-Лівадія-Форос, 13-15 вересня 2000р.), на науковій конференції за підсумками науково-дослідної роботи за 1999-2000 рр. (м. Київ, 1-2 березня 2001р.), на міжнародній конференції «Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?» (м. Донецьк, 21-22 березня 2001р.), на ІV міжнародній науковій конференції молодих вчених - економістів (м. Донецьк, 23-24 березня 2001р.), на ХІІ міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні» (м. Чернівці, 3-4 квітня 2001р.), на ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції (м. Чернівці, 9-10 квітня 2002р.), на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика перебудови економіки» (м. Черкаси, 25-27 листопада 2002р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання, предмет й об`єкт дисертаційного дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У першому розділі "Засади виробничого маркетингу на олійно-жирових підприємствах України» проаналізовано стан ОЖГ України, визначено тенденції її розвитку на ринку, розкрито засади виробничого маркетингу, а також доведено необхідність його використання на виробництві досліджуваного типу, визначено та проаналізовано основні фактори функціонального зв'язку внутрішнього і зовнішнього економічного середовища підприємств. Обґрунтовано, що для використання та здійснення функціональних завдань виробничого маркетингу регулятивні параметри якості повинні групуватися навколо такого фактора, яким є підвищення якості готової продукції. Уточнено поняття модельної оцінки кінцевої якості олійно-жирової продукції.

Зрозуміло, що загальні обсяги виробництва олії залежать, у першу чергу, від виробництва сировини (наприклад, насіння соняшнику, ріпаку, сої). Цим і визначається аналіз факторів, які найбільш суттєво впливають на формування якості олійної продукції, розпочинаючи з якості сировини і до різних фаз її промислової переробки. Саме для покращення й стимулювання усіх необхідних засобів та умов ефективного підвищення якості продукції у відповідності до світових стандартів і полягає основне призначення маркетингу на промисловому виробництві даного типу.

На основі аналізу існуючих видів маркетингу було здійснено їх адаптацію до потреб промислового виробництва зазначеного профілю. На рис.1 відображено угрупування видів маркетингу, на яких формується комплекс теоретичних й методичних засобів інтегрованого виробничого маркетингу ОЖК впродовж усього наступного дослідження.

Відповідно до такого впорядкування та об'єднання видів маркетингу в єдиний інструментарій обстеження ОЖК, здійснюється застосування та адаптація засад виробничого маркетингу на промисловому підприємстві. При цьому, виникає потреба у розробці нового інструментарію маркетингового аналізу, який ґрунтувався б на органічному поєднанні видів маркетингу з менеджментом. Такий синтетичний підхід, що і складає основу концепції дисертаційного дослідження, іменується інтегрованим виробничим маркетингом.



Рис. 1. Угрупування видів маркетингу як складових виробничого маркетингу в адаптації до потреб розвитку ОЖК

Обґрунтовуючи в роботі свій підхід, підприємства ОЖГ та ринок олійно-жирової продукції розглядаються автором як відкриті економічні системи. Останні досліджуються на основі співставлення різноякісних угрупувань таких детермінантних факторів, що є необхідними для формування ІМО поточного стану економічного розвитку виробництва. В дослідженні уточнено поняття щодо модельної оцінки кінцевої якості продукції на ОЖК, відповідна модель та сам процес формування ІМО відображено на рис. 2.

На основі модельних оцінок кінцевої якості продукції розкрито економічний зміст прямих та зворотних зв'язків поміж детермінантами М1-М4, які утворюють системну цілісність досліджуваного об'єкту. Виходячи з цього в роботі показано, що для використання та здійснення функціональних завдань виробничого маркетингу регулятивні параметри управління групуються навколо такого фактора як підвищення якості продукції. Крім того, розроблено структуру формування класифікатора ІМО щодо факторів, які впливають на якість готової продукції, і показано, як відбувається формування ІМО, наведено один з можливих варіантів алгоритму їх побудови.



Рис. 2. Модельні оцінки кінцевої якості продукції на ОЖК

Обґрунтовано, що сучасний стан маркетингу як функції управління вимагає нового підходу до оцінки складових успіху підприємства. У цьому відношенні економічна оцінка розглядається нами, як процедура присвоєння даному економічному об'єкту певних властивостей, які притаманні йому з визначенням необхідних показників. Тому одноелементні та векторні оцінки формуються поступово на основі відповідного класифікатору. Система ІМО у теоретичному аспекті розглядається як тезаурус, тобто «інформаційний дублікат» реального стану і можливих варіантів поведінки досліджуваного об'єкту, а саме підприємств ОЖГ. Отже, процес формування ІМО здійснюється на основі відповідних комбінаційних вибірок інформації про стан ринку та конкретного підприємства. У змістовному сенсі останні є подібними до послідовно застосовуваних методик та розрахунків за алгоритмом (рис.3).



Рис. 3. Блок-схема алгоритму одержання ІМО

Доцільність використання алгоритму одержання необхідних оцінок якості продукції полягає, на нашу думку, в тому, що це надає можливість однаковим чином проводити маркетингові дослідження за різними показниками якості.

У другому розділі «Виробничий маркетинг у вирішенні стратегічних завдань розвитку олійно-жирових комбінатів» проаналізовано основні структурні угрупування споживачів на внутрішньому ринку продукції ОЖГ, здійснено попарні порівняння відповідних сегментів товарного та альтернатив цільового ринку олійно-жирової продукції, розроблено методичні засади виробничого маркетингу на ОЖК, використовуючи його функціональній зв`язок в єдиному комплексі управління з операційним і стратегічним менеджментом на основі застосування матриці управління для розробки стратегій виходу на ринок товарної продукції олійного виробництва та комплексного обстеження її якості.

Автором проведено диференційований аналіз сукупного попиту на вітчизняному ринку, відповідну розробку сегментування товарного ринку основної продукції олійного виробництва за ознаками цільових завдань підприємства та відповідних різновидів ринку. При цьому враховувалися стосовно до специфіки підприємств, що аналізувалися, загальнонормативні вимоги сегментування цільових ринків, а саме: потреби споживачів, їх ідентифікування у відповідності до певних товарних груп, номенклатури та асортиментного складу продукції, її прибутковість, доступність відповідного сегменту до кожного різновиду товарної продукції, стабільність постачання та збуту, розмір щодо загальних характеристик стану ринку, обсягів можливих продаж при відповідній ціновій політиці підприємства, географічні, демографічні та інші ознаки і фактори. Окрім цього, враховувалося, що в теорії організації західних фірм є нормативним «behavioral aspects», який передбачає мотиваційну структуру та диференціацію потреб за силою переваг і додатковими ознаками стійкості, тривалості, регулярності їх відтворення на відповідному сегменті ринку. Це обумовило введення до методичних засобів інтегрованого виробничого маркетингу на ОЖК таких елементів як:

1) розробка експертних оцінок переваг окремо по кожній групі факторів для кожного ринку;

2) обчислення узгоджених вагових коефіцієнтів факторів (для кожного ринку та диференційованих сегментацій).

Аналізуючи зовнішнє конкурентне середовище, доведено, що узагальнений тезаурус підприємства має стати інформаційно-аналітичною базою даних про стан не тільки конкретного підприємства, але разом з тим і відповідної галузі в цілому, про потреби споживачів та тенденції розвитку ринку. Показано, що він використовується у якості ІМО, які обумовлюють вибір стратегії підприємства. Обґрунтовано, що при розробці маркетингових програм окремого ОЖК необхідно враховувати диференційований розподіл та відокремлення сегментів ринку, які в даній роботі впорядковані по п'яти порядках економічних переваг. Тому, дисперсія цільових орієнтацій підприємств вимагає адекватної маркетингової кластеризації показників по кожній товарній групі та номенклатурі готової продукції ОЖГ. Ось чому і було запропоновано, щоб на підприємствах ОЖГ розроблялися відповідні інформаційні фонди економічних оцінок.

Таким чином, методичні засади, що запропоновані автором, тепер вже складаються з циклу взаємопов'язаних розрахунків та відповідного набору інтегральних економічних оцінок. Вони групуються за певними аспектами (станом, динамікою, показниками розвитку) досліджуваного об'єкту, що впорядковані у межах єдиної методики відповідно до алгоритму (рис. 3).

Аналізуючи досвід зарубіжних провідних фірм і компаній, їх «маркетингову історію», дисертант прийшов до висновку, що маркетинг у відриві від менеджменту, часто може бути малоефективним. Тому й виникло завдання по розробці нового інструментарію маркетингового забезпечення в адаптації до особливостей підприємств ОЖГ. При вирішенні завдання враховувалося насамперед те, що на виробництві операційний менеджмент вважається основою для планування усіх без винятку виробничих процесів. При цьому, маркетингова стратегія поведінки підприємства фокусується на перетині попиту та пропозиції, а сегментація ринку передбачає відповідні угрупування споживачів та відповідних товарних груп продукції. Функціональний зв'язок, що утворює методичні засоби інтегрованого виробничого маркетингу у його поєднанні з зазначеними різновидами менеджменту розкрито і наведено на матриці управління, яку у стратегічному менеджменті іменують «The Managerial Matrix». Дисертант обґрунтовує свою позицію наступними аргументами. По-перше, уся диференціація економічних функцій по групам управління є логічно замкненою, і при тому, системним чином, саме на маркетинг. По-друге, вона визначає схему функціональних угрупувань управління підприємством, в якій будь-який різновид менеджменту розпочинається саме з маркетингу, а не навпаки. В дисертації більш докладно викладено це обґрунтування з урахуванням якісно відмінних форм та рівнів детермінації усіх складових єдиної системи управління впритул до функціонального моніторингу й контролю. Таким чином, виробничий маркетинг - це синтетичне поєднання маркетингу з вимогами операційного та стратегічного менеджменту на промисловому підприємстві досліджуваного типу.

У третьому розділі «Виробничий маркетинг в системі управління олійно-жировими комбінатами та організації контролю за якістю продукції» розкрито функціональне призначення виробничого маркетингу в системі управління та організації контролю за якістю продукції, запропоновано матричну систему діагностики та контролю за формуванням якості, розроблено типову форму облікового документу по прийому в переробку давальницької сировини та картограму надходжень відповідних партій вихідної продукції різної якості.

При цьому головну увагу зосереджено на комплексному порівняльному аналізі показників кінцевої якості продукції, а саме:

1) якість сировини;

2) якість та глибина технологічної переробки;

3) якість зберігання та усіх робіт по перепродажній підготовці продукції;

4) обсяги виробничих потужностей;

5) обсяги реалізації готової продукції.

Аналіз проводився у відповідності до схем матеріальних потоків олійного виробництва при промисловій переробці насіння соняшнику, сої, ріпаку та технологічної схеми цього виробництва. Систему організації виробничо-господарської діяльності останніх було структуровано за взаємопов'язаними та ієрархічно впорядкованими модулями (технологічного, економіко-екологічного, маркетингово-менеджерського, діагностики та контролю) щодо управління за якістю продукції.

Головним предметом такого аналізу слугували фізико-хімічні показники якості продукції, які складають основні детермінантні фактори, що найбільш істотним чином впливають на господарську, в тому числі виробничу діяльність підприємства. Ці показники було диференційовано та впорядковано за функціональними групами конкретного економічного змісту. Останні, слугували основою для формування МСФГ певного порядку детермінації відповідно до наведеного раніше покрокового алгоритму одержання ІМО (рис.3). В дисертації детально розкрито методику та техніку використання відповідних матричних структур при маркетинговому дослідженні якості промислової олії та шроту. Економічний зміст відповідних матричних структур та один з типових прикладів формування відповідної матриці управління та інтегральних оцінок наведено нижче:

1. МСФГ-1. Масова частка відповідних речовин, що входять до складу соняшникового шроту (тостованого), у відсотковому перерахунку на абсолютно суху речовину (у %). Векторна оцінка ІМО¹1=(4; 5; 7; 6; 8; 18; 17) - це підмножина 7 показників з вихідної множини 25 показників, що складають вимоги до якості продукції (якісні параметри речовинного складу шроту). Векторна оцінка ІМО¹2=(1,5; 39,0; 23,0; 683; 1,0; 0; 0,968) - це підмножина нормативних показників, які утворюють кількісні значення цих параметрів.

Це мінлива множина відхилень реальних показників від нормативних. Саме ці відхилення, як відомо, й утворюють кількісні значення відповідних параметрів якості речовинного складу шроту, зокрема його сортність. Зауважимо на інструментальну зручність використання подібної методики оцінки якості продукції.

Аналогічним чином формуються відповідні матриці та інтегральні оцінки для: МСФГ-2: «Домішки», що категорично забороняються у речовинному складі шроту за певними нормативними показниками; МСФГ-3: «Хлорорганічні речовини»; МСФГ-4: «Структура функціональних груп нормативних показників оцінки якості шроту».

Інструментальність застосування методики формування відповідних матричних структур щодо інших товарних груп олійного виробництва розкривається на прикладі маркетингового дослідження показників якості олії. Так, для оцінки якості олії формуються відповідні матриці:

1) І порядку «Насичені кислоти»;

2) ІІ порядку «Ненасичені кислоти»;

3) ІІІ порядку «Хімічні показники»;

4) ІУ порядку «Структура функціональних груп нормативних показників оцінки якості промислової олії».

В дисертаційній роботі о обґрунтовано, що аналіз та облік давальницької сировини необхідно забезпечувати, починаючи зі стадії приймання, таким чином, щоб обліковий документ відображав усі нормативні параметри її якості, дозволяв контролювати масу брутто і нетто (конкретних партій сировини) за всіма відповідними показниками. В дисертації наведено обліковий документ на приймання в переробку давальницької сировини, який розроблено дисертантом. Він дозволяє працювати з усією наявною інформацією, використовуючи відповідні АРМ. На підставі даних лабораторних аналізів та нормативних документів формується відповідна база інформаційного забезпечення процесу управління якістю продукції за давальницькими угодами.

У дисертаційній роботі проведено аналіз такого аспекту дослідження як перетин економічних взаємодій на цільових ринках, а саме тенденції його розвитку: сукупний попит та пропозиція, обсяги продаж, їх залежність від виробничих потужностей, постачальників сировини, структури товарообігу, динаміка та наявний розподіл населення за рівнем середньодушових грошових витрат на відповідні продукти харчування, індекси цін на певні товарні групи у поєднанні з ціновою політикою підприємства. Розкривається, яким чином інтегрований виробничий маркетинг застосовується для розробки та прийняття управлінських рішень у чотирьох основних аспектах:

1) розподіл ресурсів;

2) адаптація до внутрішнього та зовнішнього середовища;

3) координація основних організаційно-управлінських та функціональних складових виробництва;

4) забезпечення пріоритетних напрямків і програм розвитку маркетингової інструментально-аналітичної бази. При цьому, враховується одночасний вплив на підприємства відповідних економічних факторів. Кожному з них відповідає певна сукупність ІМО. Серед них одне з чільних місць займає такий показник як середні ціни продажу відповідного товарного продукту на цільовому ринку у співставленні по роках. В роботі зроблено спробу (на наявному статистичному матеріалі) віднайти регресійну залежність змін цього показника у часі на прикладі співставлення середніх цін на олію за останні роки. Такий аналіз показав, що цьому співвідношенню найкраще відповідає (коефіцієнт детермінації дорівнює R = 0,8181) квадратична залежність.

Дисертантом показано, що векторній ІМО підпадає конкретний модуль (технологічний цикл виробництва, етап просування товару на ринок тощо), ресурс виробництва, господарська операція та ін. На цій основі розкривається економічний зміст модулю ефективності операцій та його складові (предметна, інструментальна, результативна), відповідно до яких здійснюється формування маркетингового модулю підприємства. Останній, також має свої складові, що об'єднуються економічним змістом конкретної маркетингової програми щодо відповідної функціональної цілеспрямованості розвитку підприємства. До таких складових відносяться наступні принципи: декомпозиції цільової орієнтації підприємств; ціннісної корисності; реалістичності. Відповідно до них визначається мета кожного етапу дослідження конкретної функціональної групи, що організаційно забезпечує цільову орієнтацію підприємства у обраному стратегічному напрямку, а саме:

1) маркетинговий аналіз (завершується створенням узагальненого тезаурусу одноелементних економічних оцінок);

2) маркетинговий моніторинг (створює синтетичне знання про стан виробництва та перспективи його розвитку, користуючись відповідною множиною векторних багатокритеріальних інтегральних оцінок);

3) маркетинговий контроль (система діагностування ефективності виробництва, якості готової продукції, раціональності обраних стратегій просування товару на ринок, відповідної цінової політики і розробки програм економічного розвитку підприємства на основі його реструктуризації, техніко-технологічної модернізації).



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці заходів щодо маркетингового забезпечення подальшого розвитку підприємств олійно-жирової галузі. За результатами проведеного дослідження пропонується ряд висновків та рекомендацій, зміст яких полягає в наступному:

1. Галузі національної економіки, зокрема олійно-жирової, в нових умовах господарювання потребують удосконалення системи управління товарним ринком, що може бути значною мірою забезпечено впровадженням розроблених в дисертації засад виробничого маркетингу, який передбачає комплексний аналіз та контроль за формуванням якості готової продукції на основних фазах виробництва. Інтегрований виробничий маркетинг розглядається як органічне поєднання поміж собою різних за функціональним призначенням видів маркетингу і операційного та стратегічного менеджменту.

2. На основі аналізу організаційно-виробничої побудови підприємств виявлено основні фактори функціонального зв`язку внутрішнього та зовнішнього економічного середовища господарюючих суб`єктів олійно-жирової галузі. Доведено, що для реалізації виробничого маркетингу та під час розробки відповідних стратегій розвитку олійно-жирових підприємств регулятивні параметри управління мають групуватися навколо такого фактора як підвищення якості готової продукції.

3. Запропоновано економічну модель оцінки кінцевої якості продукції, яка має вироблятися для кожного підприємства окремо на основі саме тієї системи детермінантів, які визначальним чином впливають на її стан у поточний період часу. В роботі уточнено поняття інтегральної маркетингової оцінки певного аспекту діяльності підприємства. Такі оцінки розробляються на заданій інформаційно-аналітичній базі показників як самого виробництва, так і середовища, що його оточує. За допомогою системи відповідних оцінок утворюється «інформаційний дублікат» конкретного підприємства, тобто тезаурус усієї множини основних показників його діяльності. Розроблено структуру формування класифікатора таких оцінок та моделі побудови останнього, а також алгоритм одержання інтегральної маркетингової оцінки.

4. Проведено структурний аналіз угрупувань споживачів і відповідних сегментів цільового ринку стосовно до потреб економічного розвитку досліджуваної групи підприємств олійно-жирової галузі та їх цільових орієнтацій.

5. Розроблено рекомендації щодо використання матриці управління до контролю за якістю сировини та готової продукції підприємств даного промислового профілю; маркетингової стратегії стосовно проведення порівняльного аналізу показників якості продукції (технологічний модуль) у відповідності до загальної схеми матеріальних потоків олійного виробництва при промисловій переробці насіння соняшнику, сої, ріпаку та технологічної схеми виготовлення відповідних товарних продуктів (олії та шроту); створення на олійно-жирових комбінатах єдиної маркетингової програми функціонального моніторингу та контролю за основними етапами та складовими інтегрального процесу формування якості готової продукції.

6. Запропоновано матричну систему діагностики та контролю за формуванням якості готової продукції на промисловому підприємстві досліджуваного профілю. Її основою є розробка (у відповідності до матриці управління) типових матричних структур функціональних груп, що розподіляють нормативні показники якості (від сировини до готового продукту) на істотні угрупування меншої складності.

7. Розроблені методичні засоби інтегрованого виробничого маркетингу структуруються на основі алгоритму одержання інтегральних маркетингових оцінок, що мають доводитися до обчислення кількісних показників відповідних якісних параметрів, які складають нормативні вимоги до речовинного, фізичного (органолептичного) та хімічного складу як сировини, так і готової продукції відповідної товарної групи.

8. Обґрунтовано, що формування маркетингового модулю підприємства здійснюється на основі реалізації трьох взаємопов'язаних економічних принципів щодо диференціації їх по певних завданнях економічного розвитку та до вироблення інтегральних економічних оцінок про міру ціннісної корисності та реалістичності розроблених маркетингових програм.

9. Розкрито кінцеву мету та очікувані результати використання інтегральних оцінок при розробці конкурентноспроможних стратегій ринкової поведінки, а саме під час маркетингового аналізу, моніторингу та контролю якості готової продукції.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Захожай В.Б., Присяжнюк С.В. Принципи інформаційно-аналітичного забезпечення маркетингових досліджень ринку продукції харчової промисловості // Економіка та підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. пр. - К.: КДТЕУ, 2001. - С.271-277.

2. Захожай В.Б, Присяжнюк С.В. Практичні аспекти трансформації харчової промисловості України як основи розвитку співпраці в галузі економіки з країнами ЄС // Вісник Тернопільської академії народного господарства: Спец. вип.: «Проблеми економічної інтеграції України в європейський союз: європейські студії». - 2000. - №15(3). - С.107-112.

3. Присяжнюк С.В. Роль стратегії маркетингу в підвищенні ефективності діяльності підприємств // Вісник Технологічного університету Поділля: Сер. «Економічні науки». - 2000. - №4(1). - С.161-168.

4. Присяжнюк С.В. Обґрунтування організаційного управління санацією підприємства у сфері олійно-жирової промисловості // Формування ринкових відносин в Україні : Зб. наук. пр. - К.: НДЕІ, 2001. - С.119-121.

5. Присяжнюк С.В. Облік у переробці давальницької сировини в олієжировому виробництві // Економіка АПК. -2000. - №7. - С.82-84.

6. Присяжнюк С.В. Стратегія сегментування олійно-жирової продукції на внутрішньому ринку України // Технический прогресс и эффективность производства: Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Выпуск 24. Часть 4. - 2001. - С. 217 -220.

7. Присяжнюк С.В., Мацедонська Н.В. Санація як захід відродження підприємництва в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні: Зб. наук. пр. НАН України, Інститут регіональних досліджень. Вип.2 (ХХХІІІ). - 2002. - С. 97-100.

8. Присяжнюк С.В. Методика оцінки характеру поведінки споживачів на ринку продукції харчової промисловості // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту: сер. «Економічні науки». - 2000. - Т.2. - С.28-29.

9. Присяжнюк С.В. Методологічні основи сегментації ринку продукції харчової промисловості // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного університету: Матеріали ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні». Вип. ІІ. - м. Чернівці: АНТ Лтд, 2001.- С. 250 -254.

10. Присяжнюк С.В. Стратегічні орієнтири розвитку ринку насіння олійних культур та виробів з них // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Зб. наук. пр. за матеріалами ХІІІ міжнародної науково-практичної конференції. Вип.ІІ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2002 . - С. 259 -263.

11. Присяжнюк С.В. Сегментація як інструментарій маркетингової діяльності на ринку олійножирової продукції // Материалы ІV Международной научной конференции молодых ученых-економистов. - Донецк, 2001. - С.151-152.

12. Присяжнюк С.В., Блакита Г.В. Проблеми калькулювання собівартості продукції на промислових підприємствах України // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К.: КДТЕУ, 2000. - - С.120-121.

13. Присяжнюк С.В. Маркетинговий план діяльності підприємства на ринку олійножирової промисловості // Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству: Матеріали міжнародної конференції. - Донецьк, 2001. - С.179 -183.

14. Присяжнюк С.В. Функціонально-цільове застосування маркетингу для аналізу стану підприємств олійно-жирової промисловості // Теорія і практика перебудови економіки: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Черкаси, 2002. - С. 173-175.

Размещено на Allbest.ru

...