Формування ринку обладнання для переробки зерна

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.В. Докучаєва

УДК 339.138:338.433:631.563

ФОРМУВАННЯ РИНКУ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА

Спеціальність -- 08.06.01 Економіка, організація та управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КРАСНОРУЦЬКИЙ Олексій Олександрович

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному технічному університеті сільського господарства Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Амбросов Володимир Якович Харківський державний технічний університет сільського господарства, завідувач кафедри обліку та аудиту

Офіційні опоненти: Амосов Олег Юрійович -- доктор економічних наук, професор, перший заступник директора з навчальної роботи Харківського регіонального інституту Національної академії управління при Президентові України Лозинська Тамара Миколаївна -- кандидат економічних наук, доцент кафедри організації виробництва та агробізнесу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.

Провідна установа -- Національний аграрний університет, кафедра економіки АПК

Захист відбудеться “11” листопада 2004 р. о 10.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 64.803.01, у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в “Комуніст-1”, корпус 1, аудиторія 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в “Комуніст-1”, корпус 1.

Автореферат розісланий “07” жовтня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

АНОТАЦІЯ

Красноруцький О.О. Формування ринку обладнання для переробки зерна. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 -- економіка, організація і управління підприємствами. -- Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2004.

Поточна ситуація в аграрному комплексі України характеризується необхідністю вирішення задач пошуку найбільш раціональних шляхів утворення та розвитку зв'язків суб'єктів ринків сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Формування розвинутих ринків технічних та технологічних ресурсів є необхідним для вирішення вказаних задач.

Завдяки застосуванню існуючих теоретичних та практичних підходів до вивчення товарних ринків проведено класифікацію та обґрунтовано механізм дії факторів утворення попиту та пропозиції на ринку борошномельного устаткування, який є об'єктом аналізу проведених досліджень; уточнено сутність ринку обладнання виробничого призначення, основних характеристик товарного ринку технологічного обладнання для переробки сільськогосподарської продукції; визначено сучасний стан та перспективи розвитку ринку борошномельного обладнання та визначено основні тенденції еволюції цього ринку; обґрунтовано класифікацію секторів та сегментів ринку; визначено склад операторів ринку, факторів, що впливають на формування та реалізацію маркетингової політики кожної групи операторів, обґрунтовано рекомендації щодо оптимізації їх політики, подано динаміку споживацьких груп та їх інтересів, сформульовано рекомендації щодо побудови раціональної політики просування обладнання на ринок. ринок аграрний зерно

Ключові слова: ринок, продукція промислового призначення, кон'юнктура ринку, фактори формування попиту, фактори формування пропозиції, оператор ринку, конкуренція.

АННОТАЦИЯ

Красноруцкий А.А. Формирование рынка оборудования для переработки зерна. -- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 -- экономика, организация и управление предприятиями. -- Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2004.

Диссертационная работа посвящена выявлению, а также теоретическому и прикладному обоснованию тенденций и условий развития рынка технологического оборудования для перерабатывающих отраслей аграрно-промышленного комплекса. При этом в качестве объекта анализа в работе выбран рынок мукомольного оборудования, как наиболее структурированный и развитый на сегодняшний день рынок перерабатывающего оборудования.

На современном этапе развития рыночных отношений в аграрно-промышленном комплексе актуализируются вопросы поиска наиболее эффективных и адаптированных к условиям потребительских рынков путей построения маркетинговой деятельности субъектов рынков сельскохозяйственной продукции и продуктов ее переработки. Одним из основных направлений развития агропромышленного комплекса должна быть его отраслевая оптимизация, для обеспечения которой необходимо создать условия для развития сельскохозяйственного производства, средств производства для аграрного сектора, перерабатывающей и пищевой промышленности. Важной составляющей этого процесса является формирование развитого рынка технологического оборудования для перерабатывающей и пищевой промышленности.

Посредством применения существующих теоретических и практических подходов к изучению товарных рынков проведена классификация и обоснован механизм действия факторов формирования спроса и предложения на рынке; уточнена сущность рынка оборудования производственного назначения; основных характеристик рынка технологического оборудования для переработки сельскохозяйственной продукции; определены современное состояние и перспективы развития этого рынка; обоснована классификация секторов рассматриваемого рынка; определен состав операторов рынка и факторов, которые влияют н формирование и реализацию маркетинговой политики каждой группы операторов; обоснованы рекомендации по оптимизации политики операторов с учетом развития рынка, приведена динамика потребительских групп, определены основные направления использования операторами элементов комплекса маркетинговых коммуникаций и сформулированы рекомендации по оптимизации их состава для построения оптимальной политики продвижения продукции.

Проведенные исследования позволили выявить и описать зависимости между факторами формирования конъюнктуры рынка мукомольного оборудования. В частности, в работе приводятся результаты изучения зависимости между объемами производства зерновых культур и объемами продаж мукомольного оборудования, зависимость между ценой и производительностью комплекта мельничного оборудования и объемами продаж данного оборудования, объемами производства зерновых культур и ценами на зерно и муку, как продукт его переработки. Результаты проведенных исследований показали, что с ростом объемов производства зерновых снижается ценовой разрыв между зерном и продуктами его переработки, что снижает спрос на перерабатывающее оборудование, так как указанное обстоятельство снижает инвестиционную привлекательность оборудования. В свою очередь снижение объемов производства зерна в обычных для рассматриваемого территориального рынка пределах приводит к активизации целевой потребительской аудитории рассматриваемого рынка, что, в свою очередь, благотворно сказывается на функционировании операторов-поставщиков технологического оборудования.

Кроме того, в работе проанализирована экономическая эффективность эксплуатации мельничного оборудования, а также сравнительная эффективность продаж зерна и продуктов его переработки аграрными предприятиями. Анализ результатов этого исследования позволяет прийти к выводу о ярко выраженном действии эффекта масштаба при эксплуатации мельничного оборудования, а также несомненных преимуществах для аграрного предприятия оперирования на рынке с продуктами переработки собственного и покупного сырья.

Ключевые слова: рынок, продукция промышленного назначения, конъюнктура рынка, факторы формирования спроса, факторы формирования предложения, оператор ринка, конкуренция.

ANNOTATION

O. Krasnorutskyy. Formation of The Market of Grain Processing Equipment. -- Manuscript.

The thesis is completed for a scientific degree candidate of science in Economics on speciality 08.06.01 -- “Economy, organization and managing enterprises”. -- Kharkiv State Technical University of Agriculture, Kharkiv, 2002.

Current situation in AG Complex of Ukraine has been characterized by finding the most proper ways to create effective market activity of subjects on AG commodity' markets. Formation of highly developed markets off technical resources is necessary in case of solving this problem.

In accordance to modern achievements of marketing researches of commodity' markets supply' and demand' factors were classified and the mechanics of their action was proved. On the basis of existing approaches terms “market”, “market of goods for production purposes”, “supply' and demand' factors” were defined more exactly. Effectiveness of usage of new technological equipment for flour-milling was analyzed. Segmentation of market of technological equipment for flour-milling was completed, market sectors and segments were defined. Operators of market were defined, classified and located. Recommendations for optimization their marketing policy in the parts or promotion and distribution were formulated.

Key-words: market, technological processing equipment, supply and demand, demand' factors, supply' factors, market-operator, competition.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рівень розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу визначає його інтенсивність та економічну ефективність, впливає на глибину процесів кооперації та інтеграції, насичення ринку продовольством, продовольчу безпеку держави. Ось чому, як у сільськогосподарських підприємствах, так і у переробних галузях агропромислового комплексу основні засоби потребують докорінного оновлення та підвищення якості.

Проблемам формування ринків продукції виробничого призначення присвятили свої дослідження такі зарубіжні та вітчизняні вчені-економісти Саблук П.Т., Алексійчук В.М., Амбросов В.Я., Бойко В.І., Ситник В.П., Білоусько Я.К., Підлісецький Г.М., Акимова І.М., Березин І.С., Данько Г.П., Дерев'янченко Г.Є., Фамінський І.П., Карпов В.А., Ібрагімов Л.А., Кретов І.Н., Новіков О.А., Щербаков В.В., Орлов П.А., Моско І.П., Шиян В.Й., Старостіна А.О., Фатхутдинов Р.А., Кори Е., Диксон П., Гинтер Дж., Донелли Дж., Вейс А. та інші.

Як показує аналіз, ринок технологічного обладнання для підприємств АПК, переробних та харчових галузей, зокрема ринок високотехнологічного переробного обладнання протягом останніх років отримав найбільшого розвитку. Показовим з позицій ефективного господарювання і досконалості умов формування є ринок борошномельного обладнання. Таке положення було наслідком ситуації, що склалася на суміжних товарних ринках, а саме ринках продуктів переробки. Ціновий диспаритет, що існував на них, зумовив можливість формування великих розмірів прибутку в переробній сфері, що в свою чергу скоротило терміни окупності інвестицій в придбання нового обладнання, благотворно сприяло зростанню споживчої активності на ринку та розвитку бізнесу постачальників.

Однак, не дивлячись на сприятливі умови для формування ефективних взаємовідносин між суб'єктами ринку переробного обладнання, останні поки що характеризуються досить низькою активністю. Це обумовлено недостатніми фінансовими можливостями покупців, низькою інвестиційною привабливістю, несприятливими умовами кредитування. Ось чому, зараз необхідно обґрунтувати і створити умови для корегування структури ринку обладнання для переробки сільськогосподарської продукції. При цьому такі умови мають створюватися як на внутрішньому рівні суб'єктів, так і на рівні ринкової інфраструктури, що забезпечить нормальне функціонування всієї системи ринку засобів виробництва.

Актуальність та неопрацьованість вказаних вище питань зумовили вибір тематики дисертаційного дослідження та визначення його мети й задач. Дисертаційне дослідження спрямоване на вивчення взаємовідносин між суб'єктами ринку борошномельного обладнання для переробки сільськогосподарської продукції, формування структури вказаного ринку, розгляд питань просування продукції на ринок та її розподілення в межах вже освоєних та нових перспективних каналів збуту. Досліджена та проаналізована маркетингова політика суб'єктів ринку всіх рівнів та проведене опрацювання рекомендацій по її вдосконаленню з урахуванням вимог ринку та об'єктивних умов її розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень є частиною науково-дослідної теми Харківського державного технічного університету сільського господарства “Адаптація організаційно-економічного механізму агропромислового комплексу до ринкових умов” номер держаної реєстрації 0103U008436.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення теоретичних основ і розробка обґрунтованих пропозицій щодо ринку обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та, зокрема, формування ринку борошномельного обладнання.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішення наступних завдань, що і було здійснено:

висвітити економічну сутність та особливості формування товарних ринків, його суб'єктів, сучасної структури та обґрунтувати територіальні межі ринку оперування постачальника;

визначити фактори утворення пропозиції на ринках технологічного обладнання для переробки сільськогосподарської сировини;

дослідити діяльність лідируючих на ринку операторів-постачальників продукції та провести аналіз стану інфраструктури ринку у визначених територіальних рамках;

проаналізувати економічну сутність впливу ринку обладнання на формування ринку основних засобів для підприємств АПК, суміжних ринків сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки;

обґрунтувати пропозиції щодо оптимізації ринкової активності операторів-виробників та торгівельних посередників на розглядуваному в роботі ринку;

визначити основні напрями та знайти резерви підвищення ефективності формування та функціонування ринку обладнання для підприємств агропромислового комплексу для переробки сільськогосподарської продукції;

опрацювати рекомендації щодо удосконалення системи маркетингових досліджень усіх рівнів операторів ринку переробного устаткування.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти формування ринку технологічного обладнання для переробки сільськогосподарської продукції, відносини між виробниками, споживачами та посередниками на вказаному ринку, сучасний стан структури ринку переробного обладнання.

Об'єктом дослідження є діяльність лідируючих операторів ринку борошномельного устаткування, як найбільш показового з маркетингової точки зору товарного сегменту ринку обладнання для переробки сільськогосподарської продукції.

Методи дослідження базуються на системному осмисленні об'єктивних процесів виникнення та розвитку взаємовідносин між постачальниками та споживачами продукції на ринку технологічного обладнання для переробки сільськогосподарської продукції. Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові розробки вітчизняних та зарубіжних провідних вчених-економістів з проблем економічної ефективності формування та функціонування ринку засобів виробництва для сільського господарства, зокрема, обладнання для переробки сільськогосподарської продукції. При опрацюванні питань у роботі використовувались абстрактно-логічні, монографічні, розрахунково-конструктивні, економіко-статистичні, економіко-математичні методи, методи аналізу та синтезу, порівнянь, співставлень та інші. Теоретичною та методологічною основою даного дисертаційного дослідження стало вивчення основних досягнень зарубіжної та вітчизняної економічної науки в частині проблем формування та функціонування товарних ринків.

Інформаційною базою дослідження є статистичні дані інформаційних посередників ринку борошномельного обладнання, річні звіти українських операторів-постачальників ринку борошномельного обладнання, дані первинного управлінського обліку, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше визначено сучасний стан та перспективи розвитку ринку борошномельного обладнання країн СНД та визначено основні тенденції еволюції цього ринку;

вперше обґрунтовано класифікацію секторів ринку, яка дозволить системно підходити до врахування тенденцій деформації відносин між суб'єктами розглядуваного в роботі товарного ринку;

доповнено і удосконалено перелік вимог, яких слід дотримуватися при проведенні маркетингових досліджень операторами розглядуваного в роботі ринку, та запропоновано їх класифікацію в залежності від характеру ринкової ситуації та задач, яким передує виконання маркетингових досліджень;

знайшло подальший розвиток розкриття та уточнення поняття сутності ринку обладнання виробничого призначення, його основних характеристик стосовно товарного ринку технологічного обладнання для переробки сільськогосподарської продукції;

розширено і поглиблено обґрунтування складу операторів ринку, факторів, що впливають на формування та реалізацію маркетингової політики кожної групи операторів, динаміку споживацьких груп та їх інтересів, основних напрямів використання елементів комплексу маркетингових комунікацій, оптимізації політики просування;

обґрунтовано класифікацію та механізм дії факторів, що впливають на формування попиту на продукцію, визначено порівняльну ефективність переробки агроформуваннями сировини на власних потужностях та із залученням послуг сторонніх підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо формування маркетингової політики всіх груп операторів ринку борошномельного обладнання. Розроблені пропозиції можуть бути використані виготовлювачами технологічного обладнання, посередницькими структурами та кінцевими покупцями устаткування при плануванні своєї маркетингової політики, виборі постачальника обладнання та комерційної схеми оптимального каналу просування технологічного обладнання на ринок. Окремі положення і висновки дисертаційного дослідження використовуються при викладанні курсів “Маркетинг” та “Організація підприємницької діяльності” на кафедрі організації виробництва та менеджменту та кафедрі економіки бізнесу та маркетингу Харківського державного технічного університету сільського господарства. Висновки та положення, зокрема, аналіз сезонних коливань попиту, висновки щодо тенденцій деформації цільової споживацької аудиторії та рекомендації по формуванню інформаційної складової процесу маркетингових досліджень використовуються при плануванні та реалізації маркетингової діяльності ЗАТ “Інститут Укроргверстатінпром” (довідка № 10-242/256 від 03.07.2002 р.) та ВАТ “Дослідний електромонтажний завод” (довідка № 186 від 19.08.2002 р.). Рекомендації щодо виконання маркетингових досліджень та пошуку оптимальних схем роботи з українськими виробниками борошномельного обладнання протягом 1999-2002 рр. використовувалися ТОВ “Руська лінія” (довідка № 63 від 03.09.2002 р.)

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз сучасного стану ринку борошномельного обладнання країн СНД по матеріалах збутової діяльності лідируючих операторів-постачальників, виконано аналіз ринкових позицій окремих постачальників, проведено класифікацію факторів формування ринкової кон'юнктури; визначено склад операторів ринку та структуру їх участі у процесах, що відбуваються на ринку, що розглядається в роботі; визначено показники економічної ефективності експлуатації обладнання, що продається на ринку, проаналізовано залежність між обсягами виробництва зерна та обсягами продажів переробного обладнання.

Шість наукових статей, опублікованих автором у виданнях, що визнані фаховими з економіки, виконані автором одноособово. У спільній публікації (№ 7 за списком опублікованих праць) автору належить проведення аналізу факторів формування товарної політики виготовлювачів та результати аналізу взаємозв'язку товарної політики підприємства-виготовлювача обладнання та типу виробництва на ньому.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження та його основні положення доповідались на науково-практичних конференціях: “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (Харків, ХДТУСГ, 2001 р.); “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу” (Харків, ХДТУСГ, 2000 р.); “Трансформація механізмів управління в механізмі господарювання” (Сімферополь, КДАУ, 2000 р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт загальним обсягом 2,4 друкованих аркуші у наукових виданнях, що визнані ВАК України фаховими з економіки.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Роботу викладено на 184 сторінках машинописного тексту, що містить 26 таблиць, 17 рисунків, список використаних джерел (172 найменування) -- 13 сторінок. Обсяг основного тексту дисертації становить 171 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та сутність наукової проблеми, сформульовано мету, задачі, предмет і об'єкт дослідження, розкрито загальну методологію і конкретні засоби визначення поточних тенденцій розвитку ринку обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та структури взаємозв'язків між його операторами, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі -- “Теоретичні та методичні основи формування ринку обладнання для переробки сільськогосподарської продукції” -- розглянуті питання, що стосуються загальних процесів формування ринку об'єктів виробничого призначення, на прикладі ринку борошномельного обладнання, розкрита сутність категорії “формування ринку”, визначені та систематизовані фактори утворення попиту на ринку, подана детальна характеристика еволюції розвитку розглядуваного ринку, визначені територіальні рамки ринку притаманні для маркетингової діяльності вітчизняних операторів, проведене структурування та проаналізована динаміка структури складу цільової споживчої аудиторії, а також операторів розглядуваного ринку.

Формування товарного ринку, загалом, а також ринку технологічного обладнання, зокрема, є складним процесом, який включає: взаємодію факторів формування попиту на товар, оформлення складу операторів ринку, динаміку їх товарної та цінової політики, встановлення взаємозв'язків між операторами та оформлення каналів розподілу товарів на ринку.

Аналіз продажів лідируючих операторів ринку борошномельного устаткування дозволив дійти висновку про те, що найважливішим фактором утворення та інтенсифікації попиту є ефективність переробки сировинних компонентів у готову продукцію. При цьому на ринку борошномельного устаткування діє зворотна залежність між обсягами виробництва сировини (зерна) та обсягами продажів технологічного обладнання для її переробки, тобто чим більший урожай зібрано у поточному році, тим нижче активність покупців технологічного обладнання і навпаки. Пояснюється така залежність, як доводять проведені дослідження, динамікою співвідношення цін на сировину та продукти її переробки. Проведені дослідження з'ясували, що за умови падіння співвідношення між мінімальною ціною продажу борошна вищого ґатунку та максимальною ціною купівлі товарного зерна пшениці на територіальному ринку нижче за 1,963 інтенсивність первинного попиту на борошномельне обладнання спадає, адже спадає ефективність його експлуатації та зростають терміни окупності. За умови ж зростання цього показника вище вказаного значення починається процес підвищення попиту.

В роботі обґрунтовано наступні принципи класифікації факторів утворення попиту на технологічне обладнання:

За відношенням до оператора ринку: внутрішні та зовнішні.

За способом впливу: цінові та об'ємні.

За механізмом та інтенсивністю впливу: активні та пасивні.

Проведені дослідження дозволили структурувати цільову споживчу аудиторію шляхом виділення наступних споживчих груп: аграрні підприємства;

виробничо-комерційні підприємства в системі АПК; хлібоприймальні підприємства; хлібопекарські підприємства; фінансові і торговельні компанії; спеціалізовані підприємства з обслуговування державних резервів зерна; посередницькі організації.

Питома вага кожної зі споживчих груп змінюється протягом часу. Зокрема, аналіз показує, що в 1995 -- 1997 р. 70-85 % загального обсягу збуту підприємств-виробників переробного обладнання приходилося на аграрні підприємства, то вже у січні 1998 року питома вага їх закупівель у структурі продажів вітчизняних виробників скоротилася до 46 %, у 2000-2001 р. складала усього лише 25-30 %, а у 2002 році лише 17%. Структура та структурні зрушення споживчої аудиторії визначаються дією таких факторів: освоєною номенклатурою продукції, експортним потенціалом підприємства, ціновою і товарною політикою постачальника, доступністю інформації про продукцію та постачальника, фінансовими можливостями споживачів. Обсяги пропозиції на ринку борошномельного устаткування значно перевищують попит. Постачальники продукції в зв'язку з цим змушені враховувати вимоги покупців щодо комерційних та технічних умов виконання поставок, договорів, розрахунків.

У другому розділі -- “Маркетинг на ринку обладнання для переробки сільськогосподарської продукції” -- розкрито практичний зміст поняття про споживацьку, цільову та системну орієнтацію концепції маркетингу промислового обладнання для переробних виробництв, проаналізовано функціонування системи факторів виникнення пропозиції на ринку обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та запропоновано їх класифікацію, надано характеристику механізму збору, обробки та розподілення маркетингової інформації на ринку та сформульовано рекомендації щодо його вдосконалення, систематизовано характеристики стану ринку обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та проаналізовано їх динаміку.

В роботі приділено увагу змісту поняття про ринок та сформульовано наступне його визначення: ринок -- це економічне середовище підприємства, під впливом якого воно створює продукцію (товари, роботи, послуги) і в якому знаходить її збут. Усередині цього середовища формуються відносини підприємства зі споживачами продукції, з одного боку, підприємствами-постачальниками субпродуктів для створення цієї продукції, з іншого боку, і, з третього -- підприємствами, що виробляють аналогічну чи близьку продукцію. Формою відносин першого роду є перехід прав власності на продукцію від постачальника до покупця (як правило купівля-продаж), другого роду -- співробітництво і кооперація, третього роду -- конкуренція. При цьому слід зауважити, що побудова всіх компонентів маркетингової політики будь-якого оператора визначається наявністю та потужністю дії факторів утворення пропозиції на ринку, структура яких, в свою чергу, визначається діючими факторами утворення споживацького попиту.

Дослідження систем маркетингу постачальників товарного ринку, що розглядається, дозволяють визначити систему факторів, що зумовлюють виникнення пропозиції на товарному ринку та її подальший розвиток. Ці фактори доцільно представити у вигляді наступної класифікації, яка включає ринкові, товарні, споживацькі та ситуативні фактори. При цьому до ринкових факторів належать: ефективність діяльності на ринках готової продукції (продуктів переробки); кількість альтернативних пропозицій від постачальників продукції, що просувається на розглядуваний товарний ринок; доступність інформації про постачальників та їх продукцію: доступність рекламної інформації; доступність іншої інформації комерційного характеру; кваліфікованість збутового персоналу операторів; інформація споживачів, що вже отримали досвід співпраці з постачальниками; інформація з незалежних джерел. До товарних факторів: ціна; споживчі характеристики; гарантійні умови; рівень та доступність після продажного сервісу. Споживацьких: досвід та напрямок діяльності на обраному та суміжному ринках; територіальна орієнтація; платоспроможність; оцінка ризику здійснення операції. Ситуаціних: комерційні умови продажу продукції; строки виконання контрактів; тарифне та нетарифне регулювання імпорту та експорту обладнання.

Ефективність роботи оператора ринка та функціонування товарного ринка в цілому визначається не тільки ціновими та товарними факторами, але й працездатністю та зручністю системи розподілення маркетингової інформації, яка на розглядуваному ринку залишає бажати кращого та потребує постійного удосконалення. Низький рівень розвитку спеціалізованих інформаційних посередників на ринку зумовлює підвищені витрати на здійснення навіть не дуже складних досліджень під час здійснення зрушень в товарній чи ціновій політиці, з якими зіштовхуються оператори-постачальники та виробники продукції. При цьому, спостереження свідчать, що маркетингові дослідження виконуються, як правило, силами самих операторів, а не інформаційних посередників, присутність яких на ринку надто мала.

Головною характеристикою стану розглядуваного в роботі ринку є обсяг продажів продукції, що складається на ньому протягом певного періоду часу. Використання поняття про життєвий цикл товару дозволяє, з одного боку, досить ефективно ілюструвати процеси, що стосуються зміни прихильностей споживачів та товарної політики постачальників, а, з іншого боку, опрацювати рекомендації щодо формування товарної політики постачальників, виходячи з періоду та історії присутності товару на ринку, а також інтенсивності попиту та збуту. Як ілюструють результати проведених досліджень, ринок переробного обладнання, у цілому, і борошномельного, зокрема, досяг у своєму розвитку фази стабільності. Про досягнення ринком борошномельного устаткування фази стабільності свідчать дані, наведені на рис. 1 та 2, де показана динаміка продажів продукції чотирьох лідируючих операторів ринку борошномельного обладнання, а саме, ЗАТ “Інститут Укроргверстатінпром” (м. Харків, Україна), ВАТ “Мельінвест” (м. Нижній Новгород, Росія), ВАТ “Пензтекстильмаш” (м. Пенза, Росія) і ВАТ “Могилів-Подільський машинобудівний завод їм С.М. Кірова” (Вінницька область, Україна).

Треба зазначити, що суттєве падіння обсягів продажів, що відбулося в 2001-2002 роках для українських операторів було викликане введенням тарифних бар'єрів імпорту їх продукції для продажів на російському ринку. Втім подібна політика регулювання зовнішньоекономічної діяльності не призвела до активізації продажів продукції російських постачальників. Тобто розглядуваний в роботі ринок дійсно знаходиться в фазі стабільності, для якої властиві коливання платоспроможного попиту.

Отже, основним завданням операторів ринку є спрямування своїх зусиль на ревізію своєї маркетингової політики з метою подовження стадії стабільності та вихід на ринок з новими товарами для розглядуваного чи суміжних з ним ринків з метою забезпечення подальшої ефективності своєї виробничо-комерційної діяльності.

У третьому розділі -- “Формування маркетингової стратегії оператора ринку” -- розглянуті питання, пов'язані з просуванням та розподілом товарів на розглядуваному в роботі ринку, проаналізовано практичні досягнення лідируючих операторів в сфері створення та вдосконалення системи їх маркетингу, а також сформульовано рекомендації щодо оптимізації підходів до формування маркетингової політики операторів всіх рівнів, а саме: виробників обладнання, торговельних посередників та споживачів.

Фактично ми маємо справу з двома каналами руху товарів, а саме, з прямим маркетингом, який передбачає самостійний збут продукції виготовлювачем безпосередньому користувачу товару, та з розподілом товару через посередницькі структури. При цьому канал прямого маркетингу традиційно на даному ринку розглядається як найбільш ефективний для виробника, адже в разі його використання виробник отримує найбільшу масу прибутку від реалізації конкретної угоди.

Перевагами використання розподілу товару через посередницькі структури є елімінування для виготовлювача дії багатьох негативних ринкових факторів: сезонності попиту, неплатоспроможності клієнтури, неритмічності платежів, неможливості використання альтернативних форм розрахунків між продавцем і покупцем.

У структурі товарної стратегії виготовлювача борошномельного обладнання, на нашу думку, можна умовно виділити наступні напрямки розвитку: розробка й освоєння випуску нових товарів; удосконалювання споживчих характеристик існуючої номенклатури; розвиток виробництва суміжних товарів.

Зважаючи на тип конкуренції на ринку борошномельного устаткування, а класифікувати цей ринок можна як ринок монополістичної конкуренції, цінова політика всіх виготовлювачів майже не розрізняється. Дослідження цінової політики, що виконувались під час опрацювання даного дисертаційного дослідження, побудовані на використанні такого показника як вартість одиниці продуктивності обладнання. Застосування цього показника для однойменної продукції дозволяє виконувати конкурентний аналіз цін різних виробників та постачальників. Однак при цьому неможливо не зважати і на такі характеристики як технологічна насиченість обладнання, підкріплення товару і т. ін. Наведений розрахунок цього показника для продукції ЗАТ “Інститут Укроргверстатінпром” у динаміці за 1995-2003 роки. Проілюстрована залежність між обсягами продажів обладнання на ринку та вартістю одиниці його продуктивності.

Борошномельне обладнання, що представлено на ринку з технічної точки зору можна класифікувати як комплектне та агрегатне. Ринок борошномельного обладнання можна розділити на два товарних сегменти: сегмент комплектного технологічного устаткування та сегмент агрегатного технологічного устаткування. Орієнтація постачальника чи посередника на той чи інший товарний сегмент розглядуваного ринку визначається виробничими можливостями, виконанням конструкторських розробок та напрацюваннями контактів з представниками окремих споживацьких груп цільової аудиторії.

Ринок обладнання при формуванні маркетингової політики постачальника доцільно розглядати як сукупність таких ринків: первинного ринку обладнання, вторинного ринку обладнання (ринку обладнання, що знаходилося в експлуатації), ринку вузлів, агрегатів та запасних частин, ринку інжинірингових та післяпродажних послуг, що супроводжують процедуру купівлі-продажу продукції. Такий підхід дозволяє більш якісно орієнтувати зусилля підприємства-постачальника як на найбільш перспективній групі споживачів, так і на найбільш раціональному напрямку товарної політики.

Процес вибору споживачем обладнання для експлуатації у власному виробництві характеризується врахуванням двох критеріїв, що визначають вибір, а саме: термін та характер повернення розміщених у придбанні коштів та параметри якості обладнання, що обирається. При прийнятті рішення за другим з вказаних критеріїв враховуються такі параметри як технологічна насиченість комплекту обладнання, його експлуатаційні характеристики, імідж та авторитет торгової марки виготовлювача або постачальника та ін., а при прийнятті рішень за першим критерієм виконуються економічні розрахунки ефективності експлуатації обладнання.

ВИСНОВКИ

1. Основними характеристиками ринку переробного обладнання є: наявність специфічної цільової аудиторії споживачів; високі ціни на продукцію; одиничний (дрібносерійний) характер комерційного попиту на технологічне обладнання та довгий термін його використання; низький рівень залучення посередницьких структур. Ринок обладнання за характером конкурентної ситуації є ринком монополістичної конкуренції.

2. Структура цільової споживчої аудиторії оператора-виробника технологічного обладнання визначається: номенклатурою продукції, техніко-експлуатаційними параметрами виробів; експортним потенціалом підприємства; рівнем інформованості споживачів про продукцію та платоспроможністю клієнтури. При цьому питома вага аграрних підприємств в структурі цільової аудиторії ринку борошномельного устаткування поступово скорочується. Зокрема, у 1995-97 рр. вона складала 70-85 % загального обсягу продажів продукції підприємств-виробників обладнання, у 2000 скоротилася до 46 %, а у 2002 р. -- до 17 %.

3. До складу операторів ринку входять підприємства-виготовлювачі технологічного обладнання, посередницькі організації, -- торговельні та фінансові посередники й кінцеві споживачі, що використовують обладнання в якості засобів виробництва в своєму бізнесі.

4. Основними факторами утворення пропозиції на ринку борошномельного обладнання є величини розриву між цінами на перероблювану сировину та продукти цієї переробки, а також динаміка обсягів виробництва сировини для подальшої переробки. При цьому фактор цінового розриву опосередковується через коливання рівня ефективності експлуатації переробного обладнання і здійснює пряму дію на інтенсивність попиту. Величина співвідношення між цінами купівлі пшениці та продажу борошна, яка складається на локальному ринку, більша за 1,963 є сприятливою для активізації продажів обладнання, проте менша величина викликає зниження обсягів продажів зазначеного товару.

5. Створення системи моніторингу змін в ринковому середовищі вирішується шляхом провадження системи маркетингових досліджень оператора ринку. При їх організації доцільним є виділення таких напрямків здійснення досліджень: діяльності фірми, ринків збуту, товару, системи маркетингу, галузеві дослідження. Для ринку технологічного устаткування для переробки сільськогосподарської продукції, система якісних характеристик ринку превалює над системою кількісних характеристик.

6. Основними джерелами інформації про стан ринку технологічного обладнання є: статистичні матеріали; матеріали досліджень і оглядів, проведених спеціалізованими інформаційними посередниками; літературні джерела; систематизовані маркетинговими підрозділами операторів результати використання опитувальних методів; дослідження споживчого попиту. Низький рівень інформаційного компоненту ринку технологічного обладнання є в даний час стримуючим фактором його розвитку.

7. Основними каналами руху технологічного обладнання на ринку є прямий маркетинг та створення систем продажів через посередницькі структури. Поточними тенденціями деформації каналів розподілу товарів на ринку борошномельного обладнання є: горизонтальна диверсифікація випуску продукції ведучих виготовлювачів; активізація ринку агрегатної комплектації борошномельного обладнання; відпрацьовування альтернативних схем фінансування постачань; дія факторів державного регулювання економічної діяльності.

8. Тенденції деформації цільової споживацької аудиторії свідчать про зниження споживацької активності безпосередніх товаровиробників сільськогосподарської продукції. Це відбувається на фоні активізації більш крупних операторів зернових ринків за рахунок переробки сировини на власних потужностях і оперування на ринку вже з готовою продукцією. Це викликає зрушення в товарній політиці виробників обладнання в напрямку створення крупнотехнологічних комплексів устаткування, що призводить до подовження ланцюгів розподілу товарів в межах освоєних каналів під впливом диференціації фінансування придбання обладнання кінцевими споживачами.

9. Ринок обладнання при формуванні маркетингової політики постачальника доцільно розглядати як сукупність таких ринків: первинного ринку обладнання, вторинного ринку обладнання (ринку обладнання, що знаходилося в експлуатації), ринку вузлів, агрегатів та запасних частин, ринку інжинірингових та післяпродажних послуг, що супроводжують процедуру купівлі-продажу продукції.

10. У структурі товарної стратегії виготовлювача доцільно виділяти наступні напрямки розвитку: розробка й освоєння випуску нових товарів, удосконалювання споживчих характеристик існуючої номенклатури, розвиток виробництва суміжних товарів. Найголовнішим фактором, що визначає товарну політику є тип виробництва. Тип виробництва зумовлює вибір цільового сегмента споживацької аудиторії та типу товарів, що просуваються на ринок. Ринок борошномельного обладнання можна розділити на два товарних сегменти, а саме: сегмент комплектного технологічного устаткування та сегмент агрегатного технологічного устаткування. Орієнтація постачальника чи посередника на той чи інший товарний сегмент розглядуваного ринку визначається виробничими можливостями, виконанням конструкторських розробок та напрацюваннями контактів з представниками окремих споживацьких груп цільової аудиторії, адже різні групи в залежності від завдань, що стоять перед ними та їх фінансових можливостей віддають перевагу комплектному чи агрегатному обладнанню.

11. Критеріями при виборі борошномельного обладнання є термін та характер повернення розміщених у придбанні коштів та параметри якості обладнання, технологічна насиченість комплекту обладнання, експлуатаційні характеристики, імідж та авторитет торгової марки виготовлювача або постачальника. Найбільш інформативними для прийняття господарських рішень є відносні показники економічної ефективності: собівартість переробки, термін окупності коштів, розміщених в придбанні обладнання. Для вальцьових млинів “Харків'янка” витрати на переробку однієї тони зерна на борошно варіюють у діапазоні від 33 до 57 грн., а термін повернення коштів, розміщених у придбанні обладнання, не перевищує 5 місяців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Красноруцький О.О. Розвиток та сучасний стан ринку борошномельного обладнання СНД. // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання/ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва, Кол.монографія у 2-х томах, т. 2. -- Київ, 2001. с. 713-716.

Красноруцкий А.А. Рынок оборудования для переработки сельскохозяйственной продукции // “Экономика и управление”, № 2-3 (21-22), Симферополь, 2000, с. 50-51.

Красноруцкий А.А. Формирование рынка оборудования для переработки сельскохозяйственной продукции // Вестник международного славянского университета, Харьков, 2000, т. 3, № 5, с. 47-49.

Красноруцький О.О. Ситуація на зерновому ринку України та її вплив на суміжні ринки. // Проблеми економіки АПК і формування його кадрового потенціалу. Кол. монографія у 2-х томах, т. 2, Київ, 2000, с. 417-421.

Красноруцький О.О. Сучасний стан системи розподілу та просування борошномельного устаткування на ринку. // Ринкова трансформація економіки АПК, кол. монографія у чотирьох частинах, частина 4 “Стабілізація доходів сільських товаровиробників в умовах ринку”, Київ, 2002, с. 447-451.

Красноруцький О.О. Критерій ефективності переробки в формуванні попиту на переробне обладнання. // “Агроінком”, № 3-4, 2003, с. 76-77..

Красноруцький О.О., Сахненко В.І. Формування товарної політики виробників борошномельного устаткування. // Ринкова трансформація економіки АПК, кол. монографія у чотирьох частинах, частина 4 “Стабілізація доходів сільських товаровиробників в умовах ринку”, Київ, 2002, с. 409-415.

Размещено на Allbest.ru