Маркетингова політика підприємства як сукупність всіх складових поведінки фірми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Введение

1. Теоретична частина

1.1 Маркетингова політика підприємства як сукупність всіх складових політики підприємства

1.2 Товарна політика підприємства

1.3 Сутність товару в маркетингу

1.4 Створення нового товару

1.5 Концепція життєвого циклу товару

1.6 Цінова політика підприємства

1.7 Зовнішні чинники ціноутворення

1.8 Визначення вихідної ціни товару

1.9 Стратегія ціноутворення

Висновок 1

2. Етапи рішення

2.1 Складання кошторису витрат на виготовлення продукції

2.2 Складання калькуляцій собівартості продукції

2.3 Ціноутворення

2.4 Формування прибутку

2.5 Капіталовкладення в розвиток виробництва

2.6 Зниження собівартості виробів

2.7 Річна економія від зниження собівартості виробів

2.8 Термін окупності капіталовкладень

2.9 Визначення точки беззбитковості при виборі інвестиційної стратегії підприємства

Висновок 2

Список літератури

Додаток



Введение

Підприємницька діяльність є ефективною, коли вироблений фірмою товар або надається нею послуга знаходить попит на ринку, а задоволення певних потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток. Для того щоб вироблений товар або надається послуга були завжди конкурентноздатними і мали попит, необхідно здійснювати безліч підприємницьких і, звичайно, маркетингових рішень. У маркетинговій діяльності такі рішення стосуються, як правило, чотирьох напрямів : товарної політики, цінової політики, розподільної і збутової політики, комунікативної політики.

Товарна політика - це не тільки цілеспрямоване формування асортименту і управління ним, а й облік внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на товар, його створення, виробництво, просування на ринок і реалізація, юридичне підкріплення такої діяльності, ціноутворення як засіб досягнення стратегічних цілей товарної політики та ін.

Ціна в сучасній економіці - це не тільки індикатор співвідношення попиту і пропозиції, на який повинна орієнтуватися фірма, але насамперед - найважливіший елемент маркетингу. Стабільність цін і ринкових умов виявляється для фірми привабливіше, ніж передбачувані вигоди від зміни цін.

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки зростання ефективності підприємництва залежить від цінової політики підприємства і вимагає підготовки висококваліфікованих підприємців, здатних реалізувати у своїй діяльності вимоги ринкових відносин і відчувати кон'юнктури ринку. У таких важких умовах особливої ??уваги набуває проведення чіткої і продуманої цінової політики та розробка стратегії ціноутворення. Правильна цінова політика на більшості підприємств України дозволила б поліпшити існуючий стан економіки і приборкати кризові явища у державі.



1. Теоретична частина

1.1 Маркетингова політика підприємства як сукупність всіх складових політики підприємства

Саме за такою схемою побудована політика підприємства: від вибору товару, визначення його ціни, різних методів збуту до кінцевого етапу - просування товару, етапу на якому нарощується прибуток підприємства від продажу товару.

1.2 Товарна політика підприємства

Фірма, що займається виробництвом і збутом товарів повинна мати і проводити в життя чітку цілеспрямовану товарну політику. Вона розробляється спільно маркетингової та іншими службами фірми, а остаточне рішення приймає керівництво. Товарна політика включає і обгрунтовує рішення щодо розробки, створення і збуту товарів та їх видів, термінів випуску товару, комплексу заходів щодо забезпечення виробничого та маркетингового процесів, створенню сировинних і фінансових ресурсів і т.д. Товарна політика носить стратегічний характер і повинна бути ув'язана зі стратегічним планом маркетингу. Реальність товарної політики повинна забезпечуватися дослідженнями ринку і аналізом купівельного попиту.

Товарна політика фірми - це комплекс базових рішень і цілеспрямованих дій з формування та оновленню асортименту, забезпечення конкурентоспроможності товару і виведення його на ринок.

Рано чи пізно більшість товарів застаріває. З'являються нові науково - технічні ідеї, що забезпечують створення більш ефективних, оригінальних товарів, які будуть охоче прийняті споживачами. Проявляється дію науково -технічного прогресу, нових тенденцій в культурі споживання, соціальних установок, психології споживачів і т.д. біхевіоризм, наука про поведінку споживачів, стверджує, що покупець втомлюється від зовнішнього вигляду товару, іноді від упаковки. Посилюються екологічні вимоги, вдосконалюються державні стандарти. Найсильнішою спонукальною причиною відновлення асортименту є конкуренція. Тому складовою частиною товарної політики фірми, як правило, є інноваційна політика.

Інноваційна політика фірми - це комплекс оперативних і стратегічних рішень і дій з розробки та випуску нових товарів або оновленню (модернізації) старих товарів.

Інноваційні процеси є однією з найбільш дієвих форм стимулювання попиту. Проте можливі різні варіанти інноваційної політики. Фірма може поставити перед собою мету створити новий ринок шляхом випуску якісного нового товару, викликавши нову потребу або суттєво змінивши колишню. Фірма може обмежитися модернізацією, оновленням старого товару, якщо споживач « втомився » від зовнішнього вигляду товару, йому набрид його образ, зовнішній вигляд, хоча у нього немає серйозних претензій до якості. Можливо, товар потребує незначного вдосконаленні його колишніх властивостей. Іноді фірма обмежується « косметичним » оновленням товару або змінює його упаковку.

Вихід на ринок нового товару - важлива подія, як для самої фірми, так і для її конкурентів. Нерідко цей процес зачіпає також інтереси всього суспільства, і вже точно майбутніх споживачів цього товару. На жаль, висновок нового товару на ринок пов'язаний зі значним ризиком для фірми. Успіх нового товару висуває фірму до числа лідерів ринку, а його провал може відтіснити фірму в ряди ринкових аутсайдерів.

Іноді фірма сама створює новий товар (зазвичай, коли у своєму розпорядженні достатній виробничим, науково-технічним і фінансовим потенціалом ), іноді набуває / бере в оренду ліцензії, патенти, ноу -хау. Відомі випадки, коли фірма знаходить більш вигідним скупити патенти на нові товари і покласти їх під сукно, щоб не створювати конкуренцію власним старому товару. Не прагне фірма розробляти і виводити на ринок новий товар, якщо вона є монополістом на ринку і в стані диктувати споживачеві, який товар він повинен купувати. У цьому сенсі можна сказати, що конкуренція є двигуном прогресу. Адже якщо конкурент вивів на ринок новий товар, що перевершує за своїми якостями товар фірми, то фірма просто змушена створювати новий товар, принаймні, не гірше конкуруючого. В іншому випадку попит на старий товар впаде, і фірма позбудеться прибутку.

Якісно новий товар фірма створює і в тому випадку, якщо їй вдалося здійснити технологічний прорив, створити новий унікальний товар, який забезпечить їй на якийсь час монопольне становище на ринку.

1.3 Сутність товару в маркетингу

Об'єктом ринкової діяльності є товар. Головна мета продавця ( виробника, торгового посередника) - продати товар, задовольнити попит покупця і в результаті отримати прибуток. Головна мета споживача - купити товар і в кінцевому результаті задовольнити власні потреби. Товар - найважливіша категорія маркетингу. Створення товару, який відповідає вимогам споживачів, і введення його на ринок - одне з головних завдань маркетингу виробничої фірми.

Товаром називається продукт людської чи природної діяльності, а також послуга, що володіють корисними властивостями і призначені для продажу.

Продуктом можуть бути матеріально- речові предмети (виріб, споруда, будівля, земельна ділянка, природна сировина, представник рослинного і тваринного світу тощо ), а також нематеріальні форми результатів трудової діяльності ( інтелектуальний продукт - ідея, наукове та художній твір, патент, ліцензія, інформація тощо, комерційний продукт - підприємство, цінні папери, марка товару, найменування і добре ім'я фірми і т.п.).

Послуга являє собою дію, спрямовану на задоволення певних потреб. Як правило, послуга не створює матеріальних цінностей, вона невловима. Певний виняток - ремонтні роботи, що відновлюють первісний матеріальний товар, а також послуги індивідуального пошиття. Послуга невіддільна від свого виробника і знаряддя її створення. Послуга проявляється у вигляді якогось ефекту, результат або вигоди, які отримує споживач. Дуже часто виробництво і споживання послуги нероздільні в часі і просторі.

Таким чином, товар має дві характеристики: корисність і здатність продаватися (обмінюватися на гроші). Відсутність хоча б однієї з ознак свідчить про те, що явище або процес товаром не є.

Товарна маса складається з товарних одиниць, тобто з відокремлених величин, що володіють всіма ознаками і властивостями товару. Це мінімальна величина, на яку можна розділити товарну масу без втрати властивих їй властивостей. Коротким визначенням товару є артикул - символ, ім'я власне окремого різновиду товару. Товарні одиниці об'єднуються в товарні групи за ознакою споживчої чи технологічної спільності або за характером використаної сировини і галузевому походженню. Сукупність усіх товарних груп, пропонованих фірмою, називається товарною номенклатурою.

Окремий товар, єдиний за своїм споживчим призначенням, має деяке число видів, підвидів, різновидів, що відрізняються один від одного незначними споживчими властивостями, кожен з яких носить назву асортиментної позиції, а їх сукупність - асортименту. Асортиментної групою вважається сукупність асортиментних позицій, об'єднаних ознаками ідентичності принципів функціонування або спільності продажу одним і тим же категоріям споживачів, або торгівлею в певному діапазоні товарів.

1.4 Створення нового товару

Найважливішим елементом здійснення товарної та інноваційної політики фірми є розробка товару. Під цим терміном розуміється створення і прийняття рішення на виведення товару на ринок. Це комплексний процес, що включає в себе здійснення технологічних, економічних і маркетингових заходів, має на меті створення конкурентоспроможного товару.

Насамперед варто визначити який товар може називатися новим:

* принципово новий товар (піонерний товар) - товар, який не має аналогів на ринку, створений в результаті принципово нових відкриттів і винаходів з використанням досягнень НТР; він задовольняє якісно нову потребу або піднімає стару на якісно новий щабель;

* кардинально удосконалений товар - товар, що якісно відрізняється від старого або від аналогів, представлених на ринку, поліпшеними

або розширеними споживчими властивостями; він розсуває кордони існуючих потреб;

модернізований / модифікований товар - товар, представлений на ринку раніше, але піддався непринципові удосконаленню (часто косметичного, коли змінюється зовнішній вигляд товару або його упаковки);

* товар ринкової новизни - товар, новий тільки для даного ринку;

* старий товар, який знайшов нову сферу застосування.

Розробка товару починається з пошуку, оцінки та відбору перспективних ідей, їх апробації. Технологічна розробка полягає в проектуванні і конструюванні самого товару, створенні необхідного обладнання та виробничих потужностей для його масового випуску. Економічна розробка зводиться до обгрунтування інвестиційних вкладень і прогнозом їх ефективності, розрахунку собівартості і відпускної ціни, прогнозом прибутку і рентабельності.

У процесі розробки іншого товару здійснюється ряд заходів щодо пошуку та селекції найбільш привабливих ідей, за оцінкою їх ефективності, з підготовки товару до просування на ринок. У комплексі цих заходів можна виділити 6 фаз, таблиця 1:



Таблиця 1 - Послідовність заходів з розробки нового товару

Фаза	Заходи	Результат
1. Пошук і генерація людей	Анализ и прогнозирование спроса, емкости рынка и рыночной ситуации, скупка патентов, аренда и лицензирование ноу-хау	Отбор наиболее привлекательных и перспективных идей
2. Селекція	Проверка идей: оценочные матрицы, балльные оценки новизны, технологическое тестирование	Выбор идеи
3. Аналіз	Инвестиционные расчеты, калькуляции, оценки и прогнозы себестоимости, затрат, прибыли и рентабельности, обоснование структуры и уровня цен	Макеты ценообразования, прогнозы прибыли
4. Розвиток продукту	Аналіз і оцінка властивостей еталонного продукту та їх відповідності вимогам споживачів, розробка варіантів продукту, оцінка ступеня новизни	Програма виробництва товару
5. Тестування	Тестування продукту і ринку, пробний маркетинг	Характеристика якості та конкурентоспроможності продукту
6. Вихід на ринок	Заходи з організації збуту, рекламна кампанія, презентація товару	Ухвалення рішення про збут / продажу товару

1.5 Концепція життєвого циклу товару

Життєвий цикл товару (ЖЦТ) - це концепція, яка намагається описати виробництво, і збут продукту, прибуток, конкуренцію і стратегію маркетингу в часі: з моменту появи товару на ринку до його зняття з виробництва та продажу.

Зрозуміло, різні товари мають різні життєві цикли, однак на високому рівні узагальнення їх форма може бути відображена класичної S-подібної кривої, представленої на рис 5.1.



Рис. 1.1 - Життєвий цикл товару

У часі існування товару на ринку, як правило, виділяють чотири стадії незмінного циклу:

- провадження - період появи товару на ринку і поступового збільшення обсягу його продажу. На цій стадії торгівля даним товаром, як правило, збиткова, оскільки дуже високі маркетингові витрати, особливо на рекламу;

- зростання - це період визнання товару покупцями і швидкого збільшення попиту на нього. Обсяг продажів зростає високими темпами, витрати на рекламу починають стабілізуватися, з'являється помітна прибуток від реалізації товару. На цій стадії на ринок проникають нові товари конкурентів. На тлі переконуючої масової реклами фірма починає модернізувати і модифікувати товар, з тим, щоб оволодіти новими сегментами ринку. Ціну в цей період, як правило, не змінюють або кілька знижують;

- зрілість характеризується поступовим уповільненням темпів зростання обсягів продажу, так як товар уже отримав визнання більшості потенційних покупців. Прибуток досягає максимального значення і починає знижуватися в зв'язку зі збільшенням витрат на маркетинг, оскільки фірма, з одного боку, намагається продовжити стадію зрілості як можна довше, а з іншого - конкуренція на ринку досягає максимуму. На цій стадії ЖЦТ фірма може використовувати одну з наступних трьох добре відпрацьованих стратегій: модифікація ринку, модифікація товару і модифікація маркетингових засобів;

- спад - період різкого зниження обсягів продажів і прибутку. На цій стадії є три альтернативних напрямки дій. Можна, по-перше, скоротити маркетингові програми і кількість вироблених товарів, по-друге, " оживити " продукт, змінивши його упаковку, організацію роздрібного продажу, позиціонування на ринку, і, нарешті, по-третє, припинити випуск даної продукції.

1.6 Цінова політика підприємства

Цінова політика - це встановлення (визначення) цін, які забезпечують виживання підприємства в ринкових умовах., Включає вибір методу ціноутворення, розробку цінової системи підприємства, вибір цінових ринкових стратегій та інші аспекти.

На ціни накладає відбиток вид торгівлі товарами і послугами, за допомогою якого реалізуються товари, масштаби торговельних операції і характер реалізованого товару. По цих ознаках ціни діляться на оптові, роздрібні, закупівельні й тарифи.

Оптовими називаються ціни, за якими продукція реалізується великими партіями, в умовах так званої оптової торгівлі. Система оптових цін застосовується в торговельно - збутових операціях між підприємствами, а також при реалізації продукції через спеціалізовані магазини і збутові контори оптової торгівлі, на торговельних біржах і в будь-яких інших торгових організаціях, що продають товари оптом, у значній кількості. Звичайно за оптовими цінами підприємства - виробники реалізують продукцію або один одному, або торговельним посередникам. Найчастіше необхідність в оптовому продажі виникає, коли виробництво продукції локалізоване в обмеженій кількості пунктів, а сфера споживання має великий радіус.

Роздрібними прийнято називати ціни, за якими товари продаються в так званій роздрібній торговельній мережі, тобто в умовах їх продажу індивідуальним покупцям, при відносно невеликому обсязі кожного продажу. За роздрібними цінами звичайно реалізуються товари народного споживання населенню й у меншій мері - підприємствам, організаціям, підприємцям. За допомогою торгівлі за роздрібними цінами найчастіше обслуговуються кінцеві споживачі, домашні господарства, громадяни. Роздрібна ціна звичайно вище оптової на величину торговельної надбавки, за рахунок якої компенсуються витрати обігу в роздрібній торгівлі й створюється прибуток організацій й установ роздрібної торгівлі.

Закупівельні ціни - це ціни державних закупівель продукції в підприємств, організацій, населення.

Певною специфікою володіють ціни на послуги, що представляють види діяльності, при яких не створюється продукт у його матеріально -речової формі, але змінюється якість наявного продукту. Специфічність послуг як виду діяльності накладає відбиток на формування цін на послуги, іменованих тарифами (розцінками). При встановленні тарифів на послуги враховується не тільки обсяг робіт, але й часовий фактор, істотну роль грає якість. Типовими прикладами тарифів є рівень оплати комунальних і побутових послуг, плата за телефон, за користування радіо і телебаченням.

1.7 Зовнішні чинники ціноутворення

Фактори зовнішнього середовища, що впливають на процес ціноутворення на підприємстві, можна представити у вигляді чотирьох основних груп: споживачі, ринкова середу, учасники каналів руху товарів, держава.

- споживачі. Вони суттєво впливають на діяльність підприємств в області ціноутворення. Перш за все необхідно звертати увагу на психологічні аспекти поведінки покупців : потреби, потреби, запити, мотивацію при виборі товару або послуги, способи споживання, ставлення до продукції і появі нових пропозицій, чутливість до цін і якості товарів або послуг. Крім психологічних існують і економічні аспекти поведінки споживачів: купівельна спроможність, бюджетні обмеження та їх зв'язок з споживчими перевагами;

- Ринкова середу. Цей фактор характеризується ступенем конкуренції на ринку. Тут важливо виділити чи є підприємство аутсайдером або лідером, чи належить до групи лідерів або аутсайдерів;

- учасники каналів руху товарів. Товародвижение - це процес, що забезпечує доставку товарів кінцевому споживачеві. З точки зору ціноутворення інтерес представляє вплив учасників каналів руху товарів на зростання ціни. Чим більша кількість посередників знаходиться між виробником товару і його кінцевим споживачем, тим значніше роздрібна ціна буде вище відпускної, первісної ціни підприємства - виробника даної продукції;

- держава. Впливає на ціну шляхом непрямих податків на підприємництво, встановленням антимонопольних і демпінгових заборон.

1.8 Визначення вихідної ціни товару

Маркетологи виділяють чотири основні методи визначення вихідної ціни:

- Витратний метод. Його основою є відшкодування витрат виробництва і забезпечення нормального прибутку. Цей метод ціноутворення використовується на первинному виробничому рівні;

- Параметричний метод будується на математико- статистичних моделях, які враховують залежність зміни витрат і цін від зміни техніко -економічного рівня виробленої продукції;

- Агрегатний та бальний методи дозволяють враховувати економічну ефективність продукції. У цьому випадку ціна нового виробу визначається не за витратами, а за ціною аналогічного товару плюс економічний ефект, одержуваний від використання нового виробу;

- Ціноутворення на основі поточних цін. За цим методом ціна на конкретний товар встановлюється в залежності від цін на аналогічні товари, вона може бути і більше, і менше.

1.9 Стратегія ціноутворення

- стратегія високих цін ( "зняття вершків " ) передбачає продаж спочатку значно вище витрат виробництва, а потім їх зниження. Це відноситься до товарів-новинок, захищеним патентами. Подібна стратегія можлива в умовах високого рівня поточного попиту, сприйняття високої ціни з боку споживача як свідчення високої якості товару;

- стратегія низьких цін, або стратегія " проникнення " на ринок. Це робиться з метою стимулювання попиту, що ефективно на ринках з великим обсягом виробництва і високою еластичністю попиту, коли покупці різко реагують на зниження цін і збільшують попит ;

- стратегія диференційованих цін проявляється у встановленні цін у поєднанні зі всілякими знижками та надбавками до середнього рівня цін для різних ринків, їх сегментів і покупців;

- стратегія пільгових цін спрямована на роботу з покупцями, в яких зацікавлена ??фірма, пропонуючи їм товар за пільговою ціною;

- стратегія гнучких, еластичних цін. Ціни встановлюються залежно від можливостей покупця, його купівельної сили;

- стратегія стабільних, стандартних, незмінних цін;

- стратегія не заокруглених цін, при якій покупець купує товар не за $ 100, а за S99.99 .

- стратегія тісного пов'язання рівня цін з якістю товару та ін.

Корекція цін

Ринок безсумнівно впливає на виробника і змушує його коректувати ціну різними методами. Маркетологи виявили вісім основних методів для корекції ціни, що допомагає підприємцю вибрати найбільш оптимальний і зменшити витрати.

- метод встановлення довгострокових і гнучких цін. Виробник може встановити гнучку ціну на товар у залежності від часу або місця продажу. Також можна встановити стандартну ціну, але при цьому дещо змінити якість продукту;

- метод встановлення ціни по сегментах ринку. Після цього методу ціни різняться по сегментах ринку, в основному по споживчому сегменту;

- психологічний метод встановлення ціни. При використанні цього методу підприємець ( в основному роздрібний торговець) розраховує на психологію покупця. Найпростіший приклад - ціна телемагазинів;

- метод ступеневої диференціювання. Маркетологи виявляють такі сходинки (проміжки ) між цінами в межах яких споживчий попит залишається незмінним;

- метод перерозподілу асортиментних витрат. У цьому методі враховується розмаїтість асортименту однакового продукту, що призводить до незначних витрат, але значному підвищенню ціни;

- метод перерозподілу номенклатурних витрат. У цьому випадку підприємець заздалегідь установлює низьку ціну на основний товар, але більш високу на супутні йому товари;

- метод франкованія. Франкованіе - оплата за перевезення товару від продавця покупцеві. Тут ціна складається із собівартості товару, реальних транспортних витрат і прибутку;

- метод знижок. Цей метод використовується для стимулювання збуту продукції. Знижки можуть бути як унаслідок кількості закуповуваного товару, так і за передоплату.

Отже, при визначенні ціни, при прогнозі її подальшої зміни, при її коригуванні підприємцю дуже важливо не тільки не помилитися, але і завищити ціну, що може прямим чином відбитися на попиті і відношенні до фірми покупців. Тому маркетологи аналізують усі зміни і розробляють стратегії до встановлення і коригування цін, що сприяють підвищенню прибутковості й ефективності.



Висновок 1

Товарна політика передбачає певний набір дій або заздалегідь обдуманих методів і принципів діяльності, завдяки яким забезпечується наступність і цілеспрямованість заходів з формування і управління асортиментом товарів. Відсутність такого набору дій призводить до нестійкості асортименту підприємства, провалів, схильності асортименту надмірного впливу випадкових або гинуть кон'юнктурних чинників. Поточні рішення керівництва в таких випадках нерідко мають половинчастий, малообоснованно характер, що грунтується на інтуїції, а не на розрахунку, що враховує довгострокові інтереси. Роль керівного початку при формуванні асортименту полягає в тому, щоб, вміло поєднуючи ресурси підприємства із зовнішніми факторами і можливостями, розробляти і здійснювати таку товарну політику, яка забезпечувала б стабільне становище підприємства за рахунок зростання збуту високоефективних конкурентоспроможних товарів.

Цінова політика фірми полягає в тому, щоб встановлювати на товари такі ціни, так варіювати ними, залежно від ситуації на ринку, щоб оволодіти його максимально можливої ??часткою, домогтися запланованого обсягу прибутку, тобто успішно вирішувати всі стратегічні завдання. У нашій країні в області цінової політики ще не вистачає необхідного досвіду і знань. Звідси значення вивчення різних підходів в ціновій політиці фірми, особливостей, умов і переваг їх практичного застосування.



2. Етапи рішення

2.1 Складання кошторису витрат на виготовлення продукції

Розрахунок вартості основних матеріалів.

Розрахунок витрат на матеріали за вирахуванням відходів на кожну випущену деталь виконувати за формулою:

грн.,

де k - коефіцієнт, що враховує додаткові витрати на транспортно -заготівельні роботи, приймати від 1,05 - 1,15 ;

Ц1 - ціна 1 т. матеріалу, тис. грн. ;

m1 - маса заготовки, т.;

Ц2 - ціна 1 т. відходів, тис. грн., ( Становить 10 % від вартості матеріалу) ;

m2 - маса відходів, т.

МА = 15700 * 1,1 * 1,8 - 1570 * ( 1,8 - 1,65 ) = 30850,5 грн.

МБ = 74500 * 1,1 * 2,0 - 7450 * ( 2 - 1,6 ) = 160920 грн.

Норма витрати і ціна матеріалів наведені в табл. 2.1 .

Таблиця 2.1

Деталь	Матеріал (мірка)	Маса заготівлі, т.	Ціна 1 т., тис.грн.
		Черновий	чистовий	матеріал	Відходів
А Б	Сталь А12, 38 Латунь ЛС59-1, 16	1,8 2,0	1,65 1,6	15,7 74,5	1,57 7,45

Расчет топливно-энергетических затрат

Расчет прямых текущих расходов на топливо и электроэнергию следует определять по формуле:



, грн.,

где n - расход ресурса (топлива или энергии) на единицу продукции, т, кг, кВт-час;

Ц - стоимостное значение единицы ресурса, грн.

В табл. 2.2 представлены нормы расхода и цены на топливно-энергетические ресурсы.

Таблица 2.2

Деталь	Вид ресурсів	Расходный коэфіцієнт на одиницу продукції	Ццна единиці ресурсу,грн.
А	Паливо технологічне, т. Електроенергія на технологічні потреби, кВт-год	0,53 1600	4950 1,14
В	Паливо технологічне, т. Електроенергія на технологічні потреби, кВт-год	0,61 2000	4950 1,14

Расчет прямых текущих расходов на топливо по детали А:

РТА = 0,53 * 4950 = 2623,5 грн.

Расчет прямых текущих расходов на электроэнергию по детали А:

РЭА = 1600 * 1,14 = 1824 грн.

Расчет прямых текущих расходов на топливо по детали Б:

РТБ = 0,61 * 4950 = 3019,5 грн.

Расчет прямых текущих расходов на электроэнергию по детали Б:

РЭБ = 2000 * 1,14 = 2280 грн.

Расчет фонда оплаты труда основных рабочих

Исходные данные для расчета фонда оплаты труда представлены в табл. 2.3. товарний політика ціноутворення прибутковість



Таблица 2.3

№ п/п	Операція	Норма часу на операцію, г.	Разряд работы	Часовая тарифная ставка, грн.
		Деталь А	Деталь Б
1. 2. 3. 4. 5.	Токарна Фрезерування шліців Фрезерування зубів Шліфування шліців Шліфування зубів	39,17 144.17 288,33 88,33 312,17	45 164,17 305 123,33 334,17	3 3 3 4 4	9,18 9,18 9,18 10,2 10,2

Фонд тарифної заробітної плати визначати за формулою (розрахунок виконувати для кожного виду деталей):

, грн.

де W - кількість виготовлених деталей, шт. ;

Т - норма часу на операцію, год. ;

h - годинна тарифна ставка, грн.

ЗТА = 1020 * ( 39,17 * 9,18 + 144,17 * 9,18 + 288,33 * 9,18 + 88,33 * 10,2 + +312,17 * 10,2 ) = 8583334,7 грн.

ЗТБ = 1275 * ( 45 * 9,18 + 164,17 * 9,18 + 305 * 9,18 + 123,33 * 10,2 + +334,17 * 10,2 ) = 11967895 грн.

Розрахунок премії з фонду оплати праці виконувати за формулою:

, грн.

Премія з фонду оплати праці по деталі А :

ЗПА = 0,3 * 8583334.7 = 2575000.41 грн.

Премія з фонду оплати праці по деталі Б:

ЗПБ = 0,3 * 11967895 = 3590368.5 грн.

Основний фонд оплати праці визначити за формулою:

, грн.

Основний фонд оплати праці по деталі А :

30А = 8583334.7 + 2575000.41 = 11158335.1 грн.

Основний фонд оплати праці по деталі Б :

30Б = 11967895 +3590368.5 = 15558264.5 грн.

Розрахунок додаткової заробітної плати визначати за формулою:

, грн.

Додаткова заробітна плата по деталі А :

ЗДА = 0,1 * 11158335.1 = 1115833.51 грн.

Додаткова заробітна плата по деталі Б :

ЗДБ = 0,1 * 15558264.5 = 15555826.45 грн.

Річний фонд оплати праці визначати за формулою:

, грн.

Річний фонд оплати праці по деталі А :

ЗГА = 11158335.1 + 1115833.51 = 12274168.61 грн.

Річний фонд оплати праці по деталі Б :

ЗГБ = 15558264.5 +15558264.45 = 17114090.95 грн.

Річний фонд оплати праці з урахуванням випуску двох деталей:

ЗГА + ЗГБ = 12274168.61 +17114090.95 = 29388259.56 грн.

Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

Відрахування на соціальні заходи здійснюються у формі єдиного соціального внеску на обов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України .

Розрахунок виконувати для кожного виду деталей за формулою (єдиний соціальний внесок для підприємства важкого машинобудування становить 38,54 %):

, грн.

ЕСВ по деталі А :

ЕСВА=12274168.61 *0,3854 = 4730464.58 грн.

ЕСВ по детали Б:

ЕСВБ=17114090.95 *0.3854 = 6595770.65 грн.

ЕСВ с учетом двух деталей:

ЕСВА+Б=4730464.58 +6595770.65 =11326235.23 грн.

Расчет стоимости основных производственных фондов и фонда амортизационных отчислений

Стоимость здания укрупненно составляет 750-790 грн. за 1 м3. В курсовой работе объем здания принять 180000 м3.

Общая стоимость оборудования и рабочих машин предприятия определять как произведение количества станков и стоимости станка. Расчеты выполнить в табл. 2.4.

Таблица 2.4

Найменуваннястанка	Кіль-кість верстатів, шт.	Оптова Ціна.грн	Транспортно- монтажні витрати (15% оптової ціни)	Вартість одиниці оборудовня, грн.	Общая вартість станков, грн.
Токарный Фрезерный ШліфувальнийРазом	6 3 3 -	107480 84800 110000 -	16122,00 12720,00 16500,00 -	123602,00 97520,00 126500,00 -	741612,00 292560,00 379500,00 1413672

Вартість силового обладнання підприємства становить 8-10% вартості робочих машин і устаткування.

1413672 * 0,1 = 141367.2 грн.

Вартість вимірювальних і регулюючих приладів і пристроїв становить укрупнено 2-5% вартості робочих машин і устаткування.

1413672 * 0,05 = 70683.6 грн.

Вартість транспортних засобів цеху укрупнено становить 3-4% вартості робочих машин і устаткування.

1413672 * 0,04 = 56546.88 грн.

Вартість інструменту укрупнено становить 6-15% вартості робочих машин і устаткування.

1413672 * 0,15 = 212050.8 грн.

Вартість виробничого та господарського інвентарю становить 1-3% вартості робочих машин і устаткування.

1413672 * 0,03 = 42410.16 грн.

Амортизаційні відрахування визначати, використовуючи прямолінійний метод розрахунку, за формулою:

,грн.

где Вп - первоначальная балансовая стоимость основных фондов, грн.;

Вл - ликвидационная стоимость основных фондов, грн. (0-5% от первоначальной стоимости);

Тсл - срок службы основных фондов (амортизационный период), лет.

Расчет фонда амортизационных отчислений производить по форме, указанной в табл. 2.5.

Определяем амортизационные отчисления :

А1 = 128250000/20 = 6412500 грн.

А2 = 1342989/5 = 268597.8грн.

А3 = 134298.84/5 = 26859.77 грн.

А4 = 67149.42/2 = 33574.71 грн.

А5 = 53719.54/5 = 10743.91грн.

А6 = 201448.26/4 = 50362.07 грн.

А7 = 40289.5/4 = 10072.38 грн.

Итог амортизационных отчислений: 6812710.6 грн.

Таблица 2.5

Наименование основных фондов	Стоимость основных фондов,грн.	Ликвидационная стоимость	Сроки полезного использования, лет	Сумма амортизацион-ных отчис-лений, грн.
Здание Рабочие машины и оборудование Силовое оборудование Измерительные и регулирующие приборы и устройства Транспортные средства Инструмент Хозяйственный и производствен- ный инвентарь	135000000 1413672 141367.2 70683.6 56546.88 212050.8 42410	6750000 70683.6 7068.36 3534.18 2827.34 10602.54 2120.5	20 5 5 2 5 4 4	6412500 268597.8 26859.77 33574.71 10743.91 50362.07 10072.38
Итого	-		-	6812710.6

Расчет сметы затрат на содержание и эксплуатацию оборудования выполнить по форме, представленной в табл. 2.6.

Таблица 2.6

Статьи затрат	Определение расходов (нормативы)	Сумма годовых расходов
1. Затраты на вспомогательные Материалы	5000 грн. в год на один танок	60000
2. Затраты на силовую электроэнергию, сжатый воздух, воду и пар на произ- водственно-хозяйственные нужды	7000 грн. в год на один станок	84000
3. Заработная плата вспомогательных рабочих (основная, дополнительная, отчисления на социальные меры)	20 % от сумму (Зг+ЕСВА+Б) основных рабочих	8142899.24
4. Амортизационные отчисления (кроме отчислений на здания)	Из табл. 2.5	400210.64
5. Содержание, ремонт и восстанов-ление малоценного инструмента и прис- пособлений, оборудования, транспорта	10-20 % от их первона- чальной стоимости	48064.85
6. Прочие затраты	3-5 % от суммы (1-5) статей данной таблицы	439368.87
Всего расходов по содержанию и эксплуатации оборудования		9174543.6

Расходы на содержание и эксплуатацию оборудования распределить пропорционально основной заработной плате основных рабочих:

а) Общий фонд основной оплаты труда основных рабочих - Зо по двум деталям рассчитан по формуле 2.5. ЗОА+Б = 11158335.1 + 15558264.5 = 26716599.6 грн.

б) Затраты на содержание и эксплуатацию оборудования приходящиеся на 1 грн. основной заработной платы основных рабочих (отношение суммы затрат из табл. 2.6 к значению Зо по двум деталям).

9174543.6/26716599.6 = 0,345

в) Затраты на содержание и эксплуатацию на годовой выпуск деталей (произведение результата пункта б на Зо для каждой детали соответственно).

Для изделия А:

11158335.1 * 0,345 = 3849625.61 грн.

Для изделия Б:

15558264.5 * 0,345 = 5367601.25 грн.

г) Затраты на содержание и эксплуатацию оборудования, приходящиеся на одно изделие (отношение результата пункта в к программе выпуска изделий соответственно изделия А и Б).

Для изделия А:

3849625.61 /1020 = 3774.14 грн.

Для изделия Б:

5367601.25 /1275 = 4209.88 грн.

Расчет сметы цеховых расходов

В табл. 2.7 представлен расчет сметы цеховых расходов.

Таблица 2.7

Наименование статей затрат	Определение расходов (нормативы)	Сумма годовых расходов
Заработная плата специалистов, служащих, МОП	30 % от основной зара- ботной платы основных ра- бочих по 2-м деталям	8014979.88
Отчисления на социальные меры	38,54 % от заработной платы п. 1	3088973.25
Затраты на содержание зданий и хозяйственного инвентаря	5 % от их стоимости	6752397.1
Содержание, ремонт, восстановление оснастки, приспособлений	0,5 % от стоимости оборудования и рабочих машин	8789.35
Амортизация зданий	Из табл. 2.5	6412500
Расходы по охране труда	5 % от суммы основной заработной платы основ-ных и вспомогательных рабочих	1742974.94
Прочие неучтенные Расходы	1-2 % от суммы затрат по статьям (1-6) данной табл.	520412.29
Всего цеховых расходов	-	26541026.81

Сумму цеховых расходов следует распределить пропорционально основной заработной плате основных рабочих.

а) Общий фонд основной оплаты труда основных рабочих - Зо по двум деталям рассчитаем по формуле 2.5. ЗОА+Б = 11158335.1 + 15558264.5 = 26716599.6 грн.

б) Затраты на содержание и эксплуатацию оборудования приходящиеся на 1 грн. основной заработной платы основных рабочих (отношение суммы затрат из табл. 2.6 к значению Зо по двум деталям).

26541026.81/26716599.6 = 0,99

в) Затраты на содержание и эксплуатацию на годовой выпуск деталей (произведение результата пункта б на 30 для каждой детали соответственно).

Для изделия А:

11158335.1 * 0,99 = 11046751.75 грн.

Для изделия Б:

15558264.5 * 0,99 = 15402681.86 грн.

г) Затраты на содержание и эксплуатацию оборудования, приходящиеся на одно изделие (отношение результата пункта в к программе выпуска изделий соответственно изделия А и Б).

Для изделия А:

11046751.75 /1020 = 10830,15 грн.

Для изделия Б:

15402681.86 /1275 = 12080,53 грн.

Расход сметы общепроизводственных расходов

Для расчета полной себестоимости единицы выпускаемой продукции необходимо составить смету общепроизводственных расходов.

Известно, что на данном предприятии общепроизводственные расходы составляют 80 % основной заработной платы основных рабочих.

26716599.6 * 0,8 = 21373279.69 грн.

В табл. 2.8 представлена смета общепроизводственных расходов.

Таблица 2.8

Наименование статей	Сумма, грн.	% к итогу
1. Заработная плата аппарата управления 2. Расходы на служебные командировки 3. Заработная плата пожарно-сторожевой охраны 4. Прочие административно-управленческие расходы 5. Расходы на содержание заводского (административно-управленческого) персонала 6. Амортизация основных средств 7. Расходы на содержание и текущий ремонт здания, сооружений и инвентаря общезаводского назначения 8. Расходы на проведение испытаний, опытов, иссле- дований и содержание общезаводских лабораторий. 9. Расходы на охрану труда и подготовку кадров 10. Прочие общехозяйственные расходы 11. Расходы на обслуживание производственного Процесса. Общепроизводственных расходов всего	5343319.92 213732.8 748064.8 2113732.8 1602995.9 1709862.37 8549311.87 1068663.98 1496129.58 213732.8 213732.8 21373279.69	25,0 1,0 3,5 1,0 7,5 8,0 40 5,0 7,0 1,0 1,0 100

Визначивши загальну суму загальновиробничих витрат, далі йде рознести їх по місцю обліку:

змінна частина - 20 % від загальної суми загальновиробничих витрат - повинна бути включена в калькуляцію собівартості відповідних деталей. Причому цю суму слід розподілити пропорційно основної заробітної плати основних робітників; 21373279.69 * 0,2 = 4274655.94 грн.

постійна частина - 80 % від загальної суми загальновиробничих витрат - використовується в п. 2.4 -е. 21373279.69 * 0,8 = 17098623.74 грн.

а) Загальний фонд основної оплати праці основних робітників - 30 за двома деталям розраховується за формулою 2.5. Зо А + Б = 11158335.1 + 15558264.5 = 26716599.6 грн.

б) Витрати на утримання та експлуатацію обладнання припадають на 1 грн. основної заробітної плати основних робітників (відношення суми витрат з табл.2.6. до значення 30 по двох деталей ) .4274655.94/26716599.6 = 0,16

в) Витрати на утримання та експлуатацію на річний випуск деталей ( твір результату пункту б на 30 для кожної деталі відповідно).

вид. А : 0,16 * 11158335.1 = 1785333.61 грн.

вид. Б : 0,16 * 15558264.5 = 2489322.32 грн.

г) Витрати на утримання та експлуатацію обладнання, що припадають на один виріб (відношення результату пункту в до програми випуску виробів відповідно вироби А і Б).

вид. А : 1785333.61 / 1020 = 1750,33 грн.

вид. Б : 2489322.32 / 1275 = 1952,41 грн.

2.2 Складання калькуляцій собівартості продукції

По форме, указанной в табл. 2.9, следует выполнить расчет калькуляции себестоимости единицы изделия.

Таблица 2.9

Наименование статей калькуляции	Изделие А	Изделие Б
	Сумма затрат всего по статье, грн.	Сумма затрат на изделие, грн.	Сумма затрат всего по статье, грн.	Сумма затрат на изделие, грн.
Основные материалы за вычетом отходов Топливо технологическое Электроэнергия на технологические нужды Основная заработная плата основных рабочих Дополнительная заработная плата основных рабочих Отчисления на социальные меры (единый социальный взнос) Расходы на содержание и эксплуатацию оборудования Цеховые расходы Итого цеховая себестоимость Общепроизводственные расходы Итого производственная себестоимость Внепроизводственные расходы (коммерческие) - 3 % производственной себестоимости) Процент за банковский кредит (0,1 % производственной себестоимости)	31467510 2675970 1860480 11158335,1 1115833,51 4730464,58 3849625,61 11046751,75 66044490,55 1785333,61 67829824,16 2034894,72 67829,82	30850,5 2623,5 1824 10939,55 1093,95 4637,71 3774,14 10830,15 66573,5 1750,33 68323,83 2049,71 68,32	205173000 3849862,5 2907000 15558264,5 1555826,45 6599770,65 5367601,25 15402681,86 256414007,2 2489322,32 258903329,5 7767099,89 258903,33	160920 3019,5 2280 12202,56 1220,25 5176,29 4209,88 12080,53 201109,01 1952,41 203061,42 6091,84 203,06
Итого полная себестоимость	69932548,7	70441,86	266929332,6	209356,32

2.3 Ціноутворення

Оптову ціну виробів підприємств визначати за формулою:

Цо= ( 1+Р/100) * С, грн./шт.

де Р - рентабельність вироби, %;

С - собівартість виробу, грн / шт.

ЦОА = ( 1 +27,5 / 100 ) * 70441,86 = 89813,37 грн / шт.

ЦОБ = ( 1 +27,5 / 100 ) * 209356,32 = 266929,31 грн / шт.

Відпускну ціну виробів визначати за формулою:

Цопт.=(1+Ставка податку ПДВ/100) Цо, грн.,

де ПДВ - податок на додану вартість (прийняти згідно податкового кодексу України ) ;

Цопт = ( 1 +20 / 100 ) * 89813,37 = 107776,04 грн.

ЦоптБ = ( 1 +20 / 100 ) * 266929,31 = 320315,17 грн.

Обсяг реалізації у відпускних цінах підприємства визначати за формулою:

,грн.,

де VА і VБ - обсяг реалізації в натуральному вираженні.

Vp = 107776,04 * 1020 + 320315,17 * 1275 = 518333402,55 грн.

2.4 Формування прибутку

а ) виручку ( валовий дохід) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг визначати за даними VР і коефіцієнта збільшення VР, рівному 1,2 ( тобто вважається, що підприємство не тільки реалізовувало вироби А і Б, а й виконувало роботи і послуги промислового характеру стороннім організаціям )

518333402,55 * 1,2 = 622000083,06 грн.

б) визначити чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування суми ПДВ

622000083,06 * 1 / 6 = 103666680,51 грн.

622000083,06 - 103666680,51 = 518333402,55 грн.

в) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) прийняти з табл. 2.9 (разом « повна собівартість» по деталях А і Б - в грн.)

69932548,7 + 26692332,6 = 336861881,3 грн.

г) валовий прибуток визначати як різницю між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції

518333402,55 - 336861881,3 = 181471521,25 грн.

д) інші операційні доходи (доходи від реалізації деякої частини виробничих запасів; від операційної оренди активів; від відшкодування раніше списаних активів і т.д.) - прийняти в сумі 20500 тис. грн.

е) Адміністративні витрати ( постійна частина загальновиробничих витрат) визначені в п.2.1.8 і складають 80 % від загальної суми загальновиробничих витрат;

21373279,69 * 0,8 = 17098623,75 грн.

ж) витрати на збут прийняти в сумі - 3200 тис. грн. ;

з) інші операційні витрати (витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково -касове обслуговування і т.д.) - 18 500 тис. грн. ;

і ) визначити фінансові результати від операційної діяльності

181471521,25 + 20500000 - 17098623,75 - 3200000 -18500000 == 163172897,5 грн

й) інші витрати від операційної діяльності - 8300 тис. грн. ;

к) визначити фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

163172897,5 - 8300000 = 154872897,5 грн.

л) податок на прибуток від звичайної діяльності (прийняти згідно податкового кодексу України )

154872897,5 * 0,18 = 27877121,55 грн.

м) розрахувати фінансові результати від звичайної діяльності або чистий прибуток

154872897,5 -27877121,55 = 126995775.95 грн.

2.5 Капіталовкладення в розвиток виробництва

На підприємстві передбачається впровадження нової техніки, використання якої дозволить поліпшити техніко-економічні показники його діяльності. Складові капіталовкладень в нову техніку:

- Вартість впроваджуваних машин, апаратів, приладів ( Ц) - 8390тис. грн.

- Витрати на транспортування техніки до місця вартості експлуатації (Ст) Ст = 8390 * 0,04 = 335,6 тис.грн.

- Витрати на придбання комплекту дорогого інструменту ( І ) І = 8390 * 0,05 = 419,5 тис.грн.

- Вартість будівельно -монтажних робіт (См)

См = 8390 * 0,03 = 251,7 тис.грн.

- Сума оборотних коштів, пов'язаних з впровадженням нової техніки ( Со)

Зі = 8390 * 0,02 = 167,8 тис.грн.

Загальна сума капіталовкладень складе :

К = 8390 + 335,6 + 419,5 +251,7 +167,7 = 9564,6 = 9564600 грн.

2.6 Зниження собівартості виробів

З впровадженням нової техніки виробництво виробів А збільшиться на 10 %, Б - на 3 %. Зниження собівартості продукції при цьому складе:

- Економія по металу



,

де А2 - новий обсяг виробництва виробів, шт. ;

М1 і М2 - витратний коефіцієнт металу до і після впровадження нової техніки ( для виробу А прийняти скорочення витратного коефіцієнта металу на 5 %, Б - на 4 %);

Ц - ціна одиниці металу, грн.

Виріб А:

А2 = 1020 * 1,2 = 1224 шт. ,

М1 = 1,8 / 1,65 = 1,09

М2 = 0,95 * 0,92 = 1,03

ДМА = ( 15700 * 0,92-15700 * 0,87 ) * 1224 = 960840 грн.

Виріб Б:

А2 = 1275 * 1,03 = 1313,25 шт. ,

М1 = 2 / 1,6 = 1,25

М2 = 0,96 * 1,25 = 1,2

ДМБ = ( 74500 * 0,8 - 74500 * 0,77 ) * 1313,25 = 2935113,75

- Економія по заробітній платі виробничих робітників ( основної та додаткової з відрахуваннями)

,

де З1 і З2 - витрати в собівартості виробу А на заробітну плату ( основну та додаткову з відрахуваннями ) виробничих робітників. Врахувати зниження З2 на 3 % від З1 .

А2 - новий обсяг виробництва виробів, шт. ; .

Виріб А :

З1 = 10939,55 + 1093,95 + 4637,71 = 16671,2 грн.

З2 = 16671,2 * 0,97 = 16171,06 грн.

ДЗА = ( 16671,2-16171,06 ) * 1224 = 612171,36 грн.

Виріб Б :

З1 = 12202,56 + 1220,25 + 5176,29 = 18599,1 грн.

З2 = 18599,1 * 0,97 = 18041,13 грн.

ДЗБ = ( 18599,1 - 18041,13 ) * 1313,25 = 732622,78 грн.

Прийняти, що умовно-постійні витрати становлять 50 % від витрат на 1 одиницю виробу за такими статтями калькуляції : таблиця 2.9 - номери статей 7,8.9, 10 .

Тоді економія на умовно- постійних витратах становитиме:

, грн.,

де С ? - умовно - постійна частина витрат у собівартості виробу, грн. ;

К - коефіцієнт, що враховує зростання обсягу виробництва виробів.

Виріб А :

З ? А = ( 3774,14 + 10830,15 + 1750,33 + 2049,71 ) * 0,5 = 9202,17 грн.

ДCу - пА = (9202,17-9202,17 / 1,12) * 1224 = 1206798,87 грн.

Виріб Б :

З ? Б = ( 4209,88 + 12080,53 + 1952,41 + 6091,84 ) * 0,5 = 12167,33 грн.

ДСу - пБ = (12167,33-12167,33 / 1,03) * 1313,25 = 465400,37

Сумарне зниження собівартості виробу А складе :

ДСА = 960840 +612171,36 +1206798,87 = 2779810,23 грн.

ДСБ = 2935113,75 +732622,78 +465400,37 = 4133136,9 грн.



2.7 Річна економія від зниження собівартості виробів

Річна економія від зниження собівартості виробів визначається як сума зниження собівартості виробу А та вироби Б. ДСА + ДСБ = 2779810,23 +4133136,9 = 6912947,13 грн.

2.8 Термін окупності капіталовкладень

Термін окупності капіталовкладень визначимо за формулою:

Прийняти значення К, розраховане у п. 2.5.

Т = 9564600/6912947, 13 = 1,4 року

Висновок: капіталовкладення окупляться за 1,4 року, тобто швидше, ніж передбачає нормативний терміном окупності, рівний Тн = 5 років на 3,6 року (5 - 1,4). Згідно з цим, капіталовкладення окупляться швидше при більш швидкому темпі оборотності оборотних коштів підприємства.

2.9 Визначення точки беззбитковості при виборі інвестиційної стратегії підприємства

Для розрахунку точки беззбитковості використовувати аналітичний і графічний методи. Вихідні дані для розрахунку представити у табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Показатели	Изделие А	Изделие Б
Объем производства изделий, шт. Цена реализации одной штуки, тыс. грн. Переменные затраты, тыс. грн./ед. Постоянные затраты, тыс. грн.	1020 107,77 59,35 9386,21	1275 320,31 197,18 15513,34

Прийняти, що постійні витрати в калькуляції собівартості одного виробу складають 50 % від статей 7, 8, 9, 10 табл. 2.9. Розрахувати постійні витрати для виробів А, Б на весь обсяг .

З пост = 9202,17 * 1020 = 9386213,4 грн.

ЗпостБ = 12167,33 * 1275 = 15513345,75 грн.

Розрахувати змінні витрати як різниця між повною собівартістю і постійними витратами ( табл.2 9 ) .

Визначити змінні витрати на одиницю продукції відповідно для виробів А, Б.

Зпер = (69932548,7-9386213,4) / 1020 = 59359,15 грн.

ЗперБ = (266929332,6-15513345,75) / 1275 = 197189,01 грн.

Виходячи з умови рівності валового доходу від реалізації та валових витрат розрахувати обсяг виробництва, відповідний точці беззбитковості за формулою

ОА = З пост. / ( Ц - Зпер ), шт.,

де ОА - обсяг виробництва, відповідний точці беззбитковості, шт.;

З пост - постійні витрати на весь обсяг, тис. грн.;

Ц - ціна реалізації одиниці виробу, тис. грн.;

Зпер - питомі змінні витрати, тис. грн. / Од.

ОАА = 9386,21 / (107,77-59,35) = 194шт .

Обб = 15513,34 / (320,31-197,18) = 126 шт.

А - запланований випуск виробів 1020 шт., Беззбитковим є виробництво 194 шт. Запланований випуск перевищує беззбитковий в 5,15 рази.

Б - запланований випуск виробів 1275 шт., Беззбитковим є виробництво 126 шт. Запланований обсяг виробництва перевищує беззбитковий в 10 разів.

Розрахунки до графику:

Змінні витрати :

Зпер А = 59359,13 * 1020 = 60546312,6 грн. або 60546,31 тис. грн.

ЗперемБ = 197189,01 * 1275 = 251415987,75 грн. або 251 416 тис. грн.

Сума змінних і постійних витрат:

З пост А + Зпер А = 9386213,4 +60546312,6 = 69932526 грн. або

69932 тис. грн.

З пост Б + Зпер Б = 15513345,75 + 251415987,75 = 266929333,5 грн. або 266929,33 тис. грн.

Дохід від реалізації:

ТАК = 1020 * 107776,04 = 109931560,8 грн. або 109931,56 тис. грн.

ДБ = 1275 * 320315,17 = 408401841,75 грн. або 408401,84 тис. грн.

Виручка від реалізації :

ВА = 1020 * 107,77 = 109,925,4 тис. грн.

СБ = 1275 * 320,31 = 408395,25 тис. грн.

Визначення точки беззбитковості при виборі інвестиційної стратегії підприємства для виробу А представлено на рис.2.1

Визначення точки беззбитковості при виборі інвестиційної стратегії підприємства для виробу Б представлено на рис.2.2



Висновок 2

У ході моєї курсової роботи були розраховані : собівартість виробу А - 69932548,7 грн., Собівартість виробу Б -266929332,6 грн. ; Сумарне зниження собівартості виробу А -2779810,23 грн., Сумарне зниження собівартості виробу Б- 4133136,9 грн.

Капіталовкладення окупляться за 1,5 року, тобто швидше, ніж передбачає нормативний терміном окупності, рівний Тн = 5 років на 3,5 року ( 5 - 1,5 ). Капіталовкладення окупляться швидше при більш швидкому темпі оборотності оборотних коштів підприємства.

Для двох виробів точка беззбитковості є нижче обсяг своєї продукції, порівнюючи запланований обсяг виробництва з беззбитковим для виробу: А - запланований випуск виробів 1020 шт., Беззбитковим є виробництво 194 шт. Запланований випуск перевищує беззбитковий в 5,15 рази; Б - запланований випуск виробів 1275 шт., Беззбитковим є виробництво 126 шт. Запланований обсяг виробництва перевищує беззбитковий в 10 разів.

Підприємству слід зробити внесок в покупку машин, апаратів, приладів, так як термін окупності нижче нормативного, і це принесе додатковий прибуток.

Найбільшу питому вагу в структурі собівартості виробу А займають витрати на основні матеріали за вирахуванням відходів - 53 %, а також основна заробітна плата основних робітників - 17 %. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання - 7 %. Відрахування на соціальні заходи - 2 %. Витрати на паливо та електроенергію відповідно становлять - 4 % і 2 %. Разом цехова собівартість виробу а становить 94 %, загальновиробничі витрати - 3 %, позавиробничі витрати - 2 %.

Найбільшу питому вагу в структурі собівартості виробу Б займають витрати на основні матеріали за вирахуванням відходів - 81 %, а також основна заробітна плата основних робітників - 6 %. Незначними є витрати на утримання та експлуатацію устаткування - 2 %. Відрахування на соціальні заходи - 2 %. Витрати на паливо та електроенергію відповідно становлять - по 1 %. Разом цехова собівартість виробу а становить 95 %, загальновиробничі витрати - 2 %, позавиробничі витрати - 3 %.

 <...