Формування споживчого ринку взуття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ

Безпарточний Максим Григорович

УДК 685.3:339.137.2:339.1

ФОРМУВАННЯ СПОЖИВЧОГО РИНКУ ВЗУТТЯ

Спеціальність 08.07.05 - економіка торгівлі та послуг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Полтавському університеті споживчої кооперації України Укоопспілки та Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Березін Олександр Вікторович,

Полтавський університет споживчої кооперації України, доцент кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Азарян Олена Михайлівна,

Донецький державний університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган-Барановського,

завідувач кафедри маркетингу і комерційної справи;

кандидат економічних наук, доцент

Попова Людмила Олексіївна,

Харківський державний університет харчування та торгівлі,

завідувач кафедри маркетингу і комерційної діяльності.

Провідна установа Львівська комерційна академія, кафедра економіки

підприємства ,Укоопспілка, м. Львів.

Захист відбудеться “07” червня 2006 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.088.02 Харківського державного університету харчування та торгівлі за адресою:

61051, м. Харків, вул. Клочківська, 333, ауд. 45.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного університету харчування та торгівлі за адресою:

61051, м. Харків, вул. Клочківська, 333.

Автореферат розісланий “05” травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Л. Савицька

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Формування національного ринку потребує пошуку внутрішніх джерел товарного забезпечення. У сучасних умовах важливим аспектом взаємодії суб'єктів господарювання є використання методів та механізмів формування товарного ринку відповідно до конкурентного середовища. Споживчий ринок взуття є структурним елементом товарного ринку та відіграє важливу роль у забезпеченні населення взуттям. Але тенденції, що склалися у виробництві і насиченні споживчого ринку продукцією взуттєвої галузі в останні роки, свідчать не на користь їх поступального розвитку, оскільки спостерігається зменшення обсягів виробництва продукції, переважання продукції іноземного походження та нелегального виробництва взуття, відчуваються проблеми якості взуттєвої продукції. Суб'єкти споживчого ринку взуття з метою збереження кваліфікованого персоналу та підтримання у задовільному технічному стані обладнання та устаткування вимушені співпрацювати за давальницькими схемами, постійно відчувають нестачу обігових активів, потребують запровадження оцінки конкурентоспроможності взуття. Покупці взуття вказують на необхідність удосконалення якості продукції та розширення асортименту виробів. Цим пояснюється низька питома вага продукції національних виробників на внутрішніх ринках та відповідний рівень задоволення потреб споживачів в якісному взутті. Разом з тим перед суб'єктами споживчого ринку взуття постали проблеми щодо перспектив вступу до Світової організації торгівлі, відповідності взуттєвої продукції міжнародним стандартам, протистояння масштабному проникненню взуття з країн Південно-Східної Азії та Китаю.

Формування споживчого ринку взуття являє собою спосіб забезпечення ефективного використання економічного потенціалу суб'єктів взуттєвої галузі та потенційних можливостей території щодо господарської діяльності різних організаційно-правових структур, досягнення високого рівня конкурентоспроможності взуття, просування продукції на ринках, поліпшення якості виробів, оптимізації виробничо-торговельних процесів, опрацювання пропозицій щодо досягнення стратегічних цілей діяльності суб'єктів внутрішнього ринку тощо.

Загальні проблеми функціонування ринкових відносин, основні шляхи формування споживчого ринку відображені у працях вітчизняних та зарубіжних учених, а саме: О. Азарян, В. Симоненко, М. Тимчук, А. Мазур, Є. Алаєв, М. Некрасов, А. Маршалов, А. Новоселов, Г. Зіпф, У. Ізард, В. Берфі, В. Кристаллер, В. Льош, Х. Бос, Г. Алексондерсон, А. Вебер тощо. Питанням підвищення ефективності господарювання суб'єктів споживчого ринку взуття та забезпечення конкурентоспроможності взуттєвої продукції присвячено дослідження українських вчених, серед них наукові напрацювання I.О. Дудли, В.М. Катрич, В.І. Лойко, Н.П. Тихонової, Є.В. Красовського, М.П. Усачова, С.С. Гаркавенко, С.М. Бондаренко та ін.

Доцільно наголосити на тому, що теоретичні та методичні аспекти формування і функціонування споживчого ринку взуття залишаються донині малодослідженими. У літературних джерелах недостатньо висвітлені питання удосконалення якості та забезпечення конкурентоспроможності взуттєвої продукції, оптимізації виробничо-господарської діяльності суб'єктів галузі, розробки і запровадження економічної стратегії розвитку підприємств споживчого ринку взуття.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження у цілому, його окремі теоретичні положення та висновки є органічною складовою низки держбюджетних науково-дослідних тем Полтавського університету споживчої кооперації України, де автор є співвиконавцем, насамперед: “Шляхи підвищення ефективності та забезпечення конкурентоспроможності підприємств в ринкових умовах” (державний реєстраційний №0104U008307), особистий внесок полягає в обґрунтуванні системи показників оцінки конкурентоспроможності продукції підприємств торгівлі у ринкових умовах; “Резерви підвищення економічної ефективності діяльності ринків споживчої кооперації” (державний реєстраційний №0104U009950), особистий внесок полягає у розробці основних шляхів ресурсного забезпечення непродовольчих ринків споживчої кооперації; “Удосконалення оплати праці на підприємствах споживчої кооперації” (державний реєстраційний №0104U009951), особистий внесок полягає у визначенні та дослідженні чинників внутрішнього і зовнішнього середовища, що впливають на продуктивність праці заготівельної галузі споживчої кооперації; “Управління ресурсним потенціалом торговельних підприємств” (державний реєстраційний №0104U010006), особистий внесок полягає у дослідженні організаційно-економічних аспектів підвищення ефективності роздрібної торгівлі взуттям.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є теоретико-методичне обґрунтування процесу формування споживчого ринку взуття, розробка практичних рекомендацій щодо ресурсного забезпечення товарами національного виробництва внутрішнього ринку.

Відповідно до визначеної мети у дослідженні поставлені наступні завдання:

розкрити сутність поняття “споживчий ринок взуття”, дослідити особливості його формування та функціонування;

узагальнити існуючі теоретичні та методичні основи оцінки забезпечення конкурентоспроможності продукції взуттєвої галузі;

провести моніторинг внутрішнього і зовнішнього середовища споживчого ринку взуття, дослідити систему просування взуттєвої продукції на ринку, визначити місткість споживчого ринку взуття;

визначити основні чинники формування інвестиційної привабливості взуттєвої галузі та шляхи зміцнення інноваційного потенціалу суб'єктів споживчого ринку взуття;

обґрунтувати шляхи підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств споживчого ринку взуття із застосуванням економіко-математичного моделювання;

застосувати системно-комплексний підхід до управління якістю взуттєвої продукції;

обґрунтувати доцільність використання кластерного методу під час розробки економічної стратегії розвитку суб'єктів споживчого ринку взуття.

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є процес формування вітчизняного споживчого ринку.

Предметом дослідження є формування та розвиток споживчого ринку взуття.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень слугували основні положення економічної теорії, законодавчі акти та постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, Укази Президента, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених.

Для досягнення поставленої у роботі мети використано загальнонаукові та спеціальні методи. Під час розробки скорингової оцінки конкурентоспроможності продукції підприємств споживчого ринку взуття застосовано теорії систем, дослідження операцій, класичну теорію надійності та економіко-математичні методи з використанням комп'ютерної техніки та можливостей програмних продуктів табличного процесору Microsoft Excel. Діагностика споживчого ринку взуття проводилася за допомогою соціологічного опитування, методів порівняння та економічного аналізу. Оцінюючи показники якості взуттєвої продукції, застосовано принцип системно-комплексного аналізу та цілісності, коли дослідженню підлягали не лише елементи системи управління якістю, а й зв'язки між ними, а також сітковий графік комплексу робіт із запровадження системи управління якістю взуттєвої продукції. Монографічний метод використаний для вивчення вітчизняного та світового досвіду виробничо-господарської діяльності суб'єктів споживчого ринку взуття. При економіко-математичному моделюванні оптимального використання матеріалів для виробництва взуття, формуванні необхідного асортименту та оптимізації обсягів виробництва взуттєвої продукції використаний сімплексний метод.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведеного дисертаційного дослідження отримані наступні результати, які складають його наукову новизну:

вперше:

запропоновано скорингову оцінку конкурентоспроможності взуття на основі споживчих та економічних параметрів у порівнянні із аналогічною продукцією конкурентів з урахуванням місткості кожного виробника на досліджуваному ринку, яка поєднує бальну систему її оцінки та експлуатаційні показники взуття;

удосконалено:

сутність поняття “споживчий ринок взуття” з урахуванням сучасних умов його формування (що полягає у використанні суб'єктами господарювання конкурентних переваг на ринку у виробничо-торговельній сфері) та визначенням характерних рис і головних принципів формування споживчого ринку (залежно від переваг і недоліків внутрішнього ринку взуття);

механізм управління якістю взуттєвої продукції з урахуванням організаційно-економічних і соціальних чинників; концептуальні підходи щодо оцінки показників якості взуття, що дозволяє провести реструктуризацію існуючої системи забезпечення якості продукції взуттєвої галузі відповідно до міжнародних стандартів та здійснювати контроль процесу забезпечення сировинними ресурсами, покращити експлуатаційні властивості кінцевої продукції;

інтеграційні зв'язки суб'єктів взуттєвої і суміжних галузей на основі формування кластерів та економічну стратегію розвитку господарюючих суб'єктів внутрішнього ринку взуття з позицій програмно-цільового методу, що забезпечить створення нових організаційних структур, які акумулюючи власний потенціал та за рахунок координації діяльності кожного із структурних підрозділів стратегічних груп, забезпечать споживачів якісною та конкурентоспроможною продукцією;

дістали подальшого розвитку:

модель оптимізації витрат виробництва взуттєвої продукції через варіанти комбінування за площею та якістю натуральної сировини при виготовленні модельного і традиційного асортименту взуття, що дозволило знизити собівартість продукції, а також елементи цінового моніторингу при визначенні базових цін на взуттєву продукцію перспективного ринку;

логістичні системи товарних потоків та організація дистрибуційної мережі збуту взуттєвої продукції шляхом створення гуртових підприємств з реалізації крупних партій взуття, системи франчайзингу та брендінгу, забезпечення єдиних стандартів продажу взуття, формування мережі фірмових магазинів, покращення рівня сервісного обслуговування тощо.

Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції та рекомендації, запропоновані у дисертації, спрямовані на удосконалення формування споживчого ринку взуття, забезпечення конкурентоспроможності та покращення якості продукції суб'єктів взуттєвої галузі. Результати дослідження знайшли своє відображення у здійсненні скорингової оцінки конкурентоспроможності продукції на колективній виробничо-торговельній фірмі “Крокуль” (довідка № 297-019 від 24.03.2005 р.). Основні принципи регулювання інвестиційно-інноваційних процесів та формування економічного механізму їх реалізації використані при опрацюванні заходів по залученню інвестиційних ресурсів у виробничий потенціал Полтавської області, при розробці Програми “Залучення інвестицій в економіку Полтавської області до 2005 року” та “Програми інноваційного та науково-технічного розвитку Полтавської області до 2008 року” (довідка Головного управління економіки Полтавської обласної державної адміністрації № 6/7-822 від 22.04.2005 р.). Наукові розробки автора сировинного забезпечення суб'єктів споживчого ринку взуття прийняті для використання серед підприємств і організацій Полтавської облспоживспілки та враховані при розробці “Програми розвитку споживчої кооперації Полтавської області на 2004-2008 роки (Постанова правління облспоживспілки № 195 від 28.05.04 р.)” (довідка № 10/1-46 від 26.04.05 р.). Окремі положення дисертаційного дослідження щодо запровадження кластерного підходу до організації виробничо-господарської діяльності суб'єктів підприємництва були використані при створенні у Рівненській області кластеру “Полісся Рокитнівщини” і при підготовці та реалізації регіональних програм розвитку малого підприємництва Рівненської області на 2003-2006 рр. (довідка Головного управління економіки Рівненської обласної державної адміністрації № 01/1-402 від 04.04.2005 р.).

Теоретичні та методичні розробки використовуються у навчальному процесі Полтавського університету споживчої кооперації України при викладанні дисциплін для підготовки магістрів “Управління проектами”, підготовки бакалаврів - “Стратегія підприємства” (довідка № 45-36/14 від 21.04.2005 р.); а також у навчальному процесі підготовки магістрів Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисципліни “Виробнича економіка”, підготовки бакалаврів - “Стратегія підприємства” (довідка № 7-01-47 від 26.04.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові розробки, що виносяться на захист, отримані дисертантом одноосібно і знайшли своє відображення у наукових фахових та інших виданнях.

Апробація результатів дисертації. Проміжні та кінцеві результати дослідження за темою дисертаційної роботи оприлюднені та знайшли підтримку у доповідях та виступах дисертанта на 9 міжнародних та всеукраїнських наукових, науково-методичних та науково-практичних конференціях, що відбулися протягом 2002-2005 рр., а саме: III-ій міжнародній науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління” (м. Рівне, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація ефективної праці в ринковій економіці” (м. Полтава, 2002 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрів та аспірантів “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, 2003 р.); VІ-ій міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Проблеми і перспективи стійкого розвитку туризму і сфери послуг у світі і в Україні” (м. Донецьк, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні аспекти формування національного продовольчого ринку України” (м. Полтава, 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, 2004 р.); II-ій міжнародній науково-практичній конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Інфраструктурне забезпечення продовольчого ринку України” (м. Полтава, 2005 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 19 наукових праць, у тому числі 11 статей у наукових фахових виданнях, а також 8 тез доповідей на конференціях різних рівнів.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 168 сторінках машинописного тексту. Робота містить 55 таблиць, 36 рисунків, 21 додаток обсягом 25 сторінок. Список використаних джерел поєднує 177 найменувань, розміщених на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості щодо апробації її результатів.

У першому розділі “Теоретичні і методичні основи формування споживчого ринку взуття в умовах конкурентного середовища” досліджено теоретичні основи формування споживчого ринку взуття, розглянуто існуючі підходи щодо сутності споживчого ринку, визначені цілі його формування та становлення.

Під споживчим ринком взуття розуміється цілісна система закономірностей, зв'язків і пропорцій здійснення відтворювальних процесів суб'єктами виробничо-господарської діяльності різних форм власності взуттєвої сфери на адміністративно окресленій території.

У дисертації виявлено, що для споживчого ринку взуття притаманні наступні характерні риси: наявність обсягу попиту і пропозиції виробів, споживачів та посередників; постачальників ресурсів; багатоканальної системи розподілу взуттєвої продукції; рівня ринкових цін; рівня платоспроможності покупців; бар'єру окупності; рівня якості продукції; конкуренції між виробниками; можливостей розширення сфери збуту; зниження витрат обігу.

Головними принципами формування споживчого ринку взуття є наявність структурної схеми товарного ринку і відповідної нормативно-законодавчої бази, яка забезпечує його функціонування з урахуванням механізмів саморегулювання та мотивації; знання основних параметрів взаємовідносин між суб'єктами споживчого ринку відповідно до наявної схеми, що забезпечують постійне безперебійне його функціонування; застосування на практиці дієвих механізмів інтенсифікації розвитку ринку; прогнозування наслідків тих чи інших дій суб'єктів господарювання на ринку; створення і розвиток належної інфраструктури споживчого ринку.

З метою поглиблення дослідження організаційно-економічних аспектів формування і функціонування сучасного ринку взуття визначені його переваги і недоліки. До переваг споживчого ринку взуття віднесено: високий ступінь його гнучкості й адаптації до вимог споживачів; наявність мотиваційних стимулів для виробництва продукції; ефективний розподіл і використання ресурсів для виробництва продукції; можливість функціонування ринку за орієнтації на винятково обмежену інформацію - рівень цін і рівень витрат на різноманітні ресурси; свобода вибору і дій виробників і споживачів; спроможність до задоволення різноманітних потреб.

Основними недоліками споживчого ринку взуття є відсутність механізму захисту навколишнього середовища від негативних наслідків виробничої й інших видів діяльності; відсутність можливостей та умов для розвитку фундаментальних і прикладних наукових досліджень; нестабільність розвитку і схильність до інфляційних процесів тощо.

З'ясовано, що конкуренція є невід'ємним елементом процесу формування споживчого ринку взуття і являє собою змагання виробників за місце на ринку з продукцією, яка має певні споживчі та вартісні властивості, ознаки, що відрізняють її від аналогічних видів.

Конкурентоспроможність взуття - це властивість виробу, що має визначену частку відповідного релевантного ринку, що характеризує ступінь відповідності техніко-економічних, функціональних, організаційних та інших характеристик об'єкта вимогам споживачів, визначає частку ринку, що належить даному об'єкту, і перешкоджає перерозподілу цього ринку на користь інших об'єктів. Компоненти конкурентоспроможності взуття формують систему показників діагностики та алгоритм оцінки з метою забезпечення конкурентних переваг на споживчому ринку.

Конкурентоспроможність взуттєвого підприємства забезпечується за рахунок впливу чинників макро- і мікросередовища, спрямованих на задоволення платоспроможного попиту та підтримку виробничо-господарської діяльності. Конкурентоспроможність взуттєвої галузі визначається її привабливістю у довготерміновій перспективі, а також конкурентними позиціями виробників взуття у порівнянні з іншими підприємствами, взаємовідносинами із суміжними галузями.

Конкурентоспроможність споживчого ринку взуття забезпечується динамічним зростанням його ємності, появою нових конкурентів, характеристикою бар'єрів входу і виходу з нього, реакцією виробників і споживачів на позитивні або негативні соціально-економічні зміни.

У другому розділі “Діагностика середовища споживчого ринку взуття” здійснено моніторинг внутрішнього і зовнішнього середовища діяльності суб'єктів господарювання взуттєвої сфери, проведені маркетингові дослідження та скорингова оцінка конкурентоспроможності продукції ринку взуття, подається аналіз інвестиційної привабливості взуттєвої галузі.

Стан споживчого ринку взуття відзначається високою невизначеністю; руйнуванням інфраструктури і нестійкістю виробничо-господарських зв'язків; падінням обсягів виробництва взуття, особливо дитячого; скороченням чисельності працівників взуттєвих підприємств; інфляцією; низьким платоспроможним попитом населення; зниженням обсягів переробки сировини для виробництва взуття; значними обсягами експорту шкіряної сировини за кордон; надзвичайним збільшенням обсягів іноземної продукції та нелегально виготовленого взуття національними виробниками; переважанням на більшості підприємств взуттєвої промисловості толінгових схем виробництва продукції. Враховуючи особливості виробничо-господарської діяльності національних виробників, переважанням на ринку продукції іноземного виробництва, питому вагу контрафактного товару, побудована схема насичення споживчого ринку продукцією взуттєвої галузі (рис. 1).

У процесі здійснення маркетингових досліджень споживчого ринку взуття визначені фактична, потенційна і реальна місткості Полтавського, Харківського та Сумського ринків взуття (табл. 1). Сутність методики розрахунку фактичної місткості полягає у визначенні рівня реалізації продукції галузі (виробництво взуття в області, обсяг запасів взуття, завезення з інших областей країни та імпорт взуття, вивіз до інших областей країни та експорт взуття), досягнутий усіма суб'єктами ринку за певний проміжок часу у конкретному територіальному охопленні; потенційної місткості - у врахуванні можливостей та інтересів покупців (загальної чисельності населення території та середньорічної норми споживання взуття); реальної місткості - у спрямованості підприємств на конкретний ринковий сегмент (загальної кількості населення території з урахуванням чисельності маргінальних груп). За результатами проведених розрахунків встановлено відхилення у пропозиції взуттєвої продукції національного виробництва, збільшенням обсягів взуття іноземного походження та невідповідність продукції вимогам якості.

Таблиця 1

Показники місткості окремих ринків взуття України, 2003-2004 рр. (тис. пар)

Показники місткості	Ринки взуття:
	Полтавської області	Харківської області	Сумської області
	2003 р.	2004 р.	2004 р. у % до 2003 р.	2003 р.	2004 р.	2004 р. у % до 2003 р.	2003 р.	2004 р.	2004 р. у % до 2003 р.
Фактична	3494,7	3692,6	105,7	5319,7	5362,6	100,8	3323,7	3305,7	99,5
Потенційна	3994,0	3882,3	97,2	7158,8	7031,5	98,2	3173,0	3080,8	97,1
Реальна (у залежності від маргіналь-них груп населення )	3813,8	3711,3	97,3	6743,5	6713,0	99,5	2960,8	2952,0	99,7

З метою забезпечення підтримки ділової активності суб'єктів взуттєвої галузі на споживчому ринку розроблена скорингова оцінка конкурентоспроможності взуття шляхом використання маркетингових показників. Скорингова оцінка конкурентоспроможності взуття являє собою інтегровану систему розрахунку порівняльних показників і дозволяє отримати результативне значення щодо конкурентоспроможності взуття базового підприємства за класичною теорією надійності. Методика скорингової оцінки конкурентоспроможності взуття передбачає розрахунок групових показників споживчих та економічних параметрів, показників конкурентоспроможності продукції і безпосередньо скоринговий показник конкурентоспроможності взуття базового підприємства (табл. 2).

Значущість даної оцінки полягає у виявленні відхилень за споживчими та економічними показниками взуттєвої продукції базового підприємства та виробів конкурентів з подальшою можливістю їх усунення, визначення рівня якості за техніко-експлуатаційними параметрами виготовлюваної продукції у порівнянні із нормативними значеннями, врахуванні цін різних виробників у певному сегменті ринку, що дасть змогу удосконалити якість та забезпечити конкурентоспроможність взуття на досліджуваному ринку.

Таблиця 2

Показники скорингової оцінки конкурентоспроможності взуття

Показники	Формула	Умовні позначення
Груповий показник споживчих параметрів	ГПсп =	ОПi - одиничний показник і-го споживчого параметру; ПВi - ступінь вагомості і-го параметру;
Показник конкуренто-спроможності взуття	Квn = ГПспn ГПепn	Квn - конкурентоспроможність взуття n-го виробника; ГПспn - груповий показник споживчих параметрів; ГП епn - груповий показник економічних параметрів;
Скоринговий показник конкуренто-спроможності взуття	CKвбп =	СКвбп - скоринговий показник конкурентоспроможності взуття базового підприємства; Квn - показник конкурентоспроможності взуття n-го підприємства; ПВпрn - питома вага n-го підприємства на досліджуваному ринку взуття.

Важливим елементом процесу формування споживчого ринку взуття щодо інноваційного оновлення є інвестування в удосконалення та розширення техніко-організаційного потенціалу виробників взуття, що сприяє підвищенню якості та конкурентоспроможності продукції. З цією метою у дисертації проведено аналіз інвестиційної привабливості взуттєвої галузі та на його основі виявлено резерви забезпечення конкурентоспроможності продукції, які пов'язані з реалізацією інноваційних чинників. За результатами аналізу запропоновано здійснення комплексної технологічної реструктуризації суб'єктів споживчого ринку взуття з метою підвищення стійкості їх фінансово-господарської діяльності та забезпечення інвестиційної привабливості, окреслені механізми удосконалення законодавчо-нормативної бази ефективної інвестиційної діяльності. Доведено, що найбільш придатною є рухома технологія, яка відносно легко оновлюється під вироби і відповідає сучасним та потенційним потребам споживчого ринку, технологічні зміни на підприємствах є низьковитратними, здебільшого стосуються окремих “вузьких” місць, не вимагають науково-дослідних розробок.

У третьому розділі “Основні напрями удосконалення процесу формування і розвитку споживчого ринку взуття” запропоновано модель оптимізації витрат виробництва взуттєвої продукції через варіанти комбінування за площею та якістю натуральної сировини при виготовленні модельного і традиційного асортименту взуття, обґрунтовано системно-комплексний підхід до управління якістю взуттєвої продукції; подаються рекомендації щодо створення кластерів в організації виробничо-господарської діяльності виробників взуття та запропоновано програмно-цільовий метод щодо розробки і запровадження економічної стратегії розвитку суб'єктів споживчого ринку взуття.

У ході дослідження виявлені резерви зниження собівартості продукції за рахунок застосування економіко-математичної моделі оптимального використання натуральної сировини при виробництві взуття з метою забезпечення конкурентоспроможної ціни реалізації продукції на споживчому ринку взуття.

Цільова функція витрат на шкіряну сировину для виробництва модельного взуття та взуття традиційного асортименту має наступний вигляд:

Lmin = 3495,4х1,в,4 + 3611,5х2,в,4 + 2575,3х3,в,4 + 2711,3х4,в,4 + 3138,7х5,в,6 + + 3281,8х6,в,6 + 2274,8х7,в,6 + 2438,0х8,в,6 + 3370,8х9,о,5 + 3529,9х10,о,5 + 2450,0х11,о,5 + + 2604,4х12,о,5,

де х1,в,4 - розмір витрат на виготовлення взуття за першим варіантом комбінування із виростку IV ґатунку;

х2,в,4 - розмір витрат на виготовлення взуття за другим варіантом комбінування із виростку IV ґатунку;

х3,в,4 - розмір витрат на виготовлення взуття за третім варіантом комбінування із виростку IV ґатунку;

х4,в,4 - розмір витрат на виготовлення взуття за четвертим варіантом комбінування із виростку IV ґатунку;

х5,в,6 - розмір витрат на виготовлення взуття за п'ятим варіантом комбінування із виростку VI ґатунку;

х6,в,6 - розмір витрат на виготовлення взуття за шостим варіантом комбінування із виростку VI ґатунку;

х7,в,6 - розмір витрат на виготовлення взуття за сьомим варіантом комбінування із виростку VI ґатунку;

х8,в,6 - розмір витрат на виготовлення взуття за восьмим варіантом комбінування із виростку VI ґатунку;

х9,о,5 - розмір витрат на виготовлення взуття за дев'ятим варіантом комбінування із опойку V ґатунку;

х10,о,5 - розмір витрат на виготовлення взуття за десятим варіантом комбінування із опойку V ґатунку;

х11,о,5 - розмір витрат на виготовлення взуття за одинадцятим варіантом комбінування із опойку V ґатунку;

х12,о,5 - розмір витрат на виготовлення взуття за дванадцятим варіантом комбінування із опойку V ґатунку.

У роботі відзначено, що забезпечення належної якості взуття, підвищення рівня якості вихідної сировини, проходження сертифікації взуттєвими підприємствами за міжнародними стандартами можливе за рахунок системно-комплексного підходу до управління якістю продукції з урахуванням організаційно-економічних та соціальних чинників. Сутність системно-комплексного підходу полягає у всебічному дослідженні та удосконаленні процесів виробництва взуття, інфраструктури суб'єктів взуттєвої галузі і встановлення функціональних взаємозв'язків у системі управління якістю взуттєвої продукції, що гарантуватиме задоволення потреб споживачів у взутті високої якості.

Використання даного підходу суб'єктами споживчого ринку взуття передбачає: координацію структурних підрозділів взуттєвого підприємства, що спрямована на досягнення кінцевої мети; систему контролінгу; конструктивну систему взаємовідносин із постачальниками сировини і матеріалів за допомогою логістичного менеджменту; взаємозв'язок виробника із споживачами; розробку і впровадження методики оцінки показників якості взуття, а також ефективності від запровадження суб'єктами споживчого ринку системи управління якістю продукції.

У межах проведеного дослідження виявлено залежність взаємопов'язаних між собою за специфікою та технологією виробництва продукції, територіально зосереджених суб'єктів взуттєвої та суміжних галузей. Ця форма взаємозв'язку суб'єктів господарювання пов'язана із запровадженням кластерів до організації діяльності виробників взуття та програмно-цільовим методом щодо розробки та запровадження економічної стратегії розвитку суб'єктів споживчого ринку взуття.

Програмно-цільовий комплекс заходів до розробки економічної стратегії розвитку підприємств споживчого ринку взуття дозволяє реалізувати маркетингову, інвестиційну, технологічну, інноваційну тощо концепції розвитку суб'єктів взуттєвої сфери у відповідності до умов ринкового середовища з метою досягнення стратегічних цілей; забезпечити стабільне виробництво якісної та конкурентоспроможної взуттєвої продукції, підвищення рівня задоволення потреб споживачів і збільшення прибутковості стратегічних груп кластеру (рис. 2).

В економічній стратегії розвитку суб'єктів споживчого ринку взуття значну увагу приділено дистрибуційній мережі реалізації взуттєвої продукції, яка передбачає налагодження каналів просування взуття, формування фірмової мережі продажу взуття, співпрацю з торговельними організаціями в областях України, інформаційну та ресурсну підтримку дистриб'юторів, управління асортиментними групами взуттєвих виробів, що дозволяє взуттєвому кластеру контролювати процес просування взуття від виробника до споживача. Впровадження кластерного методу в економічній стратегії зміцнить конкурентні позиції виробників на ринках, створить сприятливі умови щодо своєчасного забезпечення сировиною, покращить фінансовий стан підприємств галузі; підвищить конкурентоспроможність взуття; слугуватиме базою впровадження ефективного механізму інвестування з метою оновлення основного капіталу, дасть можливість удосконалити якість продукції та задовольнити потреби споживачів в якісному взутті.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і подальше практичне вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні процесу формування споживчого ринку взуття, обґрунтуванні методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності продукції галузі, розробці практичних рекомендацій щодо забезпечення високого рівня якості взуття та пріоритетних напрямів реалізації економічної стратегії розвитку суб'єктів взуттєвої сфери. Дослідження процесу формування споживчого ринку взуття в умовах ринкових перетворень дозволяє сформулювати наступні висновки:

1. Сучасний ринок взуття є регулятором взаємовідносин виробників продукції, інфраструктурних одиниць, що пов'язані господарськими зв'язками із даними суб'єктами стосовно оптимізації вільного доступу взуттєвих товарів до покупців. На основі визначення сутнісних характеристик споживчий ринок взуття розуміється як цілісна система закономірностей, зв'язків і пропорцій здійснення відтворювальних процесів суб'єктами виробничо-господарської діяльності різних форм власності взуттєвої сфери на адміністративно окресленій території.

2. Аналіз та узагальнення існуючих теоретичних та методичних основ оцінки забезпечення конкурентоспроможності продукції взуттєвої галузі свідчить, що конкурентоспроможність взуття стає обов'язковою умовою, головним критерієм ефективності виробничо-господарської діяльності та основним чинником формування споживчого ринку взуття. Сутність пропонованої скорингової оцінки конкурентоспроможності взуття полягає в інтегрованій системі розрахунку порівняльних показників економічних і споживчих параметрів продукції, застосування якої дозволяє визначити конкурентоспроможність взуття базового підприємства на досліджуваному ринку. У результаті проведеної оцінки суб'єкти споживчого ринку взуття матимуть змогу виявити відхилення техніко-експлуатаційних та цінових показників власної продукції з виробами конкурентів з подальшою можливістю їх усунення та удосконалення, що забезпечить покращення якості та конкурентоспроможність взуття на ринку.

3. Проведений моніторинг внутрішнього та зовнішнього середовища споживчого ринку взуття дозволяє виявити чинники, які характеризують його сучасний стан. Отримана у результаті моніторингу інформація використана при розрахунку фактичної, потенційної і реальної місткостей окремих ринків взуття, що дало можливість оцінити становище суб'єктів споживчого ринку взуття з урахуванням їх ресурсного потенціалу. Досліджено систему просування взуттєвої продукції, яка включає: речові гуртові і роздрібні ринки з різним діапазоном цін, якістю, асортиментом та виробниками взуття; фірмові магазини та дистрибуційну мережу національних виробників взуття; супермаркети та спеціалізовані магазини із модним дорогим взуттям високої якості відомих іноземних виробників продукції.

4. Зміцнення інноваційного потенціалу суб'єктів споживчого ринку взуття є можливим на основі здійснення комплексної технологічної реструктуризації взуттєвих підприємств через реалізацію принципів інвестиційної політики держави та механізмів її здійснення, управління і регулювання на галузевому рівні. Обґрунтовано необхідність запровадження методики оцінки інвестиційної привабливості суб'єктів споживчого ринку взуття, яка базується на ресурсному забезпеченні виробництва продукції; вирбничому, торговельному, фінансовому і трудовому потенціалі; інноваційному рівні галузі та експортних можливостях.

5. З метою зниження витрат виробництва взуттєвої продукції запропоновано використання економіко-математичного моделювання. Побудовано модель оптимального використання шкіряної сировини для виробництва модельного взуття та взуття традиційного асортименту і цільову функцію витрат на шкіряну сировину. Отримані результати дають можливість використовувати вихідну інформацію для розрахунку конкурентоспроможної ціни реалізації взуття.

6. Запровадження системно-комплексного підходу до управління якістю взуттєвої продукції обумовлено результатами оцінки конкурентоспроможності взуття. Створення системи управління якістю взуттєвої продукції передбачає комплекс заходів, а саме: координацію структурних підрозділів взуттєвого підприємства, що спрямована на досягнення кінцевої мети; конструктивну систему взаємовідносин із постачальниками сировини і матеріалів за допомогою логістичного менеджменту; взаємозв'язок виробника із споживачами; запровадження системи брендінгу; розробку і впровадження методики оцінки показників якості взуття, а також ефективності від запровадження суб'єктами споживчого ринку взуття системи управління якістю продукції.

7. Існування функціональних та організаційно-технологічних взаємозв'язків у взуттєвій та суміжних галузях обумовлюють необхідність активізації та інтеграції організаційних структур і запровадження економічної стратегії розвитку підприємств споживчого ринку взуття. Створення інтеграційних формувань за допомогою кластерного методу спрямовано на стабілізацію національних виробників взуття; розвиток інфраструктури взуттєвої галузі; залучення інвестицій та співпрацю із іноземними виробниками взуття та постачальниками сировини; поглиблення спеціалізації виробництва взуттєвих виробів. У межах економічної стратегії набувають розвитку логістичні системи товарних потоків та організація дистрибуційної мережі збуту взуттєвої продукції через створення гуртових підприємств з реалізації крупних партій взуття, системи франчайзингу та брендінгу, забезпечення єдиних стандартів продажу взуття, формування мережі фірмових магазинів, покращення рівня сервісного обслуговування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Безпарточний М.Г. Забезпечення конкурентоспроможності регіонального ринку взуття // Економіка. Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління: Зб. наук. пр. - Вип. 2 (15). - Рівне: РДТУ, 2002. - С. 200-206.

2. Безпарточний М.Г. Регіональні ринки взуття: економічні аспекти забезпечення конкурентоспроможності // Регіональні перспективи. - 2002. - № 5 (24). - С. 71-73.

3. Безпарточний М.Г. Економічні аспекти дослідження регіонального ринку праці підприємств взуттєвої галузі // Регіональні перспективи. - 2002. - № 3-4 (22-23). - С. 142-145.

4. Безпарточний М.Г. Про моделювання стратегії розвитку підприємств регіонального ринку взуття // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії: Зб. наук. пр. - Вип. 11. - Кам'янець-Подільский: Подільська державна аграрно-технічна академія, 2003. - С. 280-283.

5. Безпарточний М.Г. Проблеми запровадження міжнародних стандартів забезпечення конкурентоспроможності (на прикладі підприємств взуттєвої промисловості) // Экономические инновации: Сб. науч. тр. - Вып. 15: Экономическое развитие регионов в контексте международной интеграции (конкурентоспособность, реструктуризация и корпоративное управление хозяйственными системами). - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. - С. 111-119.

6. Безпарточний М.Г. Продовольчий ринок та сировинне забезпечення взуттєвих підприємств регіону // Регіональні перспективи. - 2003. - № 4-5 (29-30). - С. 135-137.

7. Безпарточний М.Г. Організаційно-економічний механізм управління інноваційною політикою підприємств регіонального ринку взуття // Економіка. Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком: Зб. наук. пр. - Вип. 1 (20). - Рівне: УДУВГП, 2003. - С. 156-161.

8. Безпарточний М.Г. Про методику створення інвестиційної привабливості підприємств взуттєвої галузі у регіоні // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. - Вип. 171. - Дніпропетровськ: ДДУ, 2003. - С. 92-99.

9. Безпарточний М.Г. Підвищення ролі малого підприємництва в насиченні ринку взуття і в боротьбі з імпортом неякісної продукції через шоп-тури // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. Серія: Економіка, організація і управління підприємствами (в туристичній сфері). - 2003. - № 7. - С. 199-205.

10. Безпарточний М.Г. Стан забезпечення сировиною регіональних виробників взуття як чинник соціально-економічного розвитку сільських адміністративних районів // Економіка. Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком: Зб. наук. пр. - Вип. 2 (26). - Рівне: УДУВГП, 2004. - Ч. 2. - С. 158-163.

11. Безпарточний М.Г. Удосконалення системи менеджменту шляхом запровадження логістичного підходу на підприємствах регіонального ринку взуття // Регіональні перспективи. - 2004. - № 3-5 (40-42). - С. 274-277.

Друковані праці конференцій:

12. Безпарточний М.Г. Особливості маркетингових досліджень на регіональному ринку взуття // Маркетинг: теорія і практика: Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції (18-20 вересня 2002 р.). - К.: КНЕУ, 2002. - С. 7.

13. Безпарточний М.Г. Про необхідність опрацювання моделі інвестиційної політики суб'єктів регіонального ринку взуття // Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб'єкта: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (12-13 грудня 2002 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 246-247.

14. Безпарточний М.Г. Проблеми та перспективи розвитку регіонального ринку взуття // Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції (23-25 жовтня 2002 р.). - К.: КНТЕУ, 2002. - Ч. 1. - С. 169-170.

15. Безпарточний М.Г. Туристичний бізнес та екологічні проблеми ринку взуття // Будущее туризма - дело молодых: Материалы V Международной научно-практической конференции студентов и молодых ученых (19-20 февраля 2002 г.). - Донецк: ДИТБ, 2002. - С. 257-260.

16. Безпарточний М.Г. Проблеми формування інноваційної моделі регіонального ринку взуття // Європейський вибір України: проблеми теорії та практики реалізації: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції (22-23 травня 2003 р.). - Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет економіки та права, 2003. - С. 54-55.

17. Безпарточний М.Г. Про необхідність опрацювання та впровадження державної політики захисту суб'єктів регіонального ринку взуття // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів (19-20 лютого 2003 р.). - К.: ІАЕ УААН, 2003. - Т. 1. - С. 256-258.

18. Безпарточний М.Г. Про зв'язок сфери туристичних послуг з розвитком регіонального ринку взуття // Проблемы и перспективы устойчивого развития туризма и сферы услуг в мире и в Украине: Материалы VІ Международной научно-практической конференции студентов и молодых ученых (16-17 апреля 2003 г.). - Донецк: ДИТБ, 2003. - С. 204-206.

19. Безпарточний М.Г. Роль логістичних систем товарних потоків в інтеграції продовольчого та взуттєвого ринків регіону // Інфраструктурне забезпечення продовольчого ринку України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (17-18 лютого 2005 р.). - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2005. - С. 55-57.

споживчий ринок взуття ємність

АНОТАЦІЯ

Безпарточний М.Г. Формування споживчого ринку взуття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.05 - економіка торгівлі та послуг. - Харківський державний університет харчування та торгівлі, Харків, 2006.

У дисертаційній роботі досліджено основні напрями процесу формування та становлення споживчого ринку взуття. Запропоновано скорингову оцінку конкурентоспроможності взуття. Розширено методику визначення ємності споживчого ринку взуття на основі моніторингу соціально-економічних показників розвитку областей України. Обґрунтовано принципи здійснення комплексної технологічної реструктуризації підприємств взуттєвої галузі з метою підвищення стійкості їх фінансово-господарської діяльності та інноваційного оновлення. Пропонується модель оптимізації витрат виробництва взуття. Застосовано системно-комплексний підхід до управління якістю взуттєвої продукції з урахуванням організаційно-економічних та соціальних чинників. Запропоновані методичні підходи до оцінки показників якості продукції підприємств взуттєвої галузі. Застосовано кластерний підхід до організації виробничо-господарської діяльності виробників взуття та запропоновано програмно-цільовий підхід щодо розробки і запровадження економічної стратегії розвитку суб'єктів споживчого ринку взуття.

Ключові слова: споживчий ринок взуття, конкурентоспроможність взуттєвої продукції, якість взуття, взуттєва галузь, моніторинг споживчого ринку взуття, інноваційне оновлення, собівартість взуття, кластер, стратегія.

АННОТАЦИЯ

Безпарточный М.Г. Формирования потребительского рынка обуви. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.05 - экономика торговли и услуг. - Харьковский государственный университет питания и торговли, Харьков, 2006.

Исследованы основные направления процесса формирования и становления потребительского рынка обуви. Под потребительским рынком обуви понимается целостная система закономерностей, связей и пропорций осуществления воспроизводственных процессов субъектами производственно-хозяйственной деятельности разных форм собственности на административно очерченной территории. Усовершенствованы методические подходы к формированию внутренних и внешних условий функционирования потребительского рынка обуви.

В диссертации проводится мониторинг внутренней и внешней среды потребительского рынка обуви. Исследованы основные причины, которые препятствуют развитию субъектов хозяйствования обувной отрасли и развитию потребительского рынка обуви. Проведена оценка деятельности предприятий обувной отрасли по толинговым схемам производства продукции. Дана характеристика механизмов обеспечения основными факторами производства обувных предприятий.

Предлагается авторская методика скоринговой оценки конкурентоспособности продукции предприятий обувной отрасли, основными критериями которой являются потребительские и экономические параметры.

Обоснована необходимость проведения оценки инвестиционной привлекательности обувной отрасли. Определены основные задачи и принципы проведения комплексной технологической реструктуризации предприятий обувной промышленности с целью обеспечения устойчивости их финансово-хозяйственной деятельности и инновационного обновления.

С целью усовершенствования процесса формирования потребительского рынка обуви и оптимизации издержек производства обувной продукции предлагается экономико-математическая модель эффективного использования натуральной кожи для производства модельной обуви и обуви традиционного ассортимента.

Предлагается использование системно-комплексного подхода к управлению качеством обувной продукции с учетом организационно-экономических и социальных факторов; исследованы процессы производства обуви, инфраструктуры субъектов отрасли и предложены пути их совершенствования; установлены функциональные взаимосвязи в системе управления качеством обувной продукцией как фактор повышения уровня удовлетворения потребностей покупателей в обуви высокого качества; автором предлагаются методические подходы к совершенствованию алгоритма оценки показателей качества продукции предприятий обувной промышленности.

Предложено использование кластерного подхода к организации производственно-хозяйственной деятельности производителей обуви и программно-целевого подхода к разработке и внедрению экономической стратегии развития субъектов потребительского рынка обуви.

Ключевые слова: потребительский рынок обуви, конкурентоспособность обувной продукции, качество обуви, обувная отрасль, мониторинг потребительского рынка обуви, инновационное обновление, себестоимость обуви, кластер, стратегия.

SUMMARY

Bezpartochniy M.G. Forming of Consumer Market of Footwear. - Manuscript.

Thesis for competition of candidate of economic science degree by specialty 08.07.05 - economy of trade and services. - Kharkiv State University of Food Technology and Trade, Kharkiv, 2006.

In the dissertation work the basic directions of process of forming and coming into being of consumer market of footwear are explored. An algorithm and method of score estimation of competitiveness of shoe are offered. The methodology of determination of capacity of consumer footwear market has been extended on the basis of monitoring of socio-economic indexes of regional development in Ukraine. Principles of realization of the complex technological restructuring of enterprises of footwear industry for the purpose of rising the stability of their financial-economic activity and innovative upgrade have been studied. An algorithm of formation of econometric models of prognostication of the optimum volumes of footwear production of has been improved. System-complex approach has been applied to the quality management of shoe products taking into account the organizational-economic and social factors. Methodical approaches to the algorithm of estimation of indexes of products quality of enterprises of industry have been offered. The cluster approach to the organization of production activity of footwear producers has been applied and program-target approach to the elaboration and introduction of economic strategy of development of the consumer footwear market and its participants.

Keywords: consumer market of footwear, competitiveness of shoe products, quality of footwear, shoe industry, monitoring of consumer market of footwear, innovative upgrade, prime cost of footwear, cluster, strategy.

Размещено на Allbest.ru

...