Еластичність попиту та пропозиції

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Економічні вчення Кембриджська школа

1.1 Концепція еластичності попиту

1.2 Теорія пропозиції

РОЗДІЛ 2. Еластичність попиту та пропозиції

2.1 Еластичність

2.2 Характеристика ступенів еластичності попиту

2.3 Еластичність попиту за ціною

2.4 Метод середньої точки

2.5 Еластичність попиту за доходом

2.6 Методика обчислення коефіцієнтів еластичності попиту

2.7 Чинники цінової еластичності попиту

2.8 Порівняння коротко- і довгострокового коефіцієнтів еластичності

2.9 Економіка пропозиції

РОЗДІЛ 3. Практичне застосування еластичності попиту та пропозиції

3.1 Еластичність та сукупний дохід

3.2 Вплив податків на еластичність

3.3 Акцизний збір

3.4 Вплив на рівноважну ціну потоварних дотацій та субсидій

ВИСНОВОКИ ТА ПРПОЗИЦІЇ

Додатки

Література



Вступ

еластичність попит пропозиція ціна

Будь-який ринок, незалежно від його конкретного виду, базується на трьох основних елементах: ціні, попиті і пропозиції, конкуренції. Споживачі чутливі не лише до зміни ціни того товару, який мають намір придбати, але й до динаміки цін сполучених товарів, особливо цін товарів-замінників, а також до змін власного доходу. Фірми в свою чергу реагують на зміни цінових і нецінових чинників, змінюючи обсяги і структуру виробництва. З точки зору економічного аналізу важливо визначити конкретну величину цієї чутливості.

Тема «Еластичність попиту і пропонування» є досить актуальною в наш час, адже уміння визначати коефіцієнт еластичності важливе не тільки для теорії, а й для практики підприємства (і виробничого, і торговельного), політики держави, а отже для ефективного функціонування економіки в цілому.

Об'єктом дослідження курсової роботи є концепція еластичності.

Предмет дослідження - роль показників еластичності в ринкові економікі.

Метою курсової роботи є з'ясування сутності показника попиту та пропонування.

Головним завданням курсової роботи є розглянути такі питання як еластичність попиту і пропозиції, способи визначення ступеня еластичності попиту і пропонування, і застосування теорії еластичності в ринковому процесі , в господарській діяльності підприємств, у податковій політиці, .



Розділ 1.Економічні вчення Кембриджська школа

1.1 Концепція еластичності попиту

Представляють інтерес дослідження А. Маршаллом проблем попиту на окремі товари, точніше - розроблена ним концепція еластичності попиту. Лідер кембріджської школи поставив попит на певний товар в залежність від трьох головних факторів - граничної корисності, ринкової ціни і грошового доходу, який використовується на споживання, причому особливе місце відводилося першому з них.

Оскільки гранична корисність дорівнює тій максимальною ціною, яку покупець ще згоден сплатити за цей товар, вона стає верхньою межею коливання ринкової ціни. Максимальна ціна, стверджував А. Маршалл, є автономною, незалежною від ринкової ціни попиту і визначається тільки потребою в товарі та його запасом. Якщо тепер поглянути на ринковий процес очима покупця (споживача), то виявиться, що саме від сюди, з точки ціни попиту, ринкова ціна, ведена попитом і пропозицією, починає свій довгий шлях у бік ринкової рівноваги. Приклад еластичності попиту: припустимо, що величини граничної корисності і доходу постійні. Скажімо, так само, що ринкова ціна якогось товару збільшилася (зменшилася) на 1%, а попит на нього, відчуває вплив цієї ціни, скоротився (зріс) більш ніж на 1%. Тоді, по А. Маршаллу, рух попиту був еластичним за ціною. Відповідно, попит вважався нееластичним, коли він змінювався менш ніж на 1% при однопроцентних коливаннях ринкової ціни. Концепція еластичності попиту має явні недоліки - висунення на перший план граничної корисності та її трактування в дусі австрійської школи, ігнорування соціальної структури суспільства, що впливає на розподіл національного доходу, а отже, на купівельну спроможність груп населення. У той же час в цілому її можна вважати науковим досягненням кембріджської школи. Ідеї ??А. Маршалла відкрили дорогу великому потоку прикладних досліджень товарних ринків, практичне значення яких не викликає сумнівів.[ 1,с.305. ]

1.2Теорія пропозиції

У створеній економістами кембріджської школи теорії пропозиції провідна роль належить поняттю граничних витрат, під якою розумілися витрати виробництва останньої одиниці певного товару. Діючи так само, як і при дослідженні попиту, А. Маршалл ототожнював граничні витрати з тією мінімальною ціною (ціною пропозиції), за якою підприємець ще готовий поставляти свій товар на ринок. Передбачалося, що якщо встати на його позицію, то ціна пропозиції перетвориться в початковий пункт руху ринкової ціни в положення рівноваги. Але, зазначав А. Маршал, ціна пропозиції в різних галузях поводиться неоднаково. Є галузі, де граничні витрати, а отже, і ціна пропозиції не залежить від обсягу випущеної продукції. В них, згідно Маршаллу, діє закон постійної продуктивності. Існують і інші виробництва, в яких діє закон зростаючої продуктивності: зі зростанням обсягу виготовлених товарів граничні витрати знижуються. Нарешті, є галузі, які підлягають закону спадної продуктивності. Тут в міру збільшення обсягів виробництва спостерігається зростання граничних витрат і відповідно цін пропозиції.

Можна зауважити, що в цьому описі знайшли відображення деякі характерні для того часу явища капіталістичного виробництва та обігу. Наприклад, виділивши галузі, які розвиваються за законом зростаючій продуктивності, А. Маршалл вловив специфіку складається в кінці XIX ст. масового виробництва стандартної продукції. Такі галузі дійсно відрізнялися високою ефективністю і здатністю насичувати ринок за порівняно низькими цінами.

Якщо ж дати загальну оцінку кембріджської концепції пропозиції, то вона виглядає як перекручена, властива маржиналізму тих часів трактування процесу утворення середньої норми прибутку та ціни виробництва. Ця якість кембріджської школи чітко видно на прикладі проведеного А. Маршаллом дослідження внутрішньої структури граничних витрат. Характеризуючи їх, він відкинув (і цілком обгрунтовано) версію Ф. Візера, що зв'язував витрати виробництва з певною корисністю споживчого блага. [2, с. 152]

Висновок. Ідеї кембріджської школи панували в буржуазній економічній науці аж до початку 30-х років. Наступні кризові потрясіння показали необгрунтованість розрахунки А. Маршалла на високу ефективність ринкового механізму та його здатність забезпечити саморегулювання капіталістичного господарства. Стало зрозумілим, що суперечливе явище капіталістичного відтворення не можна пояснити тільки мікро економічно, з позицій ізольованого раціонального суб'єкта. Виникнення і розвиток кейнсіанського макроекономічного навчання, поява макроекономічного розділу в самій неокласичної політекономії помітно послабили вплив кембріджської школи, але аж ніяк не перетворили її в теоретичний анахронізм. Творці цієї школи дали розгорнутий опис системи вільного підприємництва, включаючи підходи до розробки проблем, з якими зіштовхуються на ринку реально існуючі виробники і споживачі, затвердили пріоритет функціонального аналізу. Тим самим її положення утворили такий теоретичний і методологічний заділ, без якого не зуміли обійтися ні послідовники А. Маршалла, ні його критики. Піддані відомої переоцінки, ідеї кембріджської школи утримують міцні позиції в сучасній політекономії.



Розділ 2.Еластичність попиту та пропозиції

2.1 Еластичність

Важливою складовою частиною ринку, є саморегулюючий механізм попиту та пропозиції в умовах конкуренції. Оскільки ринкові ціни складаються під впливом попиту і пропозиції, це, в свою чергу, вимагає з'ясування суми факторів, які визначають зміни як попиту, так і пропозиції, їхній взаємозв'язок на тому чи іншому ринку. Кількісною характеристикою ринку, придатною для опису і дослідження об'єктивних процесів розвитку попиту і пропозиції, служить поняття еластичності.

Першим серед інших понять еластичності в економічній теорії застосовували еластичність попиту. Еластичність попиту дозволяє ретельно вивчити реакцію споживачів на зміни умов продажу на даному ринку. З точки зору економічного аналізу, найбільше значення має еластичність попиту за ціною, бо найбільш "оперативно" попит реагує на зміни цін.[ 3, с.58 ]

Уперше це поняття сформулював А.Курно в 1838 р. Але він використовував його при аналізі обмеженого випадку -- чистої монополії, причому як останню розглядав торгові та казенні монополії, пов'язані з пережитками феодалізму. Сучасний математичний апарат для аналізу залежності попиту від цін розробив А. Маршалл. Він запропонував також поняття еластичності попиту від доходів, пропозиції товарів від цін щодо миттєвого, короткострокового, тривалого періодів. У подальшому ці ідеї були розвинуті Дж.Р. Хіксом, П. Самуєльсоном.[4, c.27]

Отже еластичність -- це міра чутливості однієї змінної щодо іншої. Точніше, це числовий показник процентних змін, що відбуваються в одній величині в разі зміни на 1 % іншої величини. [5, с. 41. ]



2.2 Характеристика ступенів еластичності попиту

Абсолютно нееластичний попит. Зміни ціни не призводять до зміни величини попиту.

Нееластичний попит. Істотна зміна ціни призводить до незначної зміни величини попиту 0 > Е^Р_Д < 1. В умовах жорсткого попиту вигідно підвищувати ціну, що веде до незначного зменшення покупок.

Одинична еластичність. Зміна ціни приводить до пропорційної зміни величини попиту Е^Р_Д = 1.

Еластичний попит. Величина попиту змінюється швидше зміни цін Е^Р_Д>1. Для товарів еластичного попиту підвищення ціни призводить до скорочення загальної виручки від продажу. Ціну вигідно знижувати, якщо є можливість збільшити величину збуту, тоді загальна виручка від продажу зростає.

Абсолютно еластичний попит. Це гіпотетичний випадок. Величина попиту падає до нуля у випадку зростання цін. Величина попиту прямує до нескінченності при зменшенні ціни.

Характеризуючи ступені еластичності попиту, слід зауважити, що закон попиту не охоплює крайні випадки (абсолютно нееластичний та абсолютно еластичний попити), але вони іноді дають корисні точки відліку в мікроекономічному аналізі [ 6, c.47].

2.3 Еластичність попиту за ціною

Різні товари відрізняються один від одного реакцією попиту та пропозиції на зміну ціни. Еластичність попиту за ціною Ї показник , який вимірює, як зміниться обсяг попиту у разі зміни ціни товару , тобто визначає реакцію обсягу попиту на зміну ціни товару . На еластичність впливає наявність товарів замінників , розмір доходу споживача , якість товару , величина запасів, очікування та смаки споживача.

Приклад 1. Попит на зерно, а значить і на хліб, є нееластичним, оскільки цей продукт практично неможливо замінити іншим. Тому при істотному підвищенні ціни на хліб обсяг продажу його зміниться мало.

Приклад 2. Медичні послуги . Із збільшенням ціни на медичні послуги попит зменшується несуттєво. Отже , попит на медичні послуги є нееластичним.

Приклад 3. Дорогоцінні метали . Із збільшенням ціни на дорогоцінні метали попит зменшується суттєво. Дорогоцінні метали є предметом розкоші.

Для функції попиту Q = f ( P ) еластичність попиту за ціною в точці розраховується таким чином :

.

= .

Нееластичність попиту спостерігається за таких обставин:

товар має достатній ступінь новизни, відсутні ідентичні товари;

товар прийшовся до смаку певній категорії покупців, знайшов свій сегмент;

зміна цін не така вже й помітна для споживача;

підвищення ціни виправдовується зміною на краще якісних характеристик продукту;

зміни в ціні можуть обумовлюватися змінами в економіці (інфляційними процесами) .

Можна визначити три групи товарів за рівнем цінової еластичності. Ціновий попит на першу групу відносно еластичний, коли невеликі зміни в ціні спричиняють значні зміни обсягу їх продажу. До другої групи належать товари з пропорційною (одиничною) еластичністю, коли обсяг продажу змінюється пропорційно змінам у ціні. Третя група -- товари, на яких навіть істотні зміни ціни спричиняють невеликі зміни в обсязі продажу. Попит на ці товари називають відносно нееластичним.

Наприклад, сільськогосподарська продукція належить саме до третьої групи товарів з відносно нееластичним попитом. Детальний аналіз відносно нееластичного попиту дає змогу передбачити, що у несприятливі для виробника певної продукції роки сільськогосподарські підприємства можуть одержати більший дохід, ніж у роки з «нормальними» погодними умовами. [ 7, с.82]

Цінову еластичність поділяють на загальну та індивідуальну. Перша характеризує ринок загалом. Другу пов'язують з конкретним товаром. Висока еластичність попиту властива для більшості товарів на споживчому ринку. Менш еластичним є попит на товари виробничого призначення, особливо на сировину, паливні ресурси.

Для товарів з високою ціновою еластичністю прийнятнішими є методи цінової конкуренції. Для тих товарів, у яких низька цінова еластичність, доцільно використовувати методи нецінової конкуренції. За цінової конкуренції продавці впливають на попит переважно через зміни в ціні. Це досить гнучкий інструмент маркетингу. Водночас такий метод може призвести до так званих «цінових війн», під час яких конкуруючі фірми прагнуть встановити ціни якнайменші для залучення споживачів. Унаслідок цього прибуток знижується до мінімуму, хтось з конкурентів, не витримуючи боротьби, залишає ринок, стає банкрутом. Захисну позицію тут може зайняти уряд, який відповідним чином регулює підприємницьку діяльність.

Ключовими чинниками успіху прийнято називати ті, що випливають з вимог ринку і можуть дати фірмі переваги над її конкурентами. Наприклад, ключовим чинником може бути «економічна ніша», тобто не до кінця задоволені існуючими виробниками потреби, які можна задовольнити запропонованим товаром або, що буває частіше, заради яких слід розробляти зовсім новий товар.

Політика нецінової конкуренції (нееластичний попит) орієнтує фірми на збільшення товарного збуту на певну ціну або продаж з акцентом на високу якість нової продукції за більш високими цінами.

У такий спосіб зв'язок між варіацією продажних цін і купівельним попитом може бути показаний простими співвідношеннями.

З позицій маркетингу необхідно враховувати ще низку обставин. Так, прихильність до тієї чи іншої торговельної марки створює нееластичний попит, оскільки споживачі розглядають ту чи іншу марку товару як відмітну і можуть не погоджуватися із заміною.

Крім того, ціна має неоднакову значимість для різних сегментів ринку, оскільки не всі споживачі однаково її сприймають. Залежно від орієнтації покупок споживачів можна поділити на чотири типи:

ощадливі покупці, що мають високу чутливість до цін, якості й асортименту товарів;

персоніфіковані покупці, що приділяють менше уваги цінам і більш чуйно реагують на «образ» товару, обслуговування та ставлення до себе продавця;

етичні покупці, готові пожертвувати низькими цінами і широтою асортименту для підтримки невеликих фірм;

апатичні покупці, що приділяють основну увагу зручності, комфорту незалежно від цін.

Дослідження також підтверджують, що не всі покупці сприймають ціну як вирішальний чинник під час здійснення покупок. Одні відзначають, що зростання реклами знижує чутливість до цін. Інші роблять висновок про те, що уявлення покупців про низькі й високі ціни дуже суб'єктивні. Наприклад, покупець, з одного боку, може думати, що низька ціна являє собою вдалу покупку чи характеризує низьку якість, або з іншого, -- що висока ціна говорить про статус чи про невідповідність цінності товару залежно від його уявлення. Еластичність попиту багато в чому залежить від поінформованості покупців про ціни, що є недосконалим критерієм їхньої еластичності. У тих випадках, коли поінформованість покупців про ринкові ціни є досить високою, підприємство повинно діяти дуже обережно, для того щоб ціни на його товари не виявилися неконкурентоспроможними.

Якщо ж поінформованість про ціни досить низька, то фірма має значну свободу дій у тому, що стосується підвищення й зниження цін. У таких ситуаціях зміна цін не може не залишитися без наслідків, і тому підприємства, що мають намір знижувати ціни, намагаються збільшити ступінь поінформованості про них на ринку, для того щоб мати можливість залишити позаду конкурентів.[ 8, c.157-159 ].

2.4 Метод середньої точки

Метод середньої точки дає змогу одержати значення змін, які не залежать від напрямку руху вздовж прямої :

.

Приклад. Ціна на товар збільшилася з 2 грн. 50 коп. до 3 грн. за1 кг. Обсяг попиту скоротився з 200 кг до 100 кг. Обчислити коефіцієнт цінової еластичності попиту за методом середньої точки.

Попит за модулем більший за одиницю. Отже, попит еластичний. Існують граничні випадки цінової еластичності попиту.

Еластичний попит властивий для товарів замінників , дорогих товарів.

Нееластичний попит характерний для необхідних та незамінних товарів, товарів дешевих і звичних.

Коли попит на один товар залежить від ціни на інший товар, розглядають перехресну еластичність Ї відношення зміни попиту на і-й товар до зміни ціни на j-й товар :



Для товарів -замінників перехресна еластичність E для товарів -комплементів [ 9, c.153-154 ].

Два товари є повними товарами- замінниками ( субститутами ),якщо споживач готовий замінити один товар іншим у постійній пропорції (пшениця - жито , яловичина - свинина, кава - чай, масло - маргарин ).

Два товари є повними комплементами (доповню вальними товарами ), якщо вони завжди споживаються разом у постійній пропорції ( авто - бензин, правий - лівий черевики, фотоапарат - плівка, комютер - клавіатура).

2.5 Еластичність попиту за доходом

Еластичність попиту за доходом показує відносну зміну обсягу попиту в разі зміни доходу на 1 %.

Поділ товарів на нормальні та нижчі не містить у собі якоїсь внутрішньої причини. Він спричиняється поведінкою споживача як реакцією на зміну попиту, зумовлену зміною доходу. Відтак споживач відносить те чи інше економічне благо до розряду вищих або нормальних. [ 11, с.45.]

Нормальні товари, залежно від величини коефіцієнта еластичності попиту на них за доходом, поділяють:

на товари першої необхідності (0 < < 1);

товари другого ступеня необхідності ( = 1)

предмети розкоші (> 1).

Для нормальних товарів коефіцієнт еластичності додатний ( > 0), а для нижчих Ї від'ємний ( < 0).

Якщо >1, то еластичність попиту за доходом висока. Це означає, що зростання доходів на 1% спричиняє зростання попиту на товари більше ніж на 1%. Товари з високою еластичністю попиту за доходом умовно називають предметами розкоші. Умовність такої назви пояснюється тим, що, по-перше, до цієї групи товарів відносять не тільки коштовності, а й товари довгострокового використання. По-друге, у різні історичні періоди до таких товарів належать різні блага, наприклад, в 50-ті роки XX ст. на теренах Радянського Союзу автомобіль «Волга» вважався предметом розкоші, а свіжі яйця та екологічно чисті продукти харчування не вважалися такими, тоді як в кінці XX - на початку XXI ст. ситуація змінилася. Автомобілі класу «Волга» перестали вважатися предметом розкоші, а екологічно чисті продукти вважаються такими. [10,c.87 ]

Якщо показник еластичності попиту за доходом ві, то збільшення доходу зменшує попит на цей товар , який називається товаром нижчої якості. Якщо еластичність попиту за доходом додатна Ї товар називається нормальним . Якщо показник еластичності лежить у межах від нуля до одиниці, товар належить до товарів першої необхідності. [ 12, с.45.]

Виходить, що поняття еластичності попиту по доходу є корисним для проведення ще одного істотного розходження; між предметам розкоші і предметам першої необхідності. Відмітимо, що і ті й інші належать до категорії нормальних благ. Частка споживчих витрат, що приходяться на предмети розкоші, збільшується з ростом доходу. Відповідно, частка споживчих витрат, що приходиться на предмети першої необхідності, з ростом доходу зменшується. Це відбиває той факт, що багаті люди витрачають більше своїх доходів на предмети розкоші, чим бідні; а бідні витрачають більшу частину своїх доходів на предмети першої необхідності, чим багаті.

Приклад: Ви втратили роботу. Як вплине ваш дохід на попит на деякі товари та послуги , наприклад, на відвідування концертів? Знизиться. Якщо при зниженні доходів споживачів попит на товар зменшується, товар називають нормальним.

Приклад: Ваші доходи знизились. У вас немає можливості утримувати автомобіль. Ви користуватиметеся громадським транспортом. Якщо при зниженні доходів попит на товар підвищується, такий товар називається товаром нижчої якості. Громадський транспорт Ї товар нижчої якості. [ 12, c.44]

Розглянемо співвідношення прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати в Україні за 2001- 2012 роки, грн. [ 12. ]

Із статистичних даних ми бачимо ,що співвідношення коливаються і аж в 2010, 2011, 2012 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб зрівнявся з мінімальною заробітною платою , а ще аналізуючи склад доходів населення України у 2012 році, ми бачимо, що заробітна плата та соціальна допомога мають питому вагу в доходах населення. Тобто з ростом доходів населення збільшується попит , що приводить до збільшення збуту пропонованої продукції.

2.6 Методика обчислення коефіцієнтів еластичності попиту

Розрахунок коефіцієнта еластичності попиту за ціною.

Коефіцієнт еластичності попиту, розрахований для деякої ділянки кривої попиту, називається середнім (або дуговим) коефіцієнтом еластичності попиту.

,



де ?Q _ зміна величини попиту; ?Р _ зміна ціни;

Наприклад, маємо криву попиту Д. Розрахуємо дуговий (середній) коефіцієнт еластичності попиту на відрізку АВ:

?Q = 60 - 40 = 20

Q = (40 + 60)/2 = 50

?Р = 30-10 = 20

Р = (10+30)/2 = 20.

, попит нееластичний.

Коефіцієнт еластичності попиту можна визначити і для будь-яких точок на кривій попиту. Такий коефіцієнт еластичності попиту називається точковим (або миттєвим) коефіцієнтом еластичності попиту:

.

Наприклад, дана функція попиту Q_Д = 300 - 2р. Визначимо коефіцієнт еластичності попиту в точці А, при Ра = 75.

Q_Д = 300 - 2 * 75 = 150, (Q_Д)' = -2

Е^Р_Д (в т.А) = -2 * 75 /150 = |-1|= 1 , попит одиничний.

Зазначимо, що точковий коефіцієнт еластичності попиту точніший за середній, але для його розрахунку необхідно знати формулу функції попиту. Розглянемо інші види еластичності попиту.

Перехресна еластичність попиту.

Характеризує зміну величини попиту на товар після зміни ціни іншого товару. Визначається за формулою:



,

де _ коефіцієнт перехресної еластичності попиту;

?Qх _ зміна величини попиту на товар X;

?Ру - зміна ціни товару У.

Якщо En = 0 , тоді дані товари незалежні. Якщо товари взаємозамінні, то En > 0, якщо En < 0, то товари взаємно доповнюють один одного. Таким чином, за величиною перехресної еластичності попиту можна судити про ступінь замінності або доповнюваності товару.

Еластичність попиту має варіанти практичного застосування: політика цін, податкова політика, соціальна політика, політика заробітної плати.[13. c.56-58.]

Тобто можна сказати, що коефіцієнт еластичності широко використовується у макро- та мікроекономічному аналізі. Наприклад , коефіцієнт еластичності системи доходів бюджету показує , як змінюється обсяг надходжень обсягу валового внутрішнього продукту (або якогось іншого макроекономічного показника ).

Для його розрахунку використовують формулу :

E= ,

де процентна зміна величини доходів за період часу ;

процентна зміна валового внутрішнього продукту за період .

Якщо коефіцієнт еластичності вищий за одиницю ,то система доходів є еластичною, тобто зміни в обсязі надходження до бюджету відбуваються вищими темпами , ніж зміни в обсязі валового внутрішнього продукту .

За нееластичності системи доходів (коефіцієнт нижчий за одиницю )зміна в обсязі валового внутрішнього продукту не впливає на зміну в обсязі доходів держави або це відбувається набагато повільніше.

Еластичність доходів бюджету залежить від двох чинників: еластичності кожного податку , який входить до системи оподаткування , і питомої ваги цього податку в загальному обсязі надходжень.

Система доходів з показником еластичності , близьким до одиниці , відповідає як інтересам бюджету (бо забезпечує автоматичне збільшення доходів в умовах економічного піднесення ), так і інтересам платників ,оскільки в період кризи з падінням промислового виробництва автоматично зменшуються й вимоги щодо сплати податків , що не веде до збільшення податкового тягаря в ненайкращий для виробників період.

Отже, хоча система податкових надходжень у цілому досить еластична, та значення коефіцієнта еластичності окремих податків в період з 1993 по 2008 рік [ Додаток 6. Рис.6.2. ] досить різко коливалися , що свідчить про їх «нестійку» еластичність , що у свою чергу ускладнює їх використання як інструментів автоматичного регулювання наповнення бюджету країни. Це по з постійним втручанням органів законодавчої та виконавчої влади у процес формування податкової політики через постійну зміну податкових ставок, розширенням кількості податкових пільг та їх користувачів, зміну режиму адміністрування .[29, с.66 ].

2.7 Чинники цінової еластичності попиту

Яких-небудь суворих правил, що стосуються чинників, що визначають еластичність попиту, не існує. Проте нижче наведені моменти звичайно розглядаються в якості теоретично значущих і практично корисних.

Замінність.

Взагалі говорячи, чим більше гарних замінників даного продукту пропонується споживачу, тим еластичніший попит на нього.

На конкурентному ринку, де існує величезна кількість ідеальних замінників продуктів, запропонованих будь-яким продавцем, крива попиту на продукти кожного окремого продавця виявиться цілком еластичною. Ремонт насосної станції. Якщо один із конкуруючих продавців пшениці або кукурудзи підвищить ціну, покупці переорієнтуються на легкодоступні ідеальні замінники, запропоновані його численними суперниками. Іншим крайнім випадком є попит діабетиків на інсулін, безсумнівно вкрай нееластичний.

Питома вага в доході споживача.

Чим більше місця займає товар у бюджеті споживача, за інших рівних умов, тим вища еластичність попиту на нього. 10%-ний ріст цін на олівці або жувальну резинку складе усього декілька центів і викликає мінімальну реакцію в зміни кількості продукції. У той же час 10%-ний ріст цін на автомобілі або житлові будинки буде складати, скажімо, 1,5 тис. або 15 тис.$. Подібні підвищення цін складуть істотну частку річного прибутку багатьох сімей, отже, кількість продукції, що купується, значно зменшиться.

Предмети розкоші і предмети необхідності.

Попит на предмети необхідності звичайно є нееластичним, попит на предмети розкоші - еластичний. Хліб і електроенергія загальновизнані в якості предметів необхідності; без них ми "не протягнемо". Підвищення цін не призведе до істотного скорочення споживання хліба або електроенергії для освітлення й інших побутових потреб. Ще більш яскравий приклад: ніхто не відмовляється від операції з приводу гострого апендициту з тієї причини, що плата за медичне обслуговування тільки що підвищилася. З іншого боку, французький коньяк і смарагди є предметами розкоші і можуть бути виключені з споживання. Якщо ціни на коньяк і смарагди піднімуться, їх можна не купувати, і, прийнявши таке рішення, ніхто не зіткнеться з великими незручностями. Попит на сіль звичайно є вкрай нееластичним із кількох причин: це предмет необхідності; гарних замінників солі мало; сіль займає незначне місце в бюджеті споживача.

Чинник часу.

Попит на продукт більш еластичний, чим довший час для прийняття рішень. Це залежить від навичок споживача і довговічності продукту. Попит на продукт звичайно тим еластичніший, чим довший період часу для прийняття рішень. Одна з причин цього правила полягає в тому, що багато споживачів - це люди навички. Якщо ціна на продукт росте, нам потрібен час, щоб знайти і випробувати інші продукти, поки ми не переконаємося в їхній придатності. Якщо ціна яловичини підвищиться на 10%, споживачі, можливо, не відразу скоротять свої покупки. Але через якийсь час вони можуть перенести свої симпатії на птицю або рибу, на які в них тепер "з'явився смак".

2.8 Порівняння коротко- і довгострокового коефіцієнтів еластичності

При аналізі попиту і пропозиції важливо виділяти тривалість періоду часу. Іншими словами, необхідно визначити період часу в котрому ми будемо визначати зміни. При проміжку менше року - короткостроковий період. У цілому криві попиту і пропозиції за короткостроковий проміжок часу виглядають цілком інакше, ніж за довгостроковий.

Для багатьох товарів попит більш еластичний для довготривалого, а не для короткотривалого періоду

Це зумовлено тим, що зміна споживчих навичок потребує часу, а також тим, що попит на один товар може бути пов'язаний із запасом іншого товару в споживачів, що змінюється повільніше.

Приклад: Різке підвищення цін на бензин, зменшує кількість його продажів у короткостроковому періоді, але це впливає на попит на автомобілі, що може змінюватися тільки в довгостроковому періоді. [ 14, c. 49-50.]

Прикладом довгострокового пристосування попиту і пропонування є ситуація, що склалася на світовому ринку нафти в 70-х роках. Країни-експортери нафти, об'єднавшись в картель ОПЕК, у 1973 р. у 3 рази підвищили ціни на нафту. Спочатку вони отримували величезні прибутки, і в 1979 р. знову підняли ціни у 2,5 рази. Але за цей час споживачі нафти пристосувалися до високих цін. Вони почали купувати малолітражні автомобілі, покращили теплоізоляцію будинків, почали опалювати приміщення вугіллям. І попит став більш еластичним. Крім того, до високих цін пристосувались і виробники: були розвідані нові родовища нафти в Північному морі та інші, тому пропонування нафти стало також більш еластичним. Країни ОПЕК потрапили у скрутне становище і у 80-х роках були змушені знизити ціни . [ 15, c. 34.]

2.9 Економіка пропозиції

Пропозиція -- це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути туди доставлена. Вона визначається виробництвом, але не тотожна йому. Є випадки, коли і в урожайний рік "дари" сільського господарства відсутні на полицях магазинів. Закон пропозиції стверджує: чим вища ціна на товар, тим більша пропозиція товару, і навпаки. Отже, встановлюється прямо пропорційна залежність між ціною і величиною пропозиції. Звичайно, для виробника більш прибутковим є пропонувати товар за вищими цінами (за умови, що високі ціни гарантовано тривалі).

Які фактори впливають на еластичність пропонування? Основний фактор , як зазначають П. Самюельсон і В. Нордгауз, це ступінь можливого збільшення виробництва . Якщо фактори виробництва легко знайти за поточними ринковими цінами, то обсяг продукції можна значно збільшити за невеликого зростання ціни . Це означає ,що пропонування високо еластичне . З іншого боку, якщо виробничі ресурси обмежені, то навіть різке зростання ціни спричинить зовсім незначну реакцію на виробника. Це приклад нееластичного пропонування. [ 3, c.60.]

Іншим фактором, що впливає на еластичність пропонування , є час. Вплив зміни ціни на величину пропонування зростає зі збільшенням часу реагування постачальників. У дуже короткі проміжки часу після збільшення ціни підприємства неспроможні збільшити фактори виробництва--працю, капітал, землю, унаслідок чого пропонування буде виключно нееластичним.[16, c.32.]

Отже еластичність пропозиції - це показник, що виражає зміни пропозиції, що відбуваються в зв'язку із зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевевищує ріст цін, пропозиція є еластичною. Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, то пропозиція називається одиничною, а показник його еластичності дорівнює 1 (така еластичність, як правило, позитивна, оскільки вища ціна стимулює виробників до збільшення виробництва товарів). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, пропозиція нееластична. Коротше кажучи, еластичність пропозиції - це поняття, що характеризує чутливість (реакцію) пропозиції товарів на зміну їхньої ціни.

Ми також можемо розглядати еластичність пропозиції щодо таких змінних, як процентні ставки банків, розміри зарплати й ціни на сировину та Їінші проміжні товари, що використовуються для виробництва кінцевого продукту . Наприклад, для більшості товарів коефіцієнт еластичності пропозиції відносно цін на сировину є від'ємним. Зростання цін на сировину означає для фірми збільшення витрат, а отже, за незмінності решти показників пропозиція зменшиться.[10, c.80.]

Проведемо аналіз розвитку харчової промисловості України по регіонах.

Дані, які характеризують динаміку виробництва продукції харчової промисловості по регіонах України , показують значні територіальні відмінності. Зокрема , якщо у 2011 році галузевий приріст обсягів виробництва в середньому по Україні дорівнював 10% , а розрив показників по областях складав 40%.

Основним чинником зростання виробництва харчових продуктів стала позитивна коюнктура на внутрішньому та зовнішніх ринках продовольчих товарів . Так за 2011 рік експорт готових харчових продуктів зріс у 26 регіонах (по Україні Ї на 47,5% і склав 4,2% загального експорту країни , проти приросту 8,0% у 2010 році і 3,6% загального експорту [ 17.]. Там де є приріст показників там є і еластичність.

Темпи приросту обсягів виробництва продуктів харчової промисловості України в 2007- 2011 рр.[ Додаток 6. Рис. 6.1 .].

Незважаючи на загальну позитивну динаміку розвитку харчових промисловості України за зазначений період в ряді областей в різні роки відбувався спад виробництва . Основними чинниками були проблеми в розвитку сировинної бази , несприятлива ринкова коюнктура .

Наведені дані також дозволяють виділити райони з порівняно стабільною динамікою розвитку харчової промисловості . Це м. Київ. Київська , Запорізька, Дніпропетровська, Вінницька, Закарпатська, Полтавська, Миколаївська, Харківська області . Як бачимо в цю групу увійшли індустріальні регіони з високою густотою населення , яке забезпечувало стабільний попит на продукцію галузі , а також регіони , що мають потужну сировинну базу для розвитку харчової промисловості .[ 18 , c. 79 ].

Вимірявши еластичність пропозиції за ціною , ми можемо отримати відповідь на питання , наскільки виробництво тієї чи іншої продукції реагує на зміну ціни . Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції\ розраховується за тією ж формулою , що і коефіцієнт цінової еластичності попиту. Різниця лиш в тім , що замість величини попиту береться величина пропозиції :

,

Де та пропозиція до і після зміни ціни; та ціни до та після змін; в індексі означає еластичність пропозиції .

Пропозиція , оскільки вона зязана із змінами виробничого процесу , повільніше адаптується до зміни ціни , ніж попит. Тому чинник часу є важливим в розрахунках показника еластичності.

Зазвичай при оцінці еластичності пропозиції розглядаються три часових періоди : короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий.

Під короткостроковим вважається період ,надто короткий для внесення фірмою будь-яких змін в оємі виготовленої продукції.

Наприклад: Садівник , який виростив яблука , приїхав на ринок їх продавати, не може змінити кількість пропонованих ним яблук , яка б не склалася риночна ціна. Пропозиція в цьому випадку є неелатичною.

Середньострокового періоду достатньо для розширення чи скорочення виробництва на уже існуючих потужностях , але недостатньо для введення нових потужностей . Еластичність пропозиції в такому випадку підвищується.

В довгостроковому періоді відбувається розширення або скорочення фірмою своїх виробничих потужностей , а також притік нових фірм в галузь у випадку розширення попиту чи вихід з галузі при умові скорочення попиту на дану продукцію . Еластичність пропозиції буде вище , ніж в двох попередніх випадках.[ 19, c. 65.]

Як бачимо, еластичність пропозиції визначають так само, як і еластичність попиту. Єдина відмінність полягає в тому, що величина реагування пропозиції на збільшення ціни додатна, а попиту -- від'ємна.[ 20, c.130.]

Висновок. «Еластичність» в українській мові означає гнучкість, плавність. Необхідність використання цього терміну в економічній теорії обумовлена тим, що економічний аналіз зручніше вести не на основі показників у фізичних одиницях, які мають кількісні обмеження, а на основі показників, які визначають залежність між відносними, процентними змінами параметрів, що виключають такі обмеження.

Найбільш зручною, уніфікованою одиницею виміру еластичності виступає відсоток. Процентне числення здатне показати ступінь зміни будь-якої економічної змінної, незалежно від того, якими є одиниці виміру - гроші, тоннах, штуках, метрах. У підприємницькій практиці найчастіше використовують процентну зміну однієї змінної в результаті 1%-ної зміни іншої.

Ступінь зміни обсягу пропозиції залежно від зміни ціни характеризує еластичність пропозиції за ціною. Мірою цієї зміни є коефіцієнт еластичності пропозиції. Вимірявши еластичність пропозиції за ціною, можна отримати відповідь на питання, наскільки виробництво тієї чи іншої продукції реагує на зміну ціни.



Розділ 3.Практичне застосування

3.1 Еластичність та сукупний дохід

Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Однією з них є визначення цінової стратегії продавців: яку ціну призначити, щоб отримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Сукупний виторг продавців (TR=P·Q), одночасно є видатками покупців, тому зв'язок між показником еластичності і зміною видатків представляє інтерес для обох сторін.

Еластичність та сукупний дохід (виручка продавців). Сукупний дохід це грошова сума, сплачена покупцями і одержана продавцями товару або виручка продавців обчислена як добуток кількості проданого товару на його ціну :

TR = PQ.

Де TR Ї сукупна ( загальна ) виручка (дохід ).

Значення еластичності попиту по ціні має іноді вирішальне значення для фірм, яким необхідно знайти ціну , яка забезпечить максимальне значення виручки, а значить і прибутку . Якщо еластичність одинична (E= 0), то значення виручки не змінюється при любій ситуації.

Розглянемо ситуацію впливу еластичності попиту на зміни величини виручки на графіку.

На верхньому графіку накреслена пряма цінової еластичності. Якщо подивитися на рух вздовж цієї прямої, то побачимо , що:

при перетину з вертикальною віссю ціни еластичність буде рівна нескінченності ( цьому відрізку відповідає нульова величина ому продажі та нульовий розмір виручки );

по середині цієї прямої еластичність буде одинична ( цій величині відповідає максимальне значення виручки );

при перетині прямої з горизонтальною віссю кількості (або о ) продукції отримаємо нульову еластичність ( при цьому загальна виручка виробника також буде рівна нулю );

на відрізку між нескінченим значенням еластичності і одиничною еластичністюЇеластичність більше одиниці (а сукупна виручка зростає);

на відрізку між значеннями одиничної та нульової еластичності еластичність менше одиниці (а сукупна виручка на цьому відрізку зменшується ).

Отже, якщо попит на товар еластичний по ціні (, то зниження ціни веде до зростання виручки (TR), і навпаки Ї ріст ціни призведе до зниження.

Якщо ж попит на товар нееластичний по ціні (, то зниження ціни на товар призведе до зменшення сукупної виручки. І навпаки , збільшення ціни ве де до збільшення виручки продавців

Приклад. Якщо ціна товару дорівнює 2 грн, кількість 10 од., то сукупний дохід визначається як добуток 2 і 10 й дорівнює 20 грн . [19. c.48.]

Практичне значення коефіцієнта еластичності по прибутку полягає в полегшенні прогнозування того, які саме галузі мають шанс на процвітання і розширення, а які в майбутньому чекає застій і скорочення виробництва. Висока позитивна еластичність по прибутку означає, що внесок конкретної галузі в економічне зростання буде більшим, ніж її частка в структурі економіки. Невеликий позитивний або негативний коефіцієнт вказує на перспективу скорочення виробництва в галузі. Теорія еластичності і пристосування ринку також має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування наслідків зміни ринкових умов. Наприклад, якщо через посуху очікується скорочення пропонування будь-якого сільськогосподарського продукту на світовому ринку, то для визначення впливу цієї події на світову ціну товару можна зобразити криві фактичного попиту і пропонування, а потім розрахувати їх зміщення і визначити зміну рівноважної ціни.

3.2 Вплив податків на еластичність

Ще один важливий аспект застосування теорії еластичності - визначення наслідків державного втручання у ціноутворення. У разі відхилення цін від рівноважних внаслідок державного регулювання величини дефіцитів та надлишків, що виникають в результаті цього, прямо залежать від еластичності попиту та пропонування. Чим менш еластичними є попит і пропонування, тим меншими будуть величини дефіциту і надлишку, і навпаки. Важливою сферою застосування концепції еластичності є політика оподаткування. Звичайно податки встановлюються на товари та послуги, попит на які нееластичний, що дозволяє збільшити податкові надходження. Якщо попит на товар еластичний, встановлення чи підвищення податку може призвести до скорочення податкових надходжень.

Отже, намагаючись збільшити податкові надходження за рахунок збільшення податкових ставок або акцизів, швидко досягається така межа, коли може зменшитись податкова база отримувані доходи або обсяги реалізації. Наслідком такого зменшення стане скорочення власне податкових надходжень. Звідси випливає досить парадоксальний висновок: лібералізація податкової системи може забезпечити збільшення податкових надходжень. Цей ефект був помічений американським економістом Артуром Лаффером і ввійшов в економічну науку під назвою кривої Лаффера.

Артур Лаффер (народж..1940) американський економіст, один із засновників теорії пропозиції в економіці; знаменитий завдяки кривої Лаффера, яка показує, що в певних умовах зменшення податкових ставок може викликати збільшення податкових надходжень

Скорочення податкових ставок повинно привести до зростання виробництва товарів і послуг, що, у свою чергу, автоматично збільшує надходження від податків у бюджет країни. Таким чином, компенсуються втрати бюджету країни від законодавчого зниження податкових ставок.

Крива Лаффера є геометричним місцем точок, кожна з яких демонструє можливий варіант поєднання ставок оподаткування і обсягів бюджетних надходжень.

Точка А (екстремум функцій) відповідає тій ставці податку ta, при якій бюджет отримує найбільші надходження (GА).

У точці С при податковій ставці tc, що менша за оптимальну, як і в точці В при податковій ставці tb, що більша за оптимальну, бюджет отримує однаково менші надходження.

Крива Лаффера використовується як аргумент на користь лібералізації оподаткування. Проаналізуємо, які процеси відбуватимуться в економіці при переході від податкової ставки tb до ставки ta.

У найближчій перспективі перехід до меншої податкової ставки може означати скорочення надходжень до бюджету. Але з часом (нагадаємо, що крива Лаффера ілюструє довготривалу залежність) відбуватимуться певні зміни. Передусім збільшаться чисті доходи, а отже, зростуть і заощадження. Це спричинить збільшення інвестицій, зростання виробництва, зайнятості, а отже, і збільшення доходів, які є базою оподаткування. Логіку цього зв'язку можна формалізувати в такий спосіб:

Також відносна еластичність попиту і пропонування визначає розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями [Додаток 8.].

Сума податку розподіляється між споживачами та виробниками , а еластичність при цьому грає велику роль , так як дозволяє визначити ,яку частину податку виплачують підприємці , а яку Їспоживачі.

У випадку еластичного попиту більша частина податку виплачується виробником , у випадку нееластичного попиту Ї споживачем (порівняємо розподіл відрізку А на АВ та В в першому випадку та в другому

Подібний випадок легко пояснити , так як у випадку еластичного попиту споживачі при підвищенні ціни на даний товар будуть намагатися переключити свій попит на товари - субститути . У випадку нееластичного попиту це буде тяжко зробити.

Навпаки , якщо пропозиція еластична , то більша частина податку припадає на споживачів , а якщо нееластична Ї то на виробників. Еластичність пропозиції означає ,що виробники без труднощів зможуть переключити свої ресурси на виробництво якого-небуть іншого товару або послуги. У випадку нееластичної пропозиції перелокація ресурсів проходить повільніше із труднощами , через те від податку постраждають виробники.

3.3 Акцизний збір

Обираючи, які з товарів і послуг оподаткувати акцизом, уряд бере до уваги еластичність попиту на них. Припустимо, що на якийсь продукт встановлено податок у 1 $., а обсяг продажів складає 10 000 одиниць. Прибуток від оподатковування, очевидно, дорівнює 10 000 $. Тепер, якщо податок буде підвищений, скажемо, до 1,5 $, і відповідно більш висока ціна призведе до скорочення продажів до 5000 одиниць у силу еластичності попиту, прибуток від оподатковування впаде до 7500 $. Підвищення податку на продукт, попит на який є еластичним, спричинить за собою скорочення прибутку від оподатковування. Це змушує законодавців, встановлюючи акцизні податки, шукати такі продукти, попит на який нееластичний, наприклад, алкогольні напої і сигарети. [25, c.102-104.]

Як свідчить світовий досвід акцизний збір є одним із стабільних джерел наповнення дохідної частини державного бюджету країни. І Україна не є виключенням. Про це яскраво свідчить постійний ріст надходжень сум цього податку в дохідній частині бюджету країни.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції). Акцизний збір - це непрямий податок, який встановлюється на високорентабельні та монопольні товари і включається до їх ціни. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору затверджуються законодавчо. Чинне законодавство визначає такі види підакцизних товарів: бензини моторні, дизельне пальне, автомобілі, тютюнові вироби, спирт етиловий, алкогольні напої, пиво солодове.

Так ,наприклад, в Україні працює 15 підприємств по виготовленню тютюнових виробів . Згідно діючому законодавству ,специфічні ставки акцизного збору на тютюнові вироби щорічно збільшуються шляхом їхньої індексації .з урахуванням індексу споживчих цін.

В 2009 році .порівняно з 2008 роком виготовлення тютюнових виробів скоротилося на 11,9.

За 2 роки в Україні курців стало менше на 1,6млн. чоловік і складає 8,4 млн. чоловік, ніж у 2011 році. Для такого результату були проведені деякі заходи : підвищення акцизного збору на сигарети, заборона паління в суспільних місцях , заборона реклами тютюнових виробів. Необхідна також пропаганда здорового образу життя. Адже в Україні палить багато жінок і підлітків , третина українок палить під час вагітності ,що шкідливо для дитини і матері.[ 26.]

Отже можна зробити висновок , що підвищення акцизного збору на тютюнові вироби має непогані результати Ї це поповнення держбюджету, зменшення кількості курців . Тобто людина ,яка не палить фізично краще себе почуває, не тратить час на паління,а використовує його раціонально, а кошти може потратити на харчування, розваги, відпочинок.

Державна податкова служба України (ДПСУ) розраховує в 2013 році збільшити оєм зборів по акцизному податку на 1,2 млрд. грн.. за рахунок введення нового порядку адміністрування даного податку .

Нові правила адміністрування акцизного податку , які вступають в силу з 1 січня 2013 року, відпрацьовані і зафіксовані в Законі України « Про внесення змін в Податковий кодекс України про перегляд деяких податків та зборів», прийнятому 20 листопада. Вони мають на увазі авансову оплату акцизного податку при покупці марок, а також збільшення розміру мінімального акцизного податкового зобоязування та специфічної ставки акцизного податку з одночасним зменшенням впливу адвалерної складової.

На думку податківців , такий порядок адміністрування створить неможливий ціновий демпінг , а різні махінації з роздрібними цінами на тютюнові вироби виявляться невигідними.[27.]

3.4 Вплив на рівноважну ціну потоварних дотацій та субсидій

Поряд з уведенням податків уряд може регулювати ціни шляхом установлення дотацій виробникам продукції (потоварні дотації) або субсидій споживачам товарів та послуг. Дотація -- це асигнування з державного бюджету на покриття виробником збитків, що з'являються в результаті реалізації ним своєї продукції за державними цінами, які не покривають витрат підприємства. Як інструмент державного регулювання вона має обернену дію в порівнянні з податками. Наслідки введення потоварних дотацій, які встановлюються у відсотках до ціни виробу, або в абсолютному розмірі на одиницю продукції.

Лінії попиту і пропозиції спочатку займали положення, відповідно D і S, рівноважна ціна дорівнювала ЦР, а рівноважний обсяг виробництва (продажу) -- КР. Припустимо, що уряд запроваджує дотацію з бюджету виробникам даного товару в розмірі Д гривень на одиницю продукції. Якщо раніше виробники були згодні запропонувати ринку КР одиниць товару за ціною ЦР, то тепер вони будуть пропонувати таку ж кількість продукції за ціною на Д гривень менше попередньої. У результаті лінія пропозиції зрушиться вниз і займе положення S1, обсяг продажу збільшиться до К1, а ціна для покупця знизиться до Ц1. Ціна, яку фактично буде отримувати виробник, підвищиться до Ц2. Загальний розмір дотацій, які надходять із бюджету, дорівнюватиме площі прямокутника Ц1Ц2АВ. Не зважаючи на те, що дотацію отримують виробники продукції, частина виграшу надходить і споживачу. Виграш виробника відповідає площі ЦРЦ2АС, а виграш споживача -- площі Ц1ЦРСВ. Площа трикутника ВСА показує чисті витрати суспільства, які виникають унаслідок надання дотацій виробникам. Оскільки дотацію можна розглядати як від'ємний акцизний збір, то чим меншою буде еластичність попиту, тим більшу частину дотацій отримуватиме споживач.

...