Основи наукових досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

КУРСОВА РОБОТА

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ



Зміст

Вступ

1. Загальні поняття процесу пізнання

2. Характеристика споживних властивостей

3. Характеристика об'єкту дослідження

4. Характеристика методу дослідження

5. Аналіз споживних властивостей пральних порошків

Висновки

Пропозиції

Список рекомендованої літератури

Додатки



Вступ

З тих пір, як людина почала робити одяг з тканини, її хвилювало питання очищення цього одягу. В різний час і в різних країнах до цього питання підходили по-різному, але все-таки в більшості випадків для чищення одягу використовувалася вода.

Процес позбавлення одягу від бруду отримав назву прання. Проте далеко не всяке забруднення вдавалося прибрати з одягу простою водою, і найперші миючі засоби з'явилися для того, щоб відпирати одяг від жиру. Ці миючі засоби були в основному рослинного походження, наприклад корінь мильнянки, який широко використовували слов'яни, або мінерального, як калієва зола. Згодом, коли було винайдено мило, якраз воно стало основним миючим засобом на довгий час.

Крім прання білизни, тобто очищення його від бруду, з початком виготовлення кольорових тканин виникла проблема збереження кольору, а білі тканини, що з'явилися після кольорових, породили проблему вибілювання. Спочатку для цієї мети використовувалися натуральні засоби, які, на жаль, не сприяли збереженню тканин. Через багатократні прання одяг або білизна досить швидко занепадали і приходили в непридатність.

З часом розвиток хімії сприяв створенню синтетичних миючих і вибілюючих засобів, які справлялися з очищенням і вибілюванням тканин краще, ніж натуральні.

Еволюція миючих засобів продовжується і у наш час.

У побуті ми практично щоденно зустрічаємося з продуктами хімічної промисловості та з хімічними процесами. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меблями застосування клею, а також готування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя та інша особиста гігієна тощо.

Нині побутова хімія -- це самостійна галузь промисловості. Щороку у світі виробляється майже 30 млн. т. товарів побутової хімії. [1]

Це мийні, чистячі, дезінфікуючі засоби, засоби догляду за меблями й підлогою, для боротьби з комахами і захисту рослин, засоби для вибілювання, підкрохмалювання, підсинювання, різноманітні фарби, клеї, автокосметика тощо.

У побуті широкого застосування набули мийні засоби. Річ у тім, що чиста вода добре видаляє із забрудненої поверхні лише розчинні в ній речовини. Часточки нерозчинних речовин, але які змочуються водою (гідрофільні), можна видалити за рахунок механічного впливу. Якщо ж речовини не змочуються водою (гідрофобні) І до того ж мають підвищену в'язкість, то практично їх не можна видалити водою. Це стосується жирових забруднень, воску, стеарину, олії, різних органічних речовин тощо У таких випадках застосовується мило, а ще краще-- синтетичні мийні засоби (СМЗ), що належать до групи поверхнево-активних речовин (ПАР).

Хімічна промисловість випускає великий асортимент різних клеїв, широкий асортимент засобів особистої гігієни і парфумерно-косметичних препаратів, засобів боротьби з комахами та по догляду за автомобілем, плямовивідні засоби і багато іншого. У цій галузі здійснюються науково-дослідні роботи і асортимент товарів побутової хімії постійно розширюється.

Тому метою курсової є дослідження вимог споживачів та якості синтетичних миючих засобів , а саме пральних порошків . Для досягнення поставленої мети в роботі було виконано ряд наступних завдань :

- вивчено загальні поняття процесу пізнання ;

- охарактеризовано споживні властивості ;

- надана характеристика прального порошку ,що є об'єктом дослідження ;

- вивчено методи дослідження ;

- проведено оцінку якості прального порошку ;



1. Загальні поняття процесу пізнання

Процес поступу людської думки від незнання до знання називають пізнанням , в основі якого лежить відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини в процесі її суспільної ,виробничої й наукової діяльності, так званої практики .[2]

Пізнання здійснюється в процесі практичної діяльності людей, тобто знання не народжуються в свідомості людей самі собою. Пізнання може зростати лише на родючому ґрунті реальної справи. Реальні справи людей формують практику.

Практика -- це суспільно-історична діяльність людей, спрямована на змінення природи, суспільства та самих себе з метою задоволення своїх потреб.

Практика включає всю розмаїту діяльність людей. У складному процесі пізнання практика відіграє надзвичайно важливу роль: по-перше, вона є основою пізнання; по-друге --рушійною силою його; по-третє -- кінцевою метою пізнання; по-четверте -- критерієм істини.

Практика була і є основою виникнення і розвитку всіх наук. Саме потреби практики не лише в минулому зумовлювали виникнення тих чи інших галузей пізнання. Вони постійно стимулюють і сучасний його розвиток. Всі сторони пізнавальної діяльності, усі її необхідні моменти прямо чи опосередковано в основі своїй мають практичне походження. В процесі освоєння суспільної практики формується суб'єкт пізнання. Всі його пізнавальні здібності й здатності в остаточному підсумку мають практичне походження. Роль практики як основи пізнання полягає також у тому, що завдяки їй суб'єкт нібито "втручається" в природний процес і, перетворюючи його, відкриває нові процеси і явища, які стають об'єктами пізнання.[3]

Людина, змінюючи предмети в процесі практики, має можливість розглядати їх з усіх сторін, граней, зв'язків, які закриті для пасивного споглядання. Від рівня розвитку практики залежить, наскільки глибоко людина може осягнути сутність дійсності. В процесі практики створюються та удосконалюються також засоби пізнання: прилади, експериментальні установки тощо. пізнання дослідження інформація

Практика є також рушійною силою пізнання, тому що саме вона постійно ставить перед пізнанням певні проблеми і завдання, вимагаючи їх вирішення. Саме потреби практики визначають напрямок наукових досліджень, характер розвитку пізнання, його спрямованість і темпи. Людина в процесі практики змінює умови своєї життєдіяльності, а вони, в свою чергу, ставлять нові питання, які можуть і мають бути вирішені в процесі пізнання.

Практика є також і метою пізнання. Пізнання здійснюється не заради самого пізнання, а насамперед є необхідною умовою практичної перебудови світу. Саме цим визначається основне призначення і гуманістична функція пізнання.

Пізнання явищ природи і суспільства можливе лише в процесі самої практики, практичного впливу людини на оточуючу його природу і суспільне життя. Річ до тих пір буде залишатися таємницею для людини, "річчю у собі", доки її не торкнеться практика, праця. Лише в процесі практичного перетворення природи людина може з "речі у собі" зірвати печатку невідомості, перетворити її в "річ для нас", у річ, що пізнана. Знання, яким керується людина в своїй життєдіяльності, завжди є неповним, обмеженим певним рівнем, досягнутим наукою в певний час, "насьогодні". Але практична діяльність не може чекати, поки будуть одержані більш глибокі знання і постійно піддавати сумніву їх істинність. В іншому разі вона взагалі не могла б функціонувати і розвиватися. Практика потребує негайного застосування усіх набутих знань як цілком повних, досконалих, всебічних.

Отже, на кожному конкретному історичному етапі розвитку людське знання, будучи обмеженим та неповним, самою практикою організовується в завершену і всеосяжну систему, яка має дати цілком адекватні відповіді на всі або майже всі питання, вирішення яких забезпечує функціонування та розвиток життєдіяльності людини і суспільства.

Основним критерієм істини є практика. Але її розуміння не збігається в різних філософських напрямках. Так, для неопозитивізму практика -- це чуттєвий досвід, для екзистенціалізму -- чуттєві пізнання, відірвані від об'єктивної реальності. Матеріалізм розуміє практику, як вже зазначалося, насамперед як ціленаправлену, чуттєво-предметну діяльність суспільства, спрямовану на перетворення об'єктивної дійсності. її змістом є праця.

Саме така практика є критерієм істинності наших знань. Лише на практиці людина може довести істинність своїх знань. Але вона не створює цю істинність, а лише дає змогу її встановити. Якщо висновки, отримані на основі наших знань, підтверджуються практикою, а діяльність виявляється успішною, то ці знання істинні. Наприклад, треба перевірити істинність твердження, що теплота може перетворюватися в механічний рух. Щоб це зробити, людина будує парову машину, яка працює на принципі перетворення теплової енергії в механічну. Робота машини покаже, що таке твердження істинне, відповідає дійсному стану речей.

Слід підкреслити, що практика як критерій істини має діалектичний характер: вона і абсолютна, і відносна. Абсолютність її полягає в тому, що вона остаточно перевіряє істинність теорії. Відносність полягає в тому, що практика доводить правильність теорії тільки за певних умов, з певним ступенем точності, тобто правильність цієї теорії як відносної істини.

Практика як критерій істини функціонує в єдності з теорією, з уже накопиченими і перевіреними практикою науковими знаннями. Іншими словами, щоб стати критерієм істини, практика має освоїти усі наявні наукові досягнення у тій галузі, для якої вона призначена. Єдність теорії і практики є необхідною умовою не лише плідного наукового дослідження, а й дійсного доведення істинності його результатів. Практика разом із науковою теорією доводить як об'єктивність наукових істин, так і їх відносність. Проте, як уже зазначалось, відносність істини не виключає її об'єктивності й абсолютності.

Процес пізнання, обумовлюючись практикою і підкоряючись в кінцевому результаті її законам і цілям, характеризується також і відносною самостійністю. Це пояснюється:

-- наявністю внутрішніх законів та внутрішньої логіки розвитку пізнання;

-- існуванням спадкоємності на різних етапах розвитку пізнання;

-- наявністю ланок між практикою та пізнанням, що опосередковують їх взаємозв'язок. Останній має складний діалектичний характер. Практика стимулює розвиток пізнання, але і пізнання не просто йде за практикою, воно вирішує також ті проблеми, що породжуються попереднім розвитком наукової думки. Людське пізнання оперує всією сукупністю знань, успадкованих від попередніх поколінь. Тому розвиток науки, вирішуючи конкретні наукові проблеми, може випереджати практику і спрямовувати її розвиток.

Пізнання, в свою чергу, виконує ряд функцій відносно практики:

-- інформативно-відображальна, що передбачає розробку, виробництво понять, гіпотез, теорій, методів, які забезпечують цілеспрямований характер практики і виступають засобами її успішної реалізації;

-- проектно-конструктивна, що означає розробку ідеальних планів, таких нових типів людської діяльності, які не можуть виникнути без науки, поза нею;

-- регулятивна, яка полягає у науковому управлінні практикою.

Проаналізувавши вище написане ,можна зробити такі висновки :

Взаємодія суб'єкта і об'єкта фіксує єдність матерії й свідомості ,буття і мислення ,природи і духу .Вони формуються в процесі практичної діяльності й невід'ємні один від одного винекнені та функціонувані .Практика виступає основною і рушійною силою розвитку пізнання та його метою .

2. Характеристика споживних властивостей

Синтетичні миючі засоби (СМЗ) широко застосовуються і являють собою багатокомпонентні суміші. Головним компонентом СМЗ є синтетичні мийні речовини, дією яких у водяних розчинах є видалення з поверхні тканин та інших виробів забруднення різної природи. В якості мийних речовин використовують аніоноактивні, катіоноактивні, амфотерні та неіоногенні поверхнево-активні речовини (ПАР). [8]

Пральні порошки - це ціла група синтетичних засобів.[4]

Споживні властивості СМЗ характеризують як миючий засіб, так і ефективність миючого процесу. Номенклатура споживчих властивостей включає соціальні, функціональні, ергономічні, екологічні, естетичні властивості та їх показники, а також показники надійності.

Соціальне призначення СМЗ визначає відповідність випускається асортименту потреб споживачів. Відомо, що синтетичним миючим засобом випрати білизну значно легше, ніж звичайним господарським милом. Це економить час на ведення домашнього господарства, а значить, дозволяє задовольнити інші потреби членів сім'ї.

Функціональні властивості характеризуються миючої здатністю і універсальністю, можливістю повторного використання миючого розчину (кількістю прань).

Миюча здатність - це здатність СМЗ відновлювати чистоту і білизну забрудненої поверхні. ПАР миючого засобу зменшує поверхневий натяг молекул води. Своєю гідрофобною вуглеводневої частиною ПАР притягається до частинкам грязі, які зазвичай мають жирову або мінеральну природу, а гідрофільній частиною - до молекул води. При цьому вода краще змочує забруднення, зв'язок між частинками бруду і тканиною слабшає. Частинки бруду обволікаються плівкою миючого речовини за рахунок явища адсорбції, перетворюються в міцели і при незначному механічному впливі переходять в розчин. Змочуються здатність СМЗ залежить від природи миючого речовини, розгалуженості вуглеводневого ланцюга і її полярності.

Миюча здатність характеризується також емульгуючу (при видаленні забруднень жирової природи) або суспендується (при видаленні забруднень неорганічного походження) здатністю.

Емульгуюча здатність характеризує ефективність ПАР на стадії подрібнення масляних (неорганічних) компонентів забруднень при їх відділення від поверхні, що очищається та освіті стійкої емульсії при завершенні миючого процесу. Захисний адсорбційний шар ПАР на поверхні частинок бруду не допускає їх злипання. Цей показник визначається природою миючого речовини, а також наявністю в розчині електролітів. [9]

СМЗ мають також піноутровювану здатністю. Піна затримує забруднення, перешкоджаючи їх повторного осадження на поверхні тканини. Зміна пноутворюваної здатності досягається підбором миючих речовин, введенням спеціальних регуляторів, так як при ручному пранні піноутворення - позитивний фактор, при машинної - негативний.

Розчиняюча (солюбілізірующая) здатність СМЗ по відношенню до органічних сполук (бензин, толуол, бензолу та ін), зазвичай не розчинною у воді, припускає, що вуглеводнева (гідрофобна) частину миючого речовини, адсорбованого на поверхні частинок забруднень, за принципом: подібне розчиняється в подібному, поглинає неполярні органічна сполука, розчиняє його.

Однак навіть сукупність цих властивостей недостатня для оцінки миючої здатності. Визначають її зазвичай шляхом прання попередньо забруднених стандартним забруднювачем зразків тканини у побутовій машині (ОСТ 6-15-1574 - 87). Білизна тканини визначається на спеціальних приладах - лейкометрах.

Показник миючої здатності (М) повинен бути не нижче 85% при визначенні його за формулою:

М = (Rc - R з) / (R н - R з) * 100%

Де R с - коефіцієнт відбиття випраної тканини; R з - коефіцієнт відбиття забрудненої тканини; R н - коефіцієнт відображення вихідної білої тканини до забруднення.

Універсальність - це придатність СМЗ до виконання основної функції по відношенню до тканин різного складу при різній жорсткості води, температури і числі рН миючого розчину. СМЗ на відміну від мила в жорсткій воді втрачає свою миючу здатність лише частково.

Температурний фактор останнім часом набуває все більшого значення для зниження витрати енергії. Необхідність зниження температури прання пояснюється також використанням тканин змішаного складу. Температура прання знижується до 36 ° С шляхом підбору рецептур СМЗ. Наприклад, в рецептуру вводять високоактивні ферменти (ензими), знижують вміст лужних електролітів.

Що стосується числа рН середовища, то аніоноактівние миючі речовини ефективні в лужному середовищі, а в нейтральному і кислому осідають на тканині. Катіоноактивні виявляють миючий дію в нейтральній і слабокислой середовищах, неіоногенні - в середовищі з різним значенням рН.

При оцінці ергономічних властивостей враховують нешкідливість, зручність користування і запах.

Нешкідливість можна оцінити по відношенню до людини і піддається пранню матеріалу. Деякі СМЗ можуть впливати на шкірний покрив, викликаючи знежирення шкіри, а у важких випадках - дерматит. Слизова оболонка дихальних шляхів схильна до алергічних реакцій на СМЗ. Оцінити нешкідливість по відношенню до очищенню матеріалу - це значить визначити, чи є негативний вплив СМЗ на міцність, колір та ін . За деякими даними, втрата міцності після прання може становити від 3,7 до 18,7%.

Нешкідливість СМЗ багато в чому залежить від суворого дотримання споживачами тих рекомендацій за способом застосування, які зазначаються на кожній упаковці товару. При порушенні режиму полоскання на тканини може залишатися певна кількість СМЗ. У процесі багаторазових прань текстильні вироби можуть піддаватися мінералізації волокон. Відбувається відкладення магнієвих і кальцієвих солей, яке впливає на влагопроводность тканини, а отже, і на її гігієнічність.

Всі СМЗ випускаються в промисловість в готовому для застосування вигляді. Для зручності споживачів на коробках вказується спосіб прання, доза витрачання порошку для виробів з вовни, шовку, синтетичних, бавовняних, лляних тканин, містяться рекомендації для ручного і машинного прання. Зручність користування СМЗ визначається розчинністю, необхідністю нагріву миючого розчину, наявністю в тарі пристосувань для дозування і відкривання коштів, а для порошкових і гранульованих матеріалів також їх сипучістю, яка визначається стандартом як котангенс кута укосу конусоподібної купки порошку, яку насипають за допомогою спеціального приладу.

Запах СМЗ зазвичай відповідає застосовуваним віддушка. Чим ретельніше очищено вихідну сировину, тим менше ймовірність появи неприємного запаху.

Екологічні властивості СМЗ визначаються їх нешкідливістю по відношенню до навколишнього середовища. Вплив на навколишнє середовище характеризується біозасвоюваність СМЗ. Через присутність в миючих речовинах, особливо містять у своєму складі бензольні кільце, сполук фосфору вони здатні накопичуватися у водоймах, викликаючи загибель живих організмів і труднощі при очищенні води.

В даний час проблемою біохімічного розкладання СМС займаються вчені всього світу, причому у всіх економічно розвинених країнах прийняті закони, що дозволяють застосування СМЗ, біорозкладаних не менше ніж на 80%. Для оцінки ступеня "біорозкладання "СМЗ розроблений метод, заснований на відновленні вуглецю, зв'язаного в органічні сполуки. Для цього використовується стандартизована установка для очищення стічних вод.

Естетичні властивості СМС проявляються в характері упаковки, художньо-поліграфічному її оформленні, а також в тоні й однорідності кольору миючого засобу. Найбільш привабливими кольорами є помаранчевий, червоний, блакитний і чорний. Поєднання контрастних кольорів упаковки привертає увагу споживачів.

Надійність СМЗ оцінюють за його зберігання і антіресорбціонной здібності миючого розчину.

Зберігання - визначається по стабільності консистенції, ступеня злежування і кольору.

Злежуваність СМЗ і антіресорбціонную здатність миючих розчинів визначають у лабораторних умовах, проводячи вимірювання сили, необхідної для руйнування стовпчика, сформованого з миючого засобу. Сила, під дією якої стовпчик руйнується, визначає злежуваність порошку. Вона залежить від гідроскопічності і вологості СМЗ, які є важливими показниками якості.

Антіресорбціонная здатність - здатність миючих засобів утримувати забруднення в розчині. Вона виражається у відсотках збереження білизни випраної тканини по відношенню до початкової. При багаторазових праннях білі бавовняні тканини набувають сіруватий відтінок через повторного осадження диспергованих забруднень. Це явище усувається введенням доскладу СМЗ спеціальних захисних колоїдів (наприклад, карбоксиметилцелюлози).

Антіресорбціонная здатність залежить від класу поверхнево-активної речовини, його молекулярної маси та електролітів, що входять до складу мийного засобу. Електроліти (наприклад, сульфат натрію) знижують антіресорбціонную здатність .[9]

Щодо другого питання можна зробити такі висновки :

Будь-який товар має безліч властивостей, різних за своєю природою. Властивостями товару називають його об'єктивні особливості, які виявляються на кожній стадії життєвого циклу товару (проектування, виготовлення, розподіл і споживання).

Номенклатура споживчих властивостей для конкретного товару може включати десятки найменувань. Залежно від функціонального призначення товару вона може розрізнятися. Вибір номенклатури цих властивостей для конкретних товарів є важливим завданням товарознавства. У процесі споживання товару його споживчі властивості можуть робити позитивний чи негативний вплив на людину і навколишнє середовище. Відповідно виділяються позитивні і негативні властивості товару. Споживні властивості поділяються на фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні.

3. Характеристика об'екту дослідження

Всі СМЗ призначені для прання різних тканин в різній воді і при різній температурі, проте базовий склад всіх порошків приблизно однаковий і його класифікувати за такими ознаками :

Агрегатним станом:

Тверді

Порошкоподібні

Гранульовані

Рідкі

Пастоподібні

Призначенням:

Для прання виробів з бавовняних, лляних і змішаних волокон;

Для прання виробів з вовни, шовку і синтетичних волокон;

Універсальні - для прання виробів з бавовняних, лляних, штучних, синтетичних і змішаних волокон;

СМЗ комплексної дії з

Підсинюванням;

Підкрохмалюванням;

Антистатичною обробкою та ін.

Способом застосування:

З високим (ненормальним) піноутворенням для ручного прання й у пральних машинах активаторного типу

Зі зниженим піноутворенням - для прання в автоматичних і напівавтоматичних пральних машинах.[10]

На українському ринку останнім часом, представлений широкий асортимент пральних порошків, як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Такі звичні назви, як "Rex" або "Gala", є сусідами сьогодні на прилавках з "Tide", "Ariel", і багатьма іншими активно рекламованими порошками.

Але часто так трапляється що ,ті порошки, які чудово справляються із забрудненням в гарячій воді, можуть виявитися неспроможні при пранні в холодному, а засоби для ручного прання погано підходять для використовування в пральній машині. Як же підібрати відповідний пральний порошок? В більшості випадків потрібно просто уважно вивчати анотацію, що є на упаковці, і не застосовувати продукцію, призначену для певних умов використовування, не за призначенням.

Одним з варіантів своєрідної "класифікації" пральних порошків є розділення за способом прання.

Існують порошки, призначені як виключно для ручної, так і для машинного прання. Прийняте в Україні позначенняпорошків для машинного прання звучить як "автомат", якщо ж порошок підходить длявикористання при будь-якому виді прання , то його позначають як "універсал". Крім цього, окремою групою стоять порошки для професійного прання, призначені для використовування в пральнях, а також в крупних автоматизованих комплексах для прання, які можуть стояти в лікарнях, санаторіях, готелях.

Як відомо, існує три основні типи пральних машин:

професійні ;

автоматичні ;

активаторного типу. ;

При придбанні прального порошку варто звернути увагу на те, для яких типів пральних машин він підходить. Потрібно сказати, що професійні пральні порошки підходять для будь-яких типів пральних машин, а також для ручного прання і прибирання приміщень.

Професійні пральні порошки відрізняються від звичайних не тільки складом, але і кількістю. Якщо стандартна упаковка прального порошку важить 450-500 г, то порошки для професійного прання упаковуються в поліетиленові мішки вагою 20 кг. Це пов'язано з різним об'ємом прання вдома і в пральні.

Для крупних пральних комплексів би було нерентабельне використовувати маленькі упаковки з порошком, оскільки їх вистачало б дуже ненадовго. Окрім упаковки 450 г, останнім часом у продажу з'явилися так звані "економічні упаковки", вагою 1, 3 і навіть 5 кг, які обходяться дешевше, ніж та ж сама кількість порошку, розфасована в стандартні пачки.

Такі упаковки чудово підходять для великих сімей, в яких багато прання.

Великі упаковки з порошком бувають або картонними, або поліетиленовими.

Коробки можуть бути забезпечений спеціальною ручкою для зручності перенесення, кришкою або дозатором порошку, що відкидається. Основною гідністю поліетиленового мішка, крім розмірів, є його непромокальність, що дозволяє не турбуватися за стан вмісту.

СМЗподіляютьназасобидляпраннявиробівізволокнальону, ізволокнашерсті, шовку, універсальні, комплексноїдії тощо

Засоби для прання виробів з льону мають більш високий вміст лужних солей.

Використовують для прання і замочування білизни, для ручного і машинного прання, для прання з одночасним відбілюванням, для машинного і ручного прання сильно забруднених виробів.

Засоби для прання виробів із шерсті, шовку утворюють слабо лужне середовище і не містять підбілювачів. Призначені в основному для ручного прання.

Універсальні засоби застосовують для прання виробів із льону, шерсті, шовку. Активність лугів регулюється температурою прання в залежності від того, який виріб.

Засоби комплексної дії - універсальні, але мають в своєму складі спеціальні домішки для проявлення допоміжних функцій: підкрашування, дезінфекція, видалення плям, антистатичної обробки.

Піномиючі засоби утворюють піну і використовуються для миття голови і приймання ванни.

Відбілюючі засоби використовують для відновлення білизни тканин. На торгові підприємства поступають відбілюючи засоби хімічної дії. Випускають їх у вигляді порошків, рідин і таблеток. Використовують в основному для відбілювання лляних тканини, а також інших виробів із тканин.

Відбілюючі засоби для виробів із лляних тканин і з віскозного шовку в залежності від виду відбілюючої речовини розрізняють перекисні і хлорвмісні[6 ].

В склад деяких відбілюючи засобів вводять оптичні підбілювачі для підвищення білизни тканин.

Водопом'якшуючізасоби (кальцинованасода, тринатрійфосфаттаін) застосовуютьдляпом'якшенняводи, щобзменшитирозхідмиючихзасобів, збільшитиефективністьіпокращитиергономічнііестетичнівластивості виробу

Ще один можливий варіант класифікації порошків - по температурному режиму. Існують порошки, призначені для прання при високій температурі води (80 - 90 °С), порошки які відпирають при середній температурі (70 - 50 °С), і при низькій температурі (40 °С і нижче). Як вже згадувалося раніше, далеко не всі порошки, що добре відпирають при низькій температурі, підходять для високої, і навпаки. Зрозуміло, при виборі порошку покупці віддають перевагу тим його видам, які призначені для прання при будь-якій температурі[6].

Якщо на пачці прального порошку ви побачите позначення "колор", то такий порошок призначений для прання кольорової білизни без небезпеки закрашення, а порошок з поміткою "біо" частіше за все містить відбілювач або інші активні компоненти, найкращим чином відповідні для повернення чистоти білим тканинам.

Існують спеціальні пральні порошки, призначені для прання якої-небудь певної тканини, наприклад, шерсті або льону, проте частіше всього одним і тим же порошком можна прати різні тканини, міняючи тільки температуру води.

Жорсткість води також впливає на якість прання. Звичайно, для прання в жорсткій воді потрібна більша кількість прального порошку, ніж в м'якій.

Крім того, багато пральних порошків для машинного прання погано справляються з проблемою корозії металу в пральній машині, яку викликають солі кальцію і магнію, що містяться в жорсткій воді.Як вже згадувалося вище, пральні порошки містять соду, сприяючу пом'якшенню води, проте її кількість не однаково в різних порошках. Оптимальний вміст соди в пральному порошку не повинен перевищувати 20%, в іншому випадку відбувається руйнування тканини і її "посіріння" після декількох прань.

Добрим захистом від корозії і накипу служать такі добавки для пральної машини, як "Calgon", проте це значно підвищує вартість прання, тому споживач віддає перевагу пральним порошкам, у складі яких вже міститися спеціальні компоненти [7 ].

Порошки з ароматизаторами - це ті порошки, аромати яких мають більш виражений запах, ніж у звичайних. На упаковці такого порошку звичайно указується, який запах він додає білизні. Останнім часом дуже популярні такі запахи як лимон і "зимова свіжість", проте не всі покупці схвалюють наявність у прального порошку такої сильної ароматизації.

Різні пральні порошки мають різну структуру крупинок. Сьогодні існує два основні типи структур, відмінні за цілому ряду параметрів.

Перший - це звичний для нас з давніх пір порошок, другий - порошок гранульований. Гранульований порошок відрізняється від звичайного доброю сипучістю, а також більш повного вимивання порошку з тканини.

Крім того, рівномірно гранульований порошок розчиняється повністю, що практично неможливо для звичайних порошків. Але, не дивлячись на ці явніпереваги , є у гранульованих пральних порошків і недоліки. Один з них - це наявність в нерівно гранульованих порошках твердих гранул, які майже не розчиняються і важко вимиваються з білизни.

Порошкоподібні засоби використовує більша частина споживачів.

Менш поширені миючі засоби в таблетках, хоча вони зручні і швидко дозуються, алергічні реакції на них відсутні. Залежно від кількості шарів таблетки розчиняються з різною швидкістю. Одношарові таблетки розчиняються швидше, в багатошарових спочатку розчиняються ензими - при низьких температурах, потім кисневмісні відбілювачі - при високих. Це забезпечує більшу ефективність прання.

Виробництво рідких миючих засобів менш енергоємне і простіше, так як вони не вимагають сушіння. Рідкі СМЗ не викликають алергічних реакцій, економічніше в дозуванні.

І те, що їх виробництво розвинене недостатньо, можна пояснити лише відсутністю ефективного миючого дії для всіх видів тканин. Вони не містять відбілювачів, лужних солей, ферментів, тому проявляють мийний дію тільки в м'якій воді і в основному для вовни та шовку.

Малий попит на рідкі СМЗ в нашій країні можна пояснити і поганою рекламою, незнанням їх переваг. Тоді як в США рідкі СМЗ складають понад 40% обсягу виробництва миючих засобів і користуються високим попитом.

Це обумовлено традиціями прання, жорсткістю води, конструкцією пральних машин - енергозберігаючих, забезпечують якісне прання в малих об'ємах води при знижених температурах. Новинкою асортименту є рідкі миючі засоби з підвищеною в'язкістю - гелі. Серед асортименту синтетичних миючих засобів в рідкому стані можна помітити пральний порошок ТМ "Frosch",а також "Ariel"

Пастоподібні засоби містять до 40% води. До їх складу можуть входити практично всі добавки, за винятком нестійких хімічних відбілювачів.

До складу рідких і пастоподібних миючих засобів пред'являються особливі вимоги: вони повинні бути досить концентрованими, мати високий вміст ПАР, бути прозорими і не розшаровуватися. В якості основи таких мийних засобів застосовують суміш ПАВ - алкілбензолсульфонат, алкилсульфонати, неіоногенних поверхнево-активних речовин. Прозорість і стабільність забезпечуються добавкою етилового спирту, карбамідом, діалкілоламідов.

Важливим компонентом рідких СМЗ є гідротропние добавки - ксілолсульфонати, сульфовані додецілфенілоксід, натрієва сіль сульфовані олеїнової кислоти. Вони, виступаючи в ролі солюбілізатори, підвищують розчинність основних компонентів, знижують температуру помутніння СМС, покращують товарний вигляд продукту.

Недоліком рідких миючих засобів є відсутність відбілюючої системи, тому в миючий розчин вводять підсилювач відбілювання (перборат або перкарбонат натрію і сульфат натрію) або розробляють нові рецептури рідких миючих засобів із стійкою отбеливающей системою. Зараз у більшості економічно розвинених країн застосування ензимів в рідких миючих засобах наближається до показника, досягнутого для порошків. Однак на українському ринку імпортні СМЗ нового покоління поки що немає.

Порошкоподібні СМС задовольняють практично всім вимогам сучасної обробки білизни, охоплюють всі типи виробів, ефективні у всіх побутових пральних машинах. За складом це, як правило, суміші аніоноактівние (для прання та замочування виробів з бавовняних і лляних волокон), неіоногенних (для синтетичних тканин) ПАР і допоміжних компонентів.

У продажу з'явилися порошки для прання дитячої білизни - "Ушастий нянь", "Галинка" і тд.Більшість цих препаратів виготовлені на основі натурального жирового мила і не містять синтетичних ПАР, ферментів, барвників та ароматизаторів.

Універсальні СМС придатні для прання виробів з волокон самої різної природи.Випускаються універсальні СМЗ з біодобавками для замочування і прання, з перекисних солями для прання та відбілювання.

Асортимент СМЗ цієї групи найбільш різноманітний. Це серії порошків Ariel" - "Rex", "Tade", "Savex"; "Persil" і "Amway", який можна застосовувати не тільки як миючий, але і як засіб для чищення. До синтетичних миючих засобів комплексної дії відносяться засоби для прання і одночасного підкрохмалювання, дезінфекції, антистатичною обробці виробів.

Для додання дезінфікуючих властивостей в СМЗ комплексної дії вводять кислотостійкі альдегіди, четвертинні оммоніевие, фосфоніевие або арсоніевие солі. У ряді патентів описані способи отримання антисептичних, дезинфікуючих, бактерицидних і інших СМЗ, спеціально призначених для миття посуду, очищення різних ємностей, застосування в госпітальної практиці, а також забарвлених і багатобарвних СМЗ.

В обсязі продукції підприємств порошкоподібні СМЗ складають більше 80%. Природно, що оцінка конкурентоспроможності вітчизняних СМЗ ведеться за ним. За основними споживацьки критеріям велика частина вітчизняної продукції не поступається імпортній, але по запаху і зовнішнього оформлення програє. Вітчизняні виробники продовжують працювати над розширенням асортименту мийних засобів .

Щодо цього розділу можна зробити такі висновки :

Отже, вимоги до якості, маркування, пакування та зберігання пральних порошків визначаються відповідно ГОСТ 25644-96 „Засоби миючі синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги”. Пральні порошки повинні вироблятися з доброякісної сировини і відповідно до затвердженої рецептури, мати приємний запах, естетичність, колір. Оптимальною відносною вологістю повітря зберігання пральних порошків є вологість 60--70%. Сприятлива температура для зберігання пральних порошків -- від +5 до +15° С.

4. Характеристика методу дослідження

Одним з видів методу дослідження є опитування .

Опитування - важливий метод отримання інформації. Це майже універсальний метод. Він дозволяє отримати не менш надійну, ніж під час спостереження, чи за документами ,інформацію про події минулого чи теперішнього, про продукти діяльності, взагалі - про що завгодно.[11]

Мистецтво використання цього методу в тому, щоб знати про що саме опитувати, як опитувати, які задавати питання, і, нарешті як переконатися в тому, чи можна вірити отриманим відповідям.

Метод опитування дозволяє в максимально короткі строки опитати велику сукупність людей і отримати різноманітну інформацію.

Опитування охоплює бесіду, інтерв'ю, анкетування. Всі вони характеризуються спільною ознакою: за допомогою цих методів дослідник дізнається про власні судження, мотиви дій, потреби, інтереси, позиції, погляди, смаки респондентів. Ефективність отримання усних і письмових висловлювань залежить від бажання опитуваних відповідати на поставлені запитання і від ступеня їх підготовки до спілкування з дослідником на визначену тему. Тому в процесі опитування необхідно створювати доброзичливу атмосферу, яка спонукає до щирих відповідей, викликає довірливе ставлення співрозмовників один до одного.

Бесіда - це метод збору фактів про ті чи інші явища в процесі особистого спілкування за спеціально складеною програмою.

Анкетування - метод збору досліджуваних даних, заснований на письмовій формі опитування певної соціальної групи. Це об'єднана єдиним дослідницьким задумом система запитань.[12]

Види анкетування групуються за кількома ознаками:

1) за кількістю охоплення опитуваних (повне і вибіркове);

2) за характером спілкування (особисте і заочне);

3) за формою здійснення (групове та індивідуальне);

4) за способом вручення анкет (поштове і роздавальне).

Повне анкетування передбачає опитування всієї генеральної сукупності респондентів. Вибіркове охоплює лише частину опитуваних. За умов особистого анкетування опитуваний безпосередньо контактує з дослідником, що гарантує повернення анкет, дає можливість контролювати процес її заповнення. Під час заочного анкетування опитувані дають відповіді у відсутності дослідника, що часом призводить до помилок. Групове опитування проводиться одночасно з багатьма респондентами.

Саме це надає популярності анкетуванню як методу збору значного обсягу матеріалу при мінімальних витратах часу. В індивідуальному анкетуванні опитування проходить з кожним респондентом по черзі. Роздавальне анкетування передбачає особисте вручення опитувального листка, а поштове - його розсипку, що розширює межі вибірки, але знижує відсоток повернених анкет.

Всі запитання анкети можна класифікувати за різними основами:

а) за змістом: про факти свідомості. Виявляють: думки, побажання очікування, плани на майбутнє і т.п.; про факти поведінки. Виявляють: поступки, дії, результати діяльності; про особистість. Виявлять: стать, вік, освіту і ін.

б) за функціями: основні - збір інформації про зміст досліджуваного явища; не основні - запитання-фільтри (на виявлення адресата основного запитання) і похідні - на перевірку відвертості відповіді.

в) за формою: відкриті - відповіді даються у вільній формі; закриті - на запитання дається повний набір варіантів відповідей.[13]

Закриті запитання бувають:

а) альтернативними - вибирається один варіант відповіді;

б) неальтернативними - можна вибрати декілька варіантів відповідей.

Шкальовані запитання.

Респондент вибирає одну із представлених йому чітко сформованих відповідей. У запитаннях анкети можуть бути використані різні шкали відповідей.

Основним інструментарієм збору вихідного матеріалу у масових широкомасштабних соціологічних опитуваннях є стандартизована анкета (опитувальник , опитувальний аркуш).

Вимоги до стандартизованої анкети :

1) кожне із запитань (пунктів) анкети пред'являється усім без винятку респондентам в одному і тому самому формулюванні;

2) визначено суворий порядок постановки запитань, кожне з яких має свій зафіксований номер (відповідно до порядку пред'явлення);

3) до кожного із змістових запитань додається перелік фіксованих відповідей. У більшості випадків респондентові пред'являються варіанти відповідей на запитання, вони мають назву закритих. У деяких випадках дослідник не пропонує респондентові варіанти відповідей, спонукаючи його відповідати на запитання довільно.

Отримані дані за допомогою анкетування дозволяють більш ґрунтовно і широко проаналізуватите чи інше питання

З отриманих знань складаемо анкету дод. 1

5. Аналіз споживних властивостей

Товари побутової хімії стали одними з найбільш розрекламованих, якість пральних порошків далеко не завжди відповідає рекламним обіцянкам.

Нажаль, підробки пральних порошків не рідкість і відомі випадки, коли замість прального порошку в пачці була звичайна сода або замість блакитних включень - ензимів, мідний купорос.

Тому за сучасної ринкової ситуації кожен покупець мимоволі повинен

набувати «інспекційні» навички, щоб бути в змозі відрізнити фальсифіковану продукцію від справжньої бодай за зовнішніми показниками.

Порошки, які рекламуються на ТБ, піклуються про наші речі, гаманці, пральні машини, проте ні на жодному із них не вказано, що головна його перевага - безпека для споживача і природи.

На підставі цього було проведено анкетування . Де респондентам було запропоновано вибрати одну із відповідей . Результати анкетування були різномані.

Анкетування проходило у магазині «Астера », і воно показало що серед 15 опитаних респондентів всі вони у побуті користуються синтетичними миючими засобами . Вік та матеріальне положеня було різноманітне .

Опитування показало що в середньому на незаплановану покупку людина може витратити від 25 до 75 гривень.

Анкетуваання було вибірковим . Обирали претендентів серед покупців вік яких сягав 18 - 55 років (потенційні користувачі синтетичними миючими засобами ). Серед них було 4 чоловіка і 11 жінок .

На поставлене питання щодо частоти купівлі прального засобу респондентами , я отримала такі відповіді Рисунок 5.1

Рисунок 5.1 - Частота купівлі пральних засобів

На вибір прального порошку здебільше впливае не якість засобу ,а різнокольорова упаковка ,та додатковий подарунок , а також не малий вплив на людину має реклама по телебаченню ,рідше користуються перевіреною маркою ,а прагнуть спробувате щось з нового .

Рисунок 5.2- Переваги респондентів при купівлі пральних засобів

Асортимент пральних засобів на поличках магазину дуже різноманітний,

та має різні країни - виробники . Якій країні - виробку довіряє населення ми бачимо на наступній діаграмі. Рисунок 5.3

Рисунок 5.3 - Переваги респондентів при виборі країни - виробника

Одним з важливих маркетингових інструментів, який здатен посилити торгову марку є упаковка. Первинна функція упаковки полягає у тому щоб вміщувати і зберігати товар від пошкодження, а також від забруднення товаром навколишнього середовища.

Однак, у наш час упаковка відіграє і інші функції: привертання уваги до товару, опис товару (його характеристик, способів зберігання і використання), рекламування товару (стимулювання його збуту взагалі). Вона також повинна сприяти формуванню іміджу товару і товарної марки.

Для того щоб вибрати якісний пральний порошок в магазині, треба пам'ятати деякі правила. Упаковку вибирайте на свій смак - целофановий пакет не дає порошку відволожитися, а картонна коробка добре встане на полицю.

Взявши в руки пачку порошку, спочатку переконайтеся в наявності інструкції російською, українською мовами , а так само має бути вказана дата його виготовлення. Якщо цифри дати змащені або відсутні, то це підробка. Крім того проведіть пальцем мокрим по буквах і картинці - якщо фарба змаститься, то це кустарне виробництво. Подивіться уважно на полицю де стоять пачки з порошком, там не повинно бути розсипаного порошку. Якісна продукція висипатися з пачок не може.

Якщо упаковка порошку пом'ята, і він прокидається, то краще такий товар не набувати і пошукати інший. Ще один аргумент ,який впливае на вибір упаковки прального порошку це його економічність ,адже відомий факт що порошок вагою 1,3 кг або навіть до 5 , коштуватиме значно дешевше ніж 2-3 упаковки стандартною масою 450 грам.

В наш час асортимент синтетичних миючих засобів урізноманітнюється швидкими темпами . Але серед усього цього різноманіття не рідко люди користуються одним і тим же пральним засобом ,адже він повністю задовольняє . Як ми дізналися з анкетного опитування респонденти надають перевагу аромату засобу ,його економічності при використані ,якості прання.

Рисунок 5.4 - Переваги респондентів щодо купівлі кількості прального порошку

Не рідко люди обирають пральний засіб за його особистим призначенням - будь то збереження кольорових властивостей чи навпаки відбілюючи компоненти ,які входять до складу прального засобу .

Опитавши 15 респондентів більша частина з них зупинила свій вибір на найпопулярніших та найрозрекламованих виробах :

25 % віддали свої голоси виробу торгової марки «Ariel»-цей пральний засіб влаштовує більшу частину опитаних респондентів ,зауважень щодо виробу не було ,його впевнено рекомендують своїм знайомим . Лише деякі респонденти нарікнули на дещо завищену вартість прального засобу цієї марки .

15 % голосів отримав пральний засіб торгової марки «Rex». В наш час при виборі прального засобу постає чимало питань ,щодо складу засобу , кількості його використання при прані ,та щодо його впливу на наш організм.

Виробнуку цієї марки вдалось зарекомендувати себе добре ,та відповісти на всі ці питання за допомоги етикетки прального засобу . Він має широкий асортимент пральних засобів як для ручного прання ,так і для пральних машин ,з різними ароматами ,та властивостями .

15 % також отримав пральний засіб торгової марки « Gala».

10 % опитаних надали перевагу пральним порошкам для дитячих речей . Вважаючи його менш небезпечним аніж інші запропоновані марки .

8 % отримав пральний засіб торгової марки «Amway» - одним з головних недоліків на думку респондентів щодо цього засобу є погане рекламування,та незручності в купівлі . Адже з опитування респондентів ми бачимо ,що більшість з них купують пральні засоби в супермаркетах , спеціалізованих магазинах ,рідше на базарі . А даний виріб ми не бачимо на поличках магазину .

7% надали перевагу пральному засобу кредо якого «Якщо Ви не в білому ,то ми йдемо до Вас» - Tide.

Решта респондентів ще не зупинилися на якійсь марці ,а постійно користуються різними ,в пошуках ідеальної марки для них .

Проаналізувавши цей пункт роботи можна зробити такі висновки :

За результатами анкетного опитування ми бачимо ,що пральний порошок являється невід'ємною частиною нашого життя . Адже кожний з нас прагне ходити у чистому одязі .

Проаналізувавши анкети можна сказати ,що більшість респондентів обирає пральний порошок середньої вартості ,який не поступаеться властивостям дорожчого прального засобу .

Для респондентвів прийнятніше купувати пральний засіб більшою вагою ,і не піклуватись про покупку цього засобу щотижня. При купівлі прального засобу вони майже не звертають увагу на склад - країну виробника ,а довіряють рекламі ,або рекомендаціям друзів.



Висновки

1. Синтетичні миючі засоби - це сполуки, основною складовою яких є синтетичні миючі речовини.

У даній курсовій роботі ми з'ясували , що функціональні властивості миючих засобів визначаються миючою здатністю (здатністю відновлювати чистоту брудної поверхні), виконанням допоміжних функцій (дезінфекція, антистатичний ефект та ін), універсальністю - здатністю миючих засобів виконувати основну функцію в середовищі різної жорсткості і температури розчину.

Пральні порошки містять всі або деякі з нижче приведених елементів:

поверхнево-активні речовини (субстанції, активні при пранні); зв'язуючі речовини; вибілюючі речовини; допоміжні речовини (наприклад, ароматичні речовини, ферменти).

2.Основними процесами, що відбуваються при пранні є:

змочування текстильних волокон; пом'якшення води шляхом скріплення що містяться у воді елементів, що визначають жорсткість води; розчинення, розкладання і підтримка в зваженому стані різних частинок бруду.

З появою синтетичних миючих засобів з'явилася проблема негативного впливу на навколишнє середовище, зокрема фосфатне забруднення водойм, яка на даний час в різних країнах вирішується по-різному але ще не розв'язана.

Загалом здоров'я людини дуже залежить від умов побуту, де використовується величезний обсяг хімічних речовин, які можуть негативно впливати на стан її організму. Тому нераціональним є надмірне захоплення їх застосуванням, а запровадженню у широкий вжиток продуктів хімії повинно передувати глибоке дослідження тих наслідків, які може спричинити їх застосування.

3. Миючі засоби є багатофункціональними складами. Завдяки високій активності вони виявляють миючу здатність, тобто забезпечують відділення та видалення забруднень з поверхні очищуваного матеріалу, відновлюючи тим самим білизну і чистоту продукції. Одночасно вони є емульгуючими, суспензії і диспергуючі речовинами. Багатофункціональність СМС обумовлює задоволення різних потреб. Синтетичні миючі засоби ефективні при пранні текстильних виробів, миття предметів побуту, транспортних засобів, обладнання, полегшують проведення технологічних процесів при відбілюванні і фарбуванні тканин, хутра і шкіри.

Переваги СМС полягають у тому, що вони замінюють жирові мила і не вимагають для свого виготовлення харчових жирів, не утворюють у жорсткій воді нерозчинних солей кальцію і магнію і володіють миючим дією навіть у кислому середовищі.

Однак синтетичним миючим засобам притаманний і ряд недоліків: не завжди достатня миючу дію, більш низька піностійкість , важка біозасвоюваність, викликають сухість шкіри рук при пранні.

Тим не менш синтетичні поверхнево-активні речовини перспективні щодо створення миючих препаратів комплексної дії. Тому успішно розширюється асортимент синтетичних миючих засобів, що поєднують ряд властивостей: миючу дію з антистатичним, дезинфікуючим і т.п.



Пропозиції

Виходячи із зроблених висновків та результатів соціологічного опитування висловлюю наступні пропозиції:

Так, як більшість респондентів відповіли, що часто користуються пральним порощком , то потрібно підтримувати рівень цін та конкурентоспроможність даної продукції.

Зробити так, щоб і надалі люди купували пральний порошок саме завдяки його перевагам- видалення забруднень з поверхні матеріалу , надання приємного аромату , і не переймалися за його небезпечність для здоров'я людини.



Список літературних джерел

1. Товарознавство непродовольчих товарів. Частина 1 : підручник / Войнаш Л. Г., Дудла І. О., Козьмич Д. І. [та ін.] ; за ред. Л. Г. Войнаш. - К. : НМЦ „Укоопосвіта”, 2004. - 436 с.

2. Пилипчук М.I. Основи наукових дослiджень : пiдручник / Пилипчук М.I., Григор'єв А.С., Шостак В.В. - К. : Знання, 2007. - 270 с.

3.Романчиков В.I. Основи наукових дослiджень: навч. посiб. / В.I. Романчиков. - К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 254 с.

4.Крушельницька О.В. Методологiя та органiзацiя наукових дослiджень : навч. посіб. / О.В. Крушельницька. - К. : Кондор, 2006. - 206 с.

5. Жук Ю.Т., Жук В.А., Кисляк Н.К., Кушнір М.К., Орлова Н.Ю.. Салашинський М.А. Теоретичні основи товарознавства: Навч посібник. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2007.

6. Бiлуха М.Т. Основи наукових дослiджень: пiдручник / М.Т. Білуха. - К. : Вища шк., 1997. - 271 с.

7. Соловйов С.М. Основи наукових досліджень: навч. посiб. / С.М. Соловйов. - К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 176 с.

8. Зрезарцев Микола Павлович. Товарознавство сировини та матеріалів : навч. посіб. / Зрезарцев М. П., Зрезарцев В. М., Параніч В. П. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 404 с.

9.Абрамзон А.А . Поверхностно-активные вещества.Хімія 1981

10. Справочник товароведа. Непродовольственные товары / Баранов С.И., Веденеев Е.И., Володенков А.Я. [и др.] ; том 2. - М. :Экономика, 1990. - 463с.

11. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових дослiджень : навч. посіб. / В.В. Ковальчук, Л.М. Моїсєєв. - К. : Професiонал, 2005. - 240 с.

...