Вдосконалення маркетингової товарної політики підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни « Маркетинг»

на тему: «Вдосконалення маркетингової товарної політики підприємства» ( на прикладі ВАТ «Завод дитячого харчування «Салюс»»)

Виконав:

студент групи

Керівник:

Хмельницький - 2012

Зміст

Вступ

Розділ 1. Визначення маркетингової товарної політики

1.1 Зміст та характеристика маркетингової товарної політики

1.2 Характеристика комплексу маркетингу

1.3 Формування товарного асортименту

Розділ 2. Аналіз маркетингової товарної політики

2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ "Завод дитячого харчування "Салюс»

2.2 Аналіз асортиментної структури ВЛТ «Завод дитячого харчування «Салюс»

Розділ 3. Шляхи вдосконалення маркетингової товарної політики підприємства

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Товарна політика посідає провідне місце у комплексі маркетингу, визначаючи зміст інших складових та успішність діяльності підприємства. До компетенції маркетингової товарної політики входять управління якістю, конкурентоспроможністю та життєвим циклом товарів, а також товарним асортиментом і номенклатурою.

Підприємства можуть сподіватись на успіх тільки тоді, коли їх товар відповідатиме потребам споживачів і за своїми характеристиками зможе успішно конкурувати на ринку.

Тому, перед вітчизняними підприємствами постає важливе завдання, яке полягає в ефективній організації виробництва товарів і послуг.

Проблемам формування та реалізації маркетингової товарної політики підприємства присвячені публікації таких вітчизняних та зарубіжних науковців як Р. Г. Купера, В. Я.Кардаша, О. М. Акилова, P.C. Вінера, Н. В. Герасимяка, М. Гергеля, C. М. Ілляшенка та ін.

Метою даної курсової роботи є розгляд теоретичних аспектів маркетингової товарної політики і визначення практичних рекомендацій щодо її вдосконалення.

У відповідності до вказаної мети у роботі поставлено та вирішено наступні завдання: 1) розгляд теоретичних питань маркетингової товарної політики;2) аналіз та дослідження ВАТ «Завод дитячого харчування «Салюс» та ринка дитячого харчування в цілому;3) розробка рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової товарної політики підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси пов'язані з удосконаленням маркетингової товарної політики.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних і прикладних аспектів застосування маркетингової товарної політики підприємствами.

Розділ 1. Визначення маркетингової товарної політики

1.1 Зміст та характеристика маркетингової товарної політики

Маркетингова товарна політика - це комплекс заходів, у межах яких один чи декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми.

Основним завданням товарної політики є створення такого товару чи послуги і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або ж використовувалися мінімально як допоміжні для досягнення поставлених фірмою цілей.

Розробка й здійснення товарної політики вимагають дотримання наступних умов: чіткої уяви про мету виробництва й збуту на перспективу; наявності стратегії виробничо-збутової діяльності підприємства; хорошого знання ринку й характеру його вимог; чіткої уяви про свої можливості й ресурси (дослідницькі, науково-технічні, виробничі, збутові) сьогодні та на майбутнє.

Товарна політика передбачає визначення оптимальної номенклатури товарів і постійне її поновлення. Її предметом є також якість товарів, дизайн, упаковка, товарна марка, рівень відповідності товару потребам споживачів. Обов'язково береться до уваги додаткова користь, яку дають споживачам товари фірми-продуцента проти аналогічних товарів фірм-конкурентів, а також частота оновлення номенклатури. Беручи загалом, товарна політика має передбачати певний напрямок дій та сукупність заходів, завдяки яким забезпечується наступність стратегічних та оперативних рішень у сфері розроблення товарного асортименту.

Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів (послуг). Це створення нових товарів, які дадуть змогу фірмі:

- здійснити прорив на ринок,

- перемогти конкурентів,

- зберегти й розширити свій ринок,

- збільшити доходи й прибуток.

У ринкових умовах завжди виграє той, хто атакує. Тому розробка товарів завжди в центрі уваги будь-якого підприємця.

Рис. 1.1 Структура маркетингової товарної політики

Обслуговування - це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринку і користуються попитом споживачів. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу.

Елімінування - це процес зняття застарілого продукту фірми з ринку. Його основне завдання - організувати усунення з ринку товару, попит на який падає. Це означає узгодити витрати фірми на виробництво й реалізацію товару, який все важче знаходить свого споживача, з доходами від його продажу, які все ще наявні й можливі в майбутньому.

Одним з елементів товарної політики є створення служби сервісу для клієнтів. При налагодженні служби сервісу діячеві ринку необхідно прийняти три рішення:

- які послуги включати в рамки сервісу;

- який рівень сервісу запропонувати;

- в якій формі запропонувати послуги клієнтам.

Послуги сервісу включаються до списку звичайно після вивчення думки покупців і складаються із забезпечення: надійності постачань, оперативності надання, можливості одержання технічної консультації, надання знижок, післяпродажне обслуговування і та ін.

Рішення про рівень сервісу приймаються фірмою після вивчення думки клієнтів.

Сервісне обслуговування розглядається як знаряддя проти конкуренції. У зв'язку з цим багато фірм створюють відділи, що вивчають зауваження й скарги клієнтів, розробляють питання технічного обслуговування та інформації.

Центральним моментом товарної політики є пошук оптимальної структури продуктового асортименту. Для цього потрібен професійний аналіз за такими критеріями: по-перше, залучення та збереження тих споживачів у вибраних сегментах ринку, які забезпечують стабільний стан на ринку в поточний момент та в довгостроковому аспекті; по-друге, оцінка різних варіантів з погляду максимізації прибутку. Використання незалежних консультантів для оцінювання таких варіантів уможливлює переборення обмеженості власних працівників, чий «фірмовий патріотизм» часто стає суттєвою перепоною для опрацювання можливих альтернатив.

Велику роль відіграє маркетингова товарна політика в розвиткові підприємства як завершеної соціально-економічної системи. Цілі підприємства умовно можна розподілити за трьома великими напрямками: відшкодування ресурсів; забезпечення гарантій збереження фірми; створення умов для зростання підприємства. За найважливіші показники досягнення цих цілей зазвичай беруть:

- обсяги збуту;

- відшкодування змінних і постійних витрат;

- прибуток та зниження собівартості;

- збільшення обсягів виробництва;

- частку ринку;

- розподіл ринку та робота з ним.

У багатьох випадках надійним засобом для досягнення цих показників є диверсифікація. З нею пов'язується розширення програми виробництва

через виготовлення нової продукції для нових ринків. Інакше кажучи, стратегія диверсифікації -- це діяльність, за допомогою якої фірма може швидко проникнути па багато ринків та поступово збільшувати свою присутність на них. Мають місце три види стратегій диверсифікації товарної політики: горизонтальна (концентрична); вертикальна; латеральна (поздовжня).

Здійснюючи горизонтальну диверсифікацію, підприємство додає до товарів традиційної номенклатури продукцію, що виготовляється з використанням тих самих технологій або потребує тих самих маркетингових можливостей. Наприклад, завод на додаток до виготовлення побутових пластмасових виробів починає виробництво деталей із пластмас для машин та обладнання. Коли виробнича програма розширюється через залучення продукції попередніх та наступних рівнів, має місце стратегія вертикальної диверсифікації.

1.2 Характеристика комплексу маркетингу

Комплекс сучасного маркетингу включає всі заходи, які запроваджує підприємство для створення й активізації попиту на свій товар. Це планування та розробка продукції, забезпечення цінової політики, формування каналів розподілу продукції, інформаційне супроводження продукції, створення товарних знаків та брендів, забезпечення відповідної упаковки, налагодження та підтримування взаємовигідних стосунків із партнерами, клієнтами тощо. Як універсальний маркетинговий інструментарій комплекс маркетингу слугує «ключем» практично до будь-якого ринку.

Комплекс маркетингу -- це набір маркетингових засобів (інструментів), певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети і вирішення маркетингових завдань на цільовому ринку. Поєднання таких засобів формує маркетингові зусилля підприємства на цільовому ринку. В кожному окремому випадку маркетингові засоби підбираються таким чином, щоб забезпечувався їх оптимальний вплив у рамках обраних маркетингових цілей.

Рис. 1.2

З кінця 1950-х pp. система засобів маркетингу визначається як «маркетингова суміш» -- marketing-mix (маркетинг-мікс). Наприкінці 1970-х pp. засоби маркетингу були обґєднані ДжеромомМаккарті в чотири групи і система отримала назву «концепція 4 Р» (рис. 1.3) -- від початкової букви англійської назви кожного елемента, а саме: product (товар), place (місце), promotion (просування) і price (ціна).

ь Товар (product) -- набір виробів і послуг з певними властивостями, і особливостями створення, які підприємство пропонує цільовому ринку.

ь Ціна (price) -- грошова сума, яку споживачі повинні заплатити для отримання товару.

ь Місце, розподіл (place) -- дії підприємства, спрямовані на збільшення доступності його товарів для цільового споживчого сегмента.

ь Просування (promotion) -- діяльність фірми з інформування споживачів про переваги свого товару і їх переконання в необхідності його придбання.

Чотири складові маркетингу-мікс, з погляду продавця, є інструменти маркетингу, якими здійснюється вплив на покупців. З точки зору покупців, призначення кожного маркетингового інструменту -- збільшити вигоди споживача. Роберт Лотерборн вважає, що чотири «Р» продавця відповідають чотирьом «С» споживача (рис. 1.4). Концепція «4С» споживача включає такі елементи: нестатки і потреби споживача (consumerneedsandwants), витрати споживача (consumercost), зручність (convenience), комунікація, обмін інформацією (communication).

Основним елементом концепції маркетингу є товар, яким з точки зору маркетингу називають все те, що призначене для задоволення потреб споживачів і пропонується на ринку для привернення уваги, придбання, використання або споживання.

Рис. 1.3 Маркетинг-мікс за концепцією «7 Р»

Товар характеризується двома видами параметрів: технічними (колір, розмір, вага, якість тощо), ринковими (конкурентність, попит тощо). Проте завжди слід памґятати, що для споживача сам товар та його ціна мають менше значення, ніж ті переваги, які він отримає від використання даного товару.

За класифікацією Ф. Котлера, товар як засіб задоволення потреб споживачів розглядається на трьох рівнях:

? за задумом -- набір функціональних характеристик товару (те, що буде придбано покупцем для вирішення певних проблем);

? у реальному виконанні -- зовнішній вигляд, матеріал виготовлення, естетика (те, що вдалося реально зробити);

? підкріплення -- гарантії, сервіс, доставка (забезпечення комплексу додаткових послуг під час реалізації товару та в період його використання).

За класифікацією Ж. Ламбена, вказані атрибути товару поділяються так:

? ядерні (функціональна корисність);

? периферійні (повґязані з основною функцією товару);

? додавання послуги (не повґязані з основною функцією, але розширюють можливість задоволення потреб споживача).

П. Діксон пропонує розглядати атрибути товару дещо по-іншому:

? основні якості (набір функціональних характеристик, які мають усі товари-конкуренти);

? додаткові якості (характеристики властивостей товарів понад якості товарів-конкурентів).

Проте атрибутами товарів можуть виступати не лише їх функціональні, але й емоціональні складові.

Як правило, товар має споживчу вартість і вартість споживання. Споживча вартість -- це встановлена ціна реалізації товару, яку споживач має сплатити для його придбання. Вартість споживання -- це затрати, які несе споживач у процесі використання придбаного товару.

Другою складовою комплексу маркетингу є ціна. Ціна, з позицій маркетингу, це гроші або якась інша компенсація, що її пропонують за право власності або користування товаром. Ціни і властивості товару для споживача і залучають різні сегменти ринку, за допомогою цін забезпечується загальне, економічне і психологічне сприйняття товару потенційним споживачем, визначаються конкурентні переваги товару.

Головні завдання процесу маркетингового ціноутворення: 1) забезпечення позитивного балансу від комерційної діяльності фірми; 2) збалансування величини попиту та пропозиції товарів або послуг на ринку.

Формування ціни тісно повґязане з усіма складовими комплексу маркетингу, передусім із самим товаром, тобто його характеристиками, упаковкою, наявною системою розподілу, персональним продажем товару та витратами на його просування, тобто комунікаційною політикою підприємства.

Роль та значення цінової політики підкреслюється тим, що в її формуванні бере участь вища ланка керівництва підприємства. Досить тривалий час для визначення ціни товару використовувався найпростіший метод, запропонований ще К. Марксом, -- «затрати + рентабельність». Проте для сучасного розвитку суспільства даний метод надто застарів. Нині існує багато інших підходів до визначення ціни товару та формування цінової політики підприємства.

Наступним елементом комплексу маркетингу є місце, де відбувається розподіл товару. Головним завданням політики розподілу є, насамперед, вибір і формування раціональних каналів просування та збуту продукції, тобто доставки її від виробника до споживача (безпосередньо або через посередників), забезпечення транспортування, складування, укладення договорів, підготовки торговельних працівників, розміщення товарів у торговельних закладах, а також післяпродажне (сервісне) обслуговування споживачів.

В умовах насиченого ринку недостатньо розробити якісний товар, встановити на нього ціну і вибрати оптимальний канал розподілу. Дедалі більшої ваги набуває четверта складова комплексу маркетингу -- просування.

Просування товару на ринку -- це комплекс дій для створення двосторонього інформаційного звґязку між підприємством і споживачами, який реалізується за допомогою маркетингової комунікаційної політики, мета якої -- інформування, переконання та нагадування споживачам про товари, стимулювання їх до дій, створення позитивного іміджу підприємства в очах громадськості.

Елементами маркетингової комунікаційної політики є: реклама, паблікрілейшнз, стимулювання збуту, особистий продаж, брендинг, прямий маркетинг, спонсоринг.

Формування комунікативної політики підприємства передбачає прийняття різноманітних рішень, повґязаних із визначенням цільової аудиторії, величини рекламного бюджету, вибором оптимальних засобів розповсюдження реклами, створенням ефективних текстів рекламних звернень, використання засобів комерційної пропаганди, методів стимулювання збуту тощо.

1.3 Формування товарного асортименту

Товаровиробник повинний своєчасно пропонувати ринку певну сукупність товарів, які б, найбільш повно задовольняли вимоги певних категорій покупців.Набір товарів, запропонованих виробником або продавцем називають асортиментом.

Асортимент - це упорядкована по певних ознаках товарна маса, або набір різноманітних товарів, згрупованих, наприклад, по функціональному призначенню.

Товарний асортимент - це сукупність товарів, що випускаються фірмою. Він ділиться на асортиментні групи й асортиментні позиції.Товарний асортимент характеризується широтою або кількістю асортиментних груп (в асортиментну групу входять вироби, які відрізняються спільністю функціональних особливостей, якістю, ціною), а також глибиною або кількістю асортиментних позицій у кожній асортиментній групі(асортиментна позиція - це різновид товару або марка) і структурою або співвідношенням між запропонованими асортиментними групами з погляду спільності споживачів кінцевого використання , каналів розподілу, ціною і т.д.

Асортимент вважається надто вузьким, якщо можна доповнити його новими виробами і збільшити прибуток, і надто широким, якщо можна виключити ряд виробів і прибуток збільшиться.

Нарощування асортименту - розширення - збільшення числа асортиментних груп.Насичення асортименту - поглиблення - додавання нових асортиментних позицій в існуючі асортиментні групи.

Перенасичення асортименту - товари "підривають " один другий.

Якщо асортимент великий і глибокий , є товари масового попиту, супутні товари, техніка, товари "люкс" - і усе в великій кількості - товарна лінія буде довгою і для проведення відповідної товарної політики будуть потрібні великі торгові площі.

На маленьких площах доцільно зосередитися на вузькій номенклатурі товарів і спробувати зайняти по ній провідне положення або запропонувати різноманітний асортимент , але без поглиблення.

Формуванню асортименту передує розробка асортиментної концепції фірми, що являє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури товарної пропозиції. При цьому за основу приймається , з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншого боку - необхідність забезпечити найбільше ефективне використання фірмою сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів.

Асортиментна позиція виражається у вигляді системи показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого асортименту даного товару. До таких показників ставляться:

- розмаїтість видів і різновидів товарів ;

- рівень і частота відновлення асортименту;

- рівень і співвідношення цін на товари даного виду.

Ціль асортиментної концепції - зорієнтувати фірму на випуск товарів, найбільше відповідних структурі і розмаїтості попиту конкретних покупців.

Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структури асортименту, а програмна - систему заходів для її досягнення за певний період. У якості критеріїв оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки.

Головною метою товарного асортименту є його оптимізація.

У процесі оптимізації здійснюється вплив на основні характеристики асортименту: широта, насиченість, глибина та гармонійність.

Широта - це кількість асортиментних груп.

Насиченість - загальна кількість усіх запропонованих товарів.

Глибина - кількість позицій в кожній асортиментній групі.

Гармонійність - характеризує ступінь однорідності асортименту відносно до вподобань кінцевих споживачів, торговельних посередників, каналів розподілу, характеру виробничого процесу тощо.

Оптимізація асортименту - безперервний процес реалізації товарної політики. Оптимізований асортимент, як правило, включає товари, що знаходяться на різних стадіях ЖЦ.

Суть асортиментної політики:

§ визначення наборів товарних груп (видів, підвидів, марок),

§ оптимальне співвідношення базових моделей та їх модифікацій,

§ встановлення співвідношення присутності на ринку товарів, що

знаходяться на різних стадіях ЖІДТ.

Завдання асортиментної політики:

Ш задоволення попиту та завоювання нових покупців,

Ш оптимізація фінансових резервів фірми та використання її

Ш технологічного досвіду.

o Фактори, що впливають на асортимент продукції:

Ш наукові розробки в галузі,

Ш оновлення асортименту продукції фірмами-конкурентами,

Ш зміни в ринковому попиті,

Ш суто виробничі потреби (бажання уникнути недозавантаженостіпотужностей, використати побічні продукти для підвищення ефективності виробництва).

Формування асортименту може здійснюватися шляхом:

-створення параметричного ряду (productline) - горизонтальна стратегія;

-диференціації товару, коли кожен новий варіант призначається для конкретного ринкового сегменту - концентрична стратегія; -диверсифікації виробництва та розробки товарної номенклатури (productmix) - конгломератна стратегія.

Суть формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку, а також приведення властивостей цих продуктів у відповідність до вимог споживачів. Зрозуміло, що це, по суті, безперервний процес, який здійснюється протягом усього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму аж до вилучення продукції з товарної програми. маркетинговий товарний асортимент рекламний

У найзагальнішому вигляді система формування асортименту передбачає здійснення таких заходів:

1) визначення поточних і перспективних потреб споживачів, аналіз наявних способів використання продукції і особливостей споживчої поведінки на відповідних ринках;

2) оцінка товарів-аналогів, що їх виробляють конкуренти, за тими самими напрямками;

3) критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції конкурентів з позицій покупців;

4) коригування асортименту у зв'язку зі змінами рівня конкурентоспроможності окремих товарів;

5) вивчення пропозицій щодо створення нових продуктів та поліпшення властивостей вироблюваної продукції, а також нових способів та сфер використання товару;

6) розроблення специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;

7) вивчення можливостей виробництва нової або модернізованої продукції з урахуванням можливих цін, собівартості, рентабельності;

8) розроблення спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів щодо якості, найменування, упаковки продукту згідно з результатами проведених випробувань виробу;

9) оцінювання всього асортименту та внесення змін до нього.Сьогодні є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом -- це важлива й невід'ємна частина маркетингу. Планування товарного асортименту -- це важливий засіб конкурентної боротьби.

Розділ 2. Аналіз маркетингової товарної політики

2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ "Завод дитячого харчування "Салюс»

«Завод дитячого харчування «САЛЮС» єдиний в Україні виробник готових до вживання продуктів харчування в асептичній упаковці для грудних дітей та дітей раннього віку.

З квітня 2006 року «САЛЮС» забезпечує 28 роздавальних пунктів м. Києва безкоштовним харчуванням для немовлят з малозабезпечених сімей за рахунок місцевого бюджету. Але, це лише м. Київ і лише малозабезпечені. На ринку такої продукції вибір обмежений, а рідке, адаптоване і частково адаптоване молочне і кисломолочне харчування для малюків може запропонувати тільки «Завод дитячого харчування «САЛЮС».

Відкрите акціонерне товариство «Завод дитячого харчування «САЛЮС» засноване згідно з наказом Фонду державного майна України по м. Києву шляхом перетворення державного підприємства «Київський завод дитячого харчування» у відкрите акціонерне товариство «Завод дитячого харчування «САЛЮС», відповідно до Законів України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10 липня 1996р. № 290/96, "Про затвердження порядку перетворення у процесі приватизації державних орендованих підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства". Інших важливих подій в розвитку товариства (в тому числі злиття, поділу, приєднання, виділу) не було.

Відкрите акціонерне товариство ""Завод дитячого харчування СЛЛЮС" є юридичною особою від дня його державної реєстрації і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту підприємства. Дочірніх підприємств, філій, представництв та інших відокремлених структурних підрозділів немає.

За останні п'ять років фактів значного відчудження або придбання активів не було. Товариство не планує будь-які значні інвестиції або придбання, пов'язані з господарською діяльністю.

Основні засоби належать товариству на праві власності, обмежень на їх використання немає. Місцезнаходження основних засобів - за розташуванням товариства. Діяльність товариства не має впливу на погіршення стану навколишнього середовища, тому екологічні питання, що можуть позначитись на використанні активів відсутні. Капітальне будівництво, розширення виробництва не планується. Первісна вартість основних засобів на кінець 2009 р. складає 8366,6 тис.гри, знос - 3828,7 тис.грн. Ступінь зносу- 45,76%, ступінь використання- 36,9%. Збільшення вартості основних засобів за звітний рік зумовлено придбанням лінії по виготовленню сандвіч панелей.

Основним видом діяльності є виробництво продуктів дитячого харчування на молочній основі

Відкрите акціонерне товариство «Завод дитячого харчування «Салюс» розташоване у м.Києві за адресою Мінський р-н, вул.Майорова 2.

Підприємство має два поточних рахунка у банках:

• АКБ "Індустріал банк"

Поточний рахунок - 26007030000295

• АБ "Таврика"

Поточний рахунок -206373014495

Таблиця 2.1 - Основні техніко-екопомічні показники підприємства ВАТ "Завод дитячого харчування "Салюс"

Назва показника	Величина показника	Темп зростання, 2-009Р, X 2008Р, 100%
	Рік
	2009	2010
1	2	3	4
Обсяг реалізації продукції (послуг), тис.грн	11253,4	30890,5	274,4992624
Чисельність працюючих, ос.	87	93	106,8965517
Середньорічний виробіток на одного працюючого, тис.грн	129,3494253	332,155914	256,7896326
Середньорічний виробіток на одного робітника, тис.грн	165,4911765	441,2928571	266,6564264
Фонд оплати праці, гри	2624,6	2432	92,66173893
Середньорічна заробітня плата на одного працюючого, тис.грн	30,16781609	26,15053763	86,68356223
Середньорічна заробітна плата на одного робітника,тис. грн	38,59705882	34,74285714	90,01426068
Собівартість, грн	15983,83	10700,3	66,94453082
Витрати на рекламу (маркетинг), грн	0	0	0
Прибуток (+) або збитки (-), тис.грн	1150.3	19400.2	1686,533948

Як видно з таблиці 2.1, у 2009 році підприємство реалізувало продукції на 11253,4 тис.грн., а в 2010 році обсяг реалізації виріс до 30890,5тис. грн. бут, що на 19637,1тис.грн більше ніж у 2009 році.

Чисельність працюючих також збільшилась, з 87 ос. у 2009 році до 93 у 2010 році.

Середньорічний виробіток на одного працюючого у 2009 році становить 129,3494253 тис.грн, а у 2010 році - 332,155914, що на 202,8064887 тис.грн. більше. Середньорічний виробіток на одного робітника впорівнянні з 2009 роком ,у 2010 році виріс на 275,8016807 тис.грн. Фонд оплати праці у 2010 році зменшився з 2624,6 до 2432 тис.грн.

Зменшення фонду оплати праці призвело до зменшення середньорічної заробітної плати одного як працівника так і робітника на 4,017278458 тис.грн та 3,854201681 тис.грн відповідно.

У свою чергу зменшення попереднього показника призвело до зниження собівартості: у 2009 році вона становила 15983,83 тис.гри,а у 2010 році - 10700,3 тис.грн, що менше на 5283,53 тис.грн.

Витрати на маркетинг як у 2009 році так і у 2010 році дорівнює 0.

Зі збільшенням обсягу реалізації продукції збільшився і прибуток підприємства. У 2009 році прибуток склав 1150,3 тис.грн., а в 2010 році - 19400,2 тис.грн, що на 18249,9 тис.грн більше ніж у 2010 році.

З даних таблиці видно, що за результатами двох останніх років роботи підприємства відбулися значні зміни практично за всіма основними техніко-економічними показниками. Проаналізувавши основні гехніко- економічні показники, можна сказати, що підприємство є прибуткове, внаслідок збільшення обсягу виробництва, зменшення собівартості та інших факторів, що впливають па прибуток підприємства.

2.2 Аналіз асортиментної структури ВЛТ «Завод дитячого харчування «Салюс»

Ретельно розроблена асортиментна політика підприємства служить керівництву покажчиком, генеральним курсом яким повинне йти підприємство, що у свою чергу дозволяє співробітникам підприємства орієнтувати свою роботу в напрямах, що обіцяють велику віддачу. Правильний вибір асортиментної політики підприємства служить свого роду гарантією, що вигідні можливості не будуть упущені.

Формуванню асортименту передує розробка підприємством асортиментної концепції. Вона є направленою побудовою оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу беруться, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншою, --зо

необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів з тим, щоб проводити вироби з низькими витратами.

Мета асортиментних концепцій -- зорієнтувати підприємство на випуск товарів, найбільш відповідних структурі і різноманітності попиту конкретних покупців.

Основним видом діяльності ВАТ «Завод дитячого харчування «Салюс» є виробництво продуктів дитячого харчування на молочній основі:

- молоко вітамінізоване;

- кефірний напій;

- йогурти;

- молочні суміші.

Підприємство залежне від сезонних змін, змін у виробництві молока та несприятливих умов діяльності агропромислового комплексу. Сировина на виробництво продукції використовується з екологічно чистих сировинних зон країни. Постачальниками сировини є:

- СТОВ «Богданівське»;

- «Українська молочна компанія»;

- фермерське господарство «Ніна».

Основні ринки збуту - мережі маркетів (Фуршет, Велика кишеня, Сільпо, Мега-маркет, тощо), молочні кухні, школи в м .Києві та області, регіони країни.

Основними конкурентами на ринку дитячого харчування є підприємства: ВАТ «Галактон», Вімм-Білль-Данн ДП, але асортимент продукції даних підприємств не значний. Постачальником пакувального матеріалу є підприємство «Тетра - Пак», закваски - «ФВ-Фудсервіс», наповнювачі - ТОВ «АгранаФрут Україна».

Потужність даного підприємства становить 15 т рідкої молочної та пастоподібної продукції. Завод оснащений сучасним імпортним устаткуванням.

Товарний асортимент характеризується: шириною, яка визначає кількість запропонованих асортиментних груп; глибиною, яка відображає кількість позицій у кожній асортиментній групі; насиченістю, яка визначається загальною кількістю запропонованих товарів; зіставленням, яке відтворює те, наскільки тісно пов'язані між собою окремі асортиментні групи з огляду на кінцеве споживання, канали розподілу, діапазон цін і т.ін.

За даними таблиці глибина асортименту продуктів дитячого харчування ВАТ «Салюс» складає 2 позиції, широта - 5 позиції. Насиченість -- 9 товарних одиниць. Гармонійність - високий ступінь близькості між товарами різних асортиментних груп.

Таблиця 2.3 - Товарний асортимент ВАТ "Завод дитячого харчування "Салюс

Глибина	Широта асортименту
асортименту	1	2	3	4	5
	Біойогурти	Кефір дитячий	Молоко	Дитячі суміші	Соки
1	2	3	4	5	6
1	Біойогург	Кефір	Молоко	Рідка	Сік
	полуничний	дитячий	для	кисломолочна	яблучний
	2,5%	2,5%	дітей 2,5%	суміш для дітей від 6 міс. 3,5%
2	Біойогург	Кефір	Молоко	Молочна
	полуничний	дитячий	для	суміш для
	3,5%	3,5%	дітей	дітей від 6
			3,2%	міс.

Для даного виду товару, найбільш важливою є широта асортименту, адже саме по ширині відбувається поділ асортименту на 5 головних груп: біойогурти, кефір, сік, дитячі суміші та молоко. Якщо в асортименті не буде хоча б однієї з цих груп, і навіть буде дуже глибокий асортимент чотирьох інших - «Салюс» втратить цілий сегмент споживачів продуктів дитячого харчування. Що стосується глибини, то тут багато подібних продуктів, які деіцо відрізняються, і скорочення хоча б на пару позицій не буде таким фатальним, як у випадку з шириною асортименту.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення маркетингової товарної політики підприємства

Відсутність товарної політики веде до нестійкості структури асортименту із-за впливу випадкових або текучих факторів, втрати контролю над конкурентоспроможністю і комерційною ефективністю товарів. Поточні рішення, що приймаються керівником в таких випадках, базуються, виключно на інтуїції, а не на тверезому розрахунку, який враховує довгострокові інтереси.

Виробництво спеціалізованих дитячих молочних і кисломолочних продуктів відрізняється від виробництва "дорослих" продуктів цієї категорії за рядом критеріїв: це підвищений контроль якості сировини, що постачається зі спеціально визначених сировинних зон, жорсткий контроль за ходом виробництва, підвищені вимоги до упаковки, пост-виробничий контроль зразків тощо.

ВАТ ЗДХ «Салюс» потребує продуманої товарної політики,яка не тільки дозволить оптимізувати процес оновлення товарного асортименту, але й послужить для керівництва підприємства свого роду орієнтиром загальної направленості дій, що складе основу для прийняття оптимальних рішень.

Товарна політики ВАТ ЗДХ «Салюс» повинна більше концентрувати увагу на потребах споживачів, а саме:

- розширювати асортимент продукції;

- підвищувати якість продукції, не підвищуючи ціни на неї;

- покращувати рекламну діяльність підприємства, шляхом ефективнішого і інтенсивнішого рекламування товарів;

здійснювати заходів, які будуть підвищувати продажі товарів, таких, як безкоштовна доставка продукції, здійснення цінових знижок клієнтам за купівлю великої партії товару, подарунки та інші стимулюючі заходи, які дають підприємству переваги над конкурентними фірмами.

Важливим напрямом вдосконалення товарної політики є підвищення ефективності асортиментної політики на даному заводі дитячого харчування.

Широта і глибина асортименту товарів дитячого харчування «Салюс» невелика. Для якнайповнішого задоволення попиту населення і підвищення ефективності торгівлі важливе економічне значення має забезпечення стійкості товарного асортименту. Це говорить про те, що необхідно виробляти товари всіх груп, видів, найменувань для дітей, як виробляють вітчизняні та іноземні конкуренти.

Формування товарного асортименту і номенклатури товарів

підприємства обов'язково потребує узгодження різнонагірямлених інтересів. Так, з погляду виробника, ідеальною буде якомога менша кількість товарних позицій, стабільність їх виробництва протягом тривалого періоду, випуск товарів великими серіями, малі виробничі витрати тощо- 3 погляду споживача, -- цілком навпаки. Отже, формування товарного асортименту і номенклатури потребує встановлення оптимального їх значення з урахуванням інтересів як товаровиробника, так і споживача, але з пріоритетом останнього.

Вибрати оптимальний асортимент товарів підприємство може способом, описаним нижче.

Дохід від реалізації -- Собівартість продукції = Баловий прибуток-- Операційні витрати = Чистий прибуток

Ураховуючи поділ витрат на постійні і змінні, формула може набрати такого вигляду:

Дохід від реалізації -- Змінні витрати = Прибуток покриття --Постійні витрати = Чистий прибуток

У тому разі, коли прибуток покриття дорівнює постійним витратам, кажуть, що підприємство досягло рівня беззбитковості. ІДе означає, що доходу підприємству вистачить, щоб покрити всі витрати, але прибутку при цьому не буде. Такий стан називається точкою беззбитковості, або точкою критичного обсягу виробництва, або порогом рентабельності. Процентне відношення прибутку покриття до загального обсягу доходу від реалізації називаються коефіцієнтом прибутку покриття. Цей коефіцієнт є винятково важливим, оскільки вказує на те, як зміниться величина прибутку покриття за збільшення чи зменшення доходу від реалізації. Так, якщо коефіцієнт прибутку покриття становить, скажімо, ЗО %, то це означає, що за збільшення доходу від реалізації на 1 грн прибуток покриття збільшиться на ЗО коіі. Чистий прибуток також збільшиться на ЗО коп. за умови, що не станеться змін у структурі і вели-чині постійних витрат. Таким чином, знаючи коефіцієнт прибутку покриття, досить легко і швидко можна підрахувати, як збільшиться чистий прибуток підприємства за збільшення обсягів продажу (зрозуміло, коли постійні витрати залишатимуться незмінними).

З використанням нього коефіцієнта можна визначити також і рівень беззбитковості:

Постійні витрати, грн

Рівень беззбитковості, грн = 77 Г7

Коефіцієнт прибутку покриття,% (З 3)

Підприємства, як правило, випускають широкий асортимент товарів, а рівень прибутку від реалізації різних товарів є також різним. Для досягнення максимального рівня загального прибутку необхідно зосередити всі засоби і зусилля підприємства на виробництві найприбутковіших видів продукції.

Окрім вищепереліченого заводом «Салюс» можуть бути зроблені заходи по поліпшенню якості продукції, що виробляється, за рахунок застосування нових технологій. Також в перспективі товарну політику можна направити на завоювання нових ринків збуту продукції.

У сучасному світі, аби досягнути успіху в бізнесі, недостатньо просто виробляти якісні товари, засновані на новітніх технологіях і встановлювати прийнятні для цільових покупців ціни на них. Необхідно донести до споживачів відповідну інформацію, як про самі товари і послуги, так і безпосередньо про компанію, яка їх виробляє.

Необхідно створити сайт в Інтернеті для споживачів, де вони можуть дізнатися детальніше про перелік продукції підприємства, її якість, ціни, запропонувати власні пропозиції; залишити свої відгуки та побажанняУправління рекламою полягає в основному в постановці цілей, плануванні заходів, направлених на досягнення цих цілей, у втіленні планів в життя і контролі за їх здійсненням. Головним знаряддям, що забезпечує виконання всіх цих функцій, є рекламний бюджет.

Розробка бюджету сприяє точнішому плануванню рекламної кампанії. Вона сприяє і найбільш вигідному розподілу ресурсів, і вона ж допомагає тримати витрати в заздалегідь визначених рамках.

Ефективність рекламної кампанії підприємства є важливою умовою правильного використання праці та матеріальних ресурсів, що витрачаються на рекламу.

Найчастіше ефективність визначають за рахунок впливу рекламної кампанії на розвиток товарообороту. З цієї причини необхідно звернути увагу на товарооборот підприємства за той місяць, який передував проведенню рекламної кампанії та на товарооборот того місяця, в якому вона проводилася.

Для розрахунку економічного ефекту рекламної кампанії можна використати математичну формулу.

ТсX П X д Д~100

де, Тд - додатковий товарообіг під дією реклами;

Тс - середньоденній товарообіг до рекламного періоду; II - приріст середньоденного товарообігу за рекламний та після рекламний період;

Д - кількість днів обліку товару в рекламному та після рекламному періоді.

Отже, для організації проведення рекламної кампанії з метою стимулювання збуту на ЗДХ «Салюс» необхідно створити па підприємстві власний рекламний відділ який буде організовувати, контролювати процес рекламної кампанії, слідкувати за правильним розподіленням рекламного бюджету та визначати ефективність проведених заходів.

Отже, при правильному виборі товарної політики ВЛ1 ІДХ «Салюс» задовольнятиметься попит споживача, а, отже, зростатиме прибуток, і зрештою завод буде рентабельним.

Висновок

Товар є першою і найвагомішою складовою комплексу маркетингу. Стосовно товару приймається велика кількість різних рішень, які становлять сутність маркетингової політики підприємства.

Маркетологи в товарній політиці використовують концепцію життєвого циклу товару, яка дозволяє визначити та розробити маркетингові інструменти стосовно чотирьох етапів - появи товари на ринку, зростання, зрілості і спаду.

Ринковий успіх є головним критерієм оцінки діяльності вітчизняних підприємств, а їхні ринкові можливості зумовлюються правильно розробленої і послідовно здійснюваної товарної політики.

Основними цілями товарної політики є: забезпечення прибутку; збільшення товарообігу; примноження частки ринку, на якому діє фірма; зниження витрат на виробництво і маркетинг; підвищення іміджу; розсіювання ризику.

Досягнення основних цілей товарної політики здійснюється завдяки стратегічним рішенням в наступних областях створення і просування товару: його інновації, варіації, диференціації, елімінації, встановлення й вибору марки, упаковки, форми і виду товару і т. д.

Добре продумана товарна політика не тільки дозволяє оптимізувати процес оновлення товарного асортименту, але й служить для керівництва підприємства свого роду орієнтиром загальної направленості дій, що складе основу для прийняття оптимальних рішень.

Підводячи підсумок, можна стверджувати, що проектування продукції, яка сподобалася б споживачеві, це справжнє мистецтво, а створення такої продукції - ціла наука. Для того, щоб спроектована і виготвлена компанією продукція «прийшла» до покупця, потрібні ефективні заходи в галузі менеджменту. Вийти на рівень виробників світового рівня можливо лише за умови успішної інтеграції усіх процесів, пов'язаних з розробкою, випуском і реалізацією нової продукції.

Отже, всі елементи маркетингової товарної політики підприємства є дуже важливими і взаємопов'язаними між собою, тому недосконалепланування і реалізація хоча б одного з цих елементів може привести до незадовільних результатів компанії на якомусь конкретному ринку.

Список використаних джерел

Кардані, В.Я. Маркетингова товарна політика : навч.-метод, посіб. / В. Я. Кардаш. - К. : КНЕУ, 2000. - 124с.

Ілляшенко, С.М. Маркетингова торгова політика : підручник / С. М. Ілляшенко. - Суми: "Університетська книга", 2005. - 234с.

Холодний, Г.О. Маркетингова товарна політика: навч. посіб. / Г. О. Холодний. - X. : ХНЕУ, 2006. - 324с.

Герасимяк Н.В. Основні аспекти формування маркетингової товарної політики нідприємств/УВісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.- 2008.- №2, Т.І.- С. 60-62.

Голошубова II.О. Розробка товарної політики на підприємствах оптової торгівлі в системі маркетингу/ ІІ.О.І олошубова, И.І.Трішкіна//Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.- 2005.- №4.Ч.2,Т.1.- С. 18-27.

Крамська А.О. Удосконалення механізму управління товарною політикою підприємства за допомогою функціонально-вартісного аналізу (ФВА)// Легка промисловість.- 2007.- №3.- С. 48-49.

Прочан А.О. Особливості товарної політики туристичного підприємства// Економіка та підприємництво: Держава та регіони.- 2006.-№3.- С. 252-254.

Сербіненко II. Маркетингова товарна політика виробничого підприємства України/ Н.Сербіненко, М.Еєргєль// Економіка та підприємництво: Держава та регіони.- 2007.- №3.- С. 220-224.

Соловйов І. Товарна політика виноробних підприємств: управління асортиментом/ І.Соловйов, О.ІІетрухно// Маркетинг в Україні.-2006.-№ 1.-С. 44-49.

Соловйов І. Товарна політика виноробного підприємства: визначення позицій продукції/ І.Соловйов, О.ГІетрухно, Г.Чорний// Маркетинг в Україні.- 2006.- №2.- С. 34-38

Ткаченко II. Особливості товарної політики в системі електронної комерції// Маркетинг в Україні.- 2003.- №1.- С. 24-28.

Ткаченко II. Проблеми формирования маркетинговой товарной политики предприятия// Маркетинг и реклама.- 2006.- №1.- С. 16-19.

Балабанова Л. В. Маркетинг: Підручник. - 2 - ге вид., перероб. і дон. - К.: Знання - Прес, 2004. - 645с.

Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: изданиевторое, исправленное. - Санкт - 1 Іетербург: Питер, 1999. - 887с.

Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Зкспресе - курс. 2-еизд./ Пер. с англ. Под ред. С. Г. Божук. - СПб: Питер, 2006. - 464с.

Прауде В. Р., Білий О.Б. Маркетинг. - К.: Вища школа, 1994. -

256с.

Старостіна А. О., Зозульов О. В. Маркетинг: Навч. посіб. - 3 - тс вид., перероб. - К.: Знання, 2006. - 327с.

Балабанова Л.В., Бриндіна О.А. маркетингова товарна політика в системі менеджменту підприємства: Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2006. - 336 с.

Гончарук Я.А. Маркетинг: Навчальний посібник./ Я.А. Г ончарук, А.Ф. Павленко, С.В. Скибінський - К.: КНЕУ, 2002. -314 с.

Г.О. Кравчук. Шляхи вдосконалення методів формування товарного асортименту // Економіка, фінанси, право. - 2007. - № 5. - С.7-10.

Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник. -2-ге видання, стереотип. - К: МАУП, 2003.- 160с.

Медведенко О.В. Обґрунтування основних напрямів розвитку підприємств дитячого харчування в Україні на основі маркетингових досліджень: дис. капд. зкон. наук : 08.00.04 : захищена 24.09.08: /.Медведенко Олена Василівна - К., 2008. - 167 с.

Закон України «Про дитяче харчування»/ Президент України. -К. : Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, №44.

Парсяк В.Н., Рогов Г.К. Маркетингові дослідження: Навчальний посібник. -X.:Олді-плюс, 2004. - 200 с, с.126.

Багиев Г.Л. Маркетинг: Учебноепособие, - Москва: ИПФРА, 2002.-496с, с. ЗО.

Иохин В. Я. Зкономическаятеория. Учебник. - М.: „Наука", 2000.-356 с, с. 43-44.

Близнюк С.В. Маркетинг В Україні: проблеми становлення та розвитку. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вид-во „Політехніка", 2004. - 400 с,с. 45.

Голубков Е.П. Маркетинговьіеисследования: теория, методология, практика: Учебник. - 3-є изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во„Финпресс", 2003. -496с,

Размещено на Allbest.ru

...