Торгові центри як новітній формат організації бізнесу

Торговельні та торговельно-розважальні центри як новітній формат організації торговельного бізнесу. Напрями розважальних елементів нерухомості. Негативні чинники розвитку торгово-розважальних центрів України. Переваги підземних торгових комплексів.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 12.11.2014
Размер файла 50,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Торговельні та торговельно-розважальні центри як новітній формат організації торговельного бізнесу

Створення торгового центру сьогодні є одним з найбільш привабливих варіантів для інвестування коштів, тому не дивно, що цей ринок насичується дуже активно. Економічною передумовою подальшого розвитку різних об'єднань в торгівлі є отримання додаткового економічного ефекту за рахунок концентрації ресурсів, зусиль та великих обсягів діяльності, зниження питомих витрат на окрему бізнес-операцію та трансакцію, уніфікація та стандартизація усіх бізнес-процесів, концентрація управлінських функцій та скорочення адміністративних витрат, автоматизація управлінських процесів та застосування найсучасніших маркетингових та торговельних технологій.

Важливим шляхом розвитку роздрібної торгівлі є також створення торговельних (торговельно-розважальних) центрів, які є сукупністю торговельних об'єктів, що реалізують різноманітний асортимент товарів та підприємств з надання послуг, зосереджених в одному місці і керованих як єдине ціле, які за своїми типами, розмірами та місцезнаходженням функціонально відповідають потребам торговельної зони, яку вони обслуговують.

Торговельні і торговельно-розважальні центри забезпечують комплексне обслуговування покупців і відвідувачів, створюють комфортні умови для придбання товарів і отримання послуг, сприяють економії часу для задоволення їхніх потреб.

Суб'єкт господарювання, який є власником торговельного (торговельно-розважального) центру, може займатися торговельною або іншим видом діяльності, використовуючи певні приміщення, площі, чи зовсім не займатися жодним видом діяльності і повністю здавати приміщення та площі для організації бізнесу різним орендарям. Ними можуть бути приватні підприємці та підприємства, представники мережевих компаній та іноземних представництв, інші суб'єкти господарювання, що вважають за доцільне розширити своє представництво в цій зоні обслуговування [1].

2. Класифікація торгових центрів

Спочатку виділилися районні (neighborhood), окружні (community) та регіональні (regional) торгові центри. Пізніше додалися мікрорайоний (convenience centers), суперрегіональний центр (super regional centers) і різні менш загальноприйняті типи центрів. Для кожного типу торгових центрів властивий свій паркувальний індекс, що визначається його концепцією і розраховується, виходячи з необхідної кількості паркувальних місць на 100 м. орендної або загальної площі. У всіх випадках тип торговельного центру і його спеціалізація визначаються складом орендарів і масштабом впливу (розміром торгової зони).

Мікрорайонний торговий центр (Convenience center) Мікрорайонний торговий центр здійснює торгівлю товарами першої необхідності та пропонують послуги повсякденного попиту (ремонт взуття, пральня). Складаються як мінімум із трьох магазинів, загальна орендна площа яких становить зазвичай 2800 кв. м. і може варіюватися від 1500 до 3000 кв.м.. Торгової зоною є територія 5-10 хвилинної пішохідної доступності, кількість покупців - до 10 000 чоловік. Прикладом такого роду центрів можуть служити колишні радянські універсами, великі продовольчі і промтоварні магазини, які скоротили площу основної торгівлі і здали частину площ орендарям (аптечний пункт, пральня, відеопрокат, госптовари, фотопослуги та інше). Вирішальним фактором для формування такого центру є не асортимент та ціни товарів, а відстань до місця мешкання людини.

Проміжне положення між місцевим і регіональним торговими центрами займає районний торговий центр, що обслуговує територію з чисельністю населення близько 40 тис. чоловік. Такі центри забезпечують мешканців більш широким асортиментом товарів повсякденного попиту, ніж місцеві торгові центри, та меншим асортиментом товарів тривалого користування, ніж регіональні торгові центри. Загальна орендна площа даних торгових центрів в основному складає 5600 кв.м., на практиці площа може змінюватись від 3000 до 10000 кв.м. Первинна торгова зона районного торгового центру включає в себе від 3 000 до 40 000 чоловік, що проживають в 5-10 хвилинах їзди на особистому або громадському транспорті.

Окружний торговий центр (Community center)

Окружний торговий центр пропонує широкий спектр товарів і послуг, з великим вибором текстильних товарів (чоловіче, жіноче, дитячий та спортивний одяг) і товарів господарського призначення (металеві вироби, електроінструменти, побутова техніка). Для даної категорії торгових цетрів характерний більш глибокий асортимент і більш широкий діапазон цін, ніж в районному ТЦ. Багато центрів будують навколо дитячих універмагів (junior department store), дискаунт-універмагів, великих аптек (drug-store), універсальних магазинів, що торгують різноманітними товарами, часто за зниженими цінами (variety store), як основних орендарів в додаванні до супермаркетів. Хоча окружний ТЦ не має універмагу повної лінії, у нього можуть бути спеціалізовані магазини. Типовий розмір орендної площі - 14000 кв.м., може займати від 9500 до 47000 кв. м..

Суперокружний торговий центр (Super community center)

Центри, які відповідають загальному профілю окружного центру, але мають площу понад 23000 кв. м, класифікуються як Суперокружний. У виняткових випадках площа сягає 90000 кв.м. В результаті, окружний ТЦ - найскладніша категорія торгових центрів для оцінки їх розмірів та зони обслуговування.

Регіональний центр обслуговує територію з населенням не менше 100 тис. чоловік та включає магазини, що продають товари повсякденного користування, спеціалізовані магазини з продажу товарів тривалого попиту. Щоб час від часу зробити покупку в цьому центрі, споживачі приїжджають з віддалених районів. Регіональні центри забезпечують покупців широким вибором товарів, одягу, меблів, товарами для дому (глибокий і широкий асортимент), різними видами послуг, а також місцями відпочинку та розваги. Вони будуються навколо 1-2 універмагів повної лінії, площа звичайно не менше 5000 кв. м. Типова для даної категорії загальна орендна площа 45000 кв. м, на практиці вона варіюється 23000 кв.м - 85000 кв.м. Регіональні центри пропонують послуги, характерні для ділових районів, але не такі різноманітні, як в суперрегіональному торговому центрі. Торгова зона для регіонального торгового центру знаходиться в межах 30-40 хвилин транспортної доступності.

Суперрегіональний центр (Super regional center)

Пропонує широкий вибір товарів, одягу, меблів, товарів для дому, також послуги відпочинку і розваги. Будуються навколо 3 і більше універмагів площею не менше 7000 кв. м кожен. Такий центр часто має загальну орендну площу 93000 кв.м. На практиці площа варіюється від 50000 і може перевищувати 150000 кв. м. Торгова зона для суперрегіонального торгового центру може досягати 1,5 годин транспортної доступності, кількість відвідувачів центру - 300 000 і більше осіб.

Також виділяють кілька типів:

· Фестиваль-центр (Festival Center) - основою є сукупність підприємств розваг та громадського харчування, підприємства торгівлі (магазини сувенірів та парфумерії, одягу, взуття та аксесуарів, ювелірні) виступають в якості супутніх. Розташовані, як правило, в культурно-історичних місцях міста, на центральній площі.

· Торгово-громадський центр - якорем у такому центрі можуть виступати дитячі та фітнес-клуби, спортивні і розважальні комплекси, готель і універмаг. У своєму складі вони можуть мати об'єкти соціальної спрямованості. Супутніми орендарями є магазини сувенірів та парфумерії, одягу, взуття та аксесуарів.

· Торговий центр Моди (Fashion Center) - якорем, в даному центрі, є сукупність магазинів одягу та взуття. Супутніми орендарями виступають магазини аксесуарів, парфумів і косметики, подарунків. Торгові центри моди, як правило, знаходяться в центрі міста, і часто займають перші (з 1-го по 3-й) поверхи в торгово-офісних центрах.

· Аутлет-центр (Outlet Center) - в даних центрах торгівлю здійснюють підприємства-виробники одягу та взуття, побутової техніки та електроніки, будівельних та оздоблювальних матеріалів. Як супутній операторів можуть виступати підприємства послуг. Можуть розташовуватися в спальних і віддалених районах міста.

· Пауер-центр (Power Center) - до його складу входять 4 і більш спеціалізованих оператора роздрібної торгівлі, які представляють широкий і глибокий асортимент товару якої-небудь категорії. Так само в його складі можуть бути присутніми дискаунт-універмаг, центр торгівлі за каталогами та ін Розташовуються Пауер-центри, в більшості випадків, у спальних районах і на околицях міста поруч з автомагістралями [2].

За величиною (потужністю) торгові центри можна поділити на:

· малі -- обслуговують мікрорайони на 6-30 тис. чоловік та об?єднують декілька невеликих підприємств. Їхня площа незначна (0,1 -0,3 га), насиченість елементами обладнання та благоустрою невелика;

· середні -- обслуговують житлові райони на 30-100 тис. чоловік та об?єднують підприємства культурно -- побутового призначення. їхня площа (0,3 -- 0,9 га) відповідає організації супутного обслуговування населення, широкому інформуванню відвідувачів про роботу комплексу, дозвілля людей;

· великі -- властиві великим торговим центрам міського значення, які обслуговують житлові формування понад 100 тис. чоловік та об'єднують багатокомпонентні культурно -- побутові об'єкти. їхня площа (0,9 -- 3 га та вище) відрізняється різноманітністю форм спілкування, інформації, культурно -- побутового обслуговування населення [3].

3. Приріст загальних площ торговельних та торговельно-розважальних центрів найбільших міст України

У таблиці 3.1 подано нормативи забезпеченості населення України торговельною площею у магазинах на 2008-2015 рр., а у табл. 3.2 представлено нормативи у межах регіонів, показники, що характеризують співвідношення міського і сільського населення в них та коефіцієнти диференціації по обсягу товарообороту в середньому на одну особу.

Таблиця 3.1 Нормативи торговельної площі магазинів на 1000 жителів у цілому по Україні залежно від місцевості

Роки

Усього, кв. м.

у тому числі для

місто

село

2008

304

359

250

2009

312

367

256

2010

319

376

262

2015

423

499

347

Таблиця 3.2 Нормативи торговельної площі на 1000 жителів для міст і сіл регіонів України

Назва регіону

Частка населення відсотки

Коефіцієнт диференціації за середнім обсягом товарообороту на одну особу

Норматив, м2

місто

село

місто

село

місто

село

2008

2009

2010

2015

2008

2009

2010

2015

Україна

67,7

32,3

1

1

359

367

376

499

250

256

262

34

Автономна Республіка Крим

62,9

37,1

0,93

1,15

333

341

349

463

287

294

301

399

Вінницька область

47,3

52,7

0,70

1,63

251

257

263

348

407

417

427

566

Волинська область

50,4

49,6

0,74

1,54

267

273

280

371

383

393

402

533

Дніпропетровська область

83,2

16,8

1,23

0,52

441

451

462

613

130

133

136

181

Донецька область

90,3

9,7

1,33

0,30

478

490

502

665

75

77

79

104

Житомирська Область

56,5

43,5

0,83

1,35

299

307

314

416

336

344

353

467

Закарпатська область

37

63

0,55

1,95

196

201

206

272

487

499

511

677

Запорізька область

76,1

23,9

1,12

0,74

403

413

423

560

185

189

194

257

Івано-Франківська область

42,4

57,6

0,63

1,78

225

230

236

312

445

456

467

619

Київська область

59

41

0,87

1,27

313

320

328

435

317

325

332

441

Кіровоградська область

60,8

39,2

0,90

1,21

322

330

338

448

303

310

318

421

Луганська область

86,3

13,7

1,27

0,42

457

468

479

636

106

108

111

147

Львівська область

59,9

|40,1|

0,88

1,24

317

325

333

441

310

317

325

431

Миколаївська область

66,8

33,2

0,99

1,03

354

362

371

492

257

263

269

357

Одеська область

66

34

0,97

1,05

350

358

367

486

263

269

276

365

Полтавська область

59,5

40,5

0,88

1,25

315

323

331

438

313

321

328

435

Рівненська область

47,1

52,9

0,70

1,64

250

256

262

347

409

419

429

568

Сумська область

65,5

34,5

0,97

1,07

347

355

364

482

267

273

280

371

Тернопільська область

42,7

57,3

0,63

1,77

226

232

237

314

443

454

464

616

Харківська область

79

21

1,17

0,65

418

429

439

582

162

166

170

226

Херсонська область

60,4

39,6

0,89

1,23

320

328

336

445

306

314

321

425

Хмельницька область

52,2

47,8

0,77

1,48

277

283

290

384

369

378

387

514

Черкаська область

54,6

45,4

0,81

1,41

289

296

303

402

351

359

368

488

Чернігівська область

59,7

40,3

0,88

1,25

316

324

332

440

311

319

327

433

Чернівецька область

40,9

59,1

0,60

1,83

217

222

227

301

457

468

479

635

м. Київ

100

0

1,48

0,00

530

543

556

736

0

0

0

0

м. Севастополь

94,2

5,8

1,39

0,18

499

511

523

694

45

46

47

62

За даними табл. 3.2 можна зробити висновок, що найбільший норматив забезпеченості міського населення України торговельною площею - у м. Києві, а найменший у містах Закарпатськоїобласті: у 2015 р. він відповідно становитиме у розрахунку на 1 тис. осіб 736 м2 і 272 м2. У сільській місцевості Закарпатська область за цим показником на першому місці - 677 м2 порівняно з 62 м2 для сільських поселень біля м. Севастополя і 104 м2 у Донецькій області, що є відображенням суттєвої різниці у співвідношенні міського і сільського населення інших факторів, що визначають потребу у торговельних об'єктах.

Потреба в торговельній площі магазинів різних типів розраховується за основними товарними групами, за якими диференційовано середній норматив у територіальних межах.

У середньому співвідношення нормативів забезпеченості торговельною площею у магазинах для реалізації товарів повсякденного попиту і реалізації непродовольчих товарів періодично та епізодичного попиту повинно становити 40:60, враховуючи їх частку у загальному обсязі товарообороту, відмінності широти і глибини асортименту продовольчих і непродовольчих товарів, оборотність товарних запасів.

У цілому рівень забезпеченості населення України торговельною площею магазинів порівняно з високорозвиненими країнами у 5-6 разів менший.

4. Напрями розважальних елементів нерухомості

Торговельний сектор нерухомості нині є сферою нерухомості, яка найактивніше розвивається в Україні, а особливо - у Києві. Нині близько півсотні торговельних і торговельно-розважальних центрів успішно працюють у столиці. Окрім цього, ще декілька сотень подібних об'єктів з'явиться у Києві у найближчі декілька років. Усе це свідчить про велику привабливість цієї сфери промисловості для інвесторів.

Нині дедалі більшої популярності набирають саметорговельно-розважальні центри. За останні декілька років вони не лише витіснили прості торговельні центри на нижчі позиції, вони також розширили власні обсяги, площі, клієнтуру і перелік послуг до немислимих масштабів. Прийнято вважати, що тенденція до розвитку торговельно-розважальних центрів продиктована прагненням до залучення найбільшої кількості клієнтів, а також створення для них найкомфортніших і найцікавіших способів проведення часу. Часто це так, але головною причиною, через яку ТРЦ нині набирають обертів, є те, що вони орієнтовані здебільшого на ритейлерів, які бажають реалізовувати власні товари у Києві на найвигідніших умовах, причому до цих умов входить і залучення відвідувачів, і зручне місце розташування, і безліч інших факторів.

Нині ТРЦ, які займають провідні позиції, відрізняються від торгових центрів значною кількістю розваг. У них можна побачити сімейні парки, атракціони, картинги, боулінги, кінотеатри, аквапарки і безліч інших сервісів. Окрім цього, у подібних мегамоллах завжди можна зустріти новий торговельний бренд, що в Україні представлений вперше.

На сьогодні найкращими торговельними і торговельно-розважальними центрами в Києві нині є «Океан Плаза», «Дрім Таун»,«Караван», «Глобус», «Більшовик» і «Скай Молл».

Одним із найкращих торговельно-розважальних центрів столиці є «Ocean Plaza». Його відкрили в 2012 році, і відтоді він став одним із найпопулярніших ТРЦ не лише в Києві, а й по всій Україні. Тут розташовано надзвичайний розважальний комплекс, на чолі із пляжним клубом на даху, а також безліч різноманітних брендів, більшість із яких уперше представлені в Україні. Гордістю комплексу є величезний акваріум, у якому живуть океанські мешканці. Цей акваріум є дуже популярним і вже встиг стати своєрідним місцем паломництва для аматорів шопінгу і туристів.

Ще один величезний та успішний проект було реалізовано в 2009-2011 рр. Це, звісно ж, «Dream Town» - на Оболоні. Цей ТРЦ є одним із найкращих районних комплексів Києва. Але сюди приїжджають закупитись, розважитись і добре провести час не лише мешканці Оболонського району, а й із усього Києва, і навіть з-за його меж. Річ у вдалому місці розташування ТРЦ - неподалік від трьох станцій метро.

Трц поділяється на блоки. Блок1 порадує відвідувачів різноманітністю модних товарів і розваг. Магазини та універмаги одягу, взуття, аксесуарів розташовані на перших двох рівнях. На третьому рівні представлені: каток, керлінг, боулінг, дитячий розважальний центр, кінотеатр, фуд-корт, а також численні ресторани з літніми майданчиками і кафе. Невеликі затишні бари, розташовані в усіх зонах торгово-розважального центру є місцем відпочинку для відвідувачів, які роблять шопінг-подорож по комплексу. У даній частині проекту на другому рівні біля станції метро «Оболонь» знаходиться продуктовий супермаркет, що пропонує покупцям широкий вибір продуктів. Щоденне відвідування торгово-розважального центру також сприятиме передбачений в комплексі широкий спектр послуг: салони краси, хімчистка, відділення банку і т.д. У Блоці 2 представлений максимальний вибір меблів та товарів для дому: м'які та корпусні меблі, сантехніка, злектроніка і побутова техніка, світильники, шпалери, килими і безліч інших речей, які допоможуть забезпечити затишок і комфорт в будинку. У цьому ж блоці відвідувачі можуть знайти товари для активного відпочинку і спорту, а також товари для дітей. Блок 2 включає також гіпермаркет, розташований з боку станції метро «Героїв Дніпра».

Також на Оболоні розташований ще один гарний ТРЦ - «Караван». Це був перший торговельно-розважальний комплекс, побудований не в центрі, а в спальному районі. Попри те, що Караван функціонує з 2003 року, він і далі популярний серед мешканців столиці завдяки чудовій розважальній базі, вінцем якої є крита ковзанка.

Не можна не згадати і основний ТРЦ Києва - «Глобус», розташований на Майдані Незалежності. Це був один із перших центрів України, що містив не лише торговельний, а й розважальний сектор. На його прикладі виникали інші ТРЦ. І нині «Глобус» є популярним серед киян і гостей столиці, що цілком логічно.

Переваги підземних торгових комплексів:

1. Система підземних магазинів стає популярною серед орендарів

2. Вартість будівництва та експлуатації підземних комплексів майже однакова з надземними приміщеннями поблизу

3. Можливість розміститись у вигідному для торгівлі місці

4. Якість приміщення "під землею" практично нічим не відрізняється від надземного -- там є вентиляція, кондиціювання, отоплення, електроенергія, водопровід з

5. На стадії проектування власнику (інвестору) надається можливість трохи змінити проект підземного переходу згідно з його вимогами. Він може на свій розсуд провести оздоблювальні роботи, оформити інтер?єр, встановити

«Більшовик» - торговельно-розважальний центр у Солом'янському районі Києва. Його відкрили у 2006 році, і вже тоді він вирізнявся від інших ТРЦ і масштабами, і плануванням. У «Більшовику», окрім безлічі магазинів, ресторанів, кафе, розважальних елементів, розташувалися також два готелі та арт-галерея.

На Лівому березі Дніпра розташовано величезний ТРЦ «SkyMall». Цей комплекс з'явився у 2010 році. Нині тут функціонує близько 200 магазинів різних напрямів, а також невід'ємний атрибут - розважальний сектор. У цього комплексу є лише один значний мінус - до нього важко дістатись.

Підземний торгово-розважальний комплекс "Метроград" у столиці має сучасний європейський стиль. Площа -- 20 тис. м2. Кількість поверхів (рівнів) -- 2. Цей комплекс поділений на квартали:

· квартал подарунків (шкіргалантерея, дорожні сумки, сувенірна продукція, перуки, головні убори, біжутерія, сонцезахисні окуляри, золото, годинники, парфюмерія, косметика, продаж авто, кафе, мобільні телефони та аксесуари, квіти, обмін валют);

· квартал одягу та взуття (жіноча білизна, панчішно -- шкарпеткові вироби, трикотаж, верхній одяг, вироби з хутра та шкіри, жіночий та чоловічий одяг, чоловіча білизна, халати, джинсовий одяг, одяг для вагітних, жіноче та чоловіче взуття);

· квартал дитячих товарів (іграшки, дитячий одяг та взуття, товари для немовлят, дитяча кімната);

· квартал спорту (одяг для фітнесу, скейт-шоп, медичне обладнання, спортивний одяг та взуття, купальники, товари для активного відпочинку, букмекерська контора, кафе);

· квартал послуг (страхова компанія, банк, театральна каса, копіцентр, аптека, перукарня, солярій, обмін валют);

· квартал домашнього затишку (пряжа, муліне, двері, замки, сейфи, постіль, посуд, жалюзі, броньовані двері, підставки під побутову техніку, електроінструменти, аксесуари для ванної кімнати, ламіновані підлоги, тканини, оздоблювальні матеріали, побутова техніка, паркет, побутова хімія, рулонні штори, предмети інтер?єру, люстри та каміни);

· квартал меблів (меблеві аксесуари, житлові меблі, офісні меблі, меблі для відпочинку);

· квартал книжок (періодичні видання, дитяча книга, іноземна література, листівки, українські сувеніри);

· квартал техніки (побутова техніка, мобільний зв'язок, аудіо- та відеопродукція, комп?ютерна та офісна техніка, кришталь, посуд, фототовари, кондиціонери);

· квартал бутиків (взуття, фотопослуги, мобільний зв'язок, годинники, одяг, ноутбуки, галантерея, парфумерія, ювелірні вироби, сумки, джинсовий одяг, окуляри, золото, шуби, книжки, журнали, СД, аудіо, відео, сувеніри);

· квартал розваг та ресторанів (ресторани швидкого обслуговування "Ростик'с", "Оріон", "Два Гуся", "Смачна картопля", "Ліза", "Тіртор", піццерія "Мак Смак", кава "Віденська", кафе -- морозиво "Баскін і Роббінс"; гральні автомати, дискотека, комп' ютерний клуб). Цей квартал розміщений на нижньому рівні, до якого можна спуститись екскалатором, сходинками або на ліфті. У центрі -- фонтан, що привертає увагу відвідувачів. Споживачі мають можливість підібрати на свій смак страви різної кухні (української, китайської, арабської та ін.), що пропонують точки fast -- food;

· 102 -- й квартал" (одяг, взуття, подарунки, шкіргалантерея, ювелірні вироби, білизна, парфумерія відомих зарубіжних і українських торгових марок);

· Басейна площа (ресторан швидкого харчування, кафе, аудіо- та відеопродукція).

Торговий комплекс "Гранд Плаза" (м. Дніпропетровськ)

Одним з найбільших регіональних центрів в Україні є Дніпропетровськ, де в самому центрі міста діє великий торговий комплекс "Гранд Плаза". Ідея створення комплексу викликана об'єктивною потребою Дніпропетровська в нових якісних торговельних площах. Південно-східний регіон України достатньо густонаселений. За останні роки торгівля у регіоні відчутно пожвавилась, рівень доходів населення підвищився та, як результат, виник попит на якісні товари та добрий сервіс;

"Гранд Плаза" -- двоповерхова сучасної архітектури будівля, на перехресті проспекту Карла Маркса та вулиці Короленка. Поряд -- річковий причал, комфортабельний готель "Україна". Будівля комплексу має один підземний рівень, у якому розмістився найбільший у місті супермаркет. Об'єкт оснащений усіма необхідними новими інженерно -- технічними комунікаціями та обладнанням, включаючи сучасну систему кондиціювання повітря, систему пожежогасіння, систему відеоконтролю і нагляду для забезпечення безпеки об?єкта. Екскалатори допомагають покупцям легко переміститись із підземного рівня супермаркету на перший поверх, а далі ще одним екскалаторі піднятись, на другий поверх.

Загальна торговельна площа комплексу перевищує 4500 м . Перший поверх вміщує 35 магазинів, на другому поверсі їх кількість досягає 29. Кожен магазин відрізняється від сусідніх не тільки асортиментом і групою пропонованих товарів, а й оригінальним дизайном та оформленням. Магазини, розміщені в будівлі комплексу, торгують товарами відомих зарубіжних, а також успішних вітчизняних торгових марок. Асортимент продажів досить широкий і різноманітний. Тут представлено дорогі годинники, хутро, модний чоловічий і жіночий одяг та взуття, товари для дітей, побутову електроніка, сувеніри, предмети домашнього вжитку. Окрім магазинів у будівлі торгового комплексу відкрито три ресторани швидкого харчування на 250 -- 300 місць, кафе, а також точки надання різних додаткових послуг: фотоательє, ксерокопіювання та ін. Організовано інформаційні кіоски, де покупці можуть отримати оперативну інформацію про товари і послуги. Для відвідувачів -- власників автомобілів відкрито дві автостоянки.

У новому корпусі, що примикає до торгового комплексу -- кінотеатр, боулінг-клуб, фітнес -- центр. Отже, об'єкт переростає у торгово-розважальний комплекс загальноміського значення, як це й передбачено проектом. Сюди приходять люди, щоб відпочити, розважатись, поспілкуватися з друзями і діловими партнерами, зробити необхідні покупки для себе і своєї сім?ї. В цілому торговий центр орієнтується на масового відвідувача з рівнем доходу середній і вище середнього. Товари, що пропонуються, відповідають ціновій категорії сегментів ринку, що обслуговуються.

Отже, торгово-розважальні центри в Україні мають сучасний європейський стиль, що значно збільшує притік відвідувачів за рахунок наявності розважальних площ.

торговельний підземний розважальний центр

5. Преваги і негативні чинники розвитку торгових та торгово-розважальних центрів України

Торговий центр розміщується в одному або кількох компактно розміщених будівлях. Об'єднання великої кількості магазинів під одним дахом викликає ефект синергізму: торговий центр приваблює більше покупців, ніж ті ж магазини окремо.

Переваги торгових центрів:

· Комплексне задоволення попиту населення як на товари, так і на послуги

· Будівництво торгових центрів дозволяє чіткіше організувати під'їзні шляхи, раціональніше використати територію та інженерні комунікації, транспорт, механізувати вантажно-розвантажувальні роботи

· Експлуатація торгових центрів знижує поточні витрати (електроенергія, газ, вода, прибирання приміщень та ін.) та підвищує ефективність капітальних вкладень

· Забезпечують високу економічну та соціальну ефективність торгівлі. Розширення торгових центрів є важливим напрямком у формуванні мережі торгово-побутового обслуговування у містах

· Посилюють процес концентрації капіталу в роздрібній торгівлі

· Об'єднують дрібні, середні та великі підприємства у єдину організовану структуру

Разом з тим групове розміщення призводить до збільшення радіусу обслуговування населення, що особливо небажано при його низькій густоті.

Негативні моменти торгових центрів:

· більш висока орендна плата, яка може бути вища, ніж в окремо стоячих магазинах і центральних ділових районах;

· розвивається інтенсивна конкуренція. Так, невеликим спеціалізованим магазинам складніше торгувати якщо близько розміщується універмаг;

· контроль з боку менеджерів торгового центру (комплексу) не завжди влаштовує торговців (орендарів).

Торгові та торгово-розважальні центри мають як позитивні так і негативні чинники. Однак в будь-якому випадку вони не погіршують загальний стан економічний стан Україні.

Размещено на Allbest.ur

...

Подобные документы

  • Сутність поняття соціально-етичного маркетингу. Роль цієї концепції для бізнесу. Аналіз впровадження соціально-етичного маркетингу в діяльність торговельно-розважальних центрів Києва. Шляхи вдосконалення заходів соціально-етичного маркетингу ТРЦ Києва.

    курсовая работа [185,5 K], добавлен 02.03.2013

  • Електронна комерція як складова частина електронного бізнесу, фінансові та торгові транзакції, які проводяться в комп'ютерній мережі Інтернет. Порівняння традиційних і прогресивних способів продажу товару: переваги і недоліки, види електронного бізнесу.

    контрольная работа [23,6 K], добавлен 12.01.2012

  • Опис франшизи "BEANERS - канадська мережа дитячих перукарень", стратегія франчайзингового проекту її побудови згідно даної франшизи. Місія бізнесу та його франчайзинговий символ. Сутність та побудова матриць для бізнесу "Мережа дитячих перукарень".

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 19.09.2010

  • Ресторанне господарство України та тенденція розвитку в сучасних економічних умовах. Значення професіональності персоналу для успішності бізнесу. Критерії діяльності підприємства для вдалого його становлення на ринку послуг громадського харчування.

    эссе [6,7 K], добавлен 11.12.2014

  • Вимоги та принципи організації торговельного товаропостачання, джерела та методи його здійснення. Аналіз організації та фінансової ефективності товаропостачання роздрібного торговельного підприємства ТОВ "Склад-продовольчий", шляхи його вдосконалення.

    дипломная работа [7,6 M], добавлен 07.07.2011

  • Поняття торговельно-посередницької діяльності. Практичні рекомендації організації маркетингового стратегічного планування на прикладі "Metro Cash & Carry" (м. Харків), пошук шляхів його удосконалення. Економічно-фінансова характеристика підприємства.

    курсовая работа [340,8 K], добавлен 23.07.2016

  • Туризм - феномен розвитку суспільства XXI століття. Поняття інфраструктури бізнесу. Елемент інфраструктури як спеціалізований вид діяльності. Інфраструктура туристичного бізнесу. Асортимент, ціна і продаж товару. Аналіз діяльності магазину "Тур Стиль".

    курсовая работа [83,6 K], добавлен 16.11.2010

  • Характеристика аптечних послуг. Аптека як особлива спеціалізована організація системи охорони здоров'я. Сфери аптечного бізнесу: виготовлення, аналіз і продаж лікарських засобів. Заходи, які необхідно розробити в сфері оптимізації аптечного бізнесу.

    реферат [32,2 K], добавлен 28.08.2010

  • Сфера надання послуг гостинності як один з найперспективніших секторів туристичного бізнесу. Маркетинг готельного бізнесу, його сутність. Тенденція концентрації готельного бізнесу, її наслідки. Впровадження нових технологій у ділову стратегію готелів.

    реферат [44,2 K], добавлен 03.05.2009

  • Складання транспортної схеми території та поділ на житлові райони. Формування матриць мінімальної тривалості поїздки. Характеристики товарообігу торгових центрів. Класифікація товарів за точністю прогнозування їх попиту. Вибір місця розташування складу.

    курсовая работа [4,1 M], добавлен 07.06.2023

  • Сутність рекламної діяльності. Характеристика засобів рекламної діяльності. Оцінка маркетингової діяльності підприємства. Організація рекламної діяльності на підприємстві "Агентство нерухомості "Благовіст". Оцінка ефективності рекламної діяльності.

    дипломная работа [465,3 K], добавлен 15.06.2016

  • Підприємництво як елемент бізнесу і тип господарювання, стратегія і тактика бізнесу. Малі форми господарювання, критерії малого бізнесу, франчайзинг, венчурний бізнес. Стратегії посередницького підприємства. Комерційне підприємництво в оптовій торгівлі.

    курсовая работа [98,6 K], добавлен 14.11.2009

  • Торговельне підприємство як суб'єкт господарської діяльності. Механізм фінансової діяльності торговельного підприємства. Особливості цінової політики підприємства. Аналіз асортиментної політики та маркетингової стратегії торговельного підприємства.

    дипломная работа [737,9 K], добавлен 13.05.2012

  • Дослідження організації обслуговування та ефективності управління організаційно-обслуговуючою системою в ресторані "Кратер". Аналіз економічного стану та впливу зовнішнього середовища на ефективність управління торговельно-виробничою діяльністю ресторану.

    дипломная работа [753,4 K], добавлен 07.09.2008

  • Аналіз рекламних проектів та характеристика рекламної діяльності туристичного підприємства, рекомендації щодо її вдосконалення. Проблеми рекламних кампаній та діагностика рекламного бізнесу в Україні. Сутність та переваги розвитку рекламних кампаній.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 19.09.2016

  • Організація діяльності Авіакомпанії "Міжнародні Авіалінії України". Система управління міжнародним маркетингом. Умови та мотиви виходу фірми на зарубіжні ринки. Інформаційна система міжнародного бізнесу. Розробка та реалізація маркетингової стратегії.

    курсовая работа [132,5 K], добавлен 15.06.2016

  • Мета та завдання організації підприємницької діяльності, отримання прибутку від реалізації взуття. Шляхи досягнення рівня беззбитковості бізнесу. Маркетингова стратегія, методи задоволення потреб споживачів, прогноз обсягу продажу товару, оцінка ризиків.

    бизнес-план [20,5 K], добавлен 19.11.2010

  • Аналіз динаміки розвитку світового ринку інформаційних технологій. Тенденції розвитку інформаційного споживчого ринку України. Співвідношення індивідуальної та суспільної вартості товару. Структура розподільної системи. Партнерська модель ведення бізнесу.

    курсовая работа [456,8 K], добавлен 26.02.2014

  • Роль реклами у сучасному житті людей, просуванні продукту, соціокультурній сфері та шоу-бізнесі. Розробка стратегій якісних та раціональних рекламних кампаній для продуктів шоу-бізнесу. Огляд рекомендацій щодо збільшення ефективності контекстної реклами.

    реферат [55,8 K], добавлен 01.11.2016

  • Сутність и принципи організації соціальних медіа як каналу маркетингових комунікацій. Особливості та механізми їх застосування для просування туристичного бізнесу, огляд головних сучасних майданчиків. Рекомендації щодо удосконалення використання медіа.

    дипломная работа [248,7 K], добавлен 20.02.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.