Аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел показав, що, незважаючи на досить древнє походження поняття послуги, досі існують різні думки з приводу його визначення як такого. Проте в умовах розвитку новітніх технологій та інтенсифікації міжнародних зв'язків термін „послуги” включає широке коло видів економічної діяльності, які СОТ поділила на 12 секторів. Змінюються і специфічні риси послуг - деякі з них можуть набувати уречевлених форм (комп'ютерна програма на електронному носії інформації), бути видимими, піддаються зберіганню (послуги телефонного автовідповідача) та не завжди вимагають прямої взаємодії покупця і продавця послуги (видача грошей по дебіторській картці) [3, с. 125-126].

Дослідження показало, що сфері послуг властиві такі особливості, як високий динамізм, територіальна сегментація і локальний характер, висока швидкість обороту капіталу, вища норма прибутку і відносно коротші строки окупності інвестицій в порівнянні з багатьма “товарними” секторами виробництва.

Багато з послуг є предметом міжнародної торгівлі. Відповідно до угоди ГАТС, до послуг, що надаються по каналах міжнародної торгівлі, відносяться комерційні послуги, послуги у сфері НДДКР, продаж й оренда нерухомості, послуги з лізингу, зв'язку, з будівництва та суміжні інженерні послуги, послуги дистриб'юторів, послуги у сфері освіти, фінансові, транспортні та ін. [3, с. 125-126].

Світовий ринок послуг розвивається більш динамічно, ніж інші сегменти ринку Японії, що пов'язано з ростом сфери послуг у країнах світу, а також із процесами лібералізації, розширенням відкритості національних економік, інтенсивністю потоків інвестицій та посиленням глобалізації світової еко­номіки. Так, міжнародна торгівля послугами подвоюється кожні 7-8 років, в порівнянні з 15 роками, необхідними для аналогічного збільшення обсягу експорту товарів.

Дослідження показало, що сфера застосування послуг з кожним роком розширюється, а одним із чинників прискорення цього процесу є бурхливий розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, перш за все, мережі Інтернет, електронної та мобільної торгівлі. Значно впливає на розвиток сфери послуг лібералізація, а також розвиток регіональних інтеграційних процесів, які дедалі більшою мірою руйнують кордони між “внутрішніми” та “закордонними” послугами, роблячи їх предметом міжнародної торгівлі [5, с. 147].

Головну роль в міжнародному обміні послугами відіграють індустріально розвинені країни. При цьому лише на чотири країни: США, Францію, Німеччину та Велику Британію - припадає близько 34,5% усього світового експорту послуг. Це пов'язано з тим, що ці країни перейшли до постіндустріальної моделі розвитку, в якій домінує сектор послуг, а також з ростом пропозиції нових послуг. Для цих країн характерне зростання експорту фінансових, інформаційних і ділових послуг.

Хоча в країнах, що розвиваються, сфера послуг і є одним з вирішальних чинників зростання, - все ж їх частка у світовому обсязі торгівлі послугами не перевищує 6%, за чітко вираженої переважаючої частки держав Азії. Основними видами експорту послуг є транспортні, туристичні та фінансові (офшорні) [5, с. 154-155].

Частка країн СНД у світовій торгівлі послугами є поки що незначною, проте вони володіють потенціалом для динамічного розвитку сектору послуг, передусім, транспорту, туризму та ін.

Дослідження показало, що тенденція зростання міжнародної торгівлі послугами прямо пов'язана з іноземними інвестиціями. Велику роль у цьому відіграють транснаціональні корпорації й банки, які диверсифікують свою діяльність, стимулюють надходження до країни нових технологій, методів управління і маркетингу тощо. Так, на початку 1970-х років на частку сектору послуг припадала лише ј частина сумарного обсягу ПІІ у світі, тоді як в 1990 р. ця частка складала менше половини, а в 2004 р. вона перевищила 5,2 трлн. дол. США і склала приблизно 58%. Це обумовлює необхідність якісних змін не тільки в національних режимах регулювання ПІІ, а й усієї міжнародної торгівлі послугами.

Діюча система регулювання ринку послуг функціонує на декількох рівнях, а саме на національному, галузевому, регіональному і глобальному, для кожного з яких характерна наявність ряду специфічних організацій. Слід зазначити, що всі вони без виключення відіграють важливу роль у регулюванні міжнародної торгівлі послугами, в усуненні перешкод для її розвитку й подальшої лібералізації. Найбільш потужною і всеохоплюючою за сферою системою глобального регулювання є ГАТС СОТ. Її головними задачами є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення кількісних та інших нетарифних бар'єрів в торгівлі, а також підтримка справедливої конкуренції в національному та міжнародному економічному просторі.

Важливо зазначити, що ГАТС є рамковою угодою і забезпечує стартові умови та правила. Автор вважає, що у найближчому майбутньому її потрібно розглядати як дуже важливу, але все ж початкову ланку у створенні багатосторонніх міждержавних правил поведінки урядів у сфері міжнародної торгівлі послугами [9, с. 48].

Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі.

Експорт (від. лат. exportare -- вивозити) -- вивезення товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виключних прав на них, з митної території країни за кордон без зобов'язання їх зворотного ввезення.

За визначенням статистичної комісії ООН, експорт -- це вивезення з країни товарів:

1) вироблених, вирощених або добутих у країні;

2) раніше ввезених з-за кордону та:

* перероблених на митній території;

* перероблених під митним контролем;

3) Найбільшими країнами--експортерами товарів і послуг на світовому ринку в останнє десятиріччя є Сполучені Штати Америки, Німеччина, Японія, Великобританія, Франція, Італія, Канада, Нідерланди та Бельгія, питома вага яких у світовому експорті перевищує 50 %.

Імпорт (від лат. importare -- ввозити) -- ввезення товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виняткових прав на них, на митну територію країни з-за кордону без зобов'язання про зворотне вивезення. Цей процес характеризує показник «імпорт», який розраховується у вартісних одиницях за певний період, найчастіше, за рік. Обсяги імпорту однорідних, порівняних товарів можуть розраховуватись у кількісних, одиницях (цукор, пшениця, цемент тощо).

Уряд кожної країни встановлює кордони митної території, а також вирішує питання щодо виокремлення з неї вільних зон, які не підлягають митному контролю [12, с. 165].

Зовнішньоторговельний обіг -- сума вартості експорту і імпорту країни або груп країн за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовніш| ньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому:

ЗТО = Е + І, де

ЗТО -- зовнішньоторговельний обіг;

Е -- обсяг експорту (у вартісних одиницях);

I--обсяг імпорту (у вартісних одиницях).[15, с. 61]

Світовий товарообіг -- сума вартості експорту та імпорту всіх країн світу (вартість усіх товарів, що перетинають державні кордони). Вартість світового експорту завжди менша (приблизно на 3--6 %) за вартість імпорту на суму фрахту на страхування внаслідок того, що майже всі країни оцінюють експорт за цінами ФОБ, а імпорт більшості країн обліковується за цінами СІФ (FOB < GIF).

Генеральна (загальна) торгівля -- прийняте у міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів:

ГТ = Е + І + Т

де ГТ-- генеральна (загальна) торгівля;

Е -- вартість експорту;

I--вартість імпорту;

Т-- вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни [12, с. 163].

Спеціальна торгівля -- експорт та імпорт, зумовлені існуванням двох систем обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі:

* спеціальної системи обліку для деяких видів товарів;

* загальної системи, що застосовується до всіх товарів. Спеціальний експорт включає: » національний експорт;

* вивезення товарів після переробки під митним контролем;

* націоналізовані товари.

Загальний експорт складається зі спеціального експорту та реекспорту.

Спеціальний імпорт включає:

* товари, ввезені для внутрішнього споживання або переробки; товари, ввезені для переробки під митним контролем;

* товари, ввезені для переробки на приписних митних складах. Загальний імпорт складається зі спеціального імпорту та вартості товарів, що знаходяться на приписних складах.[2, с. 64]

Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі -- оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.

Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою: