Теоретичні основи товарознавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Предмет, зміст, методи і завдання сучасного товарознавства

1.1 Предмет товарознавства

Товарознавство - це наукова дисципліна, яка системно вивчає товари на всіх етапах життєвого циклу, методи пізнання їхньої споживної вартості (цінності), закономірності формування асортименту та вимог до якості для забезпечення ефективності їх виробництва, обігу та споживання (ДСТУ 3993 - 2000).

Товар - це будь-яка річ, що на момент надходження в обіг повинна бути відокремлена з-поміж інших за визначальними ознаками для конкретного договору купівлі-продажу.

Об'скт товарознавства - це товари як продукт праці для задоволення потреб споживача та методи їх теоретичного і практичного пізнання.

Споживна вартість відображає розвинену форму товару як продукта виробництва, який є в сфері обігу, але ще не став предметом споживання.

Споживна цінність, крім того, пов'язана з відносинами в сферах розподілу, обміну і споживання.

З точки зору товарознавства товар стає споживною цінністю за умови, коли він вивчається і оцінюється з урахуванням потреб, інтересів, смаків, прагнень і бажань конкретного споживача з урахуванням соціальних потреб і вимог.

Таким чином предметом товарознавства є споживна цінність товару.

1.2 Основні категорії товарознавства

Категорія - це граничне загальний вислів, який у найбільш концентрованій формі відображає буття і пізнання

Категоріальна структура визначає межі предмета конкретної науки.

Загальні категорії є формою зв'язку конкретних категорій, які задають загальні орієнтири для вивчення зв'язків предмета для виявлення його закономірностей.

Через множину категорій формується поняття, формами якого є визначення (дефініція), концепція і теорія.

Категоріальна структура зображена вихідною, центральною і завершальною категоріями, які є вузловими пунктами синтезу знань про предмет дослідження шляхом сходження від абстрактного до конкретного.

Вихідною категорією товарознавства є уявний предмет споживання, а його синтез необхідно розпочати з потреб і вимог споживача.

Центральною категорією товарознавства є товар, тобто матеріалізований продукт праці, який за своїми властивостями і характеристиками може задовольняти певні потреби людини.

Завершальна категорія товарознавства - це реальний предмет споживання, тобто споживна цінність.



1.3 Зміст товарознавства

У першій частині курсу лекцій "Теоретичні основи товарознавства" дається загальне уявлення про товарознавство як наукову дисципліну, розкриваються основні проблеми товарознавства на сучасному етапі розвитку суспільства.



1.4 Завдання сучасного товарознавства

ь Дослідження і виявлення загальних закономірностей формування і проявлення споживної вартості та споживної цінності в умовах ринкової економіки.

ь Розробка наукових принципів формування термінології, класифікації і кодування для різних груп товарів з використанням автоматичних систем інформації.

ь Дослідження і подальша розробка принципів, методів і засобів управління якістю і асортиментом товарів.

ь Вдосконалення навчально-методичного процесу в підготовці товарознавців, активна участь студентів у науково-дослідній роботі; використання сучасної комп'ютерної бази, аудіовізуальних засобів тощо.

ь Активізація творчих зв'язків та обміну інформацією між колективами товарознавців як в Україні, так і на міжнародному рівні, систематична організація та участь в конференціях на регіональному, державному і міжнародному рівнях.

Контрольні запитання

Що таке товарознавство як наука?

Предмет товарознавства.

Об'єкт товарознавства

Поняття споживної вартості і споживної цінності товару та різниця

між цими поняттями.

Що таке категорія товарознавства?

Основні категорії товарознавства.

Методологія товарознавства.

Сутність системного підходу в товарознавстві.

Системний аналіз і синтез в товарознавстві.

Зміст товарознавства.

Історія розвитку товарознавства.

Зв'язок товарознавства з іншими науками.

Завдання товарознавства в ринкових умовах.

2. Теоретичні основи формування потреб

2.1 Поняття про потреби та їх класифікація

Потреби - це відображення об'єктивно необхідного споживання людини, зумовленого соціальними умовами життя та рівнем культури.

Ринкові процеси у кінцевому результаті спрямовані на задоволення потреб споживачів.

Потреби, що задовольняються товарами, ділять на фізіологічні (матеріальні), соціальні і духовні.

Фізіологічні- це потреби, зумовлені будовою і функціонуванням організму людини, потреби в речовині і енергії, які задовольняються за допомогою їжі, одежі, житла тощо.

Соціальні - це потреби в певному способі життя, спілкуванні з іншими людьми, самоутвердженні, розвитку інтелекту.

Духовні - це потреби людини в духовному розвитку, творчості, естетичному пізнанні оточуючого світу.

З точки зору економічних можливостей соціально-екологічної системи, матеріальні потреби людей мають ієрархічну будову.

І рівень

Абсолютні потреби

науково-обгрунтовані раціональні норми споживання товарів, які відображають ідеал забезпечення потреб населення в різноманітних товарах, досягнути якого прагне суспільство.

II рівень

Дійсні потреби

потреби, які сформовані у межах досягнутих масштабів виробництва конкретних і реальних товарів.

Ш рівень

Платоспроможні потреби

Потреби, які відображають економічні можливості населення купити необхідні їм товари відповідно до споживчого попиту.

2.2 Типологія споживачів та сегментація ринку товарів

Типологія споживачів - співвідношення різних типів споживачів у загальній їх сукупності в регіоні діяльності виробничого або торговельного підприємства.

Тип споживача визначається спільністю потреб і вимог, які пред'являються багатьма людьми до товару одного і того ж виду.

Кількість визначених типів споживачів прямо пропорційна рівню розвитку виробництва, рівню споживанню товарів, культури, освіти та інтелекту споживачів.

Зміст потреб і типологія споживачів залежить від таких факторів

§ місце проживання споживачів (район, місто, село);

§ кліматичні умови проживання;

§ стать і вік споживачів;

§ сімейний стан, склад і вік членів сім'ї;

§ рівень освіти;

§ рівень прибутку;

§ соціальне положення;

§ спосіб життя;

§ психологічний тип особистості;

§ відношення до нового;

§ антропометричні характеристики людини;

§ ступінь насиченості потреби у товарі.

§

Кожен тип споживачів, об'єднаних в одну групу за певною ознакою, утворює окремий сегмент ринку.

Структура типології споживачів визначає структуру сегментів ринку певної групи товарів.

Поділ ринку на чіткі групи споживачів, яким можуть знадобитися окремі товари, називається сегментацією ринку.

Визначення місця на ринку і розроблення комплексу заходів, що забезпечують товару конкурентоспроможність, називається позиціюванням товару на ринку.

Контрольні запитання

1. Ознаки класифікації потреб людини.

2. Для вирішення яких задач використовує товарознавство знання про потреби?

3. Як класифікують потреби за походженням та сферою життєдіяльності?

4. Що таке ієрархія потреб за об'єктом спрямованості?

5. Які відмінні ознаки між абсолютними, дійсними та платоспроможними потребами?

6. Чинники формування соціальних потреб.

7. Що таке споживання товарів?

8. Ким розробляються стандарти споживання?

9. Як визначається рівень задоволення потреб?

10. Типологія споживачів, суть та їх види.

11. Від яких факторів залежить зміст потреб і типологія споживачів?

12. Суть сегментації ринку товарів.

13. Що таке позиціювання товару на ринку?

3. Вимоги до товарів

3.1 Поняття про вимоги товарів та їх класифікація

Вимоги до товарів - це особливості, яким повинен відповідати товар, щоб забезпечити можливість його використання за призначенням протягом певного часу.

3.2 Утилітарні вимоги до товарів та їх характеристика

До утилітарних відносяться вимоги, що відображають необхідність забезпечення нормальної життєдіяльності людини як біологічної істоти в умовах відносин з товаром і природним середовищем.

Функціональні вимоги - це вимоги до товару у виконанні його основних функцій згідно з призначенням та метою споживання товару.

Функціональні вимоги спрямовані на забезпечення досконалості виконання виробом основної і додаткової функцій, допоміжних операцій при експлуатації виробу (транспортування, підготовка до експлуатації, обслуговування, зберігання).

Антропометричні вимоги визначають необхідність відповідності виробів та їх деталей антропометричним характеристикам людини, тобто розмірам, формі тіла та окремим його частинам.

Фізіологічні вимоги - це відповідність виробу фізичним можливостям людини під час користування ним чи експлуатації.

Психологічні вимоги - це необхідність відповідності виробу можливостям сприйняття і переробки людиною інформації з допомогою цього товару, а також вимога відповідності виробу навичкам людини.

Психофізіологічні вимоги - необхідність відповідності виробу особливостям функціонування органам чуття людини (зору, слуху, дотику, нюху).

Гігієнічні вимоги - необхідність відповідності параметрів температури, вологості, газового складу повітря під одягом, у приміщенні, умовам забезпечення нормального теплообміну організму людини.

Ці вимоги до товарів передбачають забезпечення нешкідливих умов для життєдіяльності людини при її взаємодії з виробом і навколишнім середовищем.

Екологічні вимоги пред'являються до товарів, які у процесі транспортування, зберігання, споживання або утилізації можуть небезпечно впливати на атмосферу, грунти, водойми, рослинний та тваринний світ (транспорті засоби, товари побутової хімії, вироби з пластмас тощо).



Ергономіка - наука, яка вивчає комплексно антропометричні, фізіологічні, психологічні, психофізіологічні особливості людини і її можливості при взаємодії з засобами виробництва і предметами споживання у системі "людина - виріб - середовище".



3.3 Соціальні та естетичні вимоги до товарів

Соціальні вимоги включають необхідності відповідності властивостей і асортименту товарів потребам споживачів, для яких вони призначені.

Розробка оптимального асортименту товарів включає в себе:

Аналіз статистичних показників

Розробка моделей споживання

Проведення соціологічних досліджень

Естетичні вимоги щодо необхідності відповідності товарів естетичним потребам, а саме: вимоги до форми, зовнішнього оздоблення, відповідності смакам населення, стилю та моді.

Вимоги інформаційної виразності включають в себе відображення у формі виробу естетичних уявлень, що склалися в суспільстві забезпеченням знаковості, оригінальності, відповідності товару стилю і моді.

Вимоги раціональності форми спрямовані на забезпечення естетичної форми об'єктивним умовам виробництва і експлуатації товару.

Вимоги цілісності композиції передбачають необхідність гармонійної єдності частин і цілого, органічного взаємозв'язку елементів форми товару, його узгодженості з іншими виробами та оточуючим середовищем.

Вимоги виробничого виконання і товарного вигляду спрямовані на ретельність технологічних процесів виробництва, оздоблення, нанесення декоративних покриттів, інформаційних знаків, пакування тощо, що забезпечують належний товарний вигляд виробам.

3.4 Вимоги до надійності товарів

Вимоги до надійності товарів передбачають необхідність забезпечення здатності товару зберігати протягом певного часу у визначених межах значення всіх параметрів, які характеризують його здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах використання, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання і транспортування.

Вимоги до безвідмовності - це необхідність виконання виробом необхідних функцій протягом встановленого інтервалу часу чи наробітку.

Вимоги до довговічності - необхідність виконання виробом необхідних функцій протягом тривалого часу до граничного стану.

Вимоги до збережуваності - необхідність збереження виробом здатності виконувати необхідні функції під час та після зберігання і транспортування.

Вимоги ремонтопридатності - необхідність виробу бути здатним до підтримки і поновлення стану, в якому він зможе виконувати належні функції при допомозі технічного обслуговування та ремонту.

Контрольні запитання

Поняття вимог до товарів.

Від чого залежить характер вимог до товарів?

Класифікація вимог до товарів.

Що таке перспективні вимоги до товарів?

Що таке специфічні вимоги до товарів?

Поняття утилітарних вимог до товарів.

Суть функціональних вимог до товарів.

Що таке ергономіка?

Які вимоги відносяться до ергономічних?

10.Суть і значення гігієнічних вимог до товарів.

11 .Яка мета соціальних вимог до товару?

12.Що включають в себе естетичні вимоги до товарів?

13.Поняття вимог до надійності товарів.

14.Що таке вимоги безвідмовності та довговічності товарів?

4. Загальна характеристика споживних властивостей товарів

4.1 Загальна характеристика споживних властивостей товарів

Споживні властивості товару це - група властивостей, яка виявляється під час використання товару споживачем для певної потреби згідно з його призначенням.

4.2 Натуральні властивості матеріалів і виробів - основа споживних властивостей товарів

Властивість -- це об'єктивна особливість матеріалу, готової продукції чи товару, яка може виявлятися під час їх виробництва, оцінюванні, зберіганні і споживанні (експлуатації).

Натуральні властивості товарів за природою розподіляють на хімічні, фізичні, фізико-хімічні та біологічні властивості.

Хімічні властивості характеризують відношення матеріалу чи готових виробів до дії різних хімічних речовин - води, кислоти, лугів, розчинників, солей та ін.

Біологічні властивості характеризують стійкість матеріалів і готових виробів до впливу мікроорганізмів, які руйнівно діють на матеріали, в основному, органічного походження. Це стосується здебільшого шкіри, хутра, тканин та виробів із них.

4.3 Класифікація споживних властивостей товарів

Контрольні запитання

1. Визначення споживних властивостей товарів.

2. Що таке натуральні властивості товарів?

3. Як класифікують натуральні властивості товарів?

4. Показники хімічної стійкості товарів.

5. Які товари є хімічно стійкими?

6. Фізико-хімічні властивості товарів та їх показники.

7. За якою ознакою класифікують споживні властивості товарів?

8. Які основні групи споживних властивостей характерні непродовольчим товарам?

9. Які властивості відносяться до утилітарних властивостей товарів?

5. Якість товарів

5.1 Поняття якості товару

Якість товару - це сукупність характеристик товару, що стосуються її здатності задовольняти встановлені й передбачені потреби (ДСТУ 2925-94)

Якісь товару є сукупністю властивостей, які обумовлюють придатність товару задовольняти наявні потреби відповідно до призначення товару та в умовах його експлуатації чи споживання.

5.2 Показники якості товарів

Показники якості продукції (товару) - це кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей продукції (товару), що характеризують її якість, яку розглядають стосовно визначених умов її створення та експлуатації або споживання

5.3 Фактори якості товару

5.4 Рівень якості товару

Рівень якості товару (Ря)- це відносна характеристика якості товару, яка грунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості товару з базовими значеннями відповідних показників.



6. Методи оцінки якості товарів

6.1 Методи дослідження властивостей і якості товарів та їх групування Основні правила дослідження якості товарів

ь кожне дослідження якості товару повинно проводитися з урахуванням його економічної доцільності;

ь у першу чергу необхідно враховувати вимоги споживача до товару;

ь дослідження якості товарів повинно проводитися на основі сучасних досягнень науки і техніки;

ь дослідження якості товарів слід робити на всьому шляху товаропросування.

6.2 Об'єктивні методи оцінки якості товарів

Вимірювальний метод - це метод визначення якості товару за допомогою технічних засобів вимірювання, а також хімічних реактивів і посуду, спеціальної апаратури тощо.

Реєстраційний метод -- це метод, який здійснюється на основі підрахунку кількості відповідних подій, випадків, предметів, втрат тощо.

Розрахунковий метод- це метод, який грунтується на інформації відповідної якості товару, яку одержують розрахунковим методом.

6.3 Суб'єктивні методи оцінки якості товарів

Органолептичний (сенсорний) метод оцінки якості товарів-- це метод визначення значень показників якості товарів, який здійснюється на використанні інформації, яку отримують з допомогою органів чуття (зору, смаку, запаху, слуху і дотику).

Експертний метод - це метод дослідження якості товарів, який здійснюється на основі рішення висококваліфікованих спеціалістів -- експертів.

Соціологічний метод дослідження -- це метод, який здійснюється на основі збирання і аналізу думок наявних і потенційних споживачів при визначенні попиту на товари.

Контрольні запитання

Основні правила при дослідженні якості товарів.

Як класифікують методи оцінки якості товарів?

Переваги та недоліки вимірювального методу оцінки якості.

Основні різновиди вимірювального методу оцінки якості.

Суть реєстраційного та розрахункового методів оцінки якості.

Що таке сенсорний метод дослідження якості товарів?

Переваги та недоліки органолептичного методу.

У чому суть балової оцінки якості?

Суть експертного методу оцінки якості.

Види експертизи товарів.

У чому полягає суть і практичне значення соціологічного методу дослідження якості?

7. Асортимент товарів

7.1 Загальні поняття

Асортимент - це добір, набір та сукупність предметів, речей, товарів різних груп, видів, різновидів, що характеризує предметний (натуральний) результат людської праці.

Асорті - похідне від асортименту поняття, що означає набір товарів, як правило, однієї групи, але різних видів, різновидів, гатунків. Вживається переважно в харчовій, консервній промисловості (асорті цукерок, соління асорті) тощо.

Терміни асортимент, сортамент, сортимент, асорті - однопорядкові.

Розрізняють поняття:

o Виробничий асортимент - сукупність (набір) продукції окремого підприємства;

o Промисловий асортимент - сукупність продукції підприємств певної галузі (текстильної, взуттєвої, хімічної тощо);

o Торговельний асортимент - набір продукції торговельного підприємства:

оптового (бази, складу, сховища) або роздрібного:

крамниці, магазину.

7.2 Показники та характеристики асортименту товарів

Асортимент товарів - складова узагальненого об'єкта діяльності спеціалістів - товарознавців, на яку спрямовані їх професійні функції, практичні уміння і навички.

Реалізації професійних функцій сприяють знання фахових термінів -- показників та характеристик, які необхідні для роботи з асортиментом товарів та управління ним.

Азбука асортименту товарів

Одиниця товару - окремий екземпляр штучного товару або визначена в установленому порядку кількість нештучних товарів.

Вид товару - кінцевий продукт виробничого циклу, який має певне призначення і власну назву, що відображає його зовнішні особливості - риси, властивості, або внутрішній зміст.

Різновид товару -- товарна одиниця певного виду товару, яка має відмінні від типової зовнішні або внутрішні ознаки (властивості).

Партія товару -- сукупність товарних одиниць одного найменування та способу виробництва, що поставляється за одним супроводжувальним документом.

Зразок товару - одиниця товару, яка відбирається від сукупності виробів для ознайомлення, демонстрування, порівняння з еталоном, контролю, аналізу, випробування і оцінювання якості.

Взірець товару - термін має два значення: 1) те ж, що "зразок товару" і 2) те, що варте наслідування, "кращий", взірець - еталон.

Товари повсякденного попиту - вироби доступні, вкрай необхідні, що мають попит кожного дня.

Товари простого асортименту - це окремі види товарів з обмеженою кількістю ознак і показників ужиткових властивостей.

Товари складного асортименту - це набори товарів великої сукупності, що мають широкий перелік ознак і показників властивостей.

Широта асортименту -- кількість видів і різновидів товарів певного періоду, які виготовляють у сфері виробництва і знаходяться в торгівлі.

Повнота асортименту - це відношення кількості видів і різновидів товарів, що знаходяться у сфері торгівлі до їх загального виробництва у промисловості.

Структура асортименту товарів - це склад товарних груп, підгруп та інших угрупувань у загальному асортименті та кількісне співвідношення між ними, виражене у відсотках або частках від одиниць.

Оновлення асортименту - періодична заміна традиційних видів і різновидів товарів новими.

Товарна номенклатура - перелік товарів, що має певну структуру, затверджений в установленому порядку і призначений для конкретних видів діяльності.

7.3 Управління асортиментом товарів

Контрольні запитання

Що називають асортиментом товарів?

Що таке виробничий і промисловий асортимент продукції?

Що таке торговельний асортимент товарів?

Які кількісні ознаки - показники і характеристики - використовують у

процесі управління асортиментом товарів?

8. Кодування товарів

8.1 Сутність кодування товарів

Кодуванням називають утворення та присвоєння товарам умовного позначення у вигляді цифрового, буквенного або цифрово-буквенного символу. Цей символ називають кодом.

8.2 Елементи десятирозрядного коду

У товарознавстві і сфері торгівлі поряд з терміном код використовують рівнозначне поняття - артикул,

Процес розробки та надання товарові артикулу називають артикуляцією.

Реєстраційне кодування- метод, який базується на присвоєнні окремим видам і різновидам товарів порядкових номерів їх реєстрації у межах вищих таксономічних угрупувань, наприклад, класу: 01, 02; 03... 001; 002; 003...

Класифікаційне кодування - метод, який передбачає попередню класифікацію об'єктів з тим, щоб кожен знак коду характеризував певне класифікаційне угрупування і відображав одну із особливостей даного товару.

8.3 Штрихове кодування продукції

Штрихове кодування-метод розробки комбінацій послідовно розташованих паралельних штрихів та пробілів (проміжок) між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами.

В Україні рекомендується використовувати найпоширеніші найперспективніші коди: ЕАМ- 13, ЕАМ- 8, Код 39, Код 128.

§ Штриховий код ЕАМ є безперервним, має фіксовану довжину та високу щільність запису.

§ Кодове слово у версії ЕАМ - 13 містить 12 інформаційних знаків і контрольний знак.



Приклад:

Контрольна цифра кодів ЕАН -13 та ЕАN - 8 розраховується так:

- нумерація позицій здійснюється справа наліво (тобто контрольна цифра є

- на першій позиції);

- починаючи з позиції 2, скласти через одну всі значення цифр (парні

- позиції);

- помножити результат етапу 2 на 3;

- скласти всі значення цифр, що залишились, починаючи з позиції З

- (непарні позиції);

- скласти результати етапу 3 та етапу 4;

- контрольною цифрою буде найменше число, яке необхідно додати до

- результату етапу 5, щоб отримати число, кратне 10.

Наприклад: код товару має значення 482987654321К.

За наведеною процедурою визначимо значення К:

1. 1 +3 + 5 + 7 + 9 + 8 = 33

2. 33x3 = 99

3. 2 + 4 + 6 + 8 + 2 + 4 = 26

4. 99 + 26=125

5. 125 + К = 130

К= 130-125=5

Повний код буде таким: 4829876543215

Контрольні запитання

Що називають кодуванням товарів?

Які Ви знаєте методи кодування товарів?

Що таке артикул і артикуляція товарів?

Що являє собою штриховий код?

Які будують штрихові коди за своєю будовою або структурою?

Які Ви знаєте види штрихових кодів?

Яка будова кодового слова кодів ЕАК - 13 і ЕАН - 8?

9. Інформація про товар

9.1 Функції та угрупування інформації про товар

У сфері обігу, зокрема в торгівлі, у процесі споживання (використання) товарів їх супроводжують відповідні відомості, які загалом називають інформацією про товар. Це досить важлива супроводжувальна система товару, яка забезпечує йому реалізацію (продаж), використання за призначенням, необхідний догляд, умови утилізації.

9.2 Маркувальна інформація

Система інформаційного забезпечення товару включає низку довідкових, інструктивних, рекламних заходів, спрямованих на розкриття змісту ужиткової вартості виробу, його цінності.

товарознавство якість асортиментологія

Література

1. Жук Ю.Т., Жук В.А., Кисляк Н.К. та ін. Теоретичні основи товарознавства. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2000. - 336 с.

2. Алексеев Н.С., Ганцов Ш.К., Кутянин Г.И. Теоретические основьі товароведения непродовольственньїх товаров. - М.: Зкономика, 1988. -295с.

3. Дмитриев И.Д. Классификация товаров народного потребления. - М.: Зкономика, і 976. - 176 с.

4. Грундке Г. Основн общеготовароведения. -М.: Зкономика, 1967. - 183 с.

5. ДСТУ 3993 - 2000. Товарознавство. Терміни та визначення.

6. Пугачевський Г.Ф., Стефанюк Е.М. Товарознавчі аспекти штрихового кодування продукції. -К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1998. - 54 с.

7. Соловьев И.А. Маркетинг й конкурентоспособность промьішленной продукции. -М.: Зкономика, 1991.

8. Яковлева З.Т. Контроль качества товаров. - М., 1994.

Размещено на Allbest.ru

...