Контроль якості та випробування годинників

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

З ТЕОРІЇ ТОВАРОЗНАВСТВА

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТА ВИПРОБУВАННЯ ГОДИННИКІВ



Зміст

Вступ

1. Контроль якості та кількості товарів

2. Характеристика товару наручний годинник

2.1 Споживчі властивості наручних годинників

2.2 Історія виникнення годинника

2.3 Технологія виробництва наручних годинників

3. Огляд галузі

3.1 Класифікація годинників

3.2 Основні компанії виробники

3.3 Характеристика виробництва годинника на підприємстві ТОВ "Київський годинниковий завод"

4. Експорт годинників

5. Проблеми і перспективи розвитку галузі приладобудування в Україні

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Споживчі властивості непродовольчих товарів.

Споживчі властивості товару - це властивості, за допомогою яких він задовольняє наші конкретні потреби.

Призначення: доцільність випуску даного товару, соціальної адреси і споживчого класу товару, відповідність товару оптимальному асортименту, морального зносу.

Функціональність - відповідність товару своєму прямому призначенню:

- Досконалість виконуваної функції (склад і структура, функціональна і технічна ефективність), конструктивність (габарити) універсальність застосування, досконалість виконання допоміжних операцій;

- Надійність - здатність товарів виконувати свої функції, зберігаючи експлуатаційні показники в заданих межах протягом необхідного проміжку часу;

- Ергономічність - зручність і комфорт споживання виробу;

- Гігієнічність;

- Відповідність виробів формі тіла, правильній поставі, оптимальної хватки руки, відповідність виробу і його елементів енергетичним можливостям м'язів;

- Естетичність - здатність предмета виражати свою суспільну цінність (соціально-культурну значимість, ступінь корисності);

- Раціональність форми (відповідність форми призначенню, конструкції, використовуваному матеріалу, технології виготовлення);

- Цілісність композиції (краса і художня виразність виробу);

- Досконалість виробничого виконання і збереженні товарного вигляду.



1. Контроль якості та кількості товарів

Якість продукції - сукупність зазначених властивостей, зумовлюючих придатність і можливість задовольняти певні потреби у відповідність до призначенням. У торгової практиці під якістю продукції мається на увазі відповідність всі вимоги нормативно-технічної документації.

Сучасний світовий ринок являє собою арену жорсткої боротьби постачальників продукції, які використовують різні методи і засоби для придушення конкурентів і забезпечення собі додаткових переваг. Головним у цій боротьбі є посилення ролі технічного рівня і якості продукції, що випускається, найбільш повно відповідає потребам конкретних споживачів.

Досліджуючи товар, покупець порівнює, «зважує» його конкретні властивості, вираженні у фізичних, електричних, хімічних та інших одиницях, з конкретними показниками своєї потреби, що мають певні межі. У цьому випадку слід говорити про наявність якісних показників продукції, що визначають потреби покупця.

Якість продукції відповідно до Міжнародного стандарту ІСО 9000:2005 - це сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, які надають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби.

Показники якості може бути прямим і непрямими. Прямі характеризують безпосереднє властивість товару, наприклад зміст чистої сахарози в цукрі. Непрямі показують, наприклад, зміст сухих речовин, у варення, що свідчить про змісті цукру-піску. Відхилення від вимог нормативно-технічної документації (стандарт, технічні умови) свідчить про зниження якості продукту і називається дефектом. У роздрібній торгівлі застосовують так званий приймальний контроль якості товару, у якому приймають рішення про його придатності для використання.

Показник якості продукції - це кількісна оцінка одного або декількох властивостей продукції. Основні показники якості продукції відображені в стандартах (міжнародних, національних, галузевих) підприємств і технічних умовах. Узагальнюючі, що характеризують загальний рівень якості продукції: обсяг і частку прогресивних видів виробів у загальному виписці, сортність (марочні) продукції (у легкій, цементній галузях промисловості), економічний ефект і додаткові витрати, пов'язані з поліпшенням якості.

Комплексні, що характеризують кілька властивостей виробів, включаючи витрати, пов'язані з розробкою, виробництвом і експлуатацією.

Поодинокі, що характеризують одну із властивостей продукції. Вони підрозділяються на показники:

- Призначення;

- Надійності та довговічності;

- Технологічності вироби;

- Естетичні;

- Стандартизації та уніфікації;

- Патентно-правові;

- Транспортабельності;

- Економічні.

Технічний рівень продукції - система показників, що характеризують якісні властивості вироби та їх відповідність кращим світовим зразкам. Оцінка технічного рівня продукції повинна вестися на протязі усього життєвого циклу виробу: дослідження і проектування, виробництво, обіг і реалізація, експлуатації і споживання. Система контролю якості продукції - це сукупність методів і засобів контролю та регулювання компонентів зовнішнього середовища, які визначають рівень якості продукції на стадіях маркетингу, НДДКР та виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.

Компонентами зовнішнього середовища системи контролю якості продукції на рівні підприємства є результати маркетингових досліджень, НДДКР, сировина, матеріали, комплектуючі вироби, параметри організаційно-технічного рівня виробництва та системи менеджменту. Показники якості продукту формуються в нормативах на стадії маркетингу, уточнюються в конструкторській документації на стадії НДДКР, матеріалізуються на стадії виробництва, використовуються (реалізуються) на стадії експлуатації.

Матеріалізація показників якості фіксується технічним контролем, який є елементом системи управління якістю на підприємстві. Він, як складова виробничого процесу, об'єднує в комплекс взаємопов'язані контрольні операції, що передбачені технологічним процесом.

Контрольні операції проектуються і нормуються в процесі розробки технологічного процесу та заносяться до технологічної карти. Для складних контрольних операцій створюються карти контролю.

Технічний контроль являє собою перевірку відповідності продукції або процесу, всіх виробничих умов та чинників, від яких залежить якість продукції, установленим техніко-технологічним вимогам до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення.

Мета технічного контролю якості на підприємстві полягає в забезпеченні випуску високоякісної та комплектної продукції згідно з чинними стандартами і технічними умовами.

Вимоги до організації технічного контролю якості:

- профілактична - запобігання браку;

- точність і об'єктивність;

- економічність;

- участь усіх працюючих у контрольних функціях.

Об'єктами технічного контролю є всі складові процесу виробництва: предмети праці, засоби праці, технологічні процеси, праця виконавців, умови праці. До предметів праці, якість яких контролюється, належать сировина і матеріали, паливо, енергія, напівфабрикати, деталі, складальні одиниці (вузли), готова продукція, конструкторська та технологічна документація. Засоби праці, що підлягають контролю, - це устаткування, технологічне оснащення, інструмент, виробничі системи, контрольна апаратура, прилади та пристрої. Контроль технологічних процесів передбачає перевірку відповідності їх здійснення технологічним картам, а також охоплює процеси створення конструкторської, технологічної та іншої документації. Контроль праці виконавців полягає в перевірці й оцінюванні якості результатів праці конструкторів, технологів, операторів, робітників.

Контроль умов праці перевіряє дотримання психофізіологічних та гігієнічних норм, параметрів техніки безпеки, режимів праці і відпочинку, організації й обслуговування робочого місця та ін.

Засоби технічного контролю.

Залежно від параметрів, які контролюються, застосовуються різноманітні засоби контролю (контрольно-вимірювальні прилади (КВП), інструменти та апарати), які розподіляються на дві групи:

1) такі, що визначають абсолютні розміри або значення величин, які контролюються (лінійки, штангенциркулі, манометри, терези тощо);

2) такі, що визначають тільки межі величин, які контролюються, що дає змогу сортувати об'єкти за групами якості - контрольні сортувальні пристрої з двома граничними значеннями вимірювальних величин (найбільшим і найменшим, калібри, скоби, пробки і т. д.).

Види контролю якості.

Системний підхід до контролю якості зумовлює різноманітність його видів, які класифікуються за певними ознаками.

Система контролю якості, на підприємствах, залежно від організаційно-технологічних умов виробництва продукції (послуг), розробляється і функціонує система технічного контролю якості.

Система технічного контролю якості - це сукупність засобів контролю, методів виконання контрольних операцій і виконавців, які взаємодіють з об'єктами контролю за встановленими правилами.

Більшість контрольних операцій виконується безпосередньо робітниками на робочих місцях під час здійснення виробничих операцій. Такі контрольні операції є допоміжними до основних технологічних операцій.



Таблиця 1. - Класифікація контролю якості:

З метою забезпечення виготовлення продукції відповідно до вимог конструкторсько-технологічної документації та запобігання втратам і збільшенню витрат у процесі безпосереднього виробництва, окремі контрольні операції покладаються на наладчиків, бригадирів, майстрів та спеціальний персонал - робітників відділу (бюро) технічного контролю якості (ВТК) підприємства.

Залежно від масштабу і типу виробництва та конструктивно-технологічних особливостей продукції, що випускається, на підприємстві створюється відділ або бюро з технічного контролю якості.



Таблиця 2. - Класифікація контролю якості:

До основних функцій ВТК належать:

- контроль сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, що надходять на підприємство ззовні;

- контроль стану устаткування та технологічного оснащення;

- контроль виконання технологічного процесу на всіх стадіях виготовлення продукції;

- контроль якості готової продукції;

- запобігання, виявлення і облік браку;

- встановлення причин браку, розроблення заходів з його усунення та поліпшення якості продукції.

Структура ВТК може складатися з бюро, груп або виконавців (залежно від розмірів підприємства), які виконують відповідні функції:

- технічного прийняття матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів та комплектуючих, що надходять від постачальників;

- цехового контролю (БТК цеху);

- контролю знарядь праці;

- випробування та здача готової продукції;

- продукції;обліку та аналізу браку.

ВТК підпорядковані також центральна вимірювальна лабораторія (ЦВЛ) із контрольне повіреними пунктами (КПП) у цехах, механічна, металографічна та хімічна лабораторії.

Контроль за кількістю товарів здійснюється за допомогою засобів вимірювальної техніки.

Засіб вимірювальної техніки (ЗВТ) - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань фізичних величин і має нормовані метрологічні характеристики.

Згідно з новим Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що набере чинності 2016 року, засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

За конструктивним виконанням засоби вимірювань поділяються на:

- міри фізичних величин;

- вимірювальні прилади;

- вимірювальні перетворювачі;

- вимірювальне устаткування;

- інформаційно-вимірювальні системи;

- вимірювально-обчислювальні комплекси.

Вимірювальний прилад - засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірюваної інформації.

Основне призначення вимірювальних приладів - візуальний показ контрольованого параметра за допомогою пристрою, реєстрація його значення на різних носіях, вироблення сигналу поточного значення для системи автоматичного регулювання.

Деякі вторинні прилади містять контактну групу для сигналізації граничних значень параметра та інтегратор.

Засоби вимірювань - технічні засоби, що використовуються при вимірюваннях і мають нормовані метрологічні властивості.

До засобів вимірювань належать міри, вимірювальні перетворювачі, прилади, установки і системи.

Засоби вимірювань поділяють на групи за такими ознаками:

- за принципом дії та видом використаної енергії: механічні, електричні, рідинні, пневматичні, гідравлічні, хімічні, ультразвукові, інфрачервоні, радіоізотопні тощо;

- формою показів вимірюваної величини: аналогові та цифрові;

- характером відображення результату вимірювання: самописні, реєструючи, інтегруючі;

- призначенням: промислові (технічні), лабораторні, зразкові, еталонні;

- місцем розташування при експлуатації: щитові, місцеві, дистанційні;

- габаритними розмірами: мініатюрні, малогабаритні, нормальні та великогабаритні.



2. Характеристика товару наручний годинник

Уміння контролювати свій час - це одна з головних якостей успішної людини. Майже будь-яка професійна діяльність вимагає чіткого режиму і графіка. Без грамотної організації дня і тримання існуючого розпорядку складно розраховувати на високі досягнення. Для ділової людини дуже важлива пунктуальність. Він повинен вчасно встигати на різні зустрічі і конференції. Контроль часу важливий навіть в різноманітних побутових ситуаціях і особистих відносинах. Саме тому, будь-якій людині, яка цінує кожну годину, просто не обійтися без наручного годинника.

Наручний годинник - прилад, що носиться на зап'ясті і слугує для індикації поточного часу і виміру часових інтервалів. Найбільшого поширення набули механічні, кварцові і електронні наручні годинники.

Існують три основні види механізмів для годинників: механічні, електромеханічні (кварцові) і електронні.

Механічні годинники.

Механізм такого годинника приводить у дію туго заведена пружина. Пружина приводить у рух маятник, який через рівні проміжки часу впливає на колісний годинниковий механізм. За допомогою цього механізму починають рухатися стрілки на циферблаті. У механічних наручних годинниках для відліку часу використовуються тільки стрілки. Механічні годинники періодично потрібно заводити, для того, щоб підкручувати пружину. Особливістю механічних годинників є нерівномірна швидкість розкручування пружини. Через цю особливість годинник може поспішати або запізнюватися.

Для механічних наручних годинників існує допустима шкала похибки точності ходу. Офіційно вона становить від +40 до -20 секунд на добу. Для того, щоб зменшити цю похибку, виробники постачають свої моделі додатковою функцією автозаводу. Цей механізм дозволяє при коливаннях годин в автоматичному режимі підкручувати пружини. Механізм автозаводу виявляється марним при малорухомій роботі. Недоліком даної функції є той факт, що для реалізації механізму автозаводу доводиться робити годинник більш масивними і важкими. Вартість механічних годинників зазвичай вища, ніж кварцових, оскільки механічні годинники вимагають тонкої ручної настройки при збірці. У той час як більшість операцій з виготовлення деталей і збірці механізму кварцових годин виконується автоматикою.

Кварцові годинники.

Приводяться у дію за допомогою батарейки. Замість маятника використовується кристал кварцу. Електронний генератор на основі кварцового кристала подає стабільні імпульси на кроковий електродвигун, який приводить у дію колісний механізм годинника.

Той, у свою чергу, пересуває стрілки на циферблаті. Різні моделі кварцових наручних годин можуть мати як стрілочним механізмом для візуального відображення часу, так і цифровим дисплеєм. У порівнянні з механічними годинниками, кварцові мають вищою точністю ходу. Офіційно допустима похибка для кварцових наручних годинників становить від +20 до -20 секунд на місяць. Такі годинники не потребують під заводу. Необхідно лише зрідка міняти батарейку. Механізм кварцового годинника зазвичай міцніше і надійніше механіки.

Електронний годинник.

Електронними годинами називають кварцові годинники з цифровою індикацією дисплея. У них імпульси електрогенератора перетворяться електронною схемою у сигнали, які відображаються на дисплеї годинника у вигляді змінних знакових місць на циферблаті поточний час. Можливий і гібридний варіант, коли разом з цифровим дисплеєм використовується індикація часу за допомогою стрілок. Якщо електронний годинник поспішає або відстає, можна виправити показання, встановивши нові, але коливання генератора залишаться колишніми, тільки у деяких моделях поправка показань тягне за собою зміну частоти коливань.

За призначенням.

Класичні - мають строгий дизайн, найчастіше не забезпечуються зайвими функціями. Складні годинники - годинники, що має додаткові функції-ускладнення. Спортивні годинники - годинники для експлуатації у важких умовах. При виготовленні використовують особливо міцні матеріали і прокладки для захисту від вологи.

Хронометри - годинник підвищеної точності і стабільності ходу. Хронограф - годинник з секундоміром. Годинниковий механізм і секундомір працюють незалежно один від одного. Дизайнерські - годинник особливої роботи дизайнера. Мають різні форми і кольори корпусу.

Ювелірні годинник - предмет розкоші, один з видів дизайнерських годин. Для виготовлення використовують золото, платину та інші дорогоцінні метали, а також дорогоцінні камені. Жіночі годинники - годинник, створений спеціально для жінок, основне завдання яких бути частиною гардеробу. Їх зазвичай створюють як прикрасу, нерідко використовуючи дорогоцінні матеріали.

Складові частини та конструктивні особливості.

Корпус.

Якщо не брати у розрахунок над дорогі моделі наручних годинників, для виготовлення яких застосовуються різні дорогоцінні матеріали, то можна виділити п'ять основних видів матеріалу, з якого виготовляються наручний годинник.

Нержавіюча сталь - найуживаніший вид матеріалу для виготовлення наручних годинників. Сталь відрізняється високою твердістю та хімічної інертністю.

Латунь - застосовується рідше ніж сталь. Латунь є досить міцним матеріалом. Недоліком наручних годинників виготовлених із сталі і латуні є порівняно велика вага.

Алюмінієві сплави. З алюмінію виготовляють наручні годинники початкового цінового діапазону. Пов'язано це з недовговічністю алюмінієвих годинників. Алюмінієвий годинник відрізняються малою вагою.

Пластмасові годинники. Ціновий розкид залежить від сорту використовуваних виробником пластмас. Солідні виробники використовують гарні нешкідливі й надійні сорти пластмас. Найдешевші пластмасові годинники виготовляються з низькосортної пластмаси, яка не має достатнього запасу міцності для тривалої експлуатації виробу.

Титан у чистому вигляді не застосовується для виготовлення корпусів наручних годин через свою крихкість. Для цього застосовують його сплави, оскільки вони більш пластичні. Наручний годинник у титановому корпусі набагато легше сталевих і, через низьку теплопровідність титану, «теплий» на дотик. Мінусом титанового корпусу є висока схильність його до подряпин. Крім того титанові корпусу схильні до підвищеної адгезії - тому годинник виконані з титану рекомендується відкривати час від часу, щоб задня титанова кришка не приросла «намертво» до корпусу.

Скло.

Ціна годинника у багато-чому залежить від твердості та якості скла.

У годинному виробництві, зазвичай, використовуються 4 основних типи скла:

- Sapphire або сапфір - найтвердіше і найдорожче скло. Годинник з сапфіровим склом, при належному використанні, буде упродовж років виглядати як новий;

- Cristal або кришталь - друге за якістю скло, встановлюється на годиннику середнього рівня;

- Mineral або мінеральне - трохи гірше за твердістю. Як кришталь, так і мінеральне скло можна подряпати сталевими предметами. При вартості, що співвідносить з пластиковим склом, це скло міцніше і нанести подряпини на ньому набагато важче. Це найпопулярніше скло, яке використовується при виробництві наручних годинників;

- Пластикове скло. Легко дряпається. Не використовується у гарних водонепроникних годинниках. Плюсом є невисока вартість матеріалу.

Водонепроникність.

За ступенем водозахисну всі наручні годинники можна розділити на наступні класи:

- Неводостійкі годинники - є негерметичними. Контакт з водою для них протипоказаний;

- Водостійкі годинники (30 м.) - на годиннику є позначення WaterResistant (WaterResist) або 30M WaterResistant - годинники герметичні. Такі годинники здатні витримати незначний контакт з водою. У такому годиннику не можна плавати;

- Водостійкі годинники (50 м.) - у годиннику можна купатися і займатися водними видами спорту, у них можна плавати, але вкрай небажано пірнати;

- Водостійкі годинники (100-150 м.) - у годиннику можна купатися і займатися водними видами спорту, в них можна плавати і пірнати на невелику глибину, плавати в масці, проте вони не призначені для занурення з аквалангом;

- Водостійкі годинники (від 200 м.) - у такому годиннику можна здійснювати глибинні занурення. Існують професійні механічні годинники, здатні витримувати тиск на глибинах до 1500, 2000 і навіть 6000 метрів. Такі годинники, зазвичай, обладнані гелієвим клапаном, що вирівнює внутрішній тиск усередині корпусу годинника із зовнішнім тиском при спливанні;

- Водостійкі годинники після 2-3 років, зазвичай, втрачають герметичність через розсихання прокладок. У зв'язку з цим, потрібно раз на 2-3 року перевіряти герметичність прокладок і в разі необхідності замінювати їх.

Якщо на годиннику варто маркер WR, то це означає, що дощ їм не страшний. А у годиннику з позначкою 10 атм. можна навіть занурюватися під воду на невеликі глибини.

Для повсякденного носіння підходить достатньо рівня водонепроникності у 3-5 атмосфери.

Ударостійкість.

Механічні годинники за рахунок більш складного механізму завжди значно поступаються за ступенем міцності кварцовим.

Оптимальним для повсякденної не надмірно активної експлуатації є стандарт ISO-1413: годинник перевіряються на падіння з висоти метра на поверхню із твердих сортів дерева.

Типи кріплення кришки.

Можна виділити наступні основні типи кріплення задньої кришки:

- Кришка-хлопавка - найпростіший і не найнадійніший варіант, вона надівається на кільцевий виступ корпуса, тримається фактично на терті;

- Кришка, що кріпиться через ущільнювач до корпуса годинника на чотирьох або більше гвинтах. Це найбільш поширений варіант для годин середньої цінової групи;

- Гвинтова кришка - найнадійніший варіант кріплення. Вона вгвинчується у корпус годинника, що забезпечує максимальну герметичність, а також значить і підвищену водонепроникність годинника.

2.1 Споживчі властивості наручних годинників

До споживчих властивостей годинників відносять:

- функціональні;

- ергономічний;

- естетичні;

- надійність.

Функціональні властивості годинників визначаться інформативністю, довго тривалістю хода, точністю і захищенням. Інформативність - це можливість відліку великих і малих інтервалів часу. Визначаться наявністю календарного пристрою з виказанням дня тижня, числа, місяця і року, а також наявності секундної стрілки або секундного пристрою. Довго тривалість хода годинників визначається часом їх роботи від повної завод пружини, підняття гирі, установки джерела живлення до зупинки.

Точність годинників визначається добовим, середнім добовим, максимальним добовим ходом.

Під добовим ходом розуміють погрішність показання годинника за добу (с/доб.). якщо на початку доби показання годинників відповідали сигналу точного часу, тоді відхилення їх показників від більш точного часу в кінці доби.

При оцінки годинників завжди використовують показники середнього добового хода за відповідний період часу (для наручних годинників за 4 доби) і максимального цього значення за цей період.

На точність механічних годинників впливає якість регулювання, калібр (годинники більшого калібру мають більшу точність у порівнянні з часами малого калібру того ж класу), довго тривалість хода (чим вона більша, тим вища точність), кількість каменів, позиційна та температурна погрішності.

Захищеність - це можливість експлуатації годинників в не благодійних умовах. Годинники випускають з без ударним пристроєм, від води захищенні, антимагнітні та інші.

Ергономічні властивості годинників визначаються:

- зручністю зчитування показників (залежить від кількості, розміру та форми точок і рисок на циферблаті, його кольору, а також від форми, розміру, кольору стрілок та інше);

- зручністю заведення годинників і переведення стрілок (визначається формою та розміром заводної головки, кнопок управління, а також зусиллям затрачених на цю роботу);

- зручністю носіння годинників (залежить від конструкції вушок, браслета та інше);

- зручністю установки годинників на місце експлуатації (визначається формою, розмірами елементів кріплення та інше).

Естетичні властивості годинників обумовлені:

1. інформаційною вразливістю (визначається в основному оригінальністю і відповідністю стилю і моди);

2. раціональністю форми (зв'язана з функціональною і ергономічною обумовленістю);

3. цілісністю композиції (характеризує гармонічне єдність форми, розмірів, кольорів, кольору елементів годинників - корпуса, циферблата, стрілок і цілого виробу);

4. досконалістю виробничого виконання (забезпечується старанним нанесення покриття і відділки, чіткістю позначень, якістю упаковки та інше).

Надійність годинників характеризується довговічністю (фізичною і соціальною), ремонтною придатністю, збереженням.

Рішучий вплив на споживчі властивості годинників справляють такі фактори, як конструкція, матеріали і технологія виробника.

По конструкції найбільш поширеними являються механічні годинники - маятникові та балансові. Механізм таких годинників складається з основних і допоміжних вузлів.

До основних вузлів відносять:

- двигун;

- механізм завод двигуна і переводу стрілок;

- передаточний механізм;

- регулятор;

- спуск;

- стрілочний механізм.

Двигун приводить в дію механізм годинників. Він може бути пружинним і гирьовим. В пружинному двигуні джерелом механічної енергії слугує спіральна пружина.

Завдяки компактності такий двигун широко застосовують в наручних і інших годинниках. Але по мірі розкручування сила енергії пружини падає, тому такі часи менш точні, ніж гирьові.

Гирьовий двигун відрізняють простотою і стабільністю, так як зусилля, яке прикладається гирьок, не міняється в процесі її опускання. Приміряють такий двигун в настінних і напільних годинниках.

Механізм завод двигуна і переводу стрілок є для установки стрілок в потрібне положення, для завод пружини двигуна або підняття гирі.

Регулятор - це основна частина часового механізму, яка представляє собою коливальну систему зі строгою періодичністю коливання. Таким регулятором в бито виш механічних годинниках слугує маятник (настінні і напільні годинники) і баланс - спіраль (наручні, кармані годинники, будильники та інші). Міняючи довжину балансу - спіралі можна прискорити або уповільнити хід будильників.

Передаточний механізм - забезпечує передачу енергії від двигуна до всього механізму.

Спуск - перетворює рівномірні коливання в рівномірне обертання зубчастих коліс. В побутових годинниках майже завжди використовують анкерний спуск - вільний або невільний.

Годинники з вільним анкерним з пуском працюють з різних положеннях, з невільним - тільки у вертикальному положенні.

Стрілочний механізм передає рухи від основної колісної системи до стрілок годинника. Складається він з двох зубчастих пар, які обертають стрілку хвилин і годин. Часова стрілка обертається в 12 раз повільніше, ніж стрілка хвилин.

Доповнюючи вузли механічних часів - календарні, секундні, антимагнітні, сигнальні пристрої, автоматичний під завод, під світка циферблата, без ударні.

Електроні годинники по принципу дії підрозділяються на:

А) електронно-механічні;

Б) електронні.

Електронно-механічні годинники з'єднують у своєму пристрої електронний блок і деякі вузли, властиві механічним годинникам. В залежності від особливості конструкції вони бувають:

- балансові;

- кварцові;

- камертоні.

В балансових електронно-механічних годинниках пружинний двигун замінений на електронну батарею і додана електромагнітна система. Інші вузли такі ж, як і механічних годинниках.

В кварцових електронно-механічних годинниках роль регулятора виконує кристал кварцу, в камертон.

Електроні годинники не мають деталей які механічно рухаються, відтворення періодичної послідовності інтервалів часу і відображення часової інформації в них здійснюється засобами електронної техніки.

Електроні годинники відрізняються від механічних такі признаками:

- їх непотрібно заводити, так як продовження їх хода від електробатарей або акумулятора складає рік і більше;

- вони володіють підвищеною точністю хода за рахунок стабільності напруги джерела струму;

- застосування в ряду випадків замість циферблата і стрілок цифрової індикації підвищує зручність рахування інформації та інше.

2.2 Історія виникнення годинника

Весь розвиток механіки як науки в Середині століття, було направлено на створення і розвиток пристроїв вимірювання часу або, простіше кажучи, механічного годинника. Народження і історія вдосконалення годинникових механізмів, були викликані потребами суспільства. Механіка як наука ініціювала соціальний прогрес.

На сьогоднішній день неможливо собі уявити годинник для щоденного використання, звичайно ж, якщо це не наручний годинник. Але чи багато хто з нас замислювалися, коли і звідки вони з'явилися? Згідно з деякими джерелами, вперше наручний годинник з'явилися в 1809 році. Автором цього виробу був французький ювелір Нитон, який зробив за замовленням Жозефіни, дружини Наполеона I, для принцеси Амелії Люксембурзькій в якості весільного подарунка. Два браслета були виготовлені з золота, декорованих перлами та іншими дорогоцінними каменями. На одному з таких браслетів був календар, на другому годинник. Однак у той час годинник не набрали великої популярності, по через 41 рік, починаючи з 1850 року, наручний годинник отримали величезне поширення.

В основному вони були призначені для офіцерів, службовців на морському флоті. У цей період наручний годинник нікого не викликали масового подиву, проте виготовлення їх великими партіями було новинкою. Це було в 1901 році.

Також існує і альтернативна версія появи наручних годин.

Перший наручний годинник були створені винахідником і годинниковим майстром Абрахамом Луї Бреге. Він прославився після створення турбійона в 1795 році. В даний час його ім'ям іменується видатна лінія годинника Breguet. Наручний годинник Луї Бреге створив спеціально для Неаполітанської Королеви Кароліни Мюрат.

Винахідник працював над створенням цього годинника цілих два роки і завершив своє творіння над ними в 1812 році. Який зовнішній вигляд мали ці наручний годинник досі невідомо. Існує тільки згадка про те, що їх два рази здавали в ремонтну майстерню. Це було 1849 і 1855 роках. Компанія Breguet змогла відновити тільки форму годинникового механізму.

І, нарешті, останній, третій на пальму першості у винаході наручних годинників фірма з виробництва наручних годинників Patek Philippe.

Згідно твердженням достовірних джерел, Patek Philippe виготовив перший наручний годинник-браслет, які в даний момент зберігаються в музеї в компанії виробника.

Сталося це в 1868 році.

Однак досить тривалий час годинник-браслети були модним атрибутом для жінок. Хоча в 1880 році були спроби винаходу зручних годин німецькими військовослужбовцями, але ситуація кардинально змінилася лише з розвитком повітряного флоту.

Підкорювачам небесного простору було вельми не комфортно користуватися поширеними, в той період часу, годинником-цибулини.

Так що призвідниками просування в народ наручних годинників були саме повітроплавці. Після цього звернула на себе увагу ще одна дуже відома компанія з виробництва годинників-браслетів Cartier.

У 1904 році винахідник Луї Картьє виготовив наручні годинники, які були названі в честь друга - льотчика Альберто Сантос-Дюмона. Вони отримали назву Santos і були створені без обробки різними дорогоцінними каменями. Потім така мода переключилася на військовослужбовців.

І, зрештою, наручний годинник були обов'язковим атрибутом чоловіків, який підкреслював їх статус.

До Росії годинники стали ввозити з часів Івана III в якості іноземних дивини. Усі вельможі Катерини II, явно не байдужої до приладів точної механіки, носили навіть не один, а декілька кишенькових годинників одразу. Уже в ті часи годинники служили показником статку, оскільки придбати їх могли лише дуже заможні люди.

Перший раз час перетворився на гроші, коли машинний ритм створив робочий день, що вимірюється часом відпрацьовування та оплачується по годинам. В другий раз це сталося, коли придбання годинників стало вигідним вкладенням грошей.

Бреге винайшов турбійон - дуже складну годинникову конструкцію, що дозволяє нейтралізувати вплив гравітації на хід годинника. Крім того, великому годинникареві належить цілий ряд найважливіших винаходів - перша система протиударного захисту, конструкції механізмів репетирів, створення годинників, за якими можна дізнатися час у темряві, лише доторкнувшись до них, і багато чого іншого.

Словом, більшість деталей та вузлів годинникового механізму були або винайдені, або вдосконалені Бреге, саме він - творець годинника у його сучасному вигляді. Найскладніший для того часу механізм із 25 функціями мав унікальний Breguet, виготовлений для Марії Антуанетти. Другий такий годинник з'явилися лише через сто років - у 1904 році. У першому десятилітті минулого століття кишенькові годинники почали активно перевтілюватися у наручні, які, як не дивно, спочатку успіхом не користувалися, а в США навіть викликали злива глузувань.

До Росії перша партія наручних годинників потрапила у 1915 році, але у зв'язку з напруженою обстановкою в країні більшу їхню частину довелося повернути. Наручні годинники сьогодні - не тільки необхідний аксесуар, показник статусу, але й предмет колекціонування.

Є колекційні годинники, які випускаються фірмами в одному екземплярі або лімітованими серіями.

Як правило, це справжні шедеври годинникового мистецтва, які вже зараз можна сміливо назвати раритетами. Як приклад можна привести серію із трьох наручних годинників "Трилогія часу" фірми "Улісс Нардін" (Ulisse Nardin), які відображали три аспекти космосу і були обладнані механізмом, що показує рух планет.

Годинники такого класу виготовляються провідними швейцарськими годинниковими фірмами: "Патек Філіпп" (Patek Philippe), "Одемар Піге" (Audemars Piguet), "Вашерон і Костянтин" (Vacheron & Constantin), "Бреге" (Breguet). Всі годинники цих фірм можна вважати колекційними, оскільки вони, як правило, завжди зі складними механізмами ручної зборки і мають індивідуальний номер.

2.3 Технологія виробництва наручних годинників

Технологія годинникового виробництва складається з таких етапів:

1. виготовлення деталей годинників;

2. їх обробка і покриття;

3. складання годинників.

Сьогодні годинникові заводи мають цілі автоматичні лінії по виготовленню деталей для годинників, та їх складанню.

Отримані деталі можуть підвергатися поліруванню, хромуванню, о золотінню і т. д.

Послідовність складання годинників визначається їх конструкцією. Від якості виконання технологічного процесів у більшості залежить якість готових виробів. Класифікація і характеристика асортименту годинників.

Годинники класифікують за признаками:

1. по призначенню - для показу поточного часу, для вимірювання малих проміжків часу і спеціальні;

2. по характеру користування і місцю установки або способу носіння - на індивідуальні (наручні, кармані, часи - кільця) і колективного користування (настільні, настінні, автомобільні);

3. по джерелу енергії - на механічні та електронні;

4. по типу коливальної системи - на маятникові, балансові, камертоні, кварцові;

5. по калібру - нормальні (21-30 мм.), малого (13-20 мм.) калібру.

Крім того, асортимент годинників можна підрозділити по:

- маркам;

- класам точності;

- форми і відділки корпуса.

Марка - це єдине найменування продукції відповідного часового заводу. Так, наприклад, продукція Мінського часового заводу позначається маркою “Луч”. Наручні годинники в загальному об'ємі виробника займають біля 50%. По виду використовує енергії їх поділяють на механічні та електронні. Наручні механічні годинники випускають малого і нормального калібру. Годинники малого калібру можуть мати діаметр платини від 13 до 16 мм. - 1 група, і від 17 до 20 мм. - 2 група.

Ці годинники виготовляють підвищеної точності, першого і другого класу точності. Годинники малого калібру - це жіночі годинники марок “Чайка”, “Слава”, “Луч” та інші. Форма і відділка корпуса, циферблата і стрілок можуть бути самими різноманітними. Не рідко їх випускають з м'якими або жорсткими браслетами. Із-за малого розміру їх найчастіше виготовляють без секундної стрілки.

В годинниках деяких марок застосовують без ударні, календарні пристрої, водозахисний корпус. В останній час годинникова промисловість випускає тільки годинники в ювелірному виконанні: з філігранними корпусами - браслетами, з браслетами з ювелірних каменів, годинники - кулони. Годинники нормального калібру (чоловічі), як правило, виготовляють з центральною секундною стрілкою, з обладнанням деякі моделі - з автозаводом пружини, сигнальним, секундомір ним, календарним пристроєм та інше. Так як і годинники малого калібру, їх виробляють 3 класів точності. Годинники нормального калібру випускають багато заводів.

Деякі годинники мають пристосування, обумовлені різними умовами їх експлуатації: для любителів підводного плавання - часи “Амфібія”, для спортсменів - часи - секундоміри.

Наручні електронні годинники випускають:

а) електронно-механічні;

б) електронні.

В асортименті електронно-механічних годинників значиму удільну вагу займають кварцові часи. Це годинники різних марок: “Чайка”, “Ракета”, “Луч” та інші. Всі вони на циферблаті мають напис “Кварц”. Такі годинники відрізняються високою точністю хода, звичайні часові стекла в них замінені силікатними, видержують перепади температури і не гублять прозорості.

Годинники наручні електронні випускаються на базі основної марки - “Електроника”. Вони мають цифрове індикаторне табло.

Чоловічі годинники можуть мати багато доповнюючи функцій і захисних властивостей: підвищену степінь захищеності від дії вологи і механічних ударів, наявність від 1 до 4 сигнальних пристроїв та інше. Жіночі годинники мають меншу кількість доповнюючи пристроїв. Випускають електронні наручні годинники і для дітей.



3. Огляд галузі

У перший час, коли були винайдені механічні годинники, не було країн, які лідирували б у виробництві настільних і наручних годинників. Вправні робочі переселялися з країни в країну, і виготовлення годинників стало міжнародною професією.

Незабаром різні країни почали спеціалізуватися в різних типах годин. Наприклад, Англія довгий час славилася своїми корабельними хронометрами - великими точними годинами, вмонтованими в спеціальні кронштейни, які утримують їх у горизонтальному положенні при хитавиці.

Англія також спеціалізується на годиннику з боєм. Вона експортує значну кількість механізмів такого годинника, а в корпус їх вставляють виробники годин по всьому світу. Німеччина постачає світ вирізаними з дерева годинами з зозулею. Їх механізм не найвищої якості, але різьблення по дереву дуже красива. Деякі прикрашені коштовностями годинник теж випускаються тут.

Виробництво годин у Швейцарії - це національна галузь промисловості, дуже важлива для економіки всієї країни. Швейцарія стала лідером у виробництві годин в кінці XIX століття, коли з'явилися наручні годинники.

Швейцарці є знавцями у виробництві високоякісних невеликих механічних годинників. Годинник з будильником, календарем, автоматичні годинник і хронометри виготовляються майже виключно в Швейцарії.

Більшість підприємств американської часовий промисловості займаються виробництвом електричного годинника, автомобільних годин і недорогих будильників. Америка імпортує з Швейцарії, Німеччини, Японії і Франції комплектуючі частини годинника (годинникові механізми, корпуси годинників, запасні деталі) і виробляють складання годин на своїх підприємствах.



3.1 Класифікація годинників

Класичні.

Виглядають такі годинники спокійно, строго, гідно. Як правило, круглий корпус, темно-коричневий або чорний шкіряний ремінець, нічого зайвого в оформленні циферблата і функціональних можливостях. Класичні годинники дуже добре підходять під діловий костюм, хоча можуть відмінно виглядати в поєднанні з різним одягом. Традиційно на них присутня тільки годинна і хвилинна стрілки. Можна купити класичні годинники, де додатково будуть секундна стрілка, покажчик дати, резерв ходу. Відсутність технічних надмірностей дозволяє створювати тонкі механізми, товщиною в півтора-два міліметри. Класичні годинники ще називають годинниками важливих зустрічей, презентацій і прийомів.

Складні.

Мають хоча б одну з додаткових механічних функцій: турбійон, хвилинний репетів, вічний календар, хронограф, «стрибучий» покажчик годин. Явище на світ кожного з цих механізмів є результат великих проривів конструкторської думки. У свою чергу, комбінації декількох складних механічних пристроїв демонструє вершини майстерності обраних швейцарських Вартових Будинків.

Ювелірні.

Предмет розкоші, використовується золото, жовте, біле, рожеве, платина та інші благородні метали, а також дорогоцінне каміння. Призначені для виходу в світ - часто до них додається комплект прикрас. Як правило, такі комплекти виробляють в єдиному екземплярі.

Жіночі.

Про жінок сказано багато, про їх суперечливості, емоційності, раціональності і звичайно ж індивідуальності.

Враховуючи все це, перед творцями жіночих годинників відкривається величезне поле для діяльності.

Саме для жіночих годинників були створені самі маленькі механізми, які містилися в мініатюрні, витончені корпуси та звертали увагу на аристократизм господині. Ремінців і браслет в наборі може бути до двадцяти варіантів. Створення жіночих годинників справу багатотрудна і в той же час вдячне. І виробники прагнуть задовольнити найбільш мінливий смак.

Дизайнерські (фешн).

Сучасна людина не існує поза часом і, відповідно, поза модою. Годинники, що відносяться до цього класу, можуть бути дуже популярними сьогодні і абсолютно нікого не цікавитиме завтра.

У своїх колекціях модельні будинки використовують форми і кольору, що відповідають сезонної колекції одягу, - прямокутні, овальні, шестикутні, у вигляді бочонка і навіть у формі розтеклися краплі.

У годиннику стилю нерідко використовують декоративні камені, а також кристали, в тому числі і Swarovski.

Хронограф.

Так називаються годинники з секундоміром. Механізм, що вимірює проміжки часу, та головний годинниковий працюють автономно. Годинник цього класу легко ідентифікувати за зовнішнім виглядом - додаткові маленькі циферблати, які виглядають дуже естетично, дві кнопки, зверху чи знизу від заводний головки, масивний корпус.

Сучасні хронографи як правило добре захищені від зовнішніх впливів. Хронографи дуже добре виглядають у поєднанні як з браслетом, так і з ремінцем, і підходять практично під будь-який стиль одягу, тому їх цілком заслужено можна вважати універсальними годинниками.

Спортивні.

Ці годинники, спочатку призначені для експлуатації в екстремальних умовах. У них використовуються і особливо міцні матеріали, і спеціальні прокладки, що дають герметичність, і ще безліч всяких хитрощів.

Ці годинники не промокають, не б'ються, їм не страшна пил. Щоб не трапилося ви завжди будете знати точний час і, взагалі, все, що можуть повідомити ваш годинник. Під всім маються на увазі додаткові функції. Це можуть бути секундомір, тахіметр, пульсометр, телеметрії, що обертається обідок, глибиномір, висотомір і т. д.

3.2 Основні компанії виробники

Київський годинниковий завод - українське підприємство з серійного виготовлення годинників. Було засновано в Києві в 1997 році. Виробничу програму заводу започаткував годинник, який був присвячений польоту у космос першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Тоді ж укладено ліцензійну угоду з Першим московським годинниковим заводом щодо складання наручних годинників «Полет». У листопаді 2002 року вперше в історії України завод розпочав виробництво наручних годинників під українською торговою маркою KLEYNOD, які виготовляються на основі власних художніх, конструкторських та технологічних розробок і складаються на базі тільки оригінальних швейцарських механізмів.

Особливий і відповідальний напрямок роботи підприємства - розробка ексклюзивних моделей з нанесенням символіки підприємств, організацій і державних установ. Урахування всіх побажань замовника, найвищі стандарти якості, увага до найменших деталей - головні чинники у створенні подарункових годинників для державних установ та відомств, ключових організацій і підприємств України. Багаторічні напрацювання і досвід колективу Київського годинникового заводу, індивідуальний підхід до кожного, постійний розвиток і творчий пошук завжди виправдовують очікування замовників.

Перший український годинниковий завод "Київська Русь" входить до групи компаній "Едельвейс" (рік заснування 1995).

Основною метою функціонування підприємства є задоволення потреб населення України в якісних годинниках сучасного дизайну вітчизняного виробництва, а також виконання корпоративних замовлень, переважно, на державному рівні, на «нагородні» та сувенірні годинники. Окремий напрямок діяльності заводу - виконання корпоративних замовлень на годинники з символікою або будь-яким іншим зображенням/написом на циферблаті та зворотній кришці годинника.

3.3 Характеристика виробництва годинника на підприємстві ТОВ "Київський годинниковий завод"

Київський годинниковий завод використовує принцип складального виробництва - це принцип, який використовують приблизно 95% усіх світових виробників годинників і лише п'ять відсотків витримують весь технологічний процес виробництва від виробництва корпусів і механізмів до складання та продажу.

Що в годинниках КЛЕЙНОД українське:

- дизайн корпусів та циферблатів;

- власна конструкторсько-технологічна розробка;

- фірмове написання цифр в українському стилі;

- виключно українська назва, зареєстрована торгова марка;

- складання годинників, контроль якості та кінцева підготовка до продажу;

- гарантійне та післягарантійне обслуговування від виробника - Київського годинникового заводу.

При виготовленні корпусів годинників “КЛЕЙНОД” використовується лише нержавіюча сталь, оригінальний позолочений швейцарський механізм RONDA, ЕТА або Val-24 з рубіновими каменями ремінець високої якості.

Виготовлення корпусів з нержавіючої сталі коштує набагато дорожче ніж з латуні (нержавіюча сталь як метал коштує дорожче ніж латунь, крім цього процес виготовлення та оброки сталевих корпусів є технологічно складним та дорогим). Тому дешевих годинників з корпусом та браслетом з нержавіючої сталі не існує.

Експлуатаційні характеристики та відмінності корпусів з нержавіючої сталі та латуні…

Сріблясті корпуса.

На вигляд вони дуже схожі, тому що латунні корпуси вкриті тонким шаром хромованого покриття, яке зовні виглядає як сталь, але з часом під впливом зовнішніх факторів на покритті можуть з'являтися тріщини та проявлятися темні зони, які приводять до неестетичного вигляду годинника. Корпуса, виготовлені зі сталі - просто відшліфовані та взагалі не мають покриття, тобто не змінюють колір на протязі всього терміну експлуатації. Крім цього, сталеві корпуси мають абсолютні алергенні властивості.

Позолочені корпуса.

Зчеплення позолоти зі сталлю технологічно є міцнішим, ніж з латунню.

На місці зносу позолоти на сталевих корпусах сталь проявляється ледь помітною зміною кольору в світлий бік.

На латунних корпусах при стиранні позолоти латунь проявляється темними плямами, які виглядають неестетично.

Крім цього, специфіка браслетів годинників КЛЕЙНОД полягає у тому, що ланки виготовлені суцільними (не скручені з сталевого листа). Такий браслет має гладкі контури, та є комфортнішим для руки, ніж браслет зі збірними ланками.

Є два основних типи нанесення золотого покриття:

- Звичайне - гальванічне. Вимірюється мікронами та має властивість зношуватися в короткий термін (від 1 року місяців);

- Сучасне - іонне напилення (IPG - /Ion Plated Gold/ чи PVD). Взаємодія покриття з металом відбувається на молекулярному рівні (іони золота бомбардують поверхню сталі), що забезпечує надійність та цілісність покриття на довгий термін. IPG-покриття не вимірюється в мікронах. Така позолота при правильній експлуатації годинника може триматись від трьох і більше років.



4. Експорт годинників

Стан ринку годинників в Україні.

Доля годинників на ринку України, як товару складає приблизно 1%, а їх річний обсяг продажу приблизно 50 млн. доларів з наступною структурою: швейцарські годинники(більше 480 грн.) - 20%, годинники в ціновій групі 30-80 грн. - до 40%, годинники за 80-150 гривень та дорожче - 30%. Легальний імпорт годинників в Україну дуже прибутковою справою не назвеш: пільговий митний збір,відповідно постанові Кабміну від 20.03.1998 р. зараз складає 30%, повний - 40%.

Тобто, для продажу годинника на території України потрібно підвищити ціну приблизно в півтори разу. Тому і дорогих годинників класу люкс офіційно в Україну завозять дуже мало. Годинники вітчизняного виробництва "Чайка","Восток" також мають малий попит. За виключенням дешевих моделей годинників виробництва СНД великі магазини не беруть такий товар на реалізацію, через те що ці годинники низької якості. Найдорожчі годинники (10 тис. доларів і більше) продаються одиницями і вносяться фірмами в асортимент більше заради престижу та реклами.



5. Проблеми і перспективи розвитку галузі приладобудування в Україні

Приладобудування:

- галузь машинобудування, що випускає засоби виміру, аналізу, обробки і представлення інформації, пристрої регулювання, автоматичні і автоматизовані системи управління;

- галузь науки і техніки, розробляючи засоби автоматизації і системи управління.

Основною проблемою галузі, на цей час, є відсутність технічної бази та устаткування для виготовлення високоякісної продукції, відсутність попиту на годинники люксового класу серед населення, недовіра покупця щодо вітчизняного виробництва точної вимірювальної техніки, зокрема годинників, наявність великої конкуренції іноземних розрекламованих брендів за схожою ціною. якість непродовольчий ринок

Також, для виготовлення дійсно якісних годинників потрібні людські ресурси, майстри та токарі високого рівня.



Висновки

Отже, згідно доступним статистичним даним, можна зробити висновок, що годинники в наш час змінили своє призначення від головного(вимірювання часу) на прикрасу, яка слугує показником статусу. З розвитком годинники більш ускладнювались та невдовзі стали витворами інженерного мистецтва поєднуючи простоту та багатофункціональність разом, створюючи довершений виріб справжніх майстрів. З плином часу мода на наручні годинники послаблюється, але класичні стилі неможливо представити без елегантного хронографу.

...