Концепція маркету споживчої кооперації України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

Концепція маркету споживчої кооперації України

План

1. Загальний погляд, бізнес-ідея кооперативних маркетів

2. Асортиментна політика кооперативних маркетів

3. Цінова політика кооперативних маркетів

4. Мерчендайзинг і маркетинг кооперативних маркетів

5. Конкурентні переваги кооперативних маркетів

Список використаної літератури

1. Загальний погляд, бізнес-ідея кооперативних маркетів

Головна мета створення маркетів - створення і розвиток інфраструктури сучасної торговельної мережі, нарощування обсягу діяльності, зміцнення позицій споживчої кооперації на ринку товарів та послуг, високий рівень обслуговування і продажу членам кооперативних організацій та іншим споживачам необхідного асортименту продовольчих і непродовольчих товарів, який відповідає їх потребам, та забезпечення рентабельної роботи.

Конкурентоспроможність маркетів забезпечується за рахунок:

- зручності розміщення магазину, оптимального режиму роботи, високої культури обслуговування;

- широкого вибору товарів гарантованої якості;

- проведення грамотної асортиментної політики;

- гнучкого ціноутворення, доступних цін на товари першої необхідності;

- ефективного керівництва;

- самообслуговування покупців при мінімальному обсязі продажів через прилавок;

- застосування програм лояльності до пайовиків та постійних покупців;

- надання додаткових послуг та запровадження сучасних інформаційно-технічних технологій (дисконтні картки, розрахунок за допомогою банківських платіжних карток).

Концепція є основною виробничою програмою, якої потрібно дотримуватись і керуватись у роботі.

Основна мета Концепції - створення ефективної мережі маркетів з уніфікованою торговельною технологією під єдиним торговим брендом.

Кооперативні маркети - це мережа відновлених/вдосконалених кооперативних магазинів самообслуговування, які організовані та функціонують відповідно до загальних єдиних принципів із загальним базовим асортиментом.

Бізнес-ідея

Одержання прибутку та забезпечення рентабельної роботи торговельних підприємств за рахунок забезпечення споживачів якісними товарами повсякденного попиту в необхідному асортименті, за доступними цінами та відповідно до їх потреб.

Цілі

Підвищити значущість споживчої кооперації в соціально-економічному розвитку країни.

Модернізувати, удосконалити роботу маркетів щодо задоволення потреб населення.

Задовольнити потреби верств населення, які користуються послугами маркету, забезпечити відвідувачам рівень обслуговування, комфорт та приємну атмосферу під час перебування в торговельних закладах.

Кожен відвідувач - важливий і цінний, кожен відгук чи зауваження про діяльність маркетів не залишиться поза увагою.

Побудувати довірливі та тривалі відносини з покупцями щоденним підтвердженням надійності і стабільності якості товарів, цінової політики та послуг.

Сприяти розвитку та виходу на споживчий ринок України продукції українських виробників, створювати нові робочі місця та сприяти добробуту наших працівників, надавати допомогу місцевим громадам, пропагувати здоровий спосіб життя.

Розвиток мережі маркетів супроводжує розроблення нових підходів щодо організації торговельних процесів, що має сприяти зниженню цін на товари та послуги у торговельних закладах мережі.

Рішення стати членом мережі кооперативних маркетів приймається кооперативною спілкою. Кожен магазин повинен бути оновлений, вдосконалений, виходячи з наявних фінансових ресурсів, відповідно до принципів Концепції.

Якісні цілі:

- надавати пайовикам та іншим місцевим споживачам традиційні та нові види послуг;

- бути конкурентоспроможними і підвищувати вплив споживчої кооперації в даному населеному пункті, районі, області;

- відігравати важливу роль у реалізації продовольчих і непродовольчих товарів в Україні.

Кількісні цілі:

- за рахунок постійного нарощування обсягів продажу продовольчих і непродовольчих товарів з використанням сучасних технологій забезпечувати прибуткову діяльність маркетів. Розрахункова окупність коштів, вкладених в оновлення торговельних об'єктів, не повинна перевищувати 18 місяців.

Цільова група

Сім'ї із середнім та нижче середнього рівня доходами.

Впровадження Концепції

Рішення щодо практичного застосування Концепції на кожній конкретній території приймається кооперативною спілкою, яка володіє магазином, про що надається інформація власнику.

В інформації зазначається місце розташування магазину, його розмір, дані про власні фінансові ресурси та наміри на очікувані результати щодо практичного застосування Концепції.

Власник Концепції аналізує замовлення, його представник при потребі відвідує запропонований проект.

За узгодженими діями власник Концепції може проводити процедури моніторингу на предмет цілісного застосування Концепції та виконання умов угоди.

Особливостями впровадження Концепції є:

- зручне місце розташування маркету та відповідний режим роботи;

- постійний широкий асортимент товарів;

- високий рівень культури обслуговування, створення доброзичливої атмосфери в маркетах;

- висловлення покупцям своїх зауважень, побажань, на які керівництво повинне обов'язково реагувати;

- ціни на більшість товарів повсякденного попиту не вищі, ніж у конкурентів регіону;

- впровадження єдиної комп'ютерної програми та системи ідентифікації товарів по всій системі споживчої кооперації України, уніфікація торговельно-технологічних процесів;

- розширення переліку пільг пайовикам та потенційним споживачам.

2. Асортиментна політика кооперативних маркетів

Стабільність роздрібної торгівлі визначається раціональністю, повнотою і стійкістю асортименту товарів.

В маркетах забезпечується постійний широкий асортимент якісних товарів.

Асортимент товарів визначається базовим асортиментним переліком, розробленим та узгодженим робочою групою зі створення Концепції.

Асортиментний перелік складається з товарів, які користуються попитом. Важливою запорукою успішної діяльності маркету є формування ефективного і оптимального асортименту, у тому числі за допомогою ABC-аналізу.

Формування основного асортименту для всіх маркетів здійснюється на базі єдиної асортиментної матриці та формується самостійно (базовий + додатковий + сезонний).

Регіональний (місцевий) асортимент включається до централізованої бази даних.

Співвідношення між товарними групами має бути наступним:

- швидкопсувні товари повсякденного вжитку - 30 - 32 %

- гастрономія, бакалія (у т. ч. кондитерські вироби) - 50 %

- непродовольчі товари - 15 - 20 %.

Загальний базовий

Має бути однаковим для всіх маркетів і становити не менше 1,5 тис. назв.

Додатковий

Визначається залежно від формату магазину, попиту споживачів та обсягів продажу.

Місцевий

Складається з продуктів харчування, які виробляються підприємствами регіону (напівфабрикати, кулінарні та кондитерські вироби тощо).

Сезонний

До цього асортименту відносяться товари, які поставляються сезонно і є водночас обов'язковим асортиментом на цей період (овочі, фрукти, морозиво, пиво, безалкогольні напої тощо).

При реалізації сезонних товарів потрібно проводити аналіз їх реалізації і окремо відображати в базі даних.

Асортимент власного бренду

Продаж товарів власного бренду (марки) (хлібобулочні, макаронні, ковбасні вироби, консервована продукція, безалкогольні напої тощо). Для викладки товарів власної марки відводити найкращі місця.

Забезпечувати широкий асортимент супутніх товарів з фірмовим логотипом - пакети, блокноти, ручки, запальнички тощо.

Політика якості

Товари, що продаються через мережу маркетів, неодмінно повинні мати гарантовану якість. При зберіганні товарів потрібно створити найсприятливіші умови для збереження їх якості і кількості, зменшення товарних втрат (нормованих, ненормованих), а також чіткого та швидкого виконання торговельно-технологічних процесів. Не допускається наявність в торговельній залі пошкодженого, зіпсованого або простроченого товару.

Якість товару повинна підтверджуватися якісними посвідченнями, сертифікатами відповідності, ветеринарними свідоцтвами тощо.

Управління простором

Головний принцип в технологічному плануванні - ясність, доступність та простота.

Технологічна планограма магазину повинна відповідати вимогам:

- зацікавити покупця якомога більше пройти по торговельній залі;

- стимулювати незаплановані покупки;

- високооборотні товари розміщати в центрі та в кінці торговельної зали.

Для раціонального використання наявних площ доцільно застосовувати нестандартне обладнання.

Планування розміщення обладнання, яке використовується в торговельній залі, розробляється з урахуванням всіх особливостей товару, що продається, і дозволяє краще демонструвати його функціональні можливості.

Робота з постачальниками

Оптимальна логістика здійснюється шляхом централізації управління закупками, а саме:

- укладанням договорів поставки та договорів із надання маркетингових послуг;

- визначенням системи знижок;

- забезпеченням безперебійної наявності товарів;

- організацією поставки товарів;

- заміною пошкодженого товару або товару, на який закінчується термін реалізації.

Виключно за додаткову плату дозволяти постачальнику встановлювати спеціальні фірмові гірки (дисплеї, стенди), не порушуючи при цьому технологічного процесу і планування маркету.

3. Цінова політика кооперативних маркетів

Формування ефективної цінової політики є головним та пріоритетним напрямом діяльності підприємства.

Мета - збільшення доходів та досягнення ефективних результатів роботи за рахунок відвідування та здійснення покупок споживачами тільки у наших підприємствах, запровадження гнучкої цінової політики стосовно конкурента.

Роздрібні ціни на товари формуються кваліфікованими фахівцями з дотриманням норм законодавства та, враховуючи ціни конкурентів, затверджуються правлінням споживчого товариства або керівником підприємства.

Роздрібні ціни на товари тривалої реалізації підтримуються на рівні ринкових цін.

Роздрібна ціна на швидкопсувні та стратегічні товари постійно контролюється та формується як конкурентоспроможна. В даному випадку необхідно діяти активно - ініціюючи цінові зміни, а не пасивно - змінюючи ціни відповідно до цін конкурента. Один раз на тиждень менеджер організовує проведення моніторингу цін на стратегічний товар у конкурентів, про що складається звіт на кожне 1 та 15 число.

Споживачі одержують інформацію про ціни за допомогою цінників, які повинні відповідати назві товару.

Цінова стратегія

Фахівцями визначаються категорії товарів залежно від попиту на них. На кожну категорію окремо формується асортимент (базовий, додатковий, місцевий, сезонний) і розробляється стратегія цін, які поділяються на два види: активні та пасивні.

Активні ціни:

I. Ціна на стратегічний товар включає близько 80 найменувань товарів із базового асортименту, що користуються підвищеним попитом і покупки яких здійснюються майже кожний день. Ціни на даний асортимент постійно контролюються і завжди є нижчими, ніж у конкурентів.

II. Ціна на тактичний товар включає до 120 найменувань товарів, важливих для споживача. В той же час покупки здійснюються не кожний день і споживач має відносне уявлення про ціну.

Ціни на вказану категорію товарів необхідно також тримати на контролі та регулювати відповідно до ціни конкурента.

III. Ціна на базовий товар. Споживач не пам'ятає ціну, тільки має уявлення про межі її коливання. Ці товари купуються відносно постійно.

Пасивні ціни - ціни найменш залежні від сприйняття споживачем.

Це товари, що купуються час від часу, і споживач не пам'ятає ціну або не дуже нею переймається. Надану категорію товарів можна встановлювати ціну таку, як і в конкурентів, а іноді навіть і вищу.

Виконання цінової політики

Ціна - це один з найбільш поширених важелів ведення конкурентної боротьби. З метою недопущення збитковості підприємства необхідно бути обережними щодо її зниження та економічно обґрунтовувати наслідки зниження ціни, підтверджуючи це економічними розрахунками.

Так, при зниженні цін на товари в розмірі 5 % та збереженні валового прибутку на рівні 15 %, необхідно наростити товарообіг не менше 50 %.

Товари з обмеженим терміном реалізації мають продаватися за спеціальною акцією, розмір знижок не повинен перевищувати рівня торговельної надбавки.

4. Мерчендайзинг і маркетинг кооперативних маркетів

Оформлення магазину відіграє одну з ключових ролей у стилістичному образі кооперативних об'єктів. Саме завдяки магазинам та їх оформленню велика частина споживачів знайомиться з діяльністю споживчої кооперацієї в цілому.

Доцільно встановлювати на під'їздах декілька дорожніх покажчиків про місце розташування маркету.

Покупці впізнають кооперативний маркет за зовнішнім виглядом.

Особливо важливим аспектом при виборі торговельного підприємства споживачем є внутрішній і зовнішній дизайн магазину. Необхідно уніфікувати підходи до екстер'єру та інтер'єру, визначитися з єдиним кольоровим оформленням, стандартним обладнанням та логотипом. Всі елементи магазину також мають бути стандартними, щоб з першого погляду споживач міг впізнати кооперативний магазин.

Зовнішні умови оформлення кожного магазину відрізняються, але методи оформлення поєднують їх в єдину систему і формують систему уявлень про мережу в цілому. Все, від рекламної вивіски до лайт-боксу, має бути виконано в корпоративній стилістиці та з використанням корпоративних матеріалів.

Розташування обладнання вимагає стандартного визначення.

Ширина проходу між рядами має становити не менш ніж 1,4 м, а біля розрахункового вузла - не менш як 2 м, довжина полиць повинна бути не більшою 5 м, ширина полиць - 60 см, острівних гірок - 120 см, висота обладнання - 140 - 180 см.

Споживач проходить уздовж полиць і знаходить товар праворуч та ліворуч. Як правило, торговельне обладнання розміщується паралельними лініями перпендикулярно до каси розрахунку. Це дає можливість спостерігати за рухом покупця, ефективно використовувати площу торговельної зали та площу викладки товарів.

План розміщення обладнання магазину має відповідати таким вимогам:

- зацікавити покупця якомога більше пройти по торговельній залі,

- стимулювати незаплановані покупки,

- найкращі місця відводити для товарів власного виробництва, фруктів, овочів, молочної продукції та ковбасних виробів.

Касовий вузол повинен забезпечувати швидку і безпомилкову ідентифікацію товару, реєстрацію зроблених касиром операцій, друк чека, прийом оплати в різних формах (готівкою, картками) і накопичення фіскальної інформації. Додатково може бути реалізована підтримка різних систем лояльності (дисконтні картки, купони, картки постійних покупців і т. д.). Касовий вузол може бути створений або на базі POS-терміналу - спеціалізованого комп'ютера, обладнаного фіскальним принтером, - або з використанням касового апарата.

Незалежно від вибраного засобу автоматизації, всі касові вузли об'єднуються в мережу, що дозволяє системі обліку централізовано виконувати оновлення довідників товарів і отримувати інформацію про продажі.

Для зважування овочів та інших товарів в магазині слід передбачити одне або кілька місць. В зоні викладення товару встановлюються ваги з друком етикетки, на яку наноситься штрих-код, що містить інформацію про код товару і вагу. Ця етикетка наклеюється на пакет, а при розрахунку прочитується сканером штрих-кодів. Зважування може здійснювати як продавець, так і самостійно покупець. У останньому випадку доцільно застосовувати відеоспостереження за місцями зважування.

На верхній полиці забороняється викладення товару в скляній, жерстяній, пластиковій та іншій стандартній, а також у картонній та паперовій фігурній упаковках у декілька рядів.

Для найбільш ефективного розміщення товарів складаються планограми, які передбачають визначення постійного місця розташування кожного товару, кількість фейсенгів, максимальну кількість на полиці, кількість в упаковці та інше. маркет кооперативний мерчендайзинг

Допускається тимчасова наявність вільних місць зі збереженням цінників. Пусті місця, що утворилися, потрібно якнайшвидше заповнювати товаром, визначеним планограмою.

Вітрини і стелажі заповнюють товарами так, щоб покупець був впевнений, що в магазині достатньо всього, що йому потрібно.

Ефективність роботи торговельного підприємства залежить від якісного забезпечення, виконання функцій, пов'язаних з відстежуванням і підтримкою асортименту, замовленнями і розрахунками з постачальниками, формуванням цін і наданням аналітичної інформації.

Необхідно так скласти графік постачань, щоб був постійний запас найбільш ходових товарів або товарів, з постачаннями яких трапляються перебої. Більше уваги слід приділяти запасам тих продуктів, які активно рекламуються або задіяні при проведенні різних акцій.

Територія навколо магазину, будь-яка її деталь свідчать про акуратність та доглянутість магазину. Таким чином, територія навколо має бути ретельно доглянута та прибрана. Дозволяється використання синього кольору для оформлення території, але не слід сприймати колір буквально і фарбувати в нього смітники й паркани. Слід органічно поєднувати білий та синій кольори для оформлення навколишньої прилеглої території:

- декоративне оформлення (клумби, дерева, декоративні кущі);

- асфальтовані під'їзні шляхи, місце для паркування автомобілів;

- обладнане місце для стоянки велосипедів (не менше як на 10 од.).

Елементи навігації:

підлога - світло-сірі кахлі;

стеля - білого кольору;

стіни - світлого кольору з жовтуватим, теплим відтінком світлої охри;

торговельне та холодильне обладнання - біле з блакитними смужками;

товарні покажчики мають бути підвісні (навігаційні) або розташовані на торговельному обладнанні біло-блакитногр кольору.

Цінники стандартні, розташовані під першим товарним зразком ліворуч (над овочевими гірками можуть бути навісні).

На вільних від обладнання стінах, колонах тощо слід розміщувати рекламні панно та банери, на видному місці встановлюється інформаційний стенд для покупця та дошка оголошень.

Необхідно забезпечити споживачу вільний доступ до товарів, проходи в торговельній залі між рядами мають бути зручними для проходу покупців.

Маркет повинен працювати за методом самообслуговування з єдиним вузлом розрахунків і електронними вагами для зважування вагових товарів.

Встановлюються камери схову для зберігання особистих речей споживачів, також при вході у магазин має бути стіл з корзинами для відбору товарів.

Для створення позитивної атмосфери в магазині особлива увага приділяється освітленню.

Внутрішнє освітлення магазину має бути денним. Світильники розміщуються так, щоб освітлення падало на товар, тобто між рядами. Пристінні гірки, що погано освітлюються, повинні бути забезпечені місцевим освітленням, холодильне обладнання - мати спеціальне освітлення. Мінімальне освітлення маркету становить не менше 700 люкс, що вимірюється люксометром.

Магазини слід обладнати системами кондиціонування повітря.

Маркетинг

Логотип повинен виконувати функцію символу, за кольором та формою якого споживач впізнає даний тип магазинів, та розміщуватися при вході в торговельне підприємство, на рекламній вивісці, торговельному обладнанні, пакувальному матеріалі тощо для поширення обізнаності споживачів.

В усіх випадках магазин оформляється логотипом з урахуванням його оптичних полів. Виключенням з правил є вертикальна вивіска, коли дозволено використовувати логотип без оптичних полів, щільно до краю робочої поверхні. Фасад магазину оформлюється за допомогою логотипу та додаткових елементів. Висота вивіски визначає розмір логотипу.

Центральний вхід - стратегічно важливий, тому що це найбільш відкрите для поглядів покупців місце, і воно має бути особливо привабливим та охайним. Оскільки дуже важливим є перше враження, яке отримує споживач, тож необхідно створити гостинну, доброзичливу атмосферу і чистоту, що має постійно підтримуватися. Дляпідтримання чистоти біля входу розміщуються ємності для сміття, які вчасно очищуються або замінюються.

Розпорядок роботи зображується великими цифрами, щоб можна було його побачити на відстані та з проїжджої частини.

Стіл для упаковки товарів розміщується за касовим апаратом, продавець у випадку необхідності повинен запропонувати допомогу при пакуванні товару чи оформити покупку як подарунок.

Інформаційна система і експозиція належним чином має бути оформлений "Куточок споживача" з інформаційними матеріалами та журналом опитування споживача. На інформаційних вивісках має знаходитися перелік товарів, призначених для рекламних акцій, та список товарів, ціна на які нижча, ніж ціна конкурента.

Проведення разом з постачальниками різноманітних рекламних акцій, дегустацій продукції, спеціальних пропозицій по сезонних та святкових продажах створюють позитивну атмосферу. Інформація про проведення акцій повинна відображатися на інформаційному стенді. Для цього в торговельній залі виділяється постійне місце. Проведення рекламних акцій потрібно висвітлювати в місцевих засобах масової інформації.

При оформленні екстер'єру - керуватися вимогами бренд-буку. Належним чином оформляється зовнішнє освітлення фасаду магазину.

Якщо при вході у магазин є сходинки, збоку від них облаштовується пандус для плавного підйому або спуску дитячих колясок, візків покупців та інше. Рекомендується при створенні маркету уникати наявності східців або мати їх мінімальну кількість висотою не вище 14 см кожна.

Широко рекламується і проводиться урочиста церемонія відкриття нового сучасного маркету. Відкриття, що запам'ятовується, - один з найбільш ефективних способів привертання уваги потенційних споживачів, а також формування і підтримки його позитивного іміджу.

Серед найбільш ефективних рекламних заходів є:

- рекламні оголошення і статті про маркети в місцевих спеціалізованих і інформаційних ЗМІ, анонсування по місцевому радіо рекламних заходів, нового виду послуг, які можна отримати в маркеті;

- підготовка і проведення адресної розсилки через відділення зв'язку населеного пункту запрошень потенційним споживачам відвідати маркет із зазначенням переліку заходів, що проводяться у найближчі два тижні з відміткою дати і часу їх проведення;

- роздавання інформаційних листівок і флаєрів про проведення рекламних заходів, надання нових послуг, застосування нового виду упаковки тощо.

Проведення комплексної рекламної акції повинно бути направлено не тільки на те, щоб донести до всіх споживачів, які проживають уданому населеному пункті, інформацію про маркет, але і на стимулювання зростання обсягів продажів, формування стійкого потоку покупців, створення позитивного іміджу коопмаркету. Для проведення рекламних кампаній необхідно залучати товаровиробників.

При плануванні рекламної акції потрібно чітко визначити терміни і умови її проведення.

Разом з постачальниками власнику необхідно постійно організовувати виставки-продажі і сезонні виставки. Рекламна кампанія є яскравою подією для місцевих жителів.

У маркетах для пайовиків діє знижка відповідно до запровадженої дисконтної програми.

Перед відкриттям маркету власником проводяться ринкові дослідження, економічні розрахунки.

Дослідження конкурентного середовища проводиться не менше 2-х разів на рік із визначенням основних конкурентів. Проводиться обстеження та надається оцінка і висновки щодо типів роздрібних підприємств конкурентів, асортименту товарів, рівня роздрібних цін, системи торговельних знижок, надання послуг та проведення ними рекламних акцій щодо активізації торгівлі.

Дослідженням цін на товари щодня займається директор магазину, раз на тиждень проводиться порівняння цін на товари з цінами на аналогічні товари основних конкурентів.

Директор (менеджер) щоденно проводить моніторинг журналу з позиції опитування споживача.

За результатами проведення огляду необхідно інформувати відповідальну особу і визначити терміни усунення недоліків.

Представник кооперативної організації відвідує магазин не менше одного разу на тиждень і досліджує його роботу з точки зору покупця.

Дослідження факторів лояльності покупців при виборі магазину через проведення анкетних експрес-досліджень

Дослідження споживацької поведінки покупців проводиться не менше 2-х разів на рік власними силами або на підставі вже існуючих досліджень, які проводяться у даному регіоні.

5. Конкурентні переваги кооперативних маркетів

У сучасних умовах практичне використання маркетингу як системи управління на підприємствах і в організаціях споживчої кооперації надасть останнім низку переваг:

· підвищення задоволеності клієнтів за рахунок покращення їх обслуговування;

· вихід на нові ринки або завоювання нових сегментів раніше ніж конкуренти;

· підвищення якості виробленої продукції, розробка нової і якіснішої;

· вибір оптимальної ціни на продукцію чи послуги, яка б задовольняла споживачів, відповідала б якості продукції чи послуг і приносила б підприємству бажані прибутки;

· чітке ціноутворення та мінімізація товарних запасів;

· ефективне позиціювання продукції чи послуг підприємства;

· підвищення ефективності рекламної діяльності підприємства;

· підвищення якості роботи товаропровідної мережі підприємств.

Викладене дозволяє зробити ряд висновків..

По-перше, споживча кооперація витримала випробування системної кризи періоду переходу до ринкової економіки, зберегла в основному свій потенціал, організаційну єдність і функціональну цілісність.

По-друге, новий етан розвитку споживчої кооперації слід вважати етапом економічного зростання, гармонійного поєднання соціальних та економічних засад, соціальної орієнтації кооперативної діяльності, посилення соціальної місії споживчої кооперації.

По-третє, споживча кооперація стає ядром кооперативного сектору економіки, важливою складовою багатоукладної економіки країни, помітним інститутом громадянського суспільства.

По-четверте, перспективний розвиток споживчої кооперації в умовах ринкового середовища, жорсткої конкуренції, глобалізації та інтернаціоналізації економіки неможливий без науково обгрунтованої стратегії.

Література

1. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент [Текст] : підручник / А. В. Войчак. - К. : КНЕУ, 1998. - 268 с.

2. Карпенко Н. В. Управління маркетингом на підприємствах малого та середнього бізнесу [Текст]: монографія / Н. В. Карпенко. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - 363 с.

3. Карпенко Н. В. Споживча кооперація як економічна система малого та середнього бізнесу [Текст] / Н. В. Карпенко // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія «Економічні науки» - 2008. - № 4(31). - С. 125 - 130.

4. Карпенко Н. В. Формування системи управління маркетингом на підприємствах споживчої кооперації України [Текст] / Н. В. Карпенко // Маркетинг: Теорія і практика. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - с. 190 - 198.

5. Карпенко Н. В. Контроль маркетингової діяльності на підприємствах споживчої кооперації [Текст] / Н. В. Карпенко // Міжнародний науковий журнал. Механізм регулювання економіки. Економіка природокористування, економіка підприємництва та організація виробництва. - 2008. - № 4 (36), т. 2. - C. 74 - 83.

6. Малий та середній бізнес [Текст] / [Я. В. Белінська, О. В. Зав'ялова, О. Ю. Пащенко [та ін.] ; за заг. ред. В. Є. Сахарова. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2003. - 368 с.

7. Маркетинг менеджмент [Текст] : науч. издание / Под ред. д.э.н., проф. Л. В. Балабановой. - Донецк: ДонГУЭТ, 2001. - 549 с.

8. Пастухова В. В. Стратегічне управління підприємством : філософія, політика, ефективність [Текст] : монографія / В. В. Пастухова. - К.: КНТЕУ, 2002. - 302 с.

Размещено на Allbest.ru

...