Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія статистики, обліку та аудиту

Кафедра економіки підприємств

Контрольна робота з курсу "Маркетинг"

Варіант № 1

Тема: "Поняття маркетинг (мікромаркетинг, макромаркетинг)"

Студентки 3 курсу,

БСт-1333 групи, залікова № 13.33-01

Афанасенко Світлани Іванівни

Київ 2014

1. Поняття маркетинг (мікромаркетинг, макромаркетинг)

1.1 Значення та функції маркетингу

Трансформація вітчизняної економіки від командно-адміністративної до ринкової спричинила безпрецедентні зміни у всіх сферах діяльності. Необхідність суттєвого підвищення рівня життя народу, відродження та піднесення національної економіки, утвердження іміджу України потребують знання та розумного застосування надбань світової економічної теорії і практики стосовно виробничо-господарської і комерційної сфер діяльності, вивчення ринку, його структури, формування та функціонування.

Елементи знання ринку в Україні почали зароджуватися лише на рубежі 80-х і 90-х рр. XX ст. спочатку у виробничо-збутовій діяльності, зокрема промисловості і наданні різноманітних послуг, а згодом в інших галузях народного господарства.

Поняття "ринкова діяльність" передбачає застосування принципів, способів і методів продажу товарів і послуг покупцям з метою успішного задоволення їх потреб. Воно ототожнюється з поняттями "маркетинг" або ринкознавство.

Термін "маркетинг" походить від слова англійського походження "marketing", що означає продаж, збут, ринкова діяльність. Його появу пов'язують з американськими фермерами, які, шукаючи ринок збуту продукції, ввели поняття "Market Getting", що означало оволодіння ринком. Пізніше це словосполучення дало єдине слово - "маркетинг".

Розуміння суті і значення маркетингу полегшується при розгляді цього терміна з різних методологічних позицій.

Основні підходи до вивчення маркетингу:

- загальпоконцептуальний, тобто спрямування ділового мислення і ділової активності на задоволення потреб споживачів в умовах конкуренції, врахування специфіки вимог, реагування на управлінські особливості у процесі побудови ефективної системи управління виробництвом і збутом тощо;

- функціонально-товарний підхід, який є більш конкретним у сферах використання основних ресурсів фірми, її ринкових можливостей у виробничої збутовій діяльності, вивчення умов товарного продажу через торговельну мережу та просування на ринку; виявлення зацікавленості до товару, його ціни, витрат і прибутків;

- системно-комплексний підхід є узагальнюючим способом виявлення можливостей збутової діяльності. Він охоплює систему виходу на ринок (товарно-виробничі можливості фірми), стан конкуренції між фірмами, комунікативні зв'язки (інформованість і узгодження дій), умови адаптації до внутрішніх і зовнішніх змін на ринку, розподіл окремих операцій з переміщенням товарів від виробників до споживачів за окремими організаціями або службами та врахування національних традицій, історично сформованих методів і форм торгівлі товарами і послугами.

Більш глибоке розуміння суті маркетингу передбачає розгляд його з економічної, господарської і комерційної сторін.

Економічна сторона маркетингу полягає у застосуванні фірмою наступних умов: наявність фізичних і юридичних осіб (фірм, компаній тощо);

- можливості комунікативних зв'язків, які базуються на порядності, чесності і добросовісності партнерів;

- вільний вибір альтернативних рішень і, відповідно, прийняття або відхилення пропозицій;

- можливості реально впливати на покращення економічного становища власної фірми, партнерів і конкурентів на ринку товарів.

Господарська сторона маркетингу зводиться до розподілу виробничо-технологічних і збутових функцій з метою пріоритету на ринку і успішного задоволення потреб споживачів. Вона охоплює:

- підготовку виробництва (можливості потужностей і стан технологічної підготовки, трудові ресурси);

- процес виготовлення товарної продукції;

- систему фінансово-економічних заходів фірми.

Комерційна сторона маркетингу означає формування особливого способу мислення, спрямованого на задоволення початкового попиту, тобто зацікавленості у купівлі і споживанні товарів. Комерція підпорядковує і скеровує виробника виробляти тільки те, що можна продати, не забуваючи про постійно зростаючі потреби і вимоги потенційних (ймовірних) покупців на ринку. Ця функція маркетингу включає:

- виявлення потреб і запитів різних груп покупців, розробку і виготовлення товарів;

- встановлення ціни та інших стимулюючих чинників;

- виявлення раціональних шляхів доставки товарів у потрібній кількості, упаковці та з відповідним інформативним супроводженням.

Вищенаведене дозволяє виділити класичний і сучасний погляди на "маркетинг".

У класичному розумінні "маркетинг" - це підприємницька діяльність, яка здійснює управління рухом товарів і послуг від виробника до споживача або користувача.

У сучасному розумінні "маркетинг" - це процес планування, втілення задуму, ціноутворення, товаропросування і реалізації ідей, товарів і послуг шляхом обміну, задоволення мети осіб і організацій.

Існує багато інших визначень маркетингу, зокрема, як процесу інтегрування (поєднання) зусиль усіх учасників ринку на взаємовигідній основі для формування і задоволення попиту, або як наукової системи організації виробництва і збуту товарної продукції, яка побудована на базі попереднього дослідження потреб покупців і споживачів.

В узагальненому виді маркетинг - це система організації і збуту товарів, спрямована на задоволення потреб конкретних споживачів і користувачів та на одержання прибутку фірмою на основі дослідження і прогнозування ринку.

У спрощеному виді маркетинг - це задоволення потреб клієнтів з користю для організації (користь може бути як економічною, так і не економічною, але обов'язково пов'язана з цілями діяльності організації).

Становлення маркетингу як науки проходило сторіччями та історично склалось в результаті еволюційного розвитку дрібних, середніх і великих товаровиробників, зміни потреби цивілізованих суспільств, їх запитів і вимог та коливань ринкового співвідношення попиту (запитів і вимог) і пропозиції (можливостей задоволення останніх).

Отже, маркетинг як економічна система управління господарською діяльністю з орієнтацією на ринок отримав теоретичне обгрунтування становлення і розвитку та організаційне втілення у підприємницьку діяльність організацій, фірм та компаній, що працюють у ринковому середовищі.

1.2 Макромаркетинг і микромаркетинг

В даний час в економічній літературі розглядаються такі поняття, як макромаркетинг і мікромаркетинг. Виділення мікро і макромаркетинга дозволить керівникам вітчизняних підприємств та їх підрозділів пильніше відстежувати будь-які зміни у зовнішному і внутрішньому середовищі, а отже, на більш якісному рівні задовольняти постійно мінливі потреби клієнтів.

Мікромаркетінг являє собою розробку стратегій маркетингу для одного сегмента або для індивідуальних споживачів. Як правило, фірми звертаються до індивідуальних споживачів поштою або по телефону. Споживачів зазвичай виявляють, використовуючи адресні довідники.

Перевага мікромаркетинга полягає в тому, що фірми можуть розробити пропозиції з урахуванням характеристик окремих споживачів. Але фірмам не слід порушувати права споживачів на особисту таємницю, якщо вони не використовують дані про індивідуальні характеристики споживачів. Якщо список адресатів відсутній, тоді фірми вдаються до геодемографічного аналізу, при якому виявляють сім'ї, аналізуючи поштові індекси і пов'язуючи їх з демографічними характеристиками.

Одним з різновидів мікромаркетинга є маркетинг по замовленнях, тобто розробка товарів відповідно до потреб індивідуальних споживачів. При мікромаркетингу досить обмежені можливості, щоб розпізнати і охопити індивідуальних споживачів і визначити витрати, пов'язані з розробкою продукції по замовленнях індивідуальних споживачів. Мікромаркетинг більше застосуємо для продукції виробничого призначення, коли необхідно розробляти продукцію для окремих покупців і направляти зусилля маркетингу на цих покупців.

Макромаркетинг (в деяких джерелах - масовий маркетинг) - це цілісна стратегія маркетингу, що служить для охоплення якомога більшої частини ринку. Макромаркетинг заснований на аналізі й усвідомленні потреб на рівні суспільства, визначенні впливу цих потреб на прийняті державні рішення.

У зв'язку зі зростаючою сегментацією і формуванням більш широкого кола потреб споживачів масовий маркетинг в даний час став менш прийнятною стратегією. Але в той же час багато економістів дотримуються думки, що масовий маркетинг більш прибутковий, тому що компанія може домогтися економії, зумовленої масштабами виробництва і маркетингу. Одна рекламна кампанія значно дешевше розрізнених кампаній, розрахованих на різні сегменти ринку, виробництво однорідних виробів набагато економічніше виробництва різних товарів.

На сучасному етапі макромаркетинг ще не сформований як система. Для того щоб система макромаркетинга була сформована і могла ефективно працювати, державі необхідно виступати суб'єктом ринкових відносин Будь-яка успішно функціонуюча економіка має ядро у вигляді державних і муніципальних підприємств, а також каналів розподілу для задоволення базових державних потреб населення з низьким рівнем доходу.

Фундаментом макромаркетинга є дослідження потреб суспільства і формування на основі цих потреб напрямів їх ефективного задоволення. Провідником і реалізатором концепції макромаркетинга виступає держава, яка здійснює всі етапи відповідної маркетингової діяльності, закінчуючи аналізом досягнутих результатів.

Макромаркетинг може бути покладений в основу підвищення конкурентоспроможності товарів на державному рівні:

1) слід зберегти і розвинути пріоритет в галузях (розробка і виробництво озброєнь, космічної техніки);

2) доцільно концентрувати інвестиції в ті галузі (і навіть окремі підприємства), де вже створено передумови й умови виробництва конкурентоспроможної продукції. При цьому потрібне проведення незалежної оцінки (незалежними компетентними органами) конкурентоспроможності нових товарів (чи нових технологій) в системі макромаркетинга;

3) необхідно нормативне забезпечення конкурентоспроможності товарів.

Саме такими бачаться найбільш важливі завдання, які вимагають свого вирішення в системі макромаркетинга.

В основу створення системи макромаркетинга можуть бути покладені певні принципи:

* рівноцінності громадський та індивідуальний інтересів. Громадські інтереси також первинні, як індивідуальні. Проблема полягає в пошуку оптимального поєднання особистого і суспільного, що є передумовою процвітання суспільства. При вирішенні цієї проблеми головне - це те, щоб знайти той рівень пропозиції економічних благ, який буде вигідний не тільки товаровиробнику і продавцеві, але і суспільству в цілому, а також кожному споживачеві;

* підвищення якості життя суспільства в цілому і кожного індивіда окремо. Реалізація цього принципу повинна бути націлена на створення "суспільства високої якості життя";

* ефективного використання ресурсів. Цей принцип знаходиться в тісному зв'язку з принципом підвищення якості життя;

* створення пріоритетних напрямків у розвитку науки, техніки і нових технологій. В даний час, коли наукові знання перетворюються у визначальний фактор виробництва, відсуваючи на другий план і капітал, і робочу силу, велике значення набуває вибір пріоритетних напрямів розвитку науки і технології. Ця проблема теж повинна вирішуватися в системі макромаркетинга і регулюватися державою. Отже:

Макромаркетинг- це система управління діяльності підприємств та організацій в цілому, а мікромаркетинг - форма цільового маркетингу, за якої компанія орієнтує свої маркетингові програми на потреби чітко визначених і досить вузьких географічних, демографічних, психографічних і поведінкових сегментів.

мікромаркетинг ринковий розвиток

Літературні джерела

1. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 246 с.

2. Примак Т.О. Маркетинг: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2004. - 228 с.: іл. - Бібліогр.: с. 223-224.

3. Словник ключових термінів з дисципліни "Маркетинг" / Уклад. М.Г. Гребньов. - К.: КНЕУ, 2003. - 80 с.

4. Ключові слова: Маркетинг Под ред. Короткова А.В., СИНЯЄВА І.М.- Управління маркетингом, 2005 р.

Размещено на Allbest.ru