Дослідження ринку меблів для передпокоїв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Меблевий ринок в Україні на сьогоднішній день поки ще не дуже сильно розвинений, тому що його вклад у ВВП дорівнює лише 0,5%, а споживання меблевих товарів за рік на душу населення можна оцінити лише в 7 євро. Якщо порівнювати з країнами Європи то ці показники дорівнюють відповідно 3-5% і 250 євро.

На даний час основну частку на українському ринку займають вітчизняні меблі. Серед імпортних виробників найбільш широко представлені російські, польські та італійські меблеві фабрики. Результатом розвитку технологій виробництва в азіатських країнах і глобалізації ринку стала поява на Україні меблів з Китаю та Малайзії. При цьому частка різних виробників нестабільна, і співвідношення обсягів продажів постійно змінюється залежно від популярності тієї чи іншої марки серед українських споживачів.

В Україні спостерігається нерівномірний територіальний розподіл щодо виробництва меблів, оброблення деревини та виробництва виробів з неї. Найбільша частка ринку з виробництва меблів припадає на підприємства Харківської області, Дніпропетровської, Закарпатської, Київської, та Волинської областей. Частка Львівської області у загальному виробництві меблів є незначною, проте в межах Львівської області є декілька виробників меблів, чия діяльність заслуговує аналізу .

Виробництво меблів у Львівській області охоплює безпосередньо виробництво:меблів для сидіння з дерев'яним та металевим каркасом, офісних меблів, меблів для кухонь, спалень, дитячих кімнат, передпокоїв. Ринок передпокоїв у Львівській області представлений виробниками: "Віком", "Світ меблів", "Сокме", "Мебель - сервіс" та іншими.

На виробників передпокоїв найбільшим є вплив таких факторів макросередовища , як економічних, науково-технічних, природних. Вплив демографічних, соціально-культурних, політико-правових факторів також заслуговує уваги, однак для виробників передпокоїв він не є найвагомішим. При дослідженні мікросередовища виробника передпокоїв варто звернути увагу на комплектуючі та сировину до передпокоїв, вплив контактних аудиторій та відмінності цін , що пропонуються різними виробниками.

Об'єктом дослідження виступає діяльність підприємства по виробництву передпокоїв.

Предметом дослідження виступає комплекс маркетингу, що розробляється, він в свою чергу визначає основну стратегію та методи покращення функціонування даного підприємства.



Розділ 1. Дослідження ринку меблів для передпокоїв

1.1 Загальна характеристика ринку меблів для передпокоїв

Передпокій - місце, де ми проводимо, не так багато часу як, наприклад, у вітальні або кухні. Але погодьтеся, що перші хвилини, які ми проводимо в передпокої по приходу додому або останні перед виходом на роботу значною мірою впливають на наш настрій.

Передпокій створює перше враження про будь - який дім. Передпокій вибирається залежно від розмірних характеристик, площі та дизайну квартири, фінансових можливостей, особистих переваг і безлічі інших чинників. Виходячи з цього очевидно, що варіантів передпокоїв на сьогоднішній день є безліч.

Але,все ж можна навести список мінімально необхідних меблів для передпокою.

Передпокій має бути забезпечений консоллю, хоч би маленькою. Добре, якщо цей елемент передпокою додатково забезпечений поличкою або ящиком. передпокій макросередовище ціновий політика

Невід'ємна частина передпокою - вішалка або шафа для верхнього одягу. Добре, якщо в шафі або вішалці передбачені додаткові гачки для сумок або парасольок.

Також можна додати в передпокій пуф або зручний табурет, для зручності взування.

Незамінний атрибут передпокою - дзеркало в повний зріст. Природно, якщо не дозволяють розміри передпокою або той або інший чинник можна обійтися і дзеркалом над консоллю. Але краще звичайно ж побачити себе в повний зріст якраз перед виходом з квартири.

Що ж до стилістики меблів для передпокою і її дизайну, то тут все максимально просто - він повинен органічно вписуватися в дизайн інтер'єру останньої частини квартири.

1.2 Аналіз факторів макросередовища

Макросередовище фірми - це системи і чинники, які непрямим чином впливають на фірму через її мікросередовище і не підконтрольні їй. Вона включає наступні найважливіші групи чинників : економічні, демографічні , політико - правові, фактори природного, науково - технічного середовища, культурного оточення .

Економічні фактори дають змогу оцінити рівень купівельної спроможності населення, який залежить від рівня поточних доходів, цін, заощаджень і доступності кредитів. На купівельну спроможність негативно впливають економічні спади, високий рівень безробіття, зростання вартості отримання кредитів, інфляційні процеси.

Динаміка середньомісячної заробітної плати найманих працівників Львівської області у 2004 - 2013 рр. свідчить про її щорічне зростання.(мал.1.2.1.)

Малюнок 1.2.1. Динаміка середньомісячної заробітної плати найманих працівників у Львівській області протягом 2004 - 2013 рр.

Обсяг наданих короткострокових банківських кредитів за 2011-2013 рр. зростав, а довгострокових - зменшився, про що свідчать дані таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1. Вимоги банків за наданими кредитами у Львівській області (на кінець року)

	Вимоги банків за наданими кредитами	Короткострокові кредити	Довгострокові	У національній валюті	У іноземній валюті
	млн. грн	попередній рік= 100%	млн.грн	попередній рік= 100%	млн.грн	попередній рік= 100%	млнгрн	попередній рік= 100%	млн. грн	попередній рік=100%
2011	16555	86.9	3302	97.4	13253	84.6	6911	96.8	9644	81.0
2012	16900	102.1	3674	111.3	13226	99.8	8997	130.2	7903	81.9
2013	16639	98.4	3928	106.9	12711	96.1	9784	108.7	6855	86.7

Значення демографічних факторів при визначенні ринкових можливостей виробника передпокоїв має не найважливіше значення, однак ці фактори також заслуговують уваги. Розрізняють такі найсуттєвіші демографічні тенденцій:

1. Зростання населення в світовому масштабі.

2. Зниження народжуваності в Україні.

3. Зміни в українській сім'ї.

4. Міграція населення.

Таблиця 1.2.2 Кількість наявного населення Львівської області (на 1 січня)

Роки	Усього населення, тис.осіб	Міське населення, тис.осіб	Сільське населення, тис.осіб	Mіське населення, у % до загальної кількості населення	Сільське населення, у % до загальної кількості населення
2004	2611.0	1553.5	1057.5	59.5	40.5
2005	2598.3	1550.6	1047.7	59.7	40.3
2006	2588.0	1549.8	1038.2	59.9	40.1
2007	2577.1	1549.5	1027.6	60.1	39.9
2008	2568.4	1548.8	1019.6	60.3	39.7
2009	2559.8	1548.0	1011.8	60.5	39.5
2010	2552.9	1547.2	1005.7	60.6	39.4
2011	2549.6	1548.0	1001.6	60.7	39.3
2012	2544.7	1546.5	998.2	60.8	39.2
2013	2540.9	1544.8	996.1	60.8	39.2
2014	2540.7	1546.1	994.6	60,9	39.1

Загальна чисельність населення у Львівській області протягом 2004 - 2014 років постійно зменшувалась і станом на 1 січня 2014 року становила 2540,9 тис. осіб, що на 70,3 тис. осіб менше ніж у 2004 році.

Малюнок 1.2.2. Динаміка населення Львівської області протягом 2004 - 2014 років.

На діяльність виробників передпокоїв матиме місце такий фактор як житловий фонд області, зокрема динаміка кількості квартир.



Таблиця 1.2.3. Житловий фонд у Львівській області (на кінець року)

Роки	Весь житловий фонд, загальної площі, млн.м2	У середньому на одного жителя, м2 загальної площі	Кількість квартир, всього, тис.
2008	52,2	50,7	43,0
2009	53,1	51,8	44,2
2010	56,5	55,4	44,7
2011	59,5	58,3	50,0
2012	61,9	60,8	54,6
2013	63,0	62,3	55,7

Малюнок 1.2.3. Динаміка кількості будинків та квартир протягом 2008 - 2013 рр.

За даними таблиці 1.2.3 та малюнка 1.2.3. можна зробити висновок про те, що житловий фонд Львівської області протягом 2008 - 2013 рр. зростав, однак незначними темпами.

Політико-правове середовище складається з нормативно-правової бази, державних установ, які обмежують діяльність товаровиробника. Державне регулювання підприємницької діяльності проводиться в таких напрямах: захист підприємств від посягань інших; захист споживачів від недобросовісної ділової практики; захист інтересів суспільства. В Україні ринок меблів має великий потенціал і приваблює все більше закордонних виробників меблів і постачальників матеріалів, що в свою чергу може створити загрозу для національних товаровиробників. Останні в свою чергу не захищені від іноземної конкуренції законами. Взагалі, варто зауважити, що українське законодавство стосовно меблевої галузі промисловості є недосконалим та нерозвиненим.

Взагалі, деревообробна галузь промисловості має свою «керуючу офіційну установу». Одним із структурних підрозділів Міністерства промислової політики України є Департамент розвитку легкої та деревообробної промисловості, який здійснює підготовку пропозицій щодо формування державної промислової політики у легкій, меблевій та деревообробній галузях промисловості та розробляє і здійснює заходи, спрямовані на поглиблення економічної реформи.

Важливими факторами, що в сучасних умовах впливають на діяльність виробників меблів, зокрема передпокоїв, є фактори природного середовища. Серед них чи не найпомітнішим є фактор обмеженості природних ресурсів, зокрема лісових.

Деревина є основним видом лісових ресурсів. Щорічний обсяг заготівлі ліквідної деревини від усіх видів рубок в Україні становить близько 17,5 млн. м³, зокрема від рубок головного користування - 8,0 млн. м³

Таблиця 1.2.4 Деякі показники використання лісу у Львівській області

Роки	Обсяги продукції, робіт та послуг лісового господарства (у фактичних цінах), млн.грн.	Заготівля деревини - всього, тис.куб.м	Заготівля деревини - від рубок головного користування, тис.куб.м
2006	157.5	1171.3	440.3
2007	193.4	1172.4	484.1
2008	235.4	1396.9	755.1
2009	242.3	1317.4	522.6
2010	213.6	1056.0	519.1
2011	287.4	1248.4	563.7
2012	391.7	1254.4	570.0
2013	376.4	1146.4	638.9



Дані таблиці 1.2.4 засвідчують про тенденцію зростання заготівлі деревини до 2012, що в принципі мало б вважатись позитивним явищем, оскільки розвиток меблевої галузі промисловості і виробництво передпокоїв зокрема залежить від об'ємів заготівлі деревини, а в 2013 зменшилося на 108 тис.м³. Однак, якщо звернути увагу на той факт, що фактична лісистість території України становить 15,7 % за мінімально обґрунтованої 20%, то на мою думку факт зростання об'ємів заготівлі деревини є швидше негативним, ніж позитивним явищем. Також потрібно звернути увагу на те, що в 2013 заготівля деревини зменшилася на 108 тис. м³.

Як висновок, меблева галузь промисловості характеризуватиметься як високорозвинена тільки у тому випадку, коли зросте загальна площа земель лісового фонду, кількісний та якісний склад лісових ресурсів.

Культурне середовище. На впровадження маркетингових заходів підприємства можуть вплинути такі особливості культурного життя: надання переваги основним традиційним культурним цінностям; субкультура - група людей із загальними системами цінностей, які виникли в результаті спільності їх життєвого досвіду чи обставини; тимчасові зміни вторинних культурних цінностей . Звісно, кожне підприємство повинно враховувати вподобання та переваги споживача. Особливо це прослідковується у випадку виробництва меблів на замовлення .

Науково-технічне середовище. Науково-технічні досягнення значно впливають на функціонування товаровиробника у зв'язку із появою нових технологій, техніки, дешевших матеріалів тощо. Однак, варто зауважити, що в Україні невелика кількість підприємств займається інноваціями. Зокрема, за даними таблиці 1.2.5, максимальна кількість підприємств, що займались інноваціями в Львівській області становила 101 одиниць у 2013 році.



Таблиця 1.2.5 Деякі показники інноваційної діяльності у Львівській області

Роки	Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, %	Кількість інноваційно активних підприємств, одиниць	Кількість інноваційно активних підприємств у % до загальної кількості промислових підприємств	Впроваджено нових технологічних процесів
2008	9,8	127	15,8	54
2009	8,5	101	12,1	54
2010	12,1	106	13,0	56
2011	11.6	102	13,4	63
2012	9,8	100	13,2	39
2013	10,8	101	13,4	46

Взагалі, у межах Львівської області кількість інноваційно активних підприємств у % до загальної кількості промислових підприємств становить 13,4 %, кількість інноваційно не активних підприємств у % до загальної кількості промислових підприємств - 86,6%. Тобто, більшість діючих підприємств не використовують інновацій.

Малюнок 1.2.4. Порівняння кількості інноваційно-активних та неактивних підприємств

Підприємства, які систематично стежать за тенденціями науково-технічного прогресу (прискорення науково-технічного прогресу, поява безмежних можливостей, зростання асигнувань на НДР, впровадження незначних вдосконалень в існуючі товари, державний контроль за доброякісністю і безпечністю товарів тощо), без сумнівів досягнуть певних економічних успіхів та будуть більш конкурентно-спроможними як перед вітчизняними, так і перед іноземними виробниками. За підсумками аналізу меблевого ринку, хоча малі підприємства, утримують меншу частку ринку, ніж усі інші, основна конкурентна боротьба за споживачів спостерігається саме між ними. Оскільки вони:

· технологічно оснащені сучасним деревообробним обладнанням;

· використовують високоякісну сировину (дуб, бук, ясень);

· пропонують для продажу товар з "підтримкою";

· мають хоча і невеликий, зате висококваліфікований персонал;

· впроваджують інноваційні маркетингові методи просування.

1.3 Аналіз факторів мікросередовища

Мікросередовище фірми - це система і чинники, які безпосередньо впливають на фірму або схильні до її прямої дії. Вона включає наступні основні елементи: споживачі (покупці), постачальники, конкуренти, посередники ,контактні аудиторії. Усі чинники мікросередовища безпосередньо впливають на діяльність фірми, проте самі більшою мірою або повністю непідконтрольні фірмі із-за активної дії на них інших громадських чинників і непередбачуваних дій конкурентів.

Підприємства деревообробної, у тому числі меблевої, промисловості у Львівській області зосереджені у Львові, Дрогобичі, Бориславі, Добромилі, Старому Самборі, Стрию, Самборі, Сколе, Кам'янці-Бузькій. Основними лідерами у виробництві меблів у Львівській області є Львівська меблева фабрика «Карпати», Львівська меблева фабрика «Віком», меблева фабрика «Мебель - сервіс», ТЗОВ «Сокме», ТОВ «Гербор - Холдинг»,компанія "Малко". В загальному за період 2004 - 2013 рр., як свідчать дані таблиці 2.1.1, обсяг виробництва меблів був найвищим у 2013 році за рахунок великих обсягів виробництва меблів для сидіння з дерев'яним каркасом та дерев'яних меблів для умеблювання інтрер'єру житлових приміщень. Стосовно обсягів виробництва передпокоїв, то статистичні дані Держкомстату по них відсутні. Однак за допомогою аналізу групи, до якої входить даний вид продукції, - меблі дерев'яні для умеблювання інтер'єру житлових приміщень - можна зробити висновок, що він зростав до 2009 року, у 2010-2011 роках зменшився,а з 2012 знову зростав. Що стосується меблів дерев'яних для умеблювання інтер'єру житлових приміщень, то у 2013 році було виготовлено 315 тис. шт., що у 11 разів перевищує базовий 2004 рік.[6]

Таблиця 1.3.1 Виробництво основних видів меблевої продукції у Львівській області за 2004-2013 роки

Види Роки	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Меблі для сидіння (переважно з дерев'яним каркасом), тис.шт	154	173	242	225	261	306	196	249	297	339
Меблi конторськi (офісні) та для підприємств торгівлі, тис.шт.	71	86	50	68	78	87	27	37	34	32
Меблі кухонні, тис.шт.	22	30	36	43	57	68	99	164	285	260
Меблі дерев'яні для умеблювання інтер'єру житлових приміщень, тис.шт.	28	38	60	94	160	167	131	142	243	315
Всього, тис.шт.	275	327	388	430	556	628	453	592	859	946

Що стосується 2013 року, дані про виробництво наведені у таблиці 1.3.2 і свідчать про те , що порівняно з періодом січень-жовтень 2014 року, виробництво меблів для підприємств торгівлі (дерев'яні) і меблів для спалень, їдалень і віталень (дерев'яні) збільшилося,а всіх інших меблів - зменшилося . Найбільше виготовляють меблі для сидіння переважно з дерев'яним каркасом та меблі для спалень, їдалень і віталень дерев'яні (більше ніж 250 тис.шт).

Таблиця 1.3.2 Виробництво основних видів меблевої продукції за січень-жовтень 2014 року

Види меблевої продукції	Вироблено за січень-жовтень 2014р.	Січень-жовтень 2014р. у % до січня - жовтня 2014р.
Меблі для сидіння переважно з металевим каркасом,тис.шт.	4,2	57,6
Меблі для сидіння переважно з дерев'яним каркасом,тис.шт.	249,7	94,5
Меблі для офісів дерев'яні, тис.шт.	6,8	44,0
Меблі для підприємств торгівлі дерев'яні, тис.шт.	1,9	178,4
Меблі кухонні, тис.шт.	201,7	91,9
Меблі для спалень, їдалень і віталень дерев'яні, тис.шт.	273,3	106,5

Сировиною для виробництва передпокоїв є:

· Деревиностружкова плита (ДСП).

· Плити МДФ, які використовують, здебільшого, для виготовлення фасадів.

· Метал - для виготовлення опор.[3]

Основними комплектуючими для виробництва передпокоїв є дзеркала,

комоди , системи висунення для ящиків, тумби для взуття.

Якщо йдеться про фурнітуру, то для основної маси меблів використовують дешеву фурнітуру українських, турецьких та польських марок. Серед української фурнітури - наприклад ТМ „ KRONO”, польської - ТМ GTV, Nomet, Rejs, румунської - KASTAMONU. Для елітних чи просто дорогих меблів використовують, зазвичай, фурнітуру європейських марок, зокрема Blum (Австрія), Haefele (Німеччина), Hettich (Німеччина). Усі три виробники мають представництва в Україні.

Фурнітуру загалом поділяють на такі види - ручки, напрямні та метабокси (для шухляд), завіси, відбійники-амортизатори, аксесуари до шаф (вішаки), підйомні механізми, поличкотримачі, ролики, ніжки, комплектуючі до кухонь, системи для розсувних дверей, кріпильна фурнітура.

Стосовно конкуренції на ринку меблів, зокрема передпокоїв, найбільшими конкурентами українських виробників у сегменті дешевих меблів є китайські виробники. Імпорт китайських меблів зростає на порядок швидше, ніж імпорт меблів взагалі. Останній становить серйозну загрозу українським виробникам ще й тому, що не підлягає сертифікації та стандартизації в Україні. Очевидно, що дешеві імпортні вироби цікавитимуть, насамперед, звичайних споживачів, які націлені на якнайдешевшу купівлю меблів для дому. Показником, що засвідчує конкуренцію зі сторони іноземних виробників є значний обсяг імпорту меблів, який протягом 2008 - 2013 року значно перевищував показники експорту меблів. Максимальним імпорт меблів був у 2009 році , мінімальним у 2010 році. Мінімальний експорт ( 229946,5 тис. дол) у 2010 році, а максимальний (508768,2 тис.дол) у 2013 році.[1]

За даними малюнка 1.3.1 можна підтвердити наявну тенденцію переважання обсягів імпорту меблів над обсягом експорту. Великі обсяги імпорту призводять до посилення конкуренції на ринку меблів.

Таблиця 1.3.3 Обсяги імпорту та експорту меблів з України

	Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Експорт	Імпорт
		тис.дол. США	у % до січня-вересня 2013р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до січня-вересня 2013р.	у % до загального обсягу
2014(до вересня)	94 меблі	397847,4	112,1	0,9	306495,1	77,1	0,5
2013	94 меблі	508768,2	114,1	0,7	550092,9	113,6	0,6
2012	94 меблi	445702,1	143,0	0,7	484448,4	129,4	0,6
2011	94 меблi	311657,5	135,5	0,6	368997,5	125,2	0,6
2010	94 меблi	229946,5	64,9	0,6	294697,5	48,5	0,6
2009	94 меблi	354278,8	123,6	0,5	607704,4	170,8	0,7
2008	94 меблi	286564,8	141	0,6	355065,1	136,6	0,6

Малюнок 1.3.1 Експорт і імпорт меблів в Україні

Аналізуючи ціни на передпокої в межах Львівської області , можна зробити наступні висновки:

· ціни на передпокої коливаються в незначних межах, наприклад ТЗОВ «Сокме» (Сокальський р.) пропонує передпокої за ціною 1470 грн (мінімальна ціна за передпокої ) - 2420 грн (максимальна ціна за передпокої), а «GERBOR ХОЛДИНГ» (Львів) - за цінами 650 - 5900 грн (таблиця 1.3.4.)[5]

Таблиця 1.3.4 Матеріали і ціни на передпокої виробників "Сокме" і "GERBOR ХОЛДИНГ"

Виробник передпокоїв	Назва передпокою	Матеріал	Ціна,грн
Сокме	"Іспанія"	Корпус: ДСП, Фасад:ДСП	1470
	"Кото"	Корпус: ДСП Фасад: ДСП	2310
	"Ніагара"	Корпус: ДСП Фасад: МФД	2030
	"Фурнель"	Корпус: ДСП Фасад: ДСП	1820
	"Діаген"	Корпус: ДСП Фасад: ДСП	1500
	"Дует Поп"	Корпус: ДСП Фасад: ДСП	2090
	"Сатурн Нео"	Корпус: ДСП Фасад: МДФ	2420
	"Дует"	Корпус: ДСП Фасад: ДСП	2070
GERBOR ХОЛДИНГ	"Яспис"	Корпус: ДСП Фасад: МДФ	650
	"Соло 205"	Корпус: ДСП Фасад: ДСП	2700
	"Маріо"	Корпус: ДСП Фасад: МДФ	1660
	"Топаз"	Корпус: ДСП Фасад: МДФ	1910
	"Блюз"	Корпус: ДСП Фасад: МДФ	5900
	"Берта біс"	Корпус: ДСП Фасад: МДФ	3030
	"Опал"	Корпус: ДСП Фасад: ДСП	1700
	"Аро"	Корпус: ДСП Фасад: МДФ	1180
	"Пр-1,5"	Корпус: ДСП Фасад: МДФ	3690

· ціни на передпокої залежать від матеріалу (сировини) та розмірних характеристик ( ширина, глибина, висота). Наприклад , «Мебель - сервіс» (Радехівський район) пропонує передпокої за цінами 1200 - 1950 грн (матеріал - ДСП з фасадом МДФ), за передпокої ДСП - середня ціна коливається від 1680 до 2280.

· причиною зростання ціни на передпокої зазвичай є подорожчання сировини.

· на ціну на передпокої (як і будь - який вид меблевої продукції) може впливати також ґатунок деревини. Смаки в цій сфері постійно змінюються, останніми роками переваги мав бук.

Таблиця 1.3.5 Аналіз цін виробників передпокоїв залежно від матеріалу

Виробник	Матеріал	Ціна, грн
Гербор Холдинг	ДСП	2630
Соkme	ДСП	1660
Мебель - сервіс	МДФ	1840
Мебель - сервіс	ДСП	1790
Світ меблів	ДСП	2052
Світ меблів	Корпус: ДСП Фасад: МДФ	1470



При реалізації передпокоїв їх виробник може зіткнутися з наступною проблемою - реалізовувати їх через посередників чи самостійно.

Зараз існує низка дилерів, які мають власні меблеві виставкові салони та гіпермаркети меблів. Зазвичай співпрацюють з ними серійні виробники. А от, виробники, що мають індивідуальний тип виробництва, тобто працюють на замовлення, в тому числі із серіями виробів, проблеми збуту своєї продукції не відчувають. Для них проблемним питанням є пошук клієнтів та уникнення простоювання виробництва, проте якщо виробник справді може запропонувати своїм корпоративним чи приватним клієнтам якісні та унікальні вироби, клієнти самі будуть звертатися до нього. Хоча варто зауважити, що можливість серійних виробників співпрацювати з посередниками та розміщувати їх у виставкових залах є перспективною. Виставковий салон - один з ефективних каналів збуту меблів, який має ширші функції ніж, звичайний магазин [4].

Посередниками на ринку меблів у Львівській області є : «Ліга Нова», «Будинок меблів».[7]

Стосовно контактних аудиторій, то на виробників передпокоїв мають вплив засоби масової інформації. Про рекламу продукції можна подбати самостійно, або ж довірити її спеціальним агентствам з інформації та реклами. У Львові такими є рекламна агенція «Монблан», компанія «Брок», рекламне агенство «Фара» та інші.

Споживачі (покупці) - це фізичні та юридичні особи бажання та потреби яких повинні задовольнятися якісно та своєчасно. Першочерговими споживачами є сім'ї різни класів. Споживачі вимогливі не лише до якості меблів, але й до роботи з простором, кольором та стилем.

Анкета та результати опитування наведено у Додатку А і Додатку Б.

В опитуванні прийняли участь 45% чоловіків і 55% жінок.

Малюнок 1.3.2. Статева структура опитаних респондентів

За віковою структурою респонденти відносяться до таких категорій:

1) від 20 р. до 40 р. - 55%

2) від 41 р. до 60р. - 25%

3) 61 р. і старше - 20%

Результати можна відобразити на мал. 1.3.3.

Малюнок 1.3.3. Вікова структура опитаних респондентів.



Більшість респондентів вважають, що більш якісними є меблі для передпокоїв національного виробника. Результати відображено на мал.1.3.4. у відсотковому співвідношенні.

Малюнок 1.3.4. Переваги виробників меблів для передпокоїв

При виборі меблів для передпокоїв респонденти в більшості випадків віддають перевагу таким джерелам інформації, як реклама в ЗМІ, родичі та друзі. Результати можна відобразити на графіку

Малюнок 1.3.5. Джерела інформації



Більшість опитаних готові заплатити за меблі для передпокоїв середню ціну (701 - 1000 грн). А також віддають перевагу меблям, виготовлених в основному з масиву деревини (7 з 20-ти опитаних респондентів).

Найбільш ефективним засобом розповсюдження меблів є дистриб'юторська мережа, тобто більшість підприємств, які виготовляють меблі для передпокоїв реалізують свою продукцію через мережу магазинів по всій Україні. Також застосовуються продажі через об'яви в газетах, мережу Інтернет, рекламні брошурки. Досить перспективним може бути розвиток продажів меблів через гіпермаркети.

Перелік меблевих журналів з меблями для передпокоїв:

1. « Меблі Halmar»

2. «Караван»

3. «Меблеві технології»

4. «Власний бізнес»

5. « Меблі, інтер'єр»

6. « Ремонт разом»

1.4 Сегментація ринку меблів для передпокоїв

Поглиблене дослідження ринку потребує розглядати його як диференційовану структуру, залежно від груп споживачів і споживчих властивостей товару, що в широкому розумінні визначає поняття ринкової сегментації.

Ринкова сегментація - метод знаходження частки ринку і визначення об'єктів, на які спрямована маркетингова діяльність підприємства, а також, це управлінський підхід до процесу прийняття підприємством рішень на ринку, основа для вибору правильного поєднання елементів маркетингу.

За результатами опитування наше підприємство буде зорієнтоване на меблі для передпокоїв з масиву деревини по середній ціні 701 - 1000 грн.



Таблиця 1.4.1 Сегментація ринку меблів для передпокоїв

Вид сировини Ціна	ДСП	масив деревини	МДФ
до 700
701 - 1000
більше 1001



Розділ 2. Розробка товарної політики

Маркетингова товарна політика - це комплекс заходів, у межах яких один чи декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми. Основним завданням товарної політики є створення такого товару чи послуги і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або ж використовувалися мінімально як допоміжні для досягнення поставлених фірмою цілей. Вона покликана забезпечити прийняття рішень стосовно формування асортименту й управління ним; підтримання конкурентоспроможності товару на певному рівні; знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); розробка та реалізація стратегії упаковування, маркування, обслуговування товарів.

Малюнок 2.1. Структура маркетингової товарної політики

Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів (послуг). Це створення нових товарів, які дадуть змогу фірмі здійснити прорив на ринок, перемогти конкурентів, зберегти й розширити свій ринок, збільшити доходи й прибуток. У ринкових умовах завжди виграє той, хто атакує. Тому розробка товарів завжди в центрі уваги будь-якого підприємця.

Обслуговування - це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринку і користуються попитом споживачів. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу.

Елімінування - це процес зняття застарілого продукту фірми з ринку. Його основне завдання - оптимізувати усунення з ринку товару, попит на який падає. Це означає узгодити витрати фірми на виробництво й реалізацію товару, який все важче знаходить свого споживача, з доходами від його продажу, які все ще наявні й можливі в майбутньому. Одним з елементів товарної політики є створення служби сервісу для клієнтів.

Розглядаючи товар як комплексне поняття, можна сприймати його на трьох рівнях:

· товар за задумом;

· товар у реальному виконанні;

· товар із підкріпленням.

У таблиці 2.1 представлені три рівні товару, який виробляє наша фірма, а саме -меблі для передпокоїв.

Таблиця 2.1 Три рівні товару

3-й рівень	Товар із підкріпленням	- безкоштовний виклик дизайнера фірми; - паспорт та гарантія на 2 р.; - занос, складання та монтаж безкоштовний.
2-й рівень	Товар у реальному виконанні	Властивості: - безпечність; - комфортність; - практичність; - екологічність; - висока технологічність; - надійність та довговічність. Упаковка : бульбашкова пакувальна стрічка і вантажне одіяло.
1-й рівень	Товар за задумом	Забезпечення потреб споживання у високоякісній продукції, яка дозволяє зручно розміщувати і зберігати речі.

Товар за задумом - це та основна ідея товару, той зиск, який отримує споживач у результаті купівлі та споживання.

Товар у реальному виконанні - реально створений товар з характерною для нього сукупністю властивостей, функцій, упаковки, марки, дизайну, ціни.

Основними властивостями і характеристиками меблів для передпокоїв фірми «Style» є:

- безпечність;

- оригінальність;

- мобільність;

- екологічність;

- практичність;

- надійність та довговічність.

Упаковка є важливим елементом у виробництві меблів для передпокоїв. Це проміжна ланка, яка забезпечує доставку товару від виробника до споживача. Для транспортування меблів для передпокоїв фірми «Style» буде використовуватись бульбашкова пакувальна стрічка і вантажне одіяло.

Одним із важливих елементів товарної політики підприємства є рішення щодо використання товарних марок. Пропозиція товару під певною маркою сприяє зміцненню його ринкових позицій, але водночас потребує додаткових витрат і відповідно підвищує ціну цього товару.

Товарна марка - це ім'я, назва, символ, малюнок чи їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів чи послуг даного продавця і диференціації їх від товарів конкурентів.

Товарний знак - це товарна марка, що зареєстрована у встановленому порядку і має юридичний захист.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 2.2. Товарний знак фірми «Stylе»

Позиції товару на ринку можуть бути суттєво підкріплені додатковими послугами і вигодами, що відображає третій рівень товару, тобто товару з підкріпленням. Що стосується третього рівня товару фірми «Style», то слід відзначити наступні додаткові послуги:

1. Безкоштовний виклик дизайнера фірми.

2. Гарантія на вироби 2 роки.

3. Безкоштовний занос, складання і монтаж виробу.

Підприємство «Style» прагне забезпечити високий рівень сервісу. Якщо клієнт знайшов брак, або інші причини невідповідності товару, то можна зв'язатись з менеджером. Зі свого боку підприємство гарантує швидке вирішення можливих проблем.



Розділ 3. Розробка цінової політики

Цінова стратегія комплекс дій, що використовується для встановлення і зміни цін, набір правил для прийняття цінових рішень, що забезпечують реалізацію цінової політики. Розробка самостійної цінової стратегії - постійно відтворювальний процес.

Види цінових стратегій:

· стратегія преміальних цін, або стратегія "зняття вершків"-встановлення цін на рівні вищому, ніж, на думку більшості покупців, повинен коштувати товар із даною економічною цінністю, і отримання вигоди від високої прибутковості продажу у вузькому сегменті ринку

· стратегія цінового прориву, або стратегія "захисних цін" -встановлення цін на рівні нижчому, ніж, на думку більшості покупців, заслуговує товар із даною економічною цінністю, і одержання великих прибутків за рахунок збільшення обсягів продажу і частки ринку;

· стратегія "якнайшвидшого повернення засобів" - установлення цін таким чином, щоб прорватися в сектор ринку, де продаж товару приносить найвищий рівень прибутковості, що дозволяє в найкоротші терміни повернути засоби, інвестовані у виробництво товару (стратегія припускає сполучення елементів стратегії " зняття вершків" і стратегії "цінового прориву");

· нейтральна стратегія ціноутворення - встановлення цін, виходячи з того співвідношення "ціна/цінність", що відповідає більшості аналогічних товарів, що продаються на ринку.

· стратегія проникнення - використання відносно низьких цін для швидкого проникнення на нові ринки (застосовується у випадку високоеластичного попиту);

Для нашого підприємства важливо встановити ціну на товар, яка повністю покриває витрати на виробництво і збут, а також дає можливість отримати справедливу норму прибутку. Оскільки на нашому підприємстві націнка до собівартості - 20%, потужність підприємства 4000 шт. і воно орієнтується на середню ціну 701 - 1000 грн. (в нашому випадку 800 грн.), тоді середня собівартість одиниці продукції на даному підприємстві становить:

;

При виготовленні меблів для передпокоїв підприємство понесе такі витрати:

· змінні витрати - змінюються із збільшенням обсягів виробництва та збуту продукції і в даному випадку становлять 60%;

ЗВ=0,60*666,67=400 грн./шт.

· постійні витрати - 40% від собівартості продукції.

ПВ=666,67*0,40=266,67грн./шт.

ПВ=4000*266,67=1066680 грн.

Оскільки ми орієнтуємось на виробництві меблів для передпокоїв з масиву деревини, то ми обираємо їх середню ціну 800грн. Отже, при розробці цінової політики було обрано нейтральну стратегію ціноутворення. Відповідно до цього середня ціна на підприємстві становить 800 грн, а собівартість одиниці продукції -666,67 грн.



Розділ 4. Розробка збутової політики

Методи розповсюдження, просування товару є третім елементом комплексу маркетингу. Збутова політика фірми має органічно поєднуватись з іншими елементами комплексу маркетингу: характеристиками товару, його позиціонуванням на ринку, ціновими стратегіями, методами просуванням товару. Відповідно підприємство для себе повинно визначити шляхи за допомогою яких буде просувати товар (канал розподілу).

Канал розподілу - це система, що забезпечує доставку товару до місця продажу. Система каналів розподілу складається з елементів внутрішнього середовища підприємства і зовнішнього середовища. Елементи внутрішнього середовища: опрацювання замовлень, добір транспортних партій, вихідний контроль, упакування, оформлення документації. Елементи зовнішнього середовища - власне канали розподілу. Вони виконують наступні функції: дослідження (збору маркетингової інформації), стимулювання збуту, встановлення контактів із потенційними покупцями, підготування товару до продажу, організація товароруху (транспортування, складування), фінансування, прийняття ризику.

· Прямі канали розподілу (канали нульового рівня) найчастіше використовують фірми, які хочуть контролювати всю свою маркетингову програму і мати тісні контакти із споживачами на обмежених цільових ринках. Вони більше поширені на ринку продукції промислового призначення.

· Непрямі канали розподілу, що передбачають участь торгових посередників, як зазвичай, вибирають фірми, що прагнуть розширити свої ринки та обсяги збуту. При тому вони згідні відмовитись від багатьох збутових функцій, але, відповідно, і від певної частки контролю над каналами збуту і контрактів із споживачами.

Канали розподілу нашої фірми будуть наступними:

1. Нульовий канал. Прямий продаж кінцевим споживачам зі складу та під індивідуальне замовлення через Інтернет-магазин.

2. Однорівневий канал. Продаж кінцевим споживачам через власну роздрібну мережу.

На малюнку 4.1 представлені канали розподілу, які фірма «Style» буде використовувати найчастіше.

Спожи

Малюнок 4.1. Схема продажу меблів для передпокоїв за каналами розподілу

У реальних ринкових умовах обсяг збуту є дуже динамічним показником і внаслідок впливу різних факторів (зміна економічної ситуації, дії конкурентів тощо) може падати. Аналіз дасть змогу визначити критичний обсяг збуту, при якому фірма ще не матиме збитків. Якщо обсяг збуту буде менший ніж критичний, то фірма матиме збитки, а якщо більший - прибутки.

Визначаємо обсяг беззбитковості, тобто такий обсяг, при якому підприємство не отримує прибутку, але і не несе збитків. Розраховуємо обсяг беззбитковості за формулою:

де: ПВ - загальні сукупні постійні витрати на реалізовану продукцію, грн;

ЗВ - змінні витрати на одиницю продукції, грн./од.;

Ц - ціна продукції, грн.

Таким чином, визначаємо точку беззбитковості:

Q_безз=1066680/(800-400)=2667 шт.

Для того щоб зобразити точку беззбитковості графічно, нам необхідно визначити валові надходження та валові витрати.

ВН=Ц·Q_max=800*4000=3200000грн.

ВВ=ПВ+ЗВ·Q_max =1066680+(400*4000)=2666680 грн.

Обсяг беззбитковості можна представити графічно на малюнку 4.2.

Валовий прибуток становитиме:

ВП_р=ВН-ВВ=3200000-2666680=533320грн.

При розробці комплексу просування для підприємства було визначено декілька рівнів каналу розподілу, розраховано постійні витрати, які становлять - 1066680 грн, змінні витрати на 1 шт. - 400 грн. Визначено точку беззбитковості - 2667 шт., лише кожна наступна одиниця товару буде приносити прибуток; валовий прибуток - 533320 грн.

Малюнок 4.2. Визначення точки беззбитковості графічним методом

Маржинальний прибуток (валова маржа) - перевищення обсягу реалізації продукції (Д) над величиною змінних витрат (ЗЗВ) на виробництво товарів або надання послуг. Маржинальний прибуток - це сума грошових коштів, необхідних для покриття постійних витрат (ФВ) і формування прибутку:

МП = Д - ЗЗВ = Ц * Q - ЗВ * Q = ( Ц - ЗВ ) * Q,

де: МП - маржинальний прибуток;

Ц - ціна продукції, грн.;

Д - дохід від реалізації продукції;

Q - обсяг випуску продукції, од.

ЗВ - змінні витрати на одиницю продукції, грн./од.;

ЗЗВ - загальні змінні витрати.

МП=(800-400)*4000=1600000 грн

Питомий маржинальний прибуток - перевищення ціни одиниці продукції над величиною змінних витрат на одиницю продукції:

ПМП = Ц - ЗВ=800-400=400 грн.

Коефіцієнт маржинального прибутку - частка маржинального прибутку від обсягу реалізації продукції, виражена у відсотках:

КМП=МП/Д=Д-ЗЗВ/Д=1-ЗВ/Ц

КМП=1-400/800=0,5=50%

У випадку, коли виготовляється один вид продукції точка беззбитковості у натуральних одиницях визначається за формулою:

Q_без^шт. = ПВ/ПМП =1066680/400=2667 шт.

Q_без^грн. =ПВ/КМП=1066680/0,5=2133360 грн.

де: ПВ - загальні сукупні постійні витрати на реалізовану продукцію, грн;

Ще один показник, який розраховується при аналізі беззбитковості - показник безпеки. Він дозволяє визначити, наскільки фірма може знизити обсяг продажу, не зазнавши при цьому збитків.

Показник безпеки - відношення різниці між очікуваним обсягом продажу і точкою беззбитковості до очікуваного обсягу продажу. Розраховується у відсотках.

ПБ=() * 100 =*100

ПБ=*100=33,33%

Показник безпеки корисний для оцінювання операційного ризику. Чим вищий цей показник, то безпечнішою вважається ситуація.

Визначаємо кількість одиниць продукції (Q_ціл), яку слід продати для отримання запланованого прибутку (П_ціл).

П_ціл = Q_ціл * Ц - (ПВ + ЗВ * Q_ціл)

П_ціл = 4000*800 - (1066680+400*4000)=533320 грн.

Звідси:

,

де: П_ціл - цільовий (запланований) прибуток.

Q_ціл = (1066680 + 533320)/(800-400) = 1600000/400 = 4000 шт.

Допустиме зниження обсягу продажу, за якого підвищення ціни є доцільним (тобто коли валовий прибуток або не зменшується (=%ДК), або (<%ДК)).

або

,

де: % Д Q - відсоток зниження обсягу продажу;

% Д Ц - відсоток підвищення ціни;

% МП - відсоток маржинального прибутку у відсотках до підвищення ціни.

= (10/(50 + 10))*100% = 16,67%

Додамо, що граничний прибуток за підвищенням ціни не зміниться, якщо цінова еластичність дорівнюватиме співвідношенню зміни обсягу продажу і ціни.



Розділ 5. Розробка комунікаційної політики

В умовах насиченого ринку недостатньо розробити новий якісний товар, встановити на нього оптимальну ціну і вибрати ефективні канали розподілу. Дедалі більшої уваги набуває четверта складова комплексу маркетингу - комунікаційна політика.

Формування комунікаційної політики підприємства передбачає прийняття великої кількості різноманітних рішень, пов'язаних із визначенням цільової аудиторії, величини рекламного бюджету, вибором оптимальних засобів розповсюдження реклами, створення ефективних текстів рекламних звернень, використанням засобів комерційної пропаганди, методів стимулювання збуту тощо.

Просування товару на ринку здійснюється за допомогою системи маркетингових комунікацій, яка охоплює будь-яку діяльність підприємства, спрямовану на інформування, переконання та нагадування споживачам про свої товари, стимулювання їх збуту і створення позитивного іміджу підприємства в очах громадськості.

Маркетингові комунікації - це діяльність підприємства, спрямована на інформування, переконання і нагадування цільовій аудиторії про свої товари, стимулювання їх збуту, створення позитивного іміджу фірми у суспільстві та налагоджування тісних взаємовигідних партнерських стосунків між підприємством і громадськістю, а також оцінювання ринкової ситуації через зворотний інформаційний потік з метою адаптації цілей фірми до ситуації, яка склалася. З метою збільшення ефективності комунікаційні програми доцільно розробляти спеціально для кожного сегмента ринкової ніші й навіть для окремих клієнтів, беручи до уваги як прямий, так і зворотний зв'язок між фірмою та клієнтами. Отже, першим етапом комунікаційного процесу є повний аудит потенційних можливостей взаємодії компанії та її продукту з клієнтами. Спрямовуючи свої комунікаційні зусилля на адресатів, фірма сподівається на бажану для неї зворотну реакцію, а саме: від споживачів - купівлі товару фірми; від постачальників і маркетингових посередників - співробітництва на взаємовигідних умовах; від контактної аудиторії - якщо не підтримки, то відсутності протидії; від органів державного управління - формування режиму найбільшого сприяння.

Основні види просування:

· реклама;

· пропаганда, паблік-рілейшнз;

· стимулювання збуту;

· персональний продаж.

Реклама - будь-яка платна форма неособистого представлення і просування товарів від імені відомого спонсора (виробника, замовника) з вказівкою джерела фінансування.

Стимулювання збуту - короткочасні спонукальні міри заохочення покупок або продажу товару (або послуги).

Пропаганда - неособистісне і неоплачене стимулювання попиту на товари за допомогою поширення комерційне важливих відомостей у засобах інформації або доброзичливого представлення на радіо, телебаченні, зі сцени.

Особистий продаж - усне представлення товару в ході бесіди з одним або декількома покупцями з метою здійснення продажу.

Паблік - рілейшнз - формування сприятливого образу (іміджу) фірми.

Для ефективної діяльності фірми недостатньо випускати продукцію, привабливу для потенційних покупців і відмінною високим рівнем виконання серед конкурентних товарів, треба ефективно донести інформацію про це до покупців. Оптимальною комбінацією різних видів реклами - запорука успіху в частині просунення продукції на ринок. Загальний об'єм рекламного оголошення не повинен бути громіздким, а заключну інформацію необхідно дублювати для сприйняття на слух та зір. В рекламному зверненні слід заключити інформацію про переваги виготовлюваного товару, ціну та канали збуту, тобто місце, де можна придбати товар. Для просунення нашого товару окрім реклами планується проведення виставок та участь у них, організація відповідних заходів, зокрема прес-конференцій з приводу некомерційних подій у житті фірми, широке інформування населення.

При рекламуванні нашого товару акцент необхідно робити на наступних характеристиках товару:

· висока технологічність;

· зручність;

· надійність;

· екологічність;

· стильність.

Пропонується також випуск каталогів з детальною інформацією про продукцію фірми, включаючи ціну, ас...