Актуалізація маркетингу в кластерній організації рекреаційного підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК: 338.487:303.722.4

АКТУАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГУ В КЛАСТЕРНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Спеціальність 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (підприємства туристично-рекреаційного комплексу)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ПОДСОЛОНКО МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Сімферополь 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор БУЗНІ Артемій Миколайович Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського професор кафедри менеджменту і маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ГУДЗЬ Петро Васильович, Запорізький національний технічний університет завідувач кафедри менеджменту і маркетингу,

кандидат економічних наук, доцент ГЕРАСИМЕНКО Віктор Григорович Одеський державний економічний університет завідувач кафедри економіки і управління туризмом

Захист відбудеться «19» листопада 2010 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.52.051.06 у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України за адресою: 95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, Зал Засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, просп. Академіка Вернадського, 4, корпус „А”.

Автореферат розісланий «18» жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Павленко І.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ключовий важіль розвитку суспільного виробництва - маркетинг, що забезпечує узгодження потреб населення з можливостями його діяльності за усіма її економічними видами та найбільш оперативно проявляється у малому підприємництві, перестав здійснювати реальний вплив на зайнятість місцевого населення у більшості районів у регіонах України.

Високоефективна у підприємництві форма організації виробництва у вигляді кластерів, особливо у рекреаційній діяльності, незважаючи на великі зусилля у проведенні поточних та перспективних маркетингових заходів зіткнулася з проблемою високої конкуренції діючих рекреаційних підприємців, що базується на дефіциті рекреаційних територій, управлінській культурі підприємців та видів послуг для рекреантів, та не приносить результативного приросту обсягів бізнесу у рекреаційній діяльності та зайнятості місцевого населення навіть у загальновизнаному рекреаційному регіоні - в АР Крим.

Різноманітні аспекти проблеми розвитку рекреаційно-туристського підприємництва, у тому числі і на основі кластерної організації виробництва і маркетингу, висвітлено багатьма зарубіжними і вітчизняними вченими. Зокрема, питання кластерного розвитку досліджували Василенко В.О., Горняк О.В., Гонтаржевська Л.І., Гук Н.А., Давиденко І.В., Джексон, Джеффрі А., Діденко О.М., Дудкін Е.А., Клок Н.В., Мартін, Маршал А., Мерфі, Несторенко О.В., Нордін С., Перу, Портер М., Санлі, Скічко А.І., Скічко С.М., Хіршман, Х'ялагер, Якобс та ін; маркетингом: Бухаліс Д., Бейкер М.Д., Дей Д., Кантер Р.М., Котлер Ф., Купер С., Кемерон Є., Ламбкін М., Ладе С., Морган Н., Новела М., Перкінс К., Прітчард А., Раіністо С., Розенфельд С.А., Сергєєв Б.І. та ін; рекреацією та туризмом: Бузні А.Н., Герасименко В.Г., Гудзь П.В., Долішній М.І., Єфремов О.В., Каніщєва Н.І., Цьохла С.Ю., Яковенко І.М. та ін.

Проте, низка аспектів цієї проблеми залишилися недостатньо розробленими, особливо стосовно до рекреаційного підприємництва: маркетинг орієнтований переважно на діючі великі рекреаційні та туристські комплекси, розміщені у традиційно освоєних містах-курортах; відсутні механізм та обґрунтована структура системоутворюючого формування нових рекреаційних кластерів, що враховують не лише потреби рекреантів, але і місцевого населення у здійсненні рекреаційного підприємництва; відсутні організаційні основи для формування кадрової та компетенційної бази місцевого населення з ініціативного створення та забезпечення функціонування на інноваційних установах сучасних малих підприємств та рекреаційних кластерів. Перераховані аспекти проблеми, їх актуальність та нагальна необхідність вирішення зумовили вибір теми дослідження, її мети, завдань та структури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі менеджменту та маркетингу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського у межах науково-дослідних робіт: 0105U002532 «Забезпечення підвищення результативності діяльності підприємств на основі розвитку людського потенціалу в регіонах України (на прикладі Криму)», де автор виявив резерви незайнятого населення у районах та містах Криму й запропонував напрями їх поетапної реалізації; 0108U001909 «Формування цілеспрямованої стратегії росту конкурентоспроможності Регіонів України», де автор сформулював пропозиції щодо організації системи підготовки та перепідготовки кадрів для роботи на підприємствах рекреаційних кластерів.

На вибір теми дисертації та на її зміст вплинула участь автора у спільних міжнародних освітніх проектах з університетами Європи за програмою ТЕМПУС: CD - JEP - 22044 / 2001 UKR «Менеджмент організацій та управління людськими ресурсами в Криму»; JEP 26193 - 2005 «Аналіз криз та прийняття рішень в Україні».

Тему затверджено на Вченій раді ТНУ (протокол №2 від 27 лютого 2008р.)

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка організаційно-економічного механізму взаємодії маркетингу та кластерних форм організації підприємництва, що дозволяє підвищити зайнятість місцевого населення у процесах створення малих підприємств на невикористаних рекреаційних територіях. Для досягнення мети у дисертації визначено й вирішено низку наукових та прикладних завдань:

1. Забезпечити приріст знань із процесів розвитку кластерної організації виробництва та виконати їх структуризацію за усіма складовими цих процесів.

2. Виявити особливості та суперечності розвитку маркетингу підприємств, кластерів та малого підприємництва на основі аналізу розвитку наукової думки та реального досвіду стосовно потреб населення у підприємництві.

3. Оцінити проблемну ситуацію з розвитку рекреаційного підприємництва, рівню його результативності та ступеню використання початкових для нього територіальних і людських ресурсів на прикладі малих підприємств рекреаційного регіону, його міст та районів.

4. Обґрунтувати призначення маркетингу, склад методів та організаційних форм розвитку підприємництва, що дозволяють усунути проблемну ситуацію з низької зайнятості місцевого населення на малих підприємствах у рекреаційних регіонах, зокрема в АР Крим та деяких її районах.

5. Розробити для територій, що мають резерви рекреаційних ресурсів і незайнятого населення, пропозиції щодо їх залучення до процесів розвитку підприємництва на основі оновленого підходу до маркетингу, що створює умови для формування кластерів як ефективної форми організації виробництва.

6. Обґрунтувати у складі рекреаційних кластерів види діяльності, що мають системоутворююче призначення та виконують функції мультиплікатора для розвитку усіх інших видів діяльності, що створюють нові робочі місця для місцевого населення.

7. Сформувати організаційно-економічні умови для створення цільових ланок освітньої мережі, що дозволяє вирішити завдання підготовки й перепідготовки місцевого населення для роботи на новостворюваних малих підприємствах, що формують рекреаційні кластери у районах регіону.

Об'єкт дослідження - процеси розвитку рекреаційних кластерів.

Предмет дослідження - маркетинг у розвитку кластерних форм організації рекреаційного підприємництва.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації є результати сучасних теоретичних досліджень процесів розвитку економіки на підприємствах, у регіонах, галузях та країнах, щодо форм організації виробництва та найважливіших функції управління ними, зокрема: підприємництво маркетинг кластер цільовий

- у дослідженні процесів розвитку рекреаційних кластерів широко використовувався метод системного аналізу і синтезу, що дозволив виконати структуризацію та приріст знань щодо об'єкту дослідження;

- у дослідженні теорії та практики функціонування маркетингу в умовах підприємств, що діють, та створюваних кластерів використовувався метод порівняльного аналізу - бенчмаркинга, що дозволив виявити соціальну роль маркетингу, як предмету дослідження, у розвитку економіки та підприємництва на рекреаційних територіях на основі кластерної організації виробництва;

- під час оцінки проблемної ситуації, що вимагає усунення, застосовано статистичні методи обробки інформації для розрахунку всіх необхідних аналітичних показників і побудови графіків їх залежностей;

- для вирішення завдань підготовки і перепідготовки кадрів, що забезпечують реалізацію всіх результатів досліджень, застосовано методи програмно-цільового підходу, імітаційного моделювання і прогнозування, що дозволяють наочно застосовувати всі кількісні оцінки запропонованих в роботі варіантів формування рекреаційних кластерів.

В інформаційній базі дослідження використано Закони України, Накази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України, Європейського Союзу, Світового банку, публікації вітчизняних та зарубіжних науковців, матеріали досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у теоретичному та методичному обґрунтуванні та вирішенні важливої науково-практичної проблеми: розробка положень щодо формування організаційно-економічного механізму взаємодії маркетингу та кластерних форм організації підприємництва як основи підвищення зайнятості місцевого населення на слабо освоєних рекреаційних територіях сільських районів (на прикладі АР Крим).

Уперше:

- розроблена графічна модель взаємодії малих підприємств, що входять одночасно до мереж спеціалізованих підприємств та у рекреаційні кластери; модель дозволяє структурувати склад рекреаційних кластерів у загальному вигляді та передбачити участь малих підприємств усіх спеціалізованих мереж, затребуваних у кластерах, у будь-яких обсягах їх діяльності.

Удосконалено:

- структуризація знань у формі термінологічної графічної моделі розвитку кластерної організації виробництва для системності подальшого дослідження.

- структурування змісту процесу забезпечення соціально-орієнтованого використання рекреаційних територій на основі актуалізації маркетингу та його виходу за межі підприємств, що діють, на рівень новостворюваних мереж підприємств, що беруть участь у створенні рекреаційних кластерів, які дозволяють підвищити зайнятість місцевого населення на основі його реальної потреби у підприємництві. Це ініціювало створення парадигми випереджаючого маркетингу у кластерній організації рекреаційного підприємництва.

- склад рекреаційних ресурсів територій, районів та міст, що мають берегову лінію моря, заток, озер та річок, що враховує довжину лінії берега, для відповідних розрахунків ресурсовіддачі та резервів рекреаційного розвитку.

Набули подальшого розвитку:

- аналітичний механізм виявлення системоутворюючої ролі видів економічної діяльності з мультиплікаторним ефектом у розвитку малого підприємництва на основі кластерної організації виробництва, що базується на системному обґрунтуванні складу показників, що використовуються у моніторингу результативності розвитку малого підприємництва.

- методи кількісного узгодження чисельності незайнятого місцевого населення, числа створюваних вперше малих та середніх підприємств, кластерів і можливого числа рекреантів, що дозволяють реалізувати парадигму випереджаючого маркетингу у рекреаційних кластерах.

- системоутворююча структура рекреаційного комплексу у складі кластера, що складається із засобів розміщення, харчування, відпочинку та розваг, що дозволяє забезпечити пріоритетне значення останніх.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх застосування в управлінні процесами розвитку підприємництва на основі кластерних форм організації виробництва у сільських районах АР Крим, що мають резерви рекреаційних ресурсів, та в освітніх процесах із підготовки та перепідготовки персоналу для роботи на підприємствах рекреаційних кластерів.

Виявлено як соціально-орієнтований напрям розвитку підприємництва на основі створення кластерів - проведення випереджаючого маркетингу потреб місцевого населення у підвищенні зайнятості та рівня якості життя за рахунок поліпшення використання місцевих рекреаційних ресурсів.

Запропонована структура формування рекреаційних кластерів із малих підприємств, що входять до спеціалізованих мереж, дає можливість ініціаторам їх створення організувати взаємодію різнорідних підприємств у єдиному напрямі та вирішити завдання підготовки кадрів із місцевого населення.

Пропозиції щодо організаційних аспектів створення рекреаційних кластерів передано до Міністерства курортів і туризму АР Крим (довідка 01-29/1384 від 25.12.09), а також у ДАТ Чорноморнафтогаз (довідка 141/23-7 від 28.12.09).

Основні результати дослідження використовуються у викладанні навчальних дисциплін студентам спеціальностей «Менеджмент організацій» та «Менеджмент інноваційної діяльності» ТНУ ім. В.І. Вернадського у навчальних дисциплінах «Методологія і організація наукових досліджень» (54 години), «Моделювання інноваційних процесів» (108 годин), «Управління ризиком в інноваційній діяльності» (108 годин).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, організаційно-методичні розробки, практичні пропозиції, виводи дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора з актуалізації маркетингу як інструменту розвитку малого підприємництва на основі кластерної організації рекреаційної діяльності на мало використовуваних територіях сільських районів АР Крим. Отримані наукові результати та висновки не використовують положення та ідеї співавторів і здобуті дисертантом особисто, що відображено у списку наукових робіт. У працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належать практичні висновки щодо аналізованої проблеми.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати дисертації представлені, обговорені та отримали підтримку на 12 конференціях, серед яких: міжнародна наукова конференція «Нові підходи до розвитку систем соціально орієнтованої економіки регіону» (Алушта, 2010); XVII міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я» (Харків, 2009); міжнародна конференція за результатами проекту за програмою ТЕМПУС «Аналіз криз та прийняття рішень в Україні» (Київ, 2009); п'ята міжнародна науково-практична конференція «Украина и глобальная экономика: теория и практика хозяйствования» (Сімферополь, 2009); 38 наукова конференція професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів ТНУ ім. В.І. Вернадського «Проблемы выхода из экономического кризиса» (Сімферополь, 2009); VI Республіканська науково-практична конференція «Туризм, курорты и наука: Стратегический менеджмент в туризме» (Сімферополь, 2008); V Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів, докторантів «Менеджмент підприємницької діяльності» (Сімферополь, 2007).

Публікації. Результаті дослідження опубліковані у 16 наукових працях, серед яких 10 статей у спеціалізованих наукових журналах, затверджених у переліку ВАК Україні, 5 матеріалів і тез доповідей на наукових конференціях, 1 навчальний посібник. Загальний обсяг публікацій складає 5,3 д.а., з яких особисто авторові належить 4,9 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів та висновків, викладених на 233 сторінках друкованого тексту. Робота містить 14 таблиць, 34 рисунків, додатків із 2 та 8 таблиць, список використаних джерел зі 217 найменувань.

ОСНОВНІЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТІ

У вступі сформульовано сутність, стан та значущість вирішуваної наукової проблеми, підстави та вихідні дані для її опрацювання, аргументовані необхідність проведення дослідження та актуальність теми, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовані мета, завдання, проблемна ситуація, об'єкт, предмет, методи дослідження, висвітлені наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, де виокремлено особистий внесок здобувача, апробація та можливості застосування отриманих результатів, публікації автора, обсяг та структура дисертації.

У першому розділі «Теоретичне обґрунтування актуалізації маркетингу у розвитку кластерної організації рекреаційного підприємництва» здійснено системне дослідження процесів розвитку рекреаційних кластерів як об'єкту, та маркетингу у розвитку кластерних форм організації рекреаційного підприємництва як предмету дослідження. У результаті аналізу об'єкту дослідження на підвалинах змісту термінів і визначень кластерів, прийнятих у світовій науці та практиці розроблено термінологічну графічну модель кластерної організації виробництва. Вважаючи на те, що у вітчизняній практиці викладу кластерних ініціатив відсутні спроби оформлення їх у вигляді класифікації, дисертант класифікував види та проблеми реалізації кластерних ініціатив (за змістом, початковим елементам для впровадження, видам діяльності, проблемам реалізації). Елементи характеристики кластерних ініціатив, використовувані в зарубіжному досвіді, у роботі зведені в класифікаційні угрупування, а міжнародний досвід їх здійснення забезпечує відповідну достовірність її структури та змісту.

Узагальнення досвіду державної політики України з розвитку кластерної організації виробництва дозволило структурувати формування пріоритетних для економіки технологічних кластерів. На відміну від світового досвіду, у роботі виведені висока частка участі держави у методології та організації створення та забезпечення функціонування технологічних кластерів. Виявлено предметну адресність державних кластерних ініціатив у туристсько-рекреаційній сфері України, новизна структури яких полягає в оцінці внеску держави у рішення зі створення кластерів, у порівнянні з тим, що ініціаторами їх створення за кордоном частіше виступають бізнес, або організації-донори. Для підняття рівня добробуту населення регіонів АРК через підняття рівня зайнятості доведена соціальна значущість створення і діяльності туристичних і рекреаційних кластерів. Аналіз предмета дослідження дозволив структурувати зміст маркетингу кластерів, на основі якого з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду сформовано структурну модель, що не має графічного аналога у вітчизняній літературі (рис. 1).

Виконана структуризація наукового досвіду застосування брендингу у маркетингу туристичних напрямів і кластерів для візуалізації його змісту, а розрізнене розуміння зарубіжними авторами значення брендингу у маркетингу туристичних кластерів систематизовано та оформлено графічно.

Сформоване поняття маркетингу виявлення потреб населення у розвитку малого підприємництва дозволило виявити відмінності маркетингу потреб у малому підприємництві від маркетингу потреб у продукції малих підприємств. Висновок щодо необхідності спеціального напряму в маркетингу, що охоплює потреби населення у підприємницькій діяльності для забезпечення необхідного рівня добробуту працівників та членів їх сімей, підтверджується усіма етапами дослідження, окремими фрагментами та маркетинговими завданнями кластерів із зарубіжного досвіду, що підкреслює системність змісту поставленої задачі.

Обґрунтування необхідності проведення маркетингу ресурсних можливостей малого підприємництва за регіонами сприяло виявленню сільських районів, що мають пріоритети у рекреаційному розвитку та великі ресурсні можливості з розвитку малого підприємництва на основі кластерів.

Запропоновано застосування моніторингу показників результативності розвитку малого підприємництва у регіонах за видами економічної діяльності як інструменту управління розвитком у додаток до моніторингу діяльності «єдиних дозвільних центрів» ведення підприємницької діяльності в Україні. Достовірність пропозицій щодо здійснення моніторингу ефективності розвитку малого підприємництва в роботі забезпечена їх ідентичністю зі складом даних показників у «Програмі підтримки і розвитку малого підприємництва в Автономній Республіці Крим на 2009 - 2010 рр.».

Сформований аналітичний механізм виявлення системоутворюючої ролі у малому підприємництві видів економічної діяльності, що надають мультиплікаторний ефект для розвитку економіки регіонів із використанням кластерної організації виробництва. На цій основі виведено можливість та необхідність системоутворюючої ролі у розвитку малого підприємництва підприємств рекреаційної сфери діяльності, що дають імпульс прискорення розвитку малого підприємництва у решті всіх видів економічної діяльності, на прикладі одного з пріоритетних сільських районів АР Крим.

У другому розділі «Проблеми результативності рекреаційного підприємництва» досліджено проблемну ситуацію, породжену станом розвитку кластерних форм організації підприємництва та маркетингу в Україні. Виявлено процеси концентрації рекреаційного розвитку в окремих містах та сільських районах АР Крим на тлі деградації у цьому напрямі інших. Для усіх територій автономії запропоновано та розраховано показники ресурсовіддачі (у долях одиниці, де за «1» прийнято середній рівень по АРК), що охоплюють, як ресурс, площу території, чисельність населення, вартість наявних основних фондів. Запропоновано віднести до специфічного рекреаційного ресурсу регіону довжину берегової лінії моря, заток, озер, річок з відповідним розрахунком ресурсовіддачі. На основі аналізу кластерних утворень у країнах світу запропоновано системну структуру взаємодії членів туристичних та рекреаційних кластерів. Показник оцінки адекватності кінцевого результату діяльності малих підприємств кількості найнятих робітників розглядається графічно спільно з показником кількості МП на 10000 населення (рис. 2).

Виведений новий показник є реальним інструментом вибору пріоритетних (для розвитку малого підприємництва) міст і районів у регіоні, кращих за адекватністю та з меншою чисельністю малих підприємств, що діють.

На основі аналізу структури операційних витрат на реалізовану продукцію за видами економічної діяльності сформовано пріоритети розвитку малих підприємств, що мають у структурі витрат найбільшу питому вагу витрат на оплату праці з урахуванням специфіки АР Крим як рекреаційного регіону (надання послуг, діяльність готелів і ресторанів), а також розвитку видів діяльності, що дозволяють знизити матеріальні витрати на основі заміни привозних матеріалів на продукцію свого виробництва (сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт і зв'язок).

Відставання м. Джанкою та Джанкойського району від передових міст та районів АР Крим за виробленням обсягу реалізованої продукції на 1 зайнятого та 1 найнятого працівника малих підприємств більш ніж у двічі дозволяє віднести їх до пріоритетних територій вибору інноваційних форм організації виробництва та розвитку структури видів діяльності у малому підприємництві.

Виявлено та запропоновано для використання резерви курортно-рекреаційного потенціалу у ряді міст та сільських районів АР Крим (Джанкой, Саки, Джанкойський, Красноперекопський, Нижньогірський, Ленінський та інші райони). Для Джанкойського району, пріоритетного для дослідження у дисертації інноваційних шляхів ефективного розвитку малого підприємництва, обґрунтовано склад територій сільських рад, що мають найбільші резерви чисельності непрацюючого населення, площі територій, протяжності доріг із твердим покриттям та довжини берегової лінії усіх видів водоймищ.

На основі запропонованого в роботі показника ресурсовіддачі берегової лінії міст та районів АР Крим виявлено кількісні резерви збільшення їх внеску у ВДВ на основі розвитку рекреаційного підприємництва (Джанкойський, Красноперекопський, Чорноморський та Ленінський райони). Виявлено, що у розвитку рекреаційного підприємництва в АР Крим сформувалася проблемна ситуація, породжена нерозвиненістю процесів формування кластерних форм організації підприємницької діяльності, як об'єкту дослідження, породженою обмеженням вирішення завдань маркетингу малими підприємствами, що діють. В економіці АР Крим виявлено наявність диспропорцій у розвитку малого підприємництва між містами та сільськими районами (у містах, що мають берегову лінію моря, кількість малих підприємств на 10000 населення у 2008 р. була вище у 3 - 7 рази порівняно з сільськими районами, що мають берегову лінію Азовського та Чорного морів, заток, озер та річок; відставання рівня зайнятості на малих підприємствах у відсотках до працездатного населення у згаданих районах від міст у 4,5 - 6 разів; низький рівень використання рекреаційних ресурсів у районах порівняно з містами у 4 - 9 разів.

У третьому розділі «Методичні та організаційні положення актуалізації маркетингу для розвитку кластерної організації рекреаційного підприємництва» розроблена парадигма випереджаючого маркетингу, який виступає у ролі методу розвитку кластерних форм організації рекреаційного підприємництва (рис. 3).

Її новизна полягає у розподіленні завдань задоволення потреб на дві групи: одна традиційна група потреб у послугах та продукції, що випускаються підприємствами кластерів; друга нова група соціальних потреб населення, що працює на підприємствах кластерів, що задовольняються завдяки створенню кластерів та нових робочих місць на їхніх підприємствах, і що у результаті дає можливість підвищити рівень добробуту та якості життя місцевого населення й членів їх сімей. Повнота змісту запропонованої у роботі парадигми забезпечена аналізом змісту ідентифікованого у світовій літературі досвіду створення та забезпечення функціонування туристських кластерів у країнах світу, а також складу маркетингових заходів стосовно цих процесів. У вітчизняній та зарубіжній літературі відсутнє визначення випереджаючого маркетингу стосовно кластерної організації рекреаційного підприємництва та, відповідно, немає аналога з узагальнення світового досвіду у цих питаннях у вигляді запропонованої у роботі парадигми.

Запропоновано методи варіативних розрахунків кількості місць для розміщення рекреантів та чисельності рекреантів, які відпочили, залежно від кількості днів відпочинку та місяців завантаження протягом року засобів розміщення (табл. 1). Запропоновані методи варіативних розрахунків приросту числа рекреантів дозволяють актуалізувати роль маркетингу та розглядати його з позицій виявлення з його допомогою потреб у розвитку рекреаційних територій та створення для цього рекреаційних й супровідних для них підприємств, що об'єднуються в кластери, насамперед за все, для забезпечення зайнятості місцевого населення та підвищення рівня його добробуту.

Запропоновані методи розрахунку питомих показників рекреаційних ресурсів на територіях, що мають резерви рекреаційного розвитку, для використання цих показників як основи критеріїв вибору пріоритетів розвитку територій (табл. 2). Ці методи належать до розряду методів маркетингу, орієнтованих не на підприємства, що діють, а на процеси обґрунтування можливості створення нових підприємств та кластерів, розвиваючи та актуалізуючи маркетинг малого підприємництва. Запропоновані методи дозволяють кількісно оцінити на кожній із аналізованих територій можливу кількість новостворюваних малих підприємств та на їх основі - кластерів.

Виконано класифікацію рекреаційних територій, прилеглих до водоймищ, за характеристиками берегової лінії. Запропоновано типовий склад спеціалізованих засобів розміщення для знову освоюваних рекреаційних територій. Запропоновано типову структуру формування рекреаційних комплексів, орієнтованих на відпочинок та розваги на воді. Запропонований візуалізований виклад системоутворюючих характеристик та організаційних форм створення рекреаційних комплексів у складі кластерів не має аналогів у вітчизняній та зарубіжній літературі, базуючись при цьому переважно на іноземному досвіді зі створення рекреаційних кластерів.

Розроблена графічна модель взаємодії мереж малих підприємств, рекреаційних кластерів та ланок їх управління, що забезпечують розвиток неосвоєних рекреаційних територій АР Крим, дозволяє по-новому організувати процеси управління цією взаємодією у напрямі досягнення головної стратегічної мети розвитку рекреаційного підприємництва - забезпечення місцевого населення додатковими робочими місцями та на цій основі - підвищення рівня його добробуту (рис. 4).

У четвертому розділі «Забезпечення занятості населення підприємництвом у рекреаційних кластерах на основі актуалізованого маркетингу» досліджено проблеми реалізації розробок попередніх розділів дисертації й отримано нові наукові та практичні результати.

До наукових результатів належить розроблена у розділі структурна модель процесу забезпечення соціально-орієнтованого використання порожніх рекреаційних територій сільських районів. На її основі здійснено отримання практичного результату - створення умов для повноцінної зайнятості місцевого населення у запропонованій структурі мережі спеціалізованих підприємств, що формують рекреаційні комплекси та кластери. Модель відрізняється новизною запропонованих аспектів управління цим процесом, до основи яких покладено актуалізацію маркетингу у напрямі виходу його завдань за межі підприємств, що діють, та охоплення ними проблем створення нових малих підприємств у складі кластерів, що дозволяє підвищити рівень зайнятості населення.

Науковим результатом є обґрунтування пріоритетної ланки з числа малих підприємств, що виступають у ролі системоутворюючих та є мультиплікатором для розвитку решти підприємств у складі рекреаційних комплексів і кластерів. На цій основі сформовані практичні результати у вигляді варіативної системи розрахунків кількісних показників розвитку рекреаційного комплексу, що дозволяє поетапно залучати місцеве населення до процесів створення малих підприємств, що формують цей комплекс та у цілому кластер. Сюди ж належать складові розробленої структурно-графічної моделі формування додаткової ВДВ у регіоні на основі залучення до рекреаційного підприємництва незайнятого місцевого населення. Обґрунтована в роботі системоутворююча і мультиплікаторна роль мережі підприємств із організації активного відпочинку, ігор та спортивно-видовищних заходів, що мотивують розвиток малих підприємств із розміщення та харчування рекреантів, а у подальшому - і підприємств усіх обслуговуючих видів діяльності - це новий науковий результат, що породжує сукупність практичних дій із послідовного відкриття взаємозв'язаних малих підприємств.

Науковим результатом є системна візуалізація процесів навчання місцевого населення прикладним знанням та навичкам створення й забезпечення функціонування малих підприємств у складі спеціалізованих мереж, рекреаційних комплексів та кластерів (рис. 5).

До практично значущих результатів належить залучення до освітніх процесів директорів та вчителів місцевих шкіл спільно з представниками вищих навчальних закладів регіону, що формують мережу освітніх малих підприємств, спеціалізованих на завданнях розвитку окремих підприємств, їх мереж, комплексів і навіть кластерів. Залучення до організаційно-методичної роботи підприємств цієї мережі, що розміщуються у приміщеннях місцевих шкіл, старшокласників та студентів старших курсів має на меті ознайомлення нового покоління майбутніх підприємців з інноваційними технологіями та організацією сучасного малого підприємництва, що вимагає динамічного розвитку та вдосконалення. Тут в основу можуть бути покладені завдання кадрового забезпечення маркетингу кластерів. Практичне значення має приведений у розділі комплекс цифрових даних, що дозволяють у процесі навчання підприємців побачити роль кожного малого підприємства у складі кластера у формуванні кінцевих результатів роботи рекреаційного комплексу та всього кластеру. У роботі запропоновано об'єднати інтелектуальний потенціал сільських районів та регіону у мережу загальноосвітніх підприємств для вирішення проблеми кадрового та компетенційного забезпечення процесів створення малих підприємств у складі їх спеціалізованих мереж, комплексів та кластерів для освоєння рекреаційних територій та створення нових робочих місць для непрацюючого місцевого населення.

Новий підхід до організації побудови цільової програми навчання місцевого населення основним етапам створення та забезпечення функціонування малих підприємств у складі рекреаційних кластерів базується на порівнянні недоліків минулих періодів у навчанні підприємництву з сучасними умовами організації освітнього процесу, запропонованими у даному розділі дисертації.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження здійснено вирішення наукової проблеми щодо розробки теоретичних, методичних та прикладних положень формування організаційно-економічного механізму взаємодії маркетингу та кластерних форм організації підприємництва, що дозволяє створити умови для відкриття нових малих підприємств та підвищення зайнятості місцевого населення на слабоосвоєних рекреаційних територіях сільських районів АР Крим.

У дослідженні реалізована основна наукова ідея про те, що актуалізація маркетингу у вигляді розширення його застосування від рівня окремих підприємств до територіальних утворень - комплексів та кластерів, а також із рівня підприємств, що діють, на рівень майбутніх малих підприємств, затребуваних незайнятим працею місцевим населенням, призведе до зростання обсягів підприємництва у сільських районах, рівня зайнятості та добробуту місцевого населення, що працює на нових підприємствах кластерів. Ця ідея пронизувала усю роботу.

Найважливіші наукові та практичні результати роботи:

1. Виконано структуризацію накопичених у світі знань щодо процесів ефективного розвитку кластерної організації виробництва. Виявлено по об'єкту дослідження склад реальних проблем в умовах створення та функціонування нової ефективної форми організації виробництва - кластерів, зміст етапів їхнього формування, низький рівень рекреаційних кластерних ініціатив в Україні, потенційні учасники туристично-рекреаційних кластерів.

2. Актуалізацію маркетингу в процесах формування рекреаційних кластерів обґрунтовано як мультиплікатор у розвитку малих підприємств та підвищенні рівня зайнятості у них місцевого населення у процесі освоєння нових територій та розвитку підприємництва у сільських районах. Виявлено необхідність еволюції та оновлення функцій маркетингу як предмета дослідження та його виходу за межі підприємств, що діють, на ресурсне середовище майбутніх підприємств, що об'єднуються кластерною організацією виробництва.

3. Запропоновано сукупність показників, що дозволили оцінити результативність розвитку малих підприємств та проблемну ситуацію у нерівномірному розвитку рекреаційного підприємництва, у його ресурсовіддачі та низькій зайнятості місцевого населення у сільських районах. Обґрунтовано резерви у використанні рекреаційного потенціалу у ряді міст та сільських районів АР Крим, територій сільських рад, що мають найбільшу чисельність непрацюючого населення, площу невживаних територій та довжину берегової лінії морської затоки Сивашу, для розвитку рекреаційного підприємництва.

4. Сформовано парадигму випереджаючого маркетингу у кластерній організації рекреаційного підприємництва, що має основну стратегічну мету - підвищення добробуту, поліпшення якості життя та збільшення рівня зайнятості місцевого населення.

5. Запропоновано сукупність методів розрахунку показників оцінки можливостей місцевого населення на основі актуалізації маркетингу відкривати нові малі підприємства та об'єднуючі їх кластери, розвивати рекреаційне підприємництво на території свого проживання. Виконано практичні кількісні розрахунки на прикладі обґрунтованих пріоритетними дев'яти територій сільських рад та їхніх 32 сіл за можливою чисельністю створення у них малих та середніх підприємств та об'єднуючих їх кластерів.

6. Розроблено системоутворюючу структуру рекреаційного комплексу у складі кластерів для недостатньо освоєних територій, що мають водні й берегові ресурси та резерви незайнятого місцевого населення. Запропоновано графічну модель взаємодії мереж спеціалізованих малих підприємств у складі рекреаційних кластерів із фрагментами організаційної структури управління цими процесами. Запропоновано структурну модель процесу забезпечення соціально-орієнтованого використання порожніх рекреаційних територій на основі актуалізації маркетингу. Запропоновані у роботі структури рекреаційного комплексу та кластеру, об'єднуючого у собі окремі малі підприємства, що одночасно входять до мереж спеціалізованих підприємств, дозволяють місцевому населенню дати можливість щодо обрання ними діяльності у складній системі рекреаційного підприємництва.

7. Обґрунтовано пріоритетну ланку малих підприємств, що відіграють системоутворюючу роль та виступають мультиплікатором, забезпечуючи розвиток у складі рекреаційних комплексів та кластерів усіх інших підприємств. Запропонована система варіативних розрахунків кількісних показників розвитку рекреаційного комплексу дозволяє місцевому населенню дати можливість поетапного формування, відкриття нових малих підприємств та підвищення рівня зайнятості населення, а також реально зрозуміти системоутворюючу вагомість розвитку підприємств рекреаційно-ігрової ланки для усіх інших малих підприємств кластеру.

8. Виконано системну візуалізацію процесів кадрового та компетенційного забезпечення процесів створення та функціонування малих підприємств у складі спеціалізованих мереж, рекреаційних комплексів та кластерів. Запропонована у роботі цільова організація кадрового та компетенційного забезпечення розвитку рекреаційних кластерів дозволяє об'єднати зусилля вищої та середньої шкіл у рішенні важливого завдання підготовки та перепідготовки місцевого населення до активної участі у вирішенні своїх особистих проблем із підвищення рівня якості життя та добробуту усіх членів своїх сімей на довгі роки уперед. Поряд із цим вирішується завдання залучення уваги до сільської школи як до постачальника майбутніх студентів у ВНЗ, що у свою чергу працюють за замовленнями кластерів та мереж малих підприємств щодо підготовки для них необхідних фахівців різних рівнів - від молодших фахівців до фахівців та магістрів усіх потрібних спеціальностей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Подсолонко М.В. Сравнительный анализ официальных туристических сайтов государств и регионов / М.В. Подсолонко // Культура народов Причерноморья. 2003. № 45. С. 128 - 130.

2. Подсолонко М.В. Экстремальный туризм в Крыму / М.В. Подсолонко // Культура народов Причерноморья. 2004. № 55. С. 132 - 133.

3. Подсолонко М.В. Опыт и задачи образовательных сайтов в Украине / М.В. Подсолонко // Культура народов Причерноморья. 2005. №58. С. 95-98.

4. Подсолонко М.В. Показатели эффективности использования технологий Интернет-маркетинга / М.В. Подсолонко // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Серия: «Экономика». 2007. Т. 20 (59), № 1. С. 171 - 175.

5. Подсолонко М.В. Система интернет-маркетинга для малого гостиничного бизнеса / М.В. Подсолонко // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: «Економічні науки». 2007. Т. 3 (101), № 6. С. 202 - 206.

6. Подсолонко М.В. Сравнительная характеристика туристического сектора Украины и Франции / М.В. Подсолонко // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Серия: «Экономика». 2008. Т. 21 (60), № 1. С. 241 - 245.

7. Подсолонко М.В. Происхождение кластерных инициатив в Украине / М.В. Подсолонко [сборник научных трудов «Вестник национального технического университета «ХПИ» / Национальный технический университет «ХПИ»]. Харьков: НТУ «ХПИ». 2009. № 18. С. 12 - 15. (Тематический выпуск: Технический прогресс и эффективность производства).

8. Подсолонко М.В. Интернет-маркетинг туристических кластеров / М.В. Подсолонко, Е.Г. Басиладзе // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Серия: «Экономика и управление». 2009. Т. 22 (61), № 2. С. 310 - 318.

Особистий внесок здобувача: виявлено інноваційні напрями у використанні інтернету у комплексі маркетингу для підвищення ефективності діяльності туристичних кластерів, 0,25 п.л.

9. Подсолонко М.В. Государственное регулирование развития кластеров в Украине / М.В. Подсолонко, Е.Г. Басиладзе // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: «Економічні науки». 2009. Т. 1 (129), № 3. С. 34 - 39.

Особистий внесок здобувача: виконано аналіз основної групи документів, регулююче створення та функціонування кластерів в Україні, 0,2 п.л.

10. Подсолонко М.В. Формирование туристических кластеров, как основного элемента конкурентоспособного развития социально ориентированной экономики / М.В. Подсолонко // Экономика Крыма. 2010. № 1 (30). С. 31 - 34.

Публікації у матеріалах та тезах конференцій

11. Подсолонко М.В. Разработка методических основ привлечения целевых потребителей при помощи Интернет / М.В. Подсолонко: материалы пятой Всеукраинской научно-практической конференции студентов, аспирантов, докторантов [Менеджмент предпринимательской деятельности], (Симферополь, 12 - 14 апреля 2007 г.) / Министерство образования и науки Украины, Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Харьковский национальный экономический университет. Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2007. С. 63 - 66.

12. Подсолонко М.В. Маркетинг туристических кластеров / М.В. Подсолонко, Е.Г. Басиладзе: материалы шестой республиканской научно-практической конференции [Туризм, курорты и наука: Стратегический менеджмент в туризме], (Симферополь, 6 декабря 2008 г.) / Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2008. С. 110 - 114.

Особистий внесок здобувача: визначено найважливіші маркетингові завдання забезпечення функціонування туристичних кластерів, 0, 1 п.л.

13. Подсолонко М.В. Интеграция туристических кластеров в повышение уровня социально-экономического развития региона / М.В. Подсолонко: материалы XVII международной научно-практической конференции [Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я], (Харків, 20 - 22 травня 2009 р.) / Міністерство освіти і науки України, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» [и др.]. Харків: НТУ «ХПІ», 2009. С. 42 - 43.

14. Подсолонко М.В. Туристические кластеры в повышении уровня занятости в условиях кризиса / М.В. Подсолонко: труди міжнародної конференції за результатами проекту за програмою ТЕМПУС [Аналіз криз та прийняття рішень в Україні], (Київ, 3 - 4 червня 2009 р.) / Міністерство освіти і науки України, Київський міжнародний університет [та інші]. К.: КМУ, 2009. С. 190 - 193.

15. Подсолонко М.В. Интеграция методов бенчмаркинга в систему кластерного управления / М.В. Подсолонко: материалы пятой международной научно-практической конференции [Украина и глобальная экономика: теория и практика хозяйствования], (Симферополь, 30 - 31 октября 2009 г.) / Министерство образования и науки Украины, Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Белгородский государственный университет [и др.]. Симферополь: ДИАЙПИ, 2009. С. 62 - 64.

Інші видання

16. Подсолонко М.В. Електронна комерція в підприємництві / М.В. Подсолонко // Підприємництво: навчальний посібник / [В.А. Подсолонко, А.Ф. Процай, Т.Л. Миронова, В.О. Василенко]; за ред. В.А. Подсолонко, Т.Л. Миронової. К.: Центр навчальної літератури, 2003. Розд. 4.2. С. 276 - 293.

АНОТАЦІЯ

Подсолонко М.В. Актуалізація маркетингу в кластерній організації рекреаційного підприємництва. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка і управління підприємствами. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України. - Сімферополь, 2010.

Дисертацію присвячено вирішенню наукової проблеми формування організаційно-економічного механізму взаємодії маркетингу та кластерних форм організації підприємництва, що дозволяє створити умови для відкриття нових малих підприємств та підвищення рівню зайнятості місцевого населення на малоосвоєних рекреаційних територіях АР Крим.

Здійснена в роботі актуалізація маркетингу в процесах формування рекреаційних кластерів обґрунтована як мультиплікатор у створенні та розвитку малих підприємств і посиленні зайнятості у них місцевого населення, в освоєнні нових рекреаційних територій та розвитку на них підприємництва у сільських районах Криму.

Сформована в роботі на основі узагальнення світового досвіду парадигма випереджального маркетингу кластерної організації рекреаційного підприємництва має основну стратегічну мету соціальної спрямованості - поліпшення якості життя, підвищення добробуту та зростання продуктивної зайнятості місцевого населення.

Запропонована графічна модель взаємодії мереж спеціалізованих малих підприємств у складі рекреаційних кластерів дозволяє органам місцевого самоврядування та населенню обґрунтовано вибирати види діяльності у загальній системі рекреаційного підприємництва.

Дане обґрунтування пріоритетної ланки малих підприємств, що відіграють системоутворюючу роль та є мультиплікатором у процесах розвитку усіх інших підприємств у складі рекреаційних комплексів та кластерів.

Запропоновано змістовно структуру кадрового та компетенційного забезпечення процесів створення та функціонування малих підприємств у складі спеціалізованих мереж рекреаційних комплексів та кластерів.

Ключові слова: актуалізація маркетингу, кластерна організація підприємництва, рекреаційні комплекси та кластери, мережі спеціалізованих підприємств, кадрове та компетенційне забезпечення кластерів.

АННОТАЦИЯ

Подсолонко М.В. Актуализация маркетинга в кластерной организации рекреационного предпринимательства. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями. - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского Министерства образования и науки Украины. - Симферополь, 2010.

Диссертация посвящена решению научной проблемы формирования организационно-экономического механизма взаимодействия маркетинга и кластерных форм организации предпринимательства, позволяющего создать условия для открытия новых малых предприятий и повышения занятости местного населения на малоосвоенных рекреационных территориях Крыма.

Осуществленная в работе актуализация маркетинга в процессах формирования рекреационных кластеров обоснована как мультипликатор в создании и развитии малых предприятий и усилении занятости в них местного населения, в освоении новых рекреационных территорий и развития на них предпринимательства в сельских районах Крыма.

Сформированная в работе на основе обобщения мирового опыта парадигма опережающего маркетинга кластерной организации рекреационного предпринимательства преследует основную стратегическую цель социальной направленности - улучшение качества жизни, повышение благосостояния и увеличение продуктивной занятости местного населения.

Совокупность предложенных в работе теоретических и методических положений по формированию организационно-экономического механизма взаимодействия маркетинга и кластерных форм организации предпринимательства позволили сформулировать новое понятие - опережающий маркетинг, выходящий за пределы традиционного маркетинга действующих индивидуальных предприятий, актуализированный и охватывающий совокупность будущих предприятий, позволяющих открыть новые рабочие места и обеспечить дополнительную занятость местного населения.

Разработанная на этой основе структура формирования кластеров из состава малых предприятий специализированных сетей рассматривается как новая форма кластерной организации предпринимательства.

Предложена графическая модель взаимодействия сетей специализированных малых предприятий в составе рекреационных кластеров, позволяющая органам местного самоуправления и населению обоснованно выбирать интересующие их виды деятельности в общей системе рекреационного предпринимательства.

Дано обоснование приоритетного звена из числа малых предприятий, играющих системообразующую роль и являющихся мультипликатором для развития всех остальных предприятий в составе рекреационных комплексов и кластеров.

Предложенные в работе прикладные положения по обеспечению взаимодействия маркетинга и кластерной организации предпринимательства принесли для районов и территорий сельских Советов новый инструмент вовлечения неработающего населения в создание целевых сетей малых предприятий на основе актуализации маркетинга в направлении выявления резервов потребности местного населения в предпринимательской деятельности, организуемой в процессе создания и развития рекреационных кластеров.

Предложена содержательно структура кадрового и компетенционного обеспечения процессов создания и функционирования малых предприятий в составе специализированных сетей, рекреационных комплексов и кластеров. На этой основе у руководства сельских районов и территорий сельских Советов появилась возможность обеспечения гармоничного развития подчиненных им территорий и населения, вовлечения всех видов экономической деятельности в соответствующих масштабах для занятости всех слоев и возрастов местного населения по их интересам, по развитию этих интересов в предложенной в работе образовательной сети, объединяющей возможности местных средних школ и региональных университетов.

Ключевые слова: актуализация маркетинга, кластерная организация предпринимательства, рекреационные комплексы и кластеры, сети специализированных предприятий, кадровое и компетенционное обеспечение кластеров.

SUMMARY

Podsolonko M.V. Marketing actualization in recreational entrepreneurship clusters. - Manuscript. Candidate's thesis in economics specialty 08.00.04 - Economics and enterprise management. - Taurida National V.I. Vernadsky University of Ministry of Education and Science of Ukraine. - Simferopol, 2010.

The thesis solves the scientific problem of economic-organizing mechanism formation of interaction between marketing and clusters that allows creating conditions for new small business start-up and local population employment level growth in underdeveloped recreational areas of Crimea. Marketing actualization within the processes of recreational clusters formation is being grounded as a multiplier in the processes of small business creation and development as well as in the employment level growth of local population and development of new recreational areas with the consecutive business development in the rural areas of Crimea. The Paradigm of Clusters Advance Marketing was developed based on global experience generalization and has three main social goals - quality of life improvement, prosperity growth and gainful employment growth of local population.

...