Наукові засади формування асортименту і оцінювання властивостей білизняних тканин з котоніном

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Зміна економічної ситуації в Україні призвела до розриву сталих зв'язків з країнами Середньої Азії та Ближнього Сходу. Це у свою чергу зумовило дефіцит бавовни як сировини для текстильної промисловості. Альтернативою бавовни можуть стати волокна льону.

Тому актуальним є вирішення проблеми розширення вітчизняної сировинної бази за рахунок реалізації потенційних можливостей використання традиційних для України волокон льону. Позитивні властивості тканин із лляних волокон зумовлюють доцільність виробництва широкого асортименту виробів білизняного призначення. Одним із напрямів забезпечення потреб галузі у природних волокнах є використання котоніну - модифікованих волокон льону.

Розробленням нового асортименту та вивченням властивостей котоніномістких тканин, їх оцінюванням займалися ряд вітчизняних та зарубіжних вчених: Гінзбург Л.Н., Живетин В.В., Кричевський Г.Є., Григорян Г.С., Діанич М.М., Чурсіна Л.А., Поліщук С.О. та ін.

Проте проблема забезпечення промисловості природними волокнами залишається невирішеною, що і зумовлює необхідність розширення та оптимізації асортименту бавовнокотонінових тканин, оцінювання найбільш вагомих споживних властивостей цих тканин та пошук шляхів підвищення їх якості.

Необхідність вивчення впливу волокнистого складу, будови та оброблення двокомпонентних котоніномістких білизняних тканин на їх споживні властивості визначають актуальність дисертаційної роботи. Правильний вибір напряму дослідження підтверджує і зростаючий попит та потреби у білизняних тканинах для постільної білизни військовиків. Асортимент білизняних тканин для забезпечення військовослужбовців займає вузьку нішу на ринку тканин і тому розширення цього сегменту за рахунок використання бавовнокотонінових тканин є перспективним і актуальним.

Метою дисертаційної роботи є розроблення наукових засад формування асортименту, оцінювання властивостей білизняних тканин, що містять котонін, та обґрунтування можливостей збільшення ресурсів волокнистої сировини для ткацького виробництва.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлено такі завдання:

- розробити наукові засади формування асортименту та властивостей бавовнокотонінових тканин білизняного призначення;

- проаналізувати стан і перспективи розвитку котонізації як важливого напряму модифікації лляних волокон;

- визначити і узагальнити структуру потреб у тканинах білизняного призначення і можливі шляхи їх задоволення;

- обґрунтувати доцільність використання котоніну у формуванні асортименту білизняних тканин;

- вивчити особливості зношування білизняних тканин і обґрунтувати методи їх оцінювання;

- обґрунтувати вибір номенклатури показників та характеристик властивостей тканин;

- дослідити та порівняти механічні, фізичні властивості, якість оздоблення, а саме дати оцінку якості білості, фарбування, стійкості забарвлення та біостійкості нових й еталонних білизняних бавовняних, бавовнянокотонінових і лляних тканин;

- дати порівняльну характеристику стійкості до багаторазового прання білизняних бавовняних, бавовнянокотонінових і лляних тканин;

- оцінити формостійкість бавовняних, бавовнянокотонінових і лляних тканин;

- розрахувати економічну ефективність від впровадження у виробництво котоніномістких білизняних тканин.

1. Сучасні проблеми забезпечення текстильної промисловості волокнами

Наведено аналіз даних, щодо впливу волокнистого складу, будови та способів оброблення на формування зносостійкості, формостійкості і гігієнічності котоніномістких матеріалів білизняного призначення. Розглянуто сучасні методи модифікації лляних волокон. Досліджено проблеми, перспективи та нові можливості виробництва котоніну. Підтверджено гостроту існуючих потреб у тканинах білизняного призначення та окреслено можливі перспективні шляхи їх задоволення.

Досліджено особливості зношування білизняних тканин. Зазначено, що в спеціалізованій літературі практично відсутні дані наукових досліджень зносостійкості, формостійкості та інших споживних властивостей котоніномістких білизняних тканин. Наявність часткової інформації з цих питань не дозволяє прогнозувати терміни зношування виробів з цих тканин порівняно з аналогічними за призначенням бавовняними і лляними тканинами.

За результатами аналізу даних стосовно доцільності використання котоніну для виробництва бавовнянокотонінових білизняних тканин обґрунтовано доцільність розроблення нового перспективного асортименту зазначених тканин.

2. Об'єкти, предмет та методи дослідження

Досліджено, узагальнено й дано характеристику об'єктів та методів дослідження, наведено загальну схему проведених досліджень.

Виходячи з поставлених в роботі завдань, об'єктами дослідження обрано бавовнокотонінові тканини білизняного призначення виробництва ВАТ „Тернопільське об'єднання „Текстерно“ (табл. 1). Для порівняння їх властивостей було взято також аналогічні за параметрами будови та обробленням чистобавовняні та чистолляні еталонні тканини.

Лабораторні та виробничі дослідження проведено на тернопільському ВАТ „Текстерно“ та в лабораторіях Львівської комерційної академії.

З метою оптимізації і розширення асортименту бавовнянокотонінових білизняних тканин досліджено можливість вибілювання цих тканин за новими технологіями, а саме ”холодним” способом. Для порівняння обрано тканини, вибілені за класичною (Б) і ресурсозберігаючою холодною (А) технологіями.

Досліджено нові гладкофарбовані та вибивні тканини зазначеного призначення, що отримано за новими технологіями їх фарбування перспективними марками активних, кубових та прямих барвників. Проведено оцінювання колористичних можливостей кубових, активних і прямих світлостійких барвників при фарбуванні бавовняних тканин з включенням котоніну та використання нових закріплюючих препаратів. З метою пошуку оптимальних способів гладкого фарбування і друкування об'єктом дослідження слугували однотипні та близькі за будовою бавовняні (вар. 2 і 5), бавовнянокотонінові (вар. 8, 11) і лляні (вар. 15) тканини, пофарбовані чи друковані різними способами з використанням різних марок активних, кубових і прямих барвників. Загальну характеристику способів оздоблення досліджуваних тканин і використаних для цього марок барвників наведено далі: гладкофарбовані тканини одержано за безперервним суспензійним способом (вар. В) та періодичним способом (вар. Г, Є), а друковані тканини отримано за чотирма способами: одностадійним запарним способом (вар. Е, Д, Ж), періодичним двостадійним способом (вар. З, І, К); періодичним способом ”all in” з підвищеною концентрацією електроліту (вар. Л, М, Н), а також за безперервним плюсувально-запарним одностадійним способом (вар. О, П, Р).

Якість отриманих на досліджуваних тканинах забарвлень оцінювалась спектрофотометричним методом з використанням спектрофотометра ”Texflach” і розрахункових формул системи CIELab, які дають змогу визначати колірні відмінності в показниках: колірності (da і db), світлоти, насиченості та колірного тону (dL, dC і dH), а також загального колірного контрасту (dE).

Обґрунтовано вибір показників якості нового асортименту бавовнянокотонінових тканин для оцінювання їх зносостійкості, формостійкості, а також естетичних властивостей.

Таблиця 1. Характеристика об'єктів дослідження

3. Особливості споживних властивостей білизняних бавовнокотонінових тканин порівняно з бавовняними і лляними тканинами

Дано порівняльну характеристику властивостей досліджуваних білизняних бавовнянокотонінових тканин з еталонними бавовняними і лляними тканинами. Результати оцінювання механічних властивостей досліджуваних тканин наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Вплив волокнистого складу та способу оброблення досліджуваних тканин на зміну їх механічних властивостей

Як свідчить аналіз даних табл. 2, введення до складу бавовняних тканин 30% котоніну в одній чи обох системах (в основі й утоку) лляного котоніну призводить до помітного зниження показників їх розривальних характеристик. Обґрунтовано, що таке помітне розходження (на 10-20%) у показниках розривального навантаження за утоком чистобавовняних і бавовнянокотонінових тканин зумовлено різницею в розривальному навантажені та подовженні бавовняних і котонінових волокон. Ці волокна у змішаній пряжі розриваються неодночасно, що і обумовлює помітно нижче розривальне навантаження змішаної бавовнянокотонінової пряжі порівняно з чистобавовняною.

За показниками розрахункового розривального навантаження відбілені і друковані тканини, як правило, помітно переважають аналогічні за волокнистим складом сурові тканини. Ця закономірність зберігається для показників розривального навантаження за основою і утоком.

Аналіз даних табл. 2 свідчить, що особливості волокнистого складу та способів оброблення досліджуваних тканин суттєво впливають і на зміну показників їх стійкості до стирання. Необхідність більш детального вивчення цього питання мотивується тим, що в зношуванні саме білизняних тканин домінуючу роль, крім їх прання, відіграє стирання за площею. Отримані результати досліджень доводять, що аналогічні чи близькі за будовою та видом оброблення бавовнянокотонінові тканини практично не поступаються, а в більшості випадків дещо переважають еталонні бавовняні та лляні білизняні тканини.

Під час оцінювання механічних властивостей, зіставлення абсолютних значень показників розривального навантаження та стійкості до витирання бавовнянокотонінових тканин з існуючими нормами для еталонних бавовняних тканин, зафіксованими у ГОСТ 11680-76, виявлено, що бавовнянокотонінові білизняні тканини за показниками розривального навантаження і особливо стійкості до стирання суттєво переважають аналогічні за будовою, обробленням і поверхневою щільністю еталонні тканини.

Фізичні властивості, що визначають гігієнічність бавовняних, лляних і котоніновмісних білизняних тканин, як і їх зносостійкість, є однією з ключових характеристик їх якості. Ці властивості для відбілених тканин оцінено за такими показниками: гігроскопічність, водопоглинання, капілярність, швидкість висихання, повітропроникність та ін. (табл. 3).

Зіставлення абсолютних значень показників капілярності, гігроскопічності, водопоглинання та повітропроникності аналогічних за будовою бавовняних і бавовнянокотонінових (вар. 2 і вар. 8), а також близьких за будовою лляних (вар. 15) відбілених тканин дозволяє зробити такі висновки:

- бавовнянокотонінові тканини за показниками капілярності та повітропроникності, за інших рівних умов помітно (особливо за показниками повітропроникності) переважають аналогічні за будовою еталонні бавовняні тканини;

- усі три варіанти досліджуваних тканин характеризуються більш високою швидкістю підняття рідини за основою, ніж за утоком, що обумовлено кращою капілярною будовою ниток основи;

- залежність кінетики капілярного підняття рідини в напрямі основи і утоку для бавовнянокотонінових і бавовняних тканин описується одинаковою математичною моделлю типу:

y=axb,

де y - висота підняття рідини, мм; x - тривалість підняття рідини, хв; a і b - константи, які залежать від особливостей будови досліджуваних тканин.

Таблиця 3. Порівняльна характеристика фізичних властивостей бавовнянокотонінових, бавовняних і лляних білизняних тканин

Аналіз абсолютних значень показників фізичних властивостей аналогічних за будовою бавовняних і бавовнянокотонінових, а також близьких за будовою лляних відбілених тканин свідчить, що бавовнянокотонінові тканини переважають аналогічні за будовою еталонні бавовняні тканини. Доведено, що бавовнянокотонінові білизняні тканини за своєю гігієнічністю не тільки не поступаються аналогічним за призначенням еталонним бавовняним і лляним тканинам, але й за деякими показниками переважають їх.

Проведено аналіз якості оздоблення досліджуваних тканин, які були вибілені та пофарбовані за більш досконалими технологіями. За результатами дослідження обґрунтовано доцільність використання холодної технології вибілювання бавовнянокотонінових білизняних тканин. Встановлено, що холодна технологія вибілювання є не тільки ресурсозберігаючою, але і більш екологічно безпечною порівняно з класичною технологією вибілювання целюлозних текстильних матеріалів. Крім цього, при використанні цієї технології забезпечується рівномірне і одночасне вибілювання котонінових і бавовняних волокон у двокомпонентних бавовнянокотонінових тканинах при значному зниженні собівартості (в 1,5 раза) самого процесу вибілювання.

Вперше надано порівняльну характеристику ступеня білості бавовнянокотонінових, бавовняних і лляних білизняних тканин, отриманих за класичною і холодною технологіями вибілювання, включаючи й оптичне підбілювання (табл. 4).

Таблиця 4. Вплив холодного вибілювання й оброблення оптичними вибілювальними речовинами на зміну колірних характеристик досліджуваних тканин

Встановлено, що суттєво розширити і збагатити асортимент тканин білизняного призначення дозволяє використання для фарбування і друкування бавовнокотонінових тканин прямих, кубових і активних барвників різних марок. Доведено, що способи друкування не мають суттєвого впливу на зміну абсолютних значень зіставних показників колірних характеристик забарвлень котоніномістких бавовняних і еталонних бавовняних і лляних тканин.

При цьому важливе значення має оцінювання рівномірності забарвлень досліджуваних білизняних тканин різного волокнистого складу, а також внесення цього показника у технічні умови для чистобавовняних та котоніномістких тканин, рівномірність забарвлення яких не регламентується чинними стандартами.

На основі дослідження бавовнянокотонінових і еталонних тканин встановлено залежність стійкості забарвлень до дії різних фізико-хімічних чинників (прання, сухого витирання і мокрого тертя) від класу і марки використаних барвників та способів фарбування.

4. Вплив багаторазового прання досліджуваних тканин на зміну їх зносостійкості та формостійкості

Наведено результати оцінювання впливу багаторазового прання на зносостійкість і формостійкість досліджуваних тканин, дана порівняльна характеристика стійкості цих тканин до багаторазового прання. Вперше здійснено порівняльну характеристику стійкості бавовнянокотонінових, бавовняних і лляних тканин до багаторазового прання (розривальних характеристик, ступеня білості відбілених тканин, стійкості забарвлення друкованих тканин та повітропроникності). Виявлено оптимальні варіанти цих тканин за будовою й способом оброблення.

Аналіз отриманих даних свідчить, що після 60-ти прань бавовнянокотонінові тканини знижують показники свого розривального навантаження за утоком менш інтенсивно, ніж аналогічні за будовою бавовняні тканини. Ця закономірність зберігається для сурових, відбілених і друкованих зразків. Так, якщо після 60-ти прань розрахункове розривальне навантаження за утоком сурової, відбіленої і друкованої тканини вар. 7, 8, 9 знижується відповідно на 11,1; 3,0 і 15,0 %, то аналогічних за будовою і обробленням чистобавовняних тканин (вар. 1, 2, 3) відповідно на 12,8; 7,5 і 16,3 %.

Порівняння абсолютних значень показників білості бавовнянокотонінових, бавовняних і лляних тканин до і після їх багаторазового прання показало, що за показниками білості бавовнянокотонінові тканини дещо поступаються аналогічним бавовняним і лляним тканинам. Після 40-60-ти прань ця різниця в показниках білості зазначених варіантів тканин помітно зменшується.

Результати оцінювання стійкості забарвлень до багаторазового прання на бавовняній (вар. 3) і аналогічній за будовою бавовнянокотоніновій (вар. 9) тканинах, друкованих кубовими барвниками у виробничих умовах бавовняного комбінату ВАТ „Тернопільське об'єднання „Текстерно“ наведено на рис. 2 . Дані отримано за допомогою розробленої нами авторської методики (комп'ютерної програми).

На основі аналізу даних рис. 2 встановлено, що в результаті друкування бавовняної (вар. 3) і бавовнянокотонінової (вар. 9) тканин обраними марками кубових барвників досягається тільки задовільна стійкість їх забарвлень до дії багаторазового прання. При цьому виявлено, що гранична межа знебарвлення на цих тканинах, яка оцінюється загальним колірним контрастом у 7,4 од. dЕ або 2-ма балами темної шкали сірих еталонів (ГОСТ 9733.0-27-83), досягається вже після перших 5-10 прань. Забарвлення на бавовняній тканині характеризується більш високою стійкістю до прання, ніж забарвлення на бавовнянокотоніновій тканині. Особливо це помітно після перших 5-10 прань.

Зі збільшенням кількості прання спостерігається збільшення абсолютних значень загального колірного контрасту забарвлень цих тканин. Після 1-5 прання виявлено найбільше зростання показників dЕ, а потім даний процес помітно гальмується. Максимум у цьому процесі досягається тільки після 50-ти прань. Для визначення залежності зміни загального колірного контрасту від кількості прань для бавовняної (вар. 3) і бавовнянокотонінової (вар. 9) тканин в обох випадках запропоновано таку математичну модель:

y = а+вх+сх2,

де y - загальний колірний контраст, од.dЕ; х - кількість прань; а, в, с - константи, які характеризують кінетику процесу знебарвлення досліджуваних тканин і мають такі числові значення:

а - 1,6420073; в - 0,32767482; с - 0,0026946995.

Враховуючи високий потенційний ресурс бавовнянокотонінових тканин за їх розривним навантаженням і ступенем білості після 60-ти прань, основним резервом підвищення зносостійкості вибивних білизняних котоніномістких тканин є використання для їх друкування тільки тих марок кубових, активних і інших барвників, забарвлення якими характеризується високою стійкістю до мокрих оброблень.

Відповідно до характеру і інтенсивності зміни показників повітропроникності досліджуваних тканин у процесі їх багаторазового прання визначено, що:

- для показників повітропроникності різних за волокнистим складом і обробленням варіантів тканин характерна суттєва нерівномірність залежно від кількості їх прань, що в свою чергу обумовлено різним характером процесів їх ущільнення за цих умов;

- найбільш інтенсивне зниження повітропроникності для всіх варіантів досліджуваних тканин спостерігається після першого прання, потім цей процес дещо уповільнюється;

- для більшості досліджуваних тканин після 50-ти прань (після стабілізації їх структури) спостерігається помітна тенденція підвищення їх повітропроникності, що обумовлено частковим вимиванням волокон у результаті багаторазового прання;

- показники повітропроникності досліджуваних тканин після їх багаторазового прання можуть служити не тільки опосередкованими критеріями стабільності їх структури, але й кінетики їх зношування (особливо після багаторазового прання).

На основі результатів щодо зміни структури пряжі, взятої з основи та утоку досліджуваних тканин до і після їх 60-ти прань, доведено, що:

- бавовнянокотонінова основна пряжа з вмістом 30% лляного котоніну (взята з тканини вар. 13) після 60-ти прань розрихлюється дещо більше порівняно з близькою за лінійною густиною чистобавовняною пряжею;

- аналогічна закономірність характерна і для утокової бавовнянокотонінової і бавовняної пряжі, взятих з однакових за лінійною густиною в утоку тканин (вар. 1, 7 і 10);

- більш тонка основна і утокова пряжа в процесі багаторазового прання розрихляється дещо менше, ніж більш товста пряжа (це стосується як бавовняної, так і бавовнянокотонінової пряжі).

Надано порівняльну характеристику формостійкості досліджуваних тканин у процесі багаторазового прання і запропоновано математичні моделі, які описують зміну лінійних розмірів тканин від кількості прань. Результати оцінки усадки досліджуваних тканин (за основою, утоком і площею) проаналізовано залежно від їх волокнистого складу, способів оброблення та кількості прання.

За даними аналізу отриманих результатів встановлено, що:

- найбільші зміни в показниках зсідання досліджуваних тканин відбуваються після перших 10-ти прань, потім цей процес стабілізується, хоча граничної межі усадковості не досягається навіть після 60-ти прань;

- за показниками усадки за основою бавовнокотонінові друковані тканини після 60-ти прань практично мало відрізняються від аналогічних за будовою бавовняних тканин;

- в кінетиці зсідання лляної тканини є характерні відмінності від аналогічних за призначенням бавовняних і бавовнокотонінових тканин. Для цієї тканини спостерігається порівняно невисока усадковість за основою і її поступове зростання в процесі багаторазового прання, а за утоком, навпаки, після перших 5-10-ти прань значно зростає усадковість, яка потім (після 10-60-ти прань) послідовно знижується;

-

враховуючи неоднозначний характер процесу зсідання досліджуваних тканин за основою і утоком залежно від їх будови та оброблення, представляється доцільним застосовувати для оцінки формостійкості білизняних целюлозомістких тканин показники їх усадковості в процесі прання за площею. За збільшенням усадковості за площею в процесі багаторазового прання досліджувані тканини (вар. 3, 9, 14 і 15) розміщаються в такий ряд: бавовнокотонінові з вмістом 30 % котоніну в основі і утку (вар. 14), бавовнокотонінові з вмістом 30 % котоніну в утку (вар. 9), бавовняні (вар. 3), лляні (вар. 15). Залежність зміни усадковості за площею тканин вар. 3, 9, 14, 15 від кількості прань описується наступними математичними моделями:

y3=0,0054112554+1,7307424x-0,1368447x2+0,0047401515x3-7,4431818e-005x4+4,3333333e-007x5;

y9=0,032467532+0,032467532x-0,13631818x2+0,0048700758x3-7,9090909e-005x4+4,75e-007x5;

y14=0,054545455+0,71414141x-0,039162879x2+0,00083661616x3-6,0227273e-006x4;

y15=0,004978355+3,650803x-0,31917045x2+0,011789773x3-0,00019314394x4+1,1583333e-006x5.

Таким чином, використання в білизняних бавовняних тканинах в обох системах (основі й утоку) або тільки в утоку змішаної бавовнокотонінової пряжі з вмістом 30 % лляного котоніну не призводить до суттєвих змін ні в абсолютних значеннях усадковості, ні в кінетиці їх зсідання в процесі багаторазового прання. Залежність кінетики усадковості (за площею) сурових, відбілених і друкованих котоніномістких бавовняних тканин від кількості прання, як і аналогічних за призначенням, будовою і обробленням бавовняних і лляних тканин, описується однаковими математичними моделями. Це свідчить про можливості збереження та регулювання формостійкості досліджуваних груп тканин в умовах їх експлуатації.

5. Визначення соціально-економічного ефекту від впровадження у виробництво котоніномістких білизняних тканин і способів їх оздоблення

Наведені дані щодо величини економічного ефекту, досягнутого від впровадження бавовнянокотонінових тканин. Для прикладу використані варіанти тканин пофарбованих за безперервним плюсувально-запарним одностадійним способом з використанням бецактиву червоного S-WAX. Одержані дані знаходяться в межах 85,2 - 89,6 грн. або 19603,8 - 20603,9 грн./рік. (в розрахунку на кожні 1000 пог. м).

Висновки

асортимент бавовнокотоніновий білизняний

1. На основі літературних даних і виконаних комплексних експериментальних досліджень визначено і систематизовано основні чинники зносостійкості білизняних котоніномістких матеріалів. Встановлено, що до таких факторів належать: волокнистий склад і особливості будови білизняних матеріалів, способи оздоблення та умови експлуатації.

2. Обґрунтовано доцільність і актуальність розроблення нового перспективного асортименту високоякісних котоніномістких білизняних тканин різних способів оброблення з урахуванням сучасних потреб ринку.

3. Встановлено, що за показниками механічних, фізичних і естетичних властивостей, а також стійкості до багаторазового прання бавовнянокотонінові білизняні тканини не поступаються аналогічним за призначенням і близьким за будовою еталонним бавовняним і лляним тканинам. Так, з механічних показників: якщо для еталонної друкованої бавовняної тканини (вар. 3) стійкість до стирання становить 4197 циклів, то для бавовнянокотонінової друкованої тканини (вар. 9) - відповідно 4511 циклів. Нові тканин відповідають вимогам щодо наявних показників фізичних властивостей. Так, капілярність відбілених бавовнянокотонінової та еталонної чистобавовняної тканин (вар. 2 і 8) за основою відповідно складають 126 і 148 мм/год , за утоком - 116 і 136 мм/год; повітропроникність для вар. 2 - 159, а вар. 8 - 319 дм3/м2·с (в 2 рази перевищує).

4. Надано порівняльну характеристику ступеня білості бавовнянокотонінових, бавовняних і лляних білизняних тканин, отриманих за класичною і холодною технологіями вибілювання, включаючи і оптичне вибілювання. Обґрунтовано вибір оптимальних методів оцінювання їх білості. В результаті холодного вибілювання на бавовнянокотонінових тканинах досягається достатньо високий показник білості. Для різних за будовою бавовнянокотонінових відбілених тканин (вар. 8Б, 11Б, 14Б) він знаходиться в межах 93,9 - 101,6 %.

5. Обґрунтовано необхідність використання холодної технології вибілювання бавовняних котоніномістких білизняних тканин. Запропонована технологія вибілювання є не тільки ресурсозберігаючою, але і більш екологічно безпечною порівняно з класичною технологією вибілювання целюлозомістких текстильних матеріалів. Встановлено, що при використанні холодної технології забезпечується рівномірне і одночасне вибілювання котонінових і бавовняних волокон у двокомпонентних бавовнянокотонінових тканинах без зниження міцності при значному зниженні собівартості процесу вибілювання. Так, якщо в результаті класичного вибілювання тканина (вар. 11) знижує своє розривальне навантаження за основою на 10,3 %, то після відбілення за холодною технологією на 7,7 %. Після вибілювання класичним способом тканина вар. 14 за утоком знижує своє розривальне навантаження на 24,5%, то після холодного вибілювання тільки на 12,9 %. Рекомендовано ввести холодну технологію вибілювання бавовняних котоніномістких білизняних тканин у процес виробництва відбілених, гладкофарбованих та друкованих тканин.

6. Використання для фарбування і друкування бавовнянокотонінових тканин різними марками прямих, кубових і активних барвників дозволяє суттєво розширити і збагатити асортимент тканин білизняного призначення.

7. Встановлено залежність стійкості забарвлень на досліджуваних бавовнянокотонінових і еталонних тканинах до дії різних фізико-хімічних чинників - прання, сухого витирання і мокрого тертя - від класу і марки використаних барвників та способів фарбування.

8. Вперше надано порівняльну характеристику стійкості до багаторазового прання бавовнянокотонінових, бавовняних і лляних тканин. Виявлено оптимальні варіанти цих тканин за будовою і обробленням. Дано порівняльну характеристику формостійкості досліджуваних тканин у процесі багаторазового прання і запропоновано математичні моделі, які описують зміну зносостійкості та формостійкості від кількості прань.

9. За результатами виробничих досліджень отримано нові види оздоблення білизняних бавовняних, бавовнокотонінових та лляних тканин. Ці тканини мають красивий зовнішній вигляд, стійкість забарвлень і можуть бути рекомендовані до масового виробництва білизняних текстильних матеріалів. Дослідні котоніномісткі тканини за зовнішнім виглядом не поступаються еталонним. тому вони можуть бути рекомендовані для впровадження в практику текстильного виробництва.

10. За результатами дослідного носіння комплектів білизни з бавовняних, бавовнокотонінових та лляних тканин, досліджуваних у роботі встановлено, що запропоновані тканини мають красивий зовнішній вигляд, високу стійкість до експлуатаційних випробувань і можуть бути рекомендовані для масового виробництва білизни для відомчих потреб. Дослідні котоніномісткі тканини за зовнішнім виглядом та зносостійкістю не поступаються еталонним бавовняним і лляним. Тому ці тканини можуть бути рекомендовані для впровадження в практику виробництва постільної білизни для військовослужбовців.

11. Встановлено, що величина економічного ефекту, досягнутого від впровадження бавовнянокотонінових тканин, оздоблених безперервним плюсувально-запарним одностадійним способом з використанням бецактиву червоного S-WAX, знаходиться в межах 85,2 - 89,6 грн або 19603,8 - 20603,9 грн/рік (в розрахунку на кожні 1000 пог. м).

Література

1. Іванченко Л.Г. (Ніколайчук Л.Г.) Розпізнавання модифікованих лляних волокон органолептичним методом / Л.Г. Іванченко (Л.Г. Ніколайчук) // Легка пром - ть. - 1997. - №2. - С. 16.

2. Іванченко Л.Г. (Ніколайчук Л.Г.) Вплив багаторазового прання на деякі параметри будови білизняних тканин з котоніном / Л.Г. Іванченко (Л.Г. Ніколайчук), Г.Ф. Пугачевський // Торгівля, комерція, підприємництво: зб. наук. пр. Львів. комерц. акад. - Л: Укоопосвіта ЛКА, 1998. - С. 228 -232.

3. Ніколайчук Л.Г. Котонізація - важливий напрям модифікації льняних волокон / Л.Г. Ніколайчук // Легка пром - ть. - 2001. - №1. - С.56.

4. Ніколайчук Л.Г. Оцінка впливу багаторазового прання на розривні характеристики білизняних тканин з вмістом котоніну / Л.Г. Ніколайчук // Легка пром - ть. - 2001. - №2. - С. 51.

5. Ніколайчук Л.Г. Зміни повітропроникності білизняних тканин під дією прання / Л.Г. Ніколайчук // Вісник Львів. комерц. акад. - Вип. 4. - Л: ЛКА. - 2001. - С. 183-186. - (Серія товарознавча).

6. Ніколайчук Л.Г. Комплексна оцінка якості котоніновмісних білизняних тканин / Л.Г. Ніколайчук // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2006. - №2 (12). - С. 108-111.

7. Ніколайчук Л.Г. Удосконалення методики визначення основних характеристик кольору матеріалів / Л.Г. Ніколайчук, А.П. Закусілов, М.Н. Коваль // Вісник ЛКА. - Вип. 8. - Л: ЛКА, 2007. - С. 101-106. - (Серія товарознавча).

8. Ніколайчук Л.Г. Вплив прання на зміни формостійкості і зносостійкості бавовняних білизняних тканин із вмістом котоніну / Л.Г. Ніколайчук // Торгівля, комерція, підприємництво: зб. наук. пр.- Л: вид-во Львів. комерц. акад. - Вип. 9. - 2008. - С. 182-186.

Размещено на Allbest.ru