Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 05.18.15 - товарознавство

УДК 620.2:677.027

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ОЗДОБЛЕНИХ ЛЬОНОВМІСНИХ ПЛАТТЯНО-СОРОЧКОВИХ ТКАНИН

ПАХОЛЮК ОЛЕНА

ВАСИЛІВНА

Луцьк-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луцькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Семак Богдан Дмитрович, Львівська комерційна академія Укоопспілки, професор кафедри товарознавства непродовольчих товарів.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор, Глубіш Петро Андрійович, Київський національний університет технологій і дизайну МОН України, професор кафедри електрохімічної енергетики і хімії;

кандидат технічних наук, доцент, Галик Іван Семенович, Львівська комерційна академія Укоопспілки, професор кафедри товарознавства непродовольчих товарів.

Захист відбудеться "26" березня 2010 р. о 1100 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.075.04 у Луцькому національному технічному університеті МОН України за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Львівська, 75

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луцького національного технічного університету МОН України за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Львівська, 75

Автореферат розісланий "23" лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Ягелю

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Унікальні природні властивості льону зумовлюють доцільність виробництва з нього одягових тканин. Подібних споживних властивостей у наш час не мають тканини з натуральних і хімічних волокон. Однак існуючі вітчизняні технології оброблення не забезпечують бажаної їх якості. У вибілюванні та фарбуванні льоновмісних тканин найбільш поширеними є класичні високотемпературні технології оброблення, які мають низку недоліків: недостатня стійкість забарвлень, висока температура оброблення, значні витрати енергоносіїв. Перспективним напрямком у цьому плані є виготовлення екологічно чистих лляних і льонобавовняних платтяно-сорочкових тканин і надання їм нових властивостей за рахунок застосування сучасних ресурсозберігаючих технологій оброблення.

Можливість заміни класичних технологій вибілювання та фарбування ресурсозберігаючими «холодними», а також заміни синтетичних барвників рослинними є недостатньо вивченими. Також малодослідженими є питання впливу безформальдегідного малозминального та малоусадкового оброблення цих тканин на формування їх формостійкості.

Отже, актуальність теми визначається необхідністю покращення колористичного оформлення шляхом застосування нових барвників та підвищення зносостійкості льоновмісних платтяно-сорочкових тканин при їх оздобленні за ресурсозберігаючими технологіями, які мають технологічні, колористичні та економічні переваги, під впливом сучасних екологічних вимог.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмою науково-дослідних робіт Луцького національного технічного університету за темою: «Дослідження якості та споживних властивостей товарів, матеріалів та сировини, аналіз асортименту та шляхи його вдосконалення» №:89-09К та завданнями, що викладені у Концепції державної програми розвитку легкої промисловості України на період до 2011 року, яка затверджена Постановою КМУ від 27.12.2006 р., № 637-р.

Особистий внесок автора полягає у проведенні теоретичних і експериментальних досліджень з вивчення споживних властивостей льоновмісних тканин, оброблених за ресурсозберігаючими технологіями, пофарбованих екстрактом кори крушини і синтетичними барвниками та оброблених безформальдегідними препаратами.

Мета та основні завдання дисертаційної роботи. Метою дисертаційної роботи є встановлення пріоритетних напрямків підвищення зносостійкості льоновмісних платтяно-сорочкових тканин шляхом застосування нових барвників, апретів та вдосконалення технологій їх оброблення.

Відповідно до поставленої мети потрібно було вирішити такі задачі:

- визначити шляхи підвищення зносостійкості льоновмісних платтяно-сорочкових тканин за рахунок їх оброблення;

- оцінити вплив рецептурно-технологічних режимів «холодного» ресурсозберігаючого вибілювання лляних платтяно-сорочкових тканин на зміну їх споживних властивостей;

- дослідити та визначити доцільність фарбування лляних і льонобавовняних платтяно-сорочкових тканин екстрактом кори крушини та визначити залежність колірної гами отриманих забарвлень від виду протравлювачів і способів протравлювання;

- провести комплексне дослідження світлостійкості забарвлень та розробити математичні моделі, які описують кінетику фотодеструкції льоновмісних тканин залежно від марки барвника, його концентрації у фарбувальному розчині і на волокні та тривалості опромінення;

- дослідити стійкість забарвлень до дії багаторазового прання на льоновмісних тканинах, пофарбованих за «холодною» і класичною технологіями різними марками реаколів;

- визначити екологічну доцільність застосування безформальдегідного малозминального та малоусадкового оброблення досліджуваних тканин;

- здійснити економічну оцінку впровадження у виробництво найбільш оптимальних варіантів досліджуваних тканин.

Об'єкт дослідження - чистолляна і льонобавовняна платтяно-сорочкові тканини.

Предмет дослідження - комплекс споживних властивостей, що формують зносостійкість льоновмісних платтяно-сорочкових тканин, вибілених та пофарбованих (рослинним, активними і прямими барвниками) за класичними та ресурсозберігаючими «холодними» технологіями, а також оброблених за безформальдегідною технологією малозминального оброблення.

Методи досліджень. Для визначення показників споживних властивостей платтяно-сорочкових льоновмісних тканин використано сучасні інструментальні (динамометричні, фізико-хімічні) методи. Ідентифікація кольорів і відтінків до і після модельованого зношування тканин проводилась за допомогою спектрофотометричного методу, а також експертним візуальним методом. Зношування досліджуваних тканин моделювалось шляхом дії на них сонячного опромінення та мокрих обробок (багаторазового прання). Результати експериментальних досліджень обробляли методами математичної статистики з використанням програм Statistica 6.0, Matlab 6.5.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше розроблено математичні моделі, які описують кінетику світлостаріння льоновмісних тканин, пофарбованих екстрактом кори крушини залежно від виду протравлювача, його концентрації у фарбувальному розчині та тривалості інсоляції;

- вперше виявлено світлостабілізуючий вплив протравлювання льоновмісних тканин СоCl2, K2TiO4(C2O4)2, BaCl22H2O + KАl(SO4)2, під час фарбування екстрактом кори крушини на формування світлостійкості забарвлень і субстрату;

- вперше встановлено регресійні залежності між світлостійкістю забарвлень та тривалістю інсоляції льоновмісних тканин, пофарбованих «холодним» способом активними барвниками;

- вперше визначені закономірності зміни стійкості забарвлень від кількості мокрих оброблень (прання) тканин, пофарбованих «холодним» способом активними барвниками.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано рецептурно-технологічний режим фарбування лляних і льонобавовняних платтяно-сорочкових тканин екстрактом кори крушини з використанням різних видів протравлювачів. Доведено перспективність використання у вітчизняному лляному виробництві безформальдегідних препаратів для малозминального та малоусадкового оброблення льоновмісних тканин, що дозволяє підвищити їх формостійкість.

Впроваджено у виробництво технологію «холодного» вибілювання лляних платтяно-сорочкових тканин пероксидом водню. Рекомендована технологія пройшла апробацію в умовах текстильного підприємства ТзОВ «Лінен Фореве» (акт від 12.11.2008 р.). Результати проведених досліджень щодо підвищення світлостійкості забарвлень за рахунок використання більш світлостійких марок активних барвників та зменшення витрат на фарбування цими барвниками впроваджено у практику роботи ДП «Хімтекс» (акт від 10.09.2009 р.). Результати роботи використовуються у навчальному процесі ЛНТУ при підготовці фахівців за напрямом «Товарознавство і торгівельне підприємництво» (довідка від 21.10.2009 р.).

Особистий внесок автора. У роботах, виконаних у співавторстві, особистий внесок автора полягає в аналізі асортименту [5, 9], ринку [8] льоновмісних товарів, у встановленні шляхів оптимізації асортименту [6, 11] та підвищення якості [7, 15] лляних тканин, обґрунтуванні рецептурно-технологічних режимів фарбування льоновмісних тканин екстрактом кори крушини [12, 16], доцільності застосування ресурсозберігаючих «холодних» технологій вибілювання [13] та фарбування досліджуваних тканин [10]. Автор взяла участь у впровадженні запропонованих технологій та оптимальних варіантів оброблення тканин у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та експериментальні положення результатів дисертаційної роботи доповідалися та отримали позитивну оцінку на наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України» (м. Луцьк, 2006 р.); Науково-практичній підсумковій конференції професорсько-викладацького складу Львівської комерційної академії (м. Львів, 2007 р.); Ювілейній Міжнародній науково-технічній конференції «Матеріалознавство виробів легкої промисловості - 2008» (м. Київ, 2008 р.); ХХХІІІ Науково-технічній конференції «Актуальні проблеми та перспективи науки і виробництва» (м. Луцьк, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Товарознавство і торговельне підприємництво: фахова професіоналізація, дослідження, інновації» (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 16 робіт, з них 11 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,9 д.а., з них 3,7 належать особисто автору.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 152 сторінки, 39 таблиць і 15 рисунків; список використаних джерел із 159 найменувань на 11 сторінках; 4 додатки на 11 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету, основні завдання, об'єкти та предмет дослідження, розкрито наукову новизну роботи та її практичне значення.

У першому розділі «Теоретичні аспекти формування асортименту, споживних властивостей та якості льоновмісних платтяно-сорочкових тканин», опираючись на результати досліджень вітчизняних та закордонних вчених, а саме: Діанича М.М., Живетіна В.В., Гінзбурга Л.Н., Ольшанської О.М., Глубіша П.А., Семака Б.Д., Галика І.С., Семака Б.Б. та інших, проаналізовано стан розвитку сучасного асортименту і властивостей досліджуваних льоновмісних тканин.

Проведено оцінювання впливу волокнистого складу та способів оздоблення льоновмісних тканин на формування їх механічних, фізичних і естетичних властивостей. Визначено вплив волокнистого складу і оздоблення льоновмісних платтяно-сорочкових тканин на формування їх світлостійкості. На основі аналізу літературних даних обґрунтовано необхідність проведення експериментальних досліджень впливу ресурсозберігаючих способів оздоблення льоновмісних платтяно-сорочкових тканин на формування їх зносостійкості.

У другому розділі «Обєкти, методи та методика досліджень» дано характеристику об'єктів та методів дослідження та наведено загальну схему досліджень (рис.1).

Об'єктами досліджень обрано чистолляну і льонобавовняну платтяно-сорочкові тканини різноманітних способів оброблення. Вибір даних об'єктів дослідження обумовлений необхідністю підвищення їх зносостійкості шляхом оброблення (вибілювання, фарбування та завершального оброблення) за прогресивними технологіями із врахуванням сучасних екологічних вимог. Характеристика вихідних даних цих тканин наведена в табл. 1. Тканини вироблені на Рівненському льонокомбінаті (ТзОВ «Лінен Фореве»).

Таблиця 1 Вихідні дані досліджуваних матеріалів

№ з/п	Волокнистий склад	Вміст волокон льону, %	Лінійна густина пряжі, текс	Щільність - число ниток на 10 см	Поверхнева густина, г/м2	Спосіб оброблення
			основа	уток	основа	уток
1.	Чистолляна	льон -100	34	34	190	164	110	Сирова
2.	Чистолляна	льон -100	34	34	201	170	120	Вибілена
3.	Льонобавов-няна (основа-бавовна, уток-льон)	льон - 56	29	50	240	165	160	Вибілена

Чистолляну сирову тканину вибілювали за класичною і сучасною «холодною» технологією. Вибілювання проведено в лабораторних умовах дочірного підприємства «Хімтекс» (м. Херсон). «Холодною» називається ресурсозберігаюча технологія, яка застосовується при температурі навколишнього середовища без використання теплоносія. Дана технологія забезпечує скорочення окремих стадій підготовки тканин (розшліхтовування, виварювання), не потребує складного устаткування. Лляна і льонобавовняна тканини були пофарбовані рослинним (вар. 1-13) барвником - екстрактом кори крушини та деякими марками прямих (вар. 16-17) і активних (вар. 14-15 та 18-38) барвників - реаколів.

Малозминальне та малоусадкове оброблення лляних і льонобавовняних вибілених тканин проведено за двома рецептами (рец. 1 - Отексід БФ, рец. 2 - Фортекс) в лабораторних умовах кафедри хімічної технології ХНТУ за стандартною методикою.

Ідентифікацію колірної гами забарвлень проводили візуальним експертним методом за зміною їх кольорів, відтінків, колірного тону, насиченості і світлості з використанням атласу кольорів та шляхом інструментальної колориметрії.

Оцінювання стійкості отриманих забарвлень до дії прання, тертя, поту, а також підвищеної температури (прасування), також проведено візуальним експертним методом. Інструментальне оцінювання стійкості забарвлень проведено за допомогою спектрофотометра Premier Colorscan Spectro: 5100. Незминальність тканин досліджували за стандартними методиками.

У третьому розділі «Дослідження споживних властивостей льоновмісних тканин залежно від способів їх оздоблення» викладено експериментальну частину роботи.

Результати дослідження впливу вибілювання на споживні властивості лляних платтяно-сорочкових тканин представлені у табл. 2. Основним вибілювальним реагентом в рец. 1 і 2 є водню пероксид, а в рец. 3 - натрію гіпохлорит. Аналіз даних табл. 2 показує, що в результаті «холодного» вибілювання за рец. 1-3 сирової лляної платтяно-сорочкової тканини ступінь її білості зростає практично у 8-9 разів. Встановлено, що вибілені за названими рецептами лляні тканини за ступенем білості перевищують аналогічні за волокнистим складом і будовою тканини, вибілені за класичною високотемпературною технологією.

Таблиця 2 Характеристика властивостей досліджуваної чистолляної тканини залежно від технології вибілювання

№ з/п	Характеристика тканини за способом вибілювання	Ступінь білості, %	Розривальне навантаження смужки тканини 25х50 мм, Н	Капілярність, мм/год	Ступінь повітро-проникності при 50 мм вод.стоп., мл/см2*с
			за основою	за утоком
1.	Лляна невибілена (сирова)	13,0	331,0	258,0	73,0	215,0
2.	Вибілена за класичною технологією (водню пероксид + натрію гіпохлорит)	67,0	225,0	188,0	77,0	180,0
3.	Те ж, за «холодною» технологією рец. 1 (водню пероксид)	118,0	235,0	181,0	104,0	185,0
4.	Те ж, рец. 2 (водню пероксид)	107,0	230,0	196,0	88,0	183,0
5.	Те ж, рец. 3 (натрію гіпохлорит)	115,0	233,0	202,0	100,0	189,0

В процесі вибілювання льоновмісних тканин під дією окиснювачів (водню пероксиду, натрію гіпохлориту та інших) відбувається суттєва деструкція волокон. Якщо розривальне навантаження сирової тканини за основою взяти за 100%, то після «холодного» вибілювання за рец. 1 і 2 (окиснювач водню пероксид) воно складає відповідно 71,0 і 69,5%, а після вибілювання за рец. 3 (натрію гіпохлорит) відповідно 70,4%. Після вибілювання названої тканини за традиційною технологією (окиснювач натрію гіпохлорит + водню пероксид) зниження розривального навантаження за основою і утоком становить відповідно 68,0 і 72,9%.

Таким чином, в процесі «холодного» (рец. 1, 2, 3) і класичного вибілювання сирової лляної платтяно-сорочкової тканини має місце практично однакова деструкція лляного волокна. Окрім цього, тканини, оброблені за «холодною» технологією, характеризуються значно більшою капілярністю та повітропроникністю, чим тканина, вибілена класичним способом, що обумовлено особливостями рецептурно-технологічного режиму вибілювання.

Отже, вибілювання лляної платтяно-сорочкової тканини за «холодною» технологією, за рец. 1-3 із оптичним вибілювачем дозволяє отримати високий ступінь білості цих тканин без погіршення механічних та гігієнічних властивостей цієї тканини порівняно з її вибілюванням за класичною технологією.

Результати оцінювання якості забарвлень лляних і льонобавовняних платтяно-сорочкових тканин, пофарбованих екстрактом кори крушини, наведені в табл. 3. З метою розширення гами кольорів і підвищення якості забарвлення були використані різні види протравлювачів та способи протравлювання.

З аналізу даних табл. 3 видно, що в результаті фарбування тканин екстрактом крушини без протравлювання на чистолляній і льонобавовняній тканинах отримані подібні бежево-коричневі забарвлення. Одночасне з фарбуванням протравлювання цих тканин кальцієм хлориду (вар. 2), магнієм хлориду (вар. 3), купрумом сульфату (вар. 4), барієм хлориду (вар. 6) дозволяє суттєво розширити і збагатити колірну гаму їх забарвлень.

При попередньому, на відміну від одночасного з фарбуванням протравлювання, для більшості варіантів тканин спостерігається поява в кольорах оранжевих і жовтих відтінків. Особливо привабливими і оригінальними є забарвлення чистолляної і льонобавовняної тканин, попередньо протравлених композиціями різних протравлювачів (вар. 11 і вар. 12).

Співставлення кольорів і відтінків забарвлень дозволяє зробити однозначний висновок про те, що спосіб протравлювання тканин одними і тими ж протравлювачами не має суттєвого впливу на формування колірної гами забарвлень цих тканин. У даному випадку домінуюче значення має тільки хімічна будова обраних нами протравлювачів.

Також проведено порівняння якості отриманих екстрактом кори крушини забарвлень з близькими за кольорами і відтінками забарвленнями, отриманими синтетичними барвниками на досліджуваних тканинах.

Крім того, вивчено стійкість забарвлень досліджуваних тканин, пофарбованих екстрактом кори крушини до дії різних фізико-хімічних чинників. Забарвлення, отримані на тканинах різними барвниками, характеризуються однаковою стійкістю забарвлень до дії мокрих обробок (одноразового прання, поту), тертя та високих температур. Найвищу стійкість мають тканини, пофарбовані екстрактом кори крушини з протравлюванням кальцію хлоридом, магнію хлоридом та барію хлоридом.

Отже, за стійкістю забарвлень до дії різних фізико-хімічних чинників (прання, поту, вологого і мокрого тертя та прасування), лляні та льонобавовняні тканини, пофарбовані екстрактом кори крушини з протравлюванням, не поступаються тканинам, пофарбованим класичним способом прямими і активними барвниками.

Таблиця 3 Характеристика колірної гами забарвлень льоновмісних тканин, пофарбованих екстрактом кори крушини, залежно від виду протравлювачів і способів протравлювання

№ варіанта тканини	Спосіб оброблення тканини	Кількість протравлю-вача, г/л	Колірна гама забарвлення та код забарвлення за атласом кольорів
			чистолляної	льонобавовняної
11	Тканина пофарбована періодичним способом без протравлювання	-	Бежево-коричневий 080502	Бежево-коричневий 080602
22	Те ж, з одночасним протравлюванням СaCl2	9,80	Бежево-сірий 080502	Бежево-сірий 080602
33	Те ж, MgCl26H2O	9,00	Бежево-сірий 070502	Темний бежево-сірий 070602
44	Те ж, CuSO45H2O	6,60	Червоно-коричневий 090703	Червоно-коричневий 090603
55	Те ж, BaCl22H2O +KАl(SO4)2	6,80+4,50	Золотисто-жовтий 030406	Золотисто-жовтий 030305
66	Те ж, BaCl22H2O	6,80	Бежево-жовтий 040303	Бежево-жовтий 040403
77	Тканина пофарбована безперервним способом з попереднім протрав-люванням SnCl2	6,15	Оранжево-зеленуватий 040506	Оранжево-зелений 040406
88	Те ж, K2TiO4(C2O4)2	6,15	Темний бежевий з оранжевим відтінком 050604	Темно-бежевий з зеленуватим відтінком 040405
99	Те ж, CoCl2	6,15	Світлий оранжево-коричневий 060403	Темно-бежевий 050403
10	Те ж, CuSO4 5H2O	6,15	Червоно-коричневий 090803	Червоно-коричневий 090804
11	Те ж, KАl(SO4)2 + BaCl2	6,12+2,00	Темний бежевий з оранжевим відтінком 050405	Темний бежевий з оранжевим відтінком 050404
12	Те ж, KАl(SO4)2 + CaCl2 + CuSO4 5H2O	6,12+2,00+0,68	Оранжево-червоний 080604	Оранжево-червоний 080504
13	Те ж, FeSO4	6,15	Оранжево-коричневий 060603	Коричнево-оранжевий 060803

Встановлено, що з практичної точки зору більш вигідним в практиці лляного виробництва стане одночасне з фарбуванням екстрактом кори крушини протравлювання досліджуваних тканин.

Вплив сонячного опромінення на світлостійкість забарвлень досліджуваних тканин, пофарбованих екстрактом кори крушини та перспективними марками активних барвників (реаколів), наведено в табл. 4 і 5. ресурсозберігаючий споживний лляний тканина

Встановлено, що при одночасному фарбуванні і протравлюванні льоновмісних тканин найбільш ефективним інгібітором процесу фотодеструкції забарвлення виявився CuSO4•5Н2О (вар. 4). Помітний світлостабілізуючий ефект виявлено також після одночасного протравлювання досліджуваних тканин BaCl2•2H2O + KAl(SO4)2 (вар. 5). Так, якщо загальний колірний контраст на пофарбованій лляній тканині до протравлювання (вар. 1) після 300 год опромінення становив 12,5 од. ДЕ, то після протравлювання названими протравлювачами (вар. 4 і вар. 5) він склав відповідно тільки 2,8 і 7,4 од. ДЕ.

Таблиця 4 Зміна світлостійкісті забарвлень та субстрату чистолляної тканини, пофарбованої екстрактом кори крушини

№ варіанта чистолляної тканини (табл. 3)	Загальний колірний контраст (од. ДЕ) забарвлення тканини після її опромінення, год	Зниження розрахункового розривального навантаження (за основою) після 300 год опромінення, %
	50	150	250	300
1	4,2	8,2	10,9	12,5	10,6
2	3,5	6,5	8,7	9,7	7,6
4	0,9	1,2	2,4	2,8	7,4
5	5,0	6,3	6,7	7,4	11,0
7	6,7	9,5	9,9	11,4	9,1
8	5,5	7,2	8,7	9,1	9,2
9	2,2	2,9	4,6	4,7	8,1
10	0,5	1,0	2,6	2,9	6,9
12	3,2	3,9	4,5	4,8	7,3
13	5,2	6,0	6,7	10,8	9,0

Встановлено, що після попереднього перед фарбуванням протравлювання лляної і льонобавовняної тканин обраними видами протравлювачів (вар. 7-13) найбільш ефективними інгібіторами фотодеструкції забарвлень виявились: CuSO4•5Н2О (вар. 10) і СоСl2 (вар. 9). Виправдано використовувати для світлостабілізації досліджуваних забарвлень і К2ТіО4(С2О4)2 - (вар. 8).

Помітний вплив на світлостійкість забарвлень на досліджуваних тканинах до і після їх протравлювання різними протравлювачами та різними способами має волокнистий склад самих тканин. Встановлено, що льонобавовняні тканини, за аналогічних умов, характеризуються значно нижчою світлостійкістю забарвлень порівняно з чистолляними тканинами. Таким чином, можна вважати, що фарбуванням екстрактом кори крушини і протравлювання обраними видами протравлювачів найбільш доцільне для фарбування чистолляних тканин.

Як видно з рис. 2, найбільш суттєві зміни у загальному колірному контрасті досліджуваних тканин відбуваються після перших 50-100 год інсоляції, потім процес фотодеструкції забарвлень дещо уповільнюється.

Для порівняння світлостійкості забарвлень і субстрату досліджувані тканини були пофарбовані також двома марками активних (реаколом оранжево-коричневим і реаколом зеленим), а також двома марками прямих (діреколом коричневим і діреколом зеленим) барвників. Залежність світлостійкості забарвлень, отриманих на лляній тканині рослинним і синтетичними барвниками, описується однотипними регресійними залежностями (1-4).

Визначено світлостійкість забарвлень і субстрату тканин, пофарбованих активними барвниками за «холодною» технологією. З аналізу даних табл. 5 видно, що збільшення концентрації активних барвників з 10 до 30 г/л у ванні при фарбуванні чистолляної і льонобавовняної тканини, зазвичай, веде до суттєвого підвищення світлостійкості їх забарвлень. Це пояснюється ймовірною агрегацією барвника на волокнах, в результаті чого зменшується доступ світла до його окремих частинок (агрегатів) порівняно з мономолекулярною формою. За інших рівних умов світлостійкість забарвлень, отриманих активними барвниками, виявилась більш високою на льонобавовняній тканині порівняно з чистолляною тканиною. Не зважаючи на те, що у льонобавовняній тканині використана бавовняна основа і лляний уток, ця тканина здатна більшою мірою поглинати барвник завдяки більш рихлій надмолекулярній структурі бавовняного волокна порівняно з лляним.

Таблиця 5 Зміна світлостійкості забарвлень, субстрату та концентрації барвника на волокні чистолляної тканини, пофарбованої активними барвниками

№ варіанта тканини	Назва барвника і його концентрація (К) у ванні, г/л	Загальний колірний контраст (од. ДЕ) забарвлення тканини після її опромінення, год	Зниження розрахункового розривального навантаження (за основою), %	Залишкова концентрація барвника на тканині, %
		50	150	250	300		до опромі-нення	після 300 год
18	Реакол жовтий ЗПЛ, К-10	1,4	4,0	6,3	9,1	8,9	6,5	4,5
20	Реакол червоний СПЛ, К-10	3,7	5,2	8,3	20,3	7,9	6,8	2,0
21	Реакол синій R, К-10	3,8	5,2	7,5	7,8	11,0	4,4	2,9
22	Реакол червоний М, К-10	1,8	6,2	9,3	11,2	12,0	10,0	5,0
25	Реакол жовтий ЗПЛ, К-30	0,4	2,6	6,4	9,7	6,0	13,0	8,5
27	Реакол червоний СПЛ, К-30	2,1	6,5	9,4	11,0	9,4	14,0	6,0
28	Реакол синій R, К-30	1,4	3,8	5,8	8,1	7,1	11,5	6,5
29	Реакол червоний М, К-30	1,0	1,8	3,2	6,6	6,0	14,5	12,2

Як видно з рис. 3, найбільш світлостійкі забарвлення на лляній і льонобавовняній тканинах забезпечуються при їх фарбуванні реаколом жовтим ЗПЛ і реаколом синім R, а найменш світлостійкі забарвлення отримані після фарбування цих тканин реаколом червоним СПЛ і реаколом червоним М.

Тривала дія сонячної радіації веде до помітного зниження концентрації досліджуваних барвників на цих тканинах (рис. 4). При цьому спостерігається обернено пропорційна залежність між тривалістю інсоляції тканин і збільшенням показників загального колірного контрасту забарвлень, а з іншого боку, між тривалістю інсоляції цих тканин і зниженням концентрації барвника на волокні. Так, більш світлостійкі марки барвників (реакол жовтий ЗПЛ, реакол синій R, реакол бірюзовий) піддаються значно меншій фотодеструкції на волокні (про що свідчить їх залишкова концентрація після 150-300 год інсоляції), ніж несвітлостійкі марки барвників (реакол оранжевий ВТ, реакол червоний М).

Отже, ні марка обраного для фарбування льоновмісних тканин реаколу, ні його концентрація у фарбувальній ванні і на волокні суттєвого впливу на зміну розривальних характеристик субстрату не мають. Його потенційний ресурс, як видно з порівняння даних табл. 5, після 300 год інсоляції витрачається, як правило, всього на 6-12%.

Порівняння результатів щодо світлостійкості забарвлень, отриманих різними марками реаколів, з відзначеною граничною межею їх світлостаріння показало, що для більшості варіантів досліджуваних тканин ця межа досягається після 200-250 год сонячного опромінення. При цьому шляхом підбору відповідної марки барвника та його концентрації (у ванні та на волокні) виявляється можливим дещо підвищити граничну межу фотодеструкції їх забарвлення.

Залежність стійкості забарвлень на досліджуваних тканинах до дії багаторазового прання від марки активного барвника та його концентрації у фарбувальній ванні та на волокні, а також технології фарбування («холодна» та класична) наведена у табл. 6.

Таблиця 6 Вплив прання на зміну стійкості забарвлення та концентрацію барвника на волокні льоновмісних тканин, пофарбованих активними барвниками

№ варіанта тканини	Назва барвника і концентрація його у ванні	Лляна тканина	Льонобавовняна тканина
		Загальний колірний контраст, ?Е, після прання	Концентрація барвника на волокні (%) залежно від кількості циклів прання	Загальний колірний контраст, ?Е, після прання	Концентрація барвника на волокні (%) залежно від кількості циклів прання
		5	10	20	0	20	5	10	20	0	20
18	Реакол жовтий ЗПЛ 10 г/л	7,3	7,5	8,1	6,5	4,8	5,8	8,7	10,7	4,3	2,8
19	Реакол бірюзовий 10 г/л	5,5	5,5	5,9	7,2	6,1	4,6	4,7	4,9	5,2	3,7
21	Реакол синій R 10г/л	2,4	3,1	3,5	4,4	3,4	3,9	5,0	6,5	2,9	2,1
22	Реакол червоний М 10 г/л	0,8	1,1	2,3	10,0	7,6	2,5	2,6	3,5	6,9	5,6
35	Реакол синій R 2%	3,9	4,6	6,0	4,3	3,1	3,8	4,5	6,8	2,3	1,7
36	Реакол бірюзовий 2%	2,6	3,5	6,5	7,3	5,5	2,7	3,9	5,3	5,0	3,6
37	Реакол жовтий М 3%	3,8	5,1	9,1	6,7	4,2	5,9	6,4	10,9	4,5	3,0
38	Реакол червоний М 3%	1,7	2,0	2,2	9,8	6,2	2,5	2,8	3,6	6,4	4,9

Примітка. Варіанти 18-22 льоновмісних тканин фарбували за «холодною» технологією, а варіанти 35-38 - за класичною.

Найбільш стійкі забарвлення до багаторазового прання досягаються після фарбування тканини реаколом червоним М, реаколом синім R та реаколом бірюзовим. Особливо це помітно після перших 5-ти циклів прання. Встановлено, що стійкість забарвлень до дії багаторазового прання на лляній і льонобавовняній тканині визначається в основному маркою барвника і менш пов'язана із залишковою концентрацією марок барвників, які зіставляються.

Виявлено, що під час багаторазового прання із льонобавовняної тканини вимивається значно більша частка барвників, ніж із чистолляної. Наприклад, якщо залишкова концентрація барвників на лляній тканині вар. 18, 19, 21 і 22 після 20-ти циклів прання складає відповідно 4,8; 6,1; 3,4 7,6%, то на льонобавовняній тих же варіантів відповідно 2,8; 3,7; 2,1 і 5,6%. Як видно з аналізу даних табл. 6, при використанні «холодної» технології фарбування (варіанти тканин 18, 19, 21 і 22), як правило, досягається практично така ж стійкість забарвлення до дії багаторазового прання, як і при використанні класичної технології. Результати оцінювання впливу незминального та малоусадкового оброблення льоновмісних тканин безформальдегідними препаратами на їх формостійкість наведено у табл. 7.

Встановлено, що оброблення цих тканин безформальдегідними препаратами Отексід БФ (препарат на основі дигідроксиетиленмочевини) і Фортекс (етерифікована диметилолдигідроксиетиленмочевина з каталізатором) дозволяє суттєво знизити зминальність і усадковість названих тканин.

Таблиця 7 Порівняльна характеристика фізико-механічних властивостей льоновмісних платтяно-сорочкових тканин

Волокнистий склад тканини і рецептура її оброблення	Сумарний кут відновлення (основа + уток), град.	Незмина-льність тканини, %	Вміст зафіксо-ваної ткани-нами смоли, %	Розривальне навантаже-ння (основа/ уток), Н	Стійкість до стирання, цикли	Усадка (%) після 10 циклів прання
						о	у
Чистолляна без оброблення: з обробленням Отексід БФ Фортекс	104,8/ - 208,8/170,6 222,6/156,6	26,0/ - 57,9/43,0 59,4/41,4	- 4,0 7,0	226,0 148,0 160,0	2920,0 1850,0 1930,0	4,2 0,2 1,5	3,0 2,0 1,5
Льонобавовняна без оброблення: з обробленням Отексід БФ Фортекс	126,8/ - 207,0/186,6 230,4/177,4	24,3/ - 56,7/44,5 63,2/45,4	- 4,0 6,0	157,0 137,0 130,0	3110,0 2160,0 2060,0	4,5 2,1 3,2	4,0 1,5 2,5

У табл. 7 у знаменниках умовних дробів наведено сумарний кут відновлення та незминальність оброблених тканин після одноразового прання. Визначено, що отримані в результаті малозминального оброблення ефекти незминальності характеризуються задовільною стійкістю до прання. При цьому оброблення Отексідом БФ (рец. 1) виявилось більш ефективним, чим оброблення Фортексом (рец.2). Більш наглядно ці зміни помітні на чистолляній тканині. Так, якщо після прання сумарний кут відновлення чистолляної тканини після оброблення за рец. 1 знижується на 18,3%, то після оброблення за рец. 2 відповідно на 29,7%.

В результаті безформальдегідного оброблення тканинам надається також достатньо високий і стабільний ефект малоусадковості. Причому дещо кращий ефект малоусадковості досягається після оброблення Отексідом БФ.

Зниження показника розривального навантаження лляної тканини після безформальдегідного оброблення знаходиться в межах 29-30,5%, льонобавовняної - у межах 13-17%, а стійкість до стирання відповідно 30-36%. Внаслідок такого оброблення значно менше погіршуються механічні властивості льонобавовняної тканини. Порівняно з обробленням лляних і льонобавовняних платтяно-сорочкових тканин з використанням традиційних формальдегідних препаратів (карбамола ЦЕС, карбамола М і інших) погіршення механічних властивостей досліджуваних тканин при використанні обраних безформальдегідних препаратів виявилось значно меншим. Отже, безформальдегідне оброблення лляних і льонобавовняних платтяно-сорочкових тканин препаратами Отексідом БФ і Фортекс дозволяє надати цим тканинам достатньо високих ефектів незминальності та малоусадковості при одночасному збереженні їх зносостійкості, гігієнічності та екологічної безпечності.

У розділі 4 «Оцінка ефективності застосування для льоновмісних тканин досліджуваних барвників та технологій оброблення» здійснено економічну оцінку впровадження отриманих результатів досліджень в практику текстильного виробництва. Нами встановлено, що застосування «холодної» ресурсозберігаючої технології вибілювання лляної платтяно-сорочкової тканини, основним компонентом якої є пероксид водню, в поєднанні з оптичним вибілюванням дозволяє отримати високий ступінь білості цих тканин без погіршення їх механічних властивостей порівняно з їх вибілюванням за традиційною технологією. Так, від впровадження «холодної» технології вибілювання економічний ефект (з розрахунку на 1000 м2) становить 289,2 грн. Одним із найважливіших показників, які підтверджують доцільність застосування активних барвників, є розмір економічного ефекту, який може бути досягнутий за рахунок заміни менш світлостійких марок барвників більш світлостійкими. Результати розрахунку очікуваного економічного ефекту становлять 126,1-140,0 грн на 1000 м2 тканини.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підвищенні зносостійкості льоновмісних платтяно-сорочкових тканин шляхом цілеспрямованого підбору волокнистого складу тканин, відповідних марок барвників і апретів, а також екологічно безпечних рецептурно-технологічних режимів оброблення.

2. Вибілювання лляних платтяно-сорочкових тканин за «холодною» ресурсозберігаючою технологією водню пероксидом та натрію гіпохлоритом забезпечує високий ступінь білості без погіршення механічних та гігієнічних властивостей.

3. Доведено, що шляхом відповідного підбору виду протравлювача та способу протравлювання при фарбуванні рослинними барвниками, можна цілеспрямовано змінювати світлостійкість забарвлень із врахуванням конкретних умов експлуатації виробів з названих видів тканин. Причому кращими інгібіторами фотодеструкції забарвлень на пофарбованих екстрактом кори крушини льоновмісних тканинах є CuSO4, CoCl2 та К2ТіО4(С2О4)2.

4. Встановлено, що використання «холодної» технології фарбування льоновмісних тканин активними барвниками дає можливість значно підвищити зносостійкість досліджуваних тканин. В результаті спектрофотометричних досліджень встановлено, що найбільш світлостійкі забарвлення на льоновмісних тканинах забезпечуються при фарбуванні реаколом жовтим ЗПЛ, реаколом синім R та реаколом червоним М.

5. Запропоновано математичні моделі, які описують кінетику світлостаріння льоновмісних тканин залежно від марки барвника, його концентрації у фарбувальному розчині і на волокні та тривалості інсоляції, що дозволяє прогнозувати їх зносостійкість. Встановлено обернено пропорційну залежність між зміною показників загального колірного контрасту і залишкової концентрації барвника на волокні від тривалості сонячного опромінення тканин [регресійні залежності (5-8) і (9-12)].

6. Порівняльний аналіз показує, що на тканинах, пофарбованих за «холодною» технологією різними марками реаколів, одержані такі ж за стійкістю до багаторазового прання забарвлення, як і при використанні класичної технології їх фарбування. Оптимальною при «холодному» фарбуванні виявилась концентрація названих марок реаколів у фарбувальній ванні 10 г/л. Найбільш стійкі забарвлення до багаторазового прання досягаються після фарбування тканин реаколом червоним М, реаколом синім R та реаколом бірюзовим.

7. Проведене комплексне товарознавче оцінювання показує достатньо високий рівень фізико-механічних та гігієнічних властивостей тканин, оброблених безформальдегідними незминальними та малоусадковими препаратами Отексід БФ та Фортекс, у формуванні їх формостійкості: незминальність 57-63%, сумарний кут відновлення 203-207 град., гігроскопічність 9,2-11,2%.

8. На основі проведених досліджень розроблені рекомендації щодо підвищення зносостійкості льоновмісних платтяно-сорочкових тканин і проведено промислове випробування результатів дослідження. Економічний ефект від впровадження «холодної» технології вибілювання на ТзОВ «Лінен Фореве» (з розрахунку на 1000 м2) становить 289,2 грн, а від заміни менш світлостійких марок активних барвників більш світлостійкими на ДП «Хімтекс» становить 126,1-140,0 грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Демкович О.В. Сучасні способи переробки льоносировини / Олена Василівна Демкович // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2006. - № 2 (12). - С.154-155.

2. Демкович О.В. Безформальдегідне оброблення платтяно-сорочкових льоновмісних тканин / Олена Василівна Демкович // Вісник Хмельницького національного технічного університету. - 2009. - № 1. - С. 167-172.

3. Пахолюк О.В. Порівняльна характеристика світлостійкості забарвлень лляних платтяно-сорочкових тканин / Олена Василівна Пахолюк (Демкович) // Вісник Хмельницького національного технічного університету. - 2009. - № 2. - С. 107-112.

4. Пахолюк О.В. Оптичний метод оцінки світлостійкості забарвлень льоновмісних тканин, пофарбованих активними барвниками / Олена Василівна Пахолюк // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - 2009. - № 3. - С. 60-63.

5. Демкович О.В. Шляхи розширення асортименту льоновмісних товарів / О.В. Демкович, Б.Д. Семак // Товари і ринки. Міжнародний науково-практичний журнал. - 2007. - № 1. - С. 31-36. Особистий внесок: аналіз асортименту льоновмісних товарів, формулювання висновків та пропозицій щодо оптимізації властивостей та асортименту тканин.

6. Демкович О.В. Товарознавчі аспекти формування асортименту та якості луб'яновмісних текстильних матеріалів / О.В. Демкович, Б.Б. Семак // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - 2007. - № 5. - С. 144-148. Особистий внесок: обґрунтована доцільність оптимізації способів оздоблення та властивостей лляних текстильних матеріалів.

7. Демкович О.В. Шляхи оптимізації асортименту та підвищення якості льоновмісних текстильних матеріалів / О.В. Демкович, Б.Б. Семак // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины - 2008. - № 1 (14). - С. 27-30. Особистий внесок: проведені комплексні товарознавчі дослідження, розглянуто шляхи удосконалення асортименту та якості льоновмісних текстильних матеріалів.

8. Демкович О.В. Вітчизняний ринок льоновмісного текстилю: проблеми та шляхи їх визначення / О.В. Демкович, Б.Б. Семак // Вісник Львівської комерційної академії. - Вип. 9. Серія товарознавча. - Львів: ЛКА, 2008. - С. 177-184. Особистий внесок: аналіз та дослідження ринку льоновмісного текстилю.

9. Демкович О.В. Лляне волокно та його ефективне використання в текстильному виробництві України / О.В. Демкович, Б.Д. Семак // Вісник Львівської комерційної академії. - Вип. 9. Серія товарознавча. - Львів: ЛКА, 2008. - С. 135-145. Особистий внесок: аналіз і дослідження асортименту льоновмісних виробів та формулювання висновків.

10. Демкович О.В. Вплив оздоблення сорочково-платтяних льоновмісних тканин на їх екологічну безпечність / О.В. Демкович, Б.Б. Семак // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - 2008. - № 5. - С. 278-281. Особистий внесок: дана оцінка ролі лляних волокон, рослинних барвників, протравлювачів та безформальдегідних препаратів.

11. Демкович О.В. Роль лляних волокон у формуванні ринку екологобезпечних товарів / О.В. Демкович, Б.Б. Семак // Вісник Львівської комерційної академії. - Вип. 10. Серія товарознавча. - Львів: ЛКА, 2009. - С. 80-84. Особистий внесок: проаналізовано основні напрямки розвитку асортименту льоновмісних екологобезпечних груп текстильних матеріалів.

12. Демкович О.В. Льоновмісні одягові тканини: шляхи екологізації технології виробництва, оптимізації структури асортименту та підвищення конкурентоспроможності / О.В. Демкович, А.В. Добровольська, Б.Б. Семак // Вісник Хмельницького національного технічного університету. - 2009. - № 1. - С. 163-167. Особистий внесок: розроблена технологія фарбування, вивчена залежність колірної гами отриманих забарвлень.

13. Демкович О.В. Ресурсозберігаюча технологія вибілювання лляних платтяно-сорочкових тканин / О.В. Демкович, С.О. Поліщук // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - 2009. - №2. - С. 104-108. Особистий внесок: проведення вибілювання, аналіз результатів та оцінка якості вибілених тканин.

14. Пахолюк О.В. Підвищення світлостійкості забарвлень льоновмісних тканин при їх фарбуванні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Товарознавство і торговельне підприємництво: фахова професіоналізація, дослідження, інновації». - К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2009. - С. 202-204.

15. Демкович О.В. Вплив вологості льоносировини на якість волокна / С.В.Ягелюк, О.В. Демкович, Т.С. Ярошевич // Збірник наукових праць. Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент». Ч. 4. - Випуск 3 (10). - Луцьк, 2006. - С. 184-187. Особистий внесок: проведено визначення вологості лляного волокна.

16. Пахолюк О.В., Семак Б.Б. Порівняльна характеристика світлостійкості пофарбованих екстрактом кори крушини одягових тканин // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Товарознавство і торговельне підприємництво: фахова професіоналізація, дослідження, інновації». - К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2009. - С. 198-201. Особистий внесок: дослідження світлостійкості лляних одягових тканин.

АНОТАЦІЯ

Пахолюк О.В. Зносостійкість оздоблених льоновмісних платтяно-сорочкових тканин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.15 - товарознавство. - Луцький національний технічний університет МОН України, Луцьк, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню пріоритетних напрямків підвищення зносостійкості льоновмісних платтяно-сорочкових тканин шляхом цілеспрямованого підбору волокнистого складу тканин, застосування нових барвників, апретів та вдосконалення технологій попереднього, основного і завершального оброблення.

Вивчено основні закономірності зношування досліджуваних тканин, пофарбованих екстрактом кори крушини, під дією різних фізико-хімічних чинників. Обґрунтовано доцільність використання «холодної» технології вибілювання льоновмісних тканин пероксидом водню та гіпохлоритом натрію та «холодної» технології фарбування активними барвниками. Одержано нові результати щодо кінетики зношування льоновмісних платтяно-сорочкових тканин під дією сонячного опромінення та прання.

Доведено та обґрунтовано доцільність безформальдегідного оброблення лляних і льонобавовняних платтяно-сорочкових тканин, що дозволяє надати цим тканинам достатньо високих ефектів незминальності та малоусадковості при одночасному збереженні їх формостійкості, гігієнічності та екологічної безпечності. Доведено доцільність та економічну ефективність впровадження у практику виробництва текстильної промисловості України результатів дослідження.

Ключові слова: платтяно-сорочкові льоновмісні тканини, екстракт кори крушини, барвник, світлостійкість, субстрат, зносостійкість.

Пахолюк О.В. Износостойкость отделанных льоносодержащих плательно-сорочечных тканей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.18.15 - товароведение. - Луцкий национальный технический університет МОН Украины, Луцк, 2010.

Диссертация посвящена исследованию приоритетних путей повышения износостойкости льоносодержащих плательно-сорочечных тканей путем использования новых красителей, апретов и усовершенствования технологий их обработки.

На основании проведенных теоретических и экспериментальных исследований предложены основы формирования оптимального ассортимента и свойств льняных плательно-сорочечных тканей. Раскрыто роль волокнистого состава, строения, способов основной и заключительной отделок в формировании их светостойкости.

Изучено особенности износа исследуемых тканей, окрашенных экстрактом коры крушины, под влиянием различных физико-химических факторов. Обосновано рецептурно-технологические режимы крашения льоносодержащих тканей экстрактом коры крушины. Розработано математические модели, которые описывают кинетику светостарения льоносодержащих тканей, окрашеных екстрактом коры крушины, зависимо от вида протравливателя, его концентрации у красящем растворе и продолжительности инсоляции. Установлено, что самые существенные изменения общего цветового контраста исследованых тканей происходят после первых 50-100 чесов солнечного облучения, потом процесс фотодеструкции окраски замедляется.

Сопоставление цветов и оттенков окрасок позволяет сделать однозначный вывод о том, что способ протравливания тканей одинаковыми протравливателями не имеет существенного влияния на формирование цветовой гаммы этих тканей. В данном случае доминирующее значение имеет только химическое строение обраних нами протравливателей.

Лучшими ингибиторами фотодеструкции окрасок на окрашених екстрактом коры крушины льоносодержащих плательно-сорочечных тканях стали CuSO4, CoCl2 и К2ТіО4(С2О4)2.

Доказано целесообразность использования «холодной» технологии отбеливания льоносодержащих тканей водорода пероксидом и натрия гипохлоритом и «холодной» технологи крашения этих тканей активними красителями. «Холодной» называется ресурсосберегательная технология, которая применяется при температуре окружающей среды без использования теплоносителя. Данная технология обеспечивает сокращение отдельных стадий подготовки тканей (расшлихтовку, вываривание), исключается потребность в сложном оборудовании.

Отбеливание льняной плательно-сорочечной ткани «холодным» способом с оптическим отбеливателем позволяет получить высокую степень белезны этих тканей без ухудшения механических и гигиенических свойств этой ткани сравнительно с ее отбеливанием за классической технологией.

Изучено влияние наиболее распространенных марок активных красителей и их концентрации в красильной ванне и на волокне на светостойкость окрасок и субстрата. Светостойкость окрасок на исследуемых тканях зависит от марки синтетического красителя, его концентрации в красильной ванне и на волокне, а также от волокнистого состава самих тканей.

В результате спектрофотометрических испытаний установлено, что самые светостойкие окраски на льоносодержащих тканях обеспечиваются при крашении реаколом желтым ЗПЛ, реаколом синим R та реаколом красным М. Получены новые результаты относительно кинетики изнашивания льносодержащих плательно-сорочечных тканей под действием разных факторов (со...