Маркетингове формування каналів розподілу у торговельних підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

МАРКЕТИНГОВЕ ФОРМУВАННЯ КАНАЛІВ РОЗПОДІЛУ У ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Спеціальність: Маркетинг, економіка та управління

СИВАНЕНКО ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ

Київ, 2010 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На думку більшості вітчизняних економістів зростання та удосконалення внутрішньої торгівлі - об'єктивна передумова стабільного та динамічного розвитку національної економіки. Саме торгівля виконує роль економічного рушія, підтримує вітчизняного товаровиробника, забезпечує ефективні господарські зв'язки, сприяє бюджетоутворенню і формує рівень соціального задоволення населення.

В умовах світової фінансово-економічної кризи, торгівля залишається одним з інвестиційно привабливих напрямів, адже населення завжди споживатиме продукти та непродовольчі товари повсякденного попиту. Саме ця галузь в силу особливого положення у національному відтворювальному процесі першою відчує початок пожвавлення економіки і водночас, забезпечуючи реалізацію платоспроможного попиту населення, надасть суттєвий поштовх економічному зростанню країни.

Тому одним з пріоритетів національного соціально-економічного розвитку є підвищення ефективності торгівлі в цілому та її суб'єктів зокрема. Однією з потужних можливостей створення конкурентних переваг торговельного підприємства є вдосконалення його маркетингової діяльності щодо формування каналів розподілу.

Ефективні канали розподілу забезпечують наявність сталого товарного асортименту, сформованого відповідно до запитів кінцевих споживачів, оптимізацію витрат на доведення товарів та сприяють таким чином високій якості обслуговування в торгівлі.

Особливого значення ця проблема набуває для насичення та подальшого збалансування соціально-важливих ринків, до яких передовсім відноситься продовольчий ринок. Враховуючи те, що маркетингові канали значною мірою визначають роздрібну ціну продовольчих товарів, їх якість, стабільність пропозиції, надійність й рівномірність поставок тощо ефективний розвиток каналів розподілу на даному ринку є запорукою успішного виконання продовольчим ринком усіх соціальних та економічних функцій. Водночас ефективно діючі канали розподілу створюють умови для безперебійного функціонування виробничих підприємств, зокрема, однієї з провідних галузей промисловості України - харчової, що робить їх невід'ємною структурною складовою системи продовольчої безпеки України. Наведене вище обумовлює значну актуальність дослідження маркетингових каналів на продовольчому ринку України.

Актуальність та невирішеність зазначених вище проблем, недостатність їх висвітлення в наукових публікаціях стали визначальними у виборі та обґрунтуванні теми дисертації, її завдань і структури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної роботи кафедри маркетингу та реклами відповідно до планів науково-дослідних робіт Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема: в темі №524/33 «Методологічні засади стратегічних перетворень структурно-територіальної організації торгівлі в Україні» (номер державної реєстрації - 0106U004641) виконано дослідження торговельно-розподільчої інфраструктури, тенденцій та перспектив розвитку маркетингових каналів розподілу на ринку продовольчих товарів України (довідка №2756/10 від 08.12.2009 р.), в темі №572/33 «Економіко-організаційні засади формування підприємницьких мереж у торгівлі» (номер державної реєстрації - 0109U000718) визначено методичні підходи до конструювання каналів розподілу в маркетинговій діяльності торговельних підприємств, обґрунтовано організаційно-економічний механізм формування каналів розподілу продовольчих товарів на засадах створення підприємницьких мереж (довідка №2773/10 від 09.12.2009 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо формування каналів розподілу в системі маркетингу торговельних підприємств, розроблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності їх функціонування на ринку продовольчих товарів в Україні. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- обґрунтувати понятійно-категоріальний апарат маркетингових каналів розподілу в контексті його застосування до торговельного підприємства;

- визначити місце політики щодо формування каналів розподілу в системі маркетингу торговельних підприємств;

- сформулювати методичні підходи до оцінки ефективності маркетингових каналів розподілу;

- проаналізувати проблеми розвитку каналів розподілу в окремих продуктових сегментах продовольчого ринку України стосовно укрупнення основних учасників ринку, загострення конкуренції й формування значної ринкової влади у роздрібних мереж;

- розробити теоретико-методологічні підходи до конструювання каналів розподілу в маркетинговій діяльності торговельних підприємств та оцінки ефективності рішень щодо їх формування;

- надати пропозиції щодо перспективи розвитку українського продовольчого ринку за різних сценаріїв стану фінансово-економічної системи та обґрунтувати альтернативні стратегічні підходи до формування каналів розподілу;

- обґрунтувати теоретико-методичні засади формування підприємницьких мереж як перспективної форми організації маркетингових каналів розподілу.

Об'єктом дослідження є процес формування каналів розподілу торговельними підприємствами в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування каналів розподілу в системі маркетингу торговельних підприємств, що функціонують на ринку продовольчих товарів.

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом 6,9 Д. а., з них особисто автору належить 6,5 Д. а., у наукових фахових виданнях -. 8 статей загальним обсягом 4,0 Д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний текст дисертації викладено на 189 сторінках. Дисертація містить 43 таблиці на 29 стор., 36 рисунків на 31 стор., 11 додатків на 35 стор. Список використаних джерел налічує 163 найменування на 16 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету та конкретні завдання, визначено об'єкт, предмет і методологію дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади формування каналів розподілу в маркетинговій діяльності торговельних підприємств» досліджено сутність політики розподілу та її місце в системі маркетингу торговельних підприємств, проаналізовано структуру маркетингових каналів розподілу та особливості їх організації на ринку продовольчих товарів, досліджено методичні підходи до формування каналів розподілу в маркетинговій діяльності торговельних підприємств.

Теоретичні дослідження виявили відсутність цілісного понятійно-термінологічного апарату з досліджуваної тематики. Обґрунтовано, що термін «розподіл» за сутністю є результатом еволюції категорії «збут». Так, «збут» передбачає перш за все продаж товару будь-якому покупцю, просування його до наступного елемента збутового ланцюга, що є першочерговою метою.

Однак з розвитком маркетингу та, особливо, його стратегічних складових та брендингу, продаж заради продажу вже не є метою, важливішим стає просування товару на основі конкретних попередньо визначених принципів. Поняття «розподіл» означає просування товарів на основі маркетингової стратегії, яка чітко визначає, яким суб'єктам каналу та на яких умовах реалізовуватиметься товар.

На основі проведеного теоретичного дослідження політику розподілу запропоновано розуміти як сукупність принципів, форм і методів товаропостачання відповідно до попередньо визначених умов щодо формування асортименту, цін, маркетингових комунікацій та організації після продажного обслуговування з метою реалізації маркетингової стратегії підприємства. Канал розподілу запропоновано розглядати як систему, до якої входять різні суб'єкти господарської діяльності, метою яких є просування права власності на товар від виробника кінцевому споживачу із забезпеченням власного прибутку шляхом оптимізації всіх складових, що входять до каналу. Оптимізація товароруху та зворотного зв'язку, інформаційного забезпечення, фінансових потоків створює цілісну, ефективну та узгоджену систему розподілу.

Місце політики розподілу у системі маркетингу підприємства визначено таким чином (рис. 1).

Рис. 1. - Місце політики розподілу у системі маркетингу підприємства:

Генеральна стратегія підприємства поділяється на ряд функціональних, серед яких - маркетингова. Маркетингова стратегія деталізується у вигляді комплексу маркетингу. Кожна складова комплексу маркетингу визначає принципи діяльності підприємства у певному аспекті (асортимент, ціни тощо). Елементи комплексу маркетингу тісно взаємозв'язані, адже саме у своєму взаємозв'язку вони мають забезпечити підприємству досягнення стратегічних маркетингових цілей. Кожен елемент комплексу маркетингу формалізується у вигляді відповідної політики. Усі політики тісно пов'язані між собою і чітко підпорядковані маркетинговій стратегії (як підприємства, так і окремих товарних брендів). І вже на основі попередньо визначених стратегічних цілей та відповідно до чотирьох маркетингових політик формується маркетингова програма підприємства.

Ефективність каналів розподілу на ринку продовольчих товарів є складною багатофакторною функцією, єдиний та вичерпний перелік параметрів якої неможливо (та недоцільно) визначити. Обґрунтовано необхідність забезпечення двох незалежних видів ефективності:

1) ефективність каналу, обумовлену об'єктивною специфікою конкретної форми просування товару;

2) ефективність окремих суб'єктів, що складають канал (як-то окремі підприємства, фізичні особи підприємці чи навіть окремі співробітники торговельних компаній, що входять до каналу розподілу).

Відповідно перспективний аналіз ефективності зазвичай оцінює об'єктивну ефективність каналу, а ретроспективний аналіз зазвичай визначає індивідуальну ефективність окремих його суб'єктів.

Водночас у структурі ефективності каналу розподілу також можна виділити дві базові складові:

1) короткострокова ефективність - відповідність каналу розробленій маркетинговій стратегії та ймовірність (і вартість) досягнення за допомогою даного каналу запланованих показників (обсяги та структура розподілу, прибуток, охоплення території, присутність у мережах тощо);

2) стратегічна маркетингова ефективність - здатність каналу забезпечити підприємству можливості реалізації розробленої маркетингової стратегії.

Такий підхід дозволить максимально легко та повно інтегрувати процеси оцінки ефективності розподільчих каналів у практичну діяльність підприємств на продовольчому ринку. У процесі дослідження проблем оцінки ефективності функціонування каналів розподілу було визначено, що в макроекономічному аспекті умовою ефективності ланцюга поставок товару (та окремих його елементів) є мінімізація (за інших рівних умов) кінцевої ціни товару як свідчення максимально ефективного виконання всіх функцій його просування від виробника до споживача. Враховуючи це, визначено склад загальної ефективності каналів розподілу на ринку продовольчих товарів. Отже, канали розподілу торговельних підприємств на продовольчому ринку є одними з ключових факторів його ефективного функціонування як на макро-, так і на мікрорівні. В підсумку визначено типову структуру системи розподілу.

У другому розділі «Аналіз маркетингових каналів розподілу на ринку продовольчих товарів» розглянуто сучасний стан розвитку торгівлі продовольчими товарами в Україні, здійснено аналіз структури маркетингових каналів розподілу у сферах оптової та роздрібної торгівлі продовольчими товарами, оцінено ефективність каналів розподілу на регіональному ринку продовольчих товарів. Сучасний продовольчий ринок України характеризується стрімкою концентрацією роздрібних підприємств, тому виробники на розвинених та висококонкурентних продуктових сегментах (молокопродукти, кондитерські вироби тощо) більше не потребують залучати оптових посередників для просування своєї продукції у численні торговельні об'єкти. У результаті оптові посередники або вимушені піти з ринку, або взяти на себе нові функції. Такими функціями стає логістика, мерчандайзинг та маркетингові комунікації. Водночас має місце зворотна тенденція: окремі виробники віддають бізнес-процеси, які для них не є профільними іншим підприємствам, які на них спеціалізуються (особливо характерна тенденція. для ринку лікеро-горілчаних виробів).

Рис. 2. - Типова структура системи розподілу продовольчих товарів (змішана система):

У даному випадку аутсорсинг є цілком обґрунтованим, оскільки спеціалізація на певній функції визначає її більш ефективне виконання.

Наведені тенденції розвитку ринку не виключають одна одну, оскільки обумовлені єдиним фактором - стрімким загостренням конкуренції на всіх рівнях продовольчого ринку та, через це, життєво необхідною оптимізацією всіх бізнес-процесів. Через стрімку концентрацію підприємств роздрібної торгівлі в Україні саме роздрібні мережі значною мірою визначають, що продаватиметься та навіть що купуватиметься на продовольчому ринку. Відповідно для переважної більшості виробників першочерговою умовою забезпечення реалізації власної продукції є входження до торговельних мереж. Узагальнюючи проведені дослідження ринку продовольчих товарів, було сформульовано умови ефективного розвитку підприємств розподільчого ланцюга.

Структура маркетингового каналу визначається кількома факторами, і насамперед продуктом, який просувається каналом. Так, деякі продукти (незалежно від типу роздрібного торговця) просуваються виключно виробником самостійно (наприклад, хліб), а деякі - за допомогою одного або кількох посередників. Базовими факторами, що визначають специфіку роботи різних каналів розподілу та їх елементів, є особливості продукту:

1) умови, термін зберігання та транспортування;

2) рівень попиту на даний продукт, оборотність продукції;

3) ціновий сегмент ринку. Зроблено висновок, що маркетингові канали на продовольчому ринку ще не сформувались і ринок знаходиться у процесі структурування.

Дослідження особливостей постачання продовольчих товарів роздрібним підприємствам свідчить, що чим більшим за обсягами є торговельне підприємство, тим більшою є частка виробників у структурі його постачальників. Зацікавленість і виробників, і роздрібних торговців співпрацювати з оптовими посередниками обумовлена стабільністю та гнучкістю умов такої співпраці, а також тим, що останні виконують ряд вагомих додаткових функцій (логістика, мерчандайзинг тощо). Ринкові ніші, не зайняті власними збутовими підрозділами, дистриб'юторами, посідають оптові посередники Розрахунки, виконані відповідно до розробленої нами методики оцінки ефективності маркетингових каналів, наочно підтвердили всі визначені попередньо тенденції розвитку розподільчих каналів. При цьому виявлено значні коливання ефективності (як у мікро-, так у макроекономічному аспекті) різних каналів розподілу та виявлено наявність значних резервів зростання ефективності процесів розподілу на продовольчому ринку.

У третьому розділі «Удосконалення механізму формування маркетингових каналів розподілу в діяльності торговельних підприємств» здійснено прогнозування розвитку торгівлі та каналів розподілу на ринку продовольчих товарів в Україні, розроблено принципи та маркетинговий механізм конструювання каналів розподілу в маркетинговій діяльності торговельних підприємств, сформульовано напрями удосконалення організаційної структури каналів розподілу на засадах створення підприємницьких мереж.

Аналіз тенденцій та прогнозів розвитку національної економіки України в умовах глобальної фінансово-економічної кризи дав можливість зробити висновок, що незалежно від сценарію її розвитку на середньострокову перспективу торгівля продовольчими товарами в Україні зазнає значних структурних зрушень.

Обґрунтовано, що учасники ринку продовольчих товарів будуть вишукувати нові організаційні форми співпраці, оскільки в умовах масової затримки платежів, вимивання обігових коштів та низки банкрутств учасників каналів розподілу стабільні та ефективні вертикальні та горизонтальні зв'язки між підприємствами мають забезпечити їм стійкість. Одночасно канали будуть суттєво реорганізовуватись: підприємства, що не створюють доданої вартості залишаться поза ринком, усі процеси товароруху буде оптимізовано та побудовано на нових принципах. Очевидно, що у середньостроковій перспективі слід очікувати помітного зниження ринкового впливу роздрібних торговельних мереж. Визначено, що для вкрай актуальної реорганізації та оптимізації каналів розподілу відсутнє відповідне науково-методичне обґрунтування. У дисертаційній роботі доведено, що процес формування та оптимізації каналів розподілу можливо розглядати як сукупність певних рішень. Відповідно, методологією формування та оптимізації каналів розподілу може бути прийнята методологія оцінки ефективності проектів даних рішень. При цьому автором було розроблено систему показників ефективності рішень щодо формування та оптимізації каналів розподілу та методику оцінки цих показників. Відповідно до нього загальна сутність пропонованої методології визначена таким чином: прийняття рішення щодо конкретного проекту (чи вибір оптимального) здійснюється серед низки рішень, кожне з яких характеризується трьома видами ефективності та знаходиться в просторі, окресленому відповідними обмежуючими показниками. Вибір оптимального рішення серед кількох можливих вбачається доцільним здійснювати на основі розрахункових відстаней від точок рішень до цільових параметрів. Очевидно, що цільовий вектор має бути єдиним. При цьому використовуємо загальновідому формулу відстані між векторами:

Де:

xi, yi, zi - значення трьох інтегральних параметрів ефективності - цільовий набір та розрахунковий для конкретного рішення. Для ілюстрації запропонованого підходу окреслено простір прийняття рішень щодо формування та оптимізації каналів розподілу (рис. 3). Алгоритм прийняття рішень щодо формування каналів розподілу наведений на рис. 4.

Рис. 3. - Простір прийняття рішень щодо формування та оптимізації каналів розподілу:

Рис. 4. - Алгоритм прийняття рішень щодо формування та оптимізації каналів розподілу:

Ініціатором рішення щодо конструювання чи оптимізації каналу розподілу може бути будь-який учасник каналу від виробника до роздрібного торговця, а кожне рішення (проект) розглядається саме під кутом забезпечення каналом трьох видів ефективності: маркетингової, логістичної та фінансової. Обґрунтовано, що оптимальним рішенням для актуального сьогодні пошуку учасниками каналів розподілу нових організаційних форм співпраці є формування підприємницьких мереж.

Підприємницькі мережі запропоновано визначати як форму співпраці різних учасників ринку продовольчих товарів шляхом спільних дій та спільного використання ресурсів з метою досягнення спільних цілей. Запропоновано перелік видів мереж залежно від складу учасників та визначено їх особливості (цілі формування та спільно виконувані бізнес-процеси). Розроблена методика оцінки ефективності рішень щодо формування та оптимізації каналів розподілу дала можливість підтвердити гіпотезу про наявність синергетичного ефекту при формуванні підприємницьких мереж на ринку продовольчих товарів.

Обґрунтовано напрями підвищення ефективності процесів формування та функціонування каналів розподілу на ринку продовольчих товарів України в результаті реалізації розроблених автором пропозицій.

ВИСНОВКИ

Результатом проведеного дослідження є вирішення вагомого науково-практичного завдання, яке полягає у обґрунтуванні теоретичних і методичних положень, розробленні практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування маркетингових каналів розподілу на ринку продовольчих товарів в Україні. Найважливішими узагальненнями та пропозиціями дослідження можна визначити таке:

1. Сучасний продовольчий ринок України характеризується стрімкою концентрацією роздрібних підприємств, тому виробники на розвинених та високо-конкурентних продуктових сегментах (молокопродукти, кондитерські вироби тощо) більше не потребують залучати оптових посередників для просування своєї продукції у численні торговельні об'єкти. Через стрімку концентрацію підприємств роздрібної торгівлі в Україні, саме роздрібні торговельні мережі значною мірою визначають вже, що продаватиметься та навіть що купуватиметься на продовольчому ринку. Відповідно, для переважної більшості виробників першочерговою умовою забезпечення реалізації власної продукції є входження до торговельних мереж. Розрахунки, здійснені відповідно до розробленої автором методики оцінки ефективності маркетингових каналів, наочно підтвердили значну невідповідність (непристосованість) наявної структури каналів розподілу до сучасних економічних умов. Виявлено значні коливання ефективності різних каналів розподілу та наявність значних резервів зростання ефективності процесів розподілу на продовольчому ринку;

2. Термін «розподіл» за сутністю своєю є результатом еволюції категорії «збут». Поняття «розподіл» означає просування товарів на основі маркетингової стратегії, яка чітко визначає, яким суб'єктам каналу та на яких умовах реалізовуватиметься товар;

3. Визначено місце політики щодо формування каналів розподілу в системі маркетингу торговельних підприємств. Політику розподілу запропоновано розуміти як сукупність принципів організації продажу, формування цін, товаропросування, маркетингових комунікацій та після продажного обслуговування з метою реалізації маркетингової стратегії підприємства. Канал розподілу пропонуємо розглядати як систему, до якої входять різні суб'єкти господарської діяльності, метою яких є просування права власності на товар від виробника кінцевому споживачу із забезпеченням власного прибутку шляхом оптимізації всіх складових, що входять до каналу. Оптимізація товароруху та зворотного зв'язку, інформаційного забезпечення, фінансових потоків створює цілісну, ефективну та узгоджену систему розподілу;

4. У макроекономічному аспекті умовою ефективності ланцюга розподілу (та окремих його елементів) є мінімізація (за інших рівних умов) кінцевої ціни товару як свідчення максимально ефективного виконання всіх функцій його просування від виробника до споживача. Обґрунтовано необхідність виділення у структурі ефективності каналу розподілу двох базових складових:

1) короткострокової ефективності - відповідність каналу розробленій маркетинговій стратегії та ймовірність (і вартість) досягнення за допомогою даного каналу запланованих показників (обсяги та структура продажу, прибуток, охоплення території, присутність у мережах тощо);

2) стратегічної маркетингової ефективності - здатність каналу забезпечити підприємству можливість реалізації розробленої маркетингової стратегії такий підхід дозволить максимально легко та повно інтегрувати процеси оцінки ефективності збутових каналів у практичну діяльність підприємств на продовольчому ринку.

5. Маркетингові канали на продовольчому ринку ще не сформувались і ринок знаходиться у процесі структурування. Структура маркетингового каналу визначається продуктом, який просувається каналом. Базовими факторами функціонування різних каналів розподілу та їх елементів, є особливості продукту: маркетинг збут ринок

1) умови, термін зберігання та транспортування;

2) рівень попиту на даний продукт, оборотність продукції;

3) ціновий сегмент ринку тощо. Використання запропонованої методики дозволяє визначити оптимальну структуру каналу як для окремого торговельного підприємства так і для ланцюга розподілу в цілому.

6. Незалежно від сценарію розвитку національної економіки на середньострокову перспективу торгівля продовольчими товарами в Україні зазнає значних структурних зрушень. Учасники ринку продовольчих товарів застосовують нові організаційні форми співпраці, оскільки в умовах масової затримки платежів, вимивання обігових коштів та низки банкрутств учасників каналів розподілу стабільні та ефективні вертикальні та горизонтальні зв'язки між підприємствами мають забезпечити їм стійкість. Обґрунтовано, що оптимальним рішенням для цього є формування підприємницьких мереж підприємницькі мережі запропоновано визначати як форму співпраці різних учасників ринку продовольчих товарів шляхом спільних дій та спільного використання ресурсів з метою досягнення спільних цілей та запропоновано перелік видів мереж залежно від складу учасників та визначено їх особливості (цілі формування та спільно виконувані бізнес-процеси). Розроблена методика оцінки ефективності рішень щодо формування та оптимізації каналів розподілу дає можливість підтвердити гіпотезу про наявність синергетичного ефекту при формуванні підприємницьких мереж на ринку продовольчих товарів;

7. Розроблено принципи та методичні підходи до оцінки ефективності рішень щодо формування та оптимізації каналів розподілу, які є прийнятними для практичного застосування для будь-якого учасника каналу розподілу. Відповідно до методології кожне рішення (проект) щодо конструювання чи оптимізації каналу розподілу розглядається у аспекті трьох видів ефективності: маркетингової, логістичної та фінансової.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сиваненко Г.П. Політика розподілу в системі маркетингу торговельних підприємств / Г.П. Сиваненко // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. - 2009. - №4/35. - С. 105-110 (0,4 Д. а.).

2. Сиваненко Г.П. Організаційно-економічний механізм формування каналів розподілу продовольчих товарів на засадах створення підприємницьких мереж / Г.П. Сиваненко // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - №6. - С. 164 - 168 (0,6 Д. а.).

3. Сиваненко Г.П. Альтернативні сценарії адаптування торгівлі продовольчими товарами до реалій економічної кризи в Україні / Г.П. Сиваненко // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України». - 2009. - №1 (32). - С. 68-75 (0,6 Д. а.).

4. Сиваненко Г.П. Ціна входу до торговельних мереж / Г.П. Сиваненко // Науковий вісник ЧДТУ. - 2009. - №22. - С. 51-56 (0,5 Д. а.).

5. Сиваненко Г.П. Функціонування збутових каналів на окремих продуктових сегментах продовольчого ринку України / Г.П. Сиваненко // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. - 2008. - №4 (40). - С. 159-166 (0,5 Д. а.).

6. Сиваненко Г.П. Сучасний стан та пріоритети розвитку маркетингових каналів на ринку продовольчих товарів/ Г.П. Сиваненко // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - №4. - С 161-165 (0,4 Д. а.).

7. Сиваненко Г.П. Організація маркетингових каналів розподілу на основі формування підприємницьких мереж / Г.П. Сиваненко, В.М. Торопков // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2007. - Вип. I Економічні науки. - С. 289-297.

8. Сиваненко Г.П. Класифікаційні підходи в дослідженні структурної організації оптової торгівлі / Г.П. Сиваненко, В.М. Торопков // Науковий вісник Чернівецького КНТЕУ. - Чернівці: АНТ.

Размещено на Allbest.ru