Становлення системи транспортної логістики підприємств молокопродуктового підкомплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Житомирський НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРоекологічНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.43.01:637.1:658

СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ ПІДПРИЄМСТВ МОЛОКОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

Спеціальність 08.0.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ГЕРЕЛИЦЯ Роман Олександрович

Житомир 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент, заслужений працівник сільського господарства України Вергун Микола Григорович, Житомирський національний агроекологічний університет, директор Інституту післядипломної освіти та дорадництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Перебийніс Василь Іванович, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», завідувач кафедри маркетингу

кандидат економічних наук Безсмертна Оксана Владиславівна, Вінницький національний технічний університет, старший викладач кафедри підготовки менеджерів

Захист дисертації відбудеться 21 жовтня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 20 вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент В.П.Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. Перехід від планової системи господарювання докорінно змінив економічне середовище функціонування підприємств. Останніми десятиліттями національна економіка зазнає все більшого впливу глобалізації, що вимагає зростання мобільності виробничих процесів та їх інформаційного супроводу. Ключовою складовою нарощування мобільності виробництва вбачається забезпечення функціонування системи транспортування на логістичних засадах.

Непересічне значення для агропромислового комплексу в цілому та молокопродуктового підкомплексу зокрема має транспортування. Витрати на транспортні роботи сягають 30 % у структурі собівартості сільськогосподарської продукції. При цьому транспортні засоби споживають до 45% усіх енергоносіїв аграрного сектора, спричиняють 40-50 % усіх шкідливих викидів в атмосферу. З огляду на це ефективне використання транспорту є одним із стратегічних завдань розвитку національної економіки, що і зумовлює вибір теми дослідження.

Економічні аспекти використання транспорту в АПК розглядаються у фундаментальних працях таких авторів, як Бузовський Є.А., Василенко В.Г., Вельможин О.В., Вергун М.Г., Гудков В.О., Керон Дж., Котелянець В.І., Миронюк С.К., Перебийніс В.І., Пилипченко О.І., Пугачов М.І., Фришев С. Г. та ін. Теоретичним та практичним проблемам транспортної логістики присвячені дослідження Беспалова Р.С., Герасимчука В.В., Косаревої Т.В., Кулькової О.Ю., Курганова В.М., Смирнова І.Г. Особливості та специфіка транспортно-логістичних систем в АПК є предметом дослідження Безсмертної О.В., Воркута М.Г., Ворожейкіної Т.М., Ігнатова В.Д, Крикавського Є. В., Перебийноса О.В.

Водночас, підкреслюючи вагомість сформованих теоретико-методологічних та практичних положень у сфері транспортної логістики, слід зазначити, що питання становлення та функціонування транспортно-логістичних систем в АПК та молокопродуктовому підкомплексі залишаються малодослідженими. Зокрема, потребують системного дослідження фактори впливу виробництва молокосировини на ефективність виконання транспортних робіт, удосконалення методичних підходів до використання транспортних засобів для доставки молока на переробку у форматі логістичної системи постачання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою: «Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України» (номер державної реєстрації 0104U008697). У межах зазначеної теми автором досліджено особливості використання транспорту для доставки молока на переробку, розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності організації транспортно-логістичного процесу в контексті становлення системи транспортної логістики.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо становлення системи транспортної логістики в молокопродуктовому підкомплексі та обґрунтування методичного інструментарію для їх реалізації.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

· визначити особливості транспортно-логістичних систем в АПК взагалі, та в молокопродуктовому підкомплексі зокрема;

· доповнити методику визначення та оцінки забезпеченості аграрних підприємств транспортними засобами;

· виявити резерви підвищення ефективності використання різного типу транспортних засобів в логістичному ланцюзі постачання молокосировини;

· вдосконалити методичні підходи щодо забезпечення ефективності використання автомолоковозного парку за рахунок впровадження логістичних прийомів;

· обґрунтувати концептуальну модель формування системи транспортної логістики в молокопродуктовому підкомплексі на основі взаємозв'язків виробників молокосировини та переробних підприємств;

· обґрунтувати методичні підходи до планування та маршрутизації руху автотранспорту в молокопродуктовому підкомплексі.

Об'єктом дослідження є процес формування системи транспортної логістики підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних та практичних засад становлення системи транспортної логістики підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є системно-синергетичний підхід до вивчення фундаментальних положень економічної науки та економічних явищ і процесів. В дисертаційному дослідженні використано такі методи економічних досліджень, як абстрактно-логічний - для опрацювання понятійно-категоріального апарату щодо логістичних систем та транспортної логістики, системного аналізу - для визначення складових транспортно-логістичних систем, соціологічний - для отримання даних про стан та ефективність використання різного виду транспортних засобів для перевезення молока, графічний - для розробки номограми з метою визначення необхідної кількості молоковозів та адаптації методу Свира. Для встановлення впливу структурних показників сировинного забезпечення на організаційні показники використання автотранспорту застосовано метод кореляційно-регресійного аналізу, а для виявлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками - групування, для відстеження зміни в часі показників ефективності - рядів динаміки. За допомогою хронометражного методу та фотографії робочого часу визначено складові балансу часу зміни. Розрахунковий метод дозволив ідентифікувати числові значення показників використання транспорту. молокопродуктовий транспортний логістичний постачання

Інформаційними джерелами дослідження є вітчизняні та зарубіжні публікації з питань транспортної логістики, використання транспорту в АПК, відповідні положення законодавчих та нормативних актів, авторські дані, зібрані в процесі соціологічних та хронометражних досліджень, дані Головного управління статистики та Головного управління ДАІ УМВС України в Житомирській області, Головного управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, електронні бази даних, інформаційні ресурси мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими результатами дисертаційного дослідження, що характеризують їх новизну, є такі положення:

вперше:

· обґрунтовано методологічні засади формування транспортно-логістичних систем в молокопродуктовому підкомплексі з метою зменшення затратності процесу доставки молокосировини у часовому, енергетичному та вартісному вимірах за рахунок удосконалення диспетчеризації на основі мережевого планування за умов невизначеності в контексті логістичної концепції;

удосконалено:

· методику розрахунку транспортного потенціалу аграрних підприємств з метою визначення рівня забезпеченості рухомим складом, яка ґрунтується на розрахунку обсягу транспортних робіт за питомими та нормативними показниками;

· графічний спосіб маршрутизації, авторська інтерпретація якого передбачає розкладання сировинної зони за географічним розташуванням, що дає змогу врахувати дорожній фактор регіону та відзначити всі об'єкти на одній декомпозиції, поліпшивши її наочність;

· методику розробки оптимальних маршрутів руху в умовах невизначеності, яка на відміну від існуючої, передбачає пріоритетність часового фактору щодо реалізації логістичної концепції «точно в термін»;

· метод визначення структури автопарку, який полягає у побудові чотирьохрівневої автотранспортної номограми, що, на відміну від традиційного методу, дасть змогу уточнити не лише необхідну кількість автомобілів, але й якісні характеристики, зокрема, вантажопідйомність, обсяг перевезень, експлуатаційну швидкість, кількість рейсів, трудомісткість транспортного процесу;

дістали подальшого розвитку:

· визначення особливостей функціонування транспортно-логістичних систем в молокопродуктовому підкомплексі з метою обґрунтування шляхів досягнення синергетичного ефекту у вигляді економії коштів на транспортування, зменшення питомої ваги транспортно-логістичних витрат в структурі собівартості готової молокопродукції, зниження трудомісткості, покращенні якості сировини і готової продукції;

· рекомендації щодо визначення межі логістичних систем, які базуються на застосуванні поняття радіусу дії логістичної системи, що визначається на основі величини транспортних витрат;

· пропозиції щодо нормування автотранспортних робіт, в т. ч. визначено складові оперативного часу на транспортування молокосировини автоцистернами при обслуговуванні молокопунктів та молочнотоварних ферм.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці методичних положень та практичних рекомендацій стосовно удосконалення транспортно-логістичного процесу при заготівлі молока. Результати дослідження рекомендовано для практичного застосування в молокопродуктовому підкомплексі й впроваджено Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації (довідка № 1226/5 від 28.05.10). Результати представленого дослідження знайшли практичне застосування в транспортних відділах молокопереробних підприємств Житомирської області (довідка ТОВ «Айс Тім» №193 від 25.05.10, довідка ВАТ «Житомирський маслозавод» №1146 від 26.05.10). Теоретичні та практичні результати дослідження використовуються при викладанні навчальних дисциплін «Логістика» для студентів факультету аграрного менеджменту та «Транспортний процес в АПК» для студентів факультету механізації сільського господарства в Житомирському національному агроекологічному університеті (довідка № 976 від 20.05.10).

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтуванні логістичної концепції управління процесом постачання молокосировини на переробку. При цьому матеріали, наведені в дисертаційній роботі, та результати, опубліковані в наукових працях за темою дисертації, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та отримали схвалення на Четвертій міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених «Формування стратегії розвитку регіонального АПК» (м. Житомир, 2008 р.), Всеукраїнському науково-практичному симпозіумі «Стратегія ринкової адаптації галузі хмелярства» (м. Житомир, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, магістрів та студентів «Інновації для сільського господарства» (м. Житомир, 2009 р.), ЙЙ Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології в АПК та лісовому комплексі» (м. Луцьк, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва» (м. Мелітополь, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 10 наукових працях загальним обсягом 3,4 д.а., у т. ч. 6 у фахових виданнях обсягом 2,4 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (150 найменувань). Текстова частина містить 149 сторінок, 34 таблиці, 35 рисунків, 62 формули і 22 додатки на 41 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, ступінь вивченості проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, сформульовано елементи наукової новизни, представлено відомості про їх апробацію та впровадження.

У першому розділі - «Теоретико-методичні засади формування системи транспортної логістики підприємств» - розглянуто значення транспортної логістики, проаналізовано теоретичні та методичні положення становлення транспортно-логістичних систем.

В агропромисловому комплексі основним завданням транспортної логістики є управління матеріалопотоками з метою забезпечення мінімізації витрат і втрат вздовж всього логістичного ланцюга. Економічний ефект від застосування транспортно-логістичного управління матеріалопотоками в сфері виробництва полягає у підвищенні продуктивності праці та максимальне використання технічних можливостей рухомого складу; зростанні динамізму матеріалопотоків у виробничо-маркетинговій діяльності підприємств; оптимізації рівня запасів матеріалів та товарів на шляху їх просування до кінцевого пункту призначення. Логістична система в молокопродуктовому підкомплексі АПК включає в себе різні підсистеми, обов'язковою умовою функціонування яких є наявність тісного зв'язку. Так, в ході дослідження встановлено, що транспорнто-логістичний процес складається не тільки з безпосередньо перевезень, а й зберігання, завантажувально-розвантажувальні роботи, експедирування, складування, диспетчеризації та інших інформаційних, маркетингових, страхувальних та сервісних операцій.

Обґрунтовано, що при становленні логістичної системи важливим є визначення її меж. Особливо актуальним це стає нині, коли внаслідок зменшення поголів'я корів порівняно з 1990 р. в Україні в 3 рази, а в Житомирській області - в 2,5 рази, катастрофічно впало виробництво молокосировини. За такої ситуації переробні підприємства суттєво збільшили ареали заготівлі сировини. Тепер на більшість молокопереробних підприємств молоко транспортується на відстані не менше, ніж 150-200 км. Отже, для кожного переробного підприємства доцільно визначати оптимальний радіус заготівлі сировини. В логістичній науці ці межі вимірюються у фінансовому та фізичному параметрах. З огляду на особливості функціонування підприємств молопродуктового підкомплексу, зокрема, їх продуктової складової, вважається за необхідне забезпечення рівності між їх фінансовими та фізичними параметрами при приведені до спільної одиниці виміру. Ринкову межу (Lр) в фізичних одиницях (км) пропонується визначати за формулою:

де - витрати на зберігання, збут та виробнича собівартість одиниці продукції, грн;

- тариф на транспортування, грн/км.

Очевидно, що ринкова межа повинна розраховуватись для кожного окремого підприємства. Вказана межа (Lр) буде змінюватись залежно від організації виробництва та витрат на зберігання, транспортування, а також заготівельних цін на молокосировину. Розмір тарифу (Т_км) залежить від марки та вантажопідйомності молоковоза, виду пального, дорожніх умов тощо.

На основі аналізу особливостей транспортної логістики в аграрному секторі встановлено, що процес планування руху транспортних засобів об'єктивно ускладнюється саме за рахунок таких особливостей. При цьому деякі дослідники застосовують показник транспортного потенціалу підприємства як такий, що характеризує забезпеченість логістичних систем рухомим складом. В контексті даного дослідження запропоновано визначати плановий обсяг транспортних робіт в розрізі напрямів діяльності підприємства, крім того, варто визначати забезпеченість певним видом транспортних засобів відповідно до типу вантажу. Дана методика описується виразом:

де W - обсяг перевезення вантажів;

a,b,c, - види вантажів;

i,j,k - напрями діяльності підприємства.

Отримане значення слід порівнювати з транспортним потенціалом окремих виробництв чи підприємства в цілому.

В контексті даного дослідження система транспортної логістики розуміється як складова процесу формування та функціонування матеріалопотоків, спрямована на пошук та використання резервів економії часу та ресурсів в процесі транспортування, тобто фізичного переміщення матеріалів в часі і просторі. Тобто, транспортна логістика розглядається як інструмент організаційного вдосконалення процесу перевезення вантажів. Такий підхід до організації системи постачання дає можливість органічно поєднувати транспортний процес із виробництвом готової продукції за рахунок взаємозв'язків з іншими процесами та системної цілісності.

У другому розділі - «Організація роботи транспорту та її ефективність на підприємствах молокопродуктового підкомплексу» - проаналізовано сучасний стан використання автотранспорту з доставки молока; здійснено оцінку використання рухомого складу в молокопродуктовому підкомплексі Житомирської області; визначено особливості транспортно-логістичного процесу при заготівлі молока на молокопунктах; проаналізовано хронометражні спостереження автора.

Встановлено, що показником, який повною мірою відображає організаційну досконалість транспортно-логістичного процесу, є експлуатаційна швидкість. В результаті дослідження факторів формування величини експлуатаційної швидкості було отримано рівняння багатофакторної кореляційно-регресійної залежності.

де Y - середня експлуатаційна швидкість, км/год.;

Х₁ - коефіцієнт використання часу в русі;

Х₂ - кількість молокопунктів, які обслуговуються за один рейс, од.;

Х₃ - середня відстань перевезення 1 т молока, км.

Отже, збільшення значення коефіцієнта використання часу на 0,1 зумовлює приріст величини експлуатаційної швидкості на 3,77 км/год., збільшення кількості молокопунктів на одиницю і збільшення відстані транспортування 1 т на 1 км, зумовлюють зменшення експлуатаційної швидкості на 0,68 і 0,11 км/год. відповідно. Значення коефіцієнта множинної кореляції R=0,964 та коефіцієнта множинної детермінації R²=0,927 свідчать про тісноту зв'язку між вказаними факторами.

Таблиця 1

Характеристика використання молоковозів в молокопродуктовому підкомплексі Житомирської області, 2006-2008 рр

Показник	Рік	2008 р. до 2006 р., %
	2006	2007	2008
Обсяг перевезеного молока, тис. т	315,3	247,0	244,9	77,7
Річне навантаження на молоковоз, т	602,8	468,6	485,9	80,6
Використовувалось молоковозів, од.	523	527	504	96,4
Затрати часу на транспортування в розрахунку на 100 т молока, год.	228,9	284,9	238,3	104,1

Зменшення обсягів перевезення молока в тоннах зумовлено спадом валового виробництва молокосировини, що вплинуло на зменшення кількості автомолоковозів та відповідно навантаження на них. Водночас за таких умов спостерігається тенденція до збільшення трудомісткості транспортних робіт. Зменшення валових надоїв зумовлює розширення сировинних зон молокопереробних підприємств, що, в свою чергу, спричиняє збільшення недозавантажених та холостих пробігів, а, отже, і збільшення трудомісткості та собівартості готової продукції. В умовах, що склалися (табл. 2), використання транспорту потребує логістизації.

Таблиця 2

Ефективність використання автотранспорту в молокопереробних підприємствах Житомирської області, 2006-2008 рр

Показник	Рік	2008 р. до 2006 р.,%
	2006	2007	2008
Відпрацьовано 1 середньосписковим автомобілем, днів	220,5	229,4	230,8	104,7
Середня експлуатаційна швидкість, км/год.	23,0	23,5	28,9	125,7
Середньодобовий пробіг автомобіля, км	193,2	180,0	191,1	98,9
Коефіцієнт використання пробігу	0,49	0,46	0,59	+0,1.п.
Час перебування в наряді, год.	8,4	7,6	6,6	78,7
Виробіток на одну автомобіле-тонну, тис. т-км	14,9	39,0	62,4	В 4,2 р.
Питомі витрати палива: - бензину, л/км	0,182	0,321	0,281	154,39
- дизельного пального, л/км	0,342	0,367	0,389	113,74
- стисненого природного газу, м3/км	0,252	0,202	0,270	107,14

Відповідно середньодобовий пробіг автомобіля складає 191,1 км, враховуючи коефіцієнт використання пробігу, можливо визначити, що середня відстань транспортування молокосировини складає 113 км. Це явище також пояснює збільшення виробітку в т-км на фоні значного скорочення обсягів перевезень в тоннах. Оскільки наразі основна частина молокосировини виробляється в особистих господарствах населення, особливу увагу в дослідженні приділено можливостям та резервам поліпшення логістичного процесу на приймальних молокопунктах (табл. 3).

Таблиця 3

Групування молокоприймальних пунктів Житомирської області за обсягами зданого на переробку молока, 2008 р

Показник	Група молокопунктів, т	Показники ЙЙЙ групи до Й групи, %
	Й	ЙЙ	ЙЙЙ
	до 150	150-300	Понад 300
Кількість молокопунктів в групі, од.	52	111	12	Х
Перевезено молока на 1 молокопункті за рік, т	72,1	220,2	345,8	В 4,8 рази
Середня відстань від молокопункту до молокозаводу, км	15,0	109,5	98,4	В 6,6 рази
Прийнято молока, %: Й ґатунком	-	0,2	71,3	-
ЙЙ ґатунком	88,2	90,0	28,7	-59,5п.п.
неґатунковим	11,8	9,8	-	-
Задіяно в розрахунку на 1 молокопункт: коней, голів	2	2	2	100
мототранспорту, од.	0,02	0,04	0,17	В 8,5 рази
Кількість господарств, що обслуговує 1 молокопункт, од.	32,2	41,3	66,4	В 2,1 рази
Здано молока охолодженим (до 6°С), %	97,4	98,1	100	+2,6 п.п.
Наявне обладнання на молокопункті (в розрахунку на 1 молокопункт), од.: танк-охолодник	0,96	0,98	1	104,2
молоконасос	0,96	0,98	1	104,2
прилад "Екомілк"	-	0,47	0,83	-
центрифуга	0,85	0,87	0,42	49,4
Середня відстань збирання молока, км	8,2	10,8	16,0	195,1
Затрати праці на збирання молока, люд.-год./т	40,5	13,3	8,4	20,7

Згідно проведених досліджень, молокопункти з більшими обсягами заготівлі молока мають краще забезпечення обладнанням, що є визначальним фактором у формуванні якісних показників молока. Такі молокопункти все молоко здають охолодженим, також всі вони без винятку забезпечені молоконасосами, що скорочує простої автомолоковозів, збільшуючи величину їх експлуатаційної швидкості. Варто відзначити, що для молокопунктів ЙЙЙ групи, як і для Й групи характерне залучення двох коней (дві однокінні упряжі) гужового транспорту, хоча обсяги заготівлі молока більші в 4,8 рази, а пробіги для збирання - в 2 рази. Але при цьому на молокопунктах ЙЙЙ групи використовується мототранспорт, міні-трактори та трактори з причепами чи самохідні шасі Т-16МГ. Результатом залучення моторизованого транспорту є зменшення затрат праці майже в 5 разів порівняно з Й групою. Очевидно, що укрупнення молокопунктів сприяє покращенню якісних характеристик молока, оскільки для молокопереробних підприємств є економічно обґрунтованим забезпечувати пункти відповідним обладнанням, поліпшивши таким чином організаційну та витратну складові транспортно-логістичного процесу.

В контексті дослідження заготівля молока переважно від населення розглядається як тимчасове явище, зумовлене кризовим станом галузі тваринництва. Дефіцит якісної сировини та збільшення закупівельних цін має стати імпульсом до відновлення поголів'я дійного стада великотоварними сільськогосподарськими підприємствами.

У третьому розділі - «Основні напрями вдосконалення системи транспортної логістики в молокопродуктовому підкомплексі» - визначено основні резерви вдосконалення транспортно-логістичної діяльності в молокопродуктовому підкомплексі, особливу увагу приділено зменшенню енергозатрат на транспортну складову у виробництві молочної продукції.

В умовах дефіциту молокосировини та високого рівня конкуренції переробні підприємства розширяють свої сировинні зони, збільшуючи таким чином обсяги транспортних робіт в км, що зумовлює збільшення собівартості готової продукції та збільшення частки транспортних витрат в структурі собівартості. Проведене дослідження свідчить про те, що нарощування обсягів виробництва молока в аграрних формуваннях регіону сприятиме не тільки кращому забезпеченню молокопереробних підприємств сировиною, а й здешевленню молокопродукції за рахунок зменшення витрат на транспортну складову виробництва.

Для більш повного оцінювання ефективності транспортно-логістичного процесу в роботі пропонується застосування показника різниці між технічною та експлуатаційною швидкістю у натуральному та відносному вимірах. Величина даного показника відображає організаційну досконалість транспортування. Визначено, що даний показник має значні коливання протягом календарного року, сезонність зумовлена специфікою дорожніх умов та величиною валових надоїв, що підтверджує необхідність врахування даного фактору при плануванні постачання молока на переробку.

Розрахунковим методом визначено структуру енергозатрат на транспортно-логістичні операції. При цьому встановлено, що енергомісткість транспортно-логістичного процесу на 60% складається з енергетичних еквівалентів пально-мастильних матеріалів. В процесі проведення досліджень розраховано енергетичну характеристику молоковозів при роботі з різними видами пального (табл. 4). Відповідно визначено можливості зменшення загальної енергомісткості транспортно-логістичних систем, насамперед, за допомогою використання енергетичних еквівалентів пального та мастильних матеріалів.

Робота автомолоковозів на дизпаливі та природному газі є менш енергомісткою порівняно з бензином, причому, порівняно з дизпаливом, газ на 23,2-24,8 % є менш енергозатратним. Перехід автомолоковозів на роботу із стисненим газом вбачається одним із технічних напрямів зменшення енергомісткості транспортно-логістичних систем в молокопродуктовому підкомплексі. Крім того, робота автотранспорту на стисненому газі є менш затратною у вартісному виразі, що підтверджують дані табл. 4.

Таблиця 4

Порівняльна енергетична характеристика молоковозів при роботі з різними видами пального*

Показник	Г6-ОТА-1,2	Г6-ОТА-3,9	Г6-ОПА-4,9
	Б	Г	Б	Д	Г	Б	Д	Г
Норма витрати пального, л/100км	17,0	17,9	24,5	17,0	26,2	33,0	25,0	32,0
Енергомісткість транспортування, МДж/т	1004,7	749,3	499,2	388,2	297,9	538,1	455,1	339,1
Собівартість, грн/т-км	1,95	1,60	0,78	0,73	0,58	0,74	0,59	0,58
Відношення енергозатрат, %: Д/Б	-	77,8	84,6
Г/Б	74,6	59,7	63,1
Г/Д	-	76,8	74,5

В контексті організаційних заходів зменшення енергомісткості перспективним є впровадження на молокопереробних підприємствах автоматизованих систем управління. В цілому організаційні заходи передбачають повне використання потужності обладнання, виключення черг автотранспорту, складання графіків розвантаження молоковозів. В роботі обґрунтовано доцільність використання автоматизованої системи управління діяльністю приймального відділення молокопереробного підприємства. Дана система дає змогу складати алгоритм заповнення та випорожнення молочних цистерн.

Система транспортної логістики розглядається як економічна мікросистема, яка складається з підсистем (виробники молокосировини, приватні перевізники, молокопункти тощо), системоутворюючим чинником представляється молокопереробне підприємство. Ефектом від створення такої системи є зменшення витрат на транспортно-логістичні операції у вартісному та енергетичному вимірах. Проведені дослідження та соціологічні опитування вказують на визначальне значення організаційних чинників в постачанні молока на переробку.

Для складання збірних маршрутів пропонується використання графічного методу розкладання сировинної зони за удосконаленим методом Свира. Дана методика дає змогу розподілити маршрути, враховуючи географічне розташування та специфіку дорожніх умов, розміщуючи на осях координат відстані в км (абсцис) та обсягу (ординат) в тоннах. Для кожного автомобіля формується сектор, який складається з точок збору молока.

Для організації збірного маршруту всередині сектора пропонується застосовувати мережеве планування (рис. 1). Для проведення розрахунків прийнято один із найскладніших варіантів руху, за якого молоко збирається з двох молокопунктів та молочного блоку сільськогосподарського підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Мережевий графік транспортування молока в системі транспортної логістики молокопереробного підприємства

Для складання логістичного ланцюга постачання прийнято такі критерії оптимальності: затрати часу (Т); вартість транспортно-логістичних робіт (В); приведені витрати (В'). Приведені витрати пропонується визначати за формулою:

В'=В+Вв,

де Вв - вартість вантажу за закупівельною ціною, грн.

Витрати часу на логістичні операції згідно мережевого графіка визначено шляхом проведення хронометражних спостережень, витратні показники розраховано згідно даних закупівельної діяльності ВАТ «Житомирський маслозавод» (табл. 5).

Таблиця 5

Характеристика логістичних операцій в мережевому графіку

№ опе-рації	Вид логістичних операцій	Витрати
		В, грн	Т, год.
1	Первинна обробка молока на всіх молокопунктах	7,11	1,5
2	Прийом молоковоза на 1-му молокопункті, завантаження цистерни	0,89	0,9
3	Переїзд молоковоза на 2-ий молоко пункт	2,48	0,3
4	Прийом молоковоза на 2-му молокопункті, завантаження цистерни	0,89	1,0
5	Переїзд на молочний двір сільськогосподарського підприємства	4,48	0,3
6	Прийом молоковоза на молочному дворі, завантаження	4,28	0,9
7	Транспортування молока на переробне підприємство	201,62	1,7
8	Розвантаження молоковоза, взяття проб молока	2,48	0,40
9	Миття та дезінфекція цистерни, постановка автомобіля на зберігання	2,48	0,20
10	Транспортування молока з 1-го молокопункту на 2-ий молокопункт гужовим транспортом	4,43	0,6
11	Перевезення молока з обох молокопунктів на молочний двір	8,17	0,45
12	Транспортування молока з 1-го молокопункту на молочний двір	4,43	0,6
13	Транспортування молока з 2-го молокопункту на молочний двір	4,43	0,6

В контексті логістичної концепції формування процесу транспортування затрати часу є рівноцінними із витратами коштів. Для визначення оптимального варіанту транспортування необхідно весь процес розподілити на елементарні операції та визначити критерії оптимальності для кожного з них. Розкладання транспортно-логістичного процесу на складові дає змогу визначити найбільш затратні операції в усьому ланцюгу постачання.

Інтерпретація транспортного процесу в мережевому графіку являє собою ряд сукупностей, які складаються з простих (елементарних) операцій, що виконуються в певній технологічній послідовності. Використовуючи мережеве планування при транспортуванні молока на переробку враховуються такі особливості:

· кожній дузі відповідає одне значення критерію;

· кожному з вузлів відповідають значення, рівні сумі довжини дуг;

· не передбачається розрахунок попередніх чи кінцевих термінів виконання робіт.

Відповідно до запропонованого графіка можлива організація збору молока за чотирма маршрутами. Для визначення ефективності кожного із них запропоновано критерії оптимальності (табл. 6).

Таблиця 6

Результати розрахунку параметрів мережевого графіка транспортування молокосировини

№ маршруту	Схема транспортування	Затрати часу, (Т), год	Витрати, (В), грн	Приведені витрати, (В'), грн
1	1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9	7,2	357,12	5257,12
2	1, 10, 5, 6, 7, 8, 9	7,1	353,76	5253,76
3	1, 12, 4, 5, 6, 7, 8, 9	7,9	340,37	5240,37
4	1, 2, 13, 5, 6, 7, 8, 9	7,4	350,17	5250,17

Аналіз отриманих розрахункових значень свідчить, що маршрут, який створює найбільші переваги за часом (№2), і маршрут, який створює найбільші переваги за витратами (№3), не співпадають. Отже, в такому випадку необхідно розраховувати питомі і (чи) приведені значення параметрів оптимальності. Згідно розрахунків матриці параметрів оптимальності, встановлено, що такі логістичні системи функціонують в умовах невизначеності. Тому для ідентифікації оптимального значення пропонується застосування критеріїв прийняття рішень в умовах невизначеності (табл. 7).

Таблиця 7

Розрахунок оптимальної схеми транспортування молока за основними критеріями прийняття рішень в умовах невизначеності

№ маршруту	Критерій прийняття рішень
	Лапласа	Вальда	Севіджа	Гурвіца
1	1,0223	1,0032	0,0492	1,0262
2	1,0141	1,0000	0,0393	1,0197
3	1,0376	1,0000	0,1127	1,0564
4	1,0224	1,0019	0,0423	1,0221

Відповідно до розрахунків, маршрут № 2 є найменш витратним у вартісному та часовому вимірах. Збирання молока за другою схемою забезпечує мінімізацію простоїв та незавантажених пробігів. Ймовірність виконання маршруту із заданими значеннями витрат (Р) складає:

де Ф - табульована функція розподілу.

Для виключення простоїв автотранспорту на розвантажувальних пунктах молокопереробного підприємства пропонується мережеве планування інтегрувати в логістичну концепцію «точно в термін», згідно якої автомобіль має прибути на розвантаження в певний часовий інтервал. За такий інтервал прийнято час розвантаження одного автомобіля. Відповідно виконано аналітичне моделювання логістичної концепції «точно в термін» для визначення оптимальної схеми збору і доставки молока для даних умов.

Апробація такої моделі планування руху автотранспорту в умовах ВАТ «Житомирський маслозавод» свідчить про наявні резерви зменшення трудомісткості транспортування з 0,28 до 0,16 люд.-год./т, збільшення коефіцієнта використання пробігу з 0,61 до 0,64.

Для аналітичного моделювання процесу випуску автомобілів на лінію необхідно розкласти маршрути на характерні операції. В дисертаційному дослідженні запропоновано виконати укрупнення до п'яти однойменних логістичних операцій, які є спільними для будь-якого маршруту (табл. 8).

Таблиця 8

Вихідні дані для аналітичного моделювання доставки молока згідно концепції «точно в термін»

Логістична операція	Тривалість виконання операцій, год.	Середні квадратичні відхилення за маршрутами
		1	2	3	4
Збирання молока	2,4	0,270	1,250	1,250	0,380
Первинна обробка та охолодження молока	1,5	0,006	0,006	0,006	0,006
Холостий пробіг та завантаження цистерни	1,3	0,080	0,006	0,014	0,000
Рух з вантажем	1,7	0,014	0,014	0,014	0,014
Розвантаження	1,0	0,330	0,330	0,330	0,330

Тоді ймовірність виконання робіт з дотриманням заданих умов в заданий час за значеннями нормальної функції розподілу складатиме:

Очевидно, що для збільшення ймовірності виконання робіт необхідно зменшувати значення середніх квадратичних відхилень тривалості логістичних операцій. На практиці це слід здійснювати за рахунок налагодження маршрутів руху, забезпечення пунктів прийому молока молоконасосами для скорочення простоїв автотранспорту, перевірки стану автомобілів задля виключення поломок в дорозі, вивчення стану доріг, мінімізації потреби дозаправки автомобіля пальним під час руху, попередження водіїв про затори, ремонт доріг тощо. Звичайно, найпростішим шляхом збільшення ймовірності доставки «точно в термін» є розширення часового діапазону прибуття автомобіля. Але такий підхід може застосовуватися як виключення, оскільки часовий інтервал має бути мінімальним. В роботі акцентовано увагу на застосуванні інформаційних технологій для управління процесом транспортування, зокрема обґрунтовано пріоритетність використання системи навігації «GPS-тракер». Дана система може бути адаптованою до умов транспортування молока і виконує ряд диспетчерсько-облікових функцій, що сприяє зменшенню трудомісткості роботи водіїв, диспетчерів та обліковців.

Системоутворюючі чинники в транспортній логістиці зумовлюють досягнення синергетичного ефекту у вигляді економії коштів на транспортування, зменшення питомої ваги транспортно-логістичних витрат в структурі собівартості готової молокопродукції та трудомісткості праці персоналу переробного підприємства та молокопунктів, покращення якості сировини, а відтак, - і готової продукції. Налагодження процесу доставки молока на переробку у форматі транспортно-логістичної системи передбачає системну цілісність виробників, перевізників та переробників молока (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Організаційно-економічна модель системи транспортної логістики в молокопродуктовому підкомплексі

Ефективність та синергія від діяльності даної системи досягається за рахунок скорочення простоїв, зменшення холостих пробігів, зменшення затрат часу, трудомісткості, енерговитратності, покращення якості молока, стимулювання виробників молокосировини до нарощування обсягів виробництва, формування сталої сировинної зони, зменшення її географічної розосередженості, соціальний ефект у вигляді покращення умов праці, створення робочих місць, насамперед на виробництві молокосировини. Становлення системи транспортної логістики в молокопродуктовому підкомплексі передбачає організацію об'єктів виробництва та реалізації молока, посередницьких структур, приватних перевізників і транспортного відділу молокопереробного підприємства в єдину логістичну систему, об'єднану матеріалопотоком, продуктовою складовою є молокосировина. Джерелом та основою становлення і діяльності системи транспортної логістики вбачається виробнича та маркетингова діяльність молокопереробного підприємства.

ВИСНОВКИ

Результати проведених досліджень дали можливість дійти ряду висновків та сформулювати практичні рекомендації щодо становлення та розвитку транспортної логістики в молокопродуктовому підкомплексі, зокрема:

1. Теоретично обґрунтовано, що завданням транспортної логістики є забезпечення динамізму матеріалопотоків у визначених часових та витратних рамках. Для оцінки рівня забезпеченості аграрних підприємств рухомим складом доцільним представляється застосування поняття транспортного потенціалу. Забезпеченість підприємств транспортними засобами визначається співвідношенням розрахункової величини транспортного потенціалу з плановим обсягом транспортних робіт за видами вантажів та транспортних засобів.

2. Стосовно молокопродуктового підкомплексу встановлено, що система транспортної логістики повинна вирішувати такі завдання, як організація взаємозв'язків між виробниками молока та переробними підприємствами, вибір транспортного засобу та перевізника, контроль якісних показників молока в процесі його транспортування, визначення оптимальних форм організації та маршрутів доставки. Межі логістичних систем в молокопродуктовому підкомплексі обумовлюються рівнем собівартості транспортування молокосировини.

3. Доведено, що логістичний ланцюг постачання молока на переробку має складатись з мінімально можливої кількості видів транспорту. З точки зору транспортабельності та збереження якісних показників молока найкращим є трубопровідний транспорт в поєднанні з автомобільним. Забезпечення такого ланцюга можливе при транспортуванні молока з ферм ВРХ, обладнаних доїльними установками з молокопроводом, доїльними залами чи доїльними роботами.

4. Згідно проведених розрахунків визначено, що енергомісткість транспортно-логістичного процесу на 60% складається із енергоеквівалентів ПММ. Використання газоподібного палива дає змогу зменшити енергозатрати на 59,7-74,6 %, а собівартість транспортування при цьому на 18-43 %. Залучення автомобільних причепів-молоковозів відповідно сприяє зменшенню енергомісткості на 35-41 %, а собівартості - на 40-54 %.

5. Обґрунтовано, що в процесі планування доставки молока на переробку критеріями оптимальності маршрутизації є затрати часу та витрати на транспортно-логістичний процес. В системі транспортної логістики значимість цих критеріїв рівноцінна. Для молокопродуктового підкомплексу характерним є явище оберненої залежності цих показників. Тобто, при зменшенні затрат часу характерним є збільшення витрат, що характеризує дані логістичні системи як такі, що функціонують в умовах невизначеності.

6. Аргументовано, що для визначення оптимальної схеми доставки молока доцільно складати мережеві графіки і визначати кожен маршрут руху відповідно до критеріїв прийняття рішень в умовах невизначеності. Для визначення оптимальних маршрутів, як правило, характерною є низька ймовірність доставки в заданий час, що свідчить про організаційну складність таких маршрутів. Для її мінімізації необхідна налагоджена робота на молокопунктах, використання погодинних графіків руху та прибуття транспортних засобів.

7. Становлення систем транспортної логістики в молокопродуктовому підкомплексі спрямовано на отримання синергетичного ефекту за рахунок покращення показників ефективності використання транспортних засобів, зменшення логістичних витрат на одиницю продукції, зменшення питомих енерговитрат, сприяння покращенню якості молокосировини.

8. Діяльність транспортної логістики як системи спрямована на пошук та використання резервів економії ресурсів на просування матеріалопотоків за рахунок створення інформаційно-виробничих зв'язків між складовими. Становлення транспортної логістики в молокопродуктовому підкомплексі передбачає організацію суб'єктів логістичного ланцюга в єдину систему, об'єднану специфічним матеріалопотоком.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Вергун М.Г. Транспортне обслуговування молокопереробних підприємств / М.Г. Вергун, Р.О. Герелиця // Агроінком. 2008. № 11-12. С. 30-35.

2. Герелиця Р.О. Транспортний процес в молокопродуктовому підкомплексі / Р.О. Герелиця // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. Сер.: Фінанси і кредит. 2008. №1. С. 264-271.

3. Герелиця Р.О. Баланс часу зміни та ефективність експлуатації автомобілів - молоковозів / Р.О. Герелиця // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. Сер. Фінанси і кредит. 2008. №2. С. 312-316.

4. Герелиця Р.О. Логістичний підхід до вибору транспортних засобів для перевезення молокосировини / Р.О. Герелиця // Вісник Житомир. нац. агроекол. ун-ту. 2009. №2, Т. 2. С. 193-202.

5. Герелиця Р.О. Фактор сезонності в транспортно-логістичній діяльності молокопереробних підприємств / Р.О. Герелиця // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. Сер. Фінанси і кредит. 2009. №1. С. 241-245.

6. Герелиця Р.О. Вдосконалення транспортно-логістичного процесу в молокопродуктовому підкомплексі / Р.О. Герелиця // Збірник наукових праць Таврійського держ. агротехнологічного ун-ту (економічні науки) / за ред. В.А. Рульєва. Мелітополь: Вид-во мелітопольська типографія “Люкс”, 2010. №2 (10). 446 с.

В інших виданнях:

7. Герелиця Р.О. Екологічний фактор в транспортній логістиці АПК / Р.О. Герелиця // Актуальні проблеми сучасної науки: матеріали 5-ої Всеукр. інтернет-конф., 29-31 жовтня 2008 р. К., 2008. Ч. 1. С. 11-14.

8. Герелиця Р.О. Особливості використання транспорту в галузі хмелярства / Р.О. Герелиця // Стратегія ринкової адаптації галузі хмелярства: матеріали Всеукр. наук.-практ. симпозіуму, 1 липня 2008 р. Житомир, 2008. С. 110-116.

9. Герелиця Р.О. Особливості транспортної логістики підприємств АПК / Р.О. Герелиця // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали 4-ої міжфакультетської наук.-практ. конф. молодих вчених, 30 травня 2008 р. Житомир, 2008. С. 187-189.

10. Герелиця Р.О. Система “мультиліфт”, як інноваційний напрям в транспортуванні молока / Р.О. Герелиця // Тези міжнар. наук.-практ. конф. аспірантів, магістрів та студентів “Інновації для сільського господарства”. Житомир, 2009. С. 123-124.

АНОТАЦІЯ

Герелиця Р.О. - Становлення системи транспортної логістики підприємств молокопродуктового підкомплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2010.

Проаналізовано теоретико-методологічні передумови становлення транспортно-логістичних систем. Визначено особливості таких систем в сільськогосподарському виробництві в цілому та молокопродуктовому підкомплексі зокрема. Запропоновано методичний підхід щодо розрахунку собівартості транспортно-логістичного процесу постачання молока на переробку.

Здійснено аналіз сучасного стану організації роботи автотранспорту в молокопродуктовому підкомплексі Житомирської області, в результаті чого встановлено причинно-наслідкові зв'язки між виробництвом молокосировини та транспортно-логістичною системою. Відповідно вказано на основні напрями покращення показників використання автотранспорту.

Розроблено та обґрунтовано методологічні засади транспортно-логістичної діяльності у форматі логістичної системи постачання. Зазначено умови становлення та результати діяльності такої системи.

Ключові слова: логістика, система, транспортування, молокопродуктовий підкомплекс, постачання, транспортні засоби.

АННОТАЦИЯ

Герелица Р.А. - Становление системы транспортной логистики предприятий молокопродуктового подкомплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Житомирский национальный агроэкологический университет Министерства аграрной политики Украины, г. Житомир, 2010.

Проанализированы теоретико-методологические предпосылки становления транспортно-логистических систем. Установлены особенности таких систем в сельскохозяйственном производстве в целом и молокопродуктовом подкомплексе в частности. Предложен методический подход расчета себестоимости транспортно-логистических поставок молока на переработку.

Определены особенности транспортной логистики предприятий аграрного сектора экономики. Усовершенствованы методические подходы к определению планового объема транспортных работ, предложено авторскую методику определения транспортного потенциала. Рассмотрены современные особенности транспортировки молокосырья на переработку. Соответственно транспортно-логистический процесс разделен на составляющие затратности с помощью линейного графа. Такой подход позволяет определить переменные затраты в структуре себестоимости транспортировки.

Рассчитано структуру себестоимости транспортировки молока, где расходы на ГСМ составляют 59,3-72,4% в зависимости от вида топлива. Указано на целесообразность перевода карбюраторных автомобилей на работу с газообразным топливом. Динамика перевозок молока в тоннах свидетельствует о тенденции к сокращению объемов перевозок, что обусловлено уменьшением объемов производства молока, хотя при этом значительно возрастает грузооборот в тонно-километрах. Большие расстояния обусловлены расширением сырьевых зон перерабатывающих предприятий. Проведенное группирование 175 молокопунктов свидетельствует о перспективах их укрупнения, что способствует уменьшению трудоемкости и затратности заготовительного процесса. В данном контексте целесообразным и необходимым является формирование обслуживающих сельскохозяйственных кооперативов.

Показатель средней эксплуатационной скорости принят как такой, что в наибольшей мере характеризирует организационную совершенность транспортно-логистической системы. На 96,4 % значения этого показателя варьируется значениями коэффициента использования времени в движении, количества молокопунктов в расчете на один рейс, среднего расстояния перевозки 1 т молока.

Для выбора подвижного состава в условиях конкретного транспортного процесса предложен графический способ, сущность которого состоит в построении четырехуровневой автотранспортной номограммы. Оси номограммы отражают показатели подвижного состава (объем цистерны, грузоподъемность) и транспортного процесса (количество рейсов, длина маршрута, эксплуатационная скорость, количество автомобилей по маркам). Использование такой номограммы, в отличии от существующих двох- и трехуровневых, дает возможность учесть продолжительность сборного маршрута в частности и всей рабочей смены в целом. В таком случае представляется возможным планирование трудоемкости перевозок.

Установлено, что в структуре энергозатрат на транспортировку молокосырья более 60 % составляют эн...