Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Управління збутовою діяльністю підприємств з виробництва курячих яєць і м'яса

Тичина Ольга Львівна

Дніпропетровськ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Березін Олександр Вікторович Полтавський університет споживчої кооперації України, завідувач кафедри економіки підприємcтва

кандидат економічних наук Карасьов Олексій Павлович Дніпропетровський державний аграрний університет,

доцент кафедри менеджменту організацій

Захист відбудеться 30 квітня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 27 березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова

1. Загальна характеристика роботи

управління збут птахівничий торгівля

Актуальність теми. Реформування національної економіки України, розвиток ринкових відносин ставлять перед керівниками підприємств птахівничої галузі нові, все більше складні завдання. Відмова від системи державних закупівель, самостійний вихід на ринок, стабілізація продовольчого ринку і посилення конкурентної боротьби формують об'єктивні передумови розвитку системи управління збутовою діяльністю, створення власної системи оптово-роздрібної торгівлі при птахофабриках. Це дозволяє прямо, без посередників здійснювати продаж продукції птахівництва, знизити сегментні втрати, дістати торгівельний прибуток, вивчати й прогнозувати перспективний платоспроможний споживчий попит. Досвід кращих агропромислових формувань показує, що організація збуту через власні структурні підрозділи оптово-роздрібної торгівлі дозволяє апарату управління оперативно вносити зміни у виробничі процеси відповідно до вимог кон'юнктури ринку і змін смаків перспективних покупців, підвищити конкурентоспроможність вітчизняних виробників, проводити ефективну політику заміщення імпортних продуктів харчування і забезпечити продовольчу безпеку держави. Однак, питання організації і управління збутом на птахофабриках, проблеми взаємодії структурних підрозділів по виробництву продукції птахівництва і структурних підрозділів служби збуту, координації спільної діяльності між собою на ринку продукції курячого м'яса і яєць перебувають у стадії наукових розробок.

У вітчизняній і закордонній науці накопичений певний досвід з питань збутової діяльності птахопідприємств, його досліджували багато іноземних і вітчизняних вчених, зокрема: Г.Л. Багієв, А.В. Балабаниць, О.В. Березін, Р.І. Буряк, А.В. Войчак, Ю. Вітт, А.О. Заїнчковський, М.Е. Залманова, В.Я. Кардаш, Ф. Котлер, В.Л. Корінєв, М.Ф. Кропивко, М.Й. Малік, Р.Б. Ноздрева, Л.В. Осипова, Г. Стюарт, Т. Хопкінс, О. М. Шпичак та інші.

Проте, особливості розвитку системи управління збутовою діяльністю на птахофабриках з виробництва курячих м'яса і яєць, організації і управління оптово-роздрібної торгівлі продукції птахівництва стосовно до специфічних умов проблемних регіонів з урахуванням складних тенденцій стабілізації і розвитку національної економіки України не знайшли належного висвітлення у вітчизняній і закордонній літературі. Цим пояснюється необхідність проведення даних досліджень, що дозволяють обґрунтувати рішення проблеми стабілізації продовольчого ринку і поліпшення якості харчової продукції, що надається населенню.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Дніпропетровського державного аграрного університету “Організація, розвиток і державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (№ державної реєстрації 0152U005022). Роль автора полягає у розробці пропозицій і рекомендацій з розвитку підприємництва і управління системою збуту на птахофабриках з виробництва курячого м'яса і яєць.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування науково-теоретичних положень, розробка пропозицій і рекомендацій з організації і розвитку системи управління збутом на птахофабриках в сучасних умовах розвитку національної економіки України.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі були поставлені й вирішені такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади системи управління збутовою діяльністю птахівничих підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках курячого м'яса і яєць;

- проаналізувати сучасний стан виробництва і продажів продукції м'яса і яєць птиці в Україні і на рівні Полтавської області;

- оцінити втрати системи управління збутом на великотоварних птахівничих підприємствах;

- розробити організаційну структуру маркетингового управління птахопідприємств і їх асоціацій в системі збуту курячих яєць і м'яса;

- концептуально визначити напрями управління збутовою діяльністю при реалізації птахофабриками стратегії конкурентних переваг на ринку курячого м'яса і яєць;

- розробити перспективи розвитку виробництва м'яса і яєць птиці та обґрунтувати місткість ринку даної продукції в регіоні;

- запропонувати оцінку ефективності системи управління каналами збуту курячого м'яса і яєць при агропромисловому виробництві.

Об'єктом дослідження є процеси агропромислового виробництва і продажу м'яса і яєць птиці.

Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні та практичні аспекти управління збутовою діяльністю підприємств з виробництва курячих яєць і м'яса.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційного дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, праці класиків економічної теорії, праці вітчизняних учених-аграріїв і фахівців сільського господарства з питань управління збутом на птахофабриках. При підготовці дисертації використані матеріали дослідження автора, законодавчі і нормативні акти з питань економічної реформи і розвитку агропромислового комплексу, а також методичні рекомендації наукових установ, Міністерства аграрної політики України, інші літературні джерела з проблематики дослідження.

У процесі дослідження застосовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); статистико-економічний (дослідження й аналіз системи управління збутом на птахофабриках); розрахунковий, порівняльний і графічний (аналіз сучасного стану та тенденції розвитку підприємств птахівничої ґалузі в ринкових умовах); економіко-математичний (розробка прогнозу виробництва продукції птахівництва), розрахунково-конструктивний та експериментальний (прогноз виробництва яєць та м'яса птиці)та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження, полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано систему комунікацій в процесі збуту продукції птахівництва, що заснована на сучасній концепції управління соціально-моральною взаємодією та включає в себе такі основні елементи: проведення маркетингових досліджень; визначення цілей і завдань каналів комунікацій; обґрунтування критеріїв якості системи; розрахунок коштів, необхідних для її розвитку; вибір оптимальних каналів зв'язку; обґрунтування критеріїв оцінки ефективності системи;

- запропонована класифікація втрат при управлінні збутовою діяльністю птахопідприємства за ознаками: об'єкт дослідження, характер їх впливу на реалізацію продукції, вартісними і натуральними показниками, зміною у часі, показниками впливу на виробництво, способу прийняття і реалізації управлінських рішень, функціями управління.

удосконалено:

- класифікацію основних вимог, що висуваються до працівників служби збуту агропромислових птахопідприємств, яка крім традиційних вимог включає фізіологічні критерії здоров'я, володіння суміжними професіями, здатність працювати самостійно, приймаючи рішення, що викликані змінами кон'юнктури ринку;

- організаційну структуру маркетингової служби птахофабрики через формування в її складі системи моніторингу кон'юнктури продовольчого ринку, що об'єднає всіх керівників структурних підрозділів сфери виробництва, переробки і реалізації продукції птахівництва та дозволяє уникнути піків «затоварення» і «голодування» торгівельної мережі.

набули подальшого розвитку:

- організаційна структура регіонального відділення асоціації «Союз птахівників України», яка на відміну від діючої потребує створення управлінських підрозділів: аналізу і прогнозу кон'юнктури ринку, координації і бізнес-планування, стимулювання продажів і реклами, інноваційного розвитку, внутрішнього аудиту, торгівельної інспекції і контролю якості та інформаційно-аналітичного обслуговування;

- принципи проведення маркетингових досліджень кон'юнктури ринку продукції харчової і сільськогосподарської сировини в напрямі безперервності спостережень, вивчення інтеграційних процесів і взаємозв'язків агропромислового виробництва різних регіонів, ексклюзивності розвитку галузевих і регіональних ринків та інше;

- оцінка ефективності системи управління оптово-роздрібною торгівлею агропромислових птахопідприємств в напрямі визначення загальних і окремих критеріїв, що відображають ефективність використання торгівельних площ, продуктивність праці працівників збуту, економіку ефективності рекламних витрат;

- кількісна оцінка втрат продукції птахівництва від управлінських помилок за методикою індексного аналізу.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові розробки автора щодо управління збутовою діяльністю птахофабрик були схвалені спеціалістами Головного управління агропромислового розвитку при Дніпропетровській обласній державній адміністрації і Полтавській обласній державній адміністрації і були використані при розробці Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Дніпропетровської області на період до 2015 року (довідка № 11/771 від 15.10.2009) і Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Полтавської області на період до 2015 року (довідка № 01-13/169 від 07.10.2009).

Наукові рекомендації автора щодо удосконалення управління збутовою діяльністю птахопідприємств, оцінки втрат при управлінні збутовою діяльністю знайшли схвалення і прийняті до впровадження у виробництво у ООО «Агро-Овен» (довідка № 527 від 24.09.2009)

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні таких дисциплін: „Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах”, „Маркетинг”, „Товарна політика” (довідка № 16-11-726 від 22.10.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Положення, результати, висновки та рекомендації, що містяться у дисертації, є особистим здобутком дисертанта. З наукових праць, написах у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. Всі результати наукового дослідження мають самостійний характер.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: «Проблеми та перспективи становлення фінансової системи України» (м. Севастополь, 2005); «Соціально-економічні проблеми розвитку регіону» (м. Павлоград 2005); «Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв» (Дніпропетровськ 2006); «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інвестиційного розвитку в Україні» (м.Київ, 2008); «Становлення сучасної науки» (Чехія, Прага, 2009); «Наука і інновації-2009» (Польща, Премишль, 2009); наукові конференції професорсько-викладацького складу економічного факультету ДДАУ (2003-2006 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,82 обл.-вид. арк., з них 7 - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 188 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів та висновків. Містить 32 таблиці, що займають 19 сторінок, і 22 рисунки, що займають 17 сторінок. Список використаних джерел включає 214 найменувань.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі - “Теоретичні засади системи управління збутовою діяльністю на птахофабриках” узагальнено зміст і етапи управління збутовою діяльністю, розкриті тенденції продажів продукції птахівництва на зовнішньому і внутрішньому ринках, виявлено канали і напрями розвитку системи управління збутом продукції даної ґалузі.

Встановлено, що значення служби збуту в системі управління підприємством пов'язане з розвитком сучасної концепції управління. Остання може бути охарактеризована як система соціально моральної взаємодії (комунікацій) між покупцями, продавцями і виробниками продукції птахівництва. Важливе значення в сучасній системі управління збутом птахофабрик має «паблік рілейшинз» ? система некомерційних зв'язків з населенням країни, пресою, громадськими організаціями та ін., а також організація зворотного зв'язку. Це передбачає вплив споживачів на обсяг, структуру товарообігу, організацію продажу, вибору оптимальних методів обслуговування, часу роботи підприємств торгівлі, раціонального розміщення торгівельних точок і каналів збуту, пошук нових сегментів ринку, постійне вдосконалення технології торгівельних операцій в інтересах різноманітних груп потенційних покупців. Економічна категорія «комунікаційне управління» означає обмін інформацією. Отже, з позицій предмета дослідження система комунікацій ? це сукупність засобів збору, обробки, передачі, зберігання і обміну інформації, необхідної покупцям, продавцям, виробникам та іншим зацікавленим особам для розробки і прийняття управлінських рішень, пов'язаних з виробництвом, торгівлею і споживанням продукції птахівництва. З позицій сучасної концепції управління система комунікацій збуту продукції птахівництва повинна містити в собі основні елементи, що схематично представлені на рис. 1.

Зокрема, це: 1) проведення маркетингових досліджень, сегментування ринку і виділення цільових груп потенційних покупців. При цьому можна погодитися з думкою більшості вітчизняних і закордонних маркетологів, що єдиного методу сегментування ринку немає і бути не може, тому що для кожної групи покупців необхідний свій, індивідуальний підхід; 2) визначення цілей і завдань каналів комунікацій. В системі управління збутом продукції птахівництва використовуються різні канали комунікацій, які за цілями і завданнями, що перед ними стоять, можуть бути виділені в наступні основні групи. По-перше, що регулюють внутрішні інформаційні потоки, пов'язані з виконанням функцій управління за організаціями виробничих і технологічних процесів в самій оптово-роздрібній торгівлі. По-друге, що регулюють зовнішні інформаційні потоки, пов'язані з вивченням конкурентного середовища, взаємодією з покупцями, зацікавленими партнерами та ін.; 3) обґрунтування критеріїв якості системи комунікацій, які з урахуванням розвитку науково-технічного прогресу можна виділити в наступні системи показників: гнучкість, надійність, технологічна сумісність, ремонтопридатність, багаторазовість використання, простота і доступність технічних засобів зв'язку; 4) розрахунок коштів, необхідних для розвитку системи комунікацій, здійснюється виходячи із цілей і завдань, що стоять перед системою управління в цілому і окремими її структурними елементами; 5) вибір оптимальних каналів зв'язку здійснюється на основі вартості одиниці корисного ефекту ? комплексного критерію технічних і технологічних властивостей каналу зв'язку, що дозволяє здійснити вибір технічних засобів, з урахуванням поточних і перспективних цілей та завдань, що стоять перед системою управління; 6) обґрунтування критеріїв оцінки ефективності системи управління комунікаціями. Складність і розмаїтість завдань, що стоять перед системою управління комунікаціями передбачають використання системи локальних критеріїв ефективності, до яких відносяться швидкість, обсяг оброблюваної інформації, можливість використання внутрішніх і зовнішніх інформаційних мереж та ін., а також загальних або глобальних критеріїв, у якості яких, як правило, використовуються рівень рентабельності, окупність витрат та ін.

Рис. 1 Основні елементи системи управління комунікаціями служби збуту птахофабрик

Збутова політика виробників продукції птахівництва за індивідуальними технологіями має ґрунтуватися на двох основних підходах: створення власної системи каналів збуту; використання існуючої системи оптової і роздрібної торгівлі. Перший підхід поширений в країнах ЄС, другий - в США. Методи продажу продукції м'яса і яєць птиці залежать від сезонних коливань кон'юнктури ринку та вибраної стратегії розвитку підприємства

В тих випадках, коли продовольчі ринки близько розташовані, сформувався стійкий купівельний попит, висока окупність незначних торгівельних витрат - доцільне створення власної системи збуту. Прямі методи передбачають також продаж виробленої продукції безпосередньо населенню, минаючи оптових посередників, торгівельні контракти з негайною поставкою товару за принципом: виробник ? покупець. Управління збутом на основі прямих продажів дозволяє одержати найвищий торгівельний прибуток. Однак тут найбільший ступінь ризику, оскільки виробник повністю залежить від зміни кон'юнктури ринку, тому метод прямого збуту припускає високу кваліфікацію співробітників апарата управління. Метод непрямого збуту передбачає наявність одно - і дворівневих каналів. Відносини між виробниками продукції птахівництва і підприємствами оптово-роздрібної торгівлі будуються винятково на принципах комерційного розрахунку, які залежно від ієрархії управління, організаційно правової форми підприємства можуть бути зовнішніми і внутрішніми. При просуванні продукції птахівництва на зовнішні ринки апарат управління збутовою діяльністю птахофабрики має використовувати ринки ф'ючерсних контрактів та формувати опціони як на їх продаж, так і покупку. Реформування аграрного сектору і зниження ролі держави у встановленні замовлення на виробництво і збут продукції птахівництва дає можливість товаровиробникам визначати самостійно канали реалізації та диверсифікувати власну діяльність, переробляючи м'ясо птиці у власних підрозділах, на м'ясокомбінатах як давальницьку сировину, в системі міжгосподарської кооперації. При цьому держава має регулювати, координувати, контролювати міжгалузеві відносини і процеси розвитку даної харчової продукції.

Визначено, що у своїй роботі апарат управління птахофабрики повинен враховувати основні тенденції розвитку оптово-роздрібної торгівлі продукцією птахівництва: обґрунтування стратегії розвитку, під якою розуміється формування системи довгострокових цілей і завдань, що стоять перед системою управління збутом птахофабрик і вибір оптимальних шляхів їхнього досягнення; організація моніторингу маркетингових досліджень продовольчого ринку; аналіз конкурентів і розробка заходів підвищення власної конкурентоспроможності; гнучка цінова політика; пошук ефективних методів підвищення продуктивності праці; інформаційне забезпечення системи управління (аналіз і прогноз кон'юнктури ринку продукції птахівництва являє собою складний процес, що передбачає використання численної якісно-різнорідної інформації, звідси постійно зростаюча потреба в різнобічних і систематизованих даних); формування комплексної системи внутрішнього і зовнішнього контролю (продаж продукції є кінцевим етапом виробничого процесу, тому відхилення фактичного обсягу від прогнозованого є свого роду індикатором ефективності організації оптово-роздрібної торгівлі на птахофабриках).

У другому розділі - “Сучасний стан та оцінка збуту продукції птахівництва в контексті наявної системи управління підприємствами” - визначено динаміку виробництва і продажів м'яса і яєць птиці, вплив основних факторів управління на збут продукції та подано оцінку втрат системи управління збутом продукції птахо підприємствами. У 2008 році, як і у попередні роки птахівництво України залишається в авангарді тваринницької ґалузі. Чисельність птиці всіх видів на початок року зросла до 177,6 млн. голів. При збільшенні темпів приросту чисельності птиці в сільськогосподарських підприємствах і скороченні в господарствах населення зберігається нетипова для країн розвиненого птахівництва його структура, коли більше 50% поголів'я належить приватним подвір'ям. На сьогодні 97% промислового птахівництва припадає на виробництво курячих яєць і м'яса бройлерів. Виробництво курячих яєць складає близько 15 млрд. шт., що на 6,4% більше, чим у 2007 році, виробництво м'яса - 794 тис. т. (на 15,2%). В країні за останні роки виробляється цілком конкурентоспроможна продукція і зменшуються імпортні поставки, оскільки існує достатньо високий попит на вітчизняні м'ясо і яйця птиці. Відносно експорту, то вступ України до СОТ ставить невідкладні завдання суттєвого його розширення після виконання державного моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднювачів продукції птахівництва.

Самостійний вихід птахофабрик на ринок є об'єктивною основою для збільшення товарообігу через власну торгівельну мережу. Так, оптові продажі м'яса птиці переробним підприємствам в 2008 році склали 33,8% від всієї реалізації, яєць - 0,1%. При реалізації продукції птахівництва високою залишається питома вага її, що продана через інші канали (м'ясо - 52,1; яєць 75,3%). Традиційно поширеними є продаж яєць і м'яса на базарах, через власні магазини, ларьки, палатки (м'яса - 14,1 і яєць 24,6%). Основні фактори, які вплинули на збут продукції птахівництва, як визначено в дисертації, поділяються на фонові і суб'єктивні. Перші пов'язані з формуванням конкурентного середовища і діями держави в системі оподаткування, соціальній політиці, формуванні рівня доходів населення, експортно-імпортній політиці, формуванні місткості ринку. Суб'єктивні або організаційні фактори, в значній мірі формуються діями самих підприємств. В цілому, зовнішні і внутрішні економічні чинники зумовлюють прийняття відповідних управлінських рішень щодо методів, форм і каналів збуту птахопродукції.

Поряд с такими поширеними марками або брендами виробництва м'яса і яєць птиці як : «Наша ряба», «Гаврилівські курчата», «Придніпровські курчата», «Золотко» та інші суттєвого розвитку набуває вирощування продукції на птахофабриках в регіонах і, зокрема, Полтавської області. Загалом, у 2008 році виробництво м'яса і яєць порівняно з 2000 роком виросло відповідно на 53,8 і 44,8%. Обсяги оптово-роздрібного продажу за вищезазначений період по м'ясу збільшились в 4,5 раз, по яйцях курячих в 1,5 рази. Зокрема, по птахофабриках на початок 2008 року: ЗАТ «Росія» відповідно - на 258,4 і 37%; по ПК «Сула» - на 717,1 і 48,5 %; «Лубниптиця» - на 64,1 і 339,3%; «Пирятинська птахофабрика» - 521,5%; ЗАТ «Полтавська птахофабрика» - 228,8 і 97,4%. Аналіз показав, що система управління збутом продукції на птахофабриках цього регіону не відповідає цій тенденції, яка склалася в цілому по країні. Підприємства торгівлі і громадського харчування виступають основним оптовим покупцем продукції птахівництва. У 2008 році на їх долю приходилося 57,9% реалізованого по області м'яса птиці і 66,9% - яєць птиці (табл. 1). Збільшується продаж продукції підприємствами на ринку, тобто роздрібний продаж через фірмові і стаціонарні магазини, пересувні автокрамниці. Також досить значна частина м'яса птиці реалізується переробним підприємствам - до 25% у 2008 році.

Таблиця 1 Динаміка структури продажів м'яса та яєць птиці птахофабриками та іншими великотоварними підприємствами на ринку Полтавської області

Напрями реалізації	В % до загального обсягу продажів	2008 до 2000, +,-
	2000	2006	2007	2008
	Яйця	М'ясо	Яйця	М'ясо	Яйця	М'ясо	Яйця	М'ясо	Яйця	М'ясо
Переробним підприємствам	69,9	-	-	34,8	-	31,9	-	25,0	-69,9	+25,0
На ринку	26,8	11,2	32,9	17,7	27,1	14,0	32,9	12,3	+6,1	+1,1
Населенню (у рахунок оплати праці)	2,0	48,8	0,3	6,8	0,2	5,6	0,2	4,8	-1,8	-44,0
За іншими напрямами (підприємствам торгівлі і громадського харчування)	1,6	40,4	66,8	40,7	72,7	48,5	66,9	57,9	+65,3	+17,5
Всього	100	100	100	100	100	100	100	100	-	-

Система управління збутом продукції в значній мірі пов'язана з формуванням конкурентоспроможності агропромислового виробництва. Встановлено, що чим «міцніші» позиції птахофабрик в оптово-роздрібній торгівлі і більше обсягів продажів, тим вище результативність господарської діяльності і такий виробник більш конкурентоспроможний.

Виявлено, що серед птахофабрик регіону, які мають більш високий рівень рентабельності, збільшується обсяг продажів і сегментні збільшення лідерів викликають у структурі оптово-роздрібної торгівлі відповідні їх скорочення у аутсайдерів. Така рухомість зовнішнього оточення потребує від менеджерів системи збуту окремих птахофабрик реагувати на нововведення по іншому - перетворюючи свою організацію в більш новаторську і ефективну через зміну умов праці і технологій.

В роботі визначено, що одним із резервів підвищення конкурентоспроможності птахопідприємств з індустріальним виробництвом м'яса і яєць є зменшення втрат різних видів ресурсів у системі реалізації продукції внаслідок управління.

Втрати ресурсів і продукції є результатом людської діяльності і носять суб'єктивний характер. Тобто «управлінські помилки» можуть зменшити кількість споживчих благ і збільшити витрати ресурсів. Будь яке відхилення фактичного виробництва споживчих благ і видатку обмежених ресурсів суспільства від оптимального становлять величину управлінської помилки.

Сутність запропонованої методики оцінки управлінських помилок полягає у визначенні натуральних і вартісних втрат, що виникли внаслідок управлінських помилок і зменшення обсягів продажів та прибутку; збільшення вартості проведення технологічних операцій тобто збільшення фактичних витрат, що складають калькуляцію собівартості продаж, над розрахунковими; збільшення сегментних втрат, які з'являються при управлінських помилках вибору і реалізації цінової політики і містять в собі недоотриманий прибуток від продажів (визначаються сегментні втрати як різниця між фактичною ціною реалізації і ціною того чи іншого сегмента продаж); встановлення втрат природного зменшення продукції.

Реалізація запропонованої в роботі методики оцінки управлінської помилки чи втрат в системі управління збутом показала, що у 2008 році вони склали в цілому по оптово-роздрібній торгівлі від продажу продукції птахівництва 25,7 млн. грн. (табл. 2).

Таблиця 2 Вартісні втрати оптово-роздрібної торгівлі продукції птахівництва в Полтавській області в 2008 р.

Види втрат	Сума, млн. грн.
Обсяг товарообігу відносно 2007 р. всього, млн. грн. в т. ч.:	+83,1
м'яса птиці	+ 21,9
яєць	+61,2
Обсяг торгівельного прибутку відносно 2007 р. всього, млн. грн., в т. ч. від продажів:	+34,0
м'яса птиці	+3,7
яєць	+30,3
Розмір втрат торгівельного прибутку по факту 2008 р. всього, млн. грн., в т. ч. внаслідок:	59,7
Природного убутку продажів всього, млн. грн.	0,7
м'яса птиці	0,4
яєць	0,3
Сегментних втрат продажів всього, млн. грн.	43,7
м'яса птиці	24,1
яєць	19,6
Технологічних втрат продажів всього, млн. грн.	15,3
м'яса птиці	11,7
яєць	3,6
Всього розрахункових втрат в 2008 р., млн. грн.	25,7

Обсяг товарообігу продукції птахівництва у 2008 році порівняно з 2007 збільшився до 83,1 млн. грн., з яких 73,6% приходяться на збільшення обсягів реалізації яєць і, відповідно, 26,4% - м'яса птиці. Обсяг прибутку від продажів продукції птахівництва за досліджуваний період збільшився на 34 млн. грн. (через її збільшення в натуральних величинах), з яких 89,1% приходяться на умови продажу яєць і 10,9% - м'яса птиці.

Організаційні втрати прибутку від збуту птахопродукції у 2008 р. викликані управлінськими помилками апарату управління підприємств склали 59,7 млн. грн., з яких 73,2% приходяться на сегментні втрати від продажів м'яса і яєць птиці.

У третьому розділі - “Напрями удосконалення управління та підвищення ефективності збутової діяльності птахопідприємств з індустріального виробництва яєць і м'яса” - розроблено організаційну структуру управління збутом як окремих суб'єктів, так і їх асоціаціями, обґрунтовано заходи управління збутом при реалізації стратегії конкурентних переваг та запропоновано розвиток і підвищення ефективності продаж птахофабрик.

Запропоновано для більш ефективного використання виробничих ресурсів, підвищення конкурентоспроможності птахофабрик, зниження сегментних втрат, координації цінової політики продаж, підвищення ефективності власних каналів збуту і поліпшення організації продаж створити стратегічний торгівельний альянс птахофабрик в регіоні як відділення «Союзу птахівників України». На відміну від діючої організаційної структури ВНО «Укрптахопром» воно має включати структурний підрозділ із аналізу і прогнозу кон'юнктури ринку, групи координації і бізнес-планування, стимулювання продажів і реклами, відділи матеріально-технічного постачання, інноваційного розвитку, внутрішнього аудиту, торгівельної інспекції і контролю якості, інформаційно-аналітичний.

Маркетинговим службам птахофабрик потрібно надати нові функції та створити умови для проведення маркетингового моніторингу. Пропонована структура служби маркетингу розроблена на прикладі ЗАТ «Лубниптиця» (рис. 2).

Результати маркетингового моніторингу використовуються, по-перше, для координації роботи структурних підрозділів, по-друге, для обміну інформації і проведення спільних досліджень, що дозволить скоротити технологічні втрати і підвищити ресурсовіддачу на 3-4%.

Зміна організаційної структури управління служби збуту передбачає зміну порядку розробки і координації виробничої і торгівельної діяльності структурних підрозділів птахофабрики. Якщо в цей час більшість птахофабрик дотримуються виробничої стратегії, метою якої є збут вже виготовленої продукції, то з позицій забезпечення їхньої конкурентоспроможності доцільний перехід до маркетингової стратегії.

Суть такої маркетингової стратегії полягає в наступному. На основі результатів маркетингових досліджень аналізу і прогнозу кон'юнктури ринку визначаються потреби оптово-роздрібної торгівлі за обсягом, строками поставки і структурі асортиментів продуктів харчування. Працівниками торгівлі пропонуються можливі ціни продажу, торгівельні витрати і розрахунки нормативів закупівельних цін готової продукції у виробничих підрозділів птахофабрики. Участь керівників структурних підрозділів у групі бізнес-планування дозволяє узгоджувати з ними необхідні організаційно-технологічні питання, графіки завозу продуктів птахівничої ґалузі на склади готової продукції, магазини оптово-роздрібної торгівлі. Дані опитувань покупців і експертні висновки фахівців маркетингової служби дозволяють постійно вдосконалювати технологію виробництва, проводити оновлення товарного асортименту. Досвід птахофабрики ЗАТ «Лубниптиця» показує, що принциповою відмінністю маркетингової стратегії розвитку від традиційної стратегії є те, що без урахування можливостей власної мережі оптово-роздрібної торгівлі, тут не може бути продано ані однієї одиниці товару, ані послуг. Це дозволяє мінімізувати не тільки величину природних втрат, що неминуче виникає в процесах зберігання і продажів, але і скоротити торговельні витрати.

В системі управління збутом продукції важливими питаннями є аналіз і прогноз попиту на ринках продовольства та визначення їх місткості (табл. 3).

Таблиця 3 Розрахунок потенційної місткості ринку продукції птахівництва Полтавської області станом на 01.01.2009 р.

Економічний показник	М'ясо птиці у забійній вазі, тис. т.	Яйця, млн. шт.
Власне виробництва усіх категорій господарства	7,8	539,7
Потреби населення за медичними нормами	42,3	438,3
Задоволення потреб, %	18,4	123,1
Відкладений попит	-34,5	-
Потреба переробної промисловості	1	-
Ввіз продукції з інших регіонів	4,7	109,7
Вивіз продукції з регіону	1,2	129,7
Місткість ринку, тис. тон	46,8	418,3

Потреби населення України за медичними нормами споживання в Полтавській області становлять 42,3 тис. тонн м'яса птиці і 438,3 млн. яєць. В 2008 р. вони були відповідно задоволені на 18,4% і 123,1%. Відкладений попит, визначений як різниця між власним виробництвом і потребами населення становить 34,5 тис. тонн м'яса птиці. Як видно місткість ринку продукції птахівництва Полтавської області складає 46,8 тис. т м'яса птиці та 418,3 млн. шт. яєць.

Динамічне зростання обсягів виробництва продукції птахівництва за рахунок власних резервів птахофабрик і ввезення її із інших регіонів України може в найближчі роки забезпечити норми споживання м'яса птиці населенням. При цьому стратегія конкурентних переваг може бути реалізована службами управління збутом птахопідприємств в регіоні за умови: створення власної мережі оптово-роздрібних магазинів; придбання прав користування ріллею через оренду; впровадження і розвиток внутрішньогосподарського розрахунку між структурними підрозділами птахофабрик; зменшення втрат продукції при транспортуванні і реалізації; додержання стандартів якості яєць і м'яса птиці, що відповідають європейським вимогам; постійного вдосконалення товарного асортименту реалізованої продукції; впровадження нових технологій утримання і годування птиці; диверсифікації виробництва за рахунок переробки; використання в технології виробництва племінної птиці і високопродуктивних кросів курей; розширення якості доробки і перевірки продукції.

Для оцінки ефективності системи управління збутом на сільськогосподарських підприємствах в роботі пропонується використовувати наступні критерії, які умовно доцільно підрозділити на загальні і окремі.

До загальних критеріїв економічної ефективності системи управління відноситься прибуток продажів однієї одиниці сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, обумовлений як різниця між торгівельною націнкою і витратами на виконання технологічних операцій в оптово-роздрібній торгівлі. Крім цього, так само доцільно використовувати показник норми прибутку оптово-роздрібних продажів, що з урахуванням специфічних особливостей предмета дослідження визначається по кожному каналу збуту.

Окремі критерії економічної ефективності системи управління різних каналів збуту характеризують якість процесів обслуговування покупців і доцільність виконаних технологічних операцій у власній системі оптово-роздрібній торгівлі. Серед таких доцільно виділити, по-перше, показники, що відображають ефективність використання торгівельних площ, тому що їхнє нераціональне використання є типовішою помилкою апарата управління. По-друге, показники, що характеризують продуктивність праці працівників збуту продукції, тому що від професійних навичок і зацікавленості в збільшенні обсягів продажів залежить в остаточному підсумку одержання прибутку. По-третє, показники, що характеризують економічну ефективність рекламних витрат, тому що недостатня реклама стримує збільшення товарообігу, а необґрунтовані рекламні витрати становлять нерозумні втрати прибутку, викликані суб'єктивними помилками апарата управління.

Висновки

1. Комплекс завдань системи управління збутовою діяльністю на птахофабриках потрібно розділяти на економічні, адміністративні і соціальні. Це дає можливість визначати значення служби збуту в системі управління сучасних птахофабрик.

2. Сучасна концепція управління збутом на птахофабриках умовно може бути охарактеризована як система соціально моральної взаємодії (комунікацій) між покупцями, продавцями і виробниками продукції птахівництва, що подається як сукупність коштів збору, обробки, передачі, зберігання і обміну інформації, необхідної покупцям, продавцям, виробникам і іншим зацікавленим особам для розробки і прийняття управлінських рішень, пов'язаних з виробництвом, торгівлею і споживанням продукції птахівництва.

3. Особливості організації збуту через власну мережу мають враховувати основні тенденції розвитку оптово-роздрібної торгівлі продукцією птахівництва: обґрунтування стратегії розвитку, під якою розуміється формування системи довгострокових цілей і завдань, що стоять перед системою управління збутом птахофабрик і вибір оптимальних шляхів їхнього досягнення; організація моніторингу маркетингових досліджень продовольчого ринку; аналіз конкурентів і розробка заходів підвищення власної конкурентоспроможності; гнучка цінова політика; пошук ефективних методів підвищення продуктивності праці; інформаційне забезпечення системи управління; формування комплексної системи внутрішнього і зовнішнього контролю. Розвиток управління в сучасних умовах припускає використання сучасних технічних засобів і рішення завдань, пов'язаних із самостійним виходом птахофабрик на ринок та конкурентну боротьбу на оптових ринках продовольства.

4. Збутова політика виробників продукції птахівництва ґрунтується на двох основних підходах, по-перше створення власної системи каналів збуту, включаючи продовольчі магазини, по-друге використання існуючої системи оптової і роздрібної торгівлі шляхом удосконалення і розвитку гнучких договірних відносин між виробниками і торгівельними посередниками.

5. Умови збуту продукції птахівництва залежать від багатьох факторів, які доцільно розрізняти за наступними класифікаційними ознаками. По-перше, за можливістю їхнього використання апаратом управління для досягнення поставлених цілей і завдань. По-друге, за змістом процесів і явищ, що впливають на розвиток різних каналів збуту. На основі першої класифікаційної ознаки виділено групи нерегульованих, фонових, суб'єктивних або організаційних факторів. На основі другої класифікаційної ознаки виділено природно-кліматичні, соціально-економічні, політичні фактори.

6. Для сучасної системи управління збутом продукції птахівництва в Полтавській області характерне незначне скорочення поголів'я птиці (на 5,9% в 2008 році в порівнянні з 2000). В 2008 році по відношенню до показників 2000 виражена тенденція збільшення обсягів виробництва: курячих яєць на 33,4% і м'яса - 8,4%. За аналізуємий період змінилася структура товарообігу оптово-роздрібної торгівлі продукції птахівництва. Знизився платоспроможний попит населення.

7. Величину управлінської помилки неможливо визначити методами прямого рахунку, тому управлінські втрати завжди абстрактні і суб'єктивні. Аналітичні розрахунки кількісних оцінок управлінських втрат показав, що у 2008 р. по галузі птахівництва птахофабрики зазнали вартісних втрат в оптово-роздрібній торгівлі, які склали 83,1 млн. грн., з яких 73,6% приходяться на збільшення обсягів реалізації яєць і, відповідно, 26,4% - м'яса птиці. Обсяг прибутку від продажів продукції птахівництва за досліджуваний період збільшився на 34 млн. грн. (через її збільшення в натуральних величинах), з яких 89,1% приходяться на умови продажу яєць і 10,9% - м'яса птиці. Організаційні втрати прибутку від збуту птахопродукції у 2008 р., викликані управлінськими помилками апарату управління підприємств склали 59,7 млн. грн., з яких 73,2% приходяться на сегментні втрати від продажів м'яса і яєць птиці.

8. Організаційна структура управління регіонального відділення птахівничої спілки передбачає виділення нових структурних підрозділів: відділ аналізу і прогнозу кон'юнктури ринку; група координації і бізнес планування; група стимулювання продажів і реклами; відділ матеріально-технічного постачання; відділ інноваційного розвитку; відділ внутрішнього аудита, торгівельної інспекції і контролю якості; інформаційно-аналітичний відділ з метою поліпшення координації діяльності птахофабрик, підвищення якості і збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення організації збутової діяльності, поліпшення обслуговування покупців і збільшення одержуваного прибутку.

9. Функції системи управління збутом у реалізації стратегії конкурентних переваг полягають в наступному. По-перше, у розрахунку потенційної місткості ринку і прогнозі виробництва продукції птахівництва, оскільки як її недовироблення, так і надвиробництво призводять до утворення втраченого торгівельного прибутку. По-друге, у забезпеченні продажів зробленої продукції і одержанні прогнозованого прибутку, необхідного для ведення розширеного відтворення. По-третє, в обґрунтуванні критеріїв конкурентоспроможності: граничних значень припустимих величин виробничих витрат і ціни реалізації в розрахунку на 1 кг м'яса птиці і 1 дес. яєць, перевищення яких веде до втрати купівельного попиту. По-четверте, у розробці системи внутрішніх стандартів якості відповідним платоспроможним потребам потенційних покупців. По-п'яте, у координації діяльності структурних підрозділів, забезпеченні ефективного функціонування внутрішнього комерційного розрахунку і перерозподілі прибутку від продажів.

10. Оцінка ефективності системи управління збутом на сільськогосподарських підприємствах здійснюється на основі сукупності загальних і окремих критеріїв, що на відміну від існуючих методик дає можливість визначити вплив птахофабрик на рішення потенційних покупців. До загальних критеріїв економічної ефективності системи управління відноситься прибуток з продажів одиниці сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Він визначається як різниця між торгівельною націнкою і витратами на виконання технологічних операцій в оптово-роздрібній торгівлі. Окремі критерії економічної ефективності системи управління різних каналів збуту характеризують якість процесів обслуговування покупців і доцільність виконаних технологічних операцій у власній системі збуту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

Вихристюк О.Л. Шляхи Удосконалення методичних підходів до діагностики банкрутства підприємства / О.Л. Вихристюк, Л.О. Міронова // Вісник Сумського національного аграрного університету, 2005. - №2. - С. 36-41. - (Серія «Фінанси і кредит»). (Особистий внесок здобувача полягає у виділенні існуючих підходів до діагностики банкрутства підприємств за допомогою економетричніих моделей, які будуються на основі фінансових коефіцієнтів)

Макаренко П. М. Формування регіональної структури управління збутовою діяльністю птахопідприємств асоціації / П.М. Макаренко, О.Л. Тичина // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Випуск 259. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. -- С 676-688. (Особистий внесок здобувача полягає у розробці та побудові структури регіонального відділення асоціації птахівників з управління збутовою діяльністю)

Тичина О.Л. Ціновий механізм в системі збуту продукції птахофабриками України / О.Л. Тичина // Агросвіт. - 2008. - №19. - С. 32-35.

Тичина О.Л. Удосконалення системи управління збутом птахофабрик / О.Л. Тичина // Агросвіт. - 2008. - №20. - С.27-29.

Тичина О.Л. Формування комплексної системи внутрішнього і зовнішнього контролю збуту продукції птахівництва / О.Л. Тичина // Агросвіт. - 2009. - №19. - С.42-44.

Тичина О.Л. Аналіз тенденцій розвитку системи управління збутом на птахофабриках Полтавської області // Бізнес навігатор. - 2009. - № 17.-С. 128-135.

Тичина О.Л. Оцінка втрат системи управління збутом / О.Л. Тичина // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Випуск 254: В 6 т. - Т ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. -- С 676-688.

Тичина О.Л. Особливості управління збутом продукції птахівництва / О.Л. Тичина // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Випуск 255: В 9 т. - Т І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. -- С43-49.

Тези доповідей на науково-практичних конференціях:

1. Тичина О.Л. Формування економічного механізму збуту на птахофабриках / О.Л. Тичина // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інвестиційного розвитку в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 23-24 жовтня 2008 р.): [у 3 частинах] / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.2. - С. 173-175.

2. Тичина О.Л. Особливості реалізації продукції птахівництва / О.Л. Тичина // Становлення сучасної науки 2009: матеріали міжнародної науково-практичної конференції; [т. ІІІ. Економічні науки]. - Прага: Видавництво «Наука і освіта», 2009. - С 3-6.

3. Тичина О.Л. Основні тенденції розвитку системи управління збутом на птахофабриках / О.Л. Тичина // Наука і інновації-2009: матеріали міжнародної науково-практичної конференції; [т. ІІ. Економічні науки]. - Премишль: Видавництво «Наука і освіта», 2009 - С 3-6.

Анотація

Тичина О.Л. Управління збутовою діяльністю підприємств з виробництва курячих яєць і м'яса. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних аспектів управління збутовою діяльністю підприємств птахівничої ґалузі. Визначено комплекс завдань системи управління збутовою діяльністю на птахофабриках, поділивши їх на економічні, адміністративні і соціальні. Виявлено методичні особливості організації збуту через власну мережу оптово-роздрібної торгівлі. Виділено основні підходи, що на них ґрунтується збутова політика виробників продукції птахівництва. Проведені дослідження показали, що світовий ринок продукції птахівництва має стійку тенденцію динамічного розвитку, а країни ЄС підтримують механізм квотування виробництва і продажу через власну систему оптово-роздрібної торгівлі. Виділено основні функції системи управління збутовою діяльністю у реалізації стратегії конкурентних переваг і основні постулати аналізу помилок системи управління збутом. Запропоновано методичні підходи до оцінки ефективності системи управління збутовою діяльністю на сільськогосподарських підприємствах на основі сукупності загальних і окремих критеріїв, що на відміну від існуючих дає можливість визначити вплив птахофабрик на рішення потенційних покупців.

Ключові слова: збут, система збуту, управління збутом, управлінська помилка, збутова політика, втрати системи управління збутом.

Аннотация

Тычина О.Л. Управление сбытовой деятельностью предприятий по производству куриных яиц и мяса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических аспектов организации системы сбыта продукции и управление ею на птицефабриках. Определен комплекс задач системы управления сбытом на птицефабриках. Предложена современная концепция управления сбытом. Выявлены методические особенности организации сбыта через собственную сеть оптово-розничной торговли, на основе которых аппарат управления должен учитывать основные тенденции развития оптово-розничной торговли продукцией птицеводства. Сбытовая политика производителей продукции птицеводства основывается на двух основных подходах, во-первых, создание собственной системы каналов сбыта, включая продовольственные магазины, во-вторых, использование существующей системы оптовой и розничной торговли путем совершенствования и развития гибких договорных отношений между производителями и торговыми посредниками. Проведенные исследования показали, что мировой рынок продукции птицеводства имеет стойкую тенденцию динамического развития, а страны ЕС поддерживают механизм квотирования производства и продаж через собственную систему оптово-розничной торговли птицефабрик. Указана классификация факторов, которые формируют условия сбыта продукции птицеводства. Выделены основные функции системы управления сбытом в реализации стратегии конкурентных преимуществ и основные постулаты анализа ошибок системы управления сбытом. Предложены методические подходы к оценке эффективности системы управления сбытом на сельскохозяйственных предприятиях на основе совокупности общин и частных критериев, что в отличие от существующих даёт возможность определить влияние птицефабрик на решение потенциальных покупателей. Условия сбыта продукции птицеводства предлагается различать по таким классификационным признакам: по возможности их использования аппаратом управления для достижения поставленных целей и задач; по содержанию процессов и явлений, которые влияют на развитие разных каналов сбыта. На основе первого классификационного признака выделены группы нерегулируемых, фоновых субъективных или организационных факторов. На основе второго - природно-климатические, социально-экономические, политические факторы.

Организационная структура управления регионального отделения птицеводческого союза предусматривает выделения новых структурных подразделений: отдел анализа и прогноза конъюнктуры рынка, группа стимулирования продаж и рекламы; отдел материально-технического снабжения; отдел инновационного развития, отдел внутреннего аудита, торговой инспекции и контроля качества, информационно аналитический отдел с целью улучшения координации деятельности птицефабрик, повышения качества и увеличения объёмов произведенной продукции, улучшения обслуживания покупателей и увеличения полученной прибыли.

...