Експортний маркетинг виноробної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Спеціальність 08.00.04 - «Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Експортний маркетинг виноробної продукції

Ілясова Юлія Василівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Кримському економічному інституті ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, м. Сімферополь.

Науковий керівник

кандидат економічних наук, доцент

Реутов Віктор Євгенійович,

Кримський економічний інститут, ДВНЗ

«Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана», завідувач

кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Рибінцев Вячеслав Олександрович,

Запорізький інститут економіки та

інформаційних технологій, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу

кандидат економічних наук, доцент

Кубишина Надія Сергіївна,

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»,

заступник завідувача кафедри промислового маркетингу

Захист дисертації відбудеться «16» квітня 2009 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розіслано «13» березня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виноградарство й виноробство Криму є галузями, які багато в чому формують позицію регіону в умовах глобалізації економіки. Кримські вина відомі як на території СНД, так і в західних країнах. Традиції виноробства в регіоні формувалися протягом кількох століть назад, і для півострова настільки ж значущі як його рекреаційні ресурси. Унікальність кримських вин обумовлена, насамперед, особливими умовами вирощування сировини для їх виробництва, що гарантує їх неповторність і відносну сталість певного кола споживачів.

Все це повинно було б створити незаперечні переваги для галузі в розвитку її експортного потенціалу, який, на наш погляд, використовується недостатньо ефективно, оскільки розвиток виноробства Криму в цілому і його експортної складової зокрема, довгий час проходив без певної стратегії, страждаючи від непродуманої державної політики, без врахування світових тенденцій ринку виноробної продукції.

Перспективи ринку виноробної продукції у своїх дослідженнях вивчали Авідзба А.М., Гаркуша А., Додонов С.В., Матчина І.Г., Рибінцев В.О., Червен І.І., Черемісіна С.Г., виклад основних методів і напрямків аналізу потенціалу реалізації різних видів продукції подано в роботах Данілішина Б.М., Грабовського Б.Е., Захарова С.Н. Питання розвитку зовнішньоекономічної діяльності, конкурентоспроможності товарів і окремих галузей на зовнішніх ринках висвітлені в роботах класиків економічної науки, а саме Сміта А., Рікардо Д., Фішера С., Дорнбуша Р., Шмалензі Р., Портера М., а окремі аспекти розглянуті в публікаціях вітчизняних вчених, серед них слід зазначити Кредісова А., Бураковського І., Косюру В.Т. та ін. Особливості маркетингових заходів та механізмів знайшли відображення в роботах Павленка А.Ф., Бурковської А., Войчака А.В., Дайан А., Кардаша В.Я., Короткого Ю., Куденко Н.В., Летягіної І., Ортинської В., Пилипчука В.П., Решетнікової І.Л. та ін.

Специфіка регіонального виноробства, сучасні напрямки розвитку світового ринку виноробної продукції, особливості організації сировинної бази виноробних підприємств вимагають більш детального дослідження стану і проблемних аспектів експортоорієнтованої діяльності виноробних підприємств регіону. На особливу увагу серед них заслуговує комплекс питань з оцінювання експортного потенціалу кримського виноробства й розробки стратегічних напрямків його розвитку в сучасних умовах глобалізації економіки України.

Значущість та актуальність вирішення визначених питань обумовили вибір теми дисертації, ії мету, завдання та логіко-структурну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить у план НДР Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: «Управління конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U112948); «Реалізація потенціалу соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах трансформації економіко-правових механізмів господарювання» (номер державної реєстрації 0107U003053), в яких особисто авторові належить оцінка експортної діяльності виноробних підприємств Криму, а також розробка міжнародної стратегії ринку виноробної продукції Криму.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування й розробка стратегічних напрямків експортного маркетингу виноробної продукції підприємствами Криму в умовах глобалізації економіки.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено та вирішено такі науково-практичні завдання:

- узагальнено теоретичну базу формування експортного маркетингу, експортного потенціалу різних галузей, а також формування конкурентних переваг їх продукції на зовнішніх ринках;

- визначено основні напрямки розвитку експортного маркетингу виноробної продукції, критерії й показники його ефективності в умовах формування єдиного європейського економічного простору;

- дано оцінку розвитку сировинної бази виноробства Криму з погляду показників ефективності виноградарства, а також відповідності асортименту виноградних насаджень тенденціям розвитку світового ринку вин;

- обґрунтовано перспективи розвитку виноробства в Криму, обсяги виробництва й асортимент продукції, що випускається, та частку продукції, орієнтованої на експорт;

- проведено маркетингове діагностування розвитку світових ринків виноробної продукції, визначено місце в них регіональних виробників, а також обґрунтовано напрямки найбільш ефективного експорту виноробної продукції підприємств регіону;

- визначено вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на формування обсягів, складу та ефективності експортної маркетингової діяльності підприємств регіону;

- розроблено етапи формування маркетингової стратегії розвитку експортної діяльності виноробних підприємств Криму.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення ефективної діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і практичних питань маркетингової складової експортоорієнтованого виробництва винопродукції підприємствами Криму.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи і фундаментальні положення економічної теорії, а також методичний інструментарій научних праць провідних вчених з проблематики формування та розвитку експортоорієнтованого виробництва в цілому та у виноробній галузі зокрема.

Економічні розрахунки обґрунтовані й виконані з використанням спеціальних методів дослідження: парних порівнянь на основі багатомірного шкалювання (для побудови пріоритетного ряду зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на ефективність експортоорієнтованої діяльності підприємств регіону), балансового (для аналізу структурних змін у виробництві продукції виноградарства й виноробства, сировинної бази), методу сценаріїв (для прогнозування кон'юнктури світового ринку вина), маркетингового підходу (для аналізу ринкових умов реалізації виноробної продукції на вітчизняному ринку), графічних прийомів (для наочного подання результатів дослідження).

Інформаційно-довідкову базу дослідження становили матеріали Державного комітету статистики АР Крим, річні звіти й економічні показники роботи комбінату «Кримрадгоспвипром» і Національного виробничого аграрного об'єднання «Масандра», результати особистих досліджень автора. Для аналізу ринку виноробної продукції України, Росії, Європейських країн використовувалися аналітичні й статистичні матеріали, а також аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі подальшого розвитку теоретичних положень і методичних підходів до вивчення ефективності й перспектив розвитку експортного маркетингу виноробної продукції виносяться на захист такі положення:

вперше:

- розроблено чотирирівневу модель впливу зовнішніх факторів на маркетингову експортну стратегію підприємства, що дозволяє оцінити можливі бар'єри для її здійснення;

- запропоновано алгоритм оцінки алокативної ефективності експортоорієнтованого виробництва виноробної продукції в Криму, що дозволило визначити рівень резервів ефективного використання експортного потенціалу виноробних підприємств;

удосконалено:

- поняття економічних категорій - експортний маркетинг, який розглядається як сукупність дій підприємства, спрямованих на систематичне вивчення зарубіжного ринку та пристосування свого виробництва до вимог цього ринку; експортний потенціал, який враховує складові виробництва, управління та маркетингу; маркетинговий потенціал, який представляє собою рівень готовності й можливостей підприємства, його маркетингової служби вчасно та якісно виконувати маркетингові функції;

- стратегічні напрямки експортного маркетингу виноробної продукції Криму, які трансформуються під впливом попиту на міжнародних ринках в напрямку переважного споживання сухих вин;

одержали подальший розвиток:

- алгоритм аналізу та прогнозування обсягів експорту виноробної продукції підприємствами регіону в цілому й частки, яку займає вітчизняна продукція на закордонних ринках (російський ринок);

- методичні засади виявлення ринкових ніш на міжнародних ринках для реалізації продукції вітчизняних виноробів, які враховують особливості розвитку країни й етапи виробничого циклу;

- система основних факторів впливу, що формують експортну маркетингову стратегію підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні методики аналізу ефективності експортоорієнтованого маркетингу продукції; розробці стратегічних напрямків експортоорієнтованого виробництва виноробної продукції на підприємствах, а також у визначенні системи факторів, що впливають на ефективність експортної діяльності виноробних підприємств регіону.

Запропоновані шляхи збільшення експортного потенціалу та напрямки вдосконалення конкурентоспроможності підприємств прийняті до реалізації Міністерством економіки АР Крим (довідка №150-1.2/348 від 14.09.2007 р.). Розроблена стратегія експортоорієнтованого виноробства та прогноз кон'юнктури світового ринку винопродукції прийняті до реалізації НВАО «Масандра» (довідка № 403-02/44 від 10.03.2007 р.). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Кримського економічного інституту ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” при викладанні курсів „Міжнародний маркетинг”, „Міжнародне маркетингове планування” (довідка від 20.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом власних наукових досліджень, викладені положення, розробки та висновки отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, висновки й пропозиції доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці» (Житомир, 2005 р.), «Особливості соціальноекономічного розвитку України і регіонів» (Запоріжжя, 2005 р.), «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (Алушта, 2006 р.), «Інтеграційні процеси та соціально-економічний розвиток» (Сімферополь, 2007 р.); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Політичні та соціально-економічні процеси в південному регіоні України» (Миколаїв, 2003 р.), «Фінансово-економічне регулювання розвитку України та регіонів» (Запоріжжя, 2004 р.), «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (Сімферополь, 2008 р.); на міжвузівських конференціях: «Сучасна економіка: становище, перспективи» (Сімферополь, 2005 р.), «Модифікація сучасного управління як основа потенціалу розвитку держави» (Запоріжжя, 2006 р.).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дослідження знайшли відображення в 15 наукових працях загальним обсягом 5,0 д.а., з них 2 - у колективних монографіях, 5 - у наукових фахових виданнях, 8 - в інших наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг роботи складає 181 сторінку друкованого тексту, містить 36 таблиць, 40 рисунків і 2 додатка, 168 найменувань використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

експортний маркетинг виноробний стратегія

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 «Теоретичні основи маркетингу екпортоорієнтованого виробництва» поглиблені методичні засади значення маркетингу у формуванні конкурентних переваг продукції підприємств на міжнародних ринках, визначено роль маркетингу у формуванні експортного потенціалу продукції, а також узагальнено методичні засади оцінювання ефективності експортоорієнтованого виробництва продукції.

Визначено, що із становленням ринкової економіки все більш значний вплив на господарську діяльність у цілому набуває маркетинговий інструментарій, в основі якого лежить вивчення співвідношення ринкового попиту та пропозиції на продукцію, питань ціноутворення, ефективної реалізації виробленої продукції. Розвиток процесів глобалізації економіки та підвищення міжнародної активності провідних світових економічних агентів сприяє розширенню функцій маркетингу та їх диференціації залежно від економічної потужності та розвитку компетенції підприємств у країнах, що поступово долучаються до глобалізаційних процесів.

Аналіз наукових підходів до трактування експортного маркетингу як основи формування конкурентних переваг дозволяє зробити висновок про багатогранність і багатоаспектність розвитку світової торгівлі. В роботі експортний маркетинг визначено як сукупність дій підприємства, спрямовану на систематичне вивчення зарубіжного ринку та пристосування свого виробництва до вимог цього ринку. Вчені (класики й сучасна наукова думка) сходяться в думці, що основою формування конкурентних переваг є наявність і розвиток факторів виробництва в країні, які, трансформуючись в узагальнюючу категорію на рівні світового ринку, характеризують експортний потенціал тієї або іншої країни, а на рівні господарського суб'єкта - експортний потенціал підприємства.

Нами запропоновано визначення експортного потенціалу підприємства як динамічної системи взаємодіючих складових виробництва, управління та маркетингу, спрямованих на адаптування суб'єкта господарювання до вимог конкурентного середовища міжнародних ринків.

Наявність земельних ресурсів, придатних для сільськогосподарського використання, сприятливі природні умови, традиційна продуктова спеціалізація сільського господарства створюють необхідну сировинну базу для розвитку потужної харчової промисловості з різноманітним асортиментом продуктів експорту.

У цьому аспекті поняття «експортний потенціал підприємства» дозволяє виділити його об'єктні й суб'єктні складові. Об'єктні складові пов'язані із матеріально-речовинною формою самого потенціалу підприємства. Вони споживаються й відтворюються в тій або іншій формі у процесі функціонування. До них належать: інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал і потенціал відтворення. Суб'єктні складові пов'язані із суспільною формою їхнього прояву. Вони не споживаються, а виступають як передумова, як загальноекономічний, загальногосподарський соціальний фактор раціонального використання об'єктних складових. До суб'єктних складових потенціалу підприємства належать: науково-технічний потенціал, управлінський, потенціал організаційної структури управління, маркетинговий потенціал.

Під маркетинговим потенціалом ми розуміємо можливість підприємства щодо систематизації й планомірного виконання всіх його функцій (визначення потреб і попиту, організації виробництва, продажу й послепродажного обслуговування) на задоволення потреб і використання потенційних ринків збуту.

Маркетинговий потенціал підприємства - це рівень готовності й можливостей підприємства, його маркетингової служби вчасно та якісно виконувати маркетингові функції, вирішувати сформульовані завдання, це рівень відповідності існуючого стану маркетингової служби тому стану, який є необхідним для вирішення поставлених завдань.

Потенціал системи характеризує ії функціональні можливості як єдиного цілого й визначається результатами ії цілеспрямованого функціонування в певних умовах відповідно до конкретних обставин збуту товару, якщо говорити про експортний потенціал підприємства. Таким чином, з одного боку - ринок, а з іншого боку - можливості підприємства з виробництва конкурентного на цьому ринку товару і його просування визначають експортні можливості підприємства. Для визначення правильно вибраної можливості реалізації експортного потенціалу підприємства необхідний аналіз ефективності експортоорієнтованого виробництва, що є суттєвим доповненням до прийняття рішень про вибір того або іншого зовнішнього ринку.

Принципово нові вимоги до методів дослідження ставляться в умовах становлення й розвитку ринкової системи економіки. Виникла необхідність детального вивчення ситуації, що складається на ринку, маркетингових можливостей суб'єктів господарської діяльності. Ефективність зовнішньоторговельної діяльності розглядається залежно від тих вимог, які ставляться до неї в певний момент часу.

Формування набору коефіцієнтів для комплексного аналізу ефективності маркетингу зовнішньоекономічної діяльності визначається в розробці системи пріоритетів досліджуваних показників. Із цією метою пропонується робити їхнє ранжирування залежно від ступеня значущості й впливу на кінцеву ефективність ЗЕД.

У розділі 2 «Маркетингова складова експортного потенціалу винопродукції Криму» проведено глибокий маркетинговий аналіз експортної діяльності виноробних підприємств Криму, їх маркетингової діяльності та конкурентоспроможності продукції на міжнародних ринках.

У Криму виноградарство й виноробство є традиційними галузями, причому стан виноробної галузі визначається, насамперед, станом її сировинної бази. Крим серед виноградовиробляючих регіонів півдня України (Одеської, Херсонської, Миколаївської області) за збором винограду й площами трохи поступається тільки Одеській області. У Криму зберігається тенденція скорочення виноградних насаджень, так за період 1990 - 2007 років площі виноградників скоротилися на 47,1% і склали 30,9 тис. га (близько 36% всієї площі виноградників в Україні). Низька питома вага молодих насаджень з одного боку поліпшує якісні характеристики насаджень, але з іншого боку - погіршує перспективи стабілізації галузі при низьких рівнях урожайності й нетривалих строках експлуатації виноградників.

На валові збори винограду в набагато більшій мірі, ніж зміна площ впливає урожайність виноградників, що залежить значною мірою від кліматичних умов. Урожайність виноградників у розглянутий період має вкрай нестабільний характер і загальну тенденцію до зниження (табл. 1). Середня урожайність винограду в останні роки становила менше 30 ц/га, тоді як для нульової рентабельності урожайність винограду повинна становити, за оцінкою виноградарів для звичайного винограднику, 47-50 ц/га.

Таблиця 1

Основні показники розвитку виноградарства Криму

за всіма категоріями господарств

Роки	Площа насаджень, тис. га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, тис. т	Продуктивність виноградників, ц/га
	Усього	у т.ч. плодоносних
1990	65,5	53,7	58,8	315,7	48,2
1995	55,9	49,9	23,3	116,2	20,8
1996	52,1	47,8	25,8	123,2	23,6
1997	49,4	46,1	25	115,3	23,3
1998	47,2	44,5	23,3	103,6	21,9
1999	45,3	43,2	17,3	74,8	16,5
2000	42,4	40,1	44,8	179,4	42,3
2001	40,1	37,5	22,4	84	20,9
2002	38,1	34,7	26,2	90,9	23,9
2003	35,9	32,2	52,2	167,7	46,7
2004	34,5	30,1	27,3	83,0	24,1
2005	33,5	29,1	39,7	116,3	34,7
2006	32,5	28,3	20,7	58,7	18,1
2007	30,9	26,1	45,3	118,6	38,4

Вибір напрямків переробки винограду значною мірою зумовлюється можливостями одержання урожаю тих або інших кондицій, що залежить від сорту, застосовуваної агротехніки й агрокліматичних умов. У степових районах Криму близько 70% переробленого урожаю йде на приготування ординарних вин (за даними ВО «Кримрадгоспвинпром»). У той же час найбільша кількість марочних вин (головним чином міцних) і шампанських виноматеріалів виробляється в господарствах передгірної частини Криму - у Сімферопольському, Бахчисарайському й Кіровському районах. Найбільшими резервами для розвитку марочного виноробства володіють господарства, розміщені у підзонах м. Севастополя, а також у західній приморській зоні степового Криму (Сакський і Чорноморський райони), у яких є більш ніж 4600 га шампанських сортів і близько 900 га червоних європейських сортів винограду.

Протягом 2005-2007 років в АР Крим спостерігається зниження обсягів зовнішньої торгівлі вином, при збереженому позитивному сальдо. За даними Державної митної служби України, зовнішньоторговельний обіг вина в АРК за 2006р. склав 6133,8 тис. дол. США, що на 23,6% менше, ніж в 2001р. При цьому обсяги експорту зменшилися на 20,7%, імпорту - збільшилися в 17,9 рази й склали відповідно 6116 тис. дол. США й 17,8 тис. дол. США.

Виноробна галузь Криму має значний потенціал. Щорічно тут можна виробляти вин (із власних виноматеріалів) мінімум на 180 - 200 млн. доларів США (тобто більш ніж на мільярд гривень). Тихі виноградні вина в регіоні розливає приблизно півтора десятка господарств. Серед них варто виділити такі підприємства, як Бахчисарайський, Багеровський, Білогірський, Сімферопольський, Севастопольський винзаводи; р/з «Коктебель», «Передгір'я», «Феодосійський»; завод шампанських вин «Новий Світ»; компанію «Діоніс», фірму «Андрій Макаревич». Природно, особливе становище займає НВАО «Масандра», до складу якого входять кілька легендарних підприємств, розташованих на Південному березі Криму.

В Україні скорочення площ виноградних насаджень погіршує експортний потенціал галузі. Негативні тенденції спостерігаються й у формуванні структури сортименту винограду (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 1. Структура сортового складу плодоносних виноградників Криму, %

У цілому на насадження винограду білих сортів припадає близько 86% від загальної площі. З технічних сортів провідне місце займають два: Ркацителі (21,6% від всієї площі) та Аліготе (14,1%). Крім цих сортів, практично у всіх основних виноградо-виноробних регіонах України представлені: Совіньон зелений - 4,9%, Сухолиманський білий - 3,3%. Сприятливим є збільшення площ під Шардоне на 24% (до 1151,8 га) і збільшення його частки в структурі виноградників до 1,3%. Серед чорних сортів «міжнародні» займають незначні площі: Каберне-Совіньон (3,7% від загальної площі виноградних насаджень), Піно (1,6%), Мерло (1,3%).

Важливим фактором розвитку експортоорієнтованої діяльності виноробних підприємств є здатність виробників завойовувати нові ринки. Як правило, країни-виробники вин одночасно є і їхніми великими споживачами. Тому спроможність винопродукції завойовувати нові ринки, насамперед, пов'язана з тенденціями розвитку цільових ринків, здатністю вин задовольняти запити споживачів і обсягами позиціювання на них вітчизняного вина.

Встановлено, що за період 2001-2007 рр. кримські вина експортувалися в 19 країн світу у чотирьох напрямках: Америка, Азія, Країни ЄС і Країни СНД. На останні припадала найбільша питома вага експорту - понад 90%. Серед країн далекого зарубіжжя, кримськими винами цікавляться США, Канада і Японія (близько 1%). З огляду на динамічно зростаюче споживання вин у цих країнах, кримські підприємства збільшують поставки вин у середньому на 60% у рік, що значно перевищує темпи зростання споживання в цих країнах і вказує на високу конкурентоспроможність кримських вин на аналізованих ринках. Одночасно знизилася вартість вин, які поставляють у ці країни в основному за рахунок розширення асортименту вин середньоцінового сегменту (10-15 дол.).

Основним імпортером кримських вин є Росія (понад 90%). Рівень споживання вина в цій країні становить у середньому 5-6 літрів на людину в рік. Такий рівень споживання в цей час залишається одним з найнижчих серед розвинених країн, що говорить про наявність можливості подальшого зростання винного ринку. Втрачений експортний потенціал виноробства Криму має перспективи відновлення й розвитку. Головною проблемою виходу на зовнішній ринок стає жорсткість контролю якості й зсунення споживання на цільових ринках у бік споживання натуральних вин.

У розділі 3 «Напрямки розвитку маркетингу експортоорієнтованого виробництва виноробної продукції в Криму» розроблено прогноз кон'юнктури світового ринку вина, визначено стратегічні напрямки розвитку експортного маркетингу виноробних підприємств Криму, а також оцінено ефективність еспортоорієнтованого виробництва винопродукції підприємствами Криму.

В роботі прогноз споживання на перспективу ґрунтується на сценарному підході, у результаті якого отримані кілька варіантів зміни ринку винопродукції в 2009 - 2011 рр.

За прогнозом обсяг ринку вина в 2011 році складе 28,4 млрд. дол., за песимістичним - 22,5 млрд. дол. У світі зберігається надвиробництво вина, що сприяє пошуку найбільш економічно сприятливих регіонів виробництва, а саме його зсунення у країни Нового Світу (Аргентина, Чилі, Австралія, Нова Зеландія й США). У 2009-2011 році виробництво вина на 30 гал. перевищить споживання, тому ринок бренді й інша промислова переробка вин буде широко забезпечена сировиною. Характерною рисою світового споживання вина є глобалізація винної торгівлі, на яку припадає більш ніж третина всього споживання (36,5% в 2011 р.). Зростання середніх цін реалізації на основі розширення ринку вин свідчить про збільшення популярності марочних і колекційних вин.

Формування маркетингової стратегії розвитку експорту - один з найбільш істотних і складних етапів процесу організації господарської діяльності підприємства. Складність зумовлена постійною зміною факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, тому нагромадження й розгляд всіх результатів діяльності підприємства важливо проводити на динамічній основі. Тому при формуванні маркетингової експортної стратегії виноробних підприємств, запропоновано використовувати 4-х рівневу модель впливу зовнішніх факторів (рис. 2).

Ми вважаємо, що безпосередньо зміст стратегії експортного маркетингу визначається певним етапом розвитку міжнародних зв'язків конкретної одиниці, для якої ведеться планування.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 2. Чотирирівнева модель впливу зовнішніх факторів

на маркетингову експортну стратегію підприємства

Значна частина підприємств виноградарсько-виноробної галузі перебуває в умовах обмеженості фінансових ресурсів, що пов'язано з несприятливою загальною економічною обстановкою й нестачею обігових коштів. На цьому етапі розвитку важливо забезпечити стабільність функціонування підприємств виноградо-виноробної галузі й здійснювати спроби розширення масштабів виробництва. Очікувати максимізації прибутку передчасно, тому важливим є підвищення рентабельності експортних операцій підприємства.

Довгострокові цілі спрямовані на зовнішні щодо підприємства фактори та мають на увазі досягнення максимальних показників збуту винопродукції й збільшення частки на експортному ринку. Ці цілі прямо визначають процес маркетингу. У сфері виробництва необхідно здійснити підвищення якості винопродукції та її відповідність міжнародним стандартам. Моделювання стратегії має на увазі також розподіл виконання необхідних заходів у часі. В умовах розвитку експорту наявність численних перешкод, що впливають на досягнення поставлених цілей, призведе до перегляду й удосконалення основних положень стратегії, тому нами розроблені основні складові стратегії з можливістю їх подальшого коректування (рис. 3).

Визначено, що алокативна ефективність експортоорієнтованого виробництва виноробної продукції в Криму становить 68%. Неповне використання експортного потенціалу галузі та його складових призвело до зниження ефективності експортоорієнтованого виробництва, практично, удвічі. Причому найбільший резерв підвищення ефективності експортоорієнтованої діяльності є у сфері реалізації продукції на зовнішніх ринках (особливе значення належить ефективній організації маркетингових заходів) і у сфері виробництва (адаптації вітчизняних стандартів якості до світових вимог). Сировинна база представляє резерв менш значний, оскільки в цей час саме вона формує основну складову ефективного експорту за рахунок визнання окремих найменувань традиційних кримських вин на світовому ринку.

Критерієм ефективності експортної діяльності є максимум чистого доходу від експортних операцій. Згідно цього критерію, слід обирати найліпші варіанти співробітництва з зовнішніми торговельними партнерами. Кількісна оцінка цього критерію здійснюється на основі порівняння сукупного ефекту тих чи інших варіантів зовнішньоекономічного співробітництва підприємства та сумарних витрат, пов'язаних з його реалізацією. Експортно-імпортні операції здійснюють 8 кримських виноробних підприємств. При цьому 75% експорту складають вина НВАО „Масандра”.

Для оцінки ефективності експортної діяльності НВАО „Масандра” приводиться розрахунок необхідних показників:

Кеб = Вге/Ст+Ів,

де Кеб - базовий коефіцієнт ефективності експорту, Вre - грошова виручка, Ст - собівартость товару, Ів - інші витрати.

Rабс = Векс /Витекс,

де Rабс - абсолютна ефективність експорту, Векс - виручка від реалізації експортних товарів, Витекс - повни витрати на експорт продукції.

Аналіз якості		Виноградовиноробні підприємства Криму, галузеві асоціації		Місія якості		Споживачі		контроль якості, реклама, PR, просування, розробка нових технологій, кадрове забезпечення, державна політика відносно галузі		Аналіз якості
Аналіз економічних і технологічних показників				Переорієнтація на виробництво натуральних вин		Консультанти, дистриб'ютори				Аналіз економічних і технологічних показників
Аналіз ринку						Засоби масової інформації				Аналіз ринку
				Підвищення популярності кримської винопродукії
Аналіз методів просування винопродукції						Науково-технологічна інфраструктура				Аналіз методів просування винопродукції
				Створення вертикально інтегрованих структур
Аналіз популярності кримської винопродукції						Органи державної влади				Аналіз популярності кримської винопродукції

Рис. 3. Етапи формування маркетингової стратегії розвитку експортної діяльності виноробних підприємств Криму

Проведена оцінка ефективності експортної діяльності НВАО „Масандра” свідчить про те, що експортна діяльність була ефективна тільки у 2005 р. У 2006 р. і 2007 р. Кеб > 1 і Кеа < 1, а це свідчить про те, що експорт неефективний, оскільки прибуток від продаж товару у середині країни вище, ніж від його експорту (табл. 2).

Таблиця 2

Результати оцінки ефективності експортної діяльності НВАО "Масандра"

№	Найменування показника	Отриманий результат
		2005 р.	2006 р.	2007 р.
1.	Питома вага експортованої продукції у загальному обсягу реалізованої продукції, %	63	58	54
2.	Рентабельність реалізованої експортної продукції, %	38	17	13
3.	Базовий коефіцієнт ефективності експорту	1,6	1,21	1,15
4.	Альтернативний коефіцієнт ефективності експорту	1,18	0,8	0,41
5.	Абсолютна ефективність експорту, %	60,5	20,8	14,8
6.	Економічний ефект/збиток від експорту продукції, тис. грн.	2158,4	-1919,4	-7842,6

Показник рентабельності реалізованої експортної продукції також має тенденцію до зниження, особливо низьке падіння даного показника спостерігалось у 2006 р. з 38% до 17%. З 2006 р. експортну продукцію можна вважати низько рентабельною, і її продаж не зовнішні ринки мало вигідний для об'єднання.

Показники абсолютної ефективності експорту свідчать про те, що виручка, одержана від продажу вина на експорт у 2005 р. на 60,5 % перевищила витрати на виробництво і збут, а у 2006 р. - на 20,8 % і у 2007 р. - на 14,8 %, тобто експортна діяльність повністю покриває всі витрати і приносить прибуток об'єднанню, однак цей показник кожен рік зменшується.

Показник економічного ефекту від експорту товарів мав позитивне значення тільки у 2005 р., тобто прибуток від експортної діяльності перевищував прибуток, одержаний у результаті продажів на внутрішньому ринку. У 2006 р. і у 2007 р. показник економічного ефекту від експорту мав від'ємне значення.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване вирішення наукового завдання щодо розроблення та поглиблення теоретичних, методичних і прикладних засад розвитку експортного маркетингу виноробної продукції. За результатами дослідження сформульовано такі висновки:

1. Визначення ефективності експорту базується й бере свій початок у класичній економічній теорії, де А.Смітом була розроблена теорія порівняльних переваг. Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності окремого підприємства (або галузі в цілому), впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на результати цієї діяльності, резервів підвищення її ефективності здійснюється з використанням сукупності методологічних прийомів і підходів, формують основи організаційно-економічного механізму визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

2. Відносно тлумачення сутності експортного потенціалу, ми вважаємо, що найбільш повним є таке: «динамічна система взаємозалежних, взаємообумовлених, взаємопроникаючих, взаємодіючих складових виробництва та управління, які спрямовані на адаптування суб'єкта господарювання до вимог конкурентного зовнішнього середовища». На наш погляд, найбільш значною складовою експортного потенціалу підприємства є його маркетингова частина, отже саме вона дозволяє врахувати більш значні ринкові чинники та скорегувати стратегію розвитку підприємства або галузі в цілому.

3. Маркетингова діяльність на внутрішньому і маркетингова діяльність на міжнародному ринку не мають принципових відмінностей. Експортна маркетингова діяльність не передбачає використання яких-небудь нових функцій маркетингу. Постановка маркетингових завдань, вибір цільових ринків, позиціонування продукції, розробка комплексу маркетингу і проведення контролю маркетингової діяльності -- ці фундаментальні вимоги зберігають актуальність і в роботі фірми за кордоном. Певна специфіка, що породжується особливостями функціонування зовнішніх ринків і умовами маркетингової діяльності на них, надає експортному маркетингу риси, які зобов'язані враховувати національні компанії.

4. Ефективність маркетингу зовнішньоторговельної діяльності розглядається залежно від тих вимог, які ставляться до неї в певний момент часу. На макроекономічному рівні (народногосподарському) під економічною ефективністю маркетингу зовнішньої торгівлі розуміється ступінь економії національної праці, що досягається країною внаслідок її участі в міжнародному розподілі праці й зовнішньоторговельному товарообміні. На мікроекономічному рівні, тобто на рівні підприємств та інших господарюючих суб'єктів, під економічною ефективністю маркетингу зовнішньоторговельних операцій розуміється ступінь збільшення доходу від цих операцій.

5. Відносно сировинної бази виноробства в регіоні встановлено, що Крим серед виноградовиробляючих регіонів півдня України (Одеської, Херсонської, Миколаївської області) по збору винограду й площам трохи уступає тільки Одеській області. У Криму зберігається тенденція скорочення виноградних насаджень, так за період 1990 - 2007 рр. площі виноградників скоротилися на 47,1% і склали 30,9 тис. га (близько 36% всієї площі виноградників в Україні). При збереженні тенденцій, що сформувалися, розвитку виноградарства на підставі встановленої залежності між показником часу (t) і площі (Y)(Y= 67,89 - 5,322t + 0,223t2 при коефіцієнті детермінації 0,972) встановлено, що процес скорочення площ і продукції у виноградарстві буде тривати впродовж 4-х років, а потім настане період зростання.

6. Встановлено, що тенденція експорту виноградного вина за аналізований період (2004-2007 р.) може бути описана поліномінальним рівнянням четвертого ступеня (у = 1499,1х2 - 2317,9х + 15170 - у вартісному вираженні й у = 938,28х2 - 3747,1х + 4144,2 - у натуральному), на підставі якого був зроблений прогноз (методом екстраполяції). Можна стверджувати, що до кінця 2009 року рівень експорту вина у Криму досягне 6,6 млн.дал, що у вартісному вираженні дорівнюватиме 33 млн. доларів США. Основним напрямком експорту українських вин є Росія: в 2005 році було відвантажено близько 80 % продукції в натуральному вираженні, в 2006 році частка російського імпорту знизилася до 79 %, а в 2007 році - до 69 %.

7. У результаті аналізу споживання вина в 36 країнах світу (96,5% усього світового споживання вина) було встановлено, що на 20 країн, у яких спостерігається зростання продажів вина в 1997 - 2005 рр. припадає в середньому 46,6% усього споживання, частка країн, чий ринок перебуває в стані насичення становить 17%, майже третина (63%) світового споживання забезпечується зростаючими ринками. Перспективними ринками для українського вина можуть стати ринки т.зв. «північних країн» (на 5,7 млн гл до 2011 р.) і деяких європейських країн - Німеччини, Угорщини, Данії, Бельгії (на 2 млн. гл до 2011 р.).

8. Алокативна ефективність експортоорієнтованого виробництва виноробної продукції в Криму становить 68%. Неповне використання експортного потенціалу галузі та його складових призвело до зниження ефективності експортоорієнтованого виробництва, практично, удвічі. Причому найбільший резерв підвищення ефективності експортоорієнтованої діяльності є у сфері реалізації продукції на зовнішніх ринках (особливе значення належить ефективній організації маркетингових заходів) і у сфері виробництва (адаптації вітчизняних стандартів якості до світових вимог). Сировинна база представляє резерв менш значний, оскільки в цей час саме вона формує основну складову ефективного експорту за рахунок визнання окремих найменувань традиційних кримських вин на світовому ринку.

9. Розроблені стратегічні напрямки експортоорієнтованого маркетингу винопродукції в Криму розраховані на досягнення таких цілей: стабілізація й зростання рентабельності галузі; збільшення обсягу винопродукції поставленої на експорт; підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Сформульовано основні складові стратегії: учасників, цілі, об'єкти, методи, результати - актуальні на даний момент у галузі, однак, передбачаючи можливість трансформації залежно від умов, що скасовуються, зовнішнього середовища. Сформульовані основні складові маркетингової політики вітчизняних виноробних підприємств на зовнішньому ринку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Методические аспекты исследования региональной экономики: [Монография] / [Ф.В. Зиновьев, В.Е. Реутов, А.С. Горда, Ю.В. Илясова и др.]; под ред. проф. Зиновьева Ф.В и Реутова В.Е. - Симферополь, 2005. - 160 с (10 д.а.). Особисто авторові належить Глава 9 «Оценка экспортоориентированного производства». - С. 93-98. - 0,38 д.а.

2. Методические аспекты формирования стратегии международной экономической деятельности в регионе: [Монография] / [Ф.В. Зиновьев, В.Е. Реутов, А.С. Горда, Ю.В. Илясова и др.]; под ред. проф. Зиновьева Ф.В. и Реутова В.Е. - Симферополь, 2007. - 188 с. (11,7 д.а.). Особисто авторові належить Глава 7 «Формирование международной стратегии рынка винодельческой продукции АР Крым». - С. 103-117. - 0,88 д.а.

3. Илясова Ю.В. Оценка конкурентоспособности продукции винодельческих предприятий / Ю.В. Илясова // Економіка та держава. - 2006. - № 7. - С.40-42. - 0,2 д.а.

4. Илясова Ю.В. Конкурентоспособность Крыма на мировом рынке винодельческой продукции / Ю.В. Илясова // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського. - 2006. - № 4. - С. 15-20. - 0,38 д.а.

5. Илясова Ю.В. Тенденции мирового рынка винопродукции / Ю.В. Илясова // Экономика и управление. - 2007.- № 1. - С.56-59. - 0,25 д.а.

6. Ілясова Ю.В. НВАО «Масандра» на міжнародному ринку виноробної продукції» / Ю.В. Ілясова // Держава та регіони. - 2007. - № 1. - С.122-124. - 0,2 д.а.

7. Ілясова Ю.В. Ефективність експортоорієнтованого виробництва виноробної продукції підприємствами Криму / Ю.В. Ілясова // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 133. - С. 29-33. - 0,31 д.а.

8. Илясова Ю.В. Государственное регулирование деятельности винодельческого подкомплекса / Ю.В. Илясова // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції [«Фінансово-економічне регулювання розвитку України та регіонів»], (Запоріжжя, 28-29 жовтня 2004 р.) / Міністерство освіти та науки України, Гуманітарний університет «ЗІДМУ». - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2004. - Т. 1. - С.41-42. - 0,13 д.а.

9. Илясова Ю.В. Методика и информационная база исследования экспортной деятельности агропромышленных предприятий Крима / Ю.В. Илясова // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції [«Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці»], (Житомир, 3-5 березня 2005 р.) / Міністерство аграрної політики України, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. - Ч. 3. - С. 66-68. - 0,19 д.а.

10. Илясова Ю.В. Практика функционирования рынка винодельческой продукции / Ю.В. Илясова // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції [«Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів»], (Запоріжжя, 27-28 жовтня 2005 р.) / Міністерство освіти та науки України, Гуманітарний університет «ЗІДМУ». - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2005. - Т. 3. - С. 36-38. - 0,19 д.а.

11. Ілясова Ю.В. Експортний потенціал виноробних підприємств / Ю.В. Ілясова // Тези доповідей учасників 14 міжвуз. наук. конференції [«Модифікація сучасного управління як основа потенціалу розвитку держави»], (Запоріжжя, 11-18 травня 2006 р.) / Міністерство освіти та науки України, Гуманітрарний університет «ЗІДМУ». - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2004. - Т. 1. - С. 47-48. - 0,13 д.а.

12. Ілясова Ю.В. Перспективи формування експортного потенціалу виноробних підприємств / Ю.В. Ілясова // Материалы 5-й международной научно-практической конференции [«Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины»], (Алушта, 28-30 сентября 2006 г.) / Министерство образования и науки Украины, Таврический национальный университет им. Вернадского В.И. [и др.]. - Симферополь, 2006. - С. 24-25. - 0,13 д.а.

13. Илясова Ю.В. Определение аллокативной эффективности экспортоориентированных винодельческих предприятий / Ю.В. Илясова // Материалы Международной научно-практической конференции ученых и специалистов [«Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие»], (Симферополь, 25-26 апреля 2007 г.) / Академия экономических наук Украины, Крымский экономический институт Киевского национального экономического университета им. В. Гетьмана [и др.]. - Симферополь: Таврия, 2007. - С. 55-56. - 0,13 д.а.

14. Ілясова Ю.В. Маркетинг зовнішньоекономічної діяльності як основа формування конкурентних переваг / Ю.В. Ілясова // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та спеціалістів [«Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів»], (Сімферополь, 24-25 квітня 2008 р.) / Міністерство освіти та науки України, Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» [та ін.]. - Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2008. - С.43-45. - 0,19 д.а.

15. Илясова Ю.В., Лебедев К.А. Экспортоориентированная деятельность агропромышленных предприятий Крыма / Ю.В. Илясова, К.А. Лебедев. - С.: Таврия, 2004. - 44 с. (2,75 д.а.). Особисто авторові належать глава 1, 2. - С. 1 - 23. - 1,38 д.а.

АНОТАЦІЯ

Ілясова Ю. В. Експортний маркетинг виноробної продукції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2009.

Визначено сутність поняття експортного потенціалу підприємства та експортного маркетингу продукції, а також принципову схожість останнього із внутрішнім маркетингом підприємства. Запропоновано алгоритм оцінки експортної діяльності підприємства, який дозволяє визначити її у залежності від різноманітних витрат і доходу, отриманого підприємством на зовнішніх ринках. На основі глибокого аналізу зовнішньоекономічної діяльності виноробних підприємств Криму зроблено висновок, що лідером серед них є НВАО «Масандра». Конкурентоспроможність виноробної продукції підприємств Криму на зовнішніх ринках не висока через надмірно велику собівартість і нетипову для зовнішніх ринків структуру виробництва вин (перевагу міцних та солодких вин). Визначені основні складові експортної маркетингової стратегії - пріоритетні ринки, ефективна структура асортименту виноробної продукції. На основі власної методики зроблено прогноз розвитку світового ринку вина та визначено перспективи експортної діяльності виноробних підприємств Криму.

Ключові слова: експортний потенціал, експортний маркетинг, стратегія експортного маркетингу, маркетинг виноробної продукції, ефективність експортної діяльності, світовий ринок вин.

АННОТАЦИЯ

Илясова Ю.В. Экспортный маркетинг винодельческой продукции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2009.

Проведен конструктивный анализ понятия «экспортный потенциал предприятия», в процессе которого определено, что основой внешнеэкономической деятельности предприятия является его производственный потенциал в целом, а эффективность этой деятельности определяется целым рядом факторов.

Целесообразность осуществления торговли на внешних рынках для предприятия определяется характеристиками производимой продукции, а также особенностями мировых рынков аналогичных товаров. Проведен анализ теории конкурентных преимуществ как определяющей в деятельности на мировых рынках в условиях глобализации экономики.

Потенциал системы характеризует ее функциональные возможности как единого целого и определяется результатами функционирования в определенных условиях. С одной стороны, рынок, а с другой стороны - возможности предприятия по производству конкурентного на данном рынке товара и его продвижение определяют экспортные возможности предприятия. Для определения правильно выбранной возможности реализации экспортного потенциала необходим анализ эффективности экспортоориентированного производства, что является существенным дополнением к принятию решения о выборе зарубежного рынка.

Маркетинговая деятельность на внутреннем и внешнем рынках принципиально не отличаются. Экспортная маркетинговая деятельность не предполагает использования каких-либо новых функций маркетинга. Постановка маркетинговых задач, выбор целевых рынков, позиционирование продукции, разработка комплекса маркетинга и проведение контроля маркетинговой деятельности - это фундаментальные требования сохраняют актуальность и в работе за рубежом. Определенная специфика, порождаемая функционированием внешних рынков и условиями маркетинговой деятельности на них, придает экспортному маркетингу черты, которые должны учитывать отечественные компании.

Винодельческая отрасль является одной из традиционных для экономики полуострова. Сырье значительно влияет на производство вин и его экономику. В Крыму сохраняется тенденция сокращения виноградных насаждений, так за период 1990-2007 гг. площади виноградников сократились на 47,1% и составили 30,9 тыс. га (около 36% всей площади виноградников в Украине). Свыше 50% всех плодоносящих насаждений Крыма сконцентрировано в пяти районах: Бахчисарайском, Кировском, Сакском, Симферопольском и в зоне г. Севастополя. На насаждения винограда белых сортов приходится около 86% от общей площади.

Основной статьей крымского алкогольного экспорта является вино, а основным его импортером - Россия. С крымскими производителями работают четыре российских компании - «Агора», «Легенда Крыма», «Терминал-сервис» и «Арома». В 2005 году около 80 % продукции украинских виноделов в натуральном выражении было отгружено в Россию, в 2006 году доля российского импорта снизилась до 79 %, а в 2007 году - до 69 %. Основными причинами низкой привлекательности украинских вин является растущая агрессивность конкурентов и растущее потребление в Украине, где около 90% приходится на продукцию отечественного производства.

С применением авторской методики проведен анализ потребления вина в 36 странах мира (96,5% всего мирового потребления вина) были установлены перспективные развивающиеся рынки вин. На долю 20 стран, в которых наблюдается рост продаж вина в 1997 - 2006 гг., приходилось в среднем 46,6% всего потребления. Разработан прогноз потребления вин на перспективу, который основывается на сценарном подходе, в результате которого получено несколько вариантов изменения рынка винопродукции в 2009 - 2011 гг.

Перспективными рынками для украинского вина могут стать рынки так называемых «северных стран» (на 5,7 млн. гл. до 2011 г.) и некоторых европейских стран - Германии, Венгрии, Дании, Бельгии (на 2 млн. гал до 2011 г.). Аллокативная эффективность экспортоориентированного производства винодельческой продукции в Крыму составляет 68%. Неполное использование экспортного потенциала отрасли и его составляющих привело к снижению эффективности экспортоориентированного производства почти вдвое. Наибольшие резервы повышения эффективности экспортной деятельности связаны с реализацией продукции на внешних рынках (особенное значение принадлежит эффективной организации маркетинговых мероприятий) и сферой производства (адаптации отечественных стандартов качества к мировым требованиям).

Ключевые слова: экспортный потенциал, экспортный маркетинг, стратегия экспортного маркетинга, маркетинг винодельной продукции, эффективность экспортной деятельности, мировой рынок вин.

...