Формування та розвиток систем управління підприємствами з виготовлення машинобудівної продукції індивідуального замовлення

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(машинобудування та приладобудування)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування та розвиток систем управління підприємствами з виготовлення машинобудівної продукції індивідуального замовлення

Петецький Ігнацій

ЛЬВІВ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі маркетингу і логістики

Національного університету «Львівська політехніка»

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Крикавський Євген Васильович,

Національний університет «Львівська політехніка»,

завідувач кафедри маркетингу і логістики

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Орлов Олівер Олексійович,

Хмельницький національний університет,

завідувач кафедри економіки підприємства та підприємництва

кандидат економічних наук, доцент

Дейнега Олександр Вікторович,

Рівненський інститут слов'янознавства

Київського славістичного університету,

завідувач кафедри економіки і маркетингу

Захист дисертації відбудеться «12» червня 2009 року о 16.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 Національного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. С. Бандери, 12, IV навчальний корпус, ауд. 209-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий: «11» травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н. Завербний А.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У час зростаючої конкуренції, часто з глобальним виміром, мінімізація витрат виробництва та постійне підвищення якості продукції підприємств стають важливими чинниками успішного функціонування його на ринку. Через незадовільну ситуацію на ринку праці пошук резервів економії у витратах праці став надзвичайно важким через необхідність збереження основної, мотиваційної функції заробітної плати та утримання відповідної якості виготовлюваних виробів. Тому доступним резервом мінімізації витрат закономірно стає сфера раціоналізації виробничих процесів, зокрема безпосереднього виготовлення виробів промисловим підприємством.

Тривалий період підвищеної уваги до розвитку ринкової (фінансової, інформаційної, логістичної, маркетингової) інфраструктури не супроводжувався відповідним зростанням уваги до проблем виробничого менеджменту традиційних галузей переробної промисловості, зокрема машинобудування, і це спричинило відносне відставання розвитку систем управління машинобудівними підприємствами. Існуючі системи управління підприємствами, створені переважно на теоретичних засадах планової економіки, не спроможні були корисно використати спектр нових ринкових чинників. Адже поряд із традиційними чинниками формування виробничих систем, організування виробництва, проектування виробничих процесів та процесів виготовлення, управління якістю продукції тощо з'явилися нові обмежуючі та регламентуючі чинники щодо локалізації виробництв, планування виробництв в умовах низької достовірності прогнозу попиту, зокрема в умовах індивідуалізації замовлень, а відтак і планування матеріальних потреб, організування складського господарства та логістики в цілому в умовах функціонування ланцюга поставок. Перераховані вище чинники безпосередньо стосуються проблеми формування та розвитку систем управління підприємства.

Теоретично-методологічні основи дослідження систем управління промисловими підприємствами сформовані відомими українськими та зарубіжними вченими, зокрема у працях Амоші О.І., Алексєєва І.В., Бойка Є.І., Брюховецької Н.Ю., Гриньової В.М., Гончарова В.М., Гриньова А.В., Дейнеги О.В., Дубницького В.І., Захарченка В.І., Іщук С.І., Кузьміна О.Є., Курочкіна О.С., Макаренка М.В., Орлова О.О., Покропивного С.Ф., Перерви П.Г., Плоткіна Я.Д., Петровича Й.М., Яковлева А.І., Янушкевича О.К., Фатхутдинова Р.А., Хачатурова С.Е., Харіва П.С., Бжезінського М., Вітковської Д., Врубльовського Й., Дурліка І., Ліса С., Мілєвської Б., Матчевського А., Мулємана А., Пастернака К., Стахолєса С., Светліка В., Стрелецького Т., Яцковича Р., Ясінського З. та ін. У роботах цих авторів розкрито сутність категорій виробничих систем та управління ними, виробничого процесу та виробничої потужності, ідентифіковано базові чинники їх формування та умови використання, досліджено еволюцію розвитку та окреслено перспективи виробничого менеджменту.

Водночас все ще залишаються недостатньо дослідженими процеси узгодження цілей використання потужності із стратегічними цілями організації, зокрема щодо набуття тривалих конкурентних переваг в умовах змінного попиту та індивідуалізації замовлень клієнтів. Передусім теоретичного обгрунтування вимагають рішення щодо формування виробничої потужності машинобудівного підприємства за умов його постійного функціонування в ланцюгу поставок на засадах інтеграції сфер діяльності із постачальниками та дистриб'юторами/клієнтами. Іншим аспектом перспективи досліджень є створення умов безконфліктного, а навіть і синергічного середовища реалізації маркетингових, логістичних, виробничих та фінансових цілей виробника продукції індивідуального замовлення, яким є, зокрема, виготовлення металопластикових виробів та виробів з алюмінію. Викладені проблеми щодо недостатності наукових засад формування систем управління машинобудівними підприємствами з виготовлення продукції індивідуального замовлення визначили актуальність дослідження, його мету й завдання.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає науковим напрямам кафедри маркетингу і логістики Національного університету «Львівська політехніка»: «Маркетинг і логістика в системі інноваційних концепцій менеджменту» (державний реєстраційний номер 0107U007843), затвердженому науково-технічною Радою Національного університету «Львівська політехніка» (протокол № 10 від 2 жовтня 2002 р.), «Економічні проблеми ресурсо- та енергозбереження (державний реєстраційний номер 0107U007844), затвердженому науково-технічною Радою Національного університету «Львівська політехніка» (протокол № 10 від 2 жовтня 2002 р.). Матеріали дисертаційного дослідження використані під час розроблення науково-дослідної теми «Стратегія ланцюга поставок у розвитку підприємств», 1.6. Дослідження впливу логістичних витрат на ефективність діяльності підприємства в ланцюгу поставок, 2008 р. (номер державної реєстрації 0107U007845).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних і методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо забезпечення формування та розвитку систем управління підприємствами з виготовлення машинобудівної продукції індивідуального замовлення.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

удосконалити класифікацію виробничих систем;

розвинути метод розрахунку виробничої потужності підприємства в умовах індивідуального попиту;

обґрунтувати умови використання ресурсоекономних методів зростання виробничої потужності;

адаптувати комплекс маркетингу-mix до умов ринку металопластикової продукції;

обґрунтувати систему операційних логістичних рішень з метою усунення обмежень в ланцюгу поставок металопластикової продукції;

удосконалити положення щодо управління якістю в системі управління підприємством. управління попит логістичний поставка

Об'єктом дослідження є системи управління підприємствами з виготовлення машинобудівної продукції.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти формування та розвитку систем управління підприємствами з виготовлення машинобудівної продукції індивідуального замовлення.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано такі методи та прийоми дослідження: систематизації та узагальнення (для удосконалення класифікації виробничих систем) (підрозділ 1.1); методи порівняльного аналізу та синтезу (для обґрунтування пріоритетних напрямів скорочення виробничого циклу) (підрозділ 1.2); економічного аналізу та математичного моделювання (для розроблення методу оцінювання виробничої потужності підприємств (підрозділ 2.3), для обґрунтування критерію оцінювання витрат контролювання якості) (підрозділ 3.2); сіткового планування і управління (для виявлення критичних операцій) (підрозділ 2.2); метод хронометражу (для оцінки тривалості виготовлення типових виробів) (підрозділ 2.3); спостережень (для оцінки структури асортименту) (підрозділ 2.3), анкетування (для оцінки цільової мотивації інтеграції в ланцюгу поставок) (підрозділ 2.1), графічного моделювання (для візуалізації процесу перебігу виробництва) (підрозділ 2.1).

Інформаційною базою дослідження слугували праці провідних українських та польських вчених з проблем формування та використання виробничої потужності підприємств, дані польської та української державної статистики, звітність досліджених підприємств, опитування профільних працівників, результати організованих автором спостережень та хронометражу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних і методичних положень щодо формування систем управління підприємствами з виготовлення продукції індивідуального замовлення. Основними науковими результатами роботи є такі:

вперше :

розроблено метод укрупненого оцінювання виробничої потужності підприємств з виготовлення продукції індивідуального замовлення, яким передбачено використання умовних вимірників асортименту та трудомісткості виготовлення продукції. На основі динамічного прогнозування попиту розроблено алгоритм такого оцінювання, реалізація якого дасть можливість не лише здійснити коректне оцінювання ефективної виробничої потужності підприємства з виготовлення продукції індивідуального замовлення, а й виявити потребу у зростанні цієї потужності залежно від зміни попиту та його структури;

отримали подальший розвиток:

класифікація різновидів організування виробництва, побудована поєднання його типів та форм, що дозволяє обґрунтувати перспективні напрями розвитку виробничих систем. На відміну від існуючих положень щодо класифікації виробничих систем подана систематизована класифікація різновидів організування виробництва дозволяє ідентифікувати стратегічні напрями удосконалення виробничих систем з виготовлення продукції індивідуального замовлення на засадах «серійної» чи «масової індивідуалізації» із урахуванням концепції логістики щодо організування переміщення матеріального потоку (величина партії, push чи pull метод, система управління запасами);

методи оптимізування циклу виготовлення машинобудівної продукції в умовах переважно індивідуального попиту, імплементація яких на відміну від існуючих методів, що переважно узалежнені домінуванням групових принципів організування виробництва, ґрунтується на інтегрованому використанні трьох підходів: концепції потоку вартості, концепції стабілізації виробництва та концепції просторового розміщення, чим досягається можливість отримання синергічного ефекту за рахунок усунення сезонності виробництва, забезпечення його рівномірності та підвищення рівня обслуговування клієнтів;

положення щодо упровадження ресурсоекономних методів збільшення ефективної виробничої потужності, якими ці методи структуровані в трьох блоках: усунення «вузьких» місць в ланцюгу поставок; упорядкування черги в процесах стохастичного характеру; використання ефекту досвіду. Отримана інтегрована оцінкова інформація щодо можливості збільшення виробничої потужності за рахунок раціоналізації організування виробництва та використання ефекту досвіду може бути корисна в процесі укладання партнерських угод учасниками ланцюга поставок;

удосконалено:

засади стратегічного маркетингу на ринку металопластикової продукції з елементами територіальної диверсифікації, вартісної диференціації та сезонної адаптації. На противагу традиційному маркетинговому підходу стратегія наступального маркетингу передбачає корисне використання регіональних відмінностей попиту для стабілізації виробництва та нейтралізації ризиків валютних коливань, а відтак і для диверсифікації підприємницьких та сезонних ризиків;

положення щодо управління якістю в ланцюгу поставок металопластикової продукції та виробів з алюмінію, унаочнені документом «Книга Якості». Документ повністю відповідає стандартам ISO та містить опис всіх необхідних процедур щодо інтегрованого управління якістю продукції, що на відміну від існуючих положень дозволяє здійснювати коректну оцінку повних витрат управління якістю продукції .

Практичне значення отриманих результатів полягає в такому:

методичні положення щодо укрупненого оцінювання виробничої потужності дозволяють вибрати оптимальний варіант її пристосування до умов незалежного попиту, що дозволяє нівелювати вплив сезонності попиту, коливань валютних курсів та змін у структурі попиту;

ідентифіковані методи оптимізації виробничого циклу обумовлюють потребу у створенні відповідних інформаційних систем, з допомогою яких можна досягти максимального використання фонду робочого часу, оптимального використання основних матеріалів, організування виробництва партіями та мінімізації запасів матеріалів та компонентів;

рекомендації щодо активізації маркетингових інструментів стимулювання попиту гуртових клієнтів та публічних замовників, завдяки чому можна істотно підвищити використання потужності в зимовий період за рахунок виробництва типових виробів в «запас»;

рекомендації щодо створення системи управління якістю та економічного оцінювання відповідних витрат.

Результати дослідження впроваджено такими підприємствами: фірма «Petecki» - м. Лодзь, Республіка Польща (акт про впровадження від 09.12.2008 р.); ТзОВ «Карат» - м. Рівне (довідка № 28/34 від 10.02.2009 р), Україна. Окремі теоретичні положення використано у навчальному процесі під час підготовки фахівців у Національному університеті «Львівська політехніка» зі спеціальності «Логістика» при викладанні дисципліни «Логістика» та «Організація виробництва» (довідка № 63-72-208 від 05.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на таких міжнародних науково-практичних та науково-методичних конференціях: «Маркетинг і логістика в системі менеджменту (Львів, 2006 р., 2008 р.); «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» (Львів, 2007 р.); «Ориентиры и условия евроинтергации» (Донецк, 2007 г.); «Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах» (Луцьк, 2007 р.); «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (Тернопіль, 2007 р.); «Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика» (Дрогобич, 2007 р.); «Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту», (Львів, 2007 р.); «Економічна освіта та наука: досвід та перспективи розвитку» (м. Харків, 2007 р.); «Маркетинг в Україні» (м. Київ, 2007 р.); «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції», (м. Львів, 2007 р.); «Проблемы подготовки профессиональных кадров по логистике в условиях глобальной конкурентной среды», (г. Киев, 2007 г.); «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики», (м. Львів, 2008 р.); «Проблеми економії енергії», (м. Львів, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 25 наукових праць, з них участь у колективній монографії, 10 одноосібних статей у фахових виданнях та 14 публікацій в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 6,9 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 262 сторінки. Основний її зміст викладено на 209 сторінках. Робота містить 32 таблиці та 46 рисунків. Список використаних джерел складається із 175 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Теоретико-методичні засади формування системи управління підприємствами з виготовлення машинобудівної продукції індивідуального замовлення» досліджено характеристики виробничих систем з виготовлення продукції індивідуального замовлення, окреслено значення виробничого циклу в циклі поставок продукції індивідуального замовлення та узагальнено підходи до оцінювання виробничої потужності виробників промислової продукції індивідуального замовлення.

На основі узагальнення базових концепцій щодо організування виробництва в контексті набору принципів (пропорційності, паралельності, прямоточності, безперервності, ритмічності, надійності), форм (спеціалізація, кооперування, комбінування) та методів (непотокових і потокових) встановлено подібність підходів окремих наукових кіл, однак виявлена велика проблема їх реального застосування з позиції системного підходу з метою унеможливлення прийняття субоптимальних рішень. Це вимагає обґрунтування того, якою мірою той чи інший принцип має визначатися характером автономної дії, а який згідно із причинно-наслідковим зв'язком - характером як прямої (синергічної) дії, так і зворотної дії. Зокрема, принципи пропорційності, безперервності, ритмічності часто можуть бути деструктивними в процесі реалізації відповідних маркетингових і логістичних стратегій в умовах функціонування ланцюга поставок, оскільки їх одночасна реалізація може генерувати конфлікт цілей. З іншого боку, традиційне уявлення щодо переважного використання непотокових методів для одиничного та дрібно- і середньосерійного виробництва, а потокових методів лише для масового та великосерійного виробництва часто не узгоджується із сучасною практикою, зокрема, виконання індивідуальних замовлень на виготовлення металопластикової продукції. Означене вимагає дослідження сучасної дефініції виробничої системи.

Узагальнюючи існуючі теоретичні положення, встановлено, що виробничою системою необхідно вважати цілеспрямовано спроектовану і організовану матеріальну, енергетичну та інформаційну систему, експлуатовану людиною, яка слугує виготовленню певних продуктів (виробів або послуг) з метою заспокоєння різноманітних потреб споживачів.

У роботі узагальнено класифікацію виробничих систем на основі опрацювання наукових досліджень провідних вчених України і Польщі та запропоновано удосконалену класифікацію різновидів організування виробництва шляхом поєднання ознак «форми організування» та «типу організування» із окресленням напрямів вдосконалення виробничих систем, як реально доступних до впровадження, так і потенційно можливих (за певних умов). Окреслені напрями вдосконалення виробничих систем ґрунтуються на пріоритетності принципів поглиблення спеціалізації та підвищення ритмічності, однак це істотно впливає на інші сфери діяльності підприємств, зокрема на логістику.

Актуалізація концепції логістики до умов функціонування виробничих систем, зокрема тих, що становлять основу ланцюгів поставок (мереж поставок) дозволяє істотно збагатити теорію виробничого менеджменту. Передусім вибір тієї чи іншої системи управління виробництвом має вплив на такі базові показники логістики: рівень запасів та рівень обслуговування клієнтів, а отже, і на фінансові результати. У дисертації здійснено порівняння двох з найбільш вживаних та однієї альтернативної системи управління виробництвом на засадах логістики, а саме: традиційної логістичної моделі запасів MRP (мінімальний рівень запасів як пункт складання замовлення), використовуваної виробничою системою Ford: методу Just-in-Time разом із системою Kanban, використовуваного виробничою системою Toyota, та модель, що ґрунтується на теорії обмежень TOC (Theory of Constraints), (англ. Drum-Buffer-Rope - барабан-буфер-канат).

Порівняння традиційної виробничої системи Ford, виробничої системи Toyota, а також системи, яка спирається на теорію обмежень (Drum-buffer-rope), дозволило окреслити основні відмінності у сфері організування виробництва (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння традиційних виробничих систем (Ford, Toyota)

та системи, яка спирається на ТОС

Характеристики	Ford Production system	Toyota Production system	ТОС (Drum-buffer-rope)
Величина партії	економічна	близька до одиниці	змінна
Переналагодження	мінімізація кількості	мінімізація часу	мінімізація на критичному засобі
Організація переміщення	партії і черги	неперервне	підпорядковане критичному засобу
Тривалість циклу	довгий	короткий	оптимальний
Ризикосприйнятність	істотна	мінімальна	очікувана

Функціонування виробничих систем істотно залежить від структури виробничого процесу, в якому відповідне місце займає процес виготовлення кінцевих виробів. Ґрунтуючись на результатах досліджень провідних вчених, узагальнено структура виробничого процесу (рис. 1). Скорочення циклу виготовлення є одним з найважливіших організаційних завдань технологічної стадії виробництва. Узагальнення наукових положень та практичних досягнень дозволило автору сформулювати основні методи оптимізації виробничого процесу, а відтак скорочення виробничого циклу: застосування ефективніших і продуктивних підготовчих і обробних технологій, а також через участь високопродуктивних виробничих машин і устаткування у сфері усіх видів операцій; скорочення часу допоміжних процесів внаслідок кращого організування виробництва; технологічна і організаційна модернізація процесів монтажу та пакування готового виробу; застосування більш ефективних процесів (операцій) виміру і контролю, транспортування і складування як вхідного, внутрівиробничого, так і потоку готових виробів; покращення переміщення матеріалів, напівфабрикатів, виключаючи (де це є можливим) вхідні склади (від поставки безпосередньо на виробництво) і обмежуючи значно складування готових виробів (з виробництва безпосередньо до складу дистриб'ютора або клієнта); застосування більш ефективних методів переміщення матеріалів у виробничому процесі; впровадження комп'ютерно підтримуваної автоматизації і еластичних виробничих систем як найбільш ефективних методів скорочення виробничого циклу і зменшення запасів незавершеної продукції; застосування ефективнішого організування виробництва, в принципі без істотних змін машинного парку і без зміни загосподарювання поверхні, реалізуючи відповідні заходи (розумний поділ праці і продумана внутрішня кооперація; піднесення на вищий рівень керування і планування виробництва через розумну комп'ютеризацію, пристосовану індивідуально до умов даного конкретного виробничого процесу; оптимальна взаємодія людини з технікою і відповідна мотивація керівного персоналу, безпосередньо виробничого і допоміжно-обслуговуючого).

Рис. 1. Структура виробничого процесу і процесу виготовлення машинобудівної продукції

У дисертації встановлено, що оптимізація тривалості виробничого циклу, яка традиційно може бути самоціллю, повинна відбуватися у контексті накладання трьох концепцій: потоку вартості; стабілізації виробництва; просторового розміщення виробничих одиниць.

Виявлено наявність теоретичної проблеми щодо оцінювання потенціалу виробничої системи. Її вирішенню може сприяти «технічний» підхід, як це можна прослідкувати на прикладі енергетичних (виробничих) систем, зокрема теплової електростанції (ТЕС). Кожна існуюча ТЕС характеризується номінальною потужністю, названою встановленою, яка визначається як сума номінальних (паспортних) потужностей генераторів.

Стосовно машинобудівних підприємств, підприємств з виробництва металопластикової продукції, як правило, існують змінні чинники щодо асортименту виробів, їх модифікацій, а відтак і технологічні, і організаційні зміни, що не дозволяє однозначно оцінити обсяг виробництва у натуральних величинах. Тому доводиться використовувати універсальний вимірник - грошовий вираз. З цієї ж причини більшість дослідників уникає використання показника виробничої потужності щодо підприємства як виробничої системи, впроваджуючи його стосовно виробничих підрозділів гомогенного характеру.

У контексті планування змін виробничих потужностей в операційних умовах автором висунуті такі твердження:

здатність виробничої одиниці до зміни виробничої потужності є безпосередньо залежною від позиції цієї одиниці в організаційній ієрархії.

час, необхідний для збільшення виробничої потужності, є прямо пропорційним до величини цього приросту.

кількість можливих для прийняття змін у виробничих потужностях, реалізованих одночасно, є обмеженою.

певний рівень виробничої потужності, який закладається кожною програмою виробництва.

Для кожного машинобудівного підприємства швидка реакція на зміни попиту пов'язується із необхідністю якісного планування і використання потенційної виробничої потужності. Планування реалізації виробничих доручень і їхня послідовність має у випадку виробництва, наприклад, металопластикової продукції величезний вплив на використання виробничої потужності. Різноманітність доручень, реалізованих на виробничій лінії, спричиняє зміни різниць між потенційною виробничою потужністю, яка виникає з продуктивності машин і працівників, та отримуваною в дійсності ефективною потужністю. Зокрема, майже завжди є можливість повнішого використання потужності за рахунок організування виробництва «в запас» (понад величину актуальних замовлень), однак такі рішення мають мати маркетингове і логістичне обґрунтування.

Встановлено ймовірність конфлікту між виробничою та логістичною концепціями, тобто між цілями максимального використання потужності та мінімальних сукупних витрат. Вирішення такого конфлікту може бути здійснено шляхом ідентифікації складових концепції логістики виробництва. По-перше, мислення системними категоріями часто вимагає створення відповідних “буферів” як джерела компенсації потреб на окремих виробничих етапах, але це може впливати на зв'язки із іншими логістичними підсистемами. По-друге, мислення категоріями загальних (повних) витрат викликає певні дилеми, зокрема, з одного боку, низькі запаси у виробництві, малі виробничі партії, але, з іншого боку, часте переозброєння (переналагодження), високі внутрівиробничі транспортні витрати, високі витрати обслуговування, ризик вичерпання запасів в дистрибуції тощо. По-третє, мислення категоріями обслуговування у виробництві означає вибір між пріоритетами: прямуючи до максимального використання виробничої потужності, проблемним виглядає досягнення конкурентних параметрів часу і еластичності виконання замовлення.

Рішення, які стосуються рівня виробничої потужності, дуже часто приймаються з метою пристосовування його до очікуваного зростання попиту або розвитку лінії продуктів. Досліджено три основні стратегії керування виробничою потужністю в часі: стратегія надлишку, стратегія дефіциту (недостачі) і стратегія пристосовування (рис. 2).

Рис. 2. Управління виробничою потужністю в часі - надлишок, недостача, пристосування

Другий розділ «Дослідження взаємодії чинників попиту та пропозиції в управлінні підприємствами з виготовлення продукції індивідуального азмовлення» присвячений виявленню впливу чинників незалежного попиту в ланцюгу поставок на використання виробничої потужності, ідентифікації чинників залежного попиту в ланцюгу поставок продукції індивідуального замовлення та обґрунтуванню умов операційної інтеграції в процесі виконання замовлень на металопластикову продукцію.

Реалізації євроінтегрційних вимог сприяє стабільна економічна політика Європейського Союзу, зорієнтована на створення можливостей ефективного функціонування підприємств в ринковій економіці в перспективному вимірі та розвиток інноваційної діяльності, що грунтується на швидкому трансфері технологічних та організаційно-економічних знань.

У цьому контексті автором враховано як додатковий істотний аргумент зростання попиту перебування Польщі в складі Європейського Союзу, що певним чином вплинуло на ринкову кон'юнктуру у промисловості та в будівництві, а відповідно і у виробництві металопластикової продукції.

Зростання попиту на металопластикову продукцію, як в Україні, так і в Польщі, характеризується високою динамікою з боку житлового та нежитлового фонду, з боку нового будівництва на виконання індивідуальних замовлень та гуртових замовлень. В умовах високої конкуренції на ринку металопластикової продукції центр конкурентної боротьби змістився на ланцюги поставок, які здатні виготовляти дешеву та високоякісну продукцію в короткі терміни з індивідуальним рівнем обслуговування. Для виконання цієї мети мають бути заангажовані всі учасники ланцюга поставок, зокрема постачання і дистрибуція. Автором досліджено актуальність цілей співпраці в ланцюгу поставок для постачальників і збутовиків/споживачів (рис. 3).

Рис 3. Цілі співпраці підприємств з їх постачальниками і споживачами

Найчастіше декларованими цілями встановлення відносин з характером стратегічного партнерства респондентів з їх постачальниками є: прямування до поліпшення якості продукту (54% відповідей), модернізація наявної технології (50% відповідей), залучення нової технології (45% відповідей), а також збільшення асортименту продуктів, пропонованих підприємством на ринку (40% відповідей).

Багато ринків товарів та послуг на сучасному етапі глобалізовані, в певною мірою простір і час втратили свої обмежувальні властивості, багато актуальних макроекономічних явищ перестають бути детермінованими з причини слабкої структурованості. І це вимагає одночасного прогнозування не тільки попиту, але і пропозиції та цінової кон'юнктури. В роботі обґрунтовано доцільність використання такої системи ринкових правил для прогнозування ринкової кон'юнктури:

прогнозуванню попиту має передувати обґрунтування цілей використання отриманих оцінок;

значення прогнозу попиту істотно зростає в умовах нестабільного попиту і це вимагає складніших методів прогнозування;

будь-який прогноз завжди не є абсолютно точним, оскільки у разі використання навіть найдосконалішої техніки прогнозування неможливо врахувати змінний вплив абсолютно всіх чинників;

короткострокові прогнози є точнішими, ніж довгострокові, оскільки за короткий період прогнозування показник не може змінитися надто радикально (ґрунтовно);

точніше можна отримати прогноз для груп продуктів чи послуг («агрегатів»), ніж окремо для кожного продукту з причини високої субституції;

прогноз не є субститутом показника, який можна точно визначити, тобто прогнозування повинно бути використано лише тоді, коли немає іншої можливості розрахунку;

економія коштів при формуванні інформаційної бази, переважно, знижує правдоподібність і точність прогнозу. Особливо це стосується сфери обслуговування кінцевих споживачів;

розглядаючи прогнозування як одну із функцій менеджменту, не можна гарантувати високу якість прогнозу, якщо при цьому інші функції менеджменту мають низькі якісні оцінки (характеристики).

Загострення конкуренції на ринку металопластикової продукції змушує його учасників до пошуку перспективних стратегічних рішень щодо набуття нових тривалих конкурентних переваг, сутність яких може виходити за межі лише низької ціни і високої якості. З цією метою за прикладом багатьох товарних ринків на ринку металопластикової продукції доведено доцільність зростання горизонтальних, вертикальних та змішаних (комбінованих) інтеграційних процесів, де, як правило, ініціаторами таких інтеграційних процесів виступають виробники цієї продукції. За потенціалом найвищої оцінки заслуговує варіант інтеграції у формі стратегічного партнерства виробників базових матеріалів і складових частин готових виробів. Такий варіант взаємодії постачальників, виробників та дистриб'юторів в ланцюгах поставок становить елемент логістичної стратегії підприємства, оскільки завдяки такому стратегічному партнерству в ланцюгу поставок виробник повніше, а подекуди і вирішально може вплинути на ціну кінцевого виробу, його якість та функціональність. Водночас завдяки стратегічному партнерству вдається менш „болісно” пройти нестандартні, некорисні ситуації в умовах коливання попиту, сезонності тощо за рахунок солідаризації ризику в ланцюгу поставок та його ідентифікації у всіх діях і процесах цих учасників, а також завдяки можливості ініціювання системного управління запасами в ланцюгу поставок.

Інтерпретація концепції розвитку виробничої потужності підприємства автором покладена в основу дослідження стратегії розвитку підприємств з виготовлення металопластикової продукції (вікон та дверей) регіонального масштабу, серед яких підприємства фірми «PETECKI» в Лодзі, в Ласку та Гостиніну. Дослідженнями автора встановлено перспективність збуту продукції на теренах Словацької Республіки та Західної України. Підприємства можуть ефективно конкурувати із місцевими виробниками аналогічної продукції ціною, якістю, рівнем та часом обслуговування. Дослідженнями встановлено відсутність обмеження з боку постачальників, однак є певні обмеження у сфері виробництва та дистрибуції. Частково виробнича потужність може бути підвищена за рахунок раціоналізації внутрішніх процесів та оптимізації внутрішніх замовлень, однак істотніше зростання попиту вимагатиме створення додаткових виробничих потужностей (за ін- чи аутсорсингом). У сфері дистрибуції розширення меж діяльності фірми спричинить істотне зростання транспортних послуг та місцевих (роздрібних) послуг обслуговування замовників, яке також може бути заспокоєне як за ін-, так і аутсорсингом.

Проблема вимірювання виробничої потужності промислових підприємств здебільшого є постійно актуальною з огляду на те, що більшість виробничих систем виготовляє декілька виробів, в процеси виробництва, у продукти та в технології вносяться постійні зміни, інколи радикальні, відбувається неперервна зміна цін використовуваних засобів виробництва, домінують показники обслуговування, акцептовані клієнтами тощо.

Особливо актуальними ці питання є для галузі виробництва металопластикової продукції та виробів з алюмінію, коли 2/3 виробничої програми складають індивідуальні замовлення, а одними з головних елементів конкурентоспроможності є і низька ціна, і висока якість, і короткий термін виконання замовлення. Очевидно, що раціоналізація виробництва з метою зниження витрат, як правило, входить у суперечність з коротким часом виконання замовлення, одночасно впливаючи на пропускну спроможність виробничих ліній.

Аналіз і оцінку виробничої потужності автоматизованої виробничої лінії виконано на підставі спостереження реального перебігу операцій і їх процедур, а також вимірювання часу їх тривання на підприємстві в Ласку. Для цієї мети був використаний один з методів вимірювання - хронометраж. Хронометражі здійснювались для двох виробничих змін упродовж періоду приблизно у два місяці для усіх місць виробничої лінії. У процесі виготовлення, починаючи від операції нарізки елементів підсилення, закінчуючи склінням вікон, було виокремлено приблизно 200 операцій або складових процедур. Були здійснені приблизно 30 вимірів кожного з них з виокремленням ключових параметрів, істотних з точки зору часу виготовлення і перебігу процесу, таких як кількість крил, кількість шиб, кількість кватирок у вікні, а також і система використаного профілю, колір вікна, застосування протизламних кріплень та застосування навіювачів. Результати хронометражу дозволили отримати такі узагальнюючі оцінки (табл. 2).

Таблиця 2

Час тривання циклу виготовлення одиниці металопластикової продукції, (хв).

Кількість шибок	Середня зважена	FIX	U+U+UR+UR	Ланцю- говий індекс гр.1-гр.2	Ланцю- говий індекс гр.2-гр.3	Ланцю- говий індекс гр.3-гр.4	Індекс однієї основи, гр.1-гр.4	Ланцюговий індекс гр.6-гр.7
1	2	3	4
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
23,97	42,1	61,9	80,61	36,74	17,9	86,24	176%	147%	130%	336%	480%

Позначення:

FIX, U+U+UR+UR - типи виробів.

Примітка: отримано автором

З табл. 2 випливає, що час реалізації повного циклу виготовлення одного вікна для окремих кількостей шибок коливаються у широких межах. Ц разі зростання кількості шибок з 1 до 2 час реалізації повного циклу зростає на 76%. При зростанні кількості шибок з 2 до 3 спостерігаємо 47% зростання часу реалізації циклу виготовлення одного вікна тощо. Для найменшої трудомісткості вікна типу FIX час реалізації цілого виробничого циклу становить 17,97 хвилини, натомість для вікна типу U+U+UR+UR з кріпленнями і шибами проти злому - 86,24 хвилини і є у 4,8 раза більшим від найкоротшого циклу (окремого вікна типу FIX). Під час цілої робочої зміни на виробничій лінії реалізуються вищенаведені цикли у різних конфігураціях, залежних від замовлень клієнтів.

Автором здійснено дослідження структури асортименту та встановлено параметри умовної продукції (табл. 3).

Таблиця 3

Загальна структура асортименту металопластикової продукції

Число крил	Структура, %	Число шибок	Структура, %
0	4,43	0	-
1	38,145	1	38,072
2	49,318	2	53,481
3	6,646	3	6,962
4	1,436	4	1,412
5	0	>4	0,073
6	0,024

Серед всього виробничого асортименту лінії типових металопластикових вікон частки окремих типів і видів обклеювання у сукупності продукції виглядають так:

7,278% - кольорові вікна (колір інший, ніж білий), при цьому вікон, оклеєних з одного боку 6,597%, оклеєних з двох боків 0,682%;

Статистичне умовне вікно, виготовлене на виробничій лінії, має: 1,626 штук крил; 1,720 кватирок; l,838 штук шиб.

Ґрунтуючись на величині фонду робочого часу, результатах хронометражу та параметрах структури асортименту, автором запропоновано метод розрахунку ефективної виробничої потужності за таким алгоритмом (рис. 4).

Рис. 4. Блок-схема розрахунку ефективної виробничої потужності.

У третьому розділі «Маркетингово-логістичні механізми розвитку систем управління підприємствами з виготовлення машинобудівної продукції індивідуального замовлення” обґрунтовано сутність маркетингової стратегії оптимізування виробничої потужності, розроблено систему операційних рішень щодо створення синергічного ефекту в ланцюгу поставок продукції індивідуального замовлення та викладено засади логістичного управління замовленням в ланцюгу поставок.

Проведені маркетингові дослідження підприємств фірми «PETECKI» дозволили визначити їх сильні сторони та окреслити шанси, зокрема: сильні сторони -значуща позиція на загальнодержавному ринку і домінуюча позиція в Центральній Польщі; відсутність розподілу у структурі власників, щодо довгострокової стратегії рішення приймає одна особа; сильна марка продукту, фірмована прізвищем власника; постачальники найвищого класу, які мають сертифікати управління якістю серії ISO 9000; сучасний машинний парк і найновіші технології; найвища в регіоні виробнича потужність; висококваліфіковані інженерно-технічні кадри; численні нагороди і відзнаки; шанси - дефіцит у приблизно 2 млн. квартир на польському ринку; вдосконалення Закону про публічні торги; входження на східні ринки; зростання інвестицій в країні після входження Польщі до ЄС; необхідність пристосування до вимог захисту середовища (термореновація і додаткове утеплення будинків); зниження витрат через аутсорсинг; стратегічний альянс.

Водночас фірма «PETECKI» має певні слабкі сторони, зокрема високі витрати виробництва і продажу у порівнянні з так званими „гаражними фірмами”; відсутність у пропозиції дерев'яних вікон, та мусить рахуватися з такими загрозами, як поглиблення рецесії в польському будівництві (дефіцит бюджету країни, ліквідація великої будівельної пільги, високий показник безробіття, опроцентування особистих помешкань - спадання купівельної спроможності домашніх господарств); зміна потреб і смаків покупців; поява нових конкурентів з ЄС; підсилення внутрішньої конкуренції; насичення вторинного ринку.

Незважаючи на зростання популярності дерев'яних вікон в останні роки, металопластикові вікна завдяки своїм властивостям і низьким витратам виготовлення надалі найчастіше застосовуються у віконному будівництві в країні і за кордоном. Велика цінова вразливість ринку металопластикових виробів обумовлює, для забезпечення зростання виробництва і продажу, що уможливлює подальший розвиток фірми, утримування цін трохи нижче середньої ринкової ціни.

Систему дистрибуції фірми «PETECKI» рекомендовано розвивати у складі:

мережі салонів продажу, тобто вертикалі роздрібної торгівлі, яка обслуговує 30% обсягу продажу фірми - опосередкований продаж;

мережі авторизованих пунктів продажу, тобто ділерських відділів, де покупців знаходить приблизно 45% обсягу проданої продукції - посередній продаж;

відділу аукціонів і громадських замовлень, який обслуговує громадські замовлення, аукціони, конкурси пропозицій тощо на території країни і за її межами (приблизно 25% замовлень) -безпосередній продаж.

Виробнича потужність процесів в ланцюгу поставок не завжди залежить від діяльності провідної організації, тобто виробника кінцевої продукції. Часто обмежуючі умови створюють початкові чи кінцеві ланки цього ланцюга, зазвичай субпостачальники (постачальники постачальників), постачальники, дистриб'ютори, клієнти. Тобто виробники кінцевої продукції мають бути впевненими у здатності інших учасників збільшити у разі потреби свою виробничу потужність, гіпотетично - пропускну спроможність. Очевидно, що при цьому завжди існує дилема: як забезпечити максимальне використання потужності, не порушуючи акцептованих показників обслуговування клієнта (вартість, якість, час, надійність) та досягти очікуваних фінансових результатів. Лише поверхневий аналіз цієї дилеми ідентифікує цілий ряд цільових конфліктів (конфліктів витрат), а саме: на стратегічному рівні - конфлікт між виробничою (великі партії, великі запаси) та маркетинговою стратегіями (партії згідно з режимом попиту); на операційному рівні - великі партії (довгий час) і малі партії (короткий час), на міжфункціональному рівні між маркетингом (малі партії) і логістикою (оптимальні партії) тощо. Очевидно, що при істотних змінах попиту можуть існувати три уже описані балансові ситуації між величинами наявної та необхідної виробничої потужності, тобто надлишок, дефіцит або ж повна відповідність.

З метою оптимізації структури виробничої системи щодо використання виробничої потужності в роботі запропоновані три блоки управлінських рішень:

усунення «вузьких» місць в ланцюгу поставок;

упорядкування черги в процесах з випадковим (стохастичним) характером обслуговування;

використання ефекту досвіду в оптимізації окремих процесів та операцій.

Теоретичну основу управлінських рішень щодо елімінування вузьких місць становить теорія обмежень. Одночасно може розглядатися і такий підхід, як підвищення ефективності за рахунок набуття досвіду, що рівнозначно підвищенню виробничої потужності (пропускної здатності). Іншими словами, згідно з теорією досвіду люди і системи в процесі функціонування вчаться виконувати завдання значно ефективніше, що супроводжується ростом продуктивності людей та системи в цілому. Формалізувати таку залежність між досвідом та продуктивністю можна з допомогою такого правила: кожне подвоєння накопиченого (акумульованого) результату супроводжується відповідним постійним зменшенням необхідних витрат. Математично це можна подати так:

, (1)

де , - відповідно витрати (як правило, праці) на виготовлення 1-ї та n-ї одиниці продукції, - показник, що встановлює співвідношення між набуттям досвіду та зниженням витрат і розраховується за формулою:

, (2)

де - темп набуття досвіду, визначається як відношення, наприклад, часу на виконання подвоєної (за порядком) операції до питомого часу на виконання першої операції.

За рахунок набуття досвіду будь-яка організація може досягти зростання виробничої потужності (продуктивності, пропускної здатності) окремих операцій і процесів без використання додаткових ресурсів. Це, по-перше, може бути підставою для обґрунтування величини виробничої потужності, шляхів її балансування із змінним попитом. По-друге, ідентифікація параметрів кривої досвіду може бути використана у відносинах із постачальниками, надавачами послуг щодо редукції цін закупівлі, цінової еластичності попиту тощо. По-третє, треба брати до уваги, що в структурі часу на виконання однієї операції завжди є її постійна (мінімальна, технічно обумовлена) складова, котра ні за яких обставин при будь-якому збільшенні кількості повторюваних операцій не змінюватиметься.

Впровадження системи запропонованих рішень дозволить використати ідентифіковані резерви шляхом організування виробництва типових металопластикових вікон «на склад», зокрема в період сезонного зниження попиту, що сприятиме зростанню використання потужності .

В роботі формалізовано процес управління якістю продукції індивідуального замовлення в ланцюгу поставок за допомогою упровадження норм Книги Якості та застосовано для обґрунтування цієї системи концепцію повних витрат. Ідентифіковані в результаті аналізу причини виникнення проблем з якістю створюють умови коректної оцінки повних витрат управління якістю, беручи до уваги таку їх структуру: витрати внутрішніх помилок (дефектів) (В1); витрати зовнішніх помилок (дефектів) (В2); витрати оцінювання (В3); витрати попередження (В4) та ймовірну кореляцію між двома останніми.

Висновки і рекомендації

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання розроблення теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування та розвитку систем управління промисловими підприємствами в ланцюгу поставок продукції індивідуального замовлення (на прикладі металопластикової продукції). Отримані наукові результати сприятимуть покращенню використання активів та трудового потенціалу підприємств з виготовлення металопластикової продукції та виробів з алюмінію та забезпечать набуття тривалих конкурентних переваг завдяки скороченню тривалості виробничого циклу і підвищенню рівня обслуговування споживачів.

На підставі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки і пропозиції:

Розвинуто теоретичні засади виробничого менеджменту машинобудівних підприємств в ланцюгу поставок продукції індивідуального замовлення, якими передбачено розрахунок потреби у виробничій потужності, ґрунтуючись на динаміці попиту на кінцеву продукцію, трудомісткості та асортиментній структурі умовного (статистичного) виробу. Реалізація викладених положень дозволяє встановити кореляцію між чинниками незалежного попиту та ефективною виробничою потужністю підприємства і це може бути використано виробниками металопластикової продукції в якості стратегічного інформаційного ресурсу.

На основі узагальнення існуючих підходів до класифікації виробничих систем виявлено стратегічні напрями їх вдосконалення, що дозволило трансформувати уявлення про традиційну типову форму організування одиничного виробництва у сучасну систему „партійного” виробництва автоматизованими лініями (потоками) на засадах „масової індивідуалізації”. Реалізація таких стратегічних напрямів виробниками металопластикової продукції вимагає істотних інвестицій у розвиток технологій, в автоматизацію процесів виготовлення та у розвиток інформаційної системи, однак завдяки цьому можна досягти тривалих конкурентних переваг у витратах, в якості та у рівні обслуговування кінцевого споживача.

Обґрунтовано систему методів оптимізування виробничого циклу в ланцюгу поставок виробів за індивідуальним замовленням. Реалізація окремих з них дозволяє «стиснути» трудомісткість виготовлення виробів та за умови існування корпоративних замовників на типову продукцію працювати „на склад”, підвищуючи використання виробничої потужності. Генероване такими рішеннями зростання запасів готової продукції створить умови для отримання синергічного ефекту підприємством з виготовлення металопластикоовї продукції, складовими якого можуть бути: а)усунення негативних наслідків сезонності попиту; б) вирівнювання використання виробничої потужності, що рівнозначно зниженню потреби в ній; в) підвищення реакційної здатності щодо виконання гуртових замовлень.

Розвинуто положення щодо упровадження ресурсоекономних методів збільшення ефективної виробничої потужності шляхом оптимізації використання наявних ресурсів часу, виробничого і трудового потенціалу, якими передбачено усунення „вузьких” (критичних) ланок в ланцюгу поставок, оптимальне/максимальне використання фонду робочого часу, використання ефекту досвіду. Отримана кількісна інформація може бути використана виробниками металопластикової продукції в процесі укладання угод із постачальниками та дистриб'юторами/клієнтами з метою їх оптимізації.

Удосконалено механізм стратегічного маркетингового управління підприємством з орієнтацією на максимальне використання виробничої потужності, ураховуючи відмінності регіонального попиту в країнах Європейського Союзу на кінцеву продукцію, здійснюючи диференціацію обслуговування корпоративних та роздрібних клієнтів та стимулюючи попит публічних клієнтів в «несезон». Завдяки таким рекомендаціям успішні виробники металопластикових виробів можуть диверсифікувати ризик підприємницької діяльності, валютний ризик, забезпечити у певних вимірах партійність виконання замовлень та уникнути сезонного згортання виробництва.

Запропоновано систему управління якістю в ланцюгу поставок металопластикової продукції, яка охоплює і постачальників, і кінцевих споживачів. Як нормативний документ розроблено Книгу Якості, яка може бути упроваджена будь-яким виробником з орієнтацією на стандарти ISO. Функціонування системи управління якістю аргументовано критерієм повних витрат, в якому поряд із прямими витратами передбачено врахування зміни співвідношення витрат оцінювання та витрат попередження.

На підставі отриманих наукових результатів вносяться такі пропозиції:

Міністерству промислової політики України під час розроблення нормативних документів та рекомендацій передусім мотиваційного характеру використати сформульовані у дисертаційній роботі положення щодо формування та розвитку систем управління підприємствами з виготовлення продукції індивідуального замовлення;

Міністерству освіти і науки України використовувати теоретичні положення щодо розвитку засад виробничого менеджменту при підготовці фахівців спеціальностей «Менеджмент організацій» та «Логістика».

Список опублікованих праць за темою дисертації

Економіка логістичних систем: [монографія] / Васелевський М., Білик І., Дейнега О. та ін.; за наук.ред. Є. Крикавського та С. Кубіва. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. - 596 с. / Петецкий І. Розділ 5.3. Інтегрований інформаційний потенціал логістичних систем. - С.367-383.

...