Оптова торгівля та її функції

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Сутність оптової торгівлі та її функції в інфраструктурному комплексі товарного ринку

оптовий торгівля споживач

Є безліч підходів щодо визначення сутності оптової торгівлі, кожне з яких акцентує увагу па певних її особливостях. Так, за організаційною сутністю оптова торгівля є формою організації господарських зв'язків між суб'єктами інституціонального ринку (товаровиробниками, оптовими і роздрібними торговельними підприємствами, комерційними посередниками, державними установами, виробничими і суспільними колективними споживачами) стосовно купівлі-продажу великих партій товару або комплексу послуг. Економічна сутність оптової торгівлі полягає у здійсненні процесу продажу товарів і послуг у сфері товарного обігу з метою подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну ланку або для безпосереднього виробничого споживання та надання оптовим покупцям послуг.

Крім сукупності основних оптова торгівля викопує також цілий комплекс допоміжних функцій, пов'язаних з інфраструктурним забезпеченням оптового продажу матеріальних благ. До них належать заходи, які сприяють збереженню матеріальних цінностей у процесі транспортування вантажів, забезпечують сезонне і тимчасове зберігання на гуртових підприємствах, фасування і підсортування, подрібнення і розукомплектування товарних партій відповідно до вимог клієнтів споживчого ринку або інших оптових покупців.

2. Права споживачів щодо належної якості товарів

Споживач повинен знати, що придбана ним продукція повинна відповідати певним вимогам. По-перше, продукція повинна бути якісною. Відповідно до ст. от. 6, 14 Закону споживач має право на те, щоб якість придбаної продукції (відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договору, а також на інформацію про товар, яку надає продавець (виконавець, виробник). Зараз у торговому обігу діють міждержавні стандарти (ГОСТ), державні стандарти України (ДОТУ), технічні умови України (ТУУ), галузеві стандарти України (ГОТУ). Товар може вироблятися за будь- яким з вказаних документів. Якщо у договорі не передбачені умови щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою цей товар звичайно використовується. Це означає, якщо споживач придбав телевізор, то останній повинен передавати зображення та звук, бути придатним для перегляду телевізійних передач. Якщо споживач при укладанні договору попередив продавця про конкретну мету придбання товару, то переданий товар повинен бути придатним для використання за цією метою. Споживач має право ознайомитися з документами, що підтверджують відповідність товару вимогам нормативно-технічної документації.

На ряд товарів виробник або продавець встановлюють гарантійний термін. Цей термін можна визначити як період часу, протягом якого виробник (продавець) відповідає за недоліки товару перед споживачем. Якщо для безпечного використання продукції, ії зберігання, транспортування та утилізацію необхідно додержуватися спеціальних правил, виробник зобов'язаний розробити такі правила та довести до продавця або споживача, а продавець - до споживача.

На товари (наслідки робіт), використання яких понад визначений термін є небезпечним, встановлюється строк придатності. Наприклад, такі строки придатності встановлюються на всі харчові продукти, косметичні вироби, лікарські засоби та інші товари. Виробник повинен попереджати споживача про встановлений строк служби товару, про обов'язкові умови його використання, можливі наслідки в разі їх невиконання, а також про необхідні дії після закінчення цього строку. Строк придатності звичайно вказується на етикетках, ярликах, упаковках або в інших документах, що додаються до товару при його продажу. Строк придатності обчислюється днями, місяцями, роками від дня виготовлення, який теж повинен бути зазначений на етикетці, ярлику, упаковці тощо. Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів строк придатності яких минув забороняється.

3. Поняття витрат обігу торговельного підприємства. Номенклатура статей витрат обігу

У процесі створення продукції (товарів) визначається їх фактична виробнича собівартість, що включає суму затрат на виготовлення продукції. Затрати, які пов'язані з просуванням товарів від виробництва до споживачів, включаючи затрати з реалізації кінцевим споживачам, представляють собою витрати обігу, які слід розглядати як собівартість закупівлі, доставки та реалізації товарів. Витрати обігу мають місце у збутових структурах промисловості у вигляді комерційних розходів, в оптовій і роздрібній торгівлі у вигляді витрат обігу.

У конкретній діяльності поняття затрат є багатофункціональною категорією. На підприємствах торгівлі розрізняють затрати на закупівлю товарів, капітальні вкладення в розширене відтворення основних фондів і поточні затрати на організацію господарської діяльності (транспортування, зберігання, доробку, підсортування, рекламу, пакування і збут товару).

Для підприємств торгівлі витрати обігу групуються за такою номенклатурою статей:

1. Витрати на перевезення.

2. Витрати на оплату праці.

3. Витрати на оренду та утримання основних фондів.

4. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і нематеріальних активів.

5. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів.

6. Знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів.

7. Витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих потреб.

8. Витрати на зберігання, підсортування, оброблення, пакування і передпродажну підготовку товарів.

9. Витрати на рекламу.

10. Відсотки за кредити.

11. Втрата товарів у межах норм природних збитків під час перевезення, зберігання та реалізації.

12. Витрати на тару.

13. Відрахування на соціальні заходи.

14. Витрати на обов'язкове страхування майна.

15. Інші витрати.

4. Організаційні форми аукціонів

За своєю сутністю аукціон є публічним торгом, що споріднює його з товарною біржею. Але від біржі його відрізняють такі особливості: на аукціоні торгівля ведеться тільки наявним товаром; аукціонні товари відрізняються тим, "що часто не підлягають стандартизації, в т. ч. за параметрами якості; правила всіх аукціонів передбачають попереднє ознайомлення покупців або їх представників з виставленими на торг партіями приблизно однакових за якістю товарів (лотів).

Міжнародні товарні аукціони є спеціально організованими, періодично діючими у певних місцях ринками, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці проводиться продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять в його власність за умов пропозиції найвищої ціни. Залежно від форми організації торгівлі аукціони поділяються на відкриті, з безпосередньою участю самих покупців, та закриті, в яких самі продавці і покупці не беруть участі, а їх доручення в межах визначених повноважень виконують брокери.

Ситуаційна задача.

Торговельному підприємству необхідно вибрати з комерційних угод "А" і "Б" кращу.

Інформація про комерційну угоду "А":

* оптова ціна закупівлі одиниці товару - 70 грн;

* ціна продажу одиниці товару - 100 грн;

* прогноз обсягу продажу товару - 1000 одиниць;

* витрати на доставку товару - 1000 грн;

* витрати на заробітну плату - 5 % обсягу продажу товару;

* інші матеріальні та прирівняні до них витрати - 10 % обсягу продажу товару;

* сума власних коштів для закупівлі та продажу товару - 20 тис. грн;

* місячна ставка банківського кредиту - 5 %;

* місячний темп інфляції - 3 %;

* період, що досліджується, - 1 місяць.

Інформація про комерційну угоду "Б":

* прогноз реального чистого прибутку - 10 тис. грн;

* прогноз рентабельності витрат обігу - 17 %;

* прогноз рентабельності обороту із закупівлі товару - 7 %;

* прогноз рентабельності товарообороту - 4 %.

Розв'язок:

Етап 1. Для товару "А" визначимо:

* валовий дохід ;

* податок на додану вартість;

* суму витрат на заробітну плату;

* суму обов'язкових платежів, що розраховується до суми заробітної плати;

* суму інших матеріальних витрат;

* суму витрат з обслуговування банківського кредиту;

* суму податку на прибуток;

* реальний чистий прибуток;

* рівень рентабельності витрат, рівень рентабельності обороту із закупівлі товару та рівень рентабельності товарообороту.

Размещено на Allbest.ru