Інноваційні бізнес-моделі як перспективний напрямок розвитку банків

????????? ?? http://www.allbest.ru/

Інноваційні бізнес-моделі як перспективний напрямок розвитку банків

Кушнерик Олеся

факультет банківського бізнесу

група БС-22

Науковий керівник:

к.е.н., доцент Сороківська З.К.

Забезпечення фінансової стабільності та підвищення фінансової ефективності потребує від банків не тільки запровадження нових продуктів і послуг, а й більш зваженого інноваційного підходу до власних бізнес моделей враховуючи, що багато з них виходять із фінансової кризи досить важко і потребують дієвих заходів для відновлення.

Фінансова криза стала вагомим аргументом для зваженого підходу до забезпечення дохідності бізнесу. Всесвітнє опитування показало, що роблячи висновки за наслідками фінансової кризи, банки осмислили необхідність та готовність до зміни власних бізнес-моделей та операційної діяльності, але за більш зваженим підходом[1].

Класична бізнес-модель як спосіб ведення бізнесу відображає економічну логіку діяльності банку. Вона є свідченням його позиціонування в інституціональній структурі банківської системи відносно створення додаткової вартості, моделі формування прибутку, власного розвитку та соціального значення. Проте стабільність бізнес моделей не дозволяє оперативно реагувати на зміни кон'юктури ринку[3].

Інноваційна бізнес-модель - це спосіб поєднання факторів бізнесу в ланцюг створення та пропозиції цінності нового продукту споживачу з подальшим перетворенням його в прибуток, що збільшує економічну вартість банку в цілому. бізнес банківський капітал кредитування

Якщо розглядати інноваційну бізнес-модель з позиції концепції розвитку банку, то це унікальна технологія, яка спрямована на підвищення дохідності бізнесу за умови збереження його стабільності. Сама ознака унікальності вказує на її належність і орієнтованість тільки для одного банку, а рівень новизни не обмежується окремим банком, а поширюється на весь ринок. Вона є інтелектуальною власністю банку, може бути запатентованою, тому є цілком новацією. Дана модель має певні особливості в порівнянні з іншими інноваціями: по-перше, суттєвою відмінністю інноваційної бізнес моделі від інших різноманітних форм новацій є те, що вона розглядає її як рушійну силу, що надає стимулу до інноваційного розвитку та засобів успішної реалізації бізнес-моделі. По-друге, інноваційна бізнес-модель заснована на створенні економічної цінності з урахуванням фактору її міграції. При цьому важливим є розуміння поточного стану формування доданої вартості, вірогідні її зміни в майбутньому з урахуванням прогнозованих пріоритетів та очікувань споживачів. Ураховуючи це, інноваційна пропозиція змінює ланцюг створення додаткової вартості та створює нову цінність для споживачів[2]. Такий підхід дозволяє банкам створювати нові ринки та бути на них монополістами або підвищувати конкурентоспроможність на існуючих.

Бізнес-моделі банків не одномірні, їх багатогранність визначається ключовими вимірами - розмір, діяльність, структура активів і модель прибутку, капітал і залучення позикових коштів, право власності та методи корпоративного управління, корпоративна та правова структура тощо. Тому бізнес-моделі постійно змінюються та продовжують еволюціонувати. Деяка схильність до їх зміни визначилась уже напередодні фінансової кризи, а саме: банки все більше диверсифікували свою ділову активність за різними напрямами, деякі з яких були раніше заборонені регулятором; для багатьох банків сек'юритизація кредитів стала головною бізнес-стратегією; інвестиційна та торгова діяльність різко посилилася, частка торгових активів у балансі значно зросла; банки знизили власні авуари ліквідних активів, тому що знайшли кращий доступ до ринку оптового фондування; значно підвищилося використання короткострокових джерел фінансування на грошовому ринку; сильна тенденція відносно використання кредитних деривативів як інструменту розподілу кредитного ризику[3]. Все це негативно вплинуло на фінансову стабільність банківського сектору та обумовило проведення структурних реформ у деяких країнах.

Подібні структурні реформи щодо відокремлення інвестиційно-банківських послуг, приватного капіталу та власних хедж-фондів фінансових установ від споживчого кредитування, заборону на інвестиційну діяльність банкам, які мають державні гарантії, продовжуються в США (закон Додда-Франка, правило Волкера, 2010); відділення бізнесу на ринку капіталу від кредитування та вкладів у Великобританії (пропозиції комісії Віккерса, 2011). З метою запобігання ще однієї кризи в жовтні 2012 р. Єврокомісія оголосила про реформування структури європейського банківського сектору. Головною рекомендацією визначено необхідність від'єднання у великих банках роздрібного бізнесу від ризикованого інвестиційного на рівні окремих юридичних установ із застосуванням різних вимог до резервування капіталу. Важливість створення нової бізнес-моделі вплинула на рішення деяких іноземних банків (Dresdner Bank, Bayerische Landesbank, HSBC, Bank Pekao, SEB Банк) про вихід капіталу із українських та інших країн СНД (“дочок”)[3].

Клієнтоорієнтовані бізнес-моделі з наданням персоналізованих банківських послуг корпоративним і приватним клієнтам можуть виступати орієнтирами розвитку на наступні 5-10 років для банків країн, що розвиваються. Вітчизняним банкам непритаманна схильність до частої зміни бізнес-моделі. Вони дотримуються універсальної стратегії та тривалий час прагнули посилення ринкової позиції. Стратегія новаторства й агресивної експансії на зарубіжні ринки найбільш притаманна вітчизняному Приватбанку. Але ситуація складається таким чином, що банки змушені запроваджувати інноваційні підходи або адаптувати старі моделі до нових умов дорогого капіталу, поставивши за мету - збалансувати активи та пасиви, збільшити комісійні доходи, дотримуватися консервативної політики управління ризиками, відновити довіру населення та запустити величезний готівковий ресурс заощаджень, що знаходиться поза банківською системою.

На думку фахівців, банки будуть продовжувати та поглиблювати своє співробітництво зі страховими компаніями. Слід згадати,що в умовах наявності у багатьох країнах заборони або законодавчого обмеження страхової діяльності комерційних банків у 70-80-хроках ХХ століття у Франції сформувалася концепція банківського страхування Bancassurance. Вона полягає в інтеграції діяльності банків і страхових компаній з метою отримання синергетичного ефекту від координації продаж, поєднання страхових і банківських продуктів, спільного використання каналів їх збуту, обопільного розширення клієнтської бази. У результаті формується додатковий попит на комплексні фінансові продукти, що створюються «на стику» банківських та страхових послуг.

Взаємодія банків і страхових компаній почалася з реалізації працівниками банку страхових полісів як додатків до типово банківських продуктів, але суттєво поглибилася у 1980-х роках з розвитком системи накопичувального страхування, зокрема, страхування життя. Продаючи ці поліси через мережу своїх відділень, кредитні інститути збільшували свої доходи за рахунок агентської винагороди, підвищували рівень обслуговування та лояльності своїх клієнтів, зміцнювали ресурсну базу. Найбільший розвиток інтеграція банківських та страхових послуг набуває у моделі фінансового супермаркету[4].

Проте банки здатні аґреґувати й інші суміжні сфери діяльності, тому у сучасних умовах у розвинутих країнах перспективною вважається співпраця банківських установ, страхових компаній і медичних закладів у сфері забезпечення охорони здоров'я населення. Справа у тому, що обсяг медичного страхування не завжди буває достатнім для оплати реальних витрат на медичні послуги,що зростають, зокрема, у США щорічно на 8%. За статистичними даними, у 2006 році американці витратили на лікування 350 млрд. доларів власних коштів. Оптимізувати ці затрати дозволяє накопичення заощаджень на спеціальних банківських рахунках, що мають назву Health Savings Accounts та Flexible Spending Accounts (англ.рахунки для накопичення на охорону здоров'я, рахунки з можливістю гнучкого використання). Використання залишків цих рахунків можливо тільки на чітко визначені цілі, пов'язані з наданням різноманітних медичних послуг[4].

Зарахування коштів на такі рахунки дозволяє фізичним особам звільнити певну частку доходу від оподаткування, крім того, банки нараховують на них вищі відсотки, ніж за звичайними ощадними рахунками, а залишки, зрозуміло, переносяться на кожен наступний рік. Для роботодавців ці відрахування є теж вигідними, оскільки зменшують загальне податкове навантаження.

Крім ведення накопичувально-медичних рахунків, банки, на думку фахівців, можуть запропонувати закладам медицини створення страхових медичних планів та управління ними, організацію платежів, здійснення обліку та звітності, що значно спростить роботу цих установ.

В Україні інтеграція банківських та страхових послуг знаходиться на початковому етапі розвитку, хоч деякі банки активно рекламують концепцію Bancassurance. Взаємодія кредитних та страхових установ здійснюється, в основному, по лінії страхування заставленого майна та життя позичальника, страхування кредитних ризиків при споживчому кредитуванні та продажу страхових полісів з обов'язкових видів страхування (зокрема, цивільної відповідальності власників автотранспорту; для осіб, що виїжджають закордон). Спеціалісти відмічають, що для масових та диверсифікованих продажів необхідно створити масову потребу у страхових продуктах, а культура страхування у широких мас населення поки ще нерозвинута. Зарано говорити і про будь-яку участь банків у програмах медичного страхування, поки останнє питання не буде вирішено на державному рівні.

Необхідно зазначити, що в останнє десятиліття у розвинутих країнах почала поступово формуватися концепція соціально відповідального банківського бізнесу, у рамках якої інноваційна активність комерційних банків спрямовується на впровадження продуктів та послуг, що сприяють забезпеченню стабільного та безпечного соціально-економічного розвитку суспільства. Створення соціально-орієнтованих інновацій відкриває для банків унікальні можливості позиціонування на ринку та позитивно впливає на імідж кредитних установ.

В усьому світі фінансові інститути все частіше цікавляться можливістю називатися «зеленими» банками, що впроваджують екологічну ідею у свою діяльність. Вони кредитують своїх клієнтів на покупку «гібридних» авто, що використовують альтернативне паливо, фінансують побудову «екологічного» житла. Крім того, декілька великих банків ухвалили рішення про будівництво своїх нових відділень, спираючись на екологічні стандарти. Учасники ринку фінансових послуг помітили, що проекти із захисту навколишнього середовища та надання пов'язаних з ними банківських послуг підвищують довіру клієнтів і громадськості.

Провідні банки у сфері private banking пропонують своїм заможним клієнтам формування інвестиційних портфелів з цінних паперів компаній, діяльність яких пов'язана з протидією глобальним кліматичним змінам. Слід зазначити, що одночасно такі «екологічні» інвестиції приносять власникам значні прибутки, про що свідчить суттєве зростання, порівнюючи з іншими фондовими показниками, створених самими банками «кліматичних» індексів: GlobalWarming Index швейцарського банку Credit Suisse, Global ClimateChange Index британського HSBC тощо[4].

Широкі інноваційні перспективи відкриває перед банками, при чому не тільки регіональними, а і глобальними, співпраця з місцевими громадами. Зокрема, Sun National Bank (штат Нью-Джерсі) сформулював свою місію як фінансового інституту наступним чином: «Ми віримо, що здійснення бізнесу у місцевій громаді означає бути її часткою. Різноманітними зусиллями банк підтримує організації та програми, що сприяють змінам у громадах, які ми обслуговуємо», а один зі світових банківських лідерів HSBC вибрав своїм слоганом слова «The world's local bank», що можна перекласти як «Місцевий банк для всього світу» [4].

У цьому плані цікавою є практика роботи невеликого американського банку Chittenden Bank з Вермонту, який запровадив власну програму соціально відповідального банківського бізнесу, до якої активно підключає своїх клієнтів. Пропонуючи вкладникам, серед інших, два види депозитів з невеликими відсотками, він роз'яснює,що ці кошти будуть використані безпосередньо для надання недорогих кредитів у розвиток місцевих громад. Банк визначив п'ять основних напрямків соціально-відповідального інвестування: доступне житло, економічний розвиток, сільське господарство, відродження та розвиток громади, освіта, і щоквартально у спеціальних інформаційних випусках звітується перед вкладниками про загальні суми інвестованих коштів та конкретні приклади успішних проектів. Крім того, банк на своєму сайті роз'яснює клієнтам зміст «соціального інвестування» та історію становлення цього феномену.

Ще одним поштовхом до розвитку інноваційної банківської діяльності останнім часом стало залучення до активного фінансового життя значних мас мусульманського населення, якому канони релігії забороняють користуватися звичайними банківськими продуктами, що передбачають отримання або сплату відсотків. Згідно норм ісламської етики, прибуток є нагородою за ризик, що супроводжує будь-який бізнес, тому дохід власнику капіталу не повинен бути гарантованим поза залежністю від успішності вкладення.

Останній постулат докорінним чином змінює механізм надання базових банківських послуг, пов'язаних із залученням та розміщенням ресурсів. У кредитному та депозитному договорах забороняється закладати умову про виплату позичальником відсотків за кредит або отримання вкладником процентів за депозитом незалежно від результату заходу, що кредитується. Замість депозитного відсотка, банки можуть запропонувати клієнту право на участь у доходах підприємства, в яке вкладені його гроші, при одній обов'язковій умові - вкладник повинен розділити і можливі збитки. Разом з тим дозволено нарахування комісійних за надання послуги, а також сплату винагороди власнику депозиту частиною одержаного прибутку.

Всі ці особливості викликали появу у середині 1970-х років моделі «ісламського банкінгу», яка поступово розвивалася і в якій кожен продукт або послуга були абсолютно інноваційними та створювалися під пильним наглядом мусульманського духовенства. У 2007 році у світі існувало 315 ісламських банків з загальними активами у500 млрд. доларів США [4].

У наш час спостерігається феноменальний інтерес до ісламського банкінгу та його продуктів, оскільки з'ясувалося, що вони несуть значно менше ризиків і часто виявляються прибутковішими, ніж традиційні. Розділяючи з банком фінансові втрати від невдалих інвестиційних проектів, вкладники значно знижують можливість його банкрутства. Застосування цього механізму стає дуже актуальним на фоні світової фінансової кризи.

Тому банки зарубіжних країн - таких, як Велика Британія,Швейцарія, Австрія, Німеччина, ПАР - інтенсивно розробляютьі пропонують ісламські банківські продукти не тільки правовірним мусульманам, а і своїм звичайним клієнтам. Найбільш активні на цьому сегменті ринку такі фінансово-кредитні інститути, як Citigroup, британські HSBC, Lloyds TSB, Standard Chartered Bank,французький BNP Paribas, нідерландський ING Bank та інші.

Отже, інноваційні бізнес-моделі банків є відповіддю на виклики та найважливішим чинником, змінює фактори бізнесу для зростання вартості, зміцнення фінансової стійкості та підвищення конкурентоспроможності.

Література

1.Готовность, собранность и решимость. IBM Institute for Business Value. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.ibm.com/industries/financialservices/ru/banking/pdf/IBV_banking_executive_summary_Russian.pdf.

2. Маркетинг банківських інновацій [Електронний ресурс].- Режим доступу: ttp://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/mmi2011_1_13_28_0.pdf

3. Панталєєва Н.М. Інноваційні бізнес-моделі як відповідь на виклики та наслідки фінансової кризи [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://fp.cibs.ck.ua/files/1303/13pnmibb.pdf

4. Перспективні сфери інноваційної діяльності банків [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://b-ko.com/book_277_glava_20_3.6_.html

Размещено на Allbest.ru