Управління якістю та міжнародними стандартами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра менеджменту

Контрольна робота

На тему: «Управління якістю та міжнародними стандартами»

Виконала: студентка гр. ЗМенЗЕД-5-1

Семенова Н.М.

Викладач: Сіднева Ж.К.

Київ 2015



План

1. Досвід управління якістю в Японії

2. Сертифікація продукції в системі України

2.1 Загальні положення Системи сертифікації УКРСЕПРО

2.2 Обов`язкова сертифікація в Україні. Стандарти Системи УКРСЕПРО

2.3 Перелік продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні

2.4 Порядок проведення сертифікації продукції в Системі УКРСЕПРО

2.5 Подача і розгляд заявки на сертифікацію продукції

2.6 Моделі (схеми) сертифікації продукції в Системі УКРСЕПРО

2.7 Проведення випробувань з метою сертифікації

2.8 Добровільна сертифікація продукції

2.9 Взаємовизнання результатів робіт з сертифікації

Використана література



1. Досвід управління якістю в Японії

До кінця 60-х років ХХ століття продукція японських фірм на світовому ринку не відрізнялася високою якістю. Низька якість японської продукції позначалася на її конкурентноздатності, а, отже, на прибутках.

Тому, починаючи з цього часу, японська промисловість якнайактивніше почала впроваджувати два напрямки у сфері керування якістю. Обидва ці напрямки виявилися дуже плідними і дуже добре доповнювали один одного.

Перший напрямок пов'язаний з ім'ям американського фахівця з керування якістю - Е. Демінга. Був успішно впроваджений так званий цикл Демінга, що стосувався проектування, виробництва, збуту продукції, аналізу і змін щодо підвищення рівня якості - цикл PDCA "планування - виконання - перевірка - коригувальний вплив" (plan - do - check - action), які випливають з його (аналізу) результатів.

Другий напрямок пов'язано з розробкою функції якості (РФК) і був уведений наприкінці 60-х років професором Йоджи Акао. Застосовано більшістю з 135 японських виробників до кінця 80-х років двадцятого сторіччя.

РФК являє собою включення якості, надійності, технології і витрат таким чином, аби конструктивні параметри виробу надавали користувачам шукані вигоди та задоволення. В той же час РФК припускає використання визначення положення продукту у своєму секторі ринку і перетворює її на кінцевий товар чи послугу, що мають конкурентні переваги у порівнянні з аналогічними товарами й послугами. Природно, що РФК також припускає об'єднання якісних характеристик продукції зі специфікаціями відповідного виробничого процесу. Тобто, на підставі вимог до якісних характеристик продукції визначаються вимоги до конструкції і технології виготовлення цієї продукції.

Тут необхідно додати, що істотні елементи цих двох напрямків керування якістю на виробництві ввійшли в основні положення Міжнародних стандартів ІСО серії 9000, прийнятих спочатку в Європі, а потім і в усьому світі.

Результати планомірного і наполегливого впровадження цих двох напрямків не сповільнили позначитися на конкурентноздатності японських товарів.

У 50-і роки і на початку 60-х років велика частка японського експорту в США складалася з дешевих низькоякісних товарів. Вони були погано зроблені і швидко виходили з ладу. Однак у 60-і роки американські підприємці і просто споживачі почали зауважувати, що електронні товари з Японії (транзисторні приймачі) виявилися більш високої якості, ніж американські (батарейки більшої ємності, ширший діапазон частот, чудовий звук, привабливий зовнішній вигляд і прекрасна зборка). Таким чином: японські радіоприймачі виявилися сконструйовані краще, ніж американські, і мали чудові функціональні якості. Такого результату вдалося досягти турботою про конструктивні особливості і контроль за якістю збирання.

Той самий імідж сформувався і стосовно інших японських товарів - автомобілів, мотоциклів, верстатів, електронного й електричного устаткування, а також багатьох інших товарів.

Відмітними елементами японського підходу до керування якістю, що випливають з вищезгаданих підходів, є:

а) орієнтація на постійне вдосконалювання процесів і поліпшення результатів праці у всіх підрозділах;

б) орієнтація (у першу чергу) на контроль якості процесів виробництва, а не якості продукції;

в) орієнтація на запобігання можливості допущення дефектів;

г) ретельне дослідження й аналіз проблем, які виникають, за принципом потоку, що піднімається, тобто від наступної операції до попередньої;

д) культивування принципу: "Твій споживач - виконавець наступної виробничої операції";

е) повне закріплення відповідальності за якість результатів праці за безпосереднім виконавцем;

ж) активне використання людського фактору, розвиток творчого потенціалу робітників та службовців.

Необхідно дати роз'яснення принципу потоку, що піднімається. Це означає, що якщо виробництво будь-якої деталі чи вузла складається з ряду послідовних технологічних операцій, що виконуються різними робітниками, то вивчення й аналіз кожної з цих операцій починається з найпершої з них, потім здійснюється перехід до наступної. Так буде продовжуватися, поки не буде вивчено останню технологічну операцію.

Наприклад, виникли проблеми із забезпеченням незмінності якісних показників картера двигуна автомобіля. Виготовлення картера включає в себе ряд послідовних операцій: виливання заготовки картера, очищення цієї заготовки та механічна обробка. Вивчення починається із вивчення процесу виливання. Тут з'ясовуються можливі причини, що призводять до зниження якості виливки.

Потім вивчається процес очищення. І тільки після цього починають вивчати причини зниження якості механічної обробки. Як відзначалося раніше, якість продукції визначається ставленням людей до дорученої їм роботи. Чому японський робітник сам займається питаннями якості, чому сам бере участь у кружках якості, хоча його до цього ніхто не примушує? Тут відповідь треба шукати в тих традиціях, що притаманні японському народу. Справа в тому, що в Японії робітника чи службовця беруть на постійне місце роботи на все життя. Тому кожен робітник і службовець розглядають фірму як свій будинок. А хіба у своєму будинку можна робити будь-що абияк? Там вважають, що якість на 90% визначається вихованням, свідомістю, і тільки на 10% - знаннями.

Об'єднання такого ставлення до праці з широким упровадженням наукових розробок у сфері керування і технології, високим ступенем комп'ютеризації всіх операцій керування (контролю й аналізу) виробництвом стало основною причиною високої конкурентноздатності японських товарів на світових ринках.

Останнім часом в економіці спостерігається тенденція, за якої якість відіграє одну з найважливіших ролей в управлінні виробництвом продукції та її подальшого просування. У розвинених країнах управління якістю одне з найважливіших підрозділів. Для кращої взаємодії і, отже, для більш ефективного результату на підприємствах розробляються різні підходи до управління якістю.

У сфері світового промислового виробництва з 1949р. почалася нова епоха, пов'язана з запровадженням контролю якості виробів, що випускаються. У Японії це призвело, перш за все, до появи різних науково-дослідних груп, що займаються питаннями контролю якості. Гасло "Якість, і тільки якість!" Давно визначає політику японського ділового світу.

Висока якість японської продукції не тільки забезпечує їй стійке панування на внутрішньому ринку, але і є засобом просування японських товарів на зовнішні ринки.

Успіхам Японії в цій галузі сприяв комплекс заходів: інтенсивне вивчення теорій і практики забезпечення якості; створення, розвиток і ефективне використання державних систем стандартизації та контролю експортної продукції; перебудова внутрішньофірмового управління та спеціальні організація виробництва і мотивація праці персоналу, що дозволяють досягати більш високої продуктивності та якості праці. Особливо важливу роль зіграла специфічна японська форма організації діяльності малих робочих груп (гуртків якості), тобто об'єднаних в групу людей, що працюють на одному робочому ділянці (наприклад, в одному цеху).

У гуртках якості вирішуються такі проблеми, як зменшення шлюбу; вдосконалення технологічних процесів; модернізація інструменту та обладнання; зниження витрат виробництва, підвищення кваліфікації та навчання персоналу; техніка безпеки, організація праці; трудова дисципліна і т. д.

У Японії основним рушійним фактором розвитку економіки вважається рух за якість. На всіх японських підприємствах управління здійснюється за допомогою гуртків якості. Діяльність гуртків якості в даний час спрямована на вирішення важливих завдань, однаково характерних для підприємств всього світу.

Якість продукції (включаючи новизну, технічний рівень, відсутність дефектів при виконанні, надійність в експлуатації) є одним з найважливіших засобів конкурентноїборотьби, завоювання і утримання позицій на ринку. Тому фірми приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості продукції, встановлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його випробувань, але й в експлуатації, а для складних видів устаткування - з наданням певної гарантійного терміну після встановлення обладнання на підприємстві замовника. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямоване не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення. Тому тема управління якістю є досить актуальною.

Однією з моделей управління якістю є Японська. В її основі лежить Загальне управління якістю - Total Quality Management (TQM). Ця модель являє собою одну з найбільш ефективних методик управління якістю. Практичне використання даної моделі дозволило Японії не просто відновити виробництво після Другої Світової Війни, але і перетворити цю країну в лідера з виробництва високотехнологічної продукції (роботобудування, автомобілебудування і т.д.).

Основні положення концепції гуртків якості сформулював у 1962р. Каору Ісікава. Було встановлено, що при об'єднанні людей у групу полегшуються взаємодії і підвищується індивідуальна активність і працездатність. Були виділені і описані такі характеристики малої групи, як її величина, композиція, канали комунікації, міжособистісні стосунки, стиль лідерства і ряд інших. За поданням К. Ісікава, гурток якості - це група людей, що функціонує безпосередньо на робочому місці, основним завданням, якої є пошук, вивчення та вирішення практичних завдань, а також постійне навчання. При організації гуртків обов'язково повинен дотримуватися принцип повної добровільності. Між гуртками повинно бути організовано широке змагання як всередині фірми, так і в масштабах всієї країни. Істотна частина роботи гуртків - Общефирменная освітня програма. Успіхи роботи гуртків повинні широко висвітлюватися і пропагуватися внутріфірмовими, регіональними та загальнонаціональними засобами інформації та відзначатися різними формами заохочення.

Гурток якості є: невелику групу (не менше 3 і не більше 12 чоловік) самостійно працює (але не працює в рамках єдиної адміністративної системи підприємства) виконує роботу з контролю якості (роботу, що стосується якості, безпеки, вартості і т.д.) на одному робочому місці (керівник і підлеглий становлять одне ціле).

Основна ідея роботи гуртків якості:

1. Гуртки якості вносять внесок в істотне поліпшення і розвиток роботи підприємства.

2. Гуртки якості дозволяють поліпшити моральний клімат серед членів робочої групи, сприяють розвитку почуття власної гідності кожного і створення відносин між усіма членами гуртка, заснованих на повазі та людяності.

3. Гуртки якості створюють умови для повсякденного зростання, розвитку творчих здібностей людини.

Основна мета діяльності гуртків якості:

- вишукувати додаткові можливості для ефективного управління з боку майстрів і лінійного керівництва нижнього рівня, сприяти їх саморозвитку;

- підняти рівень трудової моралі робітників на виробництві та створити атмосферу, в якій посилиться свідоме ставлення кожного члена трудового колективу до якості і до недоліків на виробництві;

- функціонувати як "ядра" загальної системи управління, що забезпечить підтримку та впровадження політики забезпечення якості продукції.

Головною метою всієї теоретичної і практичної діяльності з організації гуртків якості є, природно, забезпечення перемоги в конкурентній боротьбі і підвищення прибутків фірми.

Реалізація поставлених цілей у великій мірі залежить від прийнятого на фірмі стилю управління найманим персоналом. Для успішного виконання завдань, поставлених перед гуртками якості, керівництво має сприймати рядових робітників і службовців як свідомих членів трудового колективу, краще за всіх знають, як виконувати свою трудову операцію, зацікавлених у зміцненні і процвітанні свого підприємства, у власному саморозвитку, в раціональному вирішенні виробничих проблем .

На думку засновника і теоретика керування якістю в Японії Ісікава Каору, для організації гуртків керівникам необхідно слідувати такими принципами:

- Добровільності. Гуртки повинні створюватися на добровільній основі, а не за командою згори.

- Саморозвиток. Члени гуртка повинні проявляти бажання вчитися.

- Групова діяльність.

- Застосування методів управління якістю.

- Взаємозв'язок з робочим місцем.

- Ділова активність і безперервність функціонування.

- Взаємного розвитку. Члени гуртка повинні прагнути до розширення свого кругозору і співробітничати з членами інших гуртків.

- Атмосфера новаторства і творчого пошуку.

- Загального участі в кінцевому результаті. Кінцевою метою кружків якості повинна стати повноцінна участь усіх робітників в управлінні якістю.

- Усвідомлення важливості підвищення якості продукції і необхідності вирішення завдань у цій області.

Потужним резервом підвищення продуктивності і якості є позитивна мотивація праці. Робітники повинні почувати себе повноправними членами колективу, бути впевненими в тому, що керівництво ставиться до них справедливо, враховує їх потреби і думає про їх благополуччя. Тільки в цьому випадку у них буде відповідне "робочий настрій". Ця проблема стає все більш важливою у міру підвищення рівня життя і рівня освіти в країні.

Ієрархія людських потреб сформульована американським ученим Маслоу. У міру задоволення потреб одного рівня вони перестають служити мотиваторами, і виникають нові потреби більш високого рівня. Матеріальні потреби поступово змінюються духовними.

Оскільки з розвитком людини як особистості розширюються її потенційні можливості, потреба в самовираженні ніколи не може бути повністю задоволені. Тому і процесмотивації поведінки через потреби нескінченний. Для того щоб мотивувати конкретну людину, керівник повинен дати йому можливість задовольнити його найважливіші потреби за допомогою такого способу дій, який сприяє досягненню цілей всієї організації.

У 70-ті роки проблема позитивної мотивації праці отримала новий розвиток. У роботі Нисибори, формулюється альтернатива прийнятої в більшості країн світу такої організації праці. На думку Нисибори, праця людини повинен включати три фактори:

1) творчий елемент (робота думки);

2) елемент активності (власне праця);

3) соціальний елемент (задоволення).

У повсякденній роботі робітника в рамках прийнятої системи праці перший і третій чинники зазвичай відсутні.

Впровадження гуртків якості на японських підприємствах стало в значній мірі реалізіціей концепцій Маслоу і Нисибори.

Добровільна участь робітників у гуртках якості пропогандіруется організаторами гуртків як надійний шлях до задоволення індивідуальних потреб. Дійсно:

1. творчу працю в гуртку стимулює активність і знімає втомлюваність, підвищує інтерес до роботи;

2. постійне навчання в гуртку підвищує кваліфікацію робітника, успіхи і досягнення підвищують його цінність як працівника для фірми, заохочення керівництва збільшують його впевненість у завтрашньому дні; гарантують

3. забезпеченість в майбутньому;

4. робота в гуртку, де забезпечується атмосфера людяності, доброзичливості, уваги, підвищує почуття колективізму, задовольняє соціальні потреби;

5. успішна робота в гуртку, раціональне рішення виникаючих проблем, що приносить прибуток фірмі, підвищує значущість гуртка, сприяє появі почуття власної гідності членів гуртка;

6. в гуртках якості забезпечуються можливості вільного висловлювання думок і оцінок, внесення пропозицій, творчого самовираження.

Робота гуртків якості здійснюється при дотриманні умов організації праці на основі позитивної мотивації:

- чітке розуміння істинної мети роботи;

- навчання і виховання членів гуртка;

- забезпечення можливості вільного вибору засобів і методів у досягненні цілей роботи;

- зворотний зв'язок, що складається в своєчасному і правильному інформуванні про результати роботи;

- колективізм у роботі членів гуртка

- використання різних засобів для тісного зв'язку керівництва з гуртками якості.

У період перехідної економіки РБ необхідне впровадження орієнтованих на споживача ринкових методів управління якістю товарів і послуг у всіх сферах життя. Метод управління якістю, званий Total Quality Management (TQM) або, по-російськи, "Загальне управління якістю", давно і широко використовується в ряді промислово-розвинених країн для безперервного вдосконалення якості продуктів і послуг.

Ідеологію розробили американські вчені Уолтер Шухарт та Вільям Едвард Демінг.

Основна ідея концепції Шухарта полягає в "покращення якості за рахунок зменшення мінливості процесу". Причини мінливості можуть бути загальні або спеціальні. Шухарт вказав на важливість безперервного і усвідомленого усунення варіацій зі всіх процесів виробництва продукції і послуг. У 1924 році вчений розробив концепцію виробничого контролю, пов'язану з винаходом і подальшим застосуванням карт статистичного контролю: "Контрольних карт Шухарта". Статистичні методи контролю дозволяють зосередити зусилля на тому, щоб збільшити кількість придатних виробів за рахунок максимального скорочення варіацій.

Визначення ТQМ: "Загальне управління якістю - це філософія організації, яка заснована на прагненні до якості та практиці управління, яка призводить до загального якості, звідси якість - це не те, що Вам доводиться відслідковувати або додавати на якомусь етапі виробничого процесу, це сама сутність організації ".

Якість можна уявити у вигляді піраміди:

Якість

Якість фірми

Якість роботи

Якість продукції

Нагорі піраміди знаходиться TQM - загальний менеджмент якості, який передбачає високу якість всієї роботи для досягнення необхідної якості продукції. Перш за все, це робота, пов'язана із забезпеченням високого організаційно-технічного рівня виробництва, належних умов праці. Якість роботи включає обгрунтованість прийнятих управлінських рішень, систему планування. Особливе значення має якість роботи, безпосередньо пов'язаної з випуском продукції (контроль якості технологічних процесів, своєчасне виявлення браку). Якість продукції є складової і наслідком якості роботи. Тут безпосередньо оцінюється якість придатної продукції, думка споживача.

Основні складові TQM.

TQC - Загальне управління якістю;

QA - Забезпечення якості;

QPolicy - Політика якості;

QPIanning - Планування якості;

QI-Поліпшення якості.

Основні принципи TQM

Ще в післявоєнні роки в СРСР були закладені основні принципи TQM (наприклад, системний підхід до управління, роль керівництва, прийняття рішень, заснованих на фактах, залучення працівників).

Доведено, що вся система менеджменту працює краще, якщо організація розглядається як єдине ціле, єдина система. У даному випадку для підвищення ефективності діяльності та оптимізації процесів необхідне дотримання основних принципів TQM.

Орієнтація організації на замовника

Організація цілком залежить від своїх замовників і тому зобов'язана розуміти потреби замовника, виконувати його вимоги і прагнути перевершити його очікування. Навітьсистема якості, що відповідає мінімальним вимогам, повинна бути орієнтована в першу чергу на вимоги споживача. Системний підхід до орієнтації на потреби клієнта починається зі збору та аналізу скарг і претензій замовників. Це необхідно для запобігання таким проблемам у майбутньому.

Практику аналізу скарг і претензій ведуть багато організацій, що не мають системи якості. Але в умовах застосування TQM інформація повинна надходити систематично з багатьох джерел та інтегруватися в процес, що дозволяє отримати точні і обгрунтовані висновки щодо потреб і бажань, як конкретного замовника, так і ринку в цілому.

В організаціях, які впроваджують у себе TQM, вся інформація і дані повинні поширюватися по всій організації. У даному випадку впроваджуються процеси, спрямовані на визначення споживчої оцінки діяльності організації та на зміну уявлення замовників про те, наскільки організація може задовольнити їх потреби.

Провідна роль керівництва

Керівники організації встановлюють єдині цілі і основні напрямки діяльності, а також способи реалізації цілей. Вони повинні створити в організації такий мікроклімат, при якому співробітники будуть максимально залучені до процесу досягнення поставлених цілей.

Для будь-якого напрямку діяльності забезпечується таке керівництво, за якого гарантується побудову всіх процесів таким чином, щоб отримати максимальнупродуктивність і найбільш повно задовольнити потреби замовників. якість сертифікація продукція україна

Встановлення цілей та аналіз їх виконання з боку керівництва повинні бути постійною складовою діяльності керівників, так само як плани за якістю повинні бути включені в стратегічні плани розвитку організації.

Залучення співробітників

Весь персонал - від вищого керівництва до робочого - повинен бути залучений в діяльність з управління якістю. Персонал розглядається як найбільше багатство організації, і створюються всі необхідні умови для того, щоб максимально розкрити і використовувати його творчий потенціал.

Співробітники, залучаємо до процесу реалізації цілей організації, повинні мати відповідну кваліфікацію для виконання покладених на них обов'язків. Також керівництвоорганізації повинно прагнути до того, щоб цілі окремих співробітників були максимально наближені до цілям самої організації. Величезну роль тут відіграє матеріальне іморальне заохочення співробітників.

Персонал організації повинен володіти методами роботи в команді. Роботи по постійному поліпшенню переважно організовуються і проводяться групами. При цьому досягається такий ефект, при якому сукупний результат роботи команди істотно перевершує суму результатів окремих виконавців.

Процесний підхід

Для досягнення найкращого результату відповідні ресурси та діяльність, у якому вони працюють, потрібно розглядати як процес.

Процесна модель підприємства складається з безлічі бізнес-процесів, учасниками яких є структурні підрозділи і посадові особи організаційної структури підприємства.

Про бізнес-процесом розуміють сукупність різних видів діяльності, які разом створюють результат, що має цінність для самої організації, споживача, клієнта або замовника. Зазвичай на практиці застосовуються такі види бізнес-процесів:

- основний, на базі якого здійснюється виконання функцій з поточної діяльності підприємства з виробництва продукції або надання послуг;

- обслуговуючий, на базі якого здійснюється забезпечення виробничої та управлінської діяльності організації.

Бізнес-процеси реалізуються за допомогою здійснення бізнес-функцій. При застосуванні процесного підходу структура управління підприємством включає два рівні:

- Управління в рамках кожного бізнес-процесу;

- Управління групою бізнес-процесів на рівні всієї організації.

Основою управління окремим бізнес-процесом і групою бізнес-процесів є показники ефективності, серед яких можна виділити:

- витрати на здійснення бізнес-процесу;

- розрахунок часу на здійснення бізнес-процесу;

- показники якості бізнес-процесу.

На основі цього принципу організація повинна визначити процеси проектування, виробництва і постачання продукції або послуги. За допомогою управління процесами досягається задоволення потреб замовників. У результаті управління результатами процесу переходить в управління самим процесом. Також ІСО 9001 пропонує запровадити і деякі інші процеси (аналіз з боку керівництва, коригувальні та запобіжні дії, внутрішні перевірки системи якості і т.д.)

Наступним етапом на шляху до TQM є оптимізація використання ресурсів в кожному виділеному процесі. Це означає суворий контроль за використанням кожного виду ресурсів і пошук можливостей для зниження витрат на виробництво продукції або надання послуг.

Системний підхід до управління

Результативність та ефективність діяльності організації, відповідно до принципів TQM, можуть бути підвищені за рахунок створення, забезпечення та управління системою взаємопов'язаних процесів. Це означає, що організація повинна прагнути до об'єднання процесів створення продукції або послуг з процесами, які дозволяють відстежити відповідність продукції або послуги потребам замовника.

Тільки при системному підході до управління стане можливим повне використання зворотного зв'язку із замовником для вироблення стратегічних планів і інтегрованих в них планів за якістю.

Постійне поліпшення

У цій області організація повинна не тільки відстежувати виникають проблеми, але і, після ретельного аналізу з боку керівництва, вживати необхідних коригувальні та запобіжні дії для запобігання таких проблем надалі.

Цілі і завдання грунтуються на результатах оцінки ступеня задоволеності замовника (отриманої в ході зворотного зв'язку) і на показниках діяльності самої організації. Поліпшення повинно супроводжуватися участю керівництва в цьому процесі, а також забезпеченням всіма ресурсами, необхідними для реалізації поставлених цілей.

Підхід до прийняття рішень, заснований на фактах

Ефективні рішення грунтуються тільки на достовірних даних. Джерелами таких даних можуть бути результати внутрішніх перевірок системи якості, коригувальних та попереджувальних дій, скарг і побажань замовників і т.д. Також інформація може грунтуватися на аналізі ідей і пропозицій, що надходять від співробітників організації були спрямовані на підвищення продуктивності, зниження витрат і т.д.

Відносини з постачальниками

Так як організація тісно пов'язана зі своїми постачальниками, доцільно налагоджувати з ними взаємовигідні відносини з метою подальшого розширення можливостей діяльності. На даному етапі встановлюються документовані процедури, обов'язкові для дотриманняпостачальником на всіх етапах співробітництва.

Мінімізація втрат, пов'язаних з неякісною роботою

Мінімізація втрат, пов'язаних з неякісною роботою, забезпечує можливість пропонувати продукцію за меншу ціну за інших рівних умовах. Стандартом роботи є відсутність дефектів, або - "роби правильно з першого разу".



2. Сертифікація продукції в системі України

У Україні діє Українська державна система сертифікації продукції - Система сертифікації УКРСЕПРО.

Сертифікація в Системі УКРСЕПРО передбачає підтвердження третьою стороною показників (характеристик) продукції (процесів або послуг) на підставі випробувань, обстеження, атестації виробництва і оцінки систем управління якістю.

Спільне керівництво Системою сертифікації УКРСЕПРО здійснюється Національним органом України по сертифікації - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності.

Система сертифікації УКРСЕПРО призначена для проведення обов'язкової сертифікації продукції, проте, правила Системи можуть застосовуватися для проведення добровільної сертифікації.

Обов'язкова сертифікація проводиться на відповідність вимог нормативних документів, встановлених законодавчими актами України або нормативними документами, включеними в затверджений Перелік продукції, належній обов'язковій сертифікації в Україні.

Добровільна сертифікація в Системі сертифікації УКРСЕПРО проводиться в порядку, встановленому договором між заявником (виготівником або постачальником) і органом сертифікації.

Сертифікація продукції, що імпортується, і продукції вітчизняного виробництва проводиться по одних і тих же процедурах.

Право проведення робіт по обов'язковій сертифікації продукції надається органам по сертифікації, випробувальним лабораторіям (центрам) і аудиторам, які включені в Реєстр Системи сертифікації УКРСЕПРО.

Роботи по сертифікації в Системі сертифікації УКРСЕПРО проводяться відповідно до порядку (правилами) проведення сертифікації продукції, затвердженого національного органу по сертифікації. Основні вимоги до порядку проведення сертифікації продукції встановлені в ДСТУ 3413. На сертифіковану продукцію видається сертифікат відповідності і за угодою між заявником і органом сертифікації може наноситися знак відповідності. Технічні вимоги до знаку відповідності і порядку його застосування встановлені ДСТУ 2296.

Визнання результатів робіт за оцінкою відповідності, проведених органами по сертифікації і випробувальними лабораторіями інших держав здійснюється на основі багатобічних і двосторонніх угод про взаємну визнанні результатів сертифікації. Свідоцтвом визнання зарубіжних сертифікатів є свідоцтва про визнання або сертифікати відповідності, видані в Системі УКРСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується, встановлена ДСТУ 3417.

Система передбачає конфіденційність інформації про результати робіт по сертифікації.

2.1 Загальні положення Системи сертифікації УКРСЕПРО

Сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку (уповноважений) орган документально підтверджує відповідність продукції, систем управління якістю, систем управління довкіллям, систем управління охороною праці, персоналу, встановленим законодавством вимогам, що діють в Україні.

В Україні існує державна система сертифікації продукції - Система УКРСЕПРО. У даній системі проводиться як обов`язкова, так і добровільна сертифікація. Роботи в Системе УКРСЕПРО організовує Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики - Держспоживстандарт України, який є Національним органом по сертифікації, - (раніше називався Держстандарт України).



2.2 Обов`язкова сертифікація в Україні. Стандарти Системи УКРСЕПРО

В процесі обов`язкової сертифікації визначається відповідність параметрів продукції вимогам нормативних документів, визначених законодавчими актами України і/або вимогам нормативних документів, вказаних в "Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні". Як правило, це вимоги безпеки. При цьому, для багатьох видів продукції повинно бути отримано Санітарно - епідеміологічний висновок Міністерства охорони здоров`я України і експертний висновок, що використовується для отримання Дозволу на експлуатацію продукції в Україні (видається Госпромгорнадзором).

У Системе УКРСЕПРО сертифікати і їх копії видаються на офіційних бланках, що мають голограму і інші міри захисту. На цих же бланках можуть бути видані сертифікати на продукцію, що не увійшла в "Перелік продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні".

Роботи по сертифікації продукції і систем управління якістю в Українській державній системі сертифікації УКРСЕПРО виконуються відповідно до вимог серії стандартів Системи УКРСЕПРО.

2.3 Перелік продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні

Продукція, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні (В системі УКРСЕПРО), включена до офіційного "Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні", який затверджено наказом Держспоживстандарту України 01.02.2005 № 28 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 під N 466/10746. У повному Переліку продукції приведені коди ТН ВЕД і перелік нормативних документів, вимогаи яких має бути підтвердження при сертифікації. Згаданий Перелік може бути використаний іноземним Заявником як довідковий, для визначення за кодом ТН ВЕД, чи потрапляє його продукція в даний перелік. Для продукції, включеної в перелік, при перетині кордону України потрібний сертифікат відповідності, виданий в Системі УКРСЕПРО. Без сертифікату відповідності пересічення продукцією кордону України не допускається. Порядок митного оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України і підлягають обов`язковій сертифікації в Україні, регламентований Постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 №446.

2.4 Порядок проведення сертифікації продукції в Системі УКРСЕПРО

Порядок проведення сертифікації продукції відповідно відповідно до прийнятої моделі (схеми) в загальному вигляді передбачає:

- подачу в орган по сертифікації заявки (укр., рос., англ.) на сертифікацію продукції;

- подачу документації для сертифікації, що додається до заявки згідно переліку документів (Рос., Англ., Укр.);

- розгляд в органі по сертифікації заявки на сертифікацію продукції і аналіз наданої документації;

- ухвалення рішення по заявці зі вказівкою схеми (моделі) сертифікації;

- для продукції, що сертифікується, випускається серійно: обстеження виробництва / або атестацію виробництва) / або сертифікацію (оцінку) системи управління якістю виробництва;

- відбір і ідентифікація зразків продукції для проведення сертифікаційних випробувань;

- проведення сертифікаційних випробувань зразків продукції;

- аналіз отриманих результатів і ухвалення рішення про можливість видачі сертифікату відповідності;

- занесення сертифікованої продукції в реєстр Системи УКРСЕПРО, видачу сертифікату відповідності, укладення ліцензійної угоди (англ., рос.);

- технічний нагляд за сертифікованою продукцією;

- інформацію про результати робіт по сертифікації продукції.

2.5 Подача і розгляд заявки на сертифікацію продукції

Для початку робіт з сертифікації продукції (послуг) в Україні, виробник, або уповноважена ним особа, яка може подавати Заявку на сертифікацію на підставі письмовий оформленому Дорученню від виробника, подає органу по сертифікації (ОС) заявку на сертифікацію продукції. Заявка подається на відповідному Бланку заявки (укр., рос., англ.).

При подачі заявки доцільно згрупувати продукцію в типові групи, вказати моделі (при їх наявності), дати коди ТН ЗЕД (у Україні УК ТЗЕД, за кордоном - customs cod). В разі, якщо склад продукції великий, бажано дати її перелік у вигляді додатка до заявки. Одночасно із Заявкою в ОС подається комплект документів на продукцію а, за наявності сертифікованої систему менеджменту якістю (СМЯ) - сертифікат на СМЯ. Перелік документів, що додаються до Заявки (укр, рос., англ.), встановлюється з врахуванням особливостей продукції, що сертифікується. Даний перелік складений для всіх видів робіт з технічного регулювання: сертифікація продукції з врахуванням всіх схем (моделей) сертифікації, сертифікація СМЯ, проведення технічної експертизи для отримання дозволу на експлуатацію продукції в Україні, отримання санітарно - епідеміологічного висновку. Документи, відповідно до переліку готують в повному об`ємі. При проведенні деяких видів робіт не потрібно надавати документи для всіх випадків.

ОС проводить розгляд і аналіз поданої заявки і наданої документації. При необхідності запрошуються додаткові дані. Після цього ОС приймає рішення по заявці (по правилах УКРСЕПРО в строк не більш за один місяць) з вказівкою моделі (схеми) сертифікації, яка, як правило, узгоджується із Заявником.

2.6 Моделі (схеми) сертифікації продукції в Системі УКРСЕПРО

В Системі УКРСЕПРО розрізняють сертифікацію партії продукції (або одиничного виробу), і сертифікацію продукції, що випускається серійно.

При сертифікації партії продукції (або одиничного виробу), що поступила на територію України по конкретному інвойсу, сертифікат видається на конкретно заявлену продукцію, вказану в інвойсі. В цьому випадку в сертифікаті вказуються розмір партії, за наявності - заводські номери сертифікованої продукції, номер інвойсу, код ТН ЗЕД, назви і адреси заявника і виробника продукції. Термін дії сертифікату, як правило, складає 6 місяців, максимально - до одного року.

При сертифікації продукції що випускається серійно, в Системі УКРСЕПРО можливе використання різних моделей (схем) сертифікації.

Залежно від вибраної моделі (схеми) сертифікації продукції, термін дії сертифікату відповідності на продукцію, що випускається серійно, складає:

Модель (схема) сертифікації продукції, що випускається серійно	Термін дії сертифікату відповідності на продукцію
Сертифікація продукції за схемою з аналізом документації, представленої заявником (без обстеження виробництва)	до одного року
Сертифікація продукції за схемою з обстеженням виробництва	до двох років
Сертифікація продукції за схемою з атестацією виробництва	до трьох років
Сертифікація продукції за схемою з сертифікацією (оцінкою) СМК виробництва	до п`яти років



При сертифікації одиничного виробу або партії продукції сертифікат видається на конкретні заявлені вироби. В цьому випадку в сертифікаті вказуються заводські номери сертифікованої продукції.

При сертифікації продукції, що випускається серійно, сертифікація проводиться з перевіркою виробництва комісією ОС (обстеження або атестація виробництва, або сертифікація (оцінка) СМЯ). Для деяких видів продукції можливе вживання моделі сертифікації з аналізом документації, наданої заявником (в т.ч. при постановці продукції на виробництво) і без проведення обстеження виробництва, але в цьому випадку необхідне надання додатковій документації, що характеризує СМЯ (перелік встановлюється окремо для конкретної продукції).

Сертифікація серійної продукції без обстеження виробництва (на основі аналізу документації, що представляється). Сертифікат відповідності видається на термін до 1 року

Сертифікат на продукцію при використанні даної схеми має термін дії до одного року і видається на підставі позитивних результатів аналізу наданої заявником документації і позитивних результатів сертифікаційних випробувань зразків продукції, відібраної на підприємстві виробника або у постачальника.

Ця схема застосовна лише для підприємств (фірм), що мають сертифіковану СМЯ (серії ISO 9000). При цьому підприємство повинне надавати додаткову документацію по СМЯ (процедури, інструкції по організації вхідного контролю матеріалів, сировини і комплектуючих, вихідного контролю готової продукції, а так само протоколи випробувань готової продукції), об`єми і вимоги до яких повинні відповідати нормам, що діють в Україні.

Ця схема сертифікації застосовується, як правило, лише один раз для кожного конкретного заявника і конкретної промислової продукції. Подальший технічний нагляд в період дії сертифікату відповідності включає періодичне проведення контрольних випробувань зразків продукції, які відбираються на виробництві або у постачальника, в порядку, в терміни і в кількості, що встановлено в програмі технічного нагляду, а також при проведенні перевірки виробництва (при необхідності).

Ця схема не застосовується для певного переліку продукції. Наприклад, дана схема не використовується для вибухових матеріалів цивільного призначення.

Сертифікація серійної продукції з обстеженням виробництва. Сертифікат відповідності видається на термін до 2-х років

Мета обстеження виробництва: визначення відповідності фактичного стану виробництва вимогам документації, підтвердження можливості підприємства виготовляти продукцію відповідно до вимог нормативних документів, що діють в Україні.

Обстеження виробництва виробляється при проведенні сертифікації продукції за ініціативою заявника або за рішенням органу по сертифікації продукції (ОС). Порядок проведення цих робіт встановлений в ДСТУ 3957-2000.

Перед проведенням обстеження виробництва Заявник разом із Заявкою повинен подати в ОС заповнену анкету попереднього обстеження виробництва продукції (рос., англ.), заявленої на сертифікацію, а також комплект документів відповідно до переліку.

Результати обстеження оформляються актом обстеження виробництва.

Обстеження виробництва передбачає здобуття кількісної оцінки стабільності показників продукції і визначення порядку проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

Порядок проведення обстеження виробництва

При обстеженні виробництва проводиться експертиза нормативної, технічної і технологічної документації, яка передбачає:

- ознайомлення із структурною схемою підприємства, включаючи основні і допоміжні виробничі підрозділи, інженерні і адміністративні служби і зв`язки між ними;

- перевірку відповідності показників і характеристик продукції, встановлених технічною документацією, вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на продукцію і технологічні процеси її виготовлення;

- оцінку достатності контрольних операцій і випробувань, передбачених технологічною документацією, для забезпечення упевненості в повній відповідності продукції, що випускається, вимогам нормативних документів, що діють, на дану продукцію;

- оцінку системи вхідного контролю сировини і матеріалів і системи контролю показників технологічного процесу;

- перевірку відповідності невизначеностей методик виконання вимірювань (МВІ), в т.ч. застосування засобів вимірювань і випробувального устаткування вимогам норматівно-технічної документації відносно дозволених відхилень показників і характеристик, наявність документації, що стосується результатів валідації МВІ;

- перевірку наявності і ефективності системи метрологічного забезпечення застосованих засобів вимірювань і випробувального устаткування.

При позитивних результатах обстеження виробництва складається акт обстеження, який, спільно з позитивними протоколами сертифікаційних випробувань, є підставою для видачі сертифікату на продукцію на термін до двох років.

Сертифікація серійної продукції з атестацією виробництва. Сертифікат відповідності видається на термін до 3-х років

Мета атестації виробництва: проведення оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечувати стабільний випуск продукції, з параметрами, що відповідають вимогам нормативних документів.

Атестація виробництва проводиться органом по сертифікації продукції (ОС) і виконується за ініціативою заявника або за рішенням ОС. Порядок проведення цих робіт встановлений в ДСТУ 3414-96.

Результати атестації оформляються атестатом виробництва, який видається заявникові.

Атестація виробництва передбачає отримання кількісної оцінки стабільності показників продукції і визначення порядку проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

Загальні вимоги до документації виробництва, що атестується:

- Підприємство, яке має намір атестувати виробництво продукції в Системі УКРСЕПРО, повинне мати повний комплект технічної документації на продукцію і її виробництво (включаючи нормативну документацію, конструкторську документацію, або документацію, що визначає склад продукції, технологічну документацію). Склад технічної документації визначається особливостями продукції і технологією її виробництва.

- Підприємство на початок атестації повинне мати документи підприємства, в яких наводяться відомості відносно:

o організації контролю якості;

o організації контролю за випуском продукції;

o структури відповідальності виробничого персоналу перед вищим керівництвом за якість виготовлення продукції і виконання робіт;

o системи менеджменту якості в ході технологічного процесу, включаючи контроль матеріалів і виробів;

o системи контролю за внесенням змін до технічної документації на продукцію;

o засобів вимірювань, контрольного і випробувального устаткування, які використовуються під час виробництва продукції;

o наявності системи повірки засобів вимірювань, контрольного і випробувального устаткування;

o порядку формування і позначення партій продукції, що випускається, порядку формування і позначення вибірок з них для випробувань або контролю;

o порядку реєстрації результатів контролю і випробувань, складання, затвердження і зберігання протоколів випробувань;

o порядку, що забезпечує випуск продукції, яка відповідає вимогам нормативної документації.

- До моменту проведення атестації підприємство повинне розробити інструкцію по атестації технічних можливостей. Вимоги відносно побудови, виклади і оформлення інструкції приведені в ДСТУ 3414-96, Додаток А.

При позитивних результатах атестації виробництва заявникові видається атестат виробництва. Атестат спільно з позитивними протоколами сертифікаційних випробувань, є підставою для видачі сертифікату на продукцію на термін до трьох років.

Атестація виробництва в Системі УКРСЕПРО для не українських виробників (іноземних фірм), як правило, не рекомендується і проводиться дуже рідко. Це пояснюється тим, що для проведення атестації виробництва необхідно мати на підприємстві розроблений і впроваджений комплект документів для забезпечення якості продукції. Вимоги до документів і вмісту інструкції по атестації технічних можливостей вказані в ДСТУ 3414-96. У комплект повинна входити інструкція по атестації технічних можливостей підприємства при виробництві кожного типа продукції. Ці вимоги досить складні, відрізняються від вимог, що пред`являються до СМК (ISO 9001), проте також направлені на забезпечення якості продукції. Для виробників за межами України буває дуже складно розробити цей комплект документів. У тому випадку, коли на виробництві впроваджена СМЯ (ISO 9001), набагато простіше провести сертифікацію продукції в Системі УКРСЕПРО за схемою з сертифікацією системи управління якістю. Ця модель (схема) сертифікації описана нижче.

Сертифікація серійної продукції за схемою з сертифікацією (оцінкою) СМЯ виробництв. Сертифікат відповідності видається на термін до 5-и років

Сертифікація продукції за схемою з сертифікацією (оцінкою) СМЯ виробництва, при позитивних результатах сертифікаційних випробувань, є підставою для видачі сертифікату на продукцію на термін до п`яти років.

Мета сертифікації (оцінки) системи управління якістю: підтвердження відповідності системи управління якістю вимогам ДСТУ ISO 9001 - 2001 (ISO 9001:2000, IDT) і проводиться для впевненості в тому, що продукція, що випускається підприємством, відповідає обов`язковим вимогам нормативних документів. При цьому всі технічні, адміністративні і людські чинники, що впливають на якість продукції, знаходяться під контролем, продукція незадовільної якості своєчасно виявляється, а підприємство постійно приймає заходи щодо запобігання виготовлення такої продукції, поліпшення якості продукції і поліпшення задоволеності замовників.

Сертифікація (оцінка) СМЯ забезпечує впевненість в тому, що виробник здатний постійно випускати продукцію, що відповідає вимогам нормативних документів стабільної якості.

Сертифікація (оцінка) СМЯ проводиться органами, акредитованими в Системі УКРСЕПРО на право проведення цих робіт, - органом по СМЯ. Порядок проведення цих робіт встановлений в ДСТУ 3419-96.

Роботи по сертифікації починаються з подання заявки. При проведенні робіт по сертифікації продукції з сертифікацією (оцінкою) СМЯ виробництва досить подати заявку на сертифікацію продукції (укр, рос., англ.). При цьому, за узгодженням із заявником, проводиться сертифікація продукції за схемою з сертифікацією СМЯ.

При проведенні робіт по сертифікації лише СМЯ виробництва подається заявка на сертифікацію СМЯ.

Комплект документів, що додаються до заявки, в загальному випадку приведений в переліку (рос., англ., укр), який може уточнюватися для конкретної продукції.

Разом із заявкою заявник також направляє заповнену опитувальну анкету (рос., англ.) з вихідними даними для проведення попередньої оцінки СМЯ, перевірки і оцінки стану виробництва підприємства - заявника. Підприємство-заявник також готує всі необхідні вихідні матеріали, як для сертифікації продукції, так і для сертифікації СМЯ виробництва, і подає їх в ОС.

Процес сертифікації (оцінки) СМЯ виробництва складається з наступних етапів:

- попередня (заочная) оцінка СМЯ - проводиться на підставі опитувальної анкети;

- остаточна перевірка і оцінка СМЯ (з проведенням аудиту на виробництві);

- оформлення звіту за результатами аудиту;

- реєстрація і видача сертифікату на СМЯ (при сертифікації системи);

- технічний нагляд за сертифікованою СМЯ виробництва впродовж терміну дії сертифікату.

При позитивних результатах сертифікації СМЯ заявникові видається сертифікат на СМЯ.

При позитивних результатах оцінки СМЯ заявникові видається звіт за результатами перевірки.

Копія сертифікату (звіту) передається в орган по сертифікації продукції, і це, при позитивних результатах сертифікаційних випробувань, є підставою для видачі сертифікату на продукцію на термін до п`яти років.

2.7 Проведення випробувань з метою сертифікації

Випробування продукції з метою сертифікації проводяться випробувальною лабораторією (центром), акредитованою на право проведення видів випробувань, які передбачені нормативними документами на продукцію, або на право проведення випробувань цієї продукції. Випробувальні лабораторії підлягають акредитації Національним Агенством з Акредитації України відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025. Акредитовані лабораторії заносяться в Реєстр. Відповідно до вимог стандарту ДСТУ 3411-2004 випробувальні лабораторії, що співробітничають з ОС на основі договорів про співпрацю, включаються до списку, який подається в Реєстр Системи УКРСЕПРО при призначенні / уповноваженні органу для роботи в Системі УКРСЕПРО.

Орган по сертифікації продукції (ОС) відбирає зразки (проби) продукції для випробувань і отримує технічну документацію на них. Склад технічної документації встановлюється ОС. Кількість зразків для випробувань і правила їх відбору встановлюються ОС.

Випробування продукції, що імпортується, проводяться випробувальними лабораторіями (центрами), акредитованими в Системі УКРСЕПРО. В разі проведення випробувань зразків продукції великогабаритною або нетранспортабельною або вимагаючою монтажу на місці експлуатації, або що вимагає застосування унікального випробувального устаткування, допускається випробування з метою сертифікації проводити на підприємстві - виготівнику з використанням його випробувального устаткування і засобів вимірювань, які відповідають встановленим вимогам. Випробування при цьому повинні проводити фахівці випробувальної лабораторії.

В разі позитивних результатів, протоколи випробувань передаються до ОС ,а копії - заявникові.

В разі отримання негативних результатів хоч би по одному з показників, сертифікаційні випробування припиняються, інформація про негативні результати передається заявникові і в ОС, який анулює заявку. Повторні випробування можуть бути проведені лише після представлення нової заявки і надання в ОС переконливих доказів про проведення підприємством коригуючих заходів щодо усунення причин, які викликали невідповідність.

...