В цілях забезпечення збереження матеріальних цінностей, належних кафе-піцерії "Мрія, керівник - Максимович О.В., з одного боку і матеріально-відповідальна особа - Зобнів О.М., з іншого боку, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Матеріально-відповідальна особа переймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження увірених йому матеріальних цінностей і у встановленому законом порядку несе відповідальність за їх збереження, у зв'язку з викладеним зобов'язався:

а) дбайливо відноситися до переданих йому для зберігання матеріальним цінностям кафе-піцерії "Мрія" і приймати заходи по запобіганню збитку;

б) своєчасно повідомляти керівника про всі обставини, загрозливі забезпеченню збереження увірених йому матеріальних цінностей;

в) виробляти прийом і відпустку матеріальних цінностей по документах, підписаним керівником ресторану "Картопляна хата" і головним бухгалтером;

г) брати участь в інвентаризації.

2. Керівник кафе-піцерії "Мрія" зобов'язався:

а) створювати матеріально-відповідальній особі необхідні умови для нормальної роботи і забезпечення повного збереження увірених їй матеріальних цінностей;

б) проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.

3. В разі недотримання безпеки з вини матеріально-відповідальної особи збереження увірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитку, заподіяного організації і його відшкодування здійснюється відповідно до чинного законодавства.

4. Дія цього договору поширюється на весь час роботи

СПД ф. о. "Мрія"

М.В.О. Максимович О.В. Зобнів О.М.

Адреса: вул. Грушевського 32

Організація оперативного контролю за станом товарних запасів

Інвентаризація є одним з методів бухгалтерського обліку і полягає у встановленні на певну дату фактичних засобів в натуральному і грошовому вираженні і джерел їх освіти шляхом безпосереднього перерахунку (зняття залишків) об'єкту в натурі, що інвентаризує, і звірення фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку.

Шляхом проведення інвентаризації виявляються і документуються зміни у складі господарських засобів, які не були зареєстровані в той момент, коли вони сталися. Наприклад, зменшення величини матеріальних цінностей в результаті їх природного спаду.

Результати інвентаризації знаходять своє віддзеркалення на рахівницях.

Періодичне узагальнення інформації по річній інвентаризації відбивається в річному бухгалтерському звіті, а поточні - в звітності того місяця, в якому була закінчена інвентаризація.

Основними завданнями інвентаризації є:

- контроль за збереженням засобів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення товарно-матеріальних цінностей, частково втративших свою первинну якість, що не відповідають стандартам якості, технічним умовам і т.п.;

- виявлення наднормативних і невикористаних матеріальних цінностей з метою подальшої реалізації;

- перевірка дотримання правив і умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил вмісту і експлуатації машин, устаткування і інших основних засобів;

Таким чином, за допомогою інвентаризації:

- перевіряються повнота і достовірність даних бухгалтерського обліку

- виявляються помилки, допущені в обліку

- приймаються на облік не обліковані господарські об'єкти

- контролюється збереження господарських засобів

- виявляються і попереджають не обліковані цінності і допущені втрати, розкрадання, недостачі

- контролюється робота матеріально-відповідальних осіб

Крім того, інвентаризація займає важливе місце в процесі здійснення економічного аналізу. Значення інвентаризації полягає ще і в тому, що її здійснюють самі працівники підприємства, тому вона виступає одним з методів контролю працівників за діяльністю підприємства

Кількість інвентаризацій в звітному році, порядок і терміни їх проведення, перелік майна і зобов'язань, що перевіряються при кожній з них, встановлюються самим підприємством.

Проведення інвентаризації обов'язкове:

- при зміні матеріально відповідальних осіб;

- при встановленні фактів розкрадань, зловживань, крадіжок, пограбувань, псування цінностей - негайно при встановленні таких фактів;

- після пожежі або стихійних лих - негайно після їх закінчення;

- при переоцінці основних засобів і товарно-матеріальних цінностей.

Перевірка фактичних залишків

Перевірка фактичних залишків виробляється при обов'язковій участі матеріально відповідальних осіб. Наявність цінностей при інвентаризації визначається шляхом обов'язкового перерахунку, зважування, обміру безпосередньо в місцях зберігання продуктів і матеріальних цінностей.

Кількість матеріалів і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, визначається на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі їх частини. Визначення ваги (або об'єму) навалювальних матеріалів допускається виробляти на підставі обмірів. При інвентаризації великої кількості вагових товарів відомості ведуть окремо один з членів інвентаризаційної комісії і матеріальна відповідальна особа. Після закінчення переважування дані цих відомостей звіряють і підсумок вносять до опису.

Комісія також повинна перевірити ваговимірювальне устаткування. Інвентаризація рахунків проводиться шляхом зіставлення виписок з особових рахунків з бухгалтерськими записами по рахунках.

Після закінчення інвентаризації можуть проводитися контрольні перевірки правильності її проведення. Їх слід проводити з участю членів інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб обов'язково до відкриття складу, комори, секції і т.п., де проводилася інвентаризація. Результати контрольних перевірок оформляються актом, де оголошуються фактичні суми інвентаризації і контрольної перевірки і фіксуються розбіжності.

Найменування об'єктів, що інвентаризують, їх кількість і ціна показуються в інвентаризаційних описах або актах (не менше чим в двох екземплярах, підписаних всіма членами комісії і матеріально відповідальними особами) по номенклатурі і в одиницях виміру, прийнятих в обліку. Матеріально відповідальних осіб підтверджують на кожному описі, що у них немає претензій до комісії і що перевірені цінності прийняті ними на зберігання

В разі виявлення псування, бою і лому товарно-матеріальних цінностей інвентаризаційна комісія складає акт, в якому вказують характер, міру, причини псування і осіб, в ній винних, і разом з письмовим поясненням матеріально відповідальних осіб передають на розгляд.

Оформлені інвентаризаційні описи здають в бухгалтерію, де їх перевіряють і порівнюють фактичну наявність засобів з даними бухгалтерського обліку. Результати порівняння записують в звіряльну відомість. У ній вказують фактичну наявність засобів за даними інвентаризації, наявність засобів за даними обліку і результати порівняння - надлишок або недостача.

Після закінчення інвентаризації в книзі контролю за виконанням наказів про проведення інвентаризації робляться підсумкові записи: дата закінчення інвентаризації за наказом і фактично, суми недостач і надлишків остаточні, дата затвердження результатів керівництвом, дата вживання заходів по недостачах - їх погашення або передачі справи в слідчі органи, відмітка про погашення недостач, оприбутковування надлишків.

Після підведення підсумків інвентаризації складається зведена відомість її результатів, в якій вказуються: найменування і номери рахунків, по яких виявлені недостачі і надлишки, їх суми, суми встановлених норм майна, після чого визначаються напрями списання недостач і втрат.

Інвентаризаційна комісія зобов'язана виявити причини недостач або надлишків, виявлених при інвентаризації. Висновки, пропозиції і вирішення комісії оформляють протоколом, затвердженим керівником підприємства.

По всіх недостачах, втратах і надлишках матеріальних цінностей і грошових коштів інвентаризаційною комісією мають бути отримані від матеріально відповідальних осіб письмові пояснення. На підставі наданих пояснень і матеріалів інвентаризації комісія встановлює характер і причини виявлених недостач і надлишків і відповідно до цього визначає порядок регулювання різниць між даними інвентаризації і бухгалтерського обліку.

Організація контролю за діяльністю кафе-піцерії "Мрія"

На підприємстві контроль якості продукції організовано на всіх етапах виробництва, створено служби вихідного, оперативного та приймального контролю якості з чітким поділом функцій і відповідальності за якість продукції, що випускається. Така специфіка підприємств ресторанного господарства.

Кількість членів і склад служб контролю визначаються відповідно до типу підприємства. На підприємстві без складського господарства ("Картопляна хата") приймання продуктів за якістю здійснюють начальник цеху, завідувач виробництвом (його заступник), інженер-технолог, кухар-бригадир.

Операційний і приймальний контроль здійснює єдина за складом служба: начальник цеху (завідувач виробництва, кухар-бригадир, кухар вищого розряду. Служба вхідного контролю провадить контроль сировини, що надходить і відповідність її якості даним, зазначеним у супровідних документах (сертифікатах), за органолептичними показниками, викладеними у нормативно-технічній документації.

Коли виникають сумнів у доброякісності сировини, що надійшла, викликають працівника лабораторії (санітарно-харчової або технологічної) для відбору зразків на аналіз. Також запрошують представника постачальника, у присутності якого здійснюють приймання продуктів за якістю. На підставі лабораторного висновку постачальнику висувають претензії у встановленому порядку, і всі випадки фіксування недоброякісної сировини фіксують у журналі обліку недоброякісних та нестандартних продуктів, що веде матеріально відповідальна особа, яка приймає сировину (продукти).

Відповідно до договорів за порушення стандартів і ТУ постачальник може бути оштрафований, при кількаразових постачаннях продукції низької якості підприємство може в однобічному порядку розірвати договір з постачальником. Постачальник повинен відшкодувати підприємству збиток, що виник внаслідок постачання недоброякісної сировини або продуктів, а також у результаті розірвання договору.

Служба вхідного контролю відповідає за якість сировини, що надходить. Невчасне повернення недоброякісних продуктів і неправильне їх оформлення, несвоєчасне надання матеріалів для висування позову постачальникам, недотримання правил товарного сусідства порушення санітарних норм і термінів реалізації продукції, наявність претензії усередині підприємства - все це свідчить про низьку виробничу дисципліну працівників складу та служби вхідного контролю.

При транспортуванні продуктів зі складу на виробництво завідувач виробництва (заступник, начальник цеху, кухар-бригадир) приймає продукти за якістю відповідно до вимог нормативно-технічної документації.

Якщо в оцінюванні якості продуктів між завідувачем виробництва і завідувачем виробництва і завідувачем складу виникли розбіжності, до приймання долучають адміністрацію підприємства.

Контроль за чітким виконанням технологічних операцій і їхньою послідовністю, дотримання режимів теплової обробки, рецептур, правил оформлення і подавання страв та виробів (операційний контроль) здійснює кухар-бригадир (начальник цеху, завідувач виробництва). проведення оперативного контролю допомагає вчасно усунути порушення, виявлені на окремих етапах виробництва кулінарної продукції.

Оперативний контроль провадиться шляхом органолептичної оцінки, перевірки відповідності сировинного набору технологічним картам, дотримання технологічних режимів і виходу продукції за масою. Порушення, виявлені під час оперативного контролю, фіксуються особами, відповідальними за контроль технологічного процесу в цеху, інженером-технологом, представниками лабораторії й адміністрації.

Контроль за фізико-хімічними показниками проводить технологічна лабораторія. На всю продукцію, вироблену протягом зміни, заповнюють посвідчення якості, оформлене на бланку суворої звітності, пронумерованому й виданому бухгалтером під звіт керівнику виробничого підрозділу. Подавання готової продукції в експедицію здійснюється лише за наявності посвідчення якості, що заповнене начальником цеху (завідувачем виробництва, кухарем-бригадиром). Експедитор, у свою чергу, несе повну матеріальну відповідальність за збереження товарного вигляду прийнятої продукції і забезпечення режимів та термінів її зберігання.

У ресторані оцінку якості готової продукції провадить служба контролю якості, що виконує роль бракеражної комісії члени якої відповідають за оцінку якості продукції, котра виготовляється протягом робочого дня.

Оскільки продукція підприємств швидкого обслуговування, а також замовлені й фірмові страви в ресторанах випускаються без поділу на партії, контроль проводиться під час виготовлення цих страв. Відхилення і порушення в технології приготування, зауваження від членів служби контролю якості і споживачів фіксуються у спеціальному журналі.

Контроль якості страв провадиться на підставі вимог Збірника рецептур, технологічних карт, технічних умов, технологічних інструкцій й іншими нормативними документами. Комісія провадить органолептичну оцінку якості їжі, визначає фактичну масу штучних виробів і напівфабрикатів, температуру подавання страв, правильність зберігання їжі на роздачі і наявність окремих компонентів для її оформлення.

У ресторані, що реалізує замовлені і фірмові страви, створюють пости якості, що здійснюють її на роздачі. Пости якості, очолювані кухарями-бригадирами, контролюють проведення окремих технологічних операцій і вихід готових страв. Заступник завідувача виробництва перевіряє на роздачі і наявність у них необхідних компонентів. Офіціант, одержуючи страви, у свою чергу перевіряє їх якість за зовнішнім виглядом.

Завідувач виробництва, його заступник або кухар-бригадир періодично контролюють порційні страви.

Один раз на місяць на підприємстві проводиться день оцінки якості - оперативна нарада, на якій оцінюється якість продукції підприємства в цілому. У цехах дні оцінки якості проводять щотижня, аналізуючи позитивний досвід роботи окремих працівників, порушення, допущені за тиждень, заслуховують працівників, з вини яких була випущена продукція низької якості.

Члени комісії з якості, що контролюють якість їжі на підприємстві ресторанного господарства, беруть участь у проведенні бракеражу. Їхня оцінка записується в бракеражний журнал, при виявленні порушень складається акт перевірки у двох екземплярах, один з яких скеровується в комісію з якості, а другий залишається на підприємстві.

Крім щоденного контролю, що здійснюється працівниками підприємства, контрольні перевірки правильності подавання страв і їхньої якості можуть проводити інспектори Управлінь із захисту прав споживачів, працівники Дерспоживзахисту України, управлінь (відділів) торгівлі органів місцевої влади. Всі особи, що перевіряють, повинні мати відповідні документи, тільки тоді вони мають право оглядати торгівельні і складські приміщення підприємства, перевіряти приймання і зберігання сировини та напівфабрикатів, контролювати виготов лення страв необхідного асортименту і належної якості. Правильність подавання готової продукції проводять шляхом контрольних закупівель "таємними споживачами" страв або шляхом установлення кількості, маси і вартості страв, що подаються споживачам.

На підприємствах ресторанного господарства перевіряють масу і органолептичні показники. Правильність розрахунку в ресторанах перевіряють після вручення рахунку відвідувачу. Контролюючі організації можуть брати зразки страв для експертизи і лабораторного контролю. Добір проб здійснюють за участю фахівців санітарно-технологічних і технологічних харчових лабораторій. Установлені перевіркою порушення подавання страв зазначають в акті перевірки, що завіряється підписом перевіряючої особи і представника адміністрації підприємства. До акта перевірки додають письмове пояснення особи, що порушила правила подавання продукції.

Крім того, за роботою підприємства встановлений державний санітарний нагляд з боку органів та установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Державний санітарний нагляд за дотримання санітарно-гігієнічних правил і норм здійснюється, зокрема, при виробництві, зберіганні, транспортуванні й реалізації продуктів харчування. Працівники санітарно-епідеміологічної служби (санітарні лікарі та інші) контролюють якість продуктів, готової їжі і раціонів харчування організованих груп населення. Наявність у них службового посвідчення надає право безперешкодно відвідувати підприємства ресторанного господарства й давати вказівки про усунення виявлених санітарних порушень, робити добір проб продуктів і готової їжі для лабораторного аналізу та гігієнічної експертизи.

Державний санітарний нагляд здійснює контроль за застосуванням харчових добавок (барвників, консервантів стабілізаторів) у виробництві продукції ресторанного господарства, за впровадженням нової технології, проводить роботу з попередження харчових отруєнь і захворювань, пов'язаних зі споживанням недоброякісних продуктів, розслідує випадки харчових отруєнь, контролює відповідність обладнання, інвентарю, посуду, що використовується, діючим санітарно-гігієнічним нормам і правилам, проводить заходи щодо впровадження раціонального харчування населення і вітамінізації кулінарної продукції, проводить експертизу на наявність шкідливих домішок і харчових добавок у кількостях, які перевищують гранично допустимі, встановлює доброякісність і придатність продуктів для харчових цілей.

3.4 Система автоматичного контролю за результатами діяльності підприємства