Товарознавча характеристика асортименту та оцінка якості рослинної олії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Товарознавча характеристика асортименту та оцінка якості рослинної олії

Вступ

рослинний олія ринок товарознавчий

Рослинні жири - необхідна складова частина збалансованого раціону харчування людини. На їх частку припадає значна частина енергетичної цінності їжі. Разом з цим наш організм отримує ряд фізіологічно важливих речовин: фосфатиди, незмінні поліненасичені жирні кислоти, вітаміни, стерини. Споживання рослинних жирів вкрай важливо для людського організму.

Рослинна (Соняшникова) олія - продукт повсякденного харчування. Вона використовується для приготування кулінарних страв, вироблення консервів, безпосередньо в їжу. В технологічній сфері з олій виробляють мила, оліфи, гліцерин, лаки. Вона займає основну частку вітчизняного ринку олійно-жирової продукції. Останнім часом асортиментна лінійка олійного сегмента помітно розширилася. Виробники досконало освоїли випуск олії з різних сортів плодів, горіхів і злаків. Тому особлива увага приділяється показниками якості та безпеки. Вибір продукції, яка має високу якість - досить не простий процес. Для того, щоб уберегти покупця від недоброякісного товару, існують сертифікати відповідності, та вимоги до якості, які узгодженні чинним законодавством. І надалі, я всі ці аспекти висвітлю у своїй курсовій роботі.

Коротка історія про основні види рослинного масла

Колумб виявив посіви кукурудзи на всіх великих островах Вест-Індії, а також у Центральній і Південній Америці. Враховуючи, що всі роботи, такі, як підготовка ґрунту, сівба, культивація і збір врожаю, велися в той час вручну, то площі, які були зайняті кукурудзою - можна вважати великими. Французькі та іспанські мандрівники 16 ст. також повідомляють про те, що кукурудзи вирощувалося дуже багато. Енран Кортес бачив кукурудзяні поля в Мексиці, а Франсіско Васкес де Коронадо виявив великі посіви кукурудзи на південно-заході Північної Америки

Соняшник був вперше привезений у Європу з Мексики в XVI столітті і називався «травою сонця» або «перуанською квіткою сонця». В Америці цю рослину знали вже 20 - 30 століть тому. Величезне, яскраво-жовте сонячне суцвіття, яке поверталося назустріч сонячним променям, привертало увагу усіх. Соняшниками стали прикрашати сади біля будинків. В Англії молодь пригощалась молодими кошиками суцвіть з оцтом і олією.

В Україні соняшник почав поширюватися в XVIII столітті, де його садили прямо біля хат, як декоративну річ. Цікаво, що довгий час люди не знали основної якості квітки соняшника.

А у 1779 році в «Известиях» Російської академії наук була опублікована стаття «Про приготуванні олії з насіння соняшника». Про можливість такого використання сонячного квітки майже одночасно заговорили академік Северин і видатний агроном Болотов. Однак, практичним отриманням соняшникової олії, людство зобов'язане кріпосному селянинові графа Шереметьєва, який в 1835 році фактично відкрив олійну цінність насіння соняшнику. І слідом за цим відкриттям по всьому світу почалося виробництво соняшникової олії.

Соєву олію отримують з бобів сої. У світовому виробництві рослинних олій - воно займає провідне місце. Воно має солом'яно-жовтий колір, характерний запах і смак. Соєве масло застосовують в їжу і в якості сировини для виробництва маргарину. Цінним компонентом соєвої олії є лецитин. В їжу використовують тільки рафінованим. Цей вид рослинної олії найбільш поширений у країнах Західної Європи, в США, Японії і Китаї. У Сполучених Штатах соєва олія займає майже 4/5 ринку олії. Соєва олія використовується так само, як і соняшникова.

Кукурудзяну олію одержують із зародків кукурудзи. За хімічним складом кукурудзяна олія нагадує соняшникову. Вона також золотисто-жовтого кольору, прозора, без запаху. Лінолевої кислоти в ньому до 50%. У продаж надходить тільки рафінована олія. Використовується в хлібопекарській промисловості, для приготування майонезів, для заправки салатів і смаження продуктів.

Арахісове масло - отримують з плодів земляного горіха (арахісу). Нерафіноване арахісове масло має червоно-коричневий колір, рафіноване - солом'яно-жовтий. Використовують арахісове масло для смаження різних продуктів, в салати, але особливо воно добре у виробах з тіста.

Кунжутну (сезамову) олію - отримують з насіння кунжуту. Масло майже без запаху і з приємним смаком. Кунжутне масло - харчовий продукт, рівноцінний іншим рослинним маслам, однак, у ньому немає вітаміну А і мало вітаміну Е. Олія використовується в кондитерській, консервній та інших галузях, а також у технічних цілях.

Оливкова (прованське) олія здобувається шляхом пресування м'якоті оливок. Колір оливкової олії - світло-жовтий із зеленуватим відтінком, смак і запах - приємні, але специфічні. При температурі близько 0 градусів за Цельсієм масло застигає, при нагріванні розплавляється і стає прозорим. Оливкова олія містить менше незамінних жирних кислот і вітаміну Е, ніж деякі інші рослинні олії, але благотворно впливає на травну систему організму. Одержало широке поширення і популярність в Європі завдяки так званої «середземноморської дієти», суть якої полягає у зменшенні споживання тваринних жирів і заміні їх рослинними. Кращі сорти оливкової олії отримують способом холодного віджиму (такі масла називаються «extra virgin»). У кулінарії таке масло використовують для салатів і для приготування різних страв при температурі не вище 180 С, так як при більш високих температурах воно розкладається.

Пальмове масло отримують з плодів олійної пальми. У м'якоті плоду міститься до 70% олії, багатої каротиноїдами і пальмітинової кислотою. Воно червоно-оранжевого кольору і твердіє при температурі нижче 30⁰ С. Його застосовують для виробництва маргарину, мила і свічок.

До харчових олій належать також конопляне, кокосове, макове масло, масло какао і деякі інші олії.

1. Споживчі властивості товару

Товарознавча характеристика суттєво важливих властивостей рослинних олій, як і інших груп харчових товарів проводиться на основі визначення органолептичних, фізико-хімічних, технологічних і товарознавчих, екологічних та біологічних властивостей.

1.1 Фізико-хімічні властивості

Згідно чинного законодавства, для більшої частини рослинних олій існують наступні характеристики:

- масова частка вологи і летких речовин;

- кислотне число;

- кольорове число;

- йодне число;

- масова частка нежирних домішок фторовмісних і неомилених речовин.

Найбільш характерними показниками для визначення виду (залежно від ступеня очистки) і сорту олії - є кислотне і кольорове числа, а також кількість фторовмісних речовин. Ці показники найбільш значно змінюються в залежності від якості олії, тому є підставою для визначення його виду і сорту.

Основна поживна цінність рослинних олій визначається високим вмістом в них тригліцеридів вищих жирних кислот (до 80-90% в лляній, до 40-50% в соняшниковій), фосфатидів (до 3000 мг% в соєвому, до 1400 мг% в соняшниковій), стеринів (до 1000 мг% в кукурудзяному, до 300 мг% в соняшниковій), токоферолів (100 мг% і більше в соєвому і кукурудзяному, до 100 мг% в соняшниковій). Таким чином наслідком фізико-хімічних властивостей є харчова цінність олій, що відображено у таблицях.

Розглянемо фізико-хімічні властивості найбільш часто зустрічаються рослинних олій:

Таблиця 1.1. Склад і фізико-хімічні властивості лляної олії

Вміст жирних кислот, % за масою	-	Показник заломлення при 15о С	1,4858-1,4872
насичених	9-11	Число омилення	191-196
олеїнової	13-29	Йодне число	175-204
лінолевої	15-30	Вміст немильних% по масі	0,5-1,1
ліноленової	44-61
Щільність при 15о С, кг/м3	934-935	Харчова цінність	499 ккал/100 гр.

Таблиця 1.2. Склад і фізико-хімічні властивості конопляної олії

Вміст жирних кислот, % за масою	-	Показник заломлення при 20о С	1,4770-1,4790
пальмітинова	6-10	Число омилення	190-194
стеаринова	1,7-5,6	Йодне число	190-194
олеїнової	6-16	Вміст немильних% по масі	0,7-1,1
лінолевої	35-50
ліноленової	15-28
Щільність при 15о С, кг/м3	929-934	Харчова цінність	899 ккал/100 гр.

Таблиця 1.3. Склад і фізико-хімічні властивості соняшникової олії

Вміст жирних кислот, % за масою	-	Показник заломлення при 20о С	1,4740-1,4780
пальмітинова	3,5-4,6	Число омилення	186-194
стеаринова	1,6-4,6	Йодне число	119-136
олеїнової	24-40	Вміст немильних% по масі	0,3-0,7
лінолевої	46-62
ліноленової	до 1	Харчова цінність	898 ккал/100 гр.
арахінова	0,7-0,9	Густина при 15о С, кг/м3	920-927

Таблиця 1.4. Склад і фізико-хімічні властивості соєвого масла

Вміст жирних кислот, % за масою	-	Показник заломлення при 20о С	1,4740-1,4780
пальмітинова	2,5-6	Число омилення	189-195
стеаринова	4,5-7,3	Йодне число	120-141
олеїнової	23-29	Вміст немильних% по масі	0,5-2
лінолевої	51-57
ліноленової	3-6	-	-
арахінова	0,9-2,5	Густина при 15о С, кг/м3	922-934
міристинова	0,1-0,4	Харчова цінність	700-800 ккал/100 гр.

Таблиця 1.5. Склад і фізико-хімічні властивості кукурудзяної олії

Вміст жирних кислот, % за масою	-	Показник заломлення при 20о С	1,4710-1,4740
пальмітинова	8-10	Число омилення	187-190
стеаринова	2,5-4,5	Йодне число	111-133
олеїнової	30-49	Вміст немильних% по масі	1,5-2,5
лінолевої	40-56
маргаринова	0,2-1,6	-	-
арахінова	0,9-2,5	Густина при 15о С, кг/м3	924-936
міристинова	0,1-1,7	Харчова цінність	850-940 ккал/100 гр.

Таблиця 1.6. Склад і фізико-хімічні властивості арахісового масла

Вміст жирних кислот, % за масою	-	Показник заломлення при 20о С	1,4680-1,4720
пальмітинова	6-11	Число омилення	185-197
стеаринова	2-7	Йодне число	82-92
олеїнової	50-63	Вміст немильних% по масі	0,3-1
лінолевої	13-33
маргаринова	1-2,5	-	-
арахінова	2,3-4,9	Густина при 15о С, кг/м3	911-929
міристинова	0,5-0,6	Харчова цінність	850-900 ккал/100 гр.

Таблиця 1.7. Склад і фізико-хімічні властивості гірчичного масла

Вміст жирних кислот, % за масою	-	Показник заломлення при 20о С	1,4700-1,4740
пальмітинова	до 0,2	Число омилення	170-184
стеаринова	до 0,5	Йодне число	92-107
олеїнової	22-30	Вміст немильних% по масі	1-3
лінолевої	14-19
руколова	11-53	-	-
арахінова	0,5	Густина при 15о С, кг/м3	913-923
міристинова	0,4-0,8	Харчова цінність	750-850 ккал/100 гр.

Таблиця 1.8. Склад і фізико-хімічні властивості оливкової олії

Вміст жирних кислот, % за масою	-	Показник заломлення при 20о С	1,4660-1,4740
насищенних	9-12	Число омилення	185-200
ненасищенних	-	Йодне число	72-89
олеїнової	64-85	Вміст немильних% по масі	914-929
лінолевої	4-12
-	-	Харчова цінність	899-900 ккал/100 гр.

1.2 Органолептичні властивості

У відповідності з ДСТУ 4492:2005 р. в рослинних оліях, органолептично визначають: смак, запах, колір і прозорість. Смак і запах рослинних олій залежать від якості і виду сировини, що переробляється (олія з дефектного насіння може мати неприємний смак і запах), від способу виробництва (пресування, екстрагування) і технологічного режиму роботи устаткування, а також від ступеня рафінації.

Сирі доброякісні рослинні олії мають специфічний смак і запах, характерний для даного виду олії. Смак і запах олії після рафінування, менш виражений, а рафіновано-дезодоровані олії взагалі залишаються без них. Смак і запах змінюються також у процесі зберігання. За смаком і запахом можна встановити: вид олії, в залежності від вихідної сировини (наприклад, соняшникова, лляна), так і від ступеня рафінації (рафінована чи ні), в деякій мірі можна визначити доброякісність, а також наявність таких домішок, як, наприклад - бензин.

Колір рослинних олій обумовлений фарбувальними речовинами, присутніми в їх складі. Колір сирих рослинних олій досить специфічний, однак він суттєво залежить від способу вилучення олії, а також від умов їх зберігання. Відомо, що під дією кисню, деякі види поступово знебарвлюється.

Прозорість - показник, що характеризує відсутність в рослинних маслах (при температурі 20^о С) мутності або зважених частинок, видимих неозброєним оком. Їх поява, може бути викликана підвищеною вологістю олії.

Органолептичні властивості рослинних олій визначаються по ГОСТми

Колір	ГОСТ 5472-50
Смак	ГОСТ 5477-69
Прозорість	ГОСТ 5482-59

Наведемо органолептичні характеристики найбільш часто зустрічающихся олій.

Лляне масло отримують з насіння льону. Сире лляне масло має специфічні запах, смак і колір, від світло-жовтого до коричневого, із зеленуватими відтінками.

Конопляне масло отримують з насіння конопель. Воно має специфічні запах і смак, і зелений колір різної інтенсивності.

Соняшникова олія не має якого-небудь специфічного смаку та запаху, та має слабо-виражений жовтий колір.

Арахісова олія має світло-жовтий, із зеленуватим відтінком колір, а запах та смак - властиві арахісовому маслу.

Оливкова олія має приємні смак та запах. Колір, може бути, від золотисто-жовтого - до світло-жовтого, іноді із зеленуватим відтінком.

Соєва олія - має коричневий, з зеленуватим відтінком колір, а після рафінації - світло-жовтий.

1.3 Біологічні властивості

Рослинні олії є основними джерелами ессенціальних поліненасичених жирних кислот (таких як - лінолева, ліноленова і арахідонова). Їх фізіологічне значення полягає в тому, що вони необхідні для росту й обміну речовин в організмі людини, а також для більшої еластичності судин. Ці кислоти відіграють важливу роль у синтезі потрібних організму речовин, стимулюють захисні функції організму. Головною відмінністю хімічного складу і, відповідно, біологічної цінності олії, порівняно з тваринними жирами - є відносно високий вміст поліненасичених жирних кислот. Рослинні олії відносяться до жирів, які володіють високою біологічною активністю. Вони легко засвоюються, багаті вітаміном Е, фосфатидами і особливо поліненасиченими жирними кислотами. Всього 15-20 г. олії можуть задовольнити добову потребу організму людини в таких кислотах.

2. Фактори, що формують, якість товару

2.1 Стадії життєвого циклу товару

Формування і підтримка якості продукції відбувається на всіх стадіях її життєвого циклу, які включають:

- маркетингові дослідження;

- наукові дослідження;

- конструкторсько-технологічне проектування;

- виробництво та контроль якості.

Маркетингові дослідження - дослідження індивідуальних і суспільних потреб, з точки зору, визначення якісних і кількісних характеристик майбутнього товару. На основі даних дослідження формується комплекс властивостей товару та показники якості. Властивостями, що представляють важливість для споживача, можуть бути строк зберігання, міцність та інші.

Наукові дослідження - дослідження, спрямовані на визначення теоретичних і практичних можливостей реалізації товару. На даному етапі розробляються технологія виробництва соняшникової олії, для досягнення високої якості та найкращих властивостей майбутнього товару.

Конструкторсько-технологічне проектування - на цьому етапі вирішуються питання, пов'язані з вибором сировинної бази, здійсненням технології і способу виробництва продукції.

Виробництво: якість товару багато в чому визначається сировиною і технологією виробництва.

2.2 Сировина для рослинних олій

Основною сировиною рослинних олії - є насіння відповідних олійних рослин. На прикладі соняшникової олії розглянемо вимоги, що пред'являються до сировини. Олія повинна вироблятися з насіння соняшнику, відповідних вимогам ГОСТ 22391 (крім насіння сорту «Первісток»).

Вміст пестицидів в олії з насіння соняшнику, призначеного для вироблення рафінованої дезодорованої олії, а також рафінованої не дезодорованої, гідратованої, вищого і першого сортів, нерафінованої вищого і першого сортів, які використовуються для безпосереднього вживання в їжу, не повинно перевищувати допустимі рівні, встановлені медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості сировини і харчових продуктів, затверджених МБВ №5061 (2).

Вміст пестицидів в олії з насіння соняшнику, призначеного для вироблення рафінованої дезодорованої олії, а також рафінованої не дезодорованої, гідратованої та нерафінованої олії, що використовуються для переробки на харчові продукти, не повинно перевищувати допустимі рівні, встановлені медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджених МБВ №5061 (2).

Вміст токсичних елементів і мікотоксинів у насінні соняшнику, призначеного для вироблення рафінованої дезодорованої олії, а також олії для безпосереднього вживання в їжу, не повинно перевищувати допустимі рівні, встановлені медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджених МБВ №5061 (2).

Для отримання олій кращої якості і більш повного їх виділення, насіння піддають підготовчим операціям. Спочатку їх очищають на сепараторах від мінерального і органічного сміття (листя, стебла). Олійні насіння і плоди рослин, що мають деревну оболонку, обрушують, тобто відокремлюють оболонку від ядра, так як вона поглинає багато олії. Отримане ядро подрібнюють на валцевих верстатах в м'ятку і піддають волого-тепловій обробці. Волого-теплова обробка проводиться в спеціальних апаратах - жаровнях при температурі 105-120°С. При цьому подрібнений матеріал набуває певну структуру (мезга), що полегшує подальше виділення олії.

2.3 Способи отримання

Витяг рослинних олій проводять методами пресування та екстрагування (екстракції) органічними жиророзчинниками.

Пресування - це механічний процес віджимання масла з підготовленого олійного матеріалу (мезги) на спеціальних шнекових пресах. Воно може бути одноразовим і дворазовим. В залежності від величини застосовуваного при віджиманні тиску макуха може містити від 6 до 14% олії. Макуху використовують на корм худобі, а макуха деяких цінних олійних культур (сої, гірчиці, арахісу та ін.) - для харчових цілей. Рідкі рослинні олії (салатні), отримані пресовим способом, реалізують головним чином у роздрібній торговельній мережі.

Екстрагування олії заснована на їх здатності розчинятись у неполярних органічних розчинниках (бензині, гексані та ін.). При багаторазовому пропущенні бензину через подрібнений макуха (або насіння) - масло розчиняється в бензині і практично повністю витягується. Знежирений залишок (шрот) містить менше 1% жиру. Екстракційне масло відрізняється за якістю від пресового: воно містить більше фарбувальних речовин, вільних жирних кислот, фосфатидів. Після відгонки бензину його піддають додатковому очищенню.

Рафінація (очищення) олії - полягає в тому, що з них видаляють супутні речовини і домішки: фосфатиди, пігменти, вільні жирні кислоти, пахучі речовини, домішки у вигляді обривків тканин олійного матеріалу.

Різноманітний склад супутніх речовин обумовлює різні методи рафінування:

- фізичні методи (відстоювання, центрифугування, фільтрація);

- хімічні (нейтралізація);

- фізико-хімічні (гідратація, дезодорація, відбілювання, виморожування воску).

Механічне (первинне) очищення олії проводиться для видалення різних механічних домішок і частково колоїдно-розчинених речовин. Це очищення здійснюється шляхом відстоювання, центрифугування або фільтрації олії.

Гідратація олії проводиться для видалення фосфатидів, слизових і інших речовин, що володіють гідрофільними властивостями. При обробці масел гарячою водою фосфатиди набухають, не розчиняються в олії і випадають в осад у вигляді пластівців.

Нейтралізація олії полягає в обробці її розчинами лугів з метою видалення вільних жирних кислот. Також при цьому утворюються солі жирних кислот (мила), їх адсорбують інші супутні речовини (фосфатиди, пігменти), тому нейтралізована олія є більш очищеною, порівняно з гідратованою.

При відбілюванні (адсорбційна рафінація) - з масел видаляють фарбувальні речовини (пігменти). Для освітлення масел використовують тверді адсорбенти: біла глина, активоване деревне вугілля. Відбілюванню піддають олію, яка була використана для переробки та одержання маргаринів і кулінарних жирів.

При дезодорації олії видаляють речовини, що зумовлюють запах і смак. Дезодорування проводять шляхом відгонки ароматичних речовин під вакуумом з гострим пором, що пропускається через жир при високих температурах (210-230°С). Після дезодорації олії стає без запаху та смаку.

В процесі рафінації олії, можуть видалятися речовини, що володіють антиокислювальними властивостями, а також мають фізіологічну цінність, наприклад вітаміни. Тому олії, що надходять у роздрібну торгівлю, не завжди доцільно піддавати глибокої рафінації.

Знову ж таки на прикладі соняшникової олії покажемо один з можливих варіантів виробництва («рис 2.1»)

Очистка насіння проводиться на сепараторах, обрушення і відділення оболонки на рушильно-віяльних машинах, подрібнення - на валцевих верстатах. Одержуваний після подрібнення насіння матеріал називається м'яткой. З метою ефективного вилучення олії з м'ятки готують мезгу, тобто м'ятку нагрівають до більш високих температур, тому в'язкість олії знижується, одночасно знижується і вміст вологи в м'ятці, відбувається часткова денатурація білків, змінює пластичні властивості м'ятки. М'ятка перетворюється в мезгу. Нагрівання м'ятки до 105°С і її висушування до кінцевого вмісту вологи (5.6%) - здійснюється в жаровнях. Потім олія віджимається в шнекових пресах. Тиск, що розвивається шнековим пресом, повинен досягати 30 МПа, ступінь стиснення мезги 2,8, тривалість пресування сягає 78.225 секунд в залежності від типу преса. Отримане масло фільтрують на спеціальних фільтрах, або природним відстоєм в накопичувальних ємностях. Виходить з преса макуха маслянистістю 4.7%, можна використовувати як корм для худоби. Комплектність включає необхідний набір основного технологічного обладнання.

Склад устаткування:

- сепаратор

- машина рушильно-віяльна

- верстат в'яльцевий

- жаровня

- прес шнековий

- фільтр

- насос

- ванна мийна

- стіл виробничий



2.4 Контроль якості

Контроль якості включає в себе перевірку відповідності показників якості продукції встановленим вимогам. Соняшникова олія виробляється і поставляється зазвичай великими партіями, тому випробуванням піддається певний об'єм від виробленої партії товару (правила і методи випробувань вказані в ДСТУ 4492:2005 р. «Олія соняшникова. Технічні умови.»

3. Фактори, що впливають на збереження властивостей і якості товару

Розглянемо ці фактори на прикладі соняшникової олії. Відомості про ці фактори містяться в ДСТУ 4492:2005 р. «Олія соняшникова Технічні умови»

3.1 Упаковка

Соняшникова олія випускають фасованою і нефасованою.

Соняшникову олію фасують:

- масою нетто 500 і 700 г. в скляні пляшки по ГОСТ 10117, типів VII і IX;

- масою нетто 470, 575 і 11000 м у пляшки з пофарбованих (або нефарбованих) полімерних матеріалів, дозволених до застосування органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Допустимі відхилення від маси нетто в грамах: ±10 при фасуванні 1000 г.; ±5 при фасуванні від 470 до 750 r включно.

Пляшки з олією повинні бути герметично закупорені алюмінієвим ковпачком для закупорювання пляшок з харчовими рідинами з алюмінієвої фольги по ГОСТ 745 з картонною прокладкою ущільнювача з целофановим покриттям.

Пляшки з полімерних матеріалів закупорюють ковпачками з поліетилену високого тиску низької платності за нормативно-технічної документації або заварюють.

Пляшки з олією упаковують в дерев'яні багатооборотні ящики по ГОСТ 11354 і пластмасові багатооборотні ящики для пляшок по нормативній документації.

Пляшки з полімерних матеріалів упаковують також у ящики з гофрованого картону за ГОСТ 13516.

Пакування пляшок на дротові багатооборотні ящики по нормативної документації, а також у тару обладнану згідно з ГОСТ 24831, це можливе лише для місцевої реалізації.

Нефасована соняшникову олію упаковують у фляги алюмінієві за ГОСТ 5037 з ущільнювальними кільцями з жиро стійкої гуми по ГОСТ 17133 та інших матеріалів, дозволених органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду в установленому порядку, в бочки сталеві не оцинковані для харчових продуктів по ГОСТ 13950, а також за погодженням із споживачем наливають рафіновану не дезодоровану, гідратовану і нерафіновану соняшникову олію в тару споживача, придатну для перевезення рослинних олій автотранспортом.

3.2 Маркування

На кожну пляшку з олією повинна бути наклеєна барвисто оформлена етикетка, на яку наносять маркування, що містить:

- найменування підприємства-виробника, його товарний знак;

- вид, сорт, марку масла;

- масу нетто, г;

- дату розливу;

- вміст жиру в 100 г. масла;

- калорійність 100 r продукту (.рафінованого - 899 «кал, нерафінованої та гідратованого - 898 ккал);

- гарантійний термін зберігання;

- позначення цього стандарту.

Маркування способом тиснення наносять безпосередньо на пляшку з полімерних матеріалів.

Дату розливу соняшникової олії проставляють компостером або штампом на етикетці, тисненням на ковпачку або будь-яким іншим способом, який забезпечує чітке її позначення, у тому числі лазером.

При маркування пляшок з олією, підданих «замороженню», найменування олії повинно бути доповнено: «заморожена».

На кожну пакувальну одиницю з маслом додатково наносять маркування, що характеризує продукцію:

- найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження і його товарний знак;

- вид, сорт в. марку масла;

- кількість пляшок в одиниці упаковки або масу нетто для нефасованого масла;

- дату наливу для бочок і фляг або дату розливу для пляшок;

- позначення справжнього стандарту.

При маркування ящиків із маслом, яке піддане «виморожуванню», найменування олії повинно бути доповнено: «заморожена».

Маркування ящиків не проводиться при упаковці пляшок з олією у відкриті ящики.

Маркування транспортної тари - за ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків - «Берегти від нагрівання» та «Оберігати від вологи».

3.3 Товарна обробка

Це сукупність операцій по підготовці товарів до реалізації. Призначенням її є забезпечення належної якості та необхідної кількості товару.

3.4 Транспортування

Соняшникову олія транспортують у залізничних цистернах з низьким зливом за ГОСТ 10674, спеціалізованих для перевезення рослинних масел і забезпечених трафаретами і написами відповідно до правилами перевезень вантажів, в автоцистернах з щільно закриваються люками за ГОСТ 9218 та інших критих транспортних засобах відповідно до правилами перевезень вантажів, діючими на відповідному вигляді транспорту.

При транспортуванні відкритим автотранспортом бочки, фляги та ящики з фасованим соняшниковою олією повинні бути захищені від атмосферних опадів і сонячних променів.

Відвантаження пляшок з фасованим маслом у відкритих ящиках повинна бути узгоджена із споживачем.

Залізничні цистерни та автоцистерни повинні відповідати вимогам, що пред'являються до перевезення харчових продуктів. У разі застосування залізничні цистерни: автоцистерни для транспортування і тимчасового зберігання, рафінованої дезодорованої олії повинні бути ретельно зачищені від залишків зберігався в них масла, пропарені, вимиті і висушені.

Налив рафінованої дезодорованої соняшникової олії в залізничні цистерни і автоцистерни повинен здійснюватися за допомогою трубопроводу, що доходить до дна цистерни.

Перекачування рафінованої дезодорованої соняшникової олії повинна проводитися з комунікацій, призначених тільки для даного виду масла.

Соняшникову олію до наливу в залізничні цистерни та автоцистерни, а також у фляги та бочки або до розливу в пляшки повинно зберігатися в закритих баках.

3.5 Зберігання

Термін транспортування і зберігання рафінованої дезодорованої олії до розливу в пляшки на підприємстві, де відсутня можливість дезодорації олії, а також до використання у виробництві продуктів дитячого і дієтичного харчування не повинен перевищувати 1 міс.

Соняшникова олія в пляшках повинна зберігатися в бочках та флягах в закритих, затемнених приміщеннях.

Соняшникову олію, в промислових умовах зберігають відповідно до інструкціями зберігають організацій.

Гарантії виробника

Виробник гарантує відповідність соняшникової олії вимогам цього стандарту при дотриманні умов транспортування та зберігання, встановлених цим стандартом.

Гарантійний термін зберігання соняшникової олії (з дня розливу): фасованої у пляшки - 4 міс, розлитого у фляги і бочки - 1,5 міс.

Після закінчення гарантійних термінів зберігання соняшникова олія може бути реалізовано, якщо його якість задовольняє вимогам стандарту.

Висновок

Однією з найважливіших завдань масложирової промисловості, є випуск за призначенням функціональних продуктів здорового а також лікувально-профілактичних продуктів. Велику роль для організму людини відіграють поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК), насичені жирні кислоти та вітаміни, що містяться в рослинних оліях.

Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених показують, що рослинні олії, які мають у своєму складі ПНЖК - одні з найважливіших компонентів харчування, який необхідний для росту клітин, нормального стану шкіри, обміну холестерину і багатьох інших процесів, що протікають в організмі.

Саме соняшникова олія є життєво важливо для всього людства.

Для підтвердження цього факту достатньо буде навести статистику споживання рослинних олій у всьому світі.

Обсяги споживання показують, що ринок рослинних олій в глобальному масштабі практично невичерпний. Йде тенденція до постійного збільшення виробництва, а залишкові запаси з кожним роком зменшуються.

Список використаної літератури

1. Бухтарева Э.Ф., Ильенко-Петровская Т.П., Твердохлеб Г.В. Товароведение пищевых жиров, молока и молочных продуктов. М, Экономика, 1985

2. http://www.oleina.com/rus/about_oil/

3. http://slavoliya.ua/production/oil-history.html

4. А.М. Новикова, Т.С. Голубкина, Н.С. Никифорова. Товароведение и организация торговли продовольственными товарами. - М.: ПрофОбрИздат, 2001.

5. Сертификация пищевых продуктов и продовольственного сырья в Р.Ф. - М.: «Ось-89», 1996

6. http://www.maslobaza.ru/index.php? q=CSxVZU5XV00

7. http://www.businesspravo.ru/Docum/DocumShow_DocumID_78646.html

8. www.gost.ru

9. Л.А. Боровикова «Товароведение продовольственных товаров». M.: Экономика 1988 г.

10. Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998

11. Парамонова Т.Н. Экспресс-методы оценки качества продовольственных товаров. М.: «Экономика» 1988.

12. ДСТУ 4492:2005 р. «Олія соняшникова. Технічні умови».

Размещено на Allbest.ru

...