Економічна оцінка ринкових можливостей на прикладі ТзОВ “Меблі №1"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра економіки та менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

на тему: “Економічна оцінка ринкових можливостей на прикладі ТзОВ “Меблі №1”

Виконала:

студентка 3-го курсу групи МРТП-32

Попова Юлія Юріївна

Науковий керівник:

к. т. н., доцент Микитин Т.М.

Рівне 2015



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи ринкових можливостей підприємства

1.1 Основні показники, що характеризують ринок продукції

1.2 Основні показники господарської діяльності підприємства

1.3 Дослідження ринку меблевої промисловості та перспективи його розвитку

Розділ 2. Аналіз маркетингової діяльності підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Основні показники роботи підприємства

2.3 Маркетингове дослідження ринку по виробництві

2.4 Аналіз основних складових маркетингу на підприємстві

2.5 Економічна оцінка ринкових можливостей меблевої промисловості

2.6 Шляхи вдосконалення маркетингової діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

меблевий промисловість маркетинг



Вступ

Постановка проблеми. Для того, щоб підприємство могло вижити в конкурентному середовищі, ефективно функціонувати протягом довгого часу, а також приносити прибуток, йому необхідно розвиватися. Кардинальне значення при розробці прогнозів розвитку підприємств на ринку меблів України має теорія їх розвитку. Визначення розвитку підприємства є досить складним та неоднозначним, що зумовлює наявність великої кількості думок щодо його тлумачення.

У європейських країнах меблі завжди вважалися предметом першої необхідності, а на сьогоднішній день ця думка досить поширена і в Україні. До того ж в українського виробника є чимало конкурентних переваг: дешева робоча сила, власна екологічно чиста сировина, значний потенціал ринку, що розвивається неймовірними темпами.

Актуальність теми зумовлена тим, що в останні роки ринок меблів України почав активно розвиватися та зростати, що зумовлює до розвитку підприємницької діяльності.

Аналіз досліджень та публікацій. Питанням розвитку підприємства присвячені праці таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених як Єрохіна Е.А., Надтока Т.Б. , Какуніна Г.А. , Афанасьев Н.В. , Василенко В.А. , Шершньова З.Є. , Забродська Л.Д. та ін.

Постановка мети. Метою статті є визначення економічної оцінки ринкових можливостей галузі і підприємства.

Відповідно до поставленої мети основними завданнями курсової роботи є:

ознайомитися з історією створення підприємства (організації, установи), його організаційною та виробничою структурами;

ознайомитися із технологією виготовлення продукції;

закріплення одержаних у вузі теоретичних та практичних знань із маркетингу послуг;

поглиблення навичок самостійної роботи з літературними джерелами, методичними, інструктивними та нормативними матеріалами, техніко-економічною інформацією;

набуття досвіду конкретного застосування сучасних методів аналізу, економіко-математичних методів і комп'ютерної техніки;

ознайомлення з практикою вирішення окремих питань маркетингу послуг з позицій вимог регіонального ринку.

ознайомитися зі встановленою на підприємстві системою маркетингу;

ознайомитися із системою ведення документації на підприємстві;

закріпити та поглибити теоретичні знання, отримані у період навчання;

дати економічну оцінку діяльності підприємства.

Об'єктом виробничої практики є Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблі №1», що знаходиться за адресою: 45523, Волинська обл., Локачинський р-н., с.Затурці, вул. Липинського 11.

Інформаційна база роботи - чинне законодавство України, навчальні підручники та посібники, періодична література, документація досліджуваного підприємства, інтернет джерела.

Обсяг курсової роботи: основний текст - 34 ст.

Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У першому розділі описуються теоретичні основи ринкових можливостей підприємства ТзОВ «Меблі №1».

Другий розділ описує маркетингову діяльність підприємства, загальну характеристику, основні показники, шляхи вдосконалення маркетингової діяльності підприємства.

Робота включає 3 таблиці, 2 діаграми, 1 рисунок, 20 джерел літератури, 4 додатки , висновок до кожного розділу та загальний висновок по курсовій роботі.



Розділ 1. Теоретичні основи ринкових можливостей підприємства

1.1 Основні показники, що характеризують ринок продукції

Ринок можна характеризувати як специфічну сферу обміну товарами і послугами, де виникають і реалізуються відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу товарів, їх просування від виробника до споживача. Ринок є значно ширшим поняттям, ніж певне місце обміну. Ринок - це свого роду механізм задоволення потреб як виробників, так і споживачів.

Головна властивість ринку полягає в тому, що він виступає чутливим регулятором і координатором системи комерційних зусиль підприємців, спрямованих на виготовлення і реалізацію конкурентоспроможних товарів і послуг. У процесі показу і реалізації товару підприємець-продавець отримує достовірну споживацьку оцінку виготовленого ним товару.

Наявність і функціонування ринку визначаються такими ознаками:

1) наявністю зв'язку виробника і споживача;

2) можливістю реалізації товару за договірною ціною;

3) відсутністю монополізму у виготовленні товарів;

4) наявністю конкуренції серед товарів, продавців і посередників.

Доцільно відмітити, що ринок не заперечує обмеженого державного регулювання виробництва. Цей елемент державного втручання успішно застосовується у багатьох країнах з ринковою економікою. У процесі управління ринком можуть застосовуватися такі економічні важелі, як державне регулювання цін; податкова політика; оптимальне законодавство; регулювання частки державного сектора тощо [1, ст.27-28].

Оцінку ринкових можливостей фірми здійснюють за системою показників, яка поділяється на дві групи. Це дає змогу об'єктивно оцінити процес ринкової стратегії фірми у конкурентній боротьбі.

До показників першої групи відносять:

- частку фірми з продажу товарів і послуг на ринку;

- динаміку (темпи зростання, приросту) обсягів виторгу за роками чи іншими періодами часу;

- ступінь задоволення споживачів (структура позитивних, негативних і невизначених відгуків щодо використання).

До показників другої групи відносять:

- обсяги прибутку та його динаміка;

- норми прибутку;

- рівень продуктивності праці.

У сукупності усі ці показники визначають конкурентні переваги цієї структури. Основним показником, що характеризує ринкову позицію підприємства, є його частка на ринку. Цей показник визначається відношенням обсягу реалізації товарів до загального обсягу продажу товарів на визначеному сегменті ринку. Після визначення перелічених показників доцільно з'ясувати, якими можливостями належить скористатись для отримання позитивних результатів, що сприяють завоюванню міцних позицій на ринку [3, ст. 50-51].

Отже, визначення і детальний аналіз усіх перелічених показників із застосуванням комплексу методів дозволить фірмі об'єктивно оцінити власні можливості (переваги та недоліки) у складному, інколи жорстокому і жорсткому середовищі конкуренції на ринку товарів і послуг.

Жодна фірма не зуміє ефективно працювати, якщо вона реально не оцінить ситуацію на ринку. Будь-яке довготривале чи короткотривале маркетингове рішення, яке приймається фірмою, може базуватися лише на базі кон'юнктурних оцінок.

Лише після цього спеціалісти фірми розпочинають проектувати ринкову стратегію та товарно-збутову тактику оновлення або захоплення ринку.



1.2 Основні показники господарської діяльності підприємства

В управлінні підприємством або організацією, що здійснюють будь-які види господарської діяльності в ринковому економічному середовищі, застосовуються різні показники. їх використання має відображати особливості діяльності підприємства або організації, давати змогу вести певну аналітичну роботу, на основі якої ухвалюються управлінські рішення відповідно до обраної стратегії.

Показники - це кількісна і якісна оцінка становища і результатів господарської діяльності, виражена у певних одиницях виміру.

Для відображення господарських процесів використовують кількісні і якісні, натуральні й вартісні показники. До кількісних показників належать, наприклад, показники кількості найманих працівників, кількості безробітних, перевезення вантажів, кількості малих підприємств, заготівля деревини тощо. Кількісні показники використовують для характеристики розміру, абсолютного рівня аналізованого явища.

Якісні показники застосовуються для характеристики особливостей процесу відтворення, виражають співвідношення між різними елементами цього процесу. Якісними показниками є, наприклад, показники продуктивності праці, собівартості одиниці продукції, використання основних фондів тощо. Вони характеризують ефективність господарської діяльності.

Натуральні показники застосовуються для визначення величини явища (об'єкта) у певних фізичних одиницях - кілограмах, тоннах, метрах, кілометрах, літрах, гектарах, тонно-кілометрах тощо. Вони визначають матеріально-уречевлені пропорції економічного виробництва, зв'язки між постачальниками та споживачами.

Вартісні показники є універсальними. Вони відображають у грошовій формі кількість праці, витраченої на виробництво товарів та послуг, і використовуються для вимірювання всіх господарських операцій і явищ, а також узагальнення результатів господарської діяльності підприємства за певний період. Вартісні показники використовують для визначення валових витрат і валових доходів підприємницьких структур, здійснення розрахункових операцій, оплати праці працівників, обчислення податків до бюджету тощо. При цьому варто враховувати ту важливу обставину, що на будь-який вартісний показник істотно впливає динаміка цін.

Показники господарської діяльності підприємств класифікуються також за групами: норми, показники часу роботи (затраченого на виконання робіт або виробництво продукції), показники трудових ресурсів, показники виробництва, фінансові показники тощо [2,ст. 87].

Показники господарської діяльності підприємницьких структур можуть бути об'єднані в певну систему (рис. 1).

Рис. 1 Структура системи показників

Застосування у підприємницькій діяльності різних показників господарських операцій і процесів дає змогу всебічно відображати особливості діяльності підприємницьких структур, контролювати її та визначити реальні результати цієї діяльності.



1.3 Дослідження ринку меблевої промисловості та перспективи його розвитку

Успішність економічного розвитку України значною мірою визначається здатністю до гармонійної інтеграції у глобальний економічний простір. Вступивши в Світову Організацію Торгівлі та проголосивши політичний курс щодо інтеграції до Європейського Союзу, Україна має створити, насамперед, ринкову економіку в національному вимірі. Це стосується усіх промислових комплексів та їх галузей, водночас і підприємств меблевого виробництва. Меблеве виробництво сьогодні - це галузь, яка динамічно розвивається, поступово виходячи на європейський рівень якості та дизайну, нарощуючи виробництво в середньому на 20% у рік. Виробництвом меблів в Україні займається понад 2 тисячі підприємств, з них майже 260 - великі і середні підприємства. Найбільшими виробниками меблевої продукції в Україні є ЗАТ “Новий Стиль” (м. Харків), ТОВ “Гербор-Холдінг” (Волинська обл.), ТОВ “Санпласт” (м. Дніпропетровськ), ТОВ “Модерн-Експо” (м. Луцьк), ТОВ “БРВ-Україна” (Волинська обл.), ТОВ “ЕНО Меблі ЛТД” (Закарпатська обл.), ЗАТ “Котовська меблева фабрика” (Одеська обл.), які спеціалізуються на виробництві меблів для сидіння, офісних, кухонних та інших видів меблевої продукції [14].

Меблева промисловість відноситься до тих промисловостей, на яких більшою мірою впливає сировинний та споживчий фактори.

Споживчий фактор є важливим тому, що масове споживання готової продукції локалізується у певних центрах, наприклад, у великих містах або агломераціях, а сировина легко транспортується. Значною мірою розміщується у великих містах: Києві, Львові, Харкові, Одесі, Луганську, Дніпропетровську, Донецьку тощо.

Важливим залишається для виробництва меблів і сировинний фактор, хоча його роль зменшується через дедалі більше використання для виготовлення меблів деревостружкових та деревоволокнистих плит. Найбільшими центрами виробництва меблів у лісопромислових районах або недалеко від них є Житомир, Ужгород, Мукачеве. Багато меблевих підприємств розташовано у невеликих містах (Карпати, Полісся) та поблизу великих міст в інших районах країни.

Щодо Столичного економічного району, то там найбільшого розвитку меблева промисловість набула у подільських областях, де вона орієнтується на власну сировинну базу. Також промисловість зосереджена у великих містах, враховуючи наявність значної кількості споживачів продукції (Чернігів, Малин, Київ, Коростень і т. ін.).

У Карпатському економічному районі є в наявності значна матеріаломістка база для виробництва меблів, тому дана промисловість є тут розвинена. Основні регіони розвитку промисловості: Жидачів, Івано-Франківськ, Чернівці, Свалява, Надвірна тощо. У місті Надвірна є в наявності матеріали, потрібні для даної промисловості - ДСП, яке виробляється потужною фірмою "Інтерплит".

Меблева промисловість на заході України розміщена у таких основних центрах: Костопіль, Ківерці, Луцьк, Рівне.

Меблева промисловість опинилася у сильному занепаді в той час, коли Україна входила до складу Радянського Союзу. За часів незалежності України меблева промисловість почала поступово розвиватися і набувати більших обсягів виробництва відповідної продукції. Розвиток меблевої промисловості виявлявся у вдосконаленні продукції: введенням нових дизайнів меблів, підвищення якості продукції, введенням нового устаткування на підприємствах тощо; збільшенні обсягів виробництва продукції; забезпечення промисловості потрібними матеріалами і т. ін.

Останнім часом розвиток дизайну та конструювання з метою удосконалення споживчих властивостей гратчастих меблевих виробів (ГМВ) істотно змінив підходи до формування процесів виробництва та управління, організації предметно-просторового середовища життєдіяльності людини. У дизайні сучасних меблів неприйнятні стандартні рішення. Важливі тут , так би мовити, індивідуальні та дрібносерійні проекти, реалізація яких повинна базуватися на новітніх технологіях.

Аналіз ринків збуту та роботи деревообробної галузі, до якої входить меблева промисловість, технічних можливостей підприємств за останній рік показує, що на ринку з'являється все більше меблів вітчизняного виробництва з унікальними конструктивно-технічними рішеннями. У світі і зокрема в України пройшло розширення технічних можливостей. Це зумовлено високим рівнем розвитку науково-технічного прогресу, тому в сучасних умовах техніка стала практично необмеженою і завдяки цьому виробництво має можливість користуватися всеможливою технікою для задоволення споживчих потреб. З розширенням технічних можливостей виробництва в конструюванні меблів відкривається повна свобода для пошуку різноманітних форм та конструкційних деталей для ТМВ, особливо гнутих.

На сучасному етапі розвитку даної промисловості виробники повертаються до виготовлення меблів з натуральної деревини, використання натурального шпону для личкування меблів тощо. Однією з причин зменшення використання пиломатеріалів є їх негативний вплив на здоров'я людини. Звичайно меблі, які виготовленні з натуральних матеріалів є за своєю собівартістю дорожчими, але вони також користуються великим попитом у споживачів.

Ситуація щодо забезпечення виробників меблевої промисловості потрібними матеріалами є дуже скрутною. Україна не забезпечує себе плитами ДСП, ДВП та МДФ. Зокрема на Україні виробляється дуже малий процент ламінованих плит МДФ, від тих які потрібні на даний час для меблевого виробництва. Тому виробники меблів змушенні завозити плити МДФ у Польщі, Словаччині, Прибалтійських країн тощо. Виробництво плит ДСП та ДВП є також недостатнім. Але на щастя ситуація на Україні покращується і на ринку все частіше з'являється вітчизняна продукція.

Однією з головних проблем сучасного розвитку меблевої промисловості є підготовка кваліфікованих фахівців для забезпечення процесу виробництва меблів трудовими ресурсами. Меблева промисловість протягом останніх років динамічно розвивається. Цьому сприяють сучасне обладнання, якісна сировина, матеріали, комплектуючі. При наявності головної ланки - кваліфікованих фахівців - на підприємствах створюють продуктивний виробничий процес. Однак формування цієї ланки, у зв'язку з занепадом закладів професійно-технічної освіти, вимагає неабияких зусиль. Чимало підприємств готують спеціалістів безпосередньо на підприємствах, витрачаючи на це дорогоцінний час. Фахову підготовку кадрів для меблевої промисловості здійснюють навчальні заклади. Один з найкращих серед них є технологічний коледж України державного лісотехнічного університету. Також Львівський державний лісотехнічний університет має 6 факультетів. Одним із пріоритетних є технологічний. Цей факультет є потужною кузнею кадрів для деревообробної та меблевої промисловостей [16].

Отже, можна зробити висновки, що меблева промисловість України динамічно розвивається і на ринках України все більше появляється меблевої продукції вітчизняного виробництва. Тепер залишається розвиватися до тих пір, поки українська продукція буде вільно конкурувати з іноземною продукцією на світових ринках.



Розділ 2. Аналіз маркетингової діяльності

2.1 Загальна характеристика підприємства

Назва підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю “Меблі №1”

Дата реєстрації підприємства - 30 листопада 2000 року

Форма власності - приватна

Статутний фонд - 11, 8 тис. грн.

Вид економічної діяльності - виготовлення і реалізація меблів.

Місцезнаходження (адреса) - Україна, 43010, Волинська обл.., Локачинський р-н, с.Затурці, вул. Липинського, 11

Місце знаходження меблевих магазинів “Меблі №1”:

м. Луцьк, вул. Кравчука, 32 а

с. Затурці, вул. Липинського, 11

с. Зубильне, вул. Центральна, 2

а також підприємство представляє свою продукцію на ринках України з виїздом (Кузнецовськ, Луцьк, Локачі, Володимир-Волинський та інші)

Товариство з обмеженою відповідальністю „ Меблі №1” створено і діє до вимог норм Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ЗУ „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів України та статуту з метою задоволення потреб підприємства, установчих організацій та населення у товарах та послугах з високими споживчими якостями, технічним рівнем, отримання законного прибутку.

Засновниками (Учасниками) товариства є фізичні особи: Бучман Ігор Юрійович та Бучман Тарас Ігорович. Більш детальну інформацію можна дізнатися зі Статуту ТзОВ „Меблі №1” (додаток №1).

Характер виробництва - індивідуальний. Відбувається випуск продукції в одному або кількох екземплярах. Це виробництво універсальне і гнучке. Воно потребує універсального обладнання та фахових робітників, оскільки вони виконують різні операції і буз періодичного повторення. Продуктивність праці мала порівняно з іншими типами виробництва. Собівартість виготовленої продукції велика.

Кожне підприємство є складною виробничою системою, яка призначена для виготовлення певного виду продукції. Отримання кожного виду продукції є результатом певного виробничого процесу. Виробничим процесом називають сукупність дій пов'язаних з прогнозуванням, науково - технічними і конструкторськими розробленнями, проектуванням транспортуванням і зберіганням сировини, виготовленням проміжної (напівпродукції) та готової продукції, її випробуванням, пакуванням, обліком та зберіганням, ремонтом обладнання тощо.

Технологічним процесом називають послідовний набір операцій, в ході кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями. У ході цих операцій змінюється форма, розміри або властивості сировини. Внаслідок цих змін сировина перетворюється на напів- або готову продукцію. Кожен технологічний процес складається з дрібніших технологічних процесів або частиною більш складного.

У структуру підприємства входять такі дільниці: дільниця механічної обробки і складально - опоряджувальна, які обєднані у меблевий цех, заготівельна, транспортна, допоміжна.

Основним видом діяльності підприємства є виготовлення і реалізація виробів з деревини та деревинних листових матеріалів, асортиментом являються меблеві вироби різного призначення - корпусні, мякі вироби для житлових приміщень, кухонь, офісів, прихожих, поганажені вироби - вагонка, наличники, плінтуси та інші вироби по замовленнях організацій та населення. Для виготовлення продукції широко використовуються на підприємстві нові технології і нові матеріали, нове обладнання.

Початок своєї роботи підприємство здійснює із закупівлі лісу. Такі закупки проводять один раз на квартал. Крім цього, покупки отримують і від сторонніх організацій, зокрема ДСП постачає фірма, що знаходиться у м. Костопіль; також підприємець Марчуков І. Б., ТОВ „Свиспан Лімітед”, ТОВ „ВІП лінія”; скло - „Ремторгпостач”; фурнітура (комплектуючі) - підприємець Довгальова. Всі розрахунки здійснюються за платіжними дорученнями.

ТОВ „Меблі №1” є постійним клієнтом у мережі гіпермаркетів „Нова лінія”. Також за готівку вони купують матеріали у магазинах „Топ-світ” та „Бум”.

Асортимент продукції: спальні, вітальні, шафи, шафи-купе, кухонні меблі, виробництво меблів для офісів та підприємств торгівлі тощо.

Підприємство здебільшого реалізує свою продукцію в межах України на місцевий ринок, обласний і найбільший попит припадає на кухонні та побутові меблі.

Основними конкурентами на ринку є такі підприємства як “Долгальов”, “Лєра”, “Мадот”, “Содоров”.

Облік і звітність підприємства здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Перевірки фінансової діяльності здійснюються державними податковими органами, іншими органами державної влади, у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією (ревізором) або аудитором.

Підприємство здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані визначені законом.

2.2 Основні показники роботи підприємства

Оцінювання основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства необхідне для того, щоб одержати певну кількість основних, найінформативніших параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансово-господарського стану підприємства.

З метою виявлення тенденцій розвитку підприємства проводиться аналіз основних фінансових показників за даними Форми № 1 та № 2 за два останні періоди (роки). Оцінку та аналіз основних показників необхідно здійснювати методом горизонтального (часового) аналізу, суть якого полягає в порівнянні кожної позиції звітності з відповідним показником за попередні періоди та визначенні відхилення значення показника поточного періоду від відповідного значення показника попередніх періодів.

Оцінювання основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства здійснюється за такими показниками фінансових результатів:

1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції відповідних податків, зборів, знижок тощо. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 035. Розмір чистого доходу в порівнянні з попереднім роком зріс на 21340 грн., а це майже на 5 % більше.

2. Собівартість реалізованої продукції, яка показує виробничу собівартість реалізованої продукції або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 040. Собівартість відносно теж зросла на 10120 грн.

3. Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції . Джерело інформації: Форма № 2 ряд 050 і 055.

4. Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 100 і 105.

5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку від основної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 170 і 175.

6. Чистий прибуток розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 220 і 225.

7. Загальний капітал підприємства (валюта балансу) - засоби підприємства, вкладені в суб'єкт господарювання для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку. Це підсумок балансу, який з одного боку показує загальну суму засобів підприємства, а з іншого - суму джерел утворення цих засобів (власний капітал і зобов'язання). Джерело інформації: Форма № 1 ряд 280 або 640.

8. Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Джерело інформації: Форма № 1 (ряд 380).

9. Залучений капітал - це зобов'язання підприємства, тобто заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Залучений капітал включає забезпечення наступних витрат і платежів (Ф№ 1 ряд 430), довгострокові зобов'язання (Ф№ 1 ряд 480), поточні зобов'язання (Ф№ 1 ряд 620) та доходи майбутніх періодів (Ф№ 1 ряд 630).

10. Необоротні активи - це всі активи, що не є оборотними. Джерело інформації: Форма № 1 р. 80.

11. Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Джерело інформації: Форма № 1 р. 260 [18].

Середньоспискова чисельність працівників складає 54 особи, основна заробітна плата складає мінімальну 1378 грн. [19].

Методика аналізу основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства наведена у таблиці 2.2.1.

Таблиця 1 Аналіз прибутковості підприємства

Показники	Звітний рік, грн.	Базовий рік, грн.	Відхилення
1	2	3	абсолютне	відносне
1.Чистий дохід від реалізації	440730	462070	21340	4,84
2.Собівартість реалізованої продукції	378390	388510	10120	2,67
3.Валовий прибуток	62340	73560	11220	2,67
4.Фінансовий результат від операційної діяльності	12150	69580	57430	472,67
5.Фінансовий результат від звичайної операційної діяльності до оподаткування	18630	69580	50950	273,48
6.Чистий прибуток	12270	57330	45060	376,24
7.Валюта балансу	617990	752250	134260	21,73
8.Власний капітал	595650	715550	119900	15,79
9.Залучений капітал	22340	36700	14360	64,28
10.Необоротні активи	421320	552980	510660	31,25
11.Оборотні активи	617990	752250	134260	21,73

Як бачимо всі показники базового року відносно попереднього року збільшилися. Це свідчить про покращення показників підприємства, збільшенням доходу від реалізації та прибутку підприємства.

2.3 Маркетингове дослідження ринку по виробництві

Серед деревообробних галузей промисловості України найпотужнішою є меблева, в якій зайнято 47 % промислово-виробничого персоналу та виробляється 40 % товарної продукції з деревини.

Лише 700 із 1745 зареєстрованих меблевих підприємств здійснюють реальну виробничу діяльність. Із них 348 виготовляють побутові меблі. При цьому майже 82 % підприємств випускають від 1-го до 9-ти найменувань меблів, 17 % - від 10 до 19, і тільки 1 % деревообробної і меблевої промисловості Мінпромполітики, 80 % вітчизняного виробництва забезпечує 21-е велике підприємство (з обсягами продажу від 200 тис. доларів США), решту - майже 1000 середніх і дрібних виробників. Конкуренцію на українському меблевому ринку становлять майже 60 іноземних компаній-виробників меблів.

За даними статистичного щорічника України обсяги виробництва за останні 4 роки на деякі види меблевої продукції зросли, на деякі зменшилися, але в загальному суттєво не змінилися показники (табл. 2.3.1) [15].

Табл. 2 Виробництво меблів

	2011	2012	2013	2014
Меблі для сидіння переважно з металевим каркасом, млн.шт.	6,1	4,8	5,2	4,5
Меблі для сидіння переважно з дерев'яним каркасом, млн.шт.	1,7	1,9	1,8	1,9
Меблі для офісів і підприємств торгівлі, млн.шт.	2,0	1,8	1,8	1,6
Меблі кухонні, млн.шт.	1,1	1,1	1,3	1,1
Меблі для спалень, їдалень і віталень дерев'яні, млн.шт.	1,6	1,7	1,7	1,5

Як свідчать фінансові показники компаній, на ринку офісних меблів найпотужнішими є ДП "Меркс Меблі" (найбільший експортер українських дерев'яних офісних меблів), ЗАТ "Енран" (ТМ "Енран-Акрос" і "Акрос"), фабрика "Классум", ПП "Ірма" (ТМ"Аматі"), ТОВ "Снайт" (щойно перейменоване ТОВ "Інтехсервіс"),ТМ "Ліга-Нова", ТОВ "Арт Метал Фурнітура", ВАТ "Спецмеблі", ТОВ "Конус", ЗАТ "Лагода", ЗАТ ВБФ "Берест", ВАТ "Меблева фабрика ім. Боженка", АТЗТ "Новий стиль - Україна", ТОВ "Олісма", ТОВ "L-майстер" та ін. [11, 12].

Деревообробна промисловість України виробляє понад 300 найменувань товарної продукції, яка поставляється як на внутрішній, так і зовнішній ринок. За даними Державного комітету статистики України,обсяги виробництва продукції деревообробної промисловості (крім меблів) у 2014 р. зросли на 19.5 % порівняно з 2013 р., випуск меблів - на 22.4 % й становили 5796,0 і 946,2 млн грн відповідно. Серед позитивних факторів, що на той час сприяли поліпшенню обсягів реалізації на внутрішньому ринку, варто відзначити досить стабільні споживчі ціни, підвищення якості продукції, збільшення попиту й зростання реальних доходів населення.

Найбільше зростання імпорту спостерігалося в 2014 р. і пов'язане із скороченням внутрішнього виробництва (імпорт меблевої продукції перевищує експорт на 253 420.2 тис. доларів США). Протягом 2010-2014 рр., а також у 2013 р. темпи зростання експорту меблів перевищували темпи зростання імпорту. Продукція деревообробної галузі імпортується з 61 країни світу. Основними постачальниками є країни СНД - 17.1 %, із країн Європи надходить 57.5 % загального обсягу імпорту. Найбільші країни-імпортери - Росія ( 14 %), Польща (12.2 %), Туреччина (8.6 %), Італія (10.8 %) і Німеччина (7.5 %).

Офіційний імпорт меблів в Україну в 2014 р. переважав їх експорт на 3 %. Однак, згідно з аналітичними даними, які базуються на інформації торговельно-економічних місій (ТЕМ) при посольствах України за кордоном, за шість місяців 2015 р. обсяги імпорту меблів в Україну перевищили відповідні дані Держкомстату майже в два рази.

Споживачами українських меблів є понад 60 країн світу. Незважаючи на широку географію експорту меблів і деревини, 77.6 % його сконцентровано в дев'яти країнах (діагр. 2.3.1).



В Україні спостерігається нерівномірний територіальний розподіл щодо виготовлення меблів, оброблення деревини та виробів із неї. Розподіл виробництва продукції меблевої промисловості України наведено на діагр. 2.3.2. Найбільша частка припадає на підприємства Харківської, Дніпропетровської, Закарпатської, Київської та Волинської областей - 83.0 % загального обсягу виробництва меблів в Україні.

Серед спеціалізованих підприємств з виробництва меблів виділяється Івано-Франківська, Житомирська, Київська ім. В. Н. Боженка меблеві фабрики, а також Дрогобицький, Львівський, Молочанський меблеві комбінати.

Розвитку деревообробної промисловості в Україні сприяють також асоціації, засновані на добровільному об'єднанні учасників: Асоціація "Меблідеревпром", Асоціація виробників паркету України (АВПУ), Українська асоціація деревообробного обладнання.

Переважна кількість виробників меблів в Україні (84 %) - це малі підприємства з чисельністю працюючих до 50 осіб. Середні підприємства, чисельність працівників яких коливається від 51 до 250 осіб, становлять 14.5 % усіх меблевих підприємств країни, а на великі (з чисельністю працівників понад 250 осіб) припадає 1.5 % загальної кількості виробників. Аналогічний розподіл підприємств-виробників за розміром і офісних меблів - відповідно 82, 15 і 3 % [17].

Виробники, які працюють на деревообробному ринку, характеризують нинішній стан промисловості як "стабільно важкий" і вважають, що впевнено нині почуваються ті, хто працює на експорт, тоді як ті, хто працює на внутрішньому ринку, залежать від подальшого розвитку системи кредитування. На їхню думку, для відновлення нормальної діяльності та збільшення обсягів виробництва потрібна підтримка держави й переорієнтація галузі з "виробництва дров" на глибинне перероблення деревини. Орієнтовані винятково на експорт виробники надто залежать від коливань курсу валюти, що може мати негативні наслідки, якщо не переглянути в державі порядок формування цін на сировину. Це питання державної політики, адже багато наших лісових господарств, маючи запаси сировини, не можуть її заготувати, в т. ч. внаслідок поганої інфраструктури лісових доріг [7, ст..56-58]



2.4 Аналіз основних складових маркетингу на підприємстві

Маркетинг можна визначити як систему, яку утворюють так звані "4P": продукт, ціна, місце, просування. Всі ці елементи, як складові маркетингу, у кінцевому підсумку виходять на ринок товарів та послуг. Вони дають змогу забезпечити досягнення кінцевої мети як маркетингової, так і економічної стратегії в цілому. Але потрібно визначати структурне співвідношення між ними [4, 5].

ТзОВ «Меблі №1» не має власної служби маркетингу. Коли виникає необхідність, фірма замовляє маркетингові дослідження та розробку заходів щодо просування товарів на ринок у рекламного агентства.

Розглянемо види маркетингу найбільш підходящі ТзОВ «Меблі №1». Маркетинг може бути класифікований за видами товарів і послуг, за характером попиту, за ступенем охоплення ринку, за сферами застосування.

Продукція ТзОВ «Меблі №1» є споживчими товарами. Характер попиту на продукцію вироблену фірмою можна охарактеризувати як повний. Для такого характеру попиту слід застосовувати підтримуючий маркетинг, тобто проводити заходи зі стимулювання продажів, рекламні компанії, підтримувати попит за рахунок підвищення якості продукції, післяпродажного обслуговування.

Збут продукції проводиться на внутрішньому ринку, отже, заходи з маркетингу повинні бути спрямовані саме на цей напрямок. За ступенем охоплення ринку фірма використовує диференційований маркетинг. Споживачі залучаються такими засобами маркетингу як банери, реклама в газетах і на телеканалах.

В даний час основним об'єктом уваги ТзОВ «Меблі №1» є потреби споживачів, фірма дотримується концепції вдосконалення товару, головний акцент зроблено на якості товару, на його перевагах від товарів конкурентів. Асортимент продукції досить широкий. Виробничий процес максимально гнучкий, визначається потребою і місткістю ринку. При виробництві товару велику роль належить конструкторам і технологам, але провідну роль все ж відіграють економісти і дизайнери. Чорновий приклад дизайнерської роботи на замовлення зображений у додатку 4.

Місія компанії - формування і розвиток своєї частки ринку фасадних покрівель та світлотехнічної продукції, пропонуючи споживачам найкращу в співвідношенні «ціна - якість» продукцію. Цінова політика визначається з урахуванням сформованих цін на ринку. Ціни на продукцію ТзОВ «Меблі №1» встановлюються відповідно до характеристик цільового ринку, асортименту пропонованої продукції і рівня конкуренції. Ціна товару повинна забезпечити сталий запланований прибуток і конкурентоспроможність торговця. Водночас вона може змінюватись залежно від завдань, що вирішує підприємство у визначений час і на конкретному ринку, тобто ціни на товар треба використовувати для пристосування до умов ринку: витрат, попиту, конкуренції, це здійснюється за допомогою змін у прейскурантах, націнок, знижок, компенсацій, застережень до умов продажу.

Отже, ціна на продукцію в більшості випадках буде залежати від встановленої ціни виробника і витратами, що пов'язані з просуванням і реалізацією продукції.

Конкурентоспроможність товару розглядається через призму ціни споживання. Горизонт перспективного планування переважно короткостроковий. Завданнями провадження є виробляти те, що буде продано. Кінцевою метою є отримання прибутку за рахунок забезпечення задоволення потреб покупців.

Політика розподілу - це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку. Основна мета політики розподілу - організація ефективного збуту виготовленої продукції [6].

Від правильності сформульованої збутової політики залежать обсяги реалізації товарів фірми. Для цього потрібно обирати найраціональніші канали збуту продукції, їх ширину, довжину та рівні.

Обсяги реалізації товарів мають позитивну динаміку, що говорить про доцільне застосування збутової політики. Оскільки на підприємстві не існує відділу маркетингу, то багато маркетингових функцій бере на себе виконавчий директор, інші деякі функції виконують директори департаментів, це призводить до розпорошеності зусиль, направлених на маркетинг, що знижує його ефективність.

Комплекс маркетингових комунікацій, якими користується ТзОВ «Меблі №1» складається з основних та синтетичних засобів. До яких належать:

* реклама;

* стимулювання збуту;

* персональний продаж;

* прямий маркетинг;

* виставки та ярмарки;

* маркетингові комунікації в місцях продажу.

Тому, на майбутній період потрібно розробити стратегію розвитку комплексу маркетингових комунікацій для розвитку підприємства, підвищення його конкурентоспроможності. Та раціонально поєднати її з іншими складовими маркетингової діяльності підприємства.

2.5 Економічна оцінка ринкових можливостей меблевої промисловості

Аналіз ринкових можливостей меблевої промисловості є однією з початкових і, відповідно до цього, особливо важливою стадією встановлення ринкових можливостей промисловості. Кожна фірма повинна реально оцінити свої наявні можливості та нові, які відкриваються на ринку. Це особливо значимо, оскільки жодна із діючих на ринку структур не може постійно покладатися на досягнуте місце на ринку, адже, цілком зрозуміло, що тривалість життя послуги чи товару незначна. Кожна компанія чи фірма повинна реально оцінити свої потенційні можливості, зокрема, сильні і слабкі сторони своєї діяльності.

Одним із поширених методів оцінки середовища з метою виявлення сильних та слабких ознак об'єкта, що досліджується з одночасним визначенням можливостей та загроз, притаманних зовнішньому середовищу, є метод проведення SWOT-аналізу. Він має широке застосування й може успішно використовуватися в стратегічному аналізі та при визначенні перспектив компаній, будь-яких організацій, країн чи регіонів і побудови стратегій найрізноманітніших галузей діяльності. Застосування SWOT-аналізу меблевої галузі представлено в табл.2.3.1.

Сильні сторони	Можливості в зовнішньому середовищі
наявність внутрішніх і зовнішніх ринків збуту, природних ресурсів,кваліфікованої робочої сили, добровільних об'єднань підприємств деревообробної промисловості, діяльність яких спрямована на створення більш сприятливих умов їхнього розвитку; зростаючий попит на продукцію; нерозкритий потенціал розвитку ринку;	розвиток процесів інтеграції для посилення зв'язку між торгівельним і виробничим капіталами шляхом об'єднання підприємств і досягнення на цій основі конкурентних переваг; розвиток процесів спеціалізації шляхом переходу на повний цикл обробки деревини; відновлення міжгалузевих зв'язків технологічно пов'язаних галузей : деревообробної з лісовим господарством, машинобудівною, хімічною та легкою промисловістю завдяки формуванню нових територіальних структур; одержання позитивних ефектів від вступу до СОТ(зростання конкуренції, вихід на нові ринки збуту завдяки меншій ціні на продукцію порівняно із загальноєвропейською); технологічне оновлення виробництва, зокрема, за рахунок допомоги підприємств-членів УАДО деревообробникам та меблярам у зменшенні собівартості продукції завдяки впровадженню сучасних технологій; проведення на державному рівні заходів із захисту внутрішнього ринку, оптимізації ставок ввізного мита на меблі та продукцію деревообробки, скасування антидемпінгових квот на імпорт плит ДСП, покращення забезпечення підприємств галузі лісоматеріалами, залучення інвестицій, тощо.
Слабкі сторони
відсутність належного технологічного рівня; досить високий поріг входження в деревообробний бізнес; значний тиск на внутрішній ринок з боку імпортерів; досить низька частка промисловості в загальному обсязі ВВП; підвищення цін на енергоносії та матеріали, що створює неконкурентне середовище на вітчизняному ринку; проблеми сировинного характеру; складне фінансове становище підприємства в умовах нинішніх подій в Україні та світі; незначна підтримка держави; слабкий зв'язок між торгівельним і виробничим капіталами
	Загроза зовнішнього середовища
	посилення імпорту; загострення конкуренції; повне або часткове поглинання вітчизняних виробників західними компаніями; негативні ефекти від вступу до СОТ (зростання вимог міжнародних стандартів та екологічної безпеки, вимог споживачів до якості, сервісного супроводу, технологічного рівня продукції, застосування високорозвиненими країнами сучасних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, послаблення обмежень для них з боку розвинених країн;

Рис. 2.3.1 SWOT-аналіз меблевої галузі України

Як видно з наведеного SWOT-аналізу галузь має низку конкурентних переваг, використавши які, можна вигравати і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках. Це сировинні ресурси, зростаючий попит на продукцію, розвинені транспортні комунікації. Однак найбільшими перевагами є високий інженерний потенціал України та великі можливості оптимізації виробничих і бізнесових процесів. Лідерами галузі стали ті, хто взяв на озброєння європейську модель менеджменту та зорієнтовану на клієнта систему маркетингу.

Серед основних заходів, які б стимулювали розвиток меблевого виробництва в Україні, необхідно виділити такі:

- визнати меблеву промисловість України якщо не пріоритетною, то принаймні перспективною;

- зменшити імпорт з Китаю і ретельно вивчити досвід Польщі, Естонії, Латвії, Литви;

- конкурувати в області дизайну, використовуючи національні традиції, та удосконалювати сервіс;

- інвестувати кошти в перспективні вітчизняні наукові дослідження й галузеву освіту;

- розвивати вітчизняне виробництво обладнання, фурнітури та матеріалів; захистити виробника всіма можливими засобами державного регулювання, для чого необхідно:

* звільнити від оподаткування ПДВ на природний газ та електроенергію, що постачаються для виробничих потреб, основні підприємства-виробники ДСП, ДВП, фанери;

* відносити витрати на природний газ та електроенергію до валових витрат виробничої собівартості, виключивши їх із бази оподаткування ПДВ при реалізації продукції (критичний імпорт);

* відновити вексельну форму розрахунків зі сплати ПДВ при імпорті продукції виробничого призначення;

* запровадити сплату ПДВ за касовим методом, тобто при отриманні покупцем грошових коштів за придбаний товар;

* забезпечити своєчасне повернення ПДВ експортерам - виробникам продукції або зовсім його скасувати як податок;

* пришвидшити реформування системи технічного регулювання через впровадження технічних регламентів з меблів;

* відновити фінансування науково-технічних програм з галузевої науки;

* привести у відповідність тарифи залізничного транспорту на внутрішні перевезення у відповідність із транзитними та ввести мораторій на їх підвищення;

* гарантувати захист внутрішнього ринку в процесі створення зони вільної торгівлі з країнами ЄС з метою забезпечення рівних умов доступу на ринки ЄС української продукції та продукції країн ЄС на ринок України.

Таким чином, аналіз меблевої галузі України свідчить про зростання попиту на вітчизняну продукцію, а також можливості розвитку меблевого ринку за рахунок багатих сировинних ресурсів; покращання споживчих, у т. ч. естетичних властивостей та дизайну меблів; розвитку фундаментальних і прикладних досліджень; підтримки деревообробної галузі з боку держави.

2.6 Шляхи вдосконалення маркетингової діяльності

Аналізуючи маркетингову діяльність ТзОВ «Меблі №1» варто зазначити про позитивну динаміку показників прибутковості та про збільшення обсягу товарообороту. Проте, показники ефективності рекламних витрат та коефіцієнт знижок є не значними, що говорить про їхній не суттєвий вплив на ефективність функціонування діяльності підприємства.

При аналізі організаційної структури ТзОВ «Меблі №1» було виявлено відсутність маркетингового відділу та посади маркетолога на підприємстві.

Тому організаційна структура потребує певних модифікацій. Насамперед потрібно створити окремий відділ маркетингу. Впровадження концепції маркетингу у практику дає можливість підприємству оперативно реагувати на ринкову ситуацію та перемагати в умовах конкуренції.

Організація маркетингу передбачає:

1) побудову та вдосконалення структури управління маркетингом;

2) створення належних умов для ефективної роботи маркетингового персоналу;

3) забезпечення ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими службами фірми.

Діяльність маркетолога повинна забезпечити:

- надійну, достовірну й своєчасну інформацію про ринок, структуру й динаміку конкретного попиту, смаки та переваги покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

- створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, ніж товари конкурентів;

- необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації [9, 10].

Так як, підприємство налічує не велику кількість управлінського персоналу, тому для виконання маркетингових функцій потрібно створити 2 посади маркетологів. в обов'язки яких будуть входити:

- проведення дослідження та здійснення аналізу стану ринку електротоварів;

- оцінка діяльності основних конкурентів;

- дослідження купівельної поведінки споживачів;

- формування товарного асортименту;

- управління та оцінка якості і конкурентоздатності продукції;

- здійснення цінової політики та визначення оптимальної ціни на товарні групи.

- проведення рекламної кампанії і організація сервісу для клієнтів.

Кожен маркетолог підпорядковується директору департаменту до штату якого входить, тобто кожен маркетолог працює зі своїми групами товарів, що робить його роботу більш ефективною.

За сучасних умов планування та управління асортиментом є невід'ємною частиною маркетингу. Крім збуту цей процес безпосередньо зачіпає сфери виробництва, фінансувати, матеріально-технічного забезпечення, а також взаємовідносини із конструкторськими та технологічними підрозділами. Сутність управління асортиментом у кінцевому підсумку полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, і виробництво яких приносить підприємству максимальні прибутки.

В умовах економічної та фінансової нестабільності у державі та впливу інших макро - та мікроекономічних факторів на діяльність ТзОВ «Меблі №1» дана ситуація може суттєво змінитись. Тому, у процесі управління товарним асортиментом, відділу маркетингу підприємства рекомендується вживати таких заходів:

- періодично ревізувати наявний асортимент і приймати рішення щодо доповнення товарного асортименту новими виробами;

- здійснювати постійний контроль за впливом зовнішніх чинників - коливань попиту на певні товари на певних сегментах ринку, змін у товарній пропозиції конкурентів тощо;

- забезпечувати відповідне обслуговування споживачів у процесі використання товарів наявного асортименту.

- забезпечити необхідну інтенсифікацію зусиль щодо формування попиту під час оцінки, створення та пропозиції нового товару на ринку шляхом активнішого проведення комунікаційної політики.

Планування рекламної діяльності необхідне для проведення ефективної рекламної кампанії. Оскільки фірмі «Меблі №1» потрібно підняти реалізацію по асортиментних групах, привернути увагу нових клієнтів, затвердити своє становище то без рекламної підтримки тут не обійтись.

Розробимо рекламну кампанію для ТзОВ «Меблі №1» на основі таких етапів:

1. Цілі реклами:

- формування іміджу фірми, привернення уваги нових клієнтів;

- інформування про товари фірми (інформативна реклама).

2. Визначення рекламного бюджету. Використовуємо метод «Відсоток від обсягу продажу» (приблизно 3,5% від обсягу продажу).

3. Визначення цільової аудиторії і розроблення концепції товару.

Отже, в умовах становлення ринкової економіки важливим чинником успішного функціонування вітчизняного торгівельного підприємства є його переорієнтація на засади маркетингу. Власне впровадження концепції маркетингу у практику дасть можливість оперативно реагувати на ринкову ситуацію та перемагати в умовах конкуренції.



Висновки

У ході написання курсової роботи ми вивчали інформацію про підприємство як систему, що дає більш повне поняття про функціонування підприємства, його структуру, економічний і фінансовий стан.

Аналізуючи виконану мною роботу можна зробити висновки, що підприємство розвивається, нарощує темпи виробництва, впроваджуючи нові лінії виробництва. Реалізація виготовленої продукції так само має тенденцію до збільшення.

Курсова робота, дійсно, є однією з найважливіших складових навчального процесу, так як тільки в результаті практичної роботи можна застосувати свої теоретичні знання та вміння, порівняти їх з реальною господарською діяльністю, скорегувати залежно від діяльності підприємства, а так само набути навичок роботи менеджерів в організації маркетингової діяльності.

Підводячи загальний підсумок, слід зазначити, що компанія ТзОВ “Меблі №1” стоїть не на останньому місці за кількістю замовлень на виготовлення меблів. І свої позиції на меблевому ринку Волинської області компанії безумовно слід зміцнювати і використовувати якомога більше своїх можливостей в жорсткій конкурентній боротьбі.

В першому розділі було висвітлено теоретичні основи ринкових можливостей підприємства: основні показники, що характеризують ринок продукції, основні показники господарської діяльності підприємств, дослідження ринку меблевої промисловості та перспективи його розвитку.

Другий розділ - практичне виявлення позитивних і негативних сторін : аналіз маркетингової діяльності підприємства, основних економічних показників, основних складових маркетингу на підприємстві, шляхи вдосконалення маркетингової діяльності. Всі економічні показники досліджуваного підприємства базового року відносно попереднього року збільшилися. Це свідчить про покращення діяльності підприємства, збільшенням доходу від реалізації та прибутку підприємства.

Для економічної оцінки галузі було використано SWOT-аналіз, який показав, що галузь має низку конкурентних переваг, використавши які, можна вигравати і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках. Це сировинні ресурси, зростаючий попит на продукцію, розвинені транспортні комунікації. Однак найбільшими перевагами є високий інженерний потенціал України та великі можливості оптимізації виробничих і бізнесових процесів. Лідерами галузі стали ті, хто взяв на озброєння європейську модель менеджменту та зорієнтовану на клієнта систему маркетингу.

...