Сутність, цілі та результати планування й організації матеріально-технічного забезпечення ПП "ExpressTaxi"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Питання аналізу матеріальних ресурсів відіграє важливу роль при оцінці ефективності господарської діяльності підприємства. Це стає особливо актуальним в умовах економічного розвитку, що стимулює пошук систематизованих правил та критеріїв, які стали б запорукою прийняття управлінських рішень під час оцінки тих чи інших проектів.

Основною метою управління МТЗ є: отримання підприємством достатньої кількості матеріальних ресурсів відповідної якості в необхідний час, у необхідному місці від надійних постачальників, за своєчасного виконання всіх своїх обов`язків та досягнення оптимальних сукупних витрат управління матеріальним потоком.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

Сучасне виробництво характеризується залежністю кожного суб`єкта господарювання від сукупних зовнішніх факторів, що визначають його діяльність. Наслідком посилення впливу цих факторів на кінцевий результат роботи підприємства є зростання ролі елементів, що забезпечують сполучення та синхронізацію виробництва і споживання. Одним із таких елементів є матеріальні ресурси, як необхідна умова організації виробничої системи.

Мета даної курсової роботи: розкрити сутність, цілі та результати планування й організації матеріально-технічного забезпечення промислових підприємств.

На сьогоднішній день дане питання є досить актуальним, так як ефективність виробництва і збільшення прибутків безпосередньо пов'язане з впровадженням безперебійного забезпечення сировиною і матеріалами будь-якого підприємства.

1. Основні завдання плану матеріально-технічного забезпечення

1.1 Характеристика плану матеріально-технічного забезпечення

Виробнича програма підприємства повинна бути забезпечена певними матеріально-технічними ресурсами, які необхідні для її виконання, що й обумовлює місце плану матеріально-технічного розвитку в системі планів підприємства. Постійна потреба в цих ресурсах обумовлена їх частковим зношенням в процесі використання (наприклад, обладнання) або перетворенням на продукцію в процесі виробництва (наприклад, матеріали, сировина). Товарні запаси торговельного підприємства реалізуються в процесі його діяльності.

При розробці плану матеріально-технічного забезпечення необхідно максимально враховувати потребу в матеріально-технічних ресурсах, щоб їх вистачило для виконання виробничої програми. При цьому вони повинні витрачатися економно.

Це обумовлює мету розробки плану матеріально-технічного забезпечення, що полягає в оптимізації потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах. Надмірна економія їх може привести до погіршення якості та конкурентноздатності продукції, а створення наднормативних запасів - до нераціонального використання ресурсів, виведення з обороту оборотних коштів і зниженню ефективності їх використання, що позначиться на кінцевих результатах діяльності підприємства.

План матеріально-технічного забезпечення складається в натуральному та вартісному вимірі на рік із розбивкою на квартали. В плані також визначаються постачальники за кожним видом ресурсів та терміни поставок.

Розробка плану матеріально-технічного забезпечення підприємства відбувається за чотири етапи.

Перший етап: аналіз ефективності використання матеріально-технічних ресурсів у звітному році.

Другий етап: розробка плану матеріально-технічного забезпечення на основі виробничої програми, завдань із впровадження нової техніки та проведення експериментальних робіт, змінених норм витрати матеріалів і виробничих запасів.

Третій етап: аналіз ринку сировини, матеріалів, обладнання; оцінка можливостей виготовлення їх на підприємстві або придбання; прийняття рішення про закупівлю певних видів ресурсів.

Четвертий етап: розробка плану закупівель.

Організаційна побудова, характер і методи роботи служб постачання на підприємствах відрізняються своєрідністю. На невеликих підприємствах, споживаючих малі об'єми матеріальних ресурсів в обмеженій номенклатурі, функції постачання покладаються на невеликі групи або окремих працівників господарського відділу підприємства. На більшості середніх і крупних підприємств цю функцію виконують спеціальні відділи матеріально-технічного постачання, що знаходяться у підпорядкуванні у заступника керівника підприємства по виробництву. Оскільки якість роботи відділу багато в чому визначає якість виробничого процесу, то він повинен бути укомплектований висококваліфікованими фахівцями. Крім того, багато вирішуваних відділом питань носять комплексний характер, вимагають знань в області маркетингу, логістики, техніки, технології, економіки, нормування, прогнозування, організації виробництва і міжвиробничих зв'язків.

Відділи МТЗ будуються за функціональною або матеріальною ознакою. У першому випадку кожна функція постачання (планування, заготівка, зберігання, відпустка матеріалів) виконується окремою групою працівників. При побудові постачальницьких органів за матеріальною ознакою певні групи працівників виконують всі функції постачання по конкретному виду матеріалів. Характерний тип структури служби постачання - змішаний, коли товарні відділи, групи, бюро спеціалізовані на постачанні конкретними видами сировини, матеріалів, устаткування. Проте разом з товарними, до складу відділу постачання входять функціональні підрозділи: плановий та диспетчерський.

Змішаний тип структури відділу постачання - найбільш раціональний метод будови, який сприяє підвищенню відповідальності працівників, поліпшенню МТЗ виробництва. Планове бюро (група) виконує функції по аналізу навколишнього середовища і ринковим дослідженням, визначенню потреби в матеріальних ресурсах, розробці плану забезпечення підприємства і його підрозділів матеріально-технічними ресурсами (входить до складу бізнес-плану підприємства), оптимізації ринкової поведінки за найбільш вигідним забезпеченням, формуванню нормативної бази, розробці планів постачання і аналізу їх виконання, контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань.

Отже, план МТЗ підприємства є його матеріальним балансом, в якому зведені всі розрахунки потреби в матеріальних ресурсах, необхідних для забезпечення виробничого процесу (витратна частина), наявність залишків на планований період, а також визначені джерела постачання (прибуткова частина).

1.2 Вплив зовнішнього середовища на формування плану МТЗ

В наш час в умовах різних впливів зовнішнього середовища на діяльність підприємства стратегічне планування МТЗ має передбачити заходи для забезпечення гнучкості та швидкої реакції на зміну умов МТЗ, визначити обсяги й напрями інвестицій на ці цілі.

Поточне планування передбачає забезпечення виробничої операційної діяльності всіма видами матеріальних ресурсів на плановий рік.

Метою оперативного планування є координація руху матеріальних ресурсів між різними підрозділами підприємства, регулювання та контроль за запасами матеріалів.

Процес матеріально-технічного постачання тісно пов'язаний і з іншими сторонами багатогранної діяльності підприємства.

По-перше, вплив на формування собівартості продукції як одна з найвагоміших статей витрат, що й відображено в кошторисах. На деяких виробництвах витрати на сировину та матеріали становлять до 80--90 % загальних витрат на виробництво.

По-друге, значний вплив здійснює МТЗ й на поточні та підсумкові показники фінансової діяльності підприємства, адже за досить високої питомої ваги витрат на сировину та матеріали в загальних затратах підприємства неабиякої актуальності набуває питання оптимізації розрахунків за їх придбання. По-третє, МТЗ прямо зумовлює й результати виробничих процесів, тому що якість товару багато в чому залежить від якості затрачених на його виробництво сировини й матеріалів. Також неабияку роль відіграє і якість затрачених на виробничий процес засобів праці. До того ж, перевага над конкурентами здобувається не лише за допомогою цінових та якісних показників готової продукції. Перевагою в конкурентній боротьбі стають і згадані показники матеріально-технічних ресурсів порівняно з аналогами конкурента.

Отже, усі аспекти впливу МТЗ на діяльність підприємства можуть стати позитивними лише за умов розв'язання багатьох проблем, характерних для більшості сучасних підприємств. Серед таких завдань можна виокремити основні й найбільш характерні:

а) забезпечення стабільної бази постачальників, здатних коригувати свою постачальницьку діяльність відповідно до виробничих потреб підприємства споживача.

б) організація внутрішніх процесів, що забезпечують виробничий процес та залежать від постачання. Це організація складського господарства, обліку залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, розрахунки нормативних запасів, їх підтримання на визначеному рівні.

2. Характеристика ПП «ExpressTaxi»

2.1 Загальна характеристика ПП «ExpressTaxi»

Таксі - одна з найактуальніших та затребуваних послуг в столиці нашої країни. Велике місто диктує свої умови і вимагає беззаперечного підпорядкування своїм правилам, одне з яких - "бути в потрібному місці і в потрібний час".

Компанія була заснована в 1999 році і протягом всього часу постійно удосконалювалася. Зараз "Експрес-Таксі" - це єдиний сервіс, який включає наступні служби:

· служба вантажоперевезень;

· служба аварійного відкриття замків;

· найдешевше таксі в Києві;

· служба вантажного таксі;

· служба технічної допомоги на дорозі і евакуація автомобілів;

· служба VIP -перевезень.

Напевно, кожному знайома ситуація, коли необхідно викликати таксі, а усі оператори відповідають, що вільних машин немає. Та в цій компанії, автопарк рівномірно розподіляє усі автомобілі по місту, а водії завжди готові доставити максимально швидко за призначеною адресою.

Компанія уважно стежить за розвитком технічного прогресу і тому оперативно впроваджує нові технології і послуги, а також намагається максимально відповідати запитам навіть найпримхливіших клієнтів. Компанія завжди піклується про комфорт і, звичайно ж, не забуває про безпеку пасажирів - усі машини і клієнти, що користуються послугами "Експрес-Таксі", застраховані.

"Експрес-Таксі" - це замовлення таксі у Києві швидко, дешево і зручно. Ми маємо багатолітній досвід пасажирських і вантажних перевезень і використовуємо накопичені знання для забезпечення бездоганного сервісу, удосконалюючись рік від року.

Головні переваги компанії "Експрес-Таксі":

Швидко - завдяки оперативному виконанню замовлення і великому автопарку, машина подається в найкоротший строк.

Дешево - на усі послуги надаються конкурентноздатні ціни.

Вигідно - для постійних і корпоративних клієнтів діє гнучка система знижок, особлива дисконтна програма.

Надійно - в автопарку виключно надійні і безпечні машини, якими управляють професійні водії.

Зручно - пропонується широкий спектр послуг: "Драйвер", "Інкогніто", "Зустріч в аеропорту і на вокзалі".

Замовити дешеве таксі - досить таки складне завдання, особливо якщо враховувати ситуацію на дорогах. Водії - професіонали своєї справи. Завдяки гарному знанню міста вони вибирають найоптимальніший маршрут пересування, уникаючи при цьому численні міські затори.

Ритм великого міста вимагає найсучасніших підходів і саме тому компанія застосовує автоматизовану технологію прийому усіх замовлень. Така система дозволяє ідеально налагодити увесь процес. Крім того, є можливість замовити найдешевше таксі в Києві онлайн через інтернет, скориставшись спеціальною формою для замовлення таксі, що знаходиться на сайті в спеціальному розділі.

Подорож з "Експрес-Таксі" - це гарантія того, що усі пасажири будуть доставлені комфортно і безпечно, а головне за потрібною адресою. Усі водії працюють на власних автомобілях і завдяки цьому сформувався найбільший автопарк в Україні. Крім того, в розпорядженні компанії власне СТО, за допомогою якого усі машини проходять технічний огляд і завжди відповідають усім технічним нормам.

Компанія "Експрес-таксі" надає послуги кур'єрської доставки кореспонденції, квітів, подарунків і інших речей. Бувають випадки, коли терміново необхідно передати яку-небудь річ, але на поїздку у замовника просто немає часу. Водії в"Експрес-таксі" знають багато коротких шляхів об'їзду заторів, а це - запорука швидкої доставки в Києві. Просто передайте необхідну річ водієві і попередьте одержувача про те, щоб він вчасно забрав адресовану йому річ.

2.2 Аналіз постачальників

При виборі постачальників для підприємства дуже важливо глибоко і всебічно дослідити їх діяльність, вивчити їх потенціал із тим, щоб встановити ділові відносини, що забезпечують підприємству стабільну роботу.

Основними постачальниками підприємства є такі організації як:

- ПП «Авто Драй Ойл»;

- ТОВ «Укравтозапчастина»;

- ПП «Моторс»;

- ТОВ «Фукс Мастила Україна».

3. Основні показники та порядок розробки плану матеріально-технічного забезпечення

Потреба в автомобільному пальному визначається на основі діючих норм його використання по усім його видам (бензин різних марок, дизельне пальне, знижений та зжатий газ тощо). Норми можуть бути лінійними та питомими. Лінійні норми використання палива (HL) встановлені у літрах на 100 км пробігу по маркам рухомого складу. Додатково для вантажних бортових автомобілів, транспортна (W) робота яких обліковується в тонно-кілометрах встановлено додаткові норми використання палива на кожні 100 ткм транспортної роботи (Hтр) у розмірі 2 л для карбюраторних та 1,3 л для дизельних автомобілів. Для автомобілів самоскидів, окрім лінійних норм на пробіг, встановлена норма додаткової витрати палива на кожну їздку з вантажем (nї) у розмірі Hz = 0,25 л.

Норматив використання палива Z визначають за формулами:

- для бортових автомобілів:

(1)

- для автомобілів-самоскидів:

(2)

- для автомобілів, що працюють погодинно, автобусів, автомобілів-таксі, легкових автомобілів

(3)

Додаткові витрати палива передбачаються на зимовий період у розмірі 4,2% та на внутрішньо гаражні нужди у розмірі 0,5% від загальних витрат палива на експлуатацію рухомого складу. Питомі норми витрат палива у грамах на одиницю транспортної роботи (ткм, пас.-км, пл..км) використовують для укрупнених розрахунків в цілому по АТП по фактичним даним за попередній період.

Потребу в мастильних матеріалах та інших експлуатаційних матеріалах розраховують по кожному їх виду (різні мастила, консистентні змазки, обтиральні та інші матеріали). Норми витрат мастил та змазок установлені на 100 л витрат рідкого палива по маркам рухомого складу, затверджені наказом Міністерства транспорту України №43 від 10.02.1998 р. зі змінами і доповненнями N 893 від 17.12.2002 та N 99 від 16.02.2004 р.

Витрати керосину встановлені у розмірі 0,5% нормальних витрат рідкого палива по масі. Витрати обтиральних матеріалів встановлюються у розмірі 25-40 кг на один обліковий автомобіль. Витрати мастильних та обтиральних матеріалів для ремонту та експлуатації верстатного та іншого обладнання підприємства визначаються окремо.

Потреба в автомобільних шинах визначається на основі планованого річного пробігу по кожній марці автомобілів та діючих норм пробігу шин в залежності від їх розміру за формулою:

(4)

де n - кількість колесна автомобілі і-ї марки без врахування запасного;

- нормативний амортизаційний пробіг шин по і-й марці автомобіля, км.

Фахівці по організації технічного обслуговування і ремонту (інженери, майстри) визначають потребу у конкретних видах запасних частин та матеріалів з урахуванням запасів на складах. На основі розрахунку потреби матеріальних ресурсів розраховується норматив оборотних коштів, тобто потреба у грошових коштах для створення виробничих запасів по кожному найменуванню ресурсів і в цілому по АТП з метою забезпечення його безперебійної роботи.

Розрахунки:

Норма використання палива для автомобіля SKODA Fabia Combi становить:

Za = 5,9*180*360/100 = 3823,2 - для 1 автомобіля.

Za = 3823,2*41 = 156751,2 - л, для усіх авто на 1 рік.

Za = 156751,2*2 = 313502,4 л - для усіх авто на 2 роки.

Норма витрат мастильних матеріалів для SKODA Fabia Combi становить:

Zб = 95,58 л (2,5% від ) - для 1 автомобіля.

Zб = 95,58 * 41 = 3918,78 л - для усіх автомобілів на 1 рік.

Zб = 3198,78*2 = 7837,56 л - для усіх автомобілів на 2 роки.

Потреба в автомобільних шинах:

Nш= (180*360*4)30000 = 9 шт для 1 автомобіля.

Nш = 9 * 41 = 369 шт - для усіх автомобілів на 1 рік.

Nш = 369*2=738 шт - для усіх автомобілів на 2 роки.

3.1 Вибір постачальника при планування закупівель

Вибираючи форму постачання, підприємства повинні враховувати специфіку споживаних ресурсів, обсяги їх використання у виробництві, можливі витрати на їх доставку. В нашому випадку для постачання мастильних матеріалів використовуються вантажні автомобілі, тому важливо, щоб обраний постачальник володів потужним автопарком вантажних автомобілів.

Вибір постачальника є основою створення стійкої бази постачання будь-якого підприємства. Рішення розмістити замовлення в конкретного постачальника залежить від низки факторів. Постачальник повинен задовольняти за якістю та обсягами продукції, що поставляється, умовами доставки продукції, ціною та рівнем обслуговування. Важливим під час вибору постачальника є його технічний стан, розвиненість інфраструктури, фінансове становище, трудові відносини й місцезнаходження.

Рішення про вибір постачальника можна розглядати як вибір в умовах невизначеності, що пов'язано з досить високим ризиком. Ризик зростатиме під час закупівлі невідомих видів сировини чи виробів, устаткування. Тому варто звертатися до додаткових джерел інформації. Це можуть бути каталоги, торгові журнали, різного роду рекламні оголошення та Інтернет.

Усе це свідчить про те, що оцінювання постачальника -- невпинний процес відстежування діяльності наявних постачальників. Зазвичай підприємства-замовники поділяють їх на дві групи. До першої входять нові постачальники, надійність яких ще не перевірено, до другої -- постачальники, що вже зарекомендували себе в минулі роки. Ці постачальники постійно оцінюються з формальних і неформальних позицій.

Багато компаній проводять рейтинги постачальників, застосовуючи бальну систему оцінки за кожним фактором. Проте, коли постачальників МТР забагато, їх вибір повинен проходити у два етапи. На першому етапі здійснюють попередній відбір постачальників.

Більшість підприємств стежить за діяльністю основних постачальників набагато уважніше, ніж за другорядними постачальниками. При цьому застосовують модель АВС для розподілу постачальників аналогічно розподілу запасів за обсягами й ціною закуповуваних партій матеріалів. Мета такого розподілу на категорії полягає в тому, щоб оцінити кожну категорію за відповідною схемою оцінювання постачальників. Суть методу АВС полягає в тому, що складається список, в якому вся номенклатура матеріально-технічних ресурсів розташовується в порядку зменшення сумарної вартості ресурсу одного найменування які одночасно знаходяться на складі. На першому етапі ціну ресурсу множать на їх кількість на складі. На наступному етапі список ресурсів переписують в порядку зменшення сумарної вартості ресурсу, тобто на першому місці ресурс з найбільшою сумарною вартістю, а на останньому - з найменшою. Потім всі ресурси поділяють на три групи. До групи А відносять всі ресурси, які починаються з першого в списку, сума вартості яких складає 75ч80% загальної вартості всіх ресурсів. До групи В відносять наступні по списку ресурси, сума вартості яких складає приблизно 15ч20% загальної вартості ресурсів. І нарешті, ті ресурси, що залишились, з вартістю 5%, відносять до групи С. Досвід проведення такої роботи показує, що до групи А відноситься приблизно 10ч15% всієї номенклатури ресурсів які зберігаються на складі, до групи В - 20ч25% і до групи С - 60 ч70%.

Таблиця 3.1. Ранжування ресурсів по їх вартості при АВС - аналізі

№ ресурсу	Потреба на 2 роки	Ціна за одиницю(грн.)	Загальна вартість на 2 роки (грн.)	Ранг
Паливо	313502,4	22	6897052,8	1
Мастильні матеріали	7837,56	80	627004,8	3
Шини	738	1000	738000	2
Всього	322077,96	-	8262057,6	-

До групи А відноситься паливо з 83,5% - часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів. До групи В відносяться шини з 8,9% - часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів. До групи С відносяться мастильні матеріали з 7,6% - часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів.

Таблиця 3.2. Визначення кількісних і вартісних часток

Ранг	№ ресурсу	Частка в загальному числі видів ресурсів, які були придбані наростаючим підсумком, %	Загальна вартість на 2 роки (грн.)	Частка вартісної оцінки річної потреби в кожному виді ресурсів в загальній вартості ресурсів, %	Частка вартісної оцінки річної потреби в кожному виді ресурсів в загальній вартості ресурсів, наростаючим підсумком, %	Група
1	Паливо	97,3	6897052,8	83,5	83,5	A
2	Шини	0,2	738000	8,9	92,4	B
3	Мастильні матеріали	2,5	627004,8	7,6	100	C

Важливою є оцінка діяльності не тільки наявного постачальника, а й потенційного. Для перевірки діяльності потенційного постачальника часто необхідні значні затрати часу й засобів. Під час оцінювання потенційних постачальників найважливішими факторами є такі, як технічні та інженерні можливості постачальника, його виробничий і фінансовий план та здатність ефективно керувати виробництвом. Усі ці фактори варто враховувати, вибираючи додаткові джерела постачання.

В нашому випадку розглядаємо три постачальника матеріалів: ПП «Авто Драй Ойл», ПП «Моторс» та ТОВ «Фукс Мастила Україна». Якість матеріалів однакова, термін постачання у всіх випадках один тиждень, постачальники надають різні знижки, оплата готівкою вимагає кредиту.

Для першої та другої пропозиції потрібно брати кредит на 14 днів, а другій пропозиції також потрібно брати кредит у розмірі закупівельної ціни на цих 14 днів і платити відсотки, тобто ціна пропозиції буде дорівнювати сумі закупівельної ціни і величині відсотка на неї. Величина відсотка розраховується по формулі:

 (5)

де К - величина кредиту, у.о.;

Д - число днів в році, на які береться кредит;

С - відсоткова ставка за кредит.

Отже, за проведеними розрахунками можна зробити висновок, що найвигіднішою пропозицією є перша пропозиція, так як найнижча закупівельна ціна поставки. Таку пропозицію пропонує ПП «Авто Драй Ойл».

3.2 Складання договору поставок матеріально-технічних ресурсів

Після визначення з постачальником, в цьому розділі необхідно вказати на яких умовах буде відбуватись договір поставки та специфікації даного ресурсу: тобто предмет договору та термін його дії, умови сплати і доставки ресурсу та якими партіями, чим підтверджена якість товару та яким чином вона буде контролюватись, яка відповідальність сторін та які санкції передбачені в разі не підтвердженні відповідності сертифікатам якості або свідоцтвам про якість ресурсу, форс-мажорні обставини, вирішення спорів відповідно до чинного законодавства України, додаткові умови та термін дії договору, юридичні адреси та банківські реквізити сторін та інші умови.

3.3 Визначення рівня страхового запасу ресурсів

Головна мета управління запасами на підприємстві - зниження загальної суми щорічних витрат на утримання запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування клієнтів.

Створення запасів матеріальних ресурсів -- основне питання планування МТЗ, тому перебуває під постійним контролем працівників постачання.

Управління запасами є проблемою, загальною для підприємств і фірм будь-якого сектору системи господарювання. Існує багато причин, з яких фірми йдуть на створення запасів. Основним доказом є те, що на підприємстві має бути певна кількість матеріальних ресурсів для підтримання виробничого процесу. За відсутності необхідного запасу підприємство може зазнати значних збитків.

Є й інша причина для створення запасів. Наприклад, сезонність, тобто тільки в певний сезон є можливість завозити окремі види ресурсів (заготівля річкового піску для виготовлення залізобетонних виробів, заготівля цукрового буряку для переробних заводів тощо).

Створюючи запас, необхідно враховувати, що розширення асортименту товарів на ринку приводить до скорочення життєвого циклу товару, а також впливає на поведінку партнерів, покупців і конкурентів. Запаси -- це оборотний капітал; чим їх менше, тим ефективніше виробництво. Критерієм оптимізації запасів слугують витрати зберігання закупівель; утримання запасів тощо. Витрати закупівель охоплюють:

витрати на оформлення замовлення;

витрати на оформлення угоди з поставок;

транспортні витрати;

витрати на складування та зберігання.

Страховий запас обумовлений необхідністю компенсації коливань в процесі заготівлі ресурсів. Вони виконують буферну функцію, а поповнюються тільки тоді коли їх рівень падає нижче нормативних обсягів.

Інколи страхові запаси можуть бути мінімізовані (наприклад, при використанні систем управління виробництвом "канбан" і "ЛT") або повністю ліквідовані (наприклад, коли даний вид матеріально - технічного ресурсу дуже специфічний або дорогий).

Різновидом страхових запасів є матеріальні резерви. Матеріальні резерви створюються, як правило, в економічних системах з великою кількістю об'єктів виробничо-економічних відносин. Вони призначені для використання матеріальних ресурсів в особливих обставинах, не передбачених прогнозами (стихійні лиха, різкі коливання кон'юнктури ринку, необхідність пріоритетного розвитку певних галузей, регіонів)

Особливості і фактори утворення страхових запасів вносять значні труднощі в процес їх визначення (нормування). Наукове обґрунтування величини (норм) страхових запасів потребує глибокого вивчення причин, які визначають необхідність створення цих запасів.

Для захисту від всіх випадкових відхилень в процесі постачання і споживання ресурсів підприємство може створювати великий страховий запас, однак це приведе і до негативних наслідків - високим витратам на створення і утримування такого запасу. Створення невеликого страхового запасу приводить до невеликих витрат на його утримання але такий запас, з високою імовірністю, може привести до відсутності в той чи інший момент певного ресурсу на складі, а це приводить до великих витрат від його дефіциту. Тобто головним фактором при визначенні величини страхового запасу є економічний фактор - мінімальні сумарні витрати:

а) на створення і утримання такого запасу;

б) пов'язані з дефіцитом ресурсу у випадках коли цей ресурс буде відсутній на складі.

Таким чином при визначенні величини страхового запасу ми маємо справу з оптимізаційною задачею. Однак слід зазначити, що при розрахунку оптимальної величини страхового запасу необхідно враховувати і закономірності розподілу випадкових величин потреби в ресурсах, імовірнісний характер обсягів постачання ї їх строків, а в деяких випадках і інших випадкових факторів. Це викликає серйозні складності при розрахунку оптимальної величини страхових запасів для кожного конкретного підприємства.

Відносно простіше є визначення величини страхового запасу коли враховується тільки одна випадкова величина. В якості такої випадкової величини може бути - величина потреби між двома суміжними поставками; величина інтервалу між моментом замовлення і моментом поставки; величина однієї партії поставки. В даному випадку є тільки одна випадкова величина - величина потреби між двома суміжними поставками. В такому випадку оптимальний рівень величини страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність виникнення дефіциту, тобто коефіцієнт ризику відсутності ресурсу на складі (р), повинна дорівнювати:

(6)

де C2 - вартість зберігання і утримування одиниці ресурсу на складі на протязі року;

С3 - збитки від відсутності (дефіциту) одиниці ресурсу

Отже, розмір страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність того, що його розмір буде недостатнім для покриття різниці між розміром чергової партії поставки і величиною потреби між двома суміжними поставками, дорівнювала (р). Щоб розмір страхового запасу необхідно знати характер розподілення випадкової величини потреби між двома суміжними поставками.

В нашому випаду розглядаються автомобілі марки Skoda Fabia Combi:

Технічна характеристика автомобіля SKODA Fabia Combi:

- Габаритні розміри, мм Д/Ш/В: 4247/1642/1498

- Маса спорядженого автомобіля кг. - 1133 кг;

- Повна конструктивна маса, кг. - 1588 кг;

- Вантажність - 530 кг;

- Шини - 185/60 R15

- Двигун: 1.2 TSI/66 кВт

- Максимальна швидкість руху - 185 км/год

Кількість автомобілів в автопарку 41 авт.

Норма витрат палива для SKODA Fabia Combi становить 5,9л/100 км

1) Розмір оптимальної партії замовлення палива становить qопт=313502,4 л Максимальна і мінімальна величина потреб палива Вmax=330000 л, Bmin= 300000 л.

2) Розмір оптимальної партії замовлення мастильних матеріалів становить qопт= 7837,56 л. Максимальна і мінімальна величина потреб мастильних матеріалів Вmax= 8000 л, Bmin= 7500 л.

3) Розмір оптимальної партії замовлення шин становить qопт=738 шт. Максимальна і мінімальна величина потреб шин Вmax= 750 шт, Bmin= 720 шт.

а) Розрахунковий рівень страхового запасу за нормальним законом розподілу потреб в ньому:

1) Рстр= t1-p*у = 1,15*20 000 = 23 000 л

2) Рстр= t1-p*у = 1,15 * 2500 = 2875 л

3) Рстр= t1-p*у = 1,15 * 50 = 57,5 шт.

б) Рівень страхового запасу за законом Пуассона:

1) Рстр= t1-p*= 1,15 * 559,9= 643,9 л

2) Рстр= t1-p*= 1,15 * 88,5 = 101,8 л.

3) Рстр= t1-p*= 1,15 * 27,2 = 31,3 шт.

в) Рівень страхового запасу при рівномірному законі розподілу випадкової величини між суміжними поставками:

1) Рстр = ( (1/2 - 0,25) (330 000 - 300 000) = 7500 л.

2) Рстр = ( (1/2 - 0,25) (8000 - 7500) = 125 л.

3) Рстр = ( (1/2 - 0,25) (750 - 720) = 8 шт.

потачальник логістичний матеріальний страховий

При розподілі випадкової величини потреби між двома суміжними поставками по закону Пуассона розмір страхового запасу розраховується по формулі:

Рстр= t1-p*, (7)

де - оптимальний розмір партії поставки

При рівномірному законі розподілу випадкової величини потреби між двома суміжними поставками розмір страхового запасу розраховується по формулі:

Рстр = ( (8)

де - максимальна величина випадкової змінної;

- мінімальна величина випадкової змінної.

3.4 Розрахунок оптимального обсягу поставок

Традиційна, найбільш відома і тому широко використовувана модель оптимізації обсягу поставок була розроблена на початку минулого сторіччя. В 1915 р. в США цією моделлю займались Арроу(Arrow), Харріс(Harris) і Маршак(Marshak). В американській науковій літературі як правило використовується термін модель АНМ. Ця базова модель визначення оптимального обсягу поставки виходять з такої проблемної ситуації.

Політика закупок визначається для кожного окремого виду матеріальних ресурсів, при цьому відомі постачальники і умови поставок. Необхідно визначити, яка кількість матеріального ресурсу даного виду і в який момент часу необхідно придбати. Річна потреба в по певному виду матеріального ресурсу складає М одиниць. Передбачається, що ця потреба, в періоді, що розглядається (рік), розподіляється рівномірно і її обсяг не змінюється на протязі невизначеного часу. Закупка може проводитися в будь яких необхідних кількостях і будь який момент часу. Визначена закупівельна ціна одиниці матеріального ресурсу, яка включає, крім ціни матеріального ресурсу, і витрати на пакування, транспортування і інші витрати, якщо їх можна розрахувати на одиницю матеріального ресурсу, що закуповується.

Для визначення програми постачання на основі даних умов необхідно знайти єдину невідому величину, а саме: постійну кількість матеріального ресурсу певного виду - х, яку необхідно купувати через рівні періоди часу (партія постачання). Ця кількість повинна бути такою, щоб пов?язані з її купівлею сумарні річні витрати були мінімальні. Ці витрати складаються з двох частин: по перше, постійних витрат на придбання партії ks і, по друге, витрат на зберігання і недоотриманого проценту із - за заморожування капіталу в матеріальні ресурси на складі. Витрати на зберігання визначаються як частка вартості ресурсів які знаходяться на складі. Для цього використовується коефіцієнт норми витрат на зберігання l, який показує розмір витрат на зберігання товарів вартістю 100 грн. на рік.

Недоотриманий через замороження капіталу процент розраховується за допомогою заданої облікової ставки проценту - z . Рішення лежить в межах між двома крайніми ситуаціями. В першому випадку річна потреба в ресурсі забезпечується за рахунок одноразової поставки. Постійні витрати на покупку ресурсу виникають тільки один раз, однак значно зростають витрати на зберігання через зростання запасів на складі. Тобто таке рішення неефективне з точки зору мінімальних витрат.

У другому випадку поставки виконуються кожний день і витрати на зберігання мінімальні, але значно зростають постійні витрати на покупку і це теж приводить до того що таке рішення теж неефективне з точки зору мінімальних витрат.

Сумарні витрати на покупку визначаються за допомогою таких параметрів: річної потреби в матеріалі - М, закупівельної ціни за одиницю ресурсу - p, постійних витрат на покупку партії ресурсу - ks, норми витрат на зберігання - l, процентної ставки - z. Ресурс закуповується M/x раз на рік. При цьому постійні витрати на закупівлю складають M/xks на рік.

Річні витрати на зберігання і розмір недоотриманого проценту на заморожений капітал розраховується від середньої величини складських запасів на період між поставками в обсязі х. Середній рівень складських запасів дорівнює x/2.

Вартість ресурсів, які зберігаються і на основі яких розраховуються витрати на зберігання і недоотриманий процент визначаються як (x/2)p. Сумарні витрати визначаються по формулі:

= ks + (9)

Загальна вартість ресурсу, який закуповується, в розрахунки не включається тому, що ціна за одиницю ресурсу і потреба ресурсу на рік постійні величини і таким чином теж є постійною величиною.

Оптимальне значення аргументу функції знаходиться диференціюванням, тобто необхідно взяти першу похідну функції сумарних витрат по x (розміру одночасної поставки) і, прирівнявши її до нуля, визначити додатне значення аргументу функції x, при якому її значення (сумарні витрати K) будуть мінімальні.

(10)

Таким чином оптимальний обсяг постачання визначається по формулі:

(11)

Інші методи визначення оптимального обсягу поставок.

А) Серед інших використовується аналітичний метод розрахунку величини оптимальної партії постачання qopt:

(12)

де Qp - річна потреба в ресурсі для виконання робочої програми, натуральних одиниць;

C1 - постійні транспортно-заготівельні витрати в розрахунку на одне постачання, грн.;

C2 - змінні витрати на збереження одиниці ресурсу в запасі за рік, грн..

Б) Величину оптимальної партії постачання також можна розрахувати, знаючи інші вихідні значення, по формулах (13) і (14):

(13)

де b - середньодобове споживання ресурсів, на од. /діб.;

К - умовно - постійні витрати в розрахунку на одне постачання, грн.;

? - витрати на збереження одиниці ресурсу в одиницю часу, грн./діб.

(14)

де m - річний обсяг закуповуваних ресурсів, натуральних одиниць;

о - витрати по обслуговуванню (доставці) закупівель у розрахунку на одну партію, грн.;

L - ціна франко - склад покупця за одиницю ресурсу, грн.;

y - витрати на складування від вартості середньорічного виробничого запасу, %.

Враховуючи те, що дане підприємство несе такі витрати палива: транспортно-заготівельні С1=30 грн., зберігання і утримання С2= 15 грн.; потреба в ресурсі на 2 роки Qр = 313502,4 ; період виконання замовлення L= 4 дні; ціна 1л S= 22 грн.

Величина оптимальної партії постачання:

= 1120 л

Кількість замовлень палива на 2 роки становить:

n = 313502,4 / 1120 = 280

Точка чергового замовлення:

R = dсд L = 313502,4/ 7304 = 1718 л

де dсд -- середня денна потреба в матеріалі, од.

Сумарні річні витрати в цьому випадку складуть:

В = Qр S + Qр /qopt С1 + qopt /2 С2 = 313502,422+313502,4/112030 +1120/2 15 = 6897052,8+8397,4+8400= 6 913 850,2 грн.

Отже, за даними розрахунками можна зробити висновок, що точкою чергового замовлення є 1718 л, а сумарні річні витрати становитимуть близько 6,9 млн. грн.

Враховуючи те, що дане підприємство несе такі витрати мастильних матеріалів: транспортно-заготівельні С1=25 грн, зберігання і утримання С2= 10 грн; потреба в ресурсі на 2 роки Qр = 7837,56 л; період виконання замовлення L= 9 днів; ціна 1л S= 80 грн.

Величина оптимальної партії постачання:

= 191 л

Кількість замовлень мастильних матеріалів на 2 роки становить:

n = 7837,56/ 191 = 41

Точка чергового замовлення:

R = dсд L = 7837,56/ 7309 = 97 л

де dсд -- середня денна потреба в матеріалі, од.

Сумарні річні витрати в цьому випадку складуть:

В = Qр S + Qр /qopt С1 + qopt /2 С2 = 7837,5680 + 7837,56/19125 +191/2 10 = 627004,8+1025,9+955 = 628 985,7 грн.

Отже, за даними розрахунками можна зробити висновок, що точкою чергового замовлення є 97 л, а сумарні річні витрати становитимуть близько 628 тис.грн.

Враховуючи те, що дане підприємство несе такі витрати шин: транспортно-заготівельні С1=100 грн., зберігання і утримання С2= 30 грн.; потреба в ресурсі на 2 роки Qр = 738 шт.; період виконання замовлення L= 10 днів; ціна 1л S= 1000 грн.

Величина оптимальної партії постачання:

= 71 шт.

Кількість замовлень шин на 2 роки становить:

n = 738 / 71 = 11

Точка чергового замовлення:

R = dсд L = 738 / 73010 = 10 шт.

де dсд -- середня денна потреба в матеріалі, од.

Сумарні річні витрати в цьому випадку складуть:

В = Qр S + Qр /qopt С1 + qopt /2 С2 = 7381000 + 738/71100 +71/2 30 = 738000+1039,4+1065 = 740 104,4 грн.

Отже, за даними розрахунками можна зробити висновок, що точкою чергового замовлення є 10 шт., а сумарні річні витрати становитимуть близько 740 тис. грн.

3.5 Визначення необхідної площі складу зберігання ресурсів

Існує два методи розрахунку площ складів підприємств. Один базується на розрахунках на основі нормативів площі і обсягу продукції (роботи), яка виробляється (планується вироблятися) на підприємстві за певний термін (як правило за один рік). Другий базується на розрахунках на основі нормативів площі і рівня запасів певних ресурсів які необхідні для виробництва продукції за певний термін (як правило за один рік). В якості прикладу першого методу розглянемо методику розрахунку площ складів автотранспортного підприємства, а другого - методику розрахунку площ складів промислового підприємства.

а) Методика розрахунку площ складів автотранспортного підприємства

Площа і - го складу АТП розраховується по формулі:

(15)

де - площа і - го складу АТП, м2;

- норматив площі і - го складу на один мільйон км. пробігу парку рухомого складу АТП, м2/1 млн.км.;

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від кількості марок рухомого складу;

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від типу рухомого складу;

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від розміру АТП;

- коефіцієнт коригування площі складу в залежності від висоти складу.

Загальна площа складів підприємства розраховується шляхом сумування площ окремих складів, які визначені по формулі 17. Нормативи площі певного складу підприємства наведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Норми площ складських приміщень в залежності від пробігу рухомого складу за рік.

Найменування складу	- норма площі складу, (м2/ 1 млн.км. пробігу рухомого складу АТП)
	легкові	Автобуси	Вантажні автомобілі
1.Запасних частин	1.6	3.0	3.5
2.Агрегатів	2.5	6.0	5.5
3.Матеріалів	1.5	3.0	3.0
4.Шин	1.5	3.2	2.3
5.Мастильних матеріалів і палива	2.6	4.2	3.5
6.Лакофарбових матеріалів	0.6	1.5	1.0
7.Хімікатів	0.15	0.25	0.25
8.Інструментальний	0.15	0.25	0.25
9.Проміжний	20ч30% від загальної площі складів запасних частин і агрегатів.

Таблиця 3.4. Значення коефіцієнту коригування площі складу в залежності від типу рухомого складу

Тип рухомого складу	Значення
1.Легкові автомобілі
- особливо малого класу	0.7
- середнього класу	1.0
2.Автобуси
- особливо малого класу	0.3
- малого класу	0.6
- середнього класу	0.8
- великого класу	1.0
- особливо великого класу	1.6
3.Вантажні автомобілі
- особливо малої вантажопідйомності	0.4
- середньої вантажопідйомності	0.8
- великої вантажопідйомності	1.0 ч 1.5
- автомобілі самоскиди, позашляховики	2.6

Таблиця 3.5. Значення коефіцієнту коригування площі складу в залежності від розміру АТП

Кількість рухомого складу в АТП	Значення
До 100 одиниць	1.4
Більше 100 і до 200 включно	1.2
Більше 200 і до 300 включно	1.0
Більше 300 і до 500 включно	0.9
Більше 500 і до 700 включно	0.8
Більше 700 і до 1000 включно	0.7

Таблиця 3.6. Значення коефіцієнту коригування площі складу в залежності від висоти складу

Висота складу, м.	Значення
До 3	1.6
До 3.6	1.35
До 4.2	1.15
До 4.8	1.0
До 5.4	0.9
До 6.0	0.8
До 6.6	0.7
До 7.2	0.65

Так як на даному підприємстві лише одна марка автомобіля, то k1=1.0

K2= 1,0; k3=1,4 k4=1,6

Річний пробіг рухомого складу АТП розраховується по формулі:

(16)

де - річний пробіг рухомого складу АТП, млн.км.;

- середньо річна кількість рухомого складу і - ої моделі, од.;

- середньодобовий пробіг рухомого складу і - ої моделі, км.;

- коефіцієнт випуску на лінію рухомого складу і - ої моделі.

В даному випадку необхідно розрахувати площу складу мастильних матеріалів та шин. Структура парку автомобілі SKODA Fabia Combi- 41 од. Експлуатаційні показники:

а) коефіцієнт випуску на лінію Lв=0,8

б) середньодобовий пробіг автомобілів всіх типів Lсд= 180 км

в) норма площі складських приміщень для шин - 1,5 м.кв/1 млн.км. пробігу, для палива і мастильних матеріалів - 2,6 м.кв/1 млн.км пробігу.

За цими даними можна виконати розрахунки:

Річний пробіг рухомого складу підприємства:

= 41*180*0,8*365 = 2154960 км

Пробіг рухомого складу на 2 роки

L= 2154960*2= 4309920 км

Площа складу АТП :

Для шин:

F= 4309920*1,5*1,0*1,0*1,4*1,6 = 15 м.кв

Для палива:

F= 4309920*2,6*1,0*1,0*1,4*1,6 = 25 м.кв

Для мастильних матеріалів:

F= 4309920*2,6*1,0*1,0*1,4*1,6 = 25 м.кв

Отже, загальна площа складу = 15+25+25=65 м.кв

3.6 Розробка організаційної структури відділу МТП підприємства

Виходячи з розміру підприємства та його структури управління матеріально-технічним забезпеченням, визначається перелік структурних підрозділів підприємства. Визначається загальна кількість працівників відділу матеріально-технічного постачання, після чого вони повинні бути розподілені по підрозділам ВМТП. Наприклад кількість працівників відділу матеріально-технічного постачання в АТП можна визначити по формулі:

(25)

де Х1 - облікова кількість автомобілів Ас

Х2 - час у наряді Тн.

Nмтп = 0,0001*411,173*81,55 = 0,0001*77,9*25,1=0,19.

Рис. 3.1. Організаційна структура служби постачання

На рис 3.1. зображена організаційна структура служби постачання, яка складається за попередніми розрахунками переліку структурних підрозділів підприємства.

3.7 Розробка посадової інструкції працівника відділу постачання

Посадова інструкція для кожного працівника підприємства розробляють на основі закріплення за цією посадою конкретних функцій управління, тобто делегування повноважень і відповідальність на дану посаду.

Посадова інструкція визначає організаційно-правове положення працівника в структурному підрозділі і забезпечує умови для його ефективної праці.

Посадова інструкція розробляються для всіх працівників підприємства. Вони можуть будуватись на типових посадових інструкціях, але повинні враховувати конкретні умови виробництва та індивідуальні якості виконавця.

Незалежно від посади посадова інструкція обов'язково повинна мати наступні розділи: загальні положення, завдання та обов'язки, права, відповідальність. Також необхідно вказати якими керівниками узгоджується ця інструкція.

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що організація матеріально-технічного обслуговування виробництва безпосередньо впливає на показники виробничо-господарської діяльності підприємств, на якість продукції, що випускається. Без раціонально побудованого обслуговування виробництва неможлива нормальна робота підприємств.

У даній роботі були вирішені такі завдання як проведення аналізу і оцінка основної діяльності служби матеріального постачання ПП «ExpressTaxi» . За попередніми розрахунками можна зробити такий висновок, що дане підприємство володіє ефективною матеріально-технічною базою, але для забезпечення безперервного ефективного виробничого процесу були розроблені плани поставок певних матеріальних ресурсів ( в даній роботі - мастильні матеріали, шини та паливо). Також було обрано оптимального постачальника матеріалів, та доцільний розмір складських приміщень.

Так як і на будь-якому підприємстві існують певні недоліки роботи відділу постачання, зокрема невчасність здійснення замовлення, кількість потрібного ресурсу не відповідає замовленому. Важливою проблемою на даному підприємстві є слабка фінансова забезпеченість, що впливає на якість замовленої продукції, тобто економія на матеріалах.

Виходячи з переліку даних проблем можна запропонувати наступні пропозиції:

- Вдосконалення служби постачання продукції (перекваліфікація кадрів, введення нових методів поставок та оформлення замовлень).

- Залучення додаткових коштів для закупівлі якісних ресурсів.

- Впроваджувати новітні технології для організації ефективної роботи,

розвивати ресурси електронної торгівлі.

Дані пропозиції можуть забезпечити підприємство ефективнішою виробничою базою та позитивний імідж на ринку послуг.

Література

1. Гупалов В.К. Управление рабочим временем. -- М.: Финансы и статистика, 2005. -- 240с.

2. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. -- 2-ге вид., перероб. та доп. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 528с.

3. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 200с.

4. Казанцев А.К., Подлесных В.И., Серова Л.С. Практический менеджмент: В деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие. -- М.: ИНФРА-М, 2005 -- 367с.

5. Ким С.А., Пушкин П.С., Овчинников С.И. Организация и планирование промышленного производства, - Минск: 2000.

6. Кожекин Г.Я., Синица А.М. Организация производства: Учеб. пособие. -- Минск: Экоперспектива, 2005. -- 334с.

7. Курочкин А.С. Организация производства: Учеб. пособие. -- К.: МАУП, 2001 -- 216с.

8. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. -- М.: ПРИОР, 2005. -- 384с.

9. Новицкий Н.И. Организация и планирование производства: Учеб.-метод. пособие. -- М.: Финансы и статистика, 2002. -- 392с.

10. Новицкий Н.И. Основы менеджмента: Организация производства на предприятиях: -- М.: Финансы и статистика, 2005. -- 208с.

11. Организация и планирование машинно-строительного производства, - Под ред. М.И. Ипатова, В.И. Постникова, М.К. Захаровой, - Москва: "Высшая школа", - 2008.

Размещено на Allbest.ru

...