Організація складського та товарного господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «організація виробничої та маркетингової діяльності»

Студентки 2 ск. курсу (заоч. ф.н)

Факультету ОФПД

Спеціальність «Маркетинг»

Починок Яни Валеріївни

Київ НУХТ 2016



Содержание

1. Організація тарного господарства та його основні завдання. Визначення потреби в тарі одно та багаторазового використання

2. Організація складського господарства. Розрахунок площі складських приміщень



1. Організація тарного господарства та його основні завдання. Визначення потреби в тарі одно та багаторазового використання

Складське господарство є найважливішою частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає на хід виробничих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину заводської території.

До основних завдань складського господарства належать:

-- організація постійного і безперервного постачання виробництва відповідними матеріальними ресурсами;

-- забезпечення їх кількісної та якісної схоронності;

-- максимальне скорочення витрат, пов'язаних зі здійсненням складських операцій;

-- комплектування деталей та інших матеріальних цінностей, підбір, дозування та інші операції підготовчого або заключного характеру.

Як правило, на складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних цінностей. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація й автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а також організація матеріально-технічного постачання на основі оптової торгівлі, упровадження систем матеріально-технічного постачання типу "точно вчасно", що значно зменшують обсяг складських запасів. Складське господарство підприємства складається з різних складів і комор, які молена класифікувати за такими ознаками.

За призначенням і підпорядкованістю:

-- матеріальні підпорядковуються відділові матеріально-технічного постачання; приймають і зберігають використовувані у виробництві матеріали і видають їх у виробництво;

-- збутові належать відділові збуту; приймають, зберігають і відпускають готову продукцію заводу для її реалізації;

-- виробничі перебувають під керівництвом виробничо-диспетчерського відділу; це різного роду цехові комори і загальнозаводські склади, що забезпечують виробничий процес предметами і засобами праці;

-- склади запасних частин підпорядковуються відділові головного механіка, приймають, зберігають і відпускають деталі й інші матеріальні цінності для проведення всіх видів ремонтів устаткування й інших видів виробничих фондів;

-- інструментульні склади належать інструментульному відділові; приймають, зберігають і відпускають цехам усі види інструментів та пристосувань;

-- склади відділу головного енергетика, відділу автоматизації та механізації, відділу головного метролога, відходів і утилю.

* За масштабами роботи: центральні, загальнозаводські, прицехові та цехові. Центральні і загальнозаводські склади обслуговують весь завод і займають, як правило, окрему площу на території заводу (невиробничу). Прицехові склади функціонують при цехах, служать для збереження матеріальних цінностей групи цехів (спецодягу, мила, господарчих товарів та інших цінностей). Цехові склади є цеховими підрозділами, обслуговують визначений цех і займають його виробничу площу. Вони поділяються на склади матеріалів, заготівель, напівфабрикатів, інструменту та ін.

* За видом і призначенням збережених матеріалів:

-- універсальні (для збереження різноманітних матеріальних цінностей); товарний господарство складський автоматизований

-- спеціальні (для збереження однорідних матеріалів, наприклад чорних, кольорових металів, пального та ін.).

* За технічними пристроями й залежно від властивостей матеріалів: відкриті (облаштовані площадки), напівзакриті (площадки з навісами) та закриті (опалювальні і неопалювані).

Склади оснащуються різними стелажами й уніфікованою тарою, мостовими кранами, кран-балками, монорейками і тельферами, конвеєрами, штабелерами, авто- і електрокарами, робоелектрокарами. У гнучких виробничих системах використовуються спеціальні стелажі, призначені для розміщення плоских і ящикових піддонів. Такі стелажі є системою осередків по вертикалі і горизонталі, що дає змогу застосовувати кодову шифровку і засоби автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт. Склади з цими стелажами є невід'ємною частиною автоматизовано-транспортної системи гнучкого автоматизованого виробництва.

Склади також повинні бути оснащені вимірювальним устаткуванням: вагами, кружками, мірниками, лічильниками, лінійними мірами для виміру довжини, висоти і діаметрів (метрами, рулетками, штангенциркулями та ін.).

Технічне оснащення складів залежить від виду, форми і кількості збережених матеріалів, типу, характеру і розташування складських приміщень, а також від існуючої системи позаскладського транспортування матеріалів.

Під час спорудження складу необхідно обладнати його під'їзними коліями, врахувати вантажно-розвантажувальні фронти, забезпечити пожежну безпеку, визначити масу різних матеріалів і місця їхнього збереження на складі, кількість стелажів, виходячи з допустимої норми навантаження на 1 м2 площі підлоги.

Уся площа складу поділяється на:

-- вантажну або корисну, яку безпосередньо займають предмети матеріальної цінності;

-- оперативну, яка призначається для приймально-відпускних операцій, сортування, комплектування матеріальних цінностей, а також для проходів і проїздів між штабелями і стелажами, для розміщення вагової та вимірювальної техніки, службових приміщень, конструктивну, розраховану для перегородок, колон, сходів, підйомників, тамбурів та ін.

Співвідношення між корисною площею складу і загальною площею називається коефіцієнтом використання площі складу та визначається за формулою

Величина цього коефіцієнта залежить від способу збереження матеріальних цінностей. Наприклад, для зберігання в штабелях він дорівнює 0,7--0,75, а на стелажах -- 0,3--0,4.

Розрахунок корисної площі складу може здійснюватися за способом навантажень та способом об' ємних вимірників.

За способом навантажень корисна площа визначається за формулою

За способом об'ємних вимірників корисна площа розраховується за формулою

прийняте число стелажів установлюється після перевірки відповідності допустимого навантаження. Розрахунок здійснюється за формулою

Загальна площа складу (з урахуванням коефіцієнта використання площі) розраховується за формулою

Розмір площі під приймально-відправної площадки визначається за формулою

Службові приміщення складів розраховуються, виходячи з норми 2,5-- 6 м2 на одного працівника.

Ширина проходів між стелажами і штабелями встановлюється 0,8--0,9 м, а для проїзду візків -- 1,1--1,2 м. Через кожні 20--ЗО м повинні бути наскрізні проїзди.

Особливості організації автоматизованих складів

Автоматизовані склади відіграють важливу роль у роботі ГПС. Вони створюються на різних етапах технологічного процесу, зокрема на початку виробничої ділянки -- для складування вихідних матеріалів, на окремих ділянках ГПС -- для складування заготовок (оборотних заділів) і наприкінці ділянки ГПС або у визначеному приміщенні -- для складування готової продукції.

У складі ГПС вони виконують дві основні функції. оперативну та накопичувальну.

Оперативна функція полягає в зберіганні та доставці на робочі місця заготовок і напівфабрикатів, що становлять міжопераційні заділи, а також комплектів технологічного оснащення, що після виконання операції повертається на склад у секцію підготовки оснащення й інструменту. Накопичувальна функція полягає в зберіганні страхових заділів, а також готових деталей, призначених для комплектації та подачі на складання.

В автоматизованих складах матеріали, заготівки та ін. зберігаються в осередках па спеціальних стелажах. У цих складах широко використовуються різні засоби механізації й автоматизації складських операцій: підвісні, стрічкові конвеєри, спеціальні штабелювальні крани. Крім того, у таких складах для штучних заготовок і виробів застосовують спеціальну транспортно-складську тару, а також засоби для автоматизованого керування складом. Особливу групу становлять механізми, призначені для укладання вантажів на стелажах або укладання одного вантажу на іншій.

Система керування автоматизованим складом працює, як правило, у трьох режимах: налагоджувальному -- переміщення виконавчих органів складу здійснюється з налагоджувального пульта керування; напівавтоматичному -- кожен технологічний процес викопується з пульта керування складом; автоматичному -- технологічні процеси виконуються за командою від ЕОМ ГПС.

Тара обладнання технічний засіб, призначений для укладання, транспортування, зберігання і продажу з нього населенню товарів за методом самообслуговування, який відповідає стандартам або технічним умовам, затвердженим у встановленому порядку.

За кратністю використання тара поділяється на багатооборотну і тару разового використання. Багатооборотна тара призначена для багаторазового використання її під час постачання товарів. Цю тару періодично ремонтують па тароремонтних підприємствах і повертають постачальникам - виробникам продукції. Різновидом багатооборотної тари с інвентарна (виробнича) тара, яка належить певному підприємству, зазначена його тавром, інвентарним номером і підлягає поверненню цьому підприємству. Тара разового використання після реалізації упакованих у неї товарів утилізується.

2. Організація складського господарства. Розрахунок площі складських приміщень

Складські приміщення підприємств служать для приймання продуктів, що надходять від постачальників, сировини і напівфабрикатів, їх короткострокового зберігання і відпуску. Склади можуть розміщуватися в окремих приміщеннях, а також на перших, у цокольних і підвальних поверхах. Вони повинні мати зручний зв'язок з виробничими приміщеннями. Компонування складських приміщень здійснюється в напрямку руху сировини і продуктів при забезпеченні найбільш раціонального виконання складських операцій та вантажно-розвантажувальних робіт.

Великі фірми (акціонерні товариства), які поєднують кілька підприємств, як правило, мають центральні склади, звідки продукція надходить на склади підприємств, що входять до цих об'єднань. Такий склад може призначатися для зберігання товарів однієї фірми (склад індивідуального користування), а може на умовах лізингу здаватися в оренду фізичним чи юридичним особам (склад колективного користування). Склади можуть бути цеховими, при якому вони зазвичай і розміщуються (склади добового запасу продуктів, кондитерського цеху).

Сукупність робіт, виконуваних на різних складах, приблизно однакова.

Будь-який склад обробляє щонайменше три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний і внутрішній.

Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості і якості вантажу, що надійшов. Вихідний потік обумовлює необхідність навантаження на транспорт або відпуску на виробництво, внутрішній - необхідність переміщення вантажу усередині складу.

У цілому комплекс складських операцій - це певна послідовність:

o розвантаження транспорту;

o приймання товарів;

o розміщення на зберігання;

o відпуск товарів з місць зберігання;

o внутрішньо-складське переміщення вантажів.

Склад складських приміщень залежно від потужності підприємств, їх оснащення

Склад і площі складських приміщень для різних типів підприємств ресторанного господарства встановлюються за Будівельними нормами і правилами проектування цих підприємств залежно від їх типу і потужності. Розрахунок площі складських приміщень можна робити за нормою навантаження на 1 м~ площі підлоги і коефіцієнтом використання її за формулою:

для спеціалізованого складу

для універсального складу

де 5заг - загальна площа складу, м^; Р- маса продукту, кг; N-норма навантаження, кг/м2;

Ka - коефіцієнт, що враховує вільні проходи, % (як правило, 1,4-1,6).

Норма завантаження (кг/м2) для окремих продуктів така: м'ясо, м'ясопродукти, риба- 150-200; напівфабрикати м'ясні і рибні -100; гастрономічні товари, жири, яйця, молочні продукти - 200-250; напої, вино, пиво, вода, картопля - 400-500; зелень, фрукти, ягоди свіжі, цибуля- 250-300; коренеплоди, капуста свіжа, сухофрукти, макаронні і кондитерські вироби - 300; борошно, крупи, цукор - 500-600.

Норми встановлюють з урахуванням прийнятих правил розміщення товарів, при дотриманні яких забезпечується зберігання фізико-хімічних властивостей продуктів.

Норма завантаження залежить від способу укладання. Укладання дозволяє більш раціонально використовувати площу і кубатуру складських приміщень.

При визначенні площі обслуговування або коефіцієнта на проходи, проїзди і т. ін. враховують, що ширина транспортного (головного) проходу або проїзду при використанні електро- чи автонавантажувача повинна бути достатньою для виконання маневрів при русі. Проходи між стелажами і штабелями при використанні візків передбачаються не менше 1-1,2 м і без візків 0,6-1 м.

За санітарними нормами у складах не можна розміщувати товари поблизу водопровідних труб, опалювальних і охолоджувальних приладів, відстань від стін і підлоги має бути не менше 20 см. Усе це необхідно враховувати, щоб запобігти забрудненню продуктів, їх псуванню і забезпечити в складах нормальну циркуляцію повітря. Підлога в складах і прилеглих до них коридорах має бути міцною, розрахованою на значне навантаження і механічний вплив, гладенькою, без вибоїн і тріщин, не слизькою і зручною для прибирання.

Обладнання складів має забезпечити:

o повну кількісну і якісну схоронність матеріальних цінностей;

o належний режим зберігання;

o раціональну організацію виконання складських операцій;

o нормальні умови праці.

Для зберігання швидкопсувних продуктів (м'яса, риби, молочних продуктів, жирів і гастрономічних продуктів) на підприємствах обладнуються охолоджувальні камери. Кількість складських приміщень залежить від потужності підприємства. На невеликих підприємствах ресторанного господарства планується не менше двох камер: одна - загальна охолоджувальна камера для короткочасного зберігання м'ясних, рибних напівфабрикатів, кисломолочної продукції, гастрономічних продуктів та ін.; інша - неохолоджувальна для нешвидкопсувних продуктів. На середніх підприємствах має бути не менше чотирьох камер: дві камери охолоджувальні (м'ясо-рибна, для молочних, жирових продуктів та ін.), камера для сухих продуктів і овочева. На великих підприємствах на 150 місць і більше передбачається роздільне зберігання м'яса, риби, молочних і гастрономічних продуктів. Якщо підприємство має ліцензію на реалізацію винно-горілчаних виробів, вони повинні зберігатися в окремій камері. На підприємствах передбачаються приміщення для зберігання білизни, інвентарю, тари. Для забезпечення нормальних умов роботи при прийманні товарів, оформленні транспортних і супровідних документів у кількох складських приміщеннях обладнується спеціальне приміщення для приймання сировини і продуктів.

Для зберігання напівфабрикатів і готових кулінарних виробів, які реалізуються іншим їдальням, кафе, закусочним на великих підприємствах, крім потужного холодильного господарства, створюють експедиції, до складу яких входять камери і склади які холодильним устаткуванням, стелажами, необхідним інвентарем і т. д., а також приміщення для миття і сушіння експедиційної тари.

На підприємствах середньої потужності продукцію власним підрозділам, буфетам відпускають безпосередньо з цехів, де вона виготовляється. Кількість складів та їх площі на доготовочних підприємствах значно скорочуються, тому що напівфабрикати надходять в основному відразу ж у виробництво.

Зазвичай склади розміщують на одному поверсі з виробничими цехами, іноді для їх організації використовують підвальні і напівпідвальні приміщення.

В одноповерховому приміщенні без підвалу овочевий (м'ясний) склад доцільно розташовувати поряд з овочевим (м'ясним) цехом, білизняну - поряд з гардеробною для персоналу і т. д. У багатоповерховому будинку сировинні склади розміщують під відповідними цехами, зв'язавши їх підйомно-транспортними механізмами.

Складські приміщення повинні розміщуватися компактно, мати зручний зв'язок з виробничими цехами. Завантажувальні майданчики розміщують з боку господарського двору, забезпечуючи зручний під'їзд транспорту.

Оснащення складських приміщень залежить від типу і потужності підприємства, нормативів товарних запасів. До обладнання складських приміщень належать стелажі і підтоварники для розміщення і зберігання продуктів, у м'ясних камерах - підвісні гаки, ваговимірне, підйомно-транспортне і холодильне обладнання.

Складські приміщення мають бути оснащені необхідним інвентарем, інструментом для приймання сировини, її зберігання і відпуску.

3.Визначити річну потребу в тарі та пакувальних матеріалах

Показники Одиниці Значення

виміру показника

1.Річний обсяг виробництва продукції тонн 278

2.Ємність одиниці скляної оборотної тари кг 0,7

3.Тривалість обороту тари днів 15

4.Норма склобою тари, що надходить % 1,5

5.Норми витрат таропакувальних матеріалів:

пергамент кг/тн 48

картон 16

шпагат 6

6.Втрати таропакувальних матеріалів:

пергамент % 2,1

картон 3,4

шпагат 1,3

Розвязок

Потреба в тарі визначається окремо від тари, котру отримують зі сторони у готовому вигляді, та тари, виробленої на місці (підприємстві, посередником).

Коли тара виробляється на місці, потреба в тарних та пакувальних матеріалах розраховується таким чином:

де k -- коефіцієнт, враховуючий багаторазовий обіг тари;

qн -- норма витрат тарних та пакувальних матеріалів на одиницю тари.

n =0,7

k= 15

qн =1,5

Q_пр =278

Q=( 278\ 0,7*15)\1,5 = 39,7 =40

Для пакувальних матеріалів (П_пак) - план виробництва продукції та норма витрат пакувальних матеріалів на одиницю продукції, що підлягає пакуванню.

П_пак= Q_пр*m

де Q_пр - потреба в пакувальних матеріалах;

m - норма витрат пакувальних матеріалів на одиницю продукції, що підлягає пакуванню.

П_пак1=278*48*0,021=280

П_пак2=278*16*0,034=151

П_пак2=278*6*0,013=21



Список використаної літератури

1. Науково-методичний посібник. Організація та планування діяльності підприємств: - К.: Видавничий дім "Корпорація", 2005. - 432 с.

2. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва: К.: Центр навч. літ., 2005 - 248 с.

3. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент: Навч. посібник; Зб. Вправ. - Львів: Інформаційно-видавничий центр "ІНТЕЛЕКТ", 1999.

4. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: “Каравела”, 2003. - 432 с.

5. Хміль Ф.І. Функції менеджменту. Організація в менеджменті// Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. - К.: Вища шк., 1995. - 351 с.

Размещено на Allbest.ru

...