Перспективи розвитку інформаційної логістики в умовах глобалізації промислового виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донбаський державний технічний університет

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна логістика»

на тему: «Перспективи розвитку інформаційної логістики в умовах глобалізації промислового виробництва

Студента Піддубняк Н.А.

Керівник: доц. Шиков М.М.

Алчевськ, 2013

ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК
• 1.1 Інформаційні системи в логістиці
• 1.2 Інформаційні технології в логістиці
• 1.3 Функції міжнародної логістики
• 2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ
• 2.1 Інформаційні потоки в логістичній системі
• 2.2 Методика обстеження документообігу
• 2.3 Обстеження документообігу в підсистемі запасів логістичного ланцюга
• 2.4 Аналіз потреб виробництва
• 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ
• 3.1 Спосіб оцінки асортиментної політики підприємства на міжнародному ринку
• ВИСНОВОК
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ВСТУП
• Інформація в міжнародній практиці виявляє конкретні потреби конкретних об'єктів логістичної системи. Крім того, інформація об'єднує три складові логістики: фізичний розподіл, матеріально-технічне забезпечення виробництва і постачання.
• Виявлення потреб необхідне в першу чергу для планування і інтеграції міжнародних логістичних операцій. Кожна область міжнародної логістики пред'являє свої вимоги до розмірів замовлень, доступності запасів, а також швидкості їх руху. Головне завдання інформаційного обміну полягає в узгодженні цих відмінностей. Слід підкреслити, що інформаційний потік рухається паралельно з практичною діяльністю в сферах фізичного розподілу, забезпечення виробництва і постачання. Тоді як в цих областях проводиться реальна робота логістики, інформація полегшує координацію і планування повсякденних операцій, а також контроль над ними. Без точної інформації більшість зусиль в міжнародній логістиці, швидше за все, залишаться безплідними. Ці функції цього необхідного напряму в логістиці повинна узяти на себе інформаційна логістика. Інформаційна логістика - це частина логістики, яка є сполучною ланкою між постачанням, виробництвом і збутом підприємства і займається організацією потоку даних, який супроводжує матеріальний потік в процесі його переміщення.
• Важливість інформаційної логістичної системи насамперед полягає в тім що на ній базується підсистема управління організацією відповідного рівня. І від ступеня наповнення інформаційної системи, якості й своєчасності інформації залежить ефективність системи управління в цілому.
• Традиційна практика ведення міжнародного бізнесу, наприклад, використання електронної пошти, факсів і голосової пошти, приводе до значних затримок і найчастіше вимагає багаторазового повторного уведення тих самих даних. Звідси виникає необхідність у динамічному об'єднанні двох або декількох взаємодіючих між собою міжнародних компаній, що провадять промислову продукцію (компанії типу Business-to-Business - В2В). Це дозволяє автоматизувати бізнес-процеси, що охоплюють широкий спектр додатків і систем у рамках такої корпорації, а також серед фірм - учасниць ланцюга поставок. Здатність формувати ці відносини між міжнародними компаніями й реалізувати їхній потенціал за як можна більше короткий час має величезне значення для забезпечення довгострокового успіху будь-якого сучасного бізнесу. По суті, жодна компанія не може дозволити собі не займатися ефективною автоматизацією логістичних бізнес-процесів спільно зі своїми партнерами по бізнесу.
• Актуальність вивчення даної теми полягає в тім, що всю діяльність певної економічної організації супроводжують супутні інформаційні потоки. Регулювання цих інформаційних потоків і їхня стабілізація одне з важливих завдань для керівників будь-якого рівня.
• Завдання по заданій темі:
• 1. Визначити поняття інформаційних потоків у логістиці, виявити їхні характерні риси.
• 2. Вивчити інформаційні потоки в системі матеріально-технічного забезпечення підприємств.
• 3. Визначити інформаційні системи в логістиці, довести важливість систематизації інформації.
• 1. КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК

1.1 Інформаційні системи в логістиці

Загальноприйняте визначення логістичної системи говорить: логістична система - це адаптивна система зі зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції. Вона, як правило, складається з декількох підсистем і має розвинені зв'язки із зовнішнім середовищем.

Значимим елементом будь-якої логістичної системи є підсистема, що забезпечує проходження й обробку інформації, що при ближчому розгляді сама розвертається в складну інформаційну систему, що складається з різних підсистем. Так само, як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з упорядкованих взаємозалежних елементів і мати деяку сукупність інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на складові елементи можна здійснювати по-різному. Найбільше часто інформаційні системи підрозділяють на дві підсистеми: функціональну й що забезпечує (рис. 1.1).

Рис. 1.1 - Підсистеми інформаційної логістики

Функціональна підсистема складається із сукупності розв'язуваних завдань, згрупованих по ознаці спільності мети. Підсистема, що забезпечує, у свою чергу, містить у собі наступні елементи:

- технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, що забезпечують обробку й передачу інформаційних потоків;

- інформаційне забезпечення, що включає себе різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;

- математичне забезпечення, тобто сукупність методів рішення функціональних завдань.

Для рішення поставлених завдань логістична система повинна задовольняти наступним вимогам:

- масштабованості - здатність системи підтримувати як одиничних користувачів, так і безліч користувачів;

- розподільчисть - здатність системи забезпечувати спільну обробку документів вилученими друг від друга підрозділами підприємства або робітничими місцями;

- модульності - здатність системи , що складає з окремих об'єднаних модулів надавати користувачам можливість набудовувати й вибирати функції системи, виходячи зі специфіки підприємства;

- відкритості - система має відкриті інтерфейси для розробки нових додатків і об'єднання з іншими системами.

Мети створення інформаційної логистичної системи:

- забезпечити виживаність і дієздатність фірми

- забезпечення працівникам нормального трудового процесу

- усунення плутанини в одержанні інформації і її використанні

- розширення функцій підприємства відповідно до вимог ринку

Споживачі інформаційної системи: підрозділи маркетингу, відділ постачання й збуту, склад, розроблювачі виробів і технологій, фінансові відділи, управлінська ланка підприємств. Зовнішні споживачі й постачальники інформації: споживачі продукції, постачальники сировини й комплектуючих, посередники, підприємства-конкуренти, інвестори, рекламодавці.

Основні принципи побудови інформаційної системи:

- ієрархія (підпорядкованість завдань і використання джерел даних)

- принцип агрегування даних (облік запитів на різних рівнях)

- надмірність (побудова з обліком не тільки поточних, але й майбутніх завдань)

- конфіденційність

- адаптивність до запитів, що змінюються

- погодженість і інформаційна єдність (визначається розробкою системи показників, у якій виключалася б можливість неузгоджених дій і висновок неправильної інформації)

- відкритість системи (для поповнення даних).

У складі системи діють експерти й моделюючі комплекси. Основним типом інформаційного продукту служать статистичні дані, а також факти, знання, уміння що представляються як у первинної, так і в обробленій формі. Система діє з обліком технічних і правових обмежень, може працювати в декількох режимах: - інформаційно-довідковий режим;

- режим сортування й угруповання;

- аналітичний режим (видача аналітичних відомостей і документів за результатами обробки 2-х більше характеристик різної приналежності;

- розрахунковий режим (виконуються розрахунки по заздалегідь формалізованих моделях і залежностям);

- режим, що радить (видається кілька рішень на основі формалізованих і інтуїтивних методів);

- навчальний режим;

- оптимізаційний.

Класифікація основних завдань виробництва й збуту, розв'язуваних за допомогою інформаційних систем представлені в таблиці. 1.1.

Таблиця 1.1 Класифікація основних завдань інформаційної логістики

Зміст завдання	Інформаційне забезпечення
1.1 Збір фактичних даних, первинний аналіз виробництва й споживання 1.2 Аналіз динаміки виробництва	Статистичні дані про фактичне виробництво й поставки продукції за ряд періодів. Характеристики підприємств і продукції
2.1 Аналіз попиту на даний вид продукції по даному виді підприємств 2.2 ФВА продукції з погляду даного споживача 2.3 Аналіз еластичності попиту на даний вид продукції по даній групі споживачів залежно від ціни	Статистика поставок даної продукції на даному підприємстві, заявочна потреба відмови в поставці. Дані про поставки конкурентів Функціональна структура виробництва на підприємстві замовника. Статистика поставок і цін продукції й аналогів
3.1 Аналіз можливостей поставки на дану групу підприємств інших видів продукції	Дані про потреби підприємств-замовників, технологічні можливості постачальника
4.1 Аналіз нових ринків збуту	Дані про використання продукції на інших підприємствах. Дані про виробництво конкурентів
5.1 Аналіз і прогноз функціонування підприємства. Аналіз збуту й технологічних стрибків виробництва	Дані про технологію, предмети й засоби праці, дані про збут
6.1 Загальне завдання формування оптимальної номенклатурної виробничої програми підприємства 6.2 Узагальнений аналіз технологічних, збутових і сировинних можливостей виробництва 6.3 Визначення стратегії підприємства по кадрам, по виробництву й по просуванню продукції	Дані про технологічні процеси, предмети й засоби праці, кадровому складі, фінансовому стані, дані про можливості залучення робочої сили потрібної кваліфікації, капіталовкладення. Дані про різні посередницькі організації
7.1 Загальний аналіз і прогноз виробництва й збуту даної продукції	Дані про виробництво й збут по всіх виготовлювачах і споживачам

1.2 Інформаційні технології в логістиці

Сучасна логістика немислима без активного використання інформаційних технологій. Важко уявити собі формування й організацію роботи ланцюгів доставки товарів без інтенсивного, постійного оперативного обміну інформацією, без швидкого реагування на потреби ринку. Сьогодні практично неможливо забезпечити необхідну споживачами якість товарів і послуг без застосування інформаційних систем і програмних комплексів для аналізу, планування й підтримки прийняття комерційних рішень у логістичних системах більше того, саме завдяки розвитку інформаційних систем і технологій і автоматизації типових технологічних операцій логістика стала домінуючою формою організації руху товарів на високо конкурентних ринках економічно розвинених країн.

На відбувшомуся в травні 2000 р. ХХVII світовому конгресі IRU (Брюссель, Бельгія) були проголошені наступні пріоритетні напрямки в розвитку й удосконалюванню глобальних транспортних технологій і бізнесу:

· Мобільність;

· Internet;

· мультимодальність.

Одним з головних висновків конгресу був висновок про необхідність переходу від конкуренції між видами транспорту до їхньої активної взаємодії на платформі мультимодальності й логістики. Дійсно, всі три генеральних напрямки розвитку транспортної технології є базисними в сучасній концепції глобалізації й гармонізації ринку. На цій основі формуються:

- єдина євроазіатська транспортна система;

- єдиний відкритий інформаційний простір на основі Internet (віртуальні мережі експедирування, моніторинг вантажів, інформаційна підтримка компаній);

-єдині стандарти в електронних інформаційно- комунікаційних системах підтримки бізнесу, що забезпечують необхідну мобільність товарів і людей. Характерно, що багато хто із сучасних напрямків у розвитку бізнесу орієнтовані на активне використання електронних форм забезпечення ділових операцій. Це проявляється й у назвах перспективних і ефективних електронних технологій: e-mobility, e-business, e-logistics; m-commerce і ін. Перспективи подальшого впровадження інформаційних систем і технологій на транспорті й у логістиці відносяться до перспективних. Серед них:

* інформаційна інтеграція на транспорті на основі Internet і телематики з метою забезпечення глобального транс'європейського моніторингу руху товарів;

* розвиток мережі високошвидкісних платних магістралей з дистанційними формами розрахунків;

* удосконалювання внутрішнього й зовнішнього документообігу в компаніях;

* формування мережі віртуальних транспортно-експедиторських агентств і посередницьких фірм в Intеrnеt для забезпечення самоорганізаційних процесів у відносинах між клієнтами й постачальниками товарів і послуг;

* рішення проблем простою транспорту на границях шляхом активного впровадження технологій « GreenCustom - Зелена митниця», заснованих на електронному документообігу (EDI ElectronicData Interchange);

* електронні форми контрактів і платежів за товари й послуги у відкритих комерційних системах;

* глобальний мобільний зв'язок «трубка - трубка», забезпечувана низько-орбітальними супутниковими системами типу Globalstar;

* інформаційна інтеграція товаропровідних і транспортно-обслуговуючих компаній зі споживачами на платформі технологій Internet Intranet;

* мобільне управління на основі WАР технологій і багато чого іншого.

1.3 Функції міжнародної інформаційної логістики

В ході процесів, що протікають в логістичній системі, інформаційна логістика повинна реалізовувати[6]:

1) збір інформації в місцях виникнення;

2) аналіз інформації і її перетворення;

3) накопичення інформації і її зберігання;

4) транспортування інформації;

5) фільтрацію інформаційного потоку;

6) виконання елементарно-інформаційних перетворень;

7) управління інформаційним потоком.

Весь масив логістичної інформації утворюють два основні потоки: координаційний і оперативний. Взаємозв'язок між ними показаний на рисунку 1.2. Завдання полягає в тому щоб дати попереднє уявлення про інформацію, необхідну для ефективної міжнародної інтеграції, а в подальшому управлінні логістичною системою.

Міжнародна координація - це стрижень всієї системи інформаційного обміну між учасниками вартісного ланцюжка. Координація утілюється в планах, що визначають:

1) стратегічні цілі;

2) обмеження, обумовлені наявними потужностями;

3) потреби міжнародної логістики;

4) розміщення запасів;

5) виробничі потреби;

6) потреби постачання;

7) прогнози на майбутнє.

Розміщення запасів відображає взаємозв'язок між плануванням/координацією і оперативною діяльністю і говорить про те, коли, в якому складі і куди повинні поступати запаси. Головне завдання розміщення - дотримання балансу між термінами і комплектацією запасів для забезпечення ефективності їх руху по ланцюжку створення вартості. Унікальна властивість запасів полягає в тому, що вони є невід'ємною частиною і координаційного, і оперативного потоків, складових інформаційних масивів логістики. У інформаційному плані розміщення запасів конкретно визначає, що, де і коли повинно відбуватися в рамках єдиного логістичного процесу. Управління запасами як елемент операцій в міжнародному масштабі - це безперервна повсякденна робота. З цієї причини розміщенню запасів і управління ними на рисунку 1.2 відведено проміжне місце між координаційним і оперативним інформаційними потоками. Виробничі, постачальницькі і дистрибутивні плани будуються на потребах міжнародної логістики і зазвичай знаходять віддзеркалення в структурі розміщенні запасів. Для календарного планування виробництва і планування виробничих потреб в першу чергу потрібні зведення про необхідні терміни відновлення запасів. Виробничими або торговими потребами зумовлюються щоденні графіки випуску продукції, на підставі яких встановлюється конкретна потреба в матеріалах і комплектуючих елементах.

Потреби постачання отримують втілення в графіці постачань матеріалів і комплектуючих, необхідних для забезпечення споживачів. У оптовій і роздрібній торгівлі постачання підтримує безперервна пропозиція товарів для продажу. У сфері виробництва закупка покликана забезпечити надходження комплектуючих матеріалів від постачальників. Але у будь-якому випадку постачальницька діяльність координує рішення, пов'язані з умовами постачань, бажаним об'ємом біржових операцій, угодами з третьою стороною, можливістю довгострокових контрактів.

Прогнозування намічає параметри майбутньої діяльності на підставі минулих і поточних показників, а також планових нормативів. Прогнози в міжнародній логістиці, як правило, носять відносно короткостроковий характер (не тягнуться далі чим на 90 днів) і дають періодичні (зазвичай щомісячні або щотижневі) прогнози об'ємів продажів для кожного продукту, виходячи з яких, у свою чергу, встановлюються потреби міжнародної логістики і оперативні плани.

Загальне призначення інформаційного потоку планування/координації полягає в інтеграції окремих міжнародних операцій в логістичному ланцюзі і полегшенні інтегрованій діяльності в міжнародному торговому просторі. Без високого ступеня інтеграції зберігаються умови для непродуктивного використання ресурсів і утворення надмірних запасів.



Рис. 1.2- Інформаційні потреби в міжнародній логістиці

логістичний інформаційний асортимент ринок

Оперативний інформаційний потік. Інформаційні потреби другого типу диктуються необхідністю організувати отримання, обробку і доставку запасів так, як це потрібно для виконання замовлень клієнтів і для закупівель. Оперативні потреби в інформації відносяться до: 1) управління замовленнями; 2) обробки замовлень; 3) розподілу; 4) управління запасами; 5) транспортування; 6) постачання.

Управління замовленнями пов'язане з обміном інформацією про потреби між учасниками міжнародного вартісного ланцюжка, включаючи ті її ланка, де відбувається фізичний розподіл готових продуктів. Щонайперша функція управління замовленнями - точне формулювання і розміщення споживчих замовлень. Для обміну інформацією між учасниками вартісного ланцюжка зазвичай використовуються такі засоби зв'язку, як телефон, пошта, факсні апарати або Інтернет системи. Дія інформаційних технологій на управління замовленнями надзвичайно велика і багатовпливова. Поява широкодоступних і дешевих засобів передачі інформації фактично провела революцію в процесі управління замовленнями.

Обробка замовлень означає розподіл запасів і обов'язків так, щоб задовольнити запити споживачів. Традиційний підхід полягає в приписуванні кожному споживачеві тієї або іншої кількості наявних запасів або запланованого об'єму виробництва відповідно до заздалегідь встановлених пріоритетів. Сучасні міжнародні системи обробки замовлень, засновані на високорозвинутих технологіях, дозволяють підтримувати двосторонній зв'язок із споживачами і заздалегідь обумовлювати умови замовлень, так щоб вони вписувалися в рамки, встановлені плановими параметрами логістичної діяльності.

У сфері розподілу інформаційні потоки служать для полегшення і координації роботи окремих потужностей інфраструктурних підрозділів міжнародної логістики. Головне завдання будь-якого підрозділу логістичної системи - забезпечити такий кількісний і якісний склад матеріалів або продуктів, який необхідний для виконання замовлення. Найважливіше тут - надавати бажаний асортимент товарів в потрібні терміни з мінімальним дублюванням дій і мінімальними непродуктивними витратами. Весь сенс розподілу полягає в тому, щоб, підтримуючи як можна менший об'єм запасів, проте задовольняти запити споживачів.

В області транспортування і вантажопереробки інформація служить інструментом управління доставкою запасів за призначенням. Ефективність роботи транспорту залежить від такої координації замовлень, яка забезпечувала б повне завантаження транспортних потужностей і безпеку їх маршрутів. Крім того, необхідні транспортні засоби повинні знаходитися в потрібному місці в потрібний час. І нарешті, оскільки передача власності часто відбувається на завершальному етапі транспортування, товари, що перевозяться, повинні бути забезпечені належною супровідною документацією.

У постачанні потрібна інформація, придатна для підготовки, зміни або відміни замовлення на закупівлю при повному узгодженні з постачальниками. Інформація, що відноситься до постачання, багато в чому схожа з тією, що використовується в обробці замовлень. І в тому і в іншому випадку обмін інформацією грає роль допоміжного засобу, що полегшує ті операції, які зв'язують між собою споживачів і постачальників. Основна відмінність між постачанням і обробкою замовлень криється в тих діях, які слідують за передачею замовлення.

Головне призначення оперативного потоку інформації полягає в підтримці інтеграції дій в сферах фізичного розподілу, матеріально-технічного забезпечення виробництва і постачання. Тоді як потік планування/координації забезпечує інформацію про планові параметри діяльності, оперативний потік потрібний для управління повсякденною роботою. Повноцінна реалізація компетентності міжнародних торгово-посередницьких фірм. у логістиці вимагає від менеджерів досягнення певних цільових нормативів, що відносяться як до інформаційного потоку, так і до потоку запасів.

2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Інформаційні потоки в логістичній системі

При визначенні змісту інформаційних потоків (документів), що забезпечують підтримку бізнес-процесів (БП) у міжнародній логістиці й підготовку вихідних даних для формування цих потоків, треба по можливості дотримуватися принципу одноразової реєстрації кожного акту виробничо-комерційної діяльності. У цьому випадку необхідні похідні й комерційні показники можуть бути отримані комбінацією різних первинних даних, причому один показник нерідко виражається через сполучення тих же первинних даних, які потрібні для формування інших узагальнених показників. Отже, актуальним є завдання вибору найкращого варіанта формування всіх підсумкових показників за заданим критерієм (наприклад, витрат на їхнє одержання), на основі вибору оптимального залучення документів (реквізитів) з їхньої безлічі.

Нехай задана сукупність А інформаційних документів, причому одержання кожного документа (i = 1,..., n) пов'язане з певними виробничими витратами С_i (для спрощення завдання, якщо мінімізуємо кількість документів, то думаємо всі С_i рівними між собою). Для кожної підмножини відомо (або може бути знайдена) безліч документів, які можна одержати, перетворюючи інформацію, що міститься в документах безлічі В. Запис означає, що об'єкт a_i є елементом безлічі A, а запис - що безліч I_B є частиною безлічі A. Безліч I_B назвемо інформаційною околицею безлічі В( ).

Завдання полягає в знаходженні такої підмножини , щоб сумарні витрати на одержання вхідних у нього документів були мінімальні й у його інформаційній околиці I_x утримувалась задана безліч . Безліч M₀ складається з набору документів, переробка яких забезпечує контроль і виконання БП на всіх його стадіях. Якщо , то варіант, що складається у виборі потоку підмножини Y, будемо називати насиченим. Оптимальним буде насичений варіант X, якому відповідають мінімальні витрати.

При рішенні завдання можна використовувати метод послідовного аналізу варіантів сполучення документів (реквізитів) з виключенням на кожному кроці свідомо неоптимальних варіантів. Для формування варіанта способи одержання одного потоку з M₀ сполучаються зі способами одержання іншого, потім третього й т.д., поки варіант не стане насиченим. Починати формування варіанта зручніше з того документа, що виходить найменшим числом способів. Порівняння варіантів проводиться на кожному етапі й ведеться за двома показниками: сумарним витратам на одержання обраних документів і відповідних інформаційних околиць. Свідомо неоптимальними варіантами (їх виключаємо з розгляду) є такі, для яких існують варіанти з меншими (або такими ж) витратами й більшою інформаційною околицею. При цьому вважаємо інформаційну околицю Р більше інформаційної околиці Q, якщо Р містить Q ( ).

Наприклад, нехай R = (а₁, a₂) , витрати на одержання документів з R будуть С_R= 10 (в умовних одиницях) і інформаційною околицею безлічі R буде безліч I_R = (а₁, a₂, a₄, а₇), і нехай N = (а₇, а₅) , С_N = 8 і інформаційною околицею безлічі N буде безліч I_N = (а₁ а₂, a₄, a₅, а₇). Отже, документи з безлічі N переважніше документів з безлічі R, тому що С_N < С_R і I_R I_N. Крім того, свідомо неоптимальними є варіанти з витратами більшими, ніж . Застосування запропонованого алгоритму дозволяє знизити витрати на одержання документів (ознак) з M₀ для функціонування БП і виключити надмірність в інформаційних потоках.

Реальна діяльність логістичної системи відбувається в рамках процесів (під процесами або, що більше вживані, бізнес-процесами на підприємствах будемо розуміти послідовність виконання окремих взаємозалежних процедур (робіт, операцій), спрямованих на створення результату, що має цінність для споживача). Саме послідовне виконання ланцюжка окремих процедур може гарантувати одержання результату в міжнародному ланцюзі. Крім того, багато бізнес-процесів можуть не мати відбиття в документах. Тому облікові системи, фіксуючи інформацію тільки на основі документації, не в змозі відбити бізнес-процес цілком, а менеджери, відповідно, не мають можливості відстежити його повністю й, отже, проаналізувати його ефективність і прийняти правильне рішення про його оптимізацію. На багатьох підприємстві відсутні горизонтальні зв'язки між підрозділами, у наявності величезні транзакційні витрати, що вимагають правильної організації бізнес-процесів. По статистиці, на процес передачі інформації співробітники витрачають у середньому більше половини свого робочого часу, а цей час вони могли б витратити на конкретну роботу. Причина отут очевидна - на підприємстві організована традиційна для України лінійно-функціональна управлінська структура. Сучасні підприємства в усьому світі застосовують процесний підхід до управління організацією, де об'єктом управління є бізнес-процеси підприємства, які складаються з декількох взаємозалежних завдань, у результаті послідовного виконання яких на виході виходить конкретний результат. Подібні логічні ланцюжки можуть проходити через різні підрозділи або дистрибуторські підприємства, тим самим, забезпечуючи їхню спільну роботу для досягнення інтеграційних цілей. Основними компонентами, що підтримують конфігурацію бізнес процесу є реквізити первинних документів, а також сформовані на їхній основі вторинні документи. Ідентифікація реквізитів для бізнес - процесу, як правило, пов'язана з обстеженням документообігу.

Документообігом на підприємстві в цей час прийнято розуміти будь-яку передачу інформації, значимої для підприємства, тобто повний цикл життя всієї безлічі документів в організації до передачі їх в архів або на знищення. При цьому дуже багато важливих подій, процесів, управлінських завдань не мають відбиття в якихось письмових документах з підписами й печатками. На етапі, коли відбувається проектування логістичної системи, визначаються види, обсяг і значимість інформації, а потім процес її передачі також автоматизує та у підсумку документується в електронному виді. Звідси основним завданням при створенні логістичних підсистем є обстеження документообігу на підприємствах і виділення на кожній фазі реквізитів первинних і вторинних документів для формування основних індикаторів, що супроводжують логістичну систему. Розглянемо процес управління товарно - матеріальними цінностями на фірмі з позицій формування попиту й логістики.

На даному етапі досліджень повинні бути вирішені наступні завдання:

· аналіз потреб виробництва в ТМЦ і опис предметної області;

· дослідження існуючого документообігу;

· розробка повної моделі документообігу;

· оптимізація й уніфікація документообігу в ІС «Матеріальні потоки».

2.2 Методика обстеження документообігу

Основні етапи розробки обстеження документообігу прийнято представляти у вигляді ієрархічної сукупності бізнес-процесів (БП).

Опис бізнес-процесів підприємства для того, щоб:

· виявити основні «вузькі місця» у діяльності підприємства;

· побудувати модель документообігу підприємства;

· розробити посадові інструкції;

· виділити ключові показники ефективності бізнес-процесів;

· побудувати систему менеджменту якості підприємства;

· установити пріоритети серед бізнес-процесів для їхнього інвестування.

Моделювання бізнес-процесів може проводитися декількома способами [1, 2, 4]:

· за допомогою текстового опису;

· за допомогою використання однієї з нотацій опису бізнес-процесів (IDEF0, IDEF3, DFD і ін.).

У підсистемі управління ТМЦ основними бізнес-процесами є управління закупівлями й запасами ( рис. 2.1).

Розглянемо основні функції кожної структури управління ТМЦ.

Управління закупівлями - збір, облік, обробка замовлень на матеріальні ресурси, вибір постачальників, розміщення замовлень, оплата, контроль оплати й контроль якості поставок. Якщо буде потреба - повернення товарів постачальникам.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 - Узагальнена структура управління закупівлями й запасами

При управлінні закупівлями виконуються наступні основні завдання (під процеси):

· обробка й облік заявок на ТМЦ від внутрішніх підрозділів, у процесі чого заявки, що надходять від підрозділів, групуються по типах і видам ТМЦ, строкам виконання, потенційним постачальникам і т.д.;

· вибір вигідних постачальників для розміщення замовлень на ТМЦ;

· робота з договорами на поставку матеріальних ресурсів;

· облік і контроль виконання поставок матеріальних ресурсів, у тому числі передбачає облік вступників прибуткових товарних і видаткових фінансових документів, контроль їхньої відповідності договірним умовам;

· облік повернення ТМЦ постачальникам. Цей етап виконується у випадку невідповідності поставлених ресурсів умовам договорів. На що повертаються ТМЦ оформляються поворотні товарні документи.

Управління запасами - визначення оптимальних структур і обсягів запасів, оперативний облік і контроль рівня запасів на складах і в підрозділах. Цей бізнес-процес включає наступні основні підпроцеси (завдання):

· здійснення складського обліку, реєстрація ТМЦ при оприбуткуванні й списанні;

· облік і контроль внутрішнього переміщення товарно-матеріальних цінностей по підприємству;

· оформлення внутрішніх прибутково-видаткових документів;

· оперативний облік і контроль товарних запасів;

· аналіз динаміки запасів товарно-матеріальних цінностей по їхньому обсягу й структурі, визначення як оптимальних, так і граничних рівнів запасів;

· нормування запасів;

· управління централізованими поставками ТМЦ у підрозділи;

Методика обстеження документообігу, пов'язана із процесом управління ТМЦ, спрямована на рішення проблеми формування інформаційних потоків із запропонованими вимогами до вихідних й похідних даним по: функціональному виконанню фази й БП у цілому, своєчасності, вірогідності, релевантності, корисності, відсутності дублювання, уніфікації, можливості кореспонденції між автоматизованими місцями менеджерів, достатності реквізитів для прийняття рішень по логістичному бізнес-процесу. Метою методики обстеження документообігу є встановлення однакового підходу до підготовки інформаційної бази по бізнес-процесам і супутнім документам в області управління запасами.

2.3 Обстеження документообігу в підсистемі запасів логістичного ланцюга

Обстеження документообігу варто проводити в наступній послідовності:

· виявлення глобальних (укрупнених) БП. Наприклад: закупівля тмц, управління запасами;

· виявлення цілей БП;

· виявлення індикаторів БП;

· виявлення учасників процесу (підрозділів, людей, інших БП).

Документування БП і бізнес-правил. При документуванні БП дані заносяться в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 Опис бізнес-процесів і їхніх фаз

Назва	Номер	Фаза	Номер фази	Ціль	Індикатор	Управляючий вплив	Учасники	Бізнес-Правила
1	2	3	4	5	6	7	8	9

Назва (графа 1) формулюється в дієслівному нахиленні, наприклад «Оформити заявку». Номер (графа 2) привласнюється один по одному.

Кожна фаза (графа 3) повинна мати свою назву. Правило присвоєння назви те ж, що й для назви БП (див. графа 1).

Фазі (графа 4) варто привласнити номер у діапазоні від 1 до 6 .

Ціль фази (графа 5) - це результат, що повинен бути досягнутий по завершенні бізнесу-процесу. Приклад: «Оприбуткування ТМЦ у виробництво».

Індикатор БП або його фази (графа 6) повинен чітко показувати, що є основним показником бізнес-процесу, і яке якісне або кількісне значення повинен мати цей показник. Приклад: «Рентабельність не менш 30%».

Як управляючий вплив (графа 7) для бізнес-процесу або його фази варто вибирати ДСТУ, СТП або інший нормативний документ.

Учасниками бізнес-процесу (графа 8) повинні бути реальні або віртуальні об'єкти: співробітники (працівники) підприємства, підрозділу підприємства, інші бізнес-процеси. Приклад: «Комірник № 4».

Бізнес-правила (графа 9) варто записувати у вигляді правил або обмежень для індикаторів або інших показників БП. Приклад: «Рентабельність повинна лежати в межах 30-60%». Звичайно бізнес-правило створюється (фіксується) для індикатора БП (див. графа 6), тому допускається вказувати тільки значення, наприклад, так: « 30-60%».

Деталізація бізнес-процесів і супутнього документообігу. Укладається в описі фаз укрупнених БП і зв'язків між ними.

Для зображення окремих БП рекомендується використовувати діаграми в нотації IDEF0. Отримані дані варто заносити в таблицю 6.1.

Для однозначного опису даних інформацію з БП і супутній ДО варто занести в базу даних. Послідовність заповнення таблиць бази даних « Бізнес-Процеси й документообіг» наступна:

· таблиця-довідник підрозділів (дані варто брати з бази даних підприємства);

· таблиця-довідник БП (дані варто брати з таблиці 2.1);

· таблиця-довідник індикаторів БП (дані варто брати з таблиці 2.1);

· словник реквізитів (дані варто брати з таблиці 2.3);

· таблиця-довідник реквізитів (дані варто брати з таблиці 2.3);

· таблиця фаз бізнес-процесів (дані варто брати з таблиці 2.1);

· таблиця документів (дані варто брати з таблиці 2.2);

· таблиця журналу документів (їхній зовнішній вигляд).

Завершальний етап. На цьому етапі варто відповісти на питання:

· чи всі БП обстежені й задокументовані?

· чи всі документи описані?

· чи враховані все бізнес-правила підприємства й нормативні документи?

· чи немає протиріч між описами бізнес-процесів, документів і бізнес-правил?

У випадку негативної відповіді хоча б на одне із цих питань варто продовжити обстеження.

Таблиця 2.2 Фіксація використання реквізитів документа на різних фазах бізнес-процесу

Номер документа	Код бізнес-процесу	Найменування документа	Виконавець	Вид уведення	Одержувач	Вид уведення	Реквізити	Використання реквізитів по фазах бізнес-процесу
								№ фази
							Найм.	1	2	3	4	5	6
1	2	3	6	7	8	9	10	12	13	14	15	16	17
1	А2.3	Товарно-трансп. накладна	Відділ МТЗ	А	Матер. Бух-рія		Дата			+		+
						М	Ціна		+		+
				М			Обсяг	+			+

Таблиця 3.3 Словник даних

Код реквізиту	Найменування	Опис	Тип даних	Довжина (обсяг), байт	Обмеження на значення	Значення за замовчуванням	Псевдонім	Допустимість порожніх значень	Похідний

2.4 Аналіз потреб виробництва

Потреби складів формуються на основі заявок магазинів. Заявки оформляються для забезпечення складів підрозділів покупними матеріалами, устаткуванням, запасними частинами й комплектуючими, необхідними для здійснення виробничо-господарської діяльності. Потреба підрозділів у ТМЦ оформляється відповідно до стандарту учасників логістичного ланцюга «Порядок оформлення й затвердження заявок на придбання товарно-матеріальних цінностей». У ньому, наприклад, зазначено, що залежно від цілей і часу подачі, заявки підрозділяються на наступні види:

· річні заявки оформляються складами підрозділами підприємства на майбутній рік. Річні заявки формуються відповідно до доведеного цеху лімітами фінансування в строки, установлені щорічним наказом;

· цільові заявки оформляються складами підрозділами підприємства для забезпечення заходів проведення капітальних ремонтів і плану капітальних інвестицій на капітальне будівництво, реконструкцію й технічне переозброєння;

· коректувальні заявки оформляються складами підрозділами підприємства при зміні лімітів фінансування, номенклатури, обсягів і ціни заявок;

· аварійні заявки оформляються складами підрозділами підприємства для ліквідації наслідків аварії, усунення аварії або аварійної ситуації в складі. Складання заявки, надання на візування в структурні підрозділи підприємства, своєчасне коректування, відкликання заявки здійснює відповідальний виконавець по складу підрозділу.

Керівник структурного підрозділу призначає одного зі своїх заступників представником, що крім інших покладених на нього обов'язків уповноважений:

· забезпечити своєчасне і якісне складання зведеної заявки структурного підрозділу на придбання ТМЦ;

· захистити зведену заявку в підрозділах забезпечення компанії;

· бути представником від імені структурного підрозділу при перевірці зведеної заявки в службах забезпечення ;

· організувати оперативне усунення невідповідностей, виявлених при захисті й перевірці зведеної заявки. [1].

Відповідальний виконавець складу підрозділу, призначений розпорядженням по логістичному підрозділу за складання заявок відповідає за:

· правильне й своєчасне оформлення заявки;

· складання техніко-економічного розрахунку й розрахунку-обґрунтування до заявки;

· включення в заявку кількості ТМЦ із урахуванням залишків у цеху;

· облік заявок, виданих цехом;

Бухгалтер і фахівець із приналежності (механік, електрик) відповідає за облік фактичних залишків у коморі на момент складання заявок при визначенні планової потреби складу підрозділу.

Бухгалтер і комірник складу підрозділу відповідає за:

· вірогідність інформації про залишки ТМЦ у складу підрозділі по номенклатурі, що заявляється;

· надання довідки про неліквіди складу підрозділу в комерційну службу.

Економіст (бухгалтер) відповідає за відповідність заявленого обсягу ТМЦ доведеним складу підрозділу лімітам фінансування з урахуванням нормативу оборотних коштів і фактичних залишків у коморі складу підрозділу.

Економіст (бухгалтер) складу підрозділу з фахівцем складу підрозділу по приналежності відповідає за:

· правильність вказівки в заявці статті витрат;

· облік лімітів фінансування.

У БП оформленні заявки можна виділити до кілька фаз.

Фаза 1. Визначення потреби складу підрозділу в ТМЦ. Потреба в ТМЦ визначають фахівці складу підрозділу (майстри, інженери). Потребу визначають на підставі даних попередніх періодів, даних про майбутні капітальні ремонти й технічне переозброєння. Для цього фахівці використовують різну довідкову літературу, технічну й технологічну документацію, ДСТ, ДСТУ й ін.

Для кожної первинної заявки на ТМЦ фахівці складу підрозділу (майстри ділянки) повинні надати техніко-економічний розрахунок потреби.

Фаза 2. Відомість інформації про потребу в ТМЦ провідним спеціалістам складу підрозділу. Всі первинні заявки від фахівців складу підрозділу передаються відповідальним виконавцям заявок. До таких відносяться:

· інженер по підготовці ремонтів і запасних частин (механік);

· начальник по підготовці виробництва складу(технолог);

· старший майстер по підготовці ремонтів (електрик).

Первинні заявки передаються на паперовому носії, оформлені в довільній формі.

Перед оформленням заявки відповідальні виконавці визначають залишки в коморах складу.

До кожної заявки додаються :

· техніко-економічний розрахунок потреби;

· розрахунок кількості, що заявляється, з урахуванням залишків ТМЦ за затвердженою формою;

· акти технічного стану (на устаткування при необхідності).

Цільові заявки складаються складами підрозділами на підставі проектної документації, паспорту обробки об'єктів капітального ремонту або програми технічного переозброєння. До цільової заявки на придбання ТМЦ для виконання капітальних ремонтів додається розрахунок-обґрунтування з урахуванням залишків ТМЦ за встановленою формою

До цільової заявки на придбання ТМЦ по титульному списку технічного переозброєння додається розрахунок-обґрунтування із вказівкою пунктів наказу, заходів, приписань контролюючих органів, об'єкта капітального ремонту, по якому замінюється устаткування. У графі «примітка» цільової заявки потрібно вказувати «вимагає монтажу» або «не вимагає монтажу». Цільова заявка на ТМЦ для виконання капітальних ремонтів складається по кожному об'єкту капітального ремонту відповідно до титульного списку капітальних ремонтів.

Цільові заявки складаються в чотирьох екземплярах.

Аварійна заявка - оформляється складами підрозділами за встановленою формою. До аварійної заявки додається аварійний акт або протокол комісії з усунення аварії.

Коректувальні заявки - оформляються складами підрозділами по встановленим формах. До коректувальної заявки на придбання ТМЦ додається техніко-економічний розрахунок потреби, розрахунок кількості, що заявляється, з урахуванням залишків ТМЦ за встановленою формою, акти технічного стану (при необхідності).

Коректувальні заявки оформляються:

· на придбання ТМЦ;

· на виключення або доповнення кількості ТМЦ по найменуваннях лімітів;

· на виключення й доповнення кількості ТМЦ за цільовими заявками на ТМЦ для виконання робіт з титульного списку капітальних ремонтів;

· на виключення й доповнення кількості ТМЦ за цільовими заявками на ТМЦ по внутрібудівельному титульному списку капітального будівництва, реконструкції й технічного переозброєння.

Фаза 3. Оформлення заявки. На оформлення однієї заявки затрачається в середньому 1 робочий день. Іноді процес оформлення заявки затягується на кілька тижнів. Це пов'язане з тим, що в складу підрозділі не завжди є необхідна інформація про норми видатку ТМЦ і її доводиться запитувати в інших підрозділах. Заявки оформляють відповідальні виконавці заявок .

В одній заявці може бути до 100 позицій (іноді, але рідко - більше 100).

При оформленні відповідальні виконавці здійснюють перевірку обґрунтувань до первинних заявок, розрахунок вартості що заявляються ТМЦ. Після розрахунку сумарної вартості що заявляється ТМЦ здійснюється звірення з лімітами. У випадку їхнього перевищення здійснюється коректування потреб, що були заявлені цехом.

Ціна за одиницю ТМЦ у заявках заповнюється відповідальним виконавцем складу підрозділу за узгодженням зі службою забезпечення. Довідку про ціну на ТМЦ надає відповідальний виконавець служби забезпечення протягом 10 робочих днів з моменту надходження запиту складу підрозділу .

Облік сум оформлених заявок у складу підрозділах відповідно до виділених лімітів фінансування забезпечують економісти складів підрозділів.

Фаза 4. Затвердження заявки. Оформлена заявка підлягає затвердженню. Затвердження проводиться:

· у підрозділах:

· складах начальником складу підрозділу;

· відповідним фахівцем;

· бухгалтером складу підрозділу;

· економістом складу підрозділу;

· відповідальним виконавцем заявки;

· відповідальним виконавцем підрозділу забезпечення;

· зам. голови правління по капбудівництву, реконструкції й переозброєнню;

· комерційний директор.

Після затвердження заявки в складу підрозділі на ній ставиться штамп складу підрозділу, у якому вказують: вихідний номер (код складу підрозділу), реєстраційний номер заявки, дату.

Служби забезпечення здійснюють перевірку заявок у строк не більше 3-х робочих днів з моменту надходження заявки. Заявка вводиться в електронну базу даних по вихідному номеру складу підрозділу.

Фаза 5. Передача заявок у підрозділи матеріального забезпечення. Здійснюється відповідальними виконавцями підрозділів. Оформлені заявки передаються в управління, які будуть здійснювати забезпечення ТМЦ ( УМТЗ - управління матеріально-технічного забезпечення)).

У таблиці 3.4, як приклад, наведені дані по віртуальним підрозділам.

Таблиця 3.4 Дані про підрозділи

Показник	Значення	Примітка
	С1	С 2
Кількість комор	2	3	1)
Кількість комп'ютерів: - загальне - з них у мережі	42 1	55 24	2) 3)
Кількість заявок у день середнє	1	1	4)
Доступ до бази даних	Є	Є	5)

Примітки:

1) В складі 2 третя комора використовується частково як склад готової продукції.

2) У складу 1 безпосередньо в процесі оформлення заявок на ТМЦ управління ТМЦ беруть участь 2 комп'ютери: у бухгалтерії цеху й в інженера по підготовці ремонтів.

3) У складу 2 у процесі оформлення заявок на ТМЦ управління ТМЦ беруть участь 8 комп'ютерів: один у бухгалтерії цеху, два в інженера по підготовці ремонтів, п'ять у провідних спеціалістів цеху.

4) За перше півріччя оформляється приблизно 25% всіх заявок. Найбільша частина заявок (біля 65-70%) оформляється в серпні-жовтні.

5) У цеху 2 доступ до БД є в інженера по підготовці ремонтів, у бухгалтерії такий доступ відсутній, тому бухгалтерія використовує роздрукований варіант довідника ТМЦ.

3. УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ

3.1 Кейс №2 Компанія «Си-Тєк Дистрибьюшен Компані»

Протягом десяти років компанія «Си-Тєк Дистрибьюшен Компані» має частку 11% оптових поставок різного роду продуктів у магазини й універмаги міст Сиеттл і Такома на північно-заході США. Компанія досить конкурентоспроможна й відкрита для впровадження самих прогресивних технологій.

У компанії є посада віце-президента по логістиці, який відповідає за всі операції, що стосуються одержання продуктів від постачальників, їхнього зберігання й доставки в магазини. Крім відділу логістики, у його підпорядкуванні перебуває також комп'ютерний центр компанії.

«Си-Тєк» приймає всі продукти від постачальників на двох своїх оптових складах, здійснює їхнє зберігання, а потім відправляє по замовленнях у роздрібну мережу. Компанія має власний невеликий парк вантажівок - 12 одиниць. У питаннях поставки продуктів у роздрібну мережу використовуються ці вантажівки й транспорт спеціалізованих автомобільних підприємств. Як правило, про поставки продуктів у магазини домовляються по телефону, а потім усна домовленість підтверджується письмово.

Закупівлями продуктів у постачальників займається віце-президент по закупівлях, що у своїй роботі опирається на команду з 8 досвідчених закупників - співробітників відповідного відділу. Закупники досить самостійні у своїй роботі. Вони вирішують, у кого й скільки закуповувати, за якою ціною, користуватися знижками чи ні, коли продукти повинні бути поставлені на оптові склади компанії, чи одержувати від постачальників кредит, і якщо так, то на яких умовах і ін. Номенклатура закуповуваних компанією «Си-Тєк» продуктів перевищує 3000 найменувань.

Хоча обоє віце-президента спеціально не координують свою роботу, але вони почувають, що в цьому є насущна потреба, і без подібної координації надалі не обійтися. Два інших віце-президенти компанії займаються питаннями маркетингу й фінансів. Активно взаємодіє з віце-президентом по логістиці віце-президент по фінансам. Інформація, на думку віце-президента, не впорядкована, і на її основі неможливо робити глибокі висновки про скорочення логістичних витрат.

Завдання. Ґрунтуючись на матеріалах про інформаційні потоки в логістиці, які рекомендації ви можете дати віце-президентові компанії по логістиці про використання комп'ютерних технологій для координації роботи з відділом закупівлі товарів і фінансовим відділом? Яка додаткова інформація про діяльність компанії вам може знадобитися для підготовки своїх пропозицій?

3.1 Спосіб оцінки асортиментної політики підприємства на міжнародному ринку

Перш ніж дати рекомендації з погодженості роботи відділу закупівель (вони діють самостійно) і фінансового який проводить фінансові операції при закупівлях і оцінці фінансових результатів від продажів варто розглянути структуру керування підприємством.

Координацію обсягів закупівель, вартість закупівель і асортимент продукції повинне проводиться на основі критеріїв:

o рентабельності продукції;

o попиту на продукцію:

o асортименту

Ці три критерії повинні бути гнучко координируємими й тільки тоді компанія буде мати певний успіх , як серед покупців так і для самої компанії.

Оскільки основним завданням логістики є задоволення інтересів покупців, то інформаційна підтримка і координація логістичних процесів повинна виконуваться в задані проміжки часу (зміна , доба , тиждень), при цьому забезпечити надання інформації про попит на всі 3000 одиниць продукції, рентабельність і пропозицію по асортименту закуповуваної продукції. Перші два питання удосконалено розглянуто в літературі й мають стійкі моделі лінійного програмування і побудовані на їх основі комп'ютерні програми, вибір же асортименту продукції не достатньо представлено в інформаційних логістичних системах.

Проведення масштабних маркетингових досліджень підприємства при формуванні асортиментної політики на зовнішньому ринку є заходом у значній мірі витратним як з погляду коштів так і часу. До того ж якщо товар не задовольняє потреби покупця, те ніякі додаткові витрати на маркетингові заходи не зможуть поліпшити його позиції на конкурентному ринку - його провал в остаточному підсумку неминучий. До того ж орієнтація тільки на оцінки експертів при нестабільності на ринку приводить до значних відхилень у їхніх висновках і в пропонованих управлінських рішеннях.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1 Структура управління логістичним процесом компанії «Си-Тєк Дистрибьюшен Компані»

Тому безперервний аналіз товарної політики підприємства є актуальним і припускає певний набір дій, завдяки якому забезпечується спадкоємність і цілеспрямованість мер по формуванню й керуванню товарними асортиментами.

Рішенням такої багатокрітеріальної проблеми, як правило, є безліч недоменованих по Парето альтернатив. Стабільно прибуткова господарська діяльність більшості підприємств у нових умовах, а в остаточному підсумку - пожвавлення й наступний підйом вітчизняної економіки в цілому багато в чому залежать від швидкості й ступеня радикальності перебудови мислення й стилю практичної діяльності осіб приймаюче рішення (ОПР), так і всього персоналу підприємств, виходячи з веління часу.

Ординальна інформація ОПР про відносну важливість приватних критеріїв приводить до скорочення безлічі Парето багатокрітеріального завдання, наприклад, вибору асортиментів продукції даного підприємства на зовнішньому ринку.

Як вихідна інформація алгоритму впорядкування товарної номенклатури по пріоритеті для зовнішнього ринку приймається безліч S висловлень ОПР про відносну важливість приватних критеріїв

...