Внутрішньогосподарський контроль

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Завдання 1

1.1 Контроль збереження матеріальних цінностей

1.2 Дисципліна праці та відповідальність робітників

2. Завдання 2

2.1 Особливості проведення інвентаризації на підприємствах громадського харчування

2.2 Особливості проведення та документальне оформлення інвентаризації у ресторанному господарстві

3. Задача

4. Тестові завдання

Список використаної літератури



1. Завдання 1

1.1 Контроль збереження матеріальних цінностей

контроль інвентаризація праця ресторанний

До умов збереження товарно-матеріальних цінностей належать:

1) належний підбір матеріально відповідальних осіб;

2) організація і стан складського господарства;

3) організація охорони складських приміщень, перепускної системи внутрігосподарського контролю за наявністю матеріальних цінностей.

Стосовно матеріально відповідальних осіб ревізору потрібно вияснити:

1. наявність договору про матеріальну відповідальність;

2. чи не притягалась особа до кримінальної відповідальності;

3. правила узгодження відпуску матеріальних цінностей зі складу ш виробництво,

Важливим моментом ревізії є перевірка складського господарства, збереження матеріальних цінностей, забезпеченість складських приміщень вимірювальними приладами, організація охорони та наявність сигналізації, організація видачі перепусток. Дієвим методом перевірки правильного збереження матеріальних цінностей є повна (вибіркова) інвентаризація, яка проводиться згідно з інструкцією не менше ніж один раз в рік, а на підприємствах, де є залишки сировини, матеріалів, інвентаризація проводиться на кожне перше число місяця.

Готуючись до інвентаризації, слід визначити кількість основних об'єктів, по яких вона буде проведена. Для цього обов'язково необхідно знати технологію виробництва. Інвентаризація проводиться раптово і одночасно на усіх об'єктах з залученням фахівців, які добре знають технологію виробництва на підприємстві, що ревізується, і обов'язково у присутності матеріально відповідальної особи.

До початку інвентаризації ревізор у присутності інвентаризаційної комісії, призначеної наказом керівника підприємства, повинен опломбувати складські приміщення у тому разі, якщо протягом одного дня провести інвентаризацію на усіх складах неможливо. Факт опломбування засвідчується актом, у якому обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акта, місце знаходження та назва складу, кількість пломб та їхні номери. Акт підписується усіма членами інвентаризаційної комісії.

Для забезпечення недоторканості пломб до моменту проведення інвентаризації треба оголосити про стягнення штрафів з порушників, адже матеріально відповідальні особи з метою приховування нестачі або лишків можуть зривати пломби. Сума штрафу може становити 1-5% від вартості цінностей, які зберігаються на опломбованих складах.

Дуже важливо ще до початку інвентаризації отримати усі документи з надходження та витрат матеріальних цінностей. Для цього кожний документ підписується членами інвентаризаційної комісії, проставляється дата. Звіт, який складає матеріально відповідальна особа, теж підписується членами комісії. Під час ревізії забороняється використовувати первинні документи без позначок ревізора.

Після цього матеріально відповідальна особа пише розписку про те, що усі первинні документи з надходжень та витрат занесені до звіту і ніяких інших документів більше не подаватиметься. Потрібно також взяти розписку про те, що на відповідальному збереженні немає матеріальних цінностей, які належать іншим організаціям чи стороннім особам. Якщо вони є, то з'ясувати які саме, чиї і де зберігаються.

Інвентаризацію проводять суцільним або вибірковим методом.

Під час ревізії слід брати до уваги факти проведення інвентаризації із зміною матеріально відповідальних осіб. У разі виявлення порушень, коли, наприклад, під час перебування у відпустці однієї матеріально відповідальної особи її заміняла інша без передачі матеріальних цінностей, проводиться суцільна інвентаризація. Суцільна інвентаризація проводиться й тоді, коли матеріальних цінностей небагато.

Якщо інвентаризація проводиться вибірково, доцільно перевіряти кожне п'яте найменування згідно з картотекою та оборотною відомістю.

Сипучі матеріали зважуються вибірково. Для цього виготовляється ящик об'ємом 1куб.м і відбирається 5 проб із різних місць. Загальна вага усіх проб вираховується за значенням питомої ваги матеріалу.

За проведеною таким методом інвентаризацією не виводяться її результати, а матеріали не скеровуються до слідчих органів. Така інвентаризація проводиться для того, щоб пересвідчитися, чи немає великих відхилень. У тому разі, якщо вибірковою інвентаризацією виявлено значні розбіжності між наявними і обліковими даними, проводиться суцільне переважування.

Оформляючи інвентаризаційні описи, треба точно вказувати назву цінностей, щоб вона збігалася з назвою, яка написана в обліковій картці чи оборотній відомості. Обов'язково мусить бути вказана одиниця виміру і кількість одиниць. Кожна сторінка інвентаризаційного опису має бути підписана усіма членами комісії. Якщо є виправлення, то вони обумовлюються, а потім підписуються усіма членами комісії.

Бухгалтер складає порівняльну відомість тільки за тими позиціями, де є відхилення.

Усі цінності перераховуються інвентаризаційною комісією у присутності матеріально відповідальної особи і заносяться до акту інвентаризації, який складається у двох примірниках і підписується усіма членами інвентаризаційної комісії.

У тому разі, якщо будуть знайдені недоліки щодо ненадійного зберігання матеріальних цінностей, їх необхідно вказати в акті ревізії.

Під час інвентаризації незавершеного виробництва, капітального будівництва і незавершеного ремонту до складу інвентаризаційної комісії обов'язково необхідно включати технологів, інженерів-будівельників та інших фахівців.

Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що є на робочих місцях і не оброблялися, заносяться до окремих описів матеріальних цінностей.

Кількість сировини та матеріалів, що є складовими неоднорідної маси та сумішей у незавершеному виробництві, визначається за допомогою розрахунків фахівців -- членів інвентаризаційної комісії згідно з галузевими інструкціями. Розрахунки з підписом особи, яка їх виконувала, додаються до інвентаризаційного опису.

Результати інвентаризації оформляються бухгалтерією підприємства. За ними виводяться наявні лишки або нестача.

Усі факти розбіжностей заносяться до відомостей інвентаризаційних різниць. Якщо є розбіжності даних обліку фактичної наявності матеріальних цінностей з бухгалтерськими даними, то лишки оприбутковуються з віднесенням результатів на збільшення доходу підприємств, а недостача цінностей у межах затверджених норм втрат списується на витрати виробництва. Норми природних втрат застосовуються лише у разі виявлення фактичних нестач та після заліку нестач цінностей над лишками у пересортиці.

Понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб за такими цінами, за якими вираховується обсяг шкоди, заподіяної розкраданням, нестачею, знищенням та псуванням матеріальних цінностей.

Сума до відшкодування розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116. Згідно з цим Порядком розрахунок повинен здійснюватися за такою формулою:

Рз = [(Бв-А)-Іінф + ПДВ+Азб]-2,



де Рз -- розмір збитків та нестач;

Бв -- балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

А -- амортизаційні відрахування;

Іінф -- загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ -- розмір податку на додану вартість;

Азб -- розмір акцизного збору.

Понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, зокрема й готової продукції, у тому разі, якщо винуватців не встановлено або якщо у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки підприємства.

Слід пам'ятати, що взаємозалік лишків і нестач внаслідок пересортиці можна здійснити тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування або схожих зовні, чи упакованих тотожною кількістю у одній тарі за умови, що лишки і нестачі виникли протягом одного і того ж періоду, що перевіряється, а також протягом того часу, коли матеріальну відповідальність несла одна матеріально відповідальна особа.

За відсутності норм втрат нестача розглядається як понаднормова.

Під час ревізії необхідно проводити інвентаризацію підзвітних сум. Для цього за журналом-ордером або іншими бухгалтерськими обліковими регістрами аналітичного обліку треба визначити дебіторську заборгованість підзвітних осіб і провести інвентаризацію наявності готівки чи бухгалтерських документів щодо придбання матеріальних цінностей і здачі їх на склад.

Перевіряючи результати інвентаризації, необхідно пересвідчитися, чи оприбутковано за бухгалтерським обліком виявлені лишки, чи списано, згідно з рішенням керівника господарства, на відповідні рахунки нестачі -- за рахунок винних осіб, за рахунок коштів підприємства, що залишаються у розпорядженні підприємства, чи за рахунок природних втрат.

Якщо рішення керівника щодо покриття нестач неправомірне, наприклад, згідно з нормативними документами збитки слід було б віднести за рахунок винних осіб, а віднесено за рахунок коштів підприємства, то перевіряючий робить відповідні записи в акті.

У разі встановлення фактів нестачі великих обсягів цінностей матеріали ревізії передаються слідчим органам.

Під час ревізії руху матеріальних цінностей слід, насамперед, за книгою реєстрації доручень перевірити наявність у ній невідмічених документів про отримання за ними матеріальних чи інших цінностей. Якщо такі документи є, слід вимагати пред'явлення невикористаних доручень або прибуткових документів на отримані цінності. В організаціях, куди видані доручення, доцільно зробити перевірки про видані товарно-матеріальні цінності. З метою перевірки достовірності відображення за даними бухгалтерського обліку руху матеріальних цінностей ревізор повинен скласти баланс руху матеріальних цінностей за їх видами з виведенням залишку матеріальних цінностей на момент інвентаризації і зіставити дані залишку балансу руху матеріальних цінностей з фактичною наявністю матеріальних цінностей.

У разі перевищення даних залишків балансу руху матеріальних цінностей над даними інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при надходженні не оприбутковувалися.

Якщо матеріально відповідальною особою не велось щоденного обліку руху матеріальних цінностей, то його слід поновити.

У разі встановлення фактів списання матеріальних цінностей в обсягах, не передбачених технологічним процесом, ревізор повинен перерахувати собівартість на суму незаконно списаних матеріальних цінностей та ставити питання про відшкодування вартості цих цінностей згідно з положенням про

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.



1.2 Дисципліна праці та відповідальність робітників

Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил.

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

До працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації.

Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.

Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов і т. ін.). Таким працівникам надається також перевага при просуванні по роботі.

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи до заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звання кращого працівника за даною професією.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.



2. Завдання 2

2.1 Особливості проведення інвентаризації на підприємствах громадського харчування

Згідно із статтею 10 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стани і оцінка.

Об'єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються керівником (головою правління) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з чинним законодавством.

Випадки обов'язкового проведення інвентаризації вказані в п.12 постанови КМУ №419 (8). Крім того, обов'язковим є проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства перед складанням річної фінансової звітності.

В окремих випадках потреба в інвентаризації цінностей виникає під час ревізій за завданням судово-слідчих органів, коли неправильно визначена наявність і розмір нестач, надлишків та інших матеріальних витрат, період їх виникнення та відповідальні особи.

Інвентаризація товарів, продуктів і тари на підприємствах громадського харчування проводиться у такі терміни:

1) у виробництві (на кухні), у виробничих цехах, підсобних приміщеннях, цехах з виробництва напівфабрикатів, кондитерських виробів - не менше одного разу в місяць;

2) в буфетах - не менше, ніж один раз на місяць;

3) на складах (коморах) з окремою матеріальною відповідальністю - не рідше, ніж щокварталу;

4) на складах об'єднань (комбінатів) підприємств громадського харчування - два рази на рік.

Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, яка призначається наказом керівника підприємства.

Згідно з чинним законодавством, інвентаризаційна комісія несе всі види відповідальності, як перед законами України, так і перед керівником підприємства. Відповідальність за порушення норм і правил її проведення може настати:

* за несвоєчасність і недодержання порядку проведення інвентаризації, визначеного письмовим розпорядженням (наказом) керівника підприємства і врегульованого чинним законодавством України;

* за неповну і неточну інформацію, внесену в інвентаризаційні описи та в інші інвентаризаційні документи;

* за невідповідність внесених до описів відмітних ознак товарно-матеріальних цінностей (тип, сорт, марка, розмір), за якими визначають їх ціну;

* за неправильне і неточне, несвоєчасне оформлення інвентаризаційних документів, що не відповідає встановленому на підприємстві порядку.

Для вдосконалення процедур проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складах і базах підприємств бажано використовувати вимірювальну техніку та мірну тару. З метою механізації процесу інвентаризації можна застосовувати автоматичні лічильники, що забезпечують не тільки підрахунок цінностей, але й реєстрацію даних на магнітних чи паперових носіях інформації. Високоефективним способом нанесення та обробки інформації є використання фотоелементної лічильної техніки, яка з високою швидкістю здійснює підрахунок графічних позначок про наявність товарно-матеріальних цінностей безпосередньо з машинних носіїв інформації.

З масовою появою на підприємствах комп'ютерної техніки з'явилася можливість наносити інформацію про залишки на маркування тари.

Нанесену таким способом інформацію про цінності під час інвентаризації знімають за допомогою зчитувальних пристроїв і записують на дискетах. Після цього слід порівняти отримані дані з бухгалтерськими. За такого методу інвентаризації до мінімуму зводиться можливість помилки, максимально скорочується час на її проведення.

Серед комп'ютерних методів проведення інвентаризації особливої уваги заслуговує метод, за яким на початку інвентаризації матеріально відповідальні особи за даними маркування на тарі проставляють кількість і ціну того чи іншого виду цінностей. Після цього інвентаризаційна комісія перевіряє нанесену інформацію про цінності в натурі, порівнюючи ці дані з даними маркування.

До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції, відображають їх в обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Потім матеріально відповідальні особи дають комісії розписку, у якій підтверджують, що всі прибуткові і витратні документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені їм для зберігання, знаходяться в приміщенні або інших місцях.

Інвентаризація повинна проводитися в присутності всіх членів комісії та матеріально-відповідальних осіб. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності - з обов'язковою участю бригадира.

Якщо підрозділ здійснює реалізацію матеріальних цінностей за готівку, то насамперед підраховується наявність готівки:

- реєструються показники лічильників касових апаратів;

- готівка звіряється з показниками касового апарату.

При інвентаризації прибуткові й витратні операції з матеріальними цінностями, як правило, не здійснюються.

Також до початку інвентаризації перевіряється стан вимірювального господарства - точність ваг, важків та іншої апаратури.

Особливістю проведення інвентаризації на підприємствах громадського харчування є той факт, що на момент її проведення у виробництві (на кухні), у виробничих цехах можуть бути незавершені виробництвом вироби. Такі вироби не мають бути занесені безпосередньо в інвентаризаційний опис. З цією метою слід застосовувати норми витрачання сировини і продуктів, і норми відходів під час їх холодної та теплової обробки. Ці норми містить Збірник рецептур страв і кулінарних виробів. Наприклад, на момент проведення інвентаризації на кухні (виробництві) ресторану виявлено 200кг очищеної картоплі. Відповідно до Збірника рецептур норми відходів під час холодної обробки картоплі становлять 25%. Отже, для визначення кількості неочищеної картоплі слід скласти такий розрахунок:

Кн. = (200*100)/(100-25) = 267кг

Таким чином, кількість неочищеної картоплі становить 267кг.

За подібними видами сировини та продуктів в інвентаризаційний опис будуть записані вага брутто, вага нетто; суми будуть проставлятися окремо за вагою брутто і нетто.

Порядок запису в інвентаризаційні описи товарів, продуктів і сировини у буфетах, барах, виробничих цехах, які підлягали обробці такий самий як і на роздрібних підприємствах.

Так, на фактичну наявність товарів, продуктів і сировини складають інвентаризаційний опис. В зазначений опис записують фактичну наявність кожного виду цінностей, а також показники рахунків переведення напівфабрикатів і незавершених виробництвом виробів у початковий стан сировини. Інвентаризаційні описи складаються за кожним видом цінностей; окремі описи складаються на цінності, які отримали під час інвентаризації, які знаходяться на відповідальному зберіганні, на зіпсовані товари, а також на тару.

Матеріали інвентаризаційної комісії передаються у бухгалтерію підприємства, де здійснюється їх перевірка. Ці матеріали мають бути розглянуті у 5-ти денний термін та затверджені керівником підприємства. Усі прийняті рішення набирають юридичної сили і стають обов`язковими для виконання після затвердження протоколу комісії керівником підприємства. Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація. На підставі описів у бухгалтерії складають порівняльні відомості встановленої форми.

2.2 Особливості проведення та документальне оформлення інвентаризації у ресторанному господарстві

Порядок проведення інвентаризації та підприємствах ресторанного господарства регулюється Інструкцією №69 [15].

Перед початком інвентаризації на виробництві комісія знімає показники РРО, визначає суму виручки і оформлює результати актом за встановленою формою. Матеріально відповідальні особи надають звіт про рух продуктів і тари на кухні та дають розписку про те, що всі запаси, що надійшли оприбутковані, що вибули - списані на витрати.

До моменту зняття залишків на виробництві можуть бути необроблена сировина, напівфабрикати і готові вироби. Залишки напівфабрикатів, готових виробів записують до інвентаризаційного опису у перерахунку на сировину, В опису вказують найменування сировини, напівфабрикатів і готових виробів, одиницю виміру (кг, штук, порцій), облікову вартість, фактичну наявність та суму. Кількість порцій кожного найменування готових виробів визначають шляхом перерахунку, переважування або за об'ємом (з врахуванням соусів та приправ). Так, рідкі страви (супи, компоти, киселі тощо) перевіряють за вагою або об'ємом за допомогою мірного посуду, другі страви - перераховують порціями. Для визначення повноти виходу готової продукції окремі порції зважують.

Інвентаризаційний опис, який складається у двох примірниках (а при передачі запасів іншій матеріально відповідальній особі - у трьох) підписують члени комісії, один з яких передається до бухгалтерії, а інший залишається у матеріально відповідальної особи.

Для відображення результатів інвентаризації матеріалів, продуктів харчування та інших матеріальних запасів застосовується Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів. Цей Інвентаризаційний опис складається на підставі перерахунку, зважування, виміру цінностей окремо за кожним місцезнаходженням і матеріально відповідальною особою чи групою осіб, на відповідальному зберіганні яких знаходяться цінності.

Після оформлення у встановленому порядку Інвентаризаційний опис передається у бухгалтерію для складання Порівняльної відомості результатів інвентаризації, яка застосовується для відображення результатів інвентаризації.

Бухгалтерія підприємства визначає кінцевий результат інвентаризації, який безпосередньо фіксується в звіті про рух продуктів на кухні, складений на початку інвентаризації.

Для контролю за фактичною наявністю запасів у буфеті проводиться інвентаризація в строки, встановлені розпорядженням керівника підприємства (на практиці, як правило, проводять не рідше двох разів на квартал). Порядок і техніка проведення інвентаризації в буфетах тотожні процесу інвентаризації в коморі.

У разі виявлення нестачі бухгалтерія розраховує природний убуток. Суму природного убутку необхідно віднести на собівартість реалізованої продукції того звітного періоду, в якому він виявлений за дебетом субрахунку 901 "Собівартість реалізованої продукції". Природний убуток застосовується на вагові товари за нормами, встановленими для роздрібної торгової мережі зі зниженням їх на 20%. Не відносяться до норм природного убутку відходи по гастрономії, що продається порціями (очищення сиру, ковбаси тощо). Ці відходи списуються за нормами, зазначеними в Збірнику рецептур страв і кулінарних виробів.

У випадку, якщо нестача сировини перевищує норми природного убутку, її суму обліковують на субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей".



3. Задача

Скласти бухгалтерські проведення

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	Оприбутковано надлишки запасів, виявлені при інвентаризації: виробничих запасів	20	719
	МШП	22
	напівфабрикатів	25
	готової продукції	26
	товарів	28
2	Оприбутковано надлишки: коштів у касі підприємства	30	719
	грошових документів	331
3	Оприбутковано раніше не враховані на балансі об'єкти необоротних активів: основні засоби	10	746
	інші необоротні матеріальні активи	11
	нематеріальні активи	12
	капітальні інвестиції	15
4	Оприбутковано за результатами інвентаризації об'єкти необоротних активів, що були отримані підприємством безоплатно: основні засоби	10	424
	інші необоротні матеріальні активи	11
	нематеріальні активи	12
	капітальні інвестиції	15
5	Списано суму доходу на фінансовий результат	719	791



4. Тестові завдання

1. Процесом спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування відповідного об'єкту з метою встановлення відхилення його від заданих параметрів є ?

А. Аудит;

Б. Ревізія;

В. Контроль.

Відповідь: В.Контроль.

1. Сутність та зміст предмету управлінського обліку розкривається

насамперед через?

А. Методи управлінського обліку;

Б. Об'єкти управлінського обліку;

В. Способи управлінського обліку.

Відповідь: Б. Об'єкти управлінського обліку.



Список використаної літератури

1. Інструкція із застосування книжково-журнальної форми обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації: Затв. Постановою правління Укоопспілки від 19.12.2001р. №304.

2. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу: Затв. Наказам МФУ від 11.08.94р. №69.

3. Положення про порядок списання з балансу невідшкодованого збитку від нестач, псування товарно-матеріальних цінностей, інших безнадійних боргів в організаціях і підприємствах споживчої кооперації України: Затв. Постановою Правління Укоопспілки від 18.11.02р. №361.

4. П(С)БО 9 „Запаси”.

5. Про можливості застосування в господарській діяльності норм природних втрат продовольчих товарів. Лист Мінекономіки України від 19.10.2000р. №55-25/324.

6. Порядок визначення розрахунку збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затв. постановою КМУ від 22.01.96р. №116 (із змінами).

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій споживчої кооперації України: Затв. Постановою правління Укоопспілки від 19.12.2001р. №304.

8. Про затвердження порядку подання фінансової звітності: Затв: постановою КМУ від 28.02.2000р. №419.

9. Верига Ю.А., Заєць О.В. та ін. Бухгалтерський облік в основних галузях господарства споживчої кооперації - К.: Вища школа, 1995р.

10. Атамас П.Й. Облік у бюджетних установах. Навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл. ] / П. Й. Атамас -- К.: Центр учбової літератури, 2009. - 288 с.

11. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджена наказом ГУДКУ № 90 від 30.10.98 р.

12.Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці: Монографія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - 224с.

13.Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. -- 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. -- 535 с.

Размещено на Allbest.ru

...