Процеси організації та управління логістичною системою промислового підприємства АТЗТ "Харківмаш"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Одне з основних завдань логістики полягає у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними й супроводжуючими їх грошовими та інформаційними потоками, що забезпечує високу якість поставки продукції підприємством. Із цим завданням тісно пов'язано вирішення таких проблем як контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр; визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів; розробка способів управління рухом товару; встановлення норм стандартизації й упакування; визначення обсягу виробництва, транспортування й складування; розбіжність між поставленими цілями й можливостями закупівлі та виробництва.

Актуальністю наукової роботи є оцінка логістичних витрат, розмір яких залежить від виду логістичної системи, специфіки її функціонування. Для того, щоб мати нагоду виділити і оцінити логістичні витрати необхідно розуміти, що таке логістична система, як вона формується, які її існують види і як вона впливає на розмір логістичних витрат.

Логістична система - це сукупність таких підсистем, як постачання, виробництво, транспортування і складування, збут, разом із відносинами між підсистемами і між їхніми властивостями, із постійним прагненням до зростання ступеня організованості системи.

Предметом дослідження є економічні процеси і явища що роблять вплив на формування логістичної системи.

Об'єктом дослідження наукової роботи являється процеси організації та управління логістичною системою промислового підприємства.

1. Теоретичні аспекти організації і проектування логістичних систем промислових підприємств

1.1 Проектування та моделювання логістичних систем

Економічна система, яка має високі адаптивні властивості в процесі виконання комплексу логістичних функцій і операцій, є логістичної системою, яка складається з декількох підсистем, взаємозв'язаних між собою і зовнішнім середовищем.

Промислові або торговельні підприємства, територіально-виробничі комплекси належать до об'єктів логістичних систем.

Мета створення логістичної системи - мінімізувати витрати або зберегти їх на заданому рівні при доставці продукції (послуг, інформації) в потрібне місце, в певній кількості, асортименті і максимально підготовленими до споживання.

Цілісна сукупність різноманітних елементів, об'єднаних в підсистеми і субсистема, що знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою, представляє логістичну систему.

Практичне використання логістики в умовах ринкової економіки виступає як найважливіший фактор розвитку підприємництва.

Організація логістичних систем на перших етапах на рівні макроекономіки відбувалася мимоволі, методом проб і помилок. Для полегшення цього процесу в подальшому на базі наявного досвіду були розроблені методики формування організаційних структур логістики в господарських суб'єктах. Шляхом розробки альтернативи моделей і порівняння між собою за їх характеристиками відбувався пошук найбільш ефективних логістичних рішень.

На основі відповідності максимально ефективному досягненню логістичних цілей здійснюється вибір найкращого варіанту. При проектуванні і вдосконалення логістичних систем потрібно мати у своєму розпорядженні достатнім обсягом різнобічних даних, облік яких, як і хід збору і обробки, надалі не повинен припинятися.

Основні відомості, що враховуються при проектуванні логістичних систем.

1. Інформація про ринок:

1) його склад, масштаб, статичність;

2) число покупців і їх особливості;

3) розміщення замовників;

4) гнучкість попиту;

5) стан фінансової області;

6) законодавство;

7) політика державного економічного регулювання і т.д.

2. Інформація про виробництво:

1) необхідність матеріальних ресурсів, машин, обладнання та комплектуючих виробів;

2) ймовірність поставок по кооперації;

3) методика виробництва;

4) оснащеність виробництва і ступінь завантаження потужностей;

5) виробничий темп;

6) тривалість і специфіка виробничого циклу.

3. Інформація про матеріальні потоки:

1) характеристика специфіки та стану матеріальних потоків;

2) інформація про пересувати вантажі;

3) спосіб робіт та операцій при пересуванні;

4) час транспортувань і загальний час доставок.

4. Відомості про інформаційних потоках:

1) характеристика специфіки та стану інформаційних потоків;

2) відомості про систему інформаційного забезпечення;

3) методика обробки і закріплення інформації;

4) спосіб отримання та розповсюдження інформації;

5) потенціал зберігання та накопичення інформації і т. д.

Дуже важко, але можливо врахувати всі фактори, які впливають на проектування логістичних систем. Дослідження і прогнозування поведінки логістичних систем на практиці здійснюється за допомогою економіко-математичного моделювання, тобто опису логістичних процесів у вигляді моделей.

Під моделлю в даному випадку розуміється відображення логістичної системи (абстрактне або матеріальне), яке може бути використане замість неї для вивчення її властивостей і можливих варіантів поведінки.

При побудові таких моделей необхідно дотримуватися таких вимог:

* поведінка, структура та функції моделі повинні бути адекватні логістичній системі, що моделюється;

* відхилення параметрів моделі в процесі її функціонування від відповідних параметрів логістичної системи, що моделюється, не повинні виходити за рамки допустимої точності моделювання;

* результати дослідження моделі та її поведінки повинні виявити нові властивості логістичної системи, яка моделюється, що не відображені у вихідному матеріалі, використаному для складання даної моделі;

* модель повинна бути більш зручніша, ніж її реальний аналог - логістична система.

Дотримання цих вимог дозволяє реалізувати якісно нові можливості моделювання, а саме:

* проведення дослідження на етапі проектування логістичної системи для визначення доцільності її створення та застосування;

* проведення дослідження без втручання у функціонування логістичної системи;

* визначення гранично допустимих значень обсягів матеріальних потоків та інших параметрів логістичної системи без ризику руйнування системи, яка моделюється.

При розробці моделей логістичних систем користувачі повинні пам'ятати про вплив великої кількості об'єктивних і суб'єктивних факторів, що функціонують в певний момент часу. Головні з них такі:

1. Склад суб'єктів і їх розміщення.

2. Число і розміщення складів і перевалочних пунктів.

3. Транспортні моделі.

4. Зв'язок.

5. Інформаційна система.

Усі моделі логістичних систем поділяються на два класи: ізоморфні і гомоморфні.

Ізоморфні моделі являють собою повний еквівалент всім морфологічним та поведінковим особливостям системи, що моделюється, і здатні повністю замінити її. Однак побудувати і дослідити ізоморфну модель практично неможливо внаслідок неповноти і недосконалості знань про реальну систему і недостатньої адекватності методів і засобів такого моделювання.

Гомоморфні моделі поділяються на матеріальні і абстрактно-концептуальні.

2. Проектування логістичних систем

2.1 Визначення та аналіз логістичних проблем, ситуацій та завдань

Акціонерне товариство закритого типу «Харківмаш» - правонаступник територіального Управління матеріально-технічного забезпечення продукцією машинобудування «Харківмашоптторг».

Протягом останніх 5 років АТЗТ «Харківмаш» активно розвиває власну виробничу програму, постійно нарощуючи обсяг поставок устаткування свого виробництва.

Основні напрями виробничої діяльності АТЗТ «Харківмаш»:

- виробництво запасних частин до насосів, надання послуг з ревізії і ремонту насосних агрегатів;

- виробництво нафтових насосів;

- виробництво установок гідроочищення і надання послуг з очищення різних поверхонь;

- спільне виробництво підземних ємкостей та комплектація їх напівпогруженими насосами;

- спільне виробництво блокових насосних установок;

- спільне виробництво апаратури автоматизації дизельних агрегатів.

Створений на базі підприємства науково-технічний центр проводить роботи з модернізації і створення нових типів насосного устаткування. Розробляє устаткування для нових технологій переробки харчових продуктів і нових будівельних матеріалів. У перспективі АТЗТ «Харківмаш» планує освоїти випуск хімічних насосів, а також продовжувати роботи з удосконалення конструкцій вже існуючих зразків.

Основні види діяльності АТЗТ «Харківмаш»:

АТЗТ «Харківмаш» є виробником та постачальником широкого спектру обладнання виробничо-технічного призначення для підприємств нафтодобувної та нафтопереробної промисловості, гідро- та теплоенергетики, комунального господарства.

АТЗТ «Харківмаш» виробляє:

- Нафтові насоси типу НК та НКВ;

- насоси для води типу ПЕ, СЕ, КсВ, ЦН, ВВН;

- запасні частини для насосів різних типів;

- виконує ремонт насосних агрегатів.

АТЗТ «Харківмаш» постачає:

- насосні агрегати;

- вентилятори та компресори;

- електродвигуни;

- сталеві канати, троси;

- теплообмінне обладнання;

- запорну арматуру;

2.2 Аналіз витрат логістичних процесів

Витрати логістичних процесів є взаємозалежними. Логістичні рішення в транспортуванні можуть мати вплив на витрати утримання запасів, пакувальні витрати, рівень обслуговування клієнта. Логістичні рішенні в управлінні запасами впливають передусім на рівень обслуговування клієнта, витрати постачання, транспортні та складські витрати. Логістичні рішення в складському господарстві знаходять відображення у витратах утримання запасів, транспортних витратах, витратах виробництва та у рівні обслуговування клієнта. Названі взаємозалежності логістичних витрат генеровані конфліктом часткових цілей (цілей усередині кожної підсистеми, цілей підсистем) й отримали назву конфлікт витрат.

Реалізація проектних логістичних рішень матиме економічні вигоди за умови досягнення компромісу між витратами логістичних процесів.

Транспортні витрати.

Проблема оцінки витрат транспортування важлива як з точки зору прийняття стратегічних рішень щодо вибору виду і способу перевезення, перевізника, так і з точки зору прийняття вищих за ієрархією управлінських рішень, що інтегрують чи по горизонталі, чи по вертикалі цілі інших учасників логістичного каналу. Якщо транспортна постановка проблеми передбачає мінімальних транспортних витрат при задовільному рівні інших критеріїв оцінки перевізників (надійність, доступність, час тощо), то логістична постановка проблеми передбачає досягнення мінімальних логістичних витрат за цих же умов перевезення, в складі яких транспортні витрати не обов'язково мають бути мінімально важливими.

Отже, необхідне оптимальне поєднання транспортної та логістичної складових проблеми. І перше, і друге вимагає:

· об'єктивної оцінки рівня транспортних витрат;

· встановлення чинників, стосовно яких є еластичними цінові параметри перевезення;

· встановлення чинників, стосовно яких є еластичними цінові параметри інших логістичних процесів, таких як складування, управління запасами, пакування, маніпулювання, внутрішньовиробничі переміщення тощо;

· встановлення чинників, стосовно яких є еластичними цінові параметри інших господарських процесів, таких як закупівля, дистрибуція, фінансова діяльність, взаємодія з навколишнім середовищем тощо.

АТЗТ «Харківмаш» транспортування передає на аутсорсинг. Це надає підприємству такі переваги:

· Зосередитися на основному, профільному бізнесі, максимально ефективно використовуючи і розвиваючи свої пріоритетні напрямки, при цьому отримувати необхідну економічну вигоду за рахунок передачі непрофільних бізнесів і транспортних активів у професійне управління транспортним компаніям.

· Оптимізація чисельності штату компанії, і, як наслідок, скорочення частини операційних витрат або переведення їх з категорії постійних в змінні.

· Компанії не доводиться витрачати значні суми з оборотного або позаоборотних капіталу на придбання автомобілів, тим самим мінімізуючи фінансові ризики. Перерозподіляючи свої фінансові ресурси, краще направляти їх на процеси, що збільшують вартість компанії і бізнесу в цілому.

· Послуга дозволяє планувати витратну частину (постійні і змінні витрати) і формувати бюджет для стратегічного розвитку компанії.

· Ефективне використання досвіду професійної керуючої транспортної компанії дозволить збільшити конкурентоспроможність і оперативність у сфері логістичного обслуговування.

Витрати запасів.

Управління товарними запасами - це складний комплекс заходів, спрямований на забезпечення максимально високого рівня обслуговування покупців при мінімізації поточних витрат, пов'язаних з утримуванням запасів.

Постійний тиск витрат на конкурентні позиції на сучасному етапі відчувають всі провідні фірми світу, причому у безпосередньому зв'язку із акцептованим рівнем обслуговування клієнта щодо забезпечення необхідного товару в просторово-часових та кількісно-якісних параметрах попиту. Власне логістика прив'язана як до проблеми витрат, так і до проблеми обслуговування клієнта адже, чим більші запаси, тим вищий рівень обслуговування, але і більші витрати запасів, чим швидше реалізуються поставки, тим вищий рівень обслуговування, але і вищі транспортні витрати.

Управління запасами чинить серйозний вплив на діяльність організації в цілому. З одного боку, дефіцит сировини або готової продукції може призвести до великих збитків на виробництві або втрати частки ринку, з іншого - перенасичення складів запасами призводить до їх моральне старіння, псування, а також до неефективного вкладення оборотних коштів підприємства. Досить сказати, що на виробничих підприємствах з неефективним керуванням запасами може бути заморожено до 80% оборотних коштів.

Запаси - це матеріальні цінності, що очікують виробничого або особистого споживання, форма існування матеріального потоку, що має місце в певний час у певному місці.

Функції запасів:

· географічна спеціалізація може реалізовуватися шляхом створення розподільних центрів (як сировини, так і готової продукції) з метою забезпечити більш повну комплектацію вантажних відправлень, більш короткі терміни виконання заявок. Підвищує ефективність розподілених виробництв;

· консолідація ресурсів реалізується шляхом накопичення запасів на кожній стадії виробничого процесу, а також у процесі доставки товарів клієнта, забезпечуючи ефективність за рахунок транспортування економічно вигідними партіями та мінімізації тарифів, надання більш повного асортименту товарів, страхування підприємства від невизначеності. Підвищує ефективність на окремому підприємстві;

· урівноваження попиту та пропозиції - між попитом і пропозицією може існувати розрив у часі, наприклад сезонні коливання;

· захист від невизначеності - створення страхових і буферних запасів з метою згладити випадкову нерівномірність споживання запасів. Запаси захищають від двох видів невизначеності:

- Перевищення попиту над очікуваним рівнем у рамках функціонального циклу (покупець замовляє більше, ніж планувалося);

- Коливання тривалості функціонального циклу (внаслідок затримок поставок товару, збоїв і т. д.).

В залежності від цільового призначення на АТЗТ «Харківмаш» запаси поділяються на наступні категорії:

· технологічні (перехідні) запаси, які рухаються з однієї галузі логістичної системи в іншу;

· поточні (циклічні) запаси, що створюються протягом середньостатистичного виробничого періоду, або запаси обсягом в одну партію товарів;

· резервні (страхові, "буферні"), іноді їх називають "запасами для компенсації випадкових коливань попиту" (до цієї категорії належать також спекулятивні запаси, що створюються на випадок очікуваних змін попиту або пропозиції на ту чи іншу продукцію. наприклад, у зв'язку з трудовими конфліктами, підняттям цін або відкладеним попитом).

В свою чергу наявність запасів в АТЗТ «Харківмаш» несе певні витрати. Витрати запасів складаються з:

- витрати створення запасів;

- витрати утримання запасів на складі;

- витрати утримання запасів в дорозі.

Витрати створення запасів, до яких відносяться витрати, пов'язанні з опрацюванням замовлень та оформленням документації.

Витрати замовлень розраховуються за формулою:

Взам = Взам.пост. + nзам Ч взмін, (1)

де Взам.пост. - річна сума постійних витрат замовлень;

nзам,взмін - відповідно змінні витрати одного замовлення та кількість замовлень у рік.

Річні постійні витрати замовлень становлять 3 000 грн., а змінні витрати, в розрахунку на одне замовлення 700 грн. Цикл замовлення зазвичай складає 20 днів. Отже кількість замовлень на рік буде дорівнювати:

nзам = 360 / 20 = 18

Взам = 3 000 + 700 * 18 = 15 600 грн.

Витрати утримання запасів на складі поділяються на:

1) капітальні витрати;

2) складські витрати (постійні: витрати на споруди, електроенергію, управління, комунальні послуги, орендна плата тощо та змінні: вартість перевантаження, обладнання для обслуговування тощо);

3) витрати ризику (старіння, крадіжки, пошкодження товарів тощо).

Витрати утримання запасів залежно від їх середньорічного рівня для різних варіантів циклу замовлення розраховуються за формулою:

(2)

(3)

де rуз - питомі річні витрати утримання запасів як відсоток від вартості продукту, складають 35 %;

С - вартість одиниці запасу на складі складає грн./од;

Wзам - величина замовлень, одиниць;

Мзап - величина запасів;

Cзаг - загальна вартість запасів (вартість реалізованих запасів, отриманих із Ф2).

Розрахуємо витрати утримання запасів:

Витрати утримання запасів в дорозі розраховуються за формулою:

(4)

де Мзап.дор - середньорічний рівень запасів у дорозі, який розраховується за формулою:

 (5)

де tmрі - час транспортування і-го замовлення.

Рівень питомих річних витрат утримання запасів у дорозі складав 35%.

Wзам *tmрі =20000*14+15000*12+25000*16+(50000+70000+120000+40000+150000)*25+(10000+10000+15000+17000+35000+20000)*23+(30000+10000+15000+39500)*18=280000+180000+400000+8050000+2461000+1701000=13072000 грн.

Результати досліджень можна подати у вигляді таблиці 2.4 яка знаходиться в додатках.

Таким чином, можна зробити висновок, що загальні витрати запасів АТЗТ «Харківмаш» складають 270 334 грн.

Витрати фізичних надходжень

Витрати фізичних надходжень товарних запасів стосуються передусім зовнішнього і внутрішнього транспорту, маніпуляційних процесів, пов'язаних з надходженням. ТОВ СУАП «Європоль» має наступні витрати фізичних надходжень:

- амортизаційні витрати основних фондів, які використовуються в логістичних процесах (склади, придбання нового обладнання та капітальний ремонт старого) : 28 290 грн. норма амортизації в середньому складає 20%.

- витрати праці (заробітна плата працівників, надбавки тощо): на підприємстві АТЗТ «Харківмаш» працює 12 чоловік зайнятих у сфері логістики. Їх річна заробітна плата складає: 176 640 грн.

- витрати використання матеріалів, палива, енергії тощо: 38 280 грн.

В цілому витрати фізичних надходжень складають: 243 130 грн.

Витрати інформаційних процесів

Інформаційний процес - процес одержання, створення, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, розповсюдження і використання інформації.

До витрат інформаційних процесів відносять:

- амортизація обладнання, що використовується для інформаційних процесів: 6 000 грн. (відділ логістики використовує 5 комп'ютерів, їхня вартість 6 000 грн. кожного. Термін експлуатації 5 років).

- використання матеріалів та енергії: 5 200 грн. (витрати на канцелярські товари, необхідні матеріали для офісу та ін.).

- витрати на зовнішні послуги: 36 810 грн. (витрати на Internet, факс,телефон та ін.).

В цілому витрати інформаційних процесів складають: 48 010 грн.

Проаналізуємо співвідношення логістичних і загальних витрат ТОВ «Імпексгрупп» та структуру логістичних витрат на підприємстві. Результати аналізу подані в таблиці 2.5 Із таблиці видно, що загальна сума логістичних витрат АТЗТ «Харківмаш» становить 699 024 грн., найбільшу долю витрат становлять витрати запасів, а саме витрати утримання запасів, які потребують більш детального розгляду.

2.3 Формування логістичних систем

Мета кожної фірми - забезпечити доставку потрібних товарів у належне місце в потрібний час і з мінімальними витратами. На жаль, логістична система не спроможна одночасно забезпечити максимальний сервіс для клієнтів та скорочення до мінімуму витрат на розподіл товару. Максимальний сервіс передбачає зберігання великих товарно-матеріальних запасів, бездоганну систему транспортування та наявність багатьох складів, а все це сприяє зростанню витрат на розподіл. Для зменшення витрат необхідні: дешева система транспортування, зберігання невеликих товарно-матеріальних запасів та наявність невеликої кількості складів.

Витрати на рух товарів часто пов'язані між собою обернено пропорційною залежністю:

1. Керівники експедиційно-транспортної служби найчастіше віддають перевагу перевезенню товару залізницею, а не літаком. Це зменшує транспортні витрати фірми. Однак через меншу швидкість руху поїздів порівняно з літаками капітал виявляється зв'язаним довше, затримуються платежі клієнтів. Крім того, це може змусити клієнтів купувати товар у конкурентів, які доставляють його за більш короткі строки.

2. Для зведення витрат до мінімуму відділ відвантаження використовує дешеві контейнери, що нерідко призводить до численних пошкоджень товару в дорозі й незадоволення ним споживачів.

3. Керівники служби товарних запасів віддають перевагу наявності невеликих товарно-матеріальних запасів, щоб скоротити витрати на їх зберігання. Однак при цьому частішають випадки, коли товару на складі зовсім немає, зростають кількість невиконаних замовлень, обсяг канцелярської роботи; виникає потреба у виробництві незапланованих партій товару та використанні дорогих матеріалів - засобів його прискореної доставки.

Створення логістичної системи починається з вивчення потреб клієнтів та пропозицій конкурентів. Споживачів цікавлять: а) своєчасність доставки товару; б) готовність постачальника; в) обережне поводження з товаром під час вантажно-розвантажувальних робіт; г) готовність постачальника приймати назад браковані товари та швидко замінювати їх, а також зберігати товарно-матеріальні запаси заради клієнта.

Фірма має порівнювати значення цих видів послуг для клієнтів. Одні фірми пропонують невеликі послуги, зате за низькими цінами, інші - більший обсяг послуг, ніж у конкурентів, однак із зростанням цін для покриття витрат, що зросли.

У кожному разі фірма має визначити цілі своєї логістичної системи і зважити на них у процесі планування. Іноді фірми розробляють стандарти для кожного елементу системи обслуговування. Наведемо приклад стандартів сервісу:

1) протягом 7-ми днів виконати близько 95 % одержаних від дилерів заяв на постачання товару;

2) виконати замовлення дилерів з точністю до 99 %;

3) протягом 3-х годин давати відповідь на запити дилерів про хід виконання їхніх замовлень;

4) домагатися, щоб кількість товару, пошкодженого в дорозі, не перевищувала 1 %.

Визначивши цілі логістики, фірма приступає до формування такої системи руху товарів, яка забезпечить їх досягнення з мінімальними витратами. При цьому треба прийняти рішення стосовно того, як потрібно працювати із замовниками (обробка замовлень); де потрібно зберігати товарно-матеріальні запаси (складування); який запас завжди необхідний (товарно-матеріальні запаси); як треба відвантажувати товари (транспортування); в якій кількості та як саме (дистрибуція). Більш детально розглянемо останню підсистему.

Система розподілу характеризується наявністю складних зв'язків як усередині цієї системи, так і у відносинах з навколишнім середовищем. Функціонування і управління окремими ділянками розподілу часто супроводжується їхньою неефективністю щодо підсумкових результатів роботи, оскільки прийняття окремих рішень без урахування загальних цілей функціонування системи та запропонованих до неї вимог може виявитися недостатнім, а можливо й помилковим.

Система розподілу належить до найбільш важливих прикладних сфер застосування логістики, тому варто виділити основні принципи побудови логістичної системи розподілу:

І. Логістична система розподілу являє собою не взагалі суму окремих елементів, а тільки вибірково залучених до процесу розподілу, що сприймаються як єдине ціле. Умовою системного підходу при цьому є чітка взаємодія і погодженість усіх функціональних елементів логістичної системи.

2. Важливою умовою функціонування логістичної системи є забезпечення координації всіх процесів розподілу продукції, починаючи від надходження готової продукції на склад підприємства і закінчуючи доставкою готової продукції кінцевому споживачу.

3. Логістичний підхід обумовлює необхідність впровадження системи інтегрованого управління і контролю розподілу продукції. Причому інтегрована система націлена на оптимізацію всього процесу розподілу в цілому і передбачає, що оптимізація повинна починатися з кінця логістичного ланцюга і переміщатися в зворотному напрямку. Це пов'язано з тим, що в ціні споживача вплив вартості розподілу товару наприкінці ланцюга більше, ніж у його початку.

4. У логістичній системі повинна бути забезпечена безперервність надходження достовірної інформації про рух продукції. Безперервність має на увазі не просто оперативний супровід матеріальних потоків інформаційними, а обов'язковий оперативний зв'язок між ними в реальному масштабі часу на основі «бездокументних» носіїв інформації.

5. Для сучасного стану ринку характерні випадкові процеси та непередбачені тенденції, тому логістична система повинна мати високу здатність до адаптації. У той же час вона повинна мати високу гнучкість до інноваційного розвитку внутрішніх складових системи відповідно до змін, що відбуваються, у зовнішньому середовищі. Процес внутрішнього розвитку повинен відбуватися на основі постійного контролю та зіставлення діяльності, підсистеми в цілому і кожного її елементу окремо, оцінки ефективності її роботи, а також розробки необхідних коригувальних впливів.

6. З метою створення та забезпечення функціонування логістичних систем розподілу необхідно створити на підприємствах спеціалізовані структурні підрозділи, що відповідають за оптимізацію матеріальних потоків. Раціональна побудова такого спеціалізованого структурного підрозділу є необхідною умовою успішної координації управлінських функцій із просування продукції.

Логістика збуту розглядається інтегровано як специфічна сфера, інколи разом із логістикою торгівлі і розподілу, оскільки продукція, особливо товари споживання на шляху від виробника до безпосереднього споживача, проходить ці фази. Логістика збуту охоплює в комплексі планування, керування та фізичне оброблення готової продукції від здавання-приймання з виробництва включно до ринку збуту, із необхідним для цього інформаційним потоком, щоб прискорити процес збуту і мінімізувати витрати.

2.4 Узгодження системи й логістичних підсистем з іншими підсистемами на підприємстві

Важливим є також узгодження системи й логістичних підсистем з іншими підсистемами на підприємстві. Поділяється вона на два етапи:

1. Утворення стійких систем і координаційних інструментів. Узгодження цілей та досягнення компромісу зрештою зводиться до встановлення певного відношення між сукупними витратами та рівнем виконання замовлення, що приймається сторонами. Безумовно, що досягнення глобального компромісу на всіх ієрархічних рівнях можливе лише в теоретичному плані. У практичних стосунках досягнути компроміс певною мірою «тяжіє»до однієї або декількох сторін, і це зумовлено рядом об'єктивних факторів: культурою виробничих відносин, інфраструктурним забезпеченням, правовим забезпеченням тощо.

2. Прийняття специфічних у даній ситуації заходів. Про те, які інструменти й заходи повинні бути застосовані для інтеграції системи на підприємстві, вирішує індивідуально з врахуванням розміру, сфери дії, фінансових можливостей тощо.

Витрати логістичних процесів є взаємозалежними. Так, логістичні рішення в дистрибуції впливають на рівень обслуговування клієнта, транспортні витрати та складські витрати.

Основними «кваліфікаційними» характеристиками дистрибуційної системи є величина витрат і термін поставки та їх співвідношення. Безумовно, що одночасна оптимізація перших двох характеристик проблематична, однак за рахунок однієї з них можна покращити їх співвідношення.

3. Упровадження логістичної системи

3.1 Формування стратегічного плану впровадження логістичної системи

Логістична стратегія підприємства - це стратегія зорієнтованого на ринок логістичного ланцюга, який запевнює зростання участі виробництва даного підприємства в поєднаному виробництві взаємодіючих підприємств.

Враховуючи, що логістика виконує самостійну функцію, яка пов'язує традиційні сфери функціонування підприємства, тобто постачання, виробництво і збут, логістична стратегія повинна:

· відповідати можливостям, які створює зовнішнє середовище підприємства, і реагувати на загрози ззовні;

· бути спільної з цілями підприємства та його загальною стратегією;

· враховувати зв'язки з іншими стратегіями, реалізованими на підприємстві, тобто стратегією досліджень і розвитку, виробництва, маркетингу та фінансів;

· бути реальної до виконання підприємством.

Узагальнюючі підходи класиків логістики та підходи інших авторів стосовно визначення логістичного стратегічного планування можна виділити наступні його риси:

· логістичне стратегічне планування є частиною загального стратегічного планування на підприємстві та носить відносно нього підпорядкований характер;

· логістичне стратегічне планування має на меті задоволення потреб споживачів на більш високому рівні та формування конкретних переваг підприємства;

· логістична стратегія інтегрує по горизонталі з іншими функціональними стратегіями на підприємстві: інвестиційною, інноваційною, маркетинговою та ін. та по вертикалі - з кооперативною стратегією підприємства;

· логістична стратегія передбачає досягнення господарських цілей підприємства та реалізацію його місії з найменшими витратами завдяки досягнення синергічного ефекту;

· логістичне стратегічне планування базується на логістизації організаційно-економічного розвитку підприємства та є невід'ємним від створення ланцюгів постачань на всіх рівнях економіки;

· логістичне стратегічне планування охоплює сферу прийняття стратегічних логістичних рішень у сферах постачання; підтримки виробництва та фізичного розподілу;

· реалізація логістичної стратегії передбачає впровадження менеджменту змін на підприємстві;

· логістична стратегія визначає логістичну організаційну структуру, яка буде сприяти реалізації основних принципів побудови логістичних систем: оптимальності; формалізації; інтеграції, системності; емерджентності; ієрархії та ін.;

· логістичний стратегічний план є часткою бізнес-плану підприємства та може бути поданий через логістичний бізнес-план;

· логістичний стратегічний план повинен включати оперативну політику та передбачати оптимальний з точки зору мінімізації витрат розподіл потужностей, устаткування та функціональних систем.

Формування стратегічного плану проводиться за наступними етапами:

етап 1 - визначення потреб об'єктів логістичної системи;

етап 2 - проведення дослідження готовності об'єктів логістичної системи до змін;

етап 3 - встановлення і прийняття обсягу роботи;

етап 4 - проведення аналізу діяльності об'єктів логістичної системи;

етап 5 - створення бачення стратегічних заходів.

Метою першого етапу є досягнення взаємопорозуміння керівництва підприємств та їх активної співпраці при вирішенні логістичних проблем. Важлива також фактична готовність до ведення кінцевих змін.

Селекційний аналіз основної документації підприємства дозволяє зібрати багато даних, необхідних для зрозуміння дійсного стану підприємств. Дані необхідно збирати систематично. Це становить основу реалізації подальших етапів.

Наступні етапи повинні виявити стратегічні плани розвитку підприємства. Виявлення уяви керівників про підприємство й одночасне ознайомлення їх з дійсним станом речей має велике значення при знаходженні нових стратегічних рішень для підприємства. Стимулюючим чинником є ініціювання змін у свідомості керівництва підприємства.

Обов'язком є збір даних і виконання обчислень, які дозволяють підприємству вирішити, чи вигідне йому виконання пропонованих робіт. Дуже істотним є відповідне узгодження страхування і забезпечення у випадку невдачі інноваційного процесу.

Ці етапи не завжди можуть бути реалізовані в запропонованій чергованості. Буває так, що на якомусь етапі треба повернутись до попереднього, коли в достатній мірі не досягнуто очікуваних результатів.

Розробка ефективного плану логістики - досить складний процес, який повинен враховувати як обмеження зовнішнього характеру (політичні і правові, соціальні і економічні, технологічні, конкурентні), так і сукупність внутрішніх даних. Джерелами внутрішніх даних повинні бути маркетинг, виробництво, постачання, фінанси/бухгалтерія, логістика. Логістичне стратегічне планування, діючи в контексті загальнокорпоративного планування, діяльності ланцюгів постачань та умов зовнішнього середовища, охоплює сфери та має компоненти.

Крім формування логістичного стратегічного плану необхідно розробити короткий логістичний бізнес-план. Його основними розділами є:

1. Загальне резюме. Логістична стратегія призвана мінімізувати логістичні витрати та підвищити ефективність діяльності компанії, за рахунок оптимізації збутової діяльності підприємства шляхом оренди додатково складу.

2. Ціль логістики в організації. Основною метою організації логістики на підприємстві являється створення необхідної логістичної системи, яка дозволить зменшити витрати на збут продукції. А також:

- підвищення ефективності обслуговування клієнтів;

- мінімізація витрат у сфері збуту та сумарних витрат підприємства;

- зменшення транспортних витрат (витрат на аутсорсинг);

- використання додаткових складських потужностей, тобто оренда додаткового складу;

- оптимізація рішень в обраній функціональній області.

Завдання логістики. Відповідно до логістичної стратегії оптимізація збутової діяльності підприємства завданням логістики є:

- провести аналіз клієнтів підприємства (проведення АВС-аналізу) та виділити найважливіших із них;

- зробити огляд ситуації на ринку збуту України сьогодні;

- визначити можливі варіанти місць розташування складу;

- визначити оптимальне місце розташування складу;

- інтегрувати обрану систему з іншими підсистемами підприємства.

3. Функції логістики. Оптимізація кількості транспорту, маршрутів перевозки, що приведе до зниження витрат на збут та підприємства в цілому.

4. Планування ресурсів. Необхідними ресурсами та витратами для впровадження логістичної системи являються:

1) Витрати на оренду складу - 2 000 грн/міс.

2) Додаткові витрати на відрядження логіста в інше місто - 300 грн/міс.

5. Вплив логістики на бізнес. При реалізації обраної стратегії відбудеться: підвищення ефективності обслуговування клієнтів; мінімізація витрат у сфері збуту та сумарних витрат підприємства; зменшення транспортних витрат (витрат на аутсорсинг), збільшаться витрати фізичних надходжень та витрати запасів, але все це в сукупності приведе до збільшення прибутковості підприємства, поліпшення якості обслуговування клієнта та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства, що забезпечить вихід на нові ринки.

3.2 Економіко-математичне обґрунтування впровадження логістичних систем

Для обґрунтування впровадження логістичних систем необхідним є проведення таких етапів:

етап 6 - проведення теоретичних досліджень і експериментів;

етап 7 - опрацювання і оцінка реальних варіантів заходу;

етап 8 - подолання внутрішніх та зовнішніх перешкод, а також перешкод впровадження;

етап 9 - підготовка до затвердження плану впровадження.

Для того, щоб визначити оптимальне місце розташування складу необхідно визначити головних клієнтів АТЗТ «Харківмаш». Споживачів необхідно розділити на три групи по вагомості клієнтів. Це можна зробити за допомогою АВС-аналізу.

Даний метод використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших елементів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямів капіталовкладень. АВС-аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників. Згідно з цим методом досліджувана сукупність клієнтів ділиться на три частини:

група А - невелика кількість споживачів, яка приносить більшу частину прибутку підприємству;

група В - середня кількість клієнтів, яка приносить середній дохід підприємству;

група С - велика кількість клієнтів, однак незначні з погляду доходу, який вони приносять АТЗТ «Харківмаш».

Основна увага у роботі зі споживачами приділяється клієнтам, віднесеним до групи А, меншою мірою - групи В та С.

Розрахунки показали, що найважливішими споживачами АТЗТ «Харківмаш» є клієнти групи А: НПП «Сігма», Турбомашина, ВАТ «Південний ГОК», ВАТ «АЗОВСТАЛЬ», НПВП «Електромонтаж», Карловсікий механічний завод. На обслуговування даних клієнтів потрібно виділяти більше часу, робити знижки, повідомляти про зміни в асортименті, підтримувати дружні стосунки.

До групи В відносяться: УкрСпецмаш, ТЕСПО, Славутський ремонтно-монтажний завод, НКП «Шторм-10». Цим клієнтам також приділяється увага, але у меншому обсязі, так як вони мають середній рівень питомої ваги для підприємства. З ними проводиться звичайне планування та облік.

До групи С відносяться: Промелектро, Львовантикор, ЗАТ«Уралгидропром», ЯЮ 309/71, ЗАТ «Нафтогазова техніка», Стандарт, ВАТ «Будмаш», Луцький завод «Електроапарат», Сахидромаш, Електроапарат, ВАТ «Південний ГОК». Ці споживачі складають більшу частину клієнтів, але мають маленьке значення вартісного показника.

Таким чином, АТЗТ «Харківмаш» має постійних клієнтів, з якими співпрацює вже довгий час, і постачає їм продукцію. Ці споживачі приносять підприємству більшу частину прибутку (72,9%) і тому їм приділяється більша увага та умови обслуговування.

Основні клієнти АТЗТ «Харківмаш»:

1. НПП «Сігма» (м.Кіровоград);

2. Турбомашина (м. Миколаїв);

3. ВАТ «Південний ГОК» (м. Кривий Ріг);

4. ВАТ «АЗОВСТАЛЬ» (м. Маріуполь);

5. НПВП «Електромонтаж»(м. Дніпропетровськ );

6. Карловсікий механічний завод (м. Маріуполь).

Більшість цих клієнтів частину продукціє закуповує У АТЗТ «Харківмаш», а деяку - у інших підприємств, так як в них нижча ціна (значну частину витрат складають витрати на транспортування). Для підвищення конкурентоспроможності, для більшого обхвату кількості споживачів, та для мінімізації витрат необхідно орендувати склад в одному із семи міст України.

Міста, де є можливість орендувати склад:

А - Дніпропетровськ;

Б - Миколаїв;

В - Маріуполь;

Г - Львів;

Д - Одеса;

Е - Київ;

Ж - Чернігів.

Визначимо оптимальне місце розташування додаткового складу з урахуванням мінімізації транспортних витрат (вантажообіг *відстань до пункту).

Розрахунки показали, що оптимальним місцем розташування додаткового складу буде місто Дніпропетровськ, так як він забезпечує найменші витрати на доставку та дає можливість обслуговувати більшу кількість споживачів за менший час. Це дає додаткові перспективи у розширенні ринку збуту та надає значні переваги у конкурентному середовищі. Тому для задоволення усіх цих потреб вигідно буде орендувати додатковий склад АТЗТ «Харківмаш» у Дніпропетровську.

Використання додаткового складу несе додаткові витрати на утримання запасів, але зменшує затрати на транспортування. Таким чином отримуємо синергічний ефект.

Розрахуємо витрати на оренду складу. Оптимальним варіантом буде оренда складського приміщення в ОАО ОПК "Орель", так як в наявності є необхідні умови: загальна площа складу - 200кв.м.; опалення автономне; вода - для санітарних потреб; нова електропроводка; нові труби; косметичне облогородження; висота стелі складу 8 метрів; встановлене багаторівневе стелажне обладнання; рівна підлога; існує система пожежної сигналізації складу з автоматичною системою пожежогасіння; автоматичні ворота докового типу з гідравлічним пандусом, що регулюються по висоті; система охоронної сигналізації складу і відео спостереження; офісні площі при складі; достатня територія біля складу для відстою та маневрування великовантажних автопоїздів; розташування на основних магістралях, що забезпечують зручний під'їзд, наявність автомобільних та залізничних рамп; наявність електрокарів та кранів для завантаження-розвантаження; наявність необхідного персоналу для обслуговування складського приміщення та ін..

Ціна оренди складає 10 грн. за 1кв.м

Ціна оренди загальної площі складу складає:

10*200=2000 грн./міс.

Контроль за функціонуванням складу у Дніпропетровську буде здійснювати логіст, відвідуючи його 1 раз у місяць на 2 дні. Таким чином зростуть витрати на відрядження: 300 грн. (сюди входять витрати на квитки, витрати на харчування та проживання).

Розрахуємо витрати на транспортування вантажу з Харкова до до Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя, Дніпропетровська.

АТЗТ «Харківмаш» користується послугами перевізника «Автолюкс». За перевезення габаритного вантажу вартість транспортування складає 1 грн. за 2 кг вантажу. Таким чином вартість транспортування з Харкова до Кіровограду (378 км, вага - 17т) складає: 17000/2 = 8 500 грн.;

з Харкова до Миколаєва (551 км, вага - 9т) складає: (9000/2)+(9000/2*0,3) = 4 500 + 900 = 5 850 грн.;

з Харкова до Кривого Рогу (379 км, вага - 9т) складає:

9000/2 = 4500 грн.;

з Харкова до Маріуполя (518 км, вага -7т) складає:

(7000/2) + (7000/2*0,3) = 4 550 грн.;

з Харкова до Дніпропетровська (228 км, вага - 4т) складає:

4000/2 = 2 000 грн.

з Харкова до Маріуполя (518 км, вага - 4т) складає:

(4000/2) + (4000/2*0,3) = 2 600 грн.

Таким чином, загальні витрати на транспортування з Харкова до Дніпропетровська, Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя (у міста, які входять у групу А) складають:

8 500+5 850+4550+4 200+2000+2 600 = 27 700 грн./квартал.

Середні витрати на транспортування в місяць складають:

27 700 /3 = 9 233,3 грн. або 27 700 *4= 110 800 грн./рік.

Обслуговування споживачів, які відносяться до групи В та С, здійснюється із складу підприємства у м. Харкові. Транспортні витрати при цьому складають 26 750 грн./рік і залишаються незмінними при оренді додаткового складу.

Розрахунки показують, що витрати на транспортування досить значні. Так як АТЗТ «Харківмаш» досить довго користуються послугами одного перевізника, існує необхідність переглянути пропозиції інших перевізників, так як в сучасній кризовій ситуації багато з них робить знижки на свої тарифи.

Оптимальним буде використання послуг перевізника «Український експрес», тому що при перевезенні великими партіями (більш 20т) надається знижка у розмірі 50% від вартості перевезення (Додаток Е). Тому вигідно перевозити весь вантаж в Дніпропетровськ на склад, а потім по місцям призначення.

Загальна вага вантажу складає: 17+9+9+7+4+4= 50т.

Розрахуємо витрати на транспортування вантажу з Харкова до Дніпропетровська.

50 000*0,4*0,5= 10 000 грн.

Для перевезення вантажу з Дніпропетровська до місця призначення доцільно користуватися послугами перевізника «ДЕКС-Транс», тому що в нього тариф на перевезення формується в залежності від відстані перевезення. В даному випадку вантаж транспортується на невеликі відстані невеликими партіями.

Розрахуємо витрати на транспортування вантажу з Дніпропетровська до Кіровограду (238 км, вага - 17т):

238*2,4*2= 1 142,4 грн.;

з Дніпропетровська до Миколаєва (323 км, вага - 9т):

323*2*2= 1 292 грн.;

з Дніпропетровська до Кривого Рогу (141 км, вага - 9т):

141*2*2= 564 грн.;

з Дніпропетровська до Маріуполя (303 км, вага - 7т+4т):

303*2,4*2= 1 454,4 грн.;

з Дніпропетровська до Дніпропетровська транспортні витрати відсутні, так як за умовою договору споживач самостійно забирає вантаж.

Таким чином, загальні витрати на транспортування вантажу з Харкова до Дніпропетровська, з Дніпропетровська до Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя складають:

10 000+1 142,4+1 292+564+1 212= 14 452,8 грн./квартал.

Середні витрати на транспортування в місяць складають: 14 452,8 /3 = 4 817,6 грн. або 14 452,8 *4= 57 811,2 грн./рік.

Порівняємо витати на перевезення вантажу з Харкова до Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя, Дніпропетровська та з Харкова до Дніпропетровська, а з Дніпропетровська до Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя (з використанням додаткового складу у Дніпропетровську):

110 800 - 57 811,2 = 52 988,8 грн./рік.

Таким чином витрати фізичного перевезення (транспортні витрати) зменшаться на 52 988,8 грн./рік і становитимуть

137 550 - 52 988,8 = 84 561,2 грн./рік.

Так як для впровадження обраної логістичної системи необхідно орендувати склад у Дніпропетровську, витрати становитимуть:

2 000 * 12 = 24 000 грн./рік.

Таким чином витрати запасів збільшаться на 24 0000 грн. і становитимуть:

270 334 + 24 000 = 294 334 грн./рік.

Збільшаться також витрати фізичних надходжень на 3 600 грн. (300 * 12 = 3 600) і становитимуть

243 130 + 3 600 = 246 730 грн./рік.

Загальний економічний ефект - скорочення загальних логістичних витрат на 25 388,8 грн., що являється значним показником. Очевидно, що впровадження логістичної системи і нової схеми управління збутовою діяльності на підприємстві економічно обґрунтовано.

3.3 Створення логістичної системи

Завершальною фазою є створення системи. Вона складається з трьох етапів:

етап 10 - вибір відповідного моменту введення системи на підприємстві. Наступає він залежно від ступеня й фази розвитку підприємства;

етап 11 - вибір способу і сфери введення системи. На цьому етапі потрібно розв'язати проблеми розвитку і введення логістичної системи одноразово або у вигляді чергових кроків;

етап 12 - тривале вкомпоновування логістики в організаційну структуру підприємства.

Впровадження логістичної системи планується з 1 лютого 2010 року і триватиме протягом 1 місяця.

З 1 по 14 лютого логісти відділу збуту почнуть роботу по налагодженню зв'язків з підприємством ОАО ОПК "Орель" щодо оренди складу площею 200 кв.м. для цього необхідно підписати договір про оренду (приклад договору представлений у Додатку З ). Тим часом логісти відділу постачання налагоджують зв'язки із перевізниками «Український експрес» та «ДЕКС-Транс» щодо підписання договору про надання послуг транспортування даними організаціями.

З 14 лютого організовується перевезення вантажу з Харкова у Дніпропетровськ на склад, а з відти в необхідний час споживачам в Кіровоград, Миколаїв, Кривий Ріг, Маріуполь та здійснюється контроль за функціонуванням складу.

У подальшому необхідно контролювати та відстежувати зміни на ринку надання послуг перевезення. Якщо виникають умови надання послуги транспортування, які задовольняють потреби АТЗТ «Харківмаш» більше, ніж існуючі, то логістам відділу постачання необхідно буде налагодити зв'язки з цими організаціями і розпочати з ними співпрацю.

Таким чином буде досягнута інтеграція між взаємозалежними підрозділами компанії - зусилля всіх співробітників будуть спрямовані на досягнення спільної мети.

Висновки

Логістична система - це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга. Логістична система є адаптивною системою зі зворотним зв'язком, яка виконує певні логістичні функції та операції.

У першому розділі даної курсової роботи були розглянуті теоретичні аспекти організації і проектування логістичних систем промислових підприємств.

Другий розділ присвячений проектуванню логістичної системи у сфері дистрибуції. Перш за все визначається та проводиться аналіз логістичних проблем, ситуацій і завдань, витрат логістичних процесів. Потім формується логістична система та здійснюється її узгодження з іншими підсистемами на підприємстві.

У третьому розділі описується процес впровадження логістичної системи оптимізації збутової діяльності підприємства шляхом використання додаткових складських потужностей. Спочатку формується стратегічний план впровадження, а потім здійснюється його економіко-математичне обґрунтування та виконується створення логістичної системи.

Якщо розуміти сутність та процес створення логістичної системи, то є змога оптимізувати та управляти логістичними витратами. Можна припустити, що ці витрати пропорційні обсягу матеріальних запасів, саме вони є агрегованою характеристикою окремих складових логістичних витрат. Отже, логістична система регулює обсяги запасів. Витрати на їх утворення та збереження впливають на собівартість. Механізм цього впливу безпосередній. Він відбувається при скороченні транспортних чи складських витрат. Крім того, наявність виробничих запасів обумовлює виникнення втрат прибутку внаслідок втрачених можливостей, обумовлених їх існуванням.

Знижувати витрати за рахунок обґрунтованого створення логістичної системи і таким чином збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким є механізм впливу логістичної системи на ефективність господарської діяльності підприємства.

Таким чином, якщо розуміти механізм витрат на підприємстві, то є змога використати ці знання для прийняття виважених стратегічних рішень стосовно продуктів підприємства, покупців та ринків; вжити оптимальних заходів, спрямованих на управління витратами, та виявлення можливостей для заощадження коштів.

За рахунок оптимізації логістичної системи збуту (шляхом використання додаткових складських потужностей) скорочуються транспортні витрати, але збільшуються витрати запасів та витрати фізичних надходжень. Таким чином отримуємо загальний економічний ефект - скорочення загальних логістичних витрат на 25 388,8 грн., що являється значним показником. Очевидно, що впровадження логістичної системи і нової схеми управління збутовою діяльності на підприємстві економічно обґрунтовано.

Література

логістичний організаційний аутсорсинг

1. Бауэрсокс Доналд Дж., Клосс Дейвид Дж. Логистика: Интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2001. - 640с.

2. Варес А.Ю., Овечко А.В. Моделирование дистрибьюторской сети на основе принципов жизниспособных систем. // Экономическая кибернетика, №1-2, 2001 - с.48-56.

3. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність: Монографія. - К., 1995. - 264с.

4. Данилюк О.Д., Лещій В.П. Теорія і практика процесно-орієнтованого управління витратами: Наукове видання. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2002. - 248с.

5. Димарчук С.М. Логістична система управління та її взаємозв'язок з стратегією підприємства // Вісник ДУ “Львівська політехніка”, 2000.- № 390.- С. 20-22.

Размещено на Allbest.ru

...