Створення цеху щодо доробки та зберігання зерна

Размещено на http://www.allbest.ru

Економічний факультет

Кафедра управління персоналу та маркетингу

Бізнес-план інвестиційного проекту

Вступ

Сільське господарство завжди посідало важливе місце в економіці України. Тут за рік виробляється продукції на суму близько 50 млрд. гривень, створюється понад 13% валової додатної вартості, зосереджено 22% основних виробничих фондів. Комплекс організаційних заходів щодо зберігання і переробки сільськогосподарської продукції ще до недавна здійснювала єдина державна система заготівель. Зокрема, товарне зерно зберігають виключно на державних хлібоприймальних пунктах, які постачають його великим підприємствам з виробництва борошна, крупів, пива, олії, комбікормів. Останнім часом розширюється матеріально-технічна база підприємств з переробки зерна та насіння олійних культур, виробництва комбікормів-безпосередніх виробників сільськогосподарської продукції.

Розвиток галузей, що здійснюють повну переробку зерна, - одне з найважливіших завдань економіки держави. В Україні функціонує 796 хлібопекарних, 126 пивоварних, 510 комбікормових, 17 олійних заводів, 57 заводів з виробництва спирту, 29 макаронних, 175 кондитерських фабрик. Хлібозаготівельні організації здійснюють приймання і розміщення, очищення зерна, формують товарні партії його для борошномельних, круп'яних та комбікормових підприємств.

В Україні працюють 204 хлібоприймальних пунктів, що заготовляють, зберігають та відвантажують зерно на переробні підприємства;76 хлібних баз , де зберігаються державні резерви і стратегічні запаси зерна, 91 елеватор, 151 завод з переробки та фасування зерна , які виробляють борошно, комбікорм та крупи. Дедалі більше практикується обробка та тимчасове зберігання зерна сільських виробників , які , використовуючи матеріально-технічну базу хлібоприймальних підприємств, забезпечують збереження якості зерна і можливість його використання господарствами в міру потреби. Серед хлібоприймальних підприємств розрізняють заготівельні(для продовольчого та насінного зерна), реалізаційні (приймають, зберігають і реалізують готові продукти переробки-борошно, крупи, комбікорми), державних запасів (для тривалого зберігання зерна). Найрозвиненішою є мережа заготівельних хлібоприймальних підприємств, які наближені до виробника зерна та насіння олійних культур.

ринок зерно інвестиційний товар ризик

Тенденції розвитку ринку зерна в Україні

На сьогоднішній день основними і найбільш активними гравцями ринку зерна є так звані трейдери (організації і об'єднання з великими фінансовими можливостями), які часто оперують крупними партіями зерна, величина яких достатня для істотного впливу на формування ціни в тому або іншому регіоні. Крім того, трейдери мають нагоду займати вичікувальну позицію на ринку, на відміну від підприємств мукомельної галузі, які, маючи достатньо високі постійні витрати і в більшості випадків - обмежені фінансові ресурси, прагнуть досягти як можна більш високого і ритмічного завантаження виробничих потужностей.

Основною складовою сукупної пропозиції зерна є об'єм його виробництва в поточному році, від якого і залежать об'єми і рівень ціни пропозиції зерна аж до наступного урожаю. Період між двома сусідніми прибиральними кампаніями, тобто з 1 липня поточного року по 30 червня наступного року, прийнято називати маркетинговим роком. Саме протягом маркетингового року формується кон'юнктура ринку зерна і зернопродуктів, яка змінюється (іноді кардинально) з настанням наступного маркетингового року.

Перехідні запаси зерна виступають в ролі згладжуючого чинника при зміні об'ємів валового збору зерна, дозволяючи підтримувати пропозицію зерна на достатньому рівні як в урожайні, так і в неврожайні роки. Протягом урожайних років перехідні запаси ростуть, протягом неврожайних років - знижуються.

Імпорт зернових продуктів звичайно активізується в період, коли ціни на світовому ринку на конкретний вид зернових стають нижче за ціни на внутрішньому ринку за вирахуванням витрат на транспортування. В основному така ситуація складається в неврожайні роки, коли поточний попит на зерно не покривається внутрішньою пропозицією, і виникає дефіцит зерна на внутрішньому ринку, унаслідок чого ціна його зростає.

Слід зазначити, що сезонний розподіл пропозиції зерна дуже нерівномірно. Під час збору урожаю товаровиробники, не маючи необхідних умов для якісного зберігання вирощеного зерна і достатніх оборотних коштів для проведення осінньо-польових робіт, ремонту техніки, які вимагають здійснення майже половини всіх річних витрат сільськогосподарських підприємств, виступають на ринку з великою пропозицією зерна і тим самим знижують ціну.

Особливо великий об'єм сільськогосподарських робіт (до третини річних витрат сільгоспвиробників) доводиться на вересень - жовтень. За таких умов в першій половині маркетингового року (липень - грудень) реалізується близько 88% річного об'єму зерна, тоді як на другу половину (січень червень) доводиться не більше 12%

Трейдери, концентруючи в своїх руках значні запаси зерна, в деякій мірі згладжують сезонні коливання рівня цін на нього. Скуповуючи і притримуючи зерно в період його масової пропозиції збоку господарств, вони добиваються деякого підвищення цін на нього в цей період, а з виникненням весняного дефіциту зерна продають його, що сприяє зниженню рівня цін. Крім того, у разі збору високого урожаю і пониження внутрішніх цін на зерно в порівнянні з світовими трейдери здійснюють активний експорт зерна, тим самим знижуючи об'єм пропозиції на внутрішньому ринку, що веде до деякого зростання рівня внутрішніх цін.

Якщо подивитися на аналіз динаміки цін, спочатку маркетингового року в період активного збору урожаю пропозиція пшениці зростає, а ціни знижуються. При цьому у разі великих об'ємів зібраного урожаю пропозиція може триматися на високому рівні аж до жовтня-листопада. В цьому випадку падіння ціни швидше за все буде продовжуватися до кінця осені, що пов'язано із зниженням попиту на зерно збоку переробників через накопичення ними достатніх запасів. На початку зими рівень ціни на зерно може складати 40 - 50% від рівня ціни на початок маркетингового року.

Взимку пропозиція зерна звичайно різко знижується, і ціна починає рости. Навесні ж на ринку зерна можуть скластися абсолютно різні тенденції: у разі високих запасів зернових в господарствах вони різко підвищують їх пропозицію на ринку для того, щоб забезпечити себе ресурсами для проведення весняно-польових робіт. В цьому випадку ціна на зерно різко знижується. Потім аж до червня пропозиція зерна знижується, а ціна поступово росте, і в кінці червня - початку липня в період очікування надходження на ринок зерна нового урожаю ціна дещо знижується.

У випадку, якщо до весни запаси зерна в господарствах, в трейдерів і переробників знаходяться на низькому рівні, то ціна продовжує рости аж до початку наступного року, а ступінь її зростання багато в чому залежить від інтенсивності і цін імпортних операцій. Максимальний рівень ціни на зерно протягом маркетингового року може бути вищим мінімального в 3 - 4 рази.

Проте слід зазначити, що динаміка об'ємів продажів і ціни на зерновому ринку залежить не тільки від об'єму зібраного урожаю, але і від кон'юнктури зовнішнього ринку і умов виходу українських операторів на нього (наприклад, наявність режиму пільгового імпорту), рівня перехідних запасів зерна, державного втручання, стану інфраструктури ринку, загальноекономічної ситуації і інших чинників.

Концепція проекту

Основними сферами діяльності в рамках даного проекту є торгівля зерновими культурами і насінням соняшнику на внутрішньому і зовнішньому ринках і надання послуг із зберігання і післязбиральної обробки (очищення, сушка, доробка) зернових культур.

Основними цілями проекту є:

§ підвищення якості післязбиральної обробки зерна (насіння), що дозволить понизити втрати урожаю при зберіганні (сьогодні близько 15% світового урожаю втрачається через невідповідне зберігання зібраного зерна, а в Україні цей показник ще вище);

§ надання зерновиробникам, закупівельним і торгово-посередницьким організаціям всіх форм власності високоякісних послуг із зберігання і післязбиральної обробки зернових з використанням прогресивної енергозберігаючої технології доведення їх до кондиції (найбільш енергоємним процесом в зерновиробництві є досушка зерна, на нього витрачається більше 20% всіх енергоносіїв);

§ розширення можливості реалізації зернових культур і насіння соняшнику на експорт;

§ витягання комерційної вигоди як за рахунок більш низької собівартості досушка зернових культур (особливо кукурудза) в порівнянні з основними конкурентами, так і за рахунок використовування власних потужностей для зберігання і післязбиральної обробки зернових і насіння соняшнику з ціллю подальшої їх реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Маркетинговий план

Оскільки проект буде оперувати на двох ринках (зберігання зернових і торгівля), підхід до вибору стратегії маркетингу повинен бути диференційованим, тобто орієнтуватися на кожну з груп споживачів з використанням спеціально розробленого комплексу маркетингу.

Стратегія зростання на період реалізації проекту буде полягати у формуванні первинного попиту на послуги із зберігання і післязбиральної обробці зерна з подальшим розширенням попиту за рахунок надання якісних послуг з цін нижче, ніж в конкурентів, і закріпленні довірчих відносин з партнерами по торговому бізнесу на довгострокову перспективу.

Основні маркетингові цілі:

1) Забезпечити сезонне щомісячне завантаження зерносховища.

2) Нарощувати об'єми послуг, що надаються, і торгових операцій з ціллю збільшення частки ринку і зміцнення конкурентних позицій.

Основні конкурентні переваги перед конкурентами:

- Висока якість послуг післязбиральної обробки, що надаються.

- Низькі ціни на послуги.

- Наявність прогресивного технологічного устаткування, що забезпечує повний цикл післязбиральної обробки зерна.

- Можливість надання оперативних послуг з сушки окремих видів культур.

- Весь комплекс послуг післязбиральної обробки кукурудзи за цінами нижче, ніж в конкурентів.

- Наявність великих потужностей по вантаженню на залізничний транспорт, оперативність в здійсненні навантажувально-розвантажувальних операцій.

- Наявність під'їзних шляхів і могутньої залізничної станції.

- Вигідне територіальне розташування.

- Оперативні терміни поставок.

- Гнучка система оплати (можливість відстрочки платежу).

Таким чином, використовування нової сучасної технології післязбиральної обробки зерна дозволить задовольнити існуючі на ринку потреби в якісній обробці урожаю і на цій основі сформувати переконливі конкурентні переваги.

Наявний корпоративний досвід роботи, встановлені зовнішньо-економічні зв'язки, оперативні терміни поставки і гнучка система оплати дозволять укріпити взаємозв'язки і збільшити об'єми торгових операцій з контрагентами.

Товарна політика

Перелік культур для післязбиральної обробки на зерносховищі сформований виходячи з прагнення максимально ефективно використовувати можливості нового устаткування. Товарна політика в області торгівлі буде формуватися з урахуванням кон'юнктури ринку з ціллю максимізації прибутку від торгових операцій.

Стратегія ціноутворення

Ураховуючи особливості реалізації інвестиційного проекту цінову політику доцільно диференціювати по двох основних напрямах діяльності. Стратегія ціноутворення на послуги із зберігання буде полягати у формуванні так званої «проникаючої» ціни на послуги, яка дозволить привернути максимальне число замовників і завоювати зерносховищу широку популярність на ринку. Даній стратегії необхідно дотримуватися, для того щоб позиціонувати послуги післязбиральної обробки зерна, що надаються на ринку максимально успішно і укріпити переваги підприємства перед конкурентами, забезпечивши перевагу за ціною.

Це означає, що ціни на приймання, очищення, зберігання і відпустку пшениці, ячменю і соняшнику будуть на 10% нижче за середні ціни конкурентів по кожному виду послуг. Ціни на сушку всіх, що поступають на зберігання культур, а також ціни на послуги з післязбиральної обробки кукурудзи будуть на 10% нижче за мінімальні ціни конкурентів. Це можливо завдяки придбаному сушильному устаткуванню, яке дозволяє висушувати зернові (особливо кукурудзу) з енерговитратами в 3 рази менше, ніж старе устаткування конкурентів і, тим самим, забезпечувати високий рівень прибутковості. Подібний підхід до ціноутворення відповідає стратегії виходу на ринок з подальшим досягненням лідерства по витратах. Ціноутворення по другому напряму діяльності - торгівля зерновими, буде здійснюватися за ринковим принципом, оскільки даний вид діяльності сильно схильний кон'юнктурним зсувам і впливу зовнішніх чинників. Встановлення цін на продукцію буде вироблятися виходячи з кон'юнктури цін, що складається на ринку. Досвід роботи підприємства на ринку зерна свідчить про те незалежно від коливань цін, цінова маржа в різні періоди маркетингового року залишається щодо стабільної.

Стратегія просування

Стратегія просування на період реалізації проекту повинна носити системний характер. Вона повинна, по-перше, спиратися на інші елементи комплексу маркетингу (ціноутворення, розподіл, товарна політика), по-друге, повністю використовувати внутрішні конкурентні переваги підприємства в області нової прогресивної техніки і технології, ураховувати специфіку ринку сільськогосподарської продукції, особливості поведінки сільгоспвиробників і фермерських господарств на ньому, після чого викликати їх інтерес і спонукати до співпраці.

Основні характеристики ринку торгівлі зерном і надання послуг із зберігання зернових культур, які повинні лежати в основі розробки стратегії просування, описані раніше.

Цілі стратегії просування послуг із зберігання:

Проінформувати сільгоспвиробників цільових сегментів про запуск в експлуатацію нового зерносховища, що володіє сучасними технологічними можливостями за поданням якісних послуг зберігання і післязбиральної обробки зернових з ціллю максимального завантаження зерносховища.

Викликати інтерес груп потенційних замовників до того, що ціни на послуги в підприємства нижче, ніж в конкурентів з ціллю збільшення попиту.

Встановити відносини довір'я і забезпечити довгострокову співпрацю як з дрібними фермерськими господарствами в регіоні, так і з сільськогосподарськими об'єднаннями, що ведуть.

В цілому стратегія просування буде націлена на те, щоб створити підприємству імідж елеватора з найнижчим рівнем цін і високою якістю послуг післязбиральної обробки різних видів культур, що надаються.

По другому напряму діяльності досягнення запланованих об'ємів реалізації зернових як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках буде забезпечуватися за рахунок укладених вже зараз договорів на поставку пшениці, напрацьованих зовнішньоекономічних контактів, корпоративної торгової сіті, вигідних умов платежу і оперативних умов поставок.

Ці конкурентні переваги будуть також підкреслюватися в заходах, що проводяться, щодо просування продукції.

Вибір структури просування на період реалізації проекту здійснений виходячи з таких положень:

§ вибір найбільш ефективних методів і каналів просування, найкращим чином відповідних специфіці діяльності підприємства, профілю цільового сегмента;

§ зіставність характеристик потенційних покупців з погляду їх ідентичності конкретним каналам просування;

§ тимчасова зіставність, оскільки носій інформації просування в рамках будь-якого з каналів просування функціонує по своєму тимчасовому графіку.

На початковому етапі реалізації проекту планується:

· організувати і провести особисті зустрічі з потенційними споживачами послуг із зберігання зернових, в ході яких проінформувати про створення нового зерносховища з сучасним технологічним устаткуванням і зацікавити в подальшій співпраці;

· в матеріалах, використовуваних при просуванні підкреслювати унікальність пропозиції: широкі технологічні можливості - висока якість - низька ціна.

Аналіз ризиків проекту

Оцінка рівня ризику по проекту здійснюється окремо для:

1) діяльності підприємства, як зернового трейдера;

2) діяльності за поданням послуг зберігання і післязбиральної обробці зернових і олійних культур.

Це пов'язано з тим, що кожному з даних видів діяльності властиві унікальні (позначаються тільки на даний вид діяльності) чинники ризику.

Вплив на діяльність підприємства, як зернового трейдера надають наступні прості (тобто незалежні один від одного) чинники ризику:

· збільшення ставок оподаткування;

· посилення конкуренції на ринку;

· брак оборотних коштів;

· збільшення, введення ввізного мита в країнах-імпортерах;

· збільшення імпортного/експортного мита в Україні;

· збільшення заставної ціни на культури до рівня ринкових;

· зміни законодавства, перешкоджаючі здійсненню основного виду діяльності підприємства;

· помилки при організації робіт по виконанню проекту.

Діяльності з надання послуг зберігання зернових і олійних культур піддається дії таких чинників ризику:

· неякісні зберігання і післязбиральна обробка культур;

· посилення конкуренції в регіоні;

· зменшення попиту на послуги зберігання збоку постачальників;

· ускладнення процедури ліцензування даного виду діяльності;

· зміни в законодавстві перешкоджаючі здійсненню даного виду діяльності;

· зниження рівня ринкових цін на зберігання і післязбиральної обробці зернових і олійних культур;

· помилки при організації робіт по виконанню проекту.

Вплив всіх перерахованих чинників для кожного з видів діяльності характеризується величиною їх негативного впливу на проект.

Типи сховищ для зберігання зерна та вимоги до них

Насіння сховища місткістю 1300-2300т з відділеннями для протруєння і затарювання це одноповерхнева будівля секційного типу. Більшість насіння розміщують у засіках по 125т при висоті насипу 2,5м. Кожна секція насіння сховища розрахована на 500т насіння. Торцеву частину насіннєсховища використовують для роздільного складування протруєного і не протруєння насіння в мішках, штабелями на пітдонах. Крім складів сховище має відділення приймання при протруювань і затарювані насіння які розміщенні у торця складу. Насіння сховища є складовою частиною зерноочистно-сушільних комлексів. Воно призначине та тимчасове зберігання попередньоочищеного сухого або вологого насіння в режимі активного вентилювання природним або штучно охолодженим повітрям, тривалого зберігання сухого чи очищеного насіння зернових, бобових, круп, яних і олійних культур, для протруювання, затарювання в мішки в тим часового зберігання в тарі. Для збереженості насіневого матеріалу з підвищеною вологість при тимчасовому збереганні в насіннесховище передбачене консервування вологого насіння охолодженим повітрям за доромогою холодильної машини, яка підключається до аерожолобів, кожна секція насінне сховища обладнана системою аспірації, яка знімає пил з насипних латків нижнього конвеєра. Обладнання насіннєсховища складається з двох ковшових однопотокових норій НПЗ-20, зернових ваг Д-100-З двох мішкозашивних машин 33Е-М, верхнього і нижнього стрічкових конвеєрів. Зерносховище бункерного типу найбільш поширені як на державних хлібоприймальних підприємствах так і в господарстві. У сховищах бункерного типу можна повністю механізовані процеси завантаження і розвантаження зерна, вони займають мало місця, в них є можливість складувати зерно і насіння максимально високим насипом та запобігати змішуванню матеріалу. Насінне сховише складається із 44 бункерів які встановленні в 4 ряди. В над і під бункерних поверхах змонтована по 2 стрічкових конвеєра, кожен з яких обслуговує по два ряди бункерів. Насіння у цеху на верхні конвеєри подається за допомогою двох норій продуктивністю по 20т/год. Конструкцією сховища передбачена консервуванням насіння з підвищеною вологістю штучно охолодженим повітрям. Для цього бункери активного вентилювання дообладнують системою повітророзподільних труб з холодильною машиною. За технологічною схемою очищене насіння подається по норії на верхній стрічковий конвеєр і спрямовує у бункери. При розвантаженні самопливом по трубі воно надходить на нижній стрічковий конвеєр і потрапляє в норію, а потім може бути спрямоване на перевантаження в інші бункери, на додаткову обробку або на відвантажування споживачам. Елеватор-це повністю механізоване зерносховище, призначене для зберігання зерна і виконання там необхідних операцій. Сучасний елеватор забезпечує виконання всіх операцій з максимальною ефективністю і надійним забезпеченням збереження зерна. На відміну від складів елеватор досить компактний завдяки великій висоті споруд. Елеватор, як повністю зернове зерносховище, призначений для виконання всіх завантажувально-розвантажувальних робіт,певної технологічної обробки та зберігання зерна. Його можна розглядати як комплексне поєднання основного обладнання та споруд: робоча башта з технологічними і транспортними обладнаннями, обладнання для приймання зерна з автомашин, суден, вагонів, обладнання для відпуску зерна різні види транспорту і зернопереробні підприємства, цех відходів, система аспірації і видалення відходів. Робоча башта має висоту 50-65 м, на її поверхах розміщені високопродуктивні зерноочисні машини, аспіраційні пристрої, автоматичні ваги, іноді зерносушарки. Зернові маси зберігаються у силосах заввишки до 30 м і більше.. Місткість елеватора залежить від кількості силосів, іх висоти і поперечного перерізу. Силоси супроводжують з монолітного або збірного залізобетону. Вони бувають циліндричними або прямокутними . Місткість їх найчастіше від 150 до 600т, тоді як місткість елеваторів від 27-150 тим.т. Очищене і просушене зерно знову підіймається на верхні поверхи елеватора і розподільними пристроями спрямовується на стрічкова надсилосні конвеєри. Переміщуючись конвеєрами над силосами, самопливом( після відкриття засувки) зерно йде на стрічки під силосного конвеєра, а звідси у спеціальні відпускні силосу та пристрої для навантаження на автомашину, у вагони або судна. Чим більша пропускна здатність елеватора, тим він рентабельніший.

Спостереження за зерном і насінням під час зберігання

Для збереження якості насіння треба систематично спостерігати за його температурою, вологістю, кольором, запахом, зараженістю і схожістю.

Спостереження ведуть за кожною партією, штабелем. Поверхню насипу великих партій умовно розбивають на секції по 50 м2 і за кожною з них ведуть спостереження. Температура насіння -- найважливіший показник нормальних умов зберігання. Підвищення її, не пов'язане з підвищенням температури навколишнього середовища, свідчить про серйозні порушення режиму зберігання і можливості швидкого псування насіння.

Температуру насіння визначають за допомогою термоштанг та електротермометрів у різних ділянках (по площі й висоті) насипу насіння. При висоті насипу понад 1,5 м температуру насіння визначають у трьох шарах: на глибині 30 - 50 см від поверхні, всередині насипу і біля підлоги. Після кожного замірювання температури термоштанги переставляють у межах засіки або секції на 2 м, щоб поступово обстежити всю зернову масу.

При зберіганні насінного зерна частота визначення температури залежить від його стану і періоду зберігання. Навесні насамперед звертають увагу на характер підвищення температури, особливо у верхньому шарі, який прилягає до південного боку насипу. Якщо температура насіння підвищується швидко і це не пов'язано з підвищенням температури повітря навколишнього середовища, треба вжити термінових заходів щодо його охолодження.

Стан такого насіння контролюють щодня. Вологість -- це показник, який характеризує стан насіння. Контроль за вологістю насіння, що зберігається насипом, здійснюють не рідше двох разів на місяць, а також після кожного його переміщення та обробки. Особливо ретельно спостерігають за вологістю некласного насіння.

Вологість визначають у зразках, які відбирають з кожної засіки або секції, в силосах -- у верхньому шарі насипу на глибині до 3 м Насіння в насипу перевіряють на зараженість шкідниками хлібних запасів залежно від його температури та вологості в певні строки. У разі виявлення шкідників вживають негайних заходів щодо ліквідації зараженості ними насіння. Заходи боротьби із шкідниками в зерновій масі є: своєчасне знезараження токів, знищення минулорічних органічних решток, дезінфекція зерносховищ, тари, мішків, транспортних засобів перед збиранням нового врожаю.

Після закінчення строку дії посвідчення про кондиційність насіння або при закладанні його на тривале зберігання у вигляді страхового або перехідного фонду відбирають зразки для визначення схожості або проведення повного сільськогосподарського аналізу в Державній насіннєвій інспекції. Згідно із стандартом строк дії посвідчення про кондиційність насіння зернових і олійних культур за схожістю становить 4 міс. Схожість насіння, яке зберігається, перевіряють не рідше одного разу на 2 міс. Показники якості насіння у штабелях, засіках і секціях записують у журнал спостережень та в штабельні ярлики встановленої форми. Під час зберігання насіння зазнає різних змін, які призводять до зниження його схожості. У процесі інтенсивного дихання насіння з підвищеною вологістю в насипу накопичується вуглекислий газ, а в клітинах зерна відбувається інтенсивне анаеробне дихання. Продукти дихання, які при цьому виділяються, насамперед етиловий спирт, згубно діють на клітини зародка, тому насіння швидко втрачає схожість. Інтенсивність дихання сухого насіння незначна, і воно може зберігатися тривалий час навіть у високому насипі. Основним фактором зниження схожості насіння є активний розвиток у зерновій масі мікроорганізмів, кліщів та комах. Часто на перших стадіях активного розвитку плісеневих грибів лабораторна схожість насіння ще буває високою, а польова знижується досить різко. Партії насіння, заражені кліщами, переводять у третій клас, оскільки розвиток у зерновій масі цих шкідників завжди супроводжується зниженням як лабораторної, так і польової схожості насіння. Самозігрівання, навіть на початку його, також істотно знижує схожість зерна. Проростання насіння у зерносховищах -- явище неприпустиме при зберіганні насінних фондів. Посівні якості насіння з підвищеною вологістю під час зберігання погіршуються або втрачаються внаслідок дії низьких температур. Чим більший вміст у насінні вільної вологи, тим помітніший вплив температури нижче 0 °С. Якщо насіння всіх культур вологістю нижче критичної витримує при зберіганні протягом тривалого часу температуру мінус 20 - 25 °С, то з підвищенням вологості його стійкість різко зменшується. Багато зернин, маючи вологість 20 - 22 %, втрачає схожість при температурі мінус 5 - 10 °С протягом короткого часу зберігання. Із продовженням строку зберігання схожість зерна поступово знижується. Так, при тривалому зберіганні схожість насіння різних культур зберігалася неоднаково: пшениці ярої, ячменю, вівса, гречки 1,5-3,5 року; озимої пшениці і жита -- 1-3 роки; рису, проса, люпину -- 1,5 - 2,5 року; соняшнику -- до 1,5 року за умови закладання насіння вологістю, на 2 % нижчою за критичну.

Кількісний облік зерна і насіння при зберіганні

Зменшення втрат зерна під час зберігає добре поставлений облік, мета кількісно-якісного обліку полягає в тому, щоб з,ясувати закономірності втрат, які виникають при перевезені, збереганні і переробці зерна, сировини та продукції. Обліковують не тільки фізичну масу зерна та інщі види сировини, а й показники якості-вологість, та наявність смітних домішок, кількість яких прямо впливає на збільшення або зменшення маси зерна. Норми природних втрат зерна при зберіганні якісні показники сухого, чистого, незараженого шкідниками та охолодженого зерна майже не змінюється і врати його мінімальна. Розрізняють дійсні та уявні втрати зерна, виявленні на хлібоприймальних підприємствах аід час інвентаризації зачищень зернсховищ. Уявні втрати зумовленні помилками у визначенні маси та якості зерна під час його приймання та витрачання. Дійсні втати поділяють на природні (нормативні) і над нормативні.Вони можуть бути зумовлені недоліками в організіції й технологїї проведення операції із зерном. За своєю природою дійсні втрати бувають механічними і біологічними. Механічні втрати зерна під час його зберігання полягають виключно в його розпиленні .Ці втрати виникають в наслідок видалення із зернової маси при її переміщеннях, очищенні і сущінні найдрібніших частинок .Які не можуть затримуватися звичайними фільтрами, а також можуть втрачатися через відкриті прорізи. Для зменшення механічних втрат і травмування зерна кількість перемішень його зводять до мінімуму, регулюють роботу зерноочисних машин і транспортних механізмів так, щоб травмування зерна не пошкоджували травмування зерна було мінімальним, що сприятиме скороченню втрат в результаті зменшення розпилення. Біологічні втрати зумовлюються фізіолого-біохімічними властивостями зернової маси. В нормативних умовах зберегання відбувається природний процес розкладання речовин, пов,язаний з диханням зерна втрати сухої речовини в результаті дихання зерна називають природними. Велечини біологічних втрат залежить також від вологості зерна.Якщо зерно має підвищенну вологість і засмічене, воно легко пошкоджується пліснявими грибами, тому його зберігають при вищій температурі повітря, оскільки виникає небезпека великих витрат.

Фінансовий план

Враховуючи велику загальну вартість обладнання, та можливу наявність аналогічного обладнання в розпорядженні, його придбання в рамках даної методології поділено на 2 етапи:

1) Організація прийомки зерна (ваги), його очистки і доробки та сушки

2) Організація зберігання зерна в силосах.

Такий розподіл пояснюється необхідність спочатку організувати облік зерна і його доробку. Наступним етапом є сушка зерна, яка є найбільш затратним елементом. Відповідно, можливість кооперативу надавати такі послуги має суттєво підвищити його ефективність та привабливість. Довгострокове зберігання зерна в силосах є не менш важливим завданням, але через високу вартість початкових інвестиції, наявність альтернативних технологій зі зберігання (наприклад, в мішках-рукавах), альтеративних потужностей (склади) та інші фактори, - побудова силосів виділено в окремий етап.

В ці методології використовуються наступні комбінації обладнання (комплекси):

· базовий (прийомка + очистка + сушка зерна) - потужність зберігання біля 5 тис.т

· стандарт («базовий» + зберігання)

· базовий максі (прийомка + очистка + сушка зерна) - потужність біля 10 тис.т

· міні-елеватор («базовий максі» + зберігання)

Розрахунки вартості комплексів (ціни станом на початок 2016 року, розрахунок зроблений по пшениці, натурою 760 кг/м3)*

Окрім того, для монтажу технологічного обладнання необхідно додатково використати наступні кошти (ціни станом на початок 2016року, з ПДВ):

Порівняльна таблиця державного фінансування, пайового внеску кооперативу, та вартості допоміжного обладнання і загально будівельних робіт (тис. грн.)

Загальна вартість проекту базовий + стандарт (потужність 5 тис. тонн) складає 3219,088 тис. грн. при відносні вартості створення потужності по доробці та збереженню умовної тони зерна 752 грн.

Вартість проекту базовий максі + міні-елеватор (10 тис. тонн) -5358,128 тис. грн., або 618 грн. на 1 тонну зерна.

Висновок. Таким чином, одною з передумов створення кооперативу є розуміння необхідного обсягу інвестиції для потужностей відповідного рівня.

Висновки

Основні причини втрат сортового насіння такі: травмування на технологічних лініях; низький вихід на неправильно відрегульованих машинах і лініях; втрата схожості внаслідок самозігрівання, порушення технологічних процесів під час сушіння, знезаражування і протруювання; значне засмічення важко відокремлюваними культурами при переробці, транспортуванні та зберіганні.

Досягти високої якості післязбиральної обробки насіння й уникнути його втрат під час обробки можна при дотриманні організаційних і технологічних рекомендацій. Вони полягають в узгодженні дій між насінницькими господарствами і насіннеобробними заводами чи спеціалізованими хлібоприймальними підприємствами або окремими підрозділами господарства в питанні якісного і своєчасного виконання зобов'язань по поставках, прийманню й переробці насіння. Це означає, що насіння на пункти обробки має надходити в такому асортименті і обсягу, щоб можна було максимально використати виробничі потужності обробних підприємств і не допустити нагромадження на майданчиках, токах і сховищах необробленого насіння.

Технологічний процес насіннєобробних підприємств чи пунктів треба розраховувати на одноразовий пропуск насіння з доведенням його до необхідних кондицій, оскільки повторні обробки призводять до збільшення травмування насіння, зниження його якості. Технологічні лінії повинні мати якнайменші перепади висоти подачі насіння, забезпечувати мінімальне травмування його під час сушіння, очищення, протруювання, переміщення. Всі технологічні процеси по обробці насіння повинні проводити висококваліфіковані оператори з суворим дотриманням всіх елементів технологій, а також оптимальних норм виходу кондиційного насіння з вороху.

Правильно організований контроль за станом зберігання насіння, своєчасне прийняття дійових заходів по утриманню на рівні або поліпшенні його якісних показників також є одним із елементів усунення втрат сортового насіння.

Размещено на Allbest.ru